Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Обмотка ротора.

Статті в журналах з теми "Обмотка ротора"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-24 статей у журналах для дослідження на тему "Обмотка ротора".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Permynov, Y., E. Monakhov та L. Volkov. "ПРОЕКТИРОВАНИЕ ВЕТРОГЕНЕРАТОРОВ ПОВЫШЕННОЙ МОЩНОСТИ (600÷3600) КВТ С ВОЗБУЖДЕНИЕМ ОТ ПОСТОЯННЫХ МАГНИТОВ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 42–51. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).42-51.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье на основе оценки характеристик некоторых ветрозон Украины [1] и применяемой при проектировании скорости ветра за рубежом проведено сравнение основных параметров ветрогенераторов. Для этого по определенному алгоритму [4-9] был рассчитан ряд синхронных генераторов мощностью от 600 до 3600 кВт с ориентиром на мощности машин, выпускаемых «Заводом крупных электрических машин» (г. Каховка), но за базовую конструкцию при расчетах принят генератор, представленный в [2]. Особенностью конструкции этого генератора – отсутствие ярма статора (корпуса). Корпусом генератора является пакет статора с обмоткой, поэтому он представляет собой модуль головки ветроустановки, это позволяет уменьшить его массу и габариты. До настоящего времени наиболее широко применились асинхронные генераторы с мультипликаторами для повышения частоты вращения, учитывая, что частота вращения ветроколеса уменьшается с повышением мощности ветроустановки и составляет всего несколько оборотов в минуту. С увеличением частоты вращения уменьшается электромагнитный момент, объем и масса генератора, но увеличиваются соответствующие параметры мультипликатора. В последние годы наметилась тенденция применения безредукторних синхронных генераторов с возбуждением от постоянных магнитов, что позволяет упростить конструкцию агрегата, повысить надежность установки, исключить необходимость обслуживания редуктора (мультипликатора) и потери на возбуждение. В связи с этим, в работе проведено сравнение указанных вариантов выполнения агрегатной части ветроустановок по электромагнитным параметрам, массе и габаритам. Изменение геометрических соотношений генератора определяет его электромагнитные параметры, поэтому отмечены оптимальные отношения диаметров корпуса и ротора, ширины паза и зубца, определена зависимость геометрии зубцовой зоны и мощности от принятого числа пазов на полюс и фазу (q); обоснована возможность применения «меандровой» обмотки в связи с малым расчетным значением числа витков в секции. Такая обмотка позволяет упростить технологию её изготовления, возможность увеличения коэффициента заполнения паза и мощности при решении технологических вопросов изготовления. Библ. 9, рис. 3.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Glazyrin, Alexander S., Vladimir I. Polishchuk, Vadim V. Timoshkin, Dmitry M. Bannov, Yusup N. Isaev, Dmitriy I. Antyaskin, Sergey N. Kladiev та ін. "МАТЕМАТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ АСИНХРОННОГО ДВИГАТЕЛЯ В МУЛЬТИФАЗНОЙ СИСТЕМЕ КООРДИНАТ ПРИ НЕСИММЕТРИИ РОТОРНЫХ ЦЕПЕЙ". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, № 10 (25 жовтня 2021): 213–27. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/10/3404.

Повний текст джерела
Анотація:
Ссылка для цитирования: Математическая модель асинхронного двигателя в мультифазной системе координат при несимметрии роторных цепей / А.С. Глазырин, В.И. Полищук, В.В. Тимошкин, Д.М. Баннов, Ю.Н. Исаев, Д.И. Антяскин, С.Н. Кладиев, А.А. Филипас, С.В. Ланграф, Д.А. Котин, В.З. Ковалев // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 10. – С. 213-227. Актуальность исследования обусловлена острой необходимостью в теоретическом обосновании и практической разработке селективных методов диагностирования сложных внутренних повреждений мощных высоковольтных асинхронных двигателей с короткозамкнутым ротором, являющихся одним из главных элементов ответственных механизмов всех технологических процессов в топливно-энергетическом комплексе. Как правило, спецификой работы высоковольтных асинхронных двигателей с короткозамкнутым ротором в топливно-энергетическом комплексе как на стадии добычи и транспортировки георесурсов, так и на стадии их переработки являются тяжелые условия пуска, особенно это выражено для ответственных механизмов тепловых электростанций (питательные насосы, мельницы, дробилки, дымососы, дутьевые вентиляторы и т. д.). Отказы асинхронных двигателей с короткозамкнутым ротором на тепловых электростанциях приводят либо к отключению энергоблока, либо как минимум к снижению уровня выработки электроэнергии. При этом, несмотря на тяжелейшие и, как правило, необратимые последствия от такого повреждения – дефекты в короткозамкнутой обмотке ротора асинхронных двигателей – защит от данного повреждения не существует, и выявляется оно только в период капитального ремонта. Обрыв стержня ротора, вызывающий несимметрию роторных цепей, в начальной стадии носит скрытый характер и является толчком для развития более опасных аварийных режимов. Отсутствие апробированных технических средств диагностики данного вида повреждения, прежде всего, связано с недостаточной формализацией математического описания процессов в асинхронных двигателях с короткозамкнутым ротором при возникновении дефектов в обмотке ротора. Объект: высоковольтные асинхронные электродвигатели переменного тока с короткозамкнутым ротором. Цель: разработать математическую модель асинхронной машины с несимметрией роторных цепей, адекватно отображающую физические процессы в машине при возникновении повреждений в обмотке ротора. Методы и средства. Для достижения поставленной цели применялись теоретические методы исследований. К ним относятся: теория электрических машин, численные методы. Имитационное моделирование производилось в среде MatLab, а математическая обработка данных – в пакете MathCad. Результаты. Разработана n-фазная имитационная модель асинхронного двигателя, позволяющая исследовать обрыв стержня в беличьей клетке. Предложены аналитические выражения, которые описывают процессы в двигателе при неподвижном роторе.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Аникин, С. В., В. Л. Бурковский, А. К. Муконин, Д. А. Тонн, and В. А. Трубецкой. "METHOD OF VECTOR PRIVATE CONTROL OF ASYNCHRONOUS ELECTRIC DRIVE." ВЕСТНИК ВОРОНЕЖСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, no. 5 (November 19, 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.15.5.014.

Повний текст джерела
Анотація:
Анализируется проблематика векторного частотного управления асинхронным электроприводом, широко применяемым в качестве исполнительного элемента в рамках современных средств построения обрабатывающих комплексов, разрабатываемых в машиностроительной отрасли. Предлагается вариант частотно-регулируемого асинхронного электропривода, управляемыми величинами которого являются полярные координаты вектора тока в обмотке статора. В данном варианте применяется закон управления, согласно которому угол между векторами тока в обмотке статора и потокосцеплением обмотки ротора не меняется. Управление скоростью вращения электропривода и электромагнитным моментом реализуется заданием модуля тока обмотки статора. При этом формирование угла поворота вектора тока обмотки статора, зависящего от модуля величины потокосцепления роторной обмотки и значения скольжения асинхронного двигателя, дает возможность сохранять постоянным угол между векторами тока обмотки статора и потокосцеплением обмотки ротора, что, в свою очередь, реализует направленное формирование переходных процессов в асинхронном двигателе. Рассматриваемый вариант частотно-регулируемого асинхронного электропривода может найти применение в производственных механизмах, в которых быстродействие не является определяющим критерием функционирования привода, а важно плавное регулирование электромагнитного момента и возможность его ограничения во всех режимах работы. Данный способ управления характеризуется тем, что электромагнитный момент определяется исключительно модулем тока обмотки статора, а контур регулирования скольжения используется для реализации закона поддерживания постоянства угла между током обмотки статора и потокосцеплением обмотки ротора The article analyzes the problems of vector frequency control of asynchronous electric drive, widely used as an executive element in the framework of modern means of constructing processing complexes developed in the machine-building industry. Here we propose a variant of a frequency-controlled asynchronous electric drive, in which the polar coordinates of the current vector in the stator winding are the controlled quantities. In this variant, the control law is applied, according to which the angle between the current vectors in the stator winding and the flow coupling of the rotor winding does not change. The control of the speed of rotation of the electric drive and the electromagnetic torque is realized by setting the current module of the stator winding. At the same time, the formation of the angle of rotation of the current vector of the stator winding, depending on the modulus of the magnitude of the flow coupling of the rotor coil and the sliding value of the asynchronous motor, makes it possible to keep the angle between the current vectors of the stator winding and the flow coupling of the rotor winding constant, which in turn implements the directional formation of transients in the asynchronous motor. The considered variant of a frequency-controlled asynchronous electric drive can be used in production mechanisms in which speed is not a determining criterion for the operation of the drive, but smooth regulation of the electromagnetic torque and the possibility of its limitation in all operating modes is important. This control method is characterized by the fact that the electromagnetic moment is determined exclusively by the current module of the stator winding, and the slip control circuit is used to implement the law of maintaining the constancy of the angle between the current of the stator winding by the flow coupling of the rotor winding
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Буньков, Дмитрий Сергеевич, Александр Савельевич Глазырин, Евгений Владимирович Боловин, Юрий Владимирович Крохта, Дмитрий Михайлович Баннов, Владимир Захарович Ковалев, Рустам Нуриманович Хамитов, Сергей Николаевич Кладиев, Сергей Владимирович Ланграф та Андрей Петрович Леонов. "ИССЛЕДОВАНИЕ АСИНХРОННОЙ ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ МАШИНЫ С КОРОТКОЗАМКНУТЫМ РОТОРОМ ДЛЯ ВОЗОБНОВЛЯЕМОЙ ЭНЕРГЕТИКИ ПРИ НЕСТАЦИОНАРНОМ КОНДЕНСАТОРНОМ ВОЗБУЖДЕНИИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 12 (17 грудня 2020): 187–99. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/12/2952.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность. Доля электроэнергии, вырабатываемой установками на основе возобновляемой энергии, постоянно растет, в связи с чем потребность в развитии систем питания и автоматического управления электрическими машинами, лежащими в основе ветро- и гидрогенераторов, не теряет актуальности. В составе таких генераторных установок переменного тока применяют синхронные электрические машины, асинхронные машины с фазным и короткозамкнутым ротором. Преобразователи частоты, устанавливаемые в статорные и роторные цепи асинхронных машин переменного тока, позволяют управлять процессами их возбуждения, однако для начала генерации требуется использовать дополнительные внешние источники питания. Благодаря остаточному намагничиванию в магнитопроводе можно обеспечить процесс гарантированного самовозбуждения асинхронной машины с помощью подключения батарей конденсаторов к ее статорным обмоткам без применения дополнительного внешнего источника питания. Предложенный способ нестационарного конденсаторного возбуждения позволяет обеспечить адаптацию генераторной установки к изменению режимов работы в условиях децентрализованного электроснабжения. Цель: исследовать предложенную систему стабилизации напряжения асинхронной машины с короткозамкнутым ротором с варьируемым конденсаторным возбуждением в составе источника возобновляемой энергии. Методы: теоретические – теория дифференциальных уравнений, методы численного решения обыкновенных дифференциальных уравнений, теория электропривода, теория электрических машин, численные методы аппроксимации данных, и экспериментальные – проведение испытаний асинхронной электрической машины с нестационарным конденсаторным возбуждением на разработанном испытательном стенде с целью получения нагрузочных характеристик и осциллограмм напряжений на обмотках статора асинхронных машин с короткозамкнутым ротором в различных режимах работы, методы исследования. Результаты. Разработана и изготовлена оригинальная экспериментальная установка с узлом, имитирующим работу турбины. Электромеханический преобразователь энергии выполнен в виде асинхронной машины с короткозамкнутым ротором с нестационарным конденсаторным возбуждением. Блок управления установкой выполнен в виде интегрированного с силовым блоком гальванически развязанного модуля во влагостойком исполнении с применением беспроводного интерфейса связи Bluetooth. Описан и протестирован способ коммутации батарей конденсаторов с применением тиристоров в качестве управляемого ключа с двухсторонней проводимостью. Анализ полученных нагрузочных характеристик показывает принципиальную возможность обеспечить гарантированную выработку электроэнергии со стабилизацией напряжения в допустимых пределах изменения мощности нагрузки. Примененная в составе экспериментальной установки система автоматической коммутации конденсаторов с варьируемой в зависимости от потребляемой мощности емкостью позволила обеспечить приемлемое время динамической реакции на возмущающее воздействие при нестационарной нагрузке.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Васько, П. Ф. "НАБЛИЖЕНА ЗАСТУПНА ЕЛЕКТРИЧНА СХЕМА СИНХРОННОГО ЯВНОПОЛЮСНОГО ГЕНЕРАТОРА ДЛЯ АНАЛІЗУ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ АВТОНОМНИХ ВІТРО- ТА ГІДРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 51–61. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).51-61.

Повний текст джерела
Анотація:
Синхронні явнополюсні генератори знаходять широке застосування в складі вітро- та гідроелектричних установок малої потужності. На сьогодні набуває актуальності задача застосування потужних автономних вітроелектричних установок з синхронними генераторами для накопичення частини генерованої ними енергії на гідроакумулювальних електростанціях. Розроблення раціональних схемо-технічних рішень реалізації даної технології для багатоагрегатних вітроелектростанцій потребує аналізу навантажувальних режимів роботи всіх складових в широкому діапазоні робочих швидкостей вітру і частоти обертання. Ефективне моделювання та проведення розрахункових досліджень перебігу електромеханічних процесів в даних системах може бути реалізовано шляхом застосування заступних електричних схем генераторів та двигунів, проте для явнополюсного синхронного генератора неможливо побудувати точну заступну електричну схему для електрорушійної сили обмотки якоря. В рамках цього дослідження розроблено наближену заступну електричну схему фази явнополюсного синхронного генератора та виконано оцінку можливих похибок результатів розрахунку параметрів навантажувального режиму схеми за різних значень частоти обертання ротора. Схема базується на послідовному ввімкненні активного опору обмотки якоря та індуктивних опорів розсіювання і поперекової реакції якоря, а також індуктивного опору, зумовленого сумісною дією поперекової та повздовжньої реакцій якоря. Очікувані похибки визначення розрахункових параметрів напруги споживачів автономної системи електроживлення на основі вітро- та гідроелектричних установок з синхронними явнополюсними генераторами за використання розробленої заступної електричної схеми не перевищують 2,5% по модулю та 1,5 електричних градусів по фазі для довільного значення частоти обертання ротора генератора в діапазоні 0,6...1,2 номінального значення. Застосування розробленої заступної електричної схеми явнополюсного синхронного генератора надає можливості проведення автоматизованих багатоваріантних розрахункових досліджень електромеханічних перехідних процесів в системах електроживлення на основі вітро- та гідроелектричних установок з урахуванням пульсацій швидкості вітру, зміни витрат та напорів води, зміни навантаження. Бібл. 24, табл. 3, рис. 3.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Ezovit, G., N. Vlasenko, V. Uglyarenko, S. Burlaka, I. Balamadgi, F. Krasnogorov, P. Zanyborshch, I. Slivinsky та S. Orinin. "Оптимізація режимів роботи турбогенераторів потужністю 1000 МВт типу ТВВ-1000-4УЗ з метою продовження експлуатації понад призначений термін служби". Nuclear and Radiation Safety, № 4(56) (16 грудня 2012): 27–29. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.4(56).06.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто методичний підхід до оцінки технічного стану потужного турбогенератора (ТГ), який відпрацював призначений термін служби, з метою визначення можливості продовження його експлуатації. Особливу увагу звернено на зміну нагріву основних вузлів ТГ (обмоток статора і ротора, сердечника статора) і охолоджуючих середовищ (водень і дистилят) за весь період його роботи. Для ілюстрації використано технічні матеріали для ТГ типу ТВВ-1000-4УЗ потужністю 1000 МВт Запорізької АЕС.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шевченко, І. С., та Д. І. Морозов. "Динаміка «магнітного» гальмування асинхронної машини". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7 (263) (10 грудня 2020): 58–65. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-58-65.

Повний текст джерела
Анотація:
Серед багатьох режимів гальмування асинхронної машини (АМ) за участю електромеханічних процесів в ній особливе місце займає такий, коли живлення АМ від стороннього джерела відсутнє. Динаміка гальмівного процесу при короткому замиканні статорних обмоток є дуже складною. Це пов’язано зі складними електромеханічними процесами, а також не лінійністю математичної моделі самої машини У статті розглянуто динаміку «магнітного» гальмування асинхронної машини. Основна увага направлена на аналітичний пошук меж існування процесу у просторі «швидкість ротора – гальмівний момент» при різних початкових умовах, хоч і з певним наближенням до реальних результатів.У випадку «магнітного» гальмування (МГ) статорні кола короткозамкнені, і в них може протікати як змінна за величиною складова постійного струму від попереднього режиму (до короткого замикання), так і змінна за величиною і частотою складова від трансформаторного зв’язку з роторними обмотками. Представлено математичний опис магнітного гальмування. Цифровим моделюванням отримані сімейство динамічних характеристик (фазових портретів) МГ при різних початкових умовах, та перехідні процеси МГ при цих же умовах Аналіз результатів показує відмінність квазістатичних і динамічних характеристик в межах 18-20%, що можна вважати задовільним для наближених розрахунків.Проведено порівняння розробленого підходу з реальними характеристикам, показано що підхід дозволяє наближено розрахувати показники динамічних механічних характеристик АМ при магнітному гальмуванні. Отримані залежності максимального значення гальмівного монета від відносної початкової швидкості і початкового струму статора. Виявлено, що вплив на максимальне значення гальмівного моменту від трансформаторного зв’язку сильніше ніж від струму, індукованого нерухомим магнітним потоком.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Nikitin, Yu R., S. A. Trefilov, A. I. Abramov, I. V. Abramov, Yu V. Turygin, and A. V. Romanov. "Diagnosing Drives of Mobile Robots Based on a DC Motor Model." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 4 (February 25, 2019): 114. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-4-114-121.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассмотрены вопросы диагностирования приводов мобильных роботов (МР) на базе модели двигателя постоянного тока. Диагностика приводов МР выполнена путем наблюдения отклонения (невязки) между измеренными параметрами состояния приводов МР и их идеальными значениями, полученными с помощью эталонной модели. Разработана векторно-матричная модель привода МР на базе двигателя постоянного тока в пространстве состояний с учетом вязкого трения. В качестве обобщенных координат выбраны электрический ток якоря и угловая скорость вращения ротора ДПТ. Входными параметрами являются напряжение на якоре и момент сопротивления нагрузки. Параметрами модели являются активное сопротивление и индуктивность цепи и якоря, а также приведенный момент инерции и конструктивные постоянные привода. В качестве идентификационного параметра для диагностики привода выбран электрический ток. Получена зависимость изменения невязки электрического тока эталона и модели привода МР от величины сопротивления и индуктивности якоря привода относительно эталона. При увеличении дефекта - межвиткового замыкания обмотки якоря двигателя - уменьшается сопротивление и индуктивность обмотки якоря двигателя по сравнению с эталонной моделью, что приводит к увеличению невязки по электрическому току двигателя. При увеличении температуры незначительно увеличивается невязка по электрическому току двигателя на 0,32 А при увеличении сопротивления на 10 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Novoselov, E. M., V. A. Savelyev, A. A. Skorobogatov, A. S. Strakhov, and I. N. Sulynenkov. "Experimental and analytical determination of the diagnostic feature of induction motor rotor winding defects." Vestnik IGEU, no. 4 (2018): 44–53. http://dx.doi.org/10.17588/2072-2672.2018.4.044-053.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Lavrenov, Evgenii, Zoya Temlyakova, and Anton Temlyakov. "Synthesis of the device supporting the operation mode of an induction motor under asymmetry of a rotor winding." Proceedings of the Russian higher school Academy of sciences, no. 3 (September 20, 2019): 48–56. http://dx.doi.org/10.17212/1727-2769-2019-3-48-56.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Potapenko, Aleksandra, Assel Yussupova, and Sergey Latypov. "METHOD FOR DIAGNOSING DAMAGE TO SQUIRREL-CAGE ROTOR OF INDUCTION MOTOR IN RUN-DOWN MODE." Bulletin of the South Ural State University series "Power Engineering" 22, no. 1 (March 2022): 62–70. http://dx.doi.org/10.14529/power220107.

Повний текст джерела
Анотація:
The proposed work is intended to deepen the theoretical foundations of constructing systems for diagnos-ing damage to the squirrel-cage rotor of an induction motor in run-down mode. It presents a method for diagnosing dam-age to the rods of a squirrel-cage rotor of an induction motor by means of EMF induced in the stator winding by damped currents in the squirrel-cage winding of the rotor. According to this method, the device is designed on the basis of a personal computer in which a sound card is used as an ADC, and the data is processed in specially created software. Two block diagrams of the device for diagnostics of blood pressure are presented, Information about the damage to the ro-tor is obtained from the EMF of the stator, and the start of the run-down is determined by the difference in its amplitudes or by the closure of the switch block-contacts. In the latter case, when the block-contacts of the load switch are opened, a signal is generated to measure the EMF of the stator winding and this EMF is recorded. This diagnostic system makes it quite easy to diagnose blood pressure with voltage up to 1000 V. However, the need to connect high-voltage AMs to the block-contacts for diagnostics, for example, in switchgear cells, significantly complicates the diagnostic process and so for technological reasons it cannot be used on all AMs. This can be largely avoided, if the beginning of the IM run-out mode is determined by the amplitude difference. The prototype of the rotor bar breakage diagnostics system has shown that its implementation is capable of quite efficiently detecting the rotor bar breakage in the IM run-down mode. In this case, experimental data was obtained both with the use of a computer sound card and an external certified ADC/DAC module. It was found that the measurement error with a sound card is permissible. At the same time, the cost of the entire device is low and is mainly determined by the cost of the PC and software making it affordable for almost any industrial enterprise and non-profit organizations.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Максимов, Н. М., И. Н. Головань та О. Ю. Корнякова. "Возможность использования синхронной реактивной машины в качестве энергоэффективного электропривода". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 80, № 3 (2021): 133–35. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2021-147.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье затрагивается вопрос об энергосберегающем электроприводе. В качестве использования предлагается синхронная реактивная машина независимого возбуждения. Данная машина отличается от остальных электродвигателей многофазной статорной обмоткой, «холодным» ротором, простой конструкцией и ввиду этого высокой надежностью. С помощью программы SimInTech была смоделирована структурная схема СРМНВ, проведены соответствующие исследования.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Morozov, A. V., and V. K. Barsukov. "Optimization of the Engine Operation Mode at Vector Control." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 1 (June 18, 2020): 20. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-1-20-25.

Повний текст джерела
Анотація:
Для регулирования вращающего момента асинхронного двигателя применяется векторное управление, позволяющее формировать необходимые значения пространственных векторов тока и напряжения статора в любой момент времени. В статье приведены результаты исследования параметров тягового асинхронного привода технологической электротележки при использовании различных критериев оптимизации значений величин. Исследован критерий минимума тока статора, который выполняется при равенстве проекций вектора тока на оси синхронной системы отсчета. Также исследован критерий минимизации потерь мощности в двигателе и предложен способ его обеспечения на основе известных данных опытов холостого хода и короткого замыкания и параметров схемы замещения двигателя. Все составляющие мощности потерь – потери в обмотках статора и ротора, магнитопроводе статора – выражаются в виде функций продольного тока статора, после чего находится экстремум их суммы. Результаты расчета затрат энергии и потерь мощности в двигателе при выполнении одного рабочего цикла позволяют говорить о том, что предложенный способ расчета и задания продольного и поперечного токов обеспечивает КПД двигателя в среднем на 3 процента больший, чем при поддержании минимума тока статора.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Ziuzev, Anatoliy, and Vladimir Metelkov. "Analytical Method for Evaluation of High-Voltage Induction Motor Rotor Winding Heating at Start-Up Mode." Electrotechnical Systems and Complexes, no. 1(34) (March 25, 2017): 60–67. http://dx.doi.org/10.18503/2311-8318-2017-1(34)-60-67.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

(Lyubov A. Payuk), Паюк Любовь Анатольевна, Воронина Наталья Алексеевна (Nataliya A. Voronina) та Логвиненко Анатолий Анатольевич (Anatoliy A. Logvinenko). "МОДЕРНИЗАЦИЯ ЭЛЕКТРОПРИВОДА КОМПРЕССОРНОЙ СТАНЦИИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 3 (25 березня 2019): 73–83. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/3/165.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность работы обусловлена необходимостью модернизации различного оборудования на многих старых газокомпрессорных станциях в связи с постройкой газопровода «Сила Сибири». Цель работы: провести анализ пуска электропривода компрессорной установки перекачки природного газа после замены синхронного двигателя на асинхронный. Данная установка является частью большой системы газоснабжения Сибири и Дальнего Востока. Методы: анализ и синтез замкнутых электромеханических систем, математическое описание электропривода переменного тока компрессора в осях x, y, 0 с законом управления U/f2 и учётом особенностей работы на «дожим» природного газа в системе его перекачки. Кроме того, были учтены изменения внутренних параметров исполнительного двигателя (фирмы Siemens типа 1TA2832-4AU01-Z) при увеличении частоты питающего напряжения в пределах от 70 до 150 Гц, а именно уменьшение активных и индуктивных сопротивлений обмоток статора и ротора на 8–12 %, и проведена оценка влияния частоты на динамические показатели электропривода компрессора. Результаты. Получили полную автоматизацию подачи и перекачки природного газа, установили, что изменение частоты питающего напряжения в два раза приводит к увеличению пускового момента на 13 %. Установили, что частота питающего напряжения, равная 136 Гц, является наиболее оптимальной, т. к. позволяет снизить рабочие токи в цепях обмоток статора исполнительного двигателя и устранить проблему бросков токов при пуске, что, в свою очередь, позволило уменьшить потребление электроэнергии в компрессорном цехе на 15–18 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Firago, B. I., та S. V. Aleksandrovsky. "Исследование переходных процессов электропривода с синхронным двигателем с постоянными магнитами при линейном изменении частоты питающего напряжения". ENERGETIKA. Proceedings of CIS higher education institutions and power engineering associations 63, № 3 (28 травня 2020): 197–211. http://dx.doi.org/10.21122/1029-7448-2020-63-3-197-211.

Повний текст джерела
Анотація:
Синхронные двигатели с электромагнитным возбуждением и возбуждением от постоянных магнитов используются в различных промышленных установках, включая грузоподъемные машины и механизмы. Однако в большинстве случаев для регулирования скорости двигателей используется зависимое задание частоты питающего двигатель напряжения, т. е. векторное управление. В последнее время появился интерес к использованию частотно-регулируемых синхронных электроприводов с независимым заданием частоты питающего двигатель напряжения (скалярное частотное управление), так как они проще, чем электроприводы с векторным управлением. В то же время по сравнению с частотно-регулируемыми асинхронными электроприводами синхронные имеют меньшие потери мощности, жесткие механические характеристики без обратной связи по скорости, самый простой закон частотного управления – пропорциональный, который, однако, позволяет электродвигателю развивать почти максимальный момент в заданном частотном диапазоне благодаря постоянному магнитному потоку. В статье рассматривается аналитическое исследование переходных процессов электропривода с синхронным двигателем с постоянными магнитами (СДПМ) без демпферной обмотки при линейном изменении частоты питающего двигатель напряжения и линеаризации угловой характеристики. Получены аналитические выражения для угловой скорости и электромагнитного момента СДПМ при пуске, торможении, набросе и сбросе нагрузки. Расчеты угловой скорости и электромагнитного момента СДПМ по этим формулам позволяют оценить качество переходного процесса и определить максимальный электромагнитный момент двигателя, который не должен превышать допустимой величины. Показано, что при постоянном статическом моменте электропривод на основе СДПМ с обычным скалярным частотным управлением имеет незатухающие гармонические колебания скорости, что не позволяет применять его в установках с постоянным статическим моментом. Для устойчивой работы синхронного электропривода в установившемся режиме при постоянном статическом моменте предложен способ скалярного частотного управления электроприводом на основе СДПМ, где применяется отрицательная обратная связь по ускорению ротора. Результаты его расчета сопоставлены с результатами имитационного моделирования с использованием СДПМ фирмы OMRON типа SGMSH-50D мощностью 5 кВт и напряжением 400 В. Сравнение результатов показало эффективность применения предложенного способа управления по демпфированию колебаний СДПМ при постоянном статическом моменте.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Vasko, P., та S. Pazych. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ЗА ЖИВЛЕННЯ ВІД ВІТРОЕЛЕКТРИЧНОЇ УСТАНОВКИ З СИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 61–73. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).61-73.

Повний текст джерела
Анотація:
Гідронасосні станції з електроприводом та живленням від вітроелектричних установок знайшли застосування на територіях, віддалених від розподільчих електромереж. Досвід експлуатації таких станцій засвідчує суттєвий вплив наявності пульсацій швидкості вітру на їх продуктивність. В рамках цього дослідження розроблена математична модель динаміки зміни подачі води багатоагрегатною гідронасосною станцією з електроприводом від асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора за живлення від вітроелектричної установки з синхронним генератором з урахуванням стохастичної складової зміни швидкості вітру. Дослідження динамічних процесів здійснюється на 10-и хвилинному інтервалі осереднення швидкості вітру, що є стандартизованою величиною для оцінки потужності вітроелектричної установки за збурень вітрового потоку. Модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Перша інерційна складова містить в собі вітротурбіну та синхронний генератор, а друга – асинхронний двигун та гідронасос. Взаємний вплив одної інерційної складової на іншу здійснюється через електричний зв’язок між генератором та двигуном через лінію електропередачі разом з трансформаторними підстанціями. Визначення параметрів механічного обертального руху інерційних складових виконувалось в припущенні про квазістаціонарність електромагнітних процесів в статорних і роторних контурах генератора та двигуна. Розрахунок їх електромагнітних моментів здійснювався з використанням еквівалентних заступних електричних схем обладнання з урахуванням змінної частоти обертання та довільної кількості гідроагрегатів у складі станції. Представлені результати розрахунків динаміки подачі гідронасосної станції потужністю 1 МВт в складі 5 гідроагрегатів за електроживлення від вітроустановки з синхронним явнополюсним генератором такої ж потужності за швидкості вітру менше номінального значення, рівному та більшому за номінальне значення. Вони надають можливості оцінки динамічних властивостей процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенціальну енергію води, накопиченої в басейні акумуляторі. На сьогодні отримані результати набувають важливого значення в зв’язку з необхідністю інтеграції значних потужностей вітроелектростанцій до складу електроенергетичних систем. Бібл. 26, табл. 3, рис. 8.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Rakov, Ivan. "EXPERIMENTAL RESEARCH METHOD OF ADAPTIVE ESTIMATION PARAMETERS OPEN WOUND-ROTOR INDUCTION MOTOR IN A STEADY STATE MODE." Electrical and data processing facilities and systems 18, no. 1 (2022): 63–76. http://dx.doi.org/10.17122/1999-5458-2022-18-1-63-76.

Повний текст джерела
Анотація:
Relevance For the operation of a closed-loop sensorless electric drive as part of an electrical complex, it is necessary to ensure adequate restoration of the vector of state variables of an induction motor using a customizable mathematical model in the control system. The accuracy of restoring the state variable vector depends on two factors. The first factor is the mathematical description of the substitution circuit of an asynchronous motor by a system of differential equations with certain assumptions that reliably reflects the physical processes occurring in an asynchronous motor. Used in the electric drive control system, T- and L-shaped equivaent circuits of an asynchronous motor, described by a system of differential equations in a customizable mathematical model, are universal and allow simulating the behavior of an asynchronous motor in all operating modes: «start», «load surge», «load shedding», «reverse», «stop», which is a sufficient condition for their use without modifications within the framework of this article. The second factor — the coefficients in the system of differential equations with some error correspond to the electrical parameters of the equivalent circuit of an asynchronous motor. In turn, the electrical parameters of the equivalent circuit of an asynchronous motor are unique for each motor and cannot be used in a system of differential equations without their refinement, i.e. no identification process. There are several types of identification of the electrical parameters of an induction motor: by the experience of idling and short circuit, by catalog data, by induction motor attenuation with a locked rotor of an induction motor, and others. The described methods for identifying parameters in most cases require the decommissioning of an asynchronous motor and conducting separate experimental studies, after which the electrical parameters in the equivalent circuit are considered constant and unchanged during operation. It is known that when an asynchronous motor is heated during operation, the active resistances of the stator and rotor circuits change. The inductance of the main magnetization circuit, stator and rotor circuits vary depending on the shape of the supply voltage and the operating modes of the asynchronous motor. Changing these parameters means that the restoration of the state variable vector will occur with a larger error. Given the above, the development of a methodology for adaptive identification of the electrical parameters of the equivalent circuit of an asynchronous motor during operation, without decommissioning and shutting down the entire electrical complex, is an urgent scientific and practically significant task. Aim of research Development and experimental study of a method for determining the electrical parameters of the stator winding in steady-state operation modes without decommissioning and stopping the electrical complex. Research methods Systems of nonlinear equations, iterative procedures, Newton's method, numerical methods, state space method, optimization methods. Results A method of adaptive identification of the electrical parameters of the stator winding replacement circuit in steady-state operation based on the power balance has developed and experimentally tested, which allows for accurate estimation of the parameters of the stator winding replacement circuit during induction motor operation. The developed technique in the future, with the expansion of the mathematical apparatus, will allow determining the parameters of both the stator and rotor windings of the induction motor when the electric drive is operating as part of an electrical complex. The practical application of open woundrotor induction motor is not possible, therefore this article is of a research nature and is intended only for experimental confirmation of the operation of the technique.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Sokolovskyi, О., Y. Yarosh, N. Tsyvenkova та S. Kukharets. "ОБҐРУНТУВАННЯ КАНАЛУ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НА ОСНОВІ ГАЗОГЕНЕРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (9 серпня 2019): 72–82. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).72-82.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасною тенденцією розвитку енергетики є прагнення до збалансованості енергетичного комплексу, підвищення надійності електропостачання споживачів. Важливе місце в стратегії розвитку електроенергетики займають автономні системи електропостачання. Вони використовуються на підприємствах, в аеро-, морських і річкових портах, в енергоблоках лікарень, у фермерських господарствах, в системах аварійного енергопостачання, на об'єктах оборонного комплексу – скрізь, де потрібна електроенергія, в той час як мережа або віддалена, або працює з перебоями. Представлено автономну систему енергопостачання з двигунами внутрішнього згорання. Основним перетворювачем механічної енергії приводних двигунів в електричну є електромеханічний перетворювач змінного струму з обмоткою збудження, яка розташована на роторі. Представлено алгоритм, згідно з яким на початку циклу контролер визначає добову норму споживання електроенергії та, відповідно до типу дня і часу доби, виконує дії за коротким чи розгалуженим алгоритмом. У разі використання добової норми електроенергії може виникнути ситуація, за якої увімкнутою залишиться тільки частина світильників, що спричинить дискомфорт для персоналу та впливатиме на продуктивність праці співробітників. Пропонується впровадження другого незалежного каналу електропостачання з використанням газогенераторних технологій. Вироблений газ забезпечує роботу двигуна внутрішнього згорання, який обертає вал генератора. Представлено графік прогнозованого вироблення енергії фотоелектричною системою встановленою потужністю 3,5 кВт на основі даних сонячної інсоляції на широті м. Житомира. Також представлено графік продуктивності газогенераторної установки потужністю 5 кВт за однозмінної роботи. Розраховано прогнозоване споживання електроенергії освітлювальною установкою протягом першого місяця року для корпусів Житомирського національного агроекологічного університету. Представлено графік різниці між спожитою та виробленою енергією за днями тижня. Величина спожитої електрики за місяць становила 767,8 кВт·год за встановленої норми 251 кВт·год. Фотоелектричними панелями та газогенераторною установкою вироблено відповідно 184,8 кВт·год та 493,2 кВт·год. Другий резервний канал живлення забезпечив більше половини потреб на освітлення навчального корпусу. Розроблено структурну схему контролера, що реалізує спеціалізований алгоритм. Представлено графік регульованих змінних під час роботи контролера. Застосування спеціалізованого алгоритму дозволяє зменшити енергоспоживання установки, забезпечує можливість повноцінного використання глибокого резервування на базі фотоелектричної системи та газогенераторної установки. Подальші дослідження спрямовані на встановлення впливу продуктивності газогенераторної установки на стійкість роботи системи двигун-генератор в умовах мінливого попиту на електроенергію та з врахуванням нестабільного значення коефіцієнта потужності. Бібл. 10, рис. 9.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

КАШИН, Я. М., Л. Е. КОПЕЛЕВИЧ, А. В. САМОРОДОВ, and Е. А. МАРАХОВСКИЙ. "SIMULATION OF EMERGENCY MODES OF SEPARATOR UNIT." Известия вузов. Пищевая технология, no. 1(379) (March 28, 2021). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2021.1.15.

Повний текст джерела
Анотація:
Предложена конструкция сепараторной установки, отличающаяся от существующих тем, что ее основание выполнено с кольцевыми канавками полукруглого сечения, посредством которых ротор-барабан установлен с возможностью вращения на неферромагнитные шарики. Кроме того, подогрев сепарируемого продукта в установке осуществлен с использованием неизбежного тепловыделения в обмотках установки путем пропускания сепарируемого продукта по трубкам, которыми обвиты лобовые части обмоток установки. Для исследования аварийных режимов этой установки (обрывов фаз, короткого замыкания) и получения ее динамических характеристик разработана математическая модель в виде системы дифференциальных уравнений, описывающей взаимосвязи между ее параметрами (сопротивления обмоток статора и ротора, число витков в них) и параметрами переходных процессов (ударные токи, длительность переходного процесса). Смоделирована работа сепараторной установки при обрыве одного фазного провода с помощью пакета прикладных программ Simulink – Simulation and model-based design (MATLAB). Разработанная модель позволила оценить влияние параметров статора и ротора установки на переходный процесс в аварийных режимах и учесть это влияние на этапе проектирования. Преимущества предлагаемой установки – повышенная надежность, улучшенные энергетические и массогабаритные показатели. The design of the separator unit is proposed, which differs from the existing ones in that its base is made with circular grooves of semicircular cross-section, through which the rotor-drum is mounted with the possibility of rotation on non-ferromagnetic balls. In addition, the heating of the separated product in the installation is carried out using the unavoidable heat generation in the windings of the installation by passing the separated product through the tubes that are wrapped around the front parts of the windings of the installation. A mathematical model in the form of a system of differential equations describing the relationship between its parameters (the resistance of the stator and rotor windings, the number of turns in them) and the parameters of transients (shock currents, the duration of the transient process) has been developed to study the emergency modes of this installation (phase breaks, short circuits) and to obtain its dynamic characteristics. The operation of the separator unit in the event of a single phase wire breakage is modeled using the Simulink is a Simulation and Model-Based Design (MATLAB) application software package. The developed model allowed us to estimate the influence of the stator and rotor parameters of the plant on the transient process in emergency modes and to take this influence into account at the design stage. The advantages of the proposed installation are increased reliability, improved energy and weight and size indicators.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Назарычев, А. Н., Е. М. Новоселов, Д. А. Полкошников, А. С. Страхов та А. А. Скоробогатов. "Метод контроля состояния обмоток роторов асинхронных электродвигателей при пуске по току статора". Дефектоскопия, серпень 2020, 49–55. http://dx.doi.org/10.31857/s0130308220080059.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

"Mathematical model of induction motor with series-connected stator and rotor windings." Bulletin of the South Ural State University series "Power Engineering" 17, no. 1 (2017): 77–87. http://dx.doi.org/10.14529/power170111.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Назарычев, А. Н., Е. М. Новоселов, Д. А. Полкошников, А. С. Страхов, А. А. Скоробогатов та А. А. Пугачев. "Экспериментальное определение диагностических признаков повреждения обмоток роторов высоковольтных двигателей электростанций в режиме пуска". Дефектоскопия, травень 2020, 3–11. http://dx.doi.org/10.31857/s0130308220050012.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

NAZARYCHEV, Alexandr N., Alexandr S. STRAKHOV, Evgeniy M. NOVOSELOV, Denis A. POLKOSHNIKOV, Alexandr N. MOROZOV, and Andrey A. SKOROBOGATOV. "Assessing the Consequences of Induction Motor Failures Caused by Broken Bars of Squirrel-Cage Rotor Windings." Elektrichestvo, 2021, 12–20. http://dx.doi.org/10.24160/0013-5380-2021-9-12-20.

Повний текст джерела
Анотація:
Despite the great attention paid by Russian and foreign authors to the problem of timely fault detection in the squirrel-cage rotor windings of high-voltage induction motors, the papers published by them pay little attention to issues related to substantiating the need for carrying out the relevant studies. However, this is especially important for high-voltage electric motors used in power plant auxiliaries. The aim of the study is to assess the consequences from failure of induction motors used in power plant auxiliaries caused by a break of the rotor winding bars. Assessment of the failure consequences is an important component of the transition to risk-oriented management of induction motors operation. The main components of the failure consequences and the resulting economic damage are identified. It is shown that failures of high-voltage induction motors caused by broken rotor bars can lead to economic damage of several million rubles. It has been found, based on computer simulation results, that during operation of induction motors with broken rotor bars, their magnetic and electrical losses increase significantly. The study results have shown that the economic damage may also be significant during long-term operation of a large number of induction motors with this type of failure. The accomplished assessment of the failure consequences in money terms confirms the relevance and necessity to perform functional monitoring of the state of the rotor windings of high-voltage induction motors used in the system of power plant auxiliaries.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії