Статті в журналах: "Операційні технології"

1

Шапринський, В. В. "Особливості лікування хворих з оклюзійно-стенотичними захворюваннями артерій інфраренального відділу аорти відкритим методом". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (3 грудня 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12540.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: проаналізувати ефективність хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень артерій інфраренального відділу аорти у хворих на атеросклероз шляхом диференційованого підходу до використання відкритих технологій операційних втручань. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування хворих з оклюзійно-стенотичними захворюваннями артерій нижніх кінцівок внаслідок облітеруючого атеросклерозу. Із 420 пацієнтів, які були прооперовані різними методами, 98 (23,33 %) прооперовані відкритим методом. 14 (14,29 %) пацієнта раніше вже виконували операційні втручання; у 12 хворих діагностовано багатоповерхові ураження. Результати досліджень та їх обговорення. Найбільше хірургічних втручань у хворих виконано у стегново-підколінному (48,98 %) і підколінно-гомілковому (19,4 %) сегментах із використанням шунтів і протезів. Якщо в І і ІІ сегментах як шунтувальний матеріал майже у 100 % використовували різні синтетичні протези, то в ІІІ, ІV, V сегментах, окрім ендартеректомії (у 5 пацієнтів), використовували різні синтетичні протези у 15 (22,73 %), автовенозне шунтування – у 46 (69,7 %), їх комбінацію – у 12 (18,2 %) пацієнтів. У 10 (10,2 %) хворих у ранньому післяопераційному періоді виконано повторні операційні втручання (в групі порівняння у 7–12,7 % і в 3–6,5 % в основній групі) внаслідок ретромбозу реваскуляризованого сегмента. У 5 (9,09 %) хворих у групі порівняння, а в основній групі в одного (2,32 %) хворого виконали ампутації кінцівки. Використання запропонованого діагностично-лікувального алгоритму, шкали прогнозу розвитку можливих післяопераційних ускладнень, технології лікування хворих, розроблених реконструктивно-відновних операційних втручань на артеріях з оклюзійно-стенотичними ураженнями артерій інфраренального відділу аорти, дало змогу знизити рівень післяопераційних ускладнень, кількість повторних втручань, кількість ампутацій та скоротити тривалість перебування хворих у стаціонарі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Spirin, Oleg M., та Petro G. Shevchuk. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОГРАМНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ WINDOWS 8 ДЛЯ НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 40, № 2 (12 квітня 2014): 65–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v40i2.997.

Повний текст джерела

Анотація:

В операційній системі Windows 8 фірми Microsoft реалізовано низку нововведень стосовно інтерфейсу і технологій розробки програмного забезпечення, що неодмінно варто враховувати в навчанні інформатики. Новітня програмна платформа цієї операційної системи — WinRT є втіленням ідей, що були реалізовані в технологіях Win32 API і .NET. У дослідженні описуються технології розроблення програмного забезпечення, що застосовуються в середовищі операційної системи Windows 8. Подано відомості про розвиток таких технологій. Обґрунтовано доцільність й окремі підходи щодо урахування новітніх технологій розроблення програмного забезпечення в процесі навчання програмування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Колодіна, А. С., та Т. С. Федорова. "ЦИФРОВА КРИМІНАЛІСТИКА: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 176–80. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. З кожним роком інноваційні технології все більше впроваджуються в різні сфери суспільного життя. Не винятком є i криміналістична експертиза, яку сучасні інформаційні технології вивели на новий етап розвитку. Зокрема, завдяки новітнім технологіям з’явилася нова галузь криміналістики – цифрова криміналістика. У статті досліджується новітня галузь криміналістики – цифрова криміналістика, яка є прикладною наукою про розкриття злочинів, пов’язаних з комп’ютерною інформацією, про дослідження цифрових доказів, методи пошуку, отримання і закріплення таких доказів. Цифрова криміналістична експертиза — це «одна із галузей криміналістичної експертизи, яка зосереджується на кримінально-процесуальному праві та доказах щодо комп’ютерів та пов’язаних із ними пристроїв», таких як мобільні пристрої (телефони, смартфони тощо), ігрові консолі та інші пристрої, які функціонують через Інтернет (охорона здоров’я і фітнес-пристрої та медичні прилади тощо). Цифрова криміналістична експертиза, зокрема, відноситься до процесу збору, отримання, зберігання, аналізу та подання електронних доказів (також відомих як цифрові докази) з метою отримання слідчої інформації та розслідування та переслідування різних видів злочинів, у тому числі кіберзлочинів. Автори статті проаналізували складові частини цифрової криміналістики, оцінили тенденції розвитку цієї науки на сучасному етапі та спрогнозували подальший розвиток цифрової криміналістик в Україні і в іноземних країнах. Цифрова криміналістична експертиза включає процеси ідентифікації, отримання, зберігання, аналізу та представлення цифрових доказів. Криміналістичні артефакти та криміналістичні методи (наприклад, збір статичних даних або даних у реальному часі) залежать від пристрою, його операційної системи та функцій безпеки. Запатентовані операційні системи (з якими дослідники можуть бути незнайомі) і функції безпеки (наприклад, шифрування) є перешкодами для цифрової криміналістичної експертизи. Наприклад, шифрування, яке блокує доступ третіх сторін до інформації та повідомлень користувачів, може перешкодити правоохоронним органам отримати доступ до даних, що містяться на цифрових пристроях, таких як смартфони. В Національній поліції було створено спецпідрозділ по боротьбі з кіберзлочинністю. Але для того, щоб вітчизняні правоохоронні органи дійсно змогли використовувати весь спектр можливостей, які надають сучасні технології, необхідно якомога швидше завершити процес інтеграції вітчизняних правоохоронних структур у європейський простір.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Merza, R. O., та Ya M. Pidhirnyi. "Механічна вентиляція легень, керована об’ємом або тиском під час нейрохірургічних операцій. Чи є перевага?" EMERGENCY MEDICINE 17, № 8 (27 січня 2022): 51–54. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.8.2021.245574.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Однією з головних технологій сучасної анестезіології є механічна вентиляція легень (МВЛ). На даний час в інтенсивній терапії широко визнаною є протективна технологія МВЛ. Доцільність застосування даної технології в операційній, особливо у хворих з інтактними легенями, є не такою очевидною. Більшість наукових робіт, що висвітлюють дану проблему, стосується хворих з абдомінальною патологією, і менш висвітленою вона залишається у пацієнтів з нейрохірургічною патологією. Пацієнти, які оперуються з приводу нейрохірургічної патології, відносяться до групи хворих високого хірургічного ризику, це і змотивувало нас провести дане дослідження. Метою дослідження було вивчити доцільність застосування протективної МВЛ під час операційних втручань у нейрохірургічних хворих. Матеріали та методи. Нами обстежено 46 хворих, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у КНП «8 МКЛ м. Львова» з приводу патології хребта та яким було виконане операційне втручання — вертебропластика із спондилодезом. Пацієнти були розподілені на дві групи: у першій групі (34 хворі) МВЛ проводили за технологією S-IPPV — синхронізована примусова вентиляція легень з контролем по об’єму, а в другій групі (12 хворих) МВЛ проводилась за технологією PCV — вентиляція, керована тиском. Результати. Ми ретроспективно визначили частоту виникнення післяопераційних легеневих ускладнень (ПОЛУ) у хворих першої та другої групи. З 34 хворих першої групи ознаки ПОЛУ були виявлені у 17 осіб (50 %), а з 12 хворих другої групи ПОЛУ було виявлено у 4 (33,3 %). Слід зауважити, що МВЛ у хворих обох груп не відрізнялася за такими параметрами, як частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші. Висновки. Порівняно невелика кількість хворих не дозволяє, очевидно, робити остаточні висновки, проте слід звернути увагу на те, що МВЛ (особливо керована об’ємом) сприяє виникненню післяопераційних легеневих ускладнень у пацієнтів з інтактними легенями в доопераційний період. А застосування МВЛ, керованої тиском, має тенденцію до зменшення частоти виявлення легеневих ускладнень в післяопераційному періоді. Якщо врахувати, що частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші були порівнянні у хворих обох груп, можна припустити, що фактором, який впливає на частоту виникнення ПОЛУ, є механіка вентиляції легень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Havryltsiv, S. T. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ КІСТКОВИХ ДЕФЕКТІВ ЩЕЛЕП, ЩО УТВОРИЛИСЬ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РАДИКУЛЯРНИХ КІСТ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Вісник наукових досліджень, № 3 (9 жовтня 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9403.

Повний текст джерела

Анотація:

У практиці хірургічної стоматології 40,6 % операцій в умовах амбулаторного прийому складають операційні втручання з приводу радикулярних кіст щелеп. В основному застосовують радикальний метод хірургічного лікування – цистектомію. Якщо після хірургічного втручання рана гоїться під кров’яним згустком, то репаративна регенерація кісткової тканини в ділянці дефекту щелепи перебігає повільно, що підтверджується даними рентгенологічного дослідження. Тому розробка нових методів оптимізувального впливу на репаративний остеогенез є актуальною для сучасної медицини і стоматології. За останнє десятиріччя в наукових дослідженнях та в клінічній практиці досягнуто значного успіху у вирішенні цієї проблеми. Мета дослідження – провести поглиблений аналіз сучасної фахової літератури, присвяченої сучасним методам лікування внутрішньокісткових дефектів щелеп, що утворилися після видалення радикулярних кіст. Матеріали і методи. У фондах наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та у відомих наукометричних базах інформації (PubMed, Google Scholar, SciVerse, Embase) проведено пошук, огляд, аналіз та систематизацію фахових публікацій, присвячених проблемі застосування сучасних методів лікування внутрішньокісткових дефектів щелеп, що утворилися після видалення радикулярних кіст. Результати досліджень та їх обговорення. Усі існуючі кістковопластичні матеріали поділяють, залежно від походження, на декілька груп, а саме: аутогенні, алогенні, ксеногенні, алопластичні (штучно синтезовані кісткові замінники) та композиційні. За вираженням індуктивного потенціалу, усі матеріали для заміщення кісткової тканини можна поділити на остеоіндуктивні, остеокондуктивні, остеонейтральні й матеріали для забезпечення скерованої тканинної регенерації. Результати наукових досліджень останніх років показали, що найвищим остеоіндуктивним потенціалом володіє аутогенна кістка, тому її вважають золотим стандартом. Однак відсутність легкості й можливості отримання в достатній кількості істотно обмежує її застосування. В останні роки почали застосовувати методи клітинної терапії, що базуються на застосуванні остеогенних клітин, отриманих із різних тканинних джерел: периферійної крові, кісткового мозку, жирової тканини, окістя щелеп тощо. У міру накопичення й аналізу даних, що стосуються клітинної інженерії, формується новий напрямок: розробка різних конструкцій, які за своїми біологічними властивостями наближаються до нативної кісткової тканини. Мезенхімальні стромальні стовбурові клітини (МСК), отримані з цих тканин, можуть бути диференційовані у фібробласти, а також у клітини кісткової тканини. Розроблено технології формування шару кісткових клітин на штучних носіях і в біоматеріалах шляхом спрямованого остеодиференціювання мезенхімальних стромальних стовбурових клітин. Ці технології використовують з метою корекції розмірів і форми щелеп, інших операцій в щелепно-лицевій ділянці, для заміщення кісткових дефектів після цистектомії. Висновки. Виповнення кісткових дефектів, що утворились після видалення радикулярних кіст різноманітними сучасними остеопластичними матеріалами, забезпечує профілактику вторинного інфікування рани, прискорення регенерації кісткової тканини і відновлення форми і функції щелеп, сприяє стоматологічній реабілітації пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Семеніхіна, Олена Володимирівна, Артем Олександрович Юрченко, Аліна Анатоліївна Сбруєва, Анатолій Іванович Кузьмінський, Олександр Володимирович Кучай та Олена Анатоліївна Біда. "ВІДКРИТІ ЦИФРОВІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ У ГАЛУЗІ ІТ: КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 331–48. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3114.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття описує результати кількісного аналізу відкритих освітніх ресурсів у галузі інформаційних технологій. Дослідження ґрунтується на вивченні вмісту десяти платформ, що надають доступ до відкритих ОР. Проведено аналіз та узагальнення інтернет-джерел для визначення популярності освітніх платформ та ресурсів на них. Здійснено кількісний аналіз даних для визначення відносної частки курсів галузі ІТ за різними параметрами: відносна частка курсів галузі ІТ загалом і на кожній платформі зокрема, мова викладання, кількісний вміст за тематичними напрямами. Кількісний аналіз проведено для окремих платформ, де передбачено доступ до відкритих освітніх ресурсів: Coursera, Edx, Udemy, MIT OpenCourseWare, OpenLearn, Intuit, Prometheus, UoPeople, OpenLearningInitiative, Відкритий Університет Майдану (ВУМ). Коротко описані вказані платформи та загальна характеристика їх вмісту. За аналізом назв курсів та анотацій до них визначено 10 узагальнених тематичних напрямів, які пропонуються платформами для галузі ІТ: програмування та розробка програмного забезпечення; алгоритми та структури даних; комп’ютерна безпека та мережі; комп’ютерна графіка, дизайн та візуалізація даних; Веб-дизайн та інтернет-технології; СКБД та SQL; штучний інтелект та робототехніка; блокчейн і криптографія; операційні системи. Доведено популярність курсів з програмування та розробки програмного забезпечення та курсів з комп’ютерної графіки, дизайну й візуалізації даних. Надано загальну характеристику українським платформам Prometheus і ВУМ. Сформульовано висновок про перспективність їх розвитку. Серед відомих освітніх платформ найбільш заповненими різними курсами є закордонні Coursera, EdX, MIT OpenCourseWare, OpenLean та Intuit. Очевидними є лідерські позиції ресурсу Udemy щодо кількості курсів загалом – 82943 та кількості курсів з галузі ІТ – 35727. Надано пропозиції щодо вдосконалення професійної підготовки фахівців ІТ-галузі: організацію самостійної роботи, проходження відкритих ОР як курсів підвищення кваліфікації, поширення авторських методик при розробці власних курсів та просуванні їх на відкриті платформи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Гуцол, Євген, та Леонід Пилипей. "ПРОГРАМУВАННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПІДГОТОВКИ ЧЛЕНІВ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНОЇ ЗБІРНОЇ КОМАНДИ УКРАЇНИ". Слобожанський науково-спортивний вісник 76, № 2 (6 квітня 2020): 174–91. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.011.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: теоретико-методичне обґрунтування технології програмування по залученню інноваційних технологій до тренувального процесу збірної команди України з легкої атлетики. Матеріал і методи: дослідження здійснювалось серед легкоатлетів збірної України рівнем не нижче Майстра Спорту України шляхом проведення анкетування, автоексперименту, педагогічного спостереження та педагогічного експерименту. Загальна кількість анкетованих – 43 легкоатлети. Серед учасників експерименту – призери Олімпійських Ігор та чемпіонатів світу, чемпіони та призери чемпіонатів Європи, чемпіони України. Результати: у статті подано програмування, як жорстко детерміновану систему послідовних і відпрацьованих на практиці операцій в межах певного часу на основі розробленого проекту системи управління. Розроблені інтегровані моделі, показники яких переводяться в бал-очки. Алгоритм побудови системи залучення інноваційних технологій до підготовки легкоатлетів здійснюється на основі регресивного аналізу з числовими коефіцієнтами за формулою. Висновки: запропонована технологія програмування дає можливість створити ефективну систему побудови індивідуального тренувального процесу в збірній команді України з легкої атлетики. Ключові слова програмування, моделі, інноваційні технології, легкоатлети.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Авербух, Герман Миколайович. "РОЗВИТОК СУЧАСНИХ КАДРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Окреслено категорію «кадрові технології в публічній службі» як систему послідовно вироблених дій, прийомів, операцій, які дозволяють отримати інформацію про можливості працівників, або сформулювати набір вимог до них з боку організації. На основі структурно-функціонального підходу кадрові технології в публічній службі розділено на три групи (технології, що забезпечують отримання персональної інформації про працівників; технології, що забезпечують необхідні характеристики персоналу, функціональна роль яких полягає у здійсненні професійного, інтелектуального, психологічного та медичного відбору; технології, що забезпечують можливості персоналу (підбір, ротація, управління кар’єрою персоналу, професійно-кваліфікаційний розвиток). Здійснено аналіз основних проблем у використанні кадрових технологій. Для усунення негативних тенденцій в сфері управління персоналом розроблено модель технологізації управління кадрами, що є науково обґрунтованою послідовністю прийняття кадрових рішень з метою досягнення стратегічних цілей органів державної влади. Доведено, що цей процес повинен включати шість взаємопов’язаних етапів: попередній, діагностичний, прогностичний, методичний, організаційний та оціночний. Запропоновано запровадити у практику інноваційну внутрішньоорганізаційну технологію розробки програми професійного розвитку та навчання публічних службовців, керівників підприємств, установ та осіб, котрі перебувають у кадровому управлінському резерві. Результатом виконання програми має стати реалізація стратегії розвитку управлінських кадрів, формування нового типу публічного службовця з широким кругозором, креативним мисленням, компетентного, здатного не тільки діяти за зразком, а й пропонувати нові інноваційні моделі дії в умовах реформування органів державної влади, світової фінансової кризи. Визначено, що одним із основних напрямів удосконалення практики застосування кадрових технологій у системі публічної служби є подальша розробка механізму організації та проведення конкурсного відбору на державні посади, яка тісно пов’язана з проблемою організаційного забезпечення публічної служби – формуванням та підготовкою реального та ефективного кадрового резерву. Мета роботи. Мета полягає у розкритті концептуальних проблем розвитку кадрових технологій в системі публічної служби та окресленні шляхів підвищення їх ефективності та дієвості. Методологія. Теоретичною базою дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження щодо розвитку сучасних кадрових технологій в системі публічної служби, законодавчі та нормативно-правові акти. Використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, наукова абстракція; системно-структурний аналіз. Загально-методологічні проблеми формування кадрової політики, державного управління знайшли своє вирішення в працях Н. Гибало, А. Дементьєвої, Б. Єрьоміна, В. Зотова, В. Куликова, К. Хартанович та ряду інших вчених і фахівців. У той же час питання розвитку сучасних кадрових технологій в системі публічної служби вивчено недостатньо. Наукова новизна. Уточнено понятійно-категорійний апарат науки публічного управління, а саме: категорію «кадрові технології в публічній службі» запропоновано розуміти як систему послідовно вироблених дій, прийомів, операцій, які дозволяють отримати інформацію про можливості працівників, або сформулювати набір вимог до них з боку організації. Удосконалено класифікацію кадрових технологій в публічній службі на основі структурно-функціонального підходу за групами: технології, що забезпечують отримання персональної інформації про працівників; технології, що забезпечують необхідні характеристики персоналу; технології, що забезпечують можливості персоналу. Висновки. Представлені пріоритетні напрями вдосконалення практики застосування кадрових технологій дозволить послідовно вирішувати основну проблему публічної служби – формування високопрофесійного, компетентного та високоморального кадрового складу публічної служби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Савельєва, Є. О. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМ ПЕРСОНАЛОМ НА ПРИКЛАДІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК»". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (30 вересня 2020): 219–30. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-219-230.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено виявленню психологічних особливостей управління банківським персоналом на прикладі комерційного банку «Приватбанк». Управління персоналом, на думку автора, є особливо важливе у сучасних умовах глобальної конкуренції і стрімкого науково-технічного прогресу, коли продукти, технології, операційні методи і навіть організаційні структури старіють з нечуваною швидкістю, а знання та навички персоналу банку стають головним джерелом тривалого розквіту будь-якого банку. Тому управління персоналом набувають все більшої значущості для менеджменту, так як керівники можуть ефективно управляти тільки в тому випадку, якщо будуть знати і розуміти механізм формування мотиваційної сфери персоналу. Мотивація банківських працівників є вагомим фактором підвищення ефективності функціонування банків і їх конкурентоспроможності. У статті розкриті механізми формування мотиваційної сфери персоналу комерційного банку «Приватбанк», мотиви і стимули їх трудової діяльності. З’ясовано особливості управління персоналом, проведено огляд основних методів мотивації персоналу, пояснена необхідність у змінах в існуючій мотиваційній системі. Охарактеризовано принципи ефективного методу мотивації. Наведені рекомендації щодо розробки та впровадження інноваційних методів мотивації персоналу, які можуть бути застосовані в системах стратегічного та оперативного управління банком. Обґрунтовано вдосконалення банківської стратегії управління персоналом завдяки створенню механізму ефективної трудової мотивації, яка би забезпечила: наближення інтересів «Приватбанку» до інтересів його працівників (і навпаки), об'єктивну та всебічну оцінку людських можливостей, доцільне використання їх у банку, створення умов для розвитку й реалізації трудового потенціалу персоналу, тісний взаємозв'язок форм стимулювання зі складністю та результативністю праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Podlevskyi, A. A., та Н. V. Yarkevуch. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЛОКЧЕЙНУ У FINTECH". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (24 липня 2019): 132. http://dx.doi.org/10.31713/ve4201813.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено особливості використання технології блокчейн у фінансовій сфері. Виокремлено інституційний, галузевий, операційний та функціональний підходи до розуміння FinTech. Розглянуто технологію блокчейн як інноваційного інструменту управління. Охарактеризовано новітні тенденції у сфері використання блокчейну у FinTech. Виявлено можливості та перспективи, що виникнуть в разі використання даної технології. Сформульовано ряд заходів щодо впровадження технології блокчейну в вітчизняній фінансовій сфері.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Порохня, Лиана Анатольевна. "Обоснование технологии формирования готовности будущих учителей к предупреждению и разрешению конфликтных ситуаций". Освітній вимір 47 (14 січня 2016): 250–60. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2468.

Повний текст джерела

Анотація:

Порохня Л. А. Обгрунтування технології формування готовності майбутніх учителів до попередження і розв’язання конфліктних ситуацій. У статті обґрунтовано технологію формування готовності майбутніх учителів до попередження і розв’язання конфліктних ситуацій. Виокремлено та охарактеризовано етапи даної технології: мотиваційно-ціннісний, змістовно-операційний, особистісно-розвивальний. Етапи технології формування готовності майбутніх учителів до попередження та розв’язання конфліктних ситуацій визначають динамічний характер моделі формування готовності майбутніх учителів до попередження і розв’язання конфліктних ситуацій з-поміж учнів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Тымчук, В., С. Халин та Л. Осипова. "Підходи оцінки формування агротехнологій". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).41-47.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті у форматі відпрацювання підходів формування технологій за модульним принципом на рівні 13 сільськогосподарських культур, 4 рівнях ресурсного забезпечення, 4 формалізованих періодів реалізації технології та 7 попередників розглянуто обґрунтованість та реальність застосування нової методології. На прикладі аналізу кількості технологічних операцій та порівняння з рівнями задіяних модулів продемонстровано реальну можливість охоплення задіяних на теперішній час рослинницьких технологій. Показано необхідність оперування при формуванні технологій базовими підходами оцінки параметрів за кардинальними точками (min, max, opt) та використання алгоритму об’єкт-зона-механізми. Виділено 3 формалізовані варіанти роботи з технологіями за модульними підходами – загальна кількість технологічних операцій, кількість комутаційних операцій та кількість відкритих технологічних операцій. Показано, що обґрунтованим є 4-5 модульний рівень та необхідність включення до модулів технологічних операцій з 4 різних формалізованих періодів реалізації. Зроблено висновки, що у виділених підходах системно простежуються необхідні універсалізм та практичність в різних галузях, що дає підстави для стартової роботи на рівні конвергентних технологій. Виділено, що значним позитивом нової методології є те, що в рамках формування технологій за модульним принципом досягається автономність формування галузевих модулів. Одночасно з цим виділяється необхідність системної методологічної роботи та координації. Формування технологій за модульним принципом є достатньо адаптованим рішенням для реалізації інноваційної моделі розвитку АПВ та напрямів трансферу технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Тымчук, В., С. Халин та Л. Осипова. "Підходи оцінки формування агротехнологій". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).41-47.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті у форматі відпрацювання підходів формування технологій за модульним принципом на рівні 13 сільськогосподарських культур, 4 рівнях ресурсного забезпечення, 4 формалізованих періодів реалізації технології та 7 попередників розглянуто обґрунтованість та реальність застосування нової методології. На прикладі аналізу кількості технологічних операцій та порівняння з рівнями задіяних модулів продемонстровано реальну можливість охоплення задіяних на теперішній час рослинницьких технологій. Показано необхідність оперування при формуванні технологій базовими підходами оцінки параметрів за кардинальними точками (min, max, opt) та використання алгоритму об’єкт-зона-механізми. Виділено 3 формалізовані варіанти роботи з технологіями за модульними підходами – загальна кількість технологічних операцій, кількість комутаційних операцій та кількість відкритих технологічних операцій. Показано, що обґрунтованим є 4-5 модульний рівень та необхідність включення до модулів технологічних операцій з 4 різних формалізованих періодів реалізації. Зроблено висновки, що у виділених підходах системно простежуються необхідні універсалізм та практичність в різних галузях, що дає підстави для стартової роботи на рівні конвергентних технологій. Виділено, що значним позитивом нової методології є те, що в рамках формування технологій за модульним принципом досягається автономність формування галузевих модулів. Одночасно з цим виділяється необхідність системної методологічної роботи та координації. Формування технологій за модульним принципом є достатньо адаптованим рішенням для реалізації інноваційної моделі розвитку АПВ та напрямів трансферу технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

VERKINA, Tatyana, Тetiana SMYRNOVA, Iryna POLUBOIARYNA та Kateryna KRASNOSHCHOK. "Результати впровадження особистісно-орієнтованої технології у професійну освіту студентів-музикантів". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 3(I) (15 вересня 2020): 85–99. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема впровадження особистісно-орієнтованої технології у професійну освіту студентів-музикантів (цілемотиваційний, емоційно-вольовий, змістовий, операційно-діяльнісний, контролюючо-корекційний компоненти) вимагає роглядати студента-музиканта як головну цінність, суб’єкта мистецької освіти; необхідності педагогічної підтримки його особистісно-професійного становлення. Технологія розроблена на основі аналізу праць зарубіжних і вітчизняних учених. У статті проаналізовано особливості аксіологічного, особистісного, діяльнісного, феноменологічного підходів як методологічних настанов, що мають бути імплементованими у зміст особистісно-орієнтованої педагогічної технології. Визначено зміст компонентів педагогічної технології; описано хід експерименту щодо впровадження педагогічної технології та проаналізовано його результати, які свідчать про залежність рівня сформованості компонентів від науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін; оновлення змісту навчальних курсів у навчально-виховному процесі закладу вищої мистецької освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Tkachuk, V. "PWA, як перспективний напрямок об'єднання веб та мобільних технологій." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (14 квітня 2022): 83–87. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано PWA, як перспективний напрямок об'єднання веб та мобільних технологій. Описано генезис прогресивних веб-додатків від поняття до структури розробки. Підкреслено, що PWA це технологія веб-розробки, яка візуально та функціонально трансформує сайт на додаток для різних пристроїв, яка дозволяє істотно полегшити розробку у сфері веб-додатків, програмісти / розробники не масово переходять на використання цієї технології у своїх проектах. Окреслено чотири основні групи технологій PWA, які поділяються на статичні, клієнтські, групу фреймворку та Service-Worker. У свою чергу наголошено, що Service-Worker це код JavaScript, який запускається браузером у фоновому режимі цей код не залежить від веб-сторінки, яка дає доступ до функцій, для яких не потрібна веб-сторінка або взаємодія з користувачем. Графічно представлено архітектуру PWA з встановленням всіх компонентів та зв’язків між ними. Розкрито переваги та недоліки PWA. До головних переваг віднесено: властивості нативної програми, кросплатформеність, кешування у браузері, автономність, робота за протоколом HTTPS, відокремленість від серверної частини. Недоліки сформовано у вигляді наступних позицій: низький рівень доступу до функцій, низька якість роботи офлайн, низький зв’язок з операційними системами. Відокремлено два напрямки розробки інформаційного забезпечення: нативні додатки та адаптивні веб-сайти. Сформовано поняття кожного напрямку, так адаптивні веб-сайти вписуються у екран будь-якого розміру будь-то планшет чи мобільний телефон, а нативні програми створені для певного пристрою та можуть бути запущені за допомогою піктограм на головному екрані пристрою, зазвичай вони завантажуються з магазину програм та встановлюються на пристрій. Підкреслено, що різниця між PWA та нативними програмами полягає в тому, що нативні програми залежать від платформи, тобто їх можна запускати лише в тій операційній системі, для якої вони були розроблені. Наголошено, що основна відмінність між технологією веб-розробки, яка візуально та функціонально трансформує сайт на додаток для різних пристроїв і адаптивними веб-сайтами полягає у функціональності, у той час, як в інтерфейсі користувача особливої різниці немає.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Pіlevych, Dmytro. "ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 149–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-149-157.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає в обґрунтуванні основних напрямів трансформації системи бухгалтерського обліку в умовах розвитку цифрових технологій. У статті обґрунтовано, що цифрові технології є пріоритетом у розвитку бухгалтерського обліку, спроможним радикально трансформувати принципи його функціонування. Систематизовано ключові переваги впровадження цифрових технологій: оптимізація та економія витрат підприємства; розширення доступу стейкхолдерів до фінансової інформації; забезпечення вищої швидкості роботи з обліковою інформацією в режимі реального часу; транспарентність операцій; зростання рівня довіри з боку клієнтів; простий і зрозумілий інтерфейс та збільшення обсягів збереження облікових, податкових звітних даних. Відзначено, що некоректне чи непрофесійне використання цифрових технологій зумовлює виникнення ризиків: похибки при побудові алгоритмів; прорахунки в рішеннях щодо масштабів впровадження таких технологій; втрата даних, порушення їхньої цілісності; зниження рівня захисту й конфіденційності інформації, операцій; технічні збої; кібератаки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Кулішова, О. О., В. В. Котенко та С. С. Яковцев. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСИ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ МОРСЬКИХ ПОРТІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 76–85. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто перспективи впровадження цифрових технологій, а саме технології блокчейну, у процес організації оброблення суден морськими портами України. Аналіз статистичних показників міжнародної діяльності України дає розуміння про важливість транспортної галузі для стабільного економічного розвитку, а світові дослідження доводять можливість впровадження блокчейну у будь-яку сферу господарської діяльності людини. Для розуміння ефективності та практичної необхідності авторами проаналізовано та структуровано з уточненням часових проміжків технологічну карту оброблення суден. Для порівняння надано графічну інтерпретацію процесу оброблення суден до впровадження інновацій та можливий процес оброблення суден після впровадження блокчейн-технології. За результатами дослідження виділено напрями підвищення рівня економічної безпеки морського порту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Kucherenko, A. V. "Фінансово-організаційні передумови застосування технології хеджування у вітчизняному ризик-менеджменті". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 222. http://dx.doi.org/10.15421/191624.

Повний текст джерела

Анотація:

Одне з найважливіших рішень, яке підприємці та інвестори ухвалюють у процесі своєї діяльності, щоб отримати позитивний мікро- та макроекономічний результат, – це розміщення грошових фондів у рангованих фінансових інструментах. Подібне рішення потребує розуміння інвестиційних особливостей і ризиків усіх класів активів. Особливої уваги заслуговують деривативи, оскільки їх використання, незважаючи на високу ефективність, в Україні не поширено.Мета роботи – надання теоретичної характеристики фінансово-організаційних передумов хеджування, а саме перешкод упровадження цієї технології, у тому числі в роботі з деривативами, в керування ризиками, формування концептуальних підходів до оцінки і подолання перешкод застосування ефективної стратегії хеджування.Охарактеризовано проблеми застосування технології хеджування у роботі з деривативами на вітчизняних підприємствах і фінансових ринках України. Обґрунтовано технологію хеджування як альтернативну за ефективністю методику в ризик-менеджменті. Охарактеризовано найпоширеніші серед фінансових технологій, до яких належать натуральний і синтетичний типи хеджування. Розкрито структуру фінансового ринку та класифіковано фінансові обігові інструменти – об’єкти застосування технології хеджування. Наведено систему учасників фондового ринку України.Викладено зміст технології та окремих методів хеджування. Виокремлено мікро- й макроекономічні перешкоди в застосуванні хеджування відносно деривативів: необґрунтована кількість бірж, слабкорозвинута законодавчо-нормативна база, недостатнє гарантування прав власності іноземним інвесторам, відсутність реальної поставки базового активу, низька інвестиційна привабливість України, відсутність єдиного регулятора з питань фінансового ринку, відсутність хеджерів, незначні обсяги угод за всіма ф’ючерсами, низький рівень фінансової грамотності серед населення.Наукова новизна дослідження – окреслення аспектів практичного впровадження технології хеджування у ризик-менеджменті в роботі з деривативами.Результати дослідження можуть бути використані суб’єктами господарювання під час організації керування ризиками операційної та фінансової діяльності.Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми можна спрямувати на урегулювання інноваційними й прогресивними методами і технологіями факторів прибуткової підприємницької діяльності

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Тараненко О.О., Животенко В.О. та Шуканов П.В. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СПОЖИВЧИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 94–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Діловий туризм є важливою складовою світової індустрії туризму. Він ґрунтується на організації ділових заходів та відряджень співробітників корпоративних клієнтів. Важливість для активізації ділової активності в різних галузях економіки та висока інвестиційна привабливість ринку ділового туризму свідчать про його перспективність та підвищення рівня конкуренції у цій сфері. Обґрунтовано необхідність забезпечення управління споживчими перевагами у сфері ділового туризму комплексно на рівні держави, регіону та туристичного підприємства. На рівні держави мають вирішуватись завдання, пов’язані з кадровим забезпеченням, розвитком туристичної інфраструктури, підвищенням технологічного рівня та поліпшення інвестиційного клімату економіки. На рівні регіону необхідно розвивати місцеву туристичну інфраструктуру ділового туризму та популяризувати проведення ділових заходів. На рівні підприємств ділового туризму мають вирішуватися завдання дотримання міжнародних стандартів обслуговування, впровадження інформаційних технологій в надання послуг корпоративним клієнтам. Реалізація цих завдань забезпечить національному ринку ділового туризму конкурентні переваги на міжнародному рівні. Управління споживчими перевагами підприємств ділового туризму повинне ґрунтуватися як на забезпеченні високої якості та широкого асортименту традиційних послуг для корпоративних клієнтів, так і на активному впровадженні сучасних інформаційних технологій. До них належать програмні продукти, що охоплюють процеси бронювання, управління витратами, звітність і відстеження місця розташування мандрівника; технології проведення повністю або частково віртуальних зустрічей та інших заходів; технології оцифрування платежів і бронювань для забезпечення повністю безготівкових транзакції. Впровадження цих технологій підвищує споживчі переваги підприємств ділового туризму через зростання швидкості операційних процесів та полегшення контролю операційних витрат. Дані інформаційні технології підвищують безпечність надання послуг корпоративним клієнтам, що особливо актуально в умовах непередбачуваного поширення Covid-19.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Пальян, З. О. "Статистика у цифрову епоху: наукові здобутки професіоналів і початківців". Statistics of Ukraine 85, № 2 (22 серпня 2019): 98–100. http://dx.doi.org/10.31767/su.2(85)2019.02.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Життєдіяльність сучасного суспільства важко уявити без цифрових комп’ютерних технологій. Можливості всесвітньої мережі Інтернету давно вже вийшли за межі інформаційно-комунікативного простору. Сьогодні цифрові технології забезпечують функціонування різноманітних сфер суспільного життя – від виробничих процесів, фінансово-банківських і торговельних операцій до надання різноманітних соціальних послуг: адміністративних, освітніх, медичних, юридичних тощо. Утім шлях у глобальний світ взаємоузгоджених великих масивів даних з їх обробкою, узагальненням, зберіганням та аналізом неможливо пройти без застосування інформаційних технологій та статистики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Гринько, Вікторія. "СПЕЦИФІКА МОДЕЛІ ПРОЄКТУВАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, № 14 (12 липня 2021): 78–89. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236875.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено модель проєктування цифрових освітніх технологій у навчанні майбутніх учителів початкової школи. Розроблена модель містить цільовий, змістово-технологічний, операційно-технологічний та результативний складники. Зазначено, що процедура проєктування цифрової освітньої технології полягає у визначенні її можливостей щодо розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь кожного здобувача відповідно до його особистого інтелектуального профілю. Визначено специфіку моделі, яка полягає в тому, що в ході навчання майбутніх учителів початкової школи проєктування цифрових освітніх технологій створюється змішане навчальне середовище, у якому розкриваються особистісні здібності кожного учасника. Варіативність моделі виявляється в можливостях її використання в ході вивчення однієї чи кількох дисциплін або в ході реалізації міждисциплінарних проєктів, а також у специфіці визначених для використання цифрових освітніх технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Петров, Л. М., та Ю. М. Петрик. "ТЕОРІЯ КОЛІСНОГО РУШІЯ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ З РОЗШИРЕНИМИ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (46) (7 квітня 2022): 35–41. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Характер сучасних технологічних операцій за допомогою мобільних енергетичних засобів (МЕЗ) вимагає високої їх мобільності та працездатності. Переміщення МЕЗ в більшості випадків, як правило, здійснюється в несприятливих дорожніх умовах, бездоріжжі з мінімальним використанням допоміжних засобів поліпшення пересуванню автомобіля та засобів «стримання» рухомості. Від МЕЗ залежить безпосередньо і підтримання якості виконання самих технологічних операцій, зокрема як тягове навантаження, так і систем підтримки сили тяги, швидкості руху. Виходячи з цього, новітні технології поліпшення пересування МЕЗ є запорукою успішного проведення технологічних операцій. Основними напрямками реалізації цієї мети є: глибока модернізація наявних ходових систем автомобільної та допоміжної техніки з використанням новітніх технологій, що доведе їх технологічну придатність до можливості та рівня стандартів Європейського Союзу. Створення українського МЕЗ може бути розміщене на базі повнопривідного шасі, що створене за спеціальними технічними вимогами до конструктивного удосконалення ходової системи. МЕЗ яке буде призначене для монтажу чи під’єднання установок спеціального призначення – колісний рушій з глибокою модернізацією. Такий рушій може бути обладнаний спеціальною біговою доріжкою для переміщення динамічної ваги, що дозволяє зменшити буксування і забезпечення стабілізації заданого напрямку руху. У такій глибокій модернізації конструкції передбачено кріплення важеля для керуванням підпружиненими динамічними вагами. Така технологія переміщення автомобіля за допомогою навантаження колісного рушія дозволяє кочення колеса та його навантаження зробити більш м’якішим, що зменшує шум при пересуванні та більш якісно використовувати технологічне тягове навантаження. Складено математичну модель руху МЕЗ з колісним рушієм навантаженим динамічними вагами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Пастухов, В., Р. Кириченко, Н. Бакум, Н. Крекот, Е. Могильная, А. Мельник, В. Калашник та В. Михайлін. "Обґрунтування вирощування картоплі за технологією Streep-Till". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (2 грудня 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).25-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження присвячені розробці енергозберігаючої екологічноощадної технології Streep-Till вирощування картоплі на поверхні поля під шаром мульчі (соломи).Традиційна технологія вирощування картоплі потребує значних енергетичних витрат, пов’язаних з використанням сільськогосподарської техніки. Несприятливі погодні умови останніх років суттєво знизили врожайність і товарність цієї культури.Під час виконання технологічних операцій сучасні машинно-тракторні агрегати переущільнюють ґрунт, погіршують водно-повітряний баланс, що знижує його родючість. Сучасні промислові технології передбачають широке застосування пестицидів при вирощуванні картоплі. Крім того, зміна кліматичних умов в останні роки привели до підвищення температур повітря і ґрунту в період вегетації рослин. Перелічені фактори негативно впливають на врожайність та товарність картоплі. Розроблена екологічноощадна технологія Streep-Till механізованого вирощування картоплі включає розкладання посадочного матеріалу картоплі на поверхню поля і накривання усієї площі поля, включаючи міжряддя, шаром мульчі (соломи) і виключає міжрядний обробіток ґрунту під час вегетації. Збирання врожаю картоплі спрощується і полягає лише у підбиранні бульб картоплі з поверхні поля картоплезбиральними машинами.Запропонована технологія забезпечує оптимальний температурний режим для формування урожаю картоплі, мінімізує вплив техніки на ґрунт, застосування пестицидів і зменшує енерговитрати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Жерновникова, Оксана Анатоліївна, Людмила Євгенівна Перетяга, Анна Володимирівна Ковтун, Марина Валеріївна Кордубан, Олексій Олексійович Наливайко та Наталія Анатоліївна Наливайко. "ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ ГЕЙМІФІКАЦІЇ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 170–85. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3036.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено науковий аналіз суті понять «цифрова підготовка майбутнього педагога», «цифрова компетентність», «гейміфікація освіти». Доведено, що одним із чинників, які сприяють ефективному розвитку освітнього процесу сучасного закладу вищої освіти, є формування цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації, оскільки в освіті переважає нова ідеологія, заснована на «гейміфікації» та «діджіталізаціі» освіти, де на зміну традиційним педагогам приходять «ігропедагоги», «координатори онлайн-платформ і освітніх траєкторій». Визначено, що результатом формування цифрової підготовки майбутніх учителів є сформована цифрова компетентність, складником якої є мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний компоненти. Для перевірки сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації за визначеними критеріями (мотиваційний, когнітивний, рефлексивно-коригувальний) описано методи дослідження. Результати проведеного анкетування, тестування й опитування дали підстави констатувати переважно середній та низький рівні сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації. На основі отриманих результатів теоретично обґрунтовано та розроблено технологію формування цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації, яку реалізовано на таких етапах: професійно-мотиваційний, змістово-діяльнісний, рефлексійно-корегувальний. Розроблену технологію було реалізовано за таких умов: інтеграція засобів гейміфікації в процес підготовки майбутніх учителів під час опрацювання навчальної інформації; застосування організаційно-технічних заходів і методів забезпечення інформаційної безпеки при роботі з цифровими освітніми технологіями; відбір найбільш ефективних цифрових освітніх технологій; застосування освітніх платформ для розроблення цифрових навчальних проэктів. У статті засобами гейміфікації, які були спрямовані на формування цифрової компетентності майбутніх учителів, було обрано такі мобільні додатки, які використовуються в освітньому процесі: DuoLingo, ClassDojo, Coursera, Brainscape, Socrative 101. Експериментальне впровадження розробленої технології вказує на позитивні результати сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Kovalenko, Yu B., та I. O. Kozlyuk. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ РОЗРОБЛЕННЯ ДОДАТКА ІНТЕГРОВАНОЇ МОДУЛЬНОЇ АВІОНІКИ ЗА СТАНДАРТОМ ARINC653". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-04.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні інтегровані модульні системи авіоніки привносять значну гнучкість у розроблення систем авіоніки, але з такою гнучкістю виникає більш складний процес проектування для точного налаштування програмно-апаратної платформи виконання. Це значно збільшує труднощі в проектуванні системи IMA порівняно з федеративними архітектурою, де прикладне програмне забезпечення статично розподіляється між її виконавчим обладнанням. Метою розроблення програмного комплексу є надання засобів розроблення прикладних програм ІМА і подальший їх запуск на цільовій платформі LynxOS-178 без зміни вихідного коду. Використання цього комплексу дозволить як формувати нові навички для розроблення сучасних модулів авіоніки, так і отримати більш глибокі знання для формування компетенцій у сфері новітніх технологій. У статті пропонується архітектура програмного комплексу розроблення прикладних програм інтегрованої модульної авіоніки (далі – ІМА) з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 в операційній системі Linux, особливості її реалізації, а також методи розроблення програмного комплексу. Запропонований підхід спрощує процес розроблення додатків ІМА і зменшує ціну розроблення, включаючи тестування і налагодження. Також використання як загальнодоступної операційної системи реального часу ОСРЧ Linux із відкритим вихідним кодом з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 під час розроблення прикладних програм ІМА є рішенням, що лежить у межах програми імпортозаміщення. Запропонований програмний комплекс можна використовувати для забезпечення дисциплін, пов’язаних із вбудованими обчислювальними системами як засіб для розроблення додатків ІМА, у межах освоєння таких компетенцій, як здатність освоювати методики використання програмних засобів для розв’язання практичних завдань, здатність розробляти компоненти апаратно-програмних комплексів і баз даних, використовуючи сучасні інструментальні засоби і технології програмування, здатність сполучати апаратні й програмні засоби в складі інформаційних і автоматизованих систем, готовність застосовувати основи інформатики та програмування до проектування, конструювання та тестування програмних продуктів, готовність застосовувати основні методи і інструменти розроблення програмного забезпечення, володіння навичками використання різних технологій розроблення програмного забезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Пиріг С.О., Іщук Л.І. та Олександренко І.В. "ОЦІНКА РІВНЯ РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК ТА ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ЙОГО РОЗВИТОК". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 184–92. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено оцінку рівня ринку платіжних карток в Україні та обґрунтовано чинники що впливають на їх розвиток та на розвиток безготівкових розрахунків. Досліджено випуск платіжних карток та активних карток в обігу, ранжування банківських установ за кількістю емітованих платіжних карток та у розрізі регіонів, розподіл безготівкових розрахунків за видами операцій та мережі платіжної інфраструктури а також динаміку кількості та обсягу безготівкових операцій з використанням платіжних карток. Проведені дослідження підтверджують, що розвиток сучасних інноваційних технологій є вагомими чинниками, що впливають на розвиток безготівкових розрахунків: завдяки співпраці національної платіжної системи (НПС) «ПРОСТІР» та міжнародної платіжної системи UnionPay на українському ринку з’явилася перша кобейджингова платіжна картка «ПРОСТІР – UnionPay International», яка поєднала в собі технології двох платіжних систем та їх переваги, Інноваційні сервіси систем Google Pay та Apple Pay дали змогу своїм клієнтам прив’язувати банківські рахунки у системі та розраховуватися телефоном або smart-годинником з вбудованою системою NFC, що збільшило кількість здійснених операцій за рахунок NFС-транзакцій. У статті доведено, що усі наведені чинники та належна увага до розвитку сучасних інноваційних технологій та платіжних продуктів у сфері безготівкових розрахунків прискорить зростання безготівкових операцій та зменшення готівкових, і що соціальна дистанція та віддалена робота спричинена пандемією та карантином мінімізувала використання готівки, адже саме в кризових ситуаціях інновації породжують інновації та збільшують можливості виходу із ситуації кризи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Скорик, А. Б., С. П. Ярош та Д. О. Меленті. "Вплив руйнівних технологій на розвиток архітектури С4ISR систем. Концептуальні основи побудови архітектури дата-центричної системи-систем". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 107–19. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовані особливості операційної, системної та технічної архітектури систем С4ISR. Розглянуто модель інформаційного обміну С4ISR. Як руйнівні розглядаються наступні технології та інновації: сервіс-орієнтована архітектура, системи зі штучним інтелектом, хмарні обчислення і інтернет військових пристроїв; онтологія IDEAS, розширення єдиного інформаційно-бойового простору на кіберпростір, тактичні і стратегічні хмари. Робиться висновок про виникнення нової точки біфуркації, вихід з якої пов'язаний з розвитком теорії дата-центричних операцій і розробкою дата-центричних систем-систем. Розглянуто загальну концепцію архітектури дата-центричної системи-систем, запропонована ресурсна-потокова модель архітектури дата-центричних систем-систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Черненко, Н. І. "ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 12 (23 травня 2022): 76–83. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано можливість використання систем штучного інтелекту в управлінні персоналом, оскільки в умовах сьогодення ця технологія є однією з найбільш передових інструментів, який може бути використаний у всіх галузях економіки. З’ясовано що ШІ відчиняє якісно нові можливості в галузі багатьох управлінських процесів, підвищуючи ефективність їх виконання на всіх рівнях, доповнюючи обмежені можливості людини. Зокрема, пошук талантів, який є одним із ключових обов'язків HR-відділу кадрів, технологія ШІ дозволяє оптимізувати цей процес, покладаючись більше на аналітичну обробку великих масивів інформації, а не на особисті судження. У роботі виокремлено основні переваги та потенційні можливості технологій штучного інтелекту, які співвіднесені з існуючими HR-функціями щодо всіх етапів циклу життя співробітника в компанії: операційна ефективність, рекрутмент, онбординг, управління талантами, стратегічне планування, кар'єрне зростання й управлінські зміни. Також сформовані питання потенційної небезпеки, що можуть виникнути у процесі впровадження технологій штучного інтелекту. Визначений рівень готовності та ступень залученості менеджерів до впровадження новітніх технологій в управління людськими ресурсами. Виокремлені етичних проблеми, які можуть виникнути під час використання систем штучного інтелекту в бізнес-процесах HR, зокрема питання збільшення панування роботодавця над працівниками під час виконання функціональних обов’язків завдяки допомозі нових інструментів штучного інтелекту для моніторингу та контролю за діяльністю працівників та заходи попередження й розв’язання цих проблем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Ivachevskiy, M. M., V. V. Ivachevskaya та I. V. Pysarenko. "Успішне хірургічне лікування пацієнта з аорто-кавальною норицею на фоні розшаровуючої інфраренальної аневризми черевного відділу аорти без гемотрансфузії (огляд літератури та опис клінічного випадку)". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (5 листопада 2019): 106–10. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10552.

Повний текст джерела

Анотація:

Розшарування аневризми черевної аорти в нижню порожнисту вену – рідкісне і дуже тяжке ускладнення, зустрічається приблизно в 1 % випадків розривів аневризми. Певна група пацієнтів відмовляється від переливання крові та її компонентів, як правило, на основі релігійних переконань і віри. Такі обмеження ускладнюють роботу як анестезіологів, так і хірургів, особливо під час операційних втручань, які супроводжуються значною крововтратою. Автоматизовані системи для реінфузії відмитих еритроцитів, засновані на технології Cell Saver, дозволяють збирати кров безпосередньо з операційної рани в стерильну ємність із фільтром за допомогою вакуумного відсмоктування, і в подальшому повертати пацієнту. Даний метод можна вважати альтернативою використання донорської крові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Goshchynsky, V. B., B. O. Migenko та U. U. Svidersky. "ЗАСТОСУВАННЯ PRP ТА PRF ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ ДО ВИКОНАННЯ РАДІОЧАСТОТНОЇ АБЛЯЦІЇ ВЕН У ХВОРИХ НА ВАРИКОЗНУ ХВОРОБУ НИЖНІХ КІНЦІВОК, УСКЛАДНЕНУ ТРОФІЧНОЮ ВИРАЗКОЮ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (21 серпня 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10376.

Повний текст джерела

Анотація:

Застосування малоінвазивних технологій є сучасним напрямком у лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок. Однак показання до виконання цих операцій на тлі трофічних виразок є обмеженими. Мета – дати клінічне обґрунтування застосуванню PRP, PRF технологій для лікування трофічної виразки у хворих із хронічною венозною недостатністю в стадії декомпенсації з метою їх підготовки до наступного виконання радіочастотної абляції вен. Матеріал і методи. Проведено клінічне обґрунтування застосування PRP та PRF для лікування трофічної виразки у 35 хворих. Контрольною групою були 30 хворих, яким місцево застосовували метилурацилову або актовегінову мазі. Перед лікуванням хворих виконували УЗД для встановлення особливостей гемодинаміки у поверхневій та глибокій венозній системі, локалізації перфорантних вен. Усім хворим проведена оцінка стану трофічних виразок на момент лікування та в процесі його виконання із застосуванням системи МЕASURE. Результати. Застосування PRP та PRF для лікування трофічної виразки суттєво посилює процеси регенерації в трофічній виразці, про що свідчить зменшення термінів появи грануляційної тканини, крайової епітелізації. Також у пацієнтів, порівняно з контрольною групою хворих, зменшилася площа і глибина ранових дефектів на 23,1 %, 37,4 % і 79,9 % відповідно, на 5–6, 8–9, 12–14 добу, порівняно з вихідними даними. До 8 дня у більшості хворих відмічається зміна характеру цитограм на регенераторно-запальний тип. Зникають детрит, мікробні тіла. Характерною ознакою є виражена епітелізація. У 24 пацієнтів трофічна виразка загоїлась. Іншим 11 хворим виконана аутодермопластика трофічної виразки під час проведення РЧА вен. Середній день передопераційної підготовки хворих із трофічними виразками, в яких була застосована PRP та PRF технологія, склав (7,8±4,6) доби, проти (14,6±3,7) доби в контрольній групі. Це дало можливість провести повноцінну РЧА варикозно трансформованих вен із додатковою ліквідацією горизонтального рефлюксу в ділянці трофічних змін шляхом застосування склеротерапії неспроможних перфорантних вен під УЗ-навігацією. Висновки. 1. Застосування технології PRP та PRF активізує процеси регенерації в хронічній трофічній виразці, що дозволяє скоротити передопераційну підготовку хворих. PRP та PRF технологія лікування трофічних виразок у комбінації з малотравматичними операціями (РЧА та склеротерапія) є перспективним напрямком лікування хворих із варикозною хворобою нижніх кінцівок у стадії декомпенсації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Lypchanko-Kovachyk, O. V., та N. V. Martyn. "УДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 231–35. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-36.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аргументовано переваги використання інтерактивних технологій у навчальному процесі закладу середньої освіти. Обґрунтовано особливості використання інтерактивних технологій у закладах середньої освіти. Авторами підтверджено, що спрямованість освітнього процесу на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів актуалізує впровадження активних форм і методів навчання, які становлять основу інтерактивних технологій. В умовах інтерактивного навчання створюється навчальне середовище, яке сприяє процесам активної взаємодії між учасниками освітнього процесу в комфортних і безконфліктних умовах. Зазначено, що вдосконалення навчального процесу у ЗСО потребує цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів до використання інноваційних педагогічних технологій, які сприятимуть вияву активності учнів, реалізації особистісно-орієнтованого підходу, базуватимуться на діалогічній міжособистісній взаємодії учасників навчально-виховного середовища й які становлять основу інтерактивних технологій. Подано різні наукові підходи до класифікації інтерактивних технологій. Визначено, що результатом прогресивної динаміки розумової активності буде інтенсивність мислення, генерування ідей, висловлювання припущень, проєктування, конструювання, моделювання, дослідження, виявлення творчої уяви, зосередженості, уваги, спостережливості, здійснення аналітико-синтетичних операцій. Одним зі способів підготовки майбутніх учителів до використання інтерактивних технологій у ЗСО є безпосередня участь студентів у інтеракціях під час навчання у вищій школі. Цілеспрямований вибір інтерактивних технологій має базуватися на врахуванні класифікаційних ознак певних груп інтеракцій. Готовність здобувачів вищої освіти використовувати інтерактивні технології у своїй майбутній педагогічній діяльності у школі потребує розуміння їх сутності, специфіки, призначення, можливостей, відповідності комплексу вимог: загальнопедагогічних, технологічних, дидактичних, організаційно- технічних, психологічних, виховних, гігієнічних та ін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Spirin, Oleg M., та Tetiana A. Vakaliuk. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ БАКАЛАВРІВ ІНФОРМАТИКИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 226–45. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.3262.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті уточнено поняття "інформаційно-комунікаційна компетентність бакалаврів інформатики щодо використання ХОНС", виділено критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, дослідницький, дидактичний), показники та рівні (низький, середній, достатній, високий) сформованості ІК-компетентності бакалаврів інформатики щодо використання хмаро орієнтованого навчального середовища (ХОНС). Встановлено, що для підвищення ІК-компетентності учасників освітнього процесу варто проводити додаткові факультативи та (або) спецкурси. З метою вдосконалення змісту навчання бакалаврів інформатики було: спроектовано ХОНС для використання в навчальному процесі бакалаврів інформатики; дібрано хмаро орієнтовані засоби навчання, що є доцільними для застосування в процесі навчання бакалаврів інформатики; удосконалено зміст дисциплін, що безпосередньо пов’язані з програмуванням ("Програмування", "Java-програмування", "Web-програмування", "Технології програмування", "Вибрані питання комп’ютерної інженерії"), для використання ХОНС під час вивчення різних тем таких дисциплін; розроблено та впроваджено форми, методи та засоби використання ХОНС у підготовці бакалаврів інформатики; розроблено та впроваджено факультатив "Хмарні технології в освіті", що передбачає ознайомлення з особливостями використання різних хмарних технологій у навчальному процесі бакалаврів інформатики для формування їх ІК-компетентності з використання ХОНС, а також розроблено навчально-методичний комплекс дисципліни "Хмарні технології в освіті" для магістрів інформатики. Проведено аналіз результатів педагогічного експерименту, що свідчить про підвищення рівня сформованості ІК-компетентності студентів щодо використання ХОНС, а отже, і про педагогічну доцільність впровадження методичної системи використання ХОНС у підготовці бакалаврів інформатики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Стопакевич, А. О., О. А. Стопакевич, А. М. Тігарєв та Т. Г. Тігарєва. "Розробка автономних web-сервисів для імітаційного моделювання динамічних систем в реальному часі на базі моделей MATLAB Simulink". Automation of technological and business processes 12, № 4 (30 грудня 2020): 21–29. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i4.1931.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянута задача розробки автономного web-сервісу на базі Simulink моделей. Запропоновано технологію, яка полягає в розробці комплексу з двох пов'язаних окремих додатків: консольного застосування на мові Сі на базі коду, який генерує Simulink Coder і додатки на мові Python, яке реалізує функціонал web-сервіс. Принциповим недоліком вже запропонованих рішень по розробці web-сервісів і web-додатків на базі Simulink моделей є те, що Simulink модель виконується за допомогою Matlab. Через це виникають нерозв'язні проблеми, а саме: надмірність і ресурсовитратність, ненадійність виконання моделі Simulink в реальному часі, складність взаємодії з моделлю під час виконання, фактична однопоточність Matlab. Останнє означає, що в один момент часу в пакеті може виконуватися тільки одна модель Simulink. Головною відмінністю запропонованої технології є те, що розроблений web-сервіс, на відміну від раніше запропонованих рішень, є автономним, тобто не вимагає для своєї роботи Matlab. Це дозволяє досягти суттєвої економії ресурсів і підвищує надійність роботи в цілому. Переваги пропонованої технології: швидка розробка; перенесення, тобто можливість працювати як в операційних системах загального призначення, реального часу і в операційних системах для одноплатних комп'ютерів; низькі вимоги до ресурсів; стандартний програмний інтерфейс віддаленого доступу. Сфера застосування технології: розробка «цифрових двійників» для налагодження компонентів систем автоматизації, швидка розробка регуляторів складної структури (за умови, що вона ефективно може бути представлена у вигляді окремих блоків), дистанційне навчання. Подальший напрямок досліджень планується в області удосконалення запропонованого підходу в області створення цифрових двійників для складних технологічних об'єктів, розробки регуляторів з некласичними підходами в області відновлення змінних стану для об'єктів з істотними перехресними зв'язками, а також в галузі дистанційного навчання в рамках LMS платформи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Zhavoronok, Artur, Maiia Fedyshyn та Natalia Kovalchuk. "ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ПРОДУКТІВ І ПОСЛУГ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 202–15. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-202-215.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено дослідження трансформації банківських продуктів і послуг в Україні, а саме: проаналізовано трансформацію банківських продуктів і послуг у забезпеченні ефективної діяльності комерційних банків та досліджено ефективність інновацій у сфері банківських технологій, продуктів і послуг. На цій основі визначено, що набувають популярності мобільні додатки та їхні функціонали, спрощується процес підключення до онлайн-банкінгу та дедалі більше використовуються для платежів новітні технології, наприклад, соціальні боти Facebook Messenger. Обґрунтовано, що основним пріоритетом розвитку ринку банківських послуг повинні стати такі послуги і продукти, які забезпечать: поділ ризиків між банком і клієнтом; достатніми для угоди матеріальними активами; спрямованість діяльності банку на потреби клієнта; прозорість операцій; взаємне стимулювання розвитку банку і клієнта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Гафіяк, А. М. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ BUSINESS INTELLIGENCE SYSTEM". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 6–16. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-6-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій з використанням business intelligence system. Сьогодні актуальним є процес трансформації закладів вищої освіти у центри освіти, де студенти могли б вивчати теми більш цікаві індивідуально для кожного. Це можливо завдяки інструментам Business Intelligence, спрямованим на прийняття ефективних бізнес-рішень шляхом використання програмних засобів та технологій для збору, зберігання, аналізу даних із забезпеченням доступу (BI-систем). Класифікація програмних засобів типу BI базується на методі функціональних завдань, де програмні продукти кожного класу виконують певний набір функцій або операцій з використанням спеціальних технологій. Саме тому була поставлена задача розробки програмного продукту. Для цього виконано такі кроки: на основі сформованих після дослідження готових продуктів розробити нове ІТ-рішення для закладів вищої освіти, яке б було гнучким та здатним задовольнити потребу якісної підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій; провести тестування розробленого продукту на реальних даних. В майбутньому слід звернути увагу на питання порівняльного аналізу розроблених веб-доданків для проведення он-лайн заходів, з метою обміну знаннями в процесі підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблені програмні продукти мають низку перспектив розвитку. З головних слід зазначити: застосування в різних сферах освітньої діяльності з використанням інформаційних технологій; можлива реалізація більш потужної версії розробленої системи рекомендацій, що базується на підвищених технічних характеристиках засобів навчання. Ключові слова: професіограма; програмне забезпечення; методи навчання; інформаційні технології; компетентності; педагогічні інновації

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Сацюк, В. В., Ю. В. Булік, О. С. Дубицький та Н. О. Толстушко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИГОТУВАННЯ СУШИЛЬНОГО АГЕНТА У СОНЯЧНОМУ ТЕПЛОВОМУ КОЛЕКТОРІ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ 3D-МОДЕЛЮВАННЯ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 94–102. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.405.

Повний текст джерела

Анотація:

Сушіння сільськогосподарської продукції є однією із найбільш енергоємних операцій під час первинної обробки сировини. Зменшення витрат на процес сушіння суттєво впливає на вартість кінцевого продукту. Тому надзвичайно актуальним є використання сонячної енергії для приготування сушильного агента. У статті, використовуючи програмне забезпечення тримірного моделювання, досліджено процес нагрівання сушильного агента в сонячному тепловому колекторі. Використовуючи технологію “цифровий двійник”, досліджено режими роботи сонячного теплового колектора із різними геометричними параметрами. Реалізацію технології “цифровий двійник” здійснювали за допомогою програмного комплекса Creo 7.0 із встановленим модулем комп’ютерної симуляції FloEFD. Для комп’ютерної симуляції процесу нагрівання сушильного агента у колекторі були задані такі параметри: час проведення експерименту, місце розташування об’єкта дослідження, положення відносно вибраної системи координат (кути нахилу до горизонту), температура навколишнього середовища, хмарність. Використання технології “цифровий двійник” дозволило оптимізувати параметри сонячного теплового колектора та скоротити матеріальні витрати і тривалість дослідження. На кінцевому етапі досліджень було перевірено остаточно вибраний варіант конструкції колектора. Розроблена комп’ютерна модель буде використана для автоматизованого керування сонячним тепловим колектором та оптимізації процесу сушіння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Хомич, C. М., І. Є. Цизь, В. В. Сацюк та В. А. Павлік. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА САПРОПЕЛЕВИХ ДОБРИВ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 46 (30 травня 2021): 103–10. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.497.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено аналіз технологічних процесів і машин для виробництва добрив на основі озерного органічного сапропелю. На основі проаналізованого матеріалу запропоновано удосконалені технологічні процеси, машини і технологію виробництва гранульованих сапропелевих добрив. Опис технології пояснює комплекс технологічних операцій виробництва добрив, починаючи від добування сировини та закінчуючи фасуванням готового продукту. Усі етапи, операції, машини та обладнання виробничого процесу підібрані таким чином, щоб було забезпечено якісне, енергозберігаюче та екологічне виробництво добрив. Особливість запропонованої технології полягає у поєднанні кількох окремих виробничих процесів в один, для якого створенні нові машини, які задовольняють вимоги виробництва. За рахунок цього досягається інтенсифікація процесу, економія часу та ефективне використання енергетичних ресурсів. За результатами дослідження рекомендується модернізувати два виробничі процеси: виробництва сировини (добування покладів органічного сапропелю, його транспортування і розташування в геотубі); виготовлення продукції (змішування з мінералами, подрібнення, кінцеве зневоднення, гранулювання, сепарування і фасування). Для реалізації удосконалених процесів виробництва добрив із сапропелю пропонуються конструкції машин. Необхідно зазначити, що конструкції запропонованих машини перебувають на стадії дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Fedotova-Piven, I., N. Lada, G. Kanashevych та M. Pustovit. "ТЕХНОЛОГІЯ ПОБУДОВИ ДВОХОПЕРАНДНОЇ ЧОТИРЬОХРОЗРЯДНОЇ ОПЕРАЦІЇ МІНІМАЛЬНОЇ СКЛАДНОСТІ ДЛЯ СТРОГОГО СТІЙКОГО КРИПТОГРАФІЧНОГО КОДУВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 95–99. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.095.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток методів строгого стійкого криптографічного кодування як одного з напрямків криптографічного кодування і декодування на основі логічних функцій є важливим, тому що приводить до значної невизначеності значення кожного біта незакодованого повідомлення при спробах декодування повідомлення. В статті для захисту інформаційних ресурсів застосовано логічні функції в операції матричного криптографічного перетворення інформації на основі додавання за модулем два. Розроблено технологію побудови двохоперандної чотирьохрозрядної операції мінімальної складності з властивістю строгого стійкого криптографічного кодування. Таке строге стійке криптографічне кодування призводить до значної невизначеності значення кожного біта незакодованого повідомлення при спробах декодування закодованого повідомлення. Технологія перевірена шляхом створення однієї з двохоперандних чотирьохрозрядних операцій для потокового шифрування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Олійник, Віктор Васильович, Ірина Миколаївна Андрощук, Ірина Ігорівна Остапйовська, Петро Степанович Олешко та Дмитро Анатолійович Пріма. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (26 лютого 2020): 212–24. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3599.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано формування інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Виділено та описано чотири компоненти інформаційної культури вчителя початкової школи: когнітивна (передбачає знання про інформаційне суспільство на глобальному та локальному рівнях і основні його тенденції), операційно-змістова (передбачає вміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології для вирішення різноманітних практичних проблем як особистісних, так і суспільного значення), комунікативна (передбачає знання норм культури поведінки та спілкування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та дотримання їх), ціннісно-рефлексивна (передбачає критичне ставлення до контенту інформаційних ресурсів, нерозповсюдження та запобігання поширенню дезінформації та інформації аморального, протиправного змісту, дотримання інформаційного законодавства, запобігання комп’ютерній залежності), що лягли в основу розроблення курсу «Культура інформаційної діяльності у початковій школі» для здобувачів вищої освіти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки спеціальності 013 Початкова освіта спеціалізації «Інформатика». Виділено та описано ключові аспекти для ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності, проілюстровано результати впровадження зазначеного курсу. Аналіз дослідження засвідчує приріст у відсотковому відношенні високого і достатнього рівнів інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи. Упровадження розробленого курсу засвідчує, що після його завершення показники високого рівня сформованості інформаційної культури становили на 12,5% більше, ніж на початку експерименту, на достатньому – збільшились на 27,5 %, показники середнього і низького рівнів після завершення експерименту зменшились. Визначено прогностичність досліджуваної проблеми, що полягає в міждисциплінарності розробленого курсу і використанні його науково-педагогічними працівниками в процесі підготовки здобувачів вищої освіти в різних освітніх галузях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Котляров, Валерій Павлович, М. А. Аліверді, О. І. Артемчук та Надія Леонідівна Талімонова. "Технологічне забезпечення операцій лазерної технології в поліграфії". Технологія і техніка друкарства, № 1(31) (30 березня 2011): 52–63. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(31).2011.53238.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Сапожник, Д. І., та Л. Б. Демидчук. "ІНФОРМАЦІЙНА СЕРВІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НАДАННЯ ПОСЛУГ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються актуальні проблеми інформаційної сервізації в системі послуг індустрії гостинності під час процесів трансформації її інфраструктури і вимог до організації та особливостей надання у сучасних умовах в Україні. Вітчизняний інформаційний простір містить дуже мало конкретики про результати цифровізації, зокрема сфери індустрії гостинності, тому це питання потребує систематизації. Технологія трансформацій до цифрового суб’єкта господарської діяльності з надання туристичних, готельних та ресторанних послуг повинна складатися з трьох основних частин: стратегії, діджиталізації ринку й автоматизації переважної більшості операційних процесів. Стратегія починається із вбудовування діджиталізації в стратегію розвитку підприємництва у цілому. Розглянуто процес перебудови під цифрові технології підприємницьких процесів, коли актуальним стає елемент прийняття ділового рішення щодо інвестицій, зокрема придбання потрібного програмного забезпечення, технічного переоснащення та навчання персоналу, розвиток у підприємстві діджитального способу мислення; передумови вбудовування інформаційних послуг і консультування в матеріально-речове виробництво та його підстави. Проаналізовано ключові об’єкти цифрових трендів сьогодення, зокрема: інформаційні дані, що є джерелом формування конкурентоспроможності; internet of things (IoT); цифрові процеси трансформації як окремих видів підприємництва, так і цілих підприємницьких секторів; sharing economy; повна віртуалізація усіх інфраструктурних IT-систем; artificial intelligence (AI); формування та використання цифрових платформ. Розглянуто сукупність переваг, які надаються в результаті впровадження сучасних цифрових технологій та користування ними, реальні перешкоди щодо належного розвитку інформаційної сервізації в Україні. Констатовано, що у вітчизняному інформаційному просторі дуже мало конкретики про результати цифровізації. Досліджено складники сучасних інновацій в індустрії гостинності. Зроблено висновок, що основними завданнями стимулювання інноваційної діяльності галузі індустрії гостинності є: розвиток інституціональних засад інтеграції наукової, інноваційної, виробничої сфер; перетворення наукового складника на активного чинника нагромадження інноваційного потенціалу цієї галузі; формування її ефективної інноваційної інфраструктури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Shapovalova, S., та O. Hulak. "БЛОКЧЕЙН ТЕХНОЛОГІЇ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 94–97. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.094.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом дослідження в статті є реалізація проведення банківських транзакцій. Мета роботи – представлення рішення з проведення банківських транзакцій на основі технології Блокчейн. В статті представлено базові системи переказу коштів між банками, надано спрощену схему проведення транзакції, а також програмну систему на її основі. Отримано наступні результати: надано рішення з програмної реалізації проведення транзакцій між банками на основі запиту клієнта. Висновки: 1) запропоновано схему проведення транзакцій з розрахункових операцій без банків-посередників; 2) на основі проведеного аналізу існуючих методів досягнення консенсусу обґрунтовано використання методу PoW та використання алгоритму хешування SHA256; 3) розроблено програмну реалізацію проведення фінансових транзакцій на основі технології Блокчейн, яка дозволяє проводити більш безпечні, швидкі та дешеві операції переведення коштів. Перспективним напрямком подальших досліджень є розширення можливих операцій з надання банківських послуг на основі технології Блокчейн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Стащук О.В. та Мартинюк Р. "СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ КОГНІТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СУЧАСНІЙ БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 134–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Інтенсивний технологічний розвиток суспільства справляє суттєвий вплив не лише на зміну структури виробничих відносин, але й істотно впливає на трансформацію фінансової і, зокрема, банківської системи. При цьому внаслідок ускладнення мережевих технологій, які вже давно використовуються для забезпечення функціонування онлайн-банкінгу, виникають можливості переведення усього комплексу обслуговування клієнтів банку у сферу дистанційного обслуговування. Інновації, пов’язані з використанням когнітивних технологій та штучного інтелекту, дають змогу трансформації традиційних автоматизованих систем дистанційного банківського обслуговування клієнтів в новий технологічний та інформаційний вимір, наслідком чого є формування цифрового банкінгу. При цьому, поточні тенденції свідчать, що переорієнтація банківських послуг в цифрові технології відбувається достатньо швидкими темпами, наслідком чого є скорочення мереж банківських відділень – обслуговування клієнтів відбувається онлайн та за допомогою спеціалізованих терміналів, кожен з яких за своїм функціоналом здатен замінити до десяти працівників. В статті розглянуто сучасну специфіку формування нової системи банківського обслуговування, котре пов’язане із застосуванням когнітивних технологій та штучного інтелекту і має своїм наслідком формування нових принципів взаємодії та трансформації систем «клієнт – банк» в цифровий банкінг. Визначено, що впровадження таких технологій у банківську діяльність дозволяє банкам суттєво економити на утриманні окремих відділень та скорочувати чисельність персоналу, задіяного в обслуговування клієнтів. Досліджено, що перехід до цифрового банкінгу значно збільшує потребу в забезпеченні інформаційної безпеки клієнтів банку, оскільки більшість їхніх операцій з рахунками відбувається через мережу і є потенційно вразливими до недоброчесних дій. Відтак, можна зробити висновок, що інтенсивне впровадження цифрових технологій в банківську діяльність є неможливим без забезпечення належної системи інформаційної безпеки з боку банківських установ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Kryvorot, Tetiana, та Mykola Pryhodi. "ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖЕВИХ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 109–17. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.109-117.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: на сучасному етапі розвитку суспільства мережі впроваджуються до багатьох галузей і система освіти не є винятком. Підготовка до використання мережевих технологій є важливим етапом навчання студентів у вищому педагогічному навчальному закладі. Розвиток інтернет-технологій відкриває нові шляхи для впровадження дистанційних технологій та потребує якісного мережевого навчально-методичного забезпечення. Мета: висвітлення проблеми реалізації освітнього процесу на базі мережевих навчально-методичних комплексів та розробка методики застосування мережевих технологій у підготовці майбутніх викладачів. Методи: аналіз, систематизація та узагальнення; спостереження, опитування та анкетування; експеримент, методи математичної статистики (критерій χ2). Результати: розглянуто проблеми освітнього середовища, заснованого на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях з використанням інтернет технологій. Розкрито дидактичний потенціал мережевих ресурсів для підвищення ефективності освітнього процесу. Доведено, що використання мережевих навчально-методичних комплексів є ефективним для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Уточнено поняття, структуру і зміст мережевого навчально-методичного комплексу, обґрунтовано перспективи його використання, а також спрямованість на активізацію, індивідуалізацію та інновацію навчального процесу. Розглянуто методичні питання підвищення якості надання освітніх послуг при використанні дистанційних технологій. Встановлено особливості створення мережевих навчально-методичних комплексів, представлено теоретичні основи добору і структуризації навчальних матеріалів та їх коротку характеристику. Розроблено і впроваджено мережевий навчально-методичний комплекс «Основи наукових досліджень» на базі відкритої платформи Moodle, який складається із організаційно-інформаційного, операційно-діяльнісного, мотиваційно-комунікаційного та оцінювального блоків. Висновки: Розкрито характеристики критеріїв, показників, рівнів оцінювання підготовки майбутніх викладачів та наведено результати експериментального дослідження щодо апробації мережевого навчально-методичного комплексу. Доведено, що відмінності контрольної та експериментальної групи є статистично значущими, що підтверджує ефективність запропонованої методики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Malinovskiy, A. V., A. S. Stavnichy та M. N. Mayorenko. "ПЕРЕВАГИ СУЧАСНИХ СИМУЛЯЦІЙНИХ І МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРОБ І ЕНДОСКОПІЧНОЇ ХІРУРГІЇ СТУДЕНТАМ ТА КУРСАНТАМ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 4 (24 липня 2018): 67–70. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.9258.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – оцінка ефективності застосування сучасних симуляційних та мультимедійних технологій у викладанні хірургічних хвороб і ендоскопічної хірургії студентам та курсантам післядипломної освіти. Основна частина. На кафедрі роботизованої і ендоскопічної хірургії Одеського національного медичного університету був впроваджений в рутинне використання комплекс для симуляційного навчання і трансляції з операційної. Можливості цих технологій були апробовані в ході занять зі студентами студентського наукового гуртка, на елективному циклі “Ендоскопічні втручання в медицині” та при проведенні тематичних удосконалень для лікарів “Основи лапароскопічної хірургії”. На прикладі опрацьованих практичних навичок була продемонстрована висока ефективність даного виду навчання. У процесі проведення занять значних труднощів у використанні як системи трансляції, так і відпрацювання навичок на віртуальних симуляторах і тренажерах не спостерігалося. Висновки. 1. Використання системи трансляції ендоскопічних операцій з двостороннім аудіозв’язком з аудиторією дозволяє поліпшити демонстративність при проведенні занять зі студентами. 2. Використання віртуальних симуляторів Simbionix і тренажерів SimuLab при проведенні післядипломних тематичних удосконалень і практичних занять зі студентами високоефективні в засвоєнні практичних навичок ендоскопічної хірургії. 3. Необхідно використовувати єдиний комплекс практичних навичок та теоретичної частини, що відповідає світовим стандартам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Чурсін, М. М., Т. А. Лугова та І. М. Сілютіна. "КОМП’ЮТЕРНІ ІГРИ І АУТРІЧ-ТЕХНОЛОГІЇ У ІЄРАРХІЇ КОНТЕКСТІВ НАВЧАННЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 258–69. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-258-269.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються шляхи інтенсифікації процесів пізнання в умовах зростання обсягів інформації, що надходять в навчальний процес вищої школи. Звертається увага в зв'язку з цим на можливості «серйозних ігор» і аутріч-технологій, для яких навчання і пізнання виступають метою, а також контекстом, використовуючи термінологію Г.Бейтсона. У контексті навчання як «серйозні ігри», так і аутріч-технології розглядаються засобом залучення уваги суб'єкта навчання, що надзвичайно важливо, оскільки в умовах надлишку інформації найважливішим ресурсом для того, хто передає інформацію, є саме увага реципієнта. Залучення уваги споживачів інформації стає актуальною метою освітньої діяльності. У зв'язку з цим, на мікрорівні сприйняття, «людина-інформація», підкреслюються можливості комп'ютерних «серйозних ігор». Ігри такого виду, як правило, орієнтовані на професійні знання та навички – від осягнення логіки деякої діяльності до придбання автоматизму виконання окремих операцій. Вони можуть застосовуватися як для розвитку загальної здатності людини до уваги, так і для зосередження уваги на тому чи іншому об'єкті в педагогічному контексті. Вони можуть працювати і на макрорівні пізнання: рівні взаємодії того, хто пізнає, з певним колом джерел. На макрорівні пізнання працюють і так звані аутріч-технології. У широкому сенсі аутріч – це вибудовування відносин з аудиторією поза формальних каналів спілкування, пропаганда, розширення охоплення лояльної аудиторії. Фактично аутріч-технології служать для залучення уваги потенційних споживачів інформації до існуючих інформаційних ресурсів, здійснюючи «м'який» вплив на процес пізнання. І «серйозні ігри», і аутріч-технології знаходять своє місце в «ієрархіях контекстів» процесу пізнання, формуючи в останніх відносини, аналогічні відносинам між швидкістю і пройденою відстанню, сприяючи інтенсифікації пізнавальної діяльності. І ті, і інші стають, таким чином, об'єктами педагогічних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

ІЛЬЇНА, Олена. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема використання технології проєктного навчання в Новій українській школі. Зазначено, що в Новій українській школі пріоритетом стає формування загальноосвітніх умінь і навичок, а також способів діяльності, рівень освоєння яких в значній мірі визначає успішність всього подальшого навчання. Метою статті є дослідження теоретичних основ та особливостей використання технології проєктного навчання в Новій українській школі. Під час аналізу поняття «проєктна технологія», було сформулюване робоче визначення проєктної технології молодших школярів як спільна навчально-пізнавальна, творча ігрова діяльність учнів, що має спільну мету, узгоджені способи діяльності, спрямовані на досягнення загального результату. З’ясовано, що в основі методу лежить розвиток пізнавальних інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, показувати свої знання в питаннях, пов’язаних з темою проєкту. Встановлено, що у процесі організації проєктної діяльності учнів учитель виступає в різних рольо- вих позиціях. Представлена класифікація проєктів: за тривалістю часу, за рівнем інтеграції, за способом переважної діяльності, за способом переважної діяльності учнів. Визначені етапи, відповідні структурі освітньої діяльності: мотиваційний, підготовчий, інформаційно-операційний, рефлексивно-оцінний. З метою оптимізації проєктної діяльності дітей запропонований алгоритм. Для прикладу був розглянутий проєкт по темі «Річки та водойми нашої місцевості», який створювався та реалізовувався на інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Зроблено висновки, що цінність проєктної діяльності полягає в збагаченні суб’єктивного досвіду дітей новими знаннями і способами діяльності, а також використання проєктів дозволяє розвивати творчі здібності, логічне мислення, прагнення самому відкривати нові знання і вміння виявляти їх в сучасній дійсності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Лопатюк, С. "МОДЕРНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ІНЖЕНЕРНІЙ ГРАФІЦІ З ВИКОРИСТАННЯМ МОЖЛИВОСТЕЙ САПР AUTOCAD". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 58–65. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні інноваційні тенденції в освіті передбачають активне залучення ресурсів Інтернету до процесу навчання технічним спеціальностям. При виконанні складних креслень, розрахунків, спільної роботи над проектами пропонується використовувати комплексний хмарний сервіс. Програмне забезпечення САПР Autodesk надає можливість по новому організувати навчання студентів інженерній графіці в межах однієї платформи. В статті обґрунтовано необхідність проведення змін в організації навчання з дисципліни «Нарисна геометрія та інженерна графіка» при підготовці спеціалістів водного транспорту з урахуванням вимог модернізації освітнього процесу. На основі можливостей AutoCAD-17 щодо трьохвимірного моделювання розглядаються алгоритми формування просторових моделей геометричних об’єктів з різних поверхонь видавлюванням і за допомогою логічних операцій: об’єднання, віднімання і перетину. Обговорюються можливості створення і організації роботи зі спільним кресленням, особливості параметричного проектування, використання хмарних технологій в процесі створення, зберігання і модифікації креслень. Ключові слова: модернізація освіти, інженерна графіка, ІТ - компетентність, САПР AutoCAD, хмарні технології, професійно-орієнтована підготовка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Лопатюк, С. "МОДЕРНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ІНЖЕНЕРНІЙ ГРАФІЦІ З ВИКОРИСТАННЯМ МОЖЛИВОСТЕЙ САПР AUTOCAD". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 58–65. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні інноваційні тенденції в освіті передбачають активне залучення ресурсів Інтернету до процесу навчання технічним спеціальностям. При виконанні складних креслень, розрахунків, спільної роботи над проектами пропонується використовувати комплексний хмарний сервіс. Програмне забезпечення САПР Autodesk надає можливість по новому організувати навчання студентів інженерній графіці в межах однієї платформи. В статті обґрунтовано необхідність проведення змін в організації навчання з дисципліни «Нарисна геометрія та інженерна графіка» при підготовці спеціалістів водного транспорту з урахуванням вимог модернізації освітнього процесу. На основі можливостей AutoCAD-17 щодо трьохвимірного моделювання розглядаються алгоритми формування просторових моделей геометричних об’єктів з різних поверхонь видавлюванням і за допомогою логічних операцій: об’єднання, віднімання і перетину. Обговорюються можливості створення і організації роботи зі спільним кресленням, особливості параметричного проектування, використання хмарних технологій в процесі створення, зберігання і модифікації креслень. Ключові слова: модернізація освіти, інженерна графіка, ІТ - компетентність, САПР AutoCAD, хмарні технології, професійно-орієнтована підготовка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Морозова, Ксенія Олександрівна. "Формування інформаційно-комунікаційних компетентностей студентів вищих навчальних закладів". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 200–202. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.341.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення досвіду зарубіжних країн дає підстави стверджувати, що нині відбувається переорієнтація освітніх програм та педагогічних технологій на компетентісний підхід. Відомі міжнародні організації, що працюють у сфері освіти, активно досліджують питання компетентнісно зорієнтованої освіти, з-поміж них – ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів тощо.У зв’язку з переходом до кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі рівень інформаційно-комунікаційних компетентностей студентів вважається одним із головних чинників розвитку всієї системи освіти.Компетентнісний підхід визнаний ключовим положенням у реформуванні освіти країн Європейського Союзу і розглядається як базова конструктивна ідея безперервної освіти.Упровадження компетентнісного підходу в навчально-виховний процес вищої школи України є одним із провідних напрямів оновлення змісту освіти. Як зазначає І. Зязюн, головною метою вищої освіти має бути становлення цілісної і цілеспрямованої особистості, готової до вільного гуманістичного орієнтованого вибору та індивідуального інтелектуального зусилля, що володіє багатофункціональними компетентностями [2].Використання інноваційних технологій освіти у навчально-виховному процесі – одна з умов реалізації компетентісного підходу.Аналіз наукової літератури свідчить про те, що питання інформаційно-комунікаційних компетентностей привертає увагу багатьох дослідників (М. І. Жалдак, О. М. Спірін, Ю. В. Триус та ін.)Проте, незважаючи на достатньо широкий спектр публікацій, присвячених даній проблемі, полеміка навколо визначення шляхів формування інформаційно-комунікаційних компетентностей триває. Це пов’язано із тим, що формування інформаційно-комунікаційних компетентностей у студентів, зокрема у тих, що не зорієнтовані на інформатику як на фах, стає атрибутивною компонентою навчального-виховного процесу ВНЗ.Активізація процесу навчання прямо пропорційно пов’язана із розвитком інформаційних технологій та розширенням функціональних можливостей сучасної техніки, адже комп’ютери сьогодні широко застосовуються на усіх етапах навчально-виховного процесу.Ю. І. Машбиць виділяє такі позитивні аспекти використання комп’ютерної техніки в освітньому процесі:– розширення можливостей подання даних;– можливість посилити мотивацію навчання;– гнучкість керування навчальним процесом і, як результат, якісна зміна контролю за діяльністю студентів;– формування у студентів рефлексії своєї діяльності тощо [3].Застосування ІКТ у навчальній діяльності сприяє формуванню таких якостей особистості як гнучкість, структурність, креативність мислення. Це створює можливості нового, нетрадиційного сприйняття очевидних фактів, встановлення зв’язків між новими та старою інформацією, а також формуванню інформаційно-комунікаційних компетентностей.О. М. Спірін подає таке тлумачення поняття інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК): це підтверджена здатність особистості автономно і відповідально використовувати на практиці інформаційно-комунікаційні технології для задоволення власних індивідуальних потреб і розв’язування суспільно значущих, зокрема професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності.П. Мерріл визначає інформаційно-комунікаційну компетентність («ICT competence») як готовність застосовувати на практиці засвоєні знання та навички в галузі інформаційних і комунікаційних технологій [4].І. О. Зимня виділяє поняття «компетентності в галузі інформаційних технологій», до якого входять: прийом, переробка, видача інформації; перетворення інформації, мультимедійні технології, комп’ютерна грамотність; володіння електронною, Інтернет-технологією [1].Зміст інформаційно-комунікаційних компетентностей науковці розуміють як володіння сучасними інформаційними технологіями загального призначення, вміння користуватись інструментарієм і продуктами інформаційних технологій загального вжитку, а також володіння технологіями пошуку, введення, обробки та виведення інформації.Проаналізувавши та узагальнивши різні визначення інформаційно-комунікаційної компетентності, запропоновані дослідниками, пропонуємо своє бачення даного поняття, а саме інформаційно-комунікаційна компетентність – це впевнене та раціональне застосування ІКТ для створення, зберігання, пошуку та обміну інформацією у навчально-дослідницькій діяльності, на роботі та дозвіллі.Структурними складовими ІК компетентностей визначено такі компоненти: мотиваційно-ціннісний (зацікавленість в ІКТ, схильність до діяльності у сфері ІКТ, усвідомлення мотивів і мети цієї діяльності); змістовно-проектувальний (теоретичні знання, уміння, навички, пізнавальна активність); когнітивно-операційний (ступінь освоєння ІКТ і науково-методологічними основами їх використання в професійній діяльності); особистісно-рефлексивний (власний стиль, здатність оцінювати власну діяльність та її результати, самоосвіта) [5].Зважаючи на велику кількість проектів та установ, що оцінюють ІК компетентність, у різних країнах європейського простору, у 2006 році за участю «Qualifications and Curriculum Authority» було створено єдині стандарти для оцінки ІКТ-компетентності. Вони містять у собі загальні розділи (теми), рівні та детальні дескриптори оцінки ІК компетентностей, а саме: використання ІК; знаходження та відбір інформації; використання ІК для комунікації.Якісне формування ІК компетентностей студентів ВНЗ буде можливим за умов:здійснення моніторингу рівня сформованості інформаційно-комунікаційних компетентностей;застосування інноваційних, особистісно зорієнтованих технологій навчання;наявності відповідної технологічної та методичної навчальної бази;комплексного використання різних форм та методів навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Операційні технології"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями