Статті в журналах: "Обробка великих даних"

1

Білобородова, Т. О., І. С. Скарга-Бандурова, О. Л. Прищепа, Л. О. Шумова та С. О. Ломакін. "Технології цифрової гістології". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-5-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Прогрес інформаційних технологій, доступність обчислювальних потужностей, наявність великих наборів даних, розвиток технологій штучного інтелекту, машинного і глибокого навчання дали поштовх розвитку цифрової гістології. Сучасні дослідження спрямовані на створення єдиного стандартизованого рішення цифрової гістології, яке відповідатиме рівню діагностичної точності традиційної світлової мікроскопії. В статті представлено результати аналізу поточного стану і перспектив використання інформаційних технологій для цифровізації процедур патогістологічного дослідження. Розглянуто напрямки цифрової гістології, що включають телепатологію, цифрову патологію, аналіз зображень мікроскопій гістологічних препаратів та аналітику даних. Розглянуто основні технології цифрової гістології за напрямками, які, перетинаючись, доповнюють один одного. Визначено поточні завдання і проблеми цифрової гістології, а також напрямки досліджень у відповідності до задач аналізу і пошуку ефективних рішень у цій галузі. Формалізовано наступні основні етапи цифрової гістології: формування оптичного зображення мікроскопом, обробка цифрового зображення, передача даних по мережі, їх відображення на моніторі та формування патогістологічного висновку, який, в свою чергу, містить розпізнавання та аналіз гістологічних зображень, інтерпретацію і валідацію отриманих результатів, оцінку ефективності використовуваних аналітичних моделей. Виділено основні обмеження цифрової гістології, пов'язані з технологіями розпізнавання гістологічних зображень. Розглянуто умови валідації досліджень та інструментів цифрової гістології, які повинні бути належним чином перевірені з використанням репрезентативних даних для забезпечення узагальнення підходів і сумісності. Обґрунтовано задачі подальших досліджень у вигляді удосконалення процесу розпізнавання та аналізу гістологічних зображень з використанням технології глибокого навчання, яка показує високу точність сегментації, виявлення та класифікації при аналізі зображень мікроскопій гістологічних препаратів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Журавель, С., С. Думич та Ольга Шпур. "Дослідження методів збору та обробки даних в розподілених інформаційних системах". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 1 (липень 2021): 20–38. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.01.020.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему обробки та аналізу великих об’ємів даних. Сьогодні, у зв’язку з появою джерел інформації, які можуть продукувати великі обсяги даних, оброблення даних стає все складнішим. Для вирішення поставленої проблеми розроблено велику кількість технологій специфічного призначення, проте більшість з них можна зарахувати до двох парадигм обробки даних, а саме потокової та пакетної. В цій статті розглянуто вищенаведені парадигми та технології, які застосовують для прийняття рішень щодо обробки даних, та спробуємо окреслити характеристики, які потрібно брати до уваги під час побудови систем обробки даних. На основі найперспективніших рішень наведемо також реалізацію системи збору та аналізу даних з пристроїв IoT.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Набойченко, А. Г., та В. О. Федірко. "Мікросудинна декомпресія при рецидивах класичної тригемінальної невралгії після перкутанних втручань на трійчастому вузлі". Pain medicine 4, № 1/1 (16 травня 2019): 6. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t2.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Процедури перкутанної ризотомії (ПР) в лікуванні класичної тригемінальної невралгії (КТН), за своєї достатньої ефективності, мають значний відсоток не-вдач та рецидивів болю. Вибір іншого втручання дуже складний, оскільки дані щодо лікування рецидивів КТН обмежені. Мета дослідження. Дослідити, чи впливають раніше проведені перкутанні втручання на ефективність та безпечність “золотого стандарту” лікування КТН – мікросудинної декомпресії (МСД). Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз 28 послідовних випадків проведення МСД з приводу рецидиву КТН після ПР за період 2015–2016 рр. Категоризація даних та статистична обробка. Контрольна група 66 МСД у пацієнтів з КТН без будь-яких попередніх процедур. Використовувались шкали BNI для болю (BNI PS) та заніміння (BNI NS). Результати дослідження та їх обговорення. Інтраопераційні знахідки: атрофія та деколорація трійчастого нерва – в 9 випадках (32 %); щільні арахноїдальні злуки з деформацією корінця – в 13 випадках (46,7 %); “молочне” помутніння павутинної оболони – в 5 (17,8 %); в одному випадку конфлікт не виявлено (3,6 %). Середній після-операційний бал за шкалою BNI PS склав 2,21 і статистично не відрізнявся від контрольної групи – 1,95. Під час останнього контролю бал BNI PS був нижчим у групі виключно МСД (1,43 проти 2,43; P = 0,0006; 95 % ДІ 0,5918–1,9987). BNI NS та інші показники нейропатії були вищими в групі ПР (2,5 проти 1,3; P < 0,0001; 95 % ДІ 0,6697–1,6541). Серед них 100 % мали клінічно суттєву нейропатію та 57 % мали дизестезії, на відміну від 27 % та 7 % відповідно в групі виключно МСД . Поява або погіршення симптомів нейропатії спостерігались у 5 пацієнтів (17,9 %). Додаткові ризики розвитку нейропатичних проявів ймовірно обумовлені деструктивним характером перкутанних втручань. Висновки. Процедура МСД, як більш патогенетично обґрунтована, лишається втручанням вибору для пацієнтів із рецидивами КТН після раніше проведених ПР. Результати у цієї категорії пацієнтів гірші, ніж після пер-винної МСД. Перспективи подальших досліджень. Багатоцентрові дослідження з мультифакторним аналізом великих масивів даних. Конфлікт інтересів. Відсутній.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Kovalenko, A., H. Kuchuk та О. Lyashenko. "РОЗПОДІЛ РЕСУРСІВ БАГАТОФАЗНОЇ СИСТЕМИ ОБРОБКИ ВЕЛИКИХ ДАНИХ ПРИ ВИСОКОІНТЕНСИВНОМУ ВХІДНОМУ ПОТОЦІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 115–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.115.

Повний текст джерела

Анотація:

Завдання оптимального проектування багатофазної системи обробки великих даних (БФСОВД) при високоінтенсивному вхідному потоці потребують застосування сучасних математичних і комп'ютерних методів та засобів. Предметом дослідження є ресурси багатофазної системи обробки великих даних. Мета дослідження – розроблення методу оптимального розподілу ресурсів БФСОВД при високоінтенсивному вхідному потоці, котрий враховує як можливість проведення аналізу даних у режимі реального часу, так і особливостей високоінтенсивного потоку вхідних даних із багатьох джерел. Результати. Визначено особливості високоінтенсивних потоків вхідних даних та показана можливість апроксимації його з достатньою точністю гауссівським розподілом. Також визначені особливості функціонування багатофазних систем та запропонована схема функціонування багатофазної системи обробки великих даних. Базуючись на отриманих результатах розроблена математична модель процесу оптимізаціі розподілу ресурсів багатофазної системи обробки великих даних при високоінтенсивному вхідному потоці. Для цього використано метод динамічного програмування. Висновок. В результаті отримана мінімальна кількість каналів в кожній фазі БФСОВД, при якій середній час аналізу даних в системі буде мінімальним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Хараш, К. М., О. В. Ольшевська та Ж. А. Титуренко. "Принципи побудови хмар тегів даних". Automation of technological and business processes 12, № 1 (30 березня 2020): 17–24. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1699.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються механізми візуалізації для побудови термінологічних хмар. На прикладі JSON, HTML, CSV, XLSX, XML, TXT наведений перелік типів файлів та ресурсів. Проаналізовано можливості добування та збереження вхідних даних. Проведено дослідження аналогічних систем, на основі якого було обрано два оптимальні типи файлів, а саме CSV та TXT. Виявлено підхід формування списку ключових слів для наукових публікацій або виокремлення провідної тематики різних текстів. Встановлено, що у разі необхідністі обробки великих текстів спільної спрямованості, якими наприклад можуть бути літературні твори, наукові статті, судові вироки тощо, достатнім буде використання малих веб-додатків для побудови тегових хмар. Тегові хмари на основі алгоритму k-середніх здатні досить ефективно виявити ключові поняття, найбільш уживані слова та провідні концепції. При порівнянні між собою форматів CSV та TXT, було підтверджено, що швидкість обробки залежить скоріше від об’єму вхідної інформації, ніж від структури файлу. Звідси, можна стверджувати, що використання одного або іншого формату зумовлено вибором користувача. Проведено аналіз з якого відзначено, що формат CSV потребує верхнього рядка, в якому вказують атрибути. Для більшої коректності подальшого аналізу, атрибути слід вказати і формувати кожний наступний рядок даних строго по черзі. Така незначна особливість структури допомагає досліднику орієнтуватися серед набору текстової інформації, а при подальшій обробці перший рядок можна не враховувати. На відміну від попереднього формату, формат TXT не потребує формування першого рядка атрибутів. Це ускладнює візуальне сприйняття наявної інформації. Не рекомендовано вводити атрибути самостійно, в подальшому при обробці це буде впливати на коректність результатів кластеризації в негативний бік.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Аросланкін, О. О., та А. А. Зазірний. "УЗГОДЖЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ТА БІОЛОГІЧНОГО СЕГМЕНТІВ ЕРГАТИЧНОЇ СИСТЕМИ «СУДНОВОДІЙ - СУДНО» З ВИКОРИСТАННЯМ НЕЧІТКОГО НЕЙРОМЕРЕЖЕВОГО ПІДХОДУ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано причини виникнення та наслідки небезпечних ситуацій під час руху судна та визначено необхідність застосування індивідуально-адаптованого підходу для підтри ки прийняття рішення. Запропоновано підхід щодо оперативного контролю та підтри ки дій судноводія, в основі якого лежить використання індивідуально адаптованої нейро ережевої оделі його діяльності, що реалізує особливості управлінських реакцій при небезпечних режи ах плавання. Такі оделідозволяють здійснювати виявляти та перехоплювати по илки судноводія в процесі реалізації прийнятого рішення. Прогнозу точності приведення судна в тер інальну точку траєкторії аневру на основі поточного вектору стану, забезпечує своєчасність визначення ситуації. Складність завдання прогнозування ситуацій в небезпечних режи ах управління за рахунок визначення по илок судноводія виникає через не ожливість чіткої постановки відповідності з ін вхідних і вихідних пара етрів стану, в яко у знаходиться або до якого прагне об'єкт управління. Найважливіша властивість нечітких нейронних ереж, що свідчить про їх великий потенціал в галузі прогнозування та підтри ки дій судноводія, складається в ожливості паралельної обробки інфор ації усі а нейрона и. Завдяки цій здатності при великій кількості іжнейронних зв'язків досягається одночасно обробка значного обсягу ви ірювальної інфор ації, що надходить ви ірювальної інфор ації в реально у асштабі часу. Структура та пара етри нечітких нейро ережевих оделей визначаються на основі обробки даних попередніх дій, виконаних конкретни судноводіє на конкретно у судні, та безперервно уточняються по ірі надходження нових даних. Використана класифікація по илок судноводія при прийнятті рішень в процесі управління суден дозволило розробити процедури реагування на них. Запропонований підхід дозволяєузгодити технічний та біологічний сег ент ергатичної систе и «судноводій ⸺ судно» та знизити вплив людського фактору в небезпечних ситуаціях під час руху судна. Ключові слова: судно,судноводій, ситуація небезпечного зближення, навігаційна обстановка, ергатична систе а, людський фактор.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Климаш, M., О. Гордійчук-Бублівська та Б. Коваль. "МОДЕЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ В IIOT". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 2 (грудень 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.02.011.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі подано огляд методів інтелектуальної обробки даних у системах промислового Інтернету речей. Наведено порівняння методів аналізу великих даних у промислових системах зі значним навантаженням. Запропоновано використовувати для опрацювання даних методи розподіленого машинного навчання. Розроблено програмну модель для аналізу даних різних обсягів. Проаналізовано основні підходи до організації машинного навчання: федеративне і нерозподілене навчання. Експериментально доведено ефективність вико- ристання федеративного машинного навчання, оскільки воно забезпечує вищу точність об- роблення даних, навіть у разі збільшення їх обсягів. Визначено, що нерозподілене машинне навчання працює швидше, отже, може використовуватися в системах, пріоритетом для яких є менший час обробки даних. Такий підхід відкриває можливості створення адаптивної моделі системи промислового Інтернету речей, що здатна самонавчатися та коригувати власну інфраструктуру залежно від зміни параметрів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Половинка, Ольга, та Ольга Дмитриева. "ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ АЛГОРИТМОВ АПРИОРНОЙ ГРУППЫ НА БАЗАХ ДАННЫХ РАЗЛИЧНЫХ РАЗМЕРОВ". SWorldJournal, № 06-01 (30 грудня 2018): 71–78. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-01-012.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати аналізу роботи асоціативних алгоритмів пошуку правил для обробки великих даних. Розглянуто найвідоміші модифікації алгоритмів Апріорі для пошуку асоціативних правил. Представлені результати дослідження ефективності лінійн

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Половинка, Ольга, та Ольга Дмитриева. "ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ АЛГОРИТМОВ АПРИОРНОЙ ГРУППЫ НА БАЗАХ ДАННЫХ РАЗЛИЧНЫХ РАЗМЕРОВ". SWorldJournal, № 06-01 (30 грудня 2018): 71–78. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-01-012.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати аналізу роботи асоціативних алгоритмів пошуку правил для обробки великих даних. Розглянуто найвідоміші модифікації алгоритмів Апріорі для пошуку асоціативних правил. Представлені результати дослідження ефективності лінійн

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Млавець, Ю. Ю., та О. О. Синявська. "Умови рiвномiрної збiжностi вейвлет розкладiв випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика, № 2(37) (25 листопада 2020): 82–90. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2020.2(37).82-90.

Повний текст джерела

Анотація:

Ця стаття присвячена знаходженню умов рiвномiрної збiжностi з ймовiрнiстю одиниця вейвлет розкладiв класу випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω). Вивчення загальних властивостей таких випадкових процесiв, отримання оцiнок розподiлу функцiоналiв вiд процесiв з тих чи iнших просторiв випадкових величин, встановлення умов рiвномiрної збiжностi випадкових функцiональних рядiв є одними iз поширених задач теорiї випадкових процесiв. Вейвлет аналiз є достатньо молодою галуззю математики з багатьма цiкавими проблемами й задачами. Однак дану теорiю, зокрема вейвлет розклади функцiй, на даний час широко використовують як у теорiї випадкових процесiв, так i у рiзних областях науки. Наприклад, вейвлет аналiз активно застосовується для фiльтрацiї i попередньої обробки даних, аналiзу стану i прогнозування ситуацiї на фондових ринках, розпiзнавання образiв, при обробцi i синтезi рiзних сигналiв, зокрема при обробцi мовних сигналiв, бiомедичних сигналiв, для розв’язання завдань стиснення i обробки зображень, при навчаннi нейромереж i в багатьох iнших випадках. Тому є актуальною задача знаходження умов рiвномiрної збiжностi вейвлет розкладiв класу випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω). У данiй роботi ми зосереджуємося на основних властивостях просторiв Fψ(Ω) та деяких елементах теорiї вейвлетiв. На початку статтi наведено основнi означення, теореми, приклади випадкових величин з просторiв Fψ(Ω) та поняття i властивостi мажоруючої характеристики цього простору. Далi подано необхiднi вiдомостi з вейвлет аналiзу, зокрема: означення f-, m-вейвлетiв та умови S, а також умови розкладу функцiй по цим базисам. Також наведено умови рiвномiрної збiжностi з iмовiрнiстю одиниця вейвлет розкладiв деяких функцiй. Основним результатом статтi є умови рiвномiрної збiжностi вейвлет розкладiв випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω). Данi умови базуються на оцiнках розподiлу супремуму на R випадкових процесiв iз просторiв Fψ(Ω) та рiвномiрної неперервностi сепарабельного вимiрного випадкового процесу X = {X(t), t ∈ R} з простору Fψ(Ω) на деякому вiдрiзку. Також, наведено приклади функцiй, для яких виконується одна iз умов теореми про оцiнку мажоруючої характеристики κ(n) простору Fψ(Ω)

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Kobylin, O. A., S. O. Vyskrebentseva та R. V. Petrova. "ОБРОБКА ДАНИХ, ЩО МІСТЯТЬ ПРОПУСКИ В ЗАДАЧАХ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (30 жовтня 2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.045.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом досліджень є методи підготовки та обробки вхідних даних, що містять пропущені значення, для їх подальшого аналізу та кластеризації. Метою дослідження є розгляд існуючих методів позбавлення від пропусків у даних в задачах кластеризації та доцільність їх використання у реальних задачах. Завдання: аналіз переваг та недоліків кожного з методів, що направлені на відновлення даних, для визначення доцільності використання їх в задачах кластеризації та виділення оптимального методу, порівняльний аналіз методів, оцінка результативності за наслідками порівняння кластеризації відновлених даних з результатами кластеризації еталонних даних. Методи: FCM - для проведення безпосередньо кластеризації даних, метод видалення всіх рядків, що містять пропуски, заповнення пропусків вибірковими статистиками, заповнення пропусків з урахуванням структури зв’язків. Результати: ефективність застосування методів при підготовці даних для подальшої кластеризації залежить від кількості наявних пропусків в похідному наборі. Якщо таких рядків досить мало, то кожен, з розглянутих методів, може бути використаний і дати необхідні результати. Але, якщо рядків з пропусками досить багато, наприклад 30%, тоді найбільш прийнятними для використання можна назвати методи, що пов’язані з заміною значень, однак слід враховувати, що така заміна може призвести до спотворення даних, а з рештою і результатів. Висновки. Наукова новизна – дослідження проблеми кластеризації даних, що містять пропущені значення та розгляд методів, які дозволяють розв’язати цю задачу. Проведення експериментів та порівняння результатів кожного з методів, висновки про доцільність використання того чи іншого методу та побічні ефекти. Практична значущість роботи полягає у визначені можливості використання в реальних задачах, що зазвичай не є ідеальними і з великою ймовірністю міститимуть пропуски, методів обробки даних для використання їх в задачах кластеризації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Lukash, S., та A. Brychko. "Інновації в публічному управління та адмініструванні: е-урядування". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 1(79) (28 січня 2019): 71–76. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.1.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективне управління будь-якою галуззю у сучасних умовах всеохоплюючої діджиталізації неможливе без широкого застосування сучасних інструментів електронного урядування, зокрема автоматизації обробки великих об’ємів даних та інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, оптимізації та автоматизації адміністративних процесів, запровадження електронних форм взаємодії уряду з громадянами та бізнесом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Stetsenko, Inna, Maryna Sukhaniuk та Vladyslav Shyshkin. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА РОЗУМНОГО ВІДЕОРЕЄСТРАТОРА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 4 (14) (2018): 118–27. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-118-127.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Нині великою популярністю користуються «розумні пристрої». Такі пристрої зазвичай є певною модернізацією вже звичних речей. У цій статті представлена розробка пристрою «розумний відеореєстратор», що підтримує можливість розпізнавання українських автомобільних номерів. Такий засіб може підвищити рівень захищеності на дорогах, що також є актуальним питанням. Постановка проблеми. У процесі розробки комплексу такого рівня з’являється безліч питань, пов’язаних із його архітектурою та роботою з даними, а саме: які методи та алгоритми використовувати для перетворення даних у потрібний формат, передачі, прийому, консолідації даних та зберігання їх у базі даних. Крім того, необхідно взяти за увагу, що в процесі побудови необхідно враховувати фізичні особливості модулів та їхні можливості з обробки та передачі даних (швидкість роботи процесора, розмір пам’яті). Аналіз останніх досліджень та публікацій. Були розглянуті останні технології у сфері обробки даних (бібліотеки для серіалізації та десеріалізації), алгоритми розпізнавання автомобільних номерів та бази даних із можливістю текстового пошуку. Виділення недослідженої частини загальної проблеми. Побудова архітектури та розробка програмних модулів розумного відеореєстратора, вирішення задачі передачі даних до кластера за умови великої завантаженості та переривчастого інтернет-зв’язку, повнотекстовий та частковий пошук автомобільних номерів у базі даних, алгоритм розпізнавання автомобільних номерів у русі. Постановка задачі. Вибір необхідної комбінації методів та алгоритмів для успішної реалізації інформаційної системи розумного відеореєстратора. Виклад основного матеріалу. Опис основних модулів, з яких складається пристрій розумного відеореєстратора, та з якою метою використовується кожний модуль. Представлена схема роботи системи загалом та описаний алгоритм знаходження автомобільних номерів у режимі реального часу YOLO. Розглянуто основні принципи комунікації між серверами та пристроями. Висновки відповідно до статті. Наданий матеріал надає змогу зрозуміти, яким чином може бути побудований такий пристрій, які проблеми можуть з'явитись та як знайти шляхи їх вирішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Semenova, Alisa. "Один тип кістяних артефактів з Ольвії та його інтерпретація". Eminak, № 1(33) (31 березня 2021): 177–87. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).500.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається одна з найчисельніших категорій кістяних артефактів з Ольвії – модифікованих довгих кісток великих свійських тварин з рядами насічок на робочій поверхні. Довгий час їх помилково вважали знаряддями для обробки кераміки, кістки, вичинки шкур і навіть шліфування каменю. Справжнє ж їх призначення, як підставок-наковань для нанесення зубців на гофрований серп, вдалося встановити за допомогою численних даних етнографії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Трасковецька, Лілія, Ольга Вальчук та Ірина Гащук. "МОЖЛИВОСТІ MATLAB У ДОСЛІДЖЕННІ СПЕКТРАЛЬНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ ФУР’Є". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 278–91. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.113.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена важливій темі теорії рядів – темі “Перетворення Фур’є”, яка широко використовується в багатьох сферах, зокрема у радіотехніці в процесі цифрової обробки сигналів. Достатньо відмітити техніку розділення і фільтрації сигналів в радіотехніці та створення сучасних цифрових аналізаторів спектру, у тому числі реального часу. Розклавши прийнятий сигнал на різні частотні складові, ми можемо вияснити, як виник сигнал, по якому шляху він слідує або, якому зовнішньому впливу він підлягав. Тобто можна провести спектральний аналіз і отримати інформацію для з’ясування походження сигналу. Спектральний аналіз - це один із методів обробки сигналів, який дозволяє характеризувати частотний склад сигналу. Математичною основою спектрального аналізу є перетворення Фур’є, яке пов’язує часовий сигнал з його представленням в частотній області. В основі перетворення Фур’є лежить проста, але дуже результативна ідея – довільну періодичну функцію можна представити сумою окремих гармонічних складових. Великі і в той же час доступні можливості проведення спектрального аналізу сигналів, який ґрунтується на перетвореннях Фур’є, відкриває матрична система комп’ютерної математики Matlab. Система Matlab у всьому світі визнана як універсальний інструмент в технології спектроскопії і спектрометрії. Дякуючи великій бібліотеці функцій, зручному інтерфейсу, вона швидко завоювала симпатії у нових користувачів: інженерів-проектувальників та розробників нових пристроїв, студентів, аспірантів, науковців, фізиків та математиків. Система пристосована до будь-якої галузі науки й техніки, містить засоби, які особливо зручні для електро- і радіотехнічних обчислень (операції з комплексними числами, матрицями, векторами й поліномами, обробка даних, аналіз сигналів і цифрова фільтрація). У роботі розглянуто алгоритм, що реалізує перетворення Фур’є для періодичних функцій, проведено аналіз функціональних можливостей Matlab для генерації ів. Крім того, створено програмний код в системі Matlab з використанням спеціального середовища візуального програмування GUIDE, який дозволяє: генерувати основні сигнали і радіосигнали, що часто використовуються, демонструвати спектри сигналів, аналізувати зміну періоду сигналу (при збільшенні періоду ширина приросту частот між спектральними лініями збільшується і навпаки), генерувати довільний сигнал з шумом і без нього та аналізувати оцінку їх спектральної густини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Berezhna, A. V., S. D. Novikov та T. O. Chumachenko. "ОЦІНКА РІВНЯ ЗНАНЬ, ПРИХИЛЬНОСТІ ТА ПРАКТИКИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО РОБОТИ ІЗ СУДИННИМИ КАТЕТЕРАМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ІНФЕКЦІЙНИМ УСКЛАДНЕННЯМ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ СУДИН". Інфекційні хвороби, № 3 (3 грудня 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11553.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – вивчити рівень знань, прихильності та практики медичних працівників (МП) щодо роботи із судинними катетерами (СК) та запобігання інфекційним ускладненням процедури катетеризації. Пацієнти і методи. Проведено поперечне епідеміологічне дослідження серед 123 МП закладів охорони здоров’я України протягом вересня-листопада 2019 р. та січня 2020 р. з використанням авторського опитувальника. Опитувальник складався з трьох блоків і містив 48 питань. Статистична обробка даних проводилась з використанням методів описової статистики за допомогою програм Microsoft Excel 2007 та Epi Info™ for Windows version 7.2. Аналіз номінативних величин проводився з використанням критерію Пірсона χ2. Достовірно значущими вважалися відмінності при Р<0,05. Результати досліджень та їх обговорення. Більшість респондентів (78,3 %) вказала на необхідність отримувати більше інформації про можливі ускладнення катетеризації судин, а 79,3 % опитаних потребують додаткової інформації щодо інфекційного контролю та профілактики інфекцій, пов’язаних з катетеризацією судин. Виявлено статистично достовірний зв’язок між потребою отримувати додаткову інформацію про ускладнення катетеризації судин і посадою, яку займає респондент (молодший спеціаліст з медичною освітою): χ2=7,9758, p=0,004741. Виявлено недостатню обізнаність МП щодо груп і факторів ризику інфекційних ускладнень катетеризації судин. Майже третина опитаних (31,1 %) вважала, що медичний персонал має незначний вплив на рівень інфекційних ускладнень катетеризації судин. В середньому тільки 33,4 % респондентів знали, що рутинну заміну центральних венозних катетерів (ЦВК), периферично імплантованих ЦВК і катетерів для гемодіалізу для профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровоплину застосовувати не доцільно. 99,2 % МП вважали, що перед будь-якою маніпуляцією із СК та після неї необхідно обов’язково проводити гігієнічну обробку рук із застосовуванням води з милом та спиртового антисептика. У рутинній практиці завжди користувались рукавичками під час маніпуляцій із СК 97,5 % респондентів. 11,6 % МП допускає, що використання рукавичок може замінити гігієнічну обробку рук при роботі із СК. Встановлено, що найчастіше МП нехтували використанням рукавичок при роботі із СК через недостатню забезпеченість рукавичками (29,7 %). Чверть респондентів (25,0 %) замінювала рукавички процедурою гігієнічної обробки рук. Через виникнення алергічних реакцій або контактного дерматиту в результаті застосування рукавичок від їх використання відмовлялось 20,3 % опитаних. Висновки. Виявлено недостатній рівень знань, прихильності та практики МП з питань епідеміології, інфекційного контролю та профілактики інфекційних ускладнень катетеризації судин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Чумак, Дмитро Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. "Розробка програмного комплексу для метакомп’ютерних обчислень". New computer technology 5 (10 листопада 2013): 102–3. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.106.

Повний текст джерела

Анотація:

Метакомп’ютінг (розподілені обчислення в Інтернет) – одна з «модних» технологій останніх десятиліть, призначена насамперед для рішення задач, що вимагають розподіленої обробки великих масивів даних. Для розв’язання на метакомп’ютерах найбільш придатні задачі пошукового і переборного характеру. Класичним прикладом таких задач є задачі теорії чисел. Огляд існуючих розподілених систем показує, що, за рідким винятком, вони є вузькоспеціалізованими (призначеними для розв’язання однієї задачі). Тому розробка архітектури універсальної метакомп’ютерної системи, призначеної для розв’язання вказаного класу переборних задач, має високу актуальність.Основна мета роботи полягала в розробці архітектури універсальної розподіленої системи для розв’язання теоретико-числових проблем та її програмної реалізації. В результаті аналізу літератури та існуючого програмного забезпечення було встановлено, що:Найбільш придатними для розв’язання в розподілених системах є задачі, що вимагають обробки великих обсягів слабко корельованих даних, зокрема теоретико-числові проблеми.Для реалізації розподіленої системи доцільно використовувати класичні технології: інтерфейс сокетів та багатопоточність.Аналіз існуючих метакомп’ютерних систем показує практично повну відсутність оболонок для створення таких систем при високому попиті на даний клас програмного забезпечення.Засоби, використані при побудові розподіленої системи: pthread – застосовується для багатопоточної роботи програмного комплексу; Boost – використовується для створення надійної, розширюваної та простої архітектури програмного комплексу; log4cxx – застосовується для реєстрації процесу роботи програмного комплексу; GMP – використовується для математичних обчислень з високою точністю; OpenSSL, на прикладі якої розглядається можливість організації захищеного зв’язку у програмних засобах за архітектурою “клієнт-сервер”.Функціональна схема роботи створеного в процесі дослідження комплексу Metacomputing Framework (http://sf.net/projects/mcframework/):один сервер займається розв’язанням однієї задачі;при старті сервер одержує діапазон і бібліотеку, що він буде надсилати клієнту;агент одночасно виконує тільки одну задачу (бібліотеку) і з’єднується тільки з одним сервером, але може обробляти кілька діапазонів одночасно (у різних потоках);на одній машині може бути запущено кілька серверів для розв’язання різних задач, так само і з клієнтами;після видачі клієнту конкретного діапазону, сервер чекає на результат протягом визначеного часу, за який цей діапазон нікому іншому не видається; у випадку одержання результату від клієнта, даний діапазон позначається відповідним чином; якщо клієнт не виходив на зв’язок протягом визначеного терміну, даний діапазон вважається неопрацьованим і розподіляється заново;сервер є відмовостійким та періодично зберігає отримані результати у файл, використовуючи який, можна поновити роботи після збою системи чи тимчасової зупинки сервера;агент є кросплатформеним, підтримувані платформи – POSIX (Linux, FreeBSD і т.д.), Windows;агент щораз відкриває і закриває з’єднання із сервером під час звітування та повернення результатів;агент зберігає завантажені бібліотеки. При старті клієнт перевіряє наявність яких-небудь файлів у визначених директоріях, обчислює хеш кожного зі знайдених файлів і намагається по черзі завантажити їх як динамічну бібліотеку. Якщо це вдається, то клієнт одержує версію бібліотеки, викликавши відповідну інтерфейсну функцію;зв’язок між агентом і сервером здійснюється по двох каналах: 1) керуючий (передача команд); 2) канал даних (передача даних, таких як файли бібліотек, результати обчислень тощо).Обчислювальний експеримент проводився на ПП «Апріоріт» (м. Дніпропетровськ). Тривалість експерименту склала двоє доби (49 годин 23 хвилини 55 секунд). В ході експерименту було обчислено 27 перших простих числа Мерсенна, що зайняло 28 годин 7 хвилин і 5 секунд.Усі розрахунки є вірними і відповідають уже відомим числам Мерсенна. Під час експерименту не було отримано помилкових даних, внаслідок чого можна зробити висновок про те, що розроблений програмний комплекс успішно справляється з задачами, для виконання яких він призначений та повністю відповідає технічному завданню.Подальший розвиток дослідження передбачає розширення функціональності програмного комплексу Metacomputing Framework шляхом створення допоміжних програмних утиліт, що надають статистику про хід виконання обчислень в режимі реального часу та дозволяють прозоро додавати і видаляти в працюючій системі нові завдання, а також розподіляти обчислювальні ресурси агентських машин між різними задачами по пріоритетах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Цибулько, Михайло Михайлович. "Застосування термінальної архітектури мережі у навчальних комп’ютерних комплексах". Theory and methods of e-learning 2 (4 лютого 2014): 367–71. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.299.

Повний текст джерела

Анотація:

Останнім часом цілий ряд освітніх установ схиляється до впровадження у себе термінальної схеми побудови мережі і переходу до централізованого зберігання і обробки даних, оскільки традиційні методи організації робочих місць і адміністрування мережі не завжди оптимальні.В навчальних лабораторіях студенти вирішують однотипні спеціалізовані завдання, що не вимагають великих ресурсів персональних комп'ютерів, тому є сенс оптимізувати робочі місця і замінити ПК на так звані тонкі клієнти.У статті — проаналізовано переваги та недоліки термінальної архітектури побудови мережі у навчальних комп’ютерних комплексах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Aleksiienko, H. "Скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (29 березня 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито принципи скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи. Визначено етапи еволюції сучасної металообробної техніки. Охарактеризована будова розточувальної головки та визначено її місце у загальні металообробній системі на базі верстата з числовим програмним управлінням. Підкреслено, що на сьогодні, з розвитком автоматизації виробництва, більшою мірою використовують автоматичні розточувальні головки, які мають автоматичну радіальну подачу, що робить їх більш універсальними як при обробці отворів, так і при обробці зовнішніх поверхонь, такі головки мають великий діапазон обробки. Визначено характеристики автоматичної розточувальної головки та наголошено на перевагах застосування. Так використання автоматичних розточувальних головок дозволяє значно скоротити час обробки, збільшити точність і підвищити якість поверхні, що обробляється. Враховуючи, що розточувальні головки за своєю суттю, є приладдям яке знімається, спектр їх застосувань доволі широкий від координатно-розточувальних верстатів до агрегатних верстатів на базі обробних центрів. Представлено структурну схему управління верстатом з ЧПУ з відокремленням основних блоків, що входять до її складу та умовно розкрито схему реалізації керування обертами розточувальної головки. Наголошено, що впровадження мікропроцесорної системи управління позиціонуванням різця в розточувальній головці дозволить збільшити можливості формоутворення, а саме виконувати фасонні, циліндричні, ступінчасті та конусні отвори за один підхід, що дозволить скоротити час обробки, і найголовніше керувати точністю одержуваної продукції, а також скоротити номенклатуру використовуваного інструменту. Сформовано математично модель управління розточувальної головки та описано основні фактори впливу. Підкреслено, що технологічний процес характеризується силою різання та положенням розточувальної головки і може бути представлений у вигляді траєкторії руху її розточувальної кромки. Наголошено, що така система управління здійснює реалізацію процесу розточування отворів за рахунок формування траєкторії та порівняння її з еталонною траєкторією. Здійснення передачі даних блоком зворотного зв’язку запропоновано на технології Bluetooth, яка в умовах сьогодення є бюджетною та максимально дієвою у рамках заявлених вимог.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Бондар, Володимир, та Іван Маняков. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ПРОПУСКНИХ ОПЕРАЦІЙ В КОНТРОЛЬНИХ ПУНКТАХ В’ЇЗДУ-ВИЇЗДУ В РАЙОНІ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ МЕТОДОМ ПОБУДОВИ ТОЧКОВИХ ТА ІНТЕРВАЛЬНИХ ПРОГНОЗІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 40–60. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.189.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначається, що питанням прогнозування в Держприкордонслужбі України приділялося дуже велика увага з боку науковців. В основному досліджувалось прогнозування показників оперативно-службової діяльності, виникнення конфліктних ситуацій, безперебійності роботи пунктів пропуску, регіональної стабільності тощо. На сьогодні, нерозглянутими залишаються питання здійснення прогнозів для застосування сил (засобів) органів охорони кордону в районі проведення операції Об’єднаних сил. Разом з тим, методики, що пропонувалися потребують відповідних спеціальних навичок посадових осіб органів військового управління у зв’язку зі складністю математичного апарату, а також обов’язкового застосування автоматизації процесу обробки масивів даних. Крім того, методики потребують великої вибірки даних за часом, що не завжди є можливим. Виходячи з практики, на сьогодні визначення напрямків та характеру можливої злочинної або протиправної діяльності в основному здійснюється на підставі практичного досвіду офіцерів, інформації про скоєні правопорушення за попередні роки або результативні випадки організації служби. Разом із тим, не повною мірою враховуються тенденції розвитку обстановки, не прогнозуються зміни окремих факторів, які можуть вплинути на стан протиправної діяльності на державному кордоні, в тому числі – в районі проведення операції Об’єднаних сил з його динамічним розвитком.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Svyrydov, A. S. "МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ПРОТОКОЛУ TCP FREEZE ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.135.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті розглянуто протокол TCP, розглянуті його недоліки, а, зокрема, розриви TCP з'єднань. Розглянуто існуючі модифікації, які дозволяють усунути такі недоліки. Виявлено недоліки існуючих методів. Запропоновано метод управління передачею даних, в протоколі TCP Freeze, що дозволяє підвищити надійність передачі даних. Такий метод заснований на динамічній зміні, в залежності від умов, параметрів протоколу, які в своїй незміненій версії задаються статично. Висновки. Ефективність методу управління передачею даних, що використовується в протоколі TCP Freeze, може бути поліпшена в бездротовому гетерогенному середовищі за допомогою варіювання параметрів. Виявлено, що за умови рівності параметрів і їх значенні близькому до 20 , пропускні спроможності протоколів TCP Freeze і TCP Reno будуть практично рівними. При більш низьких значеннях параметрів протокол TCP Reno показує кращу ефективність, ніж TCP Freeze, а при великих значеннях параметрів пропускна здатність протоколу TCP Freeze буде перевищувати таку у TCP Reno. Використання запропонованого методу дозволяє зменшити час передачі даних в мережі внаслідок реалізації алгоритму управління розміром плаваючого вікна протоколу, що згладжує флуктуації останнього і приводить до меншого числа повторних передач пакетів даних, а також обробку події хендовера.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Пальян, З. О. "Статистика у цифрову епоху: наукові здобутки професіоналів і початківців". Statistics of Ukraine 85, № 2 (22 серпня 2019): 98–100. http://dx.doi.org/10.31767/su.2(85)2019.02.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Життєдіяльність сучасного суспільства важко уявити без цифрових комп’ютерних технологій. Можливості всесвітньої мережі Інтернету давно вже вийшли за межі інформаційно-комунікативного простору. Сьогодні цифрові технології забезпечують функціонування різноманітних сфер суспільного життя – від виробничих процесів, фінансово-банківських і торговельних операцій до надання різноманітних соціальних послуг: адміністративних, освітніх, медичних, юридичних тощо. Утім шлях у глобальний світ взаємоузгоджених великих масивів даних з їх обробкою, узагальненням, зберіганням та аналізом неможливо пройти без застосування інформаційних технологій та статистики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Gribkov, E. P., V. D. Kassov та A. K. Kovalenko. "Визначення фізико-механічних властивостей металевих порошків для наплавлення". Обробка матеріалів тиском, № 2(49) (22 грудня 2019): 169–76. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)169.

Повний текст джерела

Анотація:

Грибков Е. П., Кассов В. Д., Коваленко А. К. Визначення фізико-механічних властивостей металевих порошків для наплавлення // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 169-176. При моделюванні процесів обробки тиском порошкових матеріалів одним з головних параметрів є опис пластичних властивостей порошкової композиції. Не дивлячись на те, що відомими є коефіцієнти пластичності для більшості порошкових композицій, використання в складі порошкових сердечників електродів великої кількості легуючих добавок робить актуальним проведення експериментальних досліджень по визначенню їх фізико-механічних властивостей. У даній роботі представлені результати таких досліджень для порошку на основі хрому наступного складу: хром – 50 %, алюміній – 15 %, реліт – 35 %. Експериментальна установка представляла собою розрізну закриту матрицю з центруючим стрижнем і двома пуансонами. Використання розрізний матриці дозволило визначити крім осьових також радіальні напруження, а використання центруючого стрижня – знизити вплив дотичних напружень. Крім цього установка була оснащена цифровим датчиком лінійних переміщень, що разом з використанням месдоз для визначення осьових і радіальних напружень, а також цифрової апаратури для обробки сигналів дозволило отримати повну картину залежностей напружень від відносної щільності порошкового матеріалу. Знання поточної величини переміщення верхнього пуансона і рівня радіальних і осьових напружень під час деформування заготовки дозволило замінити серію дослідів одним експериментом. В результаті аналізу отриманих експериментальних даних були визначені залежності для коефіцієнтів, що входять в еліптичну умову пластичності для пористих матеріалів від відносної щільності. Визначено їх значення для досліджуваного матеріалу. Шляхом статистичного аналізу дані залежності були уточнені, при цьому коефіцієнт кореляції склав близько 0,99, що вище на 10 ... 14 % від відомих залежностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Zuev, A., та D. Karaman. "СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ОБ'ЄКТІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ БПЛА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 87–91. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.087.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні системи з протяжною та розгалуженою інфраструктурою ліній електропередачі та великим різноманіттям електроенергетичних об’єктів потребують постійного моніторингу їх технічного стану для своєчасного виявлення порушень, які можуть призвести до серйозних аварій та техногенних катастроф. З ростом протяжності та складності об’єктів, що підлягають моніторингу, значно зростають складність та затрати заходів з їх профілактики та технічного обслуговування. В статті проведено аналіз існуючих та перспективних рішень для моніторингу об’єктів електроенергетичних мереж, серед яких окремо розглянуті системи з використанням безпілотних літальних апаратів. Сформульовані основні задачі з вирішення проблем для систем моніторингу розподілених промислових та електроенергетичних об’єктів на базі БПЛА. Проведена розробка базової платформи для функціональної одиниці БПЛА, побудована модель комунікації з наземною станцією управління і обробки даних та розглянуті питання забезпечення захисту прикладних даних і інформаційного обміну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Соломенцев, О. В., С. В. Павлова, М. Ю. Заліський та Ю. В. Грищенко. "АЛГОРИТМИ ОБРОБКИДАНИХ ПІД ЧАСПІДГОТОВКИ ПІЛОТІВ НА КОМПЛЕКСНОМУТРЕНАЖЕРІЛІТАКА". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 97–108. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.1.29.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті питання підвищення якості підготовки екіпажів на ко плексно у тренажері літака Ан-148. Ці дослідження спря овані на підвищення безпеки в особливих випадках польоту. Пробле а людського фактора сьогодні є актуальною. На сучасних тренажерах відпрацьовуються дії в простих і складних у овах польоту. Проте всі дії під час одночасних від ов передбачити не ожливо. Зазначені від ови також призводять до підвищеної напруженості людини-оператора. Сьогодні існує завдання навчити пілота не погіршити якість техніки пілотування в таких ситуаціях. Сучасні цифрові тренажери дають великі ожливості для обробки статистичних даних. То у на часі впровадження нових етодів для авто атизації аналізу польотної інфор ації і отри ання результатів за експери ентальни и дани и. З іни пара етрів польоту ають випадковий характер, не зважаючи на прагнення пілота чітко слідувати по заданій траєкторії польоту. У результаті статистичної обробки даних кута крену за глісадоюбули визначені дві оделі опису і овірнісних законів розподілу цього важливого пара етра польоту повітряного судна. Зокре а, під час польоту без від ов і з одинични и від ова и пропонується використовувати нор альний закон розподілу кута крену. Під час одночасних ко плексних від овах, коли їх кількість більше двох, пропонується використовувати узагальнений розподіл Вейбулла для флуктуацій кута крену. Ця одель з іни кута крену вказує на погіршення якості техніки пілотування через підвищення психофізіологічної напруженості роботи пілота повітряного судна. У статті виконано синтез двох алгорит ів виявлення факту підвищеної психофізіологічної напруженості пілота у випадку складних від ов. Перший алгорит заснований на критерії Ней ана-Пірсона, а другий –відповідає опти ально у айєссівсько у критерію. У процесі синтезу алгорит ів виявлення використовувалося припущення про те, що в тренді кута крену у випадку складних від ов спостерігається гар онійна складова. Це дозволило спростити аналітичний вид алгорит ів обробки даних.Ключові слова: детер іновані коливання, закон розподілу, якість техніки пілотування, випадковий процес, людський фактор.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Грищенко, Ю., М. Заліський, С. Павлова та О. Соломенцев. "АЛГОРИТМИ ОБРОБКИ ДАНИХ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ПІЛОТІВ НА КОМПЛЕКСНОМУ ТРЕНАЖЕРІ ЛІТАКА". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 97–108. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті питання підвищення якості підготовки екіпажів на комплексному тренажері літака Ан-148. Ці дослідження спрямовані на підвищення безпеки в особливих випадках польоту. Проблема людського фактора сьогодні є актуальною. На сучасних тренажерах відпрацьовуються дії в простих і складних умовах польоту. Проте всі дії під час одночасних відмов передбачити неможливо. Зазначені відмови також призводять до підвищеної напруженості людини-оператора. Сьогодні існує завдання навчити пілота не погіршити якість техніки пілотування в таких ситуаціях. Сучасні цифрові тренажери дають великі можливості для обробки статистичних даних. Тому на часі впровадження нових методів для автоматизації аналізу польотної інформації і отримання результатів за експериментальними даними. Зміни параметрів польоту мають випадковий характер, не зважаючи на прагнення пілота чітко слідувати по заданій траєкторії польоту. У результаті статистичної обробки даних кута крену за глісадою були визначені дві моделі опису імовірнісних законів розподілу цього важливого параметра польоту повітряного судна. Зокрема, під час польоту без відмов і з одиничними відмовами пропонується використовувати нормальний закон розподілу кута крену. Під час одночасних комплексних відмовах, коли їх кількість більше двох, пропонується використовувати узагальнений розподіл Вейбулла для флуктуацій кута крену. Ця модель зміни кута крену вказує на погіршення якості техніки пілотування через підвищення психофізіологічної напруженості роботи пілота повітряного судна. У статті виконано синтез двох алгоритмів виявлення факту підвищеної психофізіологічної напруженості пілота у випадку складних відмов. Перший алгоритм заснований на критерії Неймана-Пірсона, а другий – відповідає оптимальному Байєссівському критерію. У процесі синтезу алгоритмів виявлення використовувалося припущення про те, що в тренді кута крену у випадку складних відмов спостерігається гармонійна складова. Це дозволило спростити аналітичний вид алгоритмів обробки даних. Ключові слова: детерміновані коливання, закон розподілу, якість техніки пілотування, випадковий процес, людський фактор

