Добірка наукової літератури з теми "Онлайн трансляція"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Онлайн трансляція".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Онлайн трансляція"
1
Чекунова, Марина Анатольевна. "Текстовая онлайн-трансляция в политическом цифровом медиадискурсе: инновация жанра". mediaalmanah 108, № 1 (18 лютого 2022): 114–26. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.1.2022.114126.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье предлагается научное осмысление инновационного синкретического цифрового медиажанра, который можно определить как политическая текстовая прямая онлайн-трансляция. Опираясь на широкое теоретическое обоснование, автор реализует подробный анализ контента текстовых онлайн-трансляций выступлений Президента РФ и выявляет доминантные жанровые характеристики, обусловленные рядом факторов их функционирования. По мнению автора, ведущими функциями нового жанра становятся информирование, объяснение и воздействие.
2
Яшан, О. І., та М. І. Герасимюк. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ ЗА УМОВ ПАНДЕМІЇ ВІРУСУ SARS-COV-2 COVID-19". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 88–91. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12418.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Внаслідок епідеміологічної ситуації навчальні заклади змушені були працювати за дистанційною формою навчання. При цьому підготовка спеціалістів галузі знань «Охорона здоров’я» отримала реальну проблему: як надати студенту можливість оволодіти практичними навичками. Вирішення знайшли у запровадженні компʼютерної платформи Microsoft Teams. Напередодні 6-годинного заняття викладач створює у застосунку зустріч-нараду, до якої за допомогою електронних скриньок запрошує студентів.
Зокрема, з курсу оториноларингології заняття розпочиналося із вступної частини, на якій викладач коротко ознайомлював студентів із темою заняття, наголошував на важливих моментах, давав відповіді на запитання.
Оскільки програма була одночасно завантажена та встановлена на смартфон, то викладач не був прив’язаний до персонального комп’ютера, а міг з телефону шляхом відеочату проводити огляд пацієнта, демонструвати методи обстеження, а також зміни зі сторони ЛОР-органів, пов’язуючи результати обстеження з діагнозом, пояснювати підходи до лікування. Після кожного обстеження проводилася коротка відеонарада з розбором незрозумілих моментів. Іншим варіантом проведення практичної частини заняття була онлайн-трансляція оперативних втручань, під час якої студенти мали можливість бачити всі етапи оперативного втручання, а також чути коментарі. Крім того, практична частина заняття заповнювалася демонстрацією навчальних відеофільмів.
Протягом другої частини заняття проходило традиційне семінарське обговорення, під час якого викладач мав можливість провести із студентами живе двобічне спілкування, розібрати цікаві випадки або питання.
Третя частина заняття – контроль у дистанційній формі. На платформу Moodle було завантажено базу тестових занять відповідно до тем практичних занять. Студент міг пройти тестовий контроль у визначений час напередодні заняття або за бажанням уже на занятті.
Таким чином, застосунок Microsoft Teams може використовуватися для проведення практичних занять та читання лекцій у дистанційному режимі.
3
Руденская, М. В. "Онлайн-курс по созданию цифрового музейного контента: идеология и практика. Из опыта работы Центра мультимедиа Русского музея (служба «Виртуальный Русский музей»)". International Culture & Thechnology Studies 6, № 3 (2021): 159–68. http://dx.doi.org/10.17586/2587-800x-2021-6-3-159-168.
Повний текст джерелаАнотація:
Центр мультимедиа Русского музея — своеобразная экспериментальная лаборатория, которая занимается проблемами цифровой визуализации коллекции музея. Накопленный практический опыт позволил команде Центра мультимедиа разработать онлайн-курс по созданию цифрового музейного контента. Основной целью курса было его мотивационное значение для участия в проекте Русского музея ИЗОмарафон «Художник и война» — онлайн-трансляции фильмов к празднику День Победы. Этот проект родился в 2020 году в условиях жесткой изоляции, вызванной пандемией. Программа была предназначена для сотрудников музеев, учреждений культуры Санкт-Петербурга и городов России. Курс основывался на нашем представлении о специфике музейного мультимедийного фильма, проблемой которого становится трансформация статичного изображения музейного предмета (рисунка, картины) в движущуюся картинку, что должно быть обосновано нашим сценарием, нашим пониманием произведения искусства. Мы также настаивали на исследовательской глубине раскрытия темы: от проблемы к исследованию художественного материала и качественной художественной его подаче. Эта концепция определила специфику построения курса: от создания сценария до практических шагов по реализации идеи (проблемы фото и видеосъемки музейного объекта, сцены интервью, работа в графических, аудио- и видео-редакторах, вопросы правового использования материалов). Итогом программы стали подготовленные фильмы для онлайн-трансляции из Центра мультимедиа Русского музея 8 мая 2021 года.
4
Галицький, Олександр Вадимович, Павло Васильович Микитенко та Василь Михайлович Франчук. "Хмарні технології як засіб підтримки онлайн-заходів". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 158–66. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.897.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є визначення найбільш вдалої веб-орієнтованої системи онлайн трансляції наукових (навчальних) заходів. У статті здійснено огляд та надано рекомендації щодо використання хмарних технологій для підтримки наукових заходів (конференцій, семінарів, круглих столів тощо). Розглянуто та проаналізовано основні функціональні можливості та характеристики таких систем як: Open Conference Systems, Office 365 (служба Microsoft Lync) та Google (служба Hangouts On Air). При проведенні міжнародних або всеукраїнських конференцій та семінарів важливо гарантувати відкритість та доступність цільовій аудиторії з будь-якого міста чи країни, в реальному часі, перебіг анонсованої події. Надати можливість цільовій аудиторії прийняти онлайн участь в обговоренні актуальних наукових проблем та поставити запитання доповідачу впродовж його виступу. Завдяки таким веб-орієнтованим системам кожен бажаючий студент чи науковець може завжди та в будь-якому місці, де є доступ до глобальної мережі Інтернет, приєднатися до заходу в режимі онлайн, презентувати свої досягнення та матеріали, прозвітувавши про виконану роботу.
5
Каверина, Елена, та Элена Декич. "Развитие феминистского дискурса в цифровых медиа (опыт России и США)". MediaAlmanah 99, № 4 (17 серпня 2020): 26–36. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.4.2020.2636.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируются медийные каналы, распространяющие идеи феминизма в XXI в. Исследовательский интерес сосредоточен на изучении социальных сетей как на основном канале цифрового активизма. Рассматриваются современная российская и американская коммуникативная практика трансляции феминистских идей, наиболее масштабные и значимые медийные акции, хештег-кампании, а также участие персон-брендов, которые способствуют продвижению феминизма посредством своего персонального онлайн- и офлайн-активизма.
6
Пономаренко, Тетяна. "ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ В ОНЛАЙН-КОМУНІКАЦІЇ ПСИХОЛОГА ПРИ ГРУПОВІЙ ВЗАЄМОДІЇ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 8(53) (27 грудня 2019): 66–75. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).07.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена роботі психологів із клієнтами в онлайн-просторі. Провідним інструментом діяльності психолога є спілкування. Воно обов’язково потребує якісного зворотного зв’язку незалежно від формату його реалізації. Психологи здійснюють групову професійну онлайн-взаємодію у форматі проведення вебінарів, майстер-класів, тренінгів, онлайн-конференцій, квестів і марафонів, влаштовують прямі трансляції на YouTube, прямі ефіри в Facebook чи Instagram. Психологічна онлайн-допомога – це сучасне альтернативне джерело надання повноцінної, високоякісної психологічної допомоги клієнтам. Але виникає проблема у побудові зворотного зв’язку в онлайн-форматі. Для успішної побудови зворотного зв’язку психолог має мати: 1) високий рівень комунікативної компетентності; 2) високий рівень комунікативного контролю; 3)організаторські здібності; 4) гнучкість; 5) креативні здібності. У дослідженні взяли участь психологи-практики (n=62). Підібраний банк методик дозволив оцінити рівень розвитку здібностей, які необхідні психологу-практику для успішної побудови зворотного зв’язку під час групової роботи в медіапросторі. За результатами проведеного дослідження за допомогою контент-аналізу, ми проаналізували як психологи вибудовують зворотний зв’язок з аудиторією на прикладі п’яти вебінарів і сформулювали методичні рекомендації щодо побудови зворотного зв’язку під час групової взаємодії в онлайн-просторі. Також ми виявили, що в 20% досліджуваних низький рівень розвитку здібностей, які має мати психолог-практик для успішної побудови групової взаємодії з клієнтами в онлайн-просторі. Приблизно 60% психологів мають високий рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей. Лише 19% респондентів мають добре розвинутий комунікативний контроль. У 70% досліджуваних спостерігається середній рівень розвитку гнучкості у поведінці та креативності. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у теоретичному та емпіричному вивченні стану розвитку комунікативних та організаторських здібностей, рівня комунікативного контролю, гнучкості поведінки та креативності у студентівпсихологів.
7
Editorial, Article. "ABSTRACTS OF VI CONFERENCE FOR STUDENTS AND YOUNG SCIENTISTS “PEDIATRIC READINGS”. PART 1." Pediatric pharmacology 17, no. 6 (January 27, 2021): 552–67. http://dx.doi.org/10.15690/pf.v17i6.2207.
Повний текст джерелаАнотація:
27 ноября 2020 года кафедра факультетской педиатрии ПФ РНИМУ им Н.И. Пирогова при поддержке Союза Педиатров России провела VI ежегодную Всероссийскую конференцию студентов и молодых ученых «Педиатрические чтения», посвященную памяти великих российских ученых-педиатров А.А. Колтыпина, Д.Д. Лебедева, П.А. Пономаревой, Н.С. Кисляк. Конференция впервые прошла в онлайн-формате на площадке ZOOM, а также трансляцию конференции впервые показывали на Youtube-канале.Сегодня мы публикуем наиболее интересные тезисы, поступившие от молодых ученыхв оргкомитет конференции. Более подробную информацию о мероприятии можно най-ти на сайте РНИМУ им. И.М. Пирогова: https://rsmu.ru
8
Бадмацыренов, Тимур Баторович, Федор Владимирович Хандаров та Дамдин Доржиевич Бадараев. "Российский буддизм и социальные медиа: тувинские буддийские онлайн-сообщества ВКонтакте". New Research of Tuva, № 4 (6 грудня 2020): 120–34. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2020.4.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Развитие социальных медиа в последние годы демонстрирует новое измерение соотношения традиции и инновации в религиозной жизни. Социальные медиа стали особым пространством трансформации буддийских сообществ. Оно не ограничивается простым использованием новых информационных технологий, а ставит перед ними сложные вопросы сохранения традиции и адаптации к изменениям, приспособления к глобальной культуре и защиты этнических ценностей.
В статье выявляются особенности использования социальных медиа тувинскими буддийскими онлайн-сообществами в социальной сети ВКонтакте. Одним из самых больших по числу пользователей является сообщество «Сарыг Шажын Тывада» с более 36 тысячами подписчиков, которое входит в число крупнейших буддийских групп в ВКонтакте. Он демонстрирует устойчивый рост пользователей. С использованием специально разработанного программного обеспечения был произведен автоматизированный сбор данных, что позволило построить социальный граф. Его анализ проводился с помощью методов математического моделирования, а именно кластерного анализа и расчета его топологических свойств, коэффициента ассортативности, соответствия степенному закону распределения степеней вершин и степени посредничества.
Тувинские буддийские онлайн-сообщества обладают выраженными этнорелигиозными отличиями, отличаются ориентацией на воспроизводство этнической традиции, использование тувинского языка, сравнительно высокой плотностью социальной коммуникации. Можно предположить, что для многих пользователей участие в таких онлайн-группах выступает одним из механизмов трансляции этничности и приверженности традициям.
9
Подлипалин, А. А. "Pedagogical forms of prevention of delinquent behavior of young people in cyberspace." Management of Education, no. 1(47) (May 5, 2022): 135–41. http://dx.doi.org/10.25726/w7570-5508-4469-w.
Повний текст джерелаАнотація:
Сегодня человек взаимодействует с киберпространством на просторах интернета с уже сформированным единством или социальной системой, в том числе различными сферами досуга (кинотеатры, газеты, радио, выставки, музеи, путешествия и т.д.). Обычный пользователь онлайн пространства по данным исследовательской компании We Are Social, проводит в киберпространстве почти 7 часов (почти 40% нашего дня) ежедневно и тратит в течении года сто дней беспрерывного пользования киберпространством. Доступ к киберпространству человек может получить с различных источников: смартфоны, компьютеры, ноутбуки, игровые приставки. Это обуславливает разнообразие спектра кибердосуга человека: общение в социальной сети и месседжерах, покупки в интернет-магазине, поиск информации, развлекательные и досуговые сервисы, видео и стреминговые сервисы (прямая онлайн трансляция различного рода контента), онлайн игры. Today, a person interacts with cyberspace on the Internet with an already formed unity or social system, including various leisure activities (cinemas, newspapers, radio, exhibitions, museums, travel, etc.). An average user of online space, according to the research company We Are Social, spends almost 7 hours in cyberspace (almost 40% of our day) daily and spends a hundred days of continuous use of cyberspace during the year. A person can get access to cyberspace from various sources: smartphones, computers, laptops, game consoles. This determines the diversity of the spectrum of human cyber leisure: communication in a social network and messengers, shopping in an online store, searching for information, entertainment and leisure services, video and streaming services (live online broadcast of various kinds of content), online games.
10
Коструба, Н. С., та Ю. Ю. Хвесик. "ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА СТУДЕНТА У МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 41–44. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості психологічної безпеки особистості студента у медіасередовищі. Сучасна молодь постійно звертається до медіаактивності для реалізації власних комунікативних, освітніх та інших потреб, проте психологічні наслідки такого активного переходу в онлайн-функціонування ще повною мірою не досліджено. Соціальні мережі поставили перед інтернет-спільнотою два гострі питання: питання приватності та питання свободи слова. Саме питання приватності у медіасередовищі часто порушується, а це є прямою загрозою для психологічної безпеки особистості. Для підвищення рівня безпеки у медіасередовищі науковці рекомендують розвивати критичне мислення, а також формувати усталену систему цінностей особистості. Метою дослідження було вивчення особливостей взаємозв’язку психологічної безпеки та медіаактивності як складової соціального життя студента. Для реалізації мети дослідження було використано методики «Діагностика психологічної безпека особистості» (І. Приходько) й Анкета медіаактивності особистості (авторська). Для статистичного опису даних використано кореляційний аналіз Пірсона. В опитуванні взяли участь 52 студенти 1–4 курсів віком 17–20 років. Здійснений кореляційний аналіз дає змогу стверджувати про існування взаємозв’язку медіаактивності та психологічної безпеки особистості. Відносно безпечною для психологічного благополуччя особистості виявлено таку медіаактивність, як перегляд онлайн-трансляцій чи відеозаписів передач і серіалів. Загалом виявлено, що загрозою психологічній безпеці особистості можуть бути такі дії у мережі, як публікація власних світлин і їх поширення, коментування контенту у соціальних мережах. Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні психологічної безпеки особистості у медіасередовищі з урахуванням когнітивно-стильових особливостей студента.
Дисертації з теми "Онлайн трансляція"
1
Шишковський, Ярослав Германович. "Організація онлайн трансляції через смартфон". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/44749.
Повний текст джерелаАнотація:
В дипломній роботі представлено огляд найбільш поширених методів проведення онлайн трансляцій через смартфон. Представлено зручні, якісні, бюджетні способи проведення трансляції, їх алгоритми, їх порівняння; розглянуто всю технічну і програмну частину проведення трансляцій. Показано перспективи використання смартфону для проведення онлайн трансляцій, приведені результати проведення трансляцій через платформи та через стороннє програмне забеспечення, показано завантаження на процесор та швидкість розряду батареї. Приведенно найкращі характеристики для транслювання онлайн відео. Показані алгоритми роботи кодеків, OSI моделі та програмного забеспечення.The thesis presents an overview of the most common methods of conducting online broadcasts via smartphone. Convenient, high – quality, budget methods of broadcasting, their algorithms, their comparison are presented; the whole technical and program part of the broadcasts is considered. Showing the mains reason of using a smartphone for conducting online broadcasts, the results of broadcasting through platforms and other developers software, shows the load on the processor and the battery discharge rate. Indicate the best features for streaming online video. Algorithms of operation of codecs, OSI models and software are shown.