Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Об'єктивний показник.
Статті в журналах з теми "Об'єктивний показник"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-21 статей у журналах для дослідження на тему "Об'єктивний показник".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ярошенко, В. М. "Ексергетичний аналіз повітряної компресорної установки". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 158–64. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2166.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначення енергетичної ефективності компресорних установок за допомогою коефіцієнтів перетворення енергії , які базуються тільки на першому законі термодинаміки, не є об'єктивним показником їх енергетичної ефективності , а навіть хибним. Так як при цьому не враховуються якість енергетичних потоків та рівень їх оборотності – обмеження, які витікають із другого закону термодинаміки , відповідно до якого теплова енергія являється енергією нижчого ґатунку в порівнянні з енергією стиснутого газу або механічною та електричною. В результаті такого підходу автори деяких робіт стверджують, що тільки 5-15 % електричної енергії, що витрачається, трансформується в енергію стислого повітря, а 85-95 % передається тепловому потоку, який скидається до навколишнього середовища. При термодинамічному аналізі термомеханічних систем найбільш доцільним являється метод функцій (ексергетичний), який по відношенню до традиційного методу циклів є більш простим та універсальним, так як не потребує визначення та аналізу допоміжних моделей порівняння. Застосування ексергетичного методу при термодинамічному аналізі повітряних компресорних установок дозволяє враховувати не тільки кількісні показники при енергетичних перетворюваннях в процесах, але і визначати якісні характеристики енергетичних потоків. Приводяться результати розрахунку ексергетичних показників суднової повітряної компресорної установки та побудована на їх основі діаграма ексергетичних потоків , що дозволяє визначити при цьому процеси з найбільшим рівнем необоротності (рівнем деградації енергії), як в абсолютних так і в відносних показниках, до яких в першу чергу відносяться проміжні та кінцеві охолоджувачі. Такий підхід дозволяє рекомендувати першочергові заходи для оптимізації процесів енергетичних перетворень в компресорних системах з метою підвищення їх загальної термодинамічної та техніко-економічної ефективності
2
Ічанська, О. М., та О. В. Гірчук. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМПАТІЇ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 82–87. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.53.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати дослідження емпатії студентів-психологів різних курсів навчання. Для першокурсників характерні наступні особливості: низькі показники усіх параметрів емпатії, за винятком ідентифікації в емпатії. Вони лише ситуативно здатні бачити поведінку партнерів, не здатні діяти в умовах браку об'єктивної інформації про них, мають активні установки, що перешкоджають емпатії, часто намагаються уникати особистих контактів, що ускладнює функціонування всіх емпатичних каналів. Низькі показники у студентів 3 курсу домінують лише у трьох параметрів емпатії: емоційний канал, інтуїтивний канал, установки, що сприяють емпатії. Третьокурсники відрізняються стійкістістю середніх показників за усіма параметрами емпатії, а також високого рівня раціонального каналу емпатії. Порівняння рівневих показників дозволяє виявити значну представленість у першокурсників показників низького рівня емпатії, яка у студентів-психологів 3-го курсу дещо зменшується, але має достатньо виражений прояв. Дуже низькі показники емпатії не притаманні вибірці ні в цілому, ні окремо для кожного з курсів навчання. Значимо вищі у третьокурсників показники тільки двох параметрів емпатії: «раціональний канал емпатії» та «установки, які сприяють емпатії». Отримані результати демонструють хоч і позитивні, але доволі повільні зміни, оскільки у третьокурсників за більшістю параметрів емпатії домінують середні або низькі показники емпатії.
3
Parpan, T. V., O. I. Holubchak, V. M. Hudyma, N. F. Prykhodko, R. I. Falko та Ya O. Kyrylenko. "Характеристика рекреаційно-оздоровчих лісів Івано-Франківщини та оцінювання їх потенціалу на постійних дослідних об'єктах". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (25 листопада 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.36930/40310501.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення попиту на відпочинок у лісах карпатського регіону ставить перед управлінцями лісового господарства нові виклики, пов'язані з формуванням рекреаційно привабливих лісів. Оптимізувати рекреаційне лісокористування можна через відповідне регулювання кількісного та якісного складу лісів, посилення їх сприятливого впливу на природне середовище та повноцінне виконання ними екосистемних (передовсім соціальних) послуг. Для реалізації цього завдання необхідне інтегральне та об'єктивне оцінювання їх стану і рекреаційного потенціалу. Для встановлення лісівничо-таксаційних і ландшафтно-рекреаційних особливостей рекреаційно-оздоровчих лісів Івано-Франківщини проаналізовано дані лісовпорядкування 2010 р. Оцінено вплив рекреантів на стан деревостанів та їх рекреаційний потенціал на прикладі трьох постійних дослідних об'єктів (далі – ПДО), розташованих у рекреаційно-оздоровчих лісах області. З'ясовано, що зі семи підкатегорій захисності рекреаційно-оздоровчих лісів найбільша частка припадає на лісогосподарську та лісопаркову частини лісів зелених зон навколо населених пунктів (70 та 20 % відповідно). За групами типів лісу переважають грабово-дубові ліси (39 %), а за віком – середньовікові насадження (59 %). Частка лісів з низькою рекреаційною оцінкою становить 65 %, середньою – 24 % і високою – 11 %. Понад 80 % лісів цієї категорії росте на висоті до 430 м н.р.м. На основі здійснених досліджень на трьох ПДО встановлено, що стадії рекреаційної дигресії є незначними, угруповання є "умовно непорушені" і належать до категорії "нормального росту та розвитку". За шістьма класами ІUFRO встановлено, що на ПДО Вістова-1-20 та Рибне-2-20 показник товарності деревини є нижчим від середнього. На ПДО Рибне-2-20 показник класу довжини крони є також нижчим від середнього. Решта показників на цих ділянках є вищими або наближеними до середніх. На ПДО Підлюте-3-20 показники усіх класів вищі від середніх.
4
Tretyakov, O., B. Harmash, B. Khalmuradov та Ye Biletska. "РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ ПРАЦІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 120–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.120.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті розглянуті питання щодо аналізу принципів, методів і критеріїв оцінки ризику. Дано визначення поняттю професійного ризику, як нанесення шкоди здоров'ю людини умовами професійної діяльності. Встановлено, що основним напрямком підвищення безпеки умов праці є системний підхід, заснований на аналізі та оцінці ризиків, обумовлених специфікою процесів у транспортній галузі. Виявлено об'єктивні закономірності виникнення небезпек у професійній діяльності працівників залізничного транспорту. Сучасна тенденція глобалізації світової економіки та регіональної інтеграції підвищила необхідність у співпраці між різними країнами, оскільки об'єктивно існують спільні цілі і підходи в сфері промислової безпеки та гігієни праці, необхідність взаємодії між професійною безпекою і змінами в навколишньому середовищі, а також між гігієною і продуктивністю праці. Метою такої системної політики є попередження нещасних випадків і професійних захворювань працівників в результаті виникнення небезпечних ситуацій і аварій на транспорті. Отримано єдиний підхід до розрахунку виробничого ризику в залежності від параметрів робочої зони з урахуванням часу перебування працюючих у зоні дії небезпечних факторів, який не потребує введення множини шкал для характеристики якості середовища. На основі алгоритму перетворення параметрів середовища в показник виробничого ризику був проведений аналіз карт умов праці за результатами атестації робочих місць регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Отримані показники інтегрального ризику свідчать про суб`єктивність оцінки фактичних умов та характеру праці згідно існуючого законодавства. Виявлено протиріччя українського законодавства світовим нормам щодо охорони здоров`я та безпеки праці для створення контрольованих умов, які мінімізують можливі наслідки шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу. Запропоновано метод визначення рівня небезпеки для працівників у робочій зоні за умов сумісної дії шкідливих факторів різних класів, який передбачає, що отримані на основі ризик-орієнтованого підходу залежності можна застосовувати для атестації робочих місць, при визначенні пріоритету щодо заходів з охорони праці з урахуванням рівня виробничого і професійного ризиків
5
Логвиненко, Микола, Дмитро Печура, Сергій Сторожук та Олена Вабіщевич. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ ОПТИКО – ЕЛЕКТРОННОГО ПОДАВЛЕННЯ В УМОВАХ ПРОТИДІЇ ЗЕНІТНИМ КЕРОВАНИМ РАКЕТАМ". Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації, № 17(24) (31 грудня 2021): 27–34. http://dx.doi.org/10.54858/dndia.2021-17-4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано методичні підходи до оцінювання ступені захищеності літального апарата у процесі подолання зони протиповітряної оборони, яка контролюється розрахунком переносного зенітного ракетного комплексу. Для кількісної оцінки процесу придушення інфрачервоних головок самонаведення зенітних керованих ракет авіаційними засобами оптико-електронної протидії авторами запропоновано використовувати один із показників бойової ефективності, а саме зміну площі зони можливих атак. Використання зазначеного показника ефективності захисту літального апарату дозволяє об'єктивно оцінити вплив окремих факторів на процес наведення ракети та визначити шляхи збільшення ефективності захисту. Запропонована методика оцінки ефективності захисту літального апарату від зенітних ракет з інфрачервоними головками самонаведення дозволяє виконати це як якісно, так і кількісно.
6
Romaniuk, I. "THE SYSTEM OF STATISTICAL OBJECTIVE AND SUBJECTIVE INDICATORS OF MEASURING QUALITY OF LIFE." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Economics, no. 169 (2015): 46–52. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/169-4/8.
Повний текст джерела
7
Завацький, Юрій, Вадим Завацький, Наталя Давиденко, Іван Курта, Ольга Курта, Оксана Ніколаєвська та Римма Харченко. "Формування індивідуальної кар'єрної стратегії в аспекті соціальної мобільності особистості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T2 (2019): 65–73. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-65-73.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається поняття кар'єри як посадове досягнення в професійному плані і як процес самореалізації особистості, досягнення нею професійних і життєвих вершин; розкрито детермінанти кар'єрного шляху на різних рівнях: особистісному, суб'єктно-професійному, міжособистісному, управлінському; викладається розуміння індивідуальної життєвої стратегії особистості; аналізуються особливості кар'єрних стратегій особистості. Показано, що кар'єра може бути описана через процес розвитку в професійній або організаційних сферах. При цьому ступінь успішності цього професійного або організаційного розвитку може бути розглянута з погляду існуючих об'єктивних зовнішніх критеріїв або з погляду суб'єктивного внутрішнього самовідчуття. І, нарешті, по-третє, кар'єра як явище може бути вивчена у вигляді процесу, що динамічно протікає, або розглянута в якості певного статичного зрізу. Незважаючи на багатство представлених думок, у сучасній літературі досить складно зустріти визначення, що одночасно враховує всі ці сторони обговорюваного поняття. Це не означає невірності висунутих дефініцій, а всього лише звужує для дослідника коло розглянутих проблем, тобто служить практичним завданням дослідження. У той же час у рамках нашої статті, у якій ми вивчаємо багато представлених концепцій для одержання єдиної картини факторів, що виявляють вплив на кар'єрні процеси, ми не можемо залишити без уваги ні одну з їхніх сторін. Тому більш широким визначенням кар'єри може стати процес і (або) результат нагромадження об'єктивних показників і суб'єктивно задовольняючих особистість досягнень у професійному й (або) посадовому розвитку.
8
Звиглянич, С. М., М. О. Романов, М. Ф. Линник та Т. А. Позовна. "Оцінка можливостей комплексу озброєння в ході планування ураження виявлених об’єктів". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.03.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається підхід до оцінювання бойових можливостей комплексів озброєння різних типів під час планування ураження виявлених цілей. Сучасні комплекси озброєння представляються у якості складних антропотехнічних систем, які функціонують в режимі жорсткого часового обмеження. Це, в свою чергу, зумовлює підвищення вимог як до технічної готовності комплексу озброєння по виконанню функціональних задач, так і підвищення вимог до номерів бойових розрахунків, які безпосередньо управляють цією зброєю і використовують засоби за призначенням. Запропоновано загальний підхід до оцінки можливостей комплексів озброєння різного призначення. Даний підхід опирається на цілком об'єктивні показники. Проста кількісна оцінка дає можливість на основі введених критеріїв проводити оцінювання існуючих однотипних комплексів озброєння. Цей підхід може лягти в основу методик для оцінювання готовності конкретних типів комплексів озброєння. За результатами такого оцінювання з'являється можливість прогнозування рівня готовності комплексів озброєння до бойового застосування.
9
Копча, В., та Р. Фрідманський. "Реформування поліцейських сил Чеської Республіки: основні напрями правового забезпечення". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 4 (12 квітня 2022): 116–25. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2021.4.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу законодавчого забезпечення реформуванню поліцейських сил в Чеській Республіці. Особливу увагу приділено напрямам реформування поліції, які знайшли відображення в законодавстві. Дослідження реформи поліцейських сил у державах Центральної Європи і, зокрема, в Чеській Республіці є актуальним завданням, виходячи з низки аргументів. Перше, реформа поліції в Україні, яку було розпочато після Революції гідності 2014 р., потребує врахування досвіду реформаторських зусиль у тих державах, які успішно провели подібні реформи і Чеська Республіка належить до таких країн. Друге, серед багатьох аспектів реформи у цьому напрямі важливим є акцент на створення якісного законодавства, яке би створило основи для ефективної діяльності поліції, з одного боку, а, з іншого – забезпечило безумовне дотримання прав людини. Зроблено висновок, що вектор реформи поліції в цій державі відбувався у декілька етапів, протягом яких поліцейські сили набували нової якості поліцейської служби в державі, заснованій на верховенстві права. Об'єктивно відповідні ключові показники містилися у вимогах Європейського Союзу, підготовка до вступу до якого передбачала активне й цілеспрямоване реформування поліції на основі цих стандартів. Крім того, зміст і предмет законодавства Чеської Республіки щодо поліції може стати в нагоді для вітчизняного законодавця у таких аспектах як: а) організація поліцейської діяльності; б) окреслення спеціальних повноважень поліції; в) статусу поліцейських.
10
Тимощук, О. М., та О. В. Мельник. "ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ ПРИ БУНКЕРУВАННІ СУДЕН". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 36–43. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.2.33.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Прийнятний рівень ризику при проведенні бункерування визначається тими витратами, які готове нести суспільстводля досягнення безпеки. Оптимальність співвідношень залежить від рівності між витратами на забезпечення безпеки і ціною збитків від аварій [1]. При обгрунтуванні вимог до рівня ризику необхідно враховувати як прийняту концепцію аварійності і травматизму, так і накопичений до теперішнього часу досвід при експлуатації засобів водного транспорту [2]. Звідси випливає необхідність визнати об'єктивно існуючі ризики, зокрема при проведенні бункерування, і навчитися їх нормувати, застосовуючи такі способи: вибір величини показників ризику відповідно значень, які встановлено в морській галузі; обґрунтування оптимальних за обраними критеріями кількісних показників ризику.Склад заходів можна оцінити рішенням оптимізаційної задачі –при мінімальних витратах, вибрати такий набір заходів, впровадження яких знижує ймовірність аварії до допустимого (заданого) рівня. При вирішенні задачі прийнято, що кошти виділяються на покращення шести найбільш значних факторів, що включають як безпеку обладнання і технологій, так і факторів діяльності людини, які мають найбільший вплив на безпеку проведення процесу бункерування: готовність технічних засобів бункерування, підготовка персоналу, проведення технічного обслуговування, ремонт, резервування обладнання, якість прийняття рішень при бункеруванні [3]. Визначено вартісні характеристики мір впливу на фактори безпеки бункерування. Була розроблена багатофакторна модель оцінювання грошових витрат на міри впливу на безпеку бункерування. Імітаційне моделювання грошових витрат здійснювалось за допомогою рівномірного розподілу випадкових величин на заданому проміжку, а також нормального розподілу з заданими параметрами (математичним сподіванням та середнім квадратичним відхиленням).Ключові слова: безпека бункерування, фактори безпеки, багатофакторна модель оцінювання грошових витрат, імітаційне моделювання грошових витрат.
11
Подригало, Михаил. "Оцінка питомої потужності двигуна при проектуванні автотранспортних засобів". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 222–28. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.222-228.
Повний текст джерелаАнотація:
Зростання динамічних властивостей автотранспортних засобів є об'єктивним і безперервним процесом. Запас потужності, потрібний для створення необхідного прискорення, повинен закладатися в конструкцію при проектуванні автомобіля. Для інтенсивного розгону автотранспортного засобу від мінімальної швидкості або з місця, а також для обгону транспорту, що йде попереду зі зниженою швидкістю, автотранспортному засобу, що виконує обгін дуже важливо підвищити свою швидкість за максимально короткий час з тим, щоб обійти цей транспорт по найкоротшому шляху. Слід зазначити також, що обгін необхідно забезпечити при мінімальному збільшенні потужності двигуна, оскільки резерв потужності двигуна, який закладається при проектуванні, обмежений такими факторами, як собівартість виробництва, собівартість транспортної роботи, запас паливних резервів і т.д.
Правильний вибір значень динамічних властивостей сприяє підвищенню конкурентоспроможності автотранспортних засобів на світовому ринку. Слід зазначити, що той виробник, який здатний прогнозувати розвиток вимог суспільства до того чи іншого показника динамічних властивостей, має високі шанси на успіх. Тому, створюючи новий автотранспортний засіб, конструктори повинні враховувати експлуатаційні, споживчі та властивості безпеки, які будуть затребувані суспільством.
Необхідно мати математичний апарат, який дозволяє на стадії проектування здійснювати раціональний вибір питомої потужності двигуна за умовою забезпечення необхідних динамічних характеристик автотранспортних засобів і від часу початку проектування продукції, і конкурентоспроможності його на ринку.
Отримані залежності дозволяють здійснювати на стадії проектування раціональний вибір потужності двигуна за умовою забезпечення необхідних динамічних характеристик автотранспортного засобу. Для реалізації потенційних можливостей автотранспортних засобів необхідно встановлювати двигуни, потужність яких значно перевищує ті, що реально використовуються. Реалізація запропонованих рекомендацій забезпечить високий технічний рівень і конкурентоспроможність перспективних автотранспортних засобів на світовому ринку. Отримані результати можуть бути рекомендовані фахівцям для використання при проектуванні, виробництві, сертифікації та експлуатації автотранспортних засобів.
12
Левандівський, О. Т., та Т. В. Циріль. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 188–99. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.188-199.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті уточнено сутність і зміст інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону. З точки зору теорії позикових коштів, при аналізі ринку капіталу застосовується неокласична методологія, яка досліджує фактори, що визначають попит, пропозицію і рівновагу на ринку.
Відзначено, що інвестиційна привабливість ‒ найважливіший фактор активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Інвестиційна привабливість розглядається як комплексна соціально-економічна характеристика об'єкта з об'єктивних і суб'єктивних факторів, що дозволяє інвесторові прийняти рішення про доцільність інвестування.
Виявлено, що оцінку інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону слід проводити з урахуванням особливостей виробництва, економічного становища, в якому перебуває сільське господарство в даний момент, а також рівня та ефективності державної підтримки. Інвестиційна привабливість містить в собі дві складові: інвестиційний потенціал і інвестиційний ризик, які втілюють в собі цілу низку приватних показників.
Неодмінна умова оптимізації розмірів інвестицій і програмування інвестиційного ефекту відноситься до вдосконалення форм і змісту інвестицій в їх тісному взаємозв'язку.
На основі проведеного дослідження робиться висновок про те, що під дією одних і тих же умов регіону може змінюватися як інвестиційний потенціал, так і інвестиційний ризик. Такий висновок робить поняття «інвестиційна привабливість» основним і представляється нам більш обґрунтованим. Райони, у яких низький потенціал і високий ризик в інвестиційному плані, непривабливі. Але навіть до таких регіонів можуть проявити інтерес інвестори, орієнтовані на інвестиції в вузьку сферу або прийшли на високо ризиковану територію заради того, щоб отримати надприбутки. Так, регіони, у яких найменший ризик, мають найбільший потенціал і навпаки.
13
Кушнеров, В’ячеслав. "Ціннісно-смислові особливості на різних етапах життєвого шляху". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 187–96. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-187-196.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано погляди вчених на визначення цінностей, їх смислову природу та види. Ціннісно-смислові орієнтації розглянуто як індивідуальна система ціннісно-смислових координат життєвого шляху особистості. Мета дослідження - теоретично проаналізувати та емпірично виявити ціннісно-смислові орієнтації чоловіків різного віку. Методи дослідження теоретичний аналіз наукових першоджерел, психодіагностичний метод, що включав тест смисложиттєвих орієнтацій, морфологічний тест життєвих цінностей, методи математичної статистики. Результати. Вивчено індивідуальну систему цінностей людини з метою кращого розуміння сенсу його дії. Встановлено, що чоловіки 30 – 40 років серед життєвих цінностей орієнтовані на власний престиж, високе матеріальне становище. Для чоловіків в віці ранньої дорослості серед життєвих цінностей важливими є розвиток себе, збереження власної ідентичності, креативність. Продемонстровано особливості життєвих сфер у чоловіків різного віку: сфера захоплення грає важливу роль в житті чоловіків ранньої дорослості, а сфера сімейного і суспільного життя важливі для чоловіків віком до 40 років. Показано, що у юнаків показники по всіх шкалах актуальних смислових орієнтацій нижче середнього (СЖО), у чоловіків в віці середньої дорослості актуальні смислові орієнтації характеризуються високими показниками усвідомлення минулого і теперішнього і низьким усвідомленням майбутнього, середними показниками за субшкалами локусу контролю -Я і локусу контролю - життя. Заключення. Продемонстровано, що система особистісних смислів у чоловіків в середньої дорослості спрямована на те, щоб жити, але низька усвідомленість цілей в житті орієнтує систему особистісних смислів на адаптаційні форми взаємодії з об'єктивною реальністю. У юнаків низький рівень усвідомлення майбутнього є руйнівним для особистості, оскільки перспектива майбутнього дозволяє людині усвідомлено і реалістично підійти до побудови свого життя.
14
АРНАУТОВА, Лариса. "КОРЕКЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО НЕДОРОЗВИНЕННЯ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Humanitas, № 1 (5 травня 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Вимоги до сучасної освіти щодня зростають, тому навчання дітей, які мають порушення мови потребує модернізації свого змісту, в застосуванні сучасних логопедичних і педагогічних технологій. Залучення комп'ютерних технологій до процесу логопедичного і педагогічного навчання дітей з різними нозологіями будується на результатах досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених. Однак всі дослідження, які пов'язані з використанням комп'ютерних технологій з метою корекції мовленнєвої діяльності дітей, вивчені не повному обсязі. У своїй роботі, поряд з традиційними методами корекції загального недорозвинення мови у дітей старшого дошкільного віку, ми використовували комп'ютерну програму «Ігри для Тигри». Ця комп'ютерна логопедична програма складається більш ніж з 50 вправ з різними рівнями складності і забезпечує системний підхід до корекції мовленнєвих порушень. Вправи цієї програми надаються в ігровій форми. Для вирішення завдання надаються проблемні ситуації які дитина повинна вирішити доступними для неї засобами та можливостями програми. В експериментальній групі дітей, в якій поряд з традиційними методами застосовувалися комп'ютерні технології, показники розвитку мови значно були вище, ніж в контрольній групі, де застосовувалися тільки традиційна корекція загального недорозвинення мови. Запропонована методика використання комп'ютерних технологій значно підвищили рівні комунікації дитини, розвиток словника, зв'язне мовлення та рівень граматичної і звукової сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення. Застосування комп'ютерних технологій в комплексній корекції загального недорозвинення мови мотивує дітей до логопедичних занять, підвищує розвиток вищих психічних функцій (увага, пам'ять, мова, уява). Це обумовлено тим, що дитина об'єктивно оцінює результати своєї діяльності, сама моделює ситуації в грі.
15
Kuznetsova, L. P., та T. V. Bogoslav. "ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ СТАБІЛЬНОЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ В ПОЄДНАННІ ІЗ НЕГОСПІТАЛЬНОЮ ПНЕВМОНІЄЮ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ВІКУ – В ФОКУСІ СТАТИНИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (23 квітня 2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10054.
Повний текст джерелаАнотація:
Стабільна ішемічна хвороба серця залишається надзвичайно актуальною медико-соціальною проблемою, що обумовлено високим рівнем захворюваності та смертності.
Мета – визначити особливості клінічного перебігу, функціональної та структурно-геометричної перебудови лівих відділів серця у хворих на стабільну ІХС (СІХС) в поєднанні із нетяжкою негоспітальною пневмонією (НП) та ефективність комплексного лікування з додатковим включенням до традиційного протокольного лікування препарату Розувастатин, в добовій дозі 40 мг на ніч, на термін перебування в стаціонарі, та надалі – амбулаторно протягом 6 місяців.
Матеріал і методи. У дослідження було включено 77 пацієнтів, старших 65 років. Хворі були поділені на 3 групи: в 1 увійшли хворі на СІХС із супутньою НП (n=32), у 2 – хворі з ізольованою НП (n=27), в 3 – 18 хворих із ізольованою СІХС, які перебували на лікуванні в терапевтичному відділенні КЗ «ЦЛ Комунарського району» м. Запоріжжя, впродовж 2017 року. Середній вік хворих складав (66,2±7,1) років. Чоловіків було 42, жінок – 35. Усім пацієнтам проведено загальноклінічне обстеження згідно з вітчизняними рекомендаціями. Додатково хворим була проведена ехокардіографія в М- та В-режимах. Діагноз СІХС встановлювали на підставі наказу МОЗ України № 152 від 02.03.2016 р., діагноз НП – згідно з наказом МОЗ України (№ 128 від 19.03.2007 р.). Хворі на СІХС, як із поєднаним перебігом (СІХС+НП), так і з ізольованою СІХС, отримували лікування згідно з «Протоколом надання медичної допомоги хворим з ішемічною хворобою серця: стабільною стенокардією напруження» (наказ МОЗ України № 152 від 02.03.2016 р.), хворі на НП – згідно з «Протоколом надання медичної допомоги хворим на НП дорослим особам» (наказ України № 128 від 19.03.2007 р.).
До госпіталізації всі хворі з СІХС отримували, згідно з протоколом, статини (розувастатин) в дозі 10–20 мг. Беручи до уваги плейотропну протизапальну дію статинів і їхню здатність поліпшувати функції зовнішнього дихання за рахунок зростання показників ОФВ, ФЖЄЛ, хворим 1 і 2 груп на фоні призначення традиційної терапії НП та СІХС ми призначали розувастатин у добовій дозі 40 мг 1 раз на добу на ніч. Пацієнтам 3 групи дозу статинів, яку хворі приймали раніше, не змінювали.
Результати. За об'єктивними, лабораторними та інструментальними даними встановлено, що НП сприяє погіршенню клінічного перебігу СІХС: вірогідно вищими на 23,4 % (р<0,05) були частота серцевих скорочень (ЧСС), на 10,1 % – частота дихальних рухів (ЧДР) (р<0,05); виявлено зниження сатурації кисню на 2,7 % (р<0,05), підвищення показників ШОЕ на 13,7 %, лейкоцитозу – на 26,0 % і показників імунозапальної активації – СРП – на 9,6 % (р<0,05), порівняно із пацієнтами 3 групи (СІХС без НП). Функція зовнішнього дихання (ФЗД) у пацієнтів 1 групи була незначно порушена, в основному за рестриктивним типом. Хворі 1 групи, яким додатково призначали розувастатин у добовій дозі 40 мг, вже через 10–12 днів відмічали позитивну динаміку: поліпшення загального стану та показників крові. Скоротився також термін перебування цих хворих у стаціонарі – до (14,2±1,1) днів проти (16,62±1,0) (р<0,05) у хворих з ізольованою СІХС, що одержували тільки традиційне лікування. Вплив призначеного комплексного лікування на прогноз СІХС після перенесеної НП вивчався сімейним лікарем амбулаторно впродовж 6 місяців потому.
Висновки. Аналіз результатів дослідження: загальний стан хворих обох груп, показники лабораторних та інструментальних досліджень, вказують на негативний вплив НП на перебіг СІХС у хворих похилого віку, на відміну від хворих з ізольованою СІХС. Комплексне ж протокольне лікування хворих з коморбідним перебігом СІХС із супутньою НП з додатковим призначенням препарату Розувастатин (40 мг на добу на ніч) у період стаціонарного лікування, – сприяє швидшому одужанню хворих від НП. Продовження ж прийому розувастатину хворими на СІХС після перенесеної НП ще протягом півроку, в тій же самій дозі, вказує на його позитивний вплив на стан кардіогемодинаміки та обумовлює більш сприятливий перебіг захворювання і покращення якості життя хворих, про що свідчить відсутність повторних госпіталізацій серед 32 хворих на СІХС, що перенесли НП, впродовж всього терміну спостереження.
16
ІВАНЕНКО, Станіслав, та Валерія ТИЩЕНКО. "АНАЛІЗ ТЕСТУВАННЯ РІВНЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 92–104. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.401.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному освітньому процесі тестування є одним із компонентів навчання, об'єктивним засобом вимірювання й оцінки рівня знань, умінь та навичок студентів. У даному дослідженні приділена увага на розподіл тесту на певні субтести для контролю окремих видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмової мови) або аспектів мови (фонетики, граматики, лексики). Розглянуто дефініцію терміну «іншомовна підготовка» та розкрито роль тестування як засобу діагностики труднощів засвоєння матеріалу для студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету, як критерію оцінки ступеня навченості, об'єктивного способу прогнозування успішності навчання. Мета статті – довести ефективність застосування тестового контролю іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Для досягнення мети, проведено тестування рівня іншомовної підготовки 643 студентів немовних спеціальностей 2 курсу 10 факультетів Запорізького національного університету. Представлений аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури і інтернет-ресурсів, вивчення вітчизняних і зарубіжних навчально-методичних джерел, узагальнення досвіду викладання провідних фахівців у галузі іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей. Підтверджено, що під час оцінки якості іншомовної підготовки в умовах мовного тестування необхідно виділяти мету, завдання, спосіб виконання. Визначено професійну комунікативну компетенцію іноземної мови, як показника рівня сформованості професійно-орієнтованої в мовному сенсі особистості.
Аналіз отриманих даних засвідчив, що різниця в результатах між факультетами за рівнями вказала на недостатню мотивацію, яка безпосередньо пов'язана з ефективністю навчання і, відповідно, здобуттям знань, набуттям вмінь і навичок студентами немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Зосереджена увага на суперечностях, які заважають підвищенню якості викладання іноземних мов, і як підсумок, рівню засвоєння та мотивації до навчання.
У висновку сформульовані теоретична і практична значущість статті. Наполягається на конститутивній взаємодії з кафедрою професійного спрямування, як засобу інтенсифікації процесу засвоєння знань у професійно-мовній сфері навчання. Перспективним напрямом вбачається мінімізація недоліків навчання іноземним мовам поза природним мовним середовищем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій в контексті особистісно-орієнтованого підходу.
17
Козаченко, С. В. "РОЛЬ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (40) (4 лютого 2021): 182–88. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-182-188.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена ролі нормування праці в сільському господарстві. Приділено увагу, у збільшенні продуктивності, прибутку і підвищення лояльності трудового колективу. Розглядається нормування робочого часу, що передбачає державне встановлення стандартів тривалості робочого часу. Приділяється увага нормуванню праці за допомогою трудової функції, оскільки ступінь інтелектуалізації трудової функції для більшості працівників значно зросла в зв'язку з розвитком сучасних технологій в нових соціально-економічних умовах.
Зазначається, що нормування праці дозволяє обґрунтовувати трудові показники для слабо захищених категорій громадян, молоді та інвалідів, тим самим даючи можливість заповнити вакансії по малопривабливим робам або за напрямками, що відрізняються недостатністю фахівців на ринку праці. Нормування праці також сприяє підвищенню якості трудового життя, що є однією з найбільш важливих функцій управління працею в сільському господарстві. Поліпшення якості трудового життя передбачає поліпшення соціально-економічного становища працівників. Роль нормування праці та режиму роботи як основи організації виробництва, підвищення ефективності використання живої праці зростає. В сучасних умовах правове регулювання нормування праці та режиму роботи має забезпечувати об'єктивно необхідні роботи щодо впорядкування процесу праці, яка на основі розроблених способів нормування праці організовує, регулює і стабілізує соціотехнічну систему кожної організації. Зокрема нормування робочого часу передбачає державне встановлення стандартів тривалості робочого часу. У той же час сторонам трудових відносин повинна бути надана можливість розумно поєднувати державні стандарти і гнучкі підходи до встановлення норм робочого часу, які набувають особливої актуальності в сучасних технічних умовах. Крім того, за умови підсумованого обліку робочого часу є можливість вибору норми робочого часу, яка полягає в дотриманні не щоденної чи щотижневої норми, а протягом облікового періоду (місяця, кварталу, сезону, року).
Ключові слова: праця, трудові відносини, працівники сільського господарства, норми праці.
18
Sulima, Yevhen. "ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СВІТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ НОВОГО СВІТОВОГО ПОРЯДКУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 33–45. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-33-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання розподілу світу між розвиненими державами: чому виникає потреба розмежування країн за певною ознакою, яким чином проводиться розподіл, які структурні елементи приймають участь та що відбувається із геополітичною ситуацією внаслідок поділу сфер впливу. Автор наголошує на довготривалості, послідовності та невідворотності цих процесів. Наукова новизна статті полягає в тому, що автор не тільки використовує філософію для побудови логічної моделі світового порядку, але і вдається до використання історичного, економічного та політичного підходів для різнобічного аналізу цього питання та позбавлення суб'єктивізму при його оцінці. В дослідженні розглядаються поняття біполярності, однополярності та багатополярності - їх значення, суть, практичні приклади з історії людства. Автор проводить онтологічний аналіз світового порядку, як важливої складової людського буття. Основна увага приділяється наддержавам: США та СРСР. Автор з'ясовує, які чинники призвели до гегемонії цих країн, та які виклики це створює для сьогодення. Важлива увага приділяється розпаду Радянського союзу, як природнього завершення циклу панування наддержави та падіння біполярної картини світу. В результаті зароджується новий світовий порядок із багатьма державами та міжнародними угрупуваннями на чолі, що свідчить про перехід до багатополюсного поділу світу за сферами впливу. Автор досліджує трансформаційні процеси, які відбулися внаслідок цього переходу, описує основних лідерів та претендентів на місце нового гегемона. Головним фаворитом є Китай - автор ретельно досліджує міжнародну діяльність, соціально-економічні показники, політику та власні думки Піднебесної стосовно позиції наддержави. Тим не менш, у статті виділяється ціла група чинників наддержавності, яким об'єктивно не відповідають ні Китай, ні основні конкуренти, ЄС та Росія. Аналізуються основні моменти, які гальмують вищезгадані країни та не дозволяють їм посісти місце нового світового гегемона.
19
Пісоцька, М. Е., та К. О. Кадашевич. "РОЗВИТОК ІДЕЇ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЦІ В 50-ТІ – 70-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 27–34. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті схарактеризовано підходи до тлумачення ключових понять дослідження, надано власні їх визначення, згідно з якими індивідуалі- зація навчання трактується як процес, спрямований на розвиток інди- відуальності, формування індивідуальної стратегії самовизначення та самореалізації, що передбачає найповніше урахування індивідуальних особливостей кожного його учасника, реалізацію системи індивідуалізо- ваних способів і прийомів, взаємозумовлених дій вчителя та учнів на всіх етапах навчальної діяльності; проблемне навчання – як вид навчання, що передбачає створення вчителем на уроці проблемних ситуацій та органі- зацію їх вирішення на рівні навчальних можливостей учнів. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність принципу проблемності, мету проблемного навчання, психологічну структуру проблемної ситуації, розумові дії учнів щодо її вирішення. Наведено фактори, які сприяли актуалізації ідеї індивідуалізації проблемного навчання у 50-ті роки; напрями досліджень вітчизняних педагогів та психологів, що слугували у ці часи науковим підґрунтям для розвитку в подальшому індивідуалізації проблемного навчання; нормативні документи, положення яких були підставою для активної розробки теорії індивідуалізації проблемного навчання вітчизняними науковцями у 60-ті – 70-ті роки. Підкреслено визнання науковцями однією з основних вимог до організації проблемного навчання його здійснення на межі трудності, тобто в зоні найближчого розвитку учнів; визначення у якості показника трудності ступеня узагальнення, якого повинен досягти учень у процесі виявлення нового знання в проблемній ситуації; обґрунтування важливості поступового зростання рівня складності проблеми для розвитку учнів; виділення певних індивідуально-типологічних особливостей школярів як умов ефективності проблемного навчання, умовних рівнів вирішення проблемних ситуацій, підстав для переводу школярів з досягнутого рівня на вищий. Наголошено на зведенні науковцями різних рівнів проблемності у ранг об'єктивної основи для виділення різних методів навчання; доведенні ефективності здійснення індивідуалізації на всіх етапах проблемного навчання, застосування конкретних способів диференціації проблемного навчання учнів на уроці, обрання певних критеріїв реалізації проблемного навчання з огляду на індивідуальні особливості учнів.
20
Гуйван, О. П., та П. Д. Гуйван. "Правові гарантії вільного виявлення поглядів і думок у засобах масової інформації". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 147–52. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.319.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця наукова праця присвячена дослідженню актуального питання про сучасну правову регламентацію відносин щодо належної реалізації одного з основоположних інформаційних прав особи - вільного вираження своїх думок, ідей та поглядів. Саме показники якості законодавства в цій царині значною мірою формують авторитет влади та міжнародний рейтинг держави. Проведено аналіз сутнісних характеристик заходів, що є втручанням у свободу вираження поглядів, їхній залежності від публічного статусу особи, чия діяльність висвітлюється у ЗМІ. Наведено конкретні приклади того, які конкретні дії з боку держави можуть вважатись втручанням. З'ясовано, що саме в галузі інформаційних взаємин з огляду на значну зацікавленість як влади, так і суспільства (ці прояви зацікавленості часто можуть мати протилежну спрямованість, а іноді набувати антагоністичного вигляду) національні регулятивні рішення не видаються достатньо об'єктивними. У роботі наведені окремі правові позиції українського законодавства, які суттєво обмежували вільне вираження думок та оцінок ЗМІ, отже, були критично оцінені Європейським судом із прав людини. У цій площині обов'язково мають враховуватися методологія та прецедентна практика європейської правозастосовної системи. Обгрунтовано справедливість європейського цивілізаційного підходу, за яким право на свободу вираження поглядів охоплює не лише інформацію та ідеї, які позитивно сприймаються чи вважаються безневинними або нейтральними, але також і такі, що ображають, шокують чи турбують. Встановлено, що межі прийнятної критики політиків, які діють у цій іпостасі, є більшими, ніж для приватних осіб. На відміну від останніх, політик свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова та вчинку з боку журналістів і громадськості та має бути більш терпимим до критики. Звичайно, політик має право на захист своєї репутації, навіть якщо він виступає не як політик, але вимоги цього захисту мають бути збалансовані з інтересом до відкритої дискусії політичних питань. Свобода слова не є абсолютною, вона може бути обмежена. Але подібні обмеження мають бути встановлені законом, мають переслідувати правомірну мету та бути необхідними і пропорційними переслідуваній меті. У цьому контексті українське національне законодавство має напрацювати і постійно застосовувати критерії розмежування фактичних даних і оціночних суджень та механізмів і способів кваліфікації і оцінки кожного з них.
21
Солоджук, Ю. І., М. М. Рожко, І. Р. Ярмошук, О. Г. Денисенко та А. В. Пантус. "ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ АТРОФІЇ КОМІРКОВОГО ВІДРОСТКА ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ ТА ЧАСТИНИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ЖІНОК ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ". Art of Medicine, 6 липня 2020, 76–81. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.2.14.76.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Вимірювання кісткової щільності на основі даних конусно-променевої комп'ютерної томографії вважається достовірним, оскільки при даному методі виміри проводяться на основі об'єктивно відкаліброваної шкали Гаунсфілда.
Мета дослідження – оцінка щільності кісткової тканини верхньої та нижньої щелеп у жінок постменопаузального віку з остеопенією до та після хірургічного лікування атрофії кісткової тканини щелеп з використанням остеопластичного матеріалу та осеїн-гідроксиапатитного комплексу.
Матеріали і методи дослідження. Нами було проведено спостереження за 63 жінками в постменопаузального періоду з остеопенією, віком від 50 до 59 років. Всі дані КПКТ було переглянуто за допомогою Оne Volume Viewer після чого були експортовані за допомогою програмного забезпечення SIMPLANT 11.04. Після чого в програмному забезпеченні SIMPLANT 11.04 відбувався розрахунок щільності кісткової тканини.
Результати дослідження та їх обговорення. При проведенні визначення щільності кісткової тканини у хворих І групи перед хірургічним втручанням середнє значення показників щільності кісткової тканини складало 434,25±123,11 (р˂0,05) одиниць Гаунсфілда. При вимірюванні показників щільності кісткової тканини у хворих другої групи перед хірургічним втручанням складало 395,45±76,21 одиниць Гаунсфілда. В ІІІ досліджувальній групі показники щільності кісткової тканини перед хірургічним втручанням складали 579,87±98,43 одиниць Гаунсфілда.
Висновки За результатами дослідження виявлено високу ефективність використання осеїн-гідроксиапатитного комплексу при хірургічному лікуванні атрофії кісткової тканини щелеп у жінок постменопаузального віку з остеопенією.