Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Об’єкт оподаткування.
Статті в журналах з теми "Об’єкт оподаткування"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-27 статей у журналах для дослідження на тему "Об’єкт оподаткування".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Новіченко, Л. С., Н. С. Стойка та О. В. Щирська. "ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ РОЯЛТІ: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 77–83. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.77-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження особливостей бухгалтерського обліку та оподаткування роялті в Україні. Розглянуто визначення економічного змісту поняття «роялті» в сфері бухгалтерського обліку та оподаткування, що містяться в нормативних документах. Визначено, що відображення в бухгалтерському обліку роялті повинно забезпечуватися відповідним документальним забезпеченням. Роялті, як об’єкт бухгалтерського обліку, передбачає укладення відповідного ліцензійного договору, за умовами якого ліцензіар надає ліцензіату дозвіл на право використання об’єкта інтелектуальної власності на визначених договором умовах. Встановлено, що бухгалтерський облік роялті здійснюється шляхом відображення нарахованої суми роялті у складі витрат звітного періоду за функціональним призначенням. Систематизовано особливості бухгалтерського обліку роялті, акцентовано увагу на важливості розробки відповідного документального забезпечення облікового відображення господарських операцій, пов’язаних розрахунком роялті, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку та фінансовій звітності підприємства. Визначено, що особливості оподаткування роялті врегульовані нормами Податкового кодексу України стосуються таких податків як ПДВ, податок на прибуток, єдиний податок, ПДФО, військовий збір. Дослідження особливостей та ключових аспектів оподаткування роялті дозволило встановити порядок оподаткування операцій з нарахування та виплати роялті юридичних осіб на різних системах оподаткування.
2
Зулгарін, Вадим. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ". Актуальні проблеми політики, № 64 (23 січня 2020): 235–52. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.201.
Повний текст джерелаАнотація:
Кожна держава, в силу принципу державного суверенітету, наділена не-відчужуваним правом стягувати податки на підставі зв’язку суб’єкта чи об’єкта оподаткування з національною юрисдикцією (громадянство, місце проживання, місце здійснення діяльності тощо). Вихід із бізнес-процесів за межі однієї держави може подвоїти оподаткування. Для платників податків це означає погіршення їх конкурентної позиції, що суперечить сучасним принципам вільної торгівлі.Функціонування офшорних зон та так зване агресивне податкове плану-вання – прагнення бізнесу мінімізувати податкові навантаження шляхом штучного приєднання підприємств до найменш обтяжливих податкових юрисдикцій також негативно впливають на рівень податкових надходжень держав.В даний час питання оподаткування міжнародної торгівлі регулюються, головним чином, двосторонніми договорами, які базуються на Типових кон-венціях про уникнення подвійного оподаткування. Спроби розробити єдину конвенцію не були успішними навіть під егідою ООН. Сьогодні в результаті нового етапу розвитку цифрових технологій, таких як Інтернет-торгівля, Інтернет-банкінг, криптовалюта, виникає нагальна потреба вдосконалити діючі міжнародні договори та розробити універсальний інструмент регу-лювання міжнародного податку на торгівлю, особливо під егідою ООН та ОЕСР, але також за участі Світової організації торгівлі.Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування охоплю-ють, як правило, всі види податку на прибуток та податок на капітал і мають дві основні цілі: усунення подвійного оподаткування та боротьбу з ухиленням від сплати податків. Зазвичай вони містять трансакційні види податків та об’єкт оподаткування, опис конкретних податкових режимів, встановлених договором щодо окремих видів доходу (доходи від бізнесу, дивіденди, відсотки, роялті, заробітна плата тощо). Крім того, договорами передбачено порядок скасування подвійного оподаткування, права оподаткування якого зберігаються обома сторонами угоди та визначають конкретний порядок здійснення угоди.
3
Efimov, O. M. "Compensation for property damage as an object of taxation of income tax." Legal Horizons 15, no. 28 (2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.21272/legalhorizons.2019.i15.p36.
Повний текст джерела
4
Efimov, O. M. "Compensation for property damage as an object of taxation of income tax." Legal Horizons 15, no. 28 (2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.21272/legalhorizons.2019.i15.p:36.
Повний текст джерела
5
Zdyrko, Nataliya. "Expenditure on Advertising in Social Networks: Accounting and Taxation." Accounting and Finance, no. 4(86) (2019): 11–18. http://dx.doi.org/10.33146/2307-9878-2019-4(86)-11-18.
Повний текст джерела
6
Ватаманюк-Зелінська У.З. та Беднарчук В.В. Млінцова А.О. "ФІСКАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗБОРУ ЗА МІСЦЯ ДЛЯ ПАРКУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ МІСТА ЛЬВОВА". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-16.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті визначено фіскальне значення збору за місця паркування транспортних засобів для економіки міста Львова. Розглянуто нормативно-правову базу, яка регулює функціонування збору за місця для паркування транспортних. Наведено характеристику обов’язкових елементів збору за місця для паркування транспортних засобів, а саме платників податку, об’єкт оподаткування, базу оподаткування та ставку збору. Відзначено, що суму збору за паркування транспортних засобів визначають за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для паркування, у розмірі до 0,075 % мінімальної заробітної плати. Здійснено аналіз показників збору за місця для паркування в доходах бюджетів міст обласного значення у 2020 році. За результатами аналізу встановлено, що бюджет міста Львова в шестеро менший за столичний, а кількість населення нашого міста є меншою в чотири рази, проте частка зборів за паркування в бюджеті міста Львова становить 0,1710%, а в Києві лише 0,0038%, що свідчить про провадження ефективної політики щодо організації, функціонування, ціноутворення, координації і контролю в галузі паркування транспортних засобів. Охарактеризовано фіскальну функцію збору за місця для паркування транспортних засобів на базі динаміки його надходжень до бюджету міста Львова. Розглянуто питому вагу цього збору у структурі місцевих податків бюджету міста Львова та в ході аналізу виявлено, що за аналізований період цей показник знаходиться у межах від 0,45% у 2016 році – до 0,75% у 2020 році, що вказує на зростання кількості транспортних засобів мешканців та гостей міста. Наведено плату за паркування одного транспортного засобу за годину у розрізі зон паркування міста Львова. Визначено, що передбачено п’ять зон паркування на території міста Львова. Також слід відзначити, що організація майданчиків для паркування на території міста Львова здійснюється за ініціативою органів державної влади та місцевого самоврядування чи за поданням суб’єктів підприємницької діяльності. Доведено, що збір за місця для паркування транспортних засобів є доволі перспективним джерелом поповнення місцевих бюджетів. Визначено характерні проблеми паркування та справляння збору за місця для паркування транспортних засобів. На основі здійсненого дослідження уточнено тенденції та визначено напрями органів місцевого самоврядування для вирішення проблем цієї сфери.
7
Pryidak, Tetiana B., Liudmyla V. Yaloveha, Olha V. Leha, Tetiana H. Mysnyk та Svitlana P. Zoria. "РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 28–47. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.3035.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття цифрової компетентності майбутніх економістів у вимірі їхньої конкурентоспроможності. Наголошено на тому, що розвиток цієї компетентності є невід’ємною характеристикою сучасного фахівця, зокрема економічної галузі, що знаходить підтвердження в закордонних і вітчизняних дослідженнях. Здійснено аналіз різних підходів до визначення поняття конкурентоспроможності майбутнього фахівця-економіста, виокремлено спільні риси в цих підходах. Визначено два головні напрями, за якими доцільно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в підготовці майбутніх економістів: як засіб підтримки освітнього процесу (на всіх його етапах); як об’єкт вивчення (у межах інформатичних та профільних дисциплін). Досліджено різні види прикладного програмного забезпечення загального та професійного призначення, здійснено їхнє узагальнення і групування з огляду на можливості їх використання майбутніми економістами в професійній діяльності та розвитку в них необхідних фахових здатностей. Проаналізовано стан і особливості розвитку цифрової компетентності майбутніх економістів на прикладі Полтавської державної аграрної академії (ПДАА). Представлено систему заходів, здійснених в ПДАА для забезпечення належного рівня інформаційної та навчально-методичної підтримки навчання майбутніх економістів, розвитку цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу. На підставі аналізу освітньо-професійної програми спеціальності 071 «Облік і оподаткування» (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти) визначено навчальні дисципліни, в рамках яких формується цифрова компетентність студентів ПДАА, порівняно обсяги цих дисциплін (у кредитах) з обсягами, визначеними в інших закладах України, що здійснюють підготовку за аналогічною спеціальністю. Наведено результати пілотного опитування студентів ПДАА (31 особа), спрямованого на з’ясування основних проблем, переваг та потреб, констатованих ними в процесі розвитку їхньої цифрової компетентності. На підставі здійсненого дослідження визначено організаційно-педагогічні умови розвитку цифрової компетентності майбутніх економістів, окреслено перспективні напрями подальших наукових розвідок.
8
Орлик, Світлана. "ПРАВОВІ ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ УРЯДУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ". Society. Document. Communication, № 7 (11 серпня 2019): 160–82. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-160-182.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості нормативно-правових актів Російської імперії в період Першої світової війни як важливого джерела з дослідження історії податкової політики імперського уряду. Увесь правовий масив, що забезпечував податкову політику, поділено на дві групи: 1) нормативно-правові акти, які формували загальну податкову політику Російської імперії і поширювалися на всю територію імперії; 2) «окупаційні» нормативно-правові акти, які реалізовували податкову політику уряду Російської імперії на окупованих російською армією територіях Галичини та Буковини.
У результаті аналізу імперського податкового законодавства доведено, що критичний фінансовий стан Російської імперії був зумовлений недосконалістю та відсталістю податкової системи, з якою ця країна вступила у війну. Визначено, що значний масив законодавчих актів у сфері оподаткування, прийнятих у період участі Російської імперії у Великій війні, було направлено на збільшення податкового тиску та містив у собі норми, які стосувалися підвищення ставок окремих існуючих до війни податків та зборів, скасування податкових пільг, розширення кола платників та об’єктів оподаткування або ж запровадження нових тимчасових військових податків. Звернуто увагу на суть та причини прийняття 6 квітня 1916 р. Закону Російської імперії «Про державний прибутковий податок», який мав ознаменувати початок податкової реформи.
Досліджуючи механізм та особливості нормативного забезпечення оподаткування на окупованих російськими військами територіях Галичини і Буковини, встановлено, що недотримання норм міжнародного права призвело до запровадження гібридної системи оподаткування, яка поєднувала елементи австрійського та російського податкового законодавства і як наслідок – до хаотичного та безсистемного стягнення податків. Такий стан в оподаткуванні свідчив про значне посилення податкового тиску на місцеве населення та грабіжницький характер російської податкової політики на окупованих територіях.
9
Соловйова, Вікторія Володимирівна. "Інформаційні технології як фактор професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері обліку та оподаткування". New computer technology 16 (14 травня 2018): 152–56. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.831.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є визначення і характеристика компонентів інформаційних технологій, призначених для вивчення дисципліни «Управлінські інформаційні системи». Задачами дослідження є аналіз застосування інформаційних технологій для організації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері обліку та оподаткування з використанням інформаційних технологій. Предметом дослідження є використання програмного комплексу як фактору професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері обліку та оподаткування. В роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизацію досліджень з проблеми використання програмного комплексу «M.E.Dос» в процесі вивчення дисципліни «Управлінські інформаційні системи». Результати дослідження: планується узагальнити методику щодо використання інформаційних технологій для професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері обліку та оподаткування.
10
Sarapina, Olha, та Natalia Stefanovych. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІКУ АМОРТИЗАЦІЇ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЮРИДИЧНИМИ І ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 1(13), № 1(13) (2018): 175–79. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-1(13)-175-179.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведена порівняльна характеристика обліку амортизації необоротних активів різними суб’єктами господарської діяльності з метою визначення об’єкта оподаткування. Визначені відмінності методологічних підходів до визнання, оцінки основних засобів та порядку нарахування амортизації юридичними особами і фізичними особами-підприємцями. Обґрунтована необхідність внесення змін до Податкового кодексу України щодо регулювання нарахування амортизації необоротних активів фізичними особами-підприємцями
11
Кругляк, В. В., та Є. А. Курілов. "Основні положення моніторингу контрольованих операцій як складової податкового контролю за дотриманням правил трансфертного ціноутворення в Україні". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 7 (14 вересня 2021): 61–73. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.61-73.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано вітчизняні нормативно-правові акти щодо моніторингу контрольованих операцій як складової податкового контролю за дотриманням правил трансфертного ціноутворення в Україні. Визначено головні цілі моніторингу контрольованих операцій. Зроблено огляд типів джерел інформації, які використовуються під час моніторингу контрольованих операцій. Окреслено його основні складові та особливості розвитку цього виду податкового контролю як інструментарію, що забезпечить справедливий та дієвий контроль за формуванням об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за контрольованими операціями.
12
Драган, О. В. "Про особливості застосування прокурором представницьких повноважень на захист інтересів держави у разі вчинення діянь, передбачених ст. 212 КК України". Ірпінський юридичний часопис, № 2(4) (5 квітня 2021): 168–78. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2(4).2020.168-178.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз положень нормативно-правових актів України, що закріплюють представництво прокуратурою інтересів держави у визначених законом випадках. Досліджено поняття «інтерес держави» та виокремлено його ознаки як такого, що є об’єктом представницьких повноважень прокурора.
Доведено, що застосування прокурором представницьких повноважень на захист інтересів держави у сфері оподаткування є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності органів прокуратури.
Виокремлено особливості застосування прокурором представницьких повноважень на захист інтересів держави, порушених унаслідок вчинення діянь, передбачених ст. 212 КК України.
13
ХАНОВА, РАЇСА. "Новели судової практики Верховного Суду у сфері оподаткування та митної справи". Право України, № 2020/09 (2020): 231. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-09-231.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність обраної теми обумовлюється динамічністю відносин у сферах податкового та митного права. Норми чинного як податкового, так і митного законодавства не позбавлені недоліків, оскільки надто швидко і часто змінюються, є заплутаними, містять чимало декларативних норм, чим створюють безліч перешкод для ефективного функціонування сфер оподаткування та митної справи. Тому слід спостерігати за винесенням нових правових позицій Верховного Суду, які у своїй судовій практиці сприяють подоланню латентних недоліків у нормах чинного законодавства. Метою статті є огляд та вивчення сформованої нової судової практики у правових позиціях щодо здійснення розрахунків та оподаткування, використання об’єктів за функціональним призначенням, у сфері митної справи, у сфері контрольнонаглядової діяльності та деліктології, а також судової практики з процесуальних питань у сфері оподаткування та митної справи. Встановлено, що релевантна судова практика Великої Палати Верховного Суду у сфері оподаткування та митної справи зорієнтована на встановлення юрисдикційності відповідних спорів, а також на вирішення актуальних проблем щодо застосування норм матеріального чи процесуального права. При вирішенні матеріальноправових спорів за 2020 р. Великою Палатою Верховного Суду були сформовані такі підходи. По-перше, до належного способу захисту є звернення контролюючого органу до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, із рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. По-друге, статус фізичної особи – підприємця є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність. Автоматичне перенесення набутих ознак до змін 2004 р. суб’єкта господарювання виключається, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд. По-третє, у разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов’язання з вини бан-ку платника такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та (або) пені, але не звільняється від обов’язку сплатити в повному обсязі податкове зобов’язання.
14
Slavkova, O. P., та M. Hordiienko. "Корпоративні правовідносин та податкові розриви: теоретичний підхід". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 3–6. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано міжнародну практику використання оцінки податкових розривів, зокрема в Австралії, Канаді, Сполученому Королівстві, Сполучених Штатах Америки, Швеції та інших. З’ясовано, що цей показник розглядається як похідна від рівня податкової культури національної економіки, підприємств, організацій та громадян країни та характеризується невисоким рівнем податкового розриву.
Установлено, що основним базовим компонентом визначення розміру податкового розриву у розвинених державах загальне декларування доходів та звітування. Визначено, що корпоративні права є об’єктом оподаткування. Проведено аналіз законодавства України та зроблено висновок, що діюче законодавство України не відповідає сучасним вимогам та законодавству ЄС. У статті 15 Договору про Європейський Союз закріплено, що важливою умовою для зміцнення економічних зв’язків між Україною та Співтовариством є зближення існуючого та майбутнього законодавства України з законодавством Співтовариства. Україна вживе заходів для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Співтовариства». До такого законодавства належить і законодавство яким врегульовуються питання визнання, оцінки, обліку і оподаткування корпоративних прав.
Зроблено висновок про те, що на державному рівні необхідно впроваджувати дієву систему звітування та перевірки для зменшення податкових розривів в секторі корпоративних прав.
15
Orel, A. M., та S. V. Rudenko. "Інноваційна орієнтація інвестиційної діяльності суб’єктів аграрного бізнесу". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 102–6. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено зміст інвестиційної діяльності відповідно нормативним документам. Розглянуто вплив чинників зовнішнього середовища в контексті створення інвестиційного клімату. Визначені специфічні риси ризикованості кредитування аграрного сектора. Доведена неспроможність мілких виробників реалізовувати інноваційні інвестиційні проекти через недостатність акумулювання фінансових ресурсів для розвитку. Визначено стан фінансового ринку в Україні як незадовільний, що значно обмежує використання фінансових інструментів – деривативів. Однією із проблеми виступає нерозвиненість товарних бірж, що не дозволяє ефективно реалізовувати продукцію сільського господарства. Представлено основні детермінанти інвестиційної діяльності в сільському господарстві, які включають специфічні чинники впливу на інвестиційний клімат, об’єкти, цілі, заходи або особливості, пріоритетні напрями. Розглянуто напрями державної підтримки інноваційного розвитку інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств у формі пільгового кредитування, звільнення від оподаткування частини прибутку, яка їде на розвиток, організаційних заходів забезпечення взаємодії аграріїв, науковців і освітян для активізації інвестиційної діяльності.
16
Strishenez, Nicholas, Еlena Pavlova та Constantine Pavlov. "ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ГЕТЬМАНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 23 (29 вересня 2020): 7–14. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-03-7-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається діяльність гетьманського управління Б. Хмельницького, спрямована на проведення корисної для молодої української держави внутрішньої торгівлі.
Показується запровадження нової системи оподаткування товарів, ліквідація різних митних бар’єрів та розбою на торгових шляхах, упорядкування мір довжини, об’єму і маси. Розкривається прийняття органами влади жорстоких заходів щодо охорони власності, прав і свобод купців та торговців.
Економічна політика Б. Хмельницького та його уряду, у якій були наявні елементи меркантилізму та протекціонізму, зрушення в економіці позитивно впливали на стан внутрішньої торгівлі в країні, яка набувала нових обертів, а ринок ставав важливим компонентом господарської системи.
17
Марін, О. К. "Родовий об’єкт кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 104–12. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3214.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначається, що родовим об’єктом кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг, варто вважати таку субстанцію, як «правове благо» в розумінні відображеної у свідомості ідеальної цінності, «належного», що забезпечує можливості для рівноправного розвитку індивіда. Змістом «правового блага» при цьому є нормальна службова діяльність та професійна діяльність із надання публічних послуг. «Нормальність» такої діяльності складається із двох аспектів: унормованості та властивості, яка, як оціночна категорія, містить у собі такі складові частини:
1) службова діяльність та професійна діяльність із надання публічних послуг здійснюється виключно на виконання функцій юридичної особи, органу державної влади чи місцевого самоврядування або ж завдань професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг та в їх інтересах, в інтересах того, хто доручив, наділив спеціального суб’єкта додатковими можливостями (складова частина убезпечення від зловживань);
2) службова діяльність та професійна діяльність із надання публічних послуг здійснюється виключно в межах спеціальної правоздатності – службова особа або особа, яка професійно надає публічні послуги, може діяти лише в межах та у спосіб, передбачений його спеціальним статусом (складова частина убезпечення від перевищень);
3) службова діяльність та професійна діяльність із надання публічних послуг здійснюється виключно за встановлену законом, положенням, наказом або договором плату, сума якої визначається характером виконуваної роботи, є адекватною такій роботі та офіційною, такою, що підлягає облікові та оподаткуванню (складова частина убезпечення від підкупу);
4) службова діяльність та професійна діяльність із надання публічних послуг здійснюється відповідними особами сумлінно та належно (складова частина убезпечення від недбалості).
18
Шуміло, О. М. "ДО ПИТАННЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ РТУТТЮ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 3(28) (23 березня 2020): 8–12. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).348.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто аспекти правової охорони довкілля від забруднення ртуттю, що здійснюється на міжнародному та національному рівнях. Досліджено проблему правового регулювання переробки ртутьвмісних відходів в Україні й утилізації забруднених ртуттю ґрунтів.Встановлено, що позитивною стороною євроінтеграційних процесів є внесення змін до законодавства, яке регламентує поводження із ртуттю. Так, з метою вдосконалення системи моніторингу якості атмосферного повітря в Україні затверджено Порядок здійснення моніторингу за вмістом миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів в атмосферному повітрі.
Висвітлено зміни нормативно-правового характеру щодо оподаткування підприємств за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах. Так, збільшення ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, а саме обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, суттєво збільшено, що дасть у подальшому позитивний ефект щодо збереження довкілля. Досліджено позитивну динаміку щодо збільшення ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, а саме ртуті та її сполук.Доведено позитивні зміни в законодавстві, що регулюють поводження з токсичними відходами. Так, Загальнодержавною програмою поводження із токсичними відходами визначено два пілотні проєкти, пов’язані з очищенням від залишків ртуті промислових об’єктів: проведення заходів щодо рекультивації забруднених ртуттю полів фільтрації казенного заводу «Імпульс» (м. Шостка); проведення санації забрудненої ртуттю території ВАТ «Радикал» (м. Київ). Чинним законодавством передбачається розроблення і дослідно-промислова апробація технології знешкодження й утилізації відходів, що містять ртуть.
Запропоновано приєднання до Мінаматської кон-венції, законодавчу заборону видобутку ртуті і використання ртуті у видобутку корисних копалин в Україні. Наголошено, що приєднання до Конвенції дозволить забезпечити контроль за викидами ртуті в атмосферу від вугільних електростанцій, промислових котлів, що працюють на вугіллі, деяких видів діяльності з виробництва кольорових металів, спалювання відходів та виробництва цементу.
19
Rybak, Kateryna. "Taxes nominations in the middle-ukrainian language XIV–XV centuries (tax-related and tax gathering related nominations, subjects and objects of the taxation process)." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences", no. 2 (2018): 92–99. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2018-2-13.
Повний текст джерела
20
Pryimak, I. I., V. M. Kmit та Y. V. Hryshchyshyn. "ПРОБЛЕМИ УЗГОДЖЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ ТА ТРАНСФЕРТНОЇ ЦІНИ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЯХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 15–27. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.15-27.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах інтегрування національної економіки в світовий економічний простір суттєво зростають обсяги зовнішньоекономічних операції, більшість з яких здійснюється між пов’язаними підприємствами. Такі операції одночасно є об’єктом митного контролю щодо повноти та своєчасності сплати митних платежів, а також – податкового контролю щодо дотримання принципу “витягнутої руки” для цілей нарахування та сплати податку на прибуток. Через неузгодженість методики визначення трансфертної ціни та митної вартості товарів, ціна одних і тих самих операцій може істотно відрізнятися, що створює суттєві ризики і для платників податків, і для бюджету. Мета статті – оцінка методологічних відмінностей визначення митної вартості товарів та трансфертної ціни в зовнішньоекономічних контрольованих операціях українських підприємств та розроблення пропозицій щодо їхнього узгодження задля забезпечення справедливого оподаткування та стабільних надходжень до бюджету. У статті використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, зокрема, метод логічного узагальнення, системний аналіз і синтез, а також групування і порівняння. В роботі проаналізовано основні міжнародні та українські нормативні акти, що регулюють порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та ціни контрольованих операцій. Проведено порівняння методів оцінки митної вартості товарів та трансфертного ціноутворення, зроблено висновки щодо можливості їхнього узгодження. Попри відмінності між податковим та митним контролем за здійсненням зовнішньоекономічних контрольованих операцій обґрунтовано необхідність співпраці митних та податкових служб задля оптимізації їхньої роботи у цій сфері та досягнення справедливого оподаткування. Доведено, що важливим інструментом узгодження трансфертних цін та митної вартості імпортованих товарів є договір про узгодження ціноутворення в контрольованих операціях. Наукова новизна отриманих результатів полягає в подальшому розвитку напрямів узгодження митної вартості імпортованих товарів та трансфертної ціни у зовнішньоекономічних контрольованих операціях. Практична значущість запропонованих підходів до узгодження митної вартості товарів та трансфертних цін дасть змогу підприємствам оптимізувати витрати пов’язані з підготовкою документації про зовнішньоекономічні контрольовані операції з одного боку та підвищити ефективність роботи митної та податкової служб у цій сфері.
21
Mazur, T. V. "Законодавче забезпечення охорони культурної спадщини у Франції: досвід для України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 18–27. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз французького пам’яткоохоронного законодавства, виявлення його особливостей і формування пропозицій для можливих запозичень у процесі удосконалення правового забезпечення охорони культурної спадщини в Україні.
Наукова новизна. Акцентовано увагу на базових нормативних актах у сфері охорони культурної спадщини у Франції; відзначено особливості французького пам’яткоохоронного законодавства; розкрито основні засади діяльності французьких інституцій у сфері охорони культурної спадщини; запропоновано шляхи удосконалення законодавчого забезпечення охорони культурної спадщини в Україні на основі запозичення французького досвіду.
Висновки. Франція вже майже два століття проводить цілеспрямовану державну політику щодо захисту культурної спадщини й удосконалює профільне законодавство, накопичивши у цій сфері величезний досвід. Французький досвід законодавчого забезпечення охорони культурної спадщини є цікавим для України з огляду на схожу модель управління у сфері культури, наявність державного реєстру пам’яток культурної спадщини, політику децентралізації тощо. У контексті удосконалення правового регулювання охорони культурної спадщини в Україні передусім заслуговує на увагу французький досвід кодифікації профільного законодавства. Корисним видається й ухвалення Закону «Про меценатство», який у Франції сприяє залученню приватних коштів на охорону й реставрацію об’єктів культурної спадщини завдяки пільговому оподаткуванню меценатів, а також відзначення меценатів на державному рівні й пропагування меценатської діяльності. У процесі децентралізації в Україні може бути використаний французький досвід передачі пам’яток на місцях органам місцевого самоврядування під загальним контролем держави. Так само необхідні зміни до законодавства для якнайширшого залучення громадськості до процесу охорони культурної спадщини, реалізації громадських ініціатив щодо реставрації пам’яток. Заслуговує на увагу і практика передачі об’єктів культурної спадщини в управління приватним компаніям за умови чіткого дотримання пам’яткоохоронного законодавства і відкритості цих об’єктів для доступу відвідувачів.
22
Rekova, Nataliia Yuriyivna, Hanna Volodymyrivna Telnova та Andrei Pavlovych Kislyuk. "СИСТЕМА ІНСТРУМЕНТІВ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ВОЛАТИЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ УКРАЇНИ ДО 2020 Р." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 3(15) (2018): 96–103. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-3(15)-96-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Економіка України нещодавно зазнала чергової рецесії, що обумовлює необхідність усунення структурних проблем, стабілізації або збільшення податкових надходжень. Постановка проблеми. Динаміка і структура вітчизняної податкової бази і об’єктів оподаткування стають все більш нестабільними та непередбачуваними. Подолання цього явища є науковою задачею, на вирішення якої мають спрямовуватися зусилля науковців. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробці теоретичних та методологічних засад податкової статистики, які створюють підґрунтя виміру мінливості податкових надходжень, присвячені вітчизняні дослідження Ю. Бойко, О. Гірської та Г. Цегелик, М. Дєдушевої, К. Ілляшенка та Г. Левченка, Г. Кучерової, В. Лукіна та В. Савченко, В. Мартинюка, П. Чернова та інших вчених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Термін «волатильність», під яким розуміється мінливість, рухливість, нестійкість показника, майже не застосовується вітчизняними дослідниками відносно податкових надходжень. Постановка завдання. Формалізація системи інструментів механізму регулювання волатильності податкових надходжень в розрізі окремих податків. Виклад основного матеріалу. У статті встановлено, що кожен податок має свою суттєву роль у виконанні функцій регулювання волатильності податкових надходжень. Фіскальна функція реалізується в основному через ПДВ та акцизний податок; розподільча – через ПДФО, регулююча стимулююча та дестимулююча – через податок на прибуток підприємств, економічна відновлювальна та превентивна – через податок на прибуток підприємств та ПДФО. Висновки. В процесі дослідження отримала подальший розвиток формалізована система інструментів механізму регулювання волатильності податкових надходжень до 2020 р., яка включає конкретні заходи з встановлення ставок податків, надання податкових пільг, регулювання податкового навантаження основних податків, враховуючи специфічні функції, що ними реалізуються. Наведене дозволить підвищити дієвість податкового регулювання з урахуванням поточної та майбутніх фаз економічного циклу в економіці України.
23
Настюк, А. А. "СИСТЕМА ЗБОРУ ДАНИНИ ДО ПРАВЛІННЯ СВЯТОСЛАВА ІГОРОВИЧА". Прикарпатський юридичний вісник, № 2 (31 серпня 2021): 15–22. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.866.
Повний текст джерелаАнотація:
Настюк А. А., Третяк С. М. Система збору данини до правління Святослава Ігоровича. - Стаття.
У статті нами досліджується виникнення та розвиток системи збору данини в Київській Русі. У нашій роботі ми проаналізували арабські джерела, в яких отримали дані про податкову систему в русів і слов’ян до приходу Рюрика. Нами було встановлено, що в ру- сів і слов’ян були різні по суті системи збору данини. Якщо в русів система податків була основана на базі процентних відрахувань на користь хакана й залежала напряму від прибутків, розбою та торгівлі, то в слов’ян надходження в казну царя залежали від об’єму вироблених харчів, які своєю чергою впливали на кількість родин.
Наступним етапом нашого дослідження став період створення глобальної системи збору данини, яку візантійський імператор Костянтин Багрянородний назвав полюддя. Аналіз літописних джерел вказав, що система почалась формуватися після захоплення Олегом Києва. Ми дійшли висновку, що за основу системи сплати данини більшою мірою бралася хазарська модель.
Нами виявлено, що оподаткування з людини й сім’ї замінюється на сплату з господарської одиниці. Літописи вказують, що із самого початку формування системи сплати данини виплати були фіксовані й могли змінюватись тільки після спроб повстань із боку данників. Слід зазначити, що полюддя спонукало князівську владу шукати вигідні й великі центри збуту сировини. За вказаними критеріями таким центром стала Візантія.
Нами було встановлено, що залежність системи полюддя від візантійських ринків призвела до фінансової катастрофи в період правління Ігоря Рюриковича. Саме ця катастрофа, на нашу думку, і спричинила кризу в системі сплати данини. Ми вважаємо, що саме нестача коштів у казні руського князя через економічну блокаду Візантії й призвела до того, що були порушені данницькі відносини з древлянами.
У нашому досліджені ми дійшли висновку, що дії княгині Ольги були спрямовані не на встановлення нової системи збору данини, а на запуск старої, яка була зруйнована Ігорем Рюриковичем.
24
Савченко, С. В. "ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕХАНІЗМУ СПЛАТИ ПЛАТЕЖІВ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З ОТРИМАННЯМ СПАДЩИНИ ТА ДАРУНКІВ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 310–17. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.34.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що визнання приватної влас- ності та її непорушності, відмова від обмежень щодо кількості та вар- тості майна, яке може належати особі на праві приватної власності змінили саму структура спадщини. До її складу в сучасний період можуть входити засоби виробництва, цілісні майнові комплекси, земельні ділянки та інше нерухоме майно, пакети цінних паперів, частки у статутному ка- піталі господарських товариств, майнові права інтелектуальної власності тощо. Враховуючи ускладнення об’єктів спадкового наступництва, гостро постає проблема збереження спадщини у період з дня смерті спадкодавця до її оформлення спадкоємцями. Метою статті є: розкрити зміст механіз- му сплати платежів, що пов’язані з отриманням спадщини та дарунків. У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених та норм чинного зако- нодавства України, надано характеристику механізму сплати платежів, що пов’язані з отриманням спадщини та дарунків. Обґрунтовано, що основ- ною проблемою сплати податку на дохід, отриманий спадкоємцем (обда- рованим), є визначення вартості успадкованого (подарованого майна), що пов’язано як з відсутністю сталого механізму оцінки такого майна, так і зі станом правового формулювання понять деяких видів майна, які можуть переходити у спадок (дарування). Зроблено висновок, що основною пробле- мою сплати податку на дохід, отриманий спадкоємцем (обдарованим) у ре- зультаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав є визначення вартості успадкованого (подарованого майна), що пов’язано як з відсутністю сталого механізму оцінки такого майна, так і зі станом правового формулювання понять деяких видів май- на, які можуть переходити у спадок (дарування). Окрім того, вбачається доцільним використати позитивний історичний досвід щодо зменшення податкової бази при оподаткуванні спадщини та дарунків на суми витрат на поховання спадкодавця та догляду за ним під час передсмертної хвороби, які не враховувати у випадку отримання спадкоємцем соціальної допомоги на поховання згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне со- ціальне страхування».
25
L.V., Lozova. "ANALYSIS OF THE DEVELOPMENT STRATEGY OF KHERSON CITY TERRITORIAL COMMUNITY UP TO 2030." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 15 (January 19, 2022): 17–26. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-15-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Since 2015, the PROMIS project, supported by the Ministry of International Affairs of Canada, has been implemented to strengthen Ukraine’s municipal sector, effective democratic governance, and accelerate the country’s economic development. This project has become a prototype of modern Strategies for the development of cities and territorial communities of Ukraine. Its main aspects were the transformation of each of the development strategies, which were specially developed in accordance with each territorial community of Ukraine. The key development goals were: economic growth of the region; socio-political protection of the population; urban and demographic growth; labor market reform and competitiveness of labor resources; decentralization of power.The article analyzes the Strategy for the Development of the Kherson Territorial Community until 2030 through the prism of theories and concepts of urban development and in the context of implementing the Sustainable Development Goals until 2030 (in particular, CRS 11 “Make cities and towns open, safe, stable, modern”). The economic development of the regions is focused on small and medium-sized businesses, which is why a number of reforms have been introduced, which include: reform, taxation and business transparency. Promoting the development and formation of small and medium-sized businesses within the region. Due to the received taxes from small and medium business, each of the regions individually develops its business infrastructure. The example of Kherson region is: reconstruction and improvement of port facilities, modernization of educational institutions, cultural and historical heritage sites, improvement of transport arteries, laying of new asphalt pavement, reconstruction of the Black Sea recreational area to develop competitive tourism in the region. The obligatory point of each strategic plan was the ecological balance of the region and its socio-economic stability. Improving the quality of life in the region. Development of partnerships in economic, trade and cultural and tourist areasKey words: strategy, development, Kherson city, territorial communities, urban planning. Із 2015 року для зміцнення муніципального сектору України, ефективного демократичного врядування та прискорення економічного розвитку країни було впроваджено проект «ПРО-МІС», який створено за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Саме цей проект став прототипом сучасних Стратегій розвитку міст та територіальних громад України. Головними його аспектами стали трансформації кожної зі стратегій розвитку, що були спеціально розроблені у відповідності для кожної територіальною громади України. Ключовими цілями розвитку стали: економічний зріст регіону; соціально-політичний захист населення; урбаністичне та демографічне зростання; реформа ринку праці та конкурентоспроможність трудових ресурсів; децентралізація влади.У статті через призму теорій і концепцій урбаністичного розвитку і в контексті реалізації Цілей сталого розвитку до 2030 року (зокрема, ЦРС 11 «Зробити міста та населенні пункти відкритими, безпечними, стабільними, сучасними») здійснено аналіз Стратегії розвитку Херсонської територіальної громади до 2030 року. Економічний розвиток регіонів орієнтується на малий та середній бізнес, саме для цього було запроваджено низку реформ, які в себе включають: реформування, оподаткування та прозорість бізнесу, сприяння розвитку та становленню малого та середнього бізнесу в межах регіону. За рахунок отриманих податків з малого та середнього бізнесу кожен із регіонів індивідуально розвиває свою бізнес-інфраструктуру. На прикладі Херсонщини це: реконструкція та удосконалення порто-вих об’єктів, модернізація закладів освіти, об’єктів культурної та історично-природної спадщини, покращення транспортних магістралей, прокладання нового асфальтного покриття, реконструкція причорноморської рекреаційної зони з метою розвитку конкурентноспроможного туризму в регіоні. Обов’язковим пунктом кожного стратегічного плану стала екологічна збалансованість регіону, його соціально-економічна стабільність, підвищення рівня якості життя в регіоні, розвиток партнерських відносин в економічному, торгівельному та культурно-туристичних напрямках Ключові слова: стратегія, розвиток, місто Херсон, територіальні громади, урбаністика.
26
Ярошевич, Наталя, та Андрій Якимів. "ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ". Економіка та суспільство, № 36 (22 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-36-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено стан екологічного оподаткування України за період з 2011 по 2020 роки. В результаті проведеного аналізу встановлено, що незважаючи на постійне зростанні ставок екологічного податку в Україні, зростання обсягів його надходжень в понад 2 рази, коштів зведеного бюджету є недостатньо (від 20% до 50%) для фінансування охорони навколишнього природного середовища. При цьому встановлені ставки екологічного податку мало стимулюють суб’єктів господарювання модернізувати своє виробництво. Виявлено значну невідповідність податкового навантаження на «забруднювачів» водних об’єктів (3% від надходжень екологічного податку) рівням їх забруднюючої діяльності (30%-40% всіх витрат національної економіки на ліквідацію наслідків забруднення), що порушує принцип «забруднювач платить». Зарахування значної частини (до 46%) податкових надходжень екологічного податку до загального фонду бюджету унеможливлює спрямування таких платежів на заходи щодо вирішення актуальних екологічної проблем. З метою удосконалення системи екологічного оподаткування в Україні у статті запропоновано забезпечити спрямування надходжень від екологічного податку до спеціального фонду бюджету та визначено можливості збільшення джерел фінансування для вирішення актуальних екологічних проблем коштами зведеного бюджету шляхом розширення бази оподаткування та збільшення ставок екологічного податку в частині екологічної шкоди, нанесеної водним об'єктам.
27
"Янковський В.А., Дядюра К.В. ПРЯМЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ: СУТНІСНА СКЛАДОВА ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 49 (1) 2021 (30 червня 2021): 113–18. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-113-118.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є розкриття сутності податкової системи та прямого оподаткування в Україні, розгляд структурних елементів, а також проведення аналізу дохідної бази зведеного бюджету України за 2018–2020 років в розрізі податкових надходжень та запропонування кроків по підвищенню ефективності податкової системи Україні з акцентом на прямі податки. Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи: теоретичне узагальнення і групування — для визначення структури податкової системи України та складу прямих податків; аналіз і синтез — при ідентифікації структурних елементів прямих податків в Україні та здійсненні аналізу доходів зведеного бюджету України за 2018–2020 роки; індукція та дедукція — при розкритті заходів щодо реформування податкової системи України з акцентом на пряме оподаткування. Результати. Було розглянуто структуру податкової системи України та склад загальнодержавних і місцевих прямих податків, які визначені Податковим кодексом України. Представлена класифікація прямих податків, визначений їх склад за економічним змістом об’єкта оподатку- вання. Проведений аналіз зведеного бюджету України за 2018–2020 роки, за результатами якого можна відмітити, що протягом 2018 року до Зведеного бюджету України надійшло податку на прибуток у сумі 106182,3 млн грн, що становить 9 %. У 2019 році податок на прибуток підприємств становить — 117316,8 млн грн, що становить 9 %, а станом на 2020 рік становить 118471,8 млн грн, що становить 8,6 %, менше на 0,4 % ніж у попередніх періодах. Запропоновані заходи щодо реформування податкової системи України з акцентом на пряме оподаткування. Ключові слова: Податкова система України, прямі податки, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, адміністрування податків, Бюро економічної безпеки України, зведений бюджет, доходи державного бюджету.