Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Онлайн-обговорення"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Онлайн-обговорення".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Онлайн-обговорення"
1
Grytsenko, S. Y., A. D. Bedeniuk, V. B. Dobrorodniy та A. Ye Burak. "ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ОНЛАЙН-СЕМІНАРІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ НА КАФЕДРІ ХІРУРГІЇ № 1 З УРОЛОГІЄЮ, МАЛОІНВАЗИВНОЮ ХІРУРГІЄЮ ТА НЕЙРОХІРУРГІЄЮ ІМЕНІ Л. Я. КОВАЛЬЧУКА". Медична освіта, № 3 (15 жовтня 2020): 21–23. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11136.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто первинний досвід проведення дистанційних онлайн-семінарів на кафедрі хірургії № 1 з урологією, малоінвазивною хірургією та нейрохірургією ім. Л. Я. Ковальчука. Аналіз проведеної роботи показав ряд суттєвих переваг та деяких недоліків такої форми навчання. Найбільшою перевагою є можливість персонального мультимедійного доступу до пропонованих матеріалів під час семінарського онлайн-обговорення теми заняття. Використання чату програм дозволяє студентам інтерактивно брати участь у дискусії, ставити питання, а також викладачеві робить можливим надавати доступ до файлів, протоколів лікування та поширювати посилання на інтернет-ресурси, актуальні для заняття. Явним суттєвим недоліком проведення онлайн-семінару залишається відсутність можливості виконувати практичні та комунікативні навички роботи біля ліжка хворого. Проведення дистанційних онлайн-семінарів може бути окремим пунктом у забезпеченні якості надання освітніх послуг в умовах пандемії для вищих медичних шкіл України.
2
Janczura, Dominika. "V MIĘDZYNARODOWA KONFERENCJA NAUKOWA Z CYKLU „UKRAINISTYKA: WCZORAJ, DZISIAJ, JUTRO…”." Studia Ukrainica Posnaniensia 9, no. 1 (September 13, 2021): 227–33. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2021.9.1.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена ознайомленню читачів з роботою V Міжнародної Наукової Конференції „Україністика: вчора, сьогодні, завтра…”, організованої щодва роки Кафедрою Україністики Університету ім. Адама Міцкевича в Познані. Конференція відбулася 22–23 жовтня 2020 року і повністю була проведена в онлайн-форматі, для роботи використано платформу Майкрософт Тімс. У конференції брало участь 47 вчених з Польщі і з-за кордону. Наукову зустріч було поділено на п’ять різноаспектних секцій, робочими мовами визначено польську й українську. Конференція мала на меті обговорення актуальних питань україністики у широкому значенні цього поняття – мовознавства, літературознавства, культурології. Акордом конференції став круглий стіл „Український нуар і творчість Олеся Ульяненка”.
3
Оліферчук, Олена Юріївна. "Analysys of the Current State and Trends in the Development of Printing Packaging after the Results of the Exhibition Virtual DRUPA 2021." Технологія і техніка друкарства, no. 2(72) (June 29, 2021): 29–35. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(72).2021.239910.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність даної статті полягає в тому, що екологічна упаковка є дуже актуальним питанням до обговорення. З кожним роком потреби споживачів зростають, тому компанії шукають альтернативні методи для вирішення даного питання. Не зважаючи на це, паковання залишається тим видом поліграфічної продукції, який має дуже короткий життєвий цикл. Споживачі купують товар, приносять його додому, а потім переймаються тим, що робити з пакованням. Головним запитом покупців є наразі виробництво екологічно чистих матеріалів, оскільки вони відчувають провину, що пов’язана з утворенням великої кількості відходів після використання товарів. Це буде дуже важливою темою для обговорення, допоки триватиме розвиток виробництва паковання. Незважаючи на дизайн паковання, це не має нічого спільного з його експлуатаційними характеристиками. Основним завданням цієї статті є оцінка сучасного стану пакувальної галузі за результатами міжнародної конференції Drupa 2021. В ній описані результати виставки Drupa 2021 як основної події поліграфічної галузі, яка проходила в Дюссельдорфі (Німеччина) з 20 по 23 квітня 2021 року. Дана виставка формує ключові тенденції світової поліграфічної галузі на декілька років вперед. Оскільки на Drupa представлені дуже багато експонентів, вона займає своє ключове місце як найголовніший майданчик для світової індустрії друкування. Приблизно 212 експонентів з 35 країн світу, а також учасники команд з глобальних дочірніх компаній представили свої матеріали та інновації в онлайн презентаціях та провели більш ніж 125 онлайн сесій та нарахували 140 учасників. Майже 20 % заходів, які проводилися протягом кількох днів, були пов’язані з виготовленням паковань. Виробництво паковання продовжує залишатися напрямом із значним потенціалом. Провідні компанії пропонують безліч інноваційних рішень. Усі вони можуть зробити ключовий позитивний вплив на екологічну складову при виготовленні пакувальної продукції, оскільки потреби у біорозкладаному та здатному до переробки пакованні сьогодні досить великі.
4
Никоненко, А. О., та С. Р. Вільданов. "ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОЇ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ ГОСПІТАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ЗАПОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12410.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті наведено досвід організації дистанційної освіти на кафедрі госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету з впровадженням новітніх технологій навчання по хірургічній спеціальності.
Microsoft Teams – центр командної роботи в сервісі Microsoft Office 365. Тут інтегровано користувачів, вміст та інструменти, необхідні команді для ефективної роботи і взаємодії. Для студентів завантажені електронні матеріали для підготовки. Автоматичний підрахунок процента правильних відповідей нівелює суб’єктивність оцінювання. Інтерактивні відеоконференції у режимі реального часу дають можливість повноцінного усного опитування та розбору клінічних випадків з одночасною презентацією фото- та відеоматеріалів.
На базі платформи edX ЗДМУ створено онлайн-курси за вибором, серед яких студент самостійно обирає той, що складає для нього найбільший інтерес. Для написання історії хвороби використовується віртуальний симулятор пацієнта Body Interact. Останній укомплектований різноманітними сценаріями з клініки та невідкладних станів.
Внаслідок проведеного аналізу автори дійшли висновків, що розвиток інформаційних технологій розширює можливості як для самоосвіти студентів, так і для впровадження новітніх форм викладання в педагогічний процес. Успішна педагогіка та ефективна освіта мають бути інтерактивними. Обговорення є однією з найефективніших форм навчального процесу і, вірогідно, саме тому залишається незмінною складовою освіти. Анонімне анкетування та спільні круглі столи (в тому числі в онлайн-відеоформаті) викладачів та студентського активу щодо освітнього процесу є дієвим механізмом для гнучкого розвитку освіти й ефективного компромісу між існуючими карантинними обмеженнями та потребами студентства.
5
Тягур, Любомира. "Програма сприяння самоактуалізації викладачів педагогічних коледжів в умовах психологічної безпеки освітнього середовища". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 5–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-5-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано авторську програму сприяння самоактуалізації викладачів педагогічних коледжів за умови психологічної безпеки освітнього середовища. Розкрито мету, висвітлено основні завдання й обсяг програми тренінгу. Презентовано навчальні модулі програми тренінгу: Модуль 1. «Позитивна спрямованість особистості та розкриття потенційних можливостей викладача», Модуль 2.«Формування адекватної самооцінки, самоповаги та гордості. Подолання бар’єрів, що заважають повноцінному самовираженню у професійній діяльності», Модуль 3. «Розвиток здатності до самоактуалізації. Всебічний аналіз внутрішніх ресурсів особистості», Модуль 4. «Досягнення професійної самоактуалізації та закріплення умінь самовираження й саморозвитку», які спрямовані на розвиток структурних елементів самоактуалізації викладачів закладів фахової передвищої освіти і передбачають реалізацію теоретично визначених психологічних умов психологічно безпечного освітнього середовища, формування впевненості в реалізації значущих особистісних цілей викладача, прогнозування своїх життєвих перспектив, саморозкриття, самопізнання та самоактуалізації, розкриття ресурсів викладачів і подолання бар’єрів психологічного захисту, що заважають повноцінному самовираженню у професійній діяльності, підвищення рівня комунікативно-мовленнєвих навичок і психологічної культури, відкритості щодо нових ідей, умінню достатньою мірою контролювати власну поведінку та емоції тощо.У кожному модулі передбачені різні види й форми роботи: інтерактивні лекції, мультимедійні презентації, обговорення відеофрагментів, ділові ігри, мозковий штурм. Програму розроблено із урахуванням умов сьогодення (пандемії COVID-19) і вимогами розвитку цифрового суспільства, що потребувало технічного і методичного забезпечення для реалізації програми тренінгу в умовах онлайн. Для цього було використано платформу Zoom із використанням онлайн інструментів Miro, Google Jamboard, Mentimeter, Kahoot, Google документ зі спільним доступом. Ключові слова: самоактуалізація, психологічна безпека, програма, соціально-психологічний тренінг, заклади фахової передвищої освіти, викладачі ЗФПВ.
6
ПАВЛОВА, Н. С. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ КЕЙСІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 84–91. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано сутність методу кейсів з урахуванням особливостей процесу підготовки майбутніх учителів інформа- тики до інноваційної діяльності у закладах загальної середньої освіти. Кейс представлено як сукупність спеціаль- но дібраних відомостей предметного і методичного змісту різного типу, в яких відображено педагогічну ситуацію, що містить конкретну професійну проблему й прогнозує існування альтернативних способів її вирішення, їх колек- тивне обговорення здобувачами вищої освіти. Серед прийомів навчання виокремлено дискусію та акцентовано увагу на необхідності формування у студентів умінь: вести обговорення в онлайн- і офлайн-режимі; обґрунтову- вати власну точку зору; розуміти співрозмовника; спільно вирішувати проблему; представляти здобуті результати у різних форматах. Співпрацю викладача і студентів описано на організаційному етапі, на етапах опрацювання ситуації і презентації спільних рішень, а також на дискусійному і підсумковому етапах. Послідовний перехід від одного етапу діяльності до іншого потребує урахування мотиваційного, когнітивного і діяльнісного складників. Відзначено, що кейси є педагогічно доцільними в освітньому процесі навчання студентів старших курсів, які володіють на відповідному рівні професійними, в тому числі і методичними, компетентностями. Звернено увагу на те, що метод кейсів ефективно використовується під час вивчення дисциплін психолого-педагогічного напряму, як такий, що трансформує навчально-пізнавальну і пошуково-дослідницьку діяльність студентів в інноваційну діяльність вчителя, інтегрує основні елементи методичної діяльності та комунікації, зміст інформатики як шкіль- ної дисципліни та методики її викладання. Метод кейсів розглянуто як: метод інтерактивного навчання, який, сприяючи нововведенням, визначає різноманітні форми комунікації між усіма учасниками освітнього процесу; технологію ситуаційного навчання, яка на основі відібраного змісту та організаційних форм навчання мотивує студентів до активної діяльності.
7
Hlushko, N. L., T. L. Lenchuk, V. M. Matskevych та Yu O. Mytsyk. "МОЖЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ У ПОЗААУДИТОРНІЙ САМОСТІЙНІЙ РОБОТІ". Медична освіта, № 4 (12 лютого 2020): 10–13. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10859.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано можливості використання навчальних матеріалів в позааудиторному навчанні для студентів третього курсу факультету підготовки іноземних громадян зі спеціальності «Радіологія».
Реальність, коли студент медичного вузу вчиться, здебільшого, в Інтернеті, а також впровадження в педагогічну практику сучасних цифрових технологій дозволяє удосконалити позааудиторне навчання студентів з дисципліни «Радіологія», яка сама по собі передбачає візуалізацію клінічних випадків. Упродовж року за допомогою надбудови Microsoft Forms Office скани сучасних радіологічних методів обстеження гематологічних та урологічних хворих завантажували на електронну скриньку клінічних підгруп, програмою також було автоматично створено кругову діаграму відповідей студентів для первинного зорового аналізу однорідності чи різноманітності результатів.
Існувала можливість зворотного дистанційного зв’язку із викладачем, обговорення цікавих клінічних випадків, розбору помилок, розроблено можливість тестування засвоєних знань. Результати дослідження показали позитивні статистично значимі зміни в якості інтерпретації діагностичних зображень, наданих для самостійної роботи в охоплених студентів після проміжної роботи над первинними помилками, що свідчить про необхідність комбінування аудиторної та онлайн-освіти, як взаємодоповнюючих, а не виключаючих одна одну.
8
Сірчак, Є. С., В. І. Грига та А. В. Стегура. "Неінвазивні методи діагностики ураження печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки та цукровий діабет 2 типу". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 62, № 2 (31 грудня 2020): 67–72. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.67-72.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Активно ведеться пошук нових неінвазивних високоінформативних методів дослідження щодо визначення стадії ураження, а також функціонального стану печінки, особливо у хворих з поєднаною патологією.
Мета дослідження – оцінити ефективність використання різних неінвазивних методів діагностики для визначення стадії ураження печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу.
Матеріали та методи. Обстежено 64 хворих на НАЖХП та ЦД 2 типу. Хворим проведено загальноклінічні методи обстеження. Ступінь ураження печінки розраховано з використанням сурогатних маркерів фіброзу за допомогою онлайн калькуляторів: NAFLD fibrosis score (NFS), Fibrosis 4 calculator (FIB-4), фібротест, а також – комерційного тесту ФіброМакс. Стадію ураження печінки також визначали за допомогою еластометрії печінки та проводили С13-метацетиновий дихальний тест (С13-МДТ).
Результати досліджень та їх обговорення. Результати NFS та FIB-4 дали змогу встановити лише факт наявності фіброзу печінки із високою ймовірністю, тоді як Фібротест дав змогу встановити F2 стадію фіброзу за METAVIR. Результати комерційного тесту ФіброМакс також вказують на наявність стеатогепатиту в обстежених пацієнтів (SteatoTest - 0,60±0,11 - р<0,01; NashTest - 0,73±0,12 – р<0,01), при цьому стадія ураження печінки відповідає F2 стадію за METAVIR, ступінь активності – мінімальна (А1 - 0,38±0,14). Аналіз показників еластометрії печінки підтверджує F2 стадію фіброзу за METAVIR (6,21±0,54 КПА).
Висновки. У хворих на НАЖХП та ЦД 2 типу використання неінвазивних методів, таких як еластометрія печінки, онлайн фібротест на основі сурогатних маркерів фіброзу печінки та комерційний тест ФіброМакс є ефективними та інформативними методами для визначення стадії фіброзу у даних пацієнтів.
Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, цукровий діабет 2 типу, діагностика.
9
Будник, Олена Богданівна, та Ольга Володимирівна Дзябенко. "ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПЛАТФОРМИ GO-LAB ДЛЯ РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ ШКОЛЯРІВ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 1–20. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3953.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність використання методу дослідницько орієнтованого навчання предметів STEAM у закладах загальної середньої освіти. Представлено можливості екосистеми Go-Lab (https://www.golabz.eu), яка сьогодні містить найбільшу колекцію віддалених / віртуальних лабораторій, освітніх додатків, понад тисячу дослідницьких навчальних середовищ (Inquiry Learning Space – ILS) для інноваційного викладання в класі, змішаного та дистанційного навчання. Ця платформа активно використовується в школах Західної Європи, деяких країн Африки і стала доступною для України завдяки проєкту програми ЄС ERASMUS+ К2 «Модернізація вищої педагогічної освіти з використанням інноваційних інструментів викладання – MoPED» (№586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP). Авторами висвітлено особливості побудови ILS як персоналізованого дослідницького середовища для самостійного вивчення предметів STEAM, де учні мають змогу здійснювати наукові експерименти, розвивати дослідницькі навички та цифрову компетентність. Доведено переваги використання віртуальних / віддалених лабораторій у роботі з учнями, зокрема в інклюзивній освіті. Описано типи навчання-дослідження на основі запитів. Охарактеризовано етапи цілісного дослідницького циклу на порталі Go-Lab: орієнтація, концептуалізація, дослідження, висновки та обговорення. Висвітлено можливості цієї платформи для створення власного віртуального сценарію навчання або модифікації імпортованого ILS, створеного іншими користувачами. Наведено приклади деяких ILS українською мовою для активного експериментування онлайн, що уможливлює самостійне навчання здобувачів освіти, розвиток їхнього критичного мислення та ін. Виокремлено критерії оцінювання створеного дослідницького навчального середовища на платформі Go-Lab з використанням віртуальних лабораторій, навчальних ігор, симуляцій тощо, які розроблені під час проведення навчальних тренінгів у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Наголошено на потребі розроблення нових онлайн лабораторій українською мовою, адаптованих до Державних стандартів загальної середньої освіти з урахуванням вимог до результатів і компетентностей школярів за освітніми галузями. Новизна результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад використання дослідницько орієнтованого навчання з допомогою екосистеми Go-Lab у Новій українській школі.
10
САМОЙЛЕНКО, Олександр, та Олена ЗАБОЛОТНА. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МАЙБУТНІМИ ОФІЦЕРАМИ-ПРИКОРДОННИКАМИ З ДИСЦИПЛІН ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (1 липня 2021): 181–94. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.790.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз досвіду організації практичних занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками з дисциплін професійного спрямування шляхом застосування технологій інтерактивного навчання за дистанційною формою.Досвід проведення практичних занять з дисциплін кафедри прикордонного контролю з використанням технологій інтерактивного навчання можливо розглядати в різних варіантах: класичне заняття, за дистанційною формою та змішане.Серед основних недоліків дистанційного навчання є його “теоретизація”, тобто зведення навчального процесу до мінімізації виконання практичних тренувань та вправ на користь вирішення теоретичних завдань. З метою вирішення цієї проблеми викладачі намагаються максимально застосовувати інтерактивні методи навчання, де курсанти мають можливість вирішувати ввідні ситуативні завдання, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.В умовах дистанційного навчання слід більш ретельно організовувати самостійну підготовку, під час якої курсанти можуть детально ознайомитись із порядком відпрацювання на занятті практичних завдань, орієнтовний перелік яких вони отримують заздалегідь. Крім того, самостійну підготовку слід використати для поділу курсантів на підгрупи та для розподілення ролей, які вони будуть виконувати в підгрупах.В умовах пандемії під час проведення навчальних занять у режимі онлайн з використанням Google Meet викладачами кафедри прикордонного контролю широко використовуються технічні можливості інтерактивної панелі Newline TruTouch. Навчальна аудиторія облаштовується двома вебкамерами, одна з яких направлена на аудиторію (навчальну групу), а інша – на місце біля дошки або фліп-чарта, де кожна підгрупа по черзі буде доповідати рішення завдання. Відображення інформації на інтерактивній панелі дозволяє побачити її на екранах своїх мобільних пристроїв курсантам, які працюють на занятті дистанційно. Після завершення доповіді відбувається її обговорення. Для обговорення результатів роботи курсантів та колективів на занятті може призначатися група експертів з числа курсантів, яка повинна охарактеризувати правильність дій курсантів та за необхідності їх скорегувати.По завершенні основної частини заняття викладач виставляє кожному курсанту загальну оцінку, при цьому він ураховує: оцінку, отриману за доповідь біля фліп-чарту, активність на занятті, а також оцінку, виставлену експертами.
Дисертації з теми "Онлайн-обговорення"
1
Ляшенко, Г. П. "Інформація – головний інструмент маркетингових досліджень". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26725.
Повний текст джерела