Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Онтологічна система.
Статті в журналах з теми "Онтологічна система"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Онтологічна система".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ткаченко, Костянтин Олександрович. "НЕЧІТКЕ ОНТОЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗНАНЬ В ІНФОРМАЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ СИСТЕМАХ". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 80–91. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблематику підвищення рівнів знань, вмінь та компетенцій осіб, що навчаються (студентів, учнів, курсантів, слухачів курсів тощо) при використанні інформаційних систем дистанційної освіти – інформаційних навчальних систем. Шляхом вирішення проблеми автором обрано моделювання експертних знань в інформаційних навчальних системах на основі онтологічного підходу (аналізу та відповідної класифікації). Проаналізовані підходи виявили наявність проблеми у такій слабкоформалізуємій предметній області, як навчальні курси, які, переходячи від викладачів, що читають їх «вживу», до електронних навчальних курсів, втрачають індивідуалізацію процесу як надання навчального матеріалу, так і відповідного тестового контролю знань, вмінь та компетенцій, що отримуються тими, хто навчається. Саме тому актуальним є онтологічне моделювання експертних знань в інформаційних навчальних системах. Таке моделювання дозволяє перейти до індивідуалізації процесів навчання, використовуючи теорію нечіткого онтологічного моделювання та нечіткі множини: тем, індивідуальних версій курсу, питань, відповідей та підказок. Використання нечіткого онтологічного моделювання при формуванні персональних знань сприяє збільшенню ступеня повноти і достовірності оцінки підготовки осіб, що навчаються, завдяки враховуванню різних факторів, що впливають на відповіді цих осіб. Онтологічний підхід дозволяє сформувати досить повну і структуровану інформаційну базу для забезпечення компетентнісного підходу в освіті: оновлення навчальних планів у тісному зв'язку із конкретними вимогами ринку праці; оновлення електронних навчальних курсів відповідно до вимог стейкхолдерів; формування комплексу робочих графіків під один і той же навчальний план. Все це сприятиме переходу до індивідуалізації освітнього процесу з урахуванням індивідуальних інтересів і можливостей окремих осіб, що навчаються. Ключові слова: інформаційна навчальна система, електронний навчальний курс, експертні знання, моделювання, онтологія, нечітка онтологічна модель.
2
Прийма, Сергій Миколайович, Оксана Вікторівна Строкань, Юлія Віталіївна Рогушина, Анатолій Ясонович Гладун та Андрій Андрійович Мозговенко. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА СЕМАНТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ І ДОКУМЕНТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НЕФОРМАЛЬНОГО Й ІНФОРМАЛЬНОГО НАВЧАННЯ: МЕТОДИ Й ІНСТРУМЕНТИ РОЗРОБКИ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 361–86. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3889.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається актуальна проблема – розроблення інформаційної системи семантичної ідентифікації і документування результатів неформального й інформального навчання, яка спрямована на забезпечення ефективної взаємодії ринку праці з ринком освітніх послуг. Проаналізовано стан сучасного ринку праці та економіки, а також необхідність упровадження інформаційних е-засобів для ефективного управління, обробки і використання інформації щодо визнання результатів неформального й інформального навчання, підвищення «видимості» та цінності результатів навчання, які отримані поза системами формального навчання. У роботі розглянуто методи та проаналізовано інструменти розроблення інформаційної системи семантичної ідентифікації і документування результатів неформального й інформального навчання. Зокрема обґрунтовано доцільність використання семантичних технології для обробки даних Semantic Web, головним завданням яких є оброблення інформації на рівні знання; запропоновано в якості основи інформаційної системи використання європейського класифікатора ESCO; модель предметної області описано на основі онтологічних баз знань. У публікації проаналізовано інструменти розробки інформаційної системи, здійснено концептуальне проєктування та розроблення пропонованої системи. Визначено основні можливості та користувачів інформаційної системи, описано основні етапи створення інформаційної системи: створена онтологічна схема; описано процес інтеграції онтології в RDF-сховище; наведені приклади взаємодії з RDF-сховище шляхом застосування мови запитів SPARQL та конекторів GraphD; розроблено архітектуру та інтерфейс користувача запропонованої інформаційної системи. Результати роботи SPARQL-запитів до даних представлені у вигляді наборів результатів. У якості програмних інструментів для розробки вебсервера для надання користувачам доступу до RDF-сховища прийнято мову РНР та PHP фреймворк Laravel. Дослідження обґрунтовують використання бібліотеки React для розробки інтерфейсу користувача інформаційної системи. У публікації визначено, що подальшим напрямком розвитку дослідження може бути імплементація ідей, методів і самої онтології в інші додатки для практичного використання всіма учасниками ринку праці.
3
Smilka, Vladislav. "ОНТОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ МІСТОБУДІВНОГО МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 223–28. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-223-228.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Положення земельного та містобудівного законодавства визначають необхідність створення окремих галузевих моніторингових систем. Розвиток сучасних технологій забезпечує можливість об’єднання різнопрофільних інформаційних потоків в єдиному середовищі для сприяння якості управлінських рішень. Постановка проблеми. Онтологічна модель подання знань предметної галузі відіграє важливе значення в розробленні інформаційних систем. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі публікації розглядали тематичні та специфічні онтології, а також узагальнену онтологію моніторингових систем, які спрямовані на застосування геоінформаційних технологій. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Онтологічна складова системи містобудівного моніторингу земель населених пунктів, що інтегрує інформаційні ресурси моніторингу земель та містобудівного моніторингу не досліджувалась. Постановка завдання. Визначити склад об’єктів та суб’єктів комплексного моніторингу, виділити окремі тематичні види спостереження, послідовні процеси моніторингу та побудувати онтологічну модель містобудівного моніторингу земель населених пунктів. Виклад основного матеріалу. Онтологія містобудівного моніторингу земель населених пунктів представлена сукупністю множин об’єктів, процесів, видів тематичних направлень моніторингу в складі загальної системи спостережень та множини сутностей об’єктів, визначень понять, відношень. Висновки відповідно до статті. Онтологічна модель моніторингу охоплює сутність спостереження за землями населених пунктів та вказує напрями пошуку нових методів здійснення спостережень та оцінювання структурнопланувальних елементів населеного пункту. Онтологічна модель є базисом для подальшого моделювання та опису системи.
4
Шаповалов, Євгеній, Віктор Шаповалов та Володимир Засельський. "TODOS як середовище цифрової науки для підтримки STEM-освіти". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 89–104. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3778.
Повний текст джерелаАнотація:
Обсяг наукової інформації зростає експоненціально. Стало складніше обробляти та систематизувати цю кількість неструктурованих Підхід до систематизації наукової інформації на основі онтологічної ІТ-платформи Трансдисциплінарний онтологічний діалог об'єктно-орієнтованих систем (TODOS) має багато переваг. Запропоновано вибрати смислові характеристики кожної роботи для подальшого їх впровадження в ІТ-платформу TODOS. Розроблено онтологічний графік із функцією ранжування для попередніх наукових досліджень та для системи відбору журналів. Ці системи забезпечують високу ефективність управління науковою інформацією.
5
Мінцер, О. П., Л. Ю. Бабінцева, В. М. Заліський, М. А. Попова, М. В. Надутенко, Н. В. Харченко та О. К. Ладичук. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ СИСТЕМНОЇ БІОМЕДИЦИНИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗВІТУ НДР «СИСТЕМНО-БІОЛОГІЧНІ ТА СИСТЕМНО-МЕДИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ТА ПЕРЕБІГУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ»)". Medical Informatics and Engineering, № 4 (10 червня 2021): 16–72. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.4.11889.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проаналізовано результати досліджень, що дозволяють створити нові, доповнити та вдосконалити існуючі методи персоналізованої діагностики ішемічної хвороби серця, а також сприяти подовженню строку працездатності населення. На основі трансдисциплінарного підходу створено багатовимірну онтологічну моделі знань із ішемічної хвороби серця. Метою досліджень була концептуалізація основних положень біології' та медицини, обґрунтування інтелектуального інтерфейсу між системно-біологічними та системно-медичними закономірностями в організмі людини. Запропоновано новий підхід до прогнозування наслідків лікування на основі моделювання in silico за допомогою онтологічних моделей знань. Зроблено висновки, що системна концептуалізація основних положень біології та медицини дозволяє створити інтелектуальний міст між ними і створити новий напрям — системну біомедицину. Показано, що системно-біологічний і системно-медичний аналізи вимагають широкого застосування мультидисциплінарних і трансдисциплінарних підходів.
6
Ю. В., КОСТИНЕЦЬ. "ГНОСЕОЛОГІЧНА ТА ОНТОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 88, № 3 (9 січня 2021): 123–30. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.88-3-12.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються підходи розуміння сутності розвитку економічних систем як об’єкту управління, наведено визначення сутності розвитку та сутності економічних систем. На основі проведеного дослідження встановлені основні характеристики умов функціонування ринку як економічної системи. Зроблено висновки про те, що управління розвитком економічних систем передбачає реалізацію загальної концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до функціонування як окремого об’єкту, так і економічної системи, до якої він входить, в структурі національної економіки.
7
Шевчик, Б. М. "ЕТИКО-АКСІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕНТАЛЬНОСТІ КОГНІТАРІАТУ НООЕКОНОМІКИ ІДЕАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є з’ясування та обґрунтування онтологічних вимірів аксіологічних оцінок продукування, руху і споживання інтелектуальних благ у міновому просторі нооекономіки. Досліджуються морально-когнітивні передумови оцінювання, пов’язані з домінуючим типом культурної ментальності інте-лектуальних економічних систем. Розглядається проблема визначення субстанції вартості інтелектуальних товарів на основі рікардіанського, маржиналістського та метафізичного підходів. Аналізується логіка техно-генезу, який призведе до колапсу ринкових систем: нульові граничні витрати анулюють ціновий механізм, в основі якого лежать підраховані затрати робочого часу. Доведено, що, на відміну від технологічних проектів утилітарного комфорту, які оцінюються мірою капіталовіддачі, гуманітарні проекти, – а вони будуть зрос-тати в міру того, як антропогенні роботи, наділені штучним інтелектом, витіснятимуть людський розум з усіх сфер надання послуг, де інформація підлягає оцифровуванню, – оцінюються онтологічними сенсами ко-гнітивних комунікаційних повідомлень. Стверджується, що онтологічний сенс інтелектуального продукту постає як наслідок розпаковування та отекстовлення фільтром свідомості спресованих сенсів семантичного вакууму на ймовірнісній шкалі аксіологічного зважування екзистенціального сенсу буття людини як суб’єкта певного типу культурної ментальності. Обґрунтовується доцільність систематизації утилітарних сенсів онтологічними. Наголошується, що онтологічний сенс має місце тоді, коли зосереджений в інформаційному повідомленні образ вдосконаленої дійсності відповідає нормативному, когнітивному та естетичному принци-пам аксіологічного континууму домінуючої культури, де знімається суперечність між буттям і небуттям. Постулюється зв’язок нооекономіки з ідеаційним, а не чуттєвим типом культури та оголошується суб’єкт такого мислення – когнітарій. Стверджується, що в умовах нооекономіки ідеаційної культури ціна істини та інституціоналізація доходу формуватимуться у середовищі не ринкового, а символічного обміну. Когнітаріат визначається як меритократична еліта нооекономіки ідеаційної культури, що продукує онтологічні сенси розширеної екзистенції через логотерапевтичний ефект інтелігібельного зусилля.
8
Колеснік, В., та O. Ролик. "Онтологічна стратифікація ІТ-інфраструктури при управлінні якістю ІТ- послуг". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 38 (31 травня 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.232954.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток складних інформаційних систем спричиняє появу великої кількості проблем, пов’язаних з управлінням. При цьому ключовою складовою будь-якої системи інформаційного суспільства є ІТ-інфраструктура, і для того, щоб мати можливість забезпечувати споживачів необхідними послугами, варто впровадити підхід до управління якістю послуг в ІТ-інфраструктурі. Стаття присвячена розвитку існуючого підходу до управління якістю послуг. Розглядається стратифікаційний підхід до розбиття складної ієрархічної системи. Запропоновано вдосконалення стратифікаційного розбит- тя на основі онтологічного опису цільового призначення використання ІТ-інфраструктури, що дозволяє врахувати специфіку поведінки ІТ-послуг у залежності від доменної області, у якій відбувається надання цих послуг. Окрім того, запропоноване розбиття базується на дедуктивному розгляді системи із подальшим збільшеннямкількості деталей на наступних етапах розгляду. Такий підхід дозволяє узгодити поведінку ІТ-інфраструктури на різних онтологічних рівнях, а також виявити залежності між цими рівнями. Для управління якістю на верхніх онтологічних рівнях, де конкретні властивості компонентів системи невідомі, використано статистичне керування процесом, яке спирається на статистичні властивості процесів, що протікають в ІТ-інфраструктурі.
Бібл. 15, іл. 3
9
Holovin, O. O. "Онтологічна інформаційно-аналітична підтримка процесів функціонування системи управління технологіями військового призначення". Озброєння та військова техніка 22, № 2 (25 червня 2019): 16–28. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.2(22).16-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано важливість і актуальність проблеми міжвідомчої інформаційної взаємодії в сфері планування, розробки, використання та контролю за переміщенням технологій військового призначення для забезпечення воєнної безпеки держави. Дається визначення поняттю системи управління технологіями військового призначення. Інтеграція різних інформаційних ресурсів в зазначену систему здійснюється на основі процедур трансдисциплінарних онтологій. Запропонований підхід до побудови інформаційно-аналітичної системи забезпечує вирішення когнітивних метазадач: “структуризація”, “аналіз”, “синтез”, “раціональний вибір” при обробці текстових документів, баз даних та знань.
10
Kuz, Oleh, та Valentin Cheshko. "ТРАНСБІОПОЛІТИКА: ОНТОЛОГІЯ ТА МЕТАТЕОРІЯ КЕРОВАНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, № 1 (21 липня 2021): 84–94. http://dx.doi.org/10.15421/342110.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку науки визначається радикальними інституційними змінами в її соціальному статусі та структурі. Основні відмінності від класичного етапу зводяться до: по-перше, відмови від принципу етичної нейтральності наукового знання і, по-друге, реального перегляду змісту категорії «парадигма» як центрального елементу організації теоретичних знань. Її замінюють значно більш складними конструкціями, що складаються з кількох гетерогенних компонентів. Відбувається взаємне проникнення публічно-аксіологічної та описово-наукової форм дискурсу, що створює нерозривну єдність щодо змісту теоретичної структури. Публікацію присвячено аналізу цих обидвох аспектів теоретичної технонауки. У відповідності до специфічності предмету дослідження було застосовано методи квантифікаційного дискурсивного та концептуального аналізу метатеоретичних і онтологічних знань відповідно. Надметою є визначення базової схеми взаємодії між організацією трансдисциплінарної матриці та онтологічним рівнем теоретичного технознання. У онтологічному аспекті технонаука (постакадемічна наука) є теоретичним і технологічним інструментарієм щодо управління напрямком біологічної та соціокультурної еволюції. У епістемологічному аспекті сучасні теорії, що мають людський вимір, містять специфічну (транс)дисциплінарну матрицю, що складається не з одного, а двох парадигмальних ядер: науково-дескриптивного та гуманітарно-аксіологічного. Згідно з нашою моделлю, принципи біоетики є соціальним інститутом регулювання та контролю технологічного (біологічного та соціального) ризику. Прикладні технологічні розробки представлені (1) генною інженерією як інструментом управління біологічною еволюцією та (2) соціально-економічною інженерією як засобом управління цивілізаційним і соціокультурним розвитком. Ця бінарна структура логічно походить з постульованої нами трьохмодульної організації стабільної еволюційної стратегії людини розумної. Натурфілософія знову набуває статусу основної теорії еволюції в експліцитному вигляді. Існує система метафізичних постулатів і онтологічних категорій, що походить з антропного принципу участі. Для сучасної неоліберальної політичної демократії біовлада та біополітика є найбільш ефективною технологією стабілізації сценаріїв і тенденцій глобального еволюційного процесу, оптимальними щодо цієї ідеологічної системи. Висновки. Трансбіополітика у нашому розумінні постає як політична проблематика, пов’язана з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Найближчими десятиліттями трансбіополітика стане несучим елементом глобального процесу еволюції ноосфери з подальшим ускладненням і збільшенням когезії між окремими соціокультурними типами, що входять до системи сучасної глобальної цивілізації.
11
Радчук, Ольга Вячеславовна. "КОРЕЛЯЦІЯ ПОНЯТТЯ «ВІДСУТНІСТЬ» ІЗ СЕМАНТИЧНИМИ КАТЕГОРІЯМИ ПОЗБАВЛЕННЯ, КАРИТИВНОСТІ Й НЕВОЛОДІННЯ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 52–57. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У межах когнітивної лінгвістики досліджуються мовні явища, що відбивають систему світобудови, а також розуміння і сприйняття людиною існуючого світу в реаліях і абстракціях. Онтологічні та гносеологічні суті як буття людини, так і мови як системи базуються на опозиції наявність vs відсутність. У сучасних лінгвістичних студіях розвиваються ідеї основоположників когнітивного напрямку Дж. Лакофф, Р. Лангакера, Е. Рош, Ч. Філлмора, У. Чейфа. Особлива увага приділяється лінгвальним узагальненням, що мають конкретну реалізацію в мові та мовленні, і, в той же час, охопленню всієї системи мови. Оскільки всю мовну систему пронизують асиметричні відносини, а теорія опозицій відображає сутнісні властивості системи мови, абстрактне поняття «відсутність» висувається на перший план в аспекті пояснення привативного характеру мови. Застосування лінгвокогнітивного аналізу, в основі якого лежить теорія прототипового опису лексико-граматичних явищ, дозволяє розглянути поняття «відсутність» у системі мови і засоби його репрезентації. Поняття «відсутність» і семантика засобів його вираження не піддавалися окремому розгляду. В наукових працях ставилися питання про самостійний статус у російській мові семантичних категорій позбавлення, неволодіння і каритивності, що фрагментарно пов’язані з поняттям «відсутність». Зокрема, зазначені семантичні категорії протиставлялися детально дослідженій на матеріалі російської мови категорії посессівності. Огляд досліджень категорій заперечення, каритивності, позбавлення і неволодіння свідчить про те, що вони безпосередньо і нерозривно пов’язані з поняттям «відсутність», а їх кореляція відбиває взаємозалежність конкретного (семантичних категорій) і цілого, під яким мається на увазі поняття «відсутність». Семантичний обсяг абстрактного поняття «відсутність» ширше, ніж семантичний обсяг зазначених категорій.
12
Скорик, А. Б., та С. П. Ярош. "Еволюційний розвиток концепції мережево-центричних війн, системно-концептуальні основи теорії дата-центричних операцій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 26–34. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті коротко обговорюються основні принципи концепції мережево-центричних війн. Робиться висновок про те, що в умовах переходу людства до 6-го технологічного укладу виникає чергова точка біфуркації, яка визначає зміну парадигми розвитку систем ОВТ та концепції ведення бойових дій. Аргументується необхідність розвитку теорії дата-центричної операції. Викладаються системно-концептуальні основи теорії дата-центричної операції. Запропонована онтологічна модель дата-центричної операції. Пропонується 4D-екстенціональне представлення бойового простору об'єднаних в єдину мережу систем ОВТ. Вводиться поняття дата-центричних систем, розкривається сутність методу адаптивного просторово-часового синтезу їх структури.
13
Kravtsov, Yuriy. "Феноменологічна складова онтології соціальної реальності". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 3–11. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Автор вважає, що в сучасній філософії не існує єдиних понять онтології і буття, а є різні типи онтологічних систем, в яких поняття буття має різні інтерпретації. Відмінності в інтерпретаціях не випадкові, бо є наслідком тих настанов свідомості, які лежать в основі нашого розуміння дійсності і присутні в ньому, як правило, «за умовчанням». Наші онтологічні орієнтації визначаються глибинними ментальними структурами і смислами, які далеко не завжди для нас самих є очевидними і раціонально доказовими. Тобто сам вибір онтології виявляється процедурою, що виходить за межі раціонального дискурсу і аргументації. Автор констатує, що дані установки не вводяться довільно мислителем, а обґрунтовуються і схвалюються науковим співтовариством, відіграють роль певних абсолютних передумов, що, як правило, не артикулюються і явно не визначаються.
14
Скорик, А. Б. "Дата-центрична операція, принципи системо- системного мислення і концепція створення архітектурного фреймворку зенітних ракетних систем AFADS". Системи обробки інформації, № 4(163), (28 жовтня 2020): 77–86. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.163.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті піднімаються питання розбудови теорії дата-центричних операцій (DCO) на основі застосування методології архітектурного підходу при створенні систем-систем ОВТ. Коротко розглянуті питання використання архітектурних фреймворків, особливості їх аналізу в рамках теорії DCO. Проаналізовано вплив філософії Аккофа і “системо-системного мислення” на розвиток DCO. Сформульовано концепцію створення архітектурного фреймворку AFADS, спеціалізованого для підтримки процесів життєвого циклу ЗРС. Запропоновано метод розробки, концептуальну, онтологічну і інформаційну моделі AFADS, розглянуто використання в AFADS моделі сервіс-орієнтованого доступу.
15
Шевчик, Б. М. "НОРМАТИВНИЙ ІДЕАЛ НООЕКОНОМІКИ ІДЕАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається аксіологічний вплив нормативного ідеалу ідеаційної культури на розвиток ін-ституціональної системи нооекономіки у сфері регулювання відносин виробництва, обміну і розподілу вар-тості інтелектуального продукту інтелігібельного способу виробництва. Визначаються особливості фор-мування споживної вартості та субстанціональної основи інтелектуального продукту нооекономіки іде-аційного типу культурної ментальності. Обґрунтовується ідея становлення продуцента інтелектуально-інноваційного товару нооекономіки – когнітаріату. Обґрунтовується гіпотеза застосування принципів сим-волічного обміну як мережевого середовища руху інтелектуального товару у специфічному режимі обміну, розподілу і привласнення вартості і доходів. Аналізуються онтологічні витоки когнітивних систем, на основі яких формується якісна основа вартості інтелектуальних благ. Досліджуються техногенні та соціально-економічні передумови появи і поширення когнітаріату як меритократичного класу суспільства нооекономіки саме ідеаційної, а не чуттєвої культури. Висунуто гіпотезу про тріалектичну, а не дуалістичну структуру символічного обміну інтелектуальних благ нооекономіки. Здійснено спробу виявити референтний зв’язок між онтологічною новизною (як споживною вартістю) інтелектуального блага та нормативним ідеалом доміную-чого типу культурної ментальності, передусім ідеаційної, через спосіб інтерпретації соціально-історичного часу в межах лінійної та циклічної хронологічних парадигм. Вплив нормативного ідеалу на характер функціонування економічних інститутів пояснюється явищем акаузальної рекурентності, завдяки якій пара-дигмальна ідея “вічного становленняˮ імплікується у парадигмальний проект “великого поверненняˮ. Ствер-джується, що нооекономіка, інтерпретована у контексті соціокультурних флуктуацій, можлива лише як па-тернальний проект ідеаційного типу культури.
16
Morozova, О. I. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСІВ, ЩО ПРОТІКАЮТЬ В ОСВІТНІХ ТА ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ, ЗАСНОВАНА НА ВИКОРИСТАННІ ОНТОЛОГІЧНОГО ІНЖИНІРИНГУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.135.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі наведено модель формування процесів, що протікають в освітніх та виробничих системах, заснована на використані онтологічного інжинірингу. В основу моделі входить термінологічна система предметної галузі «Організація та функціонування закладу вищої освіти», терміни якої пов'язані між собою гіперономічними відносинами. Основною метою побудови термінологічної системи є відокремлення з термінологічної низки три групи термінів, тобто їх попередня класифікація. Така класифікація передбачає упорядкування певних термінів з метою пошуку між них однорідних зв’язків та відносин. Рівень корінного поняття має троє термінів та їх поняття, які формують три гілки понять. Наведено укрупнену схему термінології предметної галузі «організація та функціонування вищого навчального закладу». Як кореневий термін, який задає своєрідний розмір термінологічного дерева предметної області «організація і функціонування закладу вищої освіти» обраний термін «вища освіта». Виділено три гілки термінів, які утворюють термінологічне дерево, яке покриває своїми визначеннями предметну область. Перша гілка передбачає використання відносин «загальне – часткове» та «рід – вид». Друга гілка буде формуватися на просторо часових відносинах або як кажуть темпоральних відносинах, а також причино-наслідних зв’язків між певними поняттями. Третя гілка, в корні якої полягає термін «педагогіка вищої школи» передбачає будь які відносини між низ лежачими термінами. Одержану термінологічну систему предметної галузі представлено у виді онтологічної моделі, структура якої має деревовидний вигляд. Таке представлення дає можливість формалізувати предметну галузь. Корисність даної термінологічної системи у тому, що вона може стати основою для множини навчальних дисциплін, які називаються «Вступ до спеціальності». Крім того, словник дає методичну основу викладачам, які формують або оновлюють робочі навчальні програми на етапі обмірковування назв навчальних модулів, тим, а також анотацій до них з метою створення укрупненого термінологічного дерева навчальної дисципліни, яке буде основою для наповнення її навчальним матеріалом.
17
Турган, О. "Універсалія в системі онтологічної поетики". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 1 (326) (2016): 218–23.
Знайти повний текст джерела
18
Турган, О. "Універсалія в системі онтологічної поетики". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 1 (326) (2016): 218–23.
Знайти повний текст джерела
19
Золотова, Ніна Сергіївна. "Онтологічне представлення предметної області у автоматизованих навчальних системах на прикладі графічної САПР". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 106–12. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.325.
Повний текст джерелаАнотація:
Високі темпи оновлення техніки і технологій, які перевищують сьогодні темпи зміни поколінь людей, зумовлюють зміни в системі професійної освіти. Вона відрізняється від традиційної освіти, перш за все, своїм технологічним забезпеченням, оскільки не може функціонувати на базі традиційних освітніх технологій [1].Технологічність неперервної професійної освіти означає таке:– збільшення часових термінів і значущості етапів самоосвіти;–підвищення ролі засобів навчання, розроблених на основі сучасних інформаційних технологій;–підвищення значущості принципу індивідуалізації навчання.З розвитком інформаційних технологій все більшого поширення набувають автоматизовані навчальні системи, які мають реалізувати наведені вище принципи. У даній статті розглядатиметься модель представлення предметних знань у одній з таких навчальних систем, яка у свою чергу призначена для вивчення графічних САПР .Розглянемо структурування навчального матеріалу спочатку з найзагальніших позицій. Навчальний матеріал завжди являє собою систему, що має ту чи іншу структуру. Виділяють глобальну і локальну структуру навчального матеріалу. До глобальної структури відносять більш чи менш об’ємні частини навчального матеріалу, до локальної структури – систему внутрішніх зв’язків між поняттями, що входять у дану частину матеріалу.Моделювання навчальної предметної області істотно відрізняється від моделювання інших предметних областей. Цілі моделювання навчальних і не навчальних предметних областей є різними. Так відбувається тому, що будь-яка діяльність здійснюється шляхом розв’язання власних, специфічних задач. Але у ненавчальній діяльності розв’язання задач і є ціллю, тоді як для навчальної діяльності розв’язання задач – це не ціль, а засіб досягнення цілі (маються на увазі цілі навчання). Інакше кажучи, власне результат вирішення задач не настільки важливий, як сам факт його правильності чи неправильності. Важливий процес їх вирішення, так як саме під час процесу вирішення задач у учня формується спосіб дій.Для того, щоб навчити людину певній діяльності, необхідно виділити усі дії, які належать до цього виду діяльності, а у кожній дії – усі операції, що забезпечують успіх цієї дії.У відповідності до класифікації (рис. 1), існує розподіл предметних знань на декларативні і процедурні [2]. Рис. 1. Класифікація предметних знань При побудові моделі предметної області (ПО) її об’єкти та поняття вивчаються з точки зору структури чи зовнішніх форм (синтаксична модель ПО), властивостей та відношень між ними (семантична модель), методів та алгоритмів функціонування (прагматична модель ПО).Одним з актуальних підходів до побудови такої моделі знань є онтологічний аналіз, яки включає побудову словника понять і термінів для опису ПО та набір логічних висловлювань, які формулюють обмеження, що існують у предметній області.Онтологія визначає загальний словник для спеціалістів, яким необхідно разом використовувати інформацію у предметній області. Звичайно онтологія включає структури даних, які містять усі релевантні класи об’єктів, їх зв’язки і правила (теореми, обмеження), прийняті у цій області. Чому виникає потреба у розробці онтології? Ось деякі причини:– для спільного використання людьми чи програмними агентами, загального розуміння структури інформації;– для можливості повторного використання знань у предметній області;– для відділення знань у предметній області від оперативних знань;– для аналізу знань у предметній області.Онтологія предметної області сама по собі не є метою дослідження. Розробка онтології подібна до визначення набору даних і їх структури для використання іншими програмами.В основі онтологій лежать класи, об’єкти, їх властивості та обмеження, що реалізують представлення про об’єкти як про множину сутностей, які характеризуються певним набором властивостей. Ці сутності знаходяться у певних відношеннях між собою і за певними ознаками (властивостями та обмеженнями) об’єднуються у групи (класи). В результаті повного опису об’єктів та їх властивостей предметна область буде представлена як складана база знань, для якої можна здійснювати інтелектуальні операції, такі як семантичний пошук і визначення цілісності та достовірності даних.В рамках навчальних процесів застосування онтологій дозволить визначити основні компоненти навчальних дисциплін – лекції, практичні та лабораторні заняття, навчальні матеріали, що використовуються. Роль навчальних систем у такому випадку буде зводитися до ролі інтелектуальних агентів, які будуть здійснювати вибірки з бази знань у залежності від контексту навчання. Іншою досить важливою особливістю такої системи буде можливість збудувати тестуючу програмну систему, яка генеруватиме набори контрольних завдань виходячи з семантики описаних онтологій конкретних навчальних курсів.В основу онтології «Навчальна дисципліна» (рис. 2) покладено основні принципи, які використовуються для структуризації лекцій, практичних занять і т.д. в «звичайному» навчальному процесі. У відповідності до цих принципів було сформовано структуру і виділено основні компоненти навчальних курсів.Даний спосіб являє собою шаблон, що описує структуру електронних матеріалів навчального курсу. Іншими словами, було створено онтологію, що визначає структуру і поняття, характерні для більшості навчальних курсів.Предметною областю тут є вся термінологія, що використовується для організації навчального курсу: тема, лекція, практичне заняття, лабораторна робота, контрольні запитання, приклади, списки додаткової літератури, а також усі більш дрібні компоненти кожного з об’єктів [3].У цій статті онтологія – формальний явний опис понять розглянутої предметної області (класів), властивостей кожного поняття (слотів, атрибутів) та обмежень, накладених на слоти (інколи їх називають обмеженнями ролей). Онтологія разом з набором індивідуальних екземплярів класів утворює базу знань.Якщо ж ми будемо за допомогою онтологій описувати предметну область «графічна САПР», то вона виглядатиме дещо інакше. У центрі онтології знаходяться класи, що описують поняття предметної області. Наприклад, клас «Інструменти створення зображення» представляє всі засоби, якими можна скористатися для створення графічного зображення.Конкретні інструменти, такі як «Точка», «Відрізок», «Коло» – екземпляри цього класу.Деякі класи мають підкласи, які представляють більш конкретні поняття, ніж надклас. Наприклад, можна розділити клас усіх інструментів оформлення на розміри, умовні позначення, інструменти вставки текстів і таблиць. Рис. 2. Онтологічне подання змісту навчальної дисципліни В результаті вивчення було виявлено наступні види зв’язків в онтології (табл. 1):Таблиця 1Типи зв’язків у онтології Тип зв’язкуЗначення зв’язкуПриклад застосування у предметній області «Навчання»Приклад застосування у предметній області «Графічні системи»Таксономія («kind-of», «is-a»)Відношення приналежності до певного класу чи категоріїКонтрольні запитання, контрольні завдання, тести належать до категорії «Засоби контролю знань»Наприклад, інструменти «Колонна», «Балка», «Ферма» належать до більш загальної категорії «Несучі конструкції». Інструменти «Стіна», «Перегородка» належать до категорії «Огороджуючі конструкції»Партономія («part-of», «consists», «has part»)Відношення «частина-ціле», складова частина, компонентЛекції, практичні завдання, тести є складовими частинами навчального курсу. У свою чергу вони також поділяються на частини: тести складаються з запитань, лекції – з певних інформаційних блоків тощоКреслення може містити такі складові, як графічна частина, елементи оформлення, атрибути або метадані. У свою чергу графічна частина складається с шарів, шари з макрооб’єктів, макрооб’єкти з елементарних об’єктівГенеалогіяВідношення «предок-нащадок»На рис. 2 є наступний приклад такого відношення: класи «Електронна література» та «Друкована література» є нащадками класу «Література» «if-then»Причинно-наслідковий зв’язокПрикладом причинно-наслідкового зв’язку у навчальному процесі може бути адаптація навчального курсу у відповідності до результатів попередніх тестувань особи, що навчається.Прикладом причинно-наслідкового зв’язку може бути зміна розмірного напису при зміні геометричних характеристик об’єкту, перебудова зображення при зміні масштабу і т.д.Атрибутивний зв’язокСутність є одночасно атрибутом іншої сутностіНа рис.2 представлено сутність «Вид діяльності», атрибутами якої є «Теоретичні відомості», «Приклади», «Вправи», «Контроль», «Література». В той же час вони є окремими сутностями і мають власні атрибути. Існує декілька можливих підходів для розробки ієрархії класів: низхідний, висхідний та комбінований. Для даної розробки був обраний висхідний підхід, який починається з визначення найбільш конкретних класів, листків ієрархії, з наступним групуванням цих класів у більш загальні поняття. Наприклад, спочатку ми визначаємо класи для інструментів «Стіна», «Колона» й «Вікно». Потім ми створюємо загальний надклас для цих трьох класів «Інтелектуальні інструменти», який, у свою чергу, є підкласом для «Інструментів створення зображення».Класи самі по собі не містять достатньої інформації про об’єкти предметної області, після визначення ієрархії класів необхідно описати внутрішню структуру понять, тобто їхні властивості та обмеження.У процесі навчання системою фіксуються стійкі послідовності чи комбінації об’єктів (т.зв. патерни проектування) та понять, вони класифікуються і формуються у асоціативні ланцюги та метапоняття. Ланцюги операцій об’єднуються в операції більш високого рівня, в результаті на моделі ПО будується ієрархія операцій.Висновки. У даній статті описано процес розробки онтології інструментальних засобів для створення проектної документації з використанням графічних САПР. Детально розглянуто усі кроки створення онтології, питання визначення ієрархій класів та властивостей класів і екземплярів.
20
Крутов, В. "НОВА ОНТОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ". Військова освіта 38, № 2 (5 квітня 2019): 144–51. http://dx.doi.org/10.33099/2617-1783/2018-2/144-151.
Повний текст джерела
21
Айтов, С. "Соціально-культурні чинники виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії". Studies in history and philosophy of science and technology 30, № 1 (17 травня 2021): 32–39. http://dx.doi.org/10.15421/272103.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено складну проблематику впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії втілилися у етапах ґенези і «тотальної історії», початкових у розвитку цієї науки. В їх межах сформувалися онтологічні, гносеологічні і аксіологічні засади, значущі для подальшого розвитку історично-антропологічних концепцій. Так, в онтологічній сфері було генеровано рефлексивне поле наукових пошуків: масова психологія суспільств Західної Європи доби Середньовіччя і Раннього Нового Часу, їх свідомі і підсвідомі уявлення про світ, установки суспільнозначущої поведінки, різноманітні форми життєдіяльності й повсякденного життя, релігійні і парарелігійні вірування. У гносеологічній сфері було утворено «методологічний інструментарій» історично-антропологічних студій, який засновувався на теоретичних підходах до подій і процесів минулого як до наукової проблеми і широкого міждисциплінарного діалогу; концепції довгого часу історії як такого, протягом якого змінюється ментальність суспільств. Аксіологічна сфера сформувалася у розумінні людини як головного об’єкта історично- антропологічних студій і важливого чинника історичної динаміки, який здійснює на останню вельми значний вплив. Формування зазначених змістовних площин історичної антропології відбулося під суттєвим впливом соціально-культурних процесів першої половини минулого століття. Серед них слід виокремити процеси «масовизації» суспільств; значну ідеологізацію суспільної свідомості багатьох країн світу, передусім європейських; широке розповсюдження ідеологічних систем як правого (нацизм, фашизм), так і лівого (комунізм, соціал-демократизм) спрямування, котре супроводжувалося всеохоплюючою вірою великих мас населення в істинність їх постулатів; поразка нацистських соціально- політичних моделі й ідеології у Другій світовій війні; початкова фаза утворення соціально- психологічних основ «суспільства споживання». Дані соціокультурні тренди стимулювали в історичній антропології орієнтацію на вивчення і осягнення масової психології суспільств минулого в її підсвідомому й свідомому елементах як сутнісно важливих чинників причинності й змісту їх історичної динаміки. Дослідження і аналіз ментально-культурного горизонту каузальності, особливостей і перспектив розвитку процесів минулого усіх рівнів виявилися основним завданням історично-антропологічних концепцій.
22
Храмова, І. О. "Підтримка цілісності семантичного шару загального інформаційного простору корпоративних інтелектуальних систем". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 3 (21 вересня 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.3.244796.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто деякі аспекти актуалізації семантичного контексту для спільного інформаційного простору корпоративних інтелектуальних систем. Динамічний світ спонукає модифікувати існуючу семантичну модель такої системи відповідно до безперервних змін, що важко зробити вручну, оскільки семантика такого інформаційного простору час-то представлена набором онтологій і їхніми взаємними відображеннями. Існують певні проблеми підтримки цілісності семантичної моделі, що пов’язані зі змінами, оскільки елементарний процес зміни може викликати інше завдання зміни або навіть послідовність таких зав-дань. У роботі розглянуто такі питання як джерела та види змін в онтологічних моделях, визначено основні завдання, які виконуються в процесі внесення змін. Також надано перелік існуючих методів і підходів до виконання тих чи інших завдань.
23
Bohdanets, I. M. "ANTHROPOLOGICAL ASPECT OF VIRTUAL CONSTRUCTION." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 33 (March 27, 2022): 8–12. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1064.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямовано на пошуки алгоритму віртуального конструювання з урахуванням антропологічного параметра. Об’єкти віртуальної реальності досі по замовчуванню ототожнюють з реальними об’єктами не зважаючи на різні матерії втілення та відмінності у закономірностях їх існування. Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій та підвищення значення віртуальної реальності для людства обумовлюють логічну необхідність вивчення віртуальних конструктів, особливо антропологічного контексту їх існування, адже заміна матерії сконструйованим людиною знаком захищає об’єкти віртуальної реальності від руйнування, що зрештою призводить до віртуальної експансії шляхом нагромадження інформаційних потоків, а отже до посилення залежності людини від віртуальної реальності. Як засвідчує проведений аналіз, тенденція до дублювання основних закономірностей творення конструктів матеріальної реальності віртуальною не є гарантією онтологічної ідентичності, адже на відміну від предметного поля реальності, кожен віртуальний конструкт та кожен етап його створення є антропологічно обумовленим. У контексті трансформацій сучасного суспільства, спричинених зростанням споживчих потреб людства, феномен віртуальної реальності вимагає теоретичного доповнення системи та переосмислення її з антропологічних позицій. На тлі підвищення інформаційного попиту та прагнення до самореалізації шляхом захоплення абсолютної влади над відкритим для маніпуляції кіберпростором виникає потреба у створенні самодостатнього та онтологічно незалежного образу віртуальної реальності, який дозволить контролювати вплив здійснюваний на людину шляхом впорядкування сутнісних структур віртуальної реальності. У перспективі, необхідною умовою розвитку віртуального конструювання є наслідування природної регуляції, яка реалізується у науці за допомогою синергетичного підходу.
24
Богуцький, Ю. П. "Онтологічні та соціокультурні детермінанти в системі гуманізаційних процесів". Культура України, Вип. 27 (2009): 36–47.
Знайти повний текст джерела
25
Guyvan, P. D. "TIME AS A CRITERION FOR THE MOVEMENT OF SOCIAL PHENOMENA IN SPACE. FEATURES OF PERSONAL PERCEPTION OF TIME MOVEMENT." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 32 (February 3, 2022): 35–39. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1022.
Повний текст джерелаАнотація:
Гуйван П. Д. Час як критерій руху суспільних явищ у просторі. Особливості персональної перцепції часового руху. – Стаття .Стаття присвячена науковому дослідженню питання про сутність і зміст часового поступу в природі,який стосується як cуспільних взаємин, так і сферипі знання різних сторін буття, що нас оточує. Наголошується, що питання часу має досить вагоме світоглядне значення, адже час у людському сприйнятті є тим явищем, яке характеризується особливою емоційністю усвідомлення як фактор, що зумовлює тимчасовість нашого перебування на землі. Час є тим всеохопним чинником, який дозволяє виявити сутнісний зв’язокподій і явищ, що відбуваються в просторі, надавшиїм належної перцепції щодо місця в системі взаємодій різних явищ конкретної взаємодії в просторі. У роботіакцентується, що темпоральні питання завжди маютьрозглядатися у взаємовідношенні з просторовим, цявзаємодія завжди була важливим елементом вивчен-ня світу. Досліджене онтологічне бачення темпораль-них процесів, за яким матерія сприймається не черезокремі її властивості, а через загальний, всебічний та абстрактний характер своїх виявів. Це означає, що час,за цією теорією, має суб’єктивний вияв, що відтворюється у відчуттях та переживаннях конкретної людини щодо реальних матеріальних явищ, відображених увнутрішній тривалості, що і створює час зовнішньогосвіту. Визначено, що час є властивістю самого буття,його онтологічним атрибутом, якщо об’єкт переміщу-ється в просторі, то він, безумовно, також переміщу-ється в часі. У роботі зроблено висновок про наявність серйозних труднощів у процесі пізнання часу: час маєтісніший зв’язок із різноманітними чинниками, що зу-мовлюють існування тіл у просторі, ніж це постулюється. Зазначено, що дослідження темпоральних власти-востей історично відбувалося в межах уявлень про часяк абсолютне й однорідне явище, що має однакові па-раметри в усіх точках простору, що не зовсім точно від-творює реальну картину буття. Насправді, більшістьточних наук оперують поняттям реального часу, якийконцептуально обґрунтовується тезою А. Ейнштейна,що час є нерівномірним, багатонаправленим, багато-мірним та залежить від властивостей системи облікуй руху матерії. Виходячи з більшої простоти абсолютного Ньютонівського часу та зручності користування,пов’язаний із ним механізм доволі успішно використо-вується як найпростіша модель реального темпорального застосування.
26
Бех, В. П. "Інформаційна єдність соціальних систем як онтологічна основа сучасного інтеграційного процесу". Нова парадигма, Вип. 65, ч. 1 (2007): 7–31.
Знайти повний текст джерела
27
Пащетник, Олеся Дмитрівна, Василь Володимирович Литвин, Вячеслав Леонідович Живчук та Леонід Іванович Поліщук. "Визначення складу та структури онтологічної системи підтримки прийняття рішень командирами з’єднань і частин сухопутних військ збройних сил України". Озброєння та військова техніка 27, № 3 (21 лютого 2022): 21–29. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.3(27).21-29.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено основні особливості побудови системи підтримки прийняття рішень командирів з’єднань і частин Сухопутних військ Збройних Сил України, центральною компонентою якої є онтологічна база знань. Проведено опис можливого використання онтологій до структурованого представлення складових прийняття рішень та відповідних складових областей, що описують такий процес. Встановлено, що онтологія предметної області будується для опису та пояснення процесу прийняття рішень MDMP за стандартами країн-членів НАТО на основі знань, формалізованих у керівних документах щодо обміну інформацією, структури баз даних, а також програмної реалізації моделей, методів та алгоритмів функціонування окремих модулів системи підтримки прийняття рішень.
28
Федій, О. А. "Терапевтичний потенціал естетичної системи Всесвіту: філософсько-онтологічний підхід". Педагогіка і психологія, № 3 (68) (2010): 80–90.
Знайти повний текст джерела
29
Титенко, С. В. "Інтерактивні карти понять в онтологічно-орієнтованих інформаційно-навчальних веб-системах". Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", № 2 (124) (2019): 24–36.
Знайти повний текст джерела
30
Rubanets, Oleksandra. "Методологічний та онтологічний зміст об’єктивності". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (18 травня 2018): 136–45. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.1-2.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу ролі загальнологічних методів та аналізу принципів причинності, інваріантності, збереження, симетрії та спостережуваності розкривається методологічний зміст об’єктивності. З’ясування філософського, зокрема онтологічного, змісту цих принципів стає основою їх регуляторної ролі в науковому пізнанні. Обґрунтовано релевантність принципу об’єктивності типу наукової раціональності. Показано релевантність принципу об’єктивності сучасному стану методологічної свідомості певної науки. Досліджено еволюційний вимір релевантності об’єктивності знання науковій раціональності. Показано значення суб’єктного виміру у функціонуванні методологічних трендів у сучасній науці. Суб’єктний вимір розкрито як когнітивний вимір виробництва знання. З’ясовано його значення для становлення науки як когнітивної системи.
31
ЛІСОВСЬКА, Юлія. "ВЕСТЕРНІЗАЦІЯ ЯК ПРОБЛЕМА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ НОРМ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КІБЕРЦИВІЛІЗАЦІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки 59, № 1 (23 лютого 2022): 19–24. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2020.1.3.
Повний текст джерелаАнотація:
За сучасних умов епідеміологічної кризи дедалі вагомої актуальності набуває звернення до аксіологічного потенціалу філософії, права та міжнародних відносин. Розглянуто вестернізацію як квантову переорієнтацію, що містить у собі тотально-цифровий контроль модернізації, що сприяє формуванню нових наукових імперативів у сучасних умовах глобальної кіберцивілізації. Пропонується ентропійну особливість конвергенції як впливу на дифузію державної влади розглядати від атомарного рівня до мислячих систем як стратегічну перспективу якісного зростання самовизначених та саморегулюючих технологічних можливостей індивідуального і суспільного розвитку людини. Метою статті є теоретичне визначення та практичне дослідження вестернізації як електронно-тотального контролю щодо дифузії державної політики у сучасних умовах глобальної кіберцивілізації. Наукова новизна. У статті тотально-цифровий контроль щодо дифузії державної влади в системі інформаційного капіталу розглядається від атомарного рівня до мислячих систем як стратегічна перспектива якісного зростання самовизначених та саморегулюючих технологічних можливостей індивідуального і суспільного розвитку людини. Визначається, що ера унікальних перетворень фундаментальних першооснов людського життя, яка будує правову державу, дозволяє відкрити новий онтологічний, гносеологічний та аксіологічний вимір – кіберсучасність. Як висновок, у статті обґрунтовано вестернізаційні суб’єктори світової кібершахівниці, які не несуть юридичної відповідальності за свої дії перед суспільством, що підривають особливу роль правової держави в сфері кіберінфраструктурного забезпечення охорони здоров’я.
32
БУДЗ, Андрій. "ТРАНСЦЕНДЕНТИЗМ ЯК ЧИННИК ОТОТОЖНЕННЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ ТА ЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ В ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 71–86. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є обґрунтування трансцендентиз- му як чинника, який здійснив вплив на ототожнення аксіологічної та етичної проблематики в західноєвропейській філософії, починаючи від античної філософії та завершуючи початком ХХ ст. Методологічними засадами дослідження є парадиг- мальний підхід до специфіки розвитку історико-філософського процесу, який поєднується з генеалогічним методом, методами контекстуального аналізу, проблемно-категоріального аналізу й історико-філософської реконструкції. Наукова новизна. У статті розроблена концепція ототожнення аксіологічної та етичної проблематики в західноєвропейській філософії на основі парадигми трансцендентизму. Обґрунтовано, що транс- цендентизм у західноєвропейській філософії, який розвивається у філософських системах, починаючи з античності, створює підґрунтя для ототожнення низки аксіологічних та етичних понять, зокрема етичних – «цінність», «ідеал» та етичних – «благо», «щастя», унаслідок чого аксіологічна сфера включають- ся в етику та не виділяється як окрема наука. Висновки. Ото- тожнення аксіології та етики в західноєвропейській філософії, виходячи з аналізу основних ідей філософів, відбувається на семантичному рівні, який має світоглядні витоки. Зокре- ма, ототожнення аксіологічних (цінність, ідеал) та етич- них понять (благо, щастя) у західноєвропейській філософії ґрунтується на парадигмі трансцендентизму. Остання, у свою чергу, засновується на ідеї наявності вищої реальності, яка існує онтологічно, є справжньою, істинною та володіє найви- щими ступенями якостей речей, власне, сама є благом, цінністю й ідеалом. Унаслідок такого бачення буття людина не може самостійно будувати аксіологічні та гносеологічні системи, власне, не може бути «творцем» цінностей та істини, а здат- на тільки долучатися й розвивати вже наявні істини, ціннісні системи та ідеали, які мають трансцендентне походження.
33
Brodetskaya, Yuliya Yuryevna. "Людина в системі етичного порядку:". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (8 липня 2020): 4–10. http://dx.doi.org/10.15421/342001.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті підіймаються питання співвідношення етичного та антропологічного аспектів спів-буття, їх точки перетину та механізми залучення в систему соціальної взаємодії. Наголошується, що саме спільність походження (аж до родової), яка формує ідентичність расово-антропологічних особливостей народу (його мови, релігії, традиції і звичаїв, фольклору, побуту, уподобань в їжі), складає базову ознаку етносу. Автор зазначає, що усвідомлення етнічної приналежності обумовлюється генетичним кодом, що закладено з моменту народження людини, який поєднує людей в особливі (кровноспоріднені) спільноти. Отже, саме на основі останнього проявляються ідентичні ознаки етносу – мова, звичаї, темперамент, ментальність тощо. Ця особливість етнічної природи людини вибудовує етичну специфіку її буття-разом. Іншими словами, етнокультурний простір постає у якості топосу взаємодії спільнот, що проявляє унікальність кожного етносу, роду, людини. Таким чином, етнічна своєрідність, культура постає як прояв унікального дару, яким наділений кожний народ, етнос для праці на своїй землі, у межах свого соціокультурного простору. Тому метою цієї унікальності етносів є не протистояння та домінування, а внесок в спільне буття, проявлення дару кожного народу. На це й працюють етичні принципи-цінності добра (любові, родини, довіри, творчості тощо), що закладають онтологічні основи буття людини. А отже, саме етнічна унікальність, родова своєрідність, що проявляється в ментальності, психології, характері етносу, є основним фактором реалізації спільного буття.
34
ГАЛІАХМЕТОВ, ІГОР. "Транс- і міждисциплінарні підходи пізнання предмета та методу муніципального права України". Право України, № 2020/10 (2020): 32. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-10-032.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається роль трансі міждисциплінарної методології в інтерпретації сучасного знання та розуміння предмета муніципального права України. Наведено авторське визначення трансі міждисциплінарних підходів до тлумачення складових поняття та предмета муніципального права. Мета статті полягає в обґрунтуванні об’єктивних підходів до інтеграції наук, які можуть бути визначені на базі аналізу процесу автономізації наукового пізнання всіма гуманітарними та іншими науками, осмисленні особливостей і закономірнос - тей дисциплінарного розвитку науки про місцеве самоврядування, аналізі процесів виділення у структурі правової науки самостійної галузі муніципального права. Трансі міждисциплінарні підходи, які забезпечують інтеграцію наукового пізнання місцевого самоврядування вже на стадії проєктування науково-правового дослідження, розглядаються як досягнення взаємного обміну науковими результатами і, нарешті, взаємопов’язаний розвиток тих або інших галузей наукового знання, а також тієї нової наукової галузі, яка формується у процесі взаємообміну інформацією щодо місцевого самоврядування. Поняття “міждисциплінарність” у статті використовується у різних значеннях і контекстах, головним чином, як інструмент щодо предмета дослідження – місцевого самоврядування. Автор визначає онтологічні та гносеологічні підстави інтеграції наукового знання про місцеве самоврядування, що є основою предмета муніципального права. У муніципальному праві поєднуються дві внутрішньо протилежні складові предмета (публічне й приватне) і методу (субординації та координації), що створює особливий режим муніципально-правового регулювання. Поряд із традиційними методами розвиваються відносно самостійні прийоми (методи), а саме: ціннісних орієнтацій та принципу пропорційності або доктрини балансу, які визначають унікальність сучасного муніципально-правового впливу та допомагають здійснювати захист права місцевого самоврядування у конституційному процесі. Транс і міждисциплінарна теорія цивілізованої детермінації права дає змогу дослі джувати сучасні тенденції розвитку чинної системи місцевого самоврядування в Україні. Системне осмислення муніципального права орієнтоване на сприйняття системи місцевого самоврядування, тобто правової системи, яка є цілеспрямовано встановленою сукупністю норм і складається із цілеспрямованих складників – муніципально-правових інститутів, які й самі входять до складу більш цілеспрямованої правової системи України.
35
Senyuk, Y. Y. "Соціал-конструктивістська інтерпретація дилеми «актор-структура» у науці про міжнародні відносини". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 4(144) (11 липня 2017): 76. http://dx.doi.org/10.15421/171764.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблематиці дослідження соціал-конструктивістської концептуалізації співвідношення «актор-структура». Визначено основні постулати та особливості соціал-конструктивістського теоретизування взаємовідношення структурного та суб’єктного рівнів системи міжнародних відносин, суб’єктності акторів та сутності структур, проілюстровано відмінності від класичної концептуалізації. Оцінено вплив соціальних та інтерсуб’єктивних чинників, зокрема колективних знань (ідей), правил і норм, а також інтересів на становлення взаємозалежності акторів і структур у міжнародному середовищі. З’ясовано співвідношення колективних та іманентних ідентичностей агентів і їх значення для перебігу процесу реципрокності акторів і структур. Охарактеризовано форми, механізми, особливості та наслідки соціалізації акторів у рамках міжнародних структур. Встановлено, що у межах соціал-конструктивістських досліджень вперше агенти і структури розглядаються як онтологічно рівні та взаємозалежні об’єкти.
36
Маленко, О. О. "ПОНЯТТЯ ВІДСУТНІСТЬ ЯК ЛІНГВОКОГНІТИВНА КАТЕГОРІЯ: РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ В МОВНІЙ СИСТЕМІ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 246–49. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед базових абстрактних понять, долучених до формування концептуальної картини людини й спільноти, належить «відсутність» як компонент опозиційної онтологійної дихотомії «присутність – відсутність». У вимірі цієї дихотомії відбувається виокремлення тих об’єктів буття, що є обов’язковими для людини, натомість їхня відсутність усвідомлюється як руйнація упорядкованості й цілісності, загроза гармонійному перебігу життя. Лінгвістичний аналіз цього важливого поняття в проекції на когнітивні аспекти його вербальної репрезентації відповідає потребам сучасної лінгвістики щодо вивчення й опису різнорівневих мовних одиниць як засобів внутрішньої категоризації онтологійно важливих сутностей. Свого часу Олена Кубрякова визначила вектор когнітивних досліджень у лінгвістиці установкою на те, що мову варто вивчати «не лише як унікальний об’єкт, який розглядається в ізоляції, але значною мірою і як засіб доступу до всіх ментальних процесів, що відбуваються в голові людини й визначають її власне буття й функціонування в суспільстві» (Кубрякова, 2004: 9). Саме в таких дослідницьких стратегіях і перебуває лінгвістика ХХІ століття, дедалі глибше занурюючись у ментальні аннали мовного освоєння людиною дійсності.
37
Sulema, Yevgeniya, та Boris Topchiiev. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА КОЛОРИЗАЦІЯ ЗОБРАЖЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕНЕРАТИВНИХ ЗМАГАЛЬНИХ МЕРЕЖ". System technologies 5, № 124 (25 листопада 2019): 94–103. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-124-2019-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено застосуванню генеративних змагальних нейронних мереж на прикладі розв’язку задачі інтелектуальної колоризації зображень. В основі розробленої програмної системи для інтелектуальної колоризації лежить робота двох конкуруючих згорткових нейронних мереж: мережі-генератора та мережі-дискримінатора. На етапі підготовки даних пропонується виконувати перетворення зображень з колірної моделі RGB у модель YUV або LAB, що дозволяє отримати кращий результат колоризації. Також у статті розглянуто можливість переходу від оброблення зображень до оброблення мультимодальних даних та запропоновано подавати вхідні мультимодальні дані про об’єкти на зображені у вигляді мультимодальної багаторівневої онтологічної моделі.
38
Попов, С. М. "Зворотний зв"язок в контексті взаємозв"язку економічної системи і онтологічних засад людини". Політологічний вісник, Вип. 54 (2011): 173–83.
Знайти повний текст джерела
39
Головін, О. О., М. А. Попова та К. Г. Яценко. "Онтологічні засади взаємодії експертів з інформаційно-аналітичною системою підтримки прийняття рішень з розвитку озброєння та військової техніки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Рішення проблеми семантичної гетерогенності даних в перспективній інформаційно-аналітичній системі підтримки прийняття рішень з розвитку ОВТ здійснюється за рахунок використання інструментарію онтологій шляхом формування з вхідної інформації уніфікованого інформаційно-понятійного простору. Використання методів аналізу природно-мовних об’єктів та класичної логіки першого порядку дозволяє здійснити поєднання формального представлення семантики з інформаційними масивами, які складають основу наративу всієї вхідної інформації про опис зразків ОВТ.
40
Смирнов, Олександр. "ПОЕТИКА МЕРЕЖЕВОЇ ЛІРИКИ ПРО ПОДІЇ В ЗОНІ ООС ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СОЦІАЛЬНОГО КЛІМАТУ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 353–57. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Нетература про мілітарний конфлікт у зоні ООС є комплексним соціокультурним феноменом, який вимагає особливого підходу при його студіюванні. Тому в статті досліджено текстоструктурну організацію інтернет-віршів про війну на Сході України на основі соціопоетикального принципу. Розмаїтий ліричний матеріал розглянуто, виходячи з належності авторів до певної соціальної групи, унаслідок чого ліричну модель збройного протистояння проаналізовано «стереоскопічно», з урахуванням світоглядних позицій і психологічних особливостей різних представників українського соціуму. У цій соціально впорядкованій системі онтологічних координат визначено основні поетикальні маркери конфронтації в зоні ООС і простежено специфіку їх появи та функціювання в текстах, а також наведено інтертекстуальні аналогії цих явищ в українській та європейській поезії.
41
Postoronko , I. H. "Сучасний муніципалізм: теоретико-доктринальні підходи до розуміння, визначення та легалізації". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (27 квітня 2021): 105–15. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У вітчизняній науці муніципального права дослідження феноменології сучасного муніципалізму дають певне уявлення про онтологічні аспекти галузі, але не формують чіткого концепту запозичення цього феномену в національну систему права і систему законодавства й теорій, на основі яких воно має відбуватися. Системного і комплексного осмислення феномену сучасного муніципалізму у правовій науці так і не відбулося. Отже, його призначення необхідно посилювати через активізацію дослідження параметральних ознак і розвиток концепцій муніципально-правових відносин та системи індивідуальних муніципально-правових відносин, в яких бере участь житель-член територіальної громади, що функціонує на локальному рівні соціуму в умовах місцевого самоврядування в межах зазначеної громади в ординарному стані повсякденності.
Метою статті є дослідження теоретико-доктринальних підходів до розуміння, визначення та легалізації сучасного муніципалізму.
Наукова новизна визначається тим, що конституційна легалізація місцевого самоврядування як політико-правового інституту та рівня публічної влади (див. ст. 5, 7, розд. XI Конституції України), активні процеси реформування, що розгортаються в державі на локальному рівні існування і функціонування соціуму в умовах муніципальної реформи, актуалізують феноменологію сучасного муніципалізму й наукові розвідки щодо його розуміння та визначення.
Спроби дослідити і визначити теоретико-доктринальні підходи до розуміння, визначення та легалізації сучасного муніципалізму, враховуючи його особливу важливість для становлення й розвитку демократичної правової державності, об’єктивно потребують розгляду цього феномену з різних позицій та із застосуванням комплексу методів сучасного юридичного знання.
Феноменологія сучасного муніципалізму, не дивлячись на наявність великої кількості наукових розвідок з місцевого самоврядування та муніципального права у вітчизняній юридичній науці, системно і комплексно практично не досліджувалася – наукові розвідки сучасних вітчизняних вчених-муніципалістів, що присвячено саме профільній проблематиці, на нашу думку, тільки передують процесам глибокого та ґрунтовного її освоєння, тому вона залишається актуальною і вельми привабливою, причому як з позицій телеології сучасної демократичної правової державності, доктринальних позицій, так і з позицій її нормативно-правового супроводження та забезпечення.
Висновки. Особлива важливість феноменології сучасного муніципалізму визначається, насамперед, тим, що вона є іманентною феноменологією іншої, більш масштабної багаторівневої та полісемічної феноменології, що виступає одночасно: а) телеологічною домінантою розвитку держави і права, б) метою соціально-політичного розвитку суспільства, в якому буде гарантована реалізація основоположних прав і свобод людини, – феноменології демократичної правової державності.
Без муніципальної складової демократичної правової державності, зокрема в її суб’єктному розумінні (людина та її асоціації як носії демократичних і правових цінностей) та в нормативно-інструментальному забезпечені (механізми демократичного періодичного оновлення та зміни кадрового складу органів публічної влади), така державність об’єктивно не може існувати та функціонувати, – це детерміновано великою кількістю локальних і загальних тенденцій, державотворчих і правотворчих процесів, що виникають, формуються, проявляються, динамічно розвиваються і реалізуються саме на локальному рівні соціуму в умовах місцевого самоврядування, в межах територіальної громади та в ординарному стані повсякденності.
Врахування характерологічних змістовних, функціональних, наративних, конотаційних, контекстуальних та ідентифікаційних рис феноменології сучасного муніципалізму дає можливість визначити, осмислити та зрозуміти системні критерії, що формують, детермінують, актуалізують і трансформують досліджувану феноменологію в сучасний період розвитку демократичної держави.
42
ЖУКОВИЦЬКИЙ, І. В., В. В. СКАЛОЗУБ, А. Б. УСТЕНКО та І. В. КЛИМЕНКО. "Формування інтелектуальних інформаційних технологій залізничного транспорту на основі моделей аналітичних серверів та онтологічних систем". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, № 6 (26 грудня 2018): 3–11. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v0i6.151635.
Повний текст джерела
43
Zborovska, Xenija. "Месіанська ідея як осердя доктрини «русский мир»: онто-логічна несумісність із православ’ям". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (23 грудня 2020): 106–18. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному стані «гібридної війни» дуже важливо деконструювати загарбницьку ідеологію, що просувається російськими ЗМІ, через аналіз витоків доктрини «русский мир», звернення до формування ідеологічного концепту «Москва – Третій Рим», на основі якого формувалась месіанська ідея богообраності російського народу. На думку авторки, міф про божественне походження російського самодержця та месіанську роль російського народу є свідомим ідеологічним конструктом, який будувався на основі гібридного співіснування політичного та релігійного в державницькій системі. У статті аналізується, в який спосіб московські ідеологи маніпулювали текстами власних святих та вчених, обертали релігійні ідеї на службу царизму, йшли всупереч догматиці православ’я. Проілюстровано, як поняття «месіанство» стало еластичним світським конструктом, а «Месія» був замінений на образ «самодержця». На основі виявлених відмінностей у трактуванні месіанства в його первісному варіанті, у християнстві та у російському форматі, авторка доходить висновку про онтологічну несумісність російського месіанства та канонічного православ’я.
44
Олійник, Софія. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТИПОВИХ МОДЕЛЕЙ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 196–209. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-196-209.
Повний текст джерелаАнотація:
Щоб українське публічне управління змогло виконувати свої функції щодо суспільних трансформацій суспільства, воно повинно зазнати принципово якісних змін, в основі яких мають лежати нові стратегії іннова- ційного розвитку системи публічного управління, зорієнтовані на потреби суспільства і громадян.
Досліджено сутність, особливості публічного управління з погляду на процес становлення і розвитку моделей публічного управління та вказано основні характеристики існуючих трендів і прогностичного аналізу розвит- ку моделей публічного управління. Проаналізовано сучасний стан розвитку системи публічного управління та обґрунтовано необхідність її переорієнта- ції на інноваційний тип, зокрема через наявність сукупності проаналізованих негативних тенденцій. Зазначено, що перехід від традиційної управлін- ської парадигми до інноваційного типу публічного управління передбачає заміну жорсткого бюрократичного складника на інноваційну складову, що цілком відповідатиме завданню адаптації діяльності органів публічної влади до мінливого ринкового середовища його функціонування.
Схарактеризовано онтологічні особливості моделей публічного управ- ління та запропоновано основні принципи інноваційного розвитку, що пре- зентують ідеологічно-демократичну основу публічного управління. Обґрунтовано широкий спектр інноваційних інструментів, підходів до управління, які можна використовувати в діяльності органів публічної влади в Україні. Зазначено та аргументовано необхідність та основні суттєві ознаки “ідеаль- ної моделі” публічного управління, що приходить на зміну вже “традицій- ним” моделям публічного управління, які реалізуються системою органів публічної влади.
45
Kravtsov, Y. S. "Особливості комунікативної раціональності у структурному полі освіти". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 4(144) (11 липня 2017): 88. http://dx.doi.org/10.15421/171766.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається нова ситуація в сфері освіти, яка задається особливостями сучасного етапу розвитку системи освіти і визначається необхідністю переосмислення ціннісних принципів освіти в ХХІ ст. через призму пріоритетів сталого розвитку. Автор аналізує комунікативні підстави зміни парадигми правової освіти - від педагогічної «машини» як засобу педагогічного впливу до розуміння освіти як сфери стратегічного розвитку. Автор активно використовує ідеї соціологічної феноменології, з точки зору прихильників якої соціальну реальність утворюють не речі або події матеріального світу, а зміст, вкладений в ці предмети і події. З філософської позиції розкриваються онтологічні і гносеологічні чинники появи нового історичного типу суспільства, в нашому випадку - інформаційного. Особливістю сучасного соціального пізнання, яка задає нову парадигму, є те, що воно здійснюється через аналіз того, якими уявленнями опосередковано саме пізнавальне ставлення до соціальних феноменів, що супроводжується глибоким переосмисленниям комунікативної природи соціальної реальності, змін в соціально-комунікативній сфері.
46
Grubov, Volodimur M. "НОРМАНСЬКІЙ ФОРМАТ У ЛЕЩАТАХ ВЕЛИКОЇ ПОЛІТИКИ:". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (8 липня 2020): 156–69. http://dx.doi.org/10.15421/342017.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуті онтологічні аспекти політичних позицій країн-учасниць норманського формату щодо мирного врегулювання воєнно-політичної ситуації на Сході України. В системі міждержавних відносин між Німеччиною, Францією та Російською Федерацією виокремлено сфера взаємних інтересів, що обумовлює позицію сторін і помітно впливає на динаміку виконання Мінських домовленостей. Акцентовано, що у норманському форматі політика врегулювання Німеччини базується на органічному поєднання економічної складової і феномену «нормалізації» зовнішньополітичного курсу. Франції – на гуманістичних принципах Французької революції 1789 року та політичних ініціативах і лідерстві. РФ – на трьох «червоних лініях»: безпеці східних кордонів (заперечення експансії НАТО), енергетичній стратегії В. Путіна і стратегії просування «Руського миру». України – на перегляді Мінських домовленостей та готовності до імплементації «формули Штайнмаєра». Зроблено висновок, що суперечності інтересів норманської четвірки і неможливість вирішити конфлікт на Сході України військово-силовим способом вимагає від Києва зміни тактики переговорів на площадці норманського формату й у Мінську. Гнучкість позиції повинна бути підкорена стратегічній меті – це об’єднання країни.
47
Яценко, О. Д. "Феноменологія та метафізика культури М. Гайдеггера". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (6 квітня 2021): 58–64. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.922.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано визнання феноменологічного методу як ефективного та доцільного в аналітиці персонального екзистенційного досвіду та його культуротворчих передумов. Показано, що сама людина є сутністю, яка інтерпретує буття, дозволяє речі здійснити своє значення або призначення; а проблема пошуку себе через інтерпретацію світу у філософії Гайдеггера є центральною. Доведено, що природа людини – це культура, а культура – сенс та квінтесенція природи, її динаміка і логіка, причина та мета. Важливим є той факт, що наявність свободи не означає волюнтаризму, анархії або хаосу в системі фундаментальної онтології. Йдеться про горизонт людської життєдіяльності, в якому справжні смисли та цінності можливо замінити їх штучною імітацією. Проте такі довільні акти самоідентифікації людини трансформують виключно соціально-громадський вимір буттєвості, але не фундаментальний. Звідси слідує висновок, що час як горизонт становлення форм об’єктивації суб’єктивності або культури демонструє можливості існування не-онтологічних, не-світорозмірних сутностей та феноменів. Для розв’язання цієї проблеми Гайдеггер пропонує іншу стратагему людського існування, яка поєднує голос означення і тишу сприйняття, схематизм соціальності та унікальність суб’єктивності. Такий плюралізм світоглядних орієнтацій та способів самовизначення пояснюється принциповою диференціацією мотивацій та прагнень людини: природний погляд, що прагне до зручності; науковий підхід об’єктивації світу та філософський, або фундаментальний, що має за мету розкрити ессенціальну конструкцію феномену. Відповідно з переконанням М. Гайдеггера, культура є динамікою людського життя в горизонті вічності, незмінних онтологічних смислів та цінностей, Буття іншими словами. Відповідно, створюючи, або проживаючи життя в культурі, людина не змінює детермінанти визначення простору і часу, а підтримує автентичність смислової конструкції онтології.
48
Сяська, Інна Олексіївна. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД В ЕКОЛОГІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 266–72. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.124.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми формування екологічної компетентності особистості як кінцевої мети і результату екологічної освіти. Запропоновано власне визначення поняття «екологічна компетентність учителя природничих дисциплін», яке трактуємо як здатність застосовувати систему знань, умінь та досвід екологічної діяльності у професійних і життєвих ситуаціях, розуміти й пояснювати стратегію сталого розвитку суспільства й природи; володіти практичним досвідом екологічно доцільної діяльності у довкіллі, бажанням брати особисту участь та виховувати в учнів прагнення до відновлення й збереження природного середовища; на основі пріоритетності екологічних цінностей та особистісних якостей (екологічна свідомість й самосвідомість, екологічна відповідальність й активність) формувати екологічну культуру й світогляд школярів, виявляти готовність до природоохоронної й еколого-натуралістичної роботи з учнями. Наголошується на необхідності включення екологічної компетентності до переліку базових, загальних та фахових компетентностей випускника вищого закладу освіти. Обґрунтовано методологічні основи впровадження компетентнісного підходу в процес екологічної освіти студентів природничих факультетів вищих педагогічних закладів освіти, які базуються на: онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і праксеолгічних положеннях та підходах.
49
Chepurna, Hanna Leonidivna. "РОЗВИТОК УЯВЛЕНЬ ПРО ПЕРФЕКЦІОНІЗМ У ПЛОЩИНІ СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 79–86. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-79-86.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. В умовах трансформації українського суспільства перфекціонізм стає важливою характеристикою сучасної людини, сприяє розвитку відповідальності, конкурентоспроможності та професіоналізму. Разом з тим надмірно виражене, неадекватне реальній ситуації прагнення до ідеалу може порушувати міжособистісні зв’язки та викликати труднощі в процесі життєздійснення особистості. Постановка проблеми. Незважаючи на велику кількість досліджень в психологічній науці залишається необхідність інтеграції та систематизації знань щодо феномену перфекціонізму. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Прихильники різних концепцій перфекціонізму (Г. Іванчеко, О. Соколова, І. Гуляс, Т. Юдєєва), тією чи іншою мірою торкаються аспекту соціокультурної детермінованості цього феномену. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. В психологічній науці не існує узгодженості у трактуванні сутності, структури, чинників розвитку, критеріїв адаптивності перфекціонізму. Постановка завдання. Завданням нашого дослідження є здійснення теоретичного аналізу розвитку уявлень про перфекціонізм в площині соціогуманітарного знання. Виклад основного матеріалу. Розкрито уявлення про перфекціонізм в етичному та культурологічному вимірі. Акцентовано на важливості історико-філософського аспекту проблеми перфекціонізму. Розкрито динаміку змін змісту і форм філософських концепцій вдосконалення людини у естетичній, релігійний, онтологічний площинах. Естетичний підхід є характерний для філософських систем Античності де досконалість пов’язувалась перш за все з гармонією Космосу, та філософії епохи Ренесансу, що передбачає тісний зв’язок досконалості і творчості. Онтологічний підхід згідно якому вдосконалення людини здійснюються на основі цінностей соціуму, бере свій початок з філософських студій Нового часу. Проаналізовано тогочасні філософські студії Німеччини, в центрі вивчення яких стала теорія морально-етичного перфекціонізму. Релігійне розуміння прагнення людини до досконалості постійно трансформується разом зі змінам в історичному поступі людства. Висновки. Визначено, що в основу перфекціоністських уявлень сьогодення покладено ідеї філософії прагматизму. Саме ідея перфекціонізму виступає у філософії прагматизму не тільки як світоглядна позиція, але і як певна діяльнісна настанова. Історично сформовані на підґрунті протестантизму цінності зовнішнього успіху та прагнення індивідуальних досягнень, стали істотними цінностями сучасної європейської цивілізації Теоретичним підґрунтям для розвитку проблеми перфекціонізму в психології визначено роботи представників психодинамічного напрямку А. Адлера та К. Хорні.
50
Макарова, А. О. "Взаємозв’язки архетипу та діяльності". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (6 квітня 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.917.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття і сутність архетипу та діяльності як взаємопов’язаних соціально детермінованих феноменів. Наголошено на проблематичності формально-логічного аналізу цих понять і необхідності розгляду їх діалектичних зв’язків у системі суспільної (колективної) свідомості та несвідомого. Суспільство представлене як колективний організм, в якому діяльність зумовлена впливом суспільної свідомості і несвідомого і навпаки. Як об’єктивну проєкцію реалізації взаємовпливу архетипу та діяльності представлено онтологічно-праксеологічну модель аналогії онтогенетичного (як вікового) та філогенетичного (як історичного) розвитку людини і людства. Використано терміни «космоцентризм», «теоцентризм», «антропоцентризм» та «техноцентризм» як маркери втілення в універсальних етапах програми розвитку людства як живого біосоціального організму певних зовнішніх, структурно-організаційних завдань діяльності. Як суб’єктивну проєкцію реалізації взаємовпливу архетипу та діяльності представлено антропологічно-аксіологічну модель єдності сутнісних сил людини, які визначено як архетипи. Серед них названо дух, душу, розум, розсудок, волю та тіло, наголошено на їхній функції реалізації цінностей як ідеалів діяльності, що змінюють соціальну дійсність. Сформульовано визначення персональної архетипно-ціннісної матриці, характерної для окремого суб’єкта як потенційної особистості й об’єктивного «архетипного історичного соціокультурного контексту», з яким архетипно-ціннісна матриця взаємодіє як програма діяльності. Проаналізовано взаємозв’язок та відмінність макро-, мезо- та мікрорівнів реалізації архетипних засад діяльності, наголошено, що потенційна діяльність соціальних суб’єктів у координатах об’єктивного архетипного контексту трансформується згідно з характеристиками окремих (персональних) архетипно-ціннісних матриць. Наголошено, що єдність протилежностей об’єктивного та суб’єктивного у взаємозв’язку архетипів та діяльності створює цілісність суспільств та соціумів як феноменальних акторів соціальних процесів.