Готові списки джерел за темами / Освіта еволюційна

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Освіта еволюційна"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Освіта еволюційна".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Освіта еволюційна"

1

Вакало, Д. Г. "ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЗНАНЬ: ЦІННІСНО-СМИСЛОВІ РЕЦЕПЦІЇ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 25 (26 листопада 2019): 75–81. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.882.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснена філософсько-методологічна рефлексія сучасних еволюційних змін у світоглядних орієнтирах управління знаннями. Актуалізовано роль філософії менеджменту знань, як механізму гармонізації сучасного процесу засвоєння і творення знання у системі освіти. Показана значущість ціннісно-смислових і світоглядних проблем набуття знань. Результати дослідження постають концептуалізацією переорієнтації управління освітою на менеджмент знань, до якого повинні бути залучені суб’єкти освіти. Доведена необхідність узгодження менеджменту знань з сучасними змінами у світоглядних орієнтаціях Homo educandus, що зумовлені впливом філософії і культури постмодерна (постметафізичне мислення, лінгвістичний поворот, конкретизація розуму, відмова від визнання переваги теорії над практикою). Обгрунтована необхідність формування нових ціннісних орієнтирів освіти, зокрема формування навичок нестандартного мислення. Показана наявність в сучасній освіті певного крену від соціоцентричного спрямування знання до людиномірної ціннісно орієнтованої діяльності людини. На основі компаративного аналізу суттєвих ознак менеджменту знань традиційної системи освіти і нових системних змін встановлено наявність утвердження ціннісно-смислового, людиномірного вектору управління знаннями. У якості філософсько-методологічних рецепцій запропоновано також використання у менеджменті знань найбільш ефективних (концептуально і контекстуально) підходів (аксіологічний, антропологічний, діалогічний, компетентнісний, праксеологічний). Доведено, що динамізм, конкуренція і високий рівень невизначеності сучасного життя людини, актуалізують проблему модернізації менеджменту знань не тільки на рівні освітнього закладу, на рівні освітнього процесу, а й на рівні суб’єктів здобування культурно-освітнього знання. Обгрунтовано, що зміна соціального типу особистості призвела до безперервних модифікацій, насамперед, характеру освіти як інституції, яка змінила ціннісно-смисловий вектор на осмислення людиною, яка навчається і навчає, способів творення і трансферу людиномірного знання про розвиток і саморозвиток особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Огнев"юк, В. "Шкільна освіта у контексті семи еволюційних поступів". Директор школи, ліцею, гімназії, № 1 (2012): 52–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Yakubovska, Maria, Valentina Danshova та Bronislav Shchutsky. "КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА СУЧАСНОСТІ – ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ". Освітні обрії 49, № 2 (27 грудня 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.78-82.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті порушено проблеми науково-теоретичних аспектів алгоритму інноваційних змін у системі вищої школи, в основі яких відповідь сучасної педагогічної науки на виклики новітньої доби, коли педагогіка, виконуючи свої історичні завдання, створює передумови для утвердження якісних інноваційних процесів педагогічної взаємодії у системі «викладач – студент», що становить основи гуманітарної безпеки нашого суспільства. Нами окреслені системні процеси, у яких закладені формування культурологічної компетентності студентів, системне еволюційне осмислення дискурсу сучасної освіти та забезпечення варіативних технологій культурологічної освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

ЯКУБОВСЬКА, Марія, та Романа МИХАЙЛИШИН. "ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Освітні обрії 50, № 1 (29 квітня 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.89-93.

Повний текст джерела
Анотація:
Автором порушено проблеми інноваційних особистісно-орієнтованих технологій у формуванні особистості студента. За концептуальними засадами акад. І. Беха, науково-теоретичні засади особистісно орієнтованих технологій культурологічного характеру базуються на основі створення емоційно збагачених виховних ситуацій, особистісного розвивального спілкування, використання співпереживання особистості та системного аналізу вчинків. На прикладі аналізу науково-мистецького доробку акад. В. Рябчука досліджується культурологічний аспект процесу самоусвідомлення та самовиховання особистості та його роль в утвердженні якісних інноваційних процесів педагогічної взаємодії у системі формування основ екологічної безпеки нашого суспільства. У статті накреслюється алгоритм системних процесів формування культурологічного мислення сучасності, формування культурологічної компетентності, системне еволюційне осмислення дискурсу сучасної освіти та забезпечення варіативних технологій культурологічної освіти студентів; частково аналізуються тенденції особистісно гуманітарної технології викладання культурологічних дисциплін у закладах вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

DUKHANINA, Nataliia, та Ganna LESYK. "Конвергентні медіа як інструмент для подолання стресу в освітньому середовищі ЗВО упродовж тривалого карантину". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 3(I) (15 вересня 2020): 130–41. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.09.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються та аналізуються так звані нові конвергентні медіа за умов змін медіапростору та еволюційних технологічних змін як інструмент сучасного педагога та як феномен новітньої педагогічної культури. Окреслено головні можливості інструментарію для навчання іноземної мови через запозичення з практики мас-медіа. Акцентовано на причинах стресу, визначенні основних чинників та факторів, що можуть пом’якшити негативні чинники стресу. Наголошено на медіаконвергентності як інструменті сучасної освіти. Виявлені основні причини дисбалансу між викладачем та студентом в процесі дистанційного навчання. Установлено, що медіаконвергенція є потужним інструментом і технічними можливостями практичного застосування дистанційної форми навчання в умовах тривалого карантину.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Набока, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В НОВІТНІЙ ЧАС". Litopys Volyni, № 22 (16 березня 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.10.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано основні тенденції розвитку освітніх процесів із кінця XIX до початку XXI сто- ліття. У результаті проведеної наукової розвідки, з’ясовано основні чинники, що визначили еволюцію, форму- вання та функціонування системи освіти у цей період. Визначено, що поступове становлення у світі з другої половини XIX століття системи загальної масової освіти зумовлювалося передусім впливом ключових військово- політичних та соціально-економічних чинників. Із удосконаленням озброєння держави вимушені були перейти до масових призовних армій. В умовах ускладнення зброї, а також економічної неспроможності довго трима- ти на військовій службі мільйони солдатів держави відтепер потребували мінімально грамотних призовників. Окрім того, у світі у цей час утвердився індустріальний тип економіки, що вимагала великої кількості хоча б початково грамотних людей. Необхідність розширити контроль над громадянами також відігравала певну роль у встановленні державної системи освіти. У дослідженні висвітлено характерні риси «індустріальної системи освіти», що домінувала у світі з кінця XIX до кінця XX століття, а також чинники, що детермінували їх існування. Ознаками «індустріальної систе- ми» були: масовість, доступність, стандартизація знань, ідеологізованість навчального процесу, орієнтація на «середнього учня», колективний підхід, класно-урочна система викладання, значна вага виховання, дисципліни та покарань. Окрім того, у роботі проаналізовано тенденції еволюційних змін в освітній сфері, що стають невід’ємною частиною сучасної системи освіти XXI століття.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Блага, Вікторія, Віталій Благой та Ірина Хорошилова. "НАУКОВІ ШКОЛИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 25. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.25.

Повний текст джерела
Анотація:
УДК 330.341.1; JEL Classification: O33 Мета: дослідити вплив наукових шкіл, що надають знання фундаментального характеру, на інноваційний розвиток будь-якої галузі господарства та визначити їх місце в інноваційному середовищі з точки зору національних інтересів. Методика дослідження: аналіз значення науки як специфічної галузі людської діяльності та оцінка місця наукових шкіл в інноваційному середовище країни – для обґрунтування актуальності теми, мети за завдань дослідження; методи системного аналізу – для обґрунтування існуючого опосередкованого впливу наукових шкіл на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні. Результати дослідження: визначено, що саме освітянська наука не повинна бути безпосереднім виробником нового продукту ринку або нового практично використовуваного технологічного процесу. Саме сукупне знання суспільства, що кристалізується в науково-викладацькому середовищі, є основою виробництва конкурентоспроможної продукції і благополуччя суспільства в цілому. Так, абсолютно неможливо передбачити безпосередній економічний ефект від витрат на систему науки і освіти, неможливо навіть припустити кількість інновацій, яка зародиться саме завдяки функціонуванню системи. Наукова новизна: дістали подальшого розвитку функціональні особливості наукових шкіл, за рахунок включення опосередкованого впливу на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні, що надає сучасні можливості прикладному сектору у виробництві і сприйняття нових технік і технологій. Практична значущість: визначено та обґрунтовано, що розвинена система освіти і науки є саме тим «інноваційним середовищем», без якого неможливе виробництво таких нових знань, які безпосередньо комерціалізуються і тим самим забезпечують не тільки конкурентоспроможність окремих корпорацій, але й є двигуном конкуренції між країнами. При цьому основною складовою частиною цього інноваційного середовища повинні бути наукові школи, здатні виробляти, зберігати і передавати знання в першу чергу фундаментального характеру.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Журба, Володимир Валерійович. "ЕВОЛЮЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В КОНТЕКСТІ ДЖАЗОВОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ США 40-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 85–96. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245707.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — виявити та дослідити характерні особливості джазової музичної культури США 40-х рр. ХХ ст. в культурологічному аспекті. Методологія дослідження передбачає використання методу системного аналізу. Крім того, застосовано методи узагальнення та порівняння. Наукова новизна. В статті вперше в українській культурології висвітлене питання еволюційних процесів в джазовій музичній культурі США 40-х рр. ХХ ст. Висновки. Унаслідок проведеного дослідження виявлені трансформаційні процеси, що відбулися в контексті джазової музичної культури США 40-х рр. ХХ ст. Зауважено, що саме в цей хронологічний проміжок були закладені провідні тенденції ери сучасної джазової культури. Причини вказаних еволюційних зрушень знаходяться в галузі соціології та психології. Провідну позицію займає процес самоактуалізації, причини специфічного протікання якого знаходяться серед соціального буття афроамериканської спільноти вказаного періоду. Особливості процесу самоактуалізації призвели до змін традицій джазового виконавства: кристалізації сольної імпровізації, значного зменшення учасників ансамблю, переосмислення функції ритм-секції, трансформації сценічного образу джазмену, що склало провідну концепцію виконавства ери Modern Jazz. Зазначено, що підсилювальним чинником кристалізації особливостей процесу самоактуалізації в межах психологічного портрета афроамериканського індивіда 40-х рр. на території США став феномен креативності, який в джазовій культурі завжди займав домінуючу позицію. В цей період також відбулося закладення фундаменту світової професійної джазової освіти, що стало традиційним для ери сучасної джазової культури. Встановлено, що окреслені аспекти стали причиною зміщення джазової музичної культури з масової до простору культури елітарної, в якому світова джазова музична культура знаходиться і сьогодні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

ГУМЕНЮК, І. М. "ФУНКЦІЙНО-СТИЛІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 33–38. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.6.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена вивченню проблеми реалізації функційно-стилістичного підходу у контексті навчання дис- ципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». Дослідження проведено у процесі викладання цього курсу майбутнім учителям початкових класів у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. На основі ретроспективного аналізу еволюційних змін у змісті дисципліни та специфіки професійної діяльності вчителя початкових класів обґрунтовано застосування функційно-стилістичного підходу з акцентом на особливос- тях кожного стилю у відповідній ситуації спілкування. Авторка розкриває поетапну реалізацію функційно-стиліс- тичного підходу до навчання української мови за професійним спрямуванням, що передбачає дотримання прин- ципів систематичності та поступовості, науковості, наростання складності, забезпечення професійного контексту в навчальній діяльності, зв’язку теорії із практикою. Кожен із визначених етапів проаналізовано щодо ефективних форм організації роботи студентів, комплексів завдань і оцінюваних продуктів навчальної діяльності. Розкрито мотиваційний, діяльнісний і прикладний аспекти стилістичної роботи. Наголошено на необхідності урахування нормативної бази, зокрема професійного стандарту за професією «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», Державного стандарту початкової освіти, чинного ДСТУ 4163-2003. Зазначено, що реалізація аналізованого підходу здійснюється під час опанування як писемних, усних, так і емоційно-експресивних стилів. Для застосування функційно-стилістичного підходу щодо формування наукового мовлення майбутніх педагогів необхідна міждисциплінарна інтеграція, що сприяє комплексному баченню комунікативного середовища профе- сійної сфери. Окремо у стилістичному контексті проаналізовано роботу з особливо обдарованими студентами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Sklovs’kyy, I. Z. "Постнекласичний аналіз освітніх сенсів українського буття в аспекті метафізики історії". Grani 19, № 1 (29 грудня 2015): 71–74. http://dx.doi.org/10.15421/1716012.

Повний текст джерела
Анотація:
Виявлення метафізичних критеріїв інформаційної культури, як постнеокласичного осмислення розподілу ролей влади і суспільства, особистості, що засвоює дух патріотизму, оскільки на рубежі тисячоліть актуалізується осмислення етнонаціонального простору посттоталітарної доби України. Економіка надії обмежує схематизм «гвинтика», а тоді суспільство шанує чесність і порядність, професійну вимог­ливість до себе і інших, що є складовими взаємної відповідальності за майбутнє України.В цей же час у середовищі провідних педагогів та філософів нашої держави відбулося більш-менш повне усвідомлення того, що традиційна система освіти не може забезпечувати викривлені форми потреб сучасної економіки, щоб бути адекватними життю, долі і творчості наших видатних і філософів, і педагогів минулих часівЦе дуже важливе у трансцендентному контексті з тим, щоб виявити дух постнекласичного пізнання, як духовної активності, де виявляється його прихильність до антропологічно-історичного знання, - саме і виявляє активність тих цивілізованих патріотів, що в перспективі майбутнього стають європейцями, щоб подолати той рівень стереотипізації духу малоросійської меншовартосності, які треба рішуче відкинути еволюційним шляхом власних знань, це відповідає часу цивілізаційно-європейських перетворень на зламі тисячоліть.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Освіта еволюційна"

1

Полянська, Ірина Валентинівна, та Валентина Федорівна Шевченко. "Комунікативно-інтенційна модель як біозбалансована еволюційна освіта – концептуально новітня технологія викладання мов". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37689.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Полянська, Ірина Валентинівна, Світлана Миколаївна Чернявська та Валентина Федорівна Шевченко. "Комунікативно-інтенційна модель викладання мов у контенті сучасного освітянського простору (за матеріалами анкетування)". Thesis, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36151.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Полянська, Ірина Валентинівна, та Валентина Федорівна Шевченко. "Розвиток проєктного мислення та інтуїції під час викладання лінгвістичних дисциплін у контенті комунікативно-інтенційної моделі як нової еволюційної освіти". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36145.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Полянська, Ірина Валентинівна, та Світлана Миколаївна Чернявська. "Посібник "Тренінг іноземних студентів…" – втілення параметрів комунікативно-інтенційної моделі як нової біозбалансованої еволюційної освіти". Thesis, Іванченко І. С, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44107.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Полянська, Ірина Валентинівна, та Світлана Миколаївна Чернявська. "Нетривіальна інтерпретація інноваційності в комунікативно-інтенційній моделі (КІМ) як новій біозбалансованій еволюційній освіті (НБЕО)". Thesis, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43414.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Полянська, Ірина Валентинівна, Світлана Миколаївна Чернявська та Валентина Федорівна Шевченко. "Інтегрування нетрадиційних методів у комунікативно-інтенційну модель як нову біозбалансовану еволюційну освіту (з досвіду роботи в літній групі УЯІ/РЯІ)". Thesis, Харківський Національний автомобільно-дорожній університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41871.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії