Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Операція банківська.
Статті в журналах з теми "Операція банківська"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Операція банківська".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Рудевська, В. І. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 194–99. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.34.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено наукові підходи до визначення сутності банківсь-кої діяльності. У процесі аналізу виявлено, що в науковому середовищі є плюралізм у трактуванні сутності банківської діяльності, проте є можливість їх згрупувати за концептуальними підходами до визначення змісту банківської діяльності. У статті розглянуто історичний розвиток банківської діяльності, що свідчить про позитивну динаміку зростання ролі банків в економіці. Важливо, щоб банківський сектор економіки розвивався синхронно з національним господарством. З часом класична банківська діяльність доповнилася новими видами банківських операцій та банківських послуг, що свідчить про початок процесу трансформації банківського бізнесу. Діяльність банків набуває нових рис у класичних операціях та розширює сферу послуг у контексті технологічного прогресу, що не змінює сутності банківської діяльності. У дослідженні обґрунтовано власне трактування банківської діяльності, яке дає можливість врахувати функціональні особливості банківської діяльності, наявність яких дає змогу її чітко ідентифікувати та підкреслити соціальний та економічний ефекти від неї.
2
Loiko, Valeryia, та Tatiana Bashkyrtseva. "ІННОВАЦІЇ ЯК РУШІЙНА СИЛА БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, № 1 (29 жовтня 2018): 67–76. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0108.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання розробки та впровадження банківський інновацій, зокрема у банках України. Банківськими інноваціями можна вважати як окремі впровадження так і цілі системи організаційних, економічних, управлінських, інституціональних нововведень в будь-якій сфері діяльності банку. Впровадження банківських інновацій у роботу банку супроводжується як економічним так і соціальним ефектами. Розробкою банківських інновацій займаються як самі банки так і сім професійних світових банківських лабораторій більшість з яких розташована у США. Банківська інновація перестає бути інновацією при масовому її використанні і переходить до стану банківської операції. Термін життя банківської операції значно довший, ніж банківської інновації. До основних банківських інновацій сучасності відносяться наступні: продуктові: платежі в реальному часі, мобільні, безкарткові, безконтактні платежі; дистанційне кредитування, платіжний мінітермінал, онлайн-продукти); процесні (технологічні): хмарні сховища даних, хмарні обчислення - обробка Віg Data, відкритий банкінг - API, інтелектуальний аналіз даних, BaaS - банкінг як послуга, технологія блокчейн; ринкові: everyday banking, цифрове банківське обслуговування у форматі 24/7, безпека банківської діяльності, маркетингові інновації. Багато експертів стверджують, що попри технологічні інновації, домінантну роль у майбутньому все ж будуть відігравати інновації соціальні. І українським банкам доведеться також вчитися ставити своїх клієнтів на перше місце в пріоритетності своїх цілей і налагоджувати тісніші взаємозв'язки. Основними напрямами українських банківських інновацій в останні роки стали: Інтернет та мобільний банкінг та значне розширення банківських операцій, які доступні через ці системи; безкарткові розрахунки через мобільний телефон; режим роботи «24/7»; доступність терміналів самообслуговування; перерахування електронної решти на поповнення мобільного телефону клієнта; активізація присутності в соціальних мережах; індивідуалізація потреб клієнтів (застосовується переважно для VIP-клієнтів банку). Значна питома вага банківських інновацій впроваджується у сегменті комерційних банків.
3
Володимирівна, Хижняк Анастасія. "МІСЦЕ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ В ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИНАХ". Часопис цивілістики, № 42 (6 жовтня 2021): 14–17. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i42.429.
Повний текст джерелаАнотація:
Хижняк Анастасія ВолодимирівнаМІСЦЕ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ В ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИНАХСтаттю присвячено питанням визначення банківської таємниці на основі підходів, запропонованих у чин-ному законодавстві, правозастосовній практиці та юридичній доктрині. Визначено, що банківську таємницю най-частіше визначають як вид інформації, інститут права, принцип банківського права або банківської діяльності,обов’язок банку та його співробітників. На підставі аналізу законодавства й фахової літератури з’ясовано, щосемантичне співвідношення інформації та банківської таємниці ґрунтується на різних підходах, а на позначенняїх співвідношення використовуються лексичні формули «містить банківську таємницю», «є банківською таємни-цею», «становить банківську таємницю», «складає банківську таємницю», «вважається банківською таємницею»тощо.Виокремлено перелік дій, які можуть застосовуватися щодо банківської таємниці, серед яких – зберігання,захист, використання й розкриття, гарантування, правове регулювання та зняття. Доведено, що природа такихдій є різною, що свідчить про відсутність єдності у визначенні категорії «банківська таємниця».Зроблено висновок, що найчастіше банківська таємниця визначається як особливий вид інформації, тобтовідомості, що становлять цінність у юридичному сенсі, – об’єкт права. Зауважено, що більшість даних про особута її фінансові операції існують у реальному світі й поза відносинами з банками, а отже, не мають статусу банків-ської таємниці до отримання таких даних банківською установою. Аргументовано, що такі відомості поза волеювласника не мають і статусу конфіденційної інформації, а отже, не є об’єктами права як такі, що не мають юри-дичної цінності й необхідності в захисті.Доведено, що категорія «банківська таємниця» може розглядатися в цивільно-правовому аспекті; інформація,що відноситься до банківської таємниці, може бути об’єктом цивільних правовідносин, щодо неї можуть виникативзаємні права й обов’язки суб’єктів цивільного права, а відносини щодо набуття та здійснення таких прав таобов’язків регулюються нормами цивільного права як такі, що формуються на договірній основі за умови рівно-сті суб’єктів.
4
Дзера, Олександр Васильович, та Маріанна Сергіївна Біленко. "КАТЕГОРІЯ «БАНКІВСЬКА ПОСЛУГА»: ВИЗНАЧЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ". New Ukrainian Law, № 1 (30 березня 2022): 29–34. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається розгалуженість сегментів фінансового ринку, взаємодія між якими відбувається щодо надання фінансових послуг. Розглядаються такі поняття, як «фінансова послуга» та «платіжна послуга». Проаналізовано, що банківська діяльність є одним з елементів фінансової діяльності в державі. Нині банківські послуги є монопольними і намагаються не допустити появи нових суб’єктів із передовими технологіями. Коротко досліджується генеза виникнення банків. Розкривається сутність основних понять у сфері банківської діяльності. Зазначається, що банківська діяльність за своєю суттєвою належністю є економічною, але вона потребує детального та послідовного правового регулювання і захисту з боку держави, оскільки є сукупністю певних правовідносин. Банк є юридичною особою, яка на підставі ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Досліджено поняття «банківські послуги» через дефініцію поняття «послуга» та властиві банківським послугам характеристики. Послуга є самостійною правовою категорією, яка має комплексний характер із притаманними формою та змістом. В економічній літературі послуги розуміються і як вид діяльності, і як вид економічного блага, що виступає в нематеріальній формі. У юридичній літературі домінує думка, що послуга є дією або сукупністю дій (діяльність), об’єднаних однією метою – створенням корисного ефекту. Автором зазначено, що складність розробки поняття «послуга» полягає у відсутності єдиного розуміння суті цього явища. Використаний у статті аналіз основних доктринальних підходів дозволив установити, що банківські послуги – це діяльність банку, направлена на супроводження та оптимальне виконання банківських операцій.
5
Берегуля, О. "Іпотечне кредитування як банківська операція: теоретичні основи й умови проведення". Вісник Національного банку України, № 10 (2007): 46–48.
Знайти повний текст джерела
6
Dolinskyi, Leonid, та Maksym Zabashtanskyi. "ФІНАНСОВІ ВАЖЕЛІ АКТИВІЗАЦІЇ КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 321–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-321-329.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку кредитно-інвестиційної діяльності банківських установ в Україні. Проведено статистичний та кореляційний аналіз впливу динаміки показників банківської кредитно-інвестиційної діяльності на темпи зростання валового внутрішнього продукту країни. Визначено, що ключовими проблемами, що заважають активізації банківських кредитно-інвестиційних операцій, є проблемна заборгованість та дефолти за борговими зобов’язаннями. З метою ефективного розвитку банківської діяльності запропоновано запровадження механізмів управління дохідністю та ризиком кредитно-інвестиційних операцій у межах комплексної системи ризик-менеджменту банківських установ. Показано, що ефективно функціонуюча система ризикменеджменту кредитно-інвестиційної діяльності має максимально точно класифікувати потенційні об’єкти капіталовкладень таким чином, щоб банківська установа якнайменше наражалася на прямі фінансові збитки та при цьому якнайменше втрачала потенційні прибутки. Стверджується, що активізація кредитно-інвестиційної діяльності – це глобальне завдання, що має вирішуватися на рівні державної політики, а отже, потребує розробки відповідного фінансового механізму. Стосовно фінансових важелів цього механізму, ключовим в активізації кредитно-інвестиційної діяльності має стати підвищення ефективності кредитно-інвестиційних операцій за рахунок оптимізації процесів аналізу, оцінювання та управління дохідністю та ризиком боргових інструментів.
7
Подолян, Ю. О. "Правочини у сфері банківської діяльності: історико-правовий аналіз (на прикладі ХІХ–ХХ ст.)". Law and Safety 78, № 3 (30 вересня 2020): 127–31. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2020.3.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості та правову природу правочинів у сфері здійснення банківської діяльності з точки зору історико-правового осмислення. Зроблено висновок, що правове регулювання банківських операцій забезпечувало правомочності для кожного виду банківських установ лише окремими правочинами та сукупністю операцій, зміст яких визначався, перш за все, функціями того чи іншого виду банківських установ. Визначено основоположні засади державної політики у сфері здійснення банківської діяльності й банківських операцій.
8
Туролєв Г.О. "ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОФШОРНОГО БАНКІНГУ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 153–60. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобальні умови функціонування світової банківської системи закладають якісно нові умови акумулювання і перерозподілу фінансового капіталу за різними регіонами і секторами світової економіки, а також трансформації сукупних заощаджень економічних агентів різних країн у глобальний інвестиційний капітал. Особливе місце у світовій банківській архітектурі посідає офшорне банківництво, яке в останні десятиліття перетворилось на усталений й невід’ємний компонент глобального фінансового ринку. Охоплюючи операції банківських установ, що локалізовані в офшорних юрисдикціях, офшорний банкінг забезпечує підприємницьким структурам значне послаблення податкового навантаження, високу конфіденційність комерційних угод та надійне збереження капіталу. У той самий час поглиблення міжнародної спеціалізації і виробничого кооперування, фрагментація глобальних потоків товарів і капітальних ресурсів забезпечують економічним суб’єктам широкі можливості щодо застосування послуг офшорного банківського бізнесу у цілях використання особливих систем корпоративного законодавства.
У статті розкрито масштаби і структурну динаміку офшорного банківництва в останні десятиліття. Комплексно охарактеризовано сучасні тенденції розвитку офшорних банків з акцентуванням дослідницького інтересу на процесах системної технологізації і динамічному поширенні фінтеху і штучного інтелекту, проникнення у даний сектор технологій електронної комерції, його переведення на технології блокчейну, посилення клієнт-орієнтованості і персоніфікованості офшорних банківських операцій, глибокої конвергенції діяльності офшорних банків й міжнародних інвестиційних компаній, активізації злиттів трастових офшорних компаній та ін. Доведено, що дані тенденції відбивають глобальний характер діяльності офшорних банків, високий рівень інноваційності їх сервісів, неухильну диверсифікацію банківських послуг та підвищення рівня стійкості банківської системи до дії чинників світової економічної нерівноваги. Особливу увагу приділено питанню щодо реалізації блокчейн-стартапів та організації бірж з торгівлі цифровими валютами, що справляють вагомий вплив на механізми функціонування офшорного банківництва. Обґрунтовано, що клієнтам офшорних банків надається на сьогодні широкий спектр послуг, що виходить далеко за рамки власне банківського обслуговування, й охоплює також консалтингові сервіси з питань податкового законодавства, оптимізації податкових витрат, заснування офшорного бізнесу тощо.
9
Чернадчук, В. "Щодо визначення понять "банківські операції" та "банківська діяльність"". Підприємництво, господарство і право, № 8 (2001): 71–74.
Знайти повний текст джерела
10
Стащук О.В. та Мартинюк Р. "СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ КОГНІТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СУЧАСНІЙ БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 134–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсивний технологічний розвиток суспільства справляє суттєвий вплив не лише на зміну структури виробничих відносин, але й істотно впливає на трансформацію фінансової і, зокрема, банківської системи. При цьому внаслідок ускладнення мережевих технологій, які вже давно використовуються для забезпечення функціонування онлайн-банкінгу, виникають можливості переведення усього комплексу обслуговування клієнтів банку у сферу дистанційного обслуговування. Інновації, пов’язані з використанням когнітивних технологій та штучного інтелекту, дають змогу трансформації традиційних автоматизованих систем дистанційного банківського обслуговування клієнтів в новий технологічний та інформаційний вимір, наслідком чого є формування цифрового банкінгу. При цьому, поточні тенденції свідчать, що переорієнтація банківських послуг в цифрові технології відбувається достатньо швидкими темпами, наслідком чого є скорочення мереж банківських відділень – обслуговування клієнтів відбувається онлайн та за допомогою спеціалізованих терміналів, кожен з яких за своїм функціоналом здатен замінити до десяти працівників.
В статті розглянуто сучасну специфіку формування нової системи банківського обслуговування, котре пов’язане із застосуванням когнітивних технологій та штучного інтелекту і має своїм наслідком формування нових принципів взаємодії та трансформації систем «клієнт – банк» в цифровий банкінг. Визначено, що впровадження таких технологій у банківську діяльність дозволяє банкам суттєво економити на утриманні окремих відділень та скорочувати чисельність персоналу, задіяного в обслуговування клієнтів. Досліджено, що перехід до цифрового банкінгу значно збільшує потребу в забезпеченні інформаційної безпеки клієнтів банку, оскільки більшість їхніх операцій з рахунками відбувається через мережу і є потенційно вразливими до недоброчесних дій. Відтак, можна зробити висновок, що інтенсивне впровадження цифрових технологій в банківську діяльність є неможливим без забезпечення належної системи інформаційної безпеки з боку банківських установ.
11
Панова, Л. "Банківський рахунок як ключова ознака банківських операцій". Підприємництво, господарство і право, № 3 (277) (2019): 57–62.
Знайти повний текст джерела
12
Mostovenko N. та Korobchuk T. "КРЕДИТНА СКЛАДОВА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗРОСТАННЯ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 122–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність банківських кредитних послуг та їх значимий вплив на розвиток будь-яких економічних систем є неодмінною реалією сьогодення. Тому ринок банківських послуг працює на всіх рівнях економічного розвитку – від звичайного домогосподарства і аж до макрорівня. Вітчизняна банківська система пройшла очищення через скорочення сумнівних банків, відновилась та виходить з кризового періоду. Тому стаття присвячена саме кредитній складовій ринку банківських послуг.
У проведеному дослідженні розглянуто поняття «банківська послуга», на основі теоретичних аспектів вітчизняних дослідників, подано авторський підхід до цього поняття. Досліджено проникність вітчизняного ринку кредитних послуг. Для проведення дослідження виділено спеціальні показники: частки кредитів, наданих банками резидентам клієнтської доступності кредитних послуг, валових кредитів депозитних корпорацій, кредитів резидентам (крім депозитних корпорацій) у ВВП, кількість структурних підрозділів банків на 100 тис. економічно активного населення та процентну маржу. Розраховано показники стану ринку фінансових послуг України за кредитними операціями банківського сектору та здійснено аналіз на відповідність критеріям Групи Світового банку. Проаналізовано результат діяльності банків у абсолютному вираженні – чистий процентний дохід. Зроблено висновки про тенденції та перспективи зростання кредитної складової ринку банківських послуг.
13
Shapovalova, S., та O. Hulak. "БЛОКЧЕЙН ТЕХНОЛОГІЇ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 94–97. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.094.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом дослідження в статті є реалізація проведення банківських транзакцій. Мета роботи – представлення рішення з проведення банківських транзакцій на основі технології Блокчейн. В статті представлено базові системи переказу коштів між банками, надано спрощену схему проведення транзакції, а також програмну систему на її основі. Отримано наступні результати: надано рішення з програмної реалізації проведення транзакцій між банками на основі запиту клієнта. Висновки: 1) запропоновано схему проведення транзакцій з розрахункових операцій без банків-посередників; 2) на основі проведеного аналізу існуючих методів досягнення консенсусу обґрунтовано використання методу PoW та використання алгоритму хешування SHA256; 3) розроблено програмну реалізацію проведення фінансових транзакцій на основі технології Блокчейн, яка дозволяє проводити більш безпечні, швидкі та дешеві операції переведення коштів. Перспективним напрямком подальших досліджень є розширення можливих операцій з надання банківських послуг на основі технології Блокчейн.
14
Sova, Olena, та Olha Zavadska. "МІСЦЕ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В СИСТЕМІ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 5 (18 червня 2020): 56–67. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті підкреслено актуальність боротьби з тероризмом та легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, як на національному, так і на міжнародному рівнях. Наголошено на необхідності реалізації комплексної системи правових, економічних та інших заходів щодо виявлення та ліквідації каналів кримінальних фінансових потоків.
Перелічено нові процедури та норми, введені в дію Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Розглянуто прогрес Державної служби фінансового моніторингу України у зборі та обробці даних про фінансові операції, які підпадають під нагляд. Звіт Служби був високо оцінений Комітетом експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму MONEYVAL. Проаналізовано динаміку кількості повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, і констатовано, що число отриманих Держфінмоніторингом заяв у 2019 році зросло у 2,6 рази у порівнянні з даними 2015 року. Натомість кількість сформованих досьє зросла протягом 2015-2019 років на 46,6%.
Унаочнено перелік суб’єктів фінансового моніторингу в Україні з прикладами їхньої підпорядкованості. Систематизовано порогові суми фінансових операцій та ознаки, які дають підстави для застосування моніторингу та контролю в системі боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
Банківську систему визначено як основний сегмент, через який відбувається відмивання незаконно отриманих коштів. Охарактеризовано теоретичні засади ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу трансакцій. Адже, враховуючи інтенсивний розвиток глобалізаційних та інноваційних процесів у банківській системі, можна стверджувати, що жоден банк не може існувати без ефективного ризик-менеджменту.
Визначено вимоги до платіжних систем, пов’язані з процесом ідентифікації та верифікації клієнтів, що є етапом проведення належної перевірки учасників фінансових операцій.
Наведено переваги формування та застосування у банківському секторі України раціональної та функціональної системи фінансового моніторингу.
15
Коць, О., та П. Ільчук. "ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ЛІКВІДНОСТІ НА МАКРО- ТА МІКРОРІВНЯХ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 32–42. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251389.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Об’єктом дослідження виступають процеси регулювання ліквідності банків. Ліквідність банківської системи визначає і рівень ефективності діяльності банків, і їхню спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання. Сьогодні забезпечення ліквідності банків є однією із ключових проблем функціонування банківської системи України. Регулювання ліквідності банківської системи — одна із трьох сфер монетарного регулювання, тому дослідження теоретичних та практичних особливостей регулювання банківської ліквідності на макро- і мікрорівні є актуальним сьогодні. У процесі дослідження проаналізовано динаміку рівня ліквідності як для банківської системи України, так і для окремого банку (АТ «БАНК ФОРВАРД») на основі різних показників, що використовуються Національним банком України. Було виявлено наявність надлишкової ліквідності та необхідність її зниження. Запропоновано перелік заходів щодо зниження ліквідності, які можуть бути застосовано на макро- і мікрорівні. Удосконалення регулювання ліквідності банківської системи має відбуватися відповідно до вимог нового режиму монетарної політики — відповідно до вимог та умов інфляційного таргетування. Схематично підхід до оптимізації регулювання ліквідності банківської системи можна представити як два етапи. На першому етапі має відбутися перехід від домінуючого використання операцій постійного доступу, що має місце сьогодні, до дискреційної монетарної політики, що передбачає стимулювання кредитування економіки та підтримання ліквідності на оптимальному рівні. На другому етапі базовою ціллю є стабілізація інфляції відповідно до таргету і сприяння стійким темпам економічного зростання. Також у дослідженні зазначено, що з метою регулювання ліквідності банківської системи під час різних фаз фінансового циклу доцільно застосовувати різні інструменти і наведено перелік актуальних сьогодні інструментів. За умови реалізації загроз регулюванню банківської ліквідності доцільно зосереджуватися на заходах мікрорівня, стимулюючи банки до самостійного збалансування рівня їхньої ліквідності. Ключові слова: банк, ліквідність, банківська система України, макрорівень, мікрорівень, заходи. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 2; бібл.: 28.
16
Остапенко, Ю. "ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ СПЕЦІАЛЬНИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (13 червня 2021): 36–39. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості здійснення розрахунків банківськими платіжними картками, окреслено операції, які можуть здійснювати держателі корпоративних платіжних карток за їх допомогою, досліджено порядок виникнення податкових наслідків у системі розрахунків платіжними картками при оплаті товарів (робіт, послуг). Особлива увага приділена питанням оподаткування операцій, пов’язаних із використанням корпоративних банківських платіжних карток під час відрядження та податковим наслідкам, що виникають у випадку використання підзвітною особою коштів з карткового рахунку на особисті потреби, якщо такі неправомірно витрачені кошти не були своєчасно повернуті підприємству.
17
Radchich, S. O. "Дослідження механізмів антикризової політики федеральної резервної системи США та європейського центрального банку в період 2007-2009 років: практичні імплікації для сучасної Україні". Public administration aspects 5, № 10 (30 січня 2018): 39–50. http://dx.doi.org/10.15421/15201733.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто механізми регулювання банківських систем Європейського Союзу та Сполучних Штатів Америки в умовах фінансово-економічної кризи 2007 - 2009 рр. Проаналізовано принципи антикризової монетарної політики, що використовувалися Федеральною резервною системою США та Європейським центральним банком у період глобальної рецесії. Детально досліджено інструментарій політики «кредитного пом’якшення», застосований у США та ЄС. Наголошено на тому, що антикризова політика ЄЦБ та ФРС була якісно змінена із настанням другого етапу кризи, особливо щодо становлення низьких відсоткових ставок. Підкреслено особливості застосування механізмів операцій на відкритому ринку, дисконтного кредитування та зміни банківських резервів в аспекті стимулювання економіки під час кризових періодів. Зроблено акцент на причинах виникнення світової фінансово-економічної кризи та відповідними інструментами антикризового управління, застосованих у Сполучених Штатах Америки та Європейському Союзі. Досліджено перспективи застосування політики «кредитного пом’якшення» задля забезпечення стабілізації банківської системи сучасної України. Зроблено висновок щодо недоцільності застосування стратегії кількісного пом’якшення в умовах сучасної української фінансової системи.
18
Пиріг С.О., Іщук Л.І. та Олександренко І.В. "ОЦІНКА РІВНЯ РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК ТА ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ЙОГО РОЗВИТОК". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 184–92. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено оцінку рівня ринку платіжних карток в Україні та обґрунтовано чинники що впливають на їх розвиток та на розвиток безготівкових розрахунків.
Досліджено випуск платіжних карток та активних карток в обігу, ранжування банківських установ за кількістю емітованих платіжних карток та у розрізі регіонів, розподіл безготівкових розрахунків за видами операцій та мережі платіжної інфраструктури а також динаміку кількості та обсягу безготівкових операцій з використанням платіжних карток.
Проведені дослідження підтверджують, що розвиток сучасних інноваційних технологій є вагомими чинниками, що впливають на розвиток безготівкових розрахунків: завдяки співпраці національної платіжної системи (НПС) «ПРОСТІР» та міжнародної платіжної системи UnionPay на українському ринку з’явилася перша кобейджингова платіжна картка «ПРОСТІР – UnionPay International», яка поєднала в собі технології двох платіжних систем та їх переваги, Інноваційні сервіси систем Google Pay та Apple Pay дали змогу своїм клієнтам прив’язувати банківські рахунки у системі та розраховуватися телефоном або smart-годинником з вбудованою системою NFC, що збільшило кількість здійснених операцій за рахунок NFС-транзакцій.
У статті доведено, що усі наведені чинники та належна увага до розвитку сучасних інноваційних технологій та платіжних продуктів у сфері безготівкових розрахунків прискорить зростання безготівкових операцій та зменшення готівкових, і що соціальна дистанція та віддалена робота спричинена пандемією та карантином мінімізувала використання готівки, адже саме в кризових ситуаціях інновації породжують інновації та збільшують можливості виходу із ситуації кризи.
19
Заруба, О. "Обчислення собівартості банківських операцій". Банківська справа, № 3 (1998): 31–36.
Знайти повний текст джерела
20
Пучков, О., та С. Гордієнко. "Окремі аспекти методики розслідування злочинів у сфері банківської діяльності, що вчиняються з використанням фіктивного капіталу". Юридичний вісник, № 1 (6 серпня 2020): 225–36. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1616.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі дослідження матеріалів кримінального провадження у статті було проаналізовано окремі способи вчинення злочинів у банківській сфері з використанням фіктивного капіталу. Дослідження складалося із двох частин: у першій частині на основі матеріалів кримінального провадження описано механізм вчинення конкретного злочину у банківській сфері з використанням фіктивного капіталу, у другій частині надано рекомендації щодо тактики та методики розслідування такої категорії злочинів.
бґрунтовується, що за сучасних умов загострення суспільно-політичних конфліктів, нестійкого економічного стану держави, зумовленого збільшенням рівня інфляції та девальвацією національної валюти, а також враховуючи тенденції злочинності (рівень латентності та «ціну» економічної злочинності, складовою частиною якої є злочини у банківській сфері) та вдосконалення механізмів вчинення злочинів, особливо актуальним постає питання протидії та ефективного розслідування злочинів у банківській сфері.
У роботі було висвітлено конкретні фінансові операції, що забезпечували формування грошового ресурсу для збільшення статутного фонду банку та субординованого боргу, перелічено основні «суб'єкти схеми» й описано алгоритм їхніх дій, а також проаналізовано бухгалтерські записи, якими забезпечувався рух коштів. Весь механізм руху коштів було розділено на три події (епізоди) та детально описано.
На основі здійсненого дослідження авторами запропоновано проєкт переліку питань, на які повинен відповісти експерт (у своєму висновку) при проведенні судово-економічної експертизи. Зазначений запропонований перелік містить тринадцять основних питань, що можуть бути поставлені експертом. Зазначено, що перелік таких питань не є статичним і вичерпним, а повинен бути сформований індивідуально залежно від конкретних обставин вчинення злочину, слідчих ситуацій та основних версій. Цей перелік має виключно рекомендаційний характер.
На основі здійсненого дослідження авторами також запропоновано перелік первинних документів, що можуть стати основою в розслідуванні протиправних дії, а також доказами у справі. Зазначений запропонований перелік містить дванадцять основних пунктів. Перелічені документи є підтвердженням фінансово-господарських операцій, якими були завдані збитки. Зазначено, що перелік такої документації не є універсальним для всіх випадків вчинення злочинів у банківській сфері, а повинен бути сформований індивідуально в кожній конкретній окремій ситуації.
21
Коваленко, І. О. "Криміналістичний аналіз шахрайства у сфері банківських електронних платежів". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 137–40. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).662.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті виконано криміналістичний аналіз шахрайства в сфері банківських електронних платежів. З настанням пандемії COVID-19 людство фактично замінило реальне життя на Інтернет: всі покупки здійснюються в інтернет-магазинах, доставки їжі стали більш актуальними, ніж похід у ресторан, навіть усі освітні процеси у нашій країні, а також у світі, здійснюються за допомогою онлайн-конференцій у різноманітних додатках, таких як Zoom, Skype, Viber тощо. У зв'язку з цим значно збільшилися масштаби шахрайства у сфері банківських електронних платежів, яке в більшості випадків кваліфікується за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Моніторинг останніх досліджень і публікацій багатьох відомих вчених в сфері електронного шахрайства показав, що з кожним днем способи, техніка, обізнаність шахраїв прогресують, і вкрай важливо володіти актуальною інформацію про способи вчинення досліджуваного правопорушення для викриття такого виду шахрайства. Таким чином, у статті було виділено такі основні види шахрайства у сфері банківських електронних платежів: фішинг, сніфферінг, вішинг, кардінг. Фішинг - один з видів інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів за допомогою проведення масових розсилок від імені популярних компаній або організацій, які містять посилання на помилкові сайти, що практично не відрізняються від сайтів справжніх компаній. Сніфферінг - це спосіб шахрайства, що виражається в перехопленні даних з використанням шахрайської Wi-Fi-мережі та спеціальних сніффер-програм. Вішинг - вид телефонного шахрайства, в якому зловмисники вводять в оману людей, виманюючи персональні дані та дані кредитних карток і рахунків, представившись переважно співробітником банківської установи. Кардінг - вид шахрайства, за якого операції відбуваються з використанням реквізитів картки, які зазвичай викрадають з серверів інтернет-магазинів, платіжних та розрахункових систем і з ПК користувачів за допомогою шкідливих програм. У статті наведено декілька прикладів викриття шахрайства у сфері банківських електронних платежів із досвіду українських правоохоронних органів, а також зарубіжних країн.
22
Ушакова, Оксана. "РОЗВИТОК ОПЕРАЦІЙ З ПЛАТІЖНИМИ КАРТКАМИ В БАНКАХ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 7 (95) (30 липня 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розвитку операцій з банківськими платіжними картками в Україні. З’ясовано поняття банківських карток як електронних платіжних засобів й зміст механізму безготівкових розрахунків за їх допомогою ві-дповідно до вимог чинного законодавства. Описано етапи розвитку ринку платіжних карток в Україні. Проаналізовано стан ринку банківських платіжних карток в Україні. Виявлено, що показники розвитку ринку платіжних карток мають помітну тенденцію до зростання, і навіть невеликі банки розвивають карткові продукти. На прикладі АТ «ОКСІ БАНК» здійснено аналіз сегменту банку на ринку платіжних карток України і проаналізовано фінансові результати та фінансову безпеку операцій з ними. Запропоновано можливі заходи для підвищення конкурентної позиції банку і рівня доходів від карткового бізнесу.
23
Пучков, О. О., та С. В. Гордієнко. "Особливості методики розслідування злочинів, що вчиняються у кредитно-банківській сфері". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(31) (4 вересня 2020): 163–72. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).586.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті проаналізовано механізм вчинення злочинів, передбачених ст. 191 та 364 КК України у кредитно-банківській сфері. Авторами висвітлено конкретні фінансові операції, визначено основні «суб'єкти схеми» й описано алгоритм їх дій, а також проаналізовано бухгалтерські записи, якими забезпечувався рух коштів. Було детально описано весь механізм руху коштів і роз'яснено їх специфіку.
На основі здійсненого дослідження авторами запропоновано перелік первинних документів, що можуть стати основою в розслідуванні протиправних дії, а також доказами у справі. Перелічені документи є підтвердженням фінансово-господарських операцій, якими були завдані збитки. Зазначено, що перелік такої документації не є універсальним для всіх випадків вчинення злочинів у банківській сфері, а повинен бути сформований індивідуально в кожній конкретній ситуації.
На основі здійсненого дослідження авторами також запропоновано проєкт переліку питань, на які повинен відповісти експерт при проведенні судово-економічної експертизи. Зазначений запропонований перелік містить основні питання, що можуть бути поставлені експерту. Зазначено, що перелік таких питань не є статичним і вичерпним, а повинен бути сформований індивідуально залежно від конкретних обставин вчинення злочину, слідчих ситуацій та основних версій. Цей перелік має виключно рекомендаційний характер.
Запропоновано за дату, на яку слідчий або прокурор просить експерта встановити та розрахувати збитки, завдані вкладникам та іншим кредиторам банку, визначати дату не раніше встановлення товарознавчою експертизою ринкової вартості зазначеної групи активів із відображенням знецінення в бухгалтерському обліку або дату не раніше відображення негативного результату від ліквідації активу (кредитної заборгованості).
24
Лазебник, Л. "Принципи та стандарти регулювання міжнародних банківських операцій". Банківська справа, № 4 (106) (2012): 87–96.
Знайти повний текст джерела
25
Михалків, Алла, та Світлана Круліковська. "ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 71–74. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.010.
Повний текст джерела
26
Кришталь, Г. О. "РОЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЯТОРА НА КРЕДИТНОМУ РИНКУ ДЕРЖАВИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(60) (30 квітня 2021): 25–28. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/60-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення стабільності банківської системи здійснюється шляхом регулювання банківської діяльності та нагляду за діяльністю банків. Для цього державі необхідні розробка і впровадження законів, що регламентують діяльність банків, як центрального, так і комерційних і державних, а також положень, що регламентують рамки поведінки банків і які сприяють надійному та ефективному функціонуванню банківської системи. Відповідно до теорії, НБУ може впливати на пропозицію грошей зміною резервних вимог (політика мінімальних резервів), ставки рефінансування (дисконтна (облікова) і заставна політика), а також проведенням операцій на відкритому ринку, здійсненням валютної та депозитної політики.
27
Zhavoronok, Artur, Maiia Fedyshyn та Natalia Kovalchuk. "ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ПРОДУКТІВ І ПОСЛУГ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 202–15. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-202-215.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження трансформації банківських продуктів і послуг в Україні, а саме: проаналізовано трансформацію банківських продуктів і послуг у забезпеченні ефективної діяльності комерційних банків та досліджено ефективність інновацій у сфері банківських технологій, продуктів і послуг. На цій основі визначено, що набувають популярності мобільні додатки та їхні функціонали, спрощується процес підключення до онлайн-банкінгу та дедалі більше використовуються для платежів новітні технології, наприклад, соціальні боти Facebook Messenger. Обґрунтовано, що основним пріоритетом розвитку ринку банківських послуг повинні стати такі послуги і продукти, які забезпечать: поділ ризиків між банком і клієнтом; достатніми для угоди матеріальними активами; спрямованість діяльності банку на потреби клієнта; прозорість операцій; взаємне стимулювання розвитку банку і клієнта.
28
Nechiporenko, Anastasiya Albertovna. "ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ПОТОЧНИХ ТА ДОВГОСТРОКОВИХ КРЕДИТІВ БАНКІВ". Научный взгляд в будущее, № 05-05 (12 жовтня 2017): 38–43. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-05-037.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті виявлено сутність такої економічної категорії як банківський кредит. Визначено необхідні документи для отримання банківського кредиту, а також способи погашення кредиту. Досліджено особливості відображення у бухгалтерському обліку операцій,
29
Деревська, О. "Активно-пасивні операції та управління ліквідністю банківської установи". Вісник Національного банку України, № 7 (2008): 44–50.
Знайти повний текст джерела
30
Деревська, О. "Активно-пасивні операції та управління ліквідністю банківської установи". Вісник Національного банку України, № 7 (2008): 44–50.
Знайти повний текст джерела
31
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Торгівля валютними цінностями як вид професійної фінансової діяльності". Право України, № 2020/02 (2020): 215. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-215.
Повний текст джерелаАнотація:
Необхідність удосконалення правового регулювання торгівлі валютними цінностями, незначна кількість теоретичних досліджень і недостатня розробленість проблематики цієї правової категорії зумовлює актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз співвідношення торгівлі валютними цінностями і валютних операцій, категорій “торгівля” та “обмін”. На підставі виділених основних ознак запропонувати визначення торгівлі валютними цінностями. Класифікувати зазначений вид професійної фінансової діяльності за різними критеріями. Зроблено висновок, що торгівля валютними цінностями є формою обміну валют ними цінностями, яка здійснюється за допомогою укладення відповідних договорів купівлі-продажу; категорії “валютні операції” і “торгівля валютними ціннос тями” співвідносяться як ціле і частина, оскільки згідно з чинним законодавством торгівля валютними цінностями виділяється як складова валютних операцій. Виявлено недолік законодавчого регулювання господарських відносин на валютному ринку в частині закріплення переліку валютних цінностей, який розширюється на підзаконному рівні. У результаті проведеного аналізу основних ознак торгівлі валютними цінностями запропоновано визначати цю правову категорію як професійну фінансову діяльність банків і небанківських установ щодо обміну валютних цінностей у готівковій та (або) безготівковій формі (для банківських металів – із або без фізичної поставки) шляхом укладення переважно договорів купівлі-продажу на валютному України та на міжнародних валютних ринках. Авторка зробила висновок, що торгівля валютними цінностями є окремим видом професійної фінансової діяльності, що характеризується наявністю притаманних їй кваліфікуючих ознак: особливий (обмежений) суб’єктний склад – банки і небанківські установи; зміст – фінансова послуга з обміну валютних цінностей; комерційний і ризиковий характер; поєднання приватних і публічних інтересів; здійснюється у сфері суспільного виробництва – на валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках. Торгівлю валютними цінностями пропонується класифікувати за такими критеріями: суб’єктним складом; сферою здійснення; видом валютних цінностей; формою здійснення; способом здійснення.
32
Чукурна, О. "Досвід використання лізингових операцій в банківській сфері Одеського регіону". Економіст, № 11 (2008): 22–25.
Знайти повний текст джерела
33
Глібко, С. "Деякі теоретичні питання механізму господарсько-правового регулювання банківських операцій". Вісник Академії правових наук України, № 4 (2007): 150–57.
Знайти повний текст джерела
34
Естрінгер, Клаус. "Карткова система Point of Sale в електронній системі банківських операцій". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, Вип. 12 (1999): 79–80.
Знайти повний текст джерела
35
Клепанчук, О. Ю. "Інституційні реформи фінансового ринку України". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310210.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано можливості конкурентного зростання внутрішнього фінансового ринку, зокрема його властивості формувати фінансову систему держави, зменшувати ризикованість інвестицій, створювати прозорий інформаційний супровід. Відзначено, що завдання фінансового ринку полягають у мобілізації та перерозподілі фінансових ресурсів з подальшим їх перетворенням у фінансові активи. Виявлено системні проблеми фінансового ринку, зокрема значну частку проблемних кредитів у банківській системі, недостатність власного та регулятивного капіталу банків, відсутність первинних публічних розміщень акцій українських компаній на місцевих і закордонних біржах, недосконалість українського фондового ринку. Визначено, що необхідність інституційного регулювання зумовлюється забезпеченням загальнонаціональних пріоритетів соціально-економічного розвитку та взаємовпливом інтересів учасників ринку. Окреслено стратегічні пріоритети реформування ринку, а саме розбудову конкурентоспроможного ринкового середовища відповідно до стандартів Європейського Союзу. Виявлено стратегічні цілі реформування: стабільність фінансового сектору, інституційна спроможність регуляторів, захист прав споживачів та інвесторів. Виявлено позитивні наслідки реформування для споживачів ринку: зростання коштів бізнесу, приріст вкладів фізичних осіб, страхових платежів, операцій чинникингу, договорів лізингу, споживчого кредитування внаслідок пом'якшення монетарної політики і зниження облікової ставки. Причиною вразливості фінансового ринку визначено функціональні прогалини податкової системи України, якими зумовлюється недовиконання планових надходжень до бюджету, використання схем мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від податків. Виявлено, що інноваційні підходи до державного нагляду банківських установ дали змогу посилити вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, запровадити систему оцінювання банків за європейською методологією і ризик-орієнтований підхід до банківського нагляду. Реформування потребують процедури використання електронних платіжних засобів, розвиток інфраструктури ринку, запровадження інноваційних технологій, поширення віртуальних каналів обслуговування, персоніфікація фінансових послуг, розвиток відкритого банкінгу, співробітництво з FinTech-компаніями, розвиток фінансової грамотності.
36
Єрмілін, С. О. "Зупиняти банківські операції з коштами на рахунках можливо лише за рішенням суду". Економіка. Фінанси. Право, № 10 (2008): 38–39.
Знайти повний текст джерела
37
Єрмілін, С. О. "Зупиняти банківські операції з коштами на рахунках можливо лише за рішенням суду". Економіка. Фінанси. Право, № 10 (2008): 38–39.
Знайти повний текст джерела
38
Чемеріс, С. "Оподаткування операцій з ощадними сертифікатами на пред"явника у банківських установах". Вісник податкової служби України, № 18 (2002): 21–24.
Знайти повний текст джерела
39
Пальян, З. О. "Статистика у цифрову епоху: наукові здобутки професіоналів і початківців". Statistics of Ukraine 85, № 2 (22 серпня 2019): 98–100. http://dx.doi.org/10.31767/su.2(85)2019.02.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Життєдіяльність сучасного суспільства важко уявити без цифрових комп’ютерних технологій. Можливості всесвітньої мережі Інтернету давно вже вийшли за межі інформаційно-комунікативного простору. Сьогодні цифрові технології забезпечують функціонування різноманітних сфер суспільного життя – від виробничих процесів, фінансово-банківських і торговельних операцій до надання різноманітних соціальних послуг: адміністративних, освітніх, медичних, юридичних тощо. Утім шлях у глобальний світ взаємоузгоджених великих масивів даних з їх обробкою, узагальненням, зберіганням та аналізом неможливо пройти без застосування інформаційних технологій та статистики.
40
Krykhovetska, Z. М. "PОЛЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 215–32. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.215-232.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є вивчення вітчизняного досвіду здійснення банками операцій на ринку цінних паперів та встановлення ролі банківської системи у функціонуванні цього ринку з урахуванням сучасних умов в Україні. Використаний для дослідження метод порівнянь допоміг зіставити кількісні показники за різні періоди часу. Економічний аналіз використано для системного і комплексного вимірювання впливу чинників на діяльність банків на ринку цінних паперів. В процесі використання дедукції сформували знання про процеси та явища в ході переходу від загального до окремих суджень. Метод класифікації застосовоно для виділення вкладень банків у цінні папери за різними ознаками. Математична статистика використана для кількісного вираження явищ і процесів.
У статті проведено аналіз емісійних операцій банків. Досліджено особливості випуску банками акцій. Проаналізована динаміка та структура цінних паперів, крім акцій, випущених банками. Проведена порівняльна характеристика випуску ощадних та депозитних сертифікатів банків. Визначені резерви та передумови зростання емісійних операцій банків. Визначено роль інвестиційних операцій банків. Проаналізовано структуру вкладень у цінні папери в загальних активах банків. Досліджено динаміку цінних паперів, крім акцій, у портфелях банків, структуру вкладень банків у пайові інструменти. Характеризуються особливості інвестиційної стратегії у умовах економічної та політичної нестабільності в державі. Визначено особливості професійної діяльності банків на ринку цінних паперів. Охарактеризовано нововведення законодавства у цьому напрямку та можливості для банків. Проаналізовано роль банків як торговців із цінними паперами щодо укладених та виконаних угод із різноманітними цінними паперами на біржовому та позабіржовому ринку. Встановлено роль банків на ринку депозитарних послуг, управління активами недержавних пенсійних фондів та клірингу. Запропоновано проведення банками операцій з деривативними цінними паперами. Визначено шляхи активізації інвестиційної та професійної діяльності банків на ринку цінних паперів.
41
Микова, М. "Удосконалення механізму формування резервів на покриття можливих збитків від кредитних операцій банківських установ України". Банківська справа, № 3 (98) (2011): 80–86.
