Готові списки джерел за темами / Образні засоби

Добірка наукової літератури з теми "Образні засоби"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Образні засоби".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Образні засоби"

Яблонська, Наталія Мирославівна. "Постмодерністські засоби творення малої прози В. Даниленка". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 148–57. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1230.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується жанрова і стильова специфіка новелістики В. Даниленка крізь призму постмодернізму, розглядаються тематичні, образні та індивідуально-авторські домінанти новелістичного жанру, оскільки прозаїк експериментує з його жанровими різновидами та модифікаціями у межах постмодерністського дискурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Gayevska, Nadiya, та Olena Gayevska. "Жанрова система малих епічних форм Олеся Гончара". Філологічний дискурс, № 10 (24 грудня 2019): 29–39. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються особливості малих епічних форм у доробку О. Гончара. З’ясовується специфіка жанрової природи малої прози письменника, розкриваються тематичні, стильові, образні особливості показових для творчості митця новел та оповідань, аналізуються зображально-виражальні засоби (портрет, пейзаж, деталізація, наративні форми тощо). Окрему увагу приділено особливостям малих форм публіцистики О. Гончара, зокрема жанру нарису. Акцентовано на проблемних питаннях теорії художніх та публіцистичних жанрів. Доведено, що особливості жанротворення й трансформації жанрової структури малих епічних форм у доробку О. Гончара обумовлювалися появою нових тем, які актуалізували національні, соціальні, морально-етичні, естетичні проблеми суспільства, що вимагали адекватної форми та засобів художнього втілення. Встановлено, що О. Гончар у малій прозі притримувався принципів реалізму, романтизму, психологізму, документалізму й орієнтувався на традиції письменства кінця ХІХ – початку ХХ ст. зі своєрідною оповідністю і, водночас, входив у річище європейської і світової літератур із властивим їм наративним експериментуванням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сандлер, А. К., та Д. П. Данчук. "Засіб підвищення ефективності моніторингу стану вантажу на суднах-газовозах на основі волоконно-оптичних технологій". Automation of technological and business processes 13, № 4 (3 лютого 2022): 18–26. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2202.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження базується на запиті практики про необхідність розробки й впровадження нових засобів волоконно-оптичних засобів моніторингу вологості газу, які, за рахунок підвищення вірогідності вимірювальної інформації, забезпечують зниження невиробничих втрат. У роботі вирішене актуальне науково-технічне завдання наукового обґрунтування, розробки й дослідження засобу моніторингу вологості газу. Пропонований засіб забезпечує підвищення достовірності результатів вимірювання за рахунок використання принципів часткової інваріантності до зовнішніх неконтрольованих впливів вимірювань, яка досягається шляхом синтезу процесів перетворення світла, конструкції, комбінації матеріалів і способу одержання вимірювальної інформації. Як об'єкт дослідження визначені процеси формування й перетворення інформаційного сигналу у волоконно-оптичному засобі моніторингу вологості газу у складних умовах транспортування. Відповідно, предметом дослідження є волоконно-оптичні засоби моніторингу, що функціонують у складних умовах експлуатації. Теоретична частина роботи виконана з використанням: а) системного аналізу й дослідження операцій – при визначенні структурних зв'язків між елементами вимірювального засобу діагностики й декомпозиції об'єкта дослідження; б) теорії оптичних хвилеводів – при розрахунках коефіцієнтів оптичного зв'язку ділянок оптичного волокна (ОВ); в) методів аналітичного дослідження процесів взаємодії полів хвилеводних елементів – при дослідженні процесів перетворення світлового випромінювання у чутливому елементі (ЧЕ) під впливом деформацій. Проведено порівняльний аналіз впливу експлуатаційних факторів на характеристики волоконно-оптичних пристроїв контролю властивостей газу на суднах-газовоза. Проведений аналіз результатів впливу експлуатаційних дестабілізуючих факторів на характеристики пристроїв моніторингу відомих типів, дозволив локалізувати коло досліджень у межах використання волоконно-оптичних датчиків амплітудної модуляції. Визначено, що компенсацію некорельованої складової погрішності акселерометра необхідно виконувати на основі використання методів інваріантних перетворень, заснованих на принципі багатоканальності. Обрані методи, припущення і математичний апарат дослідження. Обґрунтовано застосування хвильового аналізу процесів у чутливому елементі (ЧЕ) засобу моніторингу на основі рівнянь Максвелла та методу рівних об'ємів. На підґрунті модифікованої теорії зв'язаних мод у оптичних волокнах, а також положеннях теорії пружності, сформована математична модель перетворення світлового випромінювання у пропонованому засобі моніторингу. Застосування запропонованого методу визначення параметрів синтезованого засобу діагностування на практиці створює передумови для розробки вимірювальних перетворювачів широкого цільового призначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Писміченко, Олександр, та Зінаїда Борисюк. "МОБІЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (24 вересня 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-45-50.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті постулюється думка, що кожне дослідження, присвячене художньо-образному мисленню студентів актуальне, адже існує потреба у педагогах-художниках нової формації, здатних мислити образно-творчо, постійно шукати нові ідеї до вирішення творчих завдань, що передбачає і сам творчий процес пошуку, і його результат. Обумовлюється, що для того, щоб спонукати студентів до концептуально-емоційного проникнення в образ, на відміну від одновимірного засвоєння мистецьких дисциплін, необхідно задіяти «герменевтичний підхід», що сприяє активізації художньо-образного мислення студентів, спонукає до художньої рефлексії, провокує художню свідомість на багатовимірне творче осмислення та переосмислення творів мистецтва. Обґрунтований «герменевтичний підхід» охоплює соціокультурний образний простір; семіотично-образний простір (мова, текст, на основі яких здійснюються принципи творчої комунікації); знаково-образно-символічний простір (уся творча діяльність символічна, заснована на образно-символічній свідомості). Зміст мобільно-розвивальних засобів навчання для формування художньо-образному мислення студентів розглянуто в інтегративному контексті – як спорідненість різних елементів розкриття багатоаспектності відображення розмаїтою «образною мовою» ліній, барв, що сприймаються за допомогою зору, слуху та інших органів чуття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Xiaoxue, Gan. "Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 275–86. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-275-286.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – виявити теоретичні засади вивчення фортепіанного мислення як форми та способу музичного мислення, тобто враховуючи загальні онтологічні та ціннісно-пізнавальні властивості музичнотворчого процесу, художньо-знакової форми музики. Методологія роботи передбачає поєднання естетико-культурологічного та семантичного музикознавчого підходів, виявляє метод жанрово-стильового аналізу у його новому типологічному значенні, скерована до цілісності предметного виявлення фортепіанного мислення. Наукова новизна дослідження полягає у розробці стильової концепції фортепіанного мислення, що базується на визначенні контекстуальних та інтекстуальних – інтенціональних ознаках й властивостях музичного стилю, дозволяє поглиблювати феноменологічний підхід до форми та змісту фортепіанної творчості, визначати їх відповідність до образних та смислових параметрів композиторської та виконавської поетики як єдності методичних та знакоутворюючих виразових засобів. Висновки. Специфіка музичного мислення зумовлює провідне значення історико-типологічного та структурно-семіотичного підходів, а вони наголошують домінування стильового начала у музичному змістоутворенні, також дозволяють визначати своєрідність образної форми музичної, зокрема фортепіанної, творчості. «Зовнішня», тобто контекстуальна, обумовленість музичного стилю з боку художньої культури, естетичних домінант епохи відкриває його ціннісні пріоритети, що існують як сталі образні утворення у межах певних жанрових структур, причому останні визначаються насамперед з їх виконавської сторони. Тому виокремлюється аспект фортепіанно-виконавського мислення як жанрово-стилього феномена, що потребує особливих способів виявлення та вивчення.Ключові слова: музичне мислення, фортепіанне мислення, стиль, жанрова структура, образна форма, контекстуальні та інтекстуальні властивості музичного стилю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Малярчук, Катерина Геннадіївна. "ГРИМ І МАСКА ЯК СТРУКТУРНІ СКЛАДНИКИ СЦЕНІЧНОГО ОБРАЗУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 191–98. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247392.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — виявлення особливостей гриму і масок у різножанрових сценічних образах. Методологія дослідження передбачає використання емпіричного, культурно-історичного та антропологічного методів для розуміння використання гриму як системи дій і засобів, спрямованих на кардинальну трансформацію зовнішнього вияву людини. Використано гуманістичний підхід до вивчення феноменів культури з опорою на дані антропології, етнології, етнографії, історії культури і соціології культури. Наукова новизна полягає у виокремленні функціональних особливостей гриму для визначення його подвійної природи: грим як елемент зовнішнього малюнка персонажа і грим як вплив на артиста, що сприяє різнобічному уявленню про сценічний образ. Висновки. Виявлено, що маска і грим обличчя як засоби художньої виразності доносять до глядача найсуттєвіші особистісні характеристики персонажа. Охарактеризовано специфіку зображень людського обличчя як одного із найважливіших і найскладніших завдань мистецтва. Різні види (література, музика, образотворче мистецтво, кінематограф, театр) мають власні специфічні засоби зображення. З’ясовано, що обличчя людини, її міміка, грим обличчя і маска є основними засобами театральної виразності, своєрідною візитною карткою актора. Доведено, що після виникнення кінематографа і можливостей великого плану особливості акторської гри зазнали істотних змін. Виокремлено естетику гриму для характеристики внутрішньої сутності образу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пєлєвін, Євген. "IІНТЕРАКТИВНІСТЬ АРХЕТИПНИХ ОБРАЗІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОЛІТИЗАЦІЇ СУЧАСНОГО ДИГІТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 234–49. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-234-249.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано феномен дигітального медіамистецтва як за- собу масової комунікації. Визначено взаємозалежність засобів художнього вираження дигітального мистецтва і сучасних технологій передачі і збері- гання інформації. Це дає змогу розглядати феномен дигітального медіамис- тецтва як інтегровану частину системи засобів масової комунікації, що знач- но посилює потенціал наративного впливу. Розглядаються форми взаємодії мистецтва і політики на прикладі переосмислення архетипів за допомогою засобів художнього вираження. Підкреслюється ключова роль організації процесу самоідентифікації для встановлення політичного контролю і місце засобів масової комунікації в цьому процесі. На прикладі комп’ютерних ігор вивчається процес трансформації засобів масової комунікації в самодостат- ній об’єкт мистецтва. Проведено класифікацію комп’ютерних ігор залежно від інструментів наративного впливу. За допомогою принципів теорії коду- вання визначається, що віртуальний простір комп’ютерної гри за допомогою інтерактивності ігрового процесу перетворює будь-які повідомлення корис- тувача, створені в рамках зворотного зв’язку, в симулякри, тобто робить їх беззмістовними. Це дає змогу розглядати комп’ютерну гру як ізольований канал комунікації. Наявність ізольованого інформаційного каналу з одно- стороннім віртуальним моделюванням соціальної реальності, прообразом якого є сучасні комп’ютерні ігри, дають змогу відродити давні практики маніпуляції архетипами, але з можливостями техніки ХХI ст. Зазначаєть- ся, що спроби використання потенціалу феномену медіамистецтва як засобу масової комунікації в політичних цілях носять ситуативний характер і пояс- нюються швидше рекурсивним характером взаємозумовленості мистецтва і політики. Політичні інститути наразі не розглядають віртуальну реаль- ність комп’ютерної гри як ефективний засіб політичного контролю, а саму комп’ютерну гру як окремий засіб масової комунікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Volanyuk, Inna. "Мовна метафора та її функції у поетичних творах Івана Гнатюка". Філологічний дискурс, № 10 (5 листопада 2019): 204–12. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено питання про функціональні особливості метафор як різновиду тропів у поетичному доробку письменника-шістдесятника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Гнатюка. На основі опрацювання лінгвістичної літератури визначено, що метафора як мовна одиниця вторинної номінації розкриває зміст або призначення невідомого предмета через властивості й дії відомого, є потужним засобом розвитку та збагачення семантики і функцій слів. На конкретних прикладах нами виявлено, класифіковано та проаналізовано мовну метафору як різновид художньо-образного засобу поетичних творів Івана Гнатюка. Визначено функції метафоричних перенесень у віршах автора – номінативну та експресивну; схарактеризовано композиційну роль метафор як засобів інтеграції поетичного тексту: ці лексичні елементи поєднують різні рівні тексту – логічний, емоційно-образний та конотаційний, створюючи неперевершені художні образи. За результатами проведеного аналізу, доведено, що метафора є одним із своєрідних прийомів поезії І. Гнатюка, тому дослідження метафоричних перенесень у творах митця дозволяє значною мірою оцінити своєрідність його поетичної майстерності. Цей художній засіб сприяє найбільш повному розкриттю як оригінальності поетичного тексту, так і специфіки метафори як основи мовної його образності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Онищак, Галина, та Наталія Петій. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ФЕМІННІСТЬ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню змісту, структури і засобів вербалізації концепту ФЕМІННІСТЬ в англійській мовній картині світу. Виявлено етимологічні й передконцептуальні характеристики досліджуваного концепту, його поняттєво-ціннісні й образно-ціннісні ознаки, здійснено семантичний аналіз первинних номінацій ФЕМІННОСТІ, описано засоби вторинної номінації як способи актуалізації концепту в англомовному дискурсі кінця XX-XXI століть. Комплексний концептуальний аналіз концепту ФЕМІННІСТЬ в сучасній англійській мові показав, що досліджуваний концепт належить до числа базових концептів у свідомості носіїв англійської мови та має складну структуру. Вербальні засоби, які репрезентують його характерні ознаки, формують поняттєво-ціннісну та образно-ціннісну складові. Перша репрезентована п’ятьма мікроконцептами, в яких яскраво виражені зовнішні, внутрішні, фізичні, біологічні та соціальні характеристики представниць жіночої статі. Антропоморфний концепт ФЕМІННІСТЬ включає в себе знання про жінку як істоту жіночої статі різного віку, особистість із притаманними їй зовнішністю та рисами характеру, субʼєкта, що виконує різноманітні соціальні ролі. Аналіз вторинних засобів номінації дав змогу виявити образно-ціннісну складову концепту ФЕМІННІСТЬ в англійській мові та охарактеризувати актуалізацію лінгвокультурного образу жінки за допомогою метафоричних виразів та фразеологічних одиниць. Встановлено, що досліджуваний концепт є об’ємним утворенням, що вербалізується естетичними, чуттєво-статевими, ментальними, психологічними, етичними, соціальними та професійними концептуальними ознаками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дяченко, Н. Л. "Образно-експресивні засоби творення лічилок". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 4 (2004): 168–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Образні засоби"

Тадля, К. В. "Стилістичні прийоми перекладу образних засобів в авторському дискурсі (на матеріалі роману Гарпер Лі «Убити пересмішника»)". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10940.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єктом дослідження слугують образні засоби в авторському дискурсі. Предмет дослідження становлять фонетико-стилістичні, синтактико-стилістичні засоби передачі образних засобів в англомовному художньому тексті. Мета роботи: дослідити особливості стилістичних прийомів перекладу образних засобів в авторському дискурсі. Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання: 1. Розглянути наукові підходи до трактування образного засобу. 2. Визначити образні засоби на стилістичному та фонетичному рівнях художнього тексту та способи їх відтворення при перекладі. 3. Проаналізувати способи перекладу образних засобів на лексичному, синтаксичному та фонетичному рівнях у романі Гарпер Лі «Убити пересмішника». 4. Проаналізувати способи перекладу заперечення у романі Гарпер Лі «Убити пересмішника».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чепелюк, Антоніна Дмитрівна, Антонина Дмитриевна Чепелюк, Antonina Dmytrivna Chepeliuk та Н. М. Гнатенко. "Засоби формування художніх образів у німецьких баладах". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30826.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасних філологічних дослідженнях балада визначається як "жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історично-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом". Балада бере свій початок у танцювально-хоровій пісні середньовічної поезії Західної Європи і має чітку строфічну структуру. Згодом вона перетворюється на епічну, таким чином виникає народна балада. У ній поєднується три основні види поезії, а саме – епіка, лірика і драма. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30826

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пріщенко, К. В. "Лінгвістичні засоби відтворення жіночих образів при перекладі художнього тексту". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10929.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єктом дослідження є жіночі образи в англомовному художньо мутексті. Предметом є лінгвістичні способи відтворення жіночих образів при перекладі на українську мову. Мета роботи полягає у дослідженні особливостей застосування лінгвістичних засобів та перекладацьких трансформацій при перекладі художнього тексту. Мета дослідження передбачає вирішення таких завдань: 1)здійснити критичний огляд теоретичних джерел і наукових підходів щодоособливостей художнього тексту; 2) визначити типологію жіночих образів та встановити їх функціональні характеристики в англомовному художньому тексті; 3) встановити ключові мовні особливості формування жіночих образів; 4) виявити лінгвістичні засоби відтворення жіночого образу при перекладі художнього тексту; 5) встановити прийоми та перекладацькі трансформації, що застосовуються у процесі перекладу художнього тексту, а також здійснити їх кількісний аналіз.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сапронова, Д., та D. Sapronova. "Лінгвостилістичні засоби репрезентації образу жінки в американських фольклорних піснях". Thesis, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5580.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджено лінгвостилістичні засоби створення образу молодої дівчини в американських фольклорних текстах з урахуванням соціокультурного та історичного чинників. В статье исследованы лингвостилистические средства создания образа молодой девушки в американских фольклорных текстах с учетом социокультурного и исторического факторов. The article examines the linguistic and vivistic means of creating the image of a young girl in American folklore texts, taking into account socio-cultural and historical factors.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Герман, Марина Володимирівна, Марина Владимировна Герман, Maryna Volodymyrivna Herman та Ю. Коваленко. "Мовленнєві засоби створення образу персонажа в англомовних прозових текстах". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16708.

Повний текст джерела

Анотація:

Для створення образу персонажу кожен автор обирає індивідуальні мовленнєві засоби. Вибір цих засобів обумовлюється багатьма чинниками: особистими, психологічними, національними, характером зображуваного та багатьма іншими. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16708

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Рудинська, Ганна. "Засоби художньо-образної виразності інтер'єрів готелів в етностилістиці Українських Карпат". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10852.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено характерні прийоми вираження художньої мови (планування, колір, орнамент, матеріал, освітлення), що визначаються як змістова основа формотворення художнього образу традиційних готелів. Визначено засоби художньо-образної виразності інтер'єрів готелів в етностилістиці Українських Карпат. Запропоновано основні принципи інтеграції елементів українського народного побуту в сучасне предметно-просторове середовище готельних закладів.
The typical methods of expression of the artistic language (color, ornament, material, lighting) are described, which are defined as the content basis for creating the artistic image of traditional hotels. The means of artfigurative expressiveness of hotels interiors in the ethnic style of Ukrainian Carpathians are determined. The basic principles of integration elements of Ukrainian folk life in the modern subject-spatial environment of hotel establishments are offered.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Слінчук, В. В. "Мовностилістичні засоби творення гендерних образів молоді (за матеріалами друкованих мас-медіа)". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ Інститут журналістики, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чепелюк, Антоніна Дмитрівна, Антонина Дмитриевна Чепелюк, Antonina Dmytrivna Chepeliuk та Ю. Якущенко. "Вербальні та невербальні засоби формування образів у конкретній поезії в німецькій мові". Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16427.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Маркова, Ольга Іванівна, Ольга Ивановна Маркова та Olha Ivanivna Markova. "Засоби образної мовної експлікації концепту патріотизм у текстах газет "День", "Дзеркало тижня"". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64704.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу епітетних та метафоричних структур – експлікаторів концепту ПАТРІОТИЗМ. Загострюючи увагу читача на конкретній частині періодичного тексту газет «Дзеркало тижня», «День», вони максимально посилюють вплив на формування та зміну мовної картини світу читацької аудиторії.
The article contains analysis of epithet and metaphorical structures – the explicators of the PATRIOTISM concept. Aptly drawing attention of the readers to the particular part of the periodic text of the «Dzerkalo tyzhnya», «Den» newspapers, they increase the maximum impact on the formation and change of the readers’ language picture of the world.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Якименко, А. М. "Створення візуального образу людства майбутнього засобами фотовідеодизайну". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13531.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Образні засоби"

Соловйов, Володимир Миколайович, Вікторія Володимирівна Соловйова та Наталя Анатоліївна Хараджян. Моделювання складних економічних систем. Видавничий відділ НМетАУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1048.

Повний текст джерела

Анотація:

Посібник призначений для вивчення спецкурсу "Моделювання складних економічних систем" у процесі підготовки фахівців з економічної кібернетики засобами комп'ютерного моделювання. В якості середовища моделювання обрано Web-CKM Sage. Посібник містить необхідний теоретичний матеріал, що супроводжується лабораторними роботами та індивідуальними завданнями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Образні засоби"

Стеценко, Д. В. "Синтаксичні засоби вербалізації образу-символу лабіринт у сучасних американських фентезійних текстах". У PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES: THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-039-1-48.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Літовченко, О. А. "Формування художньо-творчої компетентності в системі підготовки студентів хореографів засобами творення художнього образу". У INTERACTION OF CULTURE, SCIENCE AND ART IN TERMS OF MORAL DEVELOPMENT OF MODERN EUROPEAN SOCIETY. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-178-7-24.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Образні засоби"

Бережна, М. В. Переклад стилістичних засобів у статтях з економіки. Видавничий дім «Гельветика», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3797.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена способам відтворення основних стилістичних засобів у текстах економічного спрямування при перекладі з англійської мови українською. Автори робіт про переклад науково-популярних та публіцистичних статей економічного спрямування концентруються переважно на способах передачі термінів, оминаючи увагою стилістичні засоби. Вважаємо, що такі одиниці є механізмом емоційного впливу на читача, а отже, мають бути відтворені у перекладі повністю, частково або компенсовані. Отримані результати свідчать, що стилістичні норми науково-популярних та публіцистичних видань у досліджуваних мовах не збігаються: там, де українська – лаконічна, нейтральна й об’єктивна, англійська допускає використання: 1) образних стилістичних засобів; 2) засобів створення гумористичного ефекту; 3) розмовної лексики. Образні засоби роблять описане явище більш опуклим, яскравим, з елементами перебільшення. Гумористичний ефект реалізується через гру слів, розкладання фразеологічної єдності, зевгму, алогізм. У поєднанні з розмовними елементами, вони створюють враження дружньої розмови, довірливої атмосфери при висловлюванні припущень автора щодо певної ситуації чи викладенні прогнозів розвитку подій. При перекладі образні стилістичні засоби та засоби створення гумористичного ефекту передають ідентичними, подібними або іншими засобами, нейтральною лексикою із збереженням загального смислу повідомлення або нульовим відповідником. Розмовна лексика переважно не зберігає свого стилістичного забарвлення і передається нейтральною лексикою із подібним значенням або вилучається. Незважаючи на те, що нейтральні відповідники не повною мірою передають зміст оригінального повідомлення, вони часто можуть вважатися вдалими варіантами, адже норми української мови є суворішими щодо використання розмовних елементів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Негуляєва, А. О., та Л. О. Луценко. Стилістичні засоби реалізації політичного образу Бориса Джонса. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5990.

Повний текст джерела

Анотація:

У статтi проаналiзовано основнi пiдходи до трактування поняття полiтичного iмiджу та його класифiкацiю. Розглянуто специфiку використання стилiстичних засобiв англiйської мови в реалiзацiї полiтичного образу Бориса Джонсона та окреслено подальшу перспективу дослiдження даної теми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білоконенко, І. С. Средства художественной реализации основных мотивов и образов цикла "Amoretti" Э. Спенсера. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5885.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу художніх засобів реалізації мотивів і образів циклу сонетів «Amoretti» Едмунда Спенсера. Описано основні стилістичні засоби (фонетичні, лексичні та морфологічні), тропи і стилістичні фігури, що дозволили авторці зреалізувати унікальну національну ідентичність текстів його сонетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Щербак, С. В., та Л. І. Луценко. Художня трансформація міфологічних образів (на матеріалі вивчення міфів "Берегиня", "Дажбог" учнями 5-х класів). Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6024.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення мiфiв у шкiльному курсi дає змогу сучасному учню прослiдкувати на аналiзi тексту та образної системи твору основнi iдеї та поняття, якi є фундаментом свiтобачення народiв рiзного поколiння. У статтi розглянуто шляхи вивчення мiфiв у шкiльному курсi, засоби та прийоми зображення головних образiв твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Удріс, Ірина Миколаївна, та Наталя Сергіївна Удріс-Бородавко. Модний образ у фешн-ілюстрації Ар-нуво та Ар-деко: сюжет «жінка і авто». ЛНАМ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5100.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто процес формування модного жіночого образу, який став неодмінною складовою культури періоду ар-нуво та ар-деко засобами фешн-ілюстрації. На основі аналізу робіт таких авторів як Ю. Стюарт, Ж. Шере, Ч. Ґібсон, Г. Фішер, Е. Пенфілд, Д. Леєн-декер, Т.Лемпіцкі, Ж. Лепап та інших з’ясовано, що в одній групі творів образ привабливої жінки використано для просування нового транс-портного засобу, в іншій групі візуалізується бажаний для глядачів взірець стилю життя – розкіш, упевненість у собі, активність серед динамічних суспільних змін. У результаті аналізу зроблено висновок, що модна ілюстрація ар-нуво та ар-деко розвивалася під впливом соціокультурних трансформацій і впливала на формування смаків, цінностей і пріоритетів цільової групи адресатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гладка, О. В. Навчання техніки написання дескриптивного есе засобами візуалізації на заняттях з іноземної мови. Видавець Лисенко В. Ф., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2040.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості навчання техніки написання дескриптивного есе засобами візуалізації на заняттях з іноземної мови, конкретизовано поняття «дескриптивне есе», «візуалізація», запропоновано приклади завдань для навчання студентів написання дескриптивного есе. Під дескриптивним есе розуміють опис події, персонажу і т.п. з метою сформувати в читача яскравий образ, повідомлення певних фактів за темою, визначення шляхів, надання практичних порад щодо вирішення тієї чи іншої проблеми. До основних ознак дескриптивного есе належать вільна композиція, оригінальний підхід, суб'єктивний погляд на проблему, предмет, подію, що описується, використання художніх засобів мови. Найважливішим завданням для викладача під час навчання техніки написання дескриптивного есе є навчити студентів послуговуватися всією гамою допоміжних засобів, серед яких головне місце займають засоби візуалізації (створення з усної наочної інформації нового об’єкта творчого характеру, який безпосередньо пов’язаний із суттю та змістом навчально-теоретичного матеріалу). Проте, навчаючи основам написання дескриптивного есе, викладачу необхідно фокусувати увагу не лише на емоціях, відчуттях та багатому вокабулярі студентів, а й наголошувати на необхідності дотримуватись базових правил оформлення твору та логіці викладення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мінтій, І. С., та А. О. Косач. Розробка мобільного додатку для розвитку математичних здібностей дошкільнят на платформі Android. ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1360.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості мобільних додатків для дошкільнят, вимоги до додатків, що спрямовані на формування елементарних математичних уявлень, особливості розробки мобільного додатку «Математика для дошкільнят», проаналізовано обрані програмні засоби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мельник, Н. Г. Приготування страви як засіб вираження амбівалентності жіночої душі (за романом Софії Андрухович «Фелікс Австрія»). Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1565.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються художні функції описів страв та процесів їх приготування, наявні в романі сучасної української письменниці Софії Андрухович. Акцентовано увагу на тому, що густативні образи в творі є засобом розкриття внутрішнього світу жінки, відображенням філософії життя персонажів роману.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ельзи (у фільмі Frozen). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5819.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Містик» (the Mystic). Робота є частиною дослідження системи психолінгвістичних кінообразів англомовних фільмів масової культури ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Діалогічне мовлення персонажів вважаємо універсальним засобом розкриття психотипу персонажа. За класифікацією психологічних архетипів В. Шмідт (2007) відносимо Ельзу до архетипу «Містик», для якої визначальними рисами є такі: 1) вона відчуває зв’язок з чимось надприродним, більшим за неї. Риса актуалізована метафорами та лексико-семантичними групами POWER та STORM для зображення магічних здібностей Ельзи створювати сніг та лід; 2) вона знаходить розраду в самотності. Риса реалізована лексико-семантичною групою ISOLATION; 3) вона здатна чинити опір, коли нею маніпулюють. Риса актуалізована конфронтативним стилем спілкування з антагоністом принцом Гансом; 4) її не цікавлять ні матеріальні цінності, ні ідея заміжжя. Її сім’я – сестра Анна, що реалізується частотними апелятивами ‘Anna’, займенниками другої особи однини, лексико-семантичною групою CARE; 5) вона намагається зберегти мир у стосунках за будь-яку ціну. Риса актуалізована частотним використанням лексеми ‘please’ і реквестивів, тактикою уникнення конфлікту; 6) їй не завжди вдається подолати свої страхи. Риса актуалізована окличними реченнями у поєднанні з одиницями лексико-семантичної групи ANXIETY для вираження страху, жалю, занепокоєння, а також частотним використанням займенника першої особи однини для демонстрації сконцентрованості на власних переживаннях; 7) їй потрібне місце, до якого можна втекти від реальності. Риса актуалізується використанням метафор та елементами лексико-семантичної групи ESCAPE; 8) вона нечасто поспішає. Риса реалізована на контрасті з мовленням Анни, через небагатослівність і нижчу швидкість мовлення; 9) її вважають дивною чи небезпечною, тому спершу Ельза намагається приховати свої здібності, що реалізовано лексико-семантичною групою CONCEAL.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Колоїз, Ж. В. Біблійна алюзія як засіб вираження авторської інтенції в романі В. Шкляра "Залишенець. Чорний Ворон". Чернівецький національний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/547.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про біблійну алюзію як один із основних способів реалізації категорії інтертекстуальності, як художньо-стилістичний прийом, що відсилає адресата до відповідного біблійного сюжету чи образу з розрахунку на ерудицію читача, покликаного розгадати закодований зміст. Біблійна алюзія аналізується за структурно-граматичними особливостями та способом репрезентації, розглядається як така, що сприяє вираженню авторського задуму. Звертається увага на процес декодування, ґрунтований на інтертекстуальних зв’язках, знаннях прецедентних текстів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!