Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Оборотна вода.
Статті в журналах з теми "Оборотна вода"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Оборотна вода".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Dubrovskaya, Olga Gennadevna, та Egor Vladimirovich Zhmakov. "КОМПЛЕКСНЫЕ МЕТОДЫ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ОБОРОТНЫХ СИСТЕМ ВОДОПОЛЬЗОВАНИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ ТЭК". International Journal of Advanced Studies 8, № 2 (21 вересня 2018): 91. http://dx.doi.org/10.12731/2227-930x-2018-2-91-104.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе рассмотрены методы деконтаминации биологических загрязнителей сточных вод предприятий ТЭК. Эффективная очистка сточных вод с целью их повторного использования в оборотных системах водопользования является одной из актуальных проблем современности. Большие объемы водопотребления и водоотведения предприятиями теплоэнергетического промышленного комплекса диктуют необходимость внедрения ресурсосберегающих, экологически безопасных и экономически целесообразных технологий оборотного водопользования на данных производствах. Основными гидротехническими сооружениями, предназначенными для накопления, охлаждения и частичной биологической очистки сточных вод ТЭК, являются биологические пруды. Вода, подаваемая из прудов-охладителей на дальнейшую очистку с целью повторного применения, не соответствует требованиям, предъявляемым к воде технического назначения. В статье рассмотрены проблемы и пути решения повышения эффективности функционирования оборотной системы в целом на основе процессов интенсификации биологической очистки сточных вод и ингибирования биообрастаний в системах трубопроводов. Представлены результаты лабораторных исследований, обосновано применение химического ингибитора на основе перекиси водорода, приведены основные расчетные параметры режимов кавитационной обработки воды и концентраций ингибитора.Цель – повышение качества очистки сточных вод предприятий теплоэнергетического комплекса, повышение общей эффективности функционирования оборотных систем при использовании химического ингибитора, и внедрении кавитационных технологий, а также снижение экологического риска от сброса сточных вод в водные объекты.Метод и методология проведения работы: в исследовании использовалась методика высевки микроорганизмов в среде Тамия, а также была применена методика прямого подсчёта количества клеток микроорганизмов на камерах Горяева.Результаты: получены высокие показатели эффективности интенсификации биологической очистки сточных вод предприятий ТЭК – 86,49% и определена релаксация и вторичная контаминация микроорганизмов – 6,58% и рассчитан период пролонгации обеззараживания трубопроводов – 30 суток при однократной обработке ингибитором.Область применения результатов: полученные результаты целесообразно применять на теплоэнергетических комплексах, а также других предприятиях имеющих оборотную систему водопользования.
2
Дюрягина, Антонина Николаевна, Кирилл Александрович Островной, Ирина Викторовна Голодова, Зарина Нурлановна Шаймерденова, Дарья Юрьевна Козик та Алия Кайратовна Дюсикеева. "ОПТИМИЗАЦИЯ ПРОЦЕССОВ ВОДОПОДГОТОВКИ ОБОРОТНОЙ ВОДЫ ЗАВОДА ПО ВТОРИЧНОЙ ПЕРЕРАБОТКЕ ПЛАСТМАСС". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 9 (28 вересня 2021): 187–95. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/9/3368.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Одной из наиболее актуальных глобальных проблем является вторичная переработка пластиковых отходов, которая невозможна без качественной тщательной промывки отработанного пластика. В настоящее время проблема вторичной переработки пластмассовых изделий поставлена особенно остро. Вследствие этого на предприятиях, ориентированных на вторичную переработку пластмасс, уделяется особое внимание подготовке исходного сырья. Наличие даже небольших количеств загрязнений приводит к ухудшению показателей качества вторичных полимеров (насыпная плотность, прочность, сыпучесть), получаемых в виде флека или регранулята. Для удаления труднорастворимых примесей различной природы используют коагулянты и флокулянты. Отсутствие единой теории применения коагулирующих реагентов и оптимальных режимных параметров водоподготовки вторичной воды влечет за собой избыточные расходы реагентов, что является как технологически, так и экономически невыгодным. При этом на подавляющем большинстве предприятий выбор режимных параметров водоочистки (концентрация реагентов, температура, время коагуляции) осуществляется чисто эмпирически. В свою очередь точный подбор количества реагентов дает возможность максимально увеличить эффективность водоподготовки и обеспечить требования стандартов по их остаточной концентрации в оборотной воде. Проблема оптимизации процесса водоподготовки является, безусловно, актуальной, так как эффективность использования коагулянтов и флокулянтов зависит от большого количества факторов. Вместе с тем использование вероятностно-детерминированного планирования позволяет научно-обосновано оптимизировать процесс очистки воды и тем самым исключить перерасход реагентов. Целью исследования является оптимизация режимных параметров очистки оборотной воды предприятия по вторичной переработке пластмасс. Методы: седиментационный анализ, метод вероятностно-детерминированного планирования. Результат. Изучены процессы коагуляции и флокуляции загрязнителей оборотной воды предприятия по вторичной переработке пластмасс. На основе использования принципов вероятностно-детерминированного планирования эксперимента проведен цикл исследований, направленный на установление режимов водоочистки оборотной воды. Установлены кинетические зависимости процесса седиментации в присутствии коагулянта сульфата алюминия и высокомолекулярного катионного низкозарядного флокулянта. Установлены оптимальные режимы коагуляции: расходы коагулянта и флокулянта, температура, продолжительность процесса коагуляции.
3
Лук'янченко, Вадим. "НОВИЙ ПОГЛЯД НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ПОЧАТКОВОГО ВИГЛЯДУ ТРОЇЦЬКОЇ НАДБРАМНОЇ ЦЕРКВИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ". City History, Culture, Society, № 10 (3) (17 листопада 2020): 21–40. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.10.021.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення будівельної еволюції Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври охоплює багато важливих аспектів, що потребують серйозних архітектурних, археологічних та бібліографічних досліджень. Насамперед це виявлення і аналіз фактів, які б могли відповісти на питання про час її будівництва та початкове функціональне призначення. Висновки та припущення, подані в статті, вперше ґрунтуються не тільки на матеріалах із літературних та графічних джерел, а насамперед на натурних дослідженнях та візуальному обстеженні Троїцької надбрамної церкви. Спираючись на матеріали наукових архітектурних та археологічних досліджень, аналізуючи результати візуального обстеження, автор доходить висновку, що початково Троїцька надбрамна церква будувалася у єдиній оборонній лінії Печерського монастиря, як захисна споруда. Вона поєднувала в собі дві функції: культову і оборонну. Спочатку до неї підходила оборонна стіна у вигляді стовп’я, яку у другій половині ХІІ ст. було замінено на кам’яний мур. Саме з бойового рівня цих оборонних стін початково здійснювався вихід на другий оборонний поверх захисної башти над головною проїзною монастирською брамою. Спираючись на виявлені під час натурних досліджень беззаперечні факти (залишки будівельних конструкцій, їх конфігурацію та розташування), автор стверджує, що початково Троїцька надбрамна церква будувалася як оборонна триповерхова башта. На першому поверсі башти, в її центральній частині був проїзд, а у бокових частинах – господарські приміщення та оборонні бойові настили для захисту монастиря під час облоги. Другий поверх сполучався з бойовими рівнями прилеглих захисних монастирських стін та третім бойовим поверхом башти. Перекриття над другим поверхом башти – плоскі дерев’яні по дерев’яних балках та цегляних арках. На обстеження стін із метою пошуку початкових гнізд від дерев’яного перекриття між імовірними другим і третім початковими поверхами. третьому поверсі башти розташовувалася маленька Троїцька церква. Церква мала один неф і одну апсиду. У статті представлені гіпотетичні реконструкції планів поверхів, загальних виглядів фасадів та розрізів Троїцької надбрамної церкви на початковий будівельний період. Зважаючи на неможливість застосування традиційних методів наукових архітектурних натурних досліджень безпосередньо в інтер’єрі Троїцької церкви, автор пропонує застосувати прилади георадарної зйомки для обстеження стін із метою пошуку початкових гнізд від дерев’яного перекриття між імовірними другим і третім початковими поверхами.
4
Султанбекова, А. К., А. В. Митусов, А. Азами та Ж. М. Сагинтаев. "Кяризы и перспективы их современного использования в Казахстане". Central Asian Journal of Water Research 7, № 2 (2021): 97–120. http://dx.doi.org/10.29258/cajwr/2021-r1.v7-2/97-120.rus.
Повний текст джерелаАнотація:
Кяриз (кариз, канат) – одна из древних систем водоснабжения в засушливых регионах. Главным достоинством кяризов является естественный сбор грунтовых вод, идущих с гор, и транспортировка этой воды к орошаемым полям. Целью данной статьи является внедрение в среду центральноазиатских гидрологов, гидрогеологов и аграриев идеи о возможностях использования технологий и сооружения кяризов в наши дни на примере соседних стран и древнего городища Сауран в Туркестанской области Казахстана. В результате работы по космоснимкам были дешифрированы три кяриза в районе Саурана. На основе цифровой модели рельефа был проведен их геоморфологический анализ в специализированной ГИС «Эко»; рассчитаны значения максимальной площади сбора (МПС) материнского колодца (начало кяриза). В результате выявлено, что сами кяризы расположены в водораздельной области с низкой МПС. Однако материнские колодцы находятся в непосредственной близости от зон с большими значениями МПС. 300 га было достаточно для сбора грунтовых вод, обеспечивавших питание всей ирригационной системы в древности. Современные примеры стран-соседей и археологические объекты на территории Казахстана доказывают возможность применения технологии кяризов в современных условиях. Внедрение данной практики позволит ввести в сельскохозяйственный оборот земли предгорных районов Южного Казахстана и исключить потери воды на испарение при хранении и транспортировке.
5
Толбатов, Андрей, Александр Шандыба та Геннадий Смоляров. "ПРИМЕНЕНИЕ МЕТОДОВ ЛАГРАНЖА ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ В ВОДНЫХ СИСТЕМАХ". Modern engineering and innovative technologies, № 03-01 (10 квітня 2017): 30–36. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-03-01-021.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються оборотні системи водопостачання з точки зору раціонального використання води і комплексної обробки осадів. Оптимізаційна проблема стосується ряду окремих елементів, що повинні функціонувати, як ефективні частини подібних систем. Щоб
6
Романенко, Євген. "КРОК НАЗУСТРІЧ НАТО". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 220–32. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-220-232.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначено, що російська окупація Криму, дестабілізація схід- ної України і провокації, які Росія влаштовує в повітряному просторі країн – учасниць ЄС, підірвали систему безпеки, встановлену після холодної війни. Існує загроза військової атаки і окупації території Європи. Водночас озбро- єні контрабандисти переправляють велику кількість нелегальних мігрантів через Середземне море і джихадисти постійно здійснюють нові теракти. До- ведено, що в Європі лише українська армія має досвід ведення бойових дій з російськими військами, тому вона може бути корисною для нового оборон- ного об’єднання. Тож політичне та військове керівництво країни отримало б користь, запропонувавши Постійному структурованому співробітництву з питань безпеки та оборони (PESCO) військове партнерство для співпраці у сфері оборони з країнами – членами ЄС, як це вже зробила Грузія.
Схарактеризовано, що на відміну від попереднього рамкового закону, який носив переважно декларативний характер і складався лише з 12 ста- тей, ухвалений Закон України “Про національну безпеку України” забезпе- чує більш чітке регулювання дій Української держави з протидії зовнішній і внутрішній агресії. Визначено вичерпний перелік та компетенцію держав- них органів та військових формувань, які за це відповідальні. Ці органи фор- мують сектор безпеки і оборони.
Крім того, закон замислювався як рамковий, тому для реалізації всього йо- го потенціалу потрібна робота над іншими законопроектами, які будуть уточ- нювати й розвивати ідеї закону про нацбезпеки. Для цього необхідно прийня- ти або внести зміни до шести законів. Йдеться про нові закони: про СБУ; про створення комітету ВРУ для контролю над СБУ і органами розвідки; про роз- відувальну діяльність; про прозорість закупівель у сфері безпеки й оборони; внесення змін до закону про державну таємницю.
7
Трещевский, Юрий Игоревич, Виталий Александрович Новиков та Алина Геннадьевна Малугина. "ДИНАМИКА ЭКОЛОГО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ РОССИЙСКИХ РЕГИОНОВ – СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ". Современная экономика: проблемы и решения 8 (20 вересня 2020): 137–48. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.8/2418.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: установление взаимосвязей состояния эколого-экономической активности российских регионов с динамикой показателей, характеризующих их социальную, экономическую и экологическую подсистемы. Обсуждение: в процессе исследования использованы официальные статистические данные о состоянии показателей социальной, экономической и экологической подсистем регионов. Для обработки данных использованы методы корреляционно-регрессионного, кластерного и сравнительного анализа. Результаты: в результате кластерного анализа установлено, что регионы России по уровню эколого-экономической активности достоверно агрегируются в пять достаточно однородных групп. Анализ десяти показателей развития регионов-представителей наиболее и наименее активного кластеров показал, что по ряду показателей не существует достоверно установленных различий между ними. В то же время достаточно определенно зафиксирована более предпочтительная динамика активного региона по показателям: численность населения; ВРП на душу населения; объем оборотной и последовательно используемой воды; сброс загрязненных сточных вод. Изменения в любой группе показателей в тех случаях, когда возможно их сравнение, демонстрирует более предпочтительное состояние активного региона.
8
Степанова, Татьяна Викторовна, Павел Олегович Бочаров, and Алёна Витальевна Погорелова. "IMPLEMENTATION OF AQUAPONICS IN ARTIFICIAL POOLS FOR GROWING CARP AND STURGEON FISH." Housing and utilities infrastructure, no. 3(18) (September 29, 2021): 57–64. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.18.3.006.
Повний текст джерелаАнотація:
Показана актуальность проблемы, связанной с особенностями ведения рыболовного хозяйства и растениеводства в условиях неблагоприятного климата, ограниченных территорий. Приведено описание опыта по внедрению аквапоники в схему выращивания осетровых и карповых рыб в искусственных бассейнах с использованием оборотной воды, включающую узлы очистки. В ходе исследования была разработана установка, принцип работы которой может быть использован, как решение проблематики выращивания рыб и растений в искусственно созданных условиях. Определены и описаны узлы фильтрации и очистки воды. Приведены показатели воды, показывающие работоспособность и эффективность установки. Проведено сравнение показателей оборотной воды при проведении опытов по выращиванию карповых и осетровых рыб. Приведены результаты экспериментального исследования скорости роста растений в аквапонной установке с использованием различных субстратов и воды. Выявлены преимущества проращивания семян растений при использовании оборотной воды из рыбоводного бассейна в сравнении с использованием водопроводной воды. We demonstrated the relevance of the problem associated with the difficulty of fishing and plant growing in an unfavorable climate, limited territories. We described the experience of introducing aquaponics into the scheme of growing sturgeon and carp fish in artificial pools using circulating water, including purification units. In the course of the study we developed an installation, the principle of operation of which can be used as a solution to the problem of growing fish and plants in artificially created conditions. As well we identified and described the nodes of water filtration and its purification. We demonstrated indicators of water that show the operability and efficiency of the installation. We also carried out comparison of indicators of circulating water during experiments with growing carp and sturgeon fish. As well we made a comparison of the efficiency and growth rate of plants in an aquaponic installation using various substrates and water. The advantages of germination of plant seeds with the use of circulating water from the fish-breeding basin in comparison with the use of tap water have been revealed.
9
Шандыба, Александр. "ДИФФЕРЕНЦИРОВАННАЯ ОЧИСТКА ЦИРКУЛЯЦИОННОЙ ВОДЫ В СИСТЕМАХ ОБОРОТНОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ". Modern engineering and innovative technologies, № 09-01 (29 жовтня 2018): 32–39. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-09-01-036.
Повний текст джерелаАнотація:
В современных производствах широкое применение нашли главным образом локальные одно- и двухступенчатые оборотные системы в режиме с продувкой циркуляционного контура и/или с использованием реагентов. Характерным примером дифференцированного накопления и
10
Karpchuk, Natalia, Andrii Morenchuk та Andrii Junior Morenchuk. "ЗАГРОЗИ РЕГІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ЯПОНІЇ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 206–20. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-206-220.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу офіційних щорічних звітів японських урядових структур – Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ ("Біла книга оборони", "Дипломатична синя книга") визначено основні актуальні загрози в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні для безпеки сучасної Японії. Особлива увага приділяється військовим розробкам та діям безпосередніх сусідів Японії. Проаналізовано ключові тенденції у військовій політиці Китаю, Північної Кореї та Російської Федерації, які створюють напруженість у відносинах з Японією та є причиною дестабілізації у регіоні. Виділено ключові заходи, вжиті японським керівництвом для протидії цим загрозам. Визначено, що навколо Японії зосереджені держави, що мають значний військовий потенціал як у кількісному, так і в якісному відношенні. Спостерігаються чіткі тенденції щодо подальшого збільшення військових ресурсів та активізації діяльності збройних сил регіону. Це змушує керівництво країни шукати нові підходи до вирішення проблем безпеки. У грудні 2013 року була затверджена стратегія національної безпеки. Основною метою стратегії є забезпечення миру, стабільності та процвітання міжнародного співтовариства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з позицій активного пацифізму. У грудні 2018 року на конференції Радою національної безпеки та Кабінетом Міністрів Японії була затверджена Головна програма національної оборони. Вона визначає військовий потенціал та необхідний рівень оборони Японії протягом наступних десяти років. До числа запланованих заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності, належать: збільшення можливостей у таких нових областях, як космос, кіберпростір та електромагнітний простір; збільшення військово-морських та повітряних сил, нарощування потенціалу засобів повітряної атаки, протиповітряної та протиракетної оборони, мобільного розгортання та інших традиційних видів оборони; підвищення оборони шляхом резервування запасів боєприпасів та палива; безпека маршрутів морського транспорту та всіх важливих інфраструктур; посилення ключових складових оборонного потенціалу за рахунок збільшення людського потенціалу та спроможності технологічних та промислових баз, а також перегляду технічного оснащення тощо. Констатується, що зараз можна фіксувати лише основні тенденції в процесі розробки концепції оборони і виділити ключові напрямки в яких вона може рухатись. У той же час фіксується зростання військового елементу в стратегії національної безпеки Японії на сучасному етапі.
11
Руденко, Микола, Олена Кравченко, Ярміла Ткаль та Тетяна Мельник. "Удосконалення обліку доходів виробничих підприємств: прикладні аспекти". Фінансовий простір, № 4(44) (28 грудня 2021): 163–71. http://dx.doi.org/10.18371/fp.4(44).2021.163171.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено аналіз прикладних аспектів обліку доходів виробничих підприємств. Визначено, що класифікація доходів підприємств має відповідати двом базовим критеріям: вона має бути теоретично обґрунтованою та застосування її на практиці визначається виробничою чи обліковою необхідністю підприємства. Розроблено робочий план рахунків до субрахунків 26, 701 для обліку доходів від реалізації продукції, а також оборотну відомість для комплексного моніторингу виробленої та реалізованої готової продукції за робочим планом рахунків.
12
Ольховский, Д. В., А. В. Зайцев, А. В. Шалимов та С. А. Бублик. "РАЗРАБОТКА СИСТЕМЫ ДООХЛАЖДЕНИЯ ОБОРОТНЫХ ЗАСОЛЕННЫХ ВОД СИЛЬВИНИТОВОЙ ОБОГАТИТЕЛЬНОЙ ФАБРИКИ". Горное эхо, № 3 (2021): 100–105. http://dx.doi.org/10.7242/echo.2021.3.18.
Повний текст джерела
13
Кушнір, Вікторія Олександрівна, та Ірина Володимирівна Іжутова. "ІСТОРИКО-РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ У СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ". Військово-науковий вісник, № 35 (11 травня 2021): 3–17. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.3-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зроблено історико-ретроспективний аналіз формування та розвитку системи стратегічних комунікацій у секторі безпеки і оборони України та запро-поновано напрямки розвитку державного механізму стратегічних комунікацій (далі – СК) на основі унікального досвіду, отриманого під час роботи у районі бойових дій в ході Антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил та досвіду держав – членів НАТО. Проаналізовано специфіку й ефективність найпоширеніших форм комунікацій у Міністерстві оборони та Збройних Силах України, обґрунтовано шляхи удосконалення державного механізму СК у секторі безпеки і оборони України. Особливістю війни гібридного типу є те, що вона добре замаскована і націлена не на фізичне захоплення усієї країни, а на отримання контролю над державою, який досягається через вплив на населення, політиків, бізнес, силові структури. Тому протидія гібридним загрозам вимагає уваги до підвищення стійкості всього суспільства. Базою джерел дослідження стали наукові праці щодо СК, нормативно-правова база та досвід роботи за напрямом СК.Ключові слова: система стратегічних комунікацій, сектор безпеки і оборони України, історія розвитку стратегічних комунікацій в Україні.
14
Николаева, Л. А., та Р. Я. Исхакова. "Очистка оборотных и сточных вод ТЭС от нефтепродуктов модифицированным шламом водоподготовки". Теплоэнергетика, № 6 (2017): 72–78. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363617060042.
Повний текст джерела
15
КЛАЧКО, Володимир, Сергій БІЛЯВЕЦЬ, Олександр ДІДЕНКО та Юрій ДЕМ’ЯНЮК. "СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТАНДАРТІВ НАТО". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (20 квітня 2022): 90–104. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.958.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено результати досліджень, публікацій та нормативно-правових актів, у яких розкриваються стан, проблеми та перспективи трансформації військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО. З’ясовано, що удосконалення системи військової освіти є на часі, оскільки вона є важливим компонентом сектору безпеки і оборони України і забезпечує Збройні Сили, інші військові формування та окремі складові сектору безпеки та оборони, зокрема Національну гвардію України та Державну прикордонну службу України, офіцерським складом. Особливістю системи військової освіти України є те, що вона інтегрована у загальнодержавну систему освіти і регулюється як нормативними документами з питань загальної освіти, так і відомчими нормативно-правовими актами. Трансформація військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО передбачає створення єдиної уніфікованої системи підготовки персоналу для сил оборони з урахуванням досвіду держав-членів НАТО та досягнення сумісності зі збройними силами цих держав, а також формування ефективної системи професійної військової освіти, яка інтегрована в державну систему освіти. Дослідження систем професійної військової освіти країн-членів НАТО показує, що за зовнішньої схожості вони мають низку суттєвих відмінностей щодо поєднання професійної військової підготовки та освіти, термінів здобуття освіти або проходження підготовки. Для України, як і для європейських країн-членів НАТО, характерним є те, що освітні програми побудовані на європейській кредитно-трансферній системі (ECTS), для якої характерними є триступенева система вищої освіти. Тому за нинішніх умов важливим є поєднання і врахування в системі військової освіти як вимог європейськоїкредитно-трансферної системи, так і норм і правил, передбачених стандартами НАТО. З’ясовано, що трансформація військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО може супроводжуватися певними негативними явищами, що потрібно врахувати на етапі розробки та обґрунтування концепції військової освіти та її нормативного забезпечення. У процесі трансформації військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО важливо врахувати також особливості функціонування окремих складових сектору безпеки і оборони.
16
Саблій, Л. А., М. С. Коренчук та С. В. Кононцев. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ РОТОРНИХ АЕРАТОРІВ ПРИ ОЧИЩЕННІ ВОДИ У СИСТЕМАХ З ОБОРОТНИМ ВОДОПОСТАЧАННЯМ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Technical Science Series 120, № 2 (3 липня 2018): 56–61. http://dx.doi.org/10.30857/1813-6796.2018.2.6.
Повний текст джерела
17
(Sergey A. Shevelev), Шевелев Сергей Анатольевич, та Зяблова Наталия Николаевна (Natalia N. Zyablova). "О ВЛИЯНИИ ПРОЦЕССОВ ИСПАРЕНИЯ ВОДЫ НА ЭФФЕКТИВНОСТЬ ОХЛАЖДЕНИЯ В ГРАДИРНЯХ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 3 (26 березня 2019): 217–24. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/3/180.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлены результаты теоретического исследования охлаждения капель воды при их движении в потоке холодного воздуха в условиях, характерных для башенных градирен большой производительности, и результаты численного анализа распределений температуры по радиусу капель. Вследствие больших перепадов температур и значительных скоростей движения в рассматриваемой системе распределение температур внутри капель принято изменяющимся по радиусу. Учтено повышение влажности воздуха в пристеночной области за счет испарения воды. Полученная система нестационарных дифференциальных уравнений в частных производных решена методом конечных разностей с использованием неявной четырехточечной разностной схемы. Решение задачи с подвижной границей проведено методом ловли фронта в узел пространственной сетки. Для решения нелинейных уравнений применялся метод итераций. Цель работы – численная оценка вклада процессов конвективного и испарительного охлаждения в формирование температурного поля капли воды в условиях, типичных для современных градирен. Анализ проведен для двух характерных значений температуры окружающего воздуха, соответствующих летнему и зимнему периодам года. Выполнен анализ влияния охлаждения капель за счет испарения воды и теплопроводности. Получены распределения температуры по радиусу для различных значений характерных размеров капель. Показано, что изменение радиуса для всего диапазона характерных размеров капель за время их полета составляет менее 0,73 % и не оказывает значительного влияния на величину охлаждения воды в градирне. Установлено, что поглощение теплоты испарением играет важную роль в формировании распределения температур в каплях оборотной воды на выходе из градирен. Показано, что при отрицательных температурах наружного воздуха чрезмерное дробление капель является нецелесообразным.
18
Alashkevich, Iurij Davydovich, Mikhail Semenovich Lur'e, Ol'ga Mihajlovna Lur'e та Aleksandr Sergeevich Frolov. "ДОСТОВЕРНОСТЬ МОНИТОРИНГА ОБОРОТНЫХ ВОД ЦЕЛЛЮЛОЗНО-БУМАЖНОГО ПРОИЗВОДСТВА С ПОМОЩЬЮ ПОГРУЖНЫХ ВИХРЕВЫХ РАСХОДОМЕРОВ". chemistry of plant raw material, № 3 (11 квітня 2017): 185. http://dx.doi.org/10.14258/jcprm.2017031787.
Повний текст джерела
19
А.С., Пушнов. "Влияние гидравлического сопротивления регулярных насадок на эффективность процесса испарительного охлаждения оборотной воды в градирнях". Теплоэнергетика 2013, № 6 (2013): 47–49. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363613060088.
Повний текст джерела
20
Бульон, В. В. "БИОТИЧЕСКИЙ ПОТОК ВЕЩЕСТВА И ЭНЕРГИИ В СИСТЕМЕ “ОЗЕРО И ЕГО ВОДОСБОР”, "Успехи современной биологии"". Успехи современной биологии, № 5 (2018): 503–15. http://dx.doi.org/10.7868/s0042132418050071.
Повний текст джерелаАнотація:
Для оценки потока вещества и энергии в озерной экосистеме, находящейся в окружении наземной растительности, разработана балансовая модель, состоящая из двух связанных между собой субмоделей. Первая из них имитирует первичную продукцию на водосборной площади и поступление фосфора с водосбора в водную среду, вторая - биотический поток энергии в озере. Входные параметры обобщенной модели - географические координаты озера, модуль стока, удельный водосбор, цветность воды в притоке, содержание фосфора в атмосферных осадках, средняя и максимальная глубина. Из биотических факторов в список входных параметров входят суточное ассимиляционное число хлорофилла a фитопланктона, скорость оборота наземной фитомассы и биомассы ключевых групп гидробионтов, эффективность их роста и коэффициенты распределения потока энергии между трофическими звеньями. Дан прогноз биомассы и годовой продукции наземной растительности, первичных продуцентов, редуцентов и консументов, включая рыб, в некоторых озерах гумидной зоны Европейского континента.
21
Bal'chugov, Aleksey, and Borislav Kustov. "DEVELOPMENT OF A HEAT EXCHANGE DEVICE FOR COOLING RETAIL WATER WITH ATMOSPHERIC AIR." Modern Technologies and Scientific and Technological Progress 2020, no. 1 (June 16, 2020): 9–10. http://dx.doi.org/10.36629/2686-9896-2020-1-9-10.
Повний текст джерелаАнотація:
A new design of a heat exchanger for cooling circulating water with atmospheric air is proposed. Compared to cooling towers, the new unit eliminates the loss of recycled water and ensures high heat transfer rates
22
Балух, Олексій. "Буковинські землі у контексті російсько-швецьких та російсько-турецьких конфліктів початку XVIII ст." History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University 1, № 51 (3 березня 2021): 6–16. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.51.6-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Початок XVIII ст. виявився досить напруженим для буковинських земель, які стали ареною протистояння могутніх держав – Швеції, Росії, Порти і Речі Посполитої. За час Північної та російсько-турецької війн 1710-1713 рр. територія Буковини неодноразово ставала ареною запеклих боїв. Для Росії вона була своєрідним вікном у Європу, а для Туреччини становила інтерес через свої оборонні споруди, а саме Хотинську фортецю. Таким чином, перебування шведських, козацьких, російських і турецько-татарських військ на території Буковині у 1709-1711 рр. негативно вплинуло на воєнно-політичне становище в краї, призвело до чималих демографічних втрат, запустіння населених пунктів, зубожіння місцевого населення та його переселення за межі Молдавії.
23
Podoplelov, E. V., A. E. Prudskikh, and A. I. Dement'ev. "IMPROVING THE EFFICIENCY OF CIRCULATING WATER COOLING USING AN ABSORPTION CHILLER." Modern Technologies and Scientific and Technological Progress 1, no. 1 (April 15, 2019): 69–70. http://dx.doi.org/10.36629/2686-9896/2019-1-1-69-70.
Повний текст джерела
24
Слобода, А. В., Ф. Ф. Миннигулов та И. Ф. Садретдинов. "Опытно-промышленные испытания реагентов для подготовки оборотной воды на водооборотном узле № 627 НПЗ ОАО «Газпром нефтехим Салават»". Oil and Gas Business, № 2 (квітень 2014): 223–41. http://dx.doi.org/10.17122/ogbus-2014-2-223-241.
Повний текст джерела
25
Usmonov, Nizomzhon O., and Khayrilla S. Isakhodjayev. "Improving the Circulating Water Cooling Efficiency in Evaporative Fluidized-bed Coolers." Vestnik MEI 2, no. 2 (2019): 37–42. http://dx.doi.org/10.24160/1993-6982-2019-2-37-42.
Повний текст джерела
26
Pestryak, I. V. "Development and justification of efficient methods for recycling water conditioning at processing plants." MINING INFORMATIONAL AND ANALYTICAL BULLETIN 7 (2018): 153–59. http://dx.doi.org/10.25018/0236-1493-2018-7-0-153-159.
Повний текст джерела
27
Yalova, А. M., and N. V. Bondar. "Introduction of Reagent Acidity Adjustment Installations of Return Water of Heat and Energy Equipment of Metallurgical Enterprise." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 156, no. 3 (2021): 24–31. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2021-156-3-24-31.
Повний текст джерела
28
Юркевич, Николай Викторович, Наталия Викторовна Юркевич, Вадим Николаевич Гуреев та Николай Алексеевич Мазов. "ПРОБЛЕМЫ КОНТРОЛЯ ФИЛЬТРАЦИИ ВОД ЧЕРЕЗ ГИДРОТЕХНИЧЕСКИЕ СООРУЖЕНИЯ В УСЛОВИЯХ ВЕЧНОЙ МЕРЗЛОТЫ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 4 (20 квітня 2020): 126–38. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/4/2600.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность работы обусловлена экологическими рисками в связи с техногенным растеплением многолетнемерзлых грунтов в местах складирования отходов горно-добывающих предприятий в условиях Крайнего Севера. Цель: анализ мирового опыта по проблемам деградации мерзлоты, развития фильтрационных каналов в трещиноватых тектонических зонах, влекущих утечки оборотных вод из хвостохранилищ горно-обогатительных предприятий, и поиску технологических решений, направленных на снижение фильтрационного потока и предотвращение экологических проблем. Методы: ретроспективный анализ публикаций, отобранных в результате поиска в отечественных и международных библиографических базах данных, включая реферативный журнал ВИНИТИ РАН, Российский индекс научного цитирования и библиографический указатель Scopus компании Elsevier, с 2000 г. по настоящее время. Результаты. Контроль и предотвращение фильтрации вод через плотины хвостохранилищ горно-обогатительных предприятий и прилегающий горный массив в условиях вечной мерзлоты осуществляется преимущественно при помощи мероприятий по управлению температурным режимом грунтов, сооружению противофильтрационных экранов и завес, использования тампонажных технологий. Основные освещенные в литературе методы тампонажа включают использование растворов на основе портландцемента, облегчающих добавок (алюмосиликатные микросферы), расширяющего компонента и жидкости затворения (раствор хлористого кальция); тампонажных смесей на основе гипса, бруситового каустического порошка, сернокислого магния, торфа. Перспективным направлением в разработке противофильтрационных мероприятий на предприятиях, расположенных в районах Севера и вечной мерзлоты, является использование криогелей, создающих завесу, которая упрочняется при замораживании и оттаивании. Анализ публикаций за период с 2000 г. по настоящее время показал, что несмотря на актуальность проблемы утечек фильтрационных вод на хвостохранилищах горнодобывающих предприятий, отмечается ограниченность опубликованных разработок и недостаток технической литературы по этому направлению.
29
(Nadezhda V. Vadulina), Вадулина Надежда Вячеславовна, Абдрахманов Наиль Хадитович (Nail Kh. Abdrakhmanov), Федосов Артем Васильевич (Artem V. Fedosov) та Бадртдинова Ильзида Илсуровна (Ilzida I. Badrtdinova). "РАЗРАБОТКА СПОСОБА УТИЛИЗАЦИИ ОТХОДОВ ГОРНО-ОБОГАТИТЕЛЬНЫХ КОМБИНАТОВ СОЗДАНИЕМ АКТИВНЫХ ФИЛЬТРУЮЩИХ ОБЕЗЖЕЛЕЗИВАЮЩИХ МАТЕРИАЛОВ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 329, № 11 (11 квітня 2019): 37–43. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2018/11/207.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования обусловлена тем, что техногенные образования в виде отвалов горно-обогатительных комбинатов являются причиной безвозвратных потерь природных сырьевых ресурсов, отчуждения земель из сельскохозяйственного оборота и загрязнения огромных территорий. Утилизация отходов горно-обогатительных и горнодобывающих предприятий считается одной из труднорешаемых задач Уральских регионов. Вследствие этого на сегодняшний день возникла необходимость в разработке технологии, которая смогла бы обеспечить эффективную переработку отходов горно-обогатительных комбинатов и вовлечение ценных сырьевых компонентов, до этого не утилизировавшихся отходов обогащения в производственный цикл. Одним из перспективных направлений на сегодняшний день является возможность использования отходов предприятий с получением товарного продукта. Цель исследования: разработать способ утилизации отходов горно-обогатительных комбинатов, а именно осадков хвостохранилищ горно-обогатительных комбинатов, депонированием их в искусственные фильтрующие материалы в максимальном количестве. Объекты: химические и физико-механические характеристики разработанных материалов, качество сточной воды, зависимость качества очистки от состава искусственных фильтрующих материалов. Методы: анализ фильтрующих элементов на основе отходов горно-обогатительного комбината, на прочность и износоустойчивость методом истирания; исследование фильтрующей способности разработанного фильтрующего элемента, в состав которого в определенных соотношениях входят отходы горно-обогатительного производства, жидкое стекло и кремнефтористый натрий. Представлена таблица эффективности обезжелезивания сточной воды на данном материале и математические модели продолжительности процесса фильтрования и эффекта подщелачивания. Приведены методы удаления железа с помощью природных фильтрующих материалов и искусственных фильтрующих материалов, содержащих отходы хвостохранилищ и отвалов горно-обогатительных комбинатов. Результаты. Приведен способ утилизации осадков хвостохранилищ горно-обогатительных комбинатов, определены факторы, влияющие на эффективную утилизацию отходов горно-обогатительных предприятий в фильтрующие материалы, исследованы физико-химические и фильтрационные свойства полученных материалов, определен состав фильтрующего элемента с максимальным содержанием отхода.
30
Epshtein, S. I., S. E. Nikulin, Yu A. Shliakhova, and A. I. Kondratenko. "APPLICATION OF SODA IN STABILIZATION WATER TREATMENT IN REVERSE CYCLES OF WATER SUPPLY OF GAS-CLEANED UNITS OF BOFS." Ecology and industry, no. 2 (2019): 51–60. http://dx.doi.org/10.35477/2311-584x.59.51-60.
Повний текст джерела
31
Mariakhin, M. A., М. К. Krapivina, A. P. Varlakov, A. V. Germanov, and G. A. Varlakova. "Processing method for recycled uranium-containing water from radioactively contaminated soils treated by hydroseparation." Radioactive Waste 14, no. 1 (2021): 19–27. http://dx.doi.org/10.25283/2587-9707-2021-1-19-27.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper focuses on a method used to process the water from the treatment of uranium-contaminated soil resulting from the operation of JSC "AECC" sublimation facilities by hydroseparation, in particular, on its development and testing results. During the tests, the feasibility of recycled water treatment was demonstrated both suggesting the use of membrane and ion exchange methods with process parameters of the treatment stages identified. The study shows the possibility of producing uranium-containing materials in the form of ammonium polyuranates as secondary products of recycled water processing. A schematic diagram of recycled water purification following hydroseparation treatment of soil excluding the generation of radioactive waste was developed based on the results of the research.
32
Задавина, Е. С., Ю. А. Рязанова, А. В. Папин та А. Ю. Игнатова. "ОБЗОР ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ И ОБОРУДОВАНИЯНА ПРЕДПРИЯТИЯХ УГЛЕДОБЫЧИ И УГЛЕПЕРЕРАБОТКИ". Ползуновский вестник, № 2 (4 липня 2018): 102–6. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2018.02.019.
Повний текст джерелаАнотація:
Деятельность практически любого производства сопровождается образованием неликвидной продукции. Ввиду этого возникает необходимость в её утилизации или переработке. Отходы предприятий, занятых в обогащении, транспортировке и переработке угля, могут стать отличной основой для производства композиционных видов топлив. В данной статье описаны альтернативные виды композиционных топлив на основе углеродсодержащих тонкодисперсных отходов, их отличительные особенности. Работа газопылеочистных установок требует наличия специального оборудования, которое снижает количество пылевых выбросов. Это необходимо для снижения как техногенного воздействия на окружающую среду, так и потерь полезного продукта при технологических операциях. В статье описаны некоторые методы по снижению газопылевых выбросов в атмосферу, оборудование и получаемые при этом продукты. Описано несколько методов сушки готового продукта, благодаря чему в разы возрастает стоимость продукта. Например, технология – короткоцикловой наносушки «Кронос» или с применением гипербар-фильтров с подачей пара «Hi-Bar». В статье описаны и технологии очистки оборотной воды после флотации твёрдых полезных ископаемых. Возможность экономии ресурсов, создания нового продукта на основе отработанного сырья являются весьма привлекательными аспектами.
33
Sloboda, A. V., F. F. Minnigulov, and I. F. Sadretdinov. "Pilot tests reagent for the preparation of recycled water on site water circulation No. 627 NPZ JSC "Gazprom neftekhim Salavat"." Oil and Gas Business, no. 2 (April 2014): 242–59. http://dx.doi.org/10.17122/ogbus-2014-2-242-259.
Повний текст джерела
34
Харченко, Иван Семенович, Лана Ивановна Харченко, Дарья Евгеньевна Иванова та Вячеслав Евгеньевич Иванов. "СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ – РАДИКАЛЬНЫЙ ПУТЬ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 8 (29 грудня 2020): 161. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-8-161-166.
Повний текст джерелаАнотація:
Экологические проблемы сложны и многообразны, отличаются широтой и неопределенностью, носят всеобъемлющий, глобальный характер. В настоящее время практически нет страны, где бы вопросы взаимодействия в системе «человек – природа – общество» не стояли столь остро и актуально. Сегодня на земле живет более 7 млрд человек. Им нужны чистый воздух, вода, продукты питания, жилье, энергия, различные товары и другие блага. Все это требует неуклонного роста производства, расширения хозяйственной деятельности и вовлечения в ее оборот во всевозрастающих масштабах природных ресурсов. Под воздействием данных процессов меняется среда обитания. Экосистема подвергается постоянному давлению. Возникает реальное противоречие между необходимостью экономического развития и его отрицательным влиянием на природу. Негативные последствия этого противоречия принимают конкретные формы. Ежегодно мировая экономика теряет 5,1 трлн долл. из-за преждевременных смертей от загрязнения воздуха. Это примерно вдвое больше ВВП Великобритании. В бедных государствах дети младше пяти лет умирают из-за загрязнения воздуха в 60 раз чаще, чем в богатых [19, c. 126]. Цель работы: показать, что для решения экологических проблем требуются не отдельные усилия, а целый комплекс мер экономического, административного, организационно-технического и финансового порядка. Метод или методология проведения работы: основополагающим для предпринимаемого исследования является описательный метод, включающий прием наблюдения, сопоставления и обобщения. Результаты: доказать, что экономика, в основе которой лежали традиционные, ресурсопожирающие технологии, развивалась по циклу: «ресурсы – производство – потребление – отходы», однако в настоящий момент необходимо сформировать замкнутую систему: «ресурсы – производство – потребление – ресурсы». Область применения результатов: полученные результаты целесообразно применять экономическими субъектами, осуществляющими природоохранную деятельность, в том числе и экологический надзор.
35
Кривенко, Ю., та Н. Адаховська. "Право власності релігійних організацій: теоретичні та практичні аспекти". Юридичний вісник, № 1 (31 липня 2020): 70–76. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1562.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються як теоретичні, так і практичні питання права власності релігійних організацій, із коротким використанням історичних прикладів. Спори та дискусії щодо права власності релігійних організацій не тільки не вщухають, але навпаки, набирають нової сили, втягуючи в круговорот суперечностей вчених і практиків, враховуючи те, що існує багато так званих «важких» питань, які необхідно вирішувати, а саме, питання, що стосуються права власності на землю та культові споруди.
Релігійні організації мають чималу власність, доходи, беруть участь у цивільному обороті і є суб'єктами права власності.
Відповідно до норм цивільного законодавства релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності.
На праві власності їм належить майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом. У власності релігійних організацій може бути також майно, що знаходиться за межами України.
Під правом власності релігійних організацій слід розуміти право добровільного, організаційно оформленого, постійно діючого об'єднання віруючих, яке базується на єдності віросповідання, культовій, обрядовій практиці, створеного ними для задоволення своїх релігійних і пов'язаних із ними потреб, інтересів і проведення необхідної для нього відповідної діяльності на будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення діяльності релігійної організації, яке вона здійснює відповідно до закону, маючи визначені ним обмеження.
Однак у нашому дослідженні питання щодо предметів культу, що належать на праві власності релігійним організаціям, не розглядалося.
На основі аналізу різних думок, висловлених у науковій літературі, а також положень цивільного законодавства робиться висновок про те, що власність релігійних організацій не належить ні до приватної, ні до колективної власності. Вона належить до інших форм власності з урахуванням особливого характеру привласнення майна, специфіки суб'єктного й об'єктного складу, а також змісту правовідносин власності. Деякі положення мають дискусійний характер і можуть слугувати базою для подальших наукових досліджень.
36
Vonsovych, O. S. "Зовнішній вимір безпекової політики України". Grani 18, № 10 (27 липня 2015): 69–73. http://dx.doi.org/10.15421/1715197.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження зовнішнього виміру безпекової політики України обумовлено необхідністю аналізу сучасного стану відносин з такими організаціями як Організація з безпеки та співробітництва в Європі та Організація договору про колективну безпеку, а також відносин в рамках Спільної європейської політики в сфері безпеки та оборони Європейського Союзу. Європейська інтеграція України означає включення її в світовий простір безпеки з країнами, з якими вона поділяє спільні цінності та принципи, не виключаючи при цьому співпраці в тому обсязі, що відповідає базовим національним інтересам України з країнами, які входять до інших систем колективної безпеки. Доведено, що діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ є важливим внеском в процес мирного вирішення конфліктних протиріч, а також допомагає розвивати демократичні принципи та засади зовнішньої політики. Визначено, що подальший розвиток конструктивного співробітництва нашої держави з Консультативною Місією ЄС в рамках СЄПБО надасть можливість покращити та підвищити рівень захищеності національних кордонів від зовнішніх викликів та загроз, а також допоможе пришвидшити процес інтеграції до європейського простору безпеки. Акцентовано увагу на тому, що на сьогоднішній день (з огляду на стан відносин з Росією) подальше співробітництво з ОДКБ може негативним чином позначитись на загальній безпековій ситуації в Україні і призвести до ще більшої напруженості у відносинах з Російською Федерацією.
37
Панова, О. "СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Юридичний вісник, № 4 (6 жовтня 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2213.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутністьі зміст системи суб’єктів, якіздійснюють державний контрольі нагляд у сфері охорони здоров’я.Здійснено аналіз сутності кате-горій «суб’єкт», «система» та«система суб’єктів». Сформованоавторське бачення системи суб’єк-тів, які здійснюють державнийконтроль і нагляд у сфері охорониздоров’я. З’ясовано, що зміст сис-теми суб’єктів, які здійснюютьдержавний контроль і нагляд усфері охорони здоров’я, може бутипредставлений шляхом поєднанняїї елементів – власне суб’єктів,а також зв’язків, з урахуваннямяких вона утворена (критеріївгрупової належності таких суб’єк-тів). В якості критеріїв, з ураху-ванням яких суб’єкти державногоконтролю і нагляду у сфері охорониздоров’я можуть бути розподіленіу відповідні групи, обрано обсягїхньої компетенції. Обґрунтовано,що залежно від такого критеріюсуб’єкти державного контролю інагляду у сфері охорони здоров’яможуть бути розділені на загаль-нодержавні, галузеві, спеціальні.З урахуванням цього системасуб’єктів державного контролюі нагляду у сфері охорони здо-ров’я може бути представленатаким чином: 1) загальнодер-жавні суб’єкти: Верховна РадаУкраїни, комітети Верховної РадиУкраїни, Уповноважений ВерховноїРади України з прав людини; Пре-зидент України, Рада національноїбезпеки та оборони; Кабінет Міні-стрів України; 2) галузеві суб’єкти:міністерства та інші центральніоргани виконавчої влади, провіднемісце серед яких посідають Мініс-терство внутрішніх справ Укра-їни, Міністерство розвитку громаді територій України, Міністер-ство соціальної політики України;3) спеціальні суб’єкти: Міністер-ство охорони здоров’я України,Державна служба України з лікар-ських засобів і контролю за нарко-тиками, Національна служба здо-ров’я України.
38
Бінар, Алеш. "УЧАСТЬ ЧЕХОСЛОВАКІВ У КИЇВСЬКІЙ БИТВІ 1943 р." Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (18 січня 2022): 110–31. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-110-131.
Повний текст джерелаАнотація:
Битва під Києвом належить до ключових моментів історії Другої світової війни, але вона також має своє значення в чеській та чехословацькій військовій традиції, оскільки 1-ша Чехословацька незалежна бригада брала участь у цій битві. Існування в СРСР чехословацьких збройних сил датується 1942 роком, коли перша чехословацька військова частина була сформована поблизу Самари на території сучасної Росії. Збільшення кількості чехословаків дозволило створити самостійну бригаду в 1943 році; як така, бригада складалася з піхоти (два батальйони), танків (один батальйон), артилерії (два батальйони) та інших підрозділів забезпечення. Його члени представляли непослідоване поєднання доль, навичок, політичних поглядів та національностей — наприклад, приблизно дві третини з них походили з території Підкарпатської Русі (сучасна Закарпатська область). Незважаючи на це, усі вони були віддані боротьбі за національну незалежність, а їхній бойовий дух був загалом високим.
Для наступу на Київ чехословакам було доручено здійснити штурм, як під- розділу другого порядку в лівому крилі, головного наступального напрямку. Таким чином, бригада була розгорнута протягом третього дня бою. Отже, з ранку 5 листопада 1943 р. чехословаки просувалися до Києва і близько 16:00. досягли його передмістя; тоді вони продовжили рух до центру міста приблизно навколо сучасного проспекту Перемоги. Там вони брали участь у жорсто- ких боях, особливо на фабриці «Більшовик», кінофабриці та в районі зоопарку; крім того, батальйон брав участь у бою у складі сучасного Національного університету оборони імені Івана Черняховського. До 18:00 вони виконали своє завдання, дійшовши до району Київського вокзалу. Рано вранці наступного дня вони просунулись далі на південний схід і близько 6:00 ранку прибули до Дніпра.
Коли Київ був звільнений, на чехословаків були покладені оборонні завдання в районі Василькова. Її два відокремлені спеціальні підрозділи танків і кулеметників, а також інженери брали участь у тактичних атаках в Черняхові та на південь від Василькова, до закінчення наступу на Київ 13 листопада 1943 р. Для виконання своїх завдань чехословаки мали 136 бойових втрат в період 6–13 листопада 1943 р.
Вищезазначене означає, що участь 1-ї чехословацької незалежної бригади у битві під Києвом належить до одного з найуспішніших боїв чехословацьких збройних сил на Східному фронті.
Битва під Києвом була не лише «місцем пам’яті» і, отже, важливою для формулювання воєнної традиції, але також мала своє місце в процесі набуття військових навичок; бойові дії в Києві були першими випадками, коли чехословаки брали участь у міській війні. Незважаючи на те, що вони не тренувались для цього і не були готові, вони досягли ряду бойових перемог, особливо завдяки тісній співпраці між підрозділами різних військових відділів.
Дослідження методологічно базується на процедурах архівних досліджень і як таке намагається описати хід подій; тим не менше, для цієї мети існують обмеження. Незважаючи на це, архівні ресурси, а також спогади учасників дозволяють отримати правдивий огляд ключових моментів та представити чехословацьку боротьбу також за принципами міської війни.
Ключові слова: битва під Києвом; 1-а Чехословацька незалежна бригада; Східний фронт; Друга світова війна; 1943; міська війна; військова традиція.
39
Чевердин, Юрий Иванович, В. А. Беспалов та Т. В. Титова. "Варьирование основных морфометрических характеристик черноземов Каменной Степи под влиянием антропогенного воздействия". Аграрная Россия, № 12 (18 грудня 2017): 3–10. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2017-12-3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Ежегодное интенсивное антропогенное влияние на почвенный покров приводит к заметному уменьшению мощности гумусового горизонта. Исследования проведены в Воронежской области в 2016 – 2017 гг. Оценено варьирование статистических показателей основных морфометрических свойств черноземов Каменной Степи. Для оценки длительного антропогенного влияния на почвенный профиль на плоском водоразделе заложен опытный участок площадью 2 га с наложением регулярной сетки скважин ручного бурения. Исследовали объекты (залежь, пашня, лесополоса), смежно расположенные на данном участке. Почва опытного участка представлена 4 подтипами черноземов: обыкновенным, типичным, выщелоченным и перерытым. Представлены материалы, характеризующие распределение основных морфометрических характеристик черноземов Каменной Степи. Показана детальная пестрота мощности темно-гумусового горизонта A, гумусового горизонта в целом, которая совпадает с нижней границей горизонта AB на ровном ключевом участке, типичном для центральной части черноземной зоны России. Рассчитаны статистические характеристики мощности гумусового горизонта, глубины вскипания как для объектов исследования, так и для различных подтипов черноземов. Наиболее заметно черноземы различаются по глубине появления сплошной пропитки карбонатами кальция (глубина вскипания изменяется от 1 до 95 см). Максимальные значения глубины вскипания отмечены на почвах залежи и под лесной полосой — 68 и 63 см соответственно. В результате интенсивного антропогенного влияния (обработка с оборотом пласта) глубина вскипания заметным образом уменьшается. Варьирование этого показателя обусловлено формой рельефа, роющей деятельностью животных, эрозионными процессами и сезонным изменением уровня грунтовых вод.
40
Kalyayev, Anatoliy. "ЄВРОПЕЙСЬКА КОЛЕКТИВНА ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ВОЄННОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇН ЄС". Public Administration and Regional Development, № 10 (28 грудня 2020): 1140–63. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Узагальнено наслідки інформаційно-технологічних впливів на глобальні трансформації управління соціально-економічними процесами та безпекою. Розкрито суть «європейської ідентичності» та мультикультуралізму у їх взаємозв’язку та взаємозалежності на національному та інтеграційному рівнях. Наведено аргументи на користь припущення, що міграційні процеси, посилення право-радикальних ідей та організацій і пов’язані з ними кризові явища свідчать про поширення форм та методів гібридної війни, що ведеться між країнами, метою якої є підрив європейської системи безпеки, а не є свідченням краху ідеї мультикультуралізму. Розкривається сутність та гуманістичний потенціал таких явищ, як ідентифікація, зокрема національна й європейська, та мультикультуралізм у їх взаємозв’язках і взаємодії в контексті завдань публічного управління сферою безпеки та оборони. Доводиться, що гуманістичний потенціал європейської ідентичності в європейських країнах здатен забезпечити гармонійний розвиток європейського суспільства та управління ним. Європейська інтеграція в оборонній сфері - це не просто один з можливих напрямів поглиблення процесу, але й стратегічна та економічна необхідність для країн ЄС. Конфлікти на кордонах ЄС, тероризм і кібертероризм, гібридні війни, дедалі більша розмитість між зовнішніми і внутрішніми загрозами - все це робить Європейський Союз і його держави-члени більш уразливими.
Нова ситуація з безпекою в Європі є доволі складною, а відтак вона змушує європейців взяти на себе більшу відповідальність за безпеку на континенті і навколо нього. Констатується, що для створення ефективної системи протидії усім потенційним загрозам необхідно використовувати сукупний потенціал усіх країн, усвідомлення національної ідентичності яких не суперечить основним ідеям колективної(європейської) ідентичності.
41
Разиньков, Николай Дмитриевич, та Светлана Леонидовна Титова. "Оползневая опасность и своевременность ее восприятия: региональный опыт". Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, № 1 (24 березня 2020): 108–14. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2020.1/2668.
Повний текст джерелаАнотація:
Обоснование. Аномально затяжное повышение грунтовых вод в 2004-2006 гг. активизировало оползневые процессы в Воронежской области. Оползнеопасными территориями в области являются, в основном, административные районы, расположенные в ниспадающих долинах в направлении к основным водотокам: р. Дон, р. Хопер, р. Подгорная. Цель – выявление физической сущности оползневого процесса, его возникновения и развития под влиянием природных и техногенных факторов. Объектом исследования выбрана территория возле автодороги «Каменка-Марки» (6 км) с активно развивающимся оползневым процессом. Методы: установление численных характеристик оползневых процессов предполагает использование ряда методических подходов, включая инвентаризацию, полевое обследование, выявление динамики процесса по материалам аэрокосмической съемки с последующим прогнозированием его активности. Результаты: изучен генезис развития оползня. Выявлены доминирующие факторы, влияющие на активизацию оползневого процесса. Силами КУВО «Гражданская оборона, защита населения и пожарная безопасность Воронежской области» произведена инвентаризация оползневых процессов на территории Воронежской области. Обследовано 34 участка территории Каменского района с более чем двумя сотнями адресов. Снимки, полученные с квадрокоптера, позволили выявить морфологию основных элементов оползня, свидетельствующих о его активном развитии. Посредством анализа разновременных космических снимков оценена динамика оползневого процесса. Произведены реальные замеры оползня во время полевого обследования. Выявлено 97 домовладений в населенных пунктах Каменского района, находящихся в зоне оползневых процессов, а так же участок автодороги «Каменка-Марки» (6 км), испытывающий угрозу разрушения. Выводы: аномальные погодные условия Воронежской области в 2004-2006 годах привели к высокой обводненности грунтов, что спровоцировало активизацию оползневых процессов. Наиболее оползнеопасным районом области является Каменский муниципальный район. При этом, наибольшую тревогу вызывает реальная опасность разрушения автодороги «Каменка-Марки» (6 км), что приведет к прекращению сообщения между семью населенными пунктами.
42
Шумовецька, Світлана. "ВИМОГИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО РІВНЯ І ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ОФІЦЕРА-ПРИКОРДОННИКА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 389–401. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.160.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито вимоги до професійної культури офіцера-прикордонника, викладені в окремих нормативно-правових документів, зокрема Законі України «Про державний кордон України», Кодексі поведінки працівників, до функціональних обов’язків яких належить здійснення управління кордонами, Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, Статуті Державної прикордонної служби з охорони державного кордону України, Стратегії розвитку Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на період до 2021 року, Відомчих стандартах культури прикордонної служби.
З’ясовано, що відповідно до вимог нормативно-правових документів, професійна культура представника прикордонного відомства ґрунтується на його готовності самовіддано служити Українському народові, зобов’язанні діяти в інтересах держави та відстоювати національні інтереси, професійному, сумлінному виконанні службових обов’язків згідно з Конституцією України, дотриманні принципів соціальної справедливості, визнанні пріоритету прав людини і громадянина. Вона передбачає здатність діяти соціально відповідально та свідомо на засадах патріотизму і державності, оперативно приймати обґрунтовані рішення щодо управління діяльністю прикордонного підрозділу в службовій та соціально-побутовій сферах, організації інформаційного забезпечення виконання оперативно-службових завдань, дотримання вимог Кодексу доброчесної поведінки та професійної етики, Відомчих стандартів прикордонної служби, постійну працю над підвищенням свого професійного рівня.
Особливі вимоги висуваються щодо дотримання прикордонником законності: визначено, що у своїй діяльності офіцер-прикордонники повинен дотримуватись принципів соціальної справедливості, визнавати пріоритет прав людини і громадянина. Свідченням високої професійної культури визначено також точне та своєчасне виконання покладених на офіцера-прикордонника професійних обов’язків з управління прикордонним підрозділом. Значну увагу документи приділяють також такій складовій професійної культури офіцера-прикордонника, як умінню взаємодіяти. Визначено, що офіцер-прикордонник повинен уміти обґрунтовувати та роз’яснювати прийняті ним рішення, забезпечити доброзичливе ставлення до населення, поважати честь та гідність інших людей.
43
Борисочева, Н. М. "Використання повітряного простору України як складник галузі авіації". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3205.
Повний текст джерелаАнотація:
Складовою частиною галузі авіації є використання повітряного простору України. Доводиться, що: галузь авіації та повітряного права – складна, системна галузь; галузь авіації та повітряного права урегульовується нормами Повітряного кодексу України. Система норм, які урегульовують відносини в даній сфері, займає переважну кількість в даному акті, але вона виходить за межі регулювання даного нормативного акта, оскільки включає авіаційну промисловість, саме тому, на нашу думку, доцільно досить розгалужену і багатопланову систему суспільних відносин урегулювати Кодексом України про авіацію та авіаційний простір.
Наявність предмету правового регулювання, а саме суспільних відносин у галузі авіації та повітряного простору, дає можливість висувати пропозицію про виокремлення Авіаційного права як галузі права.
Галузь авіації та повітряного простору – це складне системне утворення, що включає авіаційну промисловість, яка передбачає вироблення літаків, вертольотів, авіаційних двигунів, а також приладів та устаткувань для авіації, що є користувачем повітряного простору України з метою задоволення інтересів України та її громадян і безпеки авіації.
Ознаками галузі авіації та повітряного простору є такі: 1) складне системне утворення, яке має підгалузі: авіаційна промисловість як підгалузь передбачає вироблення літаків, вертольотів, авіаційних двигунів, а також приладів та устаткувань для авіації; авіаперевезення як підгалузь за допомогою авіаційного транспорту надає авіаційні та інші послуги населенню; авіаційний транспорт як частина повітряно-транспортної системи є структурною частиною даної галузі; повітряний простір України як ознака цілісності держави та безпеки авіації; 2) має розгалужену систему суб’єктів публічного адміністрування: Міністерство інфраструктури України; Державна авіаційна служба України; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту та Міністерство оборони України; 3) регулюється міжнародними нормативними актами та законодавством України; 4) наявна система інструментів публічного адміністрування даної галузі.
44
СЕРДЮК, Сергій, та Олег БОРОВИК. "КОНЦЕПЦІЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (17 травня 2022): 166–92. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.984.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено проєкт Концепції трансформації освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України. Запропонований варіант Концепції сформовано на основі аналізу системи освітньої підготовки персоналу в Державній прикордонній службі України, чинного варіанта реалізації освітньої підготовки у відомчому вищому військовому навчальному закладі, чинних моделей підготовки здобувачів освіти в навчальних закладах прикор-донного відомства, а також проблем, що потребують розв’язання в кожному з них. У Концепції наведено нормативно-правову базу (стратегічні документи у сфері національної безпеки, на підставі вимог яких вона сформована), окреслено стан освітньої підготовки персоналу в Державній прикордонній службі України та проблеми, що потребують розв’язання. Концепція містить шляхи і способи розв’язання проблем, мету, строки й очікувані результати її реалізації, прогноз впливу на ключові аспекти діяльності зацікавлених сторін. У Концепції окреслено питання використання фінансових ресурсів для її реалізації. Концепція сформована на основі законів України в галузі освіти та національної безпеки, указів Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, Статутів Збройних Сил України. Для її обґрунтування враховані сучасні тенденції розвитку освіти і військової освіти в Україні. В основу Концепції покладено такі базові положення: підготовка військовослужбовців Державної прикордонної служби України відбувається на основі професіоналізації військової освіти згідно зі стандартами НАТО, гармонізації співвідношення складових військової освіти та уніфікованих програм підготовки персоналу прикордонних служб країн ЄС; удосконалення системи курсової підготовки офіцерського, сержантського та старшинського складу, у тому числі на курсах лідерства, передбачає оптимізацію переліку та змісту курсів підвищення кваліфікації; удосконалення освітнього процесу в закладах освіти ДПСУ здійснюється в межах державних стандартів освіти. Реалізація Концепції може забезпечити досягнення візії сил оборони зразка 2030 року.
45
Боско, Ольга Миколаївна. "Креативний підхід до подання матеріалу як засіб підсилення мотивації студентів". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 12–13. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.53.
Повний текст джерелаАнотація:
Швидкість змін в законодавстві обумовлює необхідність більш ретельно підходити до підбору завдань, які б допомагали готувати майбутніх фахівців. З нашої точки зору, оскільки дисципліна «Прикладне програмне забезпечення» не має конкретного лекційного курсу, вона може використовуватись, як ланка, що забезпечує креативний підхід до подання матеріалу та міждисциплінарний зв’язок між фаховими дисциплінами та дисциплінами інформаційного циклу.У нашому ВНЗ ця дисципліна викладається на 3-4 курсі на всіх спеціальностях економічного напряму, і саме цим обумовлюється її практичне наповнення, оскільки студенти починають набувати теоретичних знань зі своєї фахової освіти. За всі роки викладання цієї дисципліни неодноразово відбувались зміни конкретних завдань. Кожен семестр іде ретельний перегляд змісту лабораторних робіт та їх удосконалення відповідно до діючого законодавства. З того моменту, коли студенти починають вивчати дисципліни відповідно до своєї спеціальності, доцільно впровадити комплексні задачі, що розв’язуються протягом кількох занять.Для приклада наведемо останні зміни, що відбулись в другому семестрі для спеціальності «Облік та аудит». Основою для створення лабораторних робіт стали роботи [1–2]. Комплексна задача полягає в розробці файлу, в якому відбувається формування книги, листи якої поєднані з листами журналу господарських операцій та оборотно-сальдовими відомостями.Обов’язковими є також завдання, де генеруються стандартні первинні документи: платіжне доручення, прибуткові та видаткові касові ордери. Для виконання цих робіт студентам необхідно більш ретельно заглибитись у вивчення Excel, оскільки для автоматизації генерування даних використовуються маловідомі функції та майстри.Необхідність поглибленого вивчення Excel для студентів фаху «Облік та аудит» викликана насамперед тим, що останнім часом в країні посилюється сектор малого бізнесу. Для малих підприємств програмні продукти, що забезпечують автоматизацію труда бухгалтерів, мають високу ціну. Одним з варіантів прискорення ведення бухгалтерського обліку, а також здешевлення цього процесу є використання можливостей Excel [1].Грамотно складені та гарно оформлені документи – це обличчя фірми. У бухгалтерській практиці акуратно оформлені документи мають не тільки “тішити око”, але і сприяти виявленню помилок. В Excel є чудові інструменти для вирішення цієї проблеми [2].Варіанти завдань дібрані так, що в кожному з них є набір основних документів, які мають перебіг на підприємствах, але напрям діяльності кожного підприємства – різний. Таким чином ми виключаємо спроби плагіату.
46
ТКАЧУК, Павло, та Леонід КРИВИЗЮК. "ВІСЛО-ОДЕРСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ (12 січня – 7 лютого 1945 р.): БРОНЕТАНКОВІ ТА МЕХАНІЗОВАНІ ВІЙСЬКА – ОСНОВНА СИЛА РОЗВИТКУ УСПІХУ". Східноєвропейський історичний вісник, № 19 (30 червня 2021): 174–90. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233828.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – дослідити бойове застосування бронетанкових і механізованих військ під час Вісло-Одерської наступальної операції та їх внесок у розвиток оперативного мистецтва з теорії і практики розчленування і знищення крупних угруповань противника. Методологія дослідження полягає у використанні сукупності методів: діалектичного, аналітичного, історичного, біографічного, порівняльного. Означений методологічний підхід дав змогу ретроспективно проаналізувати удосконалення способів застосування великих рухомих з’єднань (об’єднань) під час введення у бій рухомих груп армій і фронтів та в ході розчленування і знищення великих угруповань противника, яке відбувалося як єдиний процес. А також використання рухомих груп під час бою за тактичну зону оборони противника. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі процесу з підготовки і проведення наступальної операції двох фронтів із застосуванням чотирьох танкових армій, що зумовлено відсутністю у вітчизняній історіографії спеціальних історичних узагальнювальних праць з визначеної тематики у вказаних хронологічних межах. Дано об’єктивну оцінку значення Вісло-Одерської наступальної операції для розвитку воєнного мистецтва в операціях щодо їх масованого застосування зі стрімкого і маневреного характеру, що призвело до розчленування угруповання противника на частини і швидкого їх розгрому. Висновки. Наступ військ Червоної армії від Вісли до Одеру став зразком найбільшої стратегічної наступальної операції. Вона розвивалася практично без пауз з середньодобовим темпом 25–30 км на добу, а танковими арміями – до 70 км. Значний вклад у досягнення успіху в операції внесли бронетанкові і механізовані війська. Танкові армії, окремі танкові і механізовані корпуси були основною силою розвитку успіху і виступали потужним авангардом 1 УФ і 1 БФ, які діяли на значному відриві від загальновійськових армій. Особливістю бойового застосування бронетанкових і механізованих військ є залучення двох танкових армій на одному оперативному напрямку, чим примножили силу ударних угруповань фронтів.
47
Абраменко, Иван Петрович, Любовь Анатольевна Новосельская, Роман Вадимович Ревунов та Виктория Николаевна Чумакова. "НАПРАВЛЕНИЯ ИНТЕНСИФИКАЦИИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ВОДНЫХ РЕСУРСОВ В АРЕАЛЕ ДОНСКОГО ВОДОСБОРНОГО БАССЕЙНА". Региональные проблемы преобразования экономики, № 4 (2 вересня 2019): 26. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-4-26-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы заключается в том, чтобы исследовать динамику сельскохозяйственного производства Ростовской области, осуществить его структурный анализ, обосновать организационно-экономические и административно-правовые мероприятия, направленные на развитие агропромышленного комплекса региона и повышение эффективности государственного регулирования отраслей АПК. Метод или методология работы. В процессе исследования применялись методы статистической обработки массивов данных, структурирования и группировки, способов научной абстракции, моделирования социально-экономических тенденций региона, что позволило идентифицировать основные атрибутивные признаки сельскохозяйственного производства Ростовской области на современном этапе. Результаты. Установлено, что в ареале Донского водосборного бассейна уровень освоения прогнозных ресурсов пресных подземных вод в целом незначительный и по бассейну р. Дон составляет 10,2 %, изменяясь по субъектам Федерации от 0,5–1 % в Республике Калмыкия, Пензенской и Саратовской областях до 36 % в Белгородской области. Социально-экономические преобразования в России, пришедшиеся на конец 80-х –начало 90-х годов прошлого столетия, отрицательно сказались на состоянии агропромышленного комплекса бассейна, и в том числе на состоянии мелиорируемых земель и мелиоративных систем. Формирование необходимых организационно-экономических и административно-правовых предпосылок расширения использования подземных источников водоснабжения будет способствовать ликвидации дефицита водоресурсных благ. Область применения результатов. Полученные результаты исследования могут быть использованы органами местного самоуправления, органами государственной власти Ростовской области при составлении планов экономического развития отраслей агропромышленного комплекса, разработке стратегий и программ развития территорий, а также хозяйствующими субъектами при осуществлении сельскохозяйственной деятельности. Выводы. В настоящее время поверхностные источники не могут удовлетворить в полном объеме спрос на водные ресурсы надлежащего качества. Дефицит водоресурсных благ, наблюдаемый в таких регионах России, как Ростовская, Волгоградская, Липецкая, Воронежская области, актуализирует расширение использования в экономическом обороте подземных источников водных ресурсов.
48
Войтович, І. І. "КОРУПЦІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ У СФЕРІ ВІЙСЬКОВОЇ БЕЗПЕКИ: СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ". Juridical science, № 2(104) (14 липня 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що попри високий рівень довіри, яким користуються Збройні Сили України серед громадян більшості з країн світу, проведені Транспаренсі Інтернешнел дослідження свідчать, що сфера оборони разом з нафтогазовидобувною промисловістю та будівництвом належать до найбільш корумпованих сфер діяльності, до компетенції яких входить управління державними ресурсами. Метою статті є з’ясування стану наукової розробленості проблем протидії корупційній злочинності у сфері воєнної безпеки. Наголошено, що суттєве значення для з’ясування сутності поняття та основних ознак корупції має застосований вченим вперше у вітчизняній кримінологічній та кримінально-правовій науці підхід до її дослідження як системного соціального явища. Результати досліджень вченого також знайшли своє відображення в монографіях «Корупція: сутність, поняття, заходи протидії» (2001 р.) та «Корупція – корозія влади (соціальні сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії)» (2004 р.). Зо- крема, вчений слушно зауважує, що визначаючи поняття корупції, важливо брати до уваги, що, по-перше, це соціальне явище, а не конкретне суспільно небезпечне діяння; по-друге, що у правовому значенні корупція не може бути зведена до одного виду правопорушення, вона становить собою сукупність різних за характером і ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за своєю сутністю корупційних правопорушень; по-третє, що його законодавче ви- значення не дає правоохоронним органам жодних додаткових правових засобів, що стосуються підстав юридичної відповідальності за корупцій- ні діяння. З’ясовано, що поза увагою вчених залишався механізм боротьби з корупційною злочинністю у сфері військової безпеки, загальносоціальні, спеціально кримінологічні та індивідуальні заходи протидії корупційній злочинності у сфері військової безпеки. Цього разу оцінка стану науково- теоретичного розвитку протидії корупційній злочинності у сфері військової безпеки не проводилась. Корупційна злочинність у сфері військової безпеки фрагментарно розглядається в сукупності з корупційними злочинними діями без розрізнення конкретних кримінологічних ознак. Слід також зазначити, що сьогодні вичерпні монографії з кримінологічних принципів боротьби з корупцією у сфері військової безпеки відсутні. Все це підвищує ступінь відповідності темі дослідження та веде до подальших напрямків наукових досліджень проблем протидії корупційній злочинності у сфері військової безпеки.
49
Mantula, V. D., S. I. Epshtein, S. E. Nikulin, Z. S. Muzykina, Yu A. Shliakhova, and A. I. Kondratenko. "STABILIZATION WATER TREATMENT IN CIRCULATING CYCLES OF GAS CLEANING SYSTEMSOF BOFS IN THE WORKS OF SE «UKRRTC «ENERGOSTAL» PART 2. REDUCING THE INTENSITY OF CARBONATE DEPOSITS IN GAS CLEANING UNITS OF BOFS AT METALLURGICAL ENTERPRISES." Ecology and industry, no. 2 (2019): 4–15. http://dx.doi.org/10.35477/2311-584x.59.4-15.
Повний текст джерела
50
Челпанова, Д. Д. "ШТОРМ НА КАСПИЙСКОМ МОРЕ В 1952 г.: СОЦИАЛЬНЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ И МЕРЫ ПО ЛИКВИДАЦИИ (ПО МАТЕРИАЛАМ ЦЕНТРАЛЬНОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО АРХИВА РЕСПУБЛИКИ ДАГЕСТАН), "Наука юга России"". Science in the South of Russia, № 2 (2021): 83–89. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640210209.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлены материалы о масштабном шторме и наводнении на Каспийском море, произошедшем 10–13.11.1952 г., и мероприятиях, предпринятых советским руководством по ликвидации его последствий. Статья основана на данных архивных фондов Центрального государственного архива Республики Дагестан – постановлениях Совета Министров СССР, Совета Министров РСФСР и Совета Министров Дагестанской АССР, имевших гриф секретности. Данные материалы вводятся в научный оборот впервые, тематика исследования, представленная в статье, не изучена. Штормовой ветер восточной и юго-восточной направленности на Каспийском море достигал 15–28 м/с, высота нагона составляла 1,5–4,2 м. В результате катастрофического нагона под водой оказалась полоса суши шириной до 35 км от уреза воды. Стихийное бедствие затронуло Астраханскую и Грозненскую области, Ставропольский край, Дагестанскую и Северо-Осетинскую АССР РСФСР, Гурьевскую область Казахской ССР. В анализируемых документах представлена информация о ликвидационных мерах по восстановлению пострадавшей инфраструктуры затопленных территорий и проведению спасательных операций. Центральный аппарат органов государственной власти и управления СССР регулировал и контролировал деятельность по восстановлению пострадавших регионов в результате стихийного бедствия. Советское руководство оперативно оказывало помощь пострадавшим, не допуская широкого распространения информации о природной катастрофе. В ликвидационных мероприятиях участвовали различные министерства, выделяя необходимые средства и материалы для проведения работ по восстановлению пострадавших помещений, складов, учреждений, жилых домов. Были организованы операции по спасению людей и рыболовецкого флота, потерпевших бедствие во время шторма на Каспийском море. На ликвидацию катастрофических последствий было выделено порядка 15 млн рублей. Банковский сектор СССР оказал помощь в виде кредитных средств на сумму около 11 млн рублей на строительство с отсрочкой их погашения на 2–3 года. Пострадавшим регионам отгружались промышленные материалы, товары и оборудование для восстановительных работ. Наряду с оказанием прямой помощи часть товаров предоставлялась на условиях возвращения их стоимости. Наиболее разрушительные последствия шторм нанес прибрежным территориям Астраханской области и Дагестанской АССР РСФСР, а также Гурьевской области Казахской ССР.