Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Оперативний розрахунок.
Статті в журналах з теми "Оперативний розрахунок"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-30 статей у журналах для дослідження на тему "Оперативний розрахунок".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Beliuchenko, Dmytro, Ihor Hrytsyna та Victor Strelets. "Аналіз впливу чисельності розрахунку пожежно-рятувального автомобіля на час оперативного розгортання". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 103–16. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена методика проведення експериментальних досліджень, яка дозволяє отримати кількісні оцінки часу оперативного розгортання від пожежних автоцистерн, що будуть одночасно характеризувати клас пожежно-рятувального автомобіля, рівень підготовленості особового складу та вплив чисельності розрахунків відділень пожежно-рятувальних автомобілів різного класу першим оперативно-рятувальним підрозділом під час ліквідації (локалізації) надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Проведені експериментальні дослідження, в яких брали участь випробовувані з числа курсантів Національного університету цивільного захисту України та пожежних оперативно-рятувальних підрозділів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області показали, що при рівні значимості =0,05 результати, отри-манні під час визначених вправ з оперативних розгортань з урахуванням кількості складу оперативного розрахунку від автоцистерн різного класу, в усіх випадках відрізняються суттєво. Показано, що на етапі первинної підготовки рятувальників необхідно приділяти підвищену увагу навчанню до виконання різноманітних варіантів оперативного розгортання від пожежно-рятувального автомобіля в умовах зменшення кількості складу оперативного розрахунку відділення, визначення необхідних додаткових операцій, які необхідно виконати кожним рятувальником за умов відсутності відповідного номеру оперативного розрахунку. Сильною стороною отриманих результатів є визначення достовірних показників (з рівнем значимості α=0,05), які можуть бути основою для обґрунтування конкретних пропозицій щодо організації оперативної роботи в умовах скороченої чисельності оперативного розрахунку відділень оперативно-рятувальних підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, пожежно-рятувальних автомобілів різного класу, в першу чергу нормативів для об’єктивного оцінювання рівня підготовленості особового складу
2
САГАН, Віталій, та Анатолій МИСИК. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ У ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛАХ ОРГАНІВ ТА ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАСТУПНИЙ ПЕРІОД". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 464–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.488.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз забезпеченості Державної прикордонної служби фінансовими ресурсами для закупівлі пально-мастильних матеріалів за останні 3 роки. На основі Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України проведений аналіз штатної потреби у пальному і встановленого ліміту витрачання автомобільного бензину та дизельного палива. Проаналізовано відсоток забезпеченості, порівнюючи штатну потребу у пальному з встановленим лімітом на рік. Враховано важливість якісних підходів, які дозволяють спланувати мінімальну потребу в пальному для оперативно-службової діяльності підрозділу. Приведено порядок планування у визначенні потреби в пально-мастильних матеріалах для органів охорони кордону та підрозділів під час оперативно-службової діяльності на наступний період. Для розрахунку потреби в ПММ застосовуються різноманітні розрахункові формули. Які враховують такі параметри: робота в холодну пору року; робота в гірській місцевості; робота в міських умовах; робота, яка потребує частих зупинок; робота що потребує пониження швидкостей; їзда по полях, по пересіченій місцевості у важких шляхових умовах, тощо. Приводиться узагальнений розрахунок який може бути використаний підрозділами під час оформлення показників потреби у ПММ на наступний період. Проаналізовано керівні документи що регламентують ключові аспекти які служать вихідними даними для подальшої роботи із визначення потреби у ПММ. Наведено приклад та методику заповнення розрахунку-заявки на необхідні пально-мастильні матеріали і спеціальні рідини для виконання оперативно-службових завдань сухопутних та авіаційних частин ДПСУ. На підставі проведеного аналізу оперативно-службової діяльності умовного підрозділу визначені показники що можуть бути взяті за основу при побудові науково-методичного апарату визначення потреби у ПММ підрозділам, органам охорони кордону під час планування на наступний період.
3
Камышенцев, Г., И. Соловьев, Д. Белюченко та В. Стрелец. "Інформаційно-технічний метод попередження надзвичайних ситуацій шляхом комплексного використання систем акустичного контролю в контексті процесу функціонування системи «надзвичайна ситуація – аварійно-рятувальні роботи – рятувальник»". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (30 грудня 2020): 133–39. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).133-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведення аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій в Україні на цей час ускладнюється проблемою невідповідності існуючого аварійно-рятувального озброєння в оперативно-рятувальних підрозділах сучасним завданням. І це вимагає системних досліджень, результати яких у вигляді багатофакторних закономірностей оперативної діяльності першого рятувального підрозділу дозволять обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності проведення аварійно-рятувальних робіт. Відмічено, що важливою та нерозв’язаною частиною проблеми є відсутність математичної моделі ліквідації надзвичайної ситуації у загальному вигляді.Показано, що уявлення процесу проведення аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайної ситуації у вигляді функціонування системи «надзвичайна ситуація – аварійно-рятувальні роботи – рятувальник» дозволяє отримати математичну модель ліквідації надзвичайної ситуації першим рятувальним підрозділом у вигляді відповідної упорядкованої множини. В цій системі в якості вихідних даних присутні показники, що характеризують безпосередньо особовий склад оперативного розрахунку, оперативно-рятувальну техніку, умови проведення аварійно-рятувальних робіт та надзвичайну ситуацію.Отримано математичну модель ліквідації надзвичайної ситуації першим рятувальнимпідрозділом, що врахує нелінійний вплив обраних факторів на ефективність проведення аварійнорятувальних робіт, а також їх зв'язок між собою. Математична модель представляє собою систему чотирьох аналітичних залежностей. Перша уявляє собою функціонал, який описує процес проведення аварійно-рятувальних робіт. Друга дозволяє уявити цей функціонал як сукупність однофакторних моделей. Третя забезпечує визначення вагових коефіцієнтів при вирішенні багатофакторного завдання. Четверта дозволяє оцінити і вибрати оперативно-технічні рекомендації щодо підвищення ефективності процесу ліквідації відповідної надзвичайної ситуації за результатами ранжування факторів за ступенем впливу на ефективність проведення аварійно-рятувальних робіт.
4
Камышенцев, Г., И. Соловьев, Д. Белюченко та В. Стрелец. "Інформаційно-технічний метод попередження надзвичайних ситуацій шляхом комплексного використання систем акустичного контролю в контексті процесу функціонування системи «надзвичайна ситуація – аварійно-рятувальні роботи – рятувальник»". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (30 грудня 2020): 133–39. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).133-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведення аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій в Україні на цей час ускладнюється проблемою невідповідності існуючого аварійно-рятувального озброєння в оперативно-рятувальних підрозділах сучасним завданням. І це вимагає системних досліджень, результати яких у вигляді багатофакторних закономірностей оперативної діяльності першого рятувального підрозділу дозволять обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності проведення аварійно-рятувальних робіт. Відмічено, що важливою та нерозв’язаною частиною проблеми є відсутність математичної моделі ліквідації надзвичайної ситуації у загальному вигляді.Показано, що уявлення процесу проведення аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайної ситуації у вигляді функціонування системи «надзвичайна ситуація – аварійно-рятувальні роботи – рятувальник» дозволяє отримати математичну модель ліквідації надзвичайної ситуації першим рятувальним підрозділом у вигляді відповідної упорядкованої множини. В цій системі в якості вихідних даних присутні показники, що характеризують безпосередньо особовий склад оперативного розрахунку, оперативно-рятувальну техніку, умови проведення аварійно-рятувальних робіт та надзвичайну ситуацію.Отримано математичну модель ліквідації надзвичайної ситуації першим рятувальнимпідрозділом, що врахує нелінійний вплив обраних факторів на ефективність проведення аварійнорятувальних робіт, а також їх зв'язок між собою. Математична модель представляє собою систему чотирьох аналітичних залежностей. Перша уявляє собою функціонал, який описує процес проведення аварійно-рятувальних робіт. Друга дозволяє уявити цей функціонал як сукупність однофакторних моделей. Третя забезпечує визначення вагових коефіцієнтів при вирішенні багатофакторного завдання. Четверта дозволяє оцінити і вибрати оперативно-технічні рекомендації щодо підвищення ефективності процесу ліквідації відповідної надзвичайної ситуації за результатами ранжування факторів за ступенем впливу на ефективність проведення аварійно-рятувальних робіт.
5
Kornienko, L., V. Karlov та A. Artemenko. "ЗОНИ ВИЯВЛЕННЯ РЛС МЕТРОВОГО ДІАПАЗОНУ З ВРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОБУДОВИ І ВИКОРИСТАННЯ АНТЕННОЇ СИСТЕМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.050.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом дослідження є методика розрахунку зон виявлення РЛС метрового діапазону, на формування якої істотно впливає Земля. Метою роботи є розробка та аналіз математичної моделі зони виявлення, яка узагальнює відому модель на випадок, коли антена РЛС не має фазового центру або він не збігається з початком обраної системи координат для розрахунку діаграми спрямованості антени. Модель базується на методі відбиттєвої трактовки і враховує особливості побудови антени. Випромінюючі елементи антени у вигляді хвильових каналів розташовані на двох поверхах, що дозволяє підбором висот поверхів і їх збудження сигналами з визначеними амплітудами і початковими фазами зменшити глибину провалів в діаграмі спрямованості в певних кутових секторах.. У таких антенах зазвичай відсутній фазовий центр, тому в математичній моделі зони виявлення враховані не тільки амплітудні, а й фазові характеристики антени. Це дозволило врахувати відмінності фаз полів у напрямках на ціль і точку відображення й уточнити результат інтерференції прямих і відбитих хвиль. Проведено розрахунки зон виявлення, що ілюструють вплив на їх параметри електричних властивостей землі, висот підйому антени і її нахилу відносно горизонту. Математична модель реалізована за допомогою доступного і простого комп'ютерного математичного пакета Mathcad. Комп'ютерна модель дозволяє при змінах конструкції антени або електричних параметрів Землі оперативно оцінювати зони виявлення та можливості їх управління для поліпшення умов виявлення цілей під певними кутами місця.
6
ГАНДЗЮК, Микола, Дмитро ГАНДЗЮК та Богдан ШУМІК. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ НА МІЖМІСЬКИХ МАРШРУТАХ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 47–61. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.634.
Повний текст джерелаАнотація:
В даний час успішна робота всіх галузей народного господарства неможлива без ефективного транспортного обслуговування. Організація роботи транспорту повинна забезпечувати ефективне постачання промислового виробництва, сільського господарства, інших галузей народного господарства, а також задовольняти потреби населення в перевезеннях з системних позицій. Комплексний підхід до організації та планування перевезень вимагає досягнення мінімальних витрат як у всій системі транспортного обслуговування, так і в окремих її елементах. Вирішення цього завдання неможливо без заміщення існуючих раніше технологій і методів організації і планування транспортного процесу на сучасні.
Сучасні вимоги до організації перевізного процесу та якості виконуваних перевезень на автомобільному транспорті диктують необхідність застосування нових організаційних і технологічних рішень в плануванні перевезень з використанням програмно-цільових і логістичних принципів.
Існуюча організація системи оперативного планування не завжди відповідає реальним потребам учасників процесу вантажних автомобільних перевезень. Основним недоліком на сьогоднішній день є те, що методологічна база сегментована і описує окремі етапи планування процесу перевезень. Методики, які працюють сьогодні, присвячені окремим завданням, таким як визначення оптимальної вантажопідйомності парку рухомого складу, розрахунок техніко експлуатаційних показників, в тому числі необхідної кількості автомобілів, розподіл рухомого складу за заявками із застосуванням методів лінійного програмування, складання графіка роботи автомобілів, розрахунок витрат на перевезення та інші.
Виконання такого різноманіття розрізнених операцій і завдань в сучасних умовах без комплексного підходу до їх вирішення, а також без автоматизації переробки значних обсягів інформації неефективне.
Крім того методики розрахунку необхідної кількості автомобілів мають серйозні похибки, це виражається в невідповідності розрахункових і фактичних величин.
Незважаючи на те, що останніми роками ведеться активна розробка і впровадження на автотранспортні підприємства програм автоматизованого документообігу та планування роботи автомобілів, в даний час не існує методики, яка забезпечує комплексне планування та рішення перерахованих вище завдань з урахуванням специфіки міжміських перевезень, тоді як сучасні тенденції розвитку автотранспорту в Україні пов'язані з інтенсивним їх розвитком.
Ключові слова: перевезення, техніко-експлуатаційні показники, міжміський маршрут, система, оперативне планування, заявка, методика, алгоритм, автоматизація, методологічна база.
7
ДАНИЛЕНКО, Василь. "ОПЕРАТИВНО-МОБІЛІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ РАДЯНСЬКИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ У 1939 – ЧЕРВНІ 1941 р." Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 138–48. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246912.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – крізь призму розсекречених документів розкрити стан виконання мобілізаційних заходів в Україні й оперативно-мобілізаційні плани радянських спецслужб напередодні Другої світової війни та нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності, системності й діалектичного поєднання причиново-наслідкових зв’язків, використанні загальнонаукових методів – історичного та логічного, абстрагування, аналізу, синтезу, узагальнення, конкретно-наукових методів – історико-генетичного й історико-порівняльного. Наукова новизна статті полягає у тому, що в ній показано роль органів державної безпеки СРСР у розробленні в 1939 – червні 1941 р. мобілізаційних планів і контролі за їх виконанням, опрацюванні специфічних оперативно-мобілізаційних завдань. З’ясовано недоліки і прорахунки проведених заходів і уточнено справжній стан боєготовності СРСР. Публікація підготовлена на основі раніше недоступних для дослідників архівних документів. Висновки. Із документів не вбачається намірів СРСР першим завдати удару по нацистській Німеччині влітку 1941 р., проте у разі агресії розрахунок однозначно був на швидке перенесення бойових дій за межі держави і розгром противника на його території. У цьому комуністичні лідери уподібнювали свої плани, хоч і в іншій послідовності, до нацистських планів на “бліцкріг”. Згідно з уявним сценарієм майбутньої війни, передбачалися агентурно-оперативні заходи радянської розвідки й контррозвідки на заході СРСР, зокрема в Україні, та за кордоном. Із організаційно та матеріально непідкріпленої стратегії нанесення поразки ворогу ще на дальніх рубежах і фронтального переходу до наступу випливала слабка оборонно-мобілізаційна підготовка як радянських військ, так і цивільного населення. Незважаючи на спроби тотального контролю за діяльністю мобілізаційних служб з боку органів державної безпеки, єдиного плану мобілізації в країні не було розроблено. Безупинне інформування вищих партійних і державних органів про зрив союзними й республіканськими відомствами й оборонними підприємствами розрізнених мобілізаційних завдань свідчило, що реакція на повідомлення спецслужб була запізнілою і неефективною. Для подальшої верифікації висновків перспективним вбачається дослідження особливостей формування у зазначений період системи протиповітряної оборони і розбудови мережі командних пунктів та укріплених районів.
8
Хуторна, Мирослава, Юлія Жежерун та Катерина Котлярова. "ІНДИКАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ДОСТУПНОСТІ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253515.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою статті є вдосконалення індикативного підходу оцінювання доступності фінансовихпослуг. Досліджено наявні підходи до оцінювання фінансової інклюзії та виокремлено її компоненти(оцінювання доступності, оцінювання залученості та оцінювання обізнаності). Систематизовано етапипобудови комплексного індикатора доступності фінансових послуг, що запропоновано структуруватив розрізі п’ятьох етапів, а саме: визначення факторів впливу на доступність фінансових послуг у країні;групування показників за функціональним призначенням; вибір методів збору інформації та оцінки по-казників; установлення критеріальних значень показників; побудова комплексного індикатора доступ-ності фінансових послуг. При розрахунку доступності фінансових послуг наголошено на доцільностіврахування повністю / частково не лише показників, які охоплюють найважливіші аспекти пропозиціїфінансових послуг з боку фінансових установ, а й показників попиту з боку населення і показниківобізнаності залежно від рівня розвитку економіки та обмежень даних. Запропоновано для розрахун-ку зазначених якісних індикаторів проводити опитування. Наведено критерії вибору респондентів дляопитування.Розроблено комплексну методику оцінювання доступності фінансових послуг на основі побудовикомплексного індикатора, який характеризує рівень доступності фінансових послуг як складової фінан-сової інклюзії та включає три групи індикаторів, а саме: індикатори пропозиції, індикатори попиту таіндикатори обізнаності. Залежно від впливу на доступність фінансових послуг кожній групі індикаторівприсвоєно вагу 50 %, 30 % та 20 % відповідно. Рівень доступності фінансових послуг залежно від зна-чення комплексного індикатора може бути високим, середнім або низьким. Запропонована комплекснаметодика дозволяє визначити порядок розрахунку ключових показників доступності фінансових послугдля оперативної узагальненої оцінки фінансової інклюзії за певний період.Ключові слова: доступність фінансових послуг, комплексний індикатор, фінансова інклюзія, рівеньдовіри, фінансова нестабільність банківського сектору.Формул: 1; рис.: 3; табл.: 3; бібл.: 11.
9
Burbela, Sergei. "Модель побудови охорони державного кордону на річковій ділянці". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 1 (27 лютого 2022): 21–29. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.1.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено модель побудови охорони державного кордону на річковій ділянці. Модель розроблена з використанням підходів теорії ймовірностей. В основу моделі покладено розрахунок спроможностей різнорідних сил та засобів щодо виявлення та затримання порушників державного кордону.
Модель призначена для застосування штабом прикордонного загону під час підготовки до оперативно-службової діяльності в наступному періоді. Модель дозволяє побудувати ефективну охорону річкової ділянки державного кордону з урахуванням загроз прикордонній безпеці та можливостей наявних сил та засобів.
10
Bratko, Artem, Anatolij Mysyk та Dmytro Sofijan. "Аналіз науково-методичного апарату планування оперативно-службових дій підрозділів Державної прикордонної служби України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 2 (18 квітня 2021): 58–69. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України показав, що окремі методики, які застосовуються в інших військових формуваннях та правоохоронних органах можуть бути застосовані для обґрунтування оперативно-службових дій підрозділів Державної прикордонної служби України. Це можливо у випадках коли дії елементів службового порядку та прикордонних нарядів підрозділів Державної прикордонної служби України подібні до дій підрозділів інших військових формуваннях та правоохоронних органів. В основу штабних методик Державної прикордонної служби України покладено оперативно-тактичні розрахунки. Методики, що розглядалися, в основному орієнтовані на відносно визначені вхідні дані, однак в умовах гібридних дій противника та порушників державного кордону ці методики є неадекватними реальним процесам. Таким чином, постає питання про системний перегляд науково-методичного апарату планування оперативно-службових дій підрозділів Державної прикордонної служби України. В основу яких має бути покладено аналіз сценаріїв дій противника, визначення ситуацій, що складають ці сценарії, визначення необхідних спроможностей для реагування на ситуації, оцінку наявних спроможностей, визначення заходів щодо створення (нарощування) необхідних спроможностей. Метою систематизації науково-методичного апарату планування оперативно-службових дій підрозділів Державної прикордонної служби України є вирішення завдань формування та раціонального розподілу завдань сил та засобів (підрозділів) різних відомств, визначення необхідних ресурсів (розподіл наявних ресурсів), визначення способів виконання завдань, способів взаємодії (як варіанту поєднання потенціалів, ресурсів, спроможностей, способів виконання завдань) одночасно на декількох територіально розподілених об’єктах (районах).
11
Маліч, Микола, та Олег Усов. "Моделювання локального контактного впливу характеристик тертя на міцність шихтових матеріалів". System technologies 5, № 136 (6 серпня 2021): 3–21. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-136-2021-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено математичну модель руйнування кубічних зразків гірських порід при наявності контактного тертя. Розроблено метод, алгоритм і програму ро-зрахунку граничного вертикального напруження у вершині тріщини, яка розви-вається та межі міцності кубічних зразків шихтової сировини з використанням трьох показників властивостей (межа опору матеріалу зсуву, кут внутрішнього тертя, коефіцієнт контактного тертя), які простими способами можуть бути встановлені експериментально в умовах гірничорудних підприємств, де резуль-тати розрахунку можуть бути оперативно використані для управління процеса-ми дезінтеграції.
12
Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент, Нужна О.А., к.е.н., доцент та Писаренко Т.М., к.е.н., доцент. "ФОРМУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 134–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-18.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті охарактеризовано значення собівартості при прийнятті управлінських рішень. Обгруновано, що cобівартість продукції є одним із ключових показників інформаційного забезпечення прийняття поточних та оперативних управлінських рішень.
Розглянуто методику обліку витрат та калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції, зокрема тваринництва. Облік витрат тваринництва на сільськогосподарських підприємствах має певні особливості, які пов’язані із технологією вирощування біологічних активів тваринництва та продукції тваринництва, що впливають на методику обліку та розрахунку собівартості продукції (наявність живих організмів, тривалість операційних циклів, нерівномірність виходу продукції протягом року).
Обґрунтовано, що процес розрахунку собівартості продукції тваринництва та відображення його результатів в обліку здійснюється у два взаємопов’язані етапи: формування собівартості продукції за об’єктами обліку витрат та статтями витрат в тваринництві; калькулювання собівартості продукції тваринництва в розрізі об’єктів калькулювання та калькуляційних одиниць.
Запропоновано для потреб управлінського обліку застосовувати проміжну (розрахунково-фактичну) собівартість, яка складатиметься на основі фактичних прямих витрат і виходу продукції за місяць та розрахункової величини загальновиробничих витрат в поточному місяці. Для прийняття управлінських рішень рекомендовано застосовувати пряму (неповну) собівартість продукції (на основі прямих змінних витрат), що відповідає зарубіжній системі обліку собівартості за змінними витратами («директ-костинг»), яка може застосовуватися в управлінському обліку.
13
Телишева, Тамара Алексеевна. "Моделювання і порівняльний аналіз роботи класичного і нечіткого ПІД-контролерів в автоматичних системах управління". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 136–45. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30714.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянута ідентичність дій класичного ПІД-контролера, для оперативної перебудови якого використовується досвід експерта, і нечіткого ПІД-контролера, що використовує в процесі управління нечітку базу знань. На реальному прикладі розглянуті перехідні характеристики класичного і нечіткого ПІД-контролерів, зміни значень вихідних величин АСК з їх використанням . Представлені моделі контролерів і розрахунки їх параметрів. Синтезована модель нечіткого контролера і проаналізована його робота в АСК. Проведені дослідження підтвердили, що для замкнутих АСК з класичним ПІД - контролером можливо розрахувати такий нечіткий ПІД - контролер, який даватиме еквівалентну перехідну характеристику АСК, тобто це означає, що в даному випадку можна провести еквівалентну заміну класичного на нечіткий ПІД - контролер.
14
Броварець, О. О. "МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПИТОМОЇ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОСТІ АГРОБІОЛОГІЧНОГО ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА СТАЦІОНАРНИМ КОНТАКТНИМ МЕТОДОМ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 43 (10 січня 2020): 9–29. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.197.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасне землеробство передбачає виконання певної технологічної операції, згідно відповідної картограми-завдання, яка розробляється попередньо на основі різнопланової інформації. Знання певної структура варіабельності грунтового покриву, отриманих з використанням інформаційно-технічних систем локального оперативного моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь, дозволяє прийняти ефективні оперативні рішення для ефективного управління агробіологічним потенціалом сільськогосподарських угідь. Очевидно, що за таких умов виникає необхідність у принципово нових підходах до ведення агропромислового виробництва, що полягає у забезпеченні належної якості виконання технологічних операцій. Якість виконання технологічних операцій є інтегральним показником ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в межах агробіологічного поля. Необхідна якість виконання основних технологічних процесів у рослинництві забезпечується за рахунок інтегрованих інформаційно-технічних систем оперативного моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь. Це відкриває нові перспективи до ведення органічного землеробства з використанням таких «розумних» сільськогосподарських машин. У зв’язку, з цим ставиться завдання отримання достовірних даних про агробіологічний стан грунтового середовища шляхом зменшення похибки при визначенні величини електропровідних властивостей ґрунту, забезпечення індивідуальної стабілізації робочих електродів та механізму піднімання/опускання робочих електродів, копіювання нерівностей грунтового середовища, зменшення інтенсивності руйнування структури ґрунту, самоочищення робочого контакту електроду і забезпечення стабільності електричного контакту електрода з ґрунтом, шляхом удосконалення конструкції приладу. Поставлене завдання досягається шляхом використання інформаційно-технічної системи оперативного моніторингу стану ґрунтового середовища конструкції для визначення електропровідних характеристик грунтового середовища. Мета даного дослідження є визначення критичного навантаження при втраті стійкості тонкостінними робочими електродами виконаними у вигляді робочих електродів різної форми (тонкостінних суцільних, трьохспицевих та чьотирьохспицевих дисків з різною товщиною ободу) інформаційнотехнічної системи локального-оперативного моніторингу агробіологічного стану грунтового середовища різної конфігурації при однобічному стисканні.
15
Azarenko, Olena, Yulia Honcharenko, Mykhailo Divizinyuk, Volodymyr Mirnenko, Valeriy Strilets та Jacek Lukasz Wilk-Jakubowski. "Вплив властивостей повітряного середовища на вирішення прикладних завдань знімання мовної інформації на відкритій місцевості". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 2 (30 квітня 2022): 64–77. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.2.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: на основі систематизації особливостей поширення акустичних хвиль залежно від різних станів повітряного середовища показано їх вплив на вирішення прикладних завдань знімання мовної інформації на відкритій місцевості, та запропоновано оперативний швидкий облік цих факторів у вирішенні прикладних завдань.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: при виконанні цієї роботи використовувалися методи аналізу властивостей хвильових процесів, методи опису акустичних полів, систематизації та узагальнення даних та знань, методи перетворення складних систем.
Результати дослідження: статті досліджено швидкості поширення звуку в атмосфері, що є головною акустичною характеристикою повітряного середовища, яка повністю залежить від параметрів цього середовища (атмосферний тиск, температура повітря, його вологість, а також наявність додаткових домішок). Вертикальний розподіл швидкості звуку в приземних шарах атмосфери повністю визначає поширення акустичних хвиль і їх викривлення – рефрагування. Розглянуто поняття фактора аномалії повітряного середовища та його обліку при вирішенні прикладних завдань знімання мовної інформації.
Теоретична цінність дослідження: полягає в тому, що складні розрахунки фактора аномалії повітряного середовища для отримання очікуваної дальності виявлення акустичних сигналів може визначатися як добуток значення енергетичної дальності виявлення на значення коефіцієнта впливу середовища в приземних шарах атмосфери.
Тип статті: науково-практична.
16
Aksonov, А., O. Trofymenko, D. Budik, А. Nosovskyi та V. Gulik. "Новий метод рішення системи двогрупових дифузійних рівнянь для програмного забезпечення СВРК ВВЕР-1000". Nuclear and Radiation Safety, № 2(90) (14 червня 2021): 52–64. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.2(90).06.
Повний текст джерелаАнотація:
Точна та оперативна інформація про експлуатаційні характеристики ядерного реактора, джерелом якої є система внутрішньореакторного контролю, дає змогу оцінити рівень безпеки у процесі експлуатації енергоблоків АЕС. На цей час в Україні завершується розробка власного математичного забезпечення для системи внутрішньореакторного контролю ВВЕР-1000, що є однією із важливих умов реалізації програми диверсифікації ядерного палива. Науковий колектив ПрАТ «СНВО «Імпульс» розробив математичне забезпечення національного розрахункового комплексу на основі гібридного методу рішення системи двогрупових дифузійних рівнянь, що об’єднує в собі метод кінцевих різниць та нодальний метод. У статті наведено методологію рішення системи двогрупових дифузійних рівнянь гібридним методом для гексагональної геометрії. Наведено порівняння розрахунку, виконаного розробленим кодом на основі гібридного методу, з даними, зазначеними в бенчмарку AER-FCM101. Результати порівняння з бенчмарком свідчать про високу точність розробленого програмного забезпечення для розрахунку стаціонарного стану активної зони. Показано, що можна досягти відхилення від результатів бенчмарка приблизно 2-3 pcm для ефективного коефіцієнта розмноження. Найкраще узгодження з бенчмарком по енерговиділенню (для KV максимальне відхилення – 1,52 %, середньо-квадратичне відхилення – 0,531 %) досягається за 54 нодами на одну тепловидільну збірку в плані та за 24 однаковими за висотою шарами в аксіальному напрямку. Гібридний метод, для тієї самої розрахункової сітки, дає вищу точність ніж метод кінцевих різниць, особливо в областях з високою неоднорідністю розподілу нейтронів.
17
Селівьорстова, Тетяна, та Андрій Селегей. "Методика визначення фактичного рудного навантаження доменної печі з допомогою спеціалізованого програмного забезпечення". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 175–85. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-15.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розроблено нову методику автоматизованого розрахунку фактичного рудного навантаження на колошнику доменної печі, що обладнана системою моніторингу поверхні засипу шихтових матеріалів. Рудне навантаження, що дорівнює відношенню маси залізовмісних шихтових матеріалів до маси палива (коксу) є важливим показником, що характеризує протікання доменного процесу. Корегування ходу плавки можливе завдяки зміні параметрів завантаження шихтових матеріалів на колошник, а це, в свою чергу, потребує проведення аналізу газодинамічних характеристик та відповідного фактичного значення рудного навантаження. Визначене фактичне рудне навантаження не тільки вздовж радіусу колошника, а й всієї доменної печі. Запропоновано новий підхід до корегування параметрів завантаження шихтових матеріалів в доменну піч, який базується на зміні рудного навантаження вздовж радіусу колошника. Це дозволяє впродовж визначеної кількості циклів завантаження досягти розподілення оптимального розподілення рудного навантаження, яке задається у вигляді функціональної залежності. Наведені напрямки подальших досліджень, що вдосконалюватимуть процес раціоналізації керуючих факторів завантаження для оперативної та якісної корекції процесу доменної плавки на конкретній печі та з використанням шихтових матеріалів з конкретними гранулометричними характеристиками.
18
ФАРІОН, Олег. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТИВНОГО ПІДРОЗДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 207–20. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.447.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті представлено інструментарій оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу Державної прикордонної служби України. На основі дослідження результатів виконання завдань щодо збирання (добування) та аналізу даних обстановки на державному кордоні України й організації даних процесів запропоновано порядок формування інтегрального показника оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. Зазначено, що інтегральний показник має певну структуру, яка відповідно до дерева властивостей включає окремі комплексні та загальні комплексні показники. Розрахунки значень окремих показників запропоновано здійснювати із урахуванням їх вагових коефіцієнтів. Стан інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу пропонується визначати на основі порівняння фактичного значення загального результату оцінювання із інтервальним значенням шкали інтегрального показника. Визначений таким чином стан надає можливість встановлювати необхідність корегування інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. Запропоновано порядок вибору рішення для корегування інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. За результатами реалізації прийнятого рішення рекомендовано здійснювати повторне оцінювання зазначеної діяльності для перевірки відповідності вимогам, що висуваються. Критерієм ефективності інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу є оптимальне співвідношення необхідних ресурсів для здійснення зазначеної діяльності та досягнення найкращого результату. Практичне значення запропонованого наукового підходу полягає у можливості безпосереднього використання керівниками оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України розробленого інструментарію оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності для виявлення конкретних прорахунків, обґрунтування пріоритетних напрямків та змісту заходів з покращення зазначеної діяльності.
19
Kustov, Maksym, Oleksii Basmanov, Olexandr Tarasenko та Andrey Melnichenko. "Прогнозування масштабів хімічного ураження за умов осадження небезпечної речовини". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 72–83. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено математичну модель зони викиду газоподібних небезпечних речовин при різних умовах активного осадження небезпечної хмари. На основі диференційних рівнянь розповсюдження газу в просторі отримано поетапну модель розповсюдження хмари небезпечної хімічної речовини, яка описує етапи викиду речовини із аварійного технологічного обладнання, осадження небезпечного газу дрібнодисперсним рідинним потоком та вільне розповсюдження хмари в повітрі. Розроблена математична модель дозволяє проводити розрахунок розмірів зон хімічного забруднення з визначенням граничних умов безпеки з урахуванням напрямку та швидкості вітру, температури повітря, ступеня вертикальної стійкості повітря, ширини зони активного осадження та хімічних властивостей як газу так і рідини. На базі пакету математичних програм MAPLE розроблено алгоритм вирішення математичної моделі з можливістю візуалізації результатів прогнозування. Автоматизація процесу прогнозування масштабів надзвичайної ситуації з візуалізацією результатів прогнозування підвищує ефективність роботи штабів з ліквідації надзвичайної ситуації та скорочує час прийняття управлінського рішення. За допомогою розробленого алгоритму проведено прогнозування масштабів хімічного ураження за різними параметрами викиду небезпечної речовини, кількістю зон осадження та інтенсивністю подачі дрібнодисперсного потоку на осадження. Проведено порівняльний аналіз результатів прогнозування умовної зони хімічного ураження при вільному розповсюдженні хмари та при активній локалізації зони викиду оперативно-рятувальними підрозділами. Результати порівняльного аналізу показали, що врахування процесів осадження хмари небезпечних хімічних речовин при прогнозуванні масштабів надзвичайної ситуації дозволяють суттєво підвищити точність визначення розмірів небезпечної зони, що впливає на коректність прийняття управлінського рішення при проведенні аварійно-рятувальних та евакуаційних робіт
20
МИСИК, Анатолій, та Олександр АНДРУШКО. "МОДЕЛЬ ОЦІНКИ СПРОМОЖНОСТІ ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ БОРОТЬБИ З ДИВЕРСІЙНО-РОЗВІДУВАЛЬНИМИ ГРУПАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 138–55. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.534.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються дії прикордонних підрозділів на прикладі моделювання боротьби з диверсійно-розвідувальними групами у стабілізаційній операції. У практиці планування дій прикордонних підрозділів виникає протиріччя між потребою обґрунтування дій підрозділів ДПСУ в системі протидиверсійної боротьби та відсутністю методики оцінки їх спроможності щодо виконання окремих завдань самостійно та у складі міжвідомчих сил. В основу розробленої моделі покладено оцінку їх спроможностей до виконання завдань, виявлення, ідентифікації та участі у знищенні (захопленні) з урахуванням умов та факторів, що визначають діяльність системи боротьби з диверсійно-розвідувальними групами (ДРГ). Як основний показник ефективності дій під час їх планування та підготовки прийнято ступінь впливу створених (досягнутих) спроможностей (властивостей) на здатність підрозділів виконати поставлені завдання, а за результатами дій – зміну умов, способів дій та ступеня свободи дій противника чи своїх військ (сил).З огляду на специфіку завдань підрозділів ДПСУ щодо боротьби з ДРГ їх необхідні спроможності залежать від потрібного результату (ефекту) від дій підрозділів та впливу на противника. Формулювання необхідних результатів залежить від ситуації, що склалась, змісту завдання протидії ДРГ та умов обстановки. Оцінка та вибір варіанта результату дій прикордонних підрозділів здійснюється з використанням методу аналізу ієрархій. Складовою моделі оцінки спроможностей є модель оцінки здатності підрозділів ДПСУ щодо виявлення ДРГ під час спроби перетинання державного кордону та пересування у межах контрольованого прикордонного району. В основу розробки моделі покладаються оперативно-тактичні розрахунки та тактико-технічні характеристики засобів розвідки. Модель ідентифікації ДРГ за розвідувальними ознаками ґрунтується на використанні таксономічного методу. Для оцінювання спроможності щодо виконання окремих завдань боротьби з ДРГ застосовуються методики оперативно-тактичних розрахунків та матричний метод і моделі вогневого протиборства. Модель оцінки спроможності прикордонних підрозділів виконання завдань боротьби з диверсійно-розвідувальними силами може бути застосована у системі підтримки прийняття рішень щодо застосування підрозділів різних відомств під час планування їх участі у системі боротьби з ДРГ противника.
21
Проскуріна, Н. М., І. М. Дашко, С. А. Файзулліна та А. Ю. Кузьменко. "УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 39–43. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено питання економічної суті понять зобов'язання, креди- торська заборгованість, кредитори, заборгованість, розрахунки, обліку опе- рацій з постачальниками і підрядниками на окремих субрахунках і вико- ристання аналітичних таблиць обліку кредиторської заборгованості перед постачальниками і підрядниками для підвищення управління та контролю за здійсненими операціями підприємства. На сьогодні немає єдності погля- дів щодо економічної суті даних понять, загальноекономічної та бухгалтер- ської термінології, питань організації обліку та контролю за розрахунками ефективно організований облік розрахунків з постачальниками і підрядни- ками здійснюють неабиякий вплив на фінансовий стан підприємства. Розгля- нуто доцільність використовувати в робочому плані рахунків підприємства позабалансові рахунки, а саме рахунок 010 «Кредиторська заборгованість» та його субрахунки. які дозволять контролювати кредиторську заборгованість за конкретним договором, термін сплати якої ще не настав та прострочену заборгованість з вітчизняними та іноземними кредиторами, не допускати прострочення чи порушення термінів її сплати, тим самим покращуючи лік- відність та платоспроможність підприємства; введення субрахунків другого порядку рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», які допомагають оперативно оцінювати стан товарної кредиторської заборго- ваності в цілому та за кожним постачальником і підрядником і договором. Для вдосконалення ведення обліку розрахунків з постачальниками запропо- новано ввести аналітичний документ «Реєстр документів до сплати». Важ- ливими питаннями системи управління в обліку розрахунків з постачаль- никами на підприємстві є раціональний вибір партнерів щодо постачання необхідних обсягів ТМЦ та оптимізація розрахунків за них, тому доцільно враховувати систему критерії вибору постачальників (якість, надійність, комплектність та інші) за допомогою моделі вибору постачальників, осно- вою якої є базах даних: потреба; комерційні пропозиції; контракти; вико- нання контрактів, що реалізується за допомогою спеціального програмного інтерфейсу «Налагодження баз даних», який надає можливості: змінювати структуру баз даних; виділяти записи з них; змінювати місцезнаходження баз даних на диску; виконувати запити до баз даних; обирати тип доступу до баз даних. Така інформація може бути використана для управління підприєм- ством та для аналізу товарної кредиторської заборгованості на підприємстві.
22
ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, Андрій, Петро ДЗЮБА та Максим ТРЕМБАЧ. "ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ТЕХНІКИ ПРИКОРДОННИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 341–57. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.480.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах збройного конфлікту для обладнання району оборони підрозділів чи не основна роль відводиться інженерній техніці для землерийних робіт. Що в свою чергу повинно забезпечити живучість підрозділу. В роботі досліджуються існуючі методики, які використовуються як складові системи підтримки прийняття рішень: щодо вибору варіанту фортифікаційного обладнання району оборони (зосередження, опорних пунктів); визначення сил та засобів для фортифікаційного обладнання; підвищення ефективності застосування інженерної техніки в процесі облаштування району оборони (зосередження, опорного пункту). Досліджений інструментарій може дозволити: швидко і якісно провести оперативно-тактичні розрахунки, покращити ступінь обґрунтованості прийняття рішення; провести розподіл сил та інженерної техніки, виходячи із наявних ресурсів та часу, а також прийняти обґрунтоване рішення щодо їх раціонального використання; визначити кількісну та якісну потребу в інженерній техніці та матеріальних засобах, що мають використовуватись для вирішення завдань інженерного забезпечення; раціонально використати наявний час, моторесурс, паливно-мастильні матеріали, зменшити навантаження на особовий склад, що залучається до виконання завдань. Однак деякі з зазначених методик потребують доповнення, окрім того доцільним є розробка комплексної методики раціонального використання інженерної техніки прикордонними підрозділами швидкого реагування, в якій будуть поєднанні вищезазначені методики а також обов’язковим елементом буде мережеве планування, де фактичні затрати часу на фортифікаційне обладнання повинні бути максимально наближені до обрахованих витрат часу.
23
Рудько, Ігор Михайлович, Борис Ярославович Бакай, Юрій Іванович Цимбалюк та Володимир Миколайович Гобела. "Техніко-технологічне оцінювання ефективності використання бульдозерного обладнання в лісоексплуатаційних умовах". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-49-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто методологічні аспекти оптимального вибору бульдозерного технологічного обладнання, яке експлуатують у природно-виробничих умовах лісогосподарських підприємств. З урахуванням техногенного впливу на навколишнє середовище, технічної й технологічної придатності зазначеного обладнання наведено рекомендації щодо його раціонального вибору за такими критеріями: продуктивність, собівартість виконання робіт та відносні виробничі витрати (узагальнений показник). Сформовано перелік показників і розроблено прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, яке дозволяє, заощаджуючи ресурси, оперативно оцінювати параметри працездатності технологічного обладнання, необхідні для прийняття зваженого рішення. У процесі проведення технологічного і техніко-економічного оцінювання ефективності використання бульдозерного обладнання та розроблення системи автоматизованого розрахунку його експлуатаційних параметрів як базову методологічну основу використано аналітичний метод визначення опору розроблення ґрунту й експериментально-аналітичний метод визначення опору переміщенню землерийно-транспортувальної машини.Прогнозування експлуатаційних властивостей технологічного обладнання в лісоексплуатаційних умовах проведено за рахунок комп’ютерного моделювання та раціонального вибору відповідних моделей із наявного парку машин з урахуванням складності поставленого завдання (обсягу робіт, тривалості процесу будівництва, ґрунтових і кліматичних умов, відстаней транспортування ґрунту тощо), техніко-економічних й експлуатаційних показників роботи (зокрема, наявності модернізованих робочих органів тощо).Сформульовано низку основних тенденцій щодо підвищення ефективності використання бульдозерного технологічного обладнання в лісоексплуатаційних умовах. Запропоновано окремі рішення, які можуть бути впроваджені галузевими фахівцями у їх професійній інженерній діяльності (у галузі виробництва й експлуатації спеціалізованих машин та обладнання).
24
Подобед, Ігор. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ". Науковий вісник: Державне управління 1, № 7 (15 березня 2021): 216–41. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-216-241.
Повний текст джерелаАнотація:
Практика реагування на надзвичайну ситуацію, що пов’язана із розповсюдженням захворюваності населення COVID-19, свідчить, що ефективність функціонування Єдиної державної системи цивільного захисту в повсякденному режимі, а особливо при переведенні її в режим надзвичайної ситуації залежить від наявності в неї відповідного ресурсного потенціалу.
Метою статті є аналіз стану нормативно-правового забезпечення розвитку матеріально-технічного потенціалу ЄДСЦЗ. На основі аналізу різних методологічних підходів державного управління сферою цивільного захисту перспективним запропоновано застосування ресурсного підходу до функціонування ЄДСЦЗ. Це дозволяє враховувати прогнози щодо її розвитку, прогнозувати застосування нових та альтернативних видів ресурсів.
Подається авторське розуміння дефініцій «ресурс», «потенціал», «ресурсний потенціал», «матеріально-технічний ресурс». У статті дано авторське визначення ресурсного потенціалу ЄДС ЦЗ як комплексу науково-технічного, морального, організаційного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного, освітнього, інформаційного, інституційного (соціально-інфраструктурного) потенціалу, що може бути застосований органами управління для виконання її функцій. Матеріально-технічний ресурс (потенціал) розуміється як сукупність матеріальних і технічних засобів, технологій, систем, що створюють систему ресурсного забезпечення функціонування ЄДСЦЗ. По суті матеріально-технічний ресурс складається із поточного ресурсу, що використовуються ЄДСЦЗ, а також матеріальних резервів, що відповідно до законодавства поділяються на оперативний, відомчий, регіональний та об’єктовий. Також для виконання завдань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій може залучатися державний матеріальний резерв. Визначено, що нормативно-правове забезпечення розвитку матеріально-технічного потенціалу ЄДСЦЗ в достатній мірі регламентовано. Однак встановлено, що фактичний стан матеріально-технічного ресурсу ЄДСЦЗ не забезпечує вчасного, належного забезпечення реалізації заходів із запобігання чи ліквідації наслідків в умовах надзвичайних ситуацій. Критеріями оцінювання стану розвитку ресурсного потенціалу ЄДСЦЗ є доцільність і ефективність використання будь-яких із наявних ресурсів, ефективність управління на всіх рівнях – державному, функціональному, територіальному, об’єктовому.
Напрямом подальшого визначено розробка алгоритму розрахунку рівня ефективності управління розвитком ресурсного потенціалу ЄДСЦЗ.
25
Гуторов, Олександр. "BIM ЯК ЗАСІБ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ПРОЕКТУВАННЯ". Молодий вчений, № 6 (94) (30 червня 2021): 88–91. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто наукові підходи до визначення понять «інформаційне моделювання будівель», «будівельна інформаційна модель» та обґрунтовано зв’язок між ними. Виявлено чим відрізняється інформаційна модель від 3D-моделі. Дано відповіді на наступні питання: «як працює BIM?», «на якому етапі потрібен BIM?», «яка інформація є основою BIM?», «які можливості BIM-систем». Сформовано основні принципи BIM: тривимірне моделювання, автоматичне отримання креслень, інтелектуальна параметризація об'єктів, набори проєктних даних, що відповідають об'єктам, розподіл процесу будівництва за тимчасовими етапами. Сформульовано основні цілі і завдання сучасного BIM-проєктування: розробка проєктної документації на новому якісному рівні, прискорення оформлення та прийняття готових проєктних рішень, аналітики та прогнозування експлуатаційних властивостей створюваних і вже діючих об'єктів, оперативної підготовки будівельних планів і кошторисної документації, швидкого розміщення замовлень на виробництво необхідних конструкцій, матеріалів і устаткування. Виявлено основні переваги технології BIM на кожній стадії життєвого циклу будівельного об'єкта, практичну користь від інформаційної моделі будівлі, форми отримання інформації з BIM-моделі придатну для подальшого використання різними програмними засобами проєктування, розрахунку та аналізу будівлі та всіх вхідних в нього компонентів і систем, основні завдання BIM-менеджера – забезпечити ефективне застосування технології всередині організації, між її відділами, з підрядниками. Схематично продемонстровано яка інформація відноситься до BIM, що надходить в модель і отримується з моделі. Намічено основні шляхи розвитку BIM: підвищення конкурентоспроможність вітчизняного будівельного комплексу; зниження собівартість на етапі проєктування і проведення експертизи проєктної документації; мінімізує ризики виникнення надзвичайних ситуацій в ході проєктування і будівництва різних об'єктів. Досліджено еволюцію, етапи становлення та перспективи розвитку інформаційного моделювання в будівельному проєктуванні.
26
Кушнір, Олег, Віктор Маланюк та Наталія Вишневська. "АВТОМАТИЗОВАНИЙ СПОСІБ ВРАХУВАННЯ ОКРЕМИХ ПОКАЗНИКІВ СТІЙКОСТІ ТА КЕРОВАНОСТІ МАШИН У ПЛАНУВАННІ МАРШУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 262–82. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.203.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією із умов забезпечення успіху виконання завдання підрозділом є ефективне планування та здійснення його переміщення. Переважна більшість маршрутів, що використовуються прикордонними включають дороги із ґрунтовим або покращеним покриттям. За таких умов недотримання маршової дисципліни, призводить до втрати стійкості та керованості машин, що рухаються у колоні. Наявні методи раціональної побудови колони машин не передбачають врахування особливостей мікропрофілю дорожнього полотна або наявності його пошкоджень, оскільки рух машин на прямолінійних ділянках апріорно вважається стійким. Проте, статистика дорожньо-транспортних подій підтверджує необхідність обмеження максимальних швидкостей руху на таких ділянках. Відповідно для прийняття рішення на марш оцінка показників прохідності і керованості кожної із машин та визначення аварійно небезпечних ділянок маршруту є одним із найважливіших завдань. Тим більше, що під час планування переміщення підрозділу своїм ходом розглядається не менше двох альтернативних маршрутів руху. Таким чином, існує гостра потреба врахування показників стійкості та керованості машин під час визначення основних показників маршу, особливо під час його планування у підготовчий період. Складність вирішення такої задачі, навіть за умови наявності усіх вихідних даних, у проведенні великої кількості розрахунків за обмеженого бюджету часу на їх проведення. У публікації авторським колективом запропоновано інструментарій підтримки прийняття рішення на марш, який дозволяє командиру підрозділу оперативно проводити попередні розрахунки, ефективно планувати пересування машин своїм ходом під час підготовчого етапу організації маршу, надавати інформацію вищому командуванню про наявність аварійно небезпечних ділянок маршруту. Крім того розроблена програма дозволяє за результатами оцінки можливостей окремих зразків здійснювати раціональну побудову похідної колони підрозділу залежно від складності маршруту за яким планується пересування підрозділу. Автоматизація проведення розрахунків основних показників маршу за підрозділ надає можливість обирати оптимальний маршрут із декількох альтернативних, у програмному середовищі VBA програмного пакету Microsoft Office.
27
Rykov, S. О., Yu V. Barinov та S. V. Vydyboryts. "РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕСУРСНОГО, ЗОКРЕМА КАДРОВОГО, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ В УКРАЇНІ". Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, № 1 (28 вересня 2021): 6–13. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.1.2018.172258.
Повний текст джерелаАнотація:
Зростання кількості осіб із сліпотою і слабобаченням стало підставою для розробки та втілення в Україні міжнародної програми “Vision: 2020”. У більшості випадків важкі розлади функцій зору в дитячому віці стають наслідком вродженої патології органа зору та його придаткового апарата, спадкової схильності до формування його порушень або є наслідками ускладнень перебігу перинатального періоду, внутріутробних порушень. Несвоєчасно виявлені, неліковані розлади функцій зору у дітей раннього віку в майбутньому стають причиною інвалідності або слабобачення з дитинства, при тому що до 40,0 % випадків дитячої сліпоти могли би бути попереджуваними. Для вирішення цього складного завдання пропонується комплексний міждисциплінарний організаційний підхід із залученням до своєчасного виявлення патології або факторів ризику її формування самої родини, сімейних лікарів, педіатрів, неонатологів, дитячих офтальмологів. Але поки що проблема продовжує бути далекою від свого кардинального вирішення, а тому залишається актуальною.Метою дослідження стало вивчення динаміки та регіональних особливостей ресурсного забезпечення надання офтальмологічної допомоги дітям в Україні.Матеріалами і методами для проведення дослідження стали статистичні дані із форм офіційної статистичної звітності Центру медичної статистики МОЗ України за період 2005–2014 рр., а саме: № 20 “Звіт лікувально-профілактичного закладу” (річний) (268 од.); № 17 “Звіт про медичні кадри” (річний) (268 од.); № 21‒А “Звіт про медичну допомогу роділлям, породіллям, новонародженим та дітям першого року життя” (річний) (268 од.), зведені за окремими адміністративними територіями України (всього 804 од.). Вивчення первинного матеріалу передбачало застосування класичних методів соціальної медицини: системного підходу та аналізу, епідеміологічного, медико-статистичного, аналітико-синтетичного методів дослідження та контент-аналізу.Результати та їх обговорення. За період дослідження в Україні зменшилася абсолютна кількість дитячих офтальмологів (на 25,14 %), зменшилася забезпеченість ними (на 20,0 %), скоротилася (на 7,45 %) кількість посад дитячих офтальмологів, при зменшенні (з 93,28 у 2005 р. до 86,33 у 2014 р.) їх укомплектованості. Виявлені регіональні особливості традиційно високої забезпеченості дитячими офтальмологами в м. Києві (0,22) та Львівській (0,19) області. При невеликій кількості штатних посад дитячих офтальмологів у Закарпатській області (13,25) їхня укомплектованість складає 98,11, а у Київській області при наявних 28,25 таких посад їхня укомплектованість склала 58,4 %. Найбільшою кількість штатних посад дитячих офтальмологів залишається у м. Києві ‒ 79,25 при їхній укомплектованості на 84,54 %. Половина (52,9 %), а в деяких областях і більша частина (Одеська ‒ 72,3 %, Львівська ‒ 68,2 %) практикуючих дитячих офтальмологів мають вищу кваліфікаційну категорію, що засвідчує їхній професіоналізм, високий рівень знань і тривалий досвід роботи. Забезпеченість дитячими офтальмологічними ліжками в Україні скоротилася на третину (34,3 %), при цьому зросло середнє число днів роботи ліжка (+2,5 %), майже на третину зріс обіг таких ліжок (+28,5 %), на 19,9 % зменшилася середня тривалість перебування дітей у офтальмологічному стаціонарі. Середня тривалість лікування в стаціонарних закладах охорони здоров’я дітей з хворобами ока та його придаткового апарата зменшилася з 9,23 у 2005 р. до 7,75 у 2014 р. Кількість оперативних втручань на органах зору у дітей в стаціонарних умовах у розрахунку на 10 тис. відповідного населення зросла на 7,4 %. Традиційним лідером за кількістю оперативних втручань залишилися м. Київ (7,63) та Харківська (4,94 на 10 тис. відповідного населення) область. Високим залишається відсоток охоплення дітей 0‒17 років профілактичними оглядами із визначенням функцій зору (у 2014 р. 98,4 %).Висновки. За період дослідження формувалися загальноукраїнські тенденції до скорочення ліжкового фонду, зокрема забезпеченість дитячими офтальмологічними ліжками в Україні скоротилася на третину. Одночасно відбулося поступове зменшення кількості дитячих офтальмологів (на 25,14 %), зменшилася забезпеченість ними (на 20,0 %), поступово (на 7,45 %) скоротилася кількість (з 815 у 2005 р. до 638,2 у 2014 р.) та укомплектованість (з 93,28 у 2005 р. до 86,33 у 2014 р.) посад дитячих офтальмологів.
28
Волкова, Тетяна Василівна. "Підготовка інженерів-педагогів з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами”". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 17–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.56.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисципліна “Комп’ютерні технології управління проектами” є однією з основних у підготовці інженерів-педагогів за напрямом навчання 7.010104. “Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”.Поняття проект об’єднує різні види діяльності, які характеризуються низкою ознак, серед яких найбільш загальними є спрямованість на досягнення конкретної мети, певних результатів; координоване виконання взаємопов’язаних дій; обмеженість у часі з визначеним початком і закінченням виконання робіт. З точки зору системного підходу, проект розглядається як процес переходу з вихідного стану до кінцевого – результат за участю механізмів за умови дотримання обмежень. Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів упродовж проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки й технології управління.“Комп’ютерні технології управління проектами” – дисципліна, яка ґрунтується на системному підході, інтегрує спеціальні та загальнопрофесійні знання, вивчає організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, інформаційних і програмних засобів, спрямованих на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Планування проекту – найбільш відповідальна частина управління проектом, оскільки на цьому етапі закладаються передумови для успішної реалізації проекту. Сутність планування полягає у визначенні цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу робіт, застосуванні методів і засобів здійснення цих робіт, ув’язці ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодженості дій учасників проекту. Інформаційна система управління проектом – організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Комп’ютерні технології управління проектом використовуються на таких етапах узагальненого життєвого циклу проекту: планування проекту: детальне планування комплексу робіт і ресурсів, аналіз термінів виконання проекту в цілому і окремих його стадій, ресурсне планування, аналіз і оптимізація графіка розподілу ресурсів проекту і витрат проекту; виконання проекту: контроль за ходом реалізації проекту, аналіз стану проекту, оперативне управління проектом, перепланування проекту.Основна мета планування полягає в побудові моделі реалізації проекту.Програма дисципліни включає теоретичні основи управління проектами і практичні завдання розробки проектів освітнього і виробничого призначення за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Office Project (www.microsoft.com/project).МодульІ. Теоретичні основи управління проектами (12 год.). Класифікація базових понять управління проектами. Системний підхід до аналізу організації управління. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Розробка проектної документації. Оцінка ефективності проекту.МодульІІ. Методологія проектування (12 год.). Планування проекту: основні поняття й визначення, процеси і рівні планування. Початкова фаза проекту. Бізнес-планування. Моделі планування. Мережне планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту.Модуль ІІІ. Прикладне програмне забезпечення управління проектом Microsoft Office Project (6 год.). Основи Microsoft Office Project. Налагодження параметрів проекту. Визначення календаря робочого часу. Управління файлами проекту. Створення і використання шаблонів.Практикум в Microsoft Office Project: проектування і планування електронного навчального курсу.Модуль ІV. Календарне планування (20 год.). Формування мети і складання попереднього плану робіт у поданні Gantt Chart. Створення ієрархічної структури етапів, зв’язків між етапами. Уведення вимог планування. Установлення зв’язків між задачами. Робота з обмеженнями задач. Переривання задачі. Створення і використання календаря задач. Перегляд плану. Робота з поданням Gantt Chart. Робота з поданням Calendar. Редагування проекту в поданні Network Diagram.МодульV. Ресурсне планування (16 год.). Визначення ресурсів і витрат. Визначення пула ресурсів. Сортування, групування та фільтрація ресурсів. Планування ресурсів. Розрахунок вартості проекту. Призначення ресурсів задачам. Призначення фіксованих витрат. Усунення проблем з призначенням ресурсів.МодульVІ. Оптимізація проекту. Налагодження MSProject (10 год.). Перегляд і корекція плану проекту. Друк звітів. Налагодження подання, таблиць, полів, фільтрів і груп; панелей інструментів, меню і форм.Самостійна робота (59 год.) передбачає виконання студентами індивідуальних та групових проектів за варіантами.Програма дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” може бути використана як складова навчально-тематичного плану підготовки інженерів-педагогів комп’ютерних дисциплін, так і як самостійний спецкурс для менеджерів інформаційних систем у системі вищої професійної освіти.
29
"Use of the computer program for calculation of the object coordinates on the surface of the eyeball model." Oftalmologicheskii Zhurnal 46, no. 6 (December 10, 2013): 26–31. http://dx.doi.org/10.31288/oftalmolzh201362631.
Повний текст джерела
30
Kolodenko, O. V. "ДО МОДЕЛІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ РЕВАСКУРЯРИЗАЦІЇ МІОКАРДУ НА САНАТОРНОМУ ЕТАПІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (26 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i4.8314.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. В останнє десятиріччя, в лікуванні ішемічної хвороби серця (ІХС), набули розвитку методи хірургічної реваскуляризації міокарду, які дозволяють суттєво ремоделювати міокард та значно покращити його функціональні властивості. Разом з тим, хірургічна реваскуляризація міокарду не усуває основних причин розвитку захворювань атеросклеротичної природи. Неефективно проведена реабілітація, включаючи недостатнє управління основними чинниками кардіоваскулярного ризику, може значно знизити результати виконаної операції.Мета роботи розробити модель відновлювального лікування хворих ІХС після хірургічної реваскуляризації міокарду з урахуванням коморбідної патології на санаторному етапі лікуванняМатеріали дослідження: Методологія концептуальної моделі ґрунтується на визначені клініко-функціонального стану хворого та розрахунку інтегральної оцінки прогресування ІХС у хворих, які перенесли ХРМ з урахуванням функціональних та метаболічних показників, розробки індивідуальної програми санаторного лікування та визначення її ефективностіРезультати дослідження Принцип побудови програм реабілітації повинен включати наступні блоки: мобілізація саногенетичних механізмів відновлення морфофункціонального стану міокарду, покращення психосоматичного стану хворих та підвищення фізичної працездатності та особливе місце в системі відновлювального лікування повинні займати технології спрямовані на зниження ступенів ризику розвитку ускладнень як в перші дні після оперативних втручань, так і в віддалені періодиВисновки Диференційований підхід (в залежності від коморбідної патології) до призначення комплексів ВЛ сприяє підвищенню ефективності санаторно-курортного лікування на 44,4%.