Готові списки джерел за темами / Організація дистанційного навчання

Добірка наукової літератури з теми "Організація дистанційного навчання"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Організація дистанційного навчання".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Організація дистанційного навчання"

Яремчук, Наталія, та Валерія Марусова. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 205–10. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-46.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості «дистанційного навчання» як педагогічної технології та визначено основні теоретико-прикладні аспекти її реалізації в умовах закладу вищої освіти. Описано проблеми системи організації дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Проаналізовано дефініцію «освітнє середовище» університету та встановлено його інституційний та функціональний зв’язок із поняттям «дистанційного навчання». Визначено та обґрунтовано забезпечуючі педагогічні умови організації дистанційного навчання в умовах освітнього середовища університету: організація дистанційного навчання в університеті повинна здійснюватися на засадах студентоцентрованого та компетентнісного підходів; умовою організації дистанційного навчання в освітньому середовищі університету є особистісний та професійний розвиток студента; трансформація організаційно-змістового та предметно-функціонального компоненту освітнього середовища ЗВО до вимог цифровізації дистанційного навчання; готовність студентів до навчання в освітньому середовищі університету із впровадженням дистанційної технології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бурачек, Віктор Романович, та Тетяна Михайлівна Валецька. "Організація дистанційного навчання в ЧТЕІ КНТЕУ". Theory and methods of e-learning 1 (10 листопада 2013): 29–33. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.117.

Повний текст джерела

Анотація:

Підвищений інтерес до дистанційної освіти в останні роки став причиною активних досліджень цього виду навчальної діяльності. В ЧТЕІ КНТЕУ створений і працює Web-сайт дистанційного навчання та проблемна лабораторія дистанційного навчання. Платформою для дистанційного навчання обрано програмне забезпечення «Moodle», основне призначення якого – забезпечення роботи окремих дистанційних курсів відповідно до світових стандартів. Програма розвитку дистанційного навчання в ЧТЕІ КНТЕУ на 2008-2012 роки передбачає поступовий перехід до дистанційної форми на всіх спеціальностях для післядипломної освіти та на всіх факультетах для магістратури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Петренко, Сергій Вікторович, та Ольга Павелків. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVІD-19: АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН". Інноватика у вихованні 2, № 13 (15 червня 2021): 137–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.383.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано міжнародний досвід організації дистанційного навчання в окремих європейських країнах в умовах пандемії на основі даних, розміщених на офіційних освітніх сайтах. Схарактеризовано досвід тих європейських країн, які: демонструють високий рівень розвитку цифровізації (Австрія, Велика Британія); мають дуже високі показники захворюваності і смертності в період пандемії (Італія, Іспанія, Франція); мають порівняно низький рівень цифровізації (Болгарія, Хорватія, Чехія). З’ясовано, що, незважаючи на соціально-економічні й політичні умови, специфіку освітніх систем країн, обраних для аналізу, всі з них (без винятку) стикнулися з труднощами організації й реалізації дистанційного навчання в умовах пандемії COVІD-19. Виділено загальні для всіх країн пріоритети й напрями діяльності з реалізації дистанційного навчання, як-то: забезпечення повноцінного процесу навчання, використання для цього онлайн-платформ, веб-сайтів, мережевих операторів, хмарних сервісів; підвищення ефективності цифрового середовища навчання за допомогою організації порталів послуг дистанційного навчання як єдиної точки входу для вчителів і керівників шкіл; використання телевізійного контенту; створення національних електронних бібліотек (репозитарій електронного контенту); розробка рекомендацій, відеозаписів-інструкцій для вчителів, учнів і батьків з використання для освоєння навчального матеріалу конкретних додатків, соціальних мереж, відеотрансляцій та ін.; організація оперативного обміну досвідом учителями; придбання, видача (тимчасове користування) ноутбуків і планшетів учням, які технічно не забезпечені. Досвід організації дистанційного навчання в країнах, обраних для аналітичного огляду, свідчить, що його ефективність значною мірою обумовлена продуманою державною освітньою політикою; оперативністю дій міністерств освіти; взаємодією системи освіти з різними галузями економіки, культури, науки, охорони здоров’я; одержанням своєчасного зворотного зв’язку про виконання освітніми організаціями вимог і рекомендацій з організації дистанційного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Литвинова, Світлана. "Організація дистанційної форми навчання в закладах загальної середньої освіти у період пандемії Covіd-19". New pedagogical thought 103, № 3 (17 грудня 2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-55-61.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті схарактеризовано питання дистанційного навчання учнів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) у період пандемії. Доведено, що, незважаючи на рекомендації ЮНЕСКО, дистанційне навчання у вітчизняних закладах загальної середньої освіти реалізувалося як взаємодія педагогів та учнів із метою виконання навчальних програм засобамиінтернет-технологій. Пандемія COVID-19 змусила українських педагогів добирати прості інструменти для підтримки освітнього процесу. Незважаючи на наявність значної кількості цифрових інструментів для організації дистанційної форми, навчання учнів не сприяло швидкому та ефективному переходу ЗЗСО до неперервного навчання під час пандемії, зокрема для виконання навчальних програм і задоволення освітніх потреб учням, які активно використовують мобільні телефони, планшети, ноутбуки тощо, часто не вистачало компетентного в цифрових технологіях та цифрового освітнього контенту вчителя. Проаналізовано міжнародні статистичні дані стосовно діяльності закладів освіти у період карантину, стан використання інтернет-ресурсів вітчизняними педагогами, діяльність керівників ЗЗСО із метою забезпечення неперервності в навчанні. Обґрунтовано такі моделі дистанційного навчання, як «Урок-вебінар» і «Віртуальний клас», окреслено систему сервісів для їх реалізації, зокрема проведення лабораторних і практичних робіт, узагальнення,комунікації та обговорення. Запропоновано чотири кроки до впровадження дистанційного навчання у систему вітчизняних ЗЗСО. Установлено, що поліпшення освітнього процесу здійснюється за такими напрямами: розвиток освітнього середовища, використання інноваційних засобів навчання, впровадження новітніх технологій навчання, удосконалення організаційних форм навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ткачук, Галина Володимирівна, Надія Миколаївна Стеценко та Володимир Петрович Стеценко. "ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ТА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 274–87. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3494.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено підходи до організації навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності студентів закладів вищої освіти в умовах змішаного навчання. Визначено, що змішане навчання як форма організації навчання поєднує технології традиційного та електронного навчання і передбачає проведення традиційних занять в аудиторії, організацію різних видів діяльностей за допомогою технологій дистанційного навчання. В умовах змішаного навчання та використання інформаційних технологій організацію навчально-пізнавальної діяльності доцільно розглядати в межах відповідних онлайнових середовищ, які можна поділити на категорії. Зокрема залежно від мети їх використання розрізняють засоби: управління навчальною діяльністю; подання навчальних матеріалів; організації зворотного зв’язку учасників освітнього процесу; моніторингу, контролю та оцінювання результатів діяльності; організації інших видів діяльностей (індивідуальна, групова, колективна). Автором запропоновано використання навчального електронного курсу як платформи для подання навчального матеріалу, завдань для виконання, представлення робіт студентів, а також організації окремих видів діяльностей (наповнення глосарію, обговорення на форумі), оцінювання результатів роботи студентів тощо. Електронний навчальний курс також слугував відправною точкою для доступу до зовнішніх онлайнових сервісів, що розширюють спектр інструментальних засобів і в такий спосіб урізноманітнюють види навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності. У роботі описано організацію таких видів діяльності, як-от: «Створення карт знань», «Колективне оцінювання карт знань», «Робота з глосарієм», «Проведення майстер класу» із залученням інструментарію як електронного навчального курсу, так і зовнішніх онлайн-сервісів. Організацію дослідницької діяльності описано на основі моделі змішаного навчання «Зміна станцій», яка передбачає зміну режимів діяльності: традиційний в аудиторії та електронний (комп’ютерно-орієнтований, дистанційний, мобільний). У даній моделі використовуються різні режими роботи, але обов’язковим є організація дистанційного.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гевлич, Іван Генадійович, та Лариса Леонідівна Гевлич. "Проблеми сучасного розвитку вітчизняної дистанційної освіти". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 20–21. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.58.

Повний текст джерела

Анотація:

Світовий процес розвитку інформаційного суспільства, вітчизняні соціально-економічні процеси, спрямовані на вступ України до європейського та світового товариства, призводять до безумовної необхідності розвитку дистанційної освіти.Ґрунтовні кроки, що їх зробила Україна в цьому напрямку, знайшли відображення у чисельних нормативних документах: Національній програмі «Освіта. Україна ХХІ сторіччя», Законах України «Про Національну програму інформатизації», «Про вищу освіту», Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні, Програмі розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки, Положенні про дистанційне навчання тощо.Але разом з тим як в площині теоретичного обґрунтування, так і практичного втілення ідей дистанційної освіти існують серйозні проблеми.Вже у 2000 р. на державному рівні відзначалося, що сучасний стан розвитку дистанційного навчання не надає змоги українцям задовольняти освітньо-інформаційні потреби через телекомунікаційні мережі, що всі навчальні заклади, які самостійно впроваджують технології дистанційного навчання, наштовхуються на реальні труднощі, тому нагальною є потреба цільового фінансування, координації спільних дій державних органів та навчальних закладів, державного нормативно-правового забезпечення цього процесу [1]. Саме тоді була зроблена серйозна спроба практичної організації процесу – задеклароване створення цілісної системи дистанційної освіти в Україні та конкретних органів для її розвитку – Ради з питань моніторингу розвитку дистанційної освіти при Кабінеті Міністрів України, Координаційної Ради Міністерства освіти і науки України, державного, регіональних, базових, локальних центрів дистанційної освіти, науково-методичних комісій за напрямками діяльності системи. Етапи розвитку такої системи дистанційної освіти передбачали до 2004 р. повномасштабне впровадження дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання, а також інтеграцію системи України у світову.Але у вересні 2003 р. у Програмі розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки знов виникають ті ж самі завдання – створення проектів стандартів на технології дистанційного навчання, банку атестованих дистанційних курсів, пропозицій щодо захисту інтелектуальної власності в системі дистанційного навчання, методик створення і використання дистанційних курсів у навчальному процесі тощо із строком виконання – 2004-2006 рр. [2], що безумовно доводить відсутність роботи, у тому числі методичної, стосовно впровадження дистанційної освіти на державному рівні.Більш того, у 2004 р. з’являється новий документ – Положення про дистанційне навчання [3], де знов таки декларується організація процесу дистанційного навчання без жодного пояснення практичного втілення цих ідей. Так, жодних матеріалів стосовно механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного навчання під час дистанційного складання іспитів, заліків, захисту проектів, кадрового забезпечення (наявності методистів, надання додаткового часу для розробки дистанційних курсів та їх систематичного оновлення), щодо механізму організації спілкування викладачів та студентів у рамках дистанційної освіти не надано.Жодний вітчизняний пакет програмного забезпечення для організації дистанційного навчання не розповсюджений у державних масштабах, а приклади іноземних, зокрема, російських, програм, що апробуються в окремих вищих закладах, не враховують сучасний етап розвитку української освіти та навантаження викладачів, що з 1 вересня 2006 р. впроваджують засади кредитно-модульної системи організації навчального процесу.Болюче питання захисту інтелектуальної власності розробників дистанційних курсів знов таки юридично не вирішене.Державне фінансування розробки курсів, створення спеціалізованих лабораторій, стажування викладачів практично відсутні.Критерії, засоби, системи контролю якості дистанційного навчання, єдині вимоги до навчальних планів і програм, методики розробки, апробації та впровадження дистанційних курсів, науково-методичні основи функціонування банку атестованих дистанційних курсів до цього часу не розроблені чи, принаймні, не оприлюднені.Можна констатувати дуже сумний висновок – держава не допомагає навчальним закладам розповсюджувати систему дистанційної освіти, кинувши їх у цій важливій справі напризволяще. Цю хибну практику треба негайно ламати, бо характерні риси дистанційної освіти, такі як гнучкість, велика аудиторія та соціальна рівність слухачів, економічність, якість та інші, є ознаками цивілізованого навчального процесу толерантного суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ОСОВА, О. О. "ОРГАНІЗАЦІЯ КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 128–35. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Нова комунікативна реальність та популяризація інформаційно-комунікаційних технологій зумовили пошук інноваційних засобів, методів та технологій навчання іноземних мов, що забезпечують розвиток мовних навичок та мовленнєвих умінь студентів із високим рівнем культури іншомовного спілкування, сприяють швидкій адаптації особистості до умов продуктивного співробітництва та правильного прийняття рішень. У контексті зазначеного особливий інтерес викликає проблема організації кооперативного навчання іноземних мов студентів сучасних закладів вищої освіти України в умовах дистанційної освіти, що потребує детального вивчення та висвітлення у науково-педагогічній літературі. У статті здійснено спробу узагальнення досвіду організації кооперативного навчання іноземних мов в умовах дистанційної освіти у сучасних закладах вищої освіти в Україні. На основі вивчення досвіду їх діяльності визначено дидактичні можливості окремих платформ дистанційного навчання для організації кооперативного навчання (Moodle, Zoom, Skype, Google Classroom тощо) на заняттях іноземних мов, а саме: використання різних форм групової роботи (дискусії, «мозковий штурм», «комплімент», підготовка проєктів тощо), доступність засобів для спілкування та здійснення тестового контролю, можливість використання інших онлайн сервісів (YouTube, BBC, онлайн-газет та журналів тощо), які містять цікавий матеріал для дискусій; обмін відео-, аудіоінформацією тощо. Виявлено низку недоліків, серед яких варто відзначити відсутність зорового контакту, що значно зменшує можливості методів кооперативного навчання на заняттях з іноземної мови; відсутність безпосереднього «живого» спілкування з викладачем, а також мультизайнятість студента під час роботи з електронними сервісами, значні ризики роботи з фейковою інформацією, відволікання уваги на інші сайти тощо. З’ясовано, що організація кооперативного навчання іноземних мов у контексті дистанційного навчання характеризується недостатнім рівнем інформатизації суспільства, потребою врегулювання питань фінансування та нормативно-правового забезпечення, а також корінною зміною ролі викладача в освітньому процесі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ІСЛАМОВА, Олександра. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (1 січня 2022): 107–20. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.913.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості реалізації дистанційного навчання у військових навчальних закладах Республіки Польща в умовах карантинних обмежень. Визначено, що система дистанційного навчання у польських військових навчальних закладах базується на вимогах до спільної професійної підготовки особового складу збройних сил країн-членів НАТО, що дозволяє інтегрувати системи країн-членів і користуватись доступом до спільних навчальних ресурсів. Виявлено, що поступове впровадження дистанційної форми навчання у військових навчальних закладах Польщі потребувало низки організаційних заходів, у тому числі технічних: упровадження у відомчій інформаційній системі міністерства оборони освітніх платформ MILNET-I і MILNET-Z, призначених для обробки відкритої інформації та інформації з обмеженим доступом (для службового користування). Зазначені платформи дозволяють здійснювати зв’язок, віддалену роботу, обробку та архівування файлів, а також управління користувачами. Установлено, що інфраструктура збройних сил Республіки Польща може працювати у віддаленому режимі підготовки особового складу, проте викладацький склад військових навчальних закладів не повністю підготовлений до викладання у такому форматі. Керівництво військових навчальних закладів аналізує потреби і можливості розширення сфери застосування дистанційного навчання особового складу, основна увага наразі приділяється розвитку цифрової компетентності викладачів військовихнавч альних закладів, розробці, управлінню та моніторингу якості наявних курсів дистанційного навчання для подальшого розвитку системи дистанційного навчання персоналу збройних сил Республіки Польща. Автором було узагальнено досвід організації дистанційного навчання у військових навчальних закладах Республіки Польща з метою подальшого проведення порівняльно-педагогічних досліджень та адаптації набутого досвіду до системи професійної підготовки персоналу Держприкордонслужби України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Радкевич, Олександр, та Оксана Радкевич. "АКТУАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.53-59.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: пандемія Covid-19 докорінно змінила організацію освітнього процесу в закладах освіти і, зокрема, професійної (професійно-технічної). До таких змін можна віднести його часткове здійснення у дистанційній формі. Відповідно у педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти виникла необхідність навчитися взаємодіяти із суб’єктами освітнього процесу онлайн на дистанційних платформах. Це актуалізувало оволодіння ними новими формами, методами та технологіями організації освітнього процесу, а відтак набуття актуальних компетентностей. Мета: аналіз та виокремлення актуальних компетентностей педагогічних працівників для організації дистанційного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Методи: аналіз і синтез – для з’ясування стану та рівня розробленості досліджуваної проблеми; систематизація та узагальнення – для формулювання висновків. Результати: Розкрито дефініціальне та наукове розуміння компетентності педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Встановлено, що концепція компетентнісного підходу в освіті спрямована на формування особистості майбутнього професіонала з позитивним світоглядом, ціннісними орієнтаціями, здатністю швидко адаптуватися до нових і непередбачуваних життєвих і професійних ситуацій. Висвітлено інформаційно-комунікаційну компетентність у вузькому та широкому розумінні. Встановлено, що інформаційно-комунікаційна компетентність педагогічних працівників закладів професійної освіти має включати в себе фактичну навчальну діяльність із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та здійснюватися в умовах інформаційного середовища. Тобто, включати в себе знання із застосування в освітньому процесі спеціалізованого програмного забезпечення, що спрямоване на організацію дистанційної форми освіти (Moodle, Classroom, Unicraft, Microsoft Teams, Edmodo тощо). До технологічної компетентності віднесено комплекс знань і вмінь організовувати освітній процес у закладах професійної (професійно-технічної) освіти із застосуванням технологій дистанційного навчання, добираючи для цього оптимальні електронні засоби та відповідний електронний навчально-методичний матеріал. Висновки: Організація дистанційного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється на основі компетентнісного підходу та ґрунтується на положеннях Концепції навчання впродовж життя. Розвиток у педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти інформаційно-комунікаційної та технологічної компетентності сприяє підвищенню якості дистанційного навчання майбутніх кваліфікованих робітників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Жукевич, І. П., та О. В. Спірічева. "ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ПРОЦЕСІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 56–61. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено питанню формування іншомовної комунікативної компетентності військовослужбовців Інституту Управління державної охорони України в умовах дистанційного навчання. Проаналізовано основні підходи до визначення сутності поняття іншомовної комунікативної компетентності, визначено основні структурні компоненти та особливості її формування для військовослужбовців Інституту УДО України. Іншомовну комунікативну компетентність військовослужбовців Інституту УДО України слід розглядати як набуту у навчальному процесі здатність особистості до реалізації комунікативних моделей іншомовної поведінки у стереотипних комунікативних ситуаціях професійного спрямування. Навчання іноземної мови передбачає узагальнення та вдосконалення базового рівня володіння іноземною мовою у зв’язку з поглибленою профільною мовною підготовкою, спрямованою на використання отриманих знань у сфері подальшої професійної діяльності. Враховуючи реалії сучасного життя, проаналізовано особливості застосування дистанційного формату навчання, з’ясовано основні його форми та способи реалізації. Формування іншомовної комунікативної компетентності можливе в результаті організації таких заходів, як: використання месенджерів та соціальних мереж для організації зворотного зв’язку зі студентами/ слухачами (Google Meet, Microsoft Teams, Moodle тощо); систематична організація роботи з аутентичними відео- та аудіоресурсами професійного та загального спрямування; використання інтерактивних технологій, що здатні активізувати комунікативні уміння у дистанційному форматі (рольові ігри, метод проєктів, кейс-методи, презентації тощо); застосування цифрових засобів візуалізації (Quizlet, Duolingo, Mindmap, Classtoolsnet). Визначено поняття дистанційних технологій навчання іноземної мови та охарактеризовано оптимальні умови їх використання. Перспективним виявляється раціональне та методично обґрунтоване поєднання дистанційних форм навчання, які дадуть змогу створити та реалізувати компетентісно орієнтовані завдання, що сприятимуть оволодінню студентами знаннями, уміннями, навичками та набуттю особистісних якостей, поведінкових та комунікативних стратегій, характерних для формування іншомовної комунікативної компетентності військовослужбовців Інституту УДО України. Визначено перспективи подальших досліджень, які вимагають проведення аналізу нових форм дистанційного навчання та можливості їх застосування з урахуванням компетентісного підходу у навчанні іноземної мови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Організація дистанційного навчання"

Струк, Ірина Василівна. "Організація дистанційного навчання майбутніх перекладачів". Thesis, Північний університетський центр у Бая-Маре, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43631.

Повний текст джерела

Анотація:

У період глобального карантину, спричинений коронавірусною інфекцією COVID-19, навчання у всіх вищих навчальних закладів України було переведено на дистанційну форму навчання. Коли іде мова про навчальний процес без цілковитої присутності студента в аудиторії, можливості прямої комунікації, стимулювання, мотивації та контролю, мимоволі усі викладачі постали перед непростим завданням – обрати найбільш зручну в користуванні платформу чи мобільний додаток, змінити вектор подання, оцінювання та перевірки матеріалу. У статті проаналізовано етапи організації навчального процесу майбутніх перекладачів, розбито на категорії відомі безкоштовні додатки створенні для забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти та апробовано результати власного досвіду проведення практичних та лекційних занять з дисциплін «Практика перекладу галузевої літератури», «Методологія та організація перекладознавчих досліджень» на платформах – Google class та Zoom | Meet.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Баловсяк, Н. В. "Зворотній зв'язок при організації дистанційного навчання". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/23176.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Свяцький, В. В., О. В. Скрипник, V. Sviatskyi та O. Skrypnyk. "Критерії вибору засобів організації системи дистанційного навчання". Thesis, Science and education LTD, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6494.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначені критерії засобів організації дистанційної освіти через вибір електронного навчального середовища, що забезпечує організацію навчального процесу. The criteria for organizing distance education through the choice of an electronic learning environment that ensures the organization of the educational process are determined.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Твердохлєбова, Наталя Євгеніївна. "Деякі аспекти розвитку і організації дистанційного навчання". Thesis, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2001. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30540.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сміян, Олександр Іванович, Александр Иванович Смиян, Oleksandr Ivanovych Smiian, Вікторія Анатоліївна Горбась, Виктория Анатольевна Горбась, Viktoriia Anatoliivna Horbas, Петро Іванович Січненко та ін. "Роль викладача в організації дистанційного навчання у медицині". Thesis, Запорізький державний медичний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43313.

Повний текст джерела

Анотація:

Дистанційне навчання (ДН) студентів медичного інституту – не тільки важлива складова навчального процесу, але й набуття вмінь до самостійності. Це також дає змогу оволодіти додатковою професійною інформацією, вміння працювати з літературою, розв’язування практичних, тестових завдань. Це розширює світогляд майбутнього лікаря, формує клінічне самостійне мислення, необхідні для подальшого удосконалення знань. Саме в процесі ДН найефективніше реалізується одне з головних завдань вищої школи – навчити студентів самостійно вчитися, адже освіта – це перш за все підготовка до постійного навчання протягом всього життя, а тим більше медицина, де завжди необхідно вдосконалювати свої знання з фармакотерапії, сучасних підходів до діагностики та лікування певної патології.
Дистанционное обучение (ДО) студентов медицинского института - не только важная составляющая учебного процесса, но и приобретение умений к самостоятельности. Это также дает возможность овладеть дополнительной профессиональной информацией, умение работать с литературой, решение практических, тестовых заданий. Это расширяет кругозор будущего врача, формирует клиническое самостоятельное мышление, необходимые для дальнейшего совершенствования знаний. Именно в процессе ДО эффективно реализуется одна из главных задач высшей школы - научить студентов самостоятельно учиться, ведь образование - это прежде всего подготовка к постоянному обучению в течение всей жизни, а тем более медицина, где всегда необходимо совершенствовать свои знания по фармакотерапии, современных подходов к диагностики и лечения определенной патологии.
Distance Learning (DL) medical school students - not only an important part of the learning process, but also the acquisition of skills for independence. It also provides an opportunity to learn more professional information, the ability to work with literature, solution of practical, tests. This expands the horizons of the future physician, clinical forms independent thinking necessary for the further advancement of knowledge. It is in the process DL effectively implemented one of the main tasks of high school - to teach students to learn independently, because education - is primarily a preparation for lifelong learning throughout their lives, and especially medicine, where it is always necessary to improve their knowledge of pharmacotherapy, modern approaches to diagnosis and treatment of certain diseases.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Маслова, Зоя Іванівна, Зоя Ивановна Маслова, Zoia Ivanivna Maslova, Тетяна Володимирівна Лаврик, Татьяна Владимировна Лаврик та Tetiana Volodymyrivna Lavryk. "Деякі особливості організації дистанційного навчання з дисципліни «Дискретна математика»". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17995.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Рясна, О. В. "Сучасні шляхи організації самостійною роботою студентів в умовах дистанційного навчання". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47407.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з першорядних завдань є розвиток системи вищої освіти, підвищення якості викладання і її ефективності. Саме Вузам належить провідна роль у підготовці фахівців вищої кваліфікації, що володіють глибокими теоретичними й практичними професійними знаннями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

В‘юненко, О. Б., та А. В. Толбатов. "Використання персональних навчальних середовищ для організації дистанційної форми навчання". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46523.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – розробка методологічних підходів, спрямованих на підтримку придбання знань користувачами на базі дистанційних освітніх технологій, включаючи соціальні сервіси, які використовуються в процесі створення персональних навчальних середовищ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Страшко, Л. М. "Модель організації самостійної роботи студентів інституту заочно-дистанційної освіти ПУЕТ". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29435.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективність дистанційного навчання більше, ніж будь-якої іншої форми, залежить від рівня організації самостійної роботи студента. Це закономірно, адже самостійна робота студента є обов’язковим основним видом навчальної роботи при використанні технологій дистанційного навчання. Тому розробка методики її планування, організації і контролю – одна з найбільш складних і важливих задач, які вирішуються в ході проведення педагогічного експерименту із впровадження дистанційних технологій. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29435

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Квасницька, Ольга Борисівна. "ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ НА ДОДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ". Thesis, Матеріали навчально-методичної конференції «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ, ІННОВАЦІЇ ТА СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», 2017. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12383.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Організація дистанційного навчання"

Шаповал, Юлія, та Діана Гончарова. "ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ТА ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v3.18.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Халявка, Л. "ПРОБЛЕМИ В ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-14.05.2021.v2.29.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Маршицька, Вікторія. "ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ У ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v5.22.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Антоненко, С., М. Ізмайлова та А. Батурінець. "НАШ ДОСВІД ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ДНУ". У СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v2.03.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савчук, Г. О. "Застосунок Microsoft Teams як інструмент організації дистанційного навчання". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-78.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Стечкевич, Олег. "НАЛАШТУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСУ ZOOM ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". У INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.04.2020.v4.27.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Богачова, Ольга, та Анжела Гарус. "ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ". У PROBLEMAS Y PERSPECTIVAS DE LA APLICACIÓN DE LA INVESTIGACIÓN CIENTÍFICA INNOVADORA. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-11.06.2021.v1.52.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кончіч, Віра. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ (З ДОСВІДУ РОБОТИ)". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-12.11.2021.v3.07.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Організація дистанційного навчання"

Шокалюк, Світлана Вікторівна, та Катерина Іванівна Словак. Особливості навчання школярів за дистанційною формою. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1063.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Марчик, Валентина Іванівна. Готовність студентів до дистанційного навчання за рівнем успішності та курсами. Науково-видавничий центр «Sci-conf.com.ua» BoScience Publisher, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3982.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження готовності студентів 1 і 4 курсів, які навчаються за спеціальністю Сердня освіта (Фізична культура), до організації навчального процесу за дистанційною формою за рівнем успішності та курсами виявило, що оцінювання зниження якості освіти за дистанційною формою властиво студентам 1 курсу. Студентів 1 курсу, які відчувають труднощі у використанні електронних ресурсів, (як більш успішні 42%, так і менш успішні 72%), в 5-6 разів більше, у порівнянні зі студентами 4 курсу. Незалежно від курсу переважна більшість успішних студентів надають перевагу організації навчального процесу за звичайною фомою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шокалюк, С. В. Програмна підтримка дистанційного навчання розділу «Прикладне програмне забезпечення навчального призначення» шкільного курсу інформатики. Видавництво ХДУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1231.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Соловйов, Володимир Миколайович, Олександр Ілліч Теплицький та Ілля Олександрович Теплицький. Теоретико-методологічні засади конструктивістського підходу до побудови освітнього процесу. Книжкове видавництво Киреєвського, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1182.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриваються витоки, еволюція, сучасний стан концепції соціального конструктивізму в навчанні як напряму філософії освіти, ключова ідея якої полягає в принциповій неможливості передавання знань суб’єктові навчання в готовому вигляді. Основними принципами реалізації соціального конструктивізму в навчанні є принцип організації навчання через дослідження, конструювання навчально-дослідницьких співтовариств, принцип орієнтації на особистість, насиченості освітнього простору носіями знань, принцип співпраці, що під час навчального процесу зумовлюють постійну взаємодію індивідуалізованих навчальних конструктів суб’єктів навчання у відповідному навчальному середовищі – реальній чи віртуальній освітній спільноті. Авторами проаналізовано можливості провідних соціально-конструктивістських засобів навчання, які втілюються в педагогічних середовищах Лого і його похідних – NetLogo та StarLogo; Squeak і похідного від нього Scratch; Alice та ін. і є основою підтримки групового, дистанційного та мобільного навчання; засобами організації спільної роботи тих, хто навчається, у тому числі самостійно, та подання її результатів у Web.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Семеріков, Сергій Олексійович. Побудова системи дистанційного тестування знань засобами FTN-технологій. [б.в.], 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/790.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні телекомунікаційні технології підтримки дистанційного навчання базуються, як правило, на протоколах мережі Internet, проте її комерціалізованість та поки що висока вартість доступу до неї вимагають пошуку альтернативних програмно-апаратних рішень реалізації системи дистанційного навчання. Так, існують системи електронної пошти, що базуються на основі некомерційної мережі FidoNet, заснованої 20 років тому Томом Дженнінгсом. Поштові процедури мережі Fidonet стандартизовані у вигляді FTN-протоколу, на базі якого можна побудувати будь-яку кількість FTN-мереж. Простота організації, мінімум технічних і програмних засобів, необхідних для створення і функціонування таких мереж, невисока вартість зробили їх дуже популярними в усьому світі. Враховуючи некомерційність систем, побудованих на принципах FTN-технологій, гнучкість структури та присутність в рамках такої мережі багатьох можливостей технологій, присутніх мережам, побудованим на принципам Internet, групою працівників криворізьких вузів була створена освітня мережа EduNet, що об’єднує викладачiв, студентiв та учнiв. Позитивною якiстю цiєї мережi є можливiсть одночасного поєднання робочих станцiй, що працюють пiд UNIX та Windows, iз застарiлою технiкою пiд управлiнням DOS.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Дистанційний спецкурс "Латинь. Ботанічна термінологія" як засіб становлення професійно-термінологічної компетентності вчителя біології. Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4229.

Повний текст джерела

Анотація:

Виявлено сутність та переваги дистанційного навчання як однієї з форм організації самостійної роботи у професійній підготовці майбутніх фахівців. Становлення фахової терміносистеми розглядається як передумова формування професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. Наведено зміст та структуру дистанційного електронного навчального курсу «Латинь. Ботанічна термінологія» для студентів природничого факультету педагогічних закладів вищої освіти. Вивчення латині не є нормативною дисципліною навчального плану підготовки майбутнього вчителя біології, отже спецкурс покликаний до розуміння семантики та етимології біологічних термінів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Семеріков, Сергій Олексійович, Світлана Вікторівна Шокалюк, Юлія Володимирівна Плющ, Ірина Сергіївна Мінтій та Вікторія Василівна Ткачук. Розробка фільтру Sage для СДН Moodle. Мінірегіон України, вересень 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/957.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні у світі накопичено значний досвід використання систем дистанційного навчання (СДН, зокрема Moodle) та систем комп’ютерної математики (СКМ, зокрема Sage). При автономному використанні СКМ відсутня автоматизація оцінювання навчальних досягнень, а автономне використання СДН позбавляє можливості розв’язання математичних задач безпосередньо у середовищі самої системи. Тому проблема організації взаємодії цих систем є досить актуальною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шокалюк, С. В. Інформаційні технології математичного призначення у навчальних та наукових дослідженнях. Тернопільський національний педагогічний університет, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1226.

Повний текст джерела

Анотація:

Поява нового класу програмного забезпечення для розв’язання математичних задач - мережних систем комп’ютерної математики - створює умови для організації якісного дистанційного навчання інформаційних технологій математичного призначення. Безкоштовні вільно поширювані системи комп’ютерної математики складають гідну альтернативу комерційному програмному забезпеченню, про що свідчать можливості Web-CKM SAGE. Одночасне вивчення можливостей декількох систем комп’ютерної математики в межах одного середовища, як це пропонує SAGE, є умовою обгрунтованого вибору адекватного до поставленої задачі засобу дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!