Готові списки джерел за темами / Освітня концепція

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Тези доповідей конференцій
  5. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Освітня концепція"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Освітня концепція".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Освітня концепція"

1

Riznyk, Viacheslav, Nadiya Riznyk та Oksana Perchuk. "SMART-ОСВІТА ЯК ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТИ ПРОГРЕСИВНОГО СУСПІЛЬСТВА". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 92–98. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-92-98.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано необхідність впровадження smart-освіти як відповіді на запити прогресивного суспільства. Розкрито сутність smart-освіти як комплексу елементів освітньої системи, що набувають цілісності завдяки Інтернет-мережі задля реалізації мети та змісту освіти. З’ясовано, що smart-освіта як інновація спрямована насамперед на більш раціональне вирішення актуальних освітніх задач за допомогою використання вже наявних ресурсів та засобів – таких як Інтернет, гаджети, мультимедійні пристрої – в навчальних цілях. Виокремлено основні риси концепції smart-освіти: індивідуалізація освітнього процесу; вмотивованість до навчання; адаптивність імплементації; технічне й технологічне розмаїття.Обґрунтовано, що smart-освіта завдяки прогресивності та повноцінному залученню технологій і гаджетів в процес навчання здатна вплинути на студентів позитивним чином, при цьому інноваційність освітнього середовища є одним із ключових мотиваційних важелів впливу. Саме інноваційність та індивідуалізацію освіти необхідно позиціонувати як альтернативу застарілому баченню в площині формальної вищої освіти.У результаті проведеного дослідження доведено, що вітчизняна освітня система знаходиться в кризовому, трансформаційному стані. При цьому, перебуваючи на зламі століть, етап трансформації знаходить своє відображення як в освітній так і в економічній, соціальній, демографічній та культурній сферах життя України. Вважаємо, що саме концепція smart-освіти є вагомим кроком назустріч вирішенню цих проблем. Розглядаючи її як можливість модернізувати застарілу освітню парадигму, можемо зауважити, що дана концепція цілком здатна реагувати на численні виклики сучасного соціуму.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Хомич, Лідія. "ВЧИТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ: ВЕКТОРИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 168–77. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.168-176.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автором проаналізовано проблему професійного розвитку вчителя нової української школи. Актуальність досліджуваної проблеми визначається концептуальними підходами обґрунтованими у законодавчих документах про освіту, зокрема Концепцією Нової української школи. В умовах її впровадження важливо вдосконалювати підготовку майбутніх вчителів у закладах педагогічної освіти, а також сприяти професійному розвитку працюючого вчителя. Вектори професійного розвитку вчителя НУШ визначені з урахуванням концептуальних засад реформування сучасного освітнього простору та впровадження педагогічних інновацій в освітню діяльність. Вони визначають потреби вчителя НУШ: оволодівати новими функціями які пов’язані зі зміною ролі вчителя; бути фасилітатором, тьютером, коучем в освітній діяльності; бути наставником, який готовий ділитися з учнем власним досвідом; бути новатором, використовувати новітні технології та сучасні практики в навчанні учнів; орієнтуватися в інформаційному освітньому просторі. Професійний розвиток вчителя, як відомо, здійснюється у системі формальної, неформальної та інформальної післядипломної освіти. Доведено, що прагнення до самовдосконалення, самоосвіта є важливими чинниками професійного зростання вчителя, забезпечує розвиток його творчих можливостей, пізнавальних інтересів та формування творчої індивідуальності.Ключові слова: вчитель; професійний розвиток вчителя; Концепція Нової української школи; функції вчителя; освітня діяльність; самоосвіта вчителя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Щокін, Ростислав, Валентина Радкевич, Олександра Бородієнко, Євген Романенко, Олександр Дацій, Олексій Мірошниченко, Родіон Колишко, Сергій Притоманов та Ліна Короткова. "КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 236–52. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-236-252.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано концептуальні положення щодо управління розвитком професійної освіти, що визначені нормативно-правовими акта- ми України. Встановлено, що професійна підготовка “під конкретне робоче місце” доволі часто, не сприяючи життєвому успіху учнів, може привести до появи фахівців, чиї знання і вміння не затребує суспільство. Визначено слабкі сторони моноступеневої системи. Встановлено причини, які зумов- люють доцільність переходу до багаторівневої системи. Відзначено найважливіші моменти в багаторівневій системі освіти: структурний і змістовний. Встановлено, що нові педагогічні технології є стрижнем змістовної сторони багаторівневої системи навчання. Вказано на необхідність знаходження оптимального співвідношення між освітніми складовими на різних рівнях навчання та виділення пріоритетних напрямів у галузі диверсифікації освіти. Доведено, що ступенева система реалізує наступність програм, що нале- жать до певного виду діяльності людини або до даної галузі виробництва і відрізняються рівнем кваліфікації. Програми орієнтовані, найперше, на за- безпечення професійної підготовки; освітня функція підпорядкована в них професійній підготовці та на деяких етапах освітній компонент може зовсім не бути присутнім. По завершенні кожного етапу фахівець отримує відпо- відний документ, що засвідчує рівень його кваліфікації (наприклад, токар, технік, інженер). Моноступенева система професійної освіти доцільна та цілком ефек- тивна при жорсткому довгостроковому закріпленні кадрів у цій галузі. Го- ловною метою такої системи є задоволення державного замовлення на спе- ціаліста. Визначено принципи розвитку професійної освіти, зокрема гуманізацію і фундаменталізацію. Розглянуто системоутворювальні функції, які виконує професійна освіта в суспільстві: економічну, соціальну і культурну.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ткач, М. М. "КОНЦЕПТ ПРОФЕСІЙНОГО СВІТОРОЗУМІННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПОСТНЕКЛАСИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 208–22. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-208-222.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано концепт професійного світорозуміння майбутнього вчителя музичного мистецтва у контексті постнекласики. Виявлено, що цілісність даного концепту зумовлюється глибинним зв’язком з універсаліями педагогічної культури: педагогічною картиною світу, художнім світоглядом та Я-концепцією вчителя музичного мистецтва й детермінується діалектичною єдністю його структурних компонентів: когнітивно-пізнавального (Я-розуміння), емоційно-ціннісного (Я-ставлення), діяльнісно-практичного (Я-поведінка) та професійно-рефлексивного (Я-рефлексія). Визначено, що розгортання змісту концепту у системі теоретичних суджень утворює цілісну динамічну педагогічну концепцію, ключовими блоками якої є: ціннісно-цільовий, теоретико-методологічний та конструктивно-технологічний. Доведено, що у контексті постнекласичної методології розроблення педагогічної концепції має здійснюватися на основі підходів, принципів та методів постнекласичної дидактики. Обґрунтовано, що концепт професійного світорозуміння, маючи дуальну природу (світорозуміння як стан і світорозуміння як процес), з одного боку, пов’язаний із реалізацією базових принципів класичної (універсальної) освіти, а з іншого, – виступає своєрідним «конструктором» у процесі побудови нової постнекласичної освітньої моделі. З’ясовано, що професійне світорозуміння як сутнісна характеристика особистості, що формується у результаті освітнього впливу, має забезпечити здатність та готовність майбутніх фахівців виявляти унікальні смисли професії, проектувати отримані знання через їх ціннісне розуміння у площину майбутньої професії й в подальшому конструювати музично-педагогічний простір відповідно до вироблених світоглядних переконань та ідеалів у контексті парадигми постнекласичної мистецької освіти. Ключові слова: концепт, професійне світорозуміння, майбутній вчитель музичного мистецтва, постнекласика, вища мистецька освіта, педагогічна концепція, постнекласична освітня модель.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Тимофєєва, І. Б., та О. В. Морозова. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 116–22. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-15.

