Статті в журналах з теми "Олії"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Олії.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Олії".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Zhernosekova, I. V. "Особливості біосинтетичних процесів стрептоміцету за присутності рослинних олій". Biosystems Diversity 20, № 2 (19 червня 2012): 25–29. http://dx.doi.org/10.15421/011224.
Повний текст джерелаАнотація:
Установлено підвищення біосинтетичної здатності стрептоміцету штаму Streptomyces recifensis var. lyticus 2Р-15 за присутності рослинних олій. Максимальні показники накопичення біомаси та активності стафілолітичних ферментів штаму 2Р-15 більші на 19 та 20 %, а концентрація екзогенного білка – у 9 разів при культивуванні стрептоміцету на змішаному субстраті (глюкоза та олія соняшника), ніж на бісубстратному середовищі (глюкоза та маслинова олія). Середовище, що містило олію соняшника або маслинову (моносубстрат), не сприяло інтенсифікації біосинтетичної активності стрептоміцету. Проте максимальні показники моносубстратних варіантів дослідів вищі за присутності олії соняшника, ніж маслини.
2
О. Белінська, Крістіна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ОЛІЇ З КІСТОЧКОВИХ ПЛОДІВ ТА РОЗРОБКА КУПАЖІВ НА ЇЇ ОСНОВІ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 65–76. http://dx.doi.org/10.15421/082102.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі з’ясовано, що у світі зростає кількість захворювань, пов’язаних із порушенням балансу поживних речовин у щоденному раціоні людей. З цією метою обґрунтовано необхідність створення нових продуктів із збалансованим хімічним складом. Обґрунтовано доцільність використання кісточок сливи та дерену як сировини для виробництва олії. Досліджено хімічний склад олії з кісточок сливи та олії з кісточок дерену. З’ясовано, що олія з кісточок сливи має наближене до оптимального співвідношення жирних кислот. А в олії з кісточок дерену виявлено деякі відхилення від оптимального співвідношення жирних кислот. Крім того, вміст токоферолів в даних оліях вищий, ніж в традиційних оліях. Встановлено, що жирнокислотний склад традиційних олій не відповідає оптимальному співвідношеню насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот, а олії у нативному вигляді з «ідеальним» складом жирних кислот відсутні. Тому доцільним вирішенням цієї проблеми є створення купажів з різних видів олій. Розроблено купажі з олією з кісточок дерену та соєвою і соняшниковою оліями. Встановлено, що біологічна цінність жиру отриманих купажів відповідає оптимальному співвідношенню жирних кислот. Крім того, отримано купаж, який можна рекомендувати для лікувального харчування.
3
Shanaida, M. I., L. V. Svydenko, N. V. Hvozdyk та N. I. Hudz. "ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФІРНИХ ОЛІЙ ІЗ ТРАВИ МОНАРДИ ЛИМОННОЇ РІЗНИХ ФАЗ ВЕГЕТАЦІЇ". Фармацевтичний часопис, № 1 (8 травня 2021): 23–32. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.1.11936.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Хроматографічний аналіз ефірних олій монарди лимонної (Monarda citriodora Cerv. ex Lag, родина Lamiaceae Martinov), отриманих із трави рослини в різні фази вегетації.
Матеріали і методи. Матеріалом для досліджень була трава M. citriodora, яку заготовляли на дослідних ділянках у Херсонській області на початку цвітіння та у період масового цвітіння рослин. Ефірну олію отримували методом гідродистиляції. Аналіз її компонентного складу проводили методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням (ГХ/МС). Для отримання «хроматографічних відбитків» компонентів ефірної олії використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ).
Результати й обговорення. На основі ГХ/МС аналізу вивчено компонентний склад ефірних олій сировини M. citriodora. Всього в ефірній олії із трави рослини при її заготівлі на початку цвітіння ідентифіковано 28 компонентів, під час масового цвітіння – 27. В обох ефірних оліях домінували ароматичні монотерпеноїди тимол і карвакрол. Проведення заготівлі сировини M. citriodora у фазу масового цвітіння визначено більш перспективним з огляду на вищий сумарний вміст в ефірній олії тимолу й карвакролу (84,07 %) порівняно з початком цвітіння (75,09 %). Запропоновано застосувати ТШХ-аналіз ефірної олії з трави досліджуваної рослини, заготовленої під час масового цвітіння, як експрес-метод її ідентифікації.
Висновки. Визначено компонентний склад та специфічні особливості ефірних олій M. citriodora вітчизняної заготівлі у дві різні фази вегетації, на основі чого їх віднесено до тимолово-карвакролового хемотипу. У перспективі визначено доцільним вивчення потенціалу фармакологічної активності ефірної олії M. citriodora.
4
Оsyp, Mariya, та Yurii Оsyp. "Вищі карбонові кислоти олії насіння чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.)". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 13(362) (10 липня 2018): 86–89. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-362-13-86-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Із насіння чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.) методом вичерпної екстракції н-гексаном отримано олію світло-жовтого кольору з показником заломлення 1,4742. Вихід станвить 18 %. Методом газорідинної хроматографії визначено жирнокислотний склад олії насіння чорниці звичайної. Установлено, що досліджувана олія складається високої кількості олеїнової (23,7 %), лінолевої (38,1 %) та ліноленової (31,1 %) кислот. У мінорних кількостях олія чорниці містить пальмітинову (5,3 %), стеаринову (1,0 %) та міристинову (0,7 %) кислоти.
5
Osadchuk, P. "ПЕРВИННА ОЧИСТКА СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ В ПОЛІ ВІБРОАКУСТИЧНОЇ ДІЇ." Аграрний вісник Причорномор'я, № 95 (24 грудня 2019): 167–80. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається можливість та перспективи використання фізичних полів на процес очищення соняшникової олії. Проведено аналіз існуючих досліджень використання обробки ультразвуковими хвилями рідинних харчових продуктів. У розрізі впливу протікання процесу розділення між двома або кількома неоднорідними середовищами в системах рідина - рідина та рідина - тверде тіло. Розроблено математичну модель яка описує процес впливу даного фізичного поля на рослинні олії при їх очищенні після отримання. За допомогою представленого математичного опису можна розрахувати оптимальний час обробки рідких рослинних олій незалежно від сировини з якої вони отримані. Представлено експериментальні дослідження даного процесу. Які були проведені з метою інтенсифікації та збільшення виділення кількості фосфоровмісних речовин, жирних кислот, восків та інших супутніх речовин. При змінній інтенсивності, на різних частотах ультразвуку та декількох видах соняшникової олії. Отримані результати експериментальних досліджень підтвердили позитивні очікування. Наведено графічний матеріал, який описує фізичний експеримент. Результатом чого є отримання технологічних параметрів використання ультразвукового поля при яких досягається оптимальний ефект по видаленню зважених речовин і відповідно відбувається інтенсифікація процесу фільтрації. При цих умовах отримана олія високої якості, яка відповідає згідно ДСТУ – олія гідратована виморожена вищого ґатунку. Без проведення процесу гідратації та обробки низькими температурами. Це приводить до скорочення енерговитрат та кількості обладнання при процесі очистки олії. Погрішність теоретичного та практичного експерименту не перебільшує 10 відсотків. В порівнянні зі звичайною фільтрацією, при обробці ультразвуковим полем видалення домішок збільшилось на 12 %.
6
Осадчук, Петро Ігорович. "Використання електромагнітного поля при гідратації рослинних олій". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 98–102. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1425.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається можливість та перспективи використання впливу фізичних полів на процес очищення соняшникової олії. Проведено аналіз існуючих досліджень використання обробки електромагнітним полем рідких харчових продуктів. У розрізі впливу протікання процесу розділення між двома або кількома неоднорідними середовищами в системах «рідина – рідина» та «рідина - тверде тіло». Розроблено математичну модель, яка описує процес впливу даного фізичного поля на рослинні олії при їх очищенні після отримання. За допомогою представленого математичного опису можна характеризувати вплив напруженості електромагнітного поля на рослинні олії, які протікають у експериментальній установці в залежності від її геометричних розмірів. На підставі цього розроблено експериментальну установку гідратації рослинних олій з обробкою місцели електромагнітним полем. Представлено експериментальні дослідження даного процесу, які були проведені з метою інтенсифікації та збільшення виділення кількості фосфоровмісних речовин, жирних кислот, восків та інших супутніх речовин. В процесі дослідів змінювали напруженість електромагнітного поля, температуру місцели та час гідратації рослинних олій. Отримані результати експериментальних досліджень підтвердили позитивні очікування. Наведено графічний матеріал, який описує фізичний експеримент, результатом чого є отримання рекомендованих параметрів використання електромагнітного поля, при якому досягається максимальний ефект по видаленню супутніх речовин і відповідно відбувається інтенсифікація процесу гідратації. При цих умовах отримується олія високої якості. За рахунок інтенсифікації процесу скорочуються енерговитрати. Порівнюючи проведення класичного технологічного процесу гідратації олій з запропонованим, визначено збільшення видалення фосфоровмісних речовин на 15 %
7
Тимчук, Д. С., та Г. С. Потапенко. "СТВОРЕННЯ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИН ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ОЛІЙ З ВАЖЛИВИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 82–88. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Виробництво насіннєвої олії постійно зростає, сфери використання – розширюються, проте її харчової та технологічної якості не завжди відповідають специфічним вимогам збалансованих дієт та промислових виробництв. Тому існує необхідність удосконалення фізичних та хімічних властивостей насіннєвих олій, які визначаються, насамперед, їх жирнокислотним складом. Високий вміст ненасичених жирних кислот забезпечує профілактичну та лікувальну дію олій, але пов'язаний водночас з нестійкістю до перекисного окиснення. Можливо виділити два найбільш доцільних методи зниження здатності олій до окиснення. Перший полягає у збільшенні вмісту в олії природніх антиоксидантів, насамперед, токоферолів, та оптимізації співвідношення їх основних форм, другий – у підвищенні вмісту у оліях гліцеридів мононенасичених жирних кислот, особливо олеїнової кислоти. Доцільне також використання іншого напрямку удосконалення жирнокислотного складу насіннєвих олій шляхом збільшення або зменшення (в залежності від сфери використання олії) вмісту гліцеридів насичених жирних кислот.Селекційно-генетичні методи підвищення вмісту та поліпшення якості олій вважаються найбільш економічно вигідними та екологічно безпечними. Порівняння зі штучним та спонтанним мутагенезом надає певну перевагу трансгенезу у створенні біогенних джерел поліпшених насіннєвих олій. Згідно з проведеним дослідженням, трансгенез може виявити значну ефективність у широкого спектру олійних культур, при цьому найбільш вагоме підвищення якості олії очікується у разі перенесення до генотипу рослини–акцептора локусу ДНК, що контролює ізоферментний склад та активність елонгази та десатурази основних жирних кислот. Системи генетичної регуляції жирнокислотного складу олій повністю не з’ясовані, що вказує на необхідність проведення детального генетичного аналізу з метою виявлення донорів та акцепторів генетичних структур для трансгенезу. Оскільки вміст та жирнокислотний склад олій контролюються головним чином полігенно, доцільно визначити хромосомну локалізацію генів, що їх контролюють, та виділити зчеплені з ними маркерні локуси.Доцільне введення стандартизації сировинних джерел олії та створення моделей олії з оптимальним складом із врахуванням напрямків її використання.
8
Резвих, Н. І. "АНАЛІЗ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ХЛІБА ПШЕНИЧНОГО З ПІДВИЩЕНОЮ ХАРЧОВОЮ ЦІННІСТЮ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 24–31. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено найважливіші завдання, які стоять перед харчовою промисловістю України. Проаналізовано наукові роботи, присвячені дослідженню впливу різних видів сировини на органолептичні показники якості хліба пшеничного. Досліджено роботи вчених, спрямовані на вивчення впливу рослинних жирів та олій на організм людини і визначення норм їх споживання у щоденному раціоні, розкрито їхню роль в життєдіяльності організму. Проаналізовано наукову літературу та результати вітчизняних і закордонних досліджень з визначення харчової та біологічної цінності насіння конопель як сировини для одержання рослинної олії. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння конопель показав, що воно містить 25% білка, 31% жирів та 34% вуглеводів. У складі конопляного насіння є 20 амінокислот, з яких 8 незамінних (вони не синтезуються в організмі людини). В конопляному насінні міститься велика кількість вітамінів E, C, Д, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А), макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). Досліджено вплив конопляної олії, що додавалась у різних дозуваннях у рецептуру хліба пшеничного, на його якість з метою отримання дієтичного та оздоровчого продукту з підвищеною харчовою цінністю завдяки вмісту ненасичених жирних кислот у конопляній олії. Розроблено рецептуру та здійснено оцінку органолептичних показників якості хліба пшеничного, досліджено зміну цих показників. В результаті дослідження органолептичних показників якості хліба пшеничного, виготовленого з різним дозуванням конопляної олії в рецептурі, встановлено, що якість пшеничного хліба за додавання 34–68 г конопляної олії не погіршується, а залишається високою. Збільшення конопляної олії до понад 68 г у рецептурі призводить до погіршення смаку, кольору, скоринки хліба. Таким чином, у виробництві хліба пшеничного з конопляною олією можна використовувати олію в кількості до 68 г.
9
Семенюк, К. М., та О. А. Штонда. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ОЛІЙ НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ КУПАЖІВ РОСЛИННИХ ОЛІЙ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується особливості впливу жирнокислотного складу рослинних рафі- нованих олій на фізико-хімічні показники якості купажів цих олій. Купажі рослинних рафінованих олій є основою для приготування маринаду для натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів. Тому визначення фізико-хімічних показників купажів на початкових етапах є досить важливим, адже в подальшому це буде безпосередньо впливати на технологію, тривалість виробництва, а також на тер- міни зберігання продукту. Досліджені 3 рафіновані олії: соняшникова, оливкова та ріпакова, а також утворені з них 4 купажі з різним співвідношенням олій з урахуванням їх жирнокислотного складу. Особливу увагу акцентуємо на ріпаковій олії, адже у своєму складі вона містить велику кількість ліноленової кислоти, порівняно із соняшниковою та оливковою, для яких більшою мірі характерна ліно- лева та олеїнова кислоти. У процесі дослідження встановлено, що купажування олій здійснюється для отримання оптимального співвідношення ω-6:ω-3 поліненасичених жирних кислот, яке для здо- рової людини становить 10:1. Відповідно, оптимальний рівень споживання лінолевої кислоти (ω-6) становить 10 г/добу, ліноленової (ω-3) – 1 г/добу. Простежено вплив жирнокислотного складу олій, особливо співвідношення насичених та ненасичених жирних кислот, на кислотне та пероксидне числа рослинних олій, які свідчать не лише про перевагу тих чи інших жирних кислот, але й про свіжість олій. Доведено, що ще одним важливим чинником, який свідчить про якість рослинних олій, є ступінь окислення жирових продуктів. Стійкість олій до окислення залежить від ступеня їх ненасиченості та вмісту токоферолів. Підтверджено, що швидкість окислення олій із високим вмістом поліненаси- чених жирних кислот значно більша, ніж із низьким вмістом, що є результатом наявності в полінена- сичених жирних кислотах подвійних та потрійних зв’язків. Дослідним шляхом визначено купажі, які будуть використовуватись у наступних дослідженнях, а саме купаж № 3 – соняшникова: ріпакова олії у співвідношенні 70:30 та купаж № 4 – соняшникова: оливкова олії у співвідношенні 80:20. Подальші дослідження спрямовані на створення маринадів на основі купажів рослинних олій для визначення їх впливу на показники якості натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів.
10
МАРУШКО, Лариса, Елла КАДИКАЛО та Микола ЛУКАЩУК. "АНТИОКСИДАНТНА ДІЯ ЕКСТРАКТІВ ІЗ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН РОДИНИ ERICACEAE НА СТАБІЛЬНІСТЬ ХАРЧОВИХ ОЛІЙ ТА ОЛІЙНИХ ЕМУЛЬСІЙ У ПРОЦЕСІ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було виявлення антиоксидантного ефекту екстрактів із лікарських рослин родини Ericaceae: брусниці звичайної (Vaccinium vitis-idaea L.), буяхів (Vaccіnіum ulіgіnosum L.), журавлини болотної (Oxycoccus Hill L.), чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.), на окиснювальну стабільність харчових олій та олійних емульсій (основи майонезів). Об’єктом дослідження стала олія соняшникова та емульсія на основі цієї олії. Для їхньої стабілізації вико- ристовували олійні, водні та водно-спиртові екстракти із пагонів брусниці, буяхів, журавлини і чорниці. Для визначення антиоксидантного ефекту обраховували пероксидне число екстрактів і контрольного зразка. Такі дослідження є актуальними, оскільки антиоксидантна дія фітоекстрактів брусниці звичайної, буяхів, журавли- ни болотної, чорниці звичайної є маловивченою, порівняно з іншими представниками родини Вересових. Визначення ступенів інгібування процесу окиснення олії соняшникової за додавання олійних екстрактів пока- зало, що екстракти чорниці та журавлини мають сильний антиоксидантний ефект (ступені інгібування 57% і 51%, відповідно), екстракт брусниці володіє середнім антиоксидантним ефектом (35%), екстракт буяхів вияв- ляє слабкий антиоксидантний ефект (21%). Обрахувавши відсоток інгібування процесу окиснення емульсії на основі олії соняшникової за додавання водних фітоекстрактів, встановлено, що водні екстракти чорниці та журавлини виявляють середній антиоксидант- ний ефект (41% та 37%, відповідно), водні екстракти брусниці та буяхів мають слабкий антиоксидантний ефект (24% і 15%, відповідно). За використання водно-спиртових фітоекстрактів для приготування емульсії на основі олії соняшникової встановлено, що ступінь інгібування процесу окиснення в усіх випадках є дещо вищим, ніж за використання водних фітоекстрактів, а саме: водно-спиртовий екстракт чорниці виявляє сильний антиоксидантний ефект (53%), водно-спиртові екстракти журавлини та брусниці мають середній антиоксидантний ефект (46% і 32%, відповідно), водно-спиртовий екстракт буяхів чинить слабкий антиоксидантний ефект (19%).
11
Стріха, Л. О., Т. В. Підпала, О. І. Петрова та А. В. Зюзько. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ ТА ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є дослідження якості олії соняшникової нерафінованої, виготовленої за оптимізованої технології. Експериментальна робота передбачала модернізацію тех- нологічного обладнання під час виконання операцій пресування та фільтрації та оптимі- зацію параметрів. У процесі виробництва олії соняшникової нерафінованої перспективним є викори- стання попереднього віджиму шляхом пресування на форпресах МП-68 за тиску в серед- ній частині зеєрного простору 1,67–2,23 МПа з отриманням 60–85% форпресованої олії та форпресованої макухи, яку направляють на додатковий витяг олії. Аудит показав, що удосконалення потребує розділення неоднорідних систем (суспен- зій). Це можливе у разі використання спеціальних фільтруючих перегородок, які пропуска- ють рідку фазу (олію) і затримують тверду (віск). Також використовують спеціальні допоміжні фільтруючі засоби, роль яких полягає у захисті фільтруючої перегородки від закупорки пор; підтримання високої швидкості фільтрації та забезпечення потрібної чистоти фільтрату. Аналіз органолептичних та фізико-хімічних показників олії соняшникової нерафінова- ної, виготовленої за класичної та оптимізованої технології, яка включала використання удосконалених перфорованих вальців під час подрібнення, поліпшення параметрів форпре- сування та модифікованих фільтруючих перегородок (2 спосіб), довів ефективність цих прийомів, оскільки продукція відповідала вимогам державного стандарту. Встановлено, що запропоновані нами підходи забезпечили масову частку нежирових домішок не більше ніж 0,028%, а ступінь прозорості не більше ніж 26,1 фем. Безпечність продукції підтверджується мікробіологічними показниками олії – кількість аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів не перевищувала 381 КУО/г (норма – 500). Застосування удосконаленої технології переробки сировини підвищило ефективність виробництва та якість олійної продукції.
12
О. Демидова, Анастасія, Федір Ф. Гладкий, Олена Ф. Аксьонова та Світлана М. Мольченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ АЦЕТАТУ КАЛЬЦІЮ НА ПРОЦЕС ГІДРАТУВАННЯ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (22 липня 2021): 301–11. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.217685.
Повний текст джерелаАнотація:
Стадія гідратування рослинних олій проводиться з метою вилучення полярних ліпідів – фосфоліпідів. Ефективність проведення цієї стадії полягає не лише в низькому остаточному вмісті фосфоліпідів у гідратованій олії, а й у безпечності застосованих гідратуючих агентів, швидкості, простоті проведення гідратування та низькій вартості процесу. Досліджено процес гідратування соняшникової олії в присутності нового гідратуючого агенту – ацетату кальцію. Ацетат кальцію (харчова добавка Е 263) є безпечною речовиною, що повністю засвоюється організмом людини та не чинить негативного впливу на довкілля. Встановлено раціональні умови проведення гідратування з метою одержання олії зі вмістом фосфоліпідів ˂ 0.05 %, а саме: кількість ацетату кальцію – 0.01 %;тривалість гідратування – 10 хв; кількість води – 1 %. Визначено раціональні умови проведення гідратування в присутності ацетату кальцію. Досліджено основні показники якості гідратованої олії та лецитину, одержаного в результаті гідратування. Вони відповідають вимогам діючих нормативних документів. Одним з недоліків лецитину соняшнику є його здатність переходити з рідкого стану до пластичного, тобто підвищувати в’язкість в процесі зберігання. Доведений подвійний технологічний ефект використання ацетату кальцію – як ефективного гідратаційного агенту та добавки, що суттєво знижує в’язкість лецитинів (які одержують на стадії гідратування) до значень, за яких вони не утворюють пластичної модифікації.
13
Кручиненко, О. В., та М. О. Лісний. "ЕФЕКТИВНІСТЬ АКАРИЦИДНИХ ПРЕПАРАТІВ У ХВОРИХ НА ПСОРОПТОЗ КРОЛІВ І ЇХ ВПЛИВ НА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 191–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Псороптоз кролів – надзвичайно поширене в Україні акариформне захворювання кролів. Хвороба вражає тварин, починаючи з 2-ох місячного віку, її збудником є акариформний кліщ виду Psoroptes cuniculi (Delafond, 1859). Хвороба проявляється ураженням переважно внутрішньої поверхні однієї чи обох вушних раковин, утворенням у них масивних, щільних кірок і пробок, що супроводжується виникненням різного характеру отиту, розчісуванням уражених вух кінцівками, поширенням запаль-ного процесу на шкіру основи вушних раковин, на шию та кінцівки і переходом його на середнє і внутрішнє вухо з подальшим ускладненням менінгітом. У статті наведені результати досліджень що-до лікувальної ефективності олії з часником 10 %, озонованої оливкової олії й бровермектину 2%(1 мл препарату містить 20 мг івермектину) та їхнього впливу на гематологічні показники у кролів.Для проведення досліду в умовах приватного господарства с. Бобрівник Зіньківського району Полта-вської області було сформовано 3 групи кролів (n=6) віком 9‒12 міс. породи Фландр, спонтанно ура-жених вушним кліщем P. cuniculi. Кров для гематологічних досліджень відбирали до початку ліку-вання та на 14-ту добу. Олію з часником та озоновану оливкову олію застосовували місцево тричічерез день, а бровермектин 2 % перорально впродовж 5-ти діб. Ефективність лікувальних обробокоцінювали за показниками екстенс- та інтенсефективності (ЕЕ та ІЕ) на 14-ту добу від початкулікування. Застосовані олії й офіцинальний препарат не мали побічних ефектів, що підтверджуєть-ся клінічними спостереженнями. У разі ураження кролівв кліщами P. cuniculi лікувальна ефектив-ність олії з часником 10 %, озонованої оливкової олії і бровермектину 2 % на 14-ту добу становить100 %. Псороптозна інвазія у кроликів проявляється змінами показників кровоносного русла, а саме:еритроцитопенією, лейкоцитопенією, лімфоцитопенією, зниженням вмісту гемоглобіну та моноци-тозом. Після лікування кролів на 14-ту добу показники кров’яного русла поступово приходили до но-рми, про що свідчило достовірне підвищення вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитіві лімфоцитів (p<0,05) та зменшення кількості моноцитів (p<0,05).
14
Нан, Хайцзюнь, Бо Лi, Наталія В. Кондратюк, Тетяна А. Сильчук та Тетяна М. Степанова. "ВПЛИВ СТУПЕНЮ ПОДРІБНЕННЯ AGARICUS BISPORUS І СОЄВОЇ ОЛІЇ НА РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, РОЗПОДІЛ ВОЛОГИ І МІКРОСТРУКТУРУ СІЧЕНИХ ВИРОБІВ ІЗ ПТИЦІ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (28 липня 2021): 342–52. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.228820.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця стаття присвячена оцінці впливу розмірних характеристик порошку з печериці двоспорової (Agaricus bisporus) та соєвої олії як замінника жиру на реологічні властивості, розподіл вологи та мікроструктуру січених виробів із птиці. Було виготовлено чотири види різних зразків: контроль (20 % жиру), D1 (178 μm), D2 (100 μm) та D3 (34 μm) (60 % заміни жиру на порошок із печериці двоспорової різного ступеню подрібнення та соєву олію, відношення грибного порошку до соєвої олії становило 1 : 2). Було досліджено реологічні властивості (модуль пружності G' та пластичний модуль G''), мікроструктуру (SEM), T2 час релаксації (T2b, T21, T22) та поверхню релаксації (PT2b, PT21, PT22). Модуль пружності (G') та пластичний модуль (G″) січених виробів із птиці зростав зі зниженням розмірних характеристик частинок грибного порошку, що були вищими, ніж у контрольних зразків. Це вказує на те, що поєднання грибного порошку із різними розмірними характеристиками та соєвої олії може покращити в’язко-пружні властивості січених виробів із птиці. Зразки з розмірами частинок D2 (100 μm) та D3 (34 μm) мали подібний ефект за в’язко-пружними властивостями. T2b, T21, T22 та PT22 курячого фаршу з додаванням грибного порошку та соєвої олії були значно нижчими ніж у групи зразків (P < 0.05) зі зменшенням розміру частинок. Це свідчить про те, що додавання грибного порошку та соєвої олії прискорює перетворення вільної вологи у зв’язану в матриці присутніх гідроколоїдів. Зразки D1 мали найнижчий час релаксації T2b та найбільшу поверхню релаксації PT2b. При цьому зразки D1 мали найвищу вологоутримуючу здатність. Мікроструктура січених виробів із курки з внесенням грибних порошків з різним ступенем дисперсності та соєвої олії була більш рівномірною, порівняно з контрольними зразками. Зразки D2 та D3 мали схожу та рівномірну структуру, що вказує на те, що невеликі розмірні характеристики грибного порошку та соєвої олії можуть покращити текстурні властивості січених виробів із курки. Було визначено, що невеликі розмірні характеристики грибного порошку покращують в’язко-еластичні характеристики фаршів, в той час, як фарші з порошками з більшою дисперсністю, мають кращу вологоутримувальну здатність Описані у статті дані стануть корисними під час розробки нових та вдосконаленні існуючих технологій виробництва харчової продукції оздоровчого призначення.
15
Lialyk, Anastasiya, Oleg Pokotylo, Nikolay Kukhtyn та Liudmila Beyko. "ОРГАНОЛЕПТИЧНИЙ І СЕНСОРНИЙ АНАЛІЗ СИРКОВОЇ ПАСТИ З ЛЛЯНОЮ ОЛІЄЮ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 287–95. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-287-295.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження: Нестача жирних кислот, таких як поліненасичені (лінолева і іноленова), омега-3, у раціоні людей є серйозною проблемою. Для підвищення біологічної цінності, зокрема збагачення незамінними жирними кислотами необхідно розробляти нові види готової продукції. Постановка проблеми. При розробці харчових продуктів вагоме значення мають його жири, особливо жирні кислоти, такі як поліненасичені (лінолева і ліноленова), омега-3, яких практично немає у жирах тваринного походження. Великий вміст даних кислот у льоні, горіхах, рибі, саме ці продукти є корисними для профілактики серцево-судинних захворювань. Тому розроблення нових видів рецептур сиркових виробів, які мають у своєму складі інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти та підвищують їх біологічну цінність є перспективними для впровадження у виробництво. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи технології виготовлення сиркової пасти. Лляна олія є важливим джерелом збагачення харчових продуктів. Тому актуальним є збагачення харчових продуктів лляною олією та створення збалансованих рецептур продуктів підвищеної харчової цінності з поліпшеним жирокислотним складом і збагачених жиророзчинними вітамінами. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Для покращення харчової та біологічної цінності до сиркової пасти додавали інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти, а саме: лляну олію. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Створення таких продуктів харчування виводить сучасне виробництво продуктів харчування на новий рівень розвитку, коли вони знаходяться між продуктами споживання та продуктами лікувального харчування і приносять користь здоров’ю людини Постановка завдання. Проведення органолептичної оцінки і визначення профілю флейвору сиркової пасти з різним вмістом лляної олії. Виклад основного матеріалу. Згідно ДСТУ 4503:2005 “Вироби сиркові. Загальні технічні умови” визначали органолептичні властивості зразків сиркової маси. Органолептичні властивості кисломолочного сиру порівнювали з показниками ДСТУ 4554:2006 Сир кисломолочний. Загальні технічні умови, а зразків сиркової пасти з ДСТУ 4503:2005 Вироби сиркові. Загальні технічні умови та удосконаленою нами 10 бальною шкалою. Сенсорний аналіз зразків сиркової пасти з вмістом лляної олії проведено відповідно до ДСТУ ISO 6564:2005 Дослідження сенсорне. Методологія. Методи створювання спектра флейвору. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що найкращі органолептичні показники мав дослідний зразок з вмістом 10 % лляної олії. Органолептична оцінка встановила на доцільність поєднання кисломолочного сиру, як основи сиркової пасти та лляної олії, як джерела омега-3 жирних кислот. Профілограми флейвору дослідних зразків виявили, що найбільше наближений до гіпотетичного еталонного взірця мав зразок з 10 % лляної олії.
16
С. Калина, Вікторія, Наталія В. Кондратюк, Наталія В. Уварова, Олександр Г. Розгон, Віктор В. Богуславський та Марина В. Луценко. "ХАРАКТЕРИСТИКА І СКЛАД ФРАКЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ З НАСІННЯ ГАРБУЗА". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (7 лютого 2022): 660–70. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.243302.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами досліджень розроблено технологічну схему комплексної переробки насіння гарбуза, основними елементами якої є пресування насіння та фракціонування подрібненої макухи. Одержано цільові продукти у кількості: олія – 34%, борошно – 5%, протеїновий порошок – 15%, клітковина – 46%. Розраховано енергетичну та біологічну цінність одержаних продуктів з насіння гарбуза. Визначено: жирнокислотний склад гарбузової олії, співвідношення жирних кислот складає НЖК:ПНЖК:МНЖК=10:38:42; вміст вітамінів Е та А у гарбузовій олії, кількість яких прирівнюється до рекомендованої добової норми; амінокислотний склад у протеїновому порошку, який містить увесь комплекс незамінних амінокислот, що характеризує його високу біологічну цінність; вміст мікотоксинів у протеїновому порошку, який відповідає вимогам нормативних документів. Досліджено та встановлено органолептичні і фізико-хімічні показники якості одержаних зразків продуктів переробки насіння гарбуза. Розроблено технічні умови на нові харчові продукти (Олія з насіння гарбуза. Технічні умови ТУ У 10.4-39224310-004:2019. Борошно з насіння гарбуза, клітковина з насіння гарбуза, протеїновий порошок з насіння гарбуза. Технічні умови. ТУ У 10.41-39224310-004:2021).
17
Мельник, О. П., В. М. Галімова, І. Г. Радзієвська та А. І. Маринін. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ІНВЕРСІЙНОЇ ХРОНОПОТЕНЦІОМЕТРІЇ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ВМІСТУ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У РАФІНАЦІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ". Science and Innovation 17, № 4 (9 серпня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.089.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Україна є одним з провідних світових експортерів соняшникової олії. Важливим показником безпечності є вміст у ній токсичних елементів, який не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації. Токсичні речовини, потрапляючи в організм людини, знижують функції окремих систем і органів та призводять до імунодефіцитного стану організму. До токсичних елементів, за якими контролюються харчові продукти належать купрум (Cu), цинк (Zn), ферум (Fe), кадмій (Cd), плюмбум (Pb), арсен (As) та меркурій (Hg).Проблематика. Не дивлячись на значний прогрес фізико-хімічних методів аналізу, визначення токсичних елементів у сировині, напівфабрикатах та харчових продуктах є складним та проблемним, а питання розробки методів їх ідентифікації є актуальним.Мета. Порівняння методів інверсійної хронопотенціометрії (ІХП) та атомної абсорбції при визначенні вмісту токсичних елементів в соняшниковій олії на різних стадіях технологічного процесу її виробництва.Матеріали і методи. Соняшникову олію, одержану пресуванням та екстрагуванням, та суміш пресової з екстракційною різного ступеня очищення (гідратовану, нейтралізовану, вінтеризовану та рафіновану дезодоровану) досліджено методами ІХП та атомної абсорбції. При визначенні концентрації токсичних елементів методом ІХП встановлено тривалість інверсії анодного розчинення йонів металів, які попередньо були накопичені у процесі електролізуна поверхні індикаторного електроду.Результати. Аналіз зразків олії свідчить про те, що всі вони містять токсичні елементи, концентрація яких зменшується на кожній стадії виробництва олії, проте не перевищує допустимих рівнів, регламентованих нормативними документами.Висновки. Результати дослідження створюють передумови для широкого впровадження методу ІХП на рафінаційному виробництві, оскільки цей метод дозволяє визначати вміст токсичних елементів в рослинних оліях з високою збіжністю результатів відносно традиційно застосовуваного методу атомної абсорбції.
18
Solod, M. I. "ВИКОРИСТАННЯ ПАЛЬМОВОЇ ОЛІЇ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ: СВІТОВИЙ ДОСВІД". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 249–55. http://dx.doi.org/10.15421/40251038.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблему доцільності використання пальмової олії у харчовій промисловості України. Наведено коротку історію появи виробництв пальмової олії та її основні технологічні властивості, завдяки яким вона зайняла вигідну позицію на світовому ринку та у харчовій промисловості. Проаналізовано сучасні дослідження стосовно її безпеки для здоров'я людини. Узагальнено наслідки виробництва пальмової олії для екологічної ситуації у світі. Зроблено висновки щодо можливості використання альтернативних джерел отримання олії, не шкідливої для середовища та здоров'я людини.
19
І.П. Захаров, д.т.н.,, Т.В. Чуніхіна, к.т.н. та В.Ю. Папченко, к.т.н. "ОЦІНЮВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ НАСІННЯ СОНЯШНИКА НОВОЇ ЛІНІЇ". Перспективні технології та прилади, № 15 (19 грудня 2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Олієжирова галузь є провідною галуззю харчової промисловості України. Зростаючий за останні роки об'єм виробництва соняшникової олії пояснюється зростанням врожаю та збільшенням вмісту олії у насінні соняшника. У роботі представлені результати дослідження фізико-хімічних показників якості соняшникового насіння нової лінії. Детально розглянуто процес дослідження одного із фізико-хімічних показників якості насіння соняшника-вмісту олії, із застосуванням методу екстракції. На прикладі одного із показників якості, вмісту олії у насінні соняшника, показано розрахунок невизначеності вимірювання цього показника.
20
В. Мінорова, Анотоніна, Наталія Л. Крушельницька, Оксана В. Бондарчук, Сергій А. Наріжний, Світлана П. Вежлівцева та Наталія П. Шаповалова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТА ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СУХИХ МОЛОЧНИХ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СУМІШЕЙ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 55–64. http://dx.doi.org/10.15421/082101.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Провести дослідження жирнокислотного складу та фізико-механічних показників сухих багатокомпонентних сумішей на основі молочних складових. Методи. Визначення жирнокислотного складу проводили методом капілярної газорідинної хроматографії, фізико-механічні показники визначали за стандартизованими методами. Результати. Встановлено, що використання соняшникової олії позитивно впливає на жирнокислотний склад, органолептичні та фізико-механічні показники сухих сумішей. Визначено, що внесення в сухі суміші соняшникової олії 2.5 % призводить до збільшення в них масової частки жиру на 57 %, зменшення гігроскопічності на 7.1 %, зростання насипної щільності на 41.7 % у порівнянні з контрольним зразком без рослинної олії. Відзначено, що доза рослинної олії не впливає на показники розчинності та активної кислотності продукту. Висновки. Встановлено, що внесення рослинної олії у кількості 1.5 % та 2.5 % помітно змінює баланс жирних кислот у сторону поліпшення харчової цінності продукту, про що свідчить співвідношення НЖК (ненасичених) : МНЖК (мононенасичених) : ПНЖК (поліненасичених) жирних кислот. Доза внесення соняшникової олії 1.5 % дозволяє отримати найбільш високий коефіцієнт, який характеризує біологічну ефективність жирів продукту.
21
Мельник, Ю. Р., В. В. Реутський, С. Р. Мельник та Г. Я. Магорівська. "Трансестерифікація рослинних олій бутан-1-олом у присутності гетерогенних каталізаторів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 80–84. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-80-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено закономірності трансестерифікації тригліцеридів соняшникової та ріпакової олії бутан-1-олом у присутності катіоніту КУ-2-8 з іммобілізованими іонами металів, необробленого та обробленого розчином гідроксиду натрію. Встановлено, що тривалість обробки каталізатора розчином лугу істотно впливає на початкову швидкість реакції трансестерифікації та конверсію тригліцеридів, що досягається на 240 хв реакції. Показано, що обробка каталізатора розчином лугу протягом 90 хв дає змогу за мольного співвідношення бутан-1-ол : тригліцериди – 15 : 1 за 240 хв реакції досягнути конверсії тригліцеридів рослинних олій 80 % та вище.
22
Котляр, Є. "Гефілте фіш в українській олії". Образотворче мистецтво, № 4 (2006): 38–43.
Знайти повний текст джерела
23
Дишлєвой, О. О., І. М. Світий та С. О. Воінова. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ДИСТИЛЯЦІЇ МІСЦЕЛИ". Automation of technological and business processes 13, № 2 (2 серпня 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i2.2050.
Повний текст джерелаАнотація:
Соняшникова олія для України – продукт стратегічний. Вона є важливим джерелом валютних надходжень до країни та цінним харчовим продуктом для її громадян. Зростаюча конкуренція на світових ринках, зокрема на ринку соняшникової олії, вимагає впровадження технологій, що забезпечують підвищення якості та зниження собівартості готової продукції. А це вимагає підвищення вимог до точності керування процесами.
У даній роботі для досягнення мети підвищення ефективності виробництва рафінованої соняшникової олії було означено задачу підвищення ефективності системи автоматичного регулювання (САР) параметрів процесу дистиляції місцели.
Аналіз літературних джерел з розробки САР для процесу дистиляції місцели виявив значний резерв підвищення ефективності керування процесом.
Для вирішення задачі побудови ефективної САР процес дистиляції місцели в трубчастому дистиляторі було проаналізовано як об’єкт керування (ОК), було отримано його концептуальну модель, проідентифіковано математичну модель, яку відтворено в середовищі імітаційного моделювання у вигляді імітаційної моделі.
На першому етапі синтезу САР реалізовано, як двоканальну САР температури та рівню місцели. Надалі здійснювалося підвищувалася динамічна точність САР шляхом забезпечення автономності контуру регулювання рівню. Наступним етапом було досліджено вплив варіації параметрів ОК на якість керування. Запропоновано алгоритми керування на основі нечіткого та нейронного регулятора. Подальші дослідження пов’язані з розширенням моделі ОК за рахунок введення моделі концентрації гексану, що є безпосереднім показником якості олії. Запропоновано каскадний контур регулювання концентрації гексану з проміжною точкою: температурою дистиляції місцели. Подальші дослідження пов’язані з доповненням каскадної САР контуром гарантування, що забезпечує підвищення ефективності САР в умовах дії інтенсивних координатних та параметричних збурень.
На всіх етапах синтезу варіанти САР було проаналізовано на відповідність гранично припустимим вимогам та на «грубість» або чутливість до варіації параметрів об’єкту керування.
В роботі також опрацьовано питання програмної реалізації розроблених алгоритмів регулювання в середовищі TIA Portal та програмної взаємодії з оператором установки шляхом розробки графічного інтерфейсу взаємодії на основі SCADA.
У майбутньому запропоновані рішення складуть основу модернізованої ефективної системи керування процесом дистиляції місцели, яка є інтелектуальним ядром автоматизованого робочого місця оператора.
24
Kohut, I. Y., та S. O. Galnykina. "КЛІНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КАМФОРНОЇ ОЛІЇ ПРИ ДЕРМАТИТІ, АСОЦІЙОВАНОМУ З НЕТРИМАННЯМ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (16 квітня 2019): 69–74. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.9753.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: дослідити клініко-економічну ефективність камфорної олії у лікуванні дерматиту, асоційованого з нетриманням.
Матеріали і методи. У перспективне спостережне дослідження увійшли 134 дорослі пацієнти з дерматитом, асоційованим з нетриманням. У досліджуваній групі (n = 104) для очищення і захисту шкіри використовувалась камфорна олія. У контрольній групі (n=30) застосовували вологі салфетки 3 в 1 або комбінацію піни для очищення шкіри та захисного крему. Середній вік пацієнтів становив 77 ± 11 (діапазон 36 – 92) років, з них 83 (61,9 %) жінок. У всіх пацієнтів було наявне нетримання сечі, яке поєднувалося з нетриманням калу у 48 (35,8 %) осіб. Зразки змивів шкіри висіювалися на середовище Сабуро для грибів і культивувалися 48 – 72 год при температурі 37°С до виділення Candida spp. Статистична обробка результатів виконувалась за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel® 2016 та MedCalc®. Зміна показників вважалася достовірною при рівні значимості не менше 0,05 (р<0,05). Порівняння між показниками груп проводилось за допомогою регресійного аналізу з визначенням відношення шансів при 95 % довірчому інтервалі.
Результати. Через 1 місяць використання досліджуваного препарату відбулося достовірне зменшення числа осіб з категорією GLOBIAD 2В з 30 (28,8 %)до 16 (15,4 %) пацієнтів (χ2 = 22,1; p < 0,001) та збільшення чисельності категорії 1А з 29 (27,9 %) до 52 (50,0 %) пацієнтів (χ2 = 12,07; p < 0,001). Грибковоподібний висип спостерігався на початковому візиті у 53 (51,0 %) досліджуваних хворих, який, після курсу лікування, достовірно зменшився і визначався у 33 (31,7 %) осіб (χ2 = 16,4; p < 0,001). Грибковоподібний висип був підтверджений мікологічно у 30 (28,8%) досліджуваних, а після курсу лікування лише у 8 (7,8%) хворих (χ2 = 20,05; p < 0,001). Економічний аналіз показав, що одна процедура догляду за шкірою за допомогою камфорної олії коштувала 0,65 грн, тоді як у групі контролю на рутинні засоби витрачалося 1,65 грн.
Висновки. Місцеве застосування камфорної олії призвело до достовірного покращення клінічного перебігу захворювання, зменшення кількості випадків грибковоподібного висипу, зниження частоти колонізації шкіри Candida spp., а також виявилось економічно вигідним у порівнянні з рутинними засобами догляду за шкірою в осіб з дерматитом, асоційованим з нетриманням.
25
Хомич, Г. П., Л. Б. Олійник та Ю. Г. Наконечна. "ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК М’ЯСНИХ МАРИНОВАНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні проблеми розширення асортименту м’ясних напів- фабрикатів із мало використовуваної сировини – перепелятини з використанням маринадів на основі хеномелесу. Метою статті є дослідження ефективності маринадів на основі порошку хеномелесу та овочів для оптимізації технологічних характеристик м’ясних цільном’язових напівфабрикатів із пере- пелиної грудки. У процесі дослідження встановлено, що сучасні тенденції створення продуктів нового покоління ґрунтуються на моделюванні технологічних та споживчих характеристик продукту шляхом комбі- нування м’ясної й рослинної сировини, тому поєднання цінного м’яса перепелятини та натуральних рослинних інгредієнтів у складі маринадів є перспективним. Це дасть змогу вирішити низку питань харчової індустрії: збільшення обсягу виробництва харчових продуктів, розширення їх асортименту і гарантування високого рівня якості та безпечності. Виявлено, що використана технологія приго- тування маринадів забезпечує збереження компонентів, а маринади володіють властивостями, які характерні для окремих їхніх інгредієнтів. Дослідні маринади містять всі ессенціальні та біологічно активні компоненти, які були в рослинних інгредієнтах – порошках: хеномелесу – органічні кислоти, пектинові та фенольні речовини, L-аскорбінову кислоту, ефірні олії; моркви – поліцукри, ефірні олії, комплекс вітамінів С, В1, В2, В6, В12, D, Е, К, Р, РР, пантотенову і фолієву кислоти, каротини; паприки – капсациїн, ефірні олії, каротини, вітамін С; часнику – ефірні олії, поліцукри. Визначено технологічні режими маринування м’ясних напівфабрикатів: тривалість маринування доцільно обмежити до 12 годин за оптимальної кількості порошку хеномелесу у маринаді (40 г). За визначених оптимальних умов маринування м’ясних напівфабрикатів спостерігається оптимізація технологічних характеристик напівфабрикатів: активна кислотність на рівні 5,6 од. рН, вологозв’язуюча здатність збільшується до 69,1%, зростання – 9,9%, вологоутримуюча здатність – до 72,7, зростання – 10,8%. Експеримен- тально отримано та математично розраховано оптимальні технологічні параметри процесу мари- нування м’ясних напівфабрикатів.
26
Білявська, Л. Г., Ю. В. Білявський, А. О. Діянова та Ю. Є. Гарбузов. "НОВІ СЕЛЕКЦІЙНІ ФОРМИ СОЇ ДЛЯ КОРМОВИРОБНИЦТВА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 58–65. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Соя – одна з перспективних, але недостатньо вивчених культур у кормовиробництві. Висока продуктивність, скоростиглість і різностороннє її використання (борошно, зелений корм, жмих, шрот, сіно, силос, білкові концентрати, соєве молоко) підтверджує високі можливості у зміцненні кормової бази тваринництва. Відсутність опушення у рослин сої – надзвичайно рідкісна й цінна властивість для ефективного використання таких форм у кормовиробництві. Висвітлюється значення унікального вихідного матеріалу сої без опушення для створення сортів нового покоління для різних напрямів використання. Важливими господарсько-цінними ознаками при цьому є кількісні та якісні показники насіння. Застосовували загальноприйняті методи: наукові, спеціальні, лабора-торні та математично-статистичні. Шляхом гібридизації неопушених форм із кращими лініями та сортами полтавської селекції отримані неопушені лінії сої, які мають комплекс господарськи-цінних ознак і властивостей (високу врожайність, крупне насіння, боби не розтріскуються при достиганні). Проведено аналіз якісного складу їхнього насіння та зеленої маси (білок, олія, протеїн, клітковина, зола та ін.) порівняно з національними стандартами (Устя, Юг-30, Аннушка). Наведено результати досліджень з вивчення новостворених неопушених ліній сої, що мали вищі, ніж у стандартів, показ-ники господарської придатності. Особливу увагу приділили жирнокислотному складу олії в насінні досліджуваних сортів і ліній. Надано результати оцінювання сортів за співвідношенням жирних кислот, що є важливим для отримання більш якісної сировини у кормовиробництві. Так, 50 не-опушених ліній перевищують за показниками господарської придатності сорти-стандарти Алмаз і Адамос, зокрема і за жирнокислотним складом олії. На основі детального вивчення якісних показників насіння та зеленої маси неопушених ліній та кращих сортів визначені особливості і селекційна цінність новоствореного вихідного матеріалу без опушення у виведенні сортів для годівлі тварин і птиці. У Реєстрі сортів рослин України сорти без опушення відсутні.
27
Shtonda, Oksana Anatolevna, та Marina Olegovna Tkanka. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МАРИНАД НА ОСНОВЕ РАПСОВОГО МАСЛА В ТЕХНОЛОГИИ ПОЛУФАБРИКАТОВ ИЗ МЯСА ПТИЦЫ". Научный взгляд в будущее, № 06-02 (12 листопада 2017): 43–47. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-02-098.
Повний текст джерела
28
Герасименко, А. "Оцінка ризиків колективної монополізації вітчизняного ринку соняшникової олії". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 124/125 (2011): 103–5.
Знайти повний текст джерела
29
Тимчук, С. М., Н. В. Ларінцева, В. В. Поздняков, В. М. Тимчук, О. В. Анциферова, Г. С. Потапенко, Ю. В. Харченко та Л. Я. Харченко. "Генетичний аналіз вмісту олії в зерні восковидної кукурудзи". Plant Breeding and Seed Production, № 103 (23 листопада 2015): 169–74. http://dx.doi.org/10.30835/2413-7510.2013.54087.
Повний текст джерела
30
Осадчук, Петро Ігорович. "Теоретичні аспекти коагуляції домішок у дисперсних потоках". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 22–27. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1864.
Повний текст джерелаАнотація:
У даний час виробництво рослинних жирів має дуже важливе значення, у зв’язку з їх широким застосуванням в різних галузях народного господарства. Надзвичайно висока їх харчова цінність полягає в тому, що вони легко засвоюються організмом людини і є високо енергетичним продуктом. Екологічна чистота рослинних олій досягається технологічними обробками, що приводять до видалення небажаних з'єднань і домішок На підставі аналізу літературних джерел, наприклад запропонованої фізико-математичної моделі, заснованої на рівнянні Смолуховського, що описує динаміку зміни функції розподілу часток рідинно-крапельних аерозолів за розмірами та побудованих модифікацій чисельних методів для вирішення завдань, пов'язаних з процесами коагуляції у гетерогенних системах для частинок, що стикаються, описуваних рівняннями Больцмана і Смолуховського. Наведено запропонований математичний опис протікання процесу коагуляції при очищенні рослинних олій. Який дозволить розраховувати оптимальний час коагуляції на обладнанні, яке використовується при первинному і вторинному очищенні рослинних олій. Розглянута зміна дисперсного складу домішок при коагуляції на основі поняття анізотропії вільного пробігу частинки. Розроблена спеціальна шкала класових інтервалів гістограми розподілу їх розмірів. Розраховані імовірності класових інтервалів методами теорії марковських ланцюгів. Слідуючи цій методиці, розрахована таблиця перехідних ймовірностей часток у класових інтервалах у результаті злипання після першого зіткнення. З представленого розрахованого початкового розподілу часток по розмірах видно, що найбільша імовірність припадає на четвертий клас. Наведені результати були використані при виборі оптимального часу перебування олії в робочій зоні машини.
31
Шимчук, О. П., Л. О. Талах, О. В. Андрійчук та В. О. Процюк. "Визначення фізико-механічних властивостей дорожніх бітумів, модифікованих епоксидом соняшникової олії". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 12 (14 грудня 2019): 237–45. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2019-2(12)-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Експериментально доведено, що модифікація дорожніх бітумів з допомогою епоксиду соняшникової олії веде до зміни фізико-механічних властивостей модифікованого бітуму, таких як: пенетрація, температура розм'якшення, дуктильність, температура крихкості.
32
Starchevskyy, V. L., Yu M. Hrynchuk та P. A. Matcipura. "Адгезійні властивості бітуму, модифікованого епоксидом рослинного походження у присутності ініціаторів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.36930/40310313.
Повний текст джерелаАнотація:
Модифікація бітумних в'яжучих епоксидними сполуками є ефективною технологією для зміни якісних властивостей дорожніх бітумів, яка дає змогу отримувати якісні, довговічні дорожні конструкції. Проте фізико-механічні властивості модифікувальних епоксидних систем недостатньо вивчено. Проте використання нафтової сировини для виробництва епоксидних смол є досить дороговартісним і не екологічним. Тому в цій роботі запропоновано використовувати для приготування епоксидасфальтів епоксидні сполуки на підставі рослинного походження, зокрема ріпакової олії, для модифікації дорожніх бітумів. Такі епоксиди досить дешеві у виробництві, доступні, екологічні і виготовляють їх з поновлюваної сировини, яку в достатній кількості продукує Україна. Нам вдалося підвищити якісні властивості дорожнього бітуму за допомогою модифікації дорожнього бітуму епоксидом ріпакової олії. Досліджено вплив модифікатора епоксиду ріпакової олії (BERO) на фізико-механічні властивості модифікованого бітуму різними способами для підтвердження позитивного впливу добавки на зчеплювальні властивості бітуму. Вивчено адгезійні властивості модифікованого бітуму до скла та каменю, а також схильність бітумів до відшарування від щебеню впродовж тривалого періоду часу (rolling bottle test). Досліджено ефективність BERО після прогрівання бітуму. Також вивчено зчеплювальні властивості бітуму, модифікованого BERО, залежно від типу затверджувача: адипінової кислоти (АА), малеїнового ангідриду (МА) та поліетиленполіаміну (PEPA). Кращі зчеплювальні властивості з мінеральними матеріалами показав бітум, модифікований композицією BERO+PEPA. Композиції BERO+АА та BERO+МА показали практично однакові результати. Під час досліджень встановлено, що використання АА, МА чи PEPA як ініціатора дає змогу покращувати технологічні парметри процесу модифікування нафтових бітумів. Адгезійні властивості модифікованого бітуму було підтверджено різними сучасними методами аналізу.
33
О.П. ДОМБРОВСЬКА, Л.А. ЧУРСІНА та В.С. КРАГЛІК. "ЗБЕРЕЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ З КОНОПЕЛЬ". Товарознавчий вісник 1, № 15 (18 лютого 2022): 113–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. вибір найбільш придатних видів упаковки конопляної олії для збереження її споживних властивостей. Методика. Теоретичні дослідження в роботі вирішувалися за допомогою сучасних методик та методів аналізу, систематизації, узагальнення, порівняння, індукції та дедукції, а також з використанням загальнонаукового аналітичного методу. Результати. У статті розглянуто унікальні споживні властивості продовольчих товарів з конопель, наведено приклади пакування для різних видів продовольчих товарів з конопель, коротко розглянуто існуючі шляхи збереження їх споживних властивостей. Доведена необхідність збереження лікарських властивостей харчової продукції з конопель за рахунок використання сучасних видів упаковки, що широко застосовуються у фармацевтичній промисловості. Наукова новизна. Найбільш придатною формою для лікарського застосування конопляної олії є сучасні види пакування лікарських препаратів, які дозволяють зберегти фізико-хімічні властивості продукту, відповідне дозування, агрегатний стан тощо і широко використовуються у фармацевтичній промисловості. Вперше запропоновано для збереження лікарських властивостей фармацевтичної продукції з конопель використовувати пакування у вигляді скляних затемнених ампул й спеціальних розчинних полімерних капсул для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту. Таке пакування забезпечує первинну якість харчової продукції з конопель та збереженість її лікарських властивостей. Практична значимість. Для забезпечення якості та збереження лікарських властивостей конопляної олії за міжнародними стандартами потрібно використовувати матеріали, дозволені до використання при виробництві первинної упаковки для фармацевтичних препаратів та продуктів харчової промисловості, а саме найбільш придатними видами упаковки є скляні затемнені ампули й спеціальні розчинні полімерні капсули для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту.
34
Нестерова, Олена Ю., Таїсія В. Огнева та Кирило І. Тимошенко. "ФЕРОЦЕНОВМІСНИЙ АКТИВНИЙ ПЛАСТИФІКАТОР НА ОСНОВІ ПРОДУКТІВ ГЛІЦЕРОЛІЗУ КАСТОРОВОЇ ОЛІЇ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (28 січня 2022): 629–38. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.243493.
Повний текст джерелаАнотація:
Синтез фероценовмісного активного пластифікатора проводили шляхом ацилювання продуктів гліцеролізу касторової олії під дією хлорангідриду фероценкарбонової кислоти, яку попередньо перекристаллізували із суміші бензол:петролейний етер. За даними ДСК і ТГ знайдено, що фероценкарбонова кислота, виділена з водного середовища являє собою кристалогідрат FcCOOH⸱3H2O і утворює хлорангідрид з низьким виходом. Визначено фізико-хімічні характеристики фероценовмісного активного пластифікатора. За допомогою методу ДСК показано, що додавання його у кількості 7% до каучуку СКН-10 КТР викликає зниження температури початку скловання.
35
Ушкаренко, В. О., Р. А. Вожегова, С. В. Коковіхін, А. В. Шепель та В. О. Чабан. "УРОЖАЙНІСТЬ ШАВЛІЇ МУСКАТНОЇ ТА ВИХІД ЕФІРНОЇ ОЛІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ АГРОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 57–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано стан вирощування шавлії мускатної в Україні, використання мускатноїрослинної сировини гарантованої якості, а також принципи і правила належної практики виробни-цтва лікарських засобів рослинного походження згідно з вимогами GMP (Good Manufacturing Practic,або належна виробнича практика), у яких висвітлено вимоги стандартизації до мускатної рослинноїсировини та основні показники її якості. Застосування борони-культиватора БК–1,0 замість КПС–4для проведення передпосівного обробітку ґрунту призводило до збільшення передпосівної вологостіґрунту в шарі 0–30 см в усіх досліджуваних варіантах. Строки сівби також впливали на продуктив-ність культури, максимальна урожайність суцвіть шавлії мускатної в перший, другий і третій рокивикористання була отримана при першому (перша декада грудня) строку посіву – 14,61–15,01 т/гана фоні живлення N60Р90. Визначена оптимальна доза внесення мінеральних добрив під оранку. Прове-дено визначення оптимальних строків посіву шавлії мускатної, ширини її міжрядь та визначені доці-льні строки використання плантації. Встановлено, що у разі підвищення температури повітря до40 °С (період скошування з 13 до 16 години дня) вміст ефірної олії в суцвіттях був мінімальним середвсіх варіантів досліду і складав 0,05 % на природному фоні живлення і 0,25% – на фоні живленняN60P90. Збір урожаю з 16 до 19 години, а також з 19 до 22 години підвищує вміст ефірної олії в суц-віттях шавлії мускатної порівняно з більш жаркими часами доби, але не достигає показників ранніхчасів збирання, яке було проведене з 6 до 11 години. Максимальна продуктивність культури у варіа-нтах різної глибини оранки на 20–22 та 28–30 см була отримана при першому (перша декада грудня)строку посіву – 50,58 та 53,80 кг/га за рік відповідно. Перенесення строку посіву культури на веснупризводило до суттєвого зниження продуктивності шавлії мускатної. У разі посіву у другу декадуберезня продуктивність шавлії мускатної падала, в середньому по варіантам різної глибини оранки,на 42,3 %, при посіві у третю декаду березня на 118,2 % порівняно з першим строком посіву. Мініма-льна кількість умовно зібраної ефірної олії шавлії мускатної – 19,36 кг/га була отримана при посіві востанній весняний строк – першу декада квітня. Отже, кращим строком посіву шавлії мускатної,при якому був отриманий максимальний умовний збір ефірної олії культури – 50,58–53,80 кг/га за рік,виявився перший – підзимовий, який був проведений у першу декаду грудня місяця.
36
Raietska, O. V., O. M. Holichenkov, O. I. Yalovenko, and V. I. Liashenko. "ESSENTIAL OILS: SAFETY OF APPLICATION." Hygiene of populated places 2017, no. 67 (December 28, 2017): 73–79. http://dx.doi.org/10.32402/hygiene2017.67.073.
Повний текст джерела
37
Сорокова, Наталія Миколаївна, та В. В. Дідур. "Математичне моделювання динаміки тепломасопереносу в процесі жаріння олійної сировини". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1432.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено математичну модель і чисельний метод розрахунку динаміки тепломасопереносу та фазових перетворень в процесі волого-теплової обробки подрібненої олійної сировини (м’ятки) в багаточанній жаровні циліндричної конфігурації при кондуктивному підведенні теплоти. Волого-теплова обробка м’ятки є складовим процесом в технології виготовлення рослинної олії. Вона супроводжується певними біохімічними і структурними змінами матеріалу, спрямованими на підвищення виходу та якісних показників олії. Основною умовою досягнення необхідних якісних змін є дотримання заданого температурно-вологістного стану м’ятки при обробці. Математична модель будувалась на базі диференціального рівняння переносу субстанції (енергії, маси, імпульсу) в системах, що деформуються. Вона включає рівняння переносу енергії та рівняння масопереносу рідкої, парової і повітряної фаз в дисперсній колоїдній капілярно-пористій системі. Сформульовано крайові умови. Розроблено чисельний метод розрахунку. Проведено розрахунок динаміки і кінетики жаріння рецинової мезги та верифікацію отриманих результатів, що свідчить про адекватність математичної моделі, ефективність чисельного методу та доцільність їх використання при розробці та оптимізації режимів жаріння у відповідних умовах різних видів насіння олійних культур.
38
ТКАЧУК, В. В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА З ДОДАВАННЯМ БІОДОБАВОК". Товарознавчий вісник 1, № 13 (1 серпня 2020): 244–55. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Оцінка впливу біодобавок на підвищення експлуатаційних властивостей дизельних палив.
Результати. При згоранні дизельного палива відпрацьовані гази автомобілів з дизельними двигунами містять оксиди вуглецю, сірки, азоту, сажу, вуглеводні і канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При згорянні палива, що містить домішки сірки, утворюється переважно двоокис сірки. При утриманні зольних елементів (наприклад, металовмісні присадки) частина сірки переходить в сульфати і викидається у вигляді твердих частинок. Діоксид сірки подразнює органи дихання, бере участь в утворенні кислотних дощів, в процесах корозії, руйнує каталітичні нейтралізатори. Отже, посилення норм викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння, обмеження емісії діоксиду вуглецю, а також економія енергоносіїв нафтового походження, змушують більшість країн шукати шляхи зниження небезпеки впливу теплових двигунів на навколишнє середовище. Ці проблеми сьогодення призвели до посилення вимог щодо екологічних властивостей продукції нафтопереробної промисловості.
За результатами досліджень було встановлено, що комплекс показників якості дизельного палива нафтового походження та зразків естерів ріпакової олії дещо відрізняється від показників нафтового дизельного палива, а ряд показників екологічних властивостей є кращими, ніж показники палива нафтового походження.
У результаті встановлено, що при додаванні біокомпонентів до нафтового дизельного палива в кількості 7 % покращуються в першу чергу показники екологічних властивостей: вміст сірки, масова частка ароматичних вуглеводнів, зольність. Також збільшується цетанове число та значно покращується змащувальна здатність, що збільшує ресурс двигуна автомобіля. Окрім того, біодизельне паливо економить витрати на паливо, оскільки є дешевшим за нафтове дизельне паливо.
Наукова новизна. Встановлено вплив біодобавок: метилового естеру ріпакової олії (МЕРО) та ізопропілового естеру ріпакової олії (ІПЕРО) на експлуатаційні властивості дизельного палива.
Практична значимість. При додавання біокомпонентів до нафтового палива покращились експлуатаційні властивості, зокрема, такі показники, як цетанове число, густина та в’язкість, вміст сірки, зольність, масова частка поліциклічних ароматичних вуглеводнів.
39
Резвих, Н. І., та О. О. Горач. "НАСІННЯ НЕНАРКОТИЧНИХ КОНОПЕЛЬ – СИРОВИНА ДЛЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто світовий та вітчизняний досвід використання насіння ненарко- тичних конопель для виготовлення харчових продуктів. На основі аналізу статистичних даних наведено динаміку посівних площ, відведених під ненаркотичні коноплі в Україні. Подано інформацію про вміст жирних кислот у олії ненаркотичних конопель і їх вплив на організм людини. Відомо, що в нашій державі селекціонерами створені нові високопродуктивні сорти ненаркотичних конопель, які можуть бути головним джерелом натуральної сировини для харчової промисловості. Наведено інформацію про високопродуктивні сорти ненаркотич- них конопель ЮСО-31, Гармонія, Вік 2020, Гляна, Глесія, Артеміда, Глухівські 51, Мико- лайчик та Глухівські 85 із вмістом тетрагідроканабінолу, близьким до нуля. Наведений перелік провідних підприємств з виготовлення харчової продукції із насіння ненаркотич- них конопель та асортимент харчових продуктів в різних країнах світу. У статті висвітлено дані щодо біологічної цінності конопляної олії, які були проведені вченими і спрямовані на визначення вмісту жирних кислот в олії ненаркотичних конопель. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння ненаркотичних конопель показав, що воно містить 25% білків, 31% жирів та 34% вуглеводів. Також до його складу входить 20 амінокислот, з них 8 незамінних (які не синтезуються в людському організмі). Присутня велика кількість вітамінів E, C, D, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А, макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). В останні роки в Україні насіння ненаркотичних конопель використовують як хар- чову добавку для виготовлення харчових продуктів. Подано дослідження вчених України та світу з використання продуктів переробки конопель в харчових виробництвах. Отже, створення нових високопродуктивних сортів ненаркотичних конопель, розробка або вдо- сконалення способів одержання харчових продуктів з насіння ненаркотичних конопель дасть змогу розширити асортимент натуральних екологічно чистих харчових продуктів у нашій державі.
40
Shanaida, M. I. "ФІТОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ СПОЛУК ТЕРПЕНОВОЇ ПРИРОДИ В СИРОВИНІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ТРИБИ MENTHEAE (РОДИНА LAMIACEAE)". Фармацевтичний часопис, № 3 (3 грудня 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12387.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Фітохімічний аналіз сполук терпенової природи у траві трьох видів триби Mentheae родини Lamiaceae (Dracocephalum moldavica L., Lophanthus anisatus (Nutt.) Benth та Satureja hortensis L.) хроматографічними та спектрофотометричним методами. Матеріали і методи. Траву заготовляли на дослідних ділянках у Тернопільській області на початку масового цвітіння. Ефірні олії отримували шляхом гідродистиляції. Для ідентифікації терпенових сполук використовували метод тонкошарової хроматографії. Компонентний склад тритерпеноїдів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. Сумарний вміст тритерпеноїдів визначали спектрофотометрично. Результати й обговорення. Методом ТШХ встановлено домінуючі компоненти та специфічні «хроматографічні відбитки» ефірних олій для кожного з видів, а також ідентифіковано нелеткі терпенові сполуки їхньої сировини – урсолову кислоту та β-ситостерол. Методом ВЕРХ встановлено, що урсолова та еускафова кислоти були основними тритерпеновими сполуками трави усіх досліджуваних видів; еускафова кислота (0,56 %) превалювала в сировині Satureja hortensis, урсолова (0,21 %) – у Lophanthus anisatus. Методом спектрофотометрії виявлено зниження сумарного вмісту тритерпеноїдів у напрямі Lophanthus anisatus (1,67±0,04 %) > Satureja hortensis (1,26±0,03 %) > Dracocephalum moldavica (1,05±0,03 %). Висновки. На основі проведеного фітохімічного аналізу у траві досліджуваних видів ідентифіковано сполуки терпенової природи, а також встановлено компонентний склад і сумарний вміст тритерпеноїдів.
41
Шокало, Н. С. "УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ НАСІННЯ РИЦИНИ В УМОВАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 60–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Істотне потепління клімату на планеті дало змо-гу розширити ареал вирощування в Україні цінноїолійної культури – рицини звичайної (Ricinus communisL.). Проаналізовано вплив кліматичних умовна ріст і розвиток рицини в перехідній південнійчастині Полтавської області. Встановлено, щопідвищена температура і достатня кількістьопадів під час її веґетації у виробничому досліді занорми висіву 40 тис./га сприяли формуванню уро-жайності насіння близько 15 ц/га. Маса 1000 насі-нин становила 270,2 г; вміст олії – понад 52 %,що забезпечило вихід рицинової олії на рівні7,8 центнерів із гектара.
Significant climate warming on our planet made possible to expandgrowing area of castor plant (valuable oil crop) (Ricinus communisL.) in Ukraine. Influence of climatic conditions upon castor plantgrowth in transitional south part of Poltava region is analyzed. It isestablished that high temperature and adequate rainfall duringcastor plant vegetation in experiment under seeding rate of 40000items per hectare facilitated to forming crop capacity of nearly 15centners per hectare. Mass of 1000 seeds was 270.2 g; oil contentwas more than 52 %. These indices ensured castor plant cropcapacity of 7.8 centners per hectare.
42
Верещагін, І. В., та В. Г. Вировець. "Успадкування вмісту олії в F1 гібридів конопель від міжсортових схре-щувань". Plant Breeding and Seed Production, № 103 (23 листопада 2015): 101–6. http://dx.doi.org/10.30835/2413-7510.2013.54074.
Повний текст джерела
43
Комарова, І. Б. "Кореляційні зв’язки між господарсько цінними та морфологічними ознаками рижію ярого". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 37–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено суттєві кореляційні взаємозалежності між морфологічними ознаками рижію ярого – кількістю гілок і стручків на рослині, висотою рослини і штамбу та зв’язок господарсько цінних показників (урожайності, виходу олії, маси насіння з однієї рослини й маси 1000 насінин) зі ступенем прояву морфологічних параметрів. Урожайність і вихід олії позитивно корелюють із кількістю стручків і висотою рослини. Маса насіння з однієї рослини, що є складовою врожайності, істотно позитивно корелює із загальною кількістю стручків та гілок і негативно – з висотою штамбу. Одержано математичні моделі залежності господарсько цінних показників від морфологічних ознак.
The significant correlation between the morphological characteristics of spring false flax – number of branches and pods per plant, plant height and trunk and relationship of economically valuable indicators (yield, oil yield, weight of seeds per plant and weight of 1000 seeds) with the degree of manifestation of morphological parameters were founded. Yield and oil yield were positively correlated with the number of pods and plant height. Weight of seeds per plant, which is a component of yields, significantly positively correlates with the total number of pods and branches and negatively – with height of trunk. The mathematical model on economically valuable indicators of morphological characters was received.
44
Kim, N. "Evaluation of quality indicators of vegetable oil production." Proceedings of the Tavria State agrotechnological university 21, no. 1 (2021): 236–43. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-2021-21-1-236-243.
Повний текст джерела
45
Петраченко, Д. О., С. П. Коропченко, Н. А. Сова та К. А. Худайбердієва. "ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА БАГАТОЦІЛЬОВОЇ ПЕРЕРОБКИ НАСІННЯ ПРОМИСЛОВИХ КОНОПЕЛЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Промислові коноплі – суспільно безпечна сільськогосподарська рослина, всі частини якої знаходять використання в багатьох галузях промисловості. Для організму людини цінність представляє конопляне насіння та продукція на його основі. Адже насіння промислових конопель є повноцінним джерелом рослинних білків, харчових волокон, низки вітамінів та мінеральних речовин, комплексом незамінних жирних кислот. Світова практика засвідчує, що використання продукції з насіння конопель стає пріоритетним напрямом. Виробники на постійній основі впроваджують інновації та представляють на ринку нові продукти. Український ринок продукції з насіння промислових конопель перебуває на етапі розвитку. Це зумовлює пошук нових нетрадиційних напрямів використання як насіння, так і супутніх продуктів його переробки. У статті розкрито цінність насіння промислових конопель та наведено його хімічний склад. Надано також характеристику та хімічний склад супутніх продуктів переробки насіння, таких як січка, перевій, оболонки, фільтрувальний осад, макуха. На основі цього запропоновано комплексну техніко-технологічну схему багатоцільової переробки насіння промислових конопель. У схемі закладено послідовність дій та операцій, що дозволяє мінімізувати відходи виробництва та підвищити ефективність переробки насіння завдяки використанню всіх отриманих продуктів. Схема передбачає одержання конопляного ядра та олії холодного пресування з подальшим використанням супутніх продуктів переробки як сировини для одержання продукції різного призначення: технічної олії, сипких конопляних продуктів, комбікормів, кормових добавок, твердого біопалива тощо. Впровадження розробленої схеми дозволить розширити асортимент продукції з насіння промислових конопель та сприятиме багатовекторному розвитку аграрних і переробних підприємств.
46
Babenko, D. V., O. Gorbenko, N. Dotsenko, and N. Kim. "Theoretical aspects of oil separation process by pressing." UKRAINIAN BLACK SEA REGION AGRARIAN SCIENCE 99, no. 3 (2018): 94–98. http://dx.doi.org/10.31521/2313-092x/2018-3(99)-16.
Повний текст джерела
47
Ukrainets, A., I. Radzievska, O. Melnyk, and V. Pasichnyi. "ANTIRADICAL ACTIVITY OF MUSTARD OIL DURING THE OXIDATION." Scientific Works of National University of Food Technologies 24, no. 3 (June 2018): 178–85. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-3-21.
Повний текст джерела
48
Lialyk, A., L. Bejko, M. Kuhtyn, and O. Pokotylo. "Use of flax oil in food production." Visnyk agrarnoi nauky 99, no. 3 (March 15, 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202103-10.
Повний текст джерела
49
Fialkovska, L. "EFFECTIVE WAYS OF CLEANING SUNFLOWER OIL FROM IMPURITIES." Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University 11, no. 2 (2021): 26. http://dx.doi.org/10.31388/2220-8674-2021-2-26.
Повний текст джерела
50
Фролова, Наталія Епінетівна, Олена Михайлівна Усатюк та Маргарита Віталіївна Карпутіна. "Фракціонування ефірної олії Dracocephalum Moldavica L. і шляхи використання фракцій у харчових технологіях". ScienceRise 5, № 2(5) (22 грудня 2014): 77. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2014.31499.
Повний текст джерела