Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Обслуговування туристів.
Статті в журналах з теми "Обслуговування туристів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-16 статей у журналах для дослідження на тему "Обслуговування туристів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Цимбалюк, Г. С., П. М. Сем’янчук та Г. І. Оліх. "УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ РЕКРЕАЦІЙНО-КУРОРТНИХ КОМПЛЕКСІВ У КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано загальні та особливі мікроекономічні риси рекреаційно-курортних комплексів. Доведено виняткову необхідність поліпшення заходів управління персоналом у рекреаційних комплексах і курортних установах. Зазначено, що підприємства туристичної сфери прагнуть досягнути основних показників мікроекономічної стабільності. Першочерговим завданням є досягнення рівноваги між пропозицією рекреаційних і курортних послуг та попитом туристів й інших клієнтів на курортні та рекреаційні послуги. Підтверджено, що наступним завданням є максимальне скорочення середніх і граничних витрат на рекреаційне та курортне обслуговування клієнтів у короткому й довгому ринкових періодах. З’ясовано, що третім пріоритетом рекреаційних та курортних суб’єктів господарювання є нарощування обсягів та поліпшення якості наданих рекреаційних і курортних послуг.
2
Шаров, С. В., Д. В. Лубко та О. Г. Зинов’єва. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ У ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 69–75. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу основних напрямів використання інтелектуальних систем у туристичному бізнесі. Зазначається, що в умовах пандемії пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності серед туристичних операторів є дуже актуальною проблемою. Виявлено, що підвищення ефективності туристичного бізнесу досягається через введення в дію нових форм і видів туристичної діяльності (це, зокрема, віртуальні представництва, спеціалізовані маршрути, контекстний маркетинг тощо), упровадження сучасних програмних комплексів, вебсервісів, мобільних додатків. Їх використання дає можливість забезпечити цифровізацію туристичної галузі, сформувати єдиний туристичний інформаційний простір, розвинути e-туризм тощо. Здійснено огляд можливостей окремих типів інтелектуальних систем, що працюють на різних апаратних платформах. Їх використовують для формування екскурсійних маршрутів з урахуванням побажань різних категорій туристів, надання клієнтам релевантної інформації про туристичні об’єкти, місця проживання та харчування залежно від їх місцезнаходження, обчислення фінансових затрат на туристичний маршрут тощо. У такий спосіб забезпечується інформаційна підтримка кожного туриста, підвищується якість його обслуговування. Виявлено, що інтелектуальні системи використовують бази даних та бази знань для збереження інформації про вік, стать, сімейний стан туриста, його маршрут, відвідані ним туристичні об’єкти і їх кількість, обсяг витрачених ним грошей тощо. Проаналізовані дані використовуються для формування якісних рішень та відображення персоніфікованої туристичної інформації. Крім того, для підвищення функціональності в інтелектуальних системах використовуються сторонні вебсервіси (Google Maps, GPS-навігація). У перспективі передбачається сформувати вимоги до розроблення інформаційної системи оператора туристичного агентства та здійснити практичну реалізацію цього завдання.
3
Лисюк Т.В., Матвійчук Л.Ю. та Лепкий М.І. "ІННОВАЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 78–87. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто структуру сучасної системи інноваційних інформаційних технологій, що використовується в туристичних підприємствах.
Наголошено, що використання інформаційних інноваційних технологій у кожному окремому сегменті туристичної індустрії, таких як готелі, бронювання квитків, створення спеціалізованих туристичних продуктів, взаємопов’язане з усіма іншими. Водночас сучасні інформаційні інноваційні технології дають змогу не тільки автоматизувати процес організації туристичних об’єктів, але й процес прийняття управлінських рішень та надання туристичних послуг.
Висвітлено найбільш дієві інноваційні інформаційні технології у туристичному бізнесі. Визначено роль і місце інноваційних інформаційних технологій туристичних підприємств. Описані найбільші туристичні підприємства в Україні, які намагаються використовувати сучасні інноваційні інформаційні технології.
Для керівників сучасних підприємств і організацій туристичної галузі використання сучасних інноваційних інформаційних технологій дає змогу: контролювати продуктивність праці і результативність бізнес-процесів; підвищити інвестиційну привабливість туристичного підприємства; швидко виявляти «вузькі місця» в управлінні процесами на туристичних підприємствах; підвищити якість обслуговування і надання послуг; підвищити доступність туристичних послуг; прискорити впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій; розвивати підприємства туристичної галузі шляхом активізації процесів інтеграції між сервісними організаціями і туристичними підприємствами. Успішне функціонування туристичних підприємств на ринку туристичних послуг практично неможливе без використання сучасних інформаційних технологій, оскільки вони дають змогу прискорити процес прийняття управлінських рішень і отримувати інформацію в найкоротші терміни про доступність транспортних засобів та можливості розміщення туристів, забезпечують швидке резервування та бронювання місць, а також автоматизацію рішення допоміжних завдань під час надання туристичних послуг.
4
Patiichuk, Viktor, та Oksana Lukashuk. "Основні православні релігійно-паломницькі центри Італії". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 54–66. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-54-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено основні православні релігійно-паломницькі центри Італії. Узагальнено поняття релігійно-паломницького центру. Виділено два основних функціональних види релігійно-паломницького туризму, як паломницький туризм та релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної спрямованості. Проаналізовано значення релігійно-паломницького туризму для розвитку економіки цієї держави. Зауважено та обґрунтовано факт, що Італія займає лідируючі позиції в Європі та світі за рівнем розвитку туристичної галузі та кількості щорічних туристів. Розглянуто поширення основних міжнародних релігійно-паломницьких центрів на території країни та описано їх головні святині. Встановлено, що важливими релігійнопаломницькими регіонами Італії є Північний та Центрально-Західний. Вивчено територіальні відмінності в розміщенні сакрально-паломницьких центрів Італії. Виділено основні релігійно-паломницькі регіони країни та їх ключові територіально-паломницькі центри. Встановлено, що сучасна економіка Італії європейської держави є однією з найрозвинутіших у країнах ЄС, а також рівень життя італійського населення в цілому є порівняно високим не тільки у Європі, але й світі зокрема, тому послуги на туристичне обслуговування, включаючи паломницьке, в цій країні є досить високими. Зауважено, що релігійно-паломницький туризм в Італії має значні подальші перспективи, через сучасну структуру економіки, що дозволило Італії стати однією із найрозвиненіших держав серед країна ЄС. Розкрито відмінності щодо забезпечення релігійно-паломницьких турів у православ’ї та католицизмі. Зазначено, що основними проблемами, які перешкоджають успішному розвитку сучасного італійського релігійно-православного туризму є роздрібненість і локалізація туристичного бізнесу в регіонах через брак ефективної централізованої координації, невміння розвивати нові туристичні пропозиції, недостатньо розвинута інфраструктура, нестача добре підготовлених туристичних кадрів і гідів-перекладачів, труднощі із залученням міжнародних інвестицій, через недостатньо налагоджену адміністративну систему й надмірну бюрократизацію процесу. Узагальнено головні проблеми та вказано на перспективи розвитку релігійнопаломницького туризму в Італії.
5
Заваріка, Г. М., Л. В. Денищенко та В. В. Косенко. "ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ БЕЗПЕКИ ДІЛЬНОСТІ У СФЕРІ ТУРИСТИЧНОГО ТА ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 3 (21 грудня 2021): 24–32. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-3-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні тенденції розвитку туристичного бізнесу та супутніх галузей, у тому числі готельна індустрія, а також нові умови існування та розвитку бізнесу потребують детального вивчення та використання у повсякденній господарській діяльності міжнародних та національних норм організації надання безпечних послуг для клієнтів. Сьогодні ми спостерігаємо зростання всіх видів туризму, у тому числі екстремального, що, на жаль, сприяє збільшенню вірогідності настання нещасних випадків під час туристичних подорожей, заходів тощо. Засоби масової інформації розповідають про численні випадки пожеж, які відбуваються у закладах тимчасового проживання та харчування. На жаль, держава не вимагає від підприємств туристичної галузі та страхувальників туристів інформації щодо кількості постраждалих або тих, хто загинув під час туристичних подорожей, тому суспільство дізнається про них тільки завдяки суспільного розголосу. За всю історію існування організованого туризму міжнародними структурами було розроблено низку документів, що надають державам та підприємствам галузі гостинності чіткі рекомендації щодо ведення безпечного бізнесу, якісного обслуговування клієнтів. Національне законодавство у сфері туризму теж вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності створення безпечних умов у наданні послуг трансферів, проживання, харчування, а також під час екскурсій та інших туристичних заходів. Україною було ратифіковано значну кількість міжнародних документів та стандартів у цьому аспекті. Але сьогодні діяльність туристичних підприємств в організації та впровадженні норм і вимог безпечності у наданні послуг скоріше є номінальною або відсутня взагалі. Із кінця 2019 р. до загальновідомих небезпек, від яких повинні мати профілактику заклади гостинності, додалася загроза розповсюдження всесвітньої пандемії, що викликана вірусом COVID-19, і це вимагає впровадження додаткових заходів для бізнесу надання послуг. У дослідженні розглянуто основні міжнародні та національні правові документи, що регулюють питання безпеки надання туристичних послуг, з’ясовано стан рівня безпечності в туризмі в Україні та надано рекомендації щодо підвищення цього рівня та надання якісних і безпечних туристичних послуг у цілому. Визначено наступні кроки щодо подальшого вивчення та розвитку теми безпеки туристичних заходів та послуг готельних підприємств як чинника підвищення їхньої якості.
6
Постова, В. В., та А. В. Лук’янець. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ПІДТРИМКА ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ". Підприємництво та інновації, № 14 (30 жовтня 2020): 63–67. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/14.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто специфіку надання послуг розміщення у закладах готельного господарства. Визначено фактори, що впливають на формування сприятливого іміджу підприємств сфери обслуговування, які поділено на 4 групи. Встановлено, що споживача послуг, як правило, цікавлять відповідність ціни і якості послуг, що надаються. У комплексі функцій менеджменту на підприємствах сфери послуг одне з провідних місць посідає управління процесом обслуговування клієнтів. Головною особливістю формування іміджу готельно-ресторанного підприємства є залежність сприйняття цього закладу від туристської дестинації, на якій вона розташовується. Визначено, що такий підхід полягає у присвоєнні кожному готельному чи ресторанному підприємству іміджу всього курорту, оскільки у туриста, найімавірніше, вже є сформоване уявлення про дестинації.
7
Zaychuk, Kateryna. "АНАЛІЗ РЕЙТИНГУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, № 20 (30 грудня 2019): 149–56. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-149-156.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті проведено аналіз рейтингування соціально-економічної активності Західного регіонального туристичного ринку за наступними факторами: кількість населення, середня заробітна плата, кількість обслуговуваних туристів суб’єктами туристичної діяльності, наявність готелів, колективних засобів розміщення, санаторіїв та баз відпочинку, визначено поняття РТР, проведено оцінку рейтингу Волинської, Рівненської, Львівської та Тернопільської областей за соціально-економічними показниками. Вивчаючи туристичний ринок Волинської області, варто простежити формування туристичного ринку в інших сусідніх областях задля створення конкуренції та стимулювання розвитку туризму у своєму регіоні. Це і лягає в основу актуальності даної роботи.
8
Семак, Б. Б. "ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА МАРКЕТИНГ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 2 (19 квітня 2021): 64–71. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується вплив пандемії COVID-19 на маркетинг туристичних дестинацій. Акцентується увага на тому, що пандемія COVID-19 стала справжнім викликом для туристичних компаній у всьому світі і спонукала їх до суттєвого перегляду маркетингових стратегій та програм в умовах ринку, котрий вже ніколи не буде таким, як раніше. Основним завданням даного наукового дослідження є вивчення особливостей маркетингу туристичних дестинацій в умовах пандемії COVID-19 та розробка переліку практично орієнтованих рекомендацій для профільних державних установ та туристичних підприємств для здійснення ефективної маркетингової діяльності та адаптації маркетингових стратегій до цих умов. Для ефективного вирішення проблем у сфері маркетингу дестинацій в умовах пандемії COVID-19 було сформульовано ряд рекомендацій, котрі можуть бути впроваджені профільними державними установами та туристичними підприємствами, котрі спеціалізуються на обслуговуванні туристів у туристичних дестинаціях.
9
Бенецький, С. "Щодо особливостей договору про надання туристичних послуг за цивільним законодавством України". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 274–79. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1633.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначається, що туристична галузь є третьою за прибутковістю галуззю серед усіх інших галузей світової економіки. Крім того, для економіки багатьох інших держав вона є базовою. Кількість туристичних компаній постійно збільшується.
Договір надання туристичних послуг посідає одне із центральних місць у туризмі, у тому числі міжнародному. На відміну від неорганізованої туристської поїздки, регламентованої безліччю різноманітних цивільно-правових договорів, що укладаються туристом із виконавцями окремих послуг, для здійснення організованої туристської поїздки досить укладення одного договору з туристського обслуговування з особою, яка перебирає на себе зобов'язання щодо надання туристичного обслуговування.
Основними сегментами ринку туристичних послуг є корпоративний туризм, під яким розуміють організацію ділових поїздок і відпочинку співробітників різних компаній. Він почав розвиватися водночас із появою в Україні великих іноземних і спільних підприємств; індивідуальний туризм - організація відпочинку за індивідуальною програмою, а також організація VIP перевезень; масовий туризм - туристичні поїздки за кордон, а також усередині країни за стандартними турпаке-тами. Усе більш популярні такі нові категорії, як екологічний та екстремальний туризм, а також упевнено розвивається сектор молодіжного і студентського туризму.
Для задоволення попиту на перерахованих сегментах туристичного ринку найдоцільніше використовувати повітряний транспорт, оскільки швидкість доставки пасажирів і протяжність маршрутів відіграють тут визначальну роль.
10
Вовчак, О., І. Кулиняк, Л. Гальків, О. Савіцька та Ю. Бондаренко. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 250–58. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3717.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Висунуто гіпотезу, яка припускає, що значення показників роботи суб’єктів туристичної діяльності залежать від кількості смертельних випадків від пандемії COVID-19. Метою дослідження є аналізування впливу пандемії COVID-19 на результати роботи суб’єктів туристичної діяльності в регіонах України. Для вирішення завдань використано економетричні методи кореляційно-регресійного аналізу, визначивши при цьому кількісні закономірності та зв’язки між «кількістю суб’єктів туристичної діяльності», «кількістю реалізованих туристичних пакетів», «вартістю реалізованих туристичних пакетів», «кількістю ночівель туристів, що включені до туристичних пакетів», «кількістю обслуговуваних туристів» i «кількістю смертельних випадків від COVID-19». Для моделювання використовувалися статистичні дані з 24-х регіонів України з поділом суб’єктів туристичної діяльності на дві групи: юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. Побудовано парні лінійні рівняння регресії. Для перевірки якості побудованих економетричних моделей визначено такі показники, як: коефіцієнт кореляції, величина випадкової помилки, коефіцієнт еластичності та коефіцієнт детермінації. Для оцінювання статистичної значущості коефіцієнта кореляції розраховано t-критерій Стьюдента, а для перевірки значущості моделі регресії — F-критерій Фішера. Виявлено зниження за усіма аналізованими фінансово-економічними показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності в усіх регіонах України 2020 року. Між усіма аналізованими фінансово-економічними показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності та кількістю смертельних випадків від COVID-19 виявлено помітний і високий зворотний зв’язок. Результати емпіричного оцінювання наслідків і моделювання характеру впливу епідемії на індустрію туризму допоможе державним органам влади і суб’єктам туристичної діяльності розробити стратегічні напрями дій, спрямовані на нарощування потенціалу та забезпечення фінансово-економічної стійкості ринку туристичних послуг у відповідь на кризу, спричинену пандемією COVID-19. Ключові слова: пандемія COVID-19, суб’єкти туристичної діяльності, туризм, кореляційно-регресійний аналіз, ринок туристичних послуг. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 26.
11
Барна, М. Ю., Л. К. Гліненко та Ю. А. Дайновський. "ЕКОТУРИЗМ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО І ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 82–89. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті констатовано, що за наявності у науковій літературі багатьох визначень екотуризму питання про його дефініцію ще не знайшло остаточного розв’язання. Зазначено, що принципових ознак екотуризму є дві: характер маршруту і відповідальне ставлення до природи. Усі інші ознаки, які окремі автори вживають при визначенні екотуризму слід сприймати, як його супутні характеристики, але не як обов’язкові елементи дефініції. Зокрема, це стосується участі місцевих мешканців у обслуговуванні туристів, підвищення їхнього добробуту вна- слідок екотуристичної діяльності, оскільки наявність навіть незначної кількості екотуристичних маршрутів у місця, де немає місцевого населення, не дає права використовувати цю особливість у дефініції поняття екотуризму. Підкреслено, що і туристична і готельна галузь повинна робити внесок у вирішення як регіональних, так і гло- бальних завдань екологічного характеру. Висвітлено найбільш популярні місця екотуристичних маршрутів у світі і в Україні. Зазначено, що одним з найважливіших природних ресурсів для розвитку екологічного туризму в Україні є національні парки, існуванню яких загрожує недостатнє фінансування, низька ефективність екотуристичної ді- яльності, незаконні вирубки лісу, відсутність дієвого правоохоронного та екологічного контролю. Констатовано, що розвиток екологічного туризму відбувається внаслідок ініціативних дій гравців ринку, а не внаслідок продума- ної політики регіонального чи місцевого планування. Проаналізовано проблеми в’їзного і виїзного туризму, зокрема відсутність надійної системи страхування ризиків і недостатнє просування українських туристичних продуктів за кордоном. Підкреслено важливість інновацій у розвитку туристичного і готельного бізнесу. Показані напрями діяльності екоготелів. Проаналізовано сучасні тренди, які впливатимуть на діяльність туристичних і готельних підприємств у перспективі. Наведено результати прогнозів щодо відновлення туристичного і готельного ринку. Сформульовано висновки стосовно забезпечення подальшого розвитку туристичної і готельної діяльності.
12
Кашинська, Олена. "ПОНЯТТЯ «BLEISURE-ПОДОРОЖ» І «BLEISURE-ТУРИСТ» В ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ". Економіка та суспільство, № 38 (26 квітня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню актуальних питань готельної індустрії, а саме появі в туристичній і готельній галузях таких понять як «bleisure-подорож» і «bleisure-турист» та їх впливу на формування сучасного формату готельного продукту. Проаналізовано походження термінів та дано їх визначення. Вказано причини вибору бізнес-мандрівниками даного виду туризму та виділено основні фактори, які впливають на рішення про відпочинок під час робочої поїздки. Розглянуто потреби bleisure-туристів, які впливають на формування комплексу готельних послуг для даного типу туристів та особливості їх обслуговування в готельних підприємствах. Наведено приклади програм залучення готельними підприємствами bleisure-туристів та визначено напрямки готельної діяльності щодо залучення до підприємств bleisure-туристів.
13
Романова, Анна, та Євгеній Бицань. "АНАЛІЗ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КРУЇЗІВ". Економіка та суспільство, № 27 (25 травня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-27-39.
Повний текст джерелаАнотація:
Для визначення ресурсного потенціалу України щодо організації та обслуговування круїзних напрямків було досліджено інфраструктурні та туристичні наявні ресурси, які є обов’язковою умовою та складовою круїзного маршруту: глибоководні річки; портові термінали, які призначені для обслуговування пасажирів; туристичні підприємства, які займаються організацією круїзів; дестинації другого плану (місця з туристичним потенціалом, які приваблюють туристів та знаходяться в зоні доступності круїзних лайнерів). Проведено аналіз вже задіяних ресурсів та тих, які можуть використовуватися без попередньої підготовки для організації круїзних подорожей. Досліджено круїзні ресурси, які нині не використовуються для організації круїзних подорожей та обслуговування. Сформульовано рекомендації для відновлення та розвитку міжнародної круїзної індустрії в Україні.
14
Aliev, Kamil, and Serhii Pohasii. "PROSPECTS FOR DEVELOPMENT OF TRANSPORT SERVICE FOR TOURISTS IN UKRAINE." International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences", no. 1(57) (2018). http://dx.doi.org/10.25313/2520-2294-2022-1-7872.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the role and place of transport services in tourism, indicates the close relationship between the development of such sectors of the economy as transport and tourism. Based on the data of the State Statistics Service of Ukraine over the past 20 years, an analysis was made of trends in the volume of tourism activities and the volume of passenger transportation by different modes of transport. It was found that in the period from 2000 to 2020. in terms of passenger transportation, all types of transport, except for aviation, are gradually losing their positions in the transport services market. The negative consequences of the COVID 19 pandemic for tourism and transport activities have been identified, and it has been proved that in the near future tourism will be crucial for the growth of passenger traffic in transport. However, the growth in traffic volumes by different modes of transport will not be the same and will be determined by the competitive advantages that each mode of transport can provide. The priority measures that need to be taken by each type of transport in Ukraine to attract the tourist flow and increase the volume of passenger traffic have been determined. Particular attention is paid to the feasibility of developing transport tours by rail and water transport. The necessity of creating a single tour operator for transport tours within the Ministry of Infrastructure of Ukraine is substantiated. The article separately considers the possibility of using vehicles for the needs of tourism, designed to move small groups of people on various modes of transport, as well as individual vehicles, including new ones, such as electric bicycles, electric scooters, electric scooters, mono wheels, and other. It has been determined that the integration of various modes of transport opens up unlimited prospects for the tourism sector. Various forms of such integration are considered. To achieve maximum efficiency of transport services in tourism, the coordinated work of two powerful sectors of the economy - tourism and transport - is required. This interaction is impossible without the participation of the state through the development of programs for the development of both industries.
15
Д’яконова, Анджела, Людмила Тітомир та Каріна Жовтяк. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ СИСТЕМ БРОНЮВАННЯ В ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Економіка та суспільство, № 33 (30 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена дослідженню впровадження в готелях різної місткості сучасних систем комп’ютерних технологій, за допомогою яких здійснюється бронювання номерів відповідно до вимог і побажань споживачів готельних послуг. Готельний бізнес на сьогодні є важливою високоприбутковою складовою індустрії гостинності в Україні. Тому все більшої актуальності і практичного значення набувають системи бронювання в будь-якому закладі розміщення. Швидко зростає використання комп’ютерних технологій в готельному бізнесі, поширюється підключення нових агентств до глобальних комп’ютерних мереж бронювання, таких як Amadeus, Galileo, Sabre, Worlspan, Fidelio, тощо. За допомогою якої здійснюється якісний та швидкісний процес розміщення і обслуговування гостей в готельних підприємствах. Проведені опитування та анкетування гостей в закладах розміщення засвідчили, що споживачі готельних послуг не бажають витрачати значний час на процес оформлення, тому питання швидкого і якісного обслуговування під час бронювання і поселення є дуже важливим. Сучасні сервісні технології на сьогоднішній час здатні змінити та поліпшити різні системи бронювання, навіть зробити частково бронювання у готелях безконтактним. Саме від обраної системи бронювання у роботі служби Спір, буде відбуватися ефективний процес обслуговування гостей і розміщення у номерах. Використання різних систем автоматизації працівниками Спір дозволяє значно спростити систему бронювання і поселення майбутніх туристів, використовуючи безконтактний спосіб, який базується на бронюванні готелю за допомогою заздалегідь висланих електронною поштою паспортних даних. Під час заселення гість тільки пред’являє свій паспорт, данні якого звіряються з надісланими електронною поштою, що значно скорочує процедуру самого бронювання. У зв’язку з поширенням короновірусної хвороби, заклади розміщення дозволяють онлайн заповнювати електронні картки гостя і їх підписувати цифровим власним підписом. Враховуючи такі послаблення в процесі бронювання і поселення, особливо гостро стоїть питання контролю якості наданих послуг з використанням сучасних методів дослідження якості бронювання в закладах розміщення. В роботі досліджено за допомогою інтернет ресурсів, літератури, онлайн-опитувань роботу закладів готельного господарства України: практичний досвід використання різних систем бронювання із застосуванням новітніх технологій з метою пошуку сучасних ідей для подальшого впровадження у різні системи бронювання, включаючи службу Спір, для удосконалення загальної якості функціонування закладів розміщення, зважаючи на нові обставини та обмеження у обслуговуванні гостей.
16
Стрижак, О. О. "РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ІНДУСТРІЇ 4.0: ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.238104.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розвитку науково-практичних рекомендацій з оцінки особливостей впливу чинників Індустрії 4.0 на розвиток туристичного сектору. Мета дослідження - розвиток науково-практичних підходів з оцінки взаємозв’язку показників розвитку туризму та Індустрії 4.0. Доведено, що потенціал використання сучасних цифрових технологій в сфері туризму значний. Інтернет-засоби роблять інформацію та послуги бронювання доступними для великої кількості туристів за відносно низькими цінами. За допомогою сучасних сервісів значно розширюються можливості спілкування між постачальниками туристичних продуктів та послуг, посередниками, а також кінцевими споживачами. В статті розглянуто закономірності взаємозв'язку між Індексом конкурентоспроможності подорожей і туризму (TTCI) та рейтингом Світової цифрової конкурентоспроможності (WDCR). Дослідження охоплює 63 країни за 2019 р. Визначено, що країни формують п'ять кластерів: кластер 1 (14 країн): країни із значенням TTCI і WDCR на середньому рівні; кластер 2 (6 країн): країни з низьким рівнем WDCR і низьким рівнем TTCI; кластер 3 (14 країн): країни з найвищим значенням WDCR і TTCI вище середнього; кластер 4 (17 країн): країни з низьким рівнем WDCR і середнім рівнем TTCI; кластер 5 (12 країн): країни з високим значенням WDCR і найвищим рівнем TTCI. Розподіл країн за кластерами дозволяє виділити певні закономірності в кожному з них і може використовуватися при обґрунтуванні стратегії розвитку туристичної галузі з урахуванням чинників Індустрії 4.0. Обґрунтовано, що розвиток туризму з урахуванням впливу чинників Індустрії 4.0 в країнах із середнім рівнем доходу, до яких відноситься Україна, дозволить збільшити доходну частину бюджету, підвищить імідж країни та її привабливість для інвесторів. Використання на практиці технічних засобів, актуальних Індустрії 4.0, дозволить українським туристичним підприємствам забезпечити свою конкурентоспроможність на міжнародному туристичному ринку, а також підвищити якість обслуговування на внутрішньому ринку туристичних послуг.