Статті в журналах з теми "Образ «Я»"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Образ «Я».
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Образ «Я»".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Шевченко, Н. Ф. "ОСОБИСТІСНІ УМОВИ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ОБРАЗОМ ФІЗИЧНОГО Я У ЖІНОК РАННЬОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ". Problems of Modern Psychology, № 4 (11 лютого 2022): 92–99. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати емпіричного дослідження особистісних умов задоволеності образом фізичного Я у жінок раннього дорослого віку. Я-образ розглянуто як систему, що включає три компоненти: когнітивний (знання про самого себе); афективний (ставлення до себе, самооцінка); поведінковий (конкретні дії, які можуть бути викликані образом Я), а образ фізичного Я – як образ зовнішнього вигляду. Незадоволеність зовнішністю визначено як конфлікт між реальним та ідеальним образом фізичного Я, тобто між суб’єктивною оцінкою зовнішності на певний момент й уявленням про ідеальний зовнішній вигляд. На підставі теоретичного аналізу особистісної детермінації задоволеності зовнішністю, а також враховуючи соціальну ситуацію розвитку в ранньому дорослому віці та структурну організацію Я-образу, було виокремлено особистісні умови задоволеності образом фізичного Я у жінок раннього дорослого віку: позитивне самоставлення, прояви перфекціонізму, психологічне благополуччя особистості. Емпірично досліджено задоволеність образом фізичного Я за параметрами висоти самооцінки реального та ідеального образу фізичного Я. Конкретизовано роль образів реальної й ідеальної зовнішності у визначенні рівня задоволеності зовнішністю, що залежить від адекватності висоти самооцінок. Вивчено структуру самоставлення жінок раннього дорослого віку. Отримані дані засвідчили, що задоволеність образом фізичного Я впливає на загальне позитивне ставлення особистості до себе (самоповагу, аутосимпатію, самоінтерес, очікуване ставлення від навколишніх). Аналіз рівня перфекціонізму показав, що досліджувані жінки висувають високі стандарти особистості до себе, постійно оцінюють свою поведінку, мають мотив прагнення до досконалості; висувають високі стандарти і нереалістичні вимоги не тільки до себе, а й до інших. Вивчено ступінь прояву основних показників психологічного благополуччя особистості (позитивні відносини з іншими, автономія, управління оточенням, особистісне зростання, мета в житті, самосприйняття). Отримані дані засвідчили, що задоволеність образом фізичного Я впливає на загальне психологічне благополуччя особистості. За допомогою множинного регресивного аналізу встановлено, що на позитивну самооцінку (задоволеність) образу фізичного Я прямо впливають компоненти психологічного благополуччя (самосприйняття, мета в житті, особистісне зростання), компоненти самоставлення (самоповага, самоінтерес) і перфекціонізму (перфекціонізм, орієнтований на себе).
2
Щербина, Сусанна Музекировна. "Историческая трансформация образа приемной матери и его зависимость от социума". Российский психологический журнал 12, № 3 (30 вересня 2015): 104–13. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2015.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается институт фостерной семьи и ряд ее отличий от традиционной. Дается определение фостерной семьи. Описываются структура и периоды стабильности / нестабильности приемной семьи как открытой семейной системы. Проводится сравнительный анализ образов биологической и приемной матери в психоаналитической и культурологической традициях. Описывается двойственность архетипа (К. Г. Юнг) и разные уровни его реализации в образе матери: добрая и злая. Анализируется образ Хорошей Матери и Достаточно Хорошей Матери (Д. Винникотт). Также указывается на то, что мать обеспечивает нормальное развитие ребенка своим адекватным восприятием реальности, тем самым являясь «зеркалом» в глазах ребенка. Обращается внимание на возникновение неврозов у ребенка при отсутствии любви и безусловного принятия его матерью (К. Хорни). Рассматриваются: образ Матери в культурной традиции, матери защищающей, любящей, развивающей своего ребенка; изменения образа Матери в течение нескольких столетий, его противоречивость и неопределенность, зависимость от социума в славянской традиции.
Анализируются три образа женщины, зависимых от ожиданий социума: матери, жены и свободно реализующейся женщины. Обращается внимание на изменение материнских установок, обуславливающих трансформацию понятия «норма материнского отношения» (Э. Бадинтер). Трансформация образа матери от Богоматери к Дьяволице (Т. Шишова). Противоречивый образ матери, мифы об идеальном материнстве в культурных традициях славянского села. Раскрывается неоднозначное и предвзятое отношение общества к приемной матери, требования этого общества соответствовать идеальному образу матери, при этом воспринимая ее как изначально плохую мать. Требования общества быть идеальной матерью, собственная модель хорошей матери у самой женщины и мнение этого же общества о приемной матери как о мачехе инициируют внутренний конфликт образа Я у приемной матери.
3
Щербак, Тетяна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ Я ВАГІТНИХ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 166–79. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).15.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено вивченню психологічних особливостей образу Я вагітних, що перебувають на різних термінах вагітності. Образ Я розглянуто як установку особистості щодо себе, складно структуроване та динамічне утворення особистості. В структурі образу Я виділено когнітивний, емоційно-оціночний, поведінковий, соціально-перцептивний аспекти та визначено їх функції. Зазначено, що формування та становлення образу Я відбувається в процесі життя, а під час вагітності значно трансформується, переходячи від образу «Я – вагітна» до образу «Я – мати», а потім – «Я і дитина».Розглянуто психологічний бік змін в ідентичності вагітних. В результаті проведеного дослідження визначено особливості емоційно-оціночного аспекту образу Я вагітних, а саме виявлено наступні особливості: виражене позитивне самоставлення і самовпевненість; середній рівень поваги до себе, аутосимпатії та самоприйняття; більшість вагітних виявили самопослідовність, самоінтерес і низький рівень самообвинувачення. Констатовано високий рівень самооцінки вагітними здоров’я, зовнішності, впевненості у собі; адекватна оцінка розуму, здібностей, характеру та загальна самооцінка. У діапазоні соціально-перцептивного аспекту з’ясовано, що найбільш вираженими є середні показники оцінки ставлення, особистісна ідентичність, емоційно-позитивна форма позначення статі. Констатовано, що для більшості вагітних сексуальна роль та учбово-професійна не є важливими у даний період, натомість велике значення має сімейна приналежність. У рамках когнітивного аспекту виявлено, що серед вагітних переважають жінки з: емоційно-полярним типом особистості, високим рівнем рефлексії, позитивними ідентифікаційними характеристиками, вираженою сімейною та персональною перспективою. Для більшості досліджуваних найбільше значення мала сфера сім’ї, вагомим для досліджуваних був також фізичний образ. В межах поведінкового аспекту більшості досліджуваних жінок діагностовано здатність сконцентруватись на собі, стриманість, виваженість вчинків, дипломатичність, уміння працювати зі своєю напругою, зберігати емоційну стійкість. Встановлено, що відчуття безпеки, довіри, впевненості, низький рівень тривоги, ворожості та конфліктності властиві більшості досліджуваних.
4
Oganezova-Grigorenko, Olha. "Самодиалог сознания артиста мюзикла как профессионально-личностный фактор автопоэзиса". Музичне мистецтво і культура, № 22 (28 вересня 2016): 376–84. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-22-376-384.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье даны результаты анализа профессионального творческого процесса артиста мюзикла как имманентной работы сознания артиста, направленной на самоактуализацию. Самодиалог сознания артиста мюзикла представлен как профессионально-личностный фактор автопоэзиса системы. Имманентное содержание автопоэзиса обеспечивает взаимодействие трех аспектов творческого существования артиста: «Я - личность», «Я – роль-образ», «Я - зритель». Самодиалог сознания артиста мюзикла представлен как процесс самоорганизации психофизического аппарата артиста, направленный на рождение роли-образа и на достижение высшей точки чувственного слияния личности артиста и персонажа - переживание катарсиса в исполнении роли-образа. Ключевые слова: автопоэзис, самодиалог сознания, имманентное содержание автопоэзиса.
5
Тимошкин, Дмитрий Олегович. "Разнообразие «Других»: образ «московского мигранта» на странице результатов поиска Google, Яндекс и DuckDuckgoo". Journal of Social Policy Studies 18, № 4 (29 грудня 2020): 641–56. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2020-18-4-641-656.
Повний текст джерелаАнотація:
Формируемые российскими цифровыми медиа образы мигранта являются частой темой социологических исследований. Авторы посвященных теме работ описывают преимущественно ретранслируемые СМИ клише о приезжих из Центральной Азии. Нередко исследователи акцентируются на негативных стереотипах о мигрантах и их доминировании в медийном дискурсе. Представляется, что поисковые системы смогли переломить эту тенденцию: формируемый в общей выдаче поисковиков образ мигранта сложен, противоречив и изменчив. Картина, которую увидит пользователь, набравший в Google, Яндекс или DuckDuckgoo слово «мигрант», может зависеть от множества случайностей: специфики работы конкретного поискового алгоритма, времени поступления запроса, местоположения пользователя. Цель статьи – сравнив формируемые популярными в России поисковиками комбинации изображений и текстов, установить сходства и различия образов «мигранта», которые из них складываются. Проверяемая гипотеза выглядит так: поисковые системы, следуя конъюнктуре момента и цензуре читательских ожиданий, формируют разные образы «мигранта», меняя комбинации схожих смысловых блоков (материальных объектов, пространственного контекста и человека в текстах и изображениях). Разница образов может зависеть от частоты выдвижения в «топ» поисковой выдачи материалов профессиональных СМИ и других факторов. Чтобы проверить эту гипотезу, я проанализировал поисковую выдачу систем Google, Яндекс и DuckDuckgoo по запросу «Мигрант Москва». Работая с выдачей, я переходил от первой ссылки к последней, анализируя репрезентации облика «мигранта», социального и пространственного контекста, в который тот был погружен. Образ «мигранта», создаваемый алгоритмами, складывается из нескольких блоков: «мигранта», «пустого знака», который обретает смысл, связываясь с предметами (униформой, оружием, рабочим инвентарем); пространственным контекстом (символически нагруженными местами, табличками на стенах ведомственных зданий, элементами интерьера); социальными качествами. Выстраивая эти блоки в разной последовательности, поисковые алгоритмы формируют целостный образ, который, впрочем, меняется, в зависимости от выбора поисковой системы. Образы «мигранта» можно разделить на следующие категории: человека, сталкивающегося с бюрократическим давлением, объекта жалости и сочувствия, скрытой угрозы и необходимой, неотъемлемой части повседневности.
6
O.M., Tanasiіchuk, and Tavrovetska N.I. "DYNAMICS OF ARCHETYPICAL IMAGES OF PSYCHOLOGISTS' PROFESSIONAL ORIENTATION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 3 (October 22, 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. To acquaint with the methods and results of the study of the dynamics of archetypal images of professional development of psychologists with different work experience. Methods. Analysis of publications with the level of evidence, using databases Web of Science, Scopus, eLIBRARY, and a bibliography of key articles. Empirical methods were used: A. Yatsyuk’s algorithm for writing and analyzing fairy tales, in the author’s modification in combination with the “Personal Differential” method (a variant adapted from the Bekhterev Research Institute).Results. A psychodiagnostic study of the dynamics of archetypal images of professional orientation, which develops due to the dynamics of the activity factor of the self-image, which grows at the stage of professional adaptation, having a plateau between stages of professional adaptation and initial professionalization, gradually increasing to the stage of professionalism; the factor of activity of the image of the hero in the trend is similar to the factor of activity of the image of I. That is, the image of the Person fully corresponds to the image of the Self of specialists, they understand and reflect their social face or professional self; factor of the strength of the image I. There is a tendency of expression in specialists at the stage of professional skill. Volitional qualities of the personality are expressed in specialists, at the stage of professional skill, and as low as possible in specialists who are just beginning to engage in professional activities; the factor of strength of the image of the hero reaches the peak development at the stage of professional skill; the factor of assessing the image of the antihero for specialists does not matter at all, due to the tendency to a high level of self-reflection, and as a consequence, a full analysis of their own negative qualities and their acceptance in full; The strength factor of the image of the antihero gradually increases and acquires an adequate assessment, avoiding devaluation, but there is a decline in the assessment of volitional qualities of the individual at the stage of professional activity, which is evidence or acceptance of his shadow or expression of negative professional characteristics. Conclusions. In the process of processing statistical data, the greatest changes in the image of the self were studied, namely the factors of strength, activity of the image of the self, as well as the factor of strength of the image of the antihero.Key words: professionalization, archetype, model, image, self, factor, activity, strength, evaluation. Мета. Ознайомити з методами та результатами дослідження динаміки архетипових образів професійного становлення психологів, що мають різний стаж роботи. Методи. Аналіз публікацій із рівнем доказовості з використанням баз даних Web of Science, Scopus, eLIBRARY, бібліографії ключових статей. Використовувалися емпіричні методи: алгоритм написання й аналізу казок А. Яцюк, в авторській модифікації, у комбінації з методикою «Особистісний диференціал» (варіант, адаптований у Науково-дослідному інституті імені В.М. Бехтерєва).Результати. Проведено психодіагностичне вивчення динаміки архетипових образів професійного спрямування, що розвивається завдяки динаміки чинника активності образу Я, який зростає на етапі професійної адаптації, маючи плато між етапами професійної адаптації та первинної професіоналізації, поступово зростає до етапу професійної майстерності; чинник активності образу героя за тенденцією перебігу схожий на чинник активності образу Я. Тобто образ Персони цілком відповідає образу Я фахівців, вони розуміють та рефлексують своє соціальне обличчя або професійне Я; чинник сили образу Я – спостерігається тенденція вираженості у фахівців на етапі професійної майстерності. Вольові якості особистості виражені у фахівців на етапі професійної майстерності, максимально низькі у спеціалістів, що тільки починають займатися професійною діяльністю; чинник сили образу героя досягає найбільш пікового розвитку на етапі професійної майстерності; чинник оцінки образу антигероя для спеціалістів узагалі не має значення через тенденцію до високого рівня саморефлексії, унаслідок чого повноцінного аналізу власних негативних якостей та прийняття їх у повному обсязі; чинник сили образу антигероя поступово зростає та набуває адекватної оцінки, уникає знецінення, але спостерігається спадання в оцінці вольових якостей особистості на етапі професійної діяльності, що є свідченням або прийняття своєї Тіні або вираженості в особистості негативних професійних характеристик. Висновки. У процесі оброблення статистичних даних було встановлено найбільше змін в образі Я досліджуваних, а саме за чинниками сили, активності образу Я, а також чинника сили образу антигероя.Ключові слова: професіоналізація, архетип, модель, образ, Я, фактор, активність, сила, оцінка
7
O.M., Kikinezhdi, and Chip R.S. "PSYCHOLOGICAL FEATURES OF MODERN ADOLESCENTS GENDER IDENTITY FORMATION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The aim of the article is to highlight the results of theoretical analysis and empirical study of the peculiarities of gender perceptions, identification of gender characteristics in the structure of the Self-image of adolescent girls and boys. The state of development of the researched problem is clarified, the content of the basic concepts is revealed.Methods. The theoretical methods are used such as analysis, comparison, generalization, systematization of scientific statements and facts; empirical such as observation, conversation, testing for in-depth and holistic study of the psychological features of the adolescents gender identity formation; a psychological and pedagogical experiment in the form of ascertaining is conducted. To study gender characteristics in the structure of the Self-image of two sexual samples, the method “Who am I?” devised by M. Kun -T. McPartland has been used.Results. The results of the empirical study showed that most of adolescents of both sexes focus on universal values, social roles, moral qualities, communicative the Self, active the Self and personal the Self, which is the evidence of their being in a qualitatively different social development situation, restructuring interpersonal relationships with peers and adults within a leading activity and rethinking oneself in a new adult role. Only a third of the respondents pointed out the peculiarities of appearance as an element of physical the Self-image. Gender differences in the critical self-assessment and identification "We" are detected.Conclusions. Gender differences in the perceptions of adolescents about their own the Self-image are revealed. It is studied that girls have higher rates than boys in such categories as: identification with humanity, personal identification, social roles, age identification, appearance, moral qualities, personal negative qualities, feminine qualities, communicative the Self, perspective the Self, active the Self. The sample of boys is dominated by gender identification, personal the Self, personal positive qualities, masculine qualities, national and civic identification.Key words: gender perceptions, gender identification, gender-role of the Self-image, adolescence, traditional and egalitarian values, psychological support. Метою статті є висвітлення результатів теоретичного аналізу та емпіричного дослідження особливостей ґендерних уявлень, виявлення гендерних характеристик у структурі образу Я дівчат та хлопців старшого підліткового віку. З’ясовано стан розробленості досліджуваної проблеми, розкрито зміст основних понять. Використано теоретичні методи: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація наукових поло-жень та фактів;емпіричні – спостереження, бесіда, тестування для поглибленого та цілісного вивчення психологічних особливостей становлення ґендерної ідентичності старших підлітків; проведено психолого-педагогічний експеримент у формі констатувального. Для дослідження ґендерних характеристик у структурі образу Я двох статевих вибірок використано методику «Хто Я?» (М. Кун –Т. Макпартленд).Результати емпіричного дослідження показали, що більшість старших підлітків обох статей орієнтується на загальнолюдські цінності, соціальні ролі, моральні якості, комунікативне Я, діяльнісне Я та персональне Я, що є свідченням їхнього перебування у якісно іншій соціальній ситуації розвитку, перебудови міжособистісних стосунків з однолітками та дорослими у межах провідного виду діяль-ності та переосмислення себе у новій дорослій ролі. На особливості зовнішнього вигляду як елементу фізичного образу Я вказала лише третина досліджуваних. Виявлено статеві відмінності у критичному самоставленні та ідентифікаційному «Ми». Висновки. Виявлено ґендерні відмінності в уявленнях старших підлітків про власний образ Я. Досліджено, що у дівчат порівняно з хлопцями вищі показники щодо таких категорій, як-от: ідентифікація з людством, особистісна ідентифікація, соціальні ролі, вікова ідентифікація, особливості зовнішнього вигляду, моральні якості, особистісні негативні якості, фемінні якості, комунікативне Я, перспективне Я, діяльнісне Я. У вибірці хлопців переважає статева ідентифікація, персональне Я, особистісні позитивні якості, маскулінні якості, національно-громадянська ідентифікація. Ключові слова: ґендерні уявлення, ґендерна ідентифікація, статеворольовий образ Я, старший підлітковий вік, традиційні та еґалітарні цінності, психологічний супровід.
8
Науменко, Н. О. "Образ тіла в структурі Я-концепції (огляд літератури)". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, вип. 9 (2000): 23–25.
Знайти повний текст джерела
9
Zinevych, Ananstasiia. "Погляди послідовників Є.Мінковського Р.Д. Леінга і Ж.Габеля на екзистенційне відчуження". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (30 листопада 2018): 118–35. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається розвиток концепції «хворобливого раціоналізму» Є.Мінковського, як причини відчуження свідомості від переживання, його послідовниками Р.Д. Леінгом і Ж.Габелем. Р.Д. Леінг розглядає екзистенційне відчуження як відчуження «хибного», або «зовнішнього я» від «істинного», «внутрішнього я». «Хибне я», за Леінгом, утворюється в процесі соціалізації як соціально-прийнятний образ себе, який поступово придушує й витісняє істинний образ. За Ж.Габелем, концепцію «хворобливого раціоналізму» треба поширити на «нормальний» стан людини, яка не живе, а веде відчужене уречевлене існування, як річ, знаряддя, соціальна функція. І Леінг, і Габель згідні в тому, що «норма» є лише соціально легалізованою формою відчуження, тоді як психопатологія є всім, що відрізняється від першої. Але якщо Леінг вважає шизофренію шляхом звільнення від соціальних масок, повернення до справжнього себе, то для Мінковського шизофренія, як бунт екзистенції проти насилля розсуду, не є виходом. Вихід можливий лише з появою нового, над-соціального рівня духа, який зніме відчуження розсуду від екзистенції.
10
Борисов, П. "Д. Пеленс: "Я - українець і цим горжуся! Я більше не буду терпіти образ!"". Берегиня, Ч. 1 (2005): 62–67.
Знайти повний текст джерела
11
Mańkowska, Grażyna. "Система ценностей и образ мужчины в русскоязычных мужских журналах". Acta Polono-Ruthenica 1, № XXVI (31 березня 2021): 79–92. http://dx.doi.org/10.31648/apr.6433.
Повний текст джерелаАнотація:
Как известно, публицистические тексты не только служат сред-ством информации, но также оказывают воздействие на формирование обществен-ного мировоззрения. Журналы, направленные на читателя определенного пола, при помощи помещенных текстов, фотографий и реклам создают образ читателя данного издания – того, каким он есть или каким он должен быть. Формирование образа реципиента проводится путем оценивания. Благодаря журналам мы узнаем, как (по мнению издателя) должны вести себя мужчины, чем должны интересоваться, как одеваться, чем питаться, что ценить в жизни и др. Таким образом строится также особая, навязываемая читателю, система ценностей. Целью исследования является определение ценностей, выдвигаемых в русскоязычных мужских журналах, и пред-ставление создаваемого образа читателя-мужчины. Анализу подвергаются русскоя-зычные издания политематических мужских журналов «Maxim», «Playboy» и «GQ». В качестве отправной точки была выбрана классификация ценностей, предлагаемая Я. Пузыниной. В ходе анализа были учтены внелингвистические, прагмалингви-стические и лингвистические факторы, влияющие на формирование образа пола и связанной с формируемым образом системы ценностей.
12
Krasniakova, Alla. "Мережа інтернет як комунікативний простір національної та громадянської самоідентефікації кіберпокоління". Проблеми політичної психології 21 (6 грудня 2018): 174–84. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol21-year2018-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Інформаційно-комунікаційне середовище мережі Інтернет розглядається як мультикультурне віртуальне середовище взаємодії носіїв різних мов і культур. Наголошується, що інтернет-простір є гібридним середовищем, яке утворюється за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у результаті інтеграції елементів реального і віртуального життя. У процесі комунікативної взаємодії різних соціальних суб’єктів в інтернет-середовищі формуються ідентифікаційні характеристики користувача. Висвітлено особливості самоідентифікації кіберпокоління у віртуальному інтернет-просторі, зокрема: 1) процес самоідентифікування відбувається синхронно в реальному соціокультурному просторі і віртуальному мультикультурному інтернет-середовищі; 2) у віртуальному інтернет-просторі конструювання образу “Я” може здійснюватися як а) копіювання реальної ідентичності, зокрема національної та громадянської; б) утворення віртуального образу, відмінного від реальної ідентичності, а також як в) поєднання елементів віртуальної і реальної ідентичності в гібридній (за Дж. Сулером) моделі. Звертається увага на те, що можливість створювати різні “Я” образи у віртуальному інтернет-просторі приводить до формування мінливої, гнучкої, динамічної і нестабільної ідентичності. Підкреслюється, що процес самоідентифікації молодих громадян країни поєднується з кризою дитячої ідентичності, яка сформувалася в рамках наявної системи соціальних відносин під впливом батьків, і входженням у віртуальний світ Інтернету, де пропонується нові системи цінностей, норм і правил поведінки. Наведено результати дослідження особливостей самоідентифікування студентської молоді у віртуальному інтернет-середовищі. Встановлено, що переважна частина молоді (62%) презентує в інтернет-середовищі свою реальну національну та громадянську ідентичність, третина – демонструє елементи гібридної моделі ідентичності. Зауважено, що частка молоді, яка створює тільки віртуальний образ “Я” в Інтернеті, не перевищує 1,5%. З’ясовано, що майже 93% респондентів для презентації національної та громадянської ідентичності обирають візуальні форми: використовують символи, кольори, атрибути, фрагменти національного орнаменту тощо. Виявлено, що найбільш прийнятними формами інтернет-комунікації, де виявляється національна та громадянська ідентичність, молоді громадяни країни вважають інтерактивні полілоги, зокрема чати, форуми, коментарі на сторінках соціальних інтернет-мереж, обговорення в блогах та мікроблогах.
13
Tugusheva, Nataliya. "Вірш О. Пушкіна «Я возмужал среди печальных бурь» у двох музичних прочитаннях українських композиторів – Є. Станковича та Ю. Іщенка". Musicology of Kyiv, № 57 (8 вересня 2018): 147–52. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2018.57.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто ІІ частину Камерної симфонії № 4 «Пам’яті Поета» Є. Станковича, а також романс для голосу з фортепіано Ю. Іщенка. Центральним для Станковича став образ «небесної лазурі», що вплинуло на загальний просвітлений та умиротворений характер музики. Іщенко акцентує внутрішню напругу, сумніви та тривогу як домінантні образи. Об’єднуючим елементом музичних прочитань виступила гармонія, якій обидва композитори відвели першочергову роль.
14
ВОЛИНЕЦЬ, Наталія. "Я-КОНЦЕПЦІЯ ЯК ЧИННИК ОСОБИСТІСНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ В РАННІЙ ЮНОСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (54) (19 травня 2022): 27–34. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано результати емпіричного дослідження Я-концепції як чинник особистісного самовизначення в ранній юності. Показано, що наукові роботи, присвячені проблемам Я-концепції, розкривають змістовні смисли цього складного феномена і одночасно виходять на нові проблеми та диференціюють питання, пов'язані з ним, що відображається навіть у визначеннях, поняттях, термінах, пов'язаних з Я (образ Я, Я-концепція, Я ідеальне, Я реальне, Супер Я тощо). Зазначено, що зростає і розширюється операціональний арсенал значень Я у зв'язку з осмисленням всієї складності структурно-змістовної характеристики процесу самовизначення, соціалізації та індивідуальності. На сучасному етапі розвитку психології реалізуються дослідження внутрішнього світу особистості, стрижнем якого є її Я-концепція, вивчаються і різні соціальні умови, які впливають на формування Я-концепції особистості. Науковці поглиблюють теоретико-методологічний аналіз та виявляють нові аспекти обґрунтування категорії «Я-концепція» через самоставлення, самооцінки, самовизначення, самоствердження, уявлення особис- тості про себе в умовах спільної діяльності, впливу Я-концепції на мотивацію, духовні потреби, ціннісні орієнтації, розвиток професійного Я тощо. Зазначено, що на розвиток Я-концепції людини, починаючи від раннього дитинства й упродовж усього життя, впливають внутрішні та зовнішні чинники. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження Я-концепції як чинника особистісного самовизначення в ранній юності. Висновки. Виявлено особливості когнітивного, емоційно-оцінкового та поведінкового компонентів Я-концепції особистості в ранній юності. Показано, що самоефективність студентів як результат самовизначення сформованої Я-концепції найбільше залежить від наявності роботи, їхнього ставлення до себе як цінності, набуття лідерських позиції та рефлексивності.
15
Гарбузюк, Майя Володимирівна. "«Трагедія, або Образ смерті...» Я. Ґаватовича як документ польсько-українського театрального пограниччя: причинки до історії". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 27-28 (25 травня 2021): 8–17. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238764.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розширенню позатеатральних контекстів вистави «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Івана Хрестителя...» Я. Ґаватовича (1619). Уперше наголошено на можливому зв’язку поміж історією життя і громадської діяльності на захист русинів (українців) польського діяча Яна Щасного Гербурта (1567–1616), долею його Добромильської друкарні, фактом появи в ній двомовної «Трагедії...» Я. Ґаватовича та сприянням цьому Регіни Жолкєвської з Гербуртів. Запропоновано гіпотезу про те, що друк «Трагедії...» міг бути способом символічного, прихованого вшанування пам’яті Яна Щасного Гербурта або ж, принаймні, став невід’ємною частиною польсько-українського культурного діалогу ранньомодерної доби.
16
Левицька, І. М. "Образ фізичного Я та самоставлення як регулятивні чинники поведінки особистості". Проблеми сучасної психології, № 2 (12) (2017): 98–103.
Знайти повний текст джерела
17
Анцибор, Дар'я. "ПРОБЛЕМА ЕТІОЛОГІЇ ОБРАЗІВ БОГИНЬ ЕОСТРИ/ОСТАРИ ТА ЗАЙЦЯ В КОНТЕКСТІ ВЕЛИКОДНІХ ТРАДИЦІЙ". Studia Methodologica 50 (3 вересня 2020): 113–21. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.09.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті аналізується набір науково-популярних тез, які поширюються стосовно богинь Еостри та Остари, а також етіології образу зайця в контексті великодніх традицій. Робиться спроба виявити причини поширення цих великодніх уявлень. Звертається увага на текстологічні дані, які ставлять під сумнів гіпотезу Я. Грімма про існування тотожної до англосаксонської богині світанку Еостри давньонімецьку богиню Остару. Розглядаються етапи творення наративу про зайця як атрибута богині світанку. Текстологічні розвідки показують, що цей образ вірогідно поширився з вільної інтерпретації А. Хольцмана, яка міцно закріпилася в німецькомовному та англомовному академічному середовищі. У статті акцентується не лише на фертильності зайця, а й на народному сприйнятті зайця як посланця з потойбіччя, що дає нове життя. Наведені приклади дають змогу деталізувати етіологію цього великоднього символу.
18
Коломієць, Наталія Євгеніївна, та Наталя Володимирівна Яременко. "Художнє осмислення жіночої долі в поетичних творах Б. Грінченка". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 564–69. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.582.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній проблемі дослідження своєрідності художньо-поетичного осмислення жіночої долі в ліриці Б.Грінченко. Жіночий образ є смисловим центром ряду творів поета. Соціально-психологічні аспекти характеру жінки представлені в системі ліричних персонажів, через ліричне «я», ліричного героя, героя «ролевої» лірики. Значна увага приділена віддзеркаленню специфіки епохи в авторській художній концепції особи жінки.
19
Разумова, Олена, та Олена Резнікова. "Особливості розвитку професійної я-концепції сучасного вчителя". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 161–71. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-161-171.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати емпіричного дослідження проблеми особливостей розвитку професійної Я-концепції сучасного вчителя. Актуальністьпоставленої проблеми визначається протиріччям між необхідністю розвитку професійної Я-концепції педагога відповідно до соціальних очікувань і недостатньою визначеністю практики цього процесу.Мета статті: змістовний аналіз структурних компонентів професійної Я концепції сучасного вчителя і визначення на цій підставі критеріїв її позитивної спрямованості. У якості структурної основи дослідження виступила модель розвитку професійної Я-концепції педагога, що включає: когнітивну, оціночну, поведінкову, мотиваційну, духовно-ціннісну складові. Задля досягнення мети використовувалися методики «Хто Я?» М. Куна, Т. Макпартленда, методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі, методика «Моторна проба» Й. Шварцландера, методика «Індикатор копінг-стратегії» Д. Амірхана, методика діагностики мотивації професійної діяльності К. Замфір, методика діагностики ціннісних орієнтацій М. Рокіча. Проаналізовано особливості змісту і структурної організації професійної Я-концепції вчителя, її когнітивну, оціночну, поведінкову, мотиваційну, духовно-ціннісну складові. Визначено критерії позитивної Я-концепції вчителя: у когнітивній складовій – розвинений рівень рефлексії, професійно-орієнтовані ідентифікації, збалансованість модальностей Я-образів, їх внутрішня цілісність та загальний позитивний зміст; у оцінній складовій – адекватний рівень домагань та адекватна самооцінка; у поведінковій складовій – високий рівень розвитку стратегій розв’язання проблем, пошуку соціальної підтримки та виражені смисло-життєві орієнтації; у мотиваційна складовій – «оптимальний мотиваційний комплекс», спрямованість на особистісне зростання та здійснення внесків у суспільне життя; у духовно-ціннісній складовій – гармонійність структури термінальних і інструментальних цінностей. Окреслено перспективи розробки проблеми: зв’язати дослідження професійної Я-концепції педагогів із параметрами їх адаптованості, життєстійкості, самоактуалізації тощо. Ключові слова: педагог, професійна Я-концепція, рефлексія, ідентичність, образ Я, рівень домагань, мотивація, ціннісні орієнтації.
20
Сивкова, І. ""Через нетрі безвір"я...": образ світу в малій прозі Миколи Чернявського". Вісник Черкаського університету. Філологічні науки, Вип. 47 (2003): 71–78.
Знайти повний текст джерела
21
Сорокина, Т. А. "Make-up images of Mikhail Chekhov." ТЕАТР. ЖИВОПИСЬ. КИНО. МУЗЫКА, no. 4 (2021): 45–60. http://dx.doi.org/10.35852/2588-0144-2021-4-45-60.
Повний текст джерелаАнотація:
Тема уникальных гримов Михаила Чехова актуальна в связи с малой исследованностью этого феномена в его актерском мастерстве. Из истории сценографической системы первой половины ХХ века известно, как профессионально и точно актеры создавали грим-образы. Это, в первую очередь, К. С. Станиславский, Я. И. Гремиславский, М.А. Чехов. В традиции, восходящей к МХТ Станиславского, все было значимо, и грим не являлся каким-то второстепенным элементом в сценографии спектакля. Поэтому грим-образы Михаила Чехова всегда были аскетичными и точными по рисунку, яркими по композиции, харáктерными по физиогномике. При современном минималистичном подходе к сценическому гриму «старая» традиция этого искусства может на первый взгляд показаться несколько перегруженной, однако и Чехов заложил основы упрощенного грим-рисунка в ролях символистского плана. Учитывая нервную психологическую природу актера Михаила Чехова, подвижность его мимики, можно предположить, как эти гримы «оживали». Они не были чужеродными на его лице. Не было ни одной лишней линии. Во многом в этом и заключался феномен мастерства актера Михаила Чехова – все работало на образ предельно точно.
22
Павленко, Ірина Яківна. "Интраобраз в фольклоре (на материале русскоязычних еврейских анекдотов)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 5 (25 червня 2015): 187–99. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v5i0.1250.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье И. Я. Павленко «Интеробраз в фольклоре (на материале рускоязычних эврейских анекдотов)» проанализирован большой масив русскоязычных еврейских анекдотов и анекдотов о евреях.
При помощи сопоставительного анализа сформулированы основные дифференцирующие признаки этих анекдотов, выявлены черты собственно еврейского анекдота, определены границы и источники материала для анализа.
В процессе анализа русскоязычных еврейских анекдотов сделаны выводы о чертах, определяющих образ представителя свого народа, в исследуемом материале.
23
Бондар, Л. О. "Образ музею як артефакту історії в п"єсі Я. Верещака "Неісторична місцевість"". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2015): 5–12.
Знайти повний текст джерела
24
Іванишин, Мирослава. "ОБРАЗ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНЦІВ У ТВОРАХ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ: ЕТНОІМАГОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Молодий вчений, № 6 (94) (30 червня 2021): 33–37. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено спробу розкрити етноімагологічний спосіб створення образу України-Буковини, українців-русинів Ольгою Кобилянською головно у ранній малій прозі авторки, зокрема у новелах «Природа», «Битва», «Святого Івана» та ін. Мета роботи полягає у спостереженні за розкриттям образу українців-русинів та України загалом у художньому дискурсі Ольги Кобилянської крізь призму етнообразів та літературної імагології. Увагу зосереджено на аналізі образів «свого» / «чужого», Я, Іншого та на способі формування етнообразів представницею української літератури Ольгою Кобилянською. Виявлено способи вибудови етнообразів буковинських українців через опозицію «свій» – «чужий», питання мови, звичаї та вірування русинів, поєднання у них християнського та міфологічно-язичницького світогляду, через опозицію міста і села (гір, лісу) тощо.
25
Merzljakova, Svetlana Vasil’evna, та Nadia Vitalyevna Bibarsova. "ЭТНОКУЛЬТУРНАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ КАК ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ СЕМЕЙНОГО САМООПРЕДЕЛЕНИЯ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem) 8, № 11 (17 листопада 2017): 98. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2017-11-98-116.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье представлены результаты эмпирического исследования, целью которого является выявление особенностей семейного самоопределения современной молодежи в зависимости от этнокультурной принадлежности (русские, казахи, татары, народности Кавказа). Для достижения цели использовался комплекс взаимодополняющих методов исследования: теоретико-методологический анализ литературных источников, анкетирование, психодиагностические методики, методы прикладной статистики. Результаты эмпирического исследования, свидетельствуют о том, что этнокультурный контекст обуславливает формирование семейного самоопределения личности современной молодежи. В когнитивном компоненте различия на уровне статистической значимости выявлены для переменных «Я – будущий папа / мама», «Я – сын / дочь». В ценностно-эмоциональном компоненте достоверные различия обнаружены в отношении к родительской семье, матери, отцу, ценности любви, сексу. В регулятивно - поведенческом компоненте значимые различия установлены для элементов мое прошлое, мое будущее, доступность сфер счастливая семейная жизнь, активная деятельная жизнь, познание и творчество, отношение к разводу. Национальная принадлежность определяет значимость таких брачных мотивов, как гармоничные сексуальные отношения, долг, общение с людьми, признание окружающими. В рефлексивном компоненте существуют достоверные различия для элементов Я – образ, индекс дезинтеграции в мотивационно- личностной сфере. Область применения результатов. Полученные результаты будут полезны при внедрении психолого-педагогической модели целенаправленного формирования семейного самоопределения молодежи в условиях образовательной среды вуза.
26
Перелыгина, Елена Борисовна. "Восприятие и изменение имиджа как феномена интерсубъектного взаимодействия". Российский психологический журнал 2, № 2 (30 червня 2005): 26–43. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2005.2.4.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлена авторская концепция имиджа как феномена интерсубъектного взаимодействия. Подробно анализируются историко-методологические и теоретические основания ее создания. Сам имидж предстает как образ субъекта, создаваемый в процессе интерсубъектного взаимодействия благодаря культурным символам. В основе его содержания лежит Я-концепция субъекта, в структуре выделяются два плана: глубинный (программа имиджа, раскрываемая через понятия «миссия», «цели», «легенды») и внешний, представленный имиджеобразующими символами (вербальными и невербальными).
Предлагаемая автором концепция получила подтверждение в ряде проведенных им экспериментов по формированию и моделированию имиджа личности.
27
Martsinkovskaya, Tatyana D., Vladimir V. Solodnikov, and Vladimir A. Karpuk. "WORLD- IMAGE AND SELF-IMAGE: VARIANTS OF CONNECTION IN MODERN SUBCULTURE." RSUH/RGGU Bulletin. Series Psychology. Pedagogics. Education, no. 2 (2019): 24–36. http://dx.doi.org/10.28995/2073-6398-2019-2-24-36.
Повний текст джерела
28
Богданова, І. Є. "Український романтик Михайло Петренко: "Дивлюсь я на небо...". (Мовний образ простору в поезії митця)". Вивчаємо українську мову та літературу, № 34/36 (470/472), грудень (2016): 81–86.
Знайти повний текст джерела
29
Богданова, І. Є. "Український романтик Михайло Петренко: "Дивлюсь я на небо...". (Мовний образ простору в поезії митця)". Вивчаємо українську мову та літературу, № 34/36 (470/472), грудень (2016): 81–86.
Знайти повний текст джерела
30
Ткалич, М. Г., та Т. П. Зінченко. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОЇ ЗОВНІШНОСТІ ТА ДИСКРИМІНАЦІЇ". Problems of Modern Psychology, № 3 (27 квітня 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Зовнішність, образ зовнішності і сприйняття власної зовнішності важливі не тільки з естетичної точки зору, а й впливають на самопочуття людини, входять у структуру її Я-концепції, важливі для особистісної ідентичності, формування Я-образу. Вони формуються не лише під впливом особистісних чинників, але і соціально-психологічних: суспільних норм, цінностей, стереотипів масової свідомості. Нині сфера досліджень стереотипів зовнішності стрімко розвивається, однак здебільшого вона представлена зарубіжними роботами. Вітчизняні дослідження мало представлені у цій проблематиці. Мета дослідження: емпірично дослідити ставлення до власної зовнішності, гендерних стереотипів щодо нього, питань дискримінації за ознаками зовнішності та соціально-демографічних відмінностей у цьому ставленні. Методи дослідження: авторська методика з визначення ставлення до власної зовнішності. Вибірка – 186 осіб. Аналіз результатів дозволив виокремити 5 компонентів у ставленні до власної зовнішності (шкал, які пояснюють 67,44% сумарної дисперсії): гендерні стереотипи зовнішності; дискримінація за зовнішністю; задоволеність власною зовнішністю; бажання покращити зовнішність; оцінка власної зовнішності. Були знайдені відмінності у результатах за статтю, віком і рівнем освіти респондентів. Дослідженням з’ясовано, що зовнішність є більш важливою для жінок (стать) і молодшої групи респондентів (вік), менше вона важлива для чоловіків. Власною зовнішністю менше переймається і старша група респондентів. При цьому жінки вважають себе більш привабливими, ніж себе чоловіки, однак останні більше задоволені тим, як вони виглядають; також чоловіки більше звертають увагу на дискримінацію за зовнішністю щодо чоловіків. При цьому в середньому рівень дискримінації за зовнішністю досить помірний. Однак гендерні стереотипи щодо зовнішності зберігаються і стосуються більше жінок: і в оцінці чоловіків, і в самооцінці жінками. Перспективи дослідження полягають у додатковому вивченні стереотипів зовнішності і того, як вони пов’язані з гендерною ідентичністю особистості.
31
Gudzovskaya, Alla А., та Viktoriya V. Shpuntova. "О компонентах личностной зрелости". Российский психологический журнал 13, № 2 (30 червня 2016): 36–46. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2016.2.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена решению ряда задач: авторы уточняют понятие «личностная зрелость», анализируют проблемы становления личностной зрелости; экспериментально проверяют предположение о том, что компоненты личностной зрелости (эго-идентичность, активное владение собственным окружением, самореализация) формируются в своей основе в возрасте семи–восьми лет.
В работе представлены результаты лонгитюдного исследования компонентов личностной зрелости. В группу лонгитюда вошли 232 ученика первых классов общеобразовательных школ г. Самары и г. Тольятти. Из них приняли участие во всех срезах логнитюда 96 человек. Первое исследование проведено в 1997–1998 гг., когда испытуемые обучались в первом классе. К моменту последнего исследования (2014–2015 гг.) все испытуемые успешно завершили школьное обучение и получили среднее специальное и/или высшее образование (средний возраст – 24–25 лет).
Для исследования компонентов личностной зрелости применялось сочинение на тему «Я человек», были использованы методика предельных смыслов Д. А. Леонтьева, контент-анализ и метод экспертных оценок.
Было обнаружено, что становление личностной зрелости происходит в процессе решения жизненных задач и построения отношений с миром (обществом): человек осознает себя («Я»); формирует образ человека – носителя социальных ролей («Человек», «Я и Человек»), он осознает свою включенность в культуру и воздействует на себя и других людей через различные формы внешней и внутренней активности, выступает автором внутреннего мира («Я – Человек»). Эмпирически установлено, что компонентами достижения личностной зрелости являются: сформированная эго-идентичность, активное владение собственным окружением – способность вести себя независимо от воздействующих обстоятельств и руководствоваться собственными, сознательно поставленными целями, самореализация. В своей основе они формируются в возрасте 7–8 лет.
Полученные результаты представляют интерес для психологов, педагогов, социальных работников и др. Основные положения работы могут выступить в качестве новых оснований для коррекционно-развивающей работы школьного психолога с целью оптимизации учебно-воспитательного процесса.
32
Авдонина, Н. С. "К вопросу о компонентах профессиональной идентичности журналиста". Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 39, № 2 (23 липня 2020): 135–43. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7451-2020-39-2-135-143.
Повний текст джерелаАнотація:
Вопрос о профессиональной идентичности журналиста крайне актуален в связи сизменениями в информационно-коммуникационной сфере. С появлением алгоритмов и блогеров,замещающих часть функций профессиональных журналистов, можно говорить о кризисепрофессиональной идентичности. Современные реалии в профессии неизбежно отражаются насодержании и организации образовательного процесса, поэтому мы говорим о профессиональнойидентичности как педагогической проблеме. В этой связи автор рассматривает факторы,актуализирующие вопрос о профессиональной идентичности обучающихся по направлению«Журналистика», компоненты и уровни сформированности профессиональной идентичности.Сделан вывод о том, что процесс формирования профессиональной идентичности сугубоиндивидуален и сопровождает человека на протяжении всей профессиональной биографии.Основы формирования профессиональной идентичности необходимо закладывать именно вуниверситете, поскольку именно здесь особенно возможна рефлексия получаемых знаний икомпетенций. В университете формируется ядро профессиональной идентичности, что составляетобраз Я-профессионала и образ профессии.
33
Бондарчук, Оксана. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ СОРОМ’ЯЗЛИВОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 21–31. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми прояву та розвитку сором’язливості у дітей молодшого дошкільного віку, експериментально проаналізовано психологічні детермінанти особистісної сором’язливості у 3-4 річному віці. Теоретичне дослідження продемонструвало, що сором’язливість є різносторонньою якістю особистості, яка зазвичай асоціюється із замкнутістю, невпевненістю, боязливістю, соромом. Дуже часто ранній прояв дитячої сором’язливості залишається непомітним та ототожнюється з інтровертованістю, несміливістю, тривожністю. Серед чинників появи особистісної сором’язливості у дитячому дошкільному віці називають недостатній розвиток комунікативних знань і вмінь, копіювання поведінки одного з членів сім’ї, поведінкову скутість, постійне відчуття тривоги, негативний образ власного «Я». Аналіз психологічних джерел дозволив виділити такі компоненти особистісної сором’язливості молодшого дошкільника: емоційно-оцінний, поведінковий і комунікативний. Ці складові активно розвиваються під час психофізіологічного дозрівання дитини та здійснюють взаємовплив на формування її самооцінки. Важливого значення у цей віковий період набуває також процес автономії, коли дитина починає робити перші самостійні кроки у дорослому світі, намагаючись продемонструвати особистісне «Я». Беззаперечного значення набуває й гармонійний емоційний розвиток молодшого дошкільника, під час якого формується емоційне самоставлення до себе, однолітків і дорослих, а негативний досвід взаємодії може слугувати основою майбутньої недовірливої поведінки дитини. Також варто зазначити, що психологічною особливістю особистісної сором’язливості у молодшому дошкільному віці є майбутня проєкція негативної оцінки оточення і переживання почуття дискомфорту в присутності сторонніх людей.
34
Курленкова, Александра. "«Коты-мурзики», «капризные больные» и «трансгрессоры»: незрячие в «профессиональном обществе» сквозь призму моделей инвалидности". Journal of Social Policy Studies 15, № 2 (29 червня 2017): 235–50. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2017-15-2-235-250.
Повний текст джерелаАнотація:
Александра Сергеевна Курленкова – к. и. н., научный сотрудник группы медицинской антропологии ИЭА РАН, Москва, Россия. Электронная почта: askurlenkova@yandex.ru
В статье предпринимается попытка посмотреть на участие незрячих в профессиональной жизни общества сквозь призму медицинской, социальной и трудовой моделей инвалидности. Каждая из этих моделей – продукт социальной и юридической конвенции, который, однако, определяет государственную политику, (само)восприятие незрячих людей, в том числе в профессиональной сфере. На основе качественного анализа интервью с незрячими людьми, я показываю, что отношение к ним определяется медицинской (патерналистской) моделью инвалидности, конструирующей образ незрячего как больного, нуждающегося в покое и «домашнем режиме». Коммерческие компании не видят экономических преимуществ от найма «инвалидов», предпочитая выплачивать штрафы или использовать схемы фиктивного трудоустройства. Спектр легитимных профессиональных возможностей незрячих, сформировавшийся еще в СССР, крайне узок: это монотонная ручная работа на предприятиях, часто без договорной основы, за символическую оплату, не дотягивающую до минимального размера оплаты труда; профессиональные колеи незрячих включают сферу массажа, музыки, преподавания в коррекционных школах. В статье я показываю, что в основе выделения этих областей для работы незрячих лежит идея о том, что люди без зрения – это гомогенная группа, обладающая одинаковыми профессиональными способностями и желаниями. Многие незрячие следуют этим «протоптанным тропинкам»; однако некоторые люди с ограничениями зрения выступают в роли «трансгрессоров», преступающих привычные профессиональные маршруты и прокладывающие собственные.
35
Ustinova, O. A. "Self-image of a child and its formation by means of spiritual and moral dialogue." Psychological-Educational Studies 6, no. 1 (2014): 238–48. http://dx.doi.org/10.17759/psyedu.2014060127.
Повний текст джерелаАнотація:
We present the theoretical and methodological assumptions and results of practical application of "Open yourself" technique developed by the author and aimed at the formation of the elements of self-image in preschool children. We use the developmental potential of the method proposed by outstanding domestic psychologist and psychotherapist T.A. Florenskaya. The identity formation occurs in the process of creative communication of a child with well-known characters of Russian fairy tales in the context of the game situation, created in co-authorship of an adult and a child. The author shows that developing strength of fairy tale character is in its polysemantics, allowing the child to grant characters new dimensions, create him anew in dialogic communication; fairy tale character helps the child to implement a reflexive access to meanings infinity space, to look at himself, to see the authenticity and value of his self-image and self-image of the Other. According to the author of the technique, these characters actualize the dialogic unity of several spiritual spaces: the child himself, the grown-up interacting with him, and the context of Russian culture space.
36
Zuseva-Ozkan, V. B. "The «Penthesilea» triptych and the image of the woman warrior in the works of Sophia Parnok." Sibirskiy filologicheskiy zhurnal, no. 65 (December 1, 2018): 78–94. http://dx.doi.org/10.17223/18137083/65/8.
Повний текст джерела
37
Zuseva-Özkan, Veronika B. "“I am a woman and a hard warrior…”: the figure of female warrior in the lyrical works of Anna Barkova." Vestnik slavianskikh kul’tur [Bulletin of Slavic Cultures] 62 (2021): 184–201. http://dx.doi.org/10.37816/2073-9567-2021-62-184-201.
Повний текст джерелаАнотація:
This paper deals with the figure of a female warrior in the lyric of Anna Barkova. The author analyzes constant features and the evolution of this image, demonstrates its peculiarities and reveals Barkova’s sources. It also involves describing the main “power lines” of Barkova’s creative reception of this archetypal image. First, it is the motif of sacrifice, of renouncing the feminine gender role (represented not as externally imposed, but as a part of the very essence of the lyrical heroine) in the name of a higher calling; second, the motif of love-hate, love-enmity expressed through the topos of duel with the heroine’s beloved; third, the motifs of overflowing strength, prowess, brigandism. While in 1921–1922 the image of a female warrior appears in Barkova`s works as an ideal worth of any sacrifices, later it becomes ambivalent emphasizing its destructive and self-destructive intentions. Still, even in the late gulag and post-gulag lyric the implicit self-identification of the lyrical “I” with this figure does occur — due to the deepest, unaffected by any external circumstances personality traits which are also reflected in the poet’s letters and documents.
38
Muliovana, Liubov Ivanivna, та Tetiana Serhiivna Ostrianko. "АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ БАЗОВИХ ПЕРЕКОНАНЬ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 65–70. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-65-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Психосоціальна підтримка та реабілітація учасників АТО вкрай важлива. Участь у бойових діях змінює особистість: відбувається зміна світогляду; базові переконання набувають якісно нового значення. Постановка проблем. Війна на Сході України зумовлює потребу в розвитку соціальних послуг, удосконаленні реабілітаційних заходів та соціальній адаптації учасників АТО. Ця проблема потребує ґрунтовного наукового дослідження та систематизації знань про соціальнопсихологічні особливості учасників АТО. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням базових переконань особистості присвячені праці вчених: A. Beck, M. Dutton, S. Epstein, E. K. Fletcher, R. Janoff Bulman, F. H. Norris, М. А. Падун, Н. В. Тарабрина. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Малодослідженими залишаються теоретичні та практичні аспекти змін у структурі особистості, в тому числі і базові переконання учасників АТО. Постановка завдання полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження базових переконань учасників АТО. Виклад основного матеріалу. Наводимо результати дослідження базових переконань. «Доброзичливість оточуючого світу» знаходиться у середніх показниках у 88% учасників АТО та 90% контрольної групи. Високі показники «Справедливість» у 64% учасників АТО та 46,6% контрольної групи. «Образ Я» на високому рівні у 57% учасників АТО та 40% контрольної групи. Високі показники «Вдача» у 51% учасників АТО та 43,3% контрольної групи. У 61% учасників АТО та 30% контрольної групи «Переконання про контроль» мають високі значення. Висновки. Отже, бойовий досвід в переважної частини учасників АТО носить конструктивний характер. Це проявляється в усвідомленні сили власного Я, підвищенні цінності самого життя та знаходженні можливостей для самореалізації. Розвиток соціально-психологічних послуг для учасників АТО має відбуватися через наснаження, формування віри у власні можливості.
39
Hoshovska, Daria, та Yaroslav Hoshovskyi. "САМОУСВІДОМЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ З ПСИХОФІЗИЧНИМИ ВАДАМИ: ЕМПІРИЧНИЙ ВИМІР ПРОБЛЕМИ". Psychological Prospects Journal, № 33 (9 червня 2019): 91–102. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-91-102.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати емпіричного вивчення психологічних особливостей самоусвідомлення підлітків, які мають певні психофізичні вади розвитку. Дослідження здійснено в навчально-реабілітаційному центрі з вибіркою, учасники якої навчаються в інклюзивних класах. Установлено ускладений характер психо- й соціогенезу таких дітей, зокрема в ракурсі самоприйняття, самоставлення тощо. Емпіричним способом установлено, що самоприйняття для дітей із певними вадами розвитку є найбільш значущим, насамперед для самостверджувального самооцінювання та відстоювання свого психофізичного простору в середовищі однолітків. Завдяки інтерпретації результатів факторного аналізу вдалося виокремити такі основні чотири фактори, які концентрували змістово-функціональну сутність їх самоусвідомлення: агресивне самоприйняття, самовпевнена самотність, невротичне прийняття зовнішності, дифузність і тривожність самоставлення. Досліджуваним притаманний високий рівень самоповаги, який засвідчує внутрішнє прагнення дітей із психофізичними вадами бути такими, як усі інші: бажаними, рецептованими, шанованими тощо. Підлітки з психофізичними вадами розвитку намагаються презентувати себе як упевнених, самовпевнених і закоханих у себе молодих людей. Діти переживають численні розлади самоприйняття, що посилюються уявленнями про власні психофізичні недосконалості на тлі своїх однолітків, тому сепараційне відмежування є намаганням ствердитися на рівні посиленого самоаналізу й глибокого самоусвідомлення. Досліджуваним підліткам притаманний високий рівень самооцінної та міжособистісної тривожності, а також самовпевнена самотність, що відіграє як самостверджувальну, так і, вочевидь, психозахисну функцію. Для підлітків із психофізичними вадами особливо значущим є прийняття своєї зовнішності, що засвідчує їхнє прагнення бути в загальнопопуляційному річищі розвитку – вибудовувати образ Я та Я-концепцію. Проте усвідомлення своєї інвалідизованості породжує тривожно-депресивні й невротичні реакції, свідченням чого є високий рівень невротизації та тривожності. Констатовано необхідність надання таким дітям ревіталізаційної допомоги.
40
Ivashchuk, O. F. "“I” AS IMAGE AND SIMILARITY OF GOD: A SPECULATION UPON THE TREATY OF ST. AUGUSTIN OF HIPPO “ON THE TRINITY”." Belgorod State University Scientific bulletin. Series "Philosophy. Sociology. Law" 43, no. 1 (2018): 5–16. http://dx.doi.org/10.18413/2075-4566-2018-43-1-5-16.
Повний текст джерела
41
Renke, S. O. "Professional «Me»-image as a subject of psychology and the formation of a future specialist’s personality-based identity." Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, no. 39 (January 25, 2018): 257–71. http://dx.doi.org/10.32626/2227-6246.2018-39.257-271.
Повний текст джерела
42
VYSOTSKA, Zoriana. "“MY LOVE, I’M IN FRONT OF YOU…” (VERBAL IMAGE OF “LOVE” IN LINA KOSTENKO’S POETRY)." Culture of the Word, no. 92 (2020): 101–13. http://dx.doi.org/10.37919/0201-419x-2020.92.8.
Повний текст джерелаАнотація:
The article offers an analysis of the verbal image of “love” in the poetry of Lina Kostenko, traces its lexical-associative and functional-stylistic development. Cognitive-textual analysis shows that the individual linguosophy of the image of “love” in Lina Kostenko’s poetry harmoniously combines tradition and innovation. In particular, there is a continuation of the tradition of sublime-romantic description of the feeling of love, its sacralization. The harmonization of human feelings and the state of nature characteristic of Ukrainian folk poetics, which is manifested in numerous natural-morphological metaphors, is also stated. These metaphors cover a wide range of nominative and verb images that are thematically related to plants. A typical models of metaphorization of the feeling of love – its understanding in terms of conceptospheres “fire”, “element”, “music”. Each of these models is presented from the point of view of Lina Kostenko’s individual author’s vision. The formulas for expressing the feeling of feeling “I love you”, “I think of you” are also textually productive in L. Kostenko’s poetry. Their content is often specified, express the circumstances of the mode of action, time. The affinity of L. Kostenko’s language with the vernacular is evidenced by phraseologized descriptions of love. A number of metaphors by L. Kostenko express the complexity of negative emotional phenomena and states related to love, such as “separation”, “alienation”, “pain”, “anxiety”. The most representative for L. Kostenko’s poetry positively marked lexical-associative connections of the concept of “love” include “love – a kiss” and “love – a dream”.
43
Ениколопов, Сергей, Татьяна Медведева, Оксана Воронцова, Ольга Бойко та Дарья Жабина. "Аутоагрессия и психологические аспекты восприятия тела при депрессии". Психологические исследования 15, № 81 (28 лютого 2022): 4. http://dx.doi.org/10.54359/ps.v15i81.1072.
Повний текст джерелаАнотація:
Приводятся результаты анализа связи самоповреждающего поведения и различных показателей телесных представлений и ощущений у подростков и молодых женщин, страдающих депрессией. В исследовании приняли участие 85 пациенток в возрасте от 16 до 25 лет, страдающие эндогенной депрессией. Использовались опросник SCL-90-R, Шкала инвестиций в тело (BIS), Шкала «Сравнения с окружающими» (PACS-R), Шкала удовлетворенности телом (BSS), Кембриджская шкала деперсонализации (CDS). Ответ на вопрос «Иногда я намеренно травмирую себя» использовался в качестве показателя причинения себе вреда. Выявлена связь самоповреждающего поведения и эмоциональных, когнитивных, поведенческих особенностей восприятия своего тела: более негативный образ тела (неудовлетворенность его отдельными частями и телом в целом) находит отражение в поведенческих проявлениях – сниженная «Защита», более высокие показатели самонаблюдения и сравнения себя с другими, деперсонализации, телесной диссоциации, соматизации. Для молодых женщин с депрессиями показано, что при самоповреждениях тело «обесценивается», воспринимается как «плохое», игнорируется необходимость его защиты. Выраженность самоповреждений напрямую коррелирует с явлениями соматопсихической деперсонализации. Полученные результаты могут свидетельствовать о том, что неприятие своего тела, «отчужденное» отношение и лишение тела «субъектности» может способствовать его использованию в качестве инструмента для решения психологических проблем, что является фактором риска развития, закрепления и утяжеления самоповреждающего поведения. При психотерапевтическом воздействии важно рассматривать возможность работы с патологией восприятия тела как дополнение к работе со способностью к эмоциональной регуляции.
44
O.I., Bilichak. "SYMBOLISM OF MAIN IMAGES DOMINANTS IN E. PLUZHNYK’S POETRY." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 8–12. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The aim of this article is to reveal the typological peculiarities of images dominants in E. Pluzhnyk’s poetry and study the originality of his artistic world, his style, poetics, creative manner are described.Methods. To achieve the goal, methods of systematization of the material, the method of observation, analysis, synthesis and descriptive method were used. The principles of the hermeneutic method are the basic approaches to characterize poetics of the artist.Results. The main images dominants of his lyrics are the result of rethinking of past events, as well as philosophical reflection of the inner literary “I”. The image of death is primarily perceived as a national catastrophe. It is noted that E. Pluzhnyk, as a poet, is sensual and at the same time mentally active, he contemplates the world around him and comprehends through his experience: the so-called rationalist view appears. The image of the earth belongs to the main images dominants in his poetry. The earth appears as a place where terrible bloody events take place, that’s why it becomes for the lyrical hero dead, full of bloody past. The earth appears in poetry as a macro image of planetary area, which in a personified version becomes a reliable companion of the lyrical hero, understand his true impulses and feelings, at the same time his impulses are the impulses of all inhabitants of the Earth. It is noted that the lyrical hero is sincere in his love for the earth, at the same time he glorifies it for the opportunity to live on it, to feel this world in all its forms.Conclusions. It is concluded that polysemantics of the earth images indicates on the balanced approach of the writer to the formation of the main components of its poetic system. It is determined in the article, that the main images dominants are concentrated around the most common figurative layers, that condense the main philosophical moods of the artist: life – death, bottom – top, heart – mind. They make it possible to form an idea about the artist, with a deep rooted consciousness in philosophy. Addressing to images dominants allows to deepen the reader in the subtext of his poetry, to understand the content from different aspects, as well as to form an idea about the poet.Key words: image, dominant, symbolism, metaphoricity, subtext, poetic imagery, stylistic perfection. Мета. Мета статті – розкрити типологічні особливості образів-домінант поезії Є. Плужника, а також охарактеризувати своєрідність художнього світу митця, його стиль, поетику, творчу манеру.Методи дослідження. Для реалізації поставленої мети було застосовано методи систематизації матеріалу, метод спостереження, аналізу, синтезу, а також описовий метод. Основу комплексного підходу до характеристики цілісного уявлення про поетику лірики Є. Плужника становлять принципи герменевтичного методу, а також звернення до засобів структурно-семіотичного аналізу образної системи поетичного тексту. Формальний метод використано у висвітленні стильових особливостей і жанрової специфіки лірики. Біографічний метод допоміг у дослідженні історії розвитку творчості індивідуальності поета, його світоглядної характеристики, закономірностей вибору мотивів та образів. Метод інтертекстуальності дав можливість розглянути поетичний доробок письменника з позиції текстуальних зв’язків із сучасними авторами та його попередниками в українській та світовій літературі.А де ж методи, що розкривають символічний спектр образів? І де всі інші методи аналізу художнього тексту, які допомагають осмислити ключові слова статті (стилістика, підтекст образність тощо)?Результати. Образи-домінанти лірики є результатом переосмислення як тогочасних подій, так і філософським відобра-женням внутрішнього письменницького «я». Образ смерті сприймається насамперед як національна катастрофа. Відзначено, що Євген Плужник як поет постає чуттєвим та мисленнєво активним, він споглядає навколишній світ і водночас його осмислює через досвід: з’являється так званий раціоналістичний струмінь бачення. До основних образів-домінант поезії зараховано образ землі. Це місце, де розгортаються страшні криваві події, вона стає для ліричного героя мертвою, насиченою кривавим минулим. Земля у творчості Є. Плужника виконує роль макрообразу планетарного масштабу, який у персоніфікованому варіанті стає надійним супутником ліричного героя, розуміє його істинні поривання і почуття, водночас його поривання – це поривання всіх мешканців Землі. Відзначено, що ліричний герой поезії щирий у своїй любові до землі, водночас він її возвеличує за можливість на ній жити, відчувати цей світ у всіх його іпостасях.Висновки. Зроблено висновок, що полісемантика образу землі говорить про виважений підхід письменника до формування основних складників його поетичної системи. У статті узагальнено, що основні образи-домінанти сконцентровано навколо найпоширеніших образних пластів, які конденсують основні філософські настрої митця: життя – смерть, низ – верх, серце – розум. Вони дають змогу сформувати уявлення про поета як митця із глибоко закоріненою у філософію свідомістю. Звернення до образів-домінант дає змогу сприяти заглибленню читача у підтекст поезії, осмислити зміст твору з різних аспектів, а також сформувати уявлення про поета.Ключові слова: образ-домінанта, символічність, метафоричність, підтекст, поетична образність, стилістична досконалість
45
Федосеева, Т. В., and Д. О. Ушакова. "J. P. Polonsky’s Bibliographical Essays." Вестник Рязанского государственного университета имени С.А. Есенина, no. 1(74) (April 1, 2022): 116–26. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2022.74.1.011.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследуется жанровое своеобразие малоизученной очерковой прозы Я. П. Полонского. Впервые осуществляется системное рассмотрение ряда произведений, типологически определяемых жанровыми чертами биографического очерка: «Саят-Нова», «Иван Иванович Соколов», «Стихотворения Мея», «Владимир Григорьевич Бенедиктов», «“Стихотворения А. М. Жемчужникова”: критический разбор стихотворений Я. П. Полонского», «Л. А. Мей как человек и писатель. (Из литературных воспоминаний)». Тексты произведений, опубликованные в разные годы, позволяют говорить об устойчивой жанровой тенденции в творчестве писателя. Биографический очерк определяется как синкретический жанр, восходящий к романтической идее человеческой индивидуальности в биографическом и ментальном ее своеобразии. Синкретизм жанра состоит в соединении художественности с документальностью. Системное рассмотрение произведений Полонского осуществляется с целью конкретизации принципов их композиционно-стилевого построения и характера авторских стратегий. В биографической описательности очерков писателя прослеживается аналитическая составляющая. Установлено, что в ранних очерках Полонский выстраивает авторскую повествовательную стратегию в логике тесной связи творчества художника с его личностными свойствами и убеждениями. В авторской стратегии биографических очерков, посвященных Л. А. Мею, В. Г. Бенедиктову, А. М. Жемчужникову, просматривается путь автора к постижению «поэтической личности» поэта. От определения характера биографической личности поэта автор очерков переходит к анализу поэтических свойств его произведений. Объединяются художественная и аналитическая стратегии в историческом, культурном и художественно-эстетическом пространстве. В жанре биографического очерка Полонский создает концептуально определенный образ творческой личности, которая раскрывается в аналитических наблюдениях очеркиста. The article investigates genre peculiarities of little-investigated essays by J. P. Polonsky. The novelty of the research consists in the fact that the paper presents a systematic analysis of a number of bibliographic essays: “Sayat Nova”, “Ivan Ivanovich Sokolov”, “Mey’s Book of Po-ems”, “Vladimir Grigryevich Benediktov”, “‘A. M. Zhemchuzhnikov’s Poems’: Analyzing J. P. Polonsky’s Poems”, “L A. Mey.as a Person and a Writer (Literary Memoirs)”. The analysis of texts published in different years enables the researchers to investigate typical features of J. P. Polonsky’s biographical essays. Biographical essays are a syncretic genre romanticising human individuality through biographical and mental descriptions. The syncretic nature of the genre consists in the unity of fictional and realistic details. A systematic analysis of J. P. Polonsky’s works is aimed at investigating their stylistic and structural peculiarities, the author’s choice of devices and strategies. J. P. Polonsky’s bibliographic essays are analytical. J. P. Polonsky’s early essays abound in his ideas and convictions. The analysis of J. P. Polonsky’s bibliographic essays about L. A. Mey, V. G. Benediktov, and A. M. Zhemchuzhnikov shows J. P. Polonsky’s views on a poet’s inner world. J. P. Polonsky’s bibliographic essays analyze both the author’s personality and the nature of their work. J. P. Polonsky analyzes historical, cultural, artistic and aesthetic aspects of works, analyzes the concept of a creative person.
46
Войткевич, С. Г. "The Image of “Positively Beautiful Man” in the Libretto of “The Idiot” by M. Weinberg and A. Medvedev." Научный вестник Московской консерватории, no. 3(42) (October 2, 2020): 112–25. http://dx.doi.org/10.26176/mosconsv.2020.42.3.005.
Повний текст джерелаАнотація:
В российском оперном сезоне 2016–2017 годов были представлены сразу две постановки оперы Мечислава Вайнберга и Александра Медведева «Идиот»: в Большом театре в Москве и на сцене Мариинский-2 в Санкт-Петербурге. Созданная в 1986 году, опера «Идиот» ждала полноценной премьеры на отечественной сцене 30 лет и стала настоящим событием музыкального мира. Обращение авторов музыкальной драмы к сюжету самого «загадочного» романа Достоевского видится закономерным. Оно обусловлено общностью взглядов на жизнь М. С. Вайнберга и Ф. М. Достоевского: оба, несмотря на перенесенные страдания, сохранили веру в человека и светлые идеалы. Косвенным стимулом к созданию оперы можно считать общение композитора с Н. Я. Мясковским, который на протяжении пяти лет работал над оперой «Идиот», но так и не завершил ее. Идея обращения к роману «Идиот» принадлежит либреттисту Александру Медведеву. Анализ либретто и драматургии произведения позволяет утверждать, что авторы стремились максимально полно представить Князя Мышкина как «положительно прекрасного человека» и создать образ главного героя, близкого первой редакции романа Достоевского. Следуя общей логике сюжета, Медведев свободно компилирует фрагменты, фразы и отдельные слова литературного первоисточника, подчеркивая «надмирный» и возвышенный характер Князя Мышкина. Монологи героя основаны на текстах романа, где он рассуждает о природе, первоначале бытия, провидит других персонажей в идеальной проекции. В первый монолог Князя (3 картина) включена известная цитата из письма Достоевского к брату Михаилу. В либретто также фигурируют поэтические строки Н. М. Языкова и Я. П. Полонского, которые представлены в популярном в XIX веке жанре романса, что не только служит созданию атмосферы картины «День ангела», но и ярко контрастирует сценам с участием Мышкина. Принцип антитезы используется и в других картинах, чтобы подчеркнуть острый динамичный характер развертывания действия, которое завершается трагической развязкой. In the Russian 2016–2017 opera season two productions of “The Idiot” by Mieczysław Weinberg and Aleksandr Medvedev were presented at once: in the Bolshoi Theatre, Moscow, and in Mariinsky II (Second stage), St. Petersburg. “The Idiot”, composed in 1986, had been waiting for a proper staging in Russia for 30 years, so it became a significant event. The authors’ turning to the most “mysterious” novel by Dostoyevsky seems to be logical. It is determined with M. S. Weinberg’s and F. M. Dostoevsky’s common life outlook. Both of them preserved their faith in man and fair ideals in spite of sufferings. An implicit motivation to compose the opera could be also Weinberg’s association with N. Ya. Myaskovsky, who had been working over “The Idiot” but had not completed it. The libretto and dramaturgy analysis makes it possible to claim that the authors tended to represent Prince Myshkin as a “positively beautiful man” to the full, as well as to form the image of the main character close to the first version of Dostoevsky’s novel. Following the general plot logic, Medvedev freely compiles fragments, phrases and separate words of the literary source emphasizing the “supernal” and high-minded character of Prince Myshkin. The hero’s monologues are based on the texts where he speculates about the nature and the alpha of existence, where he foresees the ideal projection of other characters. Besides that, the first monologue of Prince Myshkin (scene 3) includes the widely known quotation from Dostoevsky’s letter to his brother Mikhail. The libretto also comprises the poetic lines by N. M. Yazykov and Ya. P. Polonsky presented as a romance— a genre popular in the 19th century. Engaging these texts not only creates the atmosphere of the “Name Day” scene but also vividly contrasts against the scenes with Myshkin. The antithesis principle is also used in other scenes to emphasize the sharp dynamic character of unravelling the action which ends tragically.
