Статті в журналах: "Організаційні чинники впливу"

1

Kykhtuik, Oksana. "РОЛЬ МОТИВАЦІЙНИХ ЧИННИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПОВЕДІНЦІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ". Psychological Prospects Journal, № 33 (9 червня 2019): 152–62. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-152-162.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз основних теорій мотивації та визначено роль мотиваційних чинників в організаційній поведінці. Обґрунтовано сучасні тенденції, зміни, які відбуваються у світі під час вивчення та спрямованості організаційної поведінки. Описано роль головних мотиваційних чинників, які впливають на організаційну поведінку індивіда. Виокремлено такі головні процеси організаційної поведінки, як управління, влада й політика, інформація та комунікації, прийняття рішень, конфлікти й переговори, медіація, зміни, стрес. Здійснено теоретичний аналіз головних теорій мотивації: підкріплення, змістових, процесуальних. Виявлено, що кожна з цих наукових концепцій зосереджена на одному чи декількох мотиваційних чинниках: підкріплення чи нагороди; потреби або пізнання, задоволення, ефективність. Актуалізовано питання про необхідність використання інтегрованого підходу щодо мотивації працівників в організаціях. Висвітлено поняття організаційного середовища та його впливу на розвиток особистості в організаційній структурі. Виокремлено важливий мотиваційний чинник особистості на робочому місці як задоволеність працею, що об’єднує, інтегрує всі наявні теорії мотивації. Описано вплив винагороди як мотиваційного чинника на задоволеність працею робітника. Урахування всіх мотиваційних чинників сприятиме успішному розвитку, конкурентоспроможності організаційних структур, можливості становлення на міжнародному ринку. Перспективною вбачаємо необхідність розроблення та впровадження навчання з особистісного розвитку працівників, викладання аспектів психології мотивації у формі соціально-психологічних тренінгів для організаційних структур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Баранова, В. А. "ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЗВ’ЯЗОК МІЖ РІВНЕМ РОЗВИТКУ ПАРАМЕТРІВ ТА ПСИХОЛОГІЧНИМИ ЧИННИКАМИ МЕЗОРІВНЯ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 113–18. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито зв’язки між рівнем розвитку параметрів організаційної культури закладів позашкільної освіти за методикою «Дослідження організаційної культури: крос-культурний аналіз» D. Bollinger, G. Hofstede та психологічними чинниками мезорівня, а саме: «внутрішніми» чинниками, зумовленими рівнем організаційного розвитку закладів позашкільної освіти (показники: організаційна зрілість, проблемність, організаційний розвиток), та «зовнішніми», які зумовлені організаційно-функціональними характеристиками закладів позашкільної освіти: типом закладу, напрямом діяльності, статусом закладу в освітній системі регіону, терміном існування, кількістю персоналу, який працює, кількістю дітей, які навчаються. Встановлено, що організаційній культурі закладів позашкільної освіти притаманна оптимальність розвитку всіх параметрів організаційної культури закладів позашкільної освіти, що свідчить про досить високий рівень комфортності перебування працівників у закладах позашкільної освіти, позаяк прослідковується тенденція до децентралізації влади, гнучкий стиль управління, стійка мотивація на досягнення цілей, суперництво і конкуренція. У процесі дослідження встановлено, що «внутрішні» чинники мезорівня розвитку організаційної культури, які зумовлені організаційним розвитком закладів позашкільної освіти, істотно впливають на рівень розвитку типів організаційної культури, проте це зумовлює необхідність посилення організаційного розвитку, який позитивно впливає на формування типів організаційної культури закладів позашкільної освіти. Також виявлено низку позитивних статистично значущих зв’язків між «зовнішніми» чинниками мезорівня, які зумовлені організаційно-функціональними характеристиками закладів позашкільної освіти, та рівнем розвитку параметрів організаційної культури закладів позашкільної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Minchak, N. J., та I. I. Slimakovska. "Організаційна культура підприємства як складник ефективного управління". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 61–64. http://dx.doi.org/10.15421/40280912.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено особливості формування організаційної культури. Обґрунтовано вплив організаційної культури на систему управління підприємством. З'ясовано, що організаційна культура перебуває у нерозривному зв'язку з основними елементами менеджменту та здійснює вплив на них. Визначено сутність організаційної культури як рівня організаційної структури управління підприємством. Розглянуто наукові підходи до формування організаційної культури підприємства. Проаналізовано наукові дослідження і публікації щодо ефективності розвитку організаційної культури підприємства. Визначено основні чинники, що впливають на формування організаційної культури підприємства. Запропоновано шляхи удосконалення формування організаційної культури підприємства. Досліджено внутрішні чинники, що впливають на формування організаційної культури. Обґрунтовано поділ чинників на групи за характером впливу на організаційну культуру. Виокремлено зовнішні та внутрішні фактори впливу на організаційну культуру підприємства. Доведено, що формування організаційної культури залежить від середовища, в якому працює підприємство. Розглянуто кодекс корпоративної поведінки. З'ясовано, що під час формування організаційної культури одночасно з цінностями підприємства потрібно враховувати і цінності працівників. Розглянуто роль керівника у процесі формування організаційної культури підприємства. Доведено, що на рівень організаційної культури впливають умови праці. Виокремлено основні фактори забезпечення прояву організаційної культури у зовнішньому середовищі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Ольшанський, Г. О., та О. О. Корогодова. "УПРАВЛІНСЬКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ УКЛАДАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ОПК УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 15 (30 грудня 2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто передумови виникнення та розвитку міжнародних договірних відносин у сфері оборонно-промислового комплексу. На основі використання загальнонаукових методів дослідження сформовано уявлення про міжнародні економічні відносини у сфері ОПК як складну глобальну багаторівневу систему. Звернено увагу на особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері. Зазначено, що в умовах глобалізації економічних відносин та посилення протекціоністських тенденцій окремих країн спостерігається значне зростання сукупних військових бюджетів світу. Проведено порівняння військових витрат у різних регіонах світу. Розглянуто процес формування та розвитку військово-технічної співпраці України з іншими країнами. Надано характеристику оборонно-промислового комплексу України. Акцентовано увагу на чинниках, що впливають на ефективність міжнародної торгівлі українських підприємств оборонно-промислового комплексу. Розглянуто та визначено чинники, що впливають на обсяги експорту та імпорту товарів військового призначення. Виявлено важливість окремих чинників в економічному зростанні та збільшенні обороноздатності країни. Висвітлено специфіку міжнародних договорів в оборонній сфері. Визначено управлінські та організаційні особливості укладання міжнародних договорів для підприємств-спецекспортерів. Розглянуто процес формування договорів у сфері ОПК України. Запропоновано класифікацію чинників впливу на процес укладання міжнародних договорів. Серед чинників макросередовища зазначено політико-правові, науково-технічні, економічні, природно-екологічні. Серед чинників мікросередовища запропоновано виділяти директивні органи, контактні організації, ринок товарів та послуг, конкурентів, інфраструктурні параметри. Авторами підсумовано головні особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Sydorenko, N., та I. Shkurat. "ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖІ ЦНАП НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ". Theory and Practice of Public Administration 4, № 71 (17 грудня 2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.22.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено, що на сферу зайнятості впливають глобальні чинники: демографія, техно- логічні інновації, ідеологія, організаційні зміни, до яких у 2020 р. додався епідеміологічний чинник, а саме пандемія COVID-19. Коронавірус негативно вплинув на глобальний людський розвиток у сфері освіти, охорони здоров’я й доходів. На підставі аналізу статистичної інформації обґрунтовано, що на українському ринку праці встановилися тенденції: зменшення чисельності зайнятого населення та збільшення чисельності безробітних в умовах загального зменшення людських ресурсів. Негативні на- слідки глобалізаційних процесів збережуть тенденцію щодо подальшого впливу на сферу зайнятості в Україні. Акцентовано увагу, що належне використання розгалуженої мережі центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) може підсилити реалізацію державної політики у сфері за- йнятості та сприятиме зменшенню негативних наслідків пандемії, зростанню зайнятості не тільки на локальному рівні, а й у державі в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Прошукало, І. Л. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ: ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ У СФЕРІ ПОСЛУГ". Problems of Modern Psychology, № 1 (30 червня 2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується феномен організаційної культури як чинника забезпечення психологічного здоров’я працівників компаній у сфері послуг персоналу (сервісних організацій). Розкривається поняття «організаційна культура» та узагальнюються підходи до виділення типів організаційної культури. Проводиться аналіз специфіки організаційної культури компаній у сфері послуг. Виділені основні типи організаційної культури, які характерні для сфери послуг: клієнтоорієнтований тип організаційної культури, культура збуту та проміжний тип організаційної культури. Проведений теоретичний аналіз наукової літератури із проблеми психологічного здоров’я особистості дав можливість сформувати розуміння психологічного здоров’я як складної особистісної організації з високим рівнем благополуччя, розуміння себе та інших, наявність уявлень про мету і сенс свого життя, здатність до регулювання свої емоційних станів, вміння з повагою ставитися до інших людей і до себе, усвідомлення відповідальності за свою долю і власний розвиток. На основі теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми психологічного здоров’я людини та аналізу специфіки діяльності компаній у сфері послуг виділені показники психологічного здоров’я працівників сервісних організацій: орієнтація на досягнення поставлених цілей, емоційна лабільність (врівноваженість), просоціальна орієнтація, фізичне благополуччя, гуманістична позиція, творче самовираження, сімейне благополуччя, духовний розвиток, інтелектуальне вдосконалення, сприйняття себе як неповторної особистості (бажання бути собою). Саме психологічний, інтелектуальний та фізичний компоненти психологічного здоров’я, їх єдність у процесі професійної діяльності працівників сервісних організацій і є однією з умов повноцінного особистісного розвитку співробітників. Розкривається роль і вплив організаційної культури на психологічне здоров’я працівників сервісних організацій через організаційні системи компанії: систему організаційних цінностей, організаційних комунікацій, соціальну систему. Обґрунтовується, що тип організаційної культури безпосередньо впливає на психологічне здоров’я працівників сервісних організацій і може бути джерелом психологічної напруги серед співробітників компанії у процесі їх професійної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Федоришин, Галина, та Роман Фучко. "Вплив конкурентної взаємодії підприємців на організаційну культуру". Збірник наукових праць: психологія, № 24 (23 грудня 2019): 120–29. http://dx.doi.org/10.15330/psp.24.120-129.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні організаційна культура є визначальним чинником стратегії поведінки підприємця на ринку, вектору його підприємницької діяльності. Організаційна культура проявляється в організаційній структурі, статусних відмінностях, цінностях, міфах і символах, ритуалах і церемоніях, традиціях, у діловому спілкуванні та способах вирішення суперечливих ситуацій, у психологічному кліматі. Вимоги до професійних знань, навичок і якостей підприємців, як й інших працівників, формуються саме на основі прийнятої на підприємстві філософії організаційної культури. У статті проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу конкурентної взаємодії між суб’єктами підприємницької діяльності на організаційну культуру їхніх підприємств, зокрема на стратегії поведінки працівників у конфліктній взаємодії, на психологічний клімат та цінності в колективі. Висвітлено рекомендації щодо оптимізації організаційної культури в умовах конкурентного середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Войналович, Олександр, Олег Гнатюк, Василь Тимочко та Володимир Андрієнко. "Дослідження професійних ризиків механізованих процесів у тваринництві". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 174–81. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.174.

Повний текст джерела

Анотація:

Показано, що моделювання небезпечних ситуацій на виробництві у вигляді структурної схеми (дерева) передбачає виявлення поєднань зв’язків між базовими та проміжними подіями, що формують головну подію з певним ризиком травмування працівників чи аварій. У роботі проаналізовано причини виробничого травматизму і професійної захворюваності у тваринництві, виокремивши їх на групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні. Визначальні чинники безпеки праці під час виконання механізованих робіт у тваринництві узагальнено у вигляді блок-схеми. Як приклад використання розроблених логіко-імітаційних моделей небезпечних ситуацій представлено розрахунки ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій на механізованих роботах у тваринництві – під час механізованого роздавання кормів. Дослідження стосувалися не так абсолютних величин ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій, як оцінення кількісного (відносного) впливу окремих виробничих чинників на професійний ризик. Для аналізу логіко-імітаційної моделі настання травмонебезпечної ситуації та визначення ризику травмування працівників, які перебувають у зоні рухомих елементів машин, використано комп’ютерну програму SAPHIRE. Для розрахунку показників ймовірності базових подій та подальшого розрахунку ризику травмування було аналітично опрацьовано та використано узагальнені дані за попередні 10 років щодо причин виробничого травматизму в сільському господарстві. Результати розрахунку відносної та абсолютної значущості базових подій за критеріями відповідно Фусела-Весели та Бірнбаума дозволили виявити найбільший вплив окремих подій на перебіг травмонебезпечної ситуації. Визначено зміни величин професійного ризику після усунення технічних недоліків на мобільній техніці та в разі покращання діяльності служби охорони праці на аграрних підприємствах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Panhelova, Nataliia, та Tetiana Krutsevich. "Соціально-економічні умови розвитку форм активного дозвілля в країнах Сходу в епоху Середньовіччя". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 29–35. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-29-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Усебічний аналіз наукової й науково-методичної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів дає підстави стверджувати, що проблеми фізичної рекреації та оздоровчої фізичної культури були предметом значної кількості досліджень. Визначено, що фізична рекреація є частиною фізичної культури суспільства, може розглядатися як окремий напрям фізкультурної діяльності й водночас як складова частина системи фізичного виховання різних груп населення. Фізична рекреація має специфічні функції, мету, завдання, основні ознаки, чинники розвитку, засоби та організаційні форми. Водночас, що стосується досліджень проблеми історичного розвитку фізичної рекреації, а саме визначення передумов її виникнення й законо- мірностей розвитку як сегменту активного дозвілля людини в різні суспільно-економічні формації (у тому числі феодальної), то такі дослідження практично відсутні. Мета – визначити та розкрити чинники впливу на розвиток рекреаційних форм фізичної культури в країнах Сходу в середні віки (середина V – середина XVII ст.). Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; метод системного аналізу; хронологічний метод; історико-логічний метод; описовий метод; компаративний метод. Результати дослідження. Рекреаційні форми фізичної культури в епоху феодалізму розвивалися під впливом релігійних, політичних, соціально-економічних чинників. У найбільш розвинених народів середньовічної Азії (Індія, Китай, Японія) елементи феодального суспільства виникли раніше, ніж у Європі й мали певні відмінності. На відміну від християнства, релігії, які панували в цих регіонах, не заперечували фізичної культури, а навіть активно впливали на її практичні оздоровчі системи (буддизм сприяв розвитку хатха-йоги). Історичне значення форм активного дозвілля в Азії полягає в тому, що їх раціональна сутність виконувала роль суспільного саморегулювання, що відрізняло їх від європейської фізичної культури рекреативного спрямування. Висновки. Різноманітні суспільні потреби цього періоду, умови, місцеві традиції сприяли різноманітності форм дозвілля й фізичної культури, які диференціюються за соціальними ознаками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Іванько, А. В., та М. М. Ксенофонтов. "ЧИННИКИ З ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 229–36. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.229-236.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження чинників з формування організаційних структур управління в сільськогосподарських підприємствах. Предметом даного дослідження є виділення найбільш значущих для організаційної структури управління сільськогосподарських підприємств чинників та формування підходу до способу їх врахування в управлінні в будь-якому окремому секторальному суб’єкті господарювання. У статті організаційна структура управління суб’єктів господарювання розуміється як цілісна ієрархічна система, що складається із сукупності впорядкованих підрозділів та рівнів управління, у межах якої здійснюється організація процесу комунікації між ними з метою забезпечення ефективного процесу функціонування підприємства через взаємодію складових як із внутрішнім, так і з зовнішнім його середовищем, формується з урахуванням певних чинників. Проведено узагальнення чинників, що впливають на формування організаційних структур управління сільськогосподарських підприємств з виділенням серед них трьох ключових блоків: стратегічного або цільового, ефективності та товарного асортименту. Кожен з цих блоків не має виключного впливу. Вплив чинників по кожному з зазначених блоків слід враховувати збалансовано при узгодженні їх між собою. Наголошується на запровадженні інтегрованого підходу до формування організаційних структур управління. Розглядуються механізми управління, які є більш доцільними для застосування по кожному з виділених блоків чинників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Nahorniak, H. S. "ТРУДОВІ ЧИННИКИ ЯК СКЛАДОВІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ВІТЧИЗНЯНИХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗРІЗІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (4 листопада 2019): 253–61. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.253-261.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження ролі трудових чинників як важливих складових забезпечення інтелектуального капіталу вітчизняних машинобудівних підприємств у регіональному розрізі, визначено проблеми та шляхи вирішення даної проблеми. В умовах сучасної інформаційної економіки однією з наймогутніших рушійних сил розвитку цивілізації є творча діяльність людини. Від обсягу накопичених суспільством знань та ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації залежать ефективність економіки, науково-технічний рівень виробництва, соціально-економічний прогрес. Загальна тенденція розвитку інноваційних економік, що знаходяться під впливом інформаційної революції, характеризується новим співвідношенням між людським і фізичним капіталом, за яким людський капітал стає пріоритетом в економічному розвитку. Такий елемент інтелектуального капіталу, як людський капітал, може стати конкурентною перевагою країни у цілому, відповідно впливаючи і на окремі підприємства. Особливу роль відіграє людський капітал, впливаючи на розвиток інновацій (поряд з технологіями та капіталом). Розвиток людського капіталу відбувається через адекватне навчання, тренінги, мотивацію у школах, університетах, компаніях, суспільстві, державі. Отже, розвиток інтелектуального капіталу на машинобудівних підприємствах спроможний підвищити їх конкурентоспроможність, дозволяючи знаходити нові можливості для завоювання ринку. Посилення ролі інтелектуальних ресурсів у розвитку конкурентоспроможності підприємств машинобудування в економіці знань привело до того, що змінилися умови та способи створення доданої вартості: знання, навички людських ресурсів (людський капітал), організаційні та управлінські здібності підприємства, його компетенції (структурний капітал) перетворилися в основні фактори створення нової вартості та фактично синтезували появу інтелектуального капіталу, який можна трактувати як ключовий елемент конкурентоспроможності підприємства, тобто елемент, що формує потенційну конкурентоспроможність. Розкрито сутність поняття “інтелектуальний капітал”, дано авторське трактування поняття “інтелектуальний капітал машинобудівних підприємств”. Також розглянуто питання впливу трудових чинників на інтелектуальний капітал у машинобудівній галузі України. Визначено основні проблеми, які гальмують формування та розвиток інтелектуального капіталу в машинобудуванні України. Представлено рекомендації щодо ефективного розвитку машинобудівної галузі на засадах формування та розвитку інтелектуального капіталу. Рекомендовано галузеве партнерство, яке в інтелектуальній діяльності виражається у вертикальній або горизонтальній кооперації, при яких машинобудівні підприємства об’єднують свої зусилля для створення певного продукту для конкретної галузі досліджуваної промисловості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Ishchenko, Ihor, та Olena Bashkeieva. "АКСІОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК НЕСТАБІЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 11, № 2 (25 грудня 2019): 83–94. http://dx.doi.org/10.15421/351921.

Повний текст джерела

Анотація:

Автори досліджують вплив цінностей поліетнічних спільнот як чинника нестабільності міжнародних відносин. Використано методологічний підхід на основі синергетичної теорії до розуміння політичної нестабільності міжнародних відносин, в яких аксіологічний чинник є домінуючим. Головна мета роботи: по-перше - аналіз наслідків боротьби між провідними геополітичними гравцями за сфери впливу, що спричиняє масову неконтрольовану міграцію до країн Заходу а разом з тим - політичну нестабільність на основі неконгруентності цінностей; по-друге окреслити шляхи подолання конфліктності, спричиненої аксіологічним чинником. Дослідники показали основні наслідки цих процесів на прикладі Західної Європи: ксенофобію, негативне ставлення місцевих жителів до мігрантів; зростання популярності правого радикалізму в Європі; сплеск міжнародного тероризму тощо. Автори зазначили намагання політичних структур ЄС протистояти конфліктності. Як висновок, автори вказали перспективи зниження конфліктності через організаційну роботу з гармонізації міжкультурної взаємодії та створення нормальних соціальних умов у країнах-донарах міграції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Малиняк, Б., О. Кириленко, В. Горин та А. Дерлиця. "ЕКЗОГЕННІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПУБЛІЧНИХ ВИДАТКІВ У СУЧАСНОМУ ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 572–82. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251870.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Процеси глобалізації у світовій економіці посилюють тенденції залежності бюджетних політики країн, у тому числі у сфері формування публічних видатків, від міжнародних відносин. У науковій літературі доволі ґрунтовно розкрито різноманітні механізми залежності публічних видатків від міжнародних відносин. Однак обґрунтовані наукові позиції щодо тих чи інших наслідків для видатків бюджетів різних країн не впорядковано в цілісну систему зовнішніх чинників. Метою статті є систематизація вчення про вплив міжнародних відносин, у яких бере участь країна, на видатки державного бюджету і розвиток теоретичних положень фінансової науки про зміни публічних видатків під впливом міжнародних відносин. Запропоновано згрупувати чинники, які впливають на публічні видатки, у чотири напрями: 1) геополітичні; 2) юридичні, 3) фінансово-кредитні; 4) інфраструктурні. Серед геополітичних чинників, які найбільше впливають на видатки держави, виокремлено військову агресію, ізоляцію, санкції, втручання у внутрішні справи країни тощо. Важливе значення для публічних видатків мають міжнародно-правові (юридичні) чинники, а саме: правові акти міжнародних інституцій, правомочність яких поширюється на державу; ухвали міжнародних судів; рішення міжнародних фінансових організацій. З-поміж чинників міжнародної фінансово-кредитної системи, від яких залежать видатки національних бюджетів, зазначено стан, динаміку, тенденції на міжнародних фінансових, валютних, кредитних ринках. Наслідки інфраструктурних чинників для публічних видатків проявляються через створення об’єктів глобальної інфраструктури, їхня модифікація і ліквідація. Одержані результати дають змогу чіткіше ідентифікувати міжнародні чинники, що впливають на публічні видатки, і більш ґрунтовно розуміти природу такого впливу. Ключові слова: публічні видатки, бюджет, бюджет держави, економічні санкції. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 31.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Bashynskyy, O. I., S. Ya Vovk та M. Z. Peleshko. "ПРОЕКТ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ ПОЖЕЖНОЇ ТА АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ: ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ ПІДХІД". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 206–11. http://dx.doi.org/10.15421/40250932.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено особливості диференціації робіт із обслуговування і ремонту пожежної та аварійно-рятувальної техніки за станом. Проаналізовано організаційні схеми виконання робіт із обслуговування і ремонту пожежної та аварійно-рятувальної техніки за станом. З'ясовані причинно-наслідкові зв'язки чинників впливу на систему технічного обслуговування і ремонту пожежної та аварійно-рятувальної техніки під час диференціації робіт за станом. Встановлено, що для ефективних імітаційних моделей потрібно провести якісний аналіз причинно-наслідкових зв'язків між чинниками, що мають вплив на технічне обслуговування та ремонт пожежної та аварійно-рятувальної техніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Підвальна, О. Г., та С. І. Богуславська. "ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІНДУСТРІЄЮ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 48–52. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розвиток регіонального туризму розглядається як соціально-економічний феномен єдиної, цілісної соціально-економічної системи, де економіка і соціологія є її основними підсистемами. Під час дослідження організаційно-економічного механізму управління індустрією туризму в регіонах застосовано системний підхід. Визначено, що організаційно-економічні процеси в туристичній індустрії в регіонах є рухом елементів соціальної системи, її підсистем, будь-якого соціального об'єкта та здійснюються під дією внутрішніх і зовнішніх умов; на побудову організаційно-економічного механізму управління в туристичній індустрії регіону впливають соціальні зміни в динаміці. Кожен організаційно-економічний механізм у туристичній індустрії регіону складається з декількох стадій, що розрізняються за змістом і механізмами, способами взаємозв'язку компонентів, що визначає його напрям і темпи на даній стадії. Означено характерні риси організаційно-економічних процесів у туристичній індустрії регіону, які дають змогу вважати його ядром, центральним моментом соціокультурної ситуації в регіоні. У теоретичному аспекті якісні зміни, вироблені організаційно-економічними процесами в туристичній індустрії регіону, розмежовано на горизонтальні і вертикальні рівні. На підставі розглянутої методології організаційно-економічних процесів у туристичній індустрії регіону сформовано визначення організаційно-економічних процесів у туризмі та розглянуто систему чинників впливу організаційно-економічних процесів (соціальної системи) на розвиток туристичної індустрії і туристичної галузі регіону в цілому. Обґрунтовуючи туризм як категорію соціальну та масовості, визначено основні численні чинники, вплив яких може визначати рівень туристичного попиту: загальноекономічні (добробут суспільства і збільшення вільного часу); соціально-демографічні (вікова структура, структура сім’ї, рівень доходів та освіти населення, співвідношення міського і сільського населення); чинники культурного і суспільно-психологічного характеру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Onegina, Viktoriya, та Yurii Vitkovskyi. "Інвестиції та земельна реформа в сільському господарстві в Україні". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 187–210. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій і чинників інвестицій у сільському господарстві в Україні в період 2014–2019 рр. та впливу заходів земельної реформи із лібералізації обігу земель сільськогосподарського призначення на обсяги інвестування в сільському господарстві. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція) – для визначення особливостей тенденцій в інвестуванні, формулювання висновків щодо впливу земельної реформи на інвестиції; індексний – для виявлення кількісних змін у номінальних і реальних обсягах інвестицій, чинниках впливу; трендовий аналіз – для визначення тенденцій змін та побудови функцій тренду інвестицій у різні періоди; факторний і кореляційний аналіз – для виявлення чинників і щільності зв’язку та залежностей обсягів інвестицій від окремих чинників (прибутку, цін, ставки відсотка, державної підтримки); графічний – для візуальної презентації динаміки інвестицій. Дослідження виконувалося на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області та даних власних спостережень за 2014–2019 рр. (для розрахунку індексів окремих показників та окремих коефіцієнтів кореляції враховувалися дані за 2009–2013 рр.). Результати. Визначено функцію тренду, яка розкриває загальну спрямованість зміни річних обсягів інвестування в сільському господарстві у 2014–2019 рр. в Україні. Установлено, що основними чинниками, які здійснювали вплив на процеси інвестування в цей період, були підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, низький рівень диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, експортна орієнтація виробництва та сприятлива для експортерів динаміка курсу національної валюти, агроінновації, прибутковість сільськогосподарського виробництва. Однак дія визначених чинників не пояснює зменшення обсягу інвестицій у 2019 р. Проведене дослідження показало, що очікування щодо змін у законодавстві стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення мали негативний вплив на динаміку інвестування в сільському господарстві в Україні. Для збереження тренду збільшення інвестування в сільськогосподарське виробництво, його техніко-технологічне оновлення важливим є здійснення комплексу правових, економічних, технічних та організаційних заходів, що забезпечать якісне реформування земельних відносин. Оригінальність / наукова новизна. Набули подальшого розвитку визначення динаміки інвестицій у сільському господарстві в Україні та ідентифікація найбільш значущих чинників впливу на них у 2014–2019 рр., оцінка зміни в річних обсягах інвестування під впливом очікувань запровадження ринку землі в Україні. Розвинуто наукове обґрунтування впливу земельної реформи на інвестування в сільському господарстві та доведено, що доки права власності на землі сільськогосподарського призначення залишатимуться нечітко та не у повному обсязі визначеними, неможна стверджувати про підстави для підвищення ефективності використання земельних ресурсів, збільшення інвестицій у сільське господарство внаслідок відміни мораторію на продаж землі. Тривалість лагу впливу земельної реформи на збільшення інвестицій у сільському господарстві буде залежати від якості інститутів землекористування та ринку землі. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані в управлінні як на мікро, так і на макрорівнях для прогнозування обсягу інвестицій у сільському господарстві, опрацювання заходів із стимулювання інвестицій та поглиблення земельної реформи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Deliia, O. V. "Інституційна сфера політичного середовища державної політики: до формулювання поняття". Public administration aspects 5, № 8-9 (8 грудня 2017): 5–10. http://dx.doi.org/10.15421/15201723.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуалізована проблематика державної політики як суспільного феномена, який функціонує та розвивається у середовищі, у тісному взаємозв’язку із іншими соціокультурними феноменами. Акцентований вплив чинників середовища на вироблення державної політики. В рамках процесуального аналізу серед чинників середовища державної політики виявлені зовнішні чинники – природні, соціально-економічні, політичні та внутрішні – організаційно-кадрова структура, усталені процедури і нормативи, особистісні характеристики тощо, які постають детермінантами державної політики. Зазначено, що політичні чинники середовища державної політики акумулюють у собі всі прояви впливів внутрішнього і зовнішнього середовища та визначають самостійний науковий концепт «політичне середовище державної політики». У рамках концепту виокремлено інституційну сферу політичного середовища як сукупність формальних (установи, організації) і комплексних інститутів (правила, традиції, усталені форми зв’язку між державою і суспільством). Визначена компонентна структура інституційного середовища державної політики, до складу якої входять: державні інститути; громадські інститути; потреби, інтереси суспільства і громадян; формальні і неформальні правила і норми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Prydatko, E. М. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАХОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 35–40. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.35-40.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено обґрунтуванню організаційно-економічних заходів, запровадження яких на рівні промислового підприємства має дозволити підвищити ефективність процесів формування персоналу. Об’єктом дослідження виступають процеси формування персоналу промислових підприємств України. При обґрунтуванні організаційно-економічних заходів було використано методи групування, логічного узагальнення та систематизації. Встановлено наявність двох груп чинників, що впливають на ступінь ефективності пропікання процесів формування персоналу промислових підприємств – внутрішні та зовнішні. Виокремлено по п’ять основних чинників у кожній групі, що здійснюють найбільший вплив на об’єкт дослідження. Запропоновано основні організаційно-економічні заходи щодо запобігання можливого негативного впливу кожного з чинників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Orel, A. M., та S. V. Rudenko. "Інноваційна орієнтація інвестиційної діяльності суб’єктів аграрного бізнесу". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 102–6. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено зміст інвестиційної діяльності відповідно нормативним документам. Розглянуто вплив чинників зовнішнього середовища в контексті створення інвестиційного клімату. Визначені специфічні риси ризикованості кредитування аграрного сектора. Доведена неспроможність мілких виробників реалізовувати інноваційні інвестиційні проекти через недостатність акумулювання фінансових ресурсів для розвитку. Визначено стан фінансового ринку в Україні як незадовільний, що значно обмежує використання фінансових інструментів – деривативів. Однією із проблеми виступає нерозвиненість товарних бірж, що не дозволяє ефективно реалізовувати продукцію сільського господарства. Представлено основні детермінанти інвестиційної діяльності в сільському господарстві, які включають специфічні чинники впливу на інвестиційний клімат, об’єкти, цілі, заходи або особливості, пріоритетні напрями. Розглянуто напрями державної підтримки інноваційного розвитку інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств у формі пільгового кредитування, звільнення від оподаткування частини прибутку, яка їде на розвиток, організаційних заходів забезпечення взаємодії аграріїв, науковців і освітян для активізації інвестиційної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Рябовол, Л. "Система забезпечення митної безпеки в Україні". Юридичний вісник, № 4 (30 жовтня 2020): 58–65. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1972.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті забезпечення митної безпеки досліджено як складне явище на основі системного підходу. Систему забезпечення митної безпеки розглянуто як єдність, цілісність таких закономірно розташованих і взаємопов'язаних компонентів, як цільовий, об'єктний, суб'єктно-організаційний, результативний. Цільовий компонент представлено метою, з якою створюється ця система, а саме: реалізація економічних і безпосередньо митних інтересів і нівелювання відповідних загроз і небезпек. Об'єктний компонент схарактеризовано як сукупність таких елементів: предмет - митні інтереси (об'єкт загроз, на забезпечення безпеки яких і спрямована відповідна система); суб'єкти / носії митних інтересів (людина / громадянин, суспільство, держава / регіони); загрози й небезпеки митним інтересам, які охоплюють джерела й носіїв загроз, своєчасне виявлення та повне усунення яких є умовою досягнення митної безпеки як стану захищеності митних інтересів. У рамках суб'єктно-організаційного компонента системи забезпечення митної безпеки умовно виокремлено два елементи: організаційно-інституційний (сукупність певним чином організованих суб'єктів, уповноважених брати участь у формуванні й реалізації митної політики); організаційно-функціональний (функції, компетенції та повноваження цих суб'єктів). Правові заходи управлінського впливу на митну справу в рамках суб'єктно-організаційного компонента системи забезпечення митної безпеки систематизовано у дві групи: регулятивні й організаційні. Акцентовано, що досягнутий результат функціонування системи забезпечення митної безпеки має корелювати з метою, що дозволяє встановити рівень дієвості системи й визначити напрямки її удосконалення. Систему забезпечення митної безпеки в Україні презентовано як відкриту й динамічну, розвиток якої детермінується визначеними чинниками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Pacheva, Mariya. "Чинники етнокультурного розвитку болгарської національної меншини Північного Приазов’я у 1943-91 рр." Eminak, № 2(30) (26 червня 2020): 180–89. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).418.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на етнокультурний розвиток болгарської етнічної меншини Північного Приазов’я у 1943-1991 рр., таких як: чисельність болгар у регіоні, наявність етнічних організацій політичного, соціального чи культурного характеру, особливості державної політики стосовно болгарського населення у цей період, зв’язок з історичною батьківщиною, міжетнічні відносини у регіоні. Виявлено, що сукупна дія названих факторів спричинила загальний вектор впливу на етнокультурний розвиток болгарської етнічної меншини у Північному Приазов’ї у напрямку поступової часткової асиміляції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

ВЄНЦЕВА, Надія. "СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-19-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор дослідження на основі аналізу наукової літератури визначає суспільно-політичні чинники та їх вплив на розвиток педагогічної освіти. У дослідженні проаналізовано суб’єктивні й об’єктивні, внутрішньополітичні, соціально-економічні фактори, які впливають на розвиток освіти. Визначено взаємопов’язані компоненти функціонування освітніх закладів та чинники, які впливають на освітній процес. Автор публікації доводить, що освітня галузь знаходиться під впливом низки чинників, головними серед яких є держава, суспільство і педагогічна наука. Зміни в державі й світі, нові ідеї, концепції, зразки кращого освітнього досвіду завжди впливають на стан освіти в країні. Будь-яка влада за допомогою державних механізмів прагне, аби молоде покоління засвоїло культурно-історичну традицію народу, інтегрувалося в державну цілісність та ідентифікувало себе як лояльного громадянина. Крім того, держава прямо або опосередковано визначає освітні стандарти. У дослідженні з’ясовано, що проблема ролі освіти, передусім зумовлена соціальними потребами та соціальними функціями, які вона виконує. В свою чергу педагогічна наука обґрунтовує принципи, методи й організаційні форми освітнього процесу, потребу вести постійний пошук ефективних форм, методів і прийомів навчання, а також удосконалення стандартів, програм і розробку нових освітніх методик. Ключові слова: державна та освітня політика, суспільство, наука, педагогічна освіта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Креденцер, О. В. "Вплив організаційних чинників на рівень розвитку типів організаційної культури закладів освіти". Актуальні проблеми психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія 1, вип. 41 (2014): 35–40.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Salamin, O. C. "СТАНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КООПЕРАЦІЇ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (6 вересня 2016): 127–31. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6925.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізуються причини, що стримують становлення і розвиток в Україні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, передумови виникнення таких кооперативів, можливості їх впливу на загальний рівень цін на сільськогосподарську продукцію, обґрунтовуються способи державної підтримки кооперативів. Показано, що поява обслуговуючих кооперативів у світовій практиці пов'язана з монополізацією сфери закупівель продукції. Створення кооперативів і формування на кооперативних засадах маркетингових каналів було способом протидії монопольно низьким закупівельним цінам. У жодній країні без створення таких кооперативів лише державним регулюванням не вдавалось забезпечити підтримання паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію. Досліджувався вплив державної підтримки кооперативів. Організаційні зусилля державних органів управління сільським господарством та пряма державна фінансова підтримка сприяли збільшенню кооперативів, однак не мали замітного впливу на обсяги послуг, що надавались кооперативами. Якщо державна фінансова підтримка є визначальним чинником створення кооперативу, то це провокує появу псевдокооперативів, метою створення яких є одержання цієї підтримки. Ідея створення обслуговуючих кооперативів неоднозначно сприймається їх потенційними засновниками – власниками особистих селянських господарств та фермерами. Скептицизм породжує втручання органів державного управління сільським господарством у діяльність обслуговуючих кооперативів, що видається як організаційна підтримка таких кооперативів. Зроблено висновок, що необхідною умовою виникнення та розвитку життєздатних кооперативів є забезпечення ними засновникам та учасникам відчутних переваг. Пропонується на кооперативних засадах формувати інфраструктуру аграрного ринку, а державну фінансову підтримку спрямовувати на кооперативи, якими пропонуватиметься конкурентоспроможна на зовнішньому ринку продукція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Мельник, Марина, та Ю. О. Нікітін. "МОЖЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ВІДКРИТИХ ІННОВАЦІЙ НАУКОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ НАН УКРАЇНИ". Science and Innovation 17, № 3 (17 червня 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.096.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Здатність наукових організацій НАН України швидко створювати й впроваджувати інноваційні науково-технічні розробки має вирішальне значення для прискореного економічного розвитку та є важливим фактором підвищення конкурентоспроможності України.Проблематика. Створення та впровадження інноваційних науково-технологічних розробок може здійснюватися шляхом використання концепції закритих чи відкритих інновацій. Останнім часом посилився негативний вплив низки чинників використання концепції закритих інновацій в діяльності наукових організацій НАН України.Мета. Розробка та апробація удосконалених теоретико-методологічних засад технологічного аудиту науковотехнологічних розробок, оцінки організаційної зрілості та готовності наукових організацій НАН України до застосування відкритих інновацій.Матеріали й методи. Використано підходи теоретичного узагальнення; економічного аналізу та синтезу, математичної статистики, експертного та анкетного дослідження.Результати. Встановлено, що значна частка науково-технологічних розробок наукових організацій НАН Українимає низьку готовність до самостійної та спільної комерціалізації, що характеризує застосування концепції закритих інновацій. Лише частина наукових організацій України має середній рівень організаційної зрілості, а переважна більшість має низький та дуже низький рівень організаційної зрілості та готовності до застосування відкритих інновацій. Натомість застосування зазначеної концепції може сприяти прискореному інноваційному розвитку наукових організацій НАН України. Розроблено теоретико-методологічний підхід технологічного аудиту науково-технологічних розробок та оцінки організаційної зрілості та готовності наукових організацій НАН України до застосування відкритих інновацій.Висновки. Запропонований метод дозволить науковим організаціям НАН України пришвидшити виведення їх на ринки інноваційних науково-технічних розробок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Bahriy, M. V. "Управління туристично-рекреаційною галуззю в умовах нестабільності ринку". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (4 березня 2017): 3–9. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7601.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються напрямки управління ефективністю розвитку туристично-рекреаційної галузі в умовах нестабільності ринку України. Відзначається актуальність туристично-рекреаційної галузі, яку вважають одним із перспективних напрямів соціально-економічного розвитку країни. Визначені загальноєвропейські принципи з розвинутою індустрією туризму, яка дозволяє надавати державну підтримку розвитку, зокрема у сфері інформаційно-рекламної діяльності. Зазначені загальнодержавні та регіональні чинники впливу на розвиток туристично-рекреаційних ресурсів. Об’єктом дослідження туристично-рекреаційної галузі є туристично-рекреаційні ресурси. З метою вдосконалення управління розмежовано вивчення питання розвитку туристично-рекреаційної галузі з точки зору соціального статусу регіону та його географічного розміщення, оскільки вплив цих чинників на галузь різний та неоднозначний. Запропоновано вирішення локальних проблем розвитку земельно-ресурсного потенціалу туристично-рекреаційної галузі та формування рекреаційно-туристичної інфраструктури на регіональному рівні через розробку стратегій з обґрунтуванням пріоритетних напрямів розвитку кожної окремої області західного регіону; розробку системи бюджетів для розвитку земельно-ресурсного потенціалу туристично-рекреаційної галузі в розрізі окремих сфер її діяльності; вдосконалення існуючих та створення нових маршрутів регіональних спеціалізованих туристичних напрямів; розробку планів залучення інвестиційних ресурсів для розвитку земельно-ресурсного потенціалу регіону тощо. Визначено можливі шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму туристично-рекреаційної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Ярошенко, Марина Сергіївна. "ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СЕРВІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (12 листопада 2021): 78–81. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено, що спектр зовнішніх і внутрішніх чинників (стрімкий розвиток цифрових і «зелених» тех- нологій) впливає на вибір курсу й стратегічних напрямів розвитку державної екологічної політики; на характер змін у роботі органів публічної влади, що працюють у сфері екології та охорони навколишнього природного середовища; на механізми реалізації сервісно-орієнтованої державної екологічної політики в Україні. «Організаційне забезпечення» та «організаційний механізм реалізації сервісно-орієнтованої державної екологічної політики» розглянуто як синонімічні словосполучення, основу для регулювання взаємодії між ключовими стейкхолдера- ми й вироблення єдиних «правил гри», необхідних для досягнення мети державної екологічної політики. Організаційне забезпечення за такої умови представлено як сукупність норм і правил, систему екологічних ціннос- тей, підходів і принципів, національних і міжнародних директив і регламентів, різних методів, форм та інструментів, що мають бути закріплені на рівні стратегічних документів України, інших нормативно-правових актів. Розкрито зміст організаційної спроможності органів публічної влади, що працюють у сфері екології та охорони навколиш- нього природного середовища на національному, регіональному й місцевому рівнях як їх здатність формувати безпечне серед- овище для розвитку галузі; створити сприятливі умови для задоволення запитів суспільства за мінімального використання ресурсів (фінансових, людських, часу), виконати міжнародні й інші екологічні зобов’язання країни. Ефективність їх роботи пов’язана з комплексним забезпеченням (комплексним механізмом) реалізації сервісно-орієнтованої державної екологічної полі- тики, складові частини якого – фінансовий, економічний, інформаційний, нормативно-правовий та організаційний механізми. Визначено завдання сервісно-орієнтованої державної екологічної політики, реалізація яких поступово наблизять Україну до країн із належним екологічним врядуванням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Galyant, Sergey. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 22 (30 червня 2020): 152–60. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-152-160.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній статті було досліджено інституціональне середовище, яке забезпечує безпосередню дію між прийняттям рішень суб’єктів газорозподільного призначення щодо експлуатації спеціальних інституцій. Інституціональне середовище газорозподільних підприємств є доволі специфічним та охоплює чинники зовнішнього та внутрішнього впливу. Тому нами з’ясовано реакція газорозподільних підприємств та мінливість регіонального середовища та недоліків зовнішньої дії. Нами доведено, що саме розвинене інституційне середовище охоплює присутність потрібних інституцій та взаємоузгоджує їх. Цей процес чинить ланцюгову реакцію на внутрішні бізнес процеси газорозподільних підприємств, організаційно-технічному розвитку, як формування міжнародного іміджу української газотранспортної системи, збільшення якості та надійності послуг по транспортуванню та газорозподілу. Дослідивши природу інституцій та їх вплив на розвиток підприємств було умовно поділено їх на активні та пасивні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Лань, Дзін. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ У КИТАЇ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 67–76. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням питання особливостей формування організаційної культури в Китайській Народній Республіці як країні, яка на сьогодні має одні із вищих показників розвитку економіки та виробництва. Метою статті стало виявлення особливостей формування організаційної культури в Китайській Народній Республіці (КНР). Установлено, що, починаючи з 1978 року, КНР активно впроваджувала реформи, спрямовані на відкритість та розвиток економіки країни. Важливе місце серед цих реформ було призначено саме освіті, науці та культурі. Поняття «організаційна культура» набуло популярності на початок 1980-х рр., проте і досі не існує його єдиного загальноприйнятого визначення. Під сутністю поняття «організаційна культура» у КНР розуміють поведінку як норму відносин на виробництві, котра базується на неприхованих правилах спілкування, які підпорядковані меті компанії, і виступає важливим чинником економічного розвитку виробництва. Серед функцій організаційної культури фахівці визначають: планувальну, згуртування колективу; мотиваційну; контролюючу; функцію впливу; інтегративні функції; функцію гармонії; управлінську. Серед особливостей формування організаційної культури у КНР визначено: позитивне ставлення до культури та мистецтва, котрі спрямовані на розвиток сфери духу, емоцій, чуйності та унікальності особистості; розумне управління компаніями у КНР, яке передбачає прояв таких якостей, як: чуйність, творчість, професійна етика та емоційність; регулювання взаємовідносин в управлінні перш за все моральними нормами, які іноді стають вище за закон; домінування політичної культури в суспільному та культурному житті; формування організаційної культури в процесі постійного реформування; розвиток особистості та суспільства через інновації; вивчення моделей управління зарубіжних країн та їх упровадження з урахуванням національних особливостей; ґрунтування організаційної культури на відповідних компетентностях, наполегливій праці; розробка системи мотивів і стимулів з урахуванням національних традицій країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

НАГОРНЯК, Г. С. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНИХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЙОГО СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 45–58. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/242087.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто можливості впливу інтелектуального капіталу на соціально-економічний розвиток вітчизняних машинобудівних підприємств у контексті його створення та використання. Виявлено важливість впливу нематеріальних складових на діяльність підприємства, а також розглянуто становлення та розвиток поняття “інтелектуальний капітал”. Проаналізовано зв’язок поняття “інтелектуальний капітал” з традиційними категоріями, які використовуються для визначення нематеріальних чинників: нематеріальні активи, нематеріальні ресурси, інтелектуальна власність та показано їх спільні та відмінні риси. Визначення інтелектуального капіталу підприємства повинно надавити можливість його розгляду у динаміці через зміну його форм у процесі створення та використання, а також розкриватись не лише через сукупність складових, ресурсів і не через порядок його розрахунку, а через сукупність соціально-економічних відносин.З урахуванням проведеного дослідження вітчизняних і закордонних наукових джерел, запропоновано власне, уточнене визначення поняття “інтелектуальний капітал”, під яким слід розуміти сукупність знань, інформаційних ресурсів, інтелектуальних активів, інформаційно-комунікаційних технологій, професійних й універсальних компетенцій, організаційної культури та мотивації персоналу, застосовуваних у процесі комплексного управління для генерації доданої вартості та забезпечення конкурентних переваг підприємства в умовах інноваційного розвитку соціально-економічної системи й ефективної адаптації до вимог цифрової економіки на основі принципів системного підходу.Поділ інтелектуального капіталу на структурні компоненти, що містять усю сукупність елементів даної категорії, має принципове значення з погляду пошуку джерел його збільшення й оцінювання ефективності його використання. Виділення структурних елементів інтелектуального капіталу має вагоме значення не лише з теоретико-аналітичної, але й з практичної точок зору, дозволяючи вірогідно виявити об'єкт і суб'єкт управління, побудувати оптимальні організаційно-управлінські зв'язки між ними. У цілому можна стверджувати про те, що комплексна структура інтелектуального капіталу поєднує у своєму складі наступні основні елементи: людський, структурний (організаційний), соціальний, споживчий (клієнтський), управлінський та інноваційний капітал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Почтовюк, А. Б., К. А. Пряхіна та О. С. Цимбал. "HR-МЕНЕДЖМЕНТ У СИСТЕМІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 3 (9 листопада 2020): 95–103. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено процес антикризового управління на вітчизняних підприємствах та проаналізовано причини появи і шляхи подолання кризових явищ. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти вдосконалення HR-менеджменту в системі антикризового управління вітчизняних підприємств як чинник виведення їх із цього стану. Проаналізовано динаміку показників заробітної плати з урахуванням інфляційної складової частини. Заборгованість з виплати заробітної плати загалом по країні за останні роки збільшувалася, це призводить до погіршення відносин у колективах підприємств, як наслідок, погіршує виробничий потенціал підприємств. Тому визначено роль мотиваційного складника у системі управління персоналом на підприємствах, що знаходяться у кризовому стані. Проаналізовано кількість колективних трудових спорів та питання конфліктів на підприємствах, оскільки ці чинники мають руйнівний вплив на систему HR-менеджменту та організаційну структуру підприємства загалом. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення системи заходів антикризового HR-менеджменту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Тарасенко, Олег. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННИМ СПІЛЬНОТАМ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, № 8 (13 липня 2021): 219–24. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються проблемні питання, що можуть виникати у практичній діяльності під час фіксації дій осіб, які створюють злочинні спільноти та здійснюють керівництво ними, запропоновані шляхи їх вирішення. Проведено аналіз норм права, за якими кваліфікують дії осіб, які мають статус суб’єктів злочинного впливу, суб’єктів підвищеного злочинного впливу, здійснюють злочинний вплив. Зроблено висновок, що ваго- ме значення для можливості притягнення суб’єктів злочинного впливу до відповідальності має: визначення у ст. 28 КК України форми співучасті «у складі злочинної спільноти»; наявність кваліфікувальних ознак в окремих статтях Особливої частини КК України, як-от «вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у статусі суб’єкта (підвищеного) злочинного впливу», «вчинення кримінального правопорушення учасником зло- чинної спільноти»; надання безпосередньо у КК України визначень термінів «особа, яка є суб’єктом підвищеного злочинного впливу», «особа, яка є суб’єктом злочинного впливу», «злочинний вплив»; усунення з тексту статей КК України арготизмів, які легітимізують у конструкції норм права термінологію (та ідеологію) злочинного світу; встановлення рівного правового становища (для учасників як злочинних організацій, так і злочинних спільнот) щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у складі організованих зло- чинних формувань, якщо до повідомлення про підозру особа повідомила про створення, участь або сприяння діяльності злочинної спільноти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Tupitzya, O. L. "Внутрішньопартійна демократія як чинник консолідації перехідного суспільства". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 9(137) (11 серпня 2016): 81. http://dx.doi.org/10.15421/171682.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті вивчено внутрішньопартійну демократію як явище перетворення суспільного середовища трансформаційної політичної системи та чинник. Надано увагу статусу політичних партій, у процесах залучення громадян до політичної участі на основі самоорганізації. Розглянуто консолідацію громадянського суспільства на основі зростання впливу процедур внутрішньопартійної демократії. Визначено значення соціального запиту для розбудови практик внутрішньопартійної демократії. Метою статті є встановлення значення внутрішньопартійної демократії як чинника консолідації суспільства у перехідних країнах. З’ясовано специфіку розподілу членів партії на найвище керівництво, середню функціональну ланку та рядових членів. Встановлено організаційні засади внутрішньопартійної демократії як розгалуженої і системної організації. Охарактеризовано закономірності зацікавленості партій у широкій співпраці з організаціями, близькими за світоглядними уявленнями та ідейними переконаннями. Виявлено особливості взаємовпливу громадських інституцій та процесів партійної структуризації у перехідних країнах. Оцінено значення процесу прозорого прийняття внутрішньопартійних рішень. Приділено увагу просуванню внутрішньопартійних лідерів. Проаналізовано причини збільшення довіри політичним силам на основі розширення практик внутрішньопартійної демократії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Svydruk, I. I. "Управління конфліктами та соціальними експектаціями в діяльності організацій". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.36930/40290917.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано потребу активізації ролі ефективного управління конфліктами та соціальними експектаціями членів трудового колективу організації. Наголошено на істотній ролі конфлікту в регуляції діяльності колективу. Оглянуто психологічні причини та детермінанти виникнення міжособистісних, внутрішньогрупових та міжгрупових конфліктів в організації та їхні негативні наслідки. Зазначено низку конструктивних функцій конфліктів у діяльності організацій. Наведено стадії управлінської діагностики конфліктної ситуації. Приділено увагу аналізу суб'єктивного психологічного чинника організаційного конфлікту – опору нововведенням – у взаємозв'язку із психологічними станами особи працівника та методами вирішення конфлікту подолання опору змінам. Доведено, що результативність управлінського впливу значно залежить від соціальних позицій, які займають працівники, їх соціальних ролей в організації. З'ясовано, що неприйняття працівником визначеної для нього професійно-функціональної ролі, однаково як і відсутність її інтерналізації, спостерігаються коли за змістом та умовами реалізації ця роль не відповідає потребам і самооцінці особистості. Зазначено, що експектаційна невідповідність є однією з визначальних причин виникнення внутрішньоособистісного конфлікту. Охарактеризовано особливості негативних виявів неправильно обраної соціально-професійної ролі, зокрема синдрому "професійного вигорання". Визначено бажані управлінські впливи для подолання конфлікту. Наведено інструменти психологічної саморегуляції, яка є інтегративною властивістю особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Ощипок, І. М. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД В СТИМУЛЮВАННІ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ІННОВАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 43–50. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті концептуальні підходи до сутності стимулювання інноваційної актив-ності працівників від їх творчої діяльності, спрямовані на удосконалення функціональної, організаційної, адміністративної структури підприємств, організацій і установ з метою підвищення ефективності виробни-чо-господарської, навчально-наукової діяльності. Описано інформаційні й управлінські інновації. Показано різні підходи до інноваційної активності для впровадження досконаліших форм організації праці й управління виро-бництвом, забезпеченням трудової активності, пов’язаної з реалізацією набутих знань, творчих здібностей, професіоналізму працівників. За умов формування конкурентного середовища саме знання, творчі здібності, розвинуті інформаційні потреби, здатність до навчання та перенавчання, мотивація саморозвитку визнача-ють можливість інноваційної активності працівників, врешті-решт – їх конкурентні переваги на ринку праці. Наведено чинники впливу на інноваційну активність працівників, яка пов’язана з неоднаковістю у різних людей, оскільки їм притаманні різні рівні мотивації, різні відмінності творчих та інтелектуальних здібностей, різна швидкість розумових процесів. Навчання і мотивація працівників спрямовані на формування активного і кваліфікованого персоналу, який поряд з матеріальною базою і організацією робіт є одним з основних чинників якості праці. Розглянуто компетентність як сукупність особистісних здібностей, знання та вміння працівни-ка, що дозволяє йому вирішити певну групу професійних проблем. Підхід, базований на компетентності, ак-тивно використовується у підборі, відборі персоналу, оцінці та стимулюванні. Працівники, які мають високу кваліфікацію, досягають абсолютно різних результатів завдяки різним особистим якостям, природним здіб-ностям, досвіду роботи, трудовій етиці тощо. Ці відмінності мають бути відображені системою оплати праці. Розроблено систему стимулювання праці з урахуванням компетенцій із різними типами заохочень. За-пропоновано класифікацію компетентностей, на підставі яких встановлені найбільш важливі для розвитку та застосування працівниками під час професійної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Коцур, Віталій. "УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ В УМОВАХ «ГІБРИДНОЇ» ВІЙНИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ". Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 83–105. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-83-105.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена викликам української ідентичності в умовах російсько-української війни. Розкрито особливості російської кампанії спрямованої на етнополітичну дестабілізацію, поляризацію українського суспільства, формування проросійського руху тощо. Встановлено основні методи і засоби російського впливу в Україні на сучасному етапі. Висвітлено тенденції розвитку російської агресії в інформаційній, політичній, дипломатичній, військовій сферах і наслідки для української національної і громадянської ідентичності. З’ясовані ймовірні загрози національній безпеці в умовах російської агресії й ведення так званої «гібридної» війни, зокрема поява конфліктів на етнічному, релігійному, мовно-культурному ґрунті. Все це зумовлюється постійним тиском в інформаційній і політичній сферах Росії. Розглянуто реакцію сусідніх країн на російську агресію і встановлено взаємозв’язок між активізацією національних організацій і впливом зовнішнього чинника на політичні процеси в Україні. Особливу увагу акцентовано на стимулюванні діяльності окремих організацій з антиукраїнським характером в окремих регіонах України, зокрема русинські. Вагоме значення російської підривної діяльності мало етнічне питання. У дослідженні висвітлено основні пріоритети російської зовнішньої політики щодо росіян закордоном. Російський етносі в Україні займав чільне місце у поширенні ідей «русского мира». Чільне місце у цьому аспекті займало мовне питання. Російська пропаганда створювала негативний імідж новому освітньому і мовному закону, шукаючи підтримку серед інших країн. Водночас, реалізовуючи власну неоімперську політику через проросійських політиків, Кремль намагався посилити поляризацію суспільства за мовним чинником. Підривна діяльність російських спецслужб здійснювалася й через релігійні організації, а отже окреме місце в статті займало питання діяльності РПЦ та УПЦ МП. Детальний аналіз наявних наукових досліджень, джерел, документальних матеріалів дозволяє осмислити виклики російської «гібридної» війни для української ідентичності, а також спрогнозувати ймовірні сценарії їхнього розвитку. Це безумовно актуалізує дослідження у цьому напрямку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Дарманська, Ірина. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (26 січня 2020): 125–38. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.36.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено організаційно-педагогічні умови формування управлінської компетентності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти, під якими ми розуміємо сукупність чинників впливу на створення освітнього середовища у підготовці слухачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, що сприяють якісній підготовці директорів. Саме організаційно-педагогічні умови підсилюють систему формування управлінської компетентності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти, породжуючи не тільки дієвість у підготовці, а й результативність. Із цієї позиції педагогічні умови супроводжуються функціональними чинниками їх реалізації, забезпечують взаємодію суб’єктів і об’єктів освітнього процесу, сприяють активізації та оптимізації їх впровадження.У системі формування управлінської компетентності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти нами виділено загальні умови (створення програмного забезпечення спеціальності 073 “Менеджмент” галузі знань 07 “Управління та адміністрування”, що передбачає оволодіння слухачами магістратури компетентностями, необхідними для реалізації управлінських функцій; реалізація міждисциплінарної інтеграції на рівнях “бакалавр” – “магістр” та “магістр” із урахуванням наступності та неперервності; адаптація теоретичного програмного матеріалу до практичної управлінської діяльності, створення умов для власної самореалізації в якості керівника) та спеціальні умови (формування позитивної мотивації до необхідності формування управлінської компетентності, створення на цій основі мотиваційного середовища; формування ціннісних орієнтирів у власній самореалізації із позиції керівника закладу загальної середньої освіти). Зовнішні організаційно-педагогічні умови сприяють змістовому структуруванню процесу надання освітніх послуг слухачам магістратури, тоді як внутрішні забезпечують формування усвідомленого позитивного ставлення у слухачів магістратури до сприймання інформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Коновальчук, П. І. "ВПЛИВ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН В УКРАЇНІ". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, № 2-19 (2020): 41–52. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2019.19.2.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано особливості та доцільність впливу релігійних організацій на процеси державотворення в умовах сучасних суспільно-політичних змін в Україні. Проаналізовано історично-суспільну сутність релігії. Виділено основні положення щодо суспільно-політичної спрямованості діяльності церкви в соціально-історичному контексті та в сучасних умовах. Розглянуто етапи становлення церкви як соціального інституту в демократичному суспільстві, відмінності між суб’єктивною (ставлення до Бога) та об’єктивною (історична реальність) релігіями. Розкрито підходи до аналізу питань взаємозалежності релігії та політики. Уточнено можливі варіанти взаємовідносин влади та церкви в контексті різних політичних устроїв. Наголошено на значимості та авторитетності церкви в пошуку взаємоприйнятих рішень у багатьох проблемних ситуаціях в умовах гібридної війни. Конкретизовано поняття «легітимність» як важливу ознаку демократичної влади, символ довіри, уявлення, що існують у свідомості громадян та ґрунтуються на законності влади, визнанні громадянами прав та обов’язків як її керівників, так і своїх. Проаналізовано типи легітимності державної влади. Виділено чинники впливу релігійних організацій на державотворення в Україні. Розглянуто функції церкви як соціального інституту в демократичному суспільстві. Окреслено основні напрями оптимізації впливу релігійних організацій на державотворення: утвердження позицій Автокефальної Української Помісної Церкви; подолання міжконфесійних конфліктів; подальше позитивне вирішення українського релігійного питання на міжнародному рівні; законодавчого уточнення статусу церкви в суспільно-політичних процесах; формування політично-релігійної складової суспільства. Підтверджено ефективність взаємодії релігійних та державних інституцій у розбудові країни, прийняття важливих політичних рішень на спільній основі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Боровік, Л. В. "СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 3 (9 листопада 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств є надзвичайно складним завданням, оскільки їхня господарська діяльність перебуває під впливом багатьох чинників, які діють за певних умов із різною інтенсивністю і характеризуються багатовекторністю. Найважливішими чинниками конкурентних переваг аграрних підприємств у регіоні є: ресурсний потенціал; фінансове становище; кон'юнктура на ринку сільськогосподарської продукції; інноваційно-інвестиційний, технічний, технологічний, інфраструктурний, кадровий та соціальний потенціал. Організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств повинен включати такі заходи державної підтримки: науково-технічну та інноваційно-технологічну політику; інвестиційну, цінову, податкову, фінансово-кредитну, зовнішньоекономічну, антимонопольну, антикримінногену, антикорупційну політику. Держава повинна на законодавчому рівні підтримувати розвиток інтеграційних процесів, сприяти відновленню зрошуваної та дренажної систем у регіоні, здійснювати контроль над використанням земельних і водних ресурсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

ГОЛОВЧЕНКО, Оксана. "ЧИННИКИ ДЕРЖАВНОГО ІНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ВІДКРИТОЮ ЕКОНОМІКОЮ У ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ УМОВАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 59, № 1 (24 лютого 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2020-1(59)-5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновано методичне забезпечення моделювання детермінантів державного інституційного регулювання відкритої економіки, що спрямоване на композиційне регулювання процесів у макроекономічному середовищі з урахуванням перманентної турбулентності, впливу ризиків та надскладних, мультилатеральних і багаторівневих взаємозалежностей процесів глобалізації та державного регулювання. Моделювання детермінантів державного інституційного регулювання відкритої економіки забезпечує методичну підтримку системи стратегічного розвитку національної економіки. Основна детермінанта, яка сприятиме соціально-економічному зростанню у макроекономічному середовищі країни зосереджена у гнучкості режиму інфляційного таргетування, тобто допускається відхилення інфляції від заданих параметрів та зазначене явище не перешкоджатиме поверненню її до параметричного діапазону на збалансованому горизонті макроекономічної політики державних інституцій країни. У статті доведено, що суттєвим напрямом глобальних зсувів виступає зміна владних систем, моделей і механізмів, які забезпечують формування сучасних адекватних організаційно-функціональних структур державного інституційного регулювання, для виокремлення яких ще не віднайдено сталих та домінуючих дефініцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Torosov, A. S., I. M. Zhezhkun, A. O. Kalashnikov та Yu V. Kharchenko. "Методичні підходи до визначення модельних підприємств лісового господарства". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 110–13. http://dx.doi.org/10.15421/40280921.

Повний текст джерела

Анотація:

Підприємства лісового господарства зазнають впливу не лише соціально-економічних, а й природно-кліматичних чинників. На сьогодні актуальним питанням для підприємств лісової галузі України є визначення нормативних (оптимальних) організаційно-економічних параметрів їх діяльності за регіонами та їх уповільнення до реальних економічних умов функціонування. Розглянуто методичний підхід до визначення за регіонами модельних лісогосподарських підприємств (лідерів). Запропонована методика спирається на сценарний підхід у методології управління господарською діяльністю підприємств галузі та використовує методи міжгосподарського порівняльного аналізу. Прогнозування параметрів діяльності лісогосподарських підприємств за регіонами здійснюється за достовірними багатофакторними моделями з шістьма групами найвагоміших факторів впливу. Запропоновані оптимальні багатофакторні моделі організаційно-економічної діяльності лісогосподарських підприємств містять такі параметри: ресурсно-виробничого потенціалу (потужності), еколого-економічної (лісівничо-екологічної та економічної складових) та соціально-економічної ефективності (соціальної значущості для власних працівників та економіки регіону) за шістьма групами критеріїв. Запропонований методичний підхід апробовано на лісогосподарських підприємствах чотирьох областей України (Вінницької, Сумської, Харківської та Чернігівської).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Середа, Наталія, Світлана Стадник та В’ячеслав Гончар. "Особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 85 (25 жовтня 2021): 75–81. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.011.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень. Матеріал і методи: у ході реалізації поставленої мети використовувались наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел, організаційний аналіз, анкетування, методи маркетингового аналізу (PEST-аналіз), медіа-дослідження інтернет-аудиторії (Opinion Software Media), методи математичної статистики. Дослідження проводилось на базі 3 фітнес-клубів м. Харкова («Феромон», «Малібу», «Сафарі»). В опитуванні брали участь керівники, адміністрація та тренери фітнес-клубів – 57 осіб. Метод маркетингового аналізу (PEST-аналіз) використовувався для аналізу ступеня впливу чинників макросередовища на ефективність функціонування фітнес-клубів. У дослідженні брали участь 22 особи, які мають відповідну кваліфікацію та доступ до інформації. Результати: виявлено основні чинники маркетингового середовища, які впливають на діяльність фітнес-клубів; розкрито зміст цільових орієнтирів користування соціальними мережами при виборі фітнес-клубу; визначено причини взаємодії користувачів зі сторінками фітнес-клубів у соціальних мережах та з офіційними сайтами. Висновки: зміни, які відбулися у зовнішньому середовищі фітнес-клубів за останні два роки призвели до переорієнтації їх професійної діяльності. Епідеміологічна ситуація змушує фітнес-клуби шукати нові форми проведення занять з метою отримання прибутку. Запровадження карантинних обмежень стало поштовхом для розширення соціально-економічних напрямків роботи фітнес-клубів у всесвітній мережі Інтернет. Ця сфера активно розвивається, незважаючи на економічні кризи та різні зовнішні і внутрішні перешкоди. За результатами проведеного досліджен- ня визначено особливості діяльності фітнес-клубів в умовах карантинних обмежень. Дослідження маркетингового середовища фітнес-клубів визначило високий ступінь впливу демографічних чинників – стан здоров’я населення та епідеміологічна ситуація в країна та місті (105 балів). Визначено, що 42% користувачів використовують соціальні мережі для висловлення власної думки та 39% звертаються до інтернет-джерел щоб прочитати відгуки про спортивні товари, фізкультурно-спортивні послуги чи фітнес-клуби. Найбільш активно фітнес-клуби використовують інтернет-технології для отримання банківських та фінансових послуг (87,7%) та взаємодії зі споживачем (81,6%). Ключові слова: фітнес-клуб, мережа Інтернет, інтернет-маркетинг, карантині обмеження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

S.Yu., Lukashchuk. "INTERNET RESOURCES AS FACTORS OF INTERNET DEPENDENCE OF MEDICAL STUDENTS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 2 (June 8, 2021): 90–96. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-10.

Повний текст джерела

Анотація:

This article examines the Internet resources as the factors of students’ addictions. A wide implication of informatively-communication technologies in reality at present in various areas of different countries and age categories was given the specific attention.It is indicated that scientific association is interested in studying this topic. The research in the groups of medical workers and students is considered important due to their frequent uses of the Internet resources to satisfy professional requirements in actual information, which is updating all the time. The author pays attention to social networks impact and to both physical and phycological users’ health. In particular, it is stated that the sources of information can lead to anxiety increase, attention decrease, memory disorders and depression.Objective: to analyze popular online resources among medical students and their influence on the Internet addiction formation.Methods: in order to solve the task the complex of theoretical methods of research was used: studying and analyzing literature on phycology regarding the topic of the article, generalization and systematization of materials, which gave an opportunity to describe the basic aspects that are used in the Internet research on addiction.Results: the popular Internet resources and their uses as factors of the Internet addiction were analyzed. It is indicated that a single use of the Internet aiming at medical field can not result in the Internet addiction itself providing it is properly organized in use. It was discovered that the Internet addiction has a negative impact on students’ performance and their professionalism as future doctors.Conclusions: in order to reduce the impact of the Internet on its users including medical students, the complex work of students, tutors and supervisors is necessary. The main task is to reduce time spent online with educational purpose, which enable to preserve future doctors’ health and prevent from reduction of medical care quality,Key words: medical information, education, phycological disease, anxiety, attention, memory, depression, the Internet resources, the Internet addiction, students У статті розглядаються інтернет-ресурси як чинники інтернет-залежності студентів. Особлива увага приділяється широкому використанню інформаційно-комунікаційних технологій у реаліях сьогодення в усіх галузях життєдіяльності населення різних країн світу та вікових категорій.Указано на зацікавленість наукової спільноти у вивченні окресленої теми. Важливим є дослідження в групах медичних працівників та студентів, що зумовлено їх частим звертанням до інтернет-джерел для задоволення професійних потреб в актуальній інформації, яка швидко оновлюється. Автор звер-тає увагу на вплив інтернет-мереж на фізичне та психічне здоров’я користувачів. Так, зазначається, що інформаційні джерела можуть призводити до підвищення тривожності, зниження уваги, розладу пам’яті, депресії.Метою статті є здійснення аналізу популярних серед студентів-медиків інтернет-ресурсів та їх впливу на формування інтернет-адикції в представників цих академічних груп.Методи. Для вирішення поставлених завдань використано комплекс теоретичних методів дослідження: вивчення і аналіз психологічної літератури з теми статті, узагальнення і систематизацію мате-ріалів, що дало можливість охарактеризувати основні аспекти, за якими ведуться наукові дослідження явищ інтернет-залежності. Результати. Проаналізовано популярні інтернет-ресурси та їх використання як чинників формування інтернет-залежності в студентів. зазначено, що поодиноке використання інтернет-ресурсів, спрямованих на медичну галузь, не може призвести до інтернет-залежності (за умови правильної організації та використання). З’ясовано, що інтернет-залежність негативно впливає на успішність студентів та професійність майбутніх лікарів.Висновки. Для зменшення наслідків впливу Інтернету на його користувачів, зокрема студентів-медиків, необхідною є комплексна організаційна робота самих студентів, викладачів та кураторів курсів. Основним завданням є скорочення часу перебування здобувачів освіти в інтернет-просторі для розв’язку навчальних завдань, що дасть змогу зберегти психічне здоров’я майбутніх лікарів та запобігти зниженню якості надання медичних послуг.Ключові слова: медична інформація, навчання, психічне захворювання, тривожність, увага, пам’ять, депресія, інтернет-ресурс, інтернет-залежність, студент.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Ксензук, Олена, та Олег Підхомний. "МОЖЛИВОСТІ ECA-ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОЛОГІЮ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 368–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-77.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено такий інноваційний фінансовий інструмент, як ECA-фінансування – фінансування підприємств за підтримки експортно-кредитних організацій. Висвітлено основні переваги і недоліки використання даного фінансового інструменту іноземними підприємствами. Описано ризики, які покриває та одночасно може викликати дана схема фінансування. Вказано про доцільність залучення українськими підприємствами ECA-фінансування при формуванні капіталу як перспективної та вигідної форми фінансування. Визначено чинники, які можуть стати перешкодами у поширенні цього фінансового інструмента в Україні. Зроблено висновок про різні аспекти ECA-фінансування, такі як вартість залучених коштів та вплив проєктів, що фінансуються, на екологічну ситуацію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Шипко, М. В. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ЕТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ". Problems of Modern Psychology, № 3 (24 листопада 2021): 87–95. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати експериментального впрова- дження програми розвитку етичної свідомості студентів університе- тів. Поняття етична свідомість студентів університетів визначено як динамічне психічне утворення, наповнене моральними значеннями, смислами та чуттєвим змістом, що диктуються специфікою індиві- дуальної етичності й моральності, а також особливостями соціальної ситуації розвитку особистості студентського віку – потребою в само- актуалізації, потребою в прийнятті власної етико-моральної системи. Подано критерії розвитку для кожного компонента етичної свідомості студентської молоді: засвоєння моральних норм і категорій, суб’єк- тивація моральної системи, осмисленість етичного бачення світу. Охарактеризовано дослідницьку вибірку, психодіагностичний інстру- ментарій та організаційні аспекти програми. Мета програми розвитку етичної свідомості полягала в здійсненні систематичного й ціле- спрямованого впливу на розвиток етичної свідомості студентської молоді за рахунок посилення визначених психологічних чинників (его-ідентичність, самоактуалізація, рефлексивність, автономність, саморегуляція, етичну відповідальність). Наведено та проаналізовано динаміку розвитку визначених параметрів у досліджуваних групах. Отримані дані довели, що структурні компоненти етичної свідомості піддаються розвивальному впливу за умови впровадження запропо- нованої програми. У запропонованій програмі як фасилітуючий фак- тор актуалізації та розгортання позитивного впливу психологічних чинників розвитку етичної свідомості студентської молоді виступає інтенсифікація моральної, особистісної та етичної рефлексії, акти- візація потреб в автономності й самоактуалізації, розвиток ясності Я-концепції, відповідальності й саморегуляції. Розроблена програма показала високу ефективність і підтвердила можливість актуалізації визначених психологічних чинників, цілеспрямоване посилення яких зумовлює розвиток структурних компонентів етичної свідомості (зна- чень, смислів, чуттєвої тканини), що, у свою чергу, сприяє розвитку загального рівня етичної свідомості студентів університетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Sveleba, N. A., та O. V. Major. "Податкові важелі впливу на формування організаційно-економічного механізму розвитку підприємств сфер послуг". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 112–15. http://dx.doi.org/10.15421/40280421.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто організаційно-економічний механізм розвитку підприємств сфери послуг, виділено його складники. Виявлено основні підходи щодо організації оподаткування підприємств сфери послуг у контексті стимулювання їх розвитку, які потребують поглибленого вивчення та наукового обґрунтування чинних методик сплати податків у підприємницькій діяльності. Визначено основні завдання формування та реалізації організаційно-економічного механізму розвитку підприємств сфери послуг, серед яких: забезпечення якості надаваних послуг, поповнення бюджетів державного та місцевого рівнів, залучення зовнішніх інвестицій, підвищення попиту на послуги, збільшення зайнятості населення, та підвищення якості внутрішньої інфраструктури. Визначено, що складність оподаткування підприємництва в Україні організаційного характеру криється в необхідності витрачання значного часу на здійснення обліку, нарахування та сплату податків, проходження перевірок, здачу звітів. Запропоновано суб'єктам господарювання використання податкових важелів впливу на організаційно-економічний механізм підприємства. Серед таких важелів варто виокремити податкові інструменти, які передбачають оптимізацію кількості податків для підприємств сфери послуг, надання податкового кредиту, податкових пільг під конкретні проекти, які спрямовані на вирішення регіональних і соціальних проблем, розвитку соціального підприємництва, інвестування у діяльність, вибір альтернативних форм оподаткування (спрощеної), використання податкового менеджменту як засобу оптимізації податкових платежів (оптимізацію договірних відносин, застосування обґрунтованих і ефективних методик розподілу непрямих витрат, що дають змогу зменшити податкові платежі; розроблення системи контролю за наднормативними витратами, що не враховуються для оподаткування; податковий операційний моніторинг господарювання, діагностика витратної політики підприємства, податковий експрес-аналіз інноваційно-інвестиційних проектів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Козирєва, О. В., Д. А. Новіков та M. Є. Іванов. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСИТЕМИ ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 1 (7 лютого 2021): 35–42. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-1-4.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розробленню теоретичних засад впровадження системи енергетичного менеджменту на підприємстві. Обґрунтовано актуальність розробки сучасних технологій і проведення організаційно-технічних та економічних заходів щодо підвищення енергоефективності виробництва. Запропоновано принципову схему обґрунтування та впровадження енергозберігаючих заходів на підприємстві. Досліджено проблеми впливу енергетичних чинників на результати функціонування підприємства, а також на аспекти формування політики енергозбереження підприємства на основі системи планування, організації та аналізу показників ефективності енергозберігаючих проєктів. Надано ряд практичних рекомендацій щодо формування політики енергозбереження як складової системи енергетичного менеджменту підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Завгородня, Ю. В. "КІБЕРКОНФЛІКТИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПОЛІТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 32 (3 лютого 2022): 144–48. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1040.

Повний текст джерела

Анотація:

Завгородня Ю. В. Кіберконфлікти як елемент політичних технологій в інформаційному просторі. – Стаття.Протиборство сучасних політичних акторів набуває нових форм та проявів. Впливові політичні лідери виходять за територіальні межі окремих країн, політичних організацій та міжнародних громадських об’єднань та стають не лідерами окремих регіонів чи країн, а світовими флагманами політичного та державного управління. Сучасна світова спільнота здійснює суттєвий вплив на бачення громадян під час вибору нового політичного лідера країни або окремого регіону, області чи міста, що формує новітні форми поглядів, думок та завоювання популярності політичними лідерами. А тому в сучасних формах взаємодії між суб’єктами політики пріоритетні відкриті переговори, які доступні для публічного суб’єктивного сприйняття. Демократичне суспільство здійснює аналіз політичних форм взаємодії, оцінює та робить власні висновки щодо подальших індивідуальних та стратегічних глобальних дій у суспільстві.Оскільки тренди та пріоритети в суспільстві змінюються, змінюється політична форма активності з метою зацікавлення більшої кількості громадян. Сучасний напрям публічної взаємодії та також іпротиборства суб’єктів політики – інтернет-простір, за допомогою якого політичні діячі все частіше говорять про власні досягнення та поразки або не дороблені справи опонентів. Істотно впливає на спроможність власного самовираження як суб’єкта політико-правових ефективна структура кіберпростору як дієвого механізму для політичної активності та впливу на свідомість громадян, через пропаганду суб’єктивних ідеологічних поглядів, які обстоюють інтереси зацікавлених груп, регіонів або індивідів, які матеріально спроможні залучати інформацію в маси та формувати план ефективного політичного розвитку. Така діяльність є новим чинником дії політичних технологій, які набувають новітніх форм прояву у зв’язку зі зміною публічних локацій для політичних акторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Zharkov, V. O. "Концептуальні засади формування сталого розвитку в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2020): 137–45. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Державне управління в Україні перебуває в стадії активного реформування, що пов’язано, у першу чергу, із запровадженням європейських цінностей в новій системі управління. Мета статті полягає у визначенні концептуальних засад формування сталого розвитку на сучасному етапі трансформації державного управління в Україні. Наукова новизна. Дістало подальшого розвитку визначення концептуальних засад формування сталого розвитку на сучасному етапі трансформації державного управління в Україні, які в рамках проведення реформи державного управління передбачають забезпечення сталого розвитку як результат реалізації схваленої Урядом Стратегії реформування державного управління на період до 2021 року. Стратегія, своє чергою, є реакцією на зовнішні чинники впливу, зокрема на рішення Генеральної Асамблеї ООН щодо нової програми в галузі сталого розвитку «Трансформація нашого світу: Порядок денний сталого розвитку на 2030 рік», яка включає 17 цілей розвитку і 169 відповідних завдань. Висновки. Таким чином, концептуальні засади формування сталого розвитку в системі державного управління в Україні в рамках проведення реформи державного управління передбачають забезпечення сталого розвитку як результат реалізації схваленої Урядом Стратегії реформування державного управління на період до 2021 року. Це, своєю чергою, є реакцією на зовнішні чинники впливу, зокрема на рішення Генеральної Асамблеї ООН щодо нової програми в галузі сталого розвитку «Трансформація нашого світу: Порядок денний сталого розвитку на 2030 рік», яка включає 17 цілей і 169 відповідних завдань. Для України ці цілі і відповідні завдання є обов’язковими для виконання в рамках взятих зобов’язань, що передбачає внесення змін до організаційно-правового механізму державного управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Вайєр, А. М., та А. В. Іванова. "Політичні технології як чинник процесу демократизації громадянського суспільства". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 33–40. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.303.

Повний текст джерела

Анотація:

Політичні технології найтіснішим чином пов'язані з процесом формування демократичного політичного суспільства і часто відображають умови розвитку політичної культури соціуму. У цій статті розглянуто та проаналізовано основні концепції політичних технологій, проведено аналіз сутності політичних технологій, розкрито поняття електронного уряду та фактори впливу на процес демократизації суспільства. У статті проводиться теоретичний аналіз концепцій політичних технологій, особливостей та умов впровадження в сучасних суспільствах, проблеми та перспективи розвитку, напрямів державної практики впровадження політичних технологій розглянуто в рамках проблеми демократизації суспільств. Визначним напрямом дослідження є виявлення засад, механізмів, принципів та методів політичних технологій у процесі розвитку демократичного суспільства, формування демократичної політичної свідомості, активізації політичної участі та формування інституційних форм політичної комунікації та суспільно-владної взаємодії. У рамках статті досліджуються аспекти електронної демократії на прикладі українських досягнень, специфіки формування електронного уряду, особливостей впровадження та функціонування в українській політичній системі. Акцентовано на особливостях застосування політичних технологій не як інтеракційних практик, а в контексті політичного впливу та маніпулювання електоральними настроями в процесі передвиборчих та PR-компаній. У статті досліджуються механізми державно-політичного розвитку політичних технологій на шляху модернізації та вдосконалення державно-політичних інституцій. Так само розглянуто політичні технології як організаційні засоби взаємодії, комунікації, зворотного зв'язку між громадянським суспільством та державною владою як інституційної умови забезпечення соціально-політичної стабільності в державі. Також увага приділяється світовій практиці та національному досвіду застосування політичних технологій державою в рамках модернізації політичних систем. У статті окреслюється потреба в широкому впровадженні політичних технологій задля запобігання деактуалізації та застарілості політичних інститутів та моделей. Автори зазначають, що ця концепція потребує детального розроблення як у теоретичній, так і в політико-правовій практиці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Організаційні чинники впливу"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями