Статті в журналах з теми "Оперативне забезпечення"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Оперативне забезпечення.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Оперативне забезпечення".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Павленко, С. О. "ОПЕРАТИВНА КОМБІНАЦІЯ: КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, № 29 (26 січня 2022): 181–95. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.732.

Повний текст джерела
Анотація:
Павленко С. О. Оперативна комбінація: класифікація видів та основні елемен- ти. – Стаття. У статті здійснено аналіз підходів до класифікації видів оперативної комбінації та визна- чення її основних елементів. З’ясовано, що в теорії оперативно-розшукової діяльності терміни «оперативна комбінація» та «система тактичних прийомів» синонімічні. Систему тактичних прийомів у теорії оперативно-розшукової діяльності визначено як оптимальний алгоритм опе- ративно-тактичних дій суб’єкта оперативно-розшукової діяльності. Доведено, що особливого значення набуває систематизація та вдосконалення алгоритмів щодо проведення оперативних комбінацій залежно від оперативно-тактичних ситуацій, серед яких: початкова, проміжна, кін- цева; сприятлива (проста), несприятлива (складна); типова, специфічна; ситуація, що вимагає негайного реагування; ситуація, що надає можливість продумати рішення, підготуватися до проведення оперативно-розшукових заходів; ситуація, що вимагає ретельного, а іноді тривалого розроблення рішення та підготовки до проведення оперативно-розшукових заходів; ситуації, що утворилися природно чи були створені штучно; ситуації в умовах ризику. Вивчення матеріалів практики дозволяє стверджувати, що особливої уваги потребують вивчення та вдосконалення класифікації оперативних комбінацій залежно від способів (методів) психологічного впливу на об’єкт оперативної уваги. Саме тактико-психологічні прийоми найефективніше забезпечують вирішення оперативно-тактичних завдань (про це зазначили 63% респондентів). Установлено, що основною метою застосування системи тактичних прийомів психо- логічного впливу під час проведення оперативної комбінації є дезінформування об’єкта оперативної уваги з метою вирішення оперативно-тактичних завдань. Визначені основні елементи структури оперативної комбінації: задум; легендування; інсценування; матері- ально-технічне забезпечення. Узагальнення результатів опитування та вивчення матеріа- лів практики свідчать про зниження активності й ініціативності працівників оперативних підрозділів щодо реалізації принципів конспірації та наступальності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

КИРИЛЕНКО, Володимир, Олег ФАРІОН, Павло ЛИСАК та Дмитро КОВАЛЬОВ. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 106–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.533.

Повний текст джерела
Анотація:
В науковій статті обґрунтовано модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Представлена модель дає можливість оперативним підрозділам використовувати наявний в Державній прикордонній службі потенціал та можливості органів та підрозділів суб’єктів інтегрованого управління кордонами для здійснення інформаційно-аналітичної взаємодії в інтересах забезпечення безпеки державного кордону України. Зазначено, що інформаційно-аналітична взаємодія полягає у взаємному обміну інформацією між її споживачами з метою більш повного та якісного виконання покладених на них завдань. Оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України є споживачами інформації від внутрішніх та зовнішніх об’єктів її надходження. Цілеспрямоване проходження інформації різних видів за заданими напрямками до її споживачів формує інформаційні потоки. Через інформаційні потоки здійснюється обмін продуктами інформаційно-аналітичної взаємодії, прикладом яких є оперативно-розшукова інформація, аналітичні звіти за результатами кримінального аналізу проведеного в рамках оперативно-розшукових справ. Враховуючи специфіку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України в процесі інформаційно-аналітичної взаємодії формують між собою внутрішній інформаційний простір, який надає можливість здійснювати обмін та обробку інформації із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-10». Інформаційні потоки внутрішнього та зовнішнього інформаційного простору розробленої моделі мають певні властивості, які характеризуються за змістом, методами отримання, формою передачі та інтенсивністю обміну інформацією між оперативно-розшуковими підрозділами і об’єктами її надходження. Визначено параметри та показники кількісно-якісної характеристики інформаційних потоків. Крім того, зазначено, що критеріями, яким має відповідати модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів є наявність дієвого технічного обладнання для циркуляції інформаційних потоків із дотриманням конфіденційності та режиму доступу, стабільність ефективного обміну інформацією між оперативними підрозділами та об’єктами її надходження, здатність моделі виконувати завдання для забезпечення високого рівня результативності оперативно-розшукової діяльності та інші. Запропоновано подальше наукове дослідження спрямувати на розробку методичних рекомендації щодо застосування моделі інформаційно-аналітичної взаємодії за завданнями оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Даньків, Й. Я. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(56) (22 березня 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).130-137.

Повний текст джерела
Анотація:
Важливою проблемою в Україні в умовах всесвітньої епідемії Covid-19 та економічної кризи є пошук можливостей залучення іноземних та вітчизняних інвестицій. Їх залучення в умовах анексії Криму та ескалації конфлікту на сході країни залишається недостатньо продуманим, суперечливим і малоефективним. Для забезпечення ефективного управління суб’єктами господарювання (надалі – СГ) необхідне оперативне і достовірне облікове відображення інвестиційної діяльності в умовах економічної кризи та карантинних обмежень. За цих умов інвестиційна політика держави потребує вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління інвестиційною діяльністю шляхом впровадження сучасних методик її здійснення
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бажак, О. В., Л. Л. Пліта, І. В. Тихонов та В. І. Богом’я. "МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.16.

Повний текст джерела
Анотація:
На теперішній час для забезпечення гарантованого рівня достовірності, точності та оперативності навігації використовують прогресивні технологічні рішення на основі супутникової навігації. Аналіз закордонного та вітчизняного досвіду розробки та впровадженнясистем навігації, які використовують GNSSсвідчить про можливість значного підвищення їх ефективності за рахунок розвитку математичного забезпечення та використання так званих локальний радіонавігаційних систем. Найбільш актуальним в цьому напрямку є використання локальних (псевдосупутникових) радіонавігаційних систем які працюють в форматі GNSS-сигналів саме зі змінною або гнучкою структурою. В таких системах радіонавігаційні точки є мобільними, а це дає змогу оперативне забезпечити задану точність навігації в окремому районі судноводіння.Ключові слова:навігаційне забезпечення, достовірність, точність та оперативність, псевдосупутникових) радіонавігаційних систем, GNSS-сигнали
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Savchuk, T. V., D. O. Dziuba, I. V. Kliuzko та O. A. Loskutov. "Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення при операціях пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба на основі практики регіональної клінічної лікарні". EMERGENCY MEDICINE 18, № 2 (19 травня 2022): 73–79. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.2.2022.1478.

Повний текст джерела
Анотація:
Протягом останніх 25 років спостерігається різке зростання кількості розривів зв’язок коліна, особливо розривів передньої хрестоподібної зв’язки. Артроскопічна реконструкція є золотим стандартом для такого роду травм, що зменшує частоту посттравматичного остеоартрозу та відновлює стабільність суглобів. Цей вид оперативних втручань характеризується вираженим больовим синдромом, що затримує ранню реабілітацію пацієнтів. Таким чином, ретельне планування протоколу постпроцедурного лікування болю при артроскопічній реконструкції є однією з головних прерогатив швидкого одужання та зниження захворюваності. У даній статті проведений аналіз анестезіологічного забезпечення 356 пацієнтів Київської обласної клінічної лікарні, яким проводилося оперативне втручання — артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба із застосуванням регіонарної анестезії, та здійснене порівняння ефективності методик регіонарної анестезії зі світовим досвідом на основі даних літературних джерел, а також показано, що на сьогодні не існує золотого стандарту протоколу знеболювання та консенсусу щодо оптимального лікування післяопераційного болю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Chubar, I. V., та P. Y. Nikolenko. "Перші результати застосуваня мультимодальної анестезії при оперативних втручаннях на органах грудної клітки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (11 вересня 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10422.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи: продемонструвати один із варіантів збалансованої анестезії при виконанні оперативних втручань на органах грудної клітки. Матеріали і методи. В дослідженні опрацьовано 152 випадки аналгезії, які розділено на три групи: основна – 85 пацієнтів (запропонована методика) та дві групи порівняння по 37 та 30 хворих, відповідно. Оперативні втручання на органах грудної клітки виконують при однобічній ШВЛ (інтубація правого чи лівого головних бронхів), яку досягли шляхом інтубації ендотрахеальною трубкою № 7 – № 7,5 на usb-SMART камері, приєднаній до електронних засобів візуалізації (в нашому випадку ноутбук). ШВЛ проводили за допомогою апарата “Blizar” в режимі контрольованої апаратної вентиляції (CMV). Після завершення основних хірургічних маніпуляцій ЕТТ переводили у трахею і ШВЛ проводили у звичному режимі. В період з 01.01.19 р. по 22.05.19 р. проведено 85 оперативних втручань за даною методикою (основна група). Групу порівняння склали 30 пацієнтів, оперативне втручання яким виконано за загальноприйнятою методикою тотальної внутрішньовенної анестезії з ШВЛ (використання фентанілу), третя група – фентаніл + парацетамол + лідокаїн (37 випадків). Ускладнень в кожній з груп не було. Результати досліджень та їх обговорення. Сучасний розвиток анестезіології дає можливість для використання різних методів аналгезії. Більшість оперативних втручань на органах грудної клітки належить до складних, небезпечних, високотравматичних. Для забезпечення кращих умов виконання оперативного втручання у 80 – 90 % випадків виконується однобічна інтубація одного з головних бронхів, що вимагає від анестезіолога ретельнішого контролю глибини аналгезії та показників життєдіяльності. Останнім часом з’являється багато інформації щодо мультимодальної аналгезії, проте більшість публікацій – це використання її для купірування післяопераційного болю. В доступній нам літературі ми не знайшли інформації про використання мультимодальної аналгезії під час оперативного втручання. У сучасних умовах додатково слід враховувати фінансовий аспект – адже одна ампула наркотичного анальгетика (приклад – фентаніл) в 2,5 – 3 рази дорожча, ніж одна ампула НПЗП (приклад – налбуфін 10 мг). Це дає можливість активно і пролонговано використовувати його в поєднані з парацетамолом для купірування болю в післяопераційний період.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шматковська Т. О. "СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-16.

Повний текст джерела
Анотація:
Особливості економічного розвитку в умовах інтенсифікації технічних та технологічних змін передбачають необхідність врахування багатьох факторів для забезпечення ефективності професійної управлінської діяльності, чим ускладнюють існуючу систему формування менеджменту для багатьох суб’єктів господарювання. Уже зараз можна упевнено стверджувати, що без залучення інноваційних рішень, які базуються на компонентах новітніх інформаційних технологій, як то цифрові платформи, новітнє програмне забезпечення, когнітивні технології тощо, неможливе ефективне функціонування будь-якого підприємства. Більше того – без застосування даних інформаційних технологічних рішень наразі неможливою є ефективна реалізація таких процесів, як управління, контроль, збір та оперативна обробка економічної інформації, а загалом – якість використовуваних інформаційних технологій в сучасних умовах напряму впливає на фінансові результати та прибутковість діяльності підприємств. Також одним із ключових елементів забезпечення успішної реалізації сучасного управлінця є формування належного рівня та оперативності комунікації між різними ланками підприємства, включаючи вертикальні управлінські зв’язки та горизонтальне адміністрування на кожному із ієрархічних рівнів управління. Саме сучасні цифрові рішення у сфері комунікацій дозволяють із належною ефективністю розв’язати це питання і забезпечити оперативне реагування управлінського апарату на будь-які зміни у зовнішньому середовищі функціонування господарюючого суб’єкта. В статті розглянуто особливості ефективного застосування інформаційних та комунікаційних технологій в процесі управлінської діяльності сучасних підприємств. При цьому визначено, що новітні технологічні рішення стосуються не лише підвищення результативності процесу виробництва, але й напряму впливають на професійну діяльність працівників підприємства у кожному його підрозділі. При цьому цифрові та інформаційні рішення з однаковою ефективністю можуть застосовуватися як для процесів підбору персоналу на підприємстві, так і з метою підвищення ефективності функціонування конкретної ділянки виробництва та результативності діяльності підприємства в цілому. Запропоновано комплекс рішень щодо впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які рекомендовано до впровадження господарюючими суб’єктами для формування засад щодо підвищення ефективності їх функціонування в умовах швидкого зростання темпів науково-технічного прогресу та розвитку цифрової економіки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Дзямулич М. І. та Шматковська Т. О. "УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 138–42. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-21.

Повний текст джерела
Анотація:
Управління розвитком персоналу в умовах посилення інтенсивності технологічного розвитку та подальше поширення глобалізації набуває особливої актуальності для підприємств, оскільки збільшення технологічної складності виробництва потребує залучення більш кваліфікованого персоналу для забезпечення ефективного функціонування виробничих процесів. При цьому зростають і витрати на персонал, адже більш кваліфікована праця потребує адекватного зростання рівня її оплати. Відтак оперативне реагування підприємств на вимоги сьогодення за мінімальних затрат потребують саме організації внтурішньофірмової системи розвитку персоналу, яка б, з одного боку, дозволила забезпечити підготовку працівників належного рівня професійного кваліфікації, а з іншого – дала б змогу підприємству більш оптимально використовувати наявні ресурси на підготовку працівників. В статті розглянуто сучасні особливості формування та функціонування системи розвитку персоналу підприємства в умовах впливу економічної глобалізації. Визначено, що проблема забезпечення підприємств працівниками належного рівня освіти та кваліфікації потребує регулярного оновлення їх навичок через побудову системи розвитку персоналу. При цьому найголовнішими елементами, які визначають ефективність функціонування даної системи є джерела її фінансування та конкретні аспекти розвитку персоналу – професійне навчання, перепідготовка та підвищення кваліфікації. Визначено ефективність застосування інтегрованої системи розвитку персоналу, яка дозволяє не лише підвищувати якісні показники діяльності працівників, але забезпечує зростання рівня продуктивності праці на підприємстві.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Андрощук, Олександр, та Віталій Грінченко. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЩОДО ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ОХОРОНІ ТА ЗАХИСТІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 5–18. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.93.

Повний текст джерела
Анотація:
У сучасних умовах реформування правоохоронних органів та військових формувань на тлі військової агресії актуальною стає проблема інформаційно-аналітичного забезпечення, визначення ролі й місця інформаційної системи в забезпеченні їх функціонування у цілому та Державної прикордонної служби України зокрема. Аналіз останніх досліджень та публікацій показав, що особливості інформаційно-аналітичного забезпечення Державної прикордонної служби України на вищих рівнях управління розглянуто не було. Зазначене зумовлює наявність невідповідності між необхідністю оперативної та якісної підготовки і здійснення оперативно-службової діяльності та наявними підходами щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності. Для науково-методичного супроводу виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань необхідним є науково-методичний апарат, який надає можливість формування органами управління пропозицій та прийняття рішення керівниками із застосування сил та засобів. Це визначає необхідність вирішення наукового завдання, що полягає у розробці інструментальних засобів, а саме – моделей інформаційно-аналітичного забезпечення, методів та методик інформаційно-аналітичного зпечення підготовки та здійснення оперативно-службової діяльності ДПСУ. Для формального опису технологій і систем інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, зокрема у сфері управління охороною та захистом державного кордону, найбільшого поширення і застосування знайшли системний, ситуаційний та процесний підходи. З метою впровадження запропонованих підходів для управління охороною та захистом державного кордону вирішуються такі завдання дослідження:1. Аналіз підходів до підготовки та здійснення оперативно-службової дільності на основі інформаційно-аналітичного забезпечення. 2. Розробка моделі інформаційно-аналітичного забезпечення. 3. Удосконалення методів інформаційно-аналітичного забезпечення. 4. Розроблення методик інформаційно-аналітичного забезпечення. 5. Упровадження та експериментальна перевірка розроблених моделей, методів, методик та надання практичних рекомендацій органам управління щодо підготовки та здійснення оперативно-службової діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Pavlovskyi, Oleh, Oleh Sova та Volodymyr Koval. "Шляхи удосконалення системи метрологічного забезпечення в сучасних умовах розвитку Збройних Сил України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 169–76. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.15.

Повний текст джерела
Анотація:
Система метрологічного забезпечення Збройних Сил України призначена здійснювати вимірювання та контроль параметрів зразків озброєння і військової техніки. Метрологічне забезпечення в Збройних Силах України організується і здійснюється службами метрології та стандартизації військових частин, оперативних (повітряних) командувань, Генерального штабу Збройних Сил України, а його вдосконалення є важливою науково-технічною задачею, актуальність якої підтверджується необхідністю підтримання озброєння та військової техніки військ (сил) у боєздатному стані. В статті проведено аналіз системи метрологічного забезпечення Збройних Сил України та запропоновані шляхи її удосконалення враховуючи поетапний перехід Збройних Сил України на стандарти НАТО, розвиток озброєння та військової техніки, збільшення обсягів вимірювальних параметрів та стрімкий розвиток інформаційних технологій. Розвиток високоточного озброєння та військової техніки, систем управління ними, впровадження системи логістичного забезпечення вимагає від нас удосконалення й системи метрологічного забезпечення Збройних Сил України для її інтеграції в єдину систему управління забезпеченням військ (сил), що дасть змогу оперативно та ефективно вирішувати питання метрологічного обслуговування озброєння та військової техніки, вчасного укомплектування засобами вимірювальної техніки військового призначення, та адекватного контролю за станом метрологічного забезпечення Збройних Сил України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Москалюк, Надія Богданівна. "АКТУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОВІРЧОГО УПРАВЛІННЯ В РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ". Часопис цивілістики, № 38 (7 вересня 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i38.365.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються актуальні особливості довірчого управління в реалізації права державної власності. Автор вказує, що законодавство України передбачає особливості та порядок тимчасової передачі об'єктів державної власності в користування шляхом довірчого управління, оренди, лізингу тощо. За таких умов у науці з'являється значна кількість правових конструкцій, у тому числі інститут довірчого управління, що потребують належного правового регулювання відповідно до вимог часу. Особливість інституту довірчого управління полягає в тому, що він дозволяє усунути недоліки у правовому регулюванні управління державною власністю, надає можливості суб'єктам правовідносин визначати свою поведінку щодо ефективного управління довіреним майном, сприяє швидкій реакції на зміни кон'юнктури ринку чи умов договору. Досліджуючи думки багатьох вчених, автор порівнює поняття довірчого управління та довірчої власності; аналізує зміст конструкції договору управління майном; характеризує критерії, яким має відповідати майно, що передається в довірче управління. Особливу увагу автор приділяє питанню порівняння таких правових конструкцій, як «довірче управління» та «оперативне управління», що характерне для реалізації прав державної власності. Вивчаючи альтернативи довірчому управлінню автор порівнює його із фідуціароним управлінням майном. Також аналізу підлягало поняття довірчої власності, що було введено у 2019 році в законодавств України як вид забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. Щодо запровадження правового інституту довірчої власності як способу забезпечення зобов'язань, то автор вважає, що вона багато в чому дублює функції іпотеки. Якщо зважати на очевидні проблеми у правовому визначенні даної правової конструкції, присутній ризик того, що даний вид забезпечення на практиці широкого застосування не знайде. Як висновок автор вказує, що в наш час законодавчо загальні правила про довірче управління в Україні не визначені. Узгодження потребують не лише норми окремих законів і Цивільного кодексу України, а навіть норми окремих книг кодексу. Лише після усунення виявлених розбіжностей і неоднозначних трактувань можна буде говорити про ефективне довірче управління.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Ovsiienko, T. V. "Використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках". EMERGENCY MEDICINE 18, № 2 (19 травня 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.2.2022.1476.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність. Дексмедетомідин — високоселективний агоніст α2-адренорецепторів, став цінним компонентом малоопіоїдної мультимодальної анестезії, що забезпечує седативні, анксіолітичні та знеболювальні ефекти. Ці особливості роблять його корисним доповненням до протоколу анестезії, особливо в контексті забезпечення адекватного антиноцицептивного захисту, антистресового ефекту, стабілізації гемодинаміки і профілактики виникнення післяопераційного делірію. Мета: оцінити ефективність використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках шляхом порівняння ефективністі із загальною анестезією, у якій для забезпечення антиноцицептивного ефекту застосовувалися традиційні дози опіатів. Матеріали та методи. Були обстежені 55 пацієнтів, яким виконані лапароскопічні операції на нирках в умовах двох різновидів загальної анестезії. Усі пацієнти оперувалися в умовах ендотрахеального наркозу. Індукція: в/в пропофол 2 мг/кг, фентаніл 1,5–2 мкг/кг, атракуріум 0,6 мг/кг. Підтримка анестезії: севофлуран (МАК — 1,44 ± 0,25 об.%). У першій дослідній групі анальгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався в/в введенням фентанілу в дозі 3,89 ± 2,1 мкг/кг/год. У другій групі використовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія фентанілом 2,38 ± 1,01 мкг/кг/год із додаванням дексмедетомідину 0,7 мкг/кг/год. Ефективність антиноцицептивного захисту оцінювали за динамікою концентрацій стресових гормонів (кортизолу, АКТГ), показників гемодинаміки (артеріального тиску, середнього артеріального тиску та ЧСС), концентрації глюкози крові та за оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Результати. Сумарна середня інтраопераційна доза фентанілу становила: у контрольній групі — 369,23 ± 16,42 мкг, у групі дексмедетомідину — 272,41 ± 10,98 мкг. У хворих контрольної групи зафіксоване зростання плазматичної концентрації АКТГ на 111,86 % (р < 0,01) з 25,7 ± 2,1 пг/мл до 54,45 ± 5,43 пг/мл (дослідження проводилось до початку оперативного втручання та після закінчення операції), що супроводжувалось статистично вірогідним підвищенням концентрації кортизолу з 371,00 ± 32,32 нмоль/л до 562,72 ± 45,37 нмоль/л (на 51,67 %) (р < 0,01). У хворих другої дослідної групи (групи дексмедетомідину) зафіксоване інтраопераційне підвищення плазматичної концентрації АКТГ з 26,25 ± 2,3 пг/л до 46,88 ± 2,36 пг/л (на 78,59 %) (р < 0,01), що супроводжувалось статистично невірогідним інтраопераційним підвищенням концентрації кортизолу з 393,51 ± 25,00 нмоль/л до 436,37 ± 34,92 нмоль/л — усього на 10,89 % (р > 0,05). Концентрації глюкози крові в ранньому післяопераційному періоді в дослідних групах становили відповідно 6,79 ± 0,31 ммоль/л і 6,29 ± 0,24 ммоль/л (р > 0,05). Показники гемодинаміки та BIS, що підтримувався в межах 44,0 ± 6,4 %, свідчили про адекватність анестезіологічного забезпечення та достатній рівень анестезії у всіх пацієнтів дослідних груп. Показники функціонального стану нирок також були в межах норми у всіх пацієнтів. В групі 1 в післяопераційному періоді у 8 пацієнтів (30,7 %) виникла необхідність у додатковому знеболюванні наркотичними анальгетиками (рівень болю за ВАШ перевищував 4 бали). У групі 2 четверо хворих (13,8 %) потребували знеболювання опіоїдами. У групі 1 блювання в післяопераційному періоді виникло в 5 пацієнтів, у групі 2 — у 3 пацієнтів. Стандартизований показник післяопераційної нудоти та блювання в контрольній групі становив 19,2 %, у групі 2 — 10,3 %. Висновки. Використання дексмедетомідину в програмах мультимодальної малоопіоїдної анестезії забезпечує повноцінний/адекватний антиноцицептивний захист під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках та знижує стресову реакцію організму на оперативне втручання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Vasyuk, Solomiia. "OPERATIONAL RESPONSE AS A FUNCTION OF ORGANIZATIONAL AND ANALYTICAL SUPPORT AND OPERATIONAL RESPONSE UNITS NATIONAL POLICE OF UKRAINE." Social & Legal Studios 13, no. 3 (September 29, 2021): 107–14. http://dx.doi.org/10.32518/2617-4162-2021-3-107-114.

Повний текст джерела
Анотація:
The content of the activity of bodies and subdivisions of the National Police of Ukraine, which carry out operative response, is revealed. It is argued that the organizational-analytical support and operational response units of the National Police of Ukraine play a central role in organizing the immediate arrival of police officers to the applicant or at the specified scene in order to stop the offense, identify and detain the alleged offender, preserve traces of the offense and provide assistance victims within the powers of the police. The algorithm of response of police officers to statements and notifications about criminal, administrative offenses or other events coming from citizens, according to the requirements of the order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is clarified. The main problems that arise during the prompt response of police units to statements and reports of criminal, administrative offenses or events are identified. The average total time of assignment of tasks to police squads in the territory of the region and the average total time of arrival of squads to the scene in August 2020 were analyzed. The topical issue of organizing the response to reports of offenses and other events through the use of logistics devices involved in police teams is analyzed. Coordination of patrols is singled out as one of the means to reduce deadlines and improve control over the passage of information from the call center «102» to the main executor, which leads to a real reduction in the time of arrival of police squads to the scene. Also, the main means of activity of dispatchers have been identified, which allow to manage police squads and reduce the time to respond to applications and notifications of citizens. The own definition of operative response as one of functions of divisions of organizational and analytical maintenance and operative response of National police of Ukraine is formulated.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Dubivska, S. S. "Основні моніторингові показники вуглеводного обміну, які впливають на перебіг післяопераційної когнітивної дисфункції". Експериментальна і клінічна медицина 84, № 3 (21 серпня 2020): 54–58. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.84.03.08.

Повний текст джерела
Анотація:
У 130 пацієнтів хірургічних відділень різного профілю на базі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова після застосування загального наркозу визначали вміст основних показників обміну вуглеводів у пацієнтів з гострою хірургічною патологією залежно від віку. Оперативне втручання проводили за умов загальної багатокомпонентної анестезії зі штучною вентиляцією легень із використанням пропофолу й фентанілу, тіопенталу натрію й фентанілу. Пацієнтів було розподілено на три групи: І група –46 пацієнтів молодого віку (18–43 роки); ІІ група – 43 пацієнти середнього віку (44–59 років); ІІІ група – 41 пацієнт похилого віку (60–80 років). У крові пацієнтів визначали основні біохімічні маркери вуглеводного обміну – вміст глюкози, пірувату та лактату. Проведені дослідження дали змогу інтегрально оцінити можливі порушення обміну вуглеводів та схарактеризувати особливості енергетичного забезпечення організму хірургічних пацієнтів у різні періоди захворювання залежно від віку. Дослідження таких метаболітів анаеробного гліколізу, як піруват і лактат, в сироватці крові пацієнтів різних вікових груп виявив певні особливості змін цих показників, вираженість яких залежала від віку і тривалості після наркозу та оперативного втручання
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Арсенович, Леонід. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ У СФЕРІ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УМОВАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ". Науковий вісник: Державне управління, № 1(11) (18 квітня 2022): 6–27. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-6-27.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано проблемні питання щодо функціонування системи підготовки кадрів і підвищення компетентності фахівців різних сфер діяльності з питань кібербезпеки. Наведено статистичні дані щодо підготовки фахівців у сфері кібербезпеки, які узагальнено за результатами вивчення практичних аспектів кіберосвіти, а також численних інформаційних та аналітичних документів сучасних аналітиків й експертів. Розглянуто результати досліджень сучасних науковців щодо оптимізації фахової підготовки майбутніх фахівців з кібербезпеки, а також тенденцій та проблем функціонування ІТ-галузі, що вказують на невідповідність базової професійної освіти ІТ-фахівців вимогам інноваційної економіки. Розглянуто основні напрями Положення про організаційно-технічну модель кіберзахисту, засади якого спрямовані на оперативне (кризове) реагування на кібератаки та кіберінциденти, впровадження контрзаходів щодо мінімізації вразливості комунікаційних систем, формування спроможностей суб’єктів забезпечення кібербезпеки, а також на створення умов для розвитку державно-приватної взаємодії, у тому числі у сфері кіберосвіти. Розглянуто повноваження суб’єктів забезпечення кібербезпеки стосовно організації та проведення кібернавчань, а також сил кіберзахисту щодо участі у розробленні програм і методик їх проведення, сценаріїв реагування на кіберзагрози та проведення заходів щодо протидії кіберзагрозам. Розроблено та розкрито складові освітньої карти розвитку фахівця у сфері кібербезпеки щодо поетапної сертифікації фахівців з кібербезпеки, які безпосередньо здійснюють організаційні, правові, інженерно-технічні заходи, а також заходи криптографічного та технічного захисту інформації, спрямовані на запобігання кіберінцидентам, виявлення та захист від кібератак, ліквідацію їх наслідків, відновлення сталості та надійності функціонування комунікаційних і технологічних систем. Запропоновані наявні можливості й гарантії, що надаються у зв’язку із впровадженням освітньої карти розвитку фахівця у сфері кібербезпеки у службову діяльність, а також можливі освітні ініціативи, що надає освітня карта розвитку фахівця у сфері кібербезпеки в контексті впровадження організаційно-технічної моделі кіберзахисту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Сливка, М. М. "ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА РОЛЬ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (27 січня 2020): 148–51. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).206.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню поняття та визна-ченню ознак взаємодії суб’єктів охорони навколишньо-го природного середовища.Сформульовано визначення поняття «взаємодія суб’єктів охорони навколишнього природного середо-вища» – це врегульована нормами адміністративного права діяльність суб’єктів охорони навколишнього природного середовища, заснована на засадах взаємо-допомоги та партнерства, зумовлена спільною метою і завданням та спрямована на забезпечення екологічної безпеки громадян і недопущення шкідливих впливів на довкілля.Визначено принципи взаємодії суб’єктів охорони навколишнього природного середовища як закріпле-ні в нормах права керівні ідеї, начала, які визначають та спрямовують діяльність суб’єктів цієї взаємодії задля належного виконання ними поставлених завдань. Виокремлено пріоритетні принципи взаємодії суб’єктів охорони навколишнього природного середо-вища: протидії екологічним правопорушенням, забез-печення екологічної безпеки громадян, партнерства та взаємодопомоги, швидкого реагування та притягнення винних до відповідальності, альтернативності вибору покарання, взаємоконтролю, невідворотності покаран-ня за неналежне виконання покладених обов’язків.Встановлено, що взаємодія суб’єктів охорони навколишнього природного середовища відіграє важ-ливу роль, оскільки: 1) дозволяє своєчасно виявляти екологічні правопорушення та вживати відповідні за-ходи впливу до порушників природоохоронних норм; 2) забезпечує ефективне та оперативне вирішення на-гальних проблем у сфері охорони довкілля; 3) об’єднує потенціал учасників взаємодії та стимулює до пошуку новаторських методів боротьби з екологічними право-порушеннями; 4) сприяє зменшенню кількості вчинен-ня екологічних правопорушень тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Homon, M. L., та V. O. Shaprynskyi. "Післяопераційна антиноцицептивна протекція в комплексі лікування хірургічних хворих абдомінального профілю". EMERGENCY MEDICINE, № 7.62 (1 жовтня 2014): 95–99. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.7.62.2014.84154.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження — провести порівняльний аналіз методів антиноцицептивної протекції після оперативних втручань на органах черевної порожнини для вибору методу, оптимального за кінцевим результатом при даній патології.Матеріал та методи. Проаналізовано ведення післяопераційного періоду в 65 хворих з оперативним ризиком ІІІ–ІV ступеня за ASA, яким проводили планові високо- та середньотравматичні оперативні втручання на органах черевної порожнини. Оцінювалися середній артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, дози знеболюючих засобів та препаратів симптоматичної терапії, термін відновлення функції кишечника. Результати та їх обговорення. Встановлено, що оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього післяопераційного періоду є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками порівняно з використанням наркотичних і ненаркотичних аналгетиків або перидуральної анестезії як окремих методик. Використання для післяопераційної протекції фармакологічних препаратів характеризується виникненням періодів гіперкінетичної гемодинаміки, що може стати причиною ускладнень. Використання перидуральної анестезії небезпечне через періоди гіпотонії. Запропонована методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів, кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень.Висновки. Оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього післяопераційного періоду є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками. Дана методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів порівняно із застосуванням комбінації опіоїдів із ненаркотичними аналгетиками та перидуральної анастезії. Дана методика забезпечує кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Kopiika, Mariia. "«ГОСТРА СИЛА» В СТРАТЕГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ КИТАЮ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 68–80. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-68-80.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено концептуальні й прикладні аспекти «гострої сили» Китаю як нової технології впливу в міжнародній політиці, що спрямована на досягнення конкурентних переваг за допомогою інформаційних операцій, кіберзагроз і маніпулювання новинним контентом мас-медіа й соціальних мереж, проаналізовано зміни в стратегії інформаційної безпеки Китаю з огляду на використання такого інструментарію, як сучасна форма політичної діяльності держави в міжнародних відносинах. Інструментарій «гострої сили» може включати спроби окремих міжнародних акторів управляти інформацією про себе в мас-медіа, освітніх і культурологічних системах іншої країни аби ввести в оману або розділити громадську думку в обраній країні чи відвернути увагу від негативної інформації про себе. Зокрема, китайські урядові інституції здійснюють підтримку своєї політики та інформаційної безпеки шляхом нейтралізації критики Китаю за межами країни, намагаються впливати на міжнародну взаємодію через «гостру» дипломатію, яка зумовлюється ідеологією, що підтримує привілеї державної влади над особистою свободою і є принципово ворожою для відкритих дискусій та незалежної думки. З’ясовано, що Китай має різні позиції щодо політики «гострої сили» як складової частини інформаційної безпеки на міжнародному й національному рівнях, що зумовлюється технологічними інноваціями в телекомунікаціях та соціальних медіа, які вважаються викликом для глобальної демократії, проведення відповідної правової міжнародної політики та ефективного співробітництва. Уключення контенту «гострої сили» до стратегії інформаційної безпеки Китаю свідчить про спрямоване позиціонування політики країни у світі, оперативне реагування щодо забезпечення національних інтересів і формування прийнятної для Китаю громадської думки щодо ролі держави в процесах глобального управління.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Окіпняк, Дмитро, Анатолій Окіпняк, Андрій Баранов, Юрій Баранов, Олег Шеремета та Олександр Корольов. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІНЖЕНЕРНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО". Молодий вчений, № 2 (102) (28 лютого 2022): 41–44. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-8.

Повний текст джерела
Анотація:
Порівняльний моніторинг підходів та керівних документів щодо інженерного забезпеченням бойових дій військової частини в різних видах бою країн-членів Північноатлантичного Альянсу та ЗС України дає можливість прийти до висновку про ряд принципових розбіжностей як в структурі та принципах так і в основних процедурах, в тому числі це стосується процесу управління інженерним забезпеченням. Аналіз відмінностей надав можливість визначити концептуальну структуру військово-інженерної концепції НАТО, її основні оперативні напрямки, мету та основні функції інженерного забезпечення у відповідності до керівних документів країн-членів НАТО та подальшої їхньої імплементації у ЗС України; дослідити основні заходи, що здійснюються інженерними підрозділами з метою виконання повного спектру завдань інженерного забезпечення підрозділів ЗС України в спільних операціях з країнами Альянсу; розглянути вертикаль системи управління інженерним забезпеченням за стандартами країн-членів НАТО та принципові відмінності між існуючою та можливою, перспективною структурою системи управління інженерним забезпеченням ЗС України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Varyvonchyk, D. V. "СУЧАСНИЙ СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ПРИЧИНАМИ ТА ЗАХОДАМИ ПРОФІЛАКТИКИ СЛАБКОЗОРОСТІ І СЛІПОТИ ЯК ОСНОВНОЇ ОПЕРАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ". Archive of Ukrainian Ophthalmology 5, № 3 (1 листопада 2017): 6–12. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.5.3.2017.172337.

Повний текст джерела
Анотація:
Слабкозорість і сліпота (СЗ/СЛ) та захворювання, які їх обумовлюють, спричиняють негативний соціально-демографічний та економічний вплив і потребують розроблення комплексних заходів та програм з профілактики в рамках розвитку національної системи громадського здоров’я.Мета роботи – визначити сучасний стан епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ для їхнього покращання в рамках розвитку системи громадського здоров’я України.Матеріали та методи. Проведено якісну та кількісну оцінку стану епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ в Україні. Використано «Інструмент самооцінки виконання основних оперативних функцій громадської охорони здоров’я в Європейському регіоні ВООЗ» (2015 р.).Результати та їх обговорення. Забезпечення епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ в Україні інтегрально оцінюються на рівні 4,3±2,3 ум. бала і інтерпретуються як деякі кроки, що передують діям щодо поліпшення цієї оперативної функції, вже робляться, але вони непослідовні і вимагають більш суворого підходу. Основними причинами цього визначено недоліки в реалізації системних функцій у розробці стратегії та існуючий дефіцит у забезпеченні фінансування і ресурсів. Ідентифіковано найбільш проблемні компоненти системи.Висновки. На державному та регіональних рівнях потребують свого системного покращання всі компоненти забезпечення епідеміологічного нагляду за причинами та заходами профілактики СЗ/СЛ в рамках розвитку системи громадського здоров’я України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Гарбовський, Л. А., та О. М. Черняхович. "ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧОГО З ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ". Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика), № 3-4 (27 листопада 2018): 186–92. http://dx.doi.org/10.33244/2521-1196.3-4.2018.186-192.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються актуальні питання взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами. Запропоновано під взаємодією в забезпеченні розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами розуміти погоджену спільну діяльність слідчого та оперативних підрозділів, спрямовану на розкриття, розслідування і запобігання кримінальним правопорушенням, а також забезпечення виконання майбутнього вироку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Дабіжа, Д. В. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ Й РОЗВИТКУ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ЇХ ПІДСИСТЕМ, ВИКОРИСТОВУВАНИХ ОРГАНАМИ (ПІДРОЗДІЛАМИ) ПОЛІЦІЇ". Криміналістичний вісник 34, № 2 (26 квітня 2021): 17–28. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-34-2-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – на основі комплексного аналізу правового механізму забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем та їх підсистем, можливостей використання облікової інформації,яка міститься в базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, запропонуватинапрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування та розвитку автоматизованих інформаційних систем і підсистем, використовуваних органами (підрозділами) поліції. Методологія.Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено такими методами дослідження, як узагальнення – для формулювання висновків за результатами вивчення нормативно-правових актів, що регламентують функціонування та використання інформаційних систем і підсистем в органах (підрозділах) поліції;аналізу та синтезу – для визначення особливостей функціонування та використання інформаційних системі підсистем в органах (підрозділах) поліції. Системний підхід дозволив окреслити основу правового забезпечення використання баз (банків) даних МВС України, зокрема й органами (підрозділами) поліції під часвиявлення, розкриття і розслідування кримінальних правопорушень, провадження оперативно-розшуковоїдіяльності. Наукова новизна. Для вдосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування тарозвитку автоматизованих інформаційних систем і підсистем, використовуваних органами (підрозділами)поліції, запропоновано запровадити єдиний нормативно-правовий акт із регламентації основ облікової діяльності всіх інформаційних систем та їх підсистем, які забезпечують наповнення й підтримання в актуальному стані інформаційних ресурсів МВС України; розробити та на законодавчому рівні закріпити методичнірекомендації щодо формування й практичного використання всіх інформаційних систем та їх підсистем, щофункціонують в органах (підрозділах) поліції, з докладним описом особливостей цього процесу; перевестив законодавчу площину функціонування інформаційних систем і підсистем, регламентованих внутрішньоюдокументацією (наказами організаційно-розпорядчого характеру, дорученнями, листами тощо), дані якихмають значення для кримінального провадження. Висновки. Системно опрацьовано правовий механізм забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем та їх підсистем, використовуваних органами (підрозділами) поліції; визначено прогалини в нормативно-правовому забезпеченні функціонуваннята розвитку автоматизованих інформаційних систем і підсистем, використовуваних органами (підрозділами)поліції; запропоновано зміни правового механізму забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем та їх підсистем, використовуваних органами (підрозділами) поліції
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Левченко, С. М. "ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНІХ ТА ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (1943–1945 рр.)". Воєнно-історичний вісник 37, № 3 (30 вересня 2020): 99–110. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-37-3-99-110.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на основі архівних документів та спеціальної літератури досліджується організаційно-функціональна побудова органів контр- розвідувального захисту спеціальних (Внутрішніх, Прикордонних та інших) військ Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР під час вигнання гітлерівських окупантів з території України. Розглядається створення у структурі Головного управління контрроз- відки СМЕРШ Наркомату оборони СРСР окремої вертикалі органів за- хисту військ від розвідувально-підривної та диверсійно-терористичної діяльності противника. Висвітлюються основні чинники оперативної обстановки та загрози, протистояти яким були покликані органи контррозвідувального захисту спеціальних військ Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР, ос- новні результати оперативно-службової діяльності військових контр- розвідників. Ключові слова: військова контррозвідка, війська спеціального призначення, спецслужби, розвідувально-диверсійна діяльність, Друга світова війна.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Кіреєва, Ольга. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ В ОПЕРАТИВНИХ СПІВРОБІТНИКІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ КОНФІДЕНЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, № 1 (9 лютого 2020): 127–46. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.142.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено особливості формування професійних якостей в оперативних співробітників, які здійснюють конфіденційне співробітництво в оперативних підрозділах Державної прикордонної служби України.Для успішного виконання завдань оперативним співробітникам, які здійснюють конфіденційне співробітництво в оперативних підрозділах Державної прикордонної служби України, повинні бути притаманні основні професійно важливі якості, які можуть бути включені до підструктури об’єктивної готовності людини до діяльності.Зокрема, це високий рівень розвитку загальних здібностей (перш за все соціального та тестометричного інтелекту, здатності навчатися, креативності та загальної активності), позитивні характерологічні особливості (адекватна самооцінка, працездатність, комунікабельність, оптимізм тощо), високий рівень стресостійкості. Зазначені особистісні якості і риси можуть виступати базою професійної придатності оперативного співробітника до роботи з конфідентами. Теоретичний аналіз професійної діяльності оперативного співробітника, який здійснює конфіденційне співробітництво, дозволив нам визначити окремі складові її професійної компетентності, а саме: спеціальна професійна компетентність; комунікативна професійна; аутокомпетентність; організаторська компетентність; пошуково-реконструктивна компетентність. Наукові дослідження у сфері професійної підготовки оперативних співробітників для оперативних підрозділів свідчать про недостатнє розкриття даного питання. У зв’язку з цим, вважаємо, що з метою забезпечення підвищення ефективності підготовки оперативних співробітників необхідне визначення місця оперативного співробітника оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України у системі професій, а саме створення його професіограми, визначення вимог до нього та критеріїв професійної придатності особи до професії оперативного співробітника.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Гриньків, О. О. "СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ТАЄМНИХ ОПЕРАЦІЙ НА ПРИКЛАДІ ОКРЕМИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 4(29) (13 квітня 2020): 165–72. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).417.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано теоретичні положення й досвід законотворчої роботи у сфері правового регулю-вання спричинення шкоди об’єктам кримінально-право-вої охорони під час проведення таємних (контрольованих, спеціальних) операцій в окремих країнах англосаксон-ської правової системи – Австралії, Канаді та США. Звернуто увагу на практику кримінальних прова-джень («Р. проти Кампбела», «Рiджвей проти Королеви», «США проти Гонцалеса»), проведення операції «Абскам» (Аbscam), що сприяли вдосконаленню норм законів щодо правомірності дій поліції, агентів під прикриттям під час проведення таємних операцій та елімінації кримінальної відповідальності. Зроблено висновки, що в Австралії та Канаді відпо-відні положення закріплені в КК, норми яких регулюють правомірність заподіяння шкоди особою, яка здійснює операцію під прикриттям (оперативне проникнення), перелік випадків, умов і меж правомірності заподіяння шкоди, а також містять кримінально-правові, процесу-ально-правові й матеріально-правові наслідки таких дій. Ці обставини варто враховувати під час розроблення та внесення змін у законодавство України. У США відсутнє законодавче регулювання правомір-ного заподіяння шкоди під час проведення таємних опе-рацій. Однак недоторканність таємних агентів забезпе-чується відсутністю їхньої вини в учиненні кримінально караного делікту або правилом захисту державної влади. Право на заподіяння шкоди під час проведення опера-тивного проникнення в країнах, що ми розглянули, нале-жить лише спеціальним суб’єктам – співробітникам пра-воохоронних органів та особам, які з ними співпрацюють. Проведення таємних операцій, за яких можливе запо-діяння шкоди об’єктам кримінально-правової охорони, санкціонується керівниками вищого рівня або спеціаль-но уповноваженими співробітниками правоохоронних органів. Завжди визначається певна мета, для досягнен-ня якої проводяться відповідні операції та заподіюється шкода правоохоронюваним інтересам. Як правило, ме-тою є розслідування кримінальних правопорушень, одер-жання необхідних доказів для забезпечення притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, запобіган-ня кримінальним правопорушенням, припинення, вияв-лення або розкриття кримінальних правопорушень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Палій, А. П. "Встановлення впливу доїльних систем на корів під час доїння". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (29 грудня 2016): 76–78. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.04.15.

Повний текст джерела
Анотація:
Поглиблене знання закономірностей основних фізіологічних функцій лактуючого організму високопродуктивних корів є могутнім засобом у стимуляції молочної продуктивності і, таким чином, у підвищенні використання генетичного потенціалу тварини. Адекватне та ефективне доїння високопродуктивних корів полягає в тому, щоб найбільш доцільно використовувати фізіологічні реакції організму, які лежать в основі утворення молока і молоковіддачі. Під час розробки та оцінювання системи щадного доїння корів необхідно враховувати вплив на соски вимені корів не лише таких ознак, як молочна продуктивність дійного стада, утримання соматичних клітин в молоці, динаміка молоковіддачі, пікова швидкість молоковіддачі та час доїння, але й приділяти увагу стану сосків вимені із врахуванням їх зв’язку з іншими ознаками. Оперативне виявлення і усунення чинників, що негативно впливають на організм тварин під час машинного доїння є передумовою забезпечення ефективного використання дійного стада. In-depth knowledge of the laws of basic physiological functions of the body lactating cows is a highly powerful tool to stimulate milk production and, thus, to increase the use of the genetic potential of animals. Adequate and effective milking of cows of high performance is to use the most appropriate physiological reactions, underlying the formation of milk and milkgiving. In designing and evaluating of the system gentle milking of cows need to consider the impact on the teats of the udder cows are not only characteristics such as milk yield of dairy cattle, the contents of somatic cells in milk, milk flow dynamics, peak milk flow rate and milking time, but also pay attention to the state of the teats of the udder with taking into account their relationship with the other characters. Prompt identification and elimination of the factors, that negatively affect the organism of animals during milking, is a prerequisite to ensure effective use of dairy cattle.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

АФАНАСЬЄВ, Анатолій, Сергій СЕРХОВЕЦЬ та Дмитро СОФІЯН. "РЕКОМЕНДАЦІЇ СТРУКТУРНИМ ПІДРОЗДІЛАМ УПРАВЛІННЯ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ КІНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 5–25. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.555.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено детальний аналіз вимог нормативно-правових документів щодо порядку організації кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів охорони державного кордону. Узагальнені результати зазначеного аналізу дозволили виокремити основні рекомендації структурним підрозділам управління органу охорони державного кордону щодо удосконалення системи кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності. Організація кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органу охорони державного кордону, в межах повноважень, здійснюється начальником органу, який у розпорядчих документах з організації охорони державного кордону визначає основні заходи з підготовки та використання інспекторів-кінологів зі службовими собаками в охороні державного кордону та під час здійснення прикордонного контролю. Ефективність кінологічного забезпечення значною мірою залежить від якості організації та проведення штабом органу охорони державного кордону (спільно з іншими структурними підрозділами управління) комплексу відповідних заходів, визначених керівними документами з організації оперативно-службової діяльності органу охорони державного кордону та кінологічного забезпечення в Державній прикордонній службі України. Заходи спрямовані на удосконалення системи кінологічного забезпечення повинні мати наскрізний зв’язок з плановими заходами діяльності структурними підрозділами управління органів охорони державного кордону (відображатися у планах роботи на рік, місяць). Удосконалення системи кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності передбачає впровадження стандартів в кінології, які розроблені агентством FRONTEX спільно з країнами ЄС (з урахування вимог національного законодавства); якісну організацію та проведення спеціальної підготовки інспекторів-кінологів із залученням фахівців з практичним досвідом організації оперативно-службової діяльності органів охорони державного кордону; удосконалення навчально-матеріальної бази підрозділів охорони державного кордону, яка призначена для підготовки та використання зазначеної категорії фахівців та проведення низки інших організаційно-управлінських заходів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Репіло, Ю. Є., та О. В. Головченко. "Обґрунтування показників та критерію можливої живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступальних діях". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.05.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті в загальному вигляді обґрунтовано показники і критерій можливої живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки. Показником можливої живучості артилерійських підрозділів передбачається врахування стохастичності процесу ведення наступальних дій загальновійськовими формуваннями під час виконання ними оперативних (тактичних) завдань у наступі (контрнаступі). За критерій можливої живучості артилерійських підрозділів визначено математичне сподівання потрібної кількості збережених артилерійських підрозділів під час виконання загальновійськовими формуваннями оперативних (тактичних) завдань, у ході яких буде забезпечено їх вогневу підтримку з потрібною ефективністю для досягнення мети наступальних дій. Запропоновані показники та критерій можуть бути використані в інтересах розроблення науково-методичного апарату для оцінювання можливої живучості артилерійських підрозділів під час їх застосування в операціях та обґрунтування відповідних рекомендацій щодо забезпечення їх живучості під час вогневої підтримки в наступальних діях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Федосова, О. "Шляхи вдосконалення структури методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2021): 123–31. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2037.

Повний текст джерела
Анотація:
Криміналістична методика є важливим і невід'ємним інструментом діяльності органів досудо-вого розслідування, оскільки вона розробляє найбільш раціональні й оптимальні способи розслідування окремих видів кримінальних правопорушень. Для того, щоб вона повною мірою виконувала покладене перед нею завдання, її структура в умовах інтеграції кримінально-правових наук має бути логічною й відповідати основним методологічним засадам. У зв'язку з цим питання стосовно структури методики розслідування окремих груп (видів) злочинів вважаємо важливим і актуальним. Мета статті зумовлена необхідністю провести аналіз наукових поглядів щодо методики розслідування злочинів та запропонувати структурні елементи методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Розглянуто поняття та структурні елементи криміналістичної методики розслідування злочинів. Показана роль опера-тивно-розшукового забезпечення в кримінальному провадженні та зроблено висновок про необхідність його включення як окремого елементу до структури методики розслідування злочинів. Запропоновано перелік структурних елементів методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Наголошено, що важливу роль опе-ративно-розшукове забезпечення кримінального провадження відіграє під час подолання протидії розслідуванню і організації безпеки працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів цих осіб. Природно, що для успішної реалізації цих питань слідчий та оперативні підрозділи застосовують весь арсенал сил та засобів оперативно-розшукової діяльності. Визначено, що окремі методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми, слід формувати з урахуванням їх класифікації. При цьому варто зосередити увагу на тих категоріях корисливо-насильницьких злочинів, що найчастіше вчиняються неповнолітніми. Для цього необхідно здійснити аналіз судово-слідчої практики та з'ясувати, які проблеми виникають під час їх розслідування. Формування окремих методик розслідування корисливо-насильницьких злочинів має базуватися на відомостях, закріплених у базовій методиці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Андрейко, Ю. О. "ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ОДЕРЖАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ В КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ПІДКУП ВИБОРЦІВ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 202–7. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).39.

Повний текст джерела
Анотація:
Високий ступінь латентності різних форм пропозиції, обіцянки, надання або одержання неправомірної вигоди дає змогу активно їм поширюватись у всіх соціальних сферах та значно ускладнює розкриття (виявлення) та розслідування відповідних кримінальних правопорушень.У статті здійснено криміналістичний аналіз окремих елементів складу злочину, передбаченого статтею 160 КК України, зокрема щодо пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди учасниками виборчого процесу. При цьому досліджено основні складники одержання виборцем неправомірної вигоди – засіб скоєння злочину і способи вчинення підкупу виборців. Встановлення цих обставин забезпечить правильне висунення версій та планування проведення слідчих (розшукових) дій, а також є запорукою швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних проваджень щодо пропозиції, обіцянки, надання або одержання неправомірної вигоди. Водночас змістом статті за наслідками аналізу судової практики окреслено особливості, проблеми і недоліки, пов’язані з досудовим розслідуванням указаної категорії кримінальних правопорушень, а також відображено порядок взаємодії між слідчим, прокурором та уповноваженим оперативним підрозділом із залученням підрозділів оперативно-технічних засобів та оперативної служби. Вперше доведено, що безпосередніми способами одержання неправомірної вигоди виборцем є зустрічні та погоджені дії суб’єктів злочину: ініціатора злочину, який пропонує, обіцяє або надає виборцю неправомірну вигоду та виборця, який приймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду. Стосовно викритих (виявлених) фактів підкупу виборців з’ясовано, що під час розслідування фактів одержання виборцем неправомірної вигоди основними слідчими (розшуковими) діями та заходами забезпечення кримінального провадження є огляд місця події, затримання, огляд документів, тимчасовий доступ до речей і документів, обшук, допит заявників, свідків та підозрюваних, проведення судових експертиз, негласні слідчі (розшукові) дії (аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж). При цьому змістом статті відображено вагомі особливості й основні складники проведення окремих відповідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальних провадженнях щодо підкупу виборця, що є найбільш ефективними у процесі доказування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Дмитрович, Гуйван Петро. "ЧАСОВИЙ АСПЕКТ ЗДІЙСНЕННЯ САМОЗАХИСТУ ЯК СПОСОБУ ЗАХИСТУ СУБ’ЄКТИВНОГО ПРАВА ОСОБИ. ВІДМІННІСТЬ ЙОГО ВІД ОПЕРАТИВНОГО ЗАХИСТУ". Часопис цивілістики, № 43 (25 грудня 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i43.438.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню актуального наукового питання про темпоральні чинники застосування такогоспособу охорони суб’єктивного права особи, як самозахист, та відмежуванню його за цією ознакою від спорід-неного захисного повноваження на оперативний вплив на правопорушника. В роботі наголошено на тому, щоохоронне відношення у будь-якому разі виникає після факту порушення, а захист є обов’язковою активною дією, яка має свої часові межі. Строки початку, закінчення та тривалості самозахисту мають значення в разі визначення його своєчасності. Стверджується, що самозахист слід вважати своєчасним за наявності реальної загрози конкретному об’єкту правової охорони. При цьому ознака реальності посягання є визначальною для кваліфікації вказаних превентивних дій як правомірних засобів самозахисту. З’ясована сутність самозахисту, піддана критиці позиція науковців, які ототожнюють самозахист із здійсненням спеціальних передбачених законом вчинків для забезпечення виконання зобов’язання, зокрема притримання чи покладення санкцій на поручителя, або з реалізацією власних повноважень своїми активними діями. Доводиться, що такий підхід є хибним. Негативно автором оцінюється і наукове припущення, що до способів здійснення самозахисту можна віднести самостійне виконання потерпілою особою рішення суду на її користь, не чекаючи відповідних дій виконавчої служби. Також обґрунтовується концепція, згідно з якою час здійснення охоронної дії може бути критерієм її правомірності: заходи самостійної реалізації повноважень щодо захисту цивільних прав можуть визнаватися неналежними з урахуванням їхньої віддаленості від моменту порушення. Значна увага присвячена встановленню відмінностей між способами самозахисту цивільного суб’єктивного права і близьким за сутністю охоронним механізмом застосування до порушника неюрисдикційних оперативних санкцій саме за часовим критерієм. Самозахист здійснюється або до порушення права (превентивні заходи), або під час порушення, й аж ніяк не можна назвати самозахистом дії особи після припинення порушення. Оперативні ж заходи, навпаки, застосовуються, як правило, вже після правопорушення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Myalkovsky, D., та A. Semenchenko. "РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІЙНИХ СПРОМОЖНОСТЕЙ СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ ТА КІБЕРЗАХИСТУ УКРАЇНИ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 40–54. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.05.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначено поняття, сутність, структуру інституційних спроможностей суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки та системи кіберзахисту України, проведено аналіз та оцінювання їхнього стану, обґрунтовано пріоритетні напрями їхнього вдосконалення, спрямовані на підвищення ефективності та результативності публічної політики у сфері кібербезпеки та кіберзахисту України. Уточнено сутність поняття “інституційна спроможність суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки та кіберзахисту”. Окреслено основні складники інституційної спроможності суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки України та кіберзахисту: правовий, організаційний, кадровий та фінансовий. Організаційний складник інституційної спроможності суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки України та кіберзахисту подано у вигляді трирівневої ієрархічної моделі (стратегічний, оперативний і тактичний рівні). Обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення правового механізму інституційних спроможностей для ієрархічної моделі правового забезпечення: на законодавчому, підзаконному та нормативно-технічному (нормативно-правовому) рівнях. Визначено проблеми кадрового складника інституційних спроможностей та сформульовано пропозиції щодо вирішення їх шляхом розроблення та упровадження формалізованих вимог до професійних компетенцій для працівників, зокрема через доопрацювання державного класифікатора професій. На підставі проведеного аналізу запропоновано удосконалити діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань спеціального зв’язку та захисту інформації з уточненням його функціоналу як національного компетентного органу з безпеки інформації та інформаційно-комунікаційних систем, визначеному Директивою NIS. Визначено пріоритетність завдання розроблення нормативно-технічних та технічних документів із забезпеченням інтероперабельності їхніх вимог із міжнародними стандартами та практиками.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Кравчук, І. І., та М. В. Андрушко. "ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧОГО З ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ". Знання європейського права, № 5 (22 грудня 2021): 80–84. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i5.286.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто поняття взаємодії органів досудового розслідування з оперативними підрозділами Наці ональної поліції в межах кримінального провадження та з метою розкриття і розслідування кримінальних пра вопорушень. Вона передбачає використання спільних зусиль у розкритті та розслідуванні кримінальних право порушень через поєднання методів та засобів, властивих цим службам. Звертається увага на необхідність такої взаємодії і вказується на її ефективність. Взаємодія слідчого та оперативних підрозділів зумовлена такими об’єк тивними передумовами, як спільність завдань; відмінність у повноваженнях; специфічність сил, засобів та методів боротьби зі злочинністю; самостійність та підвищення рівня роботи з попередження та розкриття кримінальних правопорушень. Взаємодія між слідчим та оперативними підрозділами може реалізовуватися як у процесуальній формі, врегульованій нормами кримінального процесуального законодавства, так і в непроцесуальній, або орга нізаційній. Окрема увага приділяється визначенню та аналізу основних принципів такої взаємодії в криміналь ному провадженні, що забезпечують повне, швидке та неупереджене досудове розслідування кримінальних пра вопорушень. Основними принципами взаємодії слідчого з оперативними підрозділами є дотримання законності, конституційних прав і свобод громадян; комплексне використання сил та засобів; персональна відповідальність кожного; самостійність слідчого в прийнятті рішень, а оперативних підрозділів – у виборі засобів та методів опе ративно розшукової діяльності; узгодженість планування слідчих дій та оперативно розшукових заходів; безпе рервність взаємодії в межах розслідування та розкриття кримінальних правопорушень до прийняття рішення щодо кримінальної справи. Установлено також основні завдання взаємодії: забезпечення невідкладних слідчих дій та оперативно розшукових заходів під час кримінальних правопорушень; всебічне та об’єктивне розслідуван ня кримінальних правопорушень, своєчасне викриття та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які їх вчинили, а також розшук осіб, що зникли; вживання заходів, спрямованих на відшкодування матеріальних збитків, завданих громадянам та організаціям незалежно від форм власності злочинними діями винних осіб.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Dzhur, О. Y., та А. S. Shuljakova. "Інноваційні аспекти удосконалення системи менеджменту організацій у сучасних умовах". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 55. http://dx.doi.org/10.15421/191606.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю створення ефективної системи менеджменту для організації, яка забезпечить можливості виходу на новий рівень розвитку, що передбачає модернізацію організаційної структури управління та збільшення її ефективності; зниження витрат; підвищення рівня безпеки послуг і продукції; випуск продукції із якістю, на яку очікує споживач, збільшення кількості кінцевих споживачів і займання позиції найкращого постачальника; збільшення обсягів збуту продукції та послуг; оперативне реагування на ринкові коливання; підвищення продуктивності; захист своєї торговельної марки і репутації.Метою написання статті є розробка загальної системи менеджменту організації, виявлення суттєвих якісних характеристик ефективної системи менеджменту організації та різних інновацій, які дозволяють упроваджувати їй довгострокові стратегії і забезпечують конкурентоспроможність в цілому.Методи дослідження – системний підхід, методи аналізу та синтезу, порівняння.Проаналізовано підходи щодо змісту, структури та наповнення сучасних систем менеджменту організації. Розкрито специфіку й проаналізовано функціонування компаній-рітейлерів і їх структурних одиниць. Виділено якісні результативні характеристики сучасної системи менеджменту організації, сформульовано визначення сучасної системи менеджменту організації (підприємства). Запропоновано загальну схему системи менеджменту організації «вищого рівня» для забезпечення конкурентоспроможності та розвитку організації.Сформульовано заходи із підвищення конкурентоспроможності та стратегічної стійкості компанії «АЛЛО», а саме: 1) врахування сезонних факторів попиту на товари; 2) упровадження нових ідей (соціальних інновацій) залучення клієнтів, які відрізняються від ідей компаній-конкурентів; 3) упровадження в систему менеджменту більшої кількості мотиваційних програм для заохочення співробітників; 4) застосування інноваційних освітніх заходів програми лояльності клієнтів, що підвищують цінність послуг компанії як для індивідуумів, так і суспільства в цілому; 5) розширення асортименту магазинів для залучення нових клієнтів і підвищення прибутку.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних вимог споживачів до компаній-рітейлерів електронної техніки, обґрунтуванні розширення обсягу соціальних інновацій в умовах нестабільного зовнішнього середовища та активізації євроінтеграційних процесів в Україні, формулюванні суттєвих якісних характеристик ефективної системи менеджменту організації, трактуванні терміна «системи менеджменту організації» та розробці оптимальної загальної схеми функціонування системи менеджменту («вищого рівня») організації із урахуванням процесів створення та покращення.Практична значущість дослідження полягає у створенні чіткої схеми реалізації системи менеджменту («вищого рівня») організації, яка реалізує функції розвитку, виконання, оцінки, підтримки для організації будь-якого типу, у тому числі й для компанії-рітейлера електронної техніки.Подальшого дослідження потребують розробка нормативних документів за системою менеджменту організації в межах загальної схеми системи менеджменту («вищого рівня»), розробка різноманітних інновацій, які враховують регіональний аспект розміщення компанії, швидке впровадження позитивного досвіду міжнародних компаній-рітейлерів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Лисенко, А. М., І. В. Лисенко та Л. В. Перевалова. "Інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно- розшукової діяльності щодо протидії тероризму". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 3, № 87 (27 вересня 2019): 268–80. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.87.268-280.

Повний текст джерела
Анотація:
У даній науковій статті розглядаються зміст та сутність інформаційно- аналітичного забезпечення оперативно-розшукової діяльності щодо протидії тероризму з метою виявлення існуючих недоліків у цій сфері. Під час дослідження були використані результати аналізу опрацьованої спеціальної фахової літератури, законодавчих актів, практичного досвіду протидії злочинам, пов’язаних із тероризмом та особистого досвіду роботи в правоохоронних органах. Автори надали науково-обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення зазначеної діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Поколодна, М. М. "Зарубіжний досвід забезпечення безпеки учасників оперативної розробки". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, № 4 (76) (2016): 241–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Харун, Олег, Віктор Кульчицький, Олег Чиж та Геннадій Ковальов. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМНИХ АСПЕКТІВ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ВІДБИТТЯ ЗБРОЙНОГО ВТОРГНЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 211–26. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.200.

Повний текст джерела
Анотація:
Досвід проведення операції об’єднаних сил та антитерористичної операції, особливо на її початковому етапі показав, що структура та організація інженерного забезпечення не дають в повній мірі виконувати обов’язки покладені Законом України «Про Державну прикордонну службу України». Тактика ведення гібридної війни, що застосовується країною-агресором показує, що органи та підрозділи ДПСУ в умовах загострення обстановки повинні бути в готовності до ведення пошуку та знищення ДРГ в умовах прикриття їх дій авіацією та артилерією; охорони та захисту державного кордону в умовах застосування мінно-вибухових загороджень; ведення оборонних оїв; діяти в умовах оточення. Враховуючи зазначене підрозділи ДПСУ повинні бути завжди готові до оборони та дій в умовах повного оточення, що є можливим при всебічному та якісному інженерному обладнанні опорних пунктів прикордонних підрозділів, які за відсутності у них важкого озброєння зможуть протистояти 3-х кратній перевазі противника. Крім того, щоб протистояти броньованій техніці необхідно створювати систему інженерних загороджень, а якісне виконання вимог щодо маскування та підготовки шляхів відходу дає можливість відвести підрозділ у визначений район без втрат. Отже, підсумовуючи розглянуте, відзначимо, що підрозділи органу охорони державного кордону повинні бути в готовності до повної автономії в умовах застосування тактики гібридної війни. Засобами інженерного озброєння підрозділи охорони кордону повинні бути забезпеченні виходячи з тактичного задуму, фізико-географічних умов та інфраструктури ділянки відповідальності кожного підрозділу. Рівень теоретичних знань та практичних навиків з інженерного забезпечення особового складу підрозділів повинен надавати можливість якісно та ефективно використовувати в охороні, захисті та обороні державного кордону засоби інженерного озброєння. В подальших дослідженнях необхідно обґрунтувати вимоги до якісно нових способів фортифікаційного обладнання районів, опорних пунктів, рубежів та позицій органів та підрозділів охорони державного кордону, інженерного обладнання пунктів постійної дислокації, інженерних загороджень на НЗОЗ, ефективного застосування ТЗОК при підготовці та відбитті збройного вторгнення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Куркін, В. "Деякі питання оперативно-технічного забезпечення боротьби з організованою злочинністю". Юридичний журнал, № 5 (2007): 56–60.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Hribov, M., and O. Sukhachov. "Conspiracy as a system of measures to ensure the secret of the criminal procedural and investigative activities of the operational law enforcement units." Herald of criminal justice, no. 4 (2019): 33–44. http://dx.doi.org/10.17721/2413-5372.2019.4/33-44.

Повний текст джерела
Анотація:
It is stated that the legal regulation of the matters of conspiracy of activity of operative subdivisions is incomplete, unsystematic. At the legislative level, it is represented by several norms, which not only do not settle the basics for solving these issues, but also are damaging, limiting the possibility of realizing the powerful potential of operational units in the fight against crime. The developers by-laws normative and legal acts, relying on a subjective understanding of the meaning of conspiracy, are trying to tailor the untoward innovation of the legislator to practice. As a consequence, the bylaws of the legal acts are filled with unclear, contradictory norms to ensure conspiracy, adherence to its rules and responsibility for their violation. At the same time, such rules are not formulated in any departmental instructions, and the existing methodological recommendations, mostly, outdated, do not have scientific justification and affect only certain aspects of conspiracy. The lack of proper legal regulation and methodological support for conspiracy issues causes problems of its organization. All this leads to gross errors in the work, and, consequently, to the lack of results of long operational developments, the failure of specific SES and NRD, significant undue costs of human labor and material resources, and most importantly – to the injury and death Operative workers, secret employees, and in some cases their relatives and ordinary citizens. It is not the main reason for such a situation – absence of theoretical foundations of convolutation of the operational units of Ukrainian law enforcement agencies. The purpose of the study is to formulate the theoretical foundations of a conspiration of operational subdivisions and to offer proposals for their practical realization in the form of proposals for changes and additions to the legislative and by-laws normative and legal Acts. The article defines the notion and revealed of the content of conspiracy activities of the operational subdivisions with the introduction of proposals on rationing of the relevant provisions. The conceptual principles of the legal regulation of conspiracy activities of the operational subdivisions are suggested. The ways to improve the legal regulation of information security on activities of operational subdivisions are developed. Revealed the content and formulated the notion of legend, masking and operational cover in the activities of operational subdivisions, the means of improving their legal regulation are offered. The concept and revealed content of the organization of conspiration of operational subdivisions activity is formulated. The assessment of legal regulation is carried out and ways to solve practical problems in the organization of conspiration functioning of the unpublicized forces of operational subdivisions are performed.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

ДУМЕНКО, Микола, Вікторія САДИКОВА та Євгеній ПРОКОПЕНКО. "ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯК ЗАСІБ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 48–64. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.437.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню збалансованої системи показників (ЗСП) як засобу стратегічного управління організацією. З’ясовано: мету та підцілі системи (створення системи управління організацією та показників діяльності керівників, зазначеної організаційно-функціональної структури; забезпечення реалізації стратегії діяльністю всіх підрозділів; усунення розриву між цілями компанії та їх операційною реалізацією; оцінка успішності будь-якого витратного проєкту; узгодження мети компанії з діяльністю персоналу); принципи її організації (причинно-наслідкові зв’язки між цілями та показниками, фактори досягнення результатів, взаємозв’язок із фінансовими результатами); елементи документації ЗСП (як приклад, стратегічна карта); ключові показники ефективності (КРІ) (запізнілі, випереджальні (оперативні)), їх правила (правило “10/80/10”) та принципи впровадження (керованості та контрольованості; партнерства; принцип перенесення зусиль на головні напрямки; принцип інтеграції процесів оцінки показників, звітності та підвищення продуктивності ЗСП; принцип узгодження виробничих показників зі стратегією). Сама ідея збалансування містить у собі врахування під час прийняття управлінських рішень, не лише фінансових даних, а й дані про стан ринку, час і вартість процесів, які виконуються в компанії, інформацію про персонал тощо. При цьому успішне вирішення завдання підвищення продуктивності вимагає встановлення ефективного партнерства між усіма зацікавленими особами та забезпечення широких повноважень співробітників організації. Урахування випереджальних показників дає можливість оцінити діяльність підрозділу та організації в цілому та здійснити прогнозування на майбутнє, з дотриманням високої якості процесів та продукції, ступінь задоволення замовника. Доведено, що збалансована система показників як система управління дає можливість перетворити стратегію організації в систему оперативних цілей і визначень основних показників роботи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Лоскутов, Т. О. "Актуальне дослідження проблем теорії та практики кримінального процесуального доказування при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчим суддею та судом". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 92 (17 грудня 2020): 349–52. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.92.349-352.

Повний текст джерела
Анотація:
Рецензія підготовлена на монографію «Особливості доказування при за-стосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчим суддею та судом: теорія і практика», автором якої є кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності Національного університету «Одеська юридична академія». У монографії розкрито питання щодо рішення про застосування заходів забезпечення кримінального провадження в системі кримінально-процесуальних актів, кримінального процесуального доказування при розгляді слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримі-нального провадження в досудовому провадженні, особливостей доказування при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження в судовому провадженні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Волкова, Тетяна Василівна. "Підготовка інженерів-педагогів з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами”". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 17–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.56.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисципліна “Комп’ютерні технології управління проектами” є однією з основних у підготовці інженерів-педагогів за напрямом навчання 7.010104. “Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”.Поняття проект об’єднує різні види діяльності, які характеризуються низкою ознак, серед яких найбільш загальними є спрямованість на досягнення конкретної мети, певних результатів; координоване виконання взаємопов’язаних дій; обмеженість у часі з визначеним початком і закінченням виконання робіт. З точки зору системного підходу, проект розглядається як процес переходу з вихідного стану до кінцевого – результат за участю механізмів за умови дотримання обмежень. Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів упродовж проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки й технології управління.“Комп’ютерні технології управління проектами” – дисципліна, яка ґрунтується на системному підході, інтегрує спеціальні та загальнопрофесійні знання, вивчає організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, інформаційних і програмних засобів, спрямованих на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Планування проекту – найбільш відповідальна частина управління проектом, оскільки на цьому етапі закладаються передумови для успішної реалізації проекту. Сутність планування полягає у визначенні цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу робіт, застосуванні методів і засобів здійснення цих робіт, ув’язці ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодженості дій учасників проекту. Інформаційна система управління проектом – організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Комп’ютерні технології управління проектом використовуються на таких етапах узагальненого життєвого циклу проекту: планування проекту: детальне планування комплексу робіт і ресурсів, аналіз термінів виконання проекту в цілому і окремих його стадій, ресурсне планування, аналіз і оптимізація графіка розподілу ресурсів проекту і витрат проекту; виконання проекту: контроль за ходом реалізації проекту, аналіз стану проекту, оперативне управління проектом, перепланування проекту.Основна мета планування полягає в побудові моделі реалізації проекту.Програма дисципліни включає теоретичні основи управління проектами і практичні завдання розробки проектів освітнього і виробничого призначення за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Office Project (www.microsoft.com/project).МодульІ. Теоретичні основи управління проектами (12 год.). Класифікація базових понять управління проектами. Системний підхід до аналізу організації управління. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Розробка проектної документації. Оцінка ефективності проекту.МодульІІ. Методологія проектування (12 год.). Планування проекту: основні поняття й визначення, процеси і рівні планування. Початкова фаза проекту. Бізнес-планування. Моделі планування. Мережне планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту.Модуль ІІІ. Прикладне програмне забезпечення управління проектом Microsoft Office Project (6 год.). Основи Microsoft Office Project. Налагодження параметрів проекту. Визначення календаря робочого часу. Управління файлами проекту. Створення і використання шаблонів.Практикум в Microsoft Office Project: проектування і планування електронного навчального курсу.Модуль ІV. Календарне планування (20 год.). Формування мети і складання попереднього плану робіт у поданні Gantt Chart. Створення ієрархічної структури етапів, зв’язків між етапами. Уведення вимог планування. Установлення зв’язків між задачами. Робота з обмеженнями задач. Переривання задачі. Створення і використання календаря задач. Перегляд плану. Робота з поданням Gantt Chart. Робота з поданням Calendar. Редагування проекту в поданні Network Diagram.МодульV. Ресурсне планування (16 год.). Визначення ресурсів і витрат. Визначення пула ресурсів. Сортування, групування та фільтрація ресурсів. Планування ресурсів. Розрахунок вартості проекту. Призначення ресурсів задачам. Призначення фіксованих витрат. Усунення проблем з призначенням ресурсів.МодульVІ. Оптимізація проекту. Налагодження MSProject (10 год.). Перегляд і корекція плану проекту. Друк звітів. Налагодження подання, таблиць, полів, фільтрів і груп; панелей інструментів, меню і форм.Самостійна робота (59 год.) передбачає виконання студентами індивідуальних та групових проектів за варіантами.Програма дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” може бути використана як складова навчально-тематичного плану підготовки інженерів-педагогів комп’ютерних дисциплін, так і як самостійний спецкурс для менеджерів інформаційних систем у системі вищої професійної освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Мирончук, Василь, та Юрій Шалімов. "МЕТОДИКА ПЛАНУВАННЯ ХАРЧУВАННЯ В ОРГАНАХ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 104–17. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.193.

Повний текст джерела
Анотація:
Правильна організація харчування є одним з визначальних факторів підвищення надійності охорони Державного кордону України, рівня бойової підготовки особового складу Державної прикордонної служби України. Організація повноцінного харчування військовослужбовців – це важлива задача продовольчого забезпечення. Вся діяльність відділення продовольчого забезпечення визначається і оцінюється станом військового харчування. Планування і забезпечення підрозділів продовольством, організаційна та інша робота, яку проводить відділення продовольчого забезпечення, має своїм основним завданням забезпечення високоякісного харчування військовослужбовців за діючими нормами забезпечення. Режим та планування військового харчування є найважливішими чинниками, які відіграють значну роль в організації військового харчування. Аналітична робота фахівців продовольчого забезпечення, охорони здоров’я в процесі планування харчування, втілення їх роботи в розмаїття страв на обідньому столі військовослужбовця – це запорука належного виконання оперативно - службових задач.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Мазур, М. Р. "ОСОБЛИВОСТІ КОМПЕНСАЦІЇ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕЗАКОННИМИ РІШЕННЯМИ, ДІЯМИ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ". Знання європейського права, № 2 (27 жовтня 2020): 73–77. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.78.

Повний текст джерела
Анотація:
Конституція України гарантує право кожній особі на відшкодування за кошт держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. А також право особи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої безпідставним засудженням, у разі скасування вироку суду як неправосудного. Ці конституційні положення відтворені у ст. 130 Кримінального процесуального кодексу України, в якій указується, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оператив-но-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за кошт Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом. Стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних особливостей компенсації моральної шкоди, завданої у кримінальному провадженні, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює опе-ративно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. У роботі проаналізовано законодавство (зокрема, КПК України, ЦК України та Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшуко-ву діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури й суду»), наукові позиції та судова практика щодо питання компенсації моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. З'ясовано поняття, суть, підстави та умови компенсації державою моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю її органів. Охарактеризовано особливості компенсації моральної шкоди особі у кримінальному провадженні. Досліджено основні законотворчі та правозастосовні проблеми забезпечення права особи на компенсацію моральної шкоди. На основі аналізу наукових джерел та чинного кримінального та цивільного законодавства обґрунтовується доцільність запровадження презумпції моральної шкоди особі, завданої незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Сформульовано теоретичні висновки з вивчених питань та практичні положення, спрямовані на вдосконалення інституту компенсації моральної шкоди.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Толюпа, С., І. Пархоменко та С. Штаненко. "Модель системи протидії вторгненням в інформаційних системах". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 1 (липень 2021): 39–50. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.01.039.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті запропоновано модель системи виявлення вторгнень (СВВ), яка відображає основні процеси, які відбуваються у системі, з метою оптимізації процесів протидії вторгненням. Такі процеси в загальному вигляді можна розглядати як процеси розподілу і використання ресурсів, виділених на захист інформації. Використання методів моделювання із забезпеченням належного рівня захищеності інформації привело до розроблення множини формальних моделей безпеки, що сприяє підтриманню належного рівня захищеності систем на основі об’єктивних і незаперечних постулатів математичної теорії. Запропонована модель протидії порушенням захищеності інформації в ІС, на відміну від подібних відомих сьогодні моделей, які призначені для оцінювання впливів можливих атак і загроз різних рівнів та прийняття обґрунтованого рішення щодо реалізації систем виявлення вторгнення ІС, надає можливість оперативно оцінювати поточний стан захищеності ІС за умов забезпечення працездатності формальних методів за короткими обмеженими вибірками щодо параметрів засобів захисту ІС та параметрів загроз, що впливають на елементи ІС. Застосування запропонованої моделі дасть змогу отримувати поточні оцінки стану захищеності інформації, надати додатковий час на підготовку та здійснення заходів реагування на загрози з метою підвищення безпеки інформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Levus, Ye V., P. Ya Pustelnyk, M. Yu Morozov та R. O. Moravskyi. "Метод контейнеризації для візуалізації природних і антропогенних ландшафтів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (25 листопада 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.36930/40310514.

Повний текст джерела
Анотація:
Автоматизовані системи для візуалізації ландшафтів набули значного поширення порівняно із створенням тривимірних світів вручну через свою простоту та швидкість. Основними проблемами наявних рішень є їх недостатня реалістичність для великих масштабів, обмеженість засобів для деталізації результатів, продуктивність візуалізації. Вирішення таких проблем потребує значних апаратних ресурсів для забезпечення як якості, так і швидкості візуалізації. Побудовано метод економного використання обчислювальних ресурсів при візуалізації природних і антропогенних ландшафтів. Особливостями побудованого методу є використання дворівневого кешування та серіалізація контейнерів. Перший рівень кешу – оперативна пам'ять системи, де зберігаються останні згенеровані або завантажені контейнери. Другий рівень – дисковий простір системи, куди відбувається серіалізація контейнерів із кешу першого рівня. Використано компактний бінарний формат для серіалізації об'єктів, що дало змогу уникнути надлишкових даних, і як наслідок, зменшити витрати пам'яті. Рішення практично реалізовано у вигляді програмної бібліотеки із набором сервісів для контейнеризації тривимірних сцен LandscapeGen: Containerization. Візуалізовані системою антропогенні та природні ландшафти характеризуються відсутністю артефактів, адаптацією антропогенних об'єктів до природних ландшафтів. Значною перевагою розробленого програмного забезпечення є можливість використання згенерованих ним зображень у сторонніх застосунках. Проаналізовано ефективність побудованого методу для більше як 300 візуалізацій з різними вхідними даними, які є ключовими для визначення складності моделі візуалізації. Часові витрати на візуалізацію порівняно для випадків з кешуванням в оперативній пам'яті, у файловій системі та без кешування. Розроблений метод контейнеризації дає економію часу не менше як на 80 % для випадків як використання кешу першого, так і другого рівнів. Отримані результати засвідчують ефективність та масштабованість розробленого методу контейнеризації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Bratko, Artem, Anton Datskov та Viktor Bereziuk. "Актуальні питання забезпечення процесів планування оперативно-службової Державної прикордонної служби України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 6 (21 грудня 2021): 64–73. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.5.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті авторами проаналізовано та надано рекомендації, щодо процесів планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України. Концептуальними і стратегічними документами держави визначено зміни щодо застосування сил прикордонного відомства в сучасних умовах. Існуючі форми оперативно-службової діяльності набувають нового змісту. На Державну прикордонну службу України, як правоохоронний орган спеціального призначення, покладаються нові завдання щодо захисту державного кордону. У зв’язку з цим система управління Державної прикордонної служби України зазнає суттєвих змін. Розширюється коло завдань резервів Державної прикордонної служби України. Створюються мобільні, ефективні, оснащені сучасним озброєнням, військовою та спеціальною технікою прикордонні Спеціальні сили, що будуть забезпечувати своєчасне реагування на виклики та загрози прикордонній безпеці України, використовуючи раціонально наявний потенціал (спроможності). Постає нагальна необхідність сумісності системи планування з системою, яка прийнята у Збройних Силах України та НАТО на основі спроможностей. Запровадження в діяльність Державної прикордонної служби України планування оперативно-службової діяльності на основі спроможностей дасть змогу значно покращити якість планування, підвищити здатність Державної прикордонної служби України до виконання завдань в сфері забезпечення безпеки державного кордону. Виконання даних заходів, спільно з іншими складовими сектору безпеки та оборони, забезпечить активну участь України в реалізації Спільної безпекової та оборонної політики ЄС та співробітництві з НАТО для забезпечення виконання вимог набуття повноправного членства в Північно-Атлантичному Альянсі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Бруссо, Костянтин. "ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ЩОДО КОРУПЦІЙНИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ У СФЕРІ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (13 липня 2021): 163–69. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.24.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті надані рекомендації щодо використання для організаційно-тактичного забезпечення про- вадження процесуальних дій результатів оперативно-розшукових заходів і негласних слідчих (розшукових) дій як засобів доказування, у т. ч. й тих, які не підлягають розсекреченню і не можуть бути приводами та підставами для проведення процесуальних дій і доказами, а також тих результатів, котрі не набули матеріально фіксованої форми. Встановлено, що використання результатів оперативно-розшукових заходів у кримінальному судочинстві визна- чає напрям розслідування корупційних кримінальних правопорушень, які вчиняються у сфері житлового будівни- цтва. З урахуванням прямо зазначених у Кримінальному процесуальному кодексі України випадків використання відомостей, отриманих під час проведення оперативно-розшукових заходів і негласних слідчих (розшукових) дій, виділено напрями використання їх результатів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Псьол, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ В ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 291–304. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.87.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено особливості реалізації загальнодержавних і відомчих вимог щодо підготовки офіцерського складу Державної прикордонної служби України. Встановлено, що для забезпечення належного кваліфікаційного рівня керівної ланки доцільним є поєднання здобуття бакалаврського або магістерського рівня вищої освіти із здобуттям тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня вищої військової освіти. Здобуттю кожного наступного рівня освіти обов’язково передує період практичного виконання посадових обов’язків в підрозділах та органах охорони кордону. Ці періоди професійної діяльності потребують освітнього супроводу у формі проходження курсів підвищення кваліфікації. Визначено, що зміст підготовки офіцерів тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня Державної прикордонної служби України повинен враховувати завдання і повноваження Служби, які стосуються організації охорони державного кордону на суші і на водоймах; організації прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів та вантажів; забезпечення суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; організації розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності; участі у боротьбі з організованою злочинністю та протидії незаконній міграції на державному кордоні; участі у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом; координації діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України; ведення прикордонно-представницької роботи та іншими специфічними функціями, притаманними лише Державній прикордонній службі України. У зв’язку із цим зміст підготовки офіцерів-прикордонників суттєво відрізняється від змісту підготовки офіцерів взаємодіючих структур, наприклад Збройних Сил України та Національної Гвардії України, і повинен здійснюватись у відомчому вищому військовому навчальному закладі Державної прикордонної служби України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Дем’янюк, Юрій. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ У МАГІСТРАТУРІ ЩОДО УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 147–60. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.263.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню організаційно-педагогічних умов підготовки офіцерів-прикордонників в магістратурі вищого військового навчального закладу на оперативно-стратегічному рівні щодо управління інформаційною безпекою.Зазначається, що результати аналізу наукових праць вказують на те, що значна кількість теоретичних розробок присвячена дослідженню особливостей підготовки фахівців з кібербезпеки, окремих питань технології захисту інформації в системах різного рівня тощо. Однак, поза увагою дослідників залишаються питання удосконалення професійної підготовки фахівців до управління інформаційною безпекою. Наголошується, що процес підготовки є складним і багатоетапним та залежить від ефективності впровадження відповідних організаційно- педагогічних умов, під якими автор розуміє сукупність організаційних, соціально-педагогічних і дидактичних факторів, що впливають на фахову підготовку, дозволяють керувати нею, вести цей процес раціонально, відповідно до предметного змісту, із застосуванням в освітньому процесі ефективних форм і методів такої підготовки. Автором обґрунтовується, що процес підготовки офіцерів-прикордонників у магістратурі вищого військового навчального закладу на оперативно-стратегічному рівні з питань управління інформаційною безпекою буде більш результативним, якщо створити в освітньому процесі такі організаційно-педагогічні умови:відбору змісту навчання офіцерів-прикордонників з урахуванням поставлених цілей їхньої підготовки на оперативно-стратегічному рівні в сфері забезпечення інформаційної безпеки;забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі підготовки офіцерів-прикордонників з питань управління інформаційною безпекою;застосування в освітньому процесі інтерактивних методів навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії