Списки джерел: "Ознаки дії хвороби"

1

МАКАРУК, Лариса. "МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗАБОРОНИ В АНГЛОМОВНИХ ІНФОГРАФІЧНИХ ТЕКСТАХ У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 111–19. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню англомовних інфографічних текстів із теми COVID-19. Увагу зосереджено на спектрі засобів, які покликані репрезентувати заборону певних дій у період пандемії. Встановлено, що саме цей сегмент інформації ілюструють за посередництвом піктограм, які різні за розмірами та формою. Більшість виявлених піктограм мають форму кола, значно менша частина фігурує у формі квадрата. Причому всі кола мають чітке обрамлення здебільшого червоного кольору та перехресну лінію, яка підсилює заборону виконання певної дії. Окрім того, кількість піктограм у кожному тексті варіюють. Переважно всі тексти сфокусовані на використання кількох піктограм, які візуально актуалізують небажаність контактування з індивідами, уникання відвідин громадських місць, дотиків обличчя, а саме: носа, рота, очей. Також зовсім небажаним є потискання рук, що символізує привітання та обійми. Обґрунтовано, що продуценти цих текстів також акцентують увагу реципієнтів на небажаності користування громадським транспортом та роботи в офісі, якщо останні мають будь-які ознаки хвороби. На основі здійсненого аналізу встановлено, що частину представлених піктограм складно зрозуміти, якщо не враховувати вербального складника. Тож у таких текстах доцільним є використання останнього, який і допомагає декодувати істинну семантику. Оскільки представлені тексти присвячені темі здоров’я, у них найбільше уваги приділено піктограмам з відповідними вербальними поясненнями, які виражають наказовим способом, найчастіше вдаючись до лексем на зразок don’t, avoid, touch, have як початкових заборонних інструментів. Одиничні вербальні речення без урахування візуального елемента можуть мати антонімічне трактування. У таких випадках лише завдяки піктограмі зрозуміло, що йдеться про заборону, а не про дозвіл виконувати певні дії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Дубова, О. А., О. А. Згозінська, Л. О. Ковальова та П. В. Ковальов. "СПЛЕНОМЕГАЛІЯ ЯК УСКЛАДНЕННЯ, СПРИЧИНЕНЕ БАБЕЗІОЗОМ У СОБАК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 126–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Надзвичайно розповсюдженою кровопротозойною хворобою собак регіону Центрального ПоліссяУкраїни є бабезіоз. Збудники паразитують в еритроцитах хворих тварин, зумовлюючи їхнє руйну-вання. Рештки зруйнованих клітин, вивільнені фактори еритроцитів сприяють реакції з боку лімфо-їдних тканин. Постійна патогенна стрес-стимуляція органів системи мононуклеарних фагоцитівзбудниками захворювання, особливо селезінки, призводить до гіперпластичних змін – спленомегалії.Мета роботи – визначити механізм формування спленомегалії, спричинений бабезіозом та патоген-ний вплив зміненої селезінки, встановити клінічні ознаки, стан організму під час цього ускладнення,обґрунтувати рекомендації щодо лікування хворих тварин. Матеріалом дослідження слугували соба-ки, хворі на спонтанний бабезіоз, з ускладненням хвороби на спленомегалію. Проводили клінічні і ла-бораторні дослідження для встановлення загального стану функціонування організму хворих собак.Виявлено виражену сезонну активність спалахів бабезіозу. Ускладнення перенесеного бабезіозу спле-номегалією відмічено в середньому у 7 % хворих собак. Основну кількість їх зареєстровано наприкін-ці осінньої хвилі спалаху бабезіозу в зимовий період. Спленомегалія є віддаленим наслідком дії збудни-ка та патологічних реакцій, відповідно на його вплив. Клінічно ускладнення проявляється збільшен-ням селезінки в розмірах, периспленітом. Розлади шлунково-кишкового тракту зумовлені компресій-ним впливом селезінки і часто гепатомегалією, що розвивається паралельно до гіперплазії селезінки.Лабораторні дослідження свідчать про завершення запалення і розвиток гіперплазії селезінки, запа-льні процеси, а також дистрофічні зміни у печінці, ниркову недостатність, що сукупно визначаєсимптомокомплекс псевдогепаторенального синдрому. Гіперпластично змінена селезінка загрожуєнаростанням несприятливих явищ позапечінкової портальної гіпертензії, компресійних порушеньорганів черевної порожнини, септичного розплавлення органу. Такий стан визначає необхідністьпроведення спленектомії для збереження здоров’я та життя тварини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Delva, I. I. "Синдром Персонейджа — Тернера: принципи діагностики й лікування". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 17, № 8 (31 січня 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.17.8.2021.250819.

Повний текст джерела

Анотація:

Синдром Персонейджа — Тернера (СПТ) — гостра нетравматична мультифокальна патологія плечового сплетення і його гілок неуточненої етіології. Як етіологічні розглядаються інфекційні, імунні, механічні й спадкові фактори. СПТ характеризується монофазним перебігом з гострим початком, варіабельним за часом періодом плато, повільним відновленням, різноманітними резидуальними явищами у вигляді хронічного болю й парезів. Захворювання маніфестує виникненням раптового гострого болю в плечовому поясі й руці. Протягом першого тижня захворювання на стороні болю приєднуються рухові розлади, які в 70 % випадків виникають у м’язах, що іннервуються верхнім стовбуром плечового сплетення. При підозрі на СПТ мають бути виключені: травми, компресії й пухлини плечового сплетення, шийні компресійні радикулопатії, синдром грудного отвору, хвороби мотонейрона, поперечний мієліт, патологія плечового суглоба, спондильоз, міофасціальний больовий синдром, костохондрит, гострий інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, комплексний регіонарний больовий синдром. Голкова електроміографія є визначальною в підтвердженні діагнозу СПТ, однак вона набуває інформативності лише через 2–3 тижні від початку захворювання. Магнітно-резонансна томографія плечового пояса у відновному періоді захворювання виявляє ознаки денервації м’язів плечового пояса, а в резидуальному періоді — ознаки атрофії м’язів і їх ліпідної інфільтрації. До цього часу не існує жодного методу лікування СПТ, що довів би свою ефективність у рандомізованих клінічних дослідженнях. Пероральний прийом преднізолону в гострому періоді захворювання асоціюється зі зменшенням больового синдрому і збільшенням імовірності повного функціонального відновлення. Менеджмент пацієнтів із СПТ передбачає адекватне нівелювання больового синдрому. Серед великої когорти нестероїдних протизапальних препаратів, що застосовуються для лікування гострого болю, все більше уваги приділяється декскетопрофену. Переваги декскетопрофену зумовлені його високою біодоступністю, швидким початком дії, різнорівневою (периферичною і центральною) активністю. На сьогодні в Україні декскетопрофен випускається у трьох формах (розчин для ін’єкцій, таблетки і гель) виключно як препарат Сертофен. Саме наявність різних форм Сертофену (декскетопрофену) дозволяє використовувати препарат як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах, а також дає можливість проводити ступінчасту протибольову й протизапальну терапію з наступним переходом на топікальну форму. При зменшенні больового синдрому активно застосовується фізична реабілітація, ортопедичні операції з метою фіксації лопатки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Kurchenko, A. I., A. N. Nikolaenko, G. V. Fedoruk та A. E. Khaldieieva. "ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ ЕРБІСОЛ УЛЬТРАФАРМ НА ПОКАЗНИКИ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ ПРИ ЧАСТО РЕЦИДИВУЮЧІЙ ГЕРПЕСВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 3 (28 листопада 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.3-06.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – вивчення впливу препарата Ербісол УЛЬТРАфарм (виробник ТОВ «Ербіс») на клітинну ланку імунної системи при часто рецидивуючій герпес вірусній інфекції.Матеріали та методи. Обстежено 20 хворих на часто рецидивуючий герпес (з позитивними ІФА та ПЛР аналізами до відбору в групу дослідження) із загостренням 5-6 разів на рік, та 15 практично здорових донорів без клінічних проявів герпесної інфекції на протязі життя. Всі хворі отримували стандартну рекомендовану терапію – місцево препарат валацикловір та внутрішньо м’язево препарат Ербісол Ультрафарм за рекомендованою виробником схемою.Методом протокової цитофлуориметрії визначено субпопуляційний склад лімфоцитів периферійної крові (CD3, CD4, CD8, CD19, CD56) та експресіюактивуючих та інгібуючих рецепторів (CD314(NKG2D) і CD94(NKG2A)) на цитотоксичних клітинах з використанням реагентів для визначення кластерів диференциації виробництва «Beckman Coulter Іnc.» Цитофлуорометричний аналіз виконували на проточному цитометрі NAVIOS («Beckman Coulter Іnc.»).Результати дослідження. Всі паціенти, які отримали препарат Ербісол УЛЬТРАфарм констатували поліпшення загального самопочуття. Клінічні симптоми хвороби у вигляді пухирцевих висипів зменьшувались за площею ураження та проявах болі та свербіжу в порівнянні з попереднім загостренням.За 3-місячний термін подальшого спостерігання нових рецидивів не виявлено. Зміни експресії активуючих та інгібуючих рецепторів CD 314+ та CD 94+ і на NK- і на Т-цитотоксичних клітинах показали активуючий ефект впливу препарату Ербісол УЛЬТРАфарм на Т-клітинну ланку імунної системи, а динаміка змін кількості та співвідношень активуючих NKG2D (CD314) і інгібуючих NKG2A (CD94) рецепторів – на ознаки імуноадаптивного ефекту дії препарату.Висновки. Препарат Ербісол УЛЬТРАфарм, застосований в схемі лікування часто рецидивуючого герпеса, ефективно впливає на зміни показниківекспресії СD314(NKG2D) та СD94 (NKG2A) на натуральних кілерах та Т-цитотоксичних клітинах. Отримані результати змін показників клітинного імунітету в динаміці вказують на активуючий вплив препарату, що є основою для подальшого вивчення доказових механізмів взаємовідносин Т-цитотоксичних та NК-клітини при імунозалежних станах за умови використання схем імуномодулюючої терапії препаратом Ербісол УЛЬТРАфарм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Maliuvanchuk, S. V., A. R. Grytsyk та M. V. Melnik. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНИХ ОЗНАК ТРАВИ AJUGA REPTANS L." Medical and Clinical Chemistry, № 4 (31 січня 2019): 120–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9359.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Актуальним завданням сучасної фармації є продовження досліджень лікарської рослинної сировини, яка має багатовіковий досвід використання. Перспективними для фітотерапії об’єктами є представники роду Горлянка, які традиційно застосовують у науковій та народній медицині багатьох країн при захворюваннях шлунка, сечокам’яній хворобі, отитах, стоматитах, жовчнокам’яній хворобі, запаленні придатків матки, а також як протималярійний засіб та як засіб, що поліпшує обмін речовин. У зв’язку із цим, особливий інтерес викликає вид, склад якого характеризується високим вмістом біологічно активних сполук, що зумовлюють протизапальну, кровоспинну й антиоксидантну дії горлянки повзучої (Аjuga reptans L.). Рослини роду Горлянка, що ростуть на території України, досліджено недостатньо. Перспективним є вивчення спільних та відмінних морфолого-анатомічних діагностичних ознак будови рослинної сировини досліджуваного виду роду Ajuga R. флори України. Мета дослідження – встановити морфолого-анатомічні ознаки горлянки повзучої трави для виділення діагностичних ознак. Методи дослідження. Для досліджень використовували повітряно-суху та свіжозібрану і фіксовану в суміші гліцерин – етанол – вода (1:1:1) рослинну сировину. Дослідження проводили загальновідомими методами із застосуванням мікроскопів ЛОМО Р-1 (Росія) та REICHERT L.4 (Австрія). Отримані дані фіксували за допомогою схематичних рисунків та фотографій, зроблених фотокамерою Canon A 720 IS. Результати й обговорення. У результаті проведеного макро- та мікроскопічного аналізу встановлено діагностичні ознаки горлянки повзучої трави. Висновки. Методом макроскопічного аналізу було досліджено зовнішні ознаки сировини горлянки повзучої і встановлено анатомічні діагностичні ознаки листків трави цієї рослини. Також методом мікроскопічного аналізу виявлено слабозвивисті клітини верхнього епідермісу і звивистостінні клітини нижнього епідермісу, діацитний тип продихового апарату; прості волоски; ефіроолійні залозки з великими голівками із 6–8 епітеліальних клітин. Перспективним є використання встановлених основних морфолого-анатомічних діагностичних ознак горлянки повзучої трави для розробки проекту методів контролю якості лікарської рослинної сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Podpryatov, S. E., V. P. Korchak, I. O. Belouso, S. S. Podpriatov, I. V. Satsiuk та I. M. Slobodianiuk. "Компартмент-синдром кінцівок та черевної порожнини". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (26 жовтня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11467.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: оцінити власний досвід діагностики та лікування компартмент-синдрому (КС) кінцівок та черевної порожнини. Матеріали і методи. Проведений аналіз клінічного перебігу, діагностики та лікування КС у 5 пацієнтів. Результати досліджень та їх обговорення. КС верхньої кінцівки спостерігали у 2 хворих, нижньої – в одного. У всіх пацієнтів ознаки КС виникли через 3 тижні після первинного ураження. В одному спостереженні після укусу собаки спостерігали значне підвищення активності трансаміназ. Виконання декомпресії фасціальних футлярів та проведення антиклостридіальної антибактеріальної терапії впродовж 23 діб дозволило досягти повного одужання пацієнта. В другому спостереженні травма плеча на тлі приймання варфарину супроводжувалась наростанням підфасціальної гематоми. Застосування іншого препарату антикоагулянтної дії та здійснення фасціотомії сприяло одужанню. В обох пацієнтів за даним ультразвукового дослідження виявлено втрату структурності та набряк м’язів. Патогномонічність цих ознак слід перевірити в подальших дослідженнях. У третього пацієнта з КС, тотальною підшкірною та міжм’язовою флегмоною гомілки та стегна на тлі лімфостазу виконано ампутацію кінцівки на рівні верхньої третини стегна. Інтраабдомінальну гіпертензію (ІАГ) на рівні 20 мм рт. ст. і вище в перші 3 доби після внутрішньочеревного операційного втручання спостерігали у 12 пацієнтів. Завдяки інтенсивній терапії у 9 пацієнтів нормалізувались гемодинаміка, дихання та показники метаболізму та внутрішньочеревний тиск. У 3 пацієнтів хірургічні ускладнення зумовили виконання релапаротомії. Абдомінальний компартмент-синдром (АКС) спостерігали у 2 хворих. Стан одного хворого був помилково оцінений як неадекватне поповнення водно-електролітного балансу. Продовжено інтенсивну терапію з позитивним балансом 3200 мл. В подальшому виникли ниркова недостатність та рецидивуючий сепсис, лікування яких впродовж 27 діб виявилось неефективним. Ще у одного хворого своєчасна діагностика АКС і проведення адекватної терапії супроводжувались швидким одужанням. Компартмент-синдром кінцівок та черевної порожнини є небезпечним для життя ускладненням, яке має особливі прояви і потребує спеціального лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Symonenko, N. A., O. S. Shpychak, H. D. Slipchenko та О. А. Ruban. "Обґрунтування вибору допоміжних речовин для створення таблеток на основі пастернаку посівного трави екстракту густого". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 149–60. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-149.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. У сучасних умовах серцево‐судинні захворювання займають одну з провідних позицій з-поміж неінфекційних хвороб в усьому світі, що, зі свого боку, призводить до інвалідизації та смертності хворих. Найбільш поширеними нозологічними формами, що потребують особливої уваги та невідкладних дій з боку медичних працівників, є ішемічна хвороба серця (з ознаками стенокардії та інфаркту міокарда), атеросклероз, інсульт, серцева недостатність, кардіоневрози, артеріальна гіпертензія, хвороби периферійних артерій та ін. Особливу роль у лікуванні вище зазначених патологій відіграють фітопрепарати, актуальність розроблення на упровадження у виробництво і медичну практику яких не викликає сумніву. Мета. Обґрунтування вибору допоміжних речовин з метою їх уведення до складу таблеток кардіопротекторної, протизапальної та спазмолітичної дії, розроблених на основі рослинної субстанції пастернаку посівного трави екстракту густого для лікування та профілактики захворювань серцево‐ судинної системи. Матеріали та методи. У роботі були використані фізико‐хімічні, фармакотехнологічні та статистичні методи аналізу. Як активний фармацевтичний інгредієнт було обрано пастернаку посівного трави екстракт густий та дозволені до медичного застосування допоміжні речовини. Таблетки отримували методом вологої грануляції. Дослідження впливу допоміжних речовин на такі показники, як однорідність маси таблеток, стираність та стійкість до роздавлювання, а також їх розпадання проводили відповідно до вимог ДФУ 2‐го видання. Також вивчали залежність стійкості таблеток до вологи від природи допоміжних речовин у їх складі. Результати. Результати випробувань свідчать про недоцільність попереднього переведення густого екстракту у сипкий стан у разі змішування з досліджуваними носіямичерез високі значення вологопоглинальної здатності отриманих систем. Тому на наступному етапі випробувань густий екстракт безпосередньо уводили до складу таблеткової маси з подальшим гранулюванням. На підставі проведених фармакотехнологічних досліджень нами було установлено, що оптимальний залишковий вміст вологи в масі для таблетування має знаходитись в межах (2,5 ± 0,5) %. Визначено оптимальне значення тиску пресування на рівні 110 МПа, що забезпечує розпадання таблеток протягом 5–6 хв. та необхідну стираність на рівні 0,2–0,3 %. Висновки. На основі проведених фізико‐хімічних і фармакотехнологічних досліджень та одержаних результатів було обрано оптимальний склад допоміжних речовин для нового таблетованого лікарського засобу, розробленого на основі рослинної субстанції пастернаку посівного трави екстракту густого методом вологої грануляції, а саме: мікрокристалічну целюлозу, крохмаль картопляний, кросповідон XL 10, аеросил.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Дрок, І. С. "ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІЦІЇ ТА МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ ЗАГОСТРЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник, № 6(35) (7 травня 2021): 87–90. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).695.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою написання статті є визначення форм взаємодії поліції та медичних закладів в умовах загострення санітарно-епідемічної ситуації в Україні та надання їм характеристики. У статті наголошено на важливості злагодженої взаємодії поліції та медичних закладів, особливо в умовах загострення санітарно-епідемічної ситуації. Автор виділяє п’ять форм такої взаємодії, які охоплюють як внутрішню, так і зовнішню діяльність поліцейських: взаємодію під час функціонування електронного сервісу «Дій вдома» - Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та, зокрема, інформаційної системи епідеміологічного контролю за поширенням COVID-19, що є частиною сервісу. Станом на 15 червня 2020 року 40 314 осіб скористалися мобільним додатком «Дій вдома». Взаємодія Національної поліції України та органів МОЗ України полягає в тому, що органи МОЗ України вносять до системи «Дій удома» інформацію про осіб, які потребують самоізоляції, а Національна поліція України здійснює поточний контроль дотримання правил самоізоляції; проведення медичними працівниками інструктажів для поліцейських перед патрулюванням громадських місць про правила дотримання карантину, особливості застосування протиепідемічних заходів, специфіку розповсюдження хвороби COVID-19, ознаки хвороби COVID-19; огляд поліцейських медичним працівником перед патрулюванням громадських місць; залучення лікарів до онлайн-консультацій; виклик швидкої медичної допомоги (або спеціально обладнаних медичних бригад (за можливості)) у разі виявлення в осіб ознак COVlD-19. Окремі форми взаємодії, визначені нами, активно реалізуються та мають позитивні результати (як- от використання програми «Дій удома»). Проте деякі форми взаємодії, запропоновані в роботі, потребують обов’язкового впровадження у діяльність Національної поліції України та медичних закладів (як-от проведення інструктажів медичними працівниками для поліцейських перед патрулюванням громадських місць; залучення лікарів для онлайн-консультацій поліцейських).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Колішецька, М. А. "ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В БРОНХАХ МОРСЬКИХ СВИНОК У ПАТОГЕНЕЗІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ Й ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКА ТА ЇХ ФАРМАКОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (22 травня 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12108.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Лікарі практичної охорони здоров’я досить часто спостерігають різне поєднання захворювань, у тому числі трапляються випадки бронхіальної астми і виразкової хвороби шлунка, які, безперечно, обтяжують перебіг цих недуг та лікування. Мета дослідження – вивчити стан прооксидантної і антиоксидантної систем у бронхах морських свинок за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми (ЕБА) та експериментальної виразкової хвороби шлунка (ЕВХШ) до лікування і після застосування антиоксиданта тіотриазоліну. Методи дослідження. Експериментальне дослідження проводили на 64 морських свинках (самцях) масою 180–220 г, яких поділили на 6 груп по 9 тварин у кожній, крім 1-ї (10 тварин). До 1-ї групи (контрольної) входили інтактні морські свинки, до 2-ї – тварини з ЕБА та ЕВХШ (5-та доба), до 3-ї – морські свинки на 19-ту добу поєднаного модельного процесу, до 4-ї – тварини з ЕБА й ЕВХШ (26-та доба), до 5-ї – морські свинки на 33-тю добу ЕБА та ЕВХШ до лікування, до 6-ї –етварини з ЕБА й ЕВХШ після застосування тіотриазоліну внутрішньом’язово в дозі 100 мг на 1 кг маси щодня впродовж 10 діб (з 23-ї до 33-ї) експерименту. Результати й обговорення. Результати біохімічних досліджень свідчать про те, що за умов розвитку ЕБА та ЕВХШ спостерігали характерні ознаки розвитку оксидантного стресу, що проявлявся надмірним утворенням продуктів ліпопероксидації на тлі депресії ензимної ланки антиоксидантної системи. Введення тіотриазоліну призводило до суттєвого зниження вмісту дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду в бронхах – відповідно, на 44,3 % (р1≤0,05) та 38,5 % (р1≤0,05), а також підвищення рівня супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази в бронхах – відповідно, на 32,1 % (р1≤0,05), 38,3 % (р1≤0,05) та 35,1 % (р1≤0,05) порівняно з групою тварин, яких не піддавали впливу цього препарату. Висновок. Результати проведеного впродовж 10 діб лікування тіотриазоліном показали достовірне пригнічення надмірної активності ліпопероксидації з одночасним підвищенням активності антиоксидантної системи в морських свинок при експериментальній бронхіальній астмі та експериментальній виразковій хворобі шлунка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Kondratenko, S. I., O. M. Mogіlnay, O. V. Sergienko, O. P. Samovol, Yu M. Lankaster та R. V. Krutko. "АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ ГІБРИДІВ F1 КАБАЧКА". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 28–38. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-28-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Оцінити адаптивний потенціал гібридів F1 кабачка зарубіжної селекції за комплексом кількісних цінних ознак. Методи. Об’єкт досліджень – 19 гібридів F1 походженням з США, Великобританії, Іспанії і Італії. Стандарт – вітчизняний гібрид Атілла F1. Для оцінки параметрів адаптивної здатності і екологічної пластичності гібридів F1 використовували наступні показники: загальна і специфічна адаптивна здатність генотипу (ЗАЗi і САЗi); відносна стабільність (Sgi); коефіцієнт екологічної пластичності (bi); селекційна цінність генотипу (СЦГi). Результати. За результатами досліджень 2017–2019 років для агрокліматичної зони Лівобережного Лісостепу України виділено перспективні гібриди F1 як цінні генетичні джерела для адаптивної селекції кабачка. Серед проаналізованих гібридів F1 виділилося два зразки Alexander F1 (К-2128) і Mikinos F1 (К-2129), які мали, у порівнянні зі стандартом, кращі показники адаптивного потенціалу та вищі показники загальної урожайності (Xmed = 72,28…79,05 т/га, СЦГ і = 39,60…68,12) та вмісту вітаміну С у плодах (Xmed = 11,92…12,01 мг/100 г, СЦГi = 4,82…10,55). Ще один гібрид, Paychek F1 (К-2132), мав високий адаптивний потенціал та рівень прояву за трьома кількісними ознаками – загальною урожайністю (Xmed = 78,16 т/га, СЦГi = 53,87), вмістом загального цукру (Xmed = 2,81 %; СЦГi = 1,54) та вітаміну С у плодах (Xmed = 19,64 мг/100 г, СЦГi = 8,15). Висновки. Виділено три перспективних, високоврожайних гібридів F1 кабачка (Mikinos F1 (К-2129), Paychek F1 (К-2132) Alexander F1 (К-2128)), які за рівнем прояву ознаки “Загальна урожайність” належать до інтенсивного типу вирощування (bi > 1). Виділено чотири гібриди F1 (Gold Rush F1 (К-2125), Afrodite F1 (К-2126), Celeste F1 (К-2127) та Cronos F1 (К-2131)), які за проявом ознаки “Вміст загального цукру у плодах” та чотири гібридні зразки (Best of British F1 (К-2116), Defender F1 (К-2117), Eight Ball F1, Cronos F1 (К-2131)), які за проявом ознаки “Вміст вітаміну С у плодах” продемонстрували низьку залежність від умов вирощування (bi < 1) і є цінними генетичними джерелами для адаптивної селекції. Виділено 2 гібриди F1 (Mikinos F1 (К-2129), Paychek F1 (К-2132)), у яких був більш подовжений період плодоношення майже на 7–12 діб у порівнянні з стандартом. За період 2017–2019 рр. до комплексу основних збудників хвороб (вірусів, бактеріозу і фузаріозу) та шкідника попелиці виділено один гібридний зразок – Celeste F1 (К-2127), у якого спостерігався рівень стійкості на рівні 7 і 9 балів за шкалою РЕВ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зміст

Добірка наукової літератури з теми "Ознаки дії хвороби"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Статті в журналах з теми "Ознаки дії хвороби"

Дисертації з теми "Ознаки дії хвороби"