47
Парфенова, Оксана. "Социальные сервисы для пожилых: формальные и неформальные правила и практики". Journal of Social Policy Studies 15, № 4 (23 грудня 2017): 573–88. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2017-15-4-573-588.
Повний текст джерелаАнотація:
Оксана Парфенова – ассоциированный научный сотрудник Центра арктических и сибирских исследований, Социологический институт ФНИСЦ РАН, научный сотрудник НИУ ИТМО, Санкт-Петербург, Россия. Электронная почта: oksana.parfenova@gmail.com
DOI: 10.17323/727-0634-2017-15-4-573-588
Статья посвящена одному из ключевых направлений отечественной социальной политики – социальному обслуживанию пожилых граждан. Крупнейшим агентом в этой сфере со стороны государства являются комплексные центры социального обслуживания населения (КЦСОН). Объектом исследования методом кейс-стади выступает КЦСОН одного из районов Санкт-Петербурга. Я проанализировала как функционирует этот сервис, рассмотрев совокупность связанных с ним формальных и неформальных правил и практик. Забота о пожилом человеке со стороны КЦСОН оформлена в виде набора услуг, которые предоставляются за плату (относительно невысокую на момент проведения исследования). Этот набор услуг во многом одобряется самими клиентами. Со стороны социальных работников существует неформализованное представление о том, что входит в их обязанности, а что нет. При этом, их должностная инструкция базируется на устаревшей версии закона о социальном обслуживании. Таким образом, в ходе исследования выявлено расхождение должностных инструкций и с действующим законодательством, и с реальными практиками. Кроме того, в ходе обслуживания не происходит качественного изменения социального статуса пожилого человека. КЦСОН частично подменяет своей помощью те функции, которые обычно выполняют сами пожилые или их близкие. Такое «делегирование» заботы профессионалам позволяет пожилым людям отчасти компенсировать потерю трудоспособности и физической активности и поддерживать определенный образ жизни. При этом в ряде случаев надомное социальное обслуживание может вписываться в модель «теплой современной заботы», когда функции по уходу за пожилым человеком разделены между институтом (КЦСОН) и семьей.
48
Джигун, Людмила, та Наталія Берегова. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕВЕЛОГ : ПОХОДЖЕННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК". Psychology Travelogs, № 1 (7 червня 2021): 83–98. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-1-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо історії виникнення психологічних тревелогів. Висвітлено зміст поняття тревелог як форми творчого субєктивно- емоційного освоєння фізичного або психічного простору шляхом переміщення в ньому . Розглянуто поняття тревелогу як одної з найдавніших форм творчості людини. Розкрито елементи травелогу:чужий національний наратив . Тревелог повинен пропонувати погляд зсередини – уявлення про чуже нам місце від людей, які там живуть;свій національний наратив, характер, темперамент. Через спостереження чужого наративу та порівнняння з власним, можна краще зрозуміти та відчути свій;політична проблематика. Порівняння «своє-чуже» неминуче веде до політичних висновків. Необов’язково акцентувати на суто політичних питаннях, краще показати, як впливає інша форма правління на виразні особливості життя людей та культурний феномен цієї країни, етнопсихологію;побутова панорама. Гумус, на якому виростає тревелог – це побут країни – звички, страви, одяг, преференції в уявленнях тощо;злам стереотипів. Чим більше ми дізнаємося, тим більш «захитаними» стають типові погляди, й сталі стереотипи піддаються сумнівам;біографічна панорама. В тревелозі обов’язково повинен бути особистий погляд дослідника, що вирізняє його серед інших.
Проаналізовано, що емотивні конструкції свідчать, що дослідник моделює образ дороги крізь призму сприйняття аномальності часу, за умов викривленого континууму. У такий спосіб розкриває модель часово-просторового континууму, позначеного втратою сенсу свого існування, свій обсяг і значення для «Я»-его. Психологічна творчість освітлює синтез поглядів, переконань, принципів, оцінок, життєві позиції, програми поведінки та діяльності дослідника. Доведено, що саме концепт «тревелог» з його архетипними елементами (Подорожній, Шлях, Пригода) виявляється найбільш «зручним» інструментарієм на даному етапі проникнення в сутність психічного (свідоме-несвідоме).
49
Накаидзе, Александр Гивиевич. "The Creation of Man in the Image and Likeness of God in the Light of the Anthropological Views of John Philoponus in the Context of Byzantine Literature." Theological Herald, no. 3(38) (October 15, 2020): 105–43. http://dx.doi.org/10.31802/gb.2020.38.3.005.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируется учение о создании человека по образу и подобию Божию в свете антропологии выдающегося христианского мыслителя, философа и богослова Иоанна Филопона (~ 490-575). Этому вопросу посвящена VI-я книга трактата «De opificio mundi» (О сотворении мира) с 1-й главы по 22-ю включительно. Кроме изучения воззрений самого Филопона на библейское учение об образе и подобии Божием, сопоставляются различные толкования указанных терминов Иоанном и его главным оппонентом Феодором Мопсуестийским (~ 350-428) в контексте византийской литературы. Особое внимание уделено многогранности философии Филопона, которая проявляется в том, что его интерес к вопросу о сотворении людей имеет не только богословский характер. Ещё один важный аспект данного исследования в том, что в нём рассматривается сопоставление Иоанном Грамматиком переводов Акилы (II в.), Симмаха (II-III вв.), Феодотиона (II в.) и Семидесяти при толковании Быт. 1, 26-27. В работе применены методы филологического и богословского анализа, сравнительный метод (сопоставление переводов толкований библейских текстов), метод структурного контент-анализа. Основным выводом данной публикации является утверждение Филопона, в котором он отождествляет образ с разумной способностью. Различие же между образом и подобием он видит в том, что первый актуализируется с самого начала, а второе осуществляется свободной волей при проявлении добродетели. The article analyzes the doctrine of the creation of man in the image and likeness of God in the light of the anthropology of the outstanding Christian thinker, philosopher and theologian John Philoponus (~ 490-575). this issue is devoted to the VI-th book of the treatise «De opificio mundi» (On the creation of the world) from the 1st chapter to the 22nd inclusive. In addition to the study of Philoponus’ own views on the biblical teaching about the image and likeness of God, various interpretations of these terms by John and his main opponent Theodore of Interpreter (~ 350-428) are compared in the context of Byzantine literature. Special attention is paid to the versatility of Philoponus’ philosophy, which is manifested in the fact that His interest in the question of the creation of people is not only theological in nature. Another important aspect of this study is that it examines the comparison of John the Grammarian’s translations of Aquila (II c.), Symmachus (II-III c.), Theodotus (II c.), and the Seventy in the interpretation of Gen. 1, 26-27. The paper uses the methods of philological and theological analysis, comparative method (comparison of translations of interpretations of biblical texts), and the method of structural content analysis. The main conclusion of this publication is the statement of Philoponus, in which he identifies the image with a reasonable ability. He sees the difference between image and likeness in the fact that the former is actualized from the very beginning, and the latter is carried out by free will in the manifestation of virtue.
50
Накаидзе, Александр Гивиевич. "The Creation of Man in the Image and Likeness of God in the Light of the Anthropological Views of John Philoponus in the Context of Byzantine Literature." Theological Herald, no. 3(38) (October 15, 2020): 105–43. http://dx.doi.org/10.31802/gb.2020.38.3.005.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируется учение о создании человека по образу и подобию Божию в свете антропологии выдающегося христианского мыслителя, философа и богослова Иоанна Филопона (~ 490-575). Этому вопросу посвящена VI-я книга трактата «De opificio mundi» (О сотворении мира) с 1-й главы по 22-ю включительно. Кроме изучения воззрений самого Филопона на библейское учение об образе и подобии Божием, сопоставляются различные толкования указанных терминов Иоанном и его главным оппонентом Феодором Мопсуестийским (~ 350-428) в контексте византийской литературы. Особое внимание уделено многогранности философии Филопона, которая проявляется в том, что его интерес к вопросу о сотворении людей имеет не только богословский характер. Ещё один важный аспект данного исследования в том, что в нём рассматривается сопоставление Иоанном Грамматиком переводов Акилы (II в.), Симмаха (II-III вв.), Феодотиона (II в.) и Семидесяти при толковании Быт. 1, 26-27. В работе применены методы филологического и богословского анализа, сравнительный метод (сопоставление переводов толкований библейских текстов), метод структурного контент-анализа. Основным выводом данной публикации является утверждение Филопона, в котором он отождествляет образ с разумной способностью. Различие же между образом и подобием он видит в том, что первый актуализируется с самого начала, а второе осуществляется свободной волей при проявлении добродетели. The article analyzes the doctrine of the creation of man in the image and likeness of God in the light of the anthropology of the outstanding Christian thinker, philosopher and theologian John Philoponus (~ 490-575). this issue is devoted to the VI-th book of the treatise «De opificio mundi» (On the creation of the world) from the 1st chapter to the 22nd inclusive. In addition to the study of Philoponus’ own views on the biblical teaching about the image and likeness of God, various interpretations of these terms by John and his main opponent Theodore of Interpreter (~ 350-428) are compared in the context of Byzantine literature. Special attention is paid to the versatility of Philoponus’ philosophy, which is manifested in the fact that His interest in the question of the creation of people is not only theological in nature. Another important aspect of this study is that it examines the comparison of John the Grammarian’s translations of Aquila (II c.), Symmachus (II-III c.), Theodotus (II c.), and the Seventy in the interpretation of Gen. 1, 26-27. The paper uses the methods of philological and theological analysis, comparative method (comparison of translations of interpretations of biblical texts), and the method of structural content analysis. The main conclusion of this publication is the statement of Philoponus, in which he identifies the image with a reasonable ability. He sees the difference between image and likeness in the fact that the former is actualized from the very beginning, and the latter is carried out by free will in the manifestation of virtue.