Знайти повний текст джерела
42
Rakhman, M. S., and D. A. Sasonin. "Analyzing the Status and Improvement of Ukraine’s Banking Operations with Foreign Currency." Business Inform 9, no. 500 (2019): 223–30. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-9-223-230.
Повний текст джерела
43
Magomedov, Andriі. "Міжнародні військові навчання країн-членів НАТО за участю підрозділів Збройних сил України та програми Альянсу з підтримки миру в Україні". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 37–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-37-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання анексії РФ в Україні Кримського півострова та подальшого розгортання сепаратистського руху в південно-східних областях, який згодом переріс у збройний конфлікт на Сході України. Проаналізовано напрями і характер співпраці між Збройними силами України та військовими підрозділами Альянсу. Визначено ступінь практичної взаємодії в межах діючих програм двостороннього партнерства на рівні Україна – НАТО, включаючи військово-навчальну підготовку. Досліджено хронологію трансформації організаційних форм присутності української армії на Сході України від Антитерористичної операції до Операції Об’єднаних Сил і роль НАТО в цьому процесі. Безпосередньо вказано на складові елементи впливу Північноатлантичного Альянсу на реформування українського війська відповідно до вимог і стандартів, визначених Організацією. Відображено роль розташованого у м. Києві Офісу зв’язку НАТО та Центру захисту й обробки інформації. Окрему увагу приділено питанню боротьби з кіберзлочинністю та захисту інформаційних систем держави від впливу ззовні. Зокрема, мова йде про захист об’єктів критичної інфраструктури держави (атомні електростанції, стратегічні державні підприємства тощо), електронних реєстрів виборчих списків громадян, баз даних банківської системи держави. Зазначено про діяльність операційних центрів НАТО з протидії кіберзлочинам та створення подібних установ в Україні. Відмічено морську складову взаємодії у співпраці України та Організації Північноатлантичного договору, особливу актуальну на тлі загострення ситуації в Азово-Чорноморському регіоні протягом 2018 року, пов’язаної з проходом українських військових кораблів Азовської флотилії Військово-морських сил України Керченською протокою, яка перебуває під контролем окупаційних військ Збройних сил Російської Федерації, і викликаних цим так званих «прикордонних конфліктів», останній із яких у листопаді минулого року призвів до захоплення росіянами українських військових суден та полону українських військових моряків.
44
Пархоменко, Н. В. "Документознавчий аспект банківських операцій Державного Банку Російської імперії в XIX - на початку XX століття: прийняття та повернення безстрокових вкладів". Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 4 (2014): 44–50.
Знайти повний текст джерела
45
Лобач, О., та Н. Кравченко. "ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ПРИРОДА ПОСЛУГ НА ПЛАТІЖНОМУ РИНКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 41–50. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3637.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Здійснено огляд правового регулювання українського платіжного механізму і проаналізовано його осучаснення в умовах зміни правозастосування на фінансовому (в тому числі платіжному) ринку під впливом цифровізації суспільних відносин, зокрема: з’ясовано характер правовідносин на ринку платіжних послуг, досліджено зміст і правову природу платіжних послуг як фінансово-правової категорії; платіжну послугу кваліфіковано основою правового платіжного механізму; підкреслено, що платіжна послуга у правовому вимірі є явищем міжгалузевим і регулюється нормами цивільного, господарського, фінансового, банківського, валютного права тощо, а діяльність із надання платіжних послуг за своєю правовою природою має ознаки як публічно-правових (регуляторних), так і цивільно-правових відносин. Зроблено висновок, що елементи, які структурують законодавчу дефініцію «платіжна послуга», свідчать, що в її основу покладено суб’єктний і функціональний критерії, які, будучи об’єднаними в цій правовій конструкції, формують предмет діяльності надавача платіжних послуг — виконання / супроводження платіжних операцій. Запропоновано доповнити наявну доктринальну класифікацію платіжних послуг за додатковими критеріями, які дозволяють характеризувати їх (послуги) як систему взаємопов’язаних елементів, що охоплюються діалектикою цілого і частини, загального та окремого. На основі правового аналізу легальної дефініції «платіжна послуга» запропоновано доктринальне його визначення: платіжні послуги — це діяльність (самостійна або із залученням комерційних агентів) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, банків (згідно з банківською ліцензією) і визначених законодавцем суб’єктів господарювання (на підставі ліцензії на включення до реєстру) із виконання та/або супроводження платіжних операцій з використанням сучасних платіжних інструментів на договірних засадах із споживачем таких послуг за рахунок власних чи отриманих у кредит від надавача коштів із дотриманням вимог щодо їх відокремлення і збереження. Висловлено гіпотезу щодо структури нової моделі правового платіжного механізму, зроблено висновок про формування нової парадигми платіжного механізму та його правового регулювання з урахуванням цифровізації відносин у сфері платіжних послуг. Наголошено, що платіжний механізм має центруватися на споживачеві платіжних послуг — захисті його прав та інтересів. Визначено окремі напрями подальшої дослідницької роботи щодо правового механізму платежів, платіжного ринку, платіжних послуг. Ключові слова: платіжний механізм, платіжний ринок, платіжні послуги, платіжний інструмент, цифрова економіка, правове регулювання, захист прав споживачів платіжних послуг. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 27.
46
Кошевцова, М. А., та О. Г. Родіна. "ДОЦІЛЬНІСТЬ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ ДЕРИВАТИВІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 74–83. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.74-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню сутності ринку кредитних деривативів, його перевагам та недолікам, розгляду доцільності розвитку національного ринку кредитних деривативів. Визначено категорії та інструменти ринку деривативів.
Через молодість ринку кредитних деривативів його доля в загальному об’ємі операцій з деривативами доки мала, але має великі перспективи. Сфера їхнього застосування не обмежується банківською діяльністю або одним ринком. Виділення ризику в самостійний об’єкт торгівлі призвело до виникнення нових форм застосування кредитних деривативів, де вони можуть виступати альтернативою традиційним інструментам страхування, а також мають досить оригінальний підхід до управління відомим ризиком. У випадку кредитування вони є просто незамінними, оскільки є засобом страхування від несприятливої дії кредитного ризику.
Розглянуто функції кредитних деривативів на сучасному етапі. Визначено стратегічні напрями розвитку вітчизняного ринку деривативів. З’ясовано, що кредитні деривативи створюють умови для накопичення системних ризиків, тобто збільшують імовірність настання системних подій несприятливого характеру, викликаних екзогенними чи ендогенними причинами, які спричиняють нестабільність фінансового ринку. Саме ці фактори необхідно враховувати, прагнучи впровадити використання кредитних деривативів в українському банківському секторі.
Проаналізовано світовий досвід організації системи регулювання ринку кредитних деривативів як способу мінімізації негативних наслідків. З огляду на світовий досвід, можна сказати, що з боку держави приділяється багато уваги розвитку сегменту фінансового ринку, як ринок кредитних деривативів, чого не вистачає українському банківському сектору.
Використовуючи світовий досвід, переваги та можливі негативні наслідки ринку кредитних деривативів, для розвитку кредитування в Україні необхідним є ринок кредитних деривативів.
47
Андрущак, Є. М., та В. С. Фуфалько. "ВПЛИВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ НА ПРИКЛАДІ АТ АКБ “ЛЬВІВ”". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 25–30. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-04.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто основні чинники, які впливають на формування кредитного портфеля банку, а також ризики, які з ними пов’язані. Оцінка фінансово-економічних передумов управління кредитним ризиком у банківській системі України проводиться з метою створення ефективної системи управління ним. У процесі дослідження було розглянуто основні типи кредитного портфеля банків. Визначено, що тип кредитно-го портфеля формується залежно від мети діяльності банку. Зазначено, що кредитний портфель банку варто розглядати як сукупність активів, що піддається оцінці, сегментації, класифікації та управлінню. Така необ-хідність зумовлена потребою в оцінці дохідності, ризиковості, ліквідності не лише кожної операції, але й їх сукупності. Охарактеризовано зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на кредитний портфель банку. Виявлено негативний вплив спалаху пандемії, викликаний вірусом COVID-19, на економічну активність учас-ників кредитного ринку. Визначено, що головним завданням системи управління кредитним ризиком банку є мінімізація кредитного ризику при забезпеченні достатнього рівня прибутків з метою збереження коштів вкладників і підтримання фінансової стабільності банку. Досліджено загальні методи управління кредитними ризиками. Виокремлено заходи, які вживав Банк “Львів” для нівелювання кредитних ризиків, спричинених віру-сом COVID-19. З метою визначення рівня ефективності кредитної політики банку проаналізовано сучасний стан кредитного портфеля АТ АКБ “Львів”. Також досліджено динаміку кредитного портфеля Банку “Львів” за період 2017-2020 роки. Під час дослідження виявлено вплив фінансово-економічних чинників на зміни у структурі кредитного портфеля Банку “Львів”. Визначено напрями вдосконалення управління кредитним портфелем комерційного банку в умовах економічної нестабільності.
48
Titova, H. O. "Поняття, ознаки та види розрахунків у сфері електронної комерції". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (21 червня 2019): 57–66. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.03.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток інформаційних технологій призвів до виникнення нового виду розрахунків – електронних, які умовно можна виділити в окремий вид розрахунків.
Мета статті – розглянути основні ознаки, притаманні електронним розрахункам.
Наукова новизна. Наводиться перелік ознак, узагальнених автором самостійно:
- електронні розрахунки здійснюються за допомогою мережі Інтернет із використанням специфічного програмного забезпечення;
- для здійснення електронних розрахунків може бути використано фіатні кошти, електронні гроші, інші фінансові активи, криптовалюти тощо;
- електронні розрахунки здійснюються віддалено;
- мають на меті бути якомога більш наближеними до моментальних або дуже швидких;
- наявність додаткового суб’єкта – провайдера, який забезпечує їхнє виконання.
Висновки. Таким чином, ми можемо запропонувати власне визначення поняття розрахунків у сфері електронної комерції як умовного виду розрахункових зобов’язань акцесорного характеру із використанням готівкових, безготівкових коштів, електронних грошей, криптовалют, фінансових активів, відмінних від грошових коштів, а також квазівалютних систем, що здійснюються із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та виникають внаслідок необхідності погашення грошового боргу за основним зобов’язанням у межах укладеного електронного правочину. Електронним розрахункам властиві численні підвиди, кожен з яких необхідно розглядати та відповідно регулювати із врахуванням його специфіки.
Ознаками розрахунків у сфері електронної комерції є електронна форма записів даних та застосування електронних засобів для фіксації і передачі цих даних за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Можна виділити традиційні (за обов’язковою участю банківських установ) електронні розрахунки та нетрадиційні (без обов’язкової участі фінансових установ, у т.ч. банків).
Окремо наголосимо, що досі на рівні урядової фінансової політики та позиції Національного банку України не розроблено системних підходів до використання більшості нетрадиційних електронних розрахунків, зокрема криптовалют (хоча ще у 2017 році на розгляд Верховної Ради України надійшли два проекти Закону України «Про обіг криптовалюти в Україні», а 14.09.2018 р. до парламенту внесено законопроект про регулювання оподаткування операцій з криптовалютами. Гострим залишається й питання налагодження ефективного механізму реалізації електронних розрахунків через використання нетрадиційних електронних розрахунків, що буде предметом подальших наших досліджень.
49
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Ринки небанківських фінансових послуг та їх інструменти". Право України, № 2018/05 (2018): 136. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-136.
Повний текст джерелаАнотація:
Необхідність посилення ролі ринків небанківських фінансових послуг як невід’ємної частини фінансової системи країни зумовлює актуальність цієї статті. Ринки небанківських фінансових послуг функціонують і постійно розвиваються, що зумовлює доцільність дослідження цієї економіко-правової категорії та її інструментів. Метою статті є аналіз існуючих в економічній і правовій доктрині визначень понять “фінансовий ринок”, “ринок фінансових послуг” і “ринок небанківських фінансових послуг”, а також дослідження співвідношення таких категорій, як “фінансові інструменти”, “фінансові ресурси” і “фінансові активи”. Запропоновано власне визначення і класифікацію ринків небанківських фінансових послуг. З огляду на відсутність єдиного підходу до співвідношення фінансового ринку і ринків фінансових послуг, з’ясовано, що: ринок фінансових послуг є частиною, сегментом або самостійною підсистемою фінансового ринку; фінансовий ринок і ринок фінансових послуг мають складний взаємозв’язок, але не включають один одного; поняття “ринок фінансових послуг” є ширшим за поняття “фінансовий ринок”; ці поняття є синонімами. У результаті проведеного аналізу доктринальних і законодавчих понять запропоновано визначати ринки небанківських фінансових послуг як сегмент фінансового ринку, що складається із системи економіко-правових відносин, які виникають між небанківськими організаціями та іншими учасниками ринку небанківських фінансових послуг щодо надання фінансових послуг (крім банківських), спрямовані на формування і використання власних та (або) залучених фінансових активів у сфері суспільного виробництва, та підлягають державному регулюванню. Пропонується також поділити ринки небанківських фінансових послуг на: ринок послуг із залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо подальшого їх повернення; ринок послуг із фінансового лізингу; ринок послуг із надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту; ринок послуг із надання гарантій та поручительств; ринок страхових послуг; ринок послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів; фондовий ринок; ринок послуг із факторингу; ринок послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; ринок послуг з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та (або) здійснення операцій з нерухомістю; ринок послуг із довірчого управління фінансовими активами. Авторка дійшла висновку, що фінансові активи – це особливий вид майна суб’єктів господарювання (кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), який є об’єктом фінансової послуги.
50
Владика, Юлія, та Лариса Tурова. "РОЛЬ СУЧАСНИХ DIGITAL-ТЕХНОЛОГІЙ У ФУНКЦІОНУВАННІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті всебічно розкрито роль сучасних digital-технологій у розвитку банківської системи. Обґрунтовано необхідність використання цифрових технологій у банківській діяльності, яка полягає у загальному покращенні обслуговування клієнтів; зменшенні операційних витрат банку, пришвидшенні виконання банківських операцій та зростання конкурентоспроможності банку. Зазначено, що основним заходам з оптимізації витрат фінансової установи можна вважати автоматизацію та оптимізацію бізнес-процесів. Напрямки введення інформаційних технологій у банківську діяльність систематизовано за декількома ознаками, а саме: створення корпоративних комп’ютерних систем; продаж банківських послуг у мережі Інтернет; розвиток внутрішньобанківської системи управління та їх автоматизація. Зроблено короткий ретроспективний аналіз розвитку Інтернет-банкінгу в Україні.