Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Олійна сировина.
Статті в журналах з теми "Олійна сировина"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Олійна сировина".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Сорокова, Наталія Миколаївна, та В. В. Дідур. "Математичне моделювання динаміки тепломасопереносу в процесі жаріння олійної сировини". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1432.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено математичну модель і чисельний метод розрахунку динаміки тепломасопереносу та фазових перетворень в процесі волого-теплової обробки подрібненої олійної сировини (м’ятки) в багаточанній жаровні циліндричної конфігурації при кондуктивному підведенні теплоти. Волого-теплова обробка м’ятки є складовим процесом в технології виготовлення рослинної олії. Вона супроводжується певними біохімічними і структурними змінами матеріалу, спрямованими на підвищення виходу та якісних показників олії. Основною умовою досягнення необхідних якісних змін є дотримання заданого температурно-вологістного стану м’ятки при обробці. Математична модель будувалась на базі диференціального рівняння переносу субстанції (енергії, маси, імпульсу) в системах, що деформуються. Вона включає рівняння переносу енергії та рівняння масопереносу рідкої, парової і повітряної фаз в дисперсній колоїдній капілярно-пористій системі. Сформульовано крайові умови. Розроблено чисельний метод розрахунку. Проведено розрахунок динаміки і кінетики жаріння рецинової мезги та верифікацію отриманих результатів, що свідчить про адекватність математичної моделі, ефективність чисельного методу та доцільність їх використання при розробці та оптимізації режимів жаріння у відповідних умовах різних видів насіння олійних культур.
2
Головенко, Т. М., О. О. Налобіна, О. В. Шовкомуд, О. П. Герасимчук та В. М. Козел. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ОЦІНЮВАННЯ ЛУБ’ЯНОЇ СИРОВИНИ З ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 47 (23 грудня 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.657.
Повний текст джерелаАнотація:
Створення програмного забезпечення CQSoilseed Flax, CQRoilseed Flax та CQSRoilseed Flax, що призначене для автоматизованого визначення загального рівня якості соломи та трести льону олійного, базувалося на розробленій авторській методології контролю якості продукції зі стебел льону олійного. Оцінювання луб’яної сировини відповідно до запропонованих комплексних систем контролю якості є трудомістким процесом. Для спрощення процедури визначення номера соломи та трести льону олійного розроблено комп’ютерні програми. Автоматизація дозволяє істотно прискорити процес визначення якості сировини. Актуальність розробки полягає в тому, що льон олійний в Україні використовується лише з метою перероблення насіння для одержання інноваційних біопрепаратів, харчових добавок та олії, а стебла майже не переробляються. Утилізація відходів після збирання насіння, а саме – стебел льону олійного, на сьогодні здійснюється у двох напрямах: спалювання на полях, що заборонено законодавством України і за що передбачені штрафні санкції, та використання сировини як підстилки для тварин. Разом із тим, ця культура у світі використовується як додаткове джерело луб’яної сировини для виробництва текстильних, технічних та целюлозовмісних матеріалів, кручених і санітарно-гігієнічних виробів, а також як армувальна складова під час виготовлення композиційних матеріалів і палива. В умовах сировинної кризи в України використання лубоволокнистої сировини з льону олійного, яка придатна для виготовлення широкого спектру промислової продукції, – це перспективна можливість підтримання вітчизняних виробників різних підгалузей легкої промисловості, що дозволяє задовольнити їхні потреби у сертифікованій сировині.
3
Matsiuk, K. D., L. I. Vyshnevska та A. V. Buhai. "НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛОПУХА ВЕЛИКОГО СУЧАСНОЮ МЕДИЦИНОЮ ТА АНАЛІЗ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ ПРЕПАРАТІВ НА ЙОГО ОСНОВІ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 44–54. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12178.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Аналіз фармацевтичного ринку України та визначення доцільності виготовлення на основі субстанцій лопуха великого лікарських препаратів різної направленості дії, зокрема в умовах аптеки. Матеріали і методи. На основі бібліосемантичного, аналітичного та логічного методів досліджень при проведенні аналізу джерел літератури визначено доцільність використання сировини лопуха великого в розробці оригінальних лікарських препаратів завдяки наявності в ній активних речовин широкого спектра дії. Результати й обговорення. У результаті маркетингового аналізу визначено, що на фармацевтичного ринку України присутні три препарати з коренів лопуха великого ‒ Детоксифіт та Нефрофіт (у формі складних зборів) Аллотон (у формі розчину для зовнішнього застосування), 5 дієтичних добавок (з них 1 засіб ‒ таблетки і 4 ‒ фіточаї) та косметичні засоби (у вигляді шампунів для волосся ‒ 6 позицій, масок для волосся, кондиціонеру, олійного екстракту, крему для обличчя ‒ по 1 пропозиції. Виробниками продукції є Україна (4 засоби), Польща, Італія та Франція ‒ по 2 засоби. У народній медицині широко використовують відвар, настій, настоянку, олійні розчини, мазі, фітокреми, сухий порошок із коренів, свіже та висушене листя і насіння лопуха великого при артриті, ревматизмі, псоріазі, ранах, пухлинах, подагричних вузлах, для покращання стану волосся і трофіки волосистої частини голови; боротьби з алопецією та сухою себореєю, проявляючи протизапальну, спазмолітичну, полівітамінну, загальнозміцнювальну, антибактеріальну, імуностимулювальну та антифунгінальну дію; покращує обмінні процеси в організмі. Висновки. Враховуючи достатню сировинну базу лопуха великого, широкий спектр фармакологічної дії його субстанцій, при цьому обмежений асортимент на фармацевтичному ринку лікарських препаратів на його основі, було визначено доцільність виготовлення оригінальних засобів різної направленості дії з сировини лопуха великого, зокрема і в умовах аптеки.
4
Kotlyar, Y., та O. Topchiy. "Розробка рецептур м’ясних паштетів з використанням білково-жирових емульсій на основі вітамінізованих купажованих рослинних олій". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 лютого 2017): 89–96. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7518.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянута розробка рецептур м’ясних паштетів з використанням білково-жирових емульсій (БЖЕ) на основі вітамінізованих купажованих рослинних олій (ВКРО). Досліджено органолептичні, фізико-хімічні та функціонально-технологічні показники нових рецептур м’ясних паштетів з метою збагачення біологічно активними компонентами. В процесі роботи було створено вісім рецептур паштетів з м’яса птиці зі використанням розроблених БЖЕ, що входили до складу рецептури в кількості 15…20% та дві рецептури з вітамінізованими купажованими рослинними оліями двокомпонентного та трикомпонентного складів у кількості 10%. Контролем були зразки паштетів, виготовлені згідно з ДСТУ 4432:2005, які містили 10% свинячого шпику. Як основну сировину в рецептурах паштетів використовували куряче та індиче м'ясо (попередньо бланшоване), печінку курячу (попередньо бланшовану), яйця курячі. Дана сировина забезпечує дієтичність продукту, збалансовує вироби за амінокислотним складом. Також в рецептуру дослідних зразків входили такі інгредієнти, як морква та цибуля пасеровані, манка, хліб пшеничний (попередньо гідратований). Внесення розроблених ВКРО та БЖЕ на їх основі дозволяє збалансувати продукт за жирнокислотним та вітамінним складом. Вивчено також зміни структурно-механічних властивостей у готовому продукті при заміні в ньому шпику на БЖЕ. Проведено ряд мікробіологічних випробувань, а саме: визначення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ), бактерій групи кишкової палички (БГКП), сульфітредукувальних клостридій, Staphylococcus aureus, L.Monocytogenes та Salmonella. Подовжено термін зберігання м’ясних паштетів у 2 рази (48 год), тимчасом як за ДСТУ 4432:2005 – 24 год. Технологія купажування рослинних олій розроблена і впроваджена на Одеському заводі кісточкових та рослинних олій, ТОВ «АВА», (акт від 26.03.2015 р.). Апробацію проведено на виробничих площах ТОВ «Зернопром», де виготовлено пробну партію м’ясних паштетів з використанням білково-жирових емульсій, створених на основі вітамінізованих купажованих рослинних олій (акт від 18.03.2016 р.).
5
Shanaida, M. I. "ФІТОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ СПОЛУК ТЕРПЕНОВОЇ ПРИРОДИ В СИРОВИНІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ТРИБИ MENTHEAE (РОДИНА LAMIACEAE)". Фармацевтичний часопис, № 3 (3 грудня 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12387.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Фітохімічний аналіз сполук терпенової природи у траві трьох видів триби Mentheae родини Lamiaceae (Dracocephalum moldavica L., Lophanthus anisatus (Nutt.) Benth та Satureja hortensis L.) хроматографічними та спектрофотометричним методами. Матеріали і методи. Траву заготовляли на дослідних ділянках у Тернопільській області на початку масового цвітіння. Ефірні олії отримували шляхом гідродистиляції. Для ідентифікації терпенових сполук використовували метод тонкошарової хроматографії. Компонентний склад тритерпеноїдів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. Сумарний вміст тритерпеноїдів визначали спектрофотометрично. Результати й обговорення. Методом ТШХ встановлено домінуючі компоненти та специфічні «хроматографічні відбитки» ефірних олій для кожного з видів, а також ідентифіковано нелеткі терпенові сполуки їхньої сировини – урсолову кислоту та β-ситостерол. Методом ВЕРХ встановлено, що урсолова та еускафова кислоти були основними тритерпеновими сполуками трави усіх досліджуваних видів; еускафова кислота (0,56 %) превалювала в сировині Satureja hortensis, урсолова (0,21 %) – у Lophanthus anisatus. Методом спектрофотометрії виявлено зниження сумарного вмісту тритерпеноїдів у напрямі Lophanthus anisatus (1,67±0,04 %) > Satureja hortensis (1,26±0,03 %) > Dracocephalum moldavica (1,05±0,03 %). Висновки. На основі проведеного фітохімічного аналізу у траві досліджуваних видів ідентифіковано сполуки терпенової природи, а також встановлено компонентний склад і сумарний вміст тритерпеноїдів.
6
Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, О. В. Бараболя та В. М. Здор. "АНАЛІЗ ФІТОПАТОГЕННОГО СТАНУ ЛІКАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОКОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Лікарські рослини є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовують-ся у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лі-карських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразли-вою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямисто-стей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насін-нєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспе-ртиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій лікарських рослин вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості лікарської рослинної сировини. Узагальнення да-них вивчення впливу біопрепаратів на об’єкти цільового використання та об’єкти захисту – лікарсь-кі рослини – показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіци-ди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчають-ся препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості лікарської рослинної сировини зменшився асортимент фун-гіцидів у захисті лікарських рослин, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випро-бування проводиться лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів лікарських рослин. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами лікарських рослин.
7
Ягелюк, С. В., В. Ф. Дідух, Т. Н. Артюх та О. В. Голій. "ЗУСИЛЛЯ РІЗАННЯ БІОМАСИ ОЛІЙНИХ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР З УРАХУВАННЯМ ВОЛОГОСТІ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 46 (30 травня 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.496.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасне агропромислове виробництво передбачає використання нових універсальних, екологічних та енергозберігаючих технологій і засобів, які можуть бути швидко переналаштовані для випуску продукції різного функціонального призначення. Встановлено, що з біомаси олійних луб’яних культур після збирання насіння можна отримати технічне волокно та тверді паливні матеріали. Науковці досліджують можливість отримання з біомаси олійних луб’яних культур (наприклад, льону олійного та конопель) волокна, придатного для текстильної промисловості. Різання – це одна з операцій, що найчастіше використовується у технологіях збирання, оброблення й перероблення рослинних матеріалів. Вона має свої особливості для луб’яних культур, адже повинні бути ураховані їх технологічні характеристики (вид, сорт, вологість). У статті представлені результати дослідження зусилля різання стебел льону. У результаті проведених досліджень на прикладі льону олійного та льону-довгунця встановлено, що під час різання (подрібнення) біомаси олійних луб’яних культур потрібно ураховувати не тільки фазу стиглості, вид й сорт льону, але й вологість стебла. Також дослідження показали, що стебла льону олійного чинить менший опір різанню, ніж стебла льону-довгунця. Проведені дослідження дозволяють оцінити потенціал стеблової частини урожаю олійних луб’яних культур як сировини для подальшого використання.
8
В. Пешук, Людмила, Ільдус І. Ібатуллін, Ірина Г. Радзієвська та Ірина І. Сімонова. "ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ ЕФІРО-ОЛІЙНИХ ЕКСТРАКТІВ З ПРЯНО-АРОМАТИЧНОЇ СИРОВИНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА М'ЯСО-РИБНІ ФОРМОВАНІ НАПІВФАБРИКАТИ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 607–17. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.244559.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана робота присв’ячена дослідженням процесу екстрагування пахучих речовин пряно-ароматичної сировини методом мацерації, з встановленням технологічних параметрів мацерації (гідромодуля 1:5, тривалість процесу 10 діб). Вихід екстрактивних речовин з підвищенням температури зростає, досягаючи максимуму при 40 °С, а потім зменшується. Найбільше значення виходу (15,2 %) встановлено для екстрактів №1 (кмин у поєднанні з чорним перцем) та №2 (барбарис у поєднанні з коріандром). Найвищий вміст за сумою фенольних сполук виділено в ефіроолійному екстракті з плодів кардамону. Розроблено 21 рецептуру м'ясо-рибних напівфабрикатів з різним співвідношенням м'ясної та рибної сировини. До рецептури яких входили: куряче філе, риба хек, мінтай, пікша, сайда у різних співвідношеннях від 10 % до 50 %. За результатами попередніх органолептичних досліджень встановлено, що найбільш оптимальним виявились зразки з використанням курячого філе та філе океанічної риби пікші, сайди у співвідношенні 50:50 % та 60:40 % відповідно. Саме до цих рецептур напівфабрикатів додавали п’ять отриманих ефіроолійних екстрактів з пряно-ароматичної сировини у кількості 2, 3 ,5 та 8 % до рецептури. Найбільшу кількість балів за показниками «смак» і «запах» отримали зразки м'ясо-рибних напівфабрикатів до складу яких входили ефіроолійний екстракт суміші розмарину і чебрецю, доданий у кількості 3% до маси сирого фаршу. В результаті досліджень даних зразків жирно кислотного складу встановлено, що у м'ясо-рибних формованих напівфабрикатах співвідношення м’яса та риби пікші 50:50 % є більш наближене до науково-обгрутнованих норм. Термін зберігання м'ясо-рибних формованих напівфабрикатів складає 8 діб за температури ‒ 4…-6 ̊С.
9
Михайлов, Є. В., Н. О. Задосна, and О. О. Афанасьєв. "METHODOLOGICAL SUPPORT OF LABORATORY AND PRODUCTION RESEARCHES OF DIGITAL SEPARATOR OF OILED RAIL SUNFLOWER." Proceedings of the Tavria State Agrotechnological University 20, no. 2 (2020): 36–45. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-20-2-36-45.
Повний текст джерела
10
Mikhailov, E., A. Lezhenkin, N. Zadosnaya, О. Afanasiev, and D. Zadosnyу. "MODELS OF REGRESSION OF THE TECHNOL OGICAL PROCESS OF OPERATION OF THE SUNFLOWER OIL SEPARATOR." Proceedings of the Tavria State agrotechnological university 20, no. 3 (2020): 63–73. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-2020-20-3-63-73.
Повний текст джерела
11
Shanaida, M. I., L. V. Svydenko, N. V. Hvozdyk та N. I. Hudz. "ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФІРНИХ ОЛІЙ ІЗ ТРАВИ МОНАРДИ ЛИМОННОЇ РІЗНИХ ФАЗ ВЕГЕТАЦІЇ". Фармацевтичний часопис, № 1 (8 травня 2021): 23–32. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.1.11936.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Хроматографічний аналіз ефірних олій монарди лимонної (Monarda citriodora Cerv. ex Lag, родина Lamiaceae Martinov), отриманих із трави рослини в різні фази вегетації.
Матеріали і методи. Матеріалом для досліджень була трава M. citriodora, яку заготовляли на дослідних ділянках у Херсонській області на початку цвітіння та у період масового цвітіння рослин. Ефірну олію отримували методом гідродистиляції. Аналіз її компонентного складу проводили методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням (ГХ/МС). Для отримання «хроматографічних відбитків» компонентів ефірної олії використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ).
Результати й обговорення. На основі ГХ/МС аналізу вивчено компонентний склад ефірних олій сировини M. citriodora. Всього в ефірній олії із трави рослини при її заготівлі на початку цвітіння ідентифіковано 28 компонентів, під час масового цвітіння – 27. В обох ефірних оліях домінували ароматичні монотерпеноїди тимол і карвакрол. Проведення заготівлі сировини M. citriodora у фазу масового цвітіння визначено більш перспективним з огляду на вищий сумарний вміст в ефірній олії тимолу й карвакролу (84,07 %) порівняно з початком цвітіння (75,09 %). Запропоновано застосувати ТШХ-аналіз ефірної олії з трави досліджуваної рослини, заготовленої під час масового цвітіння, як експрес-метод її ідентифікації.
Висновки. Визначено компонентний склад та специфічні особливості ефірних олій M. citriodora вітчизняної заготівлі у дві різні фази вегетації, на основі чого їх віднесено до тимолово-карвакролового хемотипу. У перспективі визначено доцільним вивчення потенціалу фармакологічної активності ефірної олії M. citriodora.
12
Halukh, B., M. Paska, U. Drachuk та I. Basarab. "ВПЛИВ ЕМУЛЬГАТОРІВ, СТАБІЛІЗАТОРІВ І СТРУКТУРОУТВОРЮ-ВАЧІВ НА ФОРМУВАННЯ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЖИРОВИХ ПРОДУКТІВ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (12 лютого 2016): 165–70. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6835.
Повний текст джерелаАнотація:
Матеріали статті відображають основні фактори створення нових жирових продуктів функціонального призначення. Проаналізовано вплив емульгаторів, стабілізаторів і структуроутворювачів на формування споживчих властивостей жирових продуктів.
Доведено, що спільне застосування фізіологічно функціональних інгредієнтів, зокрема харчових волокон, каротиноїдів, токоферолів дозволяє отримати нові види жирових продуктів, дає можливість частково захистити їх від окиснення і в сукупності забезпечити позитивний вплив на організм людини.
Обґрунтовано вибір біологічно активних речовин, емульгаторів, стабілізаторів, згущувачів, які можуть бути застосовані також у технології виготовлення нових видів жирових продуктів із заданими технологічними властивостями, з метою розширення їх асортименту.
Враховуючи регіональні особливості технологій, визначено можливі напрямки промислового випуску жирових продуктів з використанням регіональних сировинних ресурсів. Встановлено необхідні кроки для вирішення поставленої проблеми розробки технологій жирових продуктів, які мають задані властивості.
Вперше буде розроблено і впроваджено у виробництво нові види олійно–жирових продуктів, які володітимуть високою якістю, харчовою і біологічною цінністю, тривалим терміном зберігання, і дозволить зберегти та залучити регіональні сировинні ресурси.
13
О. Белінська, Крістіна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ОЛІЇ З КІСТОЧКОВИХ ПЛОДІВ ТА РОЗРОБКА КУПАЖІВ НА ЇЇ ОСНОВІ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 65–76. http://dx.doi.org/10.15421/082102.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі з’ясовано, що у світі зростає кількість захворювань, пов’язаних із порушенням балансу поживних речовин у щоденному раціоні людей. З цією метою обґрунтовано необхідність створення нових продуктів із збалансованим хімічним складом. Обґрунтовано доцільність використання кісточок сливи та дерену як сировини для виробництва олії. Досліджено хімічний склад олії з кісточок сливи та олії з кісточок дерену. З’ясовано, що олія з кісточок сливи має наближене до оптимального співвідношення жирних кислот. А в олії з кісточок дерену виявлено деякі відхилення від оптимального співвідношення жирних кислот. Крім того, вміст токоферолів в даних оліях вищий, ніж в традиційних оліях. Встановлено, що жирнокислотний склад традиційних олій не відповідає оптимальному співвідношеню насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот, а олії у нативному вигляді з «ідеальним» складом жирних кислот відсутні. Тому доцільним вирішенням цієї проблеми є створення купажів з різних видів олій. Розроблено купажі з олією з кісточок дерену та соєвою і соняшниковою оліями. Встановлено, що біологічна цінність жиру отриманих купажів відповідає оптимальному співвідношенню жирних кислот. Крім того, отримано купаж, який можна рекомендувати для лікувального харчування.
14
Aliiev, E., О. Aliieva, and R. Malegin. "TECHNICAL AND TECHNOLOGICAL PROVISION OF COMPLEX WASTE PROCESSING OF PLANT RAW OIL CULTURES IN FOOD FOR ORGANIC ANIMALS." Scientific Horizons 92, no. 7 (2020): 112–19. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2020-92-7-112-119.
Повний текст джерела
15
Ткаченко, Наталія Андріївна, Олександр Петрович Чагаровський та Аліна Валерійовна Копійко. "КОМБІНОВАНІ БІФІДОВМІСНІ ДЕСЕРТИ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РАДІОПРОТЕКТОРНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ". Scientific Works 84, № 2 (25 грудня 2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1884.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто рекомендації нутриціологів щодо норм споживання основних нутрієнтів військовослужбовцями – співвідношення білків:жирів:вуглеводів у їх харчуванні повинно складати 1,0:1,0:6,0. Показано перспективи збільшення білкової складової на 10...12 % для підвищення радіопротекторних властивостей харчового раціону військовослужбовців, обґрунтовано доцільність встановлення співвідношення білків:жирів:вуглеводів у продуктах з радіопротекторними властивостями 1,1:1,0:6,0.
Доведено доцільність використання вітчизняної сировини у виробництві біфідовмісних десертів – молока незбираного; біфідо-сиру кисломолочного; концентрату сироваткових білків, отриманого ультрафільтрацією; гарбузового та яблучного наповнювачів з цукром; рисової та гарбузової олій; рисового борошна для дитячого харчування. Розроблено із застосуванням математичного моделювання шість рецептур біфідовмісних десертів для військовослужбовців зі збалансованим хімічним складом та радіопротекторними властивостями із врахуванням смакових, фізико-хімічних, біохімічних та сенсорних характеристик.
16
Sus, T. Yo. "ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ В АГРАРНИЙ СЕКТОР КАРПАТСЬКОГО МАКРОРЕГІОНУ". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 28–37. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.28-37.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз сучасної стратегії розвитку аграрної сфери Карпатського макрорегіону. Зазначено, що орієнтація інвестицій на нарощування виробництва зернових та олійних культур, створення транспортної інфраструктури для експорту продукції з низькою доданою вартістю не буде створювати пріоритетів для інвестування в екологічно чисте агровиробництво та виробництво продукції з високою доданою вартістю, зокрема в переробну та харчову галузь.
В сучасних умовах головне завдання місцевих органів влади в плані підвищення конкурентних переваг сільгоспвиробництва полягає в тому, щоб найбільш ефективно використовувати земельні угіддя, унікальні можливості макрорегіону і забезпечити населення достатньою кількістю високоякісних продуктів харчування, а промисловий сектор-сировиною. Розглянуто чинники, які обумовлюють інвестиційну привабливість аграрної сфери. Упродовж багатьох років інвестиційні пріоритети надавалися рослинництву, зокрема вирощуванню високорентабельних культур: ріпаку, соняшнику, зернових та сої. Проаналізовано залучення прямих іноземних інвестицій в аграрну сферу макрорегіону. Окреслено основні проблеми, що перешкоджають широкомасштабному залученню інвестицій в аграрну сферу макрорегіону та потребують вирішення.
17
КАРУНСЬКИЙ, О. Й., О. Є. ВОЄЦЬКА та К. С. ГАРБАДЖІ. "РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО НАПРЯМКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У СВІТІ ТА ЙОГО СТАН В УКРАЇНІ". Grain Products and Mixed Fodder’s 18, № 3 (24 жовтня 2018): 29–33. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i3.1076.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено огляд літературних даних про питання органічного методу ведення сільського господарства. Викладено поняття ʺорганічне сільське господарствоʺ і ʺорганічна продукціяʺ. Розглянуто рівень світового розвитку органічного напрямку ведення сільського господарства та його перспективи для України. Матеріали приведені на підставі літературних даних, різних звітів світових організацій органічного напрямку у сільському господарстві та матеріалів, наданих Органічним рухом України. Дослідники встановили, що метод органічного господарювання дозволяє отримувати високоякісну сировину і продукти харчування з використанням нових технологій, які спрямовані на захист та покращення стану навколишнього середовища. Вирощена продукція на органічній основі повинна бути екологічно чистою і відповідати міжнародним стандартам якості. На території України на даний час працюють 12 іноземних та 1 український сертифікаційні органи. Український сертифікаційний орган «Органік стандарт» має міжнародну акредитацію на проведення сертифіка- ційних робіт та визнання Єврокомісії та Швейцарської Конфедерації. У статті наведено аналіз розподілу площі, органічно оброблених земель у світі і в Україні. Лідером по споживанню органічної продукції є Швейцарія. У роботі приводиться схема переходу до органічного виробництва. Представлені найбільш поширені логотипи європейської, американської та японської системи сертифікації органічних продуктів. Експортний потенціал сектору оці- нюється у 50 млн. євро. Основні країни-споживачі української «органіки»: Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада. В основному експортують такі органічні товари з України: зернові, бобові, олійні культури ягоди фрукти. Також експортується олія соняшникова, шрот соняшниковий, ефірні олії, концентрований яблучний сік, горіхи, джеми, сиропи та березовий сік. Встановлено, що Україна має потужний потенціал агропромислового комплексу і може стати одним із головних експортерів органічної продукції на ринку ЄС.
18
Резвих, Н. І. "АНАЛІЗ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ХЛІБА ПШЕНИЧНОГО З ПІДВИЩЕНОЮ ХАРЧОВОЮ ЦІННІСТЮ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 24–31. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено найважливіші завдання, які стоять перед харчовою промисловістю України. Проаналізовано наукові роботи, присвячені дослідженню впливу різних видів сировини на органолептичні показники якості хліба пшеничного. Досліджено роботи вчених, спрямовані на вивчення впливу рослинних жирів та олій на організм людини і визначення норм їх споживання у щоденному раціоні, розкрито їхню роль в життєдіяльності організму. Проаналізовано наукову літературу та результати вітчизняних і закордонних досліджень з визначення харчової та біологічної цінності насіння конопель як сировини для одержання рослинної олії. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння конопель показав, що воно містить 25% білка, 31% жирів та 34% вуглеводів. У складі конопляного насіння є 20 амінокислот, з яких 8 незамінних (вони не синтезуються в організмі людини). В конопляному насінні міститься велика кількість вітамінів E, C, Д, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А), макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). Досліджено вплив конопляної олії, що додавалась у різних дозуваннях у рецептуру хліба пшеничного, на його якість з метою отримання дієтичного та оздоровчого продукту з підвищеною харчовою цінністю завдяки вмісту ненасичених жирних кислот у конопляній олії. Розроблено рецептуру та здійснено оцінку органолептичних показників якості хліба пшеничного, досліджено зміну цих показників. В результаті дослідження органолептичних показників якості хліба пшеничного, виготовленого з різним дозуванням конопляної олії в рецептурі, встановлено, що якість пшеничного хліба за додавання 34–68 г конопляної олії не погіршується, а залишається високою. Збільшення конопляної олії до понад 68 г у рецептурі призводить до погіршення смаку, кольору, скоринки хліба. Таким чином, у виробництві хліба пшеничного з конопляною олією можна використовувати олію в кількості до 68 г.
19
Стріха, Л. О., Т. В. Підпала, О. І. Петрова та А. В. Зюзько. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ ТА ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є дослідження якості олії соняшникової нерафінованої, виготовленої за оптимізованої технології. Експериментальна робота передбачала модернізацію тех- нологічного обладнання під час виконання операцій пресування та фільтрації та оптимі- зацію параметрів. У процесі виробництва олії соняшникової нерафінованої перспективним є викори- стання попереднього віджиму шляхом пресування на форпресах МП-68 за тиску в серед- ній частині зеєрного простору 1,67–2,23 МПа з отриманням 60–85% форпресованої олії та форпресованої макухи, яку направляють на додатковий витяг олії. Аудит показав, що удосконалення потребує розділення неоднорідних систем (суспен- зій). Це можливе у разі використання спеціальних фільтруючих перегородок, які пропуска- ють рідку фазу (олію) і затримують тверду (віск). Також використовують спеціальні допоміжні фільтруючі засоби, роль яких полягає у захисті фільтруючої перегородки від закупорки пор; підтримання високої швидкості фільтрації та забезпечення потрібної чистоти фільтрату. Аналіз органолептичних та фізико-хімічних показників олії соняшникової нерафінова- ної, виготовленої за класичної та оптимізованої технології, яка включала використання удосконалених перфорованих вальців під час подрібнення, поліпшення параметрів форпре- сування та модифікованих фільтруючих перегородок (2 спосіб), довів ефективність цих прийомів, оскільки продукція відповідала вимогам державного стандарту. Встановлено, що запропоновані нами підходи забезпечили масову частку нежирових домішок не більше ніж 0,028%, а ступінь прозорості не більше ніж 26,1 фем. Безпечність продукції підтверджується мікробіологічними показниками олії – кількість аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів не перевищувала 381 КУО/г (норма – 500). Застосування удосконаленої технології переробки сировини підвищило ефективність виробництва та якість олійної продукції.
20
Васильчук, Н. В. "ОГЛЯД НОВІТНІХ КОНСТРУКЦІЙ ЖАТОК ДЛЯ ЗБИРАННЯ СОНЯШНИКУ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 47 (7 грудня 2021): 15–24. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.617.
Повний текст джерелаАнотація:
Соняшник – це одна із найважливіших олійних культур у світі. Основною цінністю соняшнику є його насіння, яке використовується в якості сировини для виробництва олії. Україна є світовим лідером із виробництва та перероблення соняшнику. Так, за 2019–2020 роки в Україні було зібрано 16,5 млн т соняшнику. Це більше ніж в Росії, ЄС та Аргентині. Схема перероблення соняшнику в готовий продукт містить основні етапи: вирощування соняшнику, збирання насіння, очищення насіння, лущення насіння, гідротермічне оброблення, екстрагування, рафінування та розливання олії в тару. Один із найбільш важливих та відповідальних етапів технології виробництва соняшнику – збирання. Для реалізації цього процесу використовуються зернозбиральні комбайни, які агрегатуються із спеціально розробленими для соняшника пристосуваннями – жатками. У статті викладено результати аналізу окремих, найбільш популярних, моделей соняшникових жаток. Подано огляд конструкцій жаток соняшнику, які випускаються провідними світовими виробниками. Серед них жатки виробників John Deer «Frontier SH», Claas «Sunspeed», Moresil «G-4570», Oros «Sun», Сapello «Helianthus», Franco Fabril «SF», Geringhoff «SunLite», Geringhoff «SunStar», Geringhoff «SunStar». Українськими виробниками жаток для соняшнику є «Бердянський завод сільгосптехніки», ВКО «МААНС», КБ «Альфа». Проаналізовано основні особливості будови цих жаток, що відрізняють їх від жаток традиційної конструкції. Кожна із жаток має свої переваги, які дозволяють покращувати результати їх роботи залежно від пріоритетів, що поставлені виробниками. Досягаються покращення конструкцій соняшникових жаток шляхом встановлення додаткових конструктивних елементів. На підставі одержаних результатів огляду конструкцій жаток встановлено, що сучасні іноземні виробники пропонують різноманітні технічні рішення для інтенсифікації процесу збирання соняшнику та зменшення втрат насіння.
21
Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗБИРАННЯ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО З ВИКОРИСТАННЯМ СТЕБЛОВОЇ ЧАСТИНИ ВРОЖАЮ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (29 листопада 2019): 282–95. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити можливість використання стеблової частини врожаю льонуолійного, вирощеного в природно-кліматичних умовах Західного Полісся для підвищенняефективності і екологічної безпечності її утилізації.Методика. Для досліджень використовували аналітичні та розрахункові методи.Значення показників отримані експериментально з допомогою сучасних вимірювальнихзасобів відповідно до діючих нормативно-технічних документів.Результати. В статті представлені основні результати теоретикоекспериментальних досліджень процесів збирання та переробки стеблової частиниврожаю льону олійного. Запропоновано алгоритм, що описує технологічний процесзбирання льону олійного з врахуванням фази його стиглості та погодних умов, яківпливають на вибір способу збирання та подальшого використання стеблової частиниврожаю.При науковому підході льон олійний вважається культурою безвідходноговиробництва, але для території Західного Полісся перешкодою в широкому поширеннільону олійного став високий стеблестій, який може досягати одного метра у довжині.Технології виробництва льону олійного в умовах Західного Полісся недосконалі, такожпотребують модернізації операції збирання з метою використання всього потенціалурослини. Основна проблема, яка на сьогоднішній день не вирішена, - спалювання стебловоїчастини врожаю. Для збереження вирощеного врожаю, запропонована технологіязбирання льону з урахуванням фази зрілості і переробки стебел для подальшоговилежування в тресту або виготовлення паливних матеріалів з використаннямзернозбирального комбайна вдосконаленої конструкції.Оцінка споживчих властивостей волокна льону олійного вказує на значний йогопотенціал, як сировини для текстильної промисловості. Однак, складності, що виникаютьпри вилежуванні стебел в тресту, вимагають пошуку нових напрямків використанняволокнистої маси, яка формується в процесі збору льону олійного зернозбиральнимкомбайном. Відповідно до погодних умов збору і первинної переробки в поточному сезоні і в умовах Західного Полісся зі стебел льону олійного можна отримувати якісне короткенеорієнтоване волокно або паливні матеріали циліндричної форми. Для обох випадківобов'язкова операція руйнування стебел.Наукова новизна. Запропоновано адаптовану до природно-кліматичних умовЗахідного Полісся технологію комплексної переробки біологічного потенціалу льонуолійного та льону-довгунцю для отримання товарів різного функціонального призначення.Практична значимість. Запропонована технологія дозволить підвищитиефективність використання льону олійного в умовах Західного Полісся і задовільнитьекологічні вимоги
22
Osadchuk, P. "ПЕРВИННА ОЧИСТКА СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ В ПОЛІ ВІБРОАКУСТИЧНОЇ ДІЇ." Аграрний вісник Причорномор'я, № 95 (24 грудня 2019): 167–80. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається можливість та перспективи використання фізичних полів на процес очищення соняшникової олії. Проведено аналіз існуючих досліджень використання обробки ультразвуковими хвилями рідинних харчових продуктів. У розрізі впливу протікання процесу розділення між двома або кількома неоднорідними середовищами в системах рідина - рідина та рідина - тверде тіло. Розроблено математичну модель яка описує процес впливу даного фізичного поля на рослинні олії при їх очищенні після отримання. За допомогою представленого математичного опису можна розрахувати оптимальний час обробки рідких рослинних олій незалежно від сировини з якої вони отримані. Представлено експериментальні дослідження даного процесу. Які були проведені з метою інтенсифікації та збільшення виділення кількості фосфоровмісних речовин, жирних кислот, восків та інших супутніх речовин. При змінній інтенсивності, на різних частотах ультразвуку та декількох видах соняшникової олії. Отримані результати експериментальних досліджень підтвердили позитивні очікування. Наведено графічний матеріал, який описує фізичний експеримент. Результатом чого є отримання технологічних параметрів використання ультразвукового поля при яких досягається оптимальний ефект по видаленню зважених речовин і відповідно відбувається інтенсифікація процесу фільтрації. При цих умовах отримана олія високої якості, яка відповідає згідно ДСТУ – олія гідратована виморожена вищого ґатунку. Без проведення процесу гідратації та обробки низькими температурами. Це приводить до скорочення енерговитрат та кількості обладнання при процесі очистки олії. Погрішність теоретичного та практичного експерименту не перебільшує 10 відсотків. В порівнянні зі звичайною фільтрацією, при обробці ультразвуковим полем видалення домішок збільшилось на 12 %.
23
ЯГЕЛЮК, С. В., та В. Ф. ДІДУХ. "НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКЦІЇ ПЕРЕРОБКИ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ТА ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (1 серпня 2020): 292–305. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. На основі досвіду провідних країн-виробників льонопродукціі теоретично обгрунтувати напрямки й можливості екологічно безпечної переробки льону в товари різного функціонального призначення.
Методика. Для досліджень використані аналітичні методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу та узагальнення даних існуючих досліджень в країнах-виробниках продукції на основі льону олійного та льону-довгунця.
Результати. В статті приведені основні результати досліджень способів раціонального використання льону олійного та льону-довгунця для отримання інноваційних товарів різного функціонального призначення з врахуванням умов України.
Через кризу, що триває друге десятиліття, є потреба докорінної зміни існуючих підходів до льонарської галузі. Класичні технології сьогодні малоефективні, енергомісткі та в багатьох випадках призводять до отримання волокна низької якості. Способом подолання кризи льонарства є поступове введення у сівозміни льону олійного в північно-західних областях України і відновлення вирощування льону-довгунця. На основі сучасних досліджень та аналізу стану світового та вітчизняного ринку виробів з льону можна стверджувати, що відродження льоновиробництва залежить від комплексного використання всіх складових льону олійного та льону-довгунця.
На сьогодні в різних країнах проводять пошуки способів максимального використання всього потенціалу льону, адже утилізація спалюванням це екологічна та економічна проблема в світі. Досліджено, що основні показники, які визначають використання складових урожаю льону: вид, вміст лубу (волокна), висота рослини. В результаті проведених досліджень встановлено, що, відповідно до стану стеблової частини, іі найкраще використовувати для виробництва довгого і короткого волокна та паливних матеріалів. Доведено, що льон олійний, придатний для виготовлення короткого, неорієнтованого волокна різної якості, яке можна використовувати в різних галузях господарства. Нажаль, в Україні поки ще не існує промислово налагодженого виробництва такого волокна, хоча є позитивні зрушення і триває пошук шляхів отримання волокна льону необхідної якості. Встановлено, що для виготовлення паливних матеріалів з рослинної сільськогосподарської сировини можливо використовувати технології та технічні засоби, за допомогою яких отримують брикети. Також, напрямком використання стебел льону, що дозволить швидко вирішити наявну проблему і не потребує великих затрат, є виробництво малогабаритних паливних рулонів для сучасних твердопаливних котлів.
Новизна. Теоретично обґрунтовані та класифіковані напрямки ефективного безвідходного використання льону з врахуванням адаптації до умов України.
Практична значимість. Запропонована об’єднана класифікаційна схема, що враховує усі можливі напрямки використання льону олійного та льону-довгунця для виготовлення інноваційних товарів різного функціонального призначення. Визначені раціональні напрямки використання та запропоновані нові види продукції з льону.
24
КРАЄВСЬКА, С. П., Н. О. СТЕЦЕНКО та Г. М. БАНДУРЕНКО. "ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ БІЛКА НАСІННЯ ЛЬОНУ МЕТОДОМ DIAAS". Grain Products and Mixed Fodder’s 18, № 3 (24 жовтня 2018): 10–15. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i3.1073.
Повний текст джерелаАнотація:
Розробка нових харчових продуктів та раціонів підвищеної біологічної цінності, а також удосконалення вже існуючих виробів неможливо без наявності точних критеріїв оцінки отриманого результату. Білкова складова в харчуванні переважної більшості людей є найбільш дефіцитною, тому оцінці якості білкового компонента їжі приділяється особлива увага. Сьогодні існує досить багато методик оцінки біологічної цінності харчових продуктів. Хоча медико клінічні дослідження забезпечують отримання більш точних результатів, однак вимагають значних фінансових затрат. Для ефективного удосконалення рецептур існуючих виробів і розробки нових продуктів з підвищеною біологічною цінністю необхідно мати точні методики оцінки якості білка, які не вимагають значних витрат часу і коштів. В роботі наведені необхідні формули та дані для використання методики DIAAS. На прикладі білка насіння льону показано зміни амінокислотного складу до і після його пророщування, а також наведено розрахунки показника DIAAS. Насіння льону (Linum usitatissimum) відносять до білково-олійних культур, оскільки в своєму складі (залежно від сорту та умов вирощування) містить 17-30% білків та 32-50% жирів. Білок насіння льону, представлений альбумінами і глобулінами, має повний склад незамінних амінокислот (НАК), схожий до складу соєвих білків, які вважаються найбільш поживними протеїнами рослинного походження. Пророщування льону дозволяє використовувати всі анатомічні частини насінини у технологіях продуктів оздоровчого призначення, адже у процесі пророщування помякшуються оболонки і з’являється приємний солодкий присмак. Пророщування веде до деградації антихарчових речовин (фітинова кислота) та появі нових фізіологічно активних речовин (вітаміну С, токоферолів). У статті подано опис нової методики DIAAS (digestible indispensable amino acid score – укр. амінокислотне число незамінних амінокислот з урахуванням їх засвоюваності), яка рекомендована Продовольчою та Сільськогосподарською Організацією Об’єднаних Націй (ФАО) з 2013 року після Міжнародного симпозіуму “Харчові білки для здоров'я людини”. На симпозіумі визнано, що амінокислоти слід розглядати як окремі поживні речовини і взявши до уваги зростаючий масив даних щодо їх істинної засвоюваності, було рекомендовано поступовий перехід на методику розрахунку біологічної цінності продуктів і раціонів з урахуванням біологічної доступності окремих амінокислот. Нова методика DIAAS дозволяє кількісно оцінити засвоюваність кожної амінокислоти окремо з білка продукту. Перетравлення незамінної амінокислоти повинно базуватися на справжній засвоюваності ілеї (тобто визначається наприкінці тонкої кишки) кожної амінокислоти, яка визначається у продукті для людини, але якщо це неможливо, слід вико ристовувати значення засвоюваності незамінної амінокислоти у продукті для зростаючої свині або для зростаючого щура. Методика може бути корисною при визначенні біологічної цінності нових видів сировини та конструюванні нових функціональних харчових продуктів.
25
Омелянова, В. Ю., та Ю. С. Котовська. "Досвід використання різних субстратів для укорінення живців цитрусових культур". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 75–78. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед численних плодів екзотичних рослин, які є у вільному доступі, особливою популярністю корис- туються цитрусові. Плоди мандаринів, апельсинів, лимонів, лаймів, цитронів, грейпфрутів, бергамоту від- різняються високими поживними, лікувальними й діє- тичними властивостями. Вони служать сировиною для отримання соків, компотів, цукатів і джемів, цінних ефір- них олій і різних есенцій, які широко використовуються в харчовій, кондитерській і парфумерній промисловості. Мета. Нині цитрусові рослини переважно використову- ються для кімнатного та офісного озеленення, зимових садів та оранжерей в якості декоративних, а не плодо- вих рослин. Для розвитку виробництва з вирощування цитрусових культур в якості плодових у промислових обсягах необхідний якісний і доступний посадковий матеріал у великих кількостях. Мета дослідження – аналіз таких доступних субстратів для живцювання цитрусових культур, як торф, пісок, кокосовий субстрат, вермикуліт, торф із додаванням піску, кокосовий суб- страт із додаванням вермикуліту для укорінення жив- ців цитрусових рослин у захищеному ґрунті. Методи. Для отримання посадкового матеріалу використову- вали метод розмноження цитрусових рослин зеленими живцями в умовах захищеного грунту. Результати. За результатами проведеного дослідження з укорінення живців цитрусових культур установлено, що найвищий відсоток приживлюваності лимону сорту «Павлівський», апельсину сорту «Вашингтон Навел» та мандарину сорту «Кавано-Васьо» спостерігався за вирощування рослин у кокосовому субстраті з додаванням вер- микуліту (85-98%). Посадковий матеріал, отриманий методом зеленого живцювання за використання коко- сового субстрату з додаванням вермикуліту та окремо вермикуліту в тепличному господарстві села Раденськ Олешківського району Херсонської області, показав високий результат вкорінення і приживлюваності порів- няно із торфом і піском. Висновки. Проведені дослі- дження дозволяють рекомендувати для живцювання субстрат із кокосової маси з додаванням вермикуліту та вермикуліт для захищеного грунту та подальшого використання у виробництві цитрусових культур.
26
Терзієв, Сергій Георгійович, Наталія Володимирівна Ружицька, Максим Володимирович Щербич та Юсеф Альхурі. "Інтенсифікація процесу екстрагування в технологіях утилізації відходів харчових та олійних виробництв". Scientific Works 85, № 1 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2079.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання утилізації відходів олійної, харчоконцентратної, консервної промисловості. Пропонується задіяти технології екстрагування для вилучення цінних компонентів, які залишаються у відходах після виробництва основного продукту. Розглянуто можливість вилучення олій з лушпиння кави та макухи амаранту. Також досліджено екстрагування водо- та лугорозчинних фракцій з макухи амаранту як стадія вилучення цінного білка. Розглянуто екстрагування водорозчинних компонентів зі свіжих яблучних вичавок – фруктово-ягідних відходів. Інтенсифікувати процес екстрагування запропоновано шляхом підведення енергії у вигляді мікрохвильового випромінення, яке викликає у структурах сировини явище бародифузії, та забезпечення режиму кипіння екстрагенту, який організує постійний контакт свіжих порцій екстрагенту з сировиною. Для збереження термолабільних речовин та запобігання денатурації білка в екстракторі кипіння здійснюється у вакуумі. Показано результати вилучення олії та спирторозчинних компонентів лушпиння кави та макухи амаранту. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування макухи амаранту водою та лужним розчином в умовах дії мікрохвильового поля та вакууму. Наведено порівняння кінетики екстрагування лугорозчинної фракції макухи амаранту із застосуванням адресної доставки енергії та при традиційному енергопідведенні. Показано значну інтенсифікацію процесу. Визначено питомі енерговитрати процесу. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування яблучних вичавок водою при різних гідромодулях. Встановлено відсоток сухих речовин твердої фази, який переходить до екстракту. Визначено питомі енерговитрати на процесс одержання екстракту. Одержано продукт з аромтом яблук та вираженими желюючими властивостями.
27
Світий, І. М. "ПІДТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПЕРСОНАЛУ ЕЛЕВАТОРА ОЛІЄЕКСТРАКЦІЙНОГО ЗАВОДУ З ОПТИМАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ ОЛІЙНОЇ СИРОВИНИ". Automation Technological and Business - Processes 21, № 21 (20 травня 2015). http://dx.doi.org/10.15673/2312-3125.21/2015.42868.
Повний текст джерела
28
Бандура, Валентина Миколаївна. "Обґрунтування взаємодії електромагнітного поля надвисокої частоти з насінням ріпаку в процесі сушіння". Scientific Works 85, № 1 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2067.
Повний текст джерелаАнотація:
В харчовій промисловості, основному, використовуються технології конвективного сушіння зернових і олійних культур, що реалізовані в різноманітних за конструкціями сушарках: шахтних, стрічкових, барабанних, в яких передача теплоти до сировини реалізується за допомогою сушильного агенту, нагрітого повітря. Перспективним способом при організації процесу сушіння є технологія мікрохвильової обробки насіння, що має цілий ряд відмінностей від традиційних методів зневоднення. Нагрів за рахунок мікрохвильового опромінення забезпечує підведення енергії до об’єму матеріалу, а температурою нагрівання легко керувати.
У статті представлені теоретичні та експериментальні дослідження діелектричного нагріву насіння ріпаку в процесі сушіння в мікрохвильовому полі. Проаналізовано математичні моделі тепломасообміну, розроблені для моделювання процесів мікрохвильового сушіння, і обговорені діелектричні властивості олійних культур в залежності від вологості та температури. Принцип перетворення НВЧ - енергії в теплоту заснований на ефективному поглинанні вологою продукту, що нагрівається, підведеної до нього НВЧ - енергії. При цьому теплота, що генерується в усьому об’ємі оброблюваного продукту, і що підводиться в робочу камеру НВЧ - енергія практично повністю поглинається насінням. Інтенсивність нагрівання насіння ріпаку залежить від його діелектричних властивостей і напруженості мікрохвильового поля, що створює випромінювач.
Коефіцієнт діелектричних втрат насіння ріпаку в значній мірі залежить від вологовмісту,тобто вода відіграє основну роль в процесі поглинання енергії при діелектричному нагріві. Нелінійна залежність коефіцієнта діелектричних втрат від вологості обумовлена різноманітністю форм зв’язку вологи в насінні ріпаку. Зменшення значення коефіцієнта діелектричних втрат, з підвищенням температури ріпаку можна пояснити активними втратами води при нагріванні насіння.
29
Shapovalenko, Oleg, Oleg Yevtushenko, and Margarita Kozhevnikova. "EXPLORATION FODDER ON THE BASIS OF OLIVE AND GRAIN RAW MATERIAL AND HYDROXY NITRIA AND KALIYA." Young Scientist 6, no. 70 (June 2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-6-70-32.
Повний текст джерела