Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Олії рослинного походження"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Олії рослинного походження".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Олії рослинного походження"
1
Starchevskyy, V. L., Yu M. Hrynchuk та P. A. Matcipura. "Адгезійні властивості бітуму, модифікованого епоксидом рослинного походження у присутності ініціаторів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.36930/40310313.
Повний текст джерелаАнотація:
Модифікація бітумних в'яжучих епоксидними сполуками є ефективною технологією для зміни якісних властивостей дорожніх бітумів, яка дає змогу отримувати якісні, довговічні дорожні конструкції. Проте фізико-механічні властивості модифікувальних епоксидних систем недостатньо вивчено. Проте використання нафтової сировини для виробництва епоксидних смол є досить дороговартісним і не екологічним. Тому в цій роботі запропоновано використовувати для приготування епоксидасфальтів епоксидні сполуки на підставі рослинного походження, зокрема ріпакової олії, для модифікації дорожніх бітумів. Такі епоксиди досить дешеві у виробництві, доступні, екологічні і виготовляють їх з поновлюваної сировини, яку в достатній кількості продукує Україна. Нам вдалося підвищити якісні властивості дорожнього бітуму за допомогою модифікації дорожнього бітуму епоксидом ріпакової олії. Досліджено вплив модифікатора епоксиду ріпакової олії (BERO) на фізико-механічні властивості модифікованого бітуму різними способами для підтвердження позитивного впливу добавки на зчеплювальні властивості бітуму. Вивчено адгезійні властивості модифікованого бітуму до скла та каменю, а також схильність бітумів до відшарування від щебеню впродовж тривалого періоду часу (rolling bottle test). Досліджено ефективність BERО після прогрівання бітуму. Також вивчено зчеплювальні властивості бітуму, модифікованого BERО, залежно від типу затверджувача: адипінової кислоти (АА), малеїнового ангідриду (МА) та поліетиленполіаміну (PEPA). Кращі зчеплювальні властивості з мінеральними матеріалами показав бітум, модифікований композицією BERO+PEPA. Композиції BERO+АА та BERO+МА показали практично однакові результати. Під час досліджень встановлено, що використання АА, МА чи PEPA як ініціатора дає змогу покращувати технологічні парметри процесу модифікування нафтових бітумів. Адгезійні властивості модифікованого бітуму було підтверджено різними сучасними методами аналізу.
2
Ukrainets, A., V. Pasichnyi, D. Shvedyuk та Y. Matsuk. "Дослідження здатності до протеолізу м’ясних січених напівфабрикатів функціонального призначення". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 лютого 2017): 129–33. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7526.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено модельні рецептури м’ясних січених напівфабрикатів функціонального призначення із застосуванням м’яса курчат бройлерів, білкової емульсії на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки, клітковини пшеничної гідратованої, концентрату зеленої маси подорожника та двох видів модифікованих жирів рослинного походження. Досліджено вплив внесення у рецептуру січених напівфабрикатів з м’яса птиці модифікованих жирів різного складу, рослинної сировини та клітковини гідратованої на здатність до протеолізу залежно від рецептурних співвідношень наведених компонентів. Здатність до протеолізу досліджена за допомогою ферментативного гідролізу під дію ферментів пепсину і трипсину в системі in vitro. При проведенні ферментативного гідролізу проаналізовано зразки, що містили в рецептурах білково-жирову емульсію на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки із застосуванням двох видів модифікованих жирів, що містять відповідно ріпакову та пальмову олії як основний складовий компонент. Як контрольну групу прийнято зразки, що відрізнялись відсутністю рослинної сировини (концентрату зеленої маси подорожника) у рецептурі, а також зразки із внесенням білкової емульсії без застосування жиру. Як дослідні зразки представлено зразки модельних січених м’ясних напівфабрикатів із вмістом білково-жирової емульсії на основі білків свинячої шкурки та модифікованих жирів 22,5% з однаковим рівнем внесення гідратованої пшеничної клітковини та концентрату зеленої маси подорожника (18 і 2% відповідно). В ході проведених досліджень вимірювали рівень накопичення продуктів протеолізу у відібраних пробах гідролізату паралельно за двома методиками. Для фіксування гідролізу незамінних амінокислот використовували визначення вмісту тирозину за методом Лоурі. Для визначення загальної частки речовин пептидної та білкової природи у гідролізаті використовували біуретовий метод. За результатами досліджень встановлено, що у контрольних зразках на першій (пепсиновій) стадії протеолізу накопичується більше пептидних сполук, проте мало тирозину. У модельній групі зразків зафіксовано стабільну швидкість накопичення тирозину та перевищення кінцевого вмісту усіх пептидних сполук по завершенню повного циклу протеолізу.
3
Ушкаренко, В. О., Р. А. Вожегова, С. В. Коковіхін, А. В. Шепель та В. О. Чабан. "УРОЖАЙНІСТЬ ШАВЛІЇ МУСКАТНОЇ ТА ВИХІД ЕФІРНОЇ ОЛІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ АГРОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 57–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано стан вирощування шавлії мускатної в Україні, використання мускатноїрослинної сировини гарантованої якості, а також принципи і правила належної практики виробни-цтва лікарських засобів рослинного походження згідно з вимогами GMP (Good Manufacturing Practic,або належна виробнича практика), у яких висвітлено вимоги стандартизації до мускатної рослинноїсировини та основні показники її якості. Застосування борони-культиватора БК–1,0 замість КПС–4для проведення передпосівного обробітку ґрунту призводило до збільшення передпосівної вологостіґрунту в шарі 0–30 см в усіх досліджуваних варіантах. Строки сівби також впливали на продуктив-ність культури, максимальна урожайність суцвіть шавлії мускатної в перший, другий і третій рокивикористання була отримана при першому (перша декада грудня) строку посіву – 14,61–15,01 т/гана фоні живлення N60Р90. Визначена оптимальна доза внесення мінеральних добрив під оранку. Прове-дено визначення оптимальних строків посіву шавлії мускатної, ширини її міжрядь та визначені доці-льні строки використання плантації. Встановлено, що у разі підвищення температури повітря до40 °С (період скошування з 13 до 16 години дня) вміст ефірної олії в суцвіттях був мінімальним середвсіх варіантів досліду і складав 0,05 % на природному фоні живлення і 0,25% – на фоні живленняN60P90. Збір урожаю з 16 до 19 години, а також з 19 до 22 години підвищує вміст ефірної олії в суц-віттях шавлії мускатної порівняно з більш жаркими часами доби, але не достигає показників ранніхчасів збирання, яке було проведене з 6 до 11 години. Максимальна продуктивність культури у варіа-нтах різної глибини оранки на 20–22 та 28–30 см була отримана при першому (перша декада грудня)строку посіву – 50,58 та 53,80 кг/га за рік відповідно. Перенесення строку посіву культури на веснупризводило до суттєвого зниження продуктивності шавлії мускатної. У разі посіву у другу декадуберезня продуктивність шавлії мускатної падала, в середньому по варіантам різної глибини оранки,на 42,3 %, при посіві у третю декаду березня на 118,2 % порівняно з першим строком посіву. Мініма-льна кількість умовно зібраної ефірної олії шавлії мускатної – 19,36 кг/га була отримана при посіві востанній весняний строк – першу декада квітня. Отже, кращим строком посіву шавлії мускатної,при якому був отриманий максимальний умовний збір ефірної олії культури – 50,58–53,80 кг/га за рік,виявився перший – підзимовий, який був проведений у першу декаду грудня місяця.
4
Передера, С. Б., та О. В. Кінаш. "Визначення чутливості грибів роду Mucor та Aspergillus до деяких речовин рослинного походження". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (26 червня 2015): 102–5. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати дослідження чутливостігрибів роду Mucor та Aspergillus до речовин, що ма-ють рослинне походження (відвар трави ехінацеїпурпурової, екстракт ехінацеї рідкий, настоянка ехі-нацеї, ефірна олія базиліку, монарди, евгенол). У лі-тературі наведено численні дані щодо імуностиму-люючої та бактерицидної дії вищезазначених речо-вин, однак дані стосовно їх фунгіцидних властивос-тей висвітлені недостатньо. Дослідження проводилистандартним диско-дифузійним методом. Викорис-товували препарати ехінацеї пурпурової та ефірніолії з аптекарської мережі. Речовини рослинного по-ходження перспективні для використання у ветери-нарії, як альтернатива антибіотикам і дезінфектан-там одночасно. Зокрема ефірні масла та їх компонен-ти можуть бути використані для сонації повітряптахівничих приміщень в якості дезінфікуючих засо-бів, а також, як речовини анаболічної та імуности-мулюючої дії.
The results of susceptibility testing of Aspergillus and Mucor to plant origin substances (infusion of Echinacea purpurea, Echinacea liquid extract, Echinacea tincture, essential oil of Basil, essential oil of Monarda, eugenol) are shown. There are numerous data in the literature relating to bactericidal and immunostimulatory activity of those substances, however, the data for their fungicidal properties described insufficiently. The studies was conducted by standard disc-diffusion method. We used medications of Echinacea purpurea and essential oils of pharmaceutical network. Plant origin substances are promising for use in veterinary medicine as an alternative to antibiotics and disinfectants simultaneously. In particular, essential oils and their components can be used to optimize the air of poultry premises, as a disinfectant and as chemicals of anabolic and immunostimulatory action.
5
Gornostai, Oleksii. "ЕВОЛЮЦІЯ СТАБІЛЬНОСТІ НАНОЧАСТИНОК Ag ТА Cu У ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМАХ ОТРИМАНИХ МЕТОДОМ ФІЗИЧНОГО ОСАДЖЕННЯ У ВАКУУМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 68–77. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-68-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені технологічні варіанти отримання дисперсних систем з наночастинками срібла та міді за допомогою методу електронно-променевого осадження(EB-PVD) з направленим парового потоку на поверхню рідких матриць-носіїв. Досліджено морфологію, розміри, структури і стабільність учасі наночастинок срібла і міді в отриманих дисперсних системах. Представлені приклади стабільності композитів на основі гліцерину, політетрагідрофурану, олій синтетичного та рослинного походження з наночастинками металів розміром 15...52 нм. Стабільність дисперсних систем була покращена шляхом використання дисперсних систем на основі матриць і з низькою температурою кристалізації. Застосування мономерів з низькою температурою кристалізації може стати альтернативою для додаткового використання поверхневоактивних речовин, що спрощує процес зберігання наночастинок і розширює сферу їх застосування.
6
Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, О. В. Бараболя та В. М. Здор. "АНАЛІЗ ФІТОПАТОГЕННОГО СТАНУ ЛІКАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОКОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Лікарські рослини є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовують-ся у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лі-карських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразли-вою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямисто-стей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насін-нєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспе-ртиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій лікарських рослин вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості лікарської рослинної сировини. Узагальнення да-них вивчення впливу біопрепаратів на об’єкти цільового використання та об’єкти захисту – лікарсь-кі рослини – показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіци-ди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчають-ся препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості лікарської рослинної сировини зменшився асортимент фун-гіцидів у захисті лікарських рослин, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випро-бування проводиться лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів лікарських рослин. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами лікарських рослин.
7
Залигіна, Є. В. "Актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», до складу якого входить шавлія мускатна (Salvia sclarea L.)". Фармакологія та лікарська токсикологія 15, № 2 (12 липня 2021). http://dx.doi.org/10.33250/15.02.117.
Повний текст джерелаАнотація:
Cьогодні стрімко зростає популярність фітотерапії. ВООЗ наголошує на тому, що близько 75 % хворим доцільно застосовувати препарати рослинного походження. Натепер в Україні реалізується стратегія лікарського забезпечення населення за рахунок впровадження імпортозамінних рослинних препаратів, але незважаючи на значні зусилля в цьому напрямі число нових ліків з рослинної сировини, які досягли ринку, залишається невеликим. Мета дослідження – на основі аналізу джерел літератури та огляду фармацевтичного ринку України оцінити актуальність вивчення фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», до складу якого входить шавлія мускатна.Проведене дослідження показало, що шавлія мускатна широко застосовується в народній медицині. Хімічний склад шавлії мускатної можно класифікувати наступним чином: ефірні олії (склареол), жирні олії (α-ліноленова ~54 %), токоли (γ-токоферол, α-токоферол), каротиноїди (лютеїн), дитерпени абіетанового типу (етіопінон, о-нафтохінон дитерпени, 1-оксоетіопінон, сальвіпізон, ферругінол, карнозинова кислота). Доведено, що ці речовини характеризуються антиоксидантною, протизапальною, знеболювальною, протимікробною активностями, а дитерпени абіетанового типу виявляють антипроліферативну та цитотоксичну дію. Етанольний екстракт Salvia sclarea L. виявляє протизапальну активність, а водний – активність проти α-глюкозидази та здатен інгібувати тирозиназу. Склареол у складі шавлії мускатної виявляє протизапальну, антиоксидантну, знеболюючу активність, ефірні олії, ліналоол і ліналілацетат, мають активність проти L. amazonensis. Етіопінон, дитерпени абіетанового типу в складі шавлії характеризуються цитотоксичною активністю щодо кількох ліній пухлинних клітин людини. Було проведено аналіз фармацевтичного ринку України та встановлено, що шавлія мускатна входить до складу низки зареєстрованих на території України препаратів, сировиною для їхнього приготування є надземна частина рослини. Після систематизації даних щодо хімічного складу шавлії мускатної й аналізу фармацевтичного ринку України можна зробити висновок про актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», одним з компонентів якого є лікарська рослинна сировина шавлії мускатної.
8
Антонюк, П. О., О. П. Антонюк, Т. М. Ступницька та Х. О. Баранюк. "Аналіз стану торгівлі агропродовольчими товарами України з країнами Африки". Food Industry Economics 11, № 2 (5 липня 2019). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v11i2.1388.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана стаття присвячена дослідженню сучасного стану торгівлі України і країн Африки агропро-довольчими товарами. З цією метою пропонується використання в аналізі товарної та територіальної(по субрегіонах Африки) структур експорту, що дає можливість встановити особливості напрямів екс-портних потоків. Виявлено, що основні обсяги агропродовольчої продукції направляються в шість кра-їн Північної Африки. В інші 48 країн, а саме в Субсахарську Африку, де проживає більше 80,0% насе-лення континенту, що є потенційно величезним ринком для українських підприємств, приходитьсяблизько 18,0% імпорту з України. Торгівля з цими країнами знаходиться на початковому етапі розвит-ку. Встановлено, що для всіх субрегіонів, основними товарами імпорту з України є продукти рослинно-го походження і жири та олії тваринного та рослинного походження. Але їх частка в загальному про-довольчому імпорті поступово скорочується з 96,4% в 2013 р. до 84,3% в 2017 р. Також аналіз експор-ту в розрізі товарних груп показує чітку тенденцію до зростання абсолютно і відносно продажу з Украї-ни продуктів тваринного походження і готових харчових продуктів. Виконаний аналіз показує, що Укра-їна недостатньо використовує можливості розширення своєї присутності на африканському ринку аг-ропродовольчої продукції. Зроблено висновки про високу ефективність торгівлі з країнами Африки,про що свідчить коефіцієнт покриття експортом імпорту – самий високий у порівнянні з іншими напря-мами – СНД, ЕС, Азії. Доведено необхідність для розширення експорту в Африку різних заходів дер-жавної підтримки, в т.ч. дипломатичної. У висновках представлено рекомендації стосовно збільшенняпродаж агропродовольчої продукції на ринках країн Африки, а також напрям подальших наукових до-сліджень.
9
Redko, K. Yu, та I. O. Tkachenko. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ З ЄС". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.231178.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження динаміки, стану та структури зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. Розглянуто зовнішньоекономічну діяльність України на умовах Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі, застосування торговельної частини якої розпочалося в січні 2016 року. Виявлено, що характерною рисою останніх років є деіндустріалізація експорту та закріплення його сільськогосподарської спеціалізації. Продемонстровано, що вітчизняна економіка продовжує утверджуватися на міжнародних ринках як ключовий аграрний гравець. Досліджено відносини між Україною та ЄС. Висвітлено, що Україну вважають важливим політичним та торгівельним партнером Європейського Союзу. Доведено, що ЄС прагне до все більш тісних відносин з Україною, виходячи за рамки просто співпраці, до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичної співпраці. Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України в 2020 році та показано, що основними товарами, орієнтованими на міжнародний ринок, були продукти рослинного походження, неблагородні метали та вироби з них, машини та механізми, мінеральні продукти, жири та олії рослинного та тваринного походження, хімічна продукція, наземні транспортні засоби, літаки, плавучі транспортні засоби. Визначено, що найбільшу частку в структурі експорту та імпорту послуг займали послуги з переробки матеріальних ресурсів, транспортні послуги, послуги в галузі телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні послуги, ділові послуги, роялті та інші послуги, пов'язані з використання інтелектуальної власності, послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю. У дослідженні виділено серед основних партнерів України у зовнішній торгівлі такі європейські країни, як Німеччина, Польща, Італія та Нідерланди. Доведено, що ситуація з торгівлею між Україною та ЄС виглядає не зовсім чіткою, що структура експорту залишається в основному сировинною та низькотехнологічною. Доведено, що зменшення імпортних мит ЄС не призвело до значних змін у структурі зовнішньої торгівлі, що існує негативне сальдо зовнішньої торгівлі для більшості груп товарів і послуг, що негативно позначається на платіжному балансі та економічному зростанні. Доведено, що різностороннє співробітництво з Євросоюзом на сьогоднішній день в повній мірі відповідає природному геополітичному напряму інтеграційної стратегії України і є одним з основних практичних засобів формування ефективної відкритої економіки.
10
Ворона, Ніна В’ячеславівна, та Алла Василівна Макаринська. "ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СИРОВИНИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІЛКОВОЇ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ". Scientific Works 2, № 83 (28 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1522.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено основні позитивні якості соєвого шроту та переваги його використання у складі комбікормів для сільськогосподарської птиці. Соєвий шрот вважається ідеальним білковим компонентом рослинного походження. Наведено фізико-хімічні показники, показники споживчої цінності та показники безпеки соєвого шроту згідно ДСТУ 4593:2006 (шрот соєвий харчовий).
Обґрунтовано доцільність заміни соєвого шроту у рецептах комбікормів для сільськогосподарської птиці через його високу вартість на більш дешеві білкові компоненти. Дріжджі кормові та шрот соняшниковий – основні білкові компоненти рослинного походження, які наближуються до соєвого шроту за хімічним складом.
З метою зниження вартості комбікорму нами було запропоновано оптимальний склад білкової кормової добавки (БКД) для заміни в рецептах комбікормів соєвого шроту. За допомогою програмного комплексу «Корм Оптима Експерт» розраховано рецепти БКД різного складу. Для розробки рецептів нами були обрані такі компоненти: соняшниковий шрот, дріжджі кормові, мучка кормова пшенична, висівки пшеничні, олія соняшникова, монохлоргідрат лізину, L-треонін, L-триптофан, вапнякова мука.
Шляхом оптимізації визначено максимально можливу норму введення БКД до складу комбікормів. При цьому враховувались обмеження по введенню соєвого шроту та всіх компонентів БКД до складу комбікормів для сільськогосподарської птиці.
Виходячи з того, що обмеження по введенню компонентів до складу рецептів комбікормів відрізняються на різних етапах росту та розвитку сільськогосподарської птиці, максимально можлива норма вводу БКД до складу комбікорму коливається в межах від 8 до 18 % в залежності від віку та призначення сільськогосподарської птиці.
Дисертації з теми "Олії рослинного походження"
1
Жирнова, С. В., та Тетяна Олександрівна Овсяннікова. "Вибір жирової основи рослинного походження для косметичного засобу". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45351.
Повний текст джерела