Статті в журналах з теми "Онлайн трансляція"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Онлайн трансляція.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-19 статей у журналах для дослідження на тему "Онлайн трансляція".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Чекунова, Марина Анатольевна. "Текстовая онлайн-трансляция в политическом цифровом медиадискурсе: инновация жанра". mediaalmanah 108, № 1 (18 лютого 2022): 114–26. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.1.2022.114126.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье предлагается научное осмысление инновационного синкретического цифрового медиажанра, который можно определить как политическая текстовая прямая онлайн-трансляция. Опираясь на широкое теоретическое обоснование, автор реализует подробный анализ контента текстовых онлайн-трансляций выступлений Президента РФ и выявляет доминантные жанровые характеристики, обусловленные рядом факторов их функционирования. По мнению автора, ведущими функциями нового жанра становятся информирование, объяснение и воздействие.
2
Яшан, О. І., та М. І. Герасимюк. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ ЗА УМОВ ПАНДЕМІЇ ВІРУСУ SARS-COV-2 COVID-19". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 88–91. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12418.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Внаслідок епідеміологічної ситуації навчальні заклади змушені були працювати за дистанційною формою навчання. При цьому підготовка спеціалістів галузі знань «Охорона здоров’я» отримала реальну проблему: як надати студенту можливість оволодіти практичними навичками. Вирішення знайшли у запровадженні компʼютерної платформи Microsoft Teams. Напередодні 6-годинного заняття викладач створює у застосунку зустріч-нараду, до якої за допомогою електронних скриньок запрошує студентів.
Зокрема, з курсу оториноларингології заняття розпочиналося із вступної частини, на якій викладач коротко ознайомлював студентів із темою заняття, наголошував на важливих моментах, давав відповіді на запитання.
Оскільки програма була одночасно завантажена та встановлена на смартфон, то викладач не був прив’язаний до персонального комп’ютера, а міг з телефону шляхом відеочату проводити огляд пацієнта, демонструвати методи обстеження, а також зміни зі сторони ЛОР-органів, пов’язуючи результати обстеження з діагнозом, пояснювати підходи до лікування. Після кожного обстеження проводилася коротка відеонарада з розбором незрозумілих моментів. Іншим варіантом проведення практичної частини заняття була онлайн-трансляція оперативних втручань, під час якої студенти мали можливість бачити всі етапи оперативного втручання, а також чути коментарі. Крім того, практична частина заняття заповнювалася демонстрацією навчальних відеофільмів.
Протягом другої частини заняття проходило традиційне семінарське обговорення, під час якого викладач мав можливість провести із студентами живе двобічне спілкування, розібрати цікаві випадки або питання.
Третя частина заняття – контроль у дистанційній формі. На платформу Moodle було завантажено базу тестових занять відповідно до тем практичних занять. Студент міг пройти тестовий контроль у визначений час напередодні заняття або за бажанням уже на занятті.
Таким чином, застосунок Microsoft Teams може використовуватися для проведення практичних занять та читання лекцій у дистанційному режимі.
3
Руденская, М. В. "Онлайн-курс по созданию цифрового музейного контента: идеология и практика. Из опыта работы Центра мультимедиа Русского музея (служба «Виртуальный Русский музей»)". International Culture & Thechnology Studies 6, № 3 (2021): 159–68. http://dx.doi.org/10.17586/2587-800x-2021-6-3-159-168.
Повний текст джерелаАнотація:
Центр мультимедиа Русского музея — своеобразная экспериментальная лаборатория, которая занимается проблемами цифровой визуализации коллекции музея. Накопленный практический опыт позволил команде Центра мультимедиа разработать онлайн-курс по созданию цифрового музейного контента. Основной целью курса было его мотивационное значение для участия в проекте Русского музея ИЗОмарафон «Художник и война» — онлайн-трансляции фильмов к празднику День Победы. Этот проект родился в 2020 году в условиях жесткой изоляции, вызванной пандемией. Программа была предназначена для сотрудников музеев, учреждений культуры Санкт-Петербурга и городов России. Курс основывался на нашем представлении о специфике музейного мультимедийного фильма, проблемой которого становится трансформация статичного изображения музейного предмета (рисунка, картины) в движущуюся картинку, что должно быть обосновано нашим сценарием, нашим пониманием произведения искусства. Мы также настаивали на исследовательской глубине раскрытия темы: от проблемы к исследованию художественного материала и качественной художественной его подаче. Эта концепция определила специфику построения курса: от создания сценария до практических шагов по реализации идеи (проблемы фото и видеосъемки музейного объекта, сцены интервью, работа в графических, аудио- и видео-редакторах, вопросы правового использования материалов). Итогом программы стали подготовленные фильмы для онлайн-трансляции из Центра мультимедиа Русского музея 8 мая 2021 года.
4
Галицький, Олександр Вадимович, Павло Васильович Микитенко та Василь Михайлович Франчук. "Хмарні технології як засіб підтримки онлайн-заходів". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 158–66. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.897.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є визначення найбільш вдалої веб-орієнтованої системи онлайн трансляції наукових (навчальних) заходів. У статті здійснено огляд та надано рекомендації щодо використання хмарних технологій для підтримки наукових заходів (конференцій, семінарів, круглих столів тощо). Розглянуто та проаналізовано основні функціональні можливості та характеристики таких систем як: Open Conference Systems, Office 365 (служба Microsoft Lync) та Google (служба Hangouts On Air). При проведенні міжнародних або всеукраїнських конференцій та семінарів важливо гарантувати відкритість та доступність цільовій аудиторії з будь-якого міста чи країни, в реальному часі, перебіг анонсованої події. Надати можливість цільовій аудиторії прийняти онлайн участь в обговоренні актуальних наукових проблем та поставити запитання доповідачу впродовж його виступу. Завдяки таким веб-орієнтованим системам кожен бажаючий студент чи науковець може завжди та в будь-якому місці, де є доступ до глобальної мережі Інтернет, приєднатися до заходу в режимі онлайн, презентувати свої досягнення та матеріали, прозвітувавши про виконану роботу.
5
Каверина, Елена, та Элена Декич. "Развитие феминистского дискурса в цифровых медиа (опыт России и США)". MediaAlmanah 99, № 4 (17 серпня 2020): 26–36. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.4.2020.2636.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируются медийные каналы, распространяющие идеи феминизма в XXI в. Исследовательский интерес сосредоточен на изучении социальных сетей как на основном канале цифрового активизма. Рассматриваются современная российская и американская коммуникативная практика трансляции феминистских идей, наиболее масштабные и значимые медийные акции, хештег-кампании, а также участие персон-брендов, которые способствуют продвижению феминизма посредством своего персонального онлайн- и офлайн-активизма.
6
Пономаренко, Тетяна. "ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ В ОНЛАЙН-КОМУНІКАЦІЇ ПСИХОЛОГА ПРИ ГРУПОВІЙ ВЗАЄМОДІЇ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 8(53) (27 грудня 2019): 66–75. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).07.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена роботі психологів із клієнтами в онлайн-просторі. Провідним інструментом діяльності психолога є спілкування. Воно обов’язково потребує якісного зворотного зв’язку незалежно від формату його реалізації. Психологи здійснюють групову професійну онлайн-взаємодію у форматі проведення вебінарів, майстер-класів, тренінгів, онлайн-конференцій, квестів і марафонів, влаштовують прямі трансляції на YouTube, прямі ефіри в Facebook чи Instagram. Психологічна онлайн-допомога – це сучасне альтернативне джерело надання повноцінної, високоякісної психологічної допомоги клієнтам. Але виникає проблема у побудові зворотного зв’язку в онлайн-форматі. Для успішної побудови зворотного зв’язку психолог має мати: 1) високий рівень комунікативної компетентності; 2) високий рівень комунікативного контролю; 3)організаторські здібності; 4) гнучкість; 5) креативні здібності. У дослідженні взяли участь психологи-практики (n=62). Підібраний банк методик дозволив оцінити рівень розвитку здібностей, які необхідні психологу-практику для успішної побудови зворотного зв’язку під час групової роботи в медіапросторі. За результатами проведеного дослідження за допомогою контент-аналізу, ми проаналізували як психологи вибудовують зворотний зв’язок з аудиторією на прикладі п’яти вебінарів і сформулювали методичні рекомендації щодо побудови зворотного зв’язку під час групової взаємодії в онлайн-просторі. Також ми виявили, що в 20% досліджуваних низький рівень розвитку здібностей, які має мати психолог-практик для успішної побудови групової взаємодії з клієнтами в онлайн-просторі. Приблизно 60% психологів мають високий рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей. Лише 19% респондентів мають добре розвинутий комунікативний контроль. У 70% досліджуваних спостерігається середній рівень розвитку гнучкості у поведінці та креативності. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у теоретичному та емпіричному вивченні стану розвитку комунікативних та організаторських здібностей, рівня комунікативного контролю, гнучкості поведінки та креативності у студентівпсихологів.
7
Editorial, Article. "ABSTRACTS OF VI CONFERENCE FOR STUDENTS AND YOUNG SCIENTISTS “PEDIATRIC READINGS”. PART 1." Pediatric pharmacology 17, no. 6 (January 27, 2021): 552–67. http://dx.doi.org/10.15690/pf.v17i6.2207.
Повний текст джерелаАнотація:
27 ноября 2020 года кафедра факультетской педиатрии ПФ РНИМУ им Н.И. Пирогова при поддержке Союза Педиатров России провела VI ежегодную Всероссийскую конференцию студентов и молодых ученых «Педиатрические чтения», посвященную памяти великих российских ученых-педиатров А.А. Колтыпина, Д.Д. Лебедева, П.А. Пономаревой, Н.С. Кисляк. Конференция впервые прошла в онлайн-формате на площадке ZOOM, а также трансляцию конференции впервые показывали на Youtube-канале.Сегодня мы публикуем наиболее интересные тезисы, поступившие от молодых ученыхв оргкомитет конференции. Более подробную информацию о мероприятии можно най-ти на сайте РНИМУ им. И.М. Пирогова: https://rsmu.ru
8
Бадмацыренов, Тимур Баторович, Федор Владимирович Хандаров та Дамдин Доржиевич Бадараев. "Российский буддизм и социальные медиа: тувинские буддийские онлайн-сообщества ВКонтакте". New Research of Tuva, № 4 (6 грудня 2020): 120–34. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2020.4.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Развитие социальных медиа в последние годы демонстрирует новое измерение соотношения традиции и инновации в религиозной жизни. Социальные медиа стали особым пространством трансформации буддийских сообществ. Оно не ограничивается простым использованием новых информационных технологий, а ставит перед ними сложные вопросы сохранения традиции и адаптации к изменениям, приспособления к глобальной культуре и защиты этнических ценностей.
В статье выявляются особенности использования социальных медиа тувинскими буддийскими онлайн-сообществами в социальной сети ВКонтакте. Одним из самых больших по числу пользователей является сообщество «Сарыг Шажын Тывада» с более 36 тысячами подписчиков, которое входит в число крупнейших буддийских групп в ВКонтакте. Он демонстрирует устойчивый рост пользователей. С использованием специально разработанного программного обеспечения был произведен автоматизированный сбор данных, что позволило построить социальный граф. Его анализ проводился с помощью методов математического моделирования, а именно кластерного анализа и расчета его топологических свойств, коэффициента ассортативности, соответствия степенному закону распределения степеней вершин и степени посредничества.
Тувинские буддийские онлайн-сообщества обладают выраженными этнорелигиозными отличиями, отличаются ориентацией на воспроизводство этнической традиции, использование тувинского языка, сравнительно высокой плотностью социальной коммуникации. Можно предположить, что для многих пользователей участие в таких онлайн-группах выступает одним из механизмов трансляции этничности и приверженности традициям.
9
Подлипалин, А. А. "Pedagogical forms of prevention of delinquent behavior of young people in cyberspace." Management of Education, no. 1(47) (May 5, 2022): 135–41. http://dx.doi.org/10.25726/w7570-5508-4469-w.
Повний текст джерелаАнотація:
Сегодня человек взаимодействует с киберпространством на просторах интернета с уже сформированным единством или социальной системой, в том числе различными сферами досуга (кинотеатры, газеты, радио, выставки, музеи, путешествия и т.д.). Обычный пользователь онлайн пространства по данным исследовательской компании We Are Social, проводит в киберпространстве почти 7 часов (почти 40% нашего дня) ежедневно и тратит в течении года сто дней беспрерывного пользования киберпространством. Доступ к киберпространству человек может получить с различных источников: смартфоны, компьютеры, ноутбуки, игровые приставки. Это обуславливает разнообразие спектра кибердосуга человека: общение в социальной сети и месседжерах, покупки в интернет-магазине, поиск информации, развлекательные и досуговые сервисы, видео и стреминговые сервисы (прямая онлайн трансляция различного рода контента), онлайн игры. Today, a person interacts with cyberspace on the Internet with an already formed unity or social system, including various leisure activities (cinemas, newspapers, radio, exhibitions, museums, travel, etc.). An average user of online space, according to the research company We Are Social, spends almost 7 hours in cyberspace (almost 40% of our day) daily and spends a hundred days of continuous use of cyberspace during the year. A person can get access to cyberspace from various sources: smartphones, computers, laptops, game consoles. This determines the diversity of the spectrum of human cyber leisure: communication in a social network and messengers, shopping in an online store, searching for information, entertainment and leisure services, video and streaming services (live online broadcast of various kinds of content), online games.
10
Коструба, Н. С., та Ю. Ю. Хвесик. "ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА СТУДЕНТА У МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 41–44. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості психологічної безпеки особистості студента у медіасередовищі. Сучасна молодь постійно звертається до медіаактивності для реалізації власних комунікативних, освітніх та інших потреб, проте психологічні наслідки такого активного переходу в онлайн-функціонування ще повною мірою не досліджено. Соціальні мережі поставили перед інтернет-спільнотою два гострі питання: питання приватності та питання свободи слова. Саме питання приватності у медіасередовищі часто порушується, а це є прямою загрозою для психологічної безпеки особистості. Для підвищення рівня безпеки у медіасередовищі науковці рекомендують розвивати критичне мислення, а також формувати усталену систему цінностей особистості. Метою дослідження було вивчення особливостей взаємозв’язку психологічної безпеки та медіаактивності як складової соціального життя студента. Для реалізації мети дослідження було використано методики «Діагностика психологічної безпека особистості» (І. Приходько) й Анкета медіаактивності особистості (авторська). Для статистичного опису даних використано кореляційний аналіз Пірсона. В опитуванні взяли участь 52 студенти 1–4 курсів віком 17–20 років. Здійснений кореляційний аналіз дає змогу стверджувати про існування взаємозв’язку медіаактивності та психологічної безпеки особистості. Відносно безпечною для психологічного благополуччя особистості виявлено таку медіаактивність, як перегляд онлайн-трансляцій чи відеозаписів передач і серіалів. Загалом виявлено, що загрозою психологічній безпеці особистості можуть бути такі дії у мережі, як публікація власних світлин і їх поширення, коментування контенту у соціальних мережах. Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні психологічної безпеки особистості у медіасередовищі з урахуванням когнітивно-стильових особливостей студента.
11
Mykhalchuk, S. O. "Вплив інтернет-комунікацій на електоральні процеси в Україні (на прикладі парламентських виборів 2012 року)". Grani 19, № 2 (28 січня 2016): 61–68. http://dx.doi.org/10.15421/1716049.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується вплив Інтернет-комунікацій на електоральні процеси в Україні на прикладі парламентських виборів 2012 р. Інтернет є невід’ємною складовою сучасних електоральних процесів в Україні, і парламентські вибори 2012 р. не стали винятком. Автор ставить за мету визначити рівень й ефективність використання різних каналів і форм Інтернет-комунікацій. Так, аналізується роль політичних сайтів, підконтрольних Інтернет-сайтів, блогосфери й соціальних мереж у виборчій кампанії. Інтернет-комунікації були використані громадськими організаціями для контролю електорального процесу. Нововведенням у виборчій кампанії стало відеоспостереження на виборчих дільницях з можливістю онлайн-трансляції. Автор поділяє думку більшості дослідників про те, що Інтернет-комунікації не стали основним за- собом конкурентної боротьби за місце у парламенті. Політичні партії у виборчій кампанії орієнтувалися здебільшого на маніпулятивний потенціал телевізійної політичної реклами й традиційні, вже випробувані в Україні, технології завоювання влади й не вбачали в Інтернеті дієвий механізм виборчих змагань, здатний принести «політичні дивіденди». У статті виокремлені й інші причини чому Інтернет-комунікації не мали реального впливу на перебіг та результати парламентських перегонів (цифровий розрив, змішана виборча система, архаїчність політичних партій).
12
Дондуков, Бато Цыренович, та Галина Петровна Дондукова. "Буддизм в Интернете: возможности и препятствия". New Research of Tuva, № 2 (2 червня 2021): 145–55. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2021.2.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Данная статья посвящена изучению влияния принципов буддийских школ России (тибетской, дальневосточной, южной) на развитие и распространение буддийского учения в интернет-пространстве. Рассматривается активность буддийских сообществ в русскоязычном интернете от размещения текстового и медиаконтента до симуляции совместных практик посредством трансляций в режиме реального времени. Авторы пытаются выявить причины разной степени вовлеченности различных буддийских сообществ в процесс освоения Интернета. Так, в силу закрытости определенных тантрических учений тибетский буддизм препятствует использованию Интернета общинами данной традиции, в то время как Дальневосточная традиция делает упор на живой контакт с учителем. В свою очередь южный буддизм в виду своих особенностей, заключающихся в приоритетности текстового познания, имеет преимущества в использовании интернет-пространства.
Авторы также рассматривают как буддийские сообщества России, включая традиционные, адаптировались к переходу в онлайн-среду в ответ на чрезвычайную ситуацию в мире, вызванную пандемией коронавируса. Подчеркивается, что лидеры буддизма сосредоточили внимание не столько на расширении круга последователей и распространении буддийских практик, сколько на глобальных проблемах, преимущественно связанных с экологией.
13
Savchenko, Irina Aleksandrovna, та Yulia Vladislavovna Kozlova. "МУЖЧИНА И ЖЕНЩИНА В ПРОСТРАНСТВЕ КАРЬЕРНОГО ВЗАИМОВОСПРИЯТИЯ". Russian Journal of Education and Psychology 11, № 6 (30 грудня 2020): 31. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2020-6-31-54.
Повний текст джерелаАнотація:
Раскрываются условия и формы реализации гендерных моделей в профессиональной среде, показывается социокультурная и личностная динамика трансляции гендерных установок в российском обществе.На основе данных онлайн-опроса проводится анализ установок взаимного восприятия мужчин и женщин относительно преимуществ их семейного статуса и карьерного потенциала в условиях профессиональной среды современной организации.Цель исследования – изучение особенностей взаимного восприятия мужчин и женщин в процессе карьерных отношений. В соответствии с целью авторы ставят задачи: 1) проанализировать взгляды исследователей на проблему функционирования гендерного фактора в процессе профессиональной социализации личности; 2) понять специфику взаимных аттитюдов мужчин и женщин в процессе карьерного взаимодействия; 3) посредством обобщения теоретического материала и эмпирических данных дать характеристику «гендерного климата» современной российской организации.Методы и методология. В ходе работы над темой статьи используются классические методы познания общественных явлений, такие как анализ, обобщение, аналогия и сравнение. Применяется гендерный подход, который предполагает исследование системы взаимоотношений и взаимовосприятий мужчин и женщин в различных сферах общественной жизни (см. например, работы Б. Зибелл [23, p. 8]). Данный подход отличается от «женских исследований» и, тем более, от философии феминизма, где фокус научного внимания концентрируется на «женской тематике». Для получения эмпирических данных применен онлайн-опрос, проведенный с использованием гугл-форм.Результаты. Дан анализ зарубежных и отечественных подходов к изучению карьерного процесса. Охарактеризована карьера как социально-психологическое и социокультурное явление, выявлены социально-психологические предпосылки и динамика гендерного неравенства в современных условиях. На основании интерпретации данных опроса выявляются особенности взаимного восприятия мужчин и женщин в условиях их профессионального взаимодействия.Область применения результатов. Результаты исследования могут использоваться в целях создания рекомендаций для изучения психологических составляющих состояния общественного мнения по управленческой и гендерной проблематике, для организации социально-значимых мероприятий, семинаров, вебинаров, включающих гендерную тематику, при написании учебных пособий социально-коммуникативного блока.
14
Варлыгина, Зинаида. "Online broadcasting as a new kind of leisure for Russians: perception features and marketing possibilities." Маркетинг и маркетинговые исследования 4 (2020): 288–301. http://dx.doi.org/10.36627/2074-5095-2020-4-4-288-301.
Повний текст джерела
15
Нурбеков, М. К., О. Л. Терёхина, О. П. Дмитренко, А. В. Лобанов, and Н. Н. Лобанова. "Cloning of S100B cDNA into E. coli under the control of an inducible promoter and its heterologous expression." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Patogenez», no. 4() (December 11, 2018): 148–52. http://dx.doi.org/10.25557/2310-0435.2018.04.148-152.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе разработана стратегия клонирования и экспрессии кДНК S100B с использованием эффективной и многофункциональной онлайн программы Genome compiler на основе векторной системы pBT7-N-His, имеющей промотор РНК-полимеразы фага Т7, участок клонирования и экспрессии с ключевыми элементами контроля и регуляции процессов транскрипции и трансляции. Экспрессия белка S100B подтверждена процедурой SDS-ПААГЭ по молекулярной массе выявленных на электрофорезе полос с динамикой накопления относительно контроля при увеличении времени инкубации после индукции с IPTG. Полученная гетерологичная экспрессия белка S100B с сохранением основных физико-химических свойств и биологической активностью открывает хорошие перспективы его применения в качестве информативного маркера состояний организме в норме и при патологии, и в качестве ценного объекта направленной терапии. To investigate the structure and functions of the S100B protein in cells and tissues, the heterologous expression of S100B cDNA was studied on E. coli. A strategy for cloning and expression of S100B cDNA was developed using an efficient and multifunctional online program, Genome Compiler, based on a pBT7-N-His vector system, with a which had a phage T7 RNA polymerase promoter and a cloning and expression site with key elements for control and regulation of transcription and translation. The E. coli strain, BL-21 (DE3) containing the DE3 prophage with the T7 RNA polymerase gene under the control of the lac promoter was used for the expression. The expression of S100B protein was confirmed by the SDS-PAGE procedure, and preliminary studies were performed to optimize the expression procedure. The obtained heterologous expression of the protein with preserved basic physicochemical properties and biological activity opens good prospects for using it as an informative marker of the body state in normal and pathological conditions and as a valuable target of therapy.
16
Харитонова, Валентина Ивановна. "ШКОЛА МЕДИЦИНСКОЙ АНТРОПОЛОГИИ И БИОЭТИКИ – ОНЛАЙН". Медицинская антропология и биоэтика, № 2020 - №2 (20) (1 жовтня 2020). http://dx.doi.org/10.33876/2224-9680/2020-2-20/12.
Повний текст джерелаАнотація:
Автор рассматривает особенности работы международной Школы медицинской антропологии и биоэтики, впервые проведенной для студентов МГМСУ им. А.И. Евдокимова в онлайн-режиме. Занятия были организованы во время пандемии, когда все преподавание в университете осуществлялось с помощью онлайн-трансляций. Характеризуются предложенные студентам лекции и интерактивные семинары, экскурсионные показы. Оценивается степень заинтересованности слушателей в предложенной им дополнительной подготовке гуманитарного профиля.
17
Ковалёва, И. В., and Н. Д. Фоменко. "Review of the Second International Conference «World Medicine in Everyday Practice»." Лечащий врач, no. 6(24) (June 22, 2021). http://dx.doi.org/10.51793/os.2021.24.6.013.
Повний текст джерелаАнотація:
С 22 по 23 апреля 2021 г. в онлайн-режиме прошла II Международная научно-практическая конференция из цикла «Всемирная медицина в повседневной практике: очередной год пандемии и новые вызовы для службы здравоохранения». Онлайн-трансляция конференции проводилась в нескольких часовых поясах при участии 20 докладчиков из девяти стран мира, а ее слушателями были 38,5 тысяч врачей из Европы и Азии. Конференция была посвящена новостям о пандемии COVID-19, а также наблюдениям за тем, как она меняет повседневную клиническую практику и какие вызовы ставит перед врачами. From April 22 to 23, 2021, the II International Scientific and Practical Conference from the cycle «World Medicine in Everyday Practice: Another Year of the Pandemic and New Challenges for the Health Service» was held online. The online broadcast of the conference was held in several time zones with the participation of 20 speakers from nine countries of the world, and its listeners were 38,5 thousand doctors from Europe and Asia. The conference focused on news about the COVID-19 pandemic, as well as observing how it is changing daily clinical practice and what challenges it poses for doctors.
18
Maldonado, Gabriel Orlando Quiñones. "Анализ дискурсивной последовательности в послании президента Бразилии, переданном онлайн Jovem Pan Станции в радиопрограмме Os Pingos nos Is". Revista Científica Multidisciplinar Núcleo do Conhecimento, 13 листопада 2020, 135–43. http://dx.doi.org/10.32749/nucleodoconhecimento.com.br/ru/65352.
Повний текст джерелаАнотація:
Эта статья основана на области интерактивной социолингвистики и является результатом анализа дискурсивной последовательности вежливости или грубости в президентском послании президента Бразилии Болсонару. В качестве справки он собирает устный корпус, образованный устным взаимодействием президента с репортерами Эмиссоры Jovem Pan из радиопрограммы Os Pingos nos Is в еженедельной прямой трансляции 28 мая 2020 года. Дискурсивные сообщения, используемые обязательными мужчинами для непосредственной публики и легкодоступные столько, сколько международному сообществу. Политики преподносят свои послания людям, и их речь передается вежливо или грубо. В большинстве политических речей или определений они, как правило, нарушают порядок взаимодействия из-за уклонения от вопросов. Политики имеют дело с ответами, которые хотят знать получатели, отвечая с другой точки зрения, которая им выгодна и не наносит им политического вреда. Эта статья была направлена на анализ дискурсивной последовательности вежливости или грубости в послании президента, в котором освещалась тема пандемии коронавируса. Анализ показывает, что были собраны порядок и тематический баланс развития устного взаимодействия в программе Pingos Nos Is дает Jovem Pan.
19
Prokhorenko, Lesia, та Nataliia Yarmola. "ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ — РІВНІ СЕРЕД РІВНИХ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 3, № 2 (10 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2021-3-2-3-4.
Повний текст джерелаАнотація:
VIІ Міжнародний конгрес зі спеціальної педагогіки та психології «Діти з особливими потребами: від рівних прав —до рівних можливостей» відбувся 7-8 жовтня 2021 р. у форматі офлайн-онлайн, з трансляцією в онлайн-форматі на платформі YouTube. Організатори заходу — Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України та Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського».Започаткований Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України цей щорічний захід став уже традиційним і проводиться у кожній із областей нашої держави. Проведення попередніх конгресів на базі провідних педагогічних університетів (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Київський університет імені Бориса Грінченка, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради) засвідчило величезну зацікавленість і активну участь у них представників освітньої спільноти. Упродовж 1-2 днів учасники мали змогу не лише ознайомитися з результатами науково-теоретичних досліджень нагальних проблем спеціальної психології і спеціальної педагогіки, але й взяти безпосередню участь у роботі круглих столів, семінарів і майстер-класів, що вкрай важливо саме для практичних представників.Робота конгресу відбувалася за такими напрямами: освіта дітей з особливими потребами: міжнародний досвід, українські реалії та перспективи; інклюзія в освіті: поступ та проблеми; інновації в освіті осіб з особливими потребами: стратегії і технології Нової української школи; проблеми наступності в освіті осіб з особливими потребами: дошкільний заклад — заклад загальної середньої освіти — доуніверситетська підготовка — заклад вищої освіти; законодавче та нормативно-правове забезпечення доступу до якісної освіти осіб з особливими потребами; дистанційна освіта осіб з особливими потребами: організаційно-педагогічні аспекти; технології розвитку дітей з особливими освітніми потребами: діагностика та раннє втручання; психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами та їхніх родин в умовах кризових викликів; проблеми соціалізації осіб з особливими потребами в умовах системних змін; розвиток особистісно-професійної компетентності педагогів: підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації.