Готові списки джерел за темами / Оксидні стекла

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Оксидні стекла"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Оксидні стекла".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Оксидні стекла"

1

Канон, М. Ю., С. В. Столяр, И. Н. Анфимова, И. Г. Полякова та Л. Ф. Дикая. "ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА СТЕКОЛ СИСТЕМЫ NaO-BO-SiO-FeO В РАЗРЕЗЕ 6NaO/70SiO, "Физика и химия стекла"". ������ � ����� ������, № 5 (2018): 601–4. http://dx.doi.org/10.7868/s0132665118050190.

Повний текст джерела
Анотація:
Стекла системы 6NaO · (24 - x)BO · 70SiO · xFeO, где х меняется от 2 до 10 мол. %, изучены методом дилатометрии и рентгенофазового анализа, измерена плотность стекол и рассчитан их молярный объем. Стекла были термообработаны при температурах 550 и 700 °С в течение 96 и 2 ч соответственно. В стеклах, термообработанных по выбранным режимам, формируется магнетит, содержание которого растет по мере роста концентрации вводимого FeO. После выдержки при 700 °С в течение 2 ч в стеклах, содержащих FeOот 4 до 8 мол. %, образуется кристобалит, что ранее наблюдалось в стеклах этой системы для составов, лежащих в разрезе 8NaO/70SiO с таким же содержанием FeO. Установлено повышение плотности, температуры стеклования и уменьшения молярного объема по мере увеличения содержания оксида железа.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кудрявцев, Ю., R. Asomoza-Palacio та L. Manzanilla-Naim. "Взаимодействие паров воды с поверхностями силикатных стекол: масс-спектрометрическое исследование". Письма в журнал технической физики 43, № 9 (2017): 75. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.09.44579.16506.

Повний текст джерела
Анотація:
Методом масс-спектрометрии вторичных ионов исследовались результаты гидратирования боросиликатного, алюмосиликатного и натриево-известково-силикатного стекол в парах воды 1H218O с 97%-м содержанием изотопа 18O. Показано, что для натриево-известково-силикатного стекла происходит гидратирование поверхности в результате реакции ионного обмена с щелочными металлами. В случае боросиликатного и алюмосиликатного стекол молекулы воды распадаются на поверхности стекол, а наблюдаемое формирование гидрогенированного слоя в стекле является результатом твердотельной химической реакции, предположительно, образования гидроксидов из оксидов алюминия и бора. DOI: 10.21883/PJTF.2017.09.44579.16506
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Алъбаева, И. И., С. Г. Власова та Р. Ф. Хажиахметова. "СВЕТОПРОПУСКАНИЕ СТЕКОЛ, СИНТЕЗИРОВАННЫХ НА ОСНОВЕ КВАРЦЕВЫХ ПЕСКОВ РАЗНЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ, "Физика и химия стекла"". ������ � ����� ������, № 4 (2018): 417–22. http://dx.doi.org/10.7868/s0132665118040091.

Повний текст джерела
Анотація:
Синтезированы стекла тарного и листового состава из разных шихт при одинаковой добавке комплексных обесцвечивателей. Исследовано влияние оксида церия и калиевой селитры на коэффициент светопропускания. Измерение оптических характеристик стекол показало, что светопропускание повышается до 90-93 % ( = 500-750 нм). Обнаружено, что увеличение концентрации оксида церия и калиевой селитры до определенных значений для каждого состава приводит к увеличению гидролитической стойкости, ТКЛР и коэффициента светопропускания.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Королева, Е. Ю., Д. Ю. Бурдин, Ю. А. Кумзеров, А. А. Сысоева, А. В. Филимонов та С. Б. Вахрушев. "Диэлектрические свойства магнетосегнетоэлектрического нанокомпозита CoO-NaNO-=SUB=-2-=/SUB=--пористое стекло". Физика твердого тела 59, № 10 (2017): 2011. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.10.44973.098.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследованы диэлектрические свойства наноструктурированного композитного мультиферроика на основе силикатных пористых стекол, заполненных одновременно магнитным (оксид кобальта CoO) и сегнетоэлектрическим (нитрит натрия) материалами, в широком температурном (270-570 K) и частотном (10-1-107 Hz) диапазонах. Средний диаметр пор матрицы составляет 7±1 nm. Частицы магнитного материала синтезировались непосредственно в порах матрицы стекла и занимали около 10% объема пор. NaNO2 хорошо смачивает пористые стекла и легко вводится в них, занимая оставшиеся незаполненными 90% объема пор. Изучался диэлектрический отклик матриц, заполненных как обоими компонентами, так и каждым по отдельности. Анализ полученных данных позволил выявить вклады отдельных компонентов в диэлектрический отклик композита и влияние ограниченной геометрии на их диэлектрические свойства. Обнаружено, что внедрение наночастиц CoO приводит к увеличению более чем на порядок диэлектрической проницаемости и проводимости двухкомпонентного композита по сравнению с таковыми для композита только с одним нитритом натрия и уменьшению энергий активации во всем изученном температурном диапазоне. Данные исследования не только представляют интерес как предварительные перед изучением влияния магнитного поля на диэлектрические свойства полученного композита, но и имеют также самостоятельный физический интерес, так как позволяют выявить влияние ограниченной геометрии на диэлектрические свойства магнитных оксидов и параметры происходящих в них фазовых переходов. Ю.А. Кумзеров благодарит РФФИ (грант N 15-02-01413) за финансовую поддержку. Работа А.В. Филимонова выполнена в рамках государственного задания Министерства науки и образования РФ СПбПУ Петра Великого. DOI: 10.21883/FTT.2017.10.44973.098
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Бобков, А. А., В. Ф. Бородзюля, И. А. Ламкин, И. И. Михайлов, В. А. Мошников, А. В. Соломонов та С. А. Тарасов. "ИССЛЕДОВАНИЕ ЯВЛЕНИЙ, ВОЗНИКАЮЩИХ ПРИ ФОРМИРОВАНИИ ФРАКТАЛЬНЫХ МИКРОСТРУКТУР В СЛОЯХ ПОЛИКАРБОНАТА, ПОЛИМЕТИЛМЕТАКРИЛАТА, ОКСИДА ИНДИЯ-ОЛОВА, ОКСИДА ЦИНКА, "Физика и химия стекла"". ������ � ����� ������, № 5 (2018): 581–89. http://dx.doi.org/10.7868/s0132665118050165.

Повний текст джерела
Анотація:
В работе изучены эффекты, происходящие при формировании фрактальных микроструктур в проводящих слоях оксидных композиций. Показано, что при протекании токов высокой плотности в слоях оксидов индия-олова, расположенных на стеклянной подложке, возникает динамическая система, сопровождающаяся формированием на поверхности слоя токового канала, задающего траекторию развития фрактальных микроструктур. Сформированы фрактальные микроструктуры различной формы: спиральной, секторальной, лучевой. Показано, что нанесение поверх слоев оксидных композиций дополнительных пленок полимеров визуализирует процессы пробоя, протекающие в структуре. Возникающая при этом увеличенная полимерная фотография дает возможность проводить оценку качества контактных слоев без использования оптической аппаратуры высокого разрешения. Наиболее важным эффектом, сопровождающим образование фрактальных структур, является возникновение люминесценции, связанной с релаксацией возбужденных атомов. Этот аналитический сигнал перспективен для анализа процессов формирования фрактальных структур.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Свиридов, С. И., З. Г. Тюрнина та Н. Г. Тюрнина. "Диффузия щелочных катионов в двухкомпонентных оксидных стеклах". Физика и химия стекла 46, № 6 (2020): 553–59. http://dx.doi.org/10.31857/s0132665120060268.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Теребіленко, К. В., B. О. Зозуля, В. П. Чорній, С. Г. Неділько та М. С. Слободяник. "Вплив концентрації ванадію(V) на будову скла K2O—P2O5—WO3—V2O5". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 3 (6 липня 2021): 72–77. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.03.072.

Повний текст джерела
Анотація:
Встановлено, що характер структуроутворення скла для системи K2O—P2O5—WO3—V2O5 визначається співвідношенням K/V і вмістом оксидів WO3 та V2O5. Синтез скла реалізовано за двостадійною схемою, що включає гомогенізацію при 1000 оС та відпал при 300 оС. За даними ІЧ-спектроскопії досліджених зразків встановлено наявність фосфатних, ванадатних та вольфраматних тетраедрів як каркасотвірних фрагментів. Також показано зростання вмісту WO66– в отриманому склі з підвищенням концентрації WO3 у вихідній шихті. В межах концентрації V2O5 від 2,8 до 32,5 % утворюються прозорі рентгенаморфні стекла від жовтого до світло-коричневого кольору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Герасименко, Н. Н. "Количественное определение содержания бора в стеклах с помощью волнодисперсионного рентгенофлуоресцентного спектрометра". ANALYTICS Russia 11, № 1 (2 березня 2021): 46–48. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2021.11.1.46.48.

Повний текст джерела
Анотація:
Приведены результаты количественного определения содержания оксида бора в стекле методом РФС на спектрометре ZSX Primus IV с помощью рентгеновской трубки мощностью 4 кВт и современного синтетического многослойного кристалла-­анализатора RX85. Проведена экспериментальная проверка системы автоматического контроля давления для поддержания стабильного вакуума в измерительной камере. Показано влияние этого параметра на стабильность полученных результатов. Тесты на повторяемость подтвердили качество полученных результатов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Дресвянников, А. Ф., Е. В. Петрова та А. И. Хайруллина. "СИНТЕЗ ПРЕКУРСОРОВ АЛЮМОКАЛЬЦИЕВЫХ ОКСИДНЫХ СИСТЕМ МЕТОДОМ АНОДНОГО ОКИСЛЕНИЯ АЛЮМИНИЯ В ВОДНЫХ РАСТВОРАХ, "Физика и химия стекла"". ������ � ����� ������, № 4 (2018): 384–93. http://dx.doi.org/10.7868/s0132665118040054.

Повний текст джерела
Анотація:
Алюмооксидная система получена путем электролиза с растворимым анодом и последующей термообработкой осадка. Показана возможность модифицирования данной системы оксидом кальция в процессе синтеза. Исследовано влияние условий синтеза (плотности анодного тока и состава электролита) на формирование высокодисперсных частиц алюмокальциевых систем. Методами лазерной дифракции, рентгенофазового анализа и электронной микроскопии исследованы структура и свойства высокодисперсных частиц, полученных электрохимическим методом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Кудряшов, Д. А., А. С. Гудовских, А. В. Бабичев, А. В. Филимонов, А. М. Можаров, В. Ф. Агекян, Е. В. Борисов, А. Ю. Серов та Н. Г. Философов. "Наноразмерные пленки Cu-=SUB=-2-=/SUB=-O: формирование методом ВЧ-магнетронного распыления, исследование структурных и оптических свойств". Физика и техника полупроводников 51, № 1 (2017): 111. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.01.44005.8318.

Повний текст джерела
Анотація:
Методом магнетронного распыления сформированы наноразмерные слои оксида меди (I) на стеклянных и кремниевых подложках при комнатной температуре в бескислородной среде и проведены исследования их структурных и оптических свойств. Показано, что на кремниевой подложке происходит формирование оксида меди с меньшей разупорядоченностью, нежели на стекле, это подтверждается большей интенсивностью и меньшей полушириной рефлексов дифрактометрической кривой. Наибольшая интенсивность рефлексов дифрактометрической кривой наблюдается для пленок Cu2O, выращенных на кремнии при мощности магнетрона 150 Вт. Спектральная зависимость коэффициентов поглощения и пропускания этих же пленок Cu2O согласуется с известными зависимостями для объемных кристаллов. В рамановских спектрах пленок идентифицированы фононы, соответствующие кристаллической решетке кубических кристаллов Cu2O. DOI: 10.21883/FTP.2017.01.8318
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Оксидні стекла"

1

Петров, Дмитро Вікторович. "Технологія оптичних кольорових стекол інфрачервоного діапазону спеціального призначення". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41528.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (Ph.D) за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертація присвячена створенню оптичних кольорових стекол зі спектральними параметрами – коефіцієнтом пропускання на довжині хвилі 1060 τ(λ₁₀₆₀) >65 %, поглинанням у спектральному діапазоні до 950 нм та технологіям їх отримання. На цей час існуючі стекла лише частково виконують ці умови, або технології їх отримання є нерентабельними для масового виробництва, тому було поставлена задача про створення стекол, які б могли задовольняти ці умови з фактором технологічності у виробництві. Вирішення досягнуто завдяки дослідженням поглинальної дії системи барвників Cr₂O₃-Mn₂O₃ у системі R₂O-PbO-SiO₂ та додатковому нанесенню оптичного покриття. Завдяки дослідженням було встановлено механізми забарвлення з урахуванням впливу домішок-барвників (Fe₂O₃/FeO), а також знайдені оптимальні концентрації барвників у склі. При розробці технології отримання оптичного кольорового скла були дослідженні основні технічні операції та методи контролю якості скла, що дозволяє отримувати дане скло у виробничому масштабі. Розроблені параметри контролю протікання процесів гомогенізації та освітлення розплаву скла з метою підвищення якості продукції. Також були розроблені методики обробки деталей зі скла та нанесення оптичних покриттів. Для автоматизації виробництва даної продукції та зменшення впливу людського фактору було розроблено програмне забезпечення автоматичної системи керування технологічними процесами (АСК ТП).
Dissertation for the Ph.D. degree in specialty 05.17.11 – "Technology of refractory nonmetallic materials". – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2019. The dissertation is devoted to the development of infrared optical glasses with next spectral characteristics, as well as the creation of technologies for their production. The spectral characteristics are transmittance at a wavelength of 1060 nm 1060 τ (λ₁₀₆₀)>65% and absorption in the spectral range up to 950 nm. The solution to this problem was achieved due to the addition of the Cr₂O₃-Mn₂O₃ colorant system to the glass matrix of the R₂O-PbO-SiO₂ system, as well as the additional optical thin-film coatings. For production implementation optical color glass a pot regenerator furnace was used. The ceramic vessel with a volume of 500 liters was chosen. The temperature of the production was 1420 ± 20 °С. To improve the quality of optical glass practical studies were carried out. These studies devote to the modes of batch filling, mixing and temperature parameters. Fundamental researches were conducted on the mode of cooling of colored optical glass. For the first time for such glasses the stage of cooling made by inertia cooling of the furnace construction without gas. Due to introduction of the results and improving of the spectral parameters the volume of quality glass yield has increased. The software was developed to control the technological processes of the furnace in automatic mode.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Петров, Дмитро Вікторович. "Технологія оптичних кольорових стекол інфрачервоного діапазону спеціального призначення". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41488.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (Ph.D) за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертація присвячена створенню оптичних кольорових стекол зі спектральними параметрами – коефіцієнтом пропускання на довжині хвилі 1060 τ(λ₁₀₆₀) >65 %, поглинанням у спектральному діапазоні до 950 нм та технологіям їх отримання. На цей час існуючі стекла лише частково виконують ці умови, або технології їх отримання є нерентабельними для масового виробництва, тому було поставлена задача про створення стекол, які б могли задовольняти ці умови з фактором технологічності у виробництві. Вирішення досягнуто завдяки дослідженням поглинальної дії системи барвників Cr₂O₃-Mn₂O₃ у системі R₂O-PbO-SiO₂ та додатковому нанесенню оптичного покриття. Завдяки дослідженням було встановлено механізми забарвлення з урахуванням впливу домішок-барвників (Fe₂O₃/FeO), а також знайдені оптимальні концентрації барвників у склі. При розробці технології отримання оптичного кольорового скла були дослідженні основні технічні операції та методи контролю якості скла, що дозволяє отримувати дане скло у виробничому масштабі. Розроблені параметри контролю протікання процесів гомогенізації та освітлення розплаву скла з метою підвищення якості продукції. Також були розроблені методики обробки деталей зі скла та нанесення оптичних покриттів. Для автоматизації виробництва даної продукції та зменшення впливу людського фактору було розроблено програмне забезпечення автоматичної системи керування технологічними процесами (АСК ТП).
Dissertation for the Ph.D. degree in specialty 05.17.11 – "Technology of refractory nonmetallic materials". – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2019. The dissertation is devoted to the development of infrared optical glasses with next spectral characteristics, as well as the creation of technologies for their production. The spectral characteristics are transmittance at a wavelength of 1060 nm 1060 τ (λ₁₀₆₀)>65% and absorption in the spectral range up to 950 nm. The solution to this problem was achieved due to the addition of the Cr₂O₃-Mn₂O₃ colorant system to the glass matrix of the R₂O-PbO-SiO₂ system, as well as the additional optical thin-film coatings. For production implementation optical color glass a pot regenerator furnace was used. The ceramic vessel with a volume of 500 liters was chosen. The temperature of the production was 1420 ± 20 °С. To improve the quality of optical glass practical studies were carried out. These studies devote to the modes of batch filling, mixing and temperature parameters. Fundamental researches were conducted on the mode of cooling of colored optical glass. For the first time for such glasses the stage of cooling made by inertia cooling of the furnace construction without gas. Due to introduction of the results and improving of the spectral parameters the volume of quality glass yield has increased. The software was developed to control the technological processes of the furnace in automatic mode.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Бартницька, Н. Є. "Люмінесценція оксидних стекол, активованих ртутеподібними та рідкісноземельніми іонами." Дис. канд. фіз.-мат. наук, МО України, КУ ім.Т.Шевченка, 1993.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Оксидні стекла" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії