Добірка наукової літератури з теми "Обіг товару"

Формування сучасних ринкових відносин неможливе без створення конкурентного середовища, подолання бар’єрів у торгівлі, підвищення конкурентоспроможності національної продукції, створення ефективного захисту національного споживчого ринку від небезпечної продукції. Вирішення означених завдань досягається за допомогою системи технічного регулювання, що відповідно до досвіду інших країн та прийнятих в Україні нормативно-правових актів фактично складається із системи стандартизації, з системи оцінки і підтвердження відповідності й метрології. Створена в Україні система технічного регулювання має певну суперечливість у формуванні вимог до товарів і його обігу та неоднозначність застосування правниками термінології, а дослідження змісту технічного регулювання здійснюється переважно фахівцями з технічних і природознавчих наук, які не розглядають технічне регулювання у системі ринкових господарських правовідносин. Причиною такого стану є недооцінка цього правового явища в системі господарських правовідносин та формуванні умов обороту товару на ринку. Метою статті є визначення місця технічного регулювання у системі господарського права. У статті встановлено, що технічне регулювання є підгалуззю господарського права, яке регулює всі відносини стосовно виконання обов’язкових вимог (правових приписів) до характеристик продукції або пов’язаних із ними процесів та методів виробництва, які виникають на кожному ланцюзі обороту товарів на ринку, права та обов’язки суб’єктів господарювання, умови обороту товарів, починаючи з введення товару в обіг та створення в подальшому додаткової вартості з його використанням, аж до його споживання або виведення з ринку, та ринкового нагляду. Приписи щодо виконання обов’язкових вимог до характеристик продукції або пов’язаних із ними процесів та методів виробництва, передбачені актами технічного регулювання, у разі настання певних юридичних фактів породжують складні правовідносини, що можуть випливати з договорів, фактів нанесення шкоди, порушення публічного господарського правопорядку й економічної конкуренції, захисту прав споживачів тощо. Автором доводиться, що акти технічного регулювання встановлюють певні технічні та інформаційні вимоги щодо суб’єктів господарювання, товару та умов його обороту на ринку. Недотримання вимог актів технічного регулювання спростовує презумпцію відповідності товару вимогам чинного законодавства та є підставою для недопущення відповідної продукції для обороту на ринку, виникнення правовідносин щодо захисту прав споживачів та захисту економічної конкуренції. Встановлено, що розуміння та застосування термінології у сфері технічного регу лювання, зокрема і з боку компетентних органів України, є неоднозначним, що створює враження суперечливості з системою технічного регулювання у Європейському Союзі. В Україні відсутня класифікація та облік нормативних актів, які мають фактичний статус технічних регламентів.

У даній статті досліджено експертну діяльність як професійну, в сфері обігу товарів (одягу). Проаналізовано виникнення передумов необхідності і можливості проведення товарознавчої експертизи на базі попереднього вивчення інформації про товар, обстеження об’єкту, його дослідження, оформлення експертного висновку. На кожному етапі експертного дослідження вирішуються конкретні завдання, досліджуються певні властивості об’єктів. З’ясовано, що розвиток товарознавчої експертизи пов’язаний з набуттям чинності таких законів України: «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», так і з посиленням конкуренції на товарних ринках, а також з поширенням поняття «товар» на ресурси, виконані послуги, роботи, інтелектуальну власність та активізацією зовнішньоекономічної діяльності й особливо з реакцією споживачів на недоброякісність товарів. Визначено, що в обґрунтуванні претензій споживачів, визначальну роль грає товарознавча експертиза, яку професійно може проводити лише експерт-товарознавець. Тільки ретельний аналіз товарів дозволяє правильно вирішувати питання при їх оцінювані. При оцінці конкурентоспроможності товарів потрібно враховувати вимоги різних категорій споживачів. При виробництві виробів використовують найрізноманітніші матеріали. Кожен з цих матеріалів має комплекс своїх властивостей, які в асортиментній групі змінюються в широкому діапазоні. Пошив виробів (одягу) і технологічні режими їх виготовлення залежать від властивостей матеріалів. Методики вивчення споживчих оцінок повинні бути адаптовані для їх використання вітчизняними підприємцями. Рекомендовано зобов'язання щодо продавця (виробника) задовольнити вимоги споживача, якщо він не доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування, зберігання або транспортування товару, дій третьої особи, сторони або форс-мажорних обставин.

. Міжнародні товарні аукціони та конкурси сприяють забезпеченню безперервності процесу розширеного відтворення й прискорення кругообігу суспільного продукту. При цьому: скорочується час на обіг товарів; підвищується ефективність використання основ

У статті розглянуто основні існування глобальних ринків сьогодення. У XXI столітті, на наш погляд, слід говорити про виникнення якісно нового виду конкуренції - гіперконкуренції, або інноваційної гіперконкуренції, тобто керованому гіперконкурентном розвитку глобальних ринків в умовах використання випереджальних домінантних інновацій, що обумовлюють інтеграцію в глобальні структури і включають нові, передові методи конкурентної боротьби. Сьогодні виникає цілий клас нових явищ і процесів, які вимагають нового наукового осмислення і систематизації, концептуального теоретико-методологічного дослідження і обґрунтування їх сутності, а також розробки нового категоріального апарату і введення в науковий обіг системи нових взаємопов'язаних понять. У сучасному процесі інтеграції національних (і їх регіональних) економік в єдине світове господарство є ряд відмінностей, особливостей, в порівнянні з тим, що відбувалося в недавньому минулому: перш за все, велика частина світу не брала участі в глобальній економіці початку нашого століття. Сьогодні більше, ніж будь-коли раніше, кількість країн, відкрили свої кордони для торгівлі, фінансових операцій, інвестиційної діяльності та розповсюдження інформаційних потоків. Не тільки розвинені, але і країни, що мають трансформаційну економіку та розвиваються сьогодні перейшли на шляї реформування своїх економічних систем; якщо на початку століття глобалізація була викликана скороченням транспортних витрат, то в даний час вона обумовлена зниженням вартості коштів на реалізацію комунікаційного процесу. Революційні зміни відбулися в області глобальних засобів комунікацій і становлення «інформаційного суспільства». Також зазначено, що віртуальне середовище сьогодення – Інтернет, має найстрімкіший розвиток серед будь яких технологій за всю історію людства. У цифровій економіці спостерігаються неймовірні інновації та розвиток людського капіталу, пошук шляхів підвищення якості та продуктивності праці, перехід від простої цифрової техніки до складних інновацій, що базуються на комбінаціях технологій штучного інтелекту, промислового інтернету, роботизації та автоматизації процесів (від проектування, моделювання виробництва до оформлення покупки товару і моменту доставки споживачеві в сферах виробництва, громадського харчування, роздрібної торгівлі, фінансів, освіті, охороні здоров'я та ін.).

Ідентифіковано умови звільнення економічних агентів в країнах-членах ЄС від податкових зобов’язань щодо оподаткування етилового спирту із метою недопущення ними зловживань і розмивання податкової бази, зокрема у випадку продажу спирту спеціального цільового призначення як товару загального споживання. Здійснено аналіз фіскального простору ЄС, охарактеризовано спеціальні вимоги до частково денатурованого етилового спирту, враховуючи галузеву структуру економіки. Визначено інституційні особливості технічного та фіскального регулювання Європейською комісією ринку етилового спирту. У ЄС функціонує специфічна система контролю за рухом підакцизних товарів, емпіричний досвід вказує на результативність її функціонування. Здійснено оцінювання основних податкових ризиків у сфері використання денатурованого етилового спирту.

Мета. Проаналізувати та зробити відбір основних показників якості для дослідження конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі синтетичних шкір). Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Результати. У ринковій економіці вирішальним чинником комерційного успіху товару є конкурентоспроможність. Це багатоаспектні поняття, що означають відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки за своїми технічними, економічними, естетичними характеристиками, але і за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більше того, важливою складовою якості та конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за період експлуатації виробу. Синтетичні шкіри створюються у галузі виробництва як продукти праці, функціонують у сфері обігу і реалізації як товари і задовольняють різні потреби населення у сфері споживання як предмети споживання. На різних стадіях життєвого циклу можуть бути виділені різні властивості синтетичних шкір, але для споживача найбільше значення мають корисні властивості синтетичної шкіри, якими вона наділена як предмет споживання і які визначають її споживну якість. Встановлено, що найбільш важливими споживними властивостями синтетичних шкір, які впливають на якість і конкурентоспроможність є функціональні, ергономічні, естетичні, властивості безпеки і надійності. Наукова новизна. проведений відбір основних показників якості для дослідження конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі синтетичних шкір). Практична значимість. Встановлено, що показники якості, які впливають на конкурентоспроможність синтетичних шкір залежать від багатьох факторів і потребують детального вивчення, особливо це стосується впливу технології виробництва.

У статті проведено аналіз публікацій зі сторінок дорадянської періодичної преси різних міст України з метою встановлення цінності газетних заміток як джерела та визначення ефективності їх використання у дослідженнях історії грошового обігу та фінансової політики російського царату в Україні з другої пол. ХІХ ст. до часу розвалу Російської імперії. У часи свого побутування газети були фактично єдиним ефективним та поширеним джерелом отримання актуальної інформації, слугували комунікативним інструментом між владою та населенням, надавали важливу інформацію з найрізноманітніших аспектів. Нами проаналізовано та наведено найцікавіші приклади із публікацій газет, що стосуються різних аспектів грошового обігу. Дослідивши повідомлення із газет, що видавались на постійній регулярній основі в українських містах в другій пол. ХІХ – пер. чв. ХХ ст., ми змогла встановити такі основні типи повідомлень на шпальтах газетної преси: публікації про введення нових грошових знаків; повідомлення про курси обміну російських монет на іноземні; особливості обігу та ситуації на грошовому ринку; ціни на товари на ринках; повідомлення про підробки грошей; заходи влади щодо подолання фінансових складнощів: «монетного голоду», спекуляцій з грошима, тощо; про скупку старовинних монет, а також колекціонування та обман колекціонерів із старовинними монетами; професійні наукові нумізматичні дослідження та формування музейних нумізматичних зібрань; порядок обміну неплатіжних банкнот та ознаки їх придатності; інші свідчення, створені для впливу на різноманітні емоції читача. Всі введені в науковий обіг газетні замітки суттєво розширюють наше уявлення про стан та особливості розвитку грошового обігу в Україні в імперську добу. Широка різноманітність свідчень, що стосуються грошового обігу, поміщеної в газетних повідомленнях, дає підстави визначити високу ефективність використання інформації газетної періодики у вивченні обраної теми, визначаючи газети як ефективне та інформативне джерело.

Тема статті – організація та методика постмитного аудиту митної вартості товарів як форми митного контролю після випуску товарів, виявлення проблемних питань та розробка шляхів їх усунення. Метою є розробка методики контролю достовірності заявленої митної вартості після випуску ввезених товарів, що дозволяє виявляти характер порушень митного законодавства і систематично вдосконалювати методику. Визначено мету, завдання, джерела інформації та систематизовано об’єкти постмитного аудиту митної вартості товарів. Проведено групування джерел інформації за напрямами отримання: від митних та податкових органів, спеціалізованих експертних організацій, з органів державної статистики, правоохоронних контролюючих органів, банківських та інших фінансово-кредитних установ, від державних органів, установ та організацій, декларантів, митних органів іноземних держав, інших. Рекомендовано впровадження та удосконалення системи управління якістю у діяльності митних аудиторів, підвищення ефективності управління персоналом та мотивації працівників, проведення регулярної оцінки ефективності роботи структурних підрозділів та формування системи управління якістю їх роботи. Для вибору об’єктів для митного постаудиту рекомендовано посилювати оперативність автоматизованого обміну фінансовою інформацією з митними адміністраціями іноземних держав шляхом підписання угод, впровадження науково обґрунтованого підхо ду, проведення дисперсійного аналізу джерел інформації

Статтю присвячено сутності такої категорії митного права України, як митний контроль. З'ясовано, що зазначена категорія застосовується в чинному Митному кодексі України у двох різних інтерпретаціях. Перша - у контексті здійснення відповідних митних формальностей, спрямованих на перевірку законності ввезення товарів в Україну чи їх вивезення з України. Друга - як процес, середовище та певний стан, у яких перебувають товари та транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України і щодо яких не завершено всіх митних формальностей, необхідних для їх випуску у вільний обіг. У цьому контексті піддано аналізу дефініцію митного контролю, подану в Митному кодексі України, та встановлено, що вона повною мірою стосується лише першого випадку застосування категорії «митний контроль». У другому ж аспекті, тобто в разі вживання формулювання «під митним контролем», зазначена дефініція дещо викривлює його сутність, адже містить не властиві для нього характеристики й ознаки. У цьому зв'язку проаналізовано положення Митного кодексу Європейського Союзу стосовно митного контролю. З'ясовано, що зазначений документ вирізняє митний контроль (customs control) як сукупність митних формальностей та заходів, та митний нагляд (customs supervision) як специфічну діяльність митної адміністрації, не пов'язану з активною перевіркою товарів. Уважаємо такий досвід Європейського Союзу корисним та доцільним і для митної практики нашої держави. У цьому зв'язку пропонується внесення зміни до Митного кодексу України щодо розмежування двох типів митного контролю («активний» митний контроль та «пасивний» митний контроль). Водночас «активний» митний контроль, який здійснюється у встановлених законодавством формах, пропонується залишити без змін, як щодо назви, так і щодо визначення. «Пасивний» митний контроль, під яким перебувають товари, митне оформлення щодо яких не завершено, пропонується називати «митним наглядом», або «митним спостереженням», або «митною супервізією». Така назва більшою мірою відповідає сутності здійснюваної діяльності.

Дисертаційне дослідження присвячено визначенню адміністративно-правових засад адміністрування податків у сфері обігу підакцизних товарів, а також виробленню пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства в цій сфері. Розкрито загальну сутність адміністрування податків у сфері обігу підакцизних податків, визначено мету, завдання, функції та принципи цієї діяльності. Схарактеризовано систему суб’єктів відносин у досліджуваній сфері, зокрема розмежовано суб’єкти адміністрування податків та платників податків. Встановлено об’єкт і предмет, форми, методи та процедури адміністрування податків у сфері обігу підакцизних товарів. Виокремлено низку актуальних проблем та окреслено перспективні напрями вдосконалення адміністративного законодавства, яке регламентує відповідне адміністрування податків. Зауважено, що вдосконалення адміністрування податків у сфері обігу підакцизних товарів повинно розпочинатися із запровадження засад публічного адміністрування в цій сфері, що має виражатись у зміні підходів до суб’єктів відповідної діяльності як до надавачів послуг платникам податків та має відображатися на законодавчому рівні у відповідних формулюваннях і способах взаємодії. The thesis focuses on defining the administrative and legal ground for tax administration in excisable goods circulation, as well as on developing proposals for improving national legislation in this sphere. The work reveals the general essence of tax administration in the sphere of excisable goods turnover, defines the goal, objectives, functions, and principles of this activity. The system of subjects of relations in the area under consideration is disclosed and characterized. The object and subject, forms, methods, and procedures for administering taxes in the sphere of excisable goods circulation have been established. A number of topical problems in the area under study are highlighted and promising directions for improving the administrative legislation governing the corresponding taxes administration are outlined. It was emphasized that the improvement of tax administration in the excisable goods circulation area should begin with the introduction of the public administration foundations in this area, which should be expressed in a change in approaches to the subjects of relevant activities as providers of services to taxpayers and should be reflected at the legislative level in the appropriate formulations and models of interaction.