Повний текст джерела
Анотація:
Концепція Нової Української школи є стратегічною основою для подальшої діяльності уряду щодо реформування середньої освіти до 2029 року. У статті аналізується освітня концепція Нової української школи з погляду нових підходів до управління закладами освіти. Обґрунтовується значення нового способу управлінського мислення як фактору позитивних змін в освіті. Аналізуються матеріали експертів щодо специфіки управління освітою. Докладно розглядається професійний стандарт керівника закладу загальної середньої освіти, основні напрями діяльності керівника щодо самостійного функціонування закладу освіти. Нагальною проблемою сьогодення є місце керівника в організації, що тягне за собою низку підпроблем, таких як: ефективне управління та раціональне використання владних повноважень, формування та збереження як власної репутації, так і репутації організації, а також формування лідерських рис. Розглядається особа керівника, яка має об’єднувати в собі лідера, управлінця і простого громадянина, який буде зацікавленим у добросовісному виконанні покладених на нього завдань, не буде зловживати своїми повноваженнями, а також трудитиметься на благо організації, яку він представляє. Під впливом нових соціально-економічних чинників відбуваються зміни у всіх сферах суспільства, в тому числі й в освіті. Ускладнення професійних завдань, багатоаспектний характер діяльності сьогодні неминуче приводять до того, що все більш очевидним стає професійний характер управління та його ефективність. Не є виключенням й управлінська діяльність менеджера освіти, який виявляється включеним у все різноманіття проблем цілісного педагогічного процесу. Досліджуються актуальні компетентності керівника в умовах Нової української школи. Ретельно розглядається автономія закладу загальної середньої освіти в умовах реформування, а саме академічна, організаційна, кадрова, фінансова.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Авшенюк, Наталія. "ПОЛІТИЧНІ ВЕКТОРИ ЮНЕСКО В РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 22–33. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.22-33.

Повний текст джерела
Анотація:
В оглядовій статті на підставі інтегрованого аналізу ключових документів ЮНЕСКО (Рекомендацій Міжнародних конференції з освіти дорослих CONFINTEA (1985 р., 1997 р., 2003 р., 2009 р.), Глобальних звітів з освіти дорослих (2009 р., 2013 р., 2016 р., 2019 р.)) окреслено вплив доказових досліджень освітньої політики вобґрунтуванні напрямів розвитку освітньої політики в галузі навчання й освіти дорослих у світовому освітньому просторі наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Встановлено, що у визначеному періоді необхідність розвитку освіти дорослих обумовлена динамікою соціального і науково-технічного прогресу; змінами в змісті й характері праці й суспільної діяльності людей; збільшенням вільного часу і можливостей його раціонального використання; запитами ринку праці, головними вимогами, якого стають підвищення компетентності й професіоналізму фахівця. Залучення дорослої людини до різних форм освітньої діяльності впродовж життя сприяє не лише задоволенню власних потреб, а й самореалізації у вільному виборі місця, часу, траєкторії удосконалення. Доведено, що з 70-х рр. в ХХ ст. й донині ЮНЕСКО відіграє ключову роль у формулюванні та дисемінації в сфері освітньої політики концепції навчання впродовж життя. Концепція, по суті, передбачає реструктуризацію існуючої системи освіти та використання освітнього потенціалу навчання дорослих поза традиційною освітньою системою з метою впливу на розвиток різних соціальних груп та індивідуальний розвиток кожної людини. У світі накопичено значний конструктивний досвід розвитку теорії і практики освіти дорослих, який акумулюється, поширюється й впроваджується завдяки діяльності міжнародних організацій глобального масштабу, зокрема ЮНЕСКО. Ця міжнародна організація генерує ідеї й вибудовує освітню політику, що ґрунтується на надійних статистичних даних і результатах глобальних емпіричних досліджень. Ключові слова: безперервна освіта впродовж життя, освіта дорослих, міжнародна освітня політика, критична педагогіка, ЮНЕСКО, Міжнародна конференція з освіти дорослих CONFINTEA
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Довбня, В. М. "Освітня концепція Г. Ващенка у філософському вимірі модерну". Практична філософія, № 4 (42) (2011): 194–204.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Пішеніна, Т. І. "Освітні виклики в контексті додаткової професійної освіти". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, № 1 (25 серпня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.06.

Повний текст джерела
Анотація:
Зміна парадигми економічного розвитку, що веде до поглиблення інтеграції та глобалізації, кардинально оновлює характер освітніх і наукових, виробничих та конкурентних процесів. Епоха завершення життєвого циклу освіти в межах одного навчального закладу йде в минуле, а додана вартість нових знань тестується на конкретному локальному рівні кар'єрного зростання. Саме тому освітній процес стає все більш багатоаспектним з різних галузей, а кожна освітня спеціалізація формується під конкретну стадію розвитку особистості. Це означає, що економіка може стати конкурентоспроможною при активному розвитку бізнес-освіти, яка формує додаткові професійні компетенції та поглиблює знання у спеціалізованих нішах в виробничих процесах. До того ж, процес створення інноваційних освітніх технологій вже є не лінійним, а реалізується інтерактивно, в рамках єдиної економічної системи. Досліджено дві основні груп питань: вивчення значення додаткової професійної освіти як економічної категорії, та аналіз додаткової вартості нових знань та механізмів реалізації нових професійних компетенції. У статті ми покажемо, що концепція безперервної освіти передбачає постійний розвиток фахівця, що дозволяє йому залишатися конкурентоспроможним на ринку праці. Розвиток дистанційних освітніх технологій сприяє отриманню освіти без відриву від роботи, а різноманітні методи утримання співробітника на робочому місці дозволяють роботодавцю інвестувати не тільки в специфічний, але і в загальний капітал працівника. Питання формування додаткових професійних компетенцій дозволяє створити різноманітні, повноцінні фундаментальні знання. Наявність цих знань необхідно на сучасному рівні розвитку економіки для її модернізації відповідно до вимог переходу на новий технологічний уклад.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

ВЄНЦЕВА, Надія. "СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-19-25.

Повний текст джерела
Анотація:
Автор дослідження на основі аналізу наукової літератури визначає суспільно-політичні чинники та їх вплив на розвиток педагогічної освіти. У дослідженні проаналізовано суб’єктивні й об’єктивні, внутрішньополітичні, соціально-економічні фактори, які впливають на розвиток освіти. Визначено взаємопов’язані компоненти функціонування освітніх закладів та чинники, які впливають на освітній процес. Автор публікації доводить, що освітня галузь знаходиться під впливом низки чинників, головними серед яких є держава, суспільство і педагогічна наука. Зміни в державі й світі, нові ідеї, концепції, зразки кращого освітнього досвіду завжди впливають на стан освіти в країні. Будь-яка влада за допомогою державних механізмів прагне, аби молоде покоління засвоїло культурно-історичну традицію народу, інтегрувалося в державну цілісність та ідентифікувало себе як лояльного громадянина. Крім того, держава прямо або опосередковано визначає освітні стандарти. У дослідженні з’ясовано, що проблема ролі освіти, передусім зумовлена соціальними потребами та соціальними функціями, які вона виконує. В свою чергу педагогічна наука обґрунтовує принципи, методи й організаційні форми освітнього процесу, потребу вести постійний пошук ефективних форм, методів і прийомів навчання, а також удосконалення стандартів, програм і розробку нових освітніх методик. Ключові слова: державна та освітня політика, суспільство, наука, педагогічна освіта.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Аніщенко, Олена. "КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (20 січня 2020): 20–39. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.20-39.

Повний текст джерела
Анотація:
Викладено авторську «Концепцію розвитку неформальної освіти дорослих в Україні», розроблену на основі напрацювань автора у складі робочої групи з розроблення проекту «Концепції розвитку освіти дорослих в Україні» (травень – вересень 2019 р.). Документ має сприяти: визнанню на рівні держави, регіонів і громад, індивідуальному рівні важливості й необхідності розвитку неформальної освіти дорослих (НФОД); розвитку неформальної освіти як невід’ємної складової національної системи освіти; підтримці освітніх ініціатив закладів неформальної освіти щодо особистісного і професійного зростання різних категорій дорослих. Наголошено, що НФОД передбачає цілеспрямований процес навчання, виховання й розвитку дорослих шляхом реалізації варіативних освітніх програм, надання додаткових освітніх послуг у приватних і державних закладах освіти, установах, громадських та інших організаціях, на підприємствах тощо. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення відповідності ринку освітніх послуг і ринку праці, використання ресурсів неформальної та інформальної освіти через визнання результатів попереднього навчання, поширення дистанційних форм навчання тощо. Підкреслено доцільність узгодження та гармонізації освітньої діяльності провайдерів освітніх послуг у сфері неформальної освіти дорослих. Обґрунтовано нагальність розроблення, затвердження та впровадження регіональних програм, стратегій, стратегічних планів розвитку освіти дорослих, в яких необхідно передбачити розвиток неформальної освіти як її невід’ємної складової. Підкреслено доцільність створення розгалуженої мережі закладів неформальної освіти, у тому числі й центрів освіти (і навчання) дорослих. Акцентовано увагу на взаємодоповнюваності формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих. Ключові слова: освіта дорослих; неформальна освіта дорослих; концепція; концепція розвитку неформальної освіти дорослих в Україні; центри освіти і навчання дорослих.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Освітня концепція"

1

Фурманець, Борис Іванович. "Теоретичні і методичні прийоми мотивування". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46493.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Власенко, Валентин Анатолійович. "Пріоритетні напрями реалізації концепції безперервної освіти впродовж життя у контексті впровадження дистанційної освіти". Thesis, Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", 2017. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6285.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Мартинюк, А. П. "Дієво-ситуативна модель когніції як онтологія мови / мовної освіти". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67161.

Повний текст джерела
Анотація:
Будь-яка концепція мови, як і будь-яка концепція мовної освіти, має грунтуватися на певній моделі когніції. На сучасному етапі розвитку когнітивної науки існує три моделі когніції: комп’ютаційна (computational), втілена (embodied) і дієво-ситуативна (enacted/situated).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Скорик, М. М. "Гімнастика в системі освіти України". Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6181.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Подольна, В. В., та О. С. Євсейцева. "Концепція комунікативної ефективності просування ЗВО на ринку освітніх послуг". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14484.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Семенюк, С. Б. "Сучасна концепція формування бренду освітнього закладу". Thesis, ТОВ «ДД «Папірус», 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37544.

Повний текст джерела
Анотація:
Стабільність у сучасному конкурентному освітньому середовищі для вищих навчальних закладів (ВНЗ) забезпечують не стільки матеріальні ресурси, скільки такі нематеріальні активи як імідж, репутація, лояльність, впізнаваність або іншими словами – бренд ВНЗ. Деякі науковці стверджують, що розробка бренду в певній мірі суперечить академічній місії ВНЗ, проте очевидним є той факт, що на ринку освітніх послуг ми можемо спостерігати вибух онлайн-освіти, підвищення мобільності студентів, що і посилює конкуренцію між освітніми закладами. Створення бренду дозволить ВНЗ забезпечити постійний притік абітурієнтів, які не будуть потребувати додаткової мотивації для отримання освітньої послуги.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Макаренко, Інна Олександрівна, Инна Александровна Макаренко та Inna Oleksandrivna Makarenko. "Сертифікація професійних бухгалтерів в межах концепції безперервної освіти (Life Long Learning)". Thesis, Донецький державний університет управління, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59551.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Захарова, О. В. "Туристичне краєзнавство як соціально-педагогічна концепція в освітній діяльності Каземира Денека". Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6235.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шаргун, Тетяна Олексіївна, Татьяна Алексеевна Шаргун та Tatyana A. Shargun. "Освітні концепції другої половини ХІХ-ХХ століття у підготовці фахівців залізничного транспорту". Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Львів, 2015. http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/4871.

Повний текст джерела
Анотація:
Шаргун, Т. О. Освітні концепції другої половини ХІХ-ХХ століття у підготовці фахівців залізничного транспорту / Т. О. Шаргун // Особистість в екстремальних умовах: Зб. ст. VII Всеукраїнської наук.-прак. конф. з міжнародною участю (м. Львів, 20 травня 2015 року). ЛДУ БЖД. — Львів,2015. — С. 331—335.
RU: В тезисах проанализировано основные концепции образования исследуемого периода согласно периодизации подготовки специалистов железнодорожного транспорта.
EN: In the thesis the main educational concepts of the research period according to the periodization of railway transport specialists’ training are analysed.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Невара, Лілія Михайлівна. "Модернізація вищої освіти відповідно до Стратегії ЄЕК ООН щодо освіти для сталого розвитку". Thesis, "Актуальна юриспруденція" Модернізація правових інститутів: вимоги часу, 2016. http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/40760.

Повний текст джерела
Анотація:
У сучасному світі значення вищої освіти як найважливішого фактора формування нової якості не тільки економіки, а й суспільства в цілому постійно зростає. Тому проблема підтримки розвитку освіти і науки є глибоко соціальною і належить до пріоритетних завдань суспільного розвитку, що безпосередньо пов’язане з системою національних інтересів, підвищенням якості життя та національної безпеки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Освітня концепція"

1

Нічуговська, Л. І. Адаптивна концепція математичної освіти студентів ВНЗ і конкурентоспроможність випускників: методологія, теорія, практика. Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Нічуговська, Л. І. Адаптивна концепція математичної освіти студентів ВНЗ і конкурентоспроможність випускників: методологія, теорія, практика. Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Концепція гуманітарної освіти України. К., 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Жабенко, Олександр, Вікторія Муромець, Ірина Регейло, Юрій Скиба, Ганна Чорнойван та Ольга Ярошенко. Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії. Редактор Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-40-3-2020.

Повний текст джерела
Анотація:
Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Матеріали до розробки концепції Кодексу законів про освіту. Київ: Відродження, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Луговий, Володимир, Ірина Драч, Ольга Петроє, Віктор Зінченко, Юрій Мєлков, Ігор Жиляєв, Ірина Регейло, Наталія Базелюк та Ольга Петроє. Теоретичні основи підвищення дослідницької спроможності університетів України в контексті імплементації концепції «Відкрита наука». Редактори Володимир Камишин та Володимир Луговий. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-53-7-2021.

Повний текст джерела
Анотація:
У препринті на підставі системного осмислення теоретичних засад підвищення дослідницької спроможності університетів України в контексті імплементації концепції «Відкрита наука» розкриваються провідні тенденції та основні наукові підходи до розв’язання таких проблем, як: загальне й особливе в інтеграції освітньої і дослідницької діяльності університетів в умовах відкритої науки; політика і процедури імплементації концепції «Відкрита наука» в університетах; теоретичні основи підвищення відповідальності дослідницької діяльності університетів; інструментарій відкритої науки як механізм трансформації дослідницької діяльності університетів задля досягнення цілей стійкого розвитку; демократизація наукової діяльності як засіб підвищення дослідницької спроможності університетів України: ціннісні виміри; формування правового та економічного забезпечення дослідницької діяльності закладів вищої освіти; оцінювання дослідницької діяльності та публікаційної активності університетів; розвиток університетської дослідницької інфраструктури. Аналітичні матеріали адресовані представникам університетської спільноти, усієї когорти наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, академічних, наукових організацій та установ, фінансуючих структур, громадськості, а також публічним службовцям різних гілок і рівнів влади, що опікуються науковою і науково-технічною діяльністю та вищою освітою в Україні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Проблеми філософсько-світоглядних основ концепції розвитку освіти та навчання. Луцьк: Вежа, 2000.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Концепція системи підвищення кваліфікації та перепідготовки викладачів соціально-гуманітарних дисциплін вищих закладів освіти України. К., 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Семеріков, Сергій Олексійович, Микола Іванович Стрюк та Наталя Володимирівна Моісеєнко. Мобільне навчання: історико-технологічний вимір. Кривий Ріг : Книжкове видавництво Киреєвського, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/972.

Повний текст джерела
Анотація:
В даному дослідженні зроблено загальний огляд технологій електронного навчання, визначено місце мобільного навчання в системі сучасних освітніх технологій. Розглянуто історичні процеси, що сприяли розвитку концепції мобільного навчання. Класифіковано засоби мобільного навчання. Подано характеристику дидактичних систем мобільного навчання студентів. Наведено приклади застосування мобільного навчання в системі професійної підготовки. Проаналізовано результати апробації елементів мобільного навчання студентів КПІ ДВНЗ «КНУ».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Томашевський, Володимир Володимирович. Комплексна програма формування естетичної культури майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах. КПІ ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5116.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота містить в собі теоретичні наукові розробки проблеми формування естетично» культури майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах* а саме; актуальність питання в умовах сьогодення, коротке обгрунтування педагогічно* концепції та науково-педагогічної моделі цього процесу, а також розгорнуту комплексну програму формування естетичної культури майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах, шо пропонується автором для використання викладачами вищих закладів освіти, науковими працівниками, аспірантами, магістрантами та студентами, зацікавленими цією проблематикою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Освітня концепція"

1

Гула, Лариса. "ОСВІТНЯ КОНЦЕПЦІЯ СТУДЕНТОЦЕНТРИЗМУ – ОСНОВНИЙ ВЕКТОР СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-14.05.2021.v2.20.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Черновалюк, Ірина Володимирівна. "Інноваційні технології в іншомовному освіту". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-78-81.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається роль інноваційних технологій у сфері освіти.Інформаційно-комунікаційні технології визначають розвиток всіх сфер діяльності людини, включаючи сферу освіти. Відзначено роль інформаційних технологій в підвищенні якості мовної підготовки іноземних студентів. Питання організації ефективного процесу навчання іноземних студентів, високої якості освітніх послуг і ефективної реалізації сучасних концептцій викладання розглядаються в руслі сучасної концепції іншомовної освіти. Ключові слова: інноваційні технології, інформаційно-комунікаційні технології, іншомовна освіта, концепція навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Правдивцев, П., та Т. Колган. "БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО НАДАННЯ ПЛАТНИХ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ЗАКЛАДАМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". У ПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ «ОСВІТА ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ». Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conf-10.12.2020-06.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Тимків, Оксана. "КОНЦЕПЦІЯ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА ІКОНОГРАФІЯ У МИСТЕЦЬКИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". У НАУКОВИЙ ПРОЦЕС ТА НАУКОВІ ПІДХОДИ: МЕТОДИКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/23.10.2020.v1.16.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Антонюк-Коберська, Наталія. "ТРЕНДИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДИЗАЙН-ОСВІТИ". У ТЕОРІЯ МИСТЕЦТВА ТА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ, СУЧАСНІ НАПРЯМИ ДИЗАЙНУ ТА АРХІТЕКТУРИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-30.04.2021.art.02.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Кириченко, М. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ: МЕХАНІЗМИ, РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ". У ПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ «ОСВІТА ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ». Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conf-10.12.2020-04.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Кітова, О. "НОРМАТИВНЕ ОБГРУНТУВАННЯ STEM-ОСВІТИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ". У ПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ «ОСВІТА ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ». Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conf-10.12.2020-13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Шабанов, В., та Г. Гундарева. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ У ФОРМАТІ STEM-ОСВІТИ". У ПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ «ОСВІТА ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ». Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conf-10.12.2020-14.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Бурцева, Ю. "ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В СИСТЕМІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД". У ПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ «ОСВІТА ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ». Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conf-10.12.2020-01.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Шередека, Г., та Д. Малєєв. "ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКІХ ПРОЄКТІВ У СФЕРІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". У ПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ «ОСВІТА ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ». Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conf-10.12.2020-03.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Освітня концепція"

1

Соловйов, В. М. Індустрія 4.0 і проблеми освіти. ПП Щербатих, квітень 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1283.

Повний текст джерела
Анотація:
В епоху інформаційного суспільства, розвитку концепції Індустрії 4.0, найбільш онкурентоспроможними виявляться вузи, здатні втілити ідеї створення smart-університету. Вони можуть скласти базу для реалізації в Україні концепцій smart-освіти, smart-економіки і smart-суспільства. Для переходу вузу до розряду smart-університетів необхідно: - зміна організаційної структури вузу з переходом до децентралізованих моделей системи управління і процесного управління; - використання в освітньому процесі інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій, що дозволяють перейти від традиційної системи дистанційної освіти до гнучкої системи формування індивідуалізованих освітніх траєкторій з використанням освітнього контенту кращих світових і вітчизняних університетів, що знаходиться у відкритому доступі; - використання в управлінні науково-освітнім процесом і вузом в цілому сучасних керуючих і аналітичних інформаційних систем і відповідної інфраструктури, що забезпечують реалізацію ідей Індустрії 4.0 стосовно вищого навчального закладу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Дороніна, Т. О. Концепція «нульової толерантності» як американська модель превентивних дій в освіті. Десна Поліграф, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2158.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Ступнік, М. І., В. С. Моркун, З. П. Бакум та В. В. Ткачук. Концепція підготовки гірничого інженера: школа – ВНЗ – підприємство. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/412.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розроблено концепцію підготовки гірничого інженера в системі неперервної освіти. Визначено етапи означеної підготовки: загальноосвітній заклад, вищий навчальний заклад, підприємство. Обґрунтовано значення профорієнтаційної роботи, дидактичні засади фахової підготовки майбутніх інженерів в умовах сучасного вишу, а також порушено проблеми адаптації випускників гірничих факультетів на підприємстві.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Дороніна, Т. О. Розгалуження педагогічних спеціалізацій як відображення соціального спрямування педагогічної освіти. ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2403.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається питання професійного розгалуження педагогічних спеціалізацій, що відображено як у Концепції неперервної педагогічної освіти, так і в сучасному науковому дискурсі. Констатовано наявність у професійній педагогічній освіті низки виразних тенденцій: розширення кола педагогічних спеціалізацій (які в переважній кількості дописів визначаються «професіями»); швидкий розвиток «провайдерів освітніх послуг» щодо надання можливостей опанування всім бажаючим «професій», що набувають дедалі більшої популярності; поступове впровадження визначених напрямів до післядипломної педагогічної освіти; майже повну інертність щодо визначених напрямів у формальній педагогічній освіті. Зроблено висновок щодо продуктивності розвитку тьюторства як педагогічної технології, що свідчить про усвідомлення на науково-теоретичному рівні необхідності посилення соціального супроводу учнів/студентів у процесі їхнього навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Дороніна, Т. О., та А. А. Вербенець. Освітня політика Республіки Мальта: пріоритетні напрями розвитку інклюзивного навчання. Класичний приватний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3046.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено огляд регуляторних актів Республіки Мальта, що внормовують розвиток інклюзивного навчання. Указано, що навчання учнів з особливими освітніми потребами на Мальті, як і в більшості європейських країн, формувалося в межах медичної (обмежувальної) концепції. Аналіз національних систем інклюзивної освіти доводить, що обов’язковою базою для її запровадження та функціонування є система законодавчих актів, котрі декларують необхідні права і свободи та містять механізми забезпечення. Звернення до джерел з історії становлення інклюзивної освіти на Мальті дозволяє констатувати поступову реалізацію різноманітних моделей освіти для цієї категорії учнівства: моральна (пов’язується з ганьбою, упередженням та зневагою до осіб із вадами розвитку), благодійна (до основи якої покладено співчуття до осіб з обмеженими можливостями та надання їм допомоги), соціальна (спрямована на подолання соціальної дискримінації осіб з особливими потребами) та полікультурна (передбачає повагу до етнічного та культурного розмаїття в суспільстві). Зважаючи на те, що освітня політика Республіки Мальта в інклюзивному напрямі розвивається відповідно до загальноєвропейських тенденцій, які передбачають розуміння інклюзії як полікультурного явища, констатовано інтенсифікацію реалізації концепції інклюзивного навчання на Мальті (у його полікультурній моделі) після вступу країни до ЄС (2004 р.). Названо нормативно-правові документи Республіки Мальта, які визначають пріоритетні напрями розвитку інклюзивного навчання, схарактеризовано ті, що мали найбільший вплив на визначений процес. До пріоритетних напрямів розвитку інклюзивного навчання Республіки Мальта віднесено ствердження дефініції інклюзії в її розширеному – полікультурному – варіанті, створення та підтримку недискримінаційного освітнього середовища, взаємодію державних установ та громадських об’єднань, наукової, педагогічної та батьківської спільнот у розвитку інклюзивного навчання. Підкреслено значення для цього процесу взаємодії державного та громадського секторів, яка ґрунтується на надбаннях наукової та педагогічної спільнот. Зроблено висновок, що реалізація інклюзивної політики відбувається через побудову чіткої структури освітнього процесу, що передбачає запобігання дискримінаційному ставленню до учнів через будь-які ознаки та створення атмосфери прийняття, привітності та безпеки, що визнається та підтримується всіма суб’єктами навчального процесу та всім позашкільним середовищем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Семеріков, Сергій Олексійович. Фундаментальність як основа університетської освіти. Видавництво ХДУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/926.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено розгляду витоків фундаментальної освіти. Розглянуто модель університету Гумбольдта, встановлено зв’язок між нею та концепцією дослідницького університету. Визначено роль фундаментальної освіти у Болонському процесі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Семеріков, Сергій Олексійович. Модель Гумбольдта як першоджерело Болонського процесу. Видавництво ХДУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/918.

Повний текст джерела
Анотація:
Вперше концепція фундаментальної освіти була сформульована Вільгельмом фон Гумбольдтом: в ній зазначалося, що предметом такої освіти мають бути саме ті фундаментальні знання, які сьогодні відкриває наука; більш того, освіта має бути вбудована в наукові дослідження. Вища школа ХІХ сторіччя переважно слідувала моделі Гумбольдта, згідно якої університет – це елітарний навчальний заклад, в якому навчання та наукові дослідження знаходяться в нерозривній єдності, і головний акцент робиться на підготовку та виховання творчої особистості, здатної до саморозвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Комарова, Олена Володимирівна. Концепція формування системи знань старшокласників із загальної біології та її методична реалізація. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1808.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є обґрунтування та опис концепції формування системи знань старшокласників із загальної біології та методики її практичної реалізації, побудованої на засадах фундаменталізації змісту біологічної освіти в старших класах. На основі аналізу науково-методичних джерел із проблеми дослідження, моделювання процесу формування системи знань учнів старшої школи із загальної біології; прогнозування ефективності впровадження розробленої методики у практику роботи сучасної школи, було обґрунтовано положення концепції та доведено доцільність виділення п’яти блоків методики формування системи знань старшокласників із загальної біології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Семеріков, Сергій Олексійович. Фундіювання змісту навчання як основа фундаменталізації інформатичної освіти. ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/916.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто місце фундіювання змісту навчання в модифікації методичної системи навчання інформатичних дисциплін на основі концепції фундаменталізації. Встановлено зв’язок фундіювання та стабілізації змісту, визначено шляхи та умови ефективності фундіювання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.

Повний текст джерела
Анотація:
Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Освітня концепція" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії