Статті в журналах з теми "Онлайн форма"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Онлайн форма.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Онлайн форма".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Вернидуб, Оксана. "Особливості роботи з обдарованими учнями в сучасних умовах на прикладі проведення учнівських онлайн-олімпіад". New pedagogical thought 108, № 4 (29 грудня 2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-50-55.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті схарактеризовано поняття дистанційного навчання як інноваційної форми роботи, що застосовується в усіх видах освітньої діяльності, забезпечуючи розвиток творчої та особистісної складових освітнього процесу. Проаналізовано інноваційні форми роботи з обдарованими учнями в процесі їхньої підготовки до участі в онлайн-олімпіадах, зокрема використання дистанційного навчання, а також новітніх форм і методів роботи, що покликані забезпечили потреби дітей у самовираженні, сприяти самостійному пошуку відповідей на питання, що їх цікавлять.
Розглянуто олімпіади як одну із форм позакласної роботи з обдарованими учнями. Окреслено структуру всеукраїнських і міжнародних предметних онлайн-олімпіад з астрономії та астрофізики як однієї із перспективних у роботі з обдарованими учнями, визначено алгоритм дій щодо їх підготовки та проведення, зокрема використання пакету інструментів Google, серед яких Google-Документи, Google-Форма та ін. Доведено, що застосування нових підходів до організації онлайн-олімпіад допомагає педагогам вийти на новий, більш якісний рівень у підготовці обдарованих учнів.
2
Kharchenko, Yuliia, Olena Babenko та Olena Danylchenko. "Онлайн-вікторина як форма профорієнтаційної діяльності". Педагогічний дискурс, № 30 (23 лютого 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено питанню організації профорієнтаційної діяльності у закладах вищої освіти. Автори наголошують на необхідності пошуку нових форм профорієнтаційної роботи, у тому числі і через карантинні обмеження, обумовлені пандемією COVID-19, і розглядають можливість використання онлайн-вікторин із цією метою. Для цього до Дня відкритих дверей кафедри хімії та методики навчання хімії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка була розроблена онлайн-вікторина з хімії. Онлайн-формат проведення дозволив значно розширити географію учасників. Також шляхом анкетування опитано учасників онлайн-вікторини, результати якого показали, що участь у заході викликала зацікавлення до університету та кафедри-організатора, та дозволили виявити найбільш зручні способи зворотного зв’язку із учнями. Наголошено на необхідності активізації співпраці із учителями. Загалом, результати аналізу отриманих відповідей дозволяють зробити висновок про потенційну ефективність проведення онлайн-заходів із профорієнтаційною метою.
3
Басенко, Олена, Ірина Алексєєва, Яна Алексєнко та Яна Жерновнікова. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФІЗКУЛЬТУРНОГО ПРОФІЛЮ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 84 (31 серпня 2021): 11–17. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.002.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати організаційні та методичні особливості використання інформаційних засобів дистанційного навчання у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури та спорту. Матеріал і методи: для реалізації поставленої мети нами були використані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; ресурси мережі Інтернет; опитування за допомогою Google-форми; аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних; методи математичної статистики. В опитуванні брали учать 93 студенти першого, другого та третього курсів денної форми навчання Харківської держаної академії фізичної культури. Результати: розглянуто особливості організації навчального процесу в умовах карантинних обмежень з використанням засобів дистанційного навчання у закладах вищої освіти фізкультурного профілю. Проведено онлайн-опитування студентів, яке виявило їх ставлення до дистанційної, очної і змішаної форм навчання; їх вподобання та забезпеченість різними електронними ресурсами, програмами, інструментами інформаційних комунікацій, які використовувалися викладачами в навчальному процесі. Проаналізовано можливі складнощі і значимість для здобувачів освіти переваг дистанційного навчання. Висновки: дослідження показало, що викладачі академії за короткий термін та у складних умовах освоїли цифрові інструменти, комунікаційні ресурси та дистанційні платформи, які не використовували раніше. Онлайн-опитування студентів виявило неодностайність їх ставлення до дистанційної, очної і змішаної форм навчання. Результати дослідження підтвердили думку інших вчених про те, що дистанційне навчання, як альтернативна форма освітнього процесу, не може в повній мірі замінити традиційну очну форму навчання, а використання засобів дистанційного навчання дозволяє урізноманітнити освітній процес, зробити його значно цікавішим та ефективнішим. Ключові слова: дистанційне навчання, студенти, онлайн-заняття, засоби дистанційного навчання, програми для відеоконференцій, інструменти електронного навчання.
4
ОСТРОВСЬКА, Людмила. "ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАЦІЇ ЯК СКЛАДОВА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 76–87. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-76-87.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Охарактеризовано дистанційну форму навчання у ЗВО як таку, що в сучасних умовах глобалізації та у зв’язку поширенням карантинних заходів в Україні є найбільш оптимальною. Визначено, що дистанційна форма у вишах характеризується низкою численних переваг, однак у ній закладено й значні ризики зниження рівня якості освіти порівняно з традиційною формою навчання. Обґрунтовано доцільність упровадження синхронних онлайн-консультацій у систему дистанційної освіти як обов’язкової її складової. Проаналізовано досвід проведення синхронних онлайн-консультацій в умовах дистанційної форми навчання в Чорноморському національному університеті імені Петра Могили в процесі викладання нормативних дисциплін циклу професійної підготовки магістрів з української мови та літератури. Запропонована система синхронних онлайн-консультацій покликана виконувати такі освітні функції: мотивації навчальної діяльності студентів, фундаменталізації здобутих знань, коригувальну, формування відповідних фахових компетенцій, узагальнення та систематизації знань. Закцентовано увагу на тому, синхронні онлайн-консультації є ефективними лише за умови їх систематичності й дотримання певних психолого-дидактичних вимог до їх проведення, зокрема йдеться про врахування певних психологічних особливостей сучасного покоління студентів як «цифрового», а саме потреби візуалізації навчального матеріалу, його систематизації та узагальнення. Віртуальним середовищем для проведення синхронних онлайн-консультацій може стати платформа онлайн-конференцій Zoom, технічні особливості якої цілком забезпечують повноцінне їх проведення. Для з’ясування ефективності проведення синхронних онлайн-консультацій під час дистанційного навчання було проведено анонімне анкетування студентів, за результатами якого більшість студентів визнає важливість та обов’язковість синхронних онлайн-консультацій для дистанційної форми навчання. Пропонована система синхронних онлайн-консультацій сприяє ефективному вивченню відповідної навчальної дисципліни та підвищує якість освіти загалом. Перспективним видається розробка онлайн-курсів з навчальних дисциплін, передбачених відповідними освітніми програмами. Ключові слова: дистанційна освіта, синхронні онлайн-консультації, організація синхронних онлайн-консультацій, цифрове покоління студентів, віртуальне середовище дистанційної освіти, якість освіти.
5
Кузьмук, О. М., В. В. Любчук та Л. М. Опейда. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ ДОСВІДУ ВОЛИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 72–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1052.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню особливостей запровадження дистанційної форми навчання у закладі вищої освіти. Представлені результати онлайн опитування студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Всього опитано 903 студенти різних факультетів та освітніх програм. Як показали результати опитування, більшість студентів позитивно ставляться до запровадження та проведення навчальних занять у дистанційній формі. Опитані також стверджують, що дистанційна форма має низку переваг і недоліків. Зокрема, до основних переваг дистанційного навчання студенти віднесли такі: «економія часу та коштів», «можливість поєднувати навчання та роботу», «можливість виконувати завдання у зручний для себе час», «можливість сконцентруватися на меті та завданнях» і «можливість пасивно брати участь у навчальних заняттях». Водночас дистанційна форма має низку недоліків, на які звернули увагу опитані студенти: «технічні проблеми участі у навчанні (нестійкий інтернет)», «виникають проблеми зі здоров’ям», «відсутність почуття належності до студентської групи», «труднощі у сприйнятті лекційного матеріалу», «труднощі виконання завдань на практичних, семінарських і лабораторних заняттях». Як показало опитування, найпоширенішими програмами та платформами дистанційного навчання у Волинському національному університеті імені Лесі Українки є Zoom, Moodle, Office 365 (Iteams) і Google Meet (Google class). Щодо ролі викладача, то понад половина опитаних вважає її незмінною. Щодо бажаної форми навчання, то лише близько 20% респондентів хотіли би навчатися виключно дистанційно, близько 14% хотіли би, щоб навчання у виші було змішаним, а майже 60% згодні навчатися залежно від прийняття рішення вишу. Такі результати показують, що студенти готові до змін, до засвоєння інформації у дистанційній формі, але у поєднанні з очною формою.
6
Nevolina, Ksenia Viktorovna, Elizaveta Vasilievna Podkamennaya та Svetlana Anatolievna Fetisova. "ИНТЕНСИФИКАЦИЯ ПРОЦЕССА ОБУЧЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННЫМ ИНОЯЗЫЧНЫМ КОММУНИКАТИВНЫМ НАВЫКАМ СРЕДСТВАМИ ОНЛАЙН ТЕХНОЛОГИЙ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, № 5 (23 вересня 2018): 102. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-5-102-113.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель данной работы заключается в систематизации теоретических и практических аспектов проблемы внедрения онлайн технологий в процесс обучения профессионально-ориентированным иноязычным коммуникативным навыкам студентов неязыковых вузов.Материалы и методы исследования. Применяемый метод анализа и обобщения, а также логический метод позволяют суммировать теоретические наработки в области инновационных направлений преподавания иностранных языков. Базой для практической части исследования являются метод наблюдения и метод эксперимента.Результаты исследования. Анализ научных работ, посвященных проблеме использования интерактивных форм обучения, послужили отправной точкой для авторской разработки процедуры обучения организации и проведения вебинаров на английском языке, эффективность которой была доказана экспериментальным путем.Обсуждение и заключения. Практическая значимость статьи заключается в универсальном характере алгоритма применения вебинара как интерактивной образовательной технологии. Вебинар рассматривается как интерактивная форма, организуемая и проводимая самими студентами для совершенствования навыков их профессионального общения. Результаты проведенного исследования могут быть полезны и интересны как специалистам в области высшего образования и студентам, а также послужить материалом для дальнейшего совершенствования инновационных форм интерактивного обучения.
7
Журавльова, Л. В., М. О. Олійник, Ю. К. Сікало та І. В. Летік. "ДОСВІД ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ НА КЛІНІЧНІЙ КАФЕДРІ МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 40–48. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12596.
Повний текст джерелаАнотація:
За час поширення коронавірусної інфекції у світі відбулася зміна звичного ритму життя із вимушеною необхідністю обмеження соціальної активності. При цьому гостро постала необхідність реалізації освітніх програм у повному обсязі для всіх навчальних закладів, у зв’язку з чим освітній процес було переведено на дистанційний формат навчання. Така форма навчання в сучасних умовах має ряд переваг, та, водночас, ряд педагогічних обмежень, що може вплинути на засвоєння матеріалу та якість освіти в цілому. Метою нашого дослідження було вивчити ставлення іноземних студентів до онлайн-навчання та використання системи Moodle, оцінити якість сприйняття курсу і зручність у вивченні представленого матеріалу. Студенти відповідали на блоки запитань щодо їх ставлення до досвіду застосування та участі в дистанційному навчанні, методів, що застосовували викладачі протягом онлайн-навчання, та ставлення до онлайн-навчання в цілому. На думку опитаних студентів, позитивними моментами у застосуванні дистанційного навчання є підвищення якості освітнього процесу, можливість студентів проявити самостійність та індивідуальність, доступність інформації в будь-який час, можливість урізноманітнити заняття та зробити їх цікавими, а також висока технологічність представленого матеріалу, обʼєктивізація системи оцінювання знань студентів, сприяння інтенсивній розумовій діяльності викладача та студента, також сприйняття самоаналізу (рефлексії) своїх знань та досвіду. З огляду на наш досвід та отримані результати аналізу проведеного дослідження, ми вбачаємо перспективним розвиток інформаційно-освітнього середовища медичного університету з використанням дистанційних форм навчання та контролю знань за рахунок розширення інструментів персоніфікованого навчання, однак як додаткового методу, який не може замінити проведення практичних занять студентами за звичною формою навчання.
8
А. А. Нурмагамбетов, Е. Т. Садыков, Ж. А. Нурмагамбетов та Л. М. Иватова. "Новый формат интернационализации образования в условиях пандемии (опыт Казахстана)". Bulletin of Toraighyrov University. Pedagogics series, № 1.2022 (31 березня 2022): 313–33. http://dx.doi.org/10.48081/qcxg9010.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена анализу проблем, связанных с последствиями пандемии и ее влиянием на процесс интернационализации образования, а также рассмотрению мер, предпринимаемых в сложившейся ситуации в ряде зарубежных университетов и казахстанской высшей школе. Раскрывая особенности изменений в условиях пандемии в системе высшей школы, авторы, на основе анализа трудов исследователей по проблемам образования, в качестве основных ориентиров происходящих процессов определяют: увеличение доступности высшего образования, универсализацию знания, появление международных стандартов качества, стремление к инновациям в сфере высшего образования, расширение и укрепление международного сотрудничества, активизцию академической и студенческой мобильности, расширение политических, культурных и академических связей, привлечение квалифицированных специалистов из зарубежных стран. С учетом воздействия данных факторов, изложен собственный взгляд авторов на особенности процесса интернационализации высшего образования в условиях пандемии, раскрыты основные меры, предпринимаемые университетами Казахстана в сложившейся ситуации. Результаты анализа показали, что наряду с традиционными формами интернационализации в условиях пандемии появилась новая форма – электронная или онлайн интернационализация. Априори очевидно, что именно различные формы интернационализации и экспорт образования в период пандемии должны трансформироваться за счет сильного ограничения физической мобильности. Установлено, что академическая мобильность в дистанционном формате имеет ряд преимуществ, связанных с исключением расходов на поездку, проживание в другом государстве. Недостатком данного формата является отсутствие навыков коммуникации в иноязычной среде, адаптации к другой культуре. Определено, что онлайн формат интернационализации высшего образования становится фактором, усиливающим глобализационные процессы.
9
Курбанов, Салман Абдулганиевич, Юнус Сайд-Усманович Ирасханов та Маркиза Ильясовна Муслимова. "НАЛОГОВЫЙ МОНИТОРИНГ КАК ПЕРСПЕКТИВНАЯ ФОРМА НАЛОГОВОГО КОНТРОЛЯ". 3 Всероссийская научно-прак. конф. «Социальн-экономические и финансовые аспекты развития РФ и ее регионов в современных условиях», № 3 (27 травня 2022): 160–65. http://dx.doi.org/10.36684/62-2022-3-160-165.
Повний текст джерелаАнотація:
В настоящей статье рассматривается содержание налогового мониторинга, проведен анализ динамики подключения компаний к налоговому мониторингу, определены основные направления и перспективы развития данной формы проведения налогового контроля на территории Российской Федерации. Налоговый мониторинг является неотъемлемой частью налогового контроля и инструментом для онлайн-взаимодействия бизнеса с налоговыми органами, при которой инспекторы в режиме реального времени подключаются к учетной системе организации и контролируют правильность начисления и уплаты налогов. А также рассмотрены ключевые преимущества перехода налогоплательщиков на удаленное взаимодействие с налоговыми органами и ряд принципов, которые необходимо соблюдать для эффективного развития института налогового мониторинга.
10
Mytsenko, D., та V. Shymanska. "Практика впровадження концепції змішаного навчання з використанням LMS Google Classroom". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, № 3 (22 квітня 2021): 4–10. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.45.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вказується на необхідність впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), зокрема концепції змішаного навчання («blended learning») в освітню практику закладів вищої освіти. Змішане навчання визначається як така форма організації навчального процесу, в якій традиційні педагогічні технології поєднуються різноманітними формами онлайн-навчання. Автори обрали за мету проаналізувати сучасні науково-педагогічні дослідження проблеми реалізації концепції змішаного навчання; описати власний досвід організації навчально-виховного процесу на засадах концепції змішаного навчання. Авторами проаналізовано найбільш важливі тенденції розвитку ІКТ на сучасному етапі розвитку освіти; основні завдання використання ІКТ в освіті. Вказується що практична реалізація онлайн-складової змішаного навчання здійснюється за допомогою LMS (Learning Management System – система управління навчанням). Розглянуто основні функції, які здійснює LMS як елемент змішаного навчання. Автори розглядають основні можливості Google Classroom – популярної безкоштовної освітньої онлайн-платформи від всесвітньо відомої корпорації Google. Проаналізовано власний досвід реалізації концепції змішаного навчання з використанням Google Classroom в якості системи управління навчанням (LMS). Зокрема вказується на надзвичайну актуальність подібного досвіду в умовах складної епідеміологічної ситуації в Україні та світі. В умовах карантинних обмежень аудиторного навчання саме за допомогою Google Classroom вдалося швидко трансформувати навчально-виховний процес зі змішаного в онлайн-формат. В результаті аналізу наукових досліджень проблеми, власного досвіду реалізації концепції змішаного навчання автори дійшли висновку про ефективність впровадження концепції змішаного навчання («blended learning») у навчально-виховний процес та необхідність подальших наукових досліджень проблеми.
11
Панченко, Л. Ф. "Масовий відкритий онлайн-курс як альтернативна форма підвищення кваліфікації викладача вищої школи". Education and pedagogical sciences, № 1 (156) (2013): 19–28.
Знайти повний текст джерела
12
Панченко, Л. Ф. "Масовий відкритий онлайн-курс як альтернативна форма підвищення кваліфікації викладача вищої школи". Education and pedagogical sciences, № 1 (156) (2013): 19–28.
Знайти повний текст джерела
13
Шаховалова, Елена Геннадьевна, та Николай Николаевич Шаховалов. "Виртуальные выставки как актуальная форма музейной коммуникации". Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 40, № 3 (18 листопада 2021): 358–67. http://dx.doi.org/10.52575/2712-7451-2021-40-3-358-367.
Повний текст джерелаАнотація:
Развитие музейной коммуникации в условиях внедрения цифровых технологий является необходимым условием музейной деятельности. В формате онлайн стало возможным посетить выставки музеев мира. Вместе с тем в региональных музеях Алтайского края виртуальная выставка как форма музейной коммуникации представлена не в полной мере. На наш взгляд, это обусловлено отсутствием кадров, владеющих цифровыми компетенциями в сфере музейной деятельности. Поскольку данный вопрос остается не изученным, авторами в целях выявления отношения будущих специалистов в музейной сфере к процессам совершенствования форм музейной коммуникации проведено исследование среди обучающихся Алтайского государственного института культуры. В результате выявлено, что будущие музейные специалисты считают виртуальные выставки актуальной формой музейной коммуникации, однако, по их мнению, впечатления несопоставимы с реальным посещением выставки. Сделан вывод о том, что от подготовки новых музейных кадров будет зависеть развитие стратегии любого музея. Результаты исследования могут быть использованы для актуализации образовательных программ профессионального образования, учебных планов по направлению подготовки «Музеология и охрана культурного и природного наследия».
14
Stoyanova, Stanislava, Eva Papazova та Magdalena Garvanova. "Българска адаптация на въпросника на купърсмит за измерване на самооценката при възрастни (форма с)". Psychological Thought 12, № 1 (30 квітня 2019): 93–110. http://dx.doi.org/10.5964/psyct.v12i1.318.
Повний текст джерелаАнотація:
Извършена е адаптация за български условия на скалата за изследване на самооценката на Купърсмит за възрастни (форма С). Участниците в изследването са 900, като част от тях са студенти от различни специалности в Университета по библиотекознание и информационни технологии – УниБИТ, а друга част са рекрутирани чрез онлайн форма на въпросника. Айтемите имат добри психометрични характеристики и тестът е с висока надеждност. Проверена е конструкт валидността на скалата чрез корелации с методики, измерващи ценности и удовлетвореност от живота. Извлечени са три съдържателни фактора, заслужаващи интерпретация (Личностна самооценка; Самооценка, произтичаща от другите; Самооценка, произтичаща от родителите). Въпросникът е нормиран за възрастни хора в България.
15
Антипина, Светлана С., та Анастасия В. Микляева. "Взаимосвязь склонности к киберагрессии, агрессивности и эмпатии в подростковом возрасте". Российский психологический журнал 18, № 2 (31 липня 2021): 94–108. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2021.2.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Исследование направлено на изучение взаимосвязей между склонностью к различным формам киберагрессии, агрессивностью и эмпатией в подростковом возрасте. Киберагрессия понимается как преднамеренное нанесение вреда другим пользователям Интернета; формы киберагрессии выделяются на основании типологической модели киберагрессии, предложенной К. Рунионсом, которая впервые применена для анализа онлайн-поведения российских подростков.
Методы. В исследовании приняли участие 196 подростков в возрасте 12–15 лет. Сбор эмпирических данных осуществлялся с помощью опросника «Типология киберагрессии», адаптированного для русскоязычной выборки в нашем исследовании, а также опросника уровня агрессивности Басса – Перри в адаптации С. Н. Ениколопова и шкалы эмоционального отклика А. Меграбяна в модификации Н. Эпштейна.
Результаты. Результаты исследования не позволили зафиксировать взаимосвязей между склонностью к киберагрессии, агрессивностью и эмпатией, которые были бы универсальными на протяжении всего подросткового возраста. Статистически значимые корреляционные связи склонности к киберагрессии с агрессивностью начинают фиксироваться только с 14-летнего, с эмпатией – с 15-летнего возраста. Агрессивность не является значимым предиктором киберагрессии подростков, эмпатия детерминирует склонность к киберагрессии (с отрицательным знаком) только среди 15-летних подростков.
Обсуждение результатов. Формулируется предположение о различном психологическом смысле киберагрессии на разных этапах подросткового возраста: киберагрессия как форма «социальных проб», не отражающая личностные особенности подростков, в начале подросткового возраста, и киберагрессия как форма проявления устойчивых личностных черт (прежде всего, дефицита эмпатии) в старшем подростковом возрасте.
Заключение. На основании полученных результатов сделан вывод о необходимости дифференцированного подхода к профилактике и коррекции киберагресссии подростков с учетом ее психологического смысла на разных этапах подросткового возраста.
16
ТАФІНЦЕВА, Світлана. "ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ «ГЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ»". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 155–61. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором уточнено зміст поняття «форма організації навчання», з’ясовано роль форм навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» у формуванні майбутнього конкурентоздатного фахівця із егалітарним світоглядом, умінням протистояти гендерним стереотипам та здатністю здійснювати професійну діяльність на засадах гендерного підходу. Здійснено аналіз форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Розглянуто такі форми організації навчання студентів: конкурс студентських есе «Батьки – частина нашого світу» у номінаціях «Моя мама – професіонал» та «Мій люблячий тато»; масові відкриті онлайн-курси на інтернет-платформах Prometheus, Academic Earth, EDX, TED; гендерний кінозал з добіркою фільмів до кожної теми освітнього компонента; граодорож гендерними планетами «Маскуліність», «Феміність», «Андрогінність»; тренінг з формування гендерно-чутливої поведінки особистості з метою навчання культури толерантної поведінки; науковий студентський гурток «Гендер на тендер», спрямований на з’ясування й розуміння причин і наслідків соціокультурної та гендерної проблематики; круглий стіл «Впровадження гендерного підходу в діяльність сучасного закладу освіти» для публічного висвітлення та обговорення актуальних проблем гендерних досліджень на всіх рівнях освіти. Розкрито зміст та особливості організації зазначених форм навчання студентів. Обґрунтовано доцільність їх використання під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Визначено, що впровадження означених форм організації навчання сприятиме розвитку навичок систематичного та критичного аналізу гендерних проблем, виявленню та протидії гендерним стереотипам, а також формуванню недискримінаційного середовища та готовності вийти за рамки традиційних соціально-рольових уявлень. Метою статті є визначення форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» та конкретизація змісту й особливостей їх організації. Висновки. Обґрунтовано впровадження форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» з метою формування толерантного ставлення до осіб, що мають гендерні відмінності та уміння цінувати й поважати різноманітність та мультикультурність.
17
ЯНКОВЕЦЬ, Андрій, та Олена ЯНКОВЕЦЬ. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОНЛАЙН-ЗАНЯТЬ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СЕРВЕРУ ZOOM В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 327–39. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.590.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена особливостям застосування програми Zoom для проведення онлайн-занять з іноземної мови. Зазначена причина переходу українських закладів вищої освіти на дистанційну форму роботи. Проаналізовано попередній досвід вітчизняних та зарубіжних науковців у дослідженні дистанційного навчання та онлайн-серверів для проведення занять з різних навчальних дисциплін. У статті розглядаються основні функції та можливості серверу Zoom, аналізується ефективність його застосування в навчальному процесі під час карантину, зокрема, особлива увага приділяється проведенню занять з іноземної мови. Описуються переваги та недоліки застосування онлайн-серверів для викладання іноземної мови. Надається детальна покрокова інструкція встановлення програми Zoom для учасників освітнього процесу. Акцентується увага на легкості встановлення та простоті використання додатку Zoom усіма користувачами. Зазначається, що Zoom надає можливість працювати з повним спектром навчальних матеріалів, як і при контактних формах роботи. Описуються особливості застосування сервісу Zoom під час навчання різних видів комунікативної діяльності: говоріння, читання, аудіювання та письмо. Наголошується на можливості поєднання опцій Zoom з іншими серверами. Аналізуються опції Zoom для реалізації різних форм та методів роботи. Наводяться приклади застосування Zoom для перевірки завдання на самопідготовку, демонстрації курсантських (студентських) проектів, а також організації тематичного та підсумкового контролю. Особлива увага приділяється тому факту, що різноманітні функції даного серверу надають можливість задіювати усю курсантську (студентську) аудиторію, не спрощувати форми і методи викладання, а адаптувати їх під новий формат.
18
Коструба, Наталія. "МЕДІА-РЕЛІГІЙНІСТЬ ЯК НОВА ФОРМА ПРОЯВУ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ". Psychological Prospects Journal, № 37 (15 червня 2021): 83–95. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-83-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних особливостей медіа-релігійності як нової форми прояву релігійної свідомості.
Методи. Для реалізації мети дослідження були використані методи теоретичного наукового пошуку: аналіз, синтез, узагальнення, психологічне моделювання.
Результати. Аналіз українських та закордонних праць щодо психологічних аспектів медіа-релігійності дозволив окреслити особливості цього феномену, визначити його структурні компоненти. Науковці описують загальні риси медіа-релігійної картини світу, серед яких масштабність, гіпер символічність, орієнтація на сьогодення, емоційна насиченість повідомлень. Релігія у медіа виконує просвітницьку, комунікативну, терапевтичну та популяризаційну (рекламну) функції. Медіа-релігійність - це нова форма релігійної діяльності та функціонування релігійної свідомості, яка виникла завдяки розвитку масової культури та засобів масової інформації. Така релігійність особистості має мережеві принципи комунікації, розмиває кордони між сакральним, ритуальним і секулярним, світським, змінює релігійну ідентичність особистості. Медіа-релігійність дає можливість брати участь у онлайн службах із будь якої точки світу і, таким чином, дає можливість обрати релігійний напрямок, не прив'язуючись до певної території чи країни. Медіа-релігійність має трьох компонентну структуру: когнітивний (проявляється як раціональний чи ірраціональний), емоційно-мотиваційний (орієнтація на зовнішні чи внутрішні цінності) та поведінковий (діяльність релігійна активна чи пасивна).
Висновки. Загалом, можна підсумувати, що медіа-релігійність є закономірним проявом процесу переходу релігії у інформаціне суспільство. Перспективи подальшого вивчення проблеми вбачаємо із розробкою стандартизованого опитувальника дослідження особливостей медіа-релігійності особистості.
19
Bakurova, N. "Online Technologies As an Innovative Form of Working with Applicants." Standards and Monitoring in Education 9, no. 2 (April 26, 2021): 40–43. http://dx.doi.org/10.12737/1998-1740-2021-9-2-40-43.
Повний текст джерелаАнотація:
This article offers an analysis of the system of professional orientation of modern students. The main problems of pre-university training arising from the digitalization and informatization of education are disclosed. The main ideas of applying social networks and online services in career guidance activities are substantiated. Significant advantages of online career guidance services over traditional methods are shown.
20
Люшин, М. О., та В. М. Люшина. "ЕЛЕКТРОННЕ ПОРТФОЛІО ЯК ФОРМА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПРАЦІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 198–203. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сутність та особливості електронного портфоліо (далі – е-портфоліо) викладача/вчителя як технології фіксування результату його професійного розвитку. Визначено методичні підходи до конструювання та використання портфоліо за технологією науково-методичного супроводу з метою впровадження в практику післядипломної педагогічної освіти. У нашому розумінні е-портфоліо – сформована викладачем/ учителем в електронному вигляді добірка матеріалів, що свідчить про його педагогічну майстерність. Запропоновано структуру е-портфоліо, яка співвідноситься з трьома рівнями методичної діяльності викладача/вчителя (проєктувальним, виконавським, рефлексивним) і дає можливість фахівцю відповідально й творчо підійти до узагальнення, систематизації та презентації набутого професійного досвіду. Е-портфоліо демонструє стиль та вміння педагогічного, науково-педагогічного працівника закладу освіти вибирати стратегію і тактику професійної поведінки, а також дає змогу проаналізувати власні можливості та досягнення і краще підготуватися до реалізації певних функцій, як-от: тьютора, ментора, консультанта, коуча, фасилітатора. У процесі теоретичного дослідження проблеми та за результатами аналізу педагогічної практики з’ясовано, що електронний варіант портфоліо – це публічна інформація, яка працює на викладача/вчителя, може стати підґрунтям для участі в конкурсних, грантових програмах і має низку переваг: поліфункціональність, оперативність, яскравість, наочність, інтерактивність, ергономічність, відкритість і прозорість. Пропонована методика конструювання е-портфоліо характеризується єдністю умов, мети, змісту, форм, методів, прийомів, технологій і засобів, зокрема онлайн-інструментів, орієнтованих на оцінювання роботи викладача/вчителя із самоосвіти, характеру його діяльності, відстеження творчого і професійного зростання, сприяння формуванню навичок рефлексії (самооцінки). Виконане дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми, зокрема подальшого вивчення потребують питання розроблення дієвих механізмів формування й оцінювання е-портфоліо викладачів/учителів за освітніми галузями (технологічною, інформатичною, соціальною і здоров’язбережувальною, громадянською та історичною тощо).
21
Акаев, В. Х., and З. М. Тазбиева. "ABOUT SPECIFIC TRANSFORMATION OF THE EDUCATION SYSTEM IN RUSSIA IN THE CONDITIONS OF THE MODERN PANDEMIC." Вестник ГГНТУ. Гуманитарные и социально-экономические науки, no. 4(22) (December 25, 2020): 50–54. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.2020.15.85.006.
Повний текст джерелаАнотація:
В публикации уделяется внимание раскрытию состояния образования в России в условиях коронавирусной пандемии, оказывающей масштабное негативное влияние на все сферы деятельности человека во всем мире. В силе этого система образования требует существенных изменений, в числе которых перевод дистанционное обучение, считая его временной мерой. Однако опыт использования цифровых технологий в образовательной системе, а также в научных контактах вполне может отразиться на трансформацию всей системы образования в стране. Авторы соотносят онлайн и оффлайн формы образования, считая, что последняя форма длительное время будет сохранять свою преимущественную роль. Thepublicationpaysattention to disclosingthe state ofeducationin Russiain the context of the coronavirus pandemic, which has a large-scale negative impact on all spheres of human activity around the world. In the strength of this, the education system requires significant changes, including the transfer of distance learning, considering it a temporary measure. However, the experience of using digital technologies in the educational system, as well as in scientific contacts, may well affect the transformation of the entire education system in the country. The authors relate online and offline forms of education, believing that the latter form will retain its predominant role for a long time.
22
Tavrovetska, Nataliia, та Vitaliia Shebanova. "Крос-культурне дослідження вживання обсценної лексики у молодіжному середовищі". PSYCHOLINGUISTICS 28, № 1 (8 листопада 2020): 239–66. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-239-266.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – визначити психологічні особливості вживання обсценної лексики молоддю різних країн з відмінними культурними та мовними традиціями. В контексті соціально-психологічного підходу вживання нецензурної лайки є індикатором напруження у суспільстві та індивідуально-особистісних криз.
Процедура дослідження. Впродовж 2018-2019 рр. було проведене онлайн-опитування 518 респондентів віком 16-20 років. Розроблена анкета (Google Форма) містила 15 питань щодо використання нецензурної лайки в різних комунікативних ситуаціях. Здійснений порівняльний аналіз п’яти національних вибірок з різними передумовами формування мовленнєвої культури: Україна, Росія, Польща, США та країни Азії.
Результати. Національну специфіку мають не тільки зовнішні форми обсценної лексики, але й внутрішні, психологічні реакції, які супроводжують таке спілкування. Принципове неприйняття брудної лайки продемонстрували респонденти з країн Азії. Найбільш толерантне сприйняття ненормативної лексики виявлене в Росії та Польщі. В Україні загальне негативне ставлення висловили 43.7% опитаних, особливо гостро українці сприймають лихослів’я на власну адресу. Молоді американці більш негативно ставляться до обсценної лексики взагалі (як до явища), але досить терпимі до її використання стосовно себе. За частотою та характером вживання нецензурної лайки українська вибірка більш подібна до американської та польської, ніж до російської.
У висновках сформульовано типологію вживання обсценної лексики, обумовлену соціокультурними особливостями різних країн; виділені характерні риси української вибірки, де на основі кримінально-вульгаризованої мови відбуваються процеси формування демократичного суспільства та відродження національної ідентичності. Запропоновані заходи щодо соціальної регуляції мовної норми та запобігання поширенню обсценної лексики в молодіжному середовищі.
23
Ничкало, Нелля Григорівна, Роман Семенович Гуревич, Майя Юхимівна Кадемія, Алла Петрівна Кобися, Володимир Михайлович Кобися та Галина Борисівна Гордійчук. "ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 189–207. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.4446.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано, що для формування та розвитку професійної компетентності та ключових компетенцій майбутніх педагогів професійного навчання необхідно створити в педагогічних університетах адекватне інформаційно-освітнє середовище (ІОС), у якому можна впроваджувати інноваційні методи, форми, засоби навчання, комунікаційні технології, зокрема цифрові. У такому ІОС в аудиторіях, оснащених традиційними та інноваційними технічними засобами, здійснюється апробація розроблених технологій навчання під час лекцій, практичних і лабораторних занять, у самостійній роботі студентів з використанням значної кількості інтернет-ресурсів і онлайн компонентів, що особливо важливо в період пандемії COVID-19. Останнім часом насамперед завдяки працям науковців Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України і спільної науково-дослідної лабораторії, створеної у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, поширення в освітньому процесі набуло використання електронного навчання (Е-learning), мобільного навчання (М-learning), усепроникаючого навчання (U-learning), що дає можливість здобувачам освіти одержувати мультимедійні послуги, матеріали лекцій, тексти лабораторних і практичних робіт, необмежений доступ до електронних бібліотек, здійснення моніторингу власних досліджень, участь у телекомунікаційних проєктах тощо. Крім ІОС, зусилля працівників закладів вищої освіти мають бути зорієнтовані на створення практикоорієнтованого середовища, що, безумовно, впливає на становлення, розкриття, реалізацію, самовдосконалення особистості студента. З цією метою розглядається інноваційна модель формування професійної компетентності в підготовці педагога для закладів професійної (професійно-технічної) освіти (ЗП(ПТ)О) – дуальна форма навчання. Дослідження в указаних напрямках, як свідчить досвід європейських країн, дають позитивний результат.
24
Кудін, Анатолій, Тамара Кудіна та Володимир Кархут. "ТЕХНОЛОГІЯ КОМП’ЮТЕРНОГО ТЕСТУВАННЯ ПРИ ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ В УНІВЕРСИТЕТІ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-014.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. Робота присвячена вирішенню проблеми підвищення дискримінативності тестів з фізики шляхом введення нових форм завдань у тесті та процедур проведення комп’ютерного тестування. Гіпотеза дослідження: підвищення ефективності контролю за самостійною роботою студентів при переході українських університетів на змішану форму навчання потребує удосконалення методів і засобів комп’ютерного тестування. Матеріали і методи. Розробка нових форм завдань у тестах проводилась на основі сучасної теорії дистракторів. Оцінка ефективності завдань нового змісту і форми проводилась в рамках педагогічного експерименту протягом року системи в автоматичному режимі. Аналізувались результати оцінювання навчальних досягнень 91 студента спеціальності 122 «Інженерія програмного забезпечення». Результати. Проведено аналіз поширених в Україні платформ для організації комп’ютерного тестування (Google Форми, Quizlet, Proprofs, Kahoot!, ClassMarker, MyTestX, Test_2W, Testing, Plickers, Easy Test Maker і MOODLE). Констатується, що оптимальним рішення при змішаному навчанні - є модуль для тестування у відкритій LMS MOODLE. Наведені приклади вирішення навчальних завдань при вивченні фізики (перевірка системи знань з фізики, формулювання законів, схеми протікання фізичного процесу, алгоритм розв’язку фізичних задач, доведення теорем) за допомоги нових форм тестів. Наведено психолого-педагогічне обґрунтування формулювання дистракторів та введення нових форм тестів. Показана доцільність використання при змішаній формі навчання в університеті двох видів організації комп’ютерного контролю, які мають відмінні процедури проведення: систематична оперативна офлайн-перевірка роботи студента над матеріалом, що виноситься для самостійної роботи, та епізодичний модульний онлайн-зріз знань. Висновок: використання розроблених технологій комп’ютерного тестування дозволяють значно покращити навчальні досягнення студентів з фізики при змішаному навчанні в університеті.
25
Козич, І. В., та В. В. Телятник. "ПЛАТФОРМА ZOOM ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 160–66. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття інформаційної компетентності викладача закладу вищої освіти, визначено її сутність та окреслено структуру. Виявлено сутнісний зміст понять «компетентність», «інформаційна компетентність», «дистанційна освіта». Окреслено зміни в системі вищої освіти України, які спрямовані загалом на побудову нового якісного процесу здобуття педагогічної освіти та допоможуть сформувати викладача закладу вищої освіти нового типу, готового до професійної самореалізації не лише з традиційної позиції, а й у значно ширшій системі «людина – суспільство – людина». У зв’язку з розгортанням пандемії практика освітнього процесу останніх двох років свідчить про те, що в умовах вимушеного стрімкого переходу до дистанційної освіти педагогічна наука не може не порушувати питання інформаційної компетентності викладачів закладів вищої освіти. При цьому насамперед варто сказати про основні способи та методи взаємодії зі студентами на відстані, дистанційно. У представленій науковій розвідці проаналізовано основні проблеми дистанційної освіти, головним недоліком якої є відсутність особистого контакту в системі «викладач – студент». Відтак саме дистанційна форма проведення занять на сьогодні є ключовим моментом у впровадженні онлайн-освіти. Проблема опанування інформаційних платформ, за допомогою яких може здійснюватися проведення занять онлайн, є нагальною та потребує докладного студіювання вченими-педагогами та викладачами закладів вищої освіти. Сьогодні однією з найбільш поширених у використанні в освітньому процесі викладачами закладів вищої освіти є інформаційна платформа Zoom. З огляду на недостатню кількість праць, присвячених дослідженню роботи викладачів закладів вищої освіти з інформаційною платформою Zoom, необхідно констатувати, що в педагогічній літературі не сформоване усталене й повне трактування цього освітнього процесу. У статті досліджено алгоритм роботи з інформаційною платформою Zoom у сьогоденному освітньому просторі. Визначено певні функції, а також проаналізовано переваги й недоліки зазначеної інформаційної платформи.
26
Khyzhniak, O., and A. Zhovnir. "E-learning as a form of online scientific communication: opportunities and barriers in quarantine." Science and Education a New Dimension VIII(242), no. 42 (December 25, 2020): 33–36. http://dx.doi.org/10.31174/send-hs2020-242viii42-08.
Повний текст джерела
27
Міхно, Олександр. "СПАДЩИНА ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ: ОНЛАЙН-ПРОЄКТИ ПЕДАГОГІЧНОГО МУЗЕЮ УКРАЇНИ ТА ДНПБ УКРАЇНИ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 175–82. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.286.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано на важливості презентації результатів історико-педагогічних досліджень та їх донесення до якнайширшої аудиторії з урахуванням сучасних технічних можливостей. Обґрунтовано, що новітні інформаційні технології здійснюють на популяризацію спадщини Василя Сухомлинського як прямий (поява нових форм популяризації, трансформація традиційних), так і опосередкований вплив, викликаний зміною способів сприйняття інформації її споживачем.
Доведено, що наразі є два основних напрями впливу нових інформаційних технологій на популяризацію спадщини педагога: 1) кількісні зміни, які виявляються в зростанні інформаційних потоків, зокрема появі і активному поширенні соціальних мереж (Фейсбук, Інстаграм, Вайбер та ін.), 2) якісні зміни, в результаті яких з'являються нові форми популяризації спадщини педагога (науково-популярний сайт, комп'ютерна програма), а традиційні форми віртуалізуються (віртуальний музей, віртуальна виставка, електронна бібліотека, електронний ресурс, онлайн-проєкт тощо).
Проаналізовано сучасні форми популяризації спадщини В. Сухомлинського Педагогічним музеєм України та Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О. Сухомлинського засобами новітніх інформаційних технологій: сторінка «Василь Олександрович Сухомлинський (1918–1970)» електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу «Видатні педагоги України та світу», віртуальна виставка «Київ Сухомлинського», онлайн-проєкти «Sukhomlinsky News» та «Читаймо Сухомлинського онлайн», засідання круглого столу «Збірки творів В. О. Сухомлинського: літературно-педагогічний дискурс» на онлайн-платформі Google Meet. Окреслено перспективні напрями популяризації спадщини педагога: онлайн-проєкт «Афоризми Сухомлинського» та адаптація художніх мініатюр В. Сухомлинського для осіб з тяжкими порушеннями зору шляхом переведення опублікованих оповідань педагога у формат doc. та аудіофайли з начитуванням професійними акторами.
28
Shirokov, I. S. "Online Petitions and Electronic Applications as a Form of E-Democracy in Russia: Challenges and Prospects." Bulletin of Irkutsk State University. Series Political Science and Religion Studies 39 (2022): 46–55. http://dx.doi.org/10.26516/2073-3380.2022.39.46.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the article is to provide empirical arguments for the problems in the field of online petitions in Russia. The author carried out the analysis of possibilities of online platforms operating in Russia to present online petitions. Methods for improving the work of online platforms as an instrument of e-democracy and a factor of developing the potential of civil society have been proposed. The role of an electronic government in a qualitative increase of citizens’ engagement in public and political life has been noted.
29
Golev, N. D., and O. P. Sologub. "Linguo-didactic program 'teaching foreign language through online-correspondence' as a form of educational and communication practice: methodological aspects." Yazyk i kul'tura, no. 44 (December 1, 2018): 152–66. http://dx.doi.org/10.17223/19996195/44/10.
Повний текст джерела
30
Posolenyk, L. Ya, та O. Ya Vydoinyk. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ ВИКЛАДАННЯ ТА РОЗВИТОК ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 80–84. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11666.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено досвід використання освітніх платформ навчання Moodle та Microsoft Teams для проведення практичного онлайн-заняття й оцінено ефективність інтерактивної інноваційної технології «круглий стіл» у формуванні професійних та комунікативних компетентностей у майбутніх медичних працівників у ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.
Дистанційне навчання у ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України через освітню дистанційну платформу Microsoft Teams на сьогодні є складовою освітнього процесу й забезпечує навчання у найбільш зручному місці та часі, надає доступ до електронних баз знань. Інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть студента в колективному взаємодоповнювальному, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчання, зокрема й під час вимушеного, внаслідок карантину. При цьому такі форма і засоби навчання вимагають від викладача вдосконалення викладання як за змістом, так і за його формою й оволодіння сучасними засобами та методами навчання і, водночас, забезпечують виконання навчального навантаження.
Ефективне поєднання інтерактивних методів навчання та систем електронних освітніх платформ протягом дистанційного навчання дозволяє забезпечити максимальне здобуття студентом практичних знань й умінь, розвинути його комунікативні компетентності, забезпечує високий рівень клінічного мислення, полегшить поєднання теоретичних знань з практичною діяльністю після закінчення карантинних обмежень і може бути рекомендованим для широкого впровадження в навчальний процес у закладах вищої освіти та безперервного професійного розвитку лікарів через запровадження доступних слухачам освітніх платформ із широким використанням наявних WEB-ресурсів.
31
Петкова-Калева, Стефка Янчева. "Грамматические маркеры политической оценки в наивном политическом дискурсе форумных комментариев". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica, № 14 (23 січня 2017): 205–14. http://dx.doi.org/10.18778/1731-8025.14.20.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье дефинируется понятие наивный политический дискурс. Рассматриваются основные специфические лингвистические маркеры негативной политической оценки в форумах болгарских онлайн-изданий. Наблюдение базируется на примерах из онлайн-изданий газет Дневник и Сега за период 2013–2016 г. Специальное внимание уделяется грамматическим экспонентам негативной политической оценки, среди которых выделяются имена с собирательной семантикой, специфическое употребление родовых форм, формы деминутива и др.
32
МАКАРЕНКО, К. М., Л. С. ПАНКРАТОВА, and С. А. ПАНКРАТОВ. "TRANSFORMATION OF CIVIL PROTEST IN MODERN RUSSIA: THE CHOICE OF FORMS OF ONLINE AND OFFLINE ACTIVITY." Political Science Issues, no. 11(75) (November 25, 2021): 3065–70. http://dx.doi.org/10.35775/psi.2021.75.11.007.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена поиску перспектив взаимной трансформации онлайн и офлайн форм гражданского протеста в современной России. Исследование основано на критическом анализе отечественной и зарубежной литературы, посвященной проблемам цифровизации и виртуализации политики, в том числе и протестных практик. Помимо этого, авторами использовался качественный контент анализ, позволивший подтвердить тезис о доминировании «диванного активизма» как основной формы онлайн-активности участников протестного сообщества в сети. В статье показано, что развитие интернета и кризис традиционных социально-политических институтов приводят к возникновению новых форм взаимодействия между государством и гражданским обществом по вопросам решения общественно-значимых задач. Пандемия коронавируса привела к вынужденному ускорению процессов цифровизации. Однако увеличение активности в социальных сетях и появление специфических форм онлайн-активности не приводит к замещению офлайн протеста его онлайн аналогом. Виртуальные протесты, по-прежнему, представляются менее значимыми как со стороны активистов, так и со стороны государства, что является следствием попадания виртуальных форм участия «в слепую зону». Акции незамеченные «случайными прохожими» не имеют возможностей к быстрому росту, а значит и не приводят к тому общественному резонансу, необходимому для решения обозначенной проблемы.
33
Ткачук, Галина Володимирівна, Надія Миколаївна Стеценко та Володимир Петрович Стеценко. "ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ТА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 274–87. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3494.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено підходи до організації навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності студентів закладів вищої освіти в умовах змішаного навчання. Визначено, що змішане навчання як форма організації навчання поєднує технології традиційного та електронного навчання і передбачає проведення традиційних занять в аудиторії, організацію різних видів діяльностей за допомогою технологій дистанційного навчання. В умовах змішаного навчання та використання інформаційних технологій організацію навчально-пізнавальної діяльності доцільно розглядати в межах відповідних онлайнових середовищ, які можна поділити на категорії. Зокрема залежно від мети їх використання розрізняють засоби: управління навчальною діяльністю; подання навчальних матеріалів; організації зворотного зв’язку учасників освітнього процесу; моніторингу, контролю та оцінювання результатів діяльності; організації інших видів діяльностей (індивідуальна, групова, колективна). Автором запропоновано використання навчального електронного курсу як платформи для подання навчального матеріалу, завдань для виконання, представлення робіт студентів, а також організації окремих видів діяльностей (наповнення глосарію, обговорення на форумі), оцінювання результатів роботи студентів тощо. Електронний навчальний курс також слугував відправною точкою для доступу до зовнішніх онлайнових сервісів, що розширюють спектр інструментальних засобів і в такий спосіб урізноманітнюють види навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності. У роботі описано організацію таких видів діяльності, як-от: «Створення карт знань», «Колективне оцінювання карт знань», «Робота з глосарієм», «Проведення майстер класу» із залученням інструментарію як електронного навчального курсу, так і зовнішніх онлайн-сервісів. Організацію дослідницької діяльності описано на основі моделі змішаного навчання «Зміна станцій», яка передбачає зміну режимів діяльності: традиційний в аудиторії та електронний (комп’ютерно-орієнтований, дистанційний, мобільний). У даній моделі використовуються різні режими роботи, але обов’язковим є організація дистанційного.
34
Сунь, М. "NATIONAL CORPUS OF RUSSIAN LANGEUAGE ABROAD: APPLICATION SITUATION OF НКРЯ IN CHINESE COLLEGES AND UNIVERSITIES AND EVALUATION OF ITS FUNCTION". Russkii iazyk za rubezhom, № 1(284) (18 березня 2021): 88–99. http://dx.doi.org/10.37632/pi.2021.284.1.011.
Повний текст джерелаАнотація:
НКРЯ как масштабный, аннотированный и открытый онлайн-корпус языковых данных обладает большим потенциалом применения не только в России, но и во многих других странах. В данной статье рассматривается использование НКРЯ в исследовании по русскому языку и в преподавании РКИ в вузах Китая. Анализ соответствующей литературы и результатов опроса показал, что в вузах Китая НКРЯ пользуется более широкой популярностью, чем другие корпусы русского языка. Респонденты дают НКРЯ хорошую оценку. В последние годы все больше преподавателей русского языка начинают использовать НКРЯ. При проведении научных исследований применение НКРЯ демонстрирует тенденцию к постепенному углублению, но его вспомогательная форма в обучении все еще является относительно однородной, преимущества НКРЯ до сих пор в полной мере не реализуются. As a huge, annotated and open online language database, НКРЯ has great application potential in Russia and many other countries. This paper analyzes the application of НКРЯ in Russian studies and Russian teaching in Chinese colleges and universities. Through the analysis of relevant literature and questionnaire results, the research shows that in Chinese colleges and universities, the application of НКРЯ is more popular than other Russian corpora. The teachers who participated in the questionnaire gave a good evaluation. In recent years, more and more teachers have begun to use НКРЯ. In scientific research, the application of НКРЯ is getting deeper, but the form of НКРЯ assisted instruction is relatively simple. Besides, the advantages of НКРЯ have not been brought into full play in related fields.
35
Borzova, Tatiana. "Lessons from the pandemic: digital transformation of higher education through in remote learning." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, no. 1 (2021): 195–208. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-1/195-208.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность выбранной темы исследования обусловлена радикальными изменениями в самой организации учебного процесса во всех вузах страны в связи с пандемией COVID-19. За прошедший 2019–2020 учебный год и первый семестр 2020–2021 практически все ведущие вузы страны массово были вынуждены перейти на дистанционный формат обучения с применением той или иной электронной образовательной среды. Такой резкий переход на дистанционное обучение вскрыл много болевых точек всей системы образования России – система показала недостаточную подготовку участников учебного процесса к работе в условиях изоляции. Педагогические коллективы, студенчество, администрация высших учебных заведений России столкнулись с целым рядом проблем, при анализе которых можно выделить главные причины их появления и разработать методические рекомендации по апробации и внедрению новых форм онлайн-взаимодействия преподавателя и студента. В статье анализируется восприятие образовательных дисциплин основными участниками учебного процесса ВГУЭС в условиях экстренного перехода на удаленный формат обучения. Удаленное обучение становится одним из главных факторов реформирования образовательного процесса в вузах. В этой связи интересен анализ успешного опыта адаптации к удаленному обучению с применением электронно-образовательной среды Moodle. Проанализированы сильные и слабые стороны этого процесса, сделан вывод о том, что в системе современного высшего образования дистанционный формат обучения может считаться формой, которая дополняет и усиливает учебно-образовательный потенциал получаемого образования. Устойчивая тенденция, стремительное развитие онлайн-коммуникаций должны стимулировать вузы к внедрению в учебный процесс инновационных форм взаимодействия, привлекая преподавателей и студентов к их творческому освоению. Ключевые слова и словосочетания: COVID-19, интерактивные технологии, онлайн-обучение, дистанционное обучение, смешанное обучение, цифровизация
36
Гаврілова, Людмила, Олена Бескорса та Олена Ішутіна. "ЦИФРОВІ ФОРМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ОСВІТІ: ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ ЕРАЗМУС+ЖАН МОНЕ МОДУЛЬ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 44–50. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-007.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. У статті представлено деякі аспекти впровадження навчального курсу «Міжкультурні комунікаційні студії», розробленого за проектом Erasmus + Jean Monnet Module «Україна – ЄС: міжкультурна комунікація в освіті»/«Ukraine – EU: Intercultural Communication in Education» для здобувачів магістерського рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Доведено, що включення до названого курсу окремої теми «Цифрова комунікація в освіті», поданої у формі дистанційного курсу, є актуальним в умовах стрімкої інформатизації та глобалізаційних процесів у суспільстві та освіті, а також майже тотального дистанційного навчання, спричиненого світовою пандемією COVID-19. Тому основною метою статті є висвітлення структури і змісту дистанційного курсу, огляд основних форм цифрової комунікації, реалізованої в умовах дистанційного навчального середовища. Матеріали і методи. Метод, на основі якого відбувалось проєктування дистанційного курсу, це так звана теорія п’яти етапів В. Кухаренка, В.Бикова та ін., що вміщує аналіз, проєктування, розвиток, виконання та оцінку. На сьогодні описаний у статті курс після проходження всіх етапів, перебуває у стані вдосконалення та оновлення матеріалів, зокрема онлайн сервісів для реалізації цифрової комунікації. Результати. Серед результатів дослідження: визначення місця дистанційного курсу «Цифрова комунікація в освіті» в структурі навчального курсу «Міжкультурні комунікаційні студії» в проєкті програми Еразмус+ напряму Жан Моне «Україна – ЄС: міжкультурна комунікація в освіті»; висвітлення структури та тематики курсу, основних компетентностей та результатів навчання, що мають бути сформованими за результатами вивчення курсу; опис змісту теоретичної частини, практичних занять, форм самостійної роботи здобувачів освіти. Виокремлено основні форми цифрової комунікації, серед яких: універсальні форми, форми наукової комунікації, навчальної цифрової та комунікації з використанням засобів мультимедіа. Висновки. У висновках відзначено оцінку результатів навчання, надану студентами та сформульовано перспективи подальшого дослідження.
37
Vysochyna, I. L., I. V. Avramenko та N. S. Bashkirova. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ ДЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ» ОЧИМА СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ДРУГОГО КУРСУ (АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ АНОНІМНОГО АНКЕТУВАННЯ)". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11649.
Повний текст джерелаАнотація:
Інформаційні комп’ютерні технології стали невід’ємною частиною освітянського процесу сучасного покоління студентів, у тому числі і студентів медичних ВНЗ, за складних протипандемічних умов, що обумовило напрямок дійсного дослідження, а саме аналіз думки студентів медичних вузів щодо використання дистанційного навчання в умовах карантину під час пандемії COVID-19. Саме тому метою нашого дослідження було провести аналіз результатів анонімного анкетування студентів 2 курсу стоматологічного факультету ДЗ «ДМА», щодо виправдання власних сподівань у відношенні до якості підготовки в дистанційному форматі в умовах карантину COVID-19 під час вивчення дисципліни «Пропедевтика внутрішньої медицини», що дозволить дати оцінку формату on-line викладання очима студентів. Для реалізації вищезазначеної мети було проведено анонімне онлайн-опитування 2-х груп іноземних (російськомовних) студентів 2 курсу (n = 45 студентів) за допомогою платформи Google Form. Узагальнення результатів анонімного анкетування констатувало наявність різного рівня оцінювання (в балах від 1 до 10) такої складової, як виправдання власних сподівань щодо якості підготовки в дистанційному форматі – інтерквартильний розподіл середньої становив 8 балів (МЕ = 8 Q1; Q3 (7; 9,75)), але якість рівня покращення власних практичних компетенцій – лише 5,5 бала (МЕ = 5,5 Q1; Q3 (5; 8)). Найчастішою пропозицією для покращення якості навчання, на думку студентів 2 курсу стоматологічного факультету, є збільшення можливостей для відпрацювання практичних навичок та професійних компетенцій. У переважній більшості студенти 2 курсу стоматологічного факультету мають думку щодо отримання позитивного досвіду навчання в дистанційному форматі, розцінюючи його як нагоду для саморозвитку та самостійного поглиблення теоретичної бази знань. Студенти 2 курсу стоматологічного факультету при вивченні дисципліни «Пропедевтика внутрішньої медицини» вважають, що дистанційна форма навчання може бути лише доповненням до очної частини, а не як тривала самостійна одиниця освітнього процесу, отже, специфіка обраної професії пов’язана з необхідністю засвоєння і вдосконалення практичних навичок та професійних компетенцій.
38
Колосова, С. В., та Ю. В. Сирова. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З РОДИНАМИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (24 грудня 2020): 65–73. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-65-73.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто організаційні аспекти взаємодії вихователів закладів дошкільної освіти та сім'ї. Встановлено, що процес взаємодії вихователів з батьками має будуватися на партнерських засадах співпраці. Проаналізовано основні форми співробітництва вихователів з родинами. З’ясовано, що пріоритетними в роботі з батьками є форми, які побудовані на діалозі, передбачають обмін досвідом сімейного виховання, забезпечують становлення всіх учасників (батьків, дітей, вихователів) як суб’єктів педагогічного процесу. Звертається увага на необхідність поєднання традиційних форм роботи з варіативними інноваційними технологіями організації взаємодії вихователів ЗДО з батьками вихованців. Проаналізовано, що до найбільш зручних форм співробітництва вихователів і батьків в умовах адаптивного карантину відносять: мобільний зв’язок; короткі текстові повідомлення; групи в вайбер або телеграм; анкети, створені за допомогою онлайн-ресурсів; сторінки в соціальних мережах; веб-сайт дитячого садка; блог або онлайн щоденник групи. Визначено, що ефективна взаємодія сім'ї та закладу дошкільної освіти, як система регулярних взаємозв’язків вказаних суб’єктів з метою здійснення спільного впливу на розвиток особистості дитини, потребує створення відповідних умов. В контексті проблеми дослідження визначено наступні педагогічні умови співпраці закладу дошкільної освіти з сім'єю: соціально-педагогічна діагностика сім’ї; встановлення партнерських взаємовідносин та інтеграція батьків у освітній процес; використання різноманітних форм роботи закладу дошкільної освіти з сім'єю; систематичне здійснення зв'язку закладу дошкільної освіти з батьками протягом усього року; тематичний самоконтроль вихователями освітньої роботи з батьками.
39
Бабаева, Диана Раифовна, та Суайбат Алибековна Иразиханова. "Совершенствование методов регулирования Интернет-торговли как перспективной формы развития внешней торговли России". Региональные проблемы преобразования экономики, № 4 (9 вересня 2019): 98. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-4-98-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. Целью статьи является разработка ряда практических мер по совершенствованию регулирования интернет-торговли и рационализации российской структуры импорта и экспорта. Исследование основано на общенаучных методах с использованием систем решения проблем. Эта работа основана на эмпирическом наблюдении автора за истинным состоянием международного сотрудничества и подкреплена анализом имеющейся информации. Разработана методологическая основа для внедрения усовершенствованного механизма онлайн-торговли. Определена и обобщена текущая организация методов управления интернет-бизнесом. Ввиду интересов внешнеторгового сотрудничества было предложено рассмотреть решение проблемы совершенствования методов управления интернет-бизнесом. Полученные результаты могут быть использованы для обоснования онлайн-торговли и для разработки практических рекомендаций по выбору наиболее перспективных форм и методов долгосрочного развития российской внешней торговли. В связи с перспективными возможностями развития онлайн-бизнеса необходимо модернизировать формы и методы улучшения внешней торговли.
40
НОВІКОВА, Жанна. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ ПЕРШОГО РОКУ НАВЧАННЯ В ПЕРІОД ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 109–15. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначається, що перший рік навчання студентів є дуже важливим для подальшого успішного подолання навчального навантаження, встановлення дружніх відносин з одногрупниками та знаходження порозуміння з викладачами. Якщо студент швидко проходить адаптаційний період, його емоційна сфера стає стабільною, а вся активність спрямовується на засвоєння навчального матеріалу. Студентам першого року навчання необхідно адаптуватися не тільки до нових вимог у навчальному процесі, а й до нових соціальних умов. Особливо це складно зробити, коли форми навчання швидко змінюються з аудиторної форми на змішану та зі змішаної на онлайн-форму навчання. З огляду на те, що дистанційне навчання сьогодні є основною формою освіти в університетах, важливим стає питання рівня емоційної напруженості студентів під час такої форми навчання. У статті звертається увага на те, що адаптація – це багатокомпонентній процес, який відбувається на соціальному, фізіологічному та психологічному рівнях. Успішна адаптація студентів, з одного боку, залежить від особливостей емоційної сфери студентів; з іншого боку, характер адаптаційних процесів впливає на виникнення негативних емоційних станів. Мета роботи полягає у встановленні рівня тривожності та схильності до стресу у студентів-психологів першого курсу навчання в період онлайн-навчання. У результаті емпіричного дослідження встановлено, що студенти-першокурсники мають високий рівень адаптивних можливостей. Вони легко переходять від аудиторної до дистанційної форми навчання. Водночас виявлено, що третина вибірки має високий і дуже високий рівень ситуативної та особистісної тривожності під час онлайн-навчання. Окрім того, 50% студентів-першокурсників схильні до переживання стресу під час дистанційного навчання. Встановлені високі показники вказують на нестабільність емоційної сфери студентів першого курсу під час дистанційного навчання та переважання в них негативних емоцій.
41
Щедрина, Арина Руслановна. "Кибербуллинг журналистов: формы и особенности". mediaalmanah 103, № 2 (15 квітня 2021): 54–63. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.2.2021.5463.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлен анализ феномена кибербуллинга, направленного на журналистов. С онлайн-травлей с каждым годом сталкивается все больше пользователей, и журналисты не исключение. В силу специфики своей работы они являются привлекательным объектом для агрессоров в Сети. Анонимный опрос российских журналистов показал, что 42% респондентов сталкивались с кибербуллингом, а наиболее распространенными формами онлайн-травли журналистов стали флейминг, клевета, систематический троллинг и киберсталкинг.
42
Имамутдинова, К. Р. "Онлайн-игра — новый формат культурно-образовательной деятельности музея". International Culture & Thechnology Studies 6, № 3 (2021): 150–58. http://dx.doi.org/10.17586/2587-800x-2021-6-3-150-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья рассматривает трансформацию культурно-образовательной деятельности музеев в современном информационном обществе. Автором выделяются такие актуальные тенденции в ее реализации, как интерактивность, коммуникативность и edutainment (эдьютейнмент), которые направлены на активное включение посетителя в диалог с музеем, его эмоции и интересы. Данные тенденции тесно связаны с широким применением информационно-коммуникационных средств как внутри музея в виде информационных киосков, интерактивных столов и других мультимедийных устройств, так и в его виртуальном пространстве на сайте музея. В статье рассмотрены некоторые актуальные научные исследования в области применения геймификации и онлайн-игр в музейном контексте. Отдельно приведены результаты прикладных исследований, посвященных анализу онлайн-игр Австралийского национального морского музея. На основе трех основных подходов к включению цифровых технологий в музейную работу, предложенных зарубежными исследователями, был осуществлен аналитический обзор двух онлайн-игр Государственного центрального музея современной истории России (ГЦМСИР). К этим подходам относится применение музейных онлайн-игр для расширения контента, предоставляемого музеем, как средства популяризации музейной тематики, и в качестве «приманки» для новых посетителей. В результате проведенного анализа автором был определен потенциал онлайн-игры в качестве нового формата реализации культурно-образовательной деятельности современного музея.
43
Ващенко, Любов. "ДИСИМІНАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ У НЕФОРМАЛЬНІЙ ОСВІТІ МОЛОДІ ТА ДОРОСЛИХ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (20 січня 2020): 78–89. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.78-89.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. З’ясовано, що впровадження в систему освіти інформаційно-комунікаційних технологій призводить до необхідності принципового перегляду підходів до організації навчання. У цьому контексті безперечно важливим видається вивчення можливостей дистанційної форми навчання. Діючі центри дистанційного навчання можна умовно розділити на три групи за ступенем «занурення» в Інтернет. Першу, найчисленнішу групу, представляють навчальні заклади, що поєднують різні традиційні форми очного й дистанційного навчання з нововведеннями в дусі часу. До другої групи належать заклади, установи, організації, для яких Інтернет служить лише внутрішнім комунікаційним середовищем, яке називається Інтранет і є, зазвичай, приватною корпоративною мережею. До третьої групи відносяться навчальні центри, вся робота яких будується виключно на Інтернет-технологіях. На прикладах провайдерів освітніх послуг, які пропонують дистанційні платформи онлайн-навчання для різних категорій населення України детально проаналізовано змістовий контент онлайн-програм та онлайн-курсів.
Охарактеризовано переваги онлайн-навчання: відсутність часових і територіальних обмежень; використання декількох засобів зв’язку одночасно; можливість вчасно зв’язатися з викладачем і задати питання, отримати консультацію; постійний моніторинг навчальної діяльності слухачів викладачем тощо.
Ключові слова: неформальна освіта, дистанційна освіта, дистанційна платформа, онлайн-програма, онлайн-курс, провайдери освітніх послуг.
44
Дрок, І. С. "ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІЦІЇ ТА МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ ЗАГОСТРЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник, № 6(35) (7 травня 2021): 87–90. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).695.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою написання статті є визначення форм взаємодії поліції та медичних закладів в умовах загострення санітарно-епідемічної ситуації в Україні та надання їм характеристики. У статті наголошено на важливості злагодженої взаємодії поліції та медичних закладів, особливо в умовах загострення санітарно-епідемічної ситуації.
Автор виділяє п’ять форм такої взаємодії, які охоплюють як внутрішню, так і зовнішню діяльність поліцейських:
взаємодію під час функціонування електронного сервісу «Дій вдома» - Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та, зокрема, інформаційної системи епідеміологічного контролю за поширенням COVID-19, що є частиною сервісу. Станом на 15 червня 2020 року 40 314 осіб скористалися мобільним додатком «Дій вдома».
Взаємодія Національної поліції України та органів МОЗ України полягає в тому, що органи МОЗ України вносять до системи «Дій удома» інформацію про осіб, які потребують самоізоляції, а Національна поліція України здійснює поточний контроль дотримання правил самоізоляції;
проведення медичними працівниками інструктажів для поліцейських перед патрулюванням громадських місць про правила дотримання карантину, особливості застосування протиепідемічних заходів, специфіку розповсюдження хвороби COVID-19, ознаки хвороби COVID-19;
огляд поліцейських медичним працівником перед патрулюванням громадських місць;
залучення лікарів до онлайн-консультацій;
виклик швидкої медичної допомоги (або спеціально обладнаних медичних бригад (за можливості)) у разі виявлення в осіб ознак COVlD-19.
Окремі форми взаємодії, визначені нами, активно реалізуються та мають позитивні результати (як- от використання програми «Дій удома»). Проте деякі форми взаємодії, запропоновані в роботі, потребують обов’язкового впровадження у діяльність Національної поліції України та медичних закладів (як-от проведення інструктажів медичними працівниками для поліцейських перед патрулюванням громадських місць; залучення лікарів для онлайн-консультацій поліцейських).
45
Дегтярьова, Неля, Олена Гонтар та Галина Вернидуб. "СТАВЛЕННЯ ДО МАСОВИХ ВІДКРИТИХ ОНЛАЙН-КУРСІВ ЯК ФОРМИ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ". Physical and Mathematical Education 32, № 6 (27 січня 2022): 18–22. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-003.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. Неформальна освіта стає все більш затребуваною. До неформальної освіти відносять професійні курси з визначеною цільовою аудиторією, професійне стажування, масові відкриті онлайн курси, громадську освіту. Саме масові відкриті онлайн курси є затребуваними і їх кількість постійно збільшується. Такі курси покликані розширити уявлення про конкретний предмет вивчення або допомогти розібратися в абсолютному новому напрямі. Масові відкриті курси пропонуються як на безоплатній основі, так і платні. На даний час зустрічається думка, що вони стають вимушено популярними з причини того, що заклади вищої освіти мають продемонструвати впровадження в освітній процес елементів неформальної освіти. Метою даного дослідження було з’ясувати ставлення слухачів до масових відкритих онлайн курсів та причин вибору саме такого способу освіти, що дасть змогу вибудувати критерії побудови якісного онлайн курсу. Матеріали і методи: системний аналіз наукової та методичної літератури, порівняння та синтез теоретичних розвідок вітчизняних вчених, анкетування, узагальнення власного досвіду. Результати. Були проаналізовані платформи, на яких доступні платні та безкоштовні масові онлайн курси: ВУМ, Дія. Цифрова освіта, EdEra, Geek Brains, Laba, Prometheus, Wisecow. В роботі наводяться посилання на вказані платформи та тематика представлених курсів. З огляду на популярність саме цих курсів серед українських користувачів було проведено опитування щодо причин вибору конкретної платформи та таких, що спонукали саме до неформальної освіти замість навчання в класах шкіл або аудиторіях університетів. Висновки. Результати дали підстави стверджувати, що головними причинами, з яких користувачі розпочинають пошук та проходження онлайн курсів є власне бажання саморозвитку та вимога навчального закладу. Це може свідчити як про інформування таким чином щодо існування такої можливості, а також про формальний підхід до такої освіти, що і буде вивчатися в подальших розвідках авторів. Найчастіше респонденти обирали платформи Prometheus, Дія. Цифрова освіта та EdEra. При цьому курси на безоплатній основі обирали 65%, а платні проходили 35% анкетованих, що також свідчить про те, що на даний час такі курси є доступними. Масові відкриті онлайн курси є альтернативою для підвищення власної кваліфікації, а також для того, щоб зрозуміти чи підходить конкретний напрям для роботи конкретній людині.
46
Gareeva, F. M., M. V. Chursanova, D. V. Savchenko та O. V. Drozdenko. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ПЕРІОД КАРАНТИНУ COVID-19". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 212–18. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття звернена до проблеми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України в умовах карантинних заходів, коли традиційні форми очного навчання стають неможливими і необхідний швидкий, якісний та всебічний перехід до дистанційних форм навчання без втрат у змісті навчального процесу. Розглянуто, як виконав це завдання КПІ ім. Ігоря Сікорського, реалізуючи системний підхід до реорганізації навчального процесу на всіх рівнях. У статті проаналізовано використання відкритих віртуальних навчальних середовищ, що базуються на вебсередовищі Moodle, зокрема загальноуніверситетську платформу «Сікорський». Підкреслена важливість участі в роботі за умов дистанційного режиму всіх підрозділів університету, що утворюють єдину організовану систему. Серед них – Науково-технічна бібліотека (е-бібліотека) для підтримки навчальної та науково-дослідницької діяльності; загальноуніверситетське віртуальне середовище «Електронний кампус» (е-кампус) для проведення всіх видів контролю, починаючи з поточного та закінчуючи адміністративним; комп’ютерні засоби навчання та онлайн-технології у викладанні дисциплін тощо. У статті приділено увагу розробці кафедрами КПІ ім. Ігоря Сікорського власних спеціалізованих динамічних навчальних середовищ на базі Moodle для проведення в дистанційному режимі всіх видів занять, передбачених навчальною програмою певної дисципліни, а саме проаналізована платформа physics.zfftt.kpi.ua, яка розроблена на кафедрі загальної фізики та фізики твердого тіла. Таким чином, у статті описані ефективні способи організації дистанційного навчання та засоби контролю і перевірки знань студентів. Показана ефективність використання динамічних навчальних онлайн- середовищ для підтримки живого спілкування між студентами та викладачами в дистанційному режимі, масового впровадження інформаційних технологій в освітній процес, розвитку нових педагогічних технологій з використанням онлайн-ресурсів. Зазначено, що переваги дистанційних форм навчання мають перспективи залишатися інтегрованими в навчальний процес і надалі у разі переходу до очного або змішаного виду занять.
47
Скленар, Ігор. "Нові форми інформаційної взаємодії масмедіа УГКЦ у суспільному контексті під час пандемії коронавірусу". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 105–18. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233881.
Повний текст джерелаАнотація:
Пандемія коронавірусу з березня 2020 року спонукала УГКЦ, як і інші конфесії, використовувати засоби онлайну через те, що Урядом України під час жорсткого карантину було встановлено обмеження для перебування у культових спорудах. Основною метою статті є розгляд низки форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті.
Із допомогою методу аналізу констатовано, що станом на початок 2021 року в греко-католицьких ЗМІ в Україні є мала частка друкованих періодичних видань, які, на переконання експертів, потребують якісного наповнення. Натомість офіційні ресурси Церкви почали за останні роки свій розвиток у різних форматах. Застосування методу контент-аналізу, а також методу моніторингу допомогло стисло висвітлити те, як якісні ЗМІ в Україні представляють УГКЦ у добу пандемії, у тому числі з допомогою інтерв’ю зі знаковими постатями в релігійній сфері.
Результатом дослідження у статті стало визначення форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті на двох рівнях – загальноукраїнському й місцевому. Зауважено, що на першому рівні провідну роль відіграли основні офіційні медіаресурси УГКЦ, зокрема, проєкт «Живе телебачення», підтриманий також національними каналами. Вони транслювали літургії в жорстку фазу пандемії. На місцевому рівні парафії (малі церковні одиниці в Церкві) стали осередками залучення вірян у мережу з допомогою різних онлайн-інструментів. Сторінки в соціальних мережах священнослужителів із різних парафій, проєкти на Youtube парафіяльних священників, монахів із різних спільнот тощо – це нові форми інформаційної взаємодії Церкви в добу пандемії, які також розглянуто в пропонованому дослідженні.
Стисло представлено досвід медійної діяльності Католицької Церкви в Італії та Польщі в жорстку фазу коронавірусу, напрацювання такої діяльності в статті порівняно з формами інформаційної взаємодії УГКЦ. Перед дослідниками із різних сфер – журналістикознавцями, релігієзнавцями, богословами, соціологами та ін. – після можливого закінчення пандемії коронавірусу виникне низка цікавих тем для вивчення феномену медійної діяльності УГКЦ та інших конфесій у взаємозв’язку із глобальними релігійними й культурними процесами у світі загалом.
48
Бем, Наталия, та Тетяна Курченко. "КОМУНІКАТИВНІ ІНСТРУМЕНТИ ОБЛАСНИХ КРАЄЗНАВЧИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19: ПЕРШИЙ ДОСВІД". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 158–80. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-158-180.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються трансформації, які відбулись у соціокомунікаційній діяльності музеїв України у зв’язку із запровадженням загальнонаціональних карантинних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19. Введення жорстких соціальних обмежень змусило музеї усього світу терміново перевести свою роботу в онлайн режим та зосередитись переважно на сучасних комунікативних інструментах, що уможливлювали віддалений доступ до музейних колекцій та онлайн-комунікацію із суспільством. Вже за перші півроку карантинних обмежень кожна музейна установа обрала для себе найбільш ефективні форми роботи, чим збагатила загальний досвід організації онлайн-діяльності в інститутах соціальної пам’яті. Предметом аналізу у статті є особливості перебудови соціальної комунікації обласних краєзнавчих музеїв України в початковий період локдауну та адаптованого карантину за допомогою використання сучасних інструментів. Визначено, що регіональні музейні установи, спираючись на рекомендації урядових установ, міжнародних та вітчизняних музейних комітетів та власний досвід, накопичений в докарантинний період, зуміли перебороти розгубленість перших днів і тижнів обмеження офлайн-діяльності та запропонувати суспільству оптимальні інструменти та форми доступу до музейних колекцій.
Авторами статті було з’ясовано, що основними каналами комунікації обласних краєзнавчих музеїв стали соціальні мережі, і в першу чергу мережа Фейсбук. В організації діяльності регіональних музеїв в перші місяці карантинних обмежень активно почали використовувались такі форми комунікації як онлайн-виставки, онлайн-конференції, онлайн-флеш-моби для дорослих та дітей, віртуальні зустрічі з кураторами музейних колекцій, майстер-класи в режимі онлайн, засідання у віддаленому режимі музейних гуртків тощо. В статті зазначається, що вже два роки поспіль людство продовжує жити в умовах пандемії і пристосовуватися до нових умов комунікації, отже досвід, набутий українськими краєзнавчими музеями в процесі налагодження комунікації із місцевими громадами в перші місяці соціальних обмежень, продовжує залишатися цікавим та актуальним
49
Бондаренко, Марія. "Розвиток iншомовної комунiкативної культури засобами iнтернет-ресурсiв". Актуальні проблеми психології в закладах освіти 12 (26 травня 2022): 95–101. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v12i.5778.
Повний текст джерелаАнотація:
. У статтi представлено результати дослiдження розвиткусучасної комунiкативної культури засобами iнтернет-ресурсiв.Визначено актуальнiсть питання комунiкацiй через iнформацiйнуреволюцiю та перехiд до онлайн-життя пiд час епiдемiї. Доведено,що iнтернет-ресурси стали зв’язком мiж людьми. Визначено змiнизасобiв комунiкацiй в останнi роки. Зазначено особливостi спiлкуванняв iнтернет-мережi. Наведено результати психологiчного опитуваннящодо популярностi спiлкування онлайн, проведеного за допомогоюGoogle форм в онлайн-спiлкуваннi. Вiдображено зацiкавленiсть людейв онлайн спiлкуваннi.
50
Степанов, Ю. М., та О. М. Власова. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПІДГОТОВЦІ КУРСАНТІВ У РЕАЛІЯХ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 52–54. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12412.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В умовах пандемії COVID-19 дистанційні форми навчання лікарів-курсантів на факультетах післядипломної освіти виходять на перші місця і відповідають основним тенденціям надання освітніх послуг у світі. Сучасна ситуація з карантином буде лише збільшувати попит на нові інформаційні форми освіти. У статті висвітлено використання поряд із традиційними методами навчання інтерактивних методів. Ці методи потребують змін до підходів викладання усіх дисциплін, використання нових не типових форматів. Усім учасникам освітнього процесу необхідно оволодіти навичками використання компʼютерних та телекомунікаційних технологій. У статті охарактеризовані та проаналізовані переваги та недоліки дистанційного навчання. Переваги: доступність та комфортність навчання, свобода вибору змісту, часу, теми, форми і методу навчання тощо. До недоліків слід віднести труднощі лікарів в освоюванні онлайн-технологій, аудиторія має різний вік та рівень освітніх можливостей, немає очного спілкування між викладачами та курсантами, відсутня можливість освоєння нових практичних навичок.
Використання різноманітних методів та форм навчання у безперервній післядипломній освіті лікарів дозволяє надати різним соціальним групам у будь-яких регіонах країни рівні освітні можливості; підвищити якісний рівень освіти за рахунок більш активного використання наукового та освітнього потенціалу; дозволяє здобути лікарям нові знання паралельно з основною діяльністю.