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Грищенко, Ю., М. Заліський, С. Павлова та О. Соломенцев. "АЛГОРИТМИ ОБРОБКИ ДАНИХ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ПІЛОТІВ НА КОМПЛЕКСНОМУ ТРЕНАЖЕРІ ЛІТАКА". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 97–108. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті питання підвищення якості підготовки екіпажів на комплексному тренажері літака Ан-148. Ці дослідження спрямовані на підвищення безпеки в особливих випадках польоту. Проблема людського фактора сьогодні є актуальною. На сучасних тренажерах відпрацьовуються дії в простих і складних умовах польоту. Проте всі дії під час одночасних відмов передбачити неможливо. Зазначені відмови також призводять до підвищеної напруженості людини-оператора. Сьогодні існує завдання навчити пілота не погіршити якість техніки пілотування в таких ситуаціях. Сучасні цифрові тренажери дають великі можливості для обробки статистичних даних. Тому на часі впровадження нових методів для автоматизації аналізу польотної інформації і отримання результатів за експериментальними даними. Зміни параметрів польоту мають випадковий характер, не зважаючи на прагнення пілота чітко слідувати по заданій траєкторії польоту. У результаті статистичної обробки даних кута крену за глісадою були визначені дві моделі опису імовірнісних законів розподілу цього важливого параметра польоту повітряного судна. Зокрема, під час польоту без відмов і з одиничними відмовами пропонується використовувати нормальний закон розподілу кута крену. Під час одночасних комплексних відмовах, коли їх кількість більше двох, пропонується використовувати узагальнений розподіл Вейбулла для флуктуацій кута крену. Ця модель зміни кута крену вказує на погіршення якості техніки пілотування через підвищення психофізіологічної напруженості роботи пілота повітряного судна. У статті виконано синтез двох алгоритмів виявлення факту підвищеної психофізіологічної напруженості пілота у випадку складних відмов. Перший алгоритм заснований на критерії Неймана-Пірсона, а другий – відповідає оптимальному Байєссівському критерію. У процесі синтезу алгоритмів виявлення використовувалося припущення про те, що в тренді кута крену у випадку складних відмов спостерігається гармонійна складова. Це дозволило спростити аналітичний вид алгоритмів обробки даних. Ключові слова: детерміновані коливання, закон розподілу, якість техніки пілотування, випадковий процес, людський фактор

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Дущенко, О. "СУЧАСНИЙ СТАН ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (27 квітня 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-007.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Суспільство знаходиться на етапі використання найсучасніших технологій у різних напрямах з різноманітними потребами: від використання роботів, 3D-друку у медицині, технологій обробки великих обсягів даних, хмарних і безпаперових технологій на підприємствах, технологій в освіті (організація цифрових університетів), квантових технологій, штучного інтелекту, роботів у розробці техніки до використання інтернет речей у повсякденному житті тощо. Таке використання цифрових технологій вимагає, щоб майбутні випускники знали та вміли користуватися ними. Якраз у Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки наголошено про необхідність цифровізації освіти. А цифровізація передбачає використання цифрових технологій. Відповідно наразі виникає запитання «Якою зараз є цифрова трансформація освіти?», «Чи досягнуто поставлені завдання концепції на практиці?». Матеріали і методи. Аналіз наукових праць щодо стану цифрової трансформації освіти України, систематизація отриманих результатів, пояснення сучасного стану цифрової трансформації освіти. Результати. Проведений аналіз наукових праць, надав можливість схарактеризувати ключові поняття, визначити цифрові технології як найсучасніші технології, які поєднують використання технологій (великих обсягів даних, хмарного середовища, інтернет речей, роботизації, штучного інтелекту, квантових технологій тощо) і мережі Інтернет, гаджетів, сучасних ПК, а цифровізацію – використання цифрових технологій; цифрову трансформацію. Окреслено напрями цифровізації освіти. Схарактеризовано сучасний стан цифрової трансформації освіти. Виділено існуючі проблеми цифрової трансформації освіти. Висновки. Використання цифрових технологій в освітньому процесі забезпечує підготовку спеціалістів до конкурентоспроможності у сучасному світовому суспільстві. Але необхідним є вирішення існуючих проблем цифрової трансформації освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Коротун, Ольга Володимирівна, Галина Вікторівна Марчук та Віталій Володимирович Мєдвєдєв. "Проєктування та розробка документоорієнтованої системи керування базами даних". Технічна інженерія, № 2(88) (29 листопада 2021): 63–71. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-63-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проєктуванню та розробці документоорієнтованої системи керування базами даних. Описано компоненти сучасних систем керування базами даних, їх трирівнева архітектура, наведено загальну блок-схему роботи системи. Продемонстровано роботу усіх модулів розробленої системи, зокрема IParseStrategy та IExecuteStrategy. Створено систему парсера, наведено порядок виконання деяких класів, алгоритми роботи компонентів DCL та DDL. Представлено інтерфейс розробленої системи керування базами даних, визначено загальний порядок виконання запиту в ній, показано виконання запитів на створення бази даних та колекцій. Робота з даними в системі керування базами даних дозволяє створювати запити на вставку та редагування даних, їх вибірку та видалення. У системі додатково передбачено можливість виведення даних у файл форматів PDF та Excel. Для операцій, які передбачають поєднання багатьох таблиць, передбачено реалізацію команд Union. Для поліпшення функціоналу до автоматизації в систему введені можливості створення представлень, процедур, що зберігаються, та тригерів на команди. Розроблена система працює з невеликими наборами даних та має низку переваг: невеликі розміри системи, зрозумілий інтерфейс користувача; невеликі розміри коду; утворене абстрактне ядро; обробка регламентних правил через спеціальні об’єкти тощо. Встановлена система підтримки цілісності даних на основі реляційної моделі даних гарантує, що користувач не зможе випадково видалити дані, що використовуються іншими даними. Розроблена система призначена для використання підприємствами малого та мікробізнесу, яким з одного боку потрібна система керування базами даних з підтримкою необхідного мінімуму механізмів контролю цілісності даних, а з іншого – потрібна велика мобільність та зручність використання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Kuznetsov, A., та V. Panov . "ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 90–96. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізується питання щодо можливості запровадження геоінформаційних технологій в управління розвитком підприємств водопостачання і водовідведення. Геоінформаційні технології розглядаються як комплексна система, спрямована на формування механізмів управління стійким функціонуванням і збалансованим (відтворює) розвитком систем в умовах прояву негативних природних і техногенних факторів. На базі внесених даних про водокористувачів, системи комунального водного господарства та іншої графічної інформації по управлінню територіями вирішується досить великий комплекс завдань, зокрема: розробка екологічних прогнозів і програм розвитку комунального водного господарства; оцінка великомасштабних проектів і підготовка електронних екологічних карт регіонів; накопичення і обробка інформації про змінюються в часі параметрах з метою екологічного прогнозування; відпрацювання міждержавних умов взаємодії в прикордонних зонах на дозвіл екстремальних екологічних ситуацій, в тому числі в режимі надзвичайних ситуацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Troinich, K., and S. Vyzhva. "Efficiency algorithm of seismic ray tomography in processing extensive seismic data." Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, no. 66 (2014): 77–82. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2713.66.13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Васильченко, Іван, Наталія Сачанюк-Кавецька та Роман Бараненко. "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗПОДІЛЬНИХ СИСТЕМ ТА ПАРАЛЕЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (27 травня 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2020-67-1-3.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій роботі представлена структура та функціональність zFunction, що є адаптивною розподіленою обчислювальною платформою, яка підтримує зручну модель програмування для розробки додатків для паралельної обробки. Це дозволяє розробникам розробляти програмне забезпечення як би вони програмують для одного комп'ютера, а потім він автоматично піклується про розподіл даних та паралелізацію завдань на різних вузлах кластера або декількох ядрах центрального процесора. Zфункція таким чином істотно покращує продуктивність складного розподіленого програми, що обробляють велику кількість даних у режимі реального часу, це критично важливі системи. У цій роботі використано репрезентативне тематичне дослідження з домену фінансових послуг, щоб показати, як zFunction може отримати вигоду від цих типів програм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Nykytiuk, Olesia. "ЗАСТОСУВАННЯ БЛОКЧЕЙН-ТЕХНОЛОГІЇ В ЕЛЕКТРОННОМУ УРЯДУВАННІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 104–11. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-104-111.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено особливості впровадження технологій розподіленого реєстру в електронному урядуванні. Великі обсяги інформації потребують нових рішень і засобів її обробки. Технологія блокчейн дає змогу реалізовувати ці завдання, забезпечуючи високий рівень захисту даних і надійності проведення транзакцій. З’ясовано, що децентралізація, яка реалізується за допомогою блокчейн-технології, якісно впливає на зниження рівня бюрократії, підвищення рівня автоматизацій процесів та зростання довіри громадян до уряду. Установлено, що блокчейн-технологію все частіше використовують провідні держави світу для оптимізації надання послуг і скорочення економічних витрат на транзакції у сфері адміністрації та регулювання міжурядових відносин. Розглянуто приклади реалізації блокчейн-технології в різних країнах світу й механізми функціонування спільно з урядами цих держав. Визначено перспективи ведення концепції цифрового самоврядування у сфері державного управління. Виявлено основні переваги та призначення нової технології в трансформації електронного урядування. Упровадження системи розподіленого реєстру для уряду впливає на скорочення економічних витрат, часу та зниження ризиків хибної обробки інформації. У статті розкрито нові можливості, які пропонує технологія блокчейн для державних установ, зокрема швидко отримувати доступ до потрібних даних й одночасно обробляти великі обсяги інформації. Також технології блокчейн потенційно можуть використовуватися як інформаційна інфраструктура для обміну інформацією між державними адміністраціями. Однією з проблем упровадження блокчейну в урядові процеси є метод реалізації технології. Засоби її застосування не є цілком досконалими й багато зусиль, щоб державні структури змогли адаптуватися під нововведення та почати функціонувати в повному обсязі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Савельева, О. С., та Д. О. Малахова. "ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТАНКЕРІ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 125–35. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.125-135.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми У більшості технологічних процесів, що використовують інформаційні технології для візуалізації поточних параметрів, мається на увазі представлення остаточного результату в найбільш зручному для користувача вигляді. У застосуванні до різних тепло- і масообмінних або гідродинамічних процесів, які зустрічаються на суднах можна констатувати, що поля температури, швидкості, тиску, завихореності, концентрації і т. п., які отримуються в кінцевому підсумку дуже часто характеризуються багатовимірними і великими за обсягами масивами чисельних даних. Всі методи, що використовуються для їх обробки вимагають наявність у користувача певних знань і дуже часто характеризуються слабкою інформативністю або завищеними вимогами до обчислювальної техніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Савельева, О. С. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СУДНОВИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ". Ship power plants 39, № 1 (5 травня 2019): 78–88. http://dx.doi.org/10.31653/smf39.2019.78-88.

Повний текст джерела

Анотація:

У більшості технологічних процесів, що використовують інформаційні технології для візуалізації поточних параметрів, мається на увазі представлення остаточного результату в найбільш зручному для користувача вигляді. У застосуванні до різних тепло- і масообмінних або гідродинамічних процесів, які зустрічаються на суднах можна констатувати, що поля температури, швидкості, тиску, завихореності, концентрації і т. п., які отримуються в кінцевому підсумку дуже часто характеризуються багатовимірними і великими за обсягами масивами чисельних даних. Всі методи, що використовуються для їх обробки вимагають наявність у користувача певних знань і дуже часто характеризуються слабкою інформативністю або завищеними вимогами до обчислювальної техніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Крохмаль, Тетяна Миколаївна, та Олександр Миколайович Нікітенко. "Порівняльний аналіз пакетів Excel, MAPLE, MATLAB при використанні їх під час статистичної обробки даних". Theory and methods of e-learning 4 (28 лютого 2014): 148–53. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.384.

Повний текст джерела

Анотація:

Математична статистика – розділ математики, в якому на основі дослідних даних вивчаються ймовірнісні закономірності масових явищ. Обробки даних, що здійснюється методами математичної статистики, потребують всі галузі досліджень: медицина, біологія, соціологія, математика, фізика, педагогіка тощо. До найважливіших розділів математичної статистики відносять:статистичні ряди розподілу;оцінка параметрів розподілу;закони розподілу вибіркових характеристик;перевірка статистичних гіпотез;дисперсійний, кореляційно-регресійний, коваріаційний аналіз;факторний та кластерний аналіз тощо.Тут розглядається лише один з перелічених розділів математичної статистики – оцінка параметрів розподілу, до яких відносяться такі параметри як математичне сподівання випадкової величини, її дисперсія, середньоквадратичне відхилення, асиметрія, ексцес та гістограма.Статистичні розрахунки без допомоги ЕОМ є складними й потребують використання багатьох таблиць функцій та квантилів стандартних розподілів. Це не сприяє тому, щоб відчути елемент новизни в матеріалі, який вивчається, змінити задовільно умови задач тощо. Використання ж спеціалізованих математичних пакетів під час навчання вимагає досить високого рівня підготовки з математичної статистики.Більшість з існуючих математичних пакетів надають можливість користувачам оперувати з випадковими величинами, в тому числі й пакети, що набули широкої популярності: Excel, Maple, Matlab.Статистика в цих пакетах має свою розвинену систему команд для обслуговування прикладних задач. Команди для статистичних робіт призначені тим категоріям користувачів, котрі потребують середовища, яке дозволяє легко переходити від однієї математичної спеціалізації до іншої, не витрачаючи зайвого часу на трансформацію даних й опанування різноманітних програмних засобів у вигляді набору команд для аналізу даних з обчисленням різноманітних середніх та квантилів, графічного зображення даних у вигляді гістограм та графіків, а також для обробки даних [1].Метою цієї статті є порівняння результатів статистичних обчисленьта побудови гістограми, що здійснено за допомогою згаданих пакетів.Проілюструємо це, здійснивши обробку вибірки, обсяг якої складає 80 значень (табл. 1), за допомогою пакетів Excel, Maple, Matlab. Результати обробки вибірки, наведеної в табл. 1, подано в табл. 2.Таблиця 1Вибірка 13,3913,4613,2613,5913,5413,4213,5313,513,5213,3613,5713,3113,4213,5313,3313,3613,3713,4513,5713,3713,3913,3413,3313,2613,3813,5513,4313,4413,3113,3213,5813,313,6213,3413,6413,5613,5313,2913,513,3413,3713,4413,6613,513,413,2813,4313,413,5113,2413,4413,3313,3313,5813,4313,413,2313,4813,4913,2613,313,3413,5313,2513,5413,513,4213,2813,4513,413,5513,4713,413,5413,4813,2813,3213,3613,3813,31 Таблиця 2Результати обробки вибірки ВручнуExcelMapleMatlabСереднє13,4213,4213.4213.42Дисперсія вибірки0,011362030,01136200,0113620,0114Стандартне відхилення0.106592800,10659280,1065930,1066Асиметричність0,1942020,20170280,1966600,1979Ексцес2,0440198–0,8841312,0698932,0961 Як випливає з результатів обчислень, всі пакети подають однакові результати для математичного сподівання (середнього), дисперсії та середньоквадратичного відхилення.Щодо коефіцієнтів асиметрії та ексцесу, то жоден результат не збігається.Аналіз результатів обчислень показав, що збіг між цими обчисленнями відсутній через різне визначення коефіцієнтів асиметрії та ексцесу в наведених пакетах.Теоретично коефіцієнт асиметрії, який характеризує несиметричність графіка функції розподілу і визначається як , де m3 – центральний емпіричний момент третього порядку, що визначається як;n – обсяг вибірки;xi – елемент вибірки;– вибіркове середнє, яке визначається як;σ – підправлене середнє квадратичне або стандартне відхилення випадкової величини, яке визначається як.В пакеті Excel коефіцієнт асиметрії обчислюється за виразом.В системі комп’ютерної математики Maple коефіцієнт асиметрії обчислюється за виразом .В системі комп’ютерної математики Matlab коефіцієнт асиметрії збігається з теоретичним.Теоретично коефіцієнт ексцесу, який характеризує сплющеність кривої розподілу та протяжність спадів, і визначається як , де m4 – центральний емпіричний момент четвертого порядку, який визначається як ; –3 враховує той факт, що коефіцієнт ексцесу для нормального закону розподілу випадкових величин дорівнює 3.Коефіцієнт ексцесу в пакеті Excel обчислюється за виразом.В системі комп’ютерної математики Maple коефіцієнт ексцесу обчислюється за виразом .В системі комп’ютерної математики Matlab коефіцієнт ексцесу обчислюється як теоретичний без урахування поправки на нормальний закон розподілу .Для візуалізації відмінностей обчислення коефіцієнтів асиметрії та ексцесу їх наведено на рис. 1. а бРис. 1. Відмінності обчислення коефіцієнтіва – коефіцієнт асиметрії; б – коефіцієнт ексцесу Результати побудови гістограми для цієї вибірки наведено на рис. 2.З цього рисунку видно, що гістограми, які побудовані вручну та за допомогою систем комп’ютерної математики Maple та Matlab, є однаковими, а побудована за допомогою пакету Excel, має багато відмінностей.Щоб з’ясувати причини такої розбіжності, проаналізуємо межі інтервалів на які поділено варіаційний ряд, що утворено з вибірки.Результати обчислення меж інтервалів, що виконано за допомогою пакету Excel, наведено в таблиці 3.Таблиця 3Межі інтервалів за пакетом Excel BinFrequency13,23113,28375813,33751213,391251413,4451413,49875713,55251513,606256More3 Результати обчислення меж інтервалів, що здійснено за допомогою інших пакетів, наведено в таблиці 4. а) б) в) г)Рис. 2. Гістограми: а – вручну; б – Excel; в – Maple; г –Matlab Таблиця 4Межі інтервалів за іншими обчисленнями BinFrequency13.23 .. 13.27778613.27778 .. 13.325561113.32556 .. 13.373331413.37333 .. 13.421111213.42111 .. 13.46889913.46889 .. 13.51667913.51667 .. 13.564441113.56444 .. 13.61222513.61222 .. 13.663 З порівняння даних з таблиць 3 та 4 випливає, що в пакеті Excel межі інтервалів обчислюються з похибками, а це призводить до неправильного визначення кількості елементів, які потрапляють в ці інтервали.Отже, для того, щоб правильно побудувати гістограму за допомогою пакету Excel, попередньо необхідно обчислити межі інтервалів.Таким чином, під час обчислення статистичних характеристик за допомогою комп’ютерних пакетів необхідно або здійснити попереднє порівняння результатів обчислень, що не завжди зручно, або з’ясувати за якими формулами відбуваються обчислення необхідних параметрів і вжити відповідних заходів для усунення можливих розбіжностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Khalak, Victor. "МІНЛИВІСТЬ ТА РІВЕНЬ КОРЕЛЯЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ М’ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ ТА ДЕЯКИХ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СИРОВАТКИ КРОВІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 77–81. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.13.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові та фізико-хімічних властивостей м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи, визначено ступінь їх мінливості та розраховано рівень кореляційних зв’язків між ознаками. Дослідження проведено в ТОВ «АФ «Дзержинець» Дніпропетровської області, ТОВ «Глобінський м’ясокомбінат», лабораторії зоохіманалізу Інституту свинарства і АПВ НААН, науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету та лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН. Робота виконана згідно програми наукових досліджень НААН №30 «Свинарство». Контрольну відгодівлю молодняку свиней проводили в умовах господарства згідно «Методики оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства в умовах племінних заводів і племінних репродукторів» (Березовський, Хатько, 2005). У сироватці крові 5-місячних тварин визначали вміст загального білку (г/л), активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), (ммоль/год/л), аланінамінотрансферази (АлАТ), (ммоль/год/л) та лужної фосфатази (од/л) (Влізло та ін., 2012). Фізико-хімічні властивості найдовшого м’яза спини (m. longissimus dorsi) досліджували з урахуванням наступних показників: «активна кислотність (рН) через 24 години після забою, одиниць кислотності», «ніжність, с», «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000», «вологоутримуюча здатність, %» «втрати при термічній обробці, %», (Методические рекомендации по …, 1987, Поливода, Стробыкина, Любецкий, 1977). Біометричну обробку одержаного матеріалу проводили за методиками Лакіна (1990) з використанням програмованого модуля «Аналіз даних» в Microsoft Excel. Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові (вміст загального білка, активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ) та лужної фосфатази у молодняку свиней великої білої породи відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Згідно класифікації Поливоди (1976), кількість зразків категорії «висока якість» за показником «ніжність, с» становить 8,33 %., «волого утримуюча здатність, %» - 8,33 %, «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000» - 20,83 %. Достовірні зв’язки встановлено між наступними парами ознак: активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) × активність аланінамінотрансферази (АлАТ) (r=+0,405), ніжність × вологоутримуюча здатність (r=+0,400), ніжність × інтенсивність забарвлення (r= –0,365), вологоутримуюча здатність × втрати при термічній обробці (r= –0,416), активність аланінамінотрансферази (АлАТ) × активна кислотність (рН) через 24 години після забою (r=+0,446), активність лужної фосфатази × інтенсивність забарвлення (r= –0,543). З метою раннього прогнозування якісного складу м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи за активною кислотністю (рН) через 24 години після забою (од. кислотності) та інтенсивність забарвлення (од. екс. × 1000) пропонуємо використовувати наступні біологічні маркери активність аланінамінотрансферази (АлАТ) та активність лужної фосфатази.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Халак, В. І., Б. В. Гутий, М. О. Ільченко та С. Ю. Смислов. "МІНЛИВІСТЬ ТА АСОЦІАТИВНИЙ ЗВ’ЯЗОК ДЕЯКИХ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СИРОВАТКИ КРОВІ І ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ М’ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 152–57. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.18.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі наведено результати досліджень деяких біохімічних показників сироватки крові тафізико-хімічних властивостей м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи, розрахованоосновні біометричні параметри, що характеризують мінливість ознак та їхній кореляційний зв’язок.Експериментальну частину досліджень проведено в агроформуваннях Дніпропетровської області(ТОВ «АФ «Дзержинець», ТОВ «АФ «Відродження»), Полтавської області (ТОВ «Глобинськийм’ясокомбінат»), науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсівАПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету, лабораторії зоохімічногоаналізу Інституту свинарства і АПВ НААН, лабораторії тваринництва ДУ Інститут зерновихкультур НААН України. Контрольну відгодівлю молодняку свиней проводили в умовах агроформуваньзгідно із загальноприйнятим вимогами (М. Д. Березовський, І. В. Хатько, 2005). У сироватці кровідосліджували вміст загального білка (г/л), вміст сечовини (ммоль/л), активність аспартатамінот-рансферази (АсАТ) (ммоль/год/л), аланінамінотрансферази (АлАТ), (ммоль/год/л), а також лужноїфосфатази (од./л) (В. В. Влізло та ін., 2012). У зразках м’язової тканини досліджували такіпоказники: вологоутримуюча здатність (%), інтенсивність забарвлення (од. экст.×1000), активнакислотність (рН) (од. кислотності), ніжність (с), втрати при термічній обробці (уварюваність)(%). Біометричну обробку одержаних даних проводили за методиками Г. Ф. Лакіна (1990).Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові молодняку свиней великої білої породи відпові-дають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Кількість зразків високої якості за показниками«вологоутримуюча здатність, %», «інтенсивність забарвлення, од. екст. × 1000» та «ніжність, с»коливається від 12,0 до 16,0 %. Коефіцієнт варіації біохімічних показників сироватки крові і фізико-хімічні властивості найдовшого м’яза спини у тварин піддослідної групи коливається в межах від 2,49(активна кислотність (рн), одиниць кислотності) до 27,06 % (активність аспартатамінотрансфера-зи (АсАТ), ммоль/год/л). Достовірні показники коефіцієнту кореляції встановлено між такими парамиознак: активність аланінамінотрансферази (АлАТ) × активна кислотність (рН) (r=+0,443, tr=2,37),активність лужної фосфатази × інтенсивність забарвлення, од. екст. (r=−0,483, tr=2,65).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Мосула, Л. М., Т. В. Кучер та Н. В. Горлачук. "ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ МЕТРОЛОГІЇ» ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПРОВІЗОРІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12264.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлений перший досвід викладання вибіркової дисципліни «Основи хімічної метрології» в умовах дистанційного навчання для студентів 2 курсу фармацевтичного факультету Тернoпільського нaціoнaльного медичного університету імені І. Я. Гoрбaчевськoгo (спеціальність 226 «Фармація, промислова фармація», денної форми навчання). Курс за вибором «Основи хімічної метрології» закладає основи всіх видів вимірювань у хімії, статистичної обробки результатів хімічного аналізу та визначення валідності результатів кількісного визначення хімічних сполук. Зазначена дисципліна є важливою складовою всебічного розвитку майбутнього фахівця фармацевтичної галузі. У важких для освітнього процесу реаліях, спричинених пандемією COVID-19, ТНМУ імені І. Я. Горбачевського створив належні умови для повноцінного дистанційного навчання студентів. Студенти мали змогу активно взаємодіяти з викладачем, працюючи в програмі Microsoft Teams у режимі живого спілкування та використовуючи матеріали СДО Moodle, одержувати змістовні, актуальні та ефективні знання. У статті відображено структуру вибіркової дисципліни «Основи хімічної метрології», особливості проведення лекцій, практичних занять та організації самостійної роботи студентів. Узагальнивши набутий досвід викладання в умовах карантину, автори виокремили позитивні та негативні сторони дистанційної форми навчання. Також висвітлено основні проблемні питання при вивченні зазначеної дисципліни та показані шляхи їх вирішення. Визначено теми, що потребують доопрацювання з метою полегшення розуміння їх студентами. Запропоновано, поряд із традиційним вивченням статистичної обробки результатів аналізу хімічного експерименту, в майбутньому застосовувати комп’ютерні програми математико-статистичної обробки даних, такі, як Microsoft Excel і Statistica, що мають великий набір статистичних функцій та засобів візуальної інтерпретації одержаних результатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Козак, Є. Б. "ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ МАШИННОГО НАВЧАННЯ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО ОБЛАДНАННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено принципи впровадження моделей машинного навчання у сферу інтелектуального обслуговування промислового обладнання. Зазначено, що розумне вироб- ництво використовує передову аналітику даних для доповнення фізичних законів щодо підвищення ефективності роботи виробничих систем. Наголошується, що за широкого поширення датчиків та Інтернету речей (IoT) зростає потреба в обробці великих вироб- ничих даних, що характеризуються високим об’ємом, високою швидкістю і високою різ- номанітністю. Наведено схему промислової машини, яка використовується для перемо- тування та різання пакувальної плівки на виробництві. Детально розкрито виробничий процес та складено структурну схему налаштування системи, сформовано модель клас- теризації параметрів для виявлення збоїв у роботі промислової машини. Підкреслено, що дані, отримані від датчиків, фактично є дискретними даними часу, що відбираються за секунду часу, а декомпозиція даних часових рядів виявила тенденцію до зростання залиш- ків. Отримані часові ряди стаціонарувались за допомогою диференціації, а логарифмічне перетворення у свою чергу використовувалось для зменшення дисперсії даних часових рядів. При цьому наголошується, що диференціація усуває зміни рівня динамічного ряду, а отже, усуває тенденції та сезонність, причому середнє ковзне та стандартне відхи- лення знайдено незалежно від часу, на основі чого побудовано діаграму стаціонарності. Визначено етапи прогнозування та запропоновано модель інтегрованої ковзної середньої. У роботі запропоновано три моделі: метод опорних векторів, глибока нейронна мережа та наївний баєсів класифікатор, здійснено порівняння всіх трьох моделей та доведено, що модель глибокої нейронної мережі була більш ефективною в разі моделювання даних. Про- гнозна модель побудована для зменшення низькоякісних виробничих циклів та планування технічного обслуговування. Таким чином, наголошено, що машинне навчання на основі IoT допоможе подолати суттєві обмеження продуктивності та пов’язані з цим витрати на обслуговування, що в загальному випадку значно підвищить продуктивність виробничого обладнання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Сачанюк-Кавецька, Н., та В. Кавецький. "ЗАСТОСУВАННЯ КРИТЕРІЮ ФІШЕРА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТОВІРНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНЮВАННЯ ЗАЛИШКОВИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (27 квітня 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-012.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. В сучасних педагогічних дослідженнях особливе місце посідають залишкові знання з навчальних дисциплін, які фіксуються в пам’яті студентів через достатньо великі проміжки часу, але роль яких є визначальною у становленні їх як фахівців. Проблема достовірності результатів оцінювання залишкових знань студентів є актуальною, оскільки ці результати є вихідною інформацією для оптимізації та модернізації освітнього процесу. З огляду на зазначене постає необхідність з’ясувати можливість порівняння успішності студентів різних років, що навчались в однакових умовах за залишковими знаннями, обрати критерій такого порівняння та з’ясувати, чи є ці знання сталою величиною. Матеріали і методи. Для виконання завдань дослідження використано методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення навчально-методичних та науково-популярних джерел з проблеми дослідження, педагогічний експеримент, первинна статистична обробка й узагальнення отриманих даних. Дослідження проведено на базі Вінницького національного технічного університету при кафедрі вищої математики. Обсяг вибірки – 40. Результати. При аналізі залишкових знань на базі комплексних контрольних робіт (ККР) з метою подальшого коригування форм, методів і засобів навчання застосовано спеціальні методики їх обробки, розглянуто можливість застосування критерію Фішера (кутового перетворення Фішера) для оцінювання наявності (відсутності) дійсної розбіжності в рівнях підготовки студентських груп, які навчались в однакових умовах. Висновки. Для забезпечення прийняття достовірного рішення доцільно застосовувати критерій Фішера, що дозволить оцінити дійсну розбіжність в рівнях підготовки студентських груп, які навчались в однакових умовах, однак різняться кількістю студентів в групі. Аналізуючи статистичні коефіцієнти можна стверджувати, що рівень та якість залишкових знань залишається сталою величиною, не залежно від того, вчили студенти цей матеріал в минулому семестрі, чи в минулому році. Для більш чіткого визначення рівня цих знань потрібно використовувати ширшу оціночну шкалу, а не традиційну п’ятибальну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Главчева, Юлія Миколаївна, та Володимир Миколайович Кухаренко. "Відкритий дистанційний курс «Куратор змісту»: практичний досвід". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 167–71. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.898.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – аналіз досвіду НТУ «ХПІ» з проведення відкритого дистанційного курсу «Куратор змісту». Завдання дослідження: навчання інформаційного фахівця нового напрямку – куратора змісту або мережевого інформаційного аналітика. Об’єкт дослідження: відкритий дистанційний курс «Куратор змісту». Предмет дослідження: практичний досвід із проведення відкритого дистанційного курсу «Куратор змісту». Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. У компетенції куратора змісту входять навички використання пошукових та інформаційних сервісів для агрегації, фільтрації, зберігання, обробки та розповсюдження інформації. Курс розвивається, удосконалюється з урахуванням розвитку інформаційних технологій та різноманітних областей використання: освіта та наука (забезпечення професійної, педагогічної та технологічної діяльності викладача), бізнес (маркетинг), бібліотечна справа, інше. Висновки: велика кількість бажаючих навчатися на курсі підтвердила актуальність його теми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Dyomina, V. M., I. O. Pobizhenko, T. G. Belova, and T. Domina. "Numerical models of the description of the reality, allowing to process large volumes of data in the conditions of growing their uncertainty in the management of the region." BULLETIN OF KHARKIV NATION AGRARIAN UNIVERSITY NAMED AFTER V.V.DOKUCHAYEVA. SERIES "ECONOMIC SCIENCES" 1, no. 4 (2019): 297–305. http://dx.doi.org/10.31359/2312-3427-2019-4-1-297.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Kholboyev, S. B., Sh A. Yusupov та N. E. Yuldashova. "РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОСОБАМИ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19, НА ПЕРВИННІЙ ЛАНЦІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Інфекційні хвороби, № 1 (13 квітня 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.1.11948.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – на підставі результатів практичної роботи первинної медико-санітарної ланки (сімейної поліклініки № 3 м. Самарканд) в умовах пандемії проаналізувати особливості поширення і клінічної картини COVID-19 у дорослого населення. Матеріали і методи. Дослідження проводили в сімейній поліклініці № 3 м. Самарканд. Ретроспективно досліджено амбулаторні карти 100 хворих на COVID-19 старше 16 років. Статистичну обробку даних проводили на персональному комп’ютері з використанням Microsoft Excel-2003. Результати. Проаналізовано перебіг хвороби у перших 100 пацієнтів з підтвердженим COVID-19: 58 (58,0 %) чоловіків і 42 (42,0 %) жінок. В 11 (11,0 %) пацієнтів, обстежених через контакт з хворим родичем, хвороба перебігала безсимптомно; у 89 % був легкий перебіг COVID-19 з незначними катаральними явищами. Найчисленнішу групу пацієнтів, які перенесли COVID-19, склали особи віком 30-55 років (65,0 %): у 20 % випадків хворіли особи, старші 65 років. Висновки. У період пандемії COVID-19 велике навантаження лягає на лікарів амбулаторної ланки, тому що 80 % пацієнтів мають безсимптомний або легкий перебіг хвороби. Аналіз клінічної картини, даних лабораторних показників дозволяє поставити діагноз й оцінити тяжкість захворювання в максимально ранні терміни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Vovk, Serhii. "Граничні випадки критерію мінімуму протяжності". System technologies 1, № 126 (27 березня 2020): 37–45. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-1-126-2020-04.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлені граничні випадки критерію мінімуму протяжності, які відбивають його зв'язок з вiдомими критерiями обробки даних. Установленi вiдповiдностi мiж критерієм мiнiмуму протяжностi й критерiями найменших квадратiв, найменших модулiв, максимуму правдоподiбностi в задачi оцiнювання параметра зсуву за умови фiксованого параметра масштабу для незалежних однаково розподiлених випадкових величин iз законами розподiлу Гаусса, Лапласа, Кошi, "гостровершинним" меридiанним законом розподiлу, законами узагальнених розподiлiв Гаусса й Кошi, критерієм узагальненої максимальної правдоподібності з вартісними функціями Мішалкіна й Демиденка, а також критеріїм максимуму гістограми. Крім цього, у рамках концепції функціонала протяжності представлено кілька варіантів граничного переходу від критерію мінімуму квазіпротяжності до критерію мінімуму строгої протяжності, де останній критерій для дискретного випадку дає постановку NP-складної задачі мінімізації квазінорми простору l0. Підкреслено, що більшість із зазначених критеріїв приводить до постановки задач оптимізації з неопуклою та неунімодальною цільовою функцією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

ЛЮБИЙ, Євген, та Ольга БЄЛЕЦЬКА. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАТРИМОК ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ВИЇЗДІ З ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (20 травня 2021): 106–16. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.513.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлена робота присвячена вивченню проблеми визначення затримок транспортних засобів при виїзді з прилеглих територій на міські автомагістралі. На даний час вже існує велика кількість різних підходів щодо визначення транспортних затримок на нерегульованих перехрестях, але вони не в повній мірі враховують особливості руху автомобілів на виїздах з прилеглих територій. На основі результатів натурних спостережень за рухом транспортних засобів при виїзді з прилеглих територій в статті проведено оцінювання результатів визначення затримок за запропонованим підходом, в який закладено принципи системи масового обслуговування, що дозволяє враховувати пріоритетність руху автомобілів на конкуруючих напрямках. Встановлено, що відхилення фактичних транспортних затримок і затримок отриманих за запропонованим підходом для обох маневрів, поворот праворуч (злиття) і ліворуч (пересічення) не перевищує 10 %, що свідчить про можливість його використання на таких об’єктах як виїзди з прилеглих територій. На основі отриманих емпіричних даних встановлено, що розподіл фактичних затримок транспортних засобів при виїзді з прилеглих територій для всіх досліджуваних випадків відповідає логнормальному закону з достатньо високою імовірністю. Для зменшення відхилень модельних і фактичних значень транспортних затримок при виїзді з прилеглих територій необхідно в моделі врахувати стохастичні характеристики параметру процесу здійснення відповідних маневрів. Таким параметром є граничний часовий інтервал між автомобілями в потоці на головному напрямку, за якого будь-який автомобіль, що очікує на здійснення маневру при виїзді з прилеглих територій, може виконати поворот праворуч або ліворуч, який можна визначити за рахунок проведення статистичної обробки результатів натурних спостережень. Ключові слова: транспортний потік, затримка, граничний інтервал, виїзд з прилеглої території, натурні спостереження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Проказа, О. І., та О. В. Кузнецова. "Побудова математичних моделей випарної установки експериментально-статистичним методом". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 36–40. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-36-40.

Повний текст джерела

Анотація:

Для вирішення задач оптимального управління процесом упарювання у виробництві аміачної селітри необхідно мати математичний опис технологічних процесів, які протікають в окремих випарних апаратах. Кінцевою метою дослідження є отримання адекватної математичної моделі процесу випарювання і знаходження оптимального технологічного режиму. Досліджувалась випарна установка, до якої входить випарний апарат з сепаратором для випарювання свіжого розчину аміачної селітри і доупарюючий апарат з падаючою плівкою. Аналіз випарної установки як об’єкта керування дозволив визначити вхідні і вихідні параметри, які характеризують особливості процесу упарювання у різних випарних апаратах. На підставі проведеного аналізу встановлена необхідність розробки моделей для кожного випарного апарату. Для отримання експериментально-статистичних моделей випарної установки був зібраний статистичний матеріал з реального об’єкту управління. Обробка даних проводилась методами кореляційного і регресійного аналізу. На підставі отриманих експериментальних даних проведений багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз для отримання якнайкращих залежностей для оцінки вихідних величин випарних апаратів. Для параметрів, статистичний опис яких гарантує задану надійність, виконаний однофакторний регресійний аналіз. Окрімлінійних моделей аналізувались експоненціальні, гіперболічні, логарифмічні моделі. За підсумками дослідження, встановлено, що не всі дані вхідні параметри мають сильну кореляцію з вихідними параметрами, враховуючи вибраний рівень надійності моделі. Таким чином, частина інформації, отриманої експериментально, виявилася недоступною для аналізу класичними статистичними методами. В результаті порівняння критеріїв адекватності моделей на різних етапах дослідження отримані моделі з високими показниками критеріїв адекватності. При перевірці адекватності отриманих моделей для всіх залежностей відносна похибка результатів не перевищила 2%, що підтверджує значущість отриманих моделей і можливість їх застосування для прогнозуючого управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Якимчук, М. А., та І. М. Корчагін. "Особливості геологічної будови ділянки посадки марсохода NASA Perseverance на Марсі за результатами частотно-резонансної обробки знімків з космічних апаратів". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 2 (30 квітня 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.083.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати експериментальних досліджень на Марсі на локальній ділянці посадки марсохода NASA Perseverance, в районі кратера Jezero і на площі в північній частині планети. Дослідження рекогносцирувального характеру проведені із застосуванням методів частотно-резонансної обробки та інтерпретації знімків ділянок обстеження з космічних апаратів з метою вивчення особливостей їх геологічної будови. Інструментальні виміри показали, що ділянка посадки марсохода розташована в межах вулканічної структури, заповненої мергелями. На поверхні в зоні посадки виявлені уламки кременистих порід. У районі розташування кратера Jezero інструментальними вимірами встановлено (підтверджено) наявність у розрізі планети 8 типів вулканічних споруд, заповнених: 1) сіллю; 2) вапняками; 3) доломітами; 4) мергелями; 5) кременистими породами; 6) базальтами; 7) ультрамафічними породами; 8) кімберлітами. Обстежен- ням окремих площ планети підтверджений факт наявності в її складі лише 27 відомих на Землі хімічних елементів. До відсутніх на Марсі хімічних елементів належить також кисень. Відсутність кисню на Марсі свідчить про те, що на планеті немає води, а отже, і льоду в полярних областях. У районі північного полюса Марса виявлені крупні вулканічні структури, заповнені сіллю. Виявлені на Марсі численні вулканічні комп- лекси, заповнені породами різного складу, є важливими аргументами на користь вулканічної моделі фор- мування зовнішнього вигляду планети. Результати досліджень свідчать про принципову можливість ви- користання даних дистанційного зондування планет і супутників Сонячної системи (знімків з космічних апаратів, посадочних модулів і телескопів) для вивчення внутрішньої будови об’єктів обстеження і складу присутніх на них порід, мінералів і хімічних елементів. Частотно-резонансна технологія обробки супут- никових знімків і фотознімків може бути використана для детальних досліджень на планетах і супутни- ках Сонячної системи в рамках великих наукових проєктів їх вивчення. Апробована мобільна технологія може також знайти застосування під час вибору місць відбору зразків порід для марсохода.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Лиховид, П. В. "Нормалізований диференційний вегетаційний індекс і відсоток зеленого покриву при вирощуванні озимого ріпаку та сафлору". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 46–49. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Здійснити аналітичну оцінку взаємозв’язку між супутниковим NDVI та безпосередньо одержаним в полі за допомогою мобільного додатку Canopeo FGCC для надання моделей можливої їх взаємної конвертації під час вирощування культур озимого ріпаку та сафлору. Методи. Польові зйомки фотографічних матеріалів посівів ріпаку озимого та сафлору в періоди «початок цвітіння – кінець достигання» та «10–12 справжніх листків – кінець достигання», відповідно. Обробка фотознімків у програмному продукті Canopeo для розрахунку величини відсоткового зеленого покриття культурами земельних ділянок (FGCC). Прив’язка за даними геотегінгу місць фотозйомки до величин супутникового нормалізованого диференційного вегетаційного індексу (NDVI) на платформі OneSoil AI. Статистична обробка результатів методом поліноміальної регресії, формування моделей конвертації між вегетаційними індексами та оцінка точності моделей за величиною абсолютної середньої похибки у відсотках. Результати. Встановлено, що досліджувані вегетаційні індекси мають високу тісноту нелінійного зв’язку, розроблені поліноміальні криві та моделі мають високу якість підгону з коефіцієнтом детермінації понад 0,90, а також відрізняються достатнім рівнем точності (похибка розрахунків для більшості моделей не перевищує 10%). Максимальну похибку (37,88%) дала модель конвертації площі зеленого покриву (FGCC) ріпаку озимого в NDVI, що пов’язано з особливостями листового апарату культури та спотвореннями величини вегетаційного індексу внаслідок яскраво-жовтого кольору квіток у культури під час її масового цвітіння. Перспективною є розробка подібних моделей для всіх основних культур, вирощуваних на Півдні України, та створення спеціального мобільного додатку для автоматизованої конвертації між вегетаційними індексами. Висновки. Результатами дослідження доведено високу спорідненість та можливість взаємної конвертації між нормалізованим диференційним вегетаційним індексом (NDVI), одержуваним за даними супутникового моніторингу, та відсотковим відношенням площі зеленого покриву (FGCC) на посівах озимого ріпаку та сафлору. Результати розробки можуть бути вдосконалені збільшенням вихідного набору даних та впроваджені у системи точного землеробства в науково-теоретичних і практичних цілях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Талапова, П. С. "СПОСІБ МОРФОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВПЛИВУ БАКТЕРІАЛЬНОЇ МАТЕРИНСЬКО-ПЛОДОВОЇ ІНФЕКЦІЇ НА ЩИТОВИДНУ ЗАЛОЗУ НАЩАДКІВ". Problems of Endocrine Pathology 76, № 2 (10 червня 2021): 93–101. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.2.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: задля розширення знань щодо морфологічного субстрату материнсько-плодової інфекції та визначення пов’язаних з нею ризиків під час раннього онтогенезу людини, розробити в експерименті спосіб морфологічної діагностики дії бактеріальної материнського-плодової інфекції на щитовидну залозу (ЩЗ) нащадків. Матеріали і методи: було проведене контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo (n = 85) з наступним патоморфологічним дослідженням 71 ЩЗ, отриманих від їхніх нащадків (37 плодів та 34 новонароджених щурів). Морфометрія та аналіз імунофлуоресцентного дослідження виконувалися у програмі ImageJ. Статистична обробка даних проводилася в програмному середовищі для статистичних обчислень R з підключенням пакетів «ggplot2», «dplyr», «pastecs» та «graphics» задля виявлення мір центральної тенденції і мінливості набору даних, виконання тесту Шапіро-Уілка на нормальність розподілення та перевірки рівності дисперсій декількох вибірок за допомогою критерію Бартлетта, нормалізації даних за методом Бокса-Кокса, виконання однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) для порівняння середніх значень кількісних величин, апостеріорних порівнянь за методом Бонферроні і проведення тесту Т’юкі для контролю групової ймовірності помилки. Нульова гіпотеза відкидалася у тому випадку за умови p < 0,001. Результати: проведене дослідження свідчить на користь того, що інфекційна патологія матері є шкідливим фактором для морфофункціонального стану ЩЗ нащадків. Висновки: на підставі проведеного дослідження пропонується спосіб морфологічної діагностики впливу інфекційної патології матері на щитовидну залозу нащадків, що включає імунофлуоресцентне дослідження маркерів функціонального стану органу з обчисленням оптичної щільності флуоресценції T4, колагенів І й ІІІ типів, TNF та IL-6, а також морфометрію тиреоїдних гістоструктур у програмі ImageJ з визначенням площі та діаметру фолікула, площі та висоти тироциту, площі ядра та цитоплазми тироциту з подальшим розрахуванням ядерно-цитоплазматичного відношення. Використовуючи запропонований метод, можна з високою точністю визначити морфофункціональний стан щитовидної залози як тварини, так і людини. Комплексно, отримані результати є доказом функціонального напруження органу з ознаками клітинного пошкодження, здатного призводити до виснаження адаптивно-компенсаторного резерву щитовидної залози у майбутньому через вплив материнсько-плодової інфекції. Це вказує на необхідність підвищення діагностичної настороженості серед ендокринологів та акушерів-гінекологів стосовно інфекцій, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, у вагітних жінок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Обробка великих даних"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями