Добірка наукової літератури з теми "Орієнтації світоглядні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Орієнтації світоглядні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Орієнтації світоглядні"
1
Бунас, Аліна, та Олена Черних. "ТЕОРЕТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ (ВІКОВИЙ АСПЕКТ)". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 44–48. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-10.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлений психологічний опис ціннісно-смислових орієнтацій особистості як ієрархічних утворень, які формуються на основі цінностей суспільства та визначають світоглядні настанови, а від так мотивують, спрямовують активність особистості. Ціннісно-смислові орієнтації мають свою динаміку формування. На цей процес впливають фактори цілеспрямовані (вплив виховання у сім’ї, виховання у навчальних закладах), стихійні (політика держави, соціально-історичні умови, економічні впливи), а також потреби та бажання самої людини. Зазначено, що ціннісно-смислові орієнтації трансформуються із віком, а їх зміст визначається вихованням, особистісними потребами та бажаннями, соціально-історичними умовами життя тощо, вся означена й сформована сукупність утворень внутрішньої структури особистості опосередковує взаємостосунки людини з оточуючим світом відповідно до її вікового періоду життя.
2
БОДАК, Валентина. "СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ РЕЛІГІЙНОЇ ОБРЯДОВОСТІ В ЦІННІСНИХ ВИМІРАХ НОВОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є виявлення й аналіз місця світоглядних засад релігійної обрядовості в методології та ціннісних вимірах нової парадигми освіти. Методологія. Продуктивним є застосування порівняльного методу, який допоможе в зіставленні побачити шлях досягнення рівноваги в організації та проведенні світської й релігійної освіти, порівняти статус релігійних дисциплін у системі освіти різних країн. Наукова новизна. У статті зіставлено понят- тя «релігійна обрядовість» і «нова парадигма освіти» через розкриття понять «цінності» й «компетентності», що опо- середковано, через суб’єкта, співвідносяться як означення освітнього процесу та його очікуваний результат. Релігійна обрядовість у її соціальних реаліях сьогодення є особливою освітньою практикою в контексті утвердження ціннісних вимірів нової освітньої парадигми. У вирішенні цих важливих проблем принципи релігії та освіти корелюються в орієнтації на людину як мету й суб’єкта свого покликання. Вирішення у взаємозв’язку проблем релігії та цінностей виховання створює загальну картину толерантної освіти як ознаки здорового суспільства. Установлено, що неприйнятною є релігійний складник у системі державної освіти як скерування і заохо- чення, однак схвальним є релігієзнавчий виклад у поєднанні з історичним, культурологічним, морально-етичним, право- вим, філософсько-світоглядним без порушення права вибору атеїстичного світорозуміння. Висновки. Світоглядні цінності релігійної обрядовості в новій парадигмі освіти (яку означуємо як гуманістичну, особистісно орієнтовану, людиноцентричну, толерантну, компетентнісну), мають на меті не насаджувати релігійний світогляд, а лише дати розуміння релігії як джерела віри, сприяти пошуку відповіді на питання про людину і світ навколо неї, суспільство, сенс власного життя.
3
Юхименко, Н. Ф. "Світоглядні орієнтації європейської системи освіти (історико-філософський контекст)". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філософські науки, № 15 (223) (2011): 117–22.
Знайти повний текст джерела
4
ХРИК, Василь. "СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 188–96. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: у статті обґрунтовано систему професійної мотивації та ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців лісового господарства. Методологія. Встановлено, що система професійної мотивації та ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців лісового господарства містить інтереси, потреби, мотиви до отримання знань, умінь, компетентностей у професійній сфері, позитивне ставлення до майбутньої професійної діяльності, розуміння цінності праці лісівника, усвідомлення соціальної значущості його професії, наявність у майбутнього фахівця лісового господарства необхідних якостей, прагнення до творчої праці в галузі лісового господарства; здатність, відчуття любові до природи. Наукова новизна. Створюючи систему професійної мотивації, приділено увагу як зовнішній мотивації, яка базується на використанні різних стимулів, що спрямовує здобувача на мотивоване оволодіння професійними знаннями, вміннями, навичками, компетентностями; активізацію пізнавальної діяльності в процесі професійної підготовки, так і внутрішній мотивації, заснованій на внутрішніх спонукальних мотивах здобувачів, спрямованих на задоволення особистих потреб у самореалізації в лісогосподарській галузі. Розкрито, що мотиваційно-особистісна сфера відображає сукупність основоположних ідей і пріоритетних цінностей, вимог, що визначають світоглядні основи, ідеологію, сукупність тих загальних положень, які розкривають зміст підготовки особистості. Цінності особистості є своєрідним цілісним конструктом готовності до професійної діяльності, який характеризує значущість певних цілей, почуттів, дій для індивіда. Висновки. Вставлено складники системи професійної мотивації та ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців лісового господарства. До них віднесено мотиви, що мають найбільше значення для включення здобувачів у процес підготовки: соціально-значимі та пізнавальні. Визначено, що ціннісні орієнтації є найважливішим елементом у внутрішній структурі особистості, закріплюються життєвим і професійним досвідом і є сукупністю переживань індивіда, а також відокремлюють значимість явищ і предметів для конкретної людини. Сформовані та усталені ціннісні орієнтації утворюють певний стрижень в свідомості особистості, який забезпечує її стійкість, певний тип поведінки і діяльності, спрямованість потреб та інтересів.
5
УСКОВА, Альона. "ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 476–83. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-476-483.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто духовно-моральні ціннісні орієнтації, які спрямовують здобувачів освіти на розвиток духовно-морального світогляду особистості, який допомагатиме протягом життя та в професійному зростанні. Визначено основні виховні проблеми під час розвитку духовно-морального світогляду здобувачів хореографічної освіти в сучасному закладі вищої педагогічної освіти, що нададуть можливість коригувати роботу при проведенні виховних заходів спрямованих як на особистість, так і на її професійне зростання. Проаналізовано літературу сучасних українських і зарубіжних науковців ( І. Бех, Л. Виготський Р. Гіпсон, Л. Москальова, Г. Шевченко, Е. Помиткін, Є. Уілсон), що спрямували наше дослідження на подальше визначення сутності поняття "духовно-моральний світогляд особистості здобувачів хореографічної освіти". Можемо стверджувати, що духовність та моральність існують в цілісному поєднанні, яке надає можливість генерувати нероздільну й гармонійну особистість.Аналіз наукових джерел під кутом зору досліджуваної проблеми сприяв визначенню теоретичних аспектів розвитку духовно-морального світогляду студентської молоді, а саме майбутніх хореографів, що допоможуть внести корективи в освітній процес ЗВО. У статті охарактеризовано особливості реалізації основних завдань із розвитку духовно-морального світогляду особистості здобувача хореографічної освіти в закладі вищої педагогічної освіти. Особливу увагу ми приділили питанню розвитку духовно-морального світогляду майбутнього хореографа як важливої якості становлення професійної особистості; схарактеризували міфологічний, філософський, релігійний, науковий, мистецький світогляди. Опрацьовані нами види світоглядів сприяють розвитку творчих здібностей, духовної врівноваженості та підтримки внутрішнього розпорядку майбутніх хореографів, тісно пов'язані з розвитком будь-якого світогляду, який безпосередньо спонукає до безперервного зростання та набуття певного професійного досвіду. Ключові слова: духовність, моральність, світогляд, духовно-моральний світогляд.
6
Oliinyk, V. V. "Історичні витоки та особливості формування національного світогляду українців Закарпаття". Grani 18, № 6 (18 квітня 2015): 17–22. http://dx.doi.org/10.15421/1715112.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості формування світоглядних орієнтацій українців Закарпаття. Порушена проблема розглядається у контексті порівняння архетипів населення України. Філософська компаративістика приводить до висновку, що локальні світоглядні особливості українціврусинів, незважаючи на деякі нюанси, вписуються в загальноукраїнський етнопсихологічний портрет. Варто виділити гуманістичність (не войовничість, милосердя, щирість, гостинність; демократизм (рівноправність та високий ступінь свободи, традиційно висока роль жінки в житті українців, родинний матріархат); кордоцентризм та ідеалізм, що означає перевагу духовного розвитку, поверхневе розуміння дійсності, відірваність від реальності. Згадані риси характерні для всіх українців, хоча робити узагальнення стосовно етнопсихологічних особливостей доволі складне та проблематичне завдання. Локальні відмінності регіонів країни накладають відбиток на менталітет їх мешканців. Спільні риси є свідченням та результатом етнокультурної єдності українців, тоді як локальні відмінності викликані особливостями економікогеографічного становища та умовами історичного розвитку закарпатців у складі іноземних держав. У цілому, незважаючи на різні нюанси, дослідники виділяють позитивні та негативні риси етнічного світогляду, які є спільними та типовими для всіх українців.
7
Glebova, N. I. "Формування культури суспільної довіри: освітній вимір". Grani 19, № 1 (25 грудня 2015): 92–98. http://dx.doi.org/10.15421/1716017.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається соціокультурна місія освіти як чинника формування суспільної злагоди, громадянської консолідації українського суспільства в контексті неоднозначних впливів ринкових відносин на світоглядні і життєві орієнтації сучасної людини. Аналізуються сучасні теоретичні концепти суспільної довіри як моделі раціоналізації людських взаємин, соціальної поведінки, досягнення соціальної спільності суб’єктів соціального розвитку та досягнення сталого соціального порядку. Обґрунтовується роль освіти як інтегруючої компоненти духовної культури сучасного суспільства та засобу реалізації потенціалу особистості на засадах суспільної взаємодопомоги. Відстежуються соціально-історична специфіка міждисциплінарних моделей застосування освітніх засобів уникнення надлишкової соціальної напруги та відтворення культури суспільної довіри в умовах ціннісних трансформацій сучасного українського соціуму і ризиків, пов’язаних з дефіцитом ринкової культури, що торкаються всіх рівнів людської свідомості: знань, практичного досвіду, навичок, умінь. Обґрунтовується необхідність залучення педагогічних практик до формування соціальної довіри, як визначеної системи соціальних взаємин, що дозволяє встановлювати і забезпечувати якість соціальних зв’язків з опорою на ефективне використання соціального капіталу, яким є освіта. Визначаються освітні чинники формування атмосфери довіри в суспільстві як засобу розширення можливостей розвитку здібностей особистості, її повноцінної адаптації до правил ринкових взаємин і формування ринкової культури особистості, як запобіжника розбалансування суспільної довіри в українському соціумі. Розглядаються засадничі принципи функціонування інституту освіти в якості навчально-практичної суспільної лабораторії з формування, закріплення, відтворення і регулювання продуктивних форм відносин між членами суспільства шляхом вироблення ефективних зразків, еталонів, моделей суспільної поведінки та його впливи на механізми формування рольової структури індивіда в соціумі на засадах забезпечення згуртованості, взаємозалежності та взаємовідповідності членів оновлюваного українського суспільства.
8
Демиденко, Г. Г., та Г. М. Ковальова. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ «СИН» В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРНІЙ ТРАДИЦІЇ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано лінгвокультурні параметри фразеологізмів української мови з компонентом «син». Досліджено семантичні особливості сталих висловів, пов’язаних із традиційними сімейними цінностями, у контексті їх соціальної рефлексії. Внутрішня форма дібраних для розгляду фразем постає як культурно детермінований образ, що виражає не тільки знання й уявлення представників мовного колективу про родинні зв’язки, стосунки між батьками і дітьми, але й демонструє їх оцінку. Звернено увагу на те, що такі узвичаєні, загальновідомі витлумачення поняття «син» продиктовані національно зумовленими уявленнями про роль чоловіка і жінки в родині й суспільстві. Символічне навантаження й емоційний зміст аналізованих виразів, їхня репрезентація життєвих реалій, буденних і філософсько-повчальних прототипових ситуацій дає підстави зробити висновок: батьки та родина є втіленням генетичного коріння людини, її зв’язку з різними поколіннями. Прикметною рисою дібраних для мовного аналізу фразем є виразні семантико-експресивні нашарування, яскраві оцінні характеристики, які демонструють засудження, схвалення або відсутність чітко виражених характеристик, зумовлених соціально закоріненою оцінкою особи, здебільшого її поведінки, інтелектуальних якостей, моральних рис, соціальних інтеракцій, зовнішності тощо. Помічено деяку амбівалентність у значенні виразів із компонентом «син», що полягає в різноплановості вживання фразеологізму (як у лайливому, фамільярному, загалом негативному контексті, так і для вираження доброзичливого, позитивного ставлення, захоплення). З’ясовано специфіку експресивно-стилістичного забарвлення фразеологізмів, зокрема через зіставлення загальномовних і регіональних лінгвоодиниць. Прокоментовано семантику, внутрішню форму й компонентний склад ареальних мовних зворотів, зважаючи на сферу побутування, ціннісні орієнтації, світоглядні уявлення, морально-виховні якості тощо. Розглянуті сталі вирази поєднують універсальне й ідіоетнічне відображення дійсності, фіксують територіальні лінгвоментальні риси українців.
9
Пилипишин, П. Б. "Філософсько-правовий погляд на трансформацію ідей індивідуалізму у протестантизмі". Актуальні проблеми держави і права, № 86 (23 вересня 2020): 169–75. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2430.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті робиться спроба розкриття індивідуалізму через аналіз протестантизму як течії, яка не лише здійснила реформу в релігійному світі, але й кардинально поміняла свідомість та мислення тогочасної людини, перетворила її на індивідуаліста. Теологічна проблематика стала фундаментом, на якому базувалась тогочасна філософсько-правова концепція індивідуалізму. До цих питань належать питання: про структуру церковної організації, питання рівності між мирянами та священнослужителями, а згодом між всіма людьми як дітьми Божими; розуміння покликання, з якого частково зросла трудова етика протестантських країн; вчення про два царства - спроба обґрунтувати розмежування компетенції матеріальної і духовної складових частин людського буття.
Доведено, що завдяки Реформації відбулась зміна формування мислення, в основі якого лежить усвідомлення сокровенності реальності, індивідуальне судження. Філософії досліджуваної доби властива орієнтація людини на роботу над своїм внутрішнім світом, на формування його єдності, боротьбу з афектами, внесення у свідомість дисципліни, самоконтролю та відповідальності, оскільки в них визнавались основні причини того, що відбувається. Обґрунтовано, що Реформація посприяла появі незалежного, самостійного, відповідального у своїх судженнях і вчинках індивіда з волею морального вибору.
Визначено, що епоха Реформації здійснила переворот у християнському світі, змінила весь тогочасний світогляд, адже основні зміни, які стосувалися теологічного простору, спричинили зміни у внутрішньому світі кожної людини і суспільства загалом. Така трансформація спочатку відбувалась у теологічному світі, а згодом перейшла і на світогляд людини і суспільства загалом. До теологічних змін, які згодом стали світоглядно-правовими, запропоновано віднести: обстоювання реформаторами скасування будь-якого посередництва між Богом та людиною; розвиток таких ідеологій, як: лютеранство, кальвінізм, англіканство; можливість самостійного читання та тлумачення Біблії; зміну суті свободи віри; біблійний прагматизм; теологічну ідею особистої відповідальності перед Богом; теологічну орієнтацію протестантів на внутрішній світ людини; орієнтацію протестантизму на трудову діяльність, професійні досягнення людини як на покликання.
10
Бозоян, Микола, Оксана Кононенко, Лілія Царенок та Валерій Коваленко. "Смисложиттєві орієнтації та резильєнтність особистості як її ресурсні характеристики у сучасному соціумі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 122–33. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-122-133.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню смисложиттєвих орієнтацій та резильєнтності особистості як її ресурсних характеристик у сучасному соціумі. В основі розуміння цінностей лежить усвідомлення кожною людиною орієнтирів, з якими вона співвідносить свої дії, тобто цінності та ціннісна свідомість є основою визначення мети. Цілі впливають на людську діяльність не реально-каузально, а як ідеальні цінності, реалізацію яких людина вважає своєю нагальною потребою або обовʼязком. Вирішальним етапом у становленні світогляду вважається юнацький вік, який сприяє інтенсивному формуванню когнітивних і емоційно-особистісних передумов світогляду. Зʼясовано, що резильєнтність особистості загалом пов’язана зі здатністю психіки відновлюватися після несприятливих умов. Відповіді на питання, як і яким чином особистість здатна вистояти, відновитися і психологічно зрости, зміцніти після складних життєвих негараздів, є певним викликом для науковців і практиків серед психологів та психотерапевтів. Розуміння людської спроможності до психологічної позитивної адаптації в несприятливих обставинах може допомогти фахівцям із психічного здоров’я розробляти спеціальні психотехнології для психопрофілактики та розвитку резильєнтності, життєстійкості, стресостійкості, а також розвитку здатності самостійно долати стресові ситуації. Ключевые слова: особистість, смисложиттєві орієнтації, резильєнтність, рівень осмислення життя, ціннісно-смислові орієнтації.
Дисертації з теми "Орієнтації світоглядні"
1
Пустовойт, В. "Духовність як умова соціалізації людини та вимір його буття". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15559.
Повний текст джерела
2
Бойко, Ольга Петрівна, Ольга Петровна Бойко та Olha Petrivna Boiko. "Туризм як прояв інтеркультурної комунікації". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65771.
Повний текст джерелаАнотація:
Туризм як особливий соціокультурний феномен можна розкрити тільки через дослідження ієрархії матеріальних, соціальних, культурних і духовних потреб людини, особливостей комунікації індивідів у процесі туристичної подорожі. Тому що туристична діяльність реалізується в усіх основних сферах життєдіяльності суспільства: матеріально-виробничій, соціальній, політичній, духовній та інформаційній.
3
Бельорін-Еррера, Олександра Михайлівна, та І. О. Корженко. "Система формування здоров'язбережувального світогляду студентської молоді". Thesis, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48275.
Повний текст джерела
4
Левкова, О. В. "Сучасна політична публіцистика та динаміка світоглядних орієнтацій людини (за матеріалами українських, російських та білоруських публіцистів 1991-2005 рр.)". Дис. канд. наук із соц. комунікацій, Львівський національний ун-т ім. Івана Франка, 2008.
Знайти повний текст джерела
5
Шаполова, Вікторія Валеріївна. "Забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення як умова формування корпоративної культури". Thesis, Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23023.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Орієнтації світоглядні"
1
Роман, Лілія Анатоліївна. "Вивчення української мови на матеріалах культурної спадщини України як потужний чинник у збагаченні світогляду та покращенні адаптації іноземних студентів". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-65-67.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено необхідність володіння державною мовою іноземними студентами для їх успішної адаптації та подальшої соціалізації в українському суспільстві в процесі навчання в ЗВО України. Показано переваги при залученні студентівіноземців до феномену української національної культури через вивчення історії, звичаїв та традицій, ментальності українського народу. Підсумовано, що такий підхід сприятиме самоосвіті, професійному самовдосконаленню та оперативній орієнтації іноземних студентів в культурному, науковому та політичному житті українського суспільства. Ключові слова: методика викладання іноземних мов, українська мова як іноземна, іноземні студенти, українські звичаї та традиції, культурна спадщина України.