Добірка наукової літератури з теми "Облік продуктів"

Досліджено проблемні питання бухгалтерського обліку створення нової продукції за етапами: дослідження, розроблення, виробництво дослідних зразків. Господарські операції щодо створення нового виробу вивчено та описано з урахуванням матеріальної та нематеріальної його форм. Облік витрат вітчизняні підприємства на етапі дослідження ведуть за правилами Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» та 16 «Витрати». Процес, спрямований на створення нової продукції, поділяють на два етапи: стадія дослідження та стадія розроблення. Стадія дослідження – це заплановані підприємством дослідження, які воно проводить уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань. Під розробленням розуміють застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проєктування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їх серійного виробництва чи використання. Проте для організації та відображення в обліку процесу створення нової продукції наведених термінів недостатньо, оскільки вони розкриті лише в контексті НП(С)БО. Вимоги щодо методики обліку досліджень та розробок стосуються лише визнання нематеріальних активів, створених підприємством. Водночас підприємства створюють матеріальні активи – запаси або основні засоби, облік яких ведуть за правилами НП(С)БО 9 «Запаси» та НП(С)БО 7 «Основні засоби». Розроблення нової продукції потребує послідовного здійснення дослідно-конструкторських заходів. Проведення розробок власними силами підприємства можливо за умови наявності власної відповідної інтелектуальної та матеріально-технічної бази. У разі відсутності власної бази підприємство залучає до виконання робіт сторонню організацію та укладає з нею договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт. У бухгалтерському обліку витрати на розроблення нового виду продукції обліковують одним із двох способів: як капітальні інвестиції у створення нематеріального активу та у складі інших операційних витрат звітного періоду. За результатами проведеного дослідження наведено орієнтовну номенклатуру статей витрат на дослідження і розроблення нового виду продукції. Установлено, що для обліку прямих витрат на розроблення нової продукції більшість суб’єктів господарювання використовують рахунок 23 «Виробництво». До нього відкривають субрахунки для узагальнення витрат на кожному етапі виконаних робіт, які понесені різними підрозділами підприємства. Для узагальнення інформації щодо понесених витрат на освоєння нової продукції у звітному періоді використовують рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». На практиці витрати на освоєння нової продукції списують двома способами: рівномірним та за кошторисними ставками. У нормативних та роз’яснювально-рекомендаційних документах не визначено, протягом якого терміну підприємство за фактом понесення витрат, пов’язаних із підготовкою та освоєнням виробництва продукції, може списувати такі витрати на собівартість нового виду продукції. Наведено сутність та важливість сертифікації нової продукції, вивчено порядок розроблення та використання технічних умов. Систематизовано та наведено міжнародний досвід відображення в обліку витрат на дослідження і розробки. Проведено порівняння відображення витрат на виробництво нової продукції в бухгалтерському та податковому обліку.

У статті досліджено особливості проведення АВС-аналізу продуктових запасів з урахуванням галузевої специфіки підприємств ресторанного бізнесу. Обґрунтовано доцільність застосування багатокри-теріального підходу до проведення АВС-аналізу. Специфікою даного сектора сфери послуг є те, що підприєм-ства ресторанного бізнесу поєднують виробництво, реалізацію купованих товарів і продукції власного вироб-ництва та організацію споживання їжі. При цьому облік фінансових результатів ведуть за такою ж методи-кою, як і в торгівлі. Собівартість реалізації продукції власного виробництва закладів ресторанного бізнесу включає тільки первісну вартість продовольчої сировини. З урахуванням цього запропоновано при проведенні АВС-класифікації продуктових запасів у якості критеріїв використовувати вартість продуктових запасів, частоту їх використання і внесок у фінансовий результат. У результаті такого аналізу кожен продукт ма-тиме три оцінки одночасно – за вартістю, за частотою використання і за внеском у фінансовий результат. Вказано на проблемність визначення внеску кожного виду продуктових запасів у фінансовий результат. Для вирішення цього питання запропоновано поєднання сировинної матриці та результатів АВС-аналізу продажів. При цьому в якості критеріальних показників пропонується використовувати вартість продуктів, частоту продажу і торгову націнку. Поєднання результатів АВС-аналізу продажів і сировинної матриці дає мож-ливість отримати перелік критично важливих з точки зору внеску у фінансовий результат продуктів, а та-кож відсортувати їх у відповідності до значущості страв і розповсюдженості інгредієнта. Практична ре-алізація запропонованих підходів до АВС-аналізу дозволить сформувати належну інформаційно-аналітичну базу для формування результативних цільових управлінських дій, спрямованих на підвищення ефективності управління продуктовими запасами підприємств ресторанного бізнесу.

Компанія AVON - косметична фірма, яка поширює свою продукцію виключно через консультантів (мережевий маркетинг). Компанія AVON розповсюджує свою продукцію за методом прямого продажу. Прямий продаж – це реалізація товарів та послуг кінцевому споживачу за межами звичайних місць роздрібної торгівлі шляхом індивідуальної презентації товарів чи послуг. Серед компаній, які працюють за методом прямого продажу в Україні, AVON посідає перше місце за рівнем першого згадування назви компанії опитуваними та у числі лідерів серед компаній прямого продажу, продукція яких популярна серед споживачів усіх вікових груп у віці до 45 років. Конкурентами її є такі фірми, як – Mary Kay, Oriflame, Faberlic, Amway. Хороша інформаційна система обліку, вбираючи в себе всю корисну інформацію, є найкращою помічницею персоналу і засобом успішної діяльності в умовах конкуренції. Тому актуальним є створення привабливої та інформативної інформаційної системи обліку продукції Avon. Для Avon потрібно розробити автоматизовану інформаційну систему обліку продукції: структуру меню інформаційної системи обліку продукції Avon, логічну структуру бази даних, фізичну модель даних, екранні форми по відображенню необхідної інформації. Створена логічна модель даних, або логічна схема – модель даних конкретної предметної області, виражена незалежно від конкретного продукту керування базами даних або технології зберігання (фізична модель даних), але в термінах структур даних, таких як реляційні таблиці та колонки, об'єктно-орієнтовані класи чи теги XML. Фізичне проектування бази даних залучає глибоке використання конкретної технології керування базами даних. Як СУБД використовувалась Microsoft Access – система управління базами даних, програма, що входить до складу пакету офісних програм Microsoft Office. Створено екранні форми інформаційної системи. Для запуску інформаційної системи обліку продукції Avon необхідно зайти до кореневого каталогу системи та запустити виконавчий файл. В результаті отримаємо головну форму інформаційної системи. Далі робота інформаційної системи здійснюється за допомогою форм, які відкриваються при натисканні на відповідний елемент. Таким чином, розроблена автоматизована інформаційна система обліку продукції Avon, в якій реалізовано оновлення бази даних та реалізовано вхідну інформацію, що є найбільш детальною і становить основу для наступної логічної та арифметичної обробки даних. Впровадження створеної інформаційної системи обліку продукції AVON дозволить отримати повну, достовірну та своєчасну інформацію стосовно обліку наявності косметичної продукції на офісі Ключові слова: автоматизована інформаційна система обліку продукції Avon, мережевий маркетинг, логічна структура бази даних, фізичне проектування бази даних, Microsoft Access, екранні форми інформаційної системи

В статті охарактеризовано значення собівартості при прийнятті управлінських рішень. Обгруновано, що cобівартість продукції є одним із ключових показників інформаційного забезпечення прийняття поточних та оперативних управлінських рішень. Розглянуто методику обліку витрат та калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції, зокрема тваринництва. Облік витрат тваринництва на сільськогосподарських підприємствах має певні особливості, які пов’язані із технологією вирощування біологічних активів тваринництва та продукції тваринництва, що впливають на методику обліку та розрахунку собівартості продукції (наявність живих організмів, тривалість операційних циклів, нерівномірність виходу продукції протягом року). Обґрунтовано, що процес розрахунку собівартості продукції тваринництва та відображення його результатів в обліку здійснюється у два взаємопов’язані етапи: формування собівартості продукції за об’єктами обліку витрат та статтями витрат в тваринництві; калькулювання собівартості продукції тваринництва в розрізі об’єктів калькулювання та калькуляційних одиниць. Запропоновано для потреб управлінського обліку застосовувати проміжну (розрахунково-фактичну) собівартість, яка складатиметься на основі фактичних прямих витрат і виходу продукції за місяць та розрахункової величини загальновиробничих витрат в поточному місяці. Для прийняття управлінських рішень рекомендовано застосовувати пряму (неповну) собівартість продукції (на основі прямих змінних витрат), що відповідає зарубіжній системі обліку собівартості за змінними витратами («директ-костинг»), яка може застосовуватися в управлінському обліку.

Для ефективної роботи підприємства необхідно високоефективне управління, яке в сучасних умовах спирається на певні програмні продукти. Питання розробки сучасних програмних продуктів є актуальним, багато розробників запропонували свої рішення.Загальним недоліком всіх рішень є низька гнучкість систем, - для їх адаптації під конкретне підприємство потрібна робота кваліфікованого програміста. На кафедрі автоматизації виробничих процесів та робототехнічних систем ОНАХТ в рамках дипломної роботи бакалавра було розроблено систему управління бізнес-процесом виробництва скляної тари на підприємстві Ілона ЛТД. Створено модель організаційної структури підприємства, яка відображає розподіл роботи по підрозділах і управлінським органам, між якими формуються певні відносини, пов'язані з реалізацією владних повноважень, потоків розпоряджень та інформації. Проведене виділення бізнес-процесів підприємства та створення його процесної моделі, яка описує процес послідовного перетворення матеріальних, сировинних і інформаційних потоків підприємства дозволило визначити процеси для подальшої їх автоматизації. Розроблена BMPN нотація, яка відображує в зручной формі бізнес-процеси, які проходять в компанії, та їх зв’язок, послідовність, відношення до структурних підрозділів дозволила остаточно визначити конкретні процеси для автоматизації. Розроблене та затверджене технічне завдання на створення програмного забезпечення для АСУП, а саме створення програмного продукту зберігання, контролю, обліку і аналізу даних про замовлення, складськи запаси сировини, готової продукціі, постачальників та замовників, результатів інвентарізації, розрахунків сировини для виробництва стало основою для розробки програмного продукту – сайту. Створення інтерфейсів та функціоналу для кожного з керівників бізнес-процессів, яки були автоматизовані забезпечило зручне використання програмного продукту для користувача. Подальший розвиток питання автоматизації управління процесом виробництва скляної тари знайде в випускній роботі магістра.

З'ясовано зміст поняття витрати. Розглянуто особливості нормативного методу обліку витрат на хлібопекарських підприємствах, визначено його основні завдання. Встановлено, які складові входять до витрат на виробництво хлібопекарської продукції. Досліджено особливості обліку виробничих витрат на хлібопекарських підприємствах України. Визначено проблеми обліку змінних і постійних загальновиробничих витрат та запропоновано шлях їх вирішення. Запропоновано вдосконалити нормативну базу шляхом покращення класифікації загальновиробничих витрат, деталізувати план рахунків бухгалтерського обліку з конкретизацією статей загальновиробничих витрат. Обґрунтовано значення рецептур у розрахунку собівартості виготовленої продукції. Встановлено основні технологічні особливості виробництва хлібобулочних виробів та розглянуто їх вплив на облік виробничих витрат. Розглянуто особливості технологічних витрат під час виготовлення хлібобулочних виробів, технологічних витрат на складах і комунікаціях. З'ясовано, що нормування витрат виходу хліба використовують для встановлення порядку у витраті основної сировини хлібопекарського виробництва. Наведено основні показники, які використовують у розрахунку норми виходу хліба. Обґрунтовано закономірності розрахунку планової витрати борошна. Виокремлено найпоширеніші бухгалтерські проведення, пов'язані з виробництвом продукції на хлібопекарських підприємствах.

Розвиток суб’єктів підприємницької діяльності можливий лише за умови постійного оновлення готової продукції та послуг. Облікове забезпечення процесу інноваційної діяльності є потребою часу через усвідомлення облікових процедур на кожному етапі розробки інновації. Метою даної статті є удосконалення теоретико-методичних засад обліку та аналізу у процесі інноваційної діяльності підприємства. Систематизовано рахунки бухгалтерського обліку та типові проведення, що можуть використовуватись у процесі розробки інновацій. Згруповано етапи розробки проектно-кошторисної документації. Виокремлено основні етапи життєвого циклу інноваційного продукту та завдання кожного з них. Здійснено аналіз тенденцій інноваційної діяльності у Волинській області. У даній роботі використано такі методи як: системний підхід, економіко-статистичний аналіз, класичні статистичні методи, методи аналізу та синтезу.Ключові слова. Інноваційна діяльність, інновація, інноваційний продукт, життєвий цикл, проектно-кошторисна документація

Трансформація бухгалтерського обліку і аналізу в умовах цифровізації економіки стикається з цілою низкою проблем. Бухгалтерський облік, зберігаючи свою актуальність і запитуваність створеного продукту, повинен стати чіткою складовою системи отримання, обробки, і передачі економічної інформації. Перед бухгалтерським обліком поставлене завдання - переорієнтування з контрольної функції на інформативну, засновану на систематизації питань цифрової трансформації організації. Цільова спрямованість бізнес-аналізу полягає в аналітичному забезпеченні ефективного корпоративного управління, що передбачає тісну взаємодію між акціонерами і менеджментом компанії, а також з іншими зацікавленими сторонами (стейкхолдерами). Бізнес-аналіз може служити одним з дієвих інструментів, здатних вирішити ряд проблем і виниклих протиріч вітчизняного корпоративного управління.

Перехід України до сучасних вимог ринкової економіки вимагає від під- приємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності про- дукції та послуг на основі ефективних форм господарювання та управління виробництвом, саме ці аспекти стали основою даної статті, адже виробничі запаси є важливою складовою діяльності кожного сучасного підприємства, а їх облік є необхідним для правильного відображення фінансового стану виробництва. Жодне підприємство не обходиться без застосування виробни- чих запасів у своїй господарській діяльності. Запаси представляють собою один з найважливіших факторів забезпечення сталості та безперервності відтворення. Цю важливу роль відіграють всі складові частини сукупного матеріального запасу, в тому числі товарно-матеріальні цінності, що знахо- дяться у підприємства. Безперервність виробництва вимагає постійної наяв- ності сировини і матеріалів, для повного задоволення потреб виробництва в будь-який момент їх використання. Контроль над цим забезпечує пра- вильний і своєчасний облік запасів. Дослідження обліку виробничих запа- сів має велике ключове значення для ефективного фінансового управління Запаси можуть складати значну питому вагу не тільки в складі оборотних активів, але й в цілому в активах підприємства. Це може свідчити про те, що підприємства зазнають труднощів зі збутом своєї продукції, що в свою чергу може бути обумовлено низькою якістю продукції, порушенням техно- логії виробництва і вибором неефективних методів реалізації. Порушення оптимального рівня виробничих запасів призводить до збитків у діяльності компанії, оскільки збільшує витрати по зберіганню цих запасів, відволікає з обороту ліквідні кошти, збільшує небезпеку знецінення товарів і зниження їх споживчих якостей, призводить до втрати клієнтів. Таким чином, кожен бухгалтер неминуче стикається з необхідністю відображення в обліку опе- рацій з виробничими запасами, їх всебічне вивчення і правильне розуміння сутності запасів товарно-матеріальних цінностей, їх значення і ролі в еконо- міці підприємств, стоїть в ряді найважливіших проблем з економії та раціо- нального використання матеріальних цінностей на виробництві, постановки завдань щодо вдосконалення технологій виробництва.

Метою проекту є розробка мобільного додатку на платформі Android для обліку термінів придатності продуктів харчування. У дипломному проекті виконано порівняння наявних мобільних додатків для ведення обліку термінів придатності продуктів харчування. Визначено функціональні задачі та розроблено технічне завдання. Проведено аналіз існуючих інструментів та технологій розробки Android-додатків, спроектовано архітектуру додатка та його інтерфейс. Для реалізації програмного забезпечення використано мову програмування Java; для створення розмітки додатку використано середовище розробки Android Studio. Після розробки було проведене модульне тестування готового застосунку. Практична значимість отриманих результатів полягає у розробці готового до використання програмного продукту у вигляді мобільного додатку для обліку термінів придатності продуктів харчування.

В тезах розглянуто удосконалення методики оцінки собівартості банківських продуктів як складової системи управлінського обліку банку
In theses examined improvement methodology for assessing the cost of banking products as part of managerial accounting bank

У роботі досліджено сутність собівартості продукції рослинництва. Проведено аналіз показників підприємства, які впливають на діяльність підприємства. Основною метою цього дослідженняє дослідження собівартості продукції як показника виробничо-господарської діяльності підприємства, а також розробка пропозиції щодо зниження витрат за сучасних умов господарювання на прикладі сільськогосподарського підприємства.
В работе исследована сущность себестоимости продукции растеневодства. Проведен анализ показателей предприятия, которые влияют на деятельность предприятия. основной целью этого исследованияявляется исследование себестоимости как показателя производственно-хозяйственной деятельности предприятия, а также разработка предложения по снижению расходов в современных условиях хозяйствования на примере сельскохозяйственного предприятия.
The master’s thesis focuses on the essence of thecost of crop production is investigated. The analysis of the enterprise indicators that influence the activity of the enterprise is carried out.The main purpose of this study is to investigate the cost of production as an indicator of production and economic activity of the enterprise, as well as to develop a proposal to reduce costs in modern conditions of management on the example of an agricultural enterprise.

1. Скриньковський Р. М. Фінансовий стан підприємств: сутність, прийоми та методи проведення аналізу. У номері. 2014. С. 2014 2. Руда Р.В. Оцінка фінансового стану підприємства: сутність та необхідність. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2010. №1(9)с. 61–65. 3. Рудницька О.М. Застосування методів фінансового менеджменту як інструменту ефективного управління підприємством. Науковий вісник НЛТУ України.– 2010. № 10. – С.215–221. 4. Рязаєва Т.Г. Зарубіжні методики визначення ймовірності банкрутства підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. 2010.№3.Т.1. с. 177–181.
На сьогодні існує кілька виявлених моментів в діяльності сільськогосподарського підприємства, які слід приймати до уваги. Зокрема, виробничий процес з обробітку рослинницьких культур передбачає використання великої кількості сільськогосподарської техніки, машин та обладнання. У зв'язку з цим, виникає необхідність виділення специфічних видів витрат – за механізованими роботами та технологічними операціями, витратами паливно-мастильних матеріалів, запасних частин та інвентарю, з амортизації, створення споруд, утримання техніки та інші витрати. А також, тривалість виробничого циклу продукції сільського господарства залежить від біологічних властивостей культури та кліматичних умов, і це необхідно брати до уваги при організації обліку витрат.

З кожним роком цифрові технології все глибше та глибше проникають у життя кожного члена суспільства. Позитивний ефект від їх застосування спричинює безперервне зростання рівня їх використання. Сфера оподаткування не є виключенням, адже вона виступає однією із найскладніших напрямків економічної діяльності держави. Особливо це актуально для платників податків, які систематично стикаються із вимогою подання звітів до контролюючих органів. Відтак, у межах наукової роботи, ми дослідили сутність податкової звітності, визначили елементи, які до неї входять. Проаналізували напрямки використання цифрових технологій під час підготовки та подання податкової звітності шляхом аналізу програм для автоматизації обліку та програмного забезпечення для подання звітів до податкової служби. Визначили позитивні та негативні сторони наявних на вітчизняному ринку продуктів цифровізації. Розглянули особливості та переваги використання Електронного кабінету платника податків. Встановили, які новації очікуються у сфері електронної подачі податкової звітності та окреслили подальші перспективи їх впровадження.

Уже почти 100 лет, со времени работ А. Нуммедаля (Nummedal, 1929) исследователи не сомневаются в заселении северо-западных арктических территорий не позднее рубежа плейстоцен-голоцен (около 12 тысяч лет назад). Первые поселенцы проникают в Фенноскандию, на полуостров Сконе южной Швеции, в самом конце плейстоцена с территории северогерманской низменности. Поступательному, сравнительно быстрому продвижению на север вдоль узкой полоски норвежского побережья способствовали ускоренное освобождение этих участков от ледника под действием уже «греющего» Гольфстрима и использование водного (морского) транспорта, что косвенно подтверждается очень ранним заселением удаленных островов в незамерзающих водах Северного, Норвежского и Баренцева морей. Благодаря всем этим факторам северные первопроходцы уже в бореальный период (не позднее 10 000 лет назад) достигли арктического побережья Фенноскандии (Шумкин 1986, 15-33; Шумкин 1993). Судя по расположению памятников, основой существования первопроходцев были морское собирательство и охота в прибрежной зоне, на литоралях, дополняемые охотой на сухопутных животных. Орудия изготавливались в основном из местного кварца и окремненных пород. Кроме чумов использовались небольшие слабо углубленные жилища. Не вызывает сомнений, что в это время люди использовали лодки, поскольку есть стоянки на островах, удаленных на значительное расстояние от материка в незамерзающих морях (Shumkin 1992: 146-150). Небольшие мезолитические коллективы морских собирателей и рыболовов, попав в экстремальные условия, оказались в изолированном положении, сопровождавшемся стагнацией и даже деградацией материальной культуры, но, тем не менее, сохранили древние мировоззренческие традиции, о чем свидетельствуют крупномасштабные, выполненные методом «прошлифовки» линий, петроглифы этого времени и несколько более поздние писаницы. Мезолитические памятники Лапландии большинство специалистов традиционно связывает с культурой комса. Открытие в 2002 г. в 60 км от побережья Баренцева моря и раскопки (Rankama T., Kankanpaa J. 2014: 147-159) мезолитической стоянки Суяла (Финляндия) с пластинчатой индустрией позволило финским археологам выдвинуть предположение о второй, более поздней волне заселения этой арктической территории, теперь уже через Финляндию и Карелию. Эта гипотеза - продвижение на север населения бутовской традиции - требует серьезного анализа и подтверждения. Но и даже в таком случае это не может опровергнуть европейскую «прародину» первых поселенцев, а двухкомпонентность материальной культуры комса была убедительно установлена археологом П. Вудманом еще в конце прошлого века (Woodman, 1993). Определенное, более ускоренное развитие начинается с благоприятными изменениями климатических условий (атлантический оптимум), позволившее к началу неолита (около 6,5 тыс. лет назад) заселить практически все регионы Северной Фенноскандии. Постепенно осваиваются новые виды и источники сырья (сланец, шифер), что способствует совершенствованию техники обработки и производству новых типов орудий. Начинается широкое применение шлифованных изделий из сланца, налаживаются контакты с более южным населением, от которого заимствуются навыки керамического производства. Все более существенными становятся признаки начала активного морского зверобойного промысла. Эти изменения оказывали, наряду с природными и социальными факторами, значительное стабилизирующее воздействие на местные популяции. Наметившиеся тенденции аккумулируются в эпоху раннего металла (4-2,5 тыс. лет назад), когда на побережье Северной Фенноскандии складывается яркая культура (Грессбаккен) морских охотников и рыболовов. Возникают многочисленные постоянные поселения с десятками долговременных жилищ, расположенных вплотную к древней береговой линии. Для этого периода (конец неолита и эпоха раннего металла) известны поселения, на которых сохранилась органика. Помимо каменных присутствуют костяные и роговые орудия, гарпуны (в том числе поворотные), остроги, рыболовные крючки, кинжалы, наконечники стрел и изделия неутилитарного назначения. Среди кухонных отбросов до 90% - кости морских животных (тюленей, моржей, китообразных). Немало костей морских рыб семейства тресковых. Долговременные углубленные зимние жилища этого периода представляли собой довольно сложные сооружения, в которых могли проживать 10-20 человек. Таким образом, население северной окраины Европы, начиная с эпохи мезолита, постепенно вырабатывает комплекс культурных адаптаций, позволяющий в рамках присваивающего хозяйства вести оседлый образ жизни в суровых арктических условиях. Выбор мест обитания (кромка морского побережья), фаунистические материалы (преобладание морских млекопитающих), орудийные комплексы (гарпуны, в том числе поворотные, крупные рыболовные крючки, грузила, якоря) и объекты духовной культуры (сюжеты петроглифов) определенно свидетельствуют о сложившейся специализированной культуре охотников на морского зверя. Учитывая обилие природных ресурсов региона и довольно высокий уровень материальной культуры, можно считать выбранную адаптационную модель очень удачной, на тот момент позволяющей населению устойчиво «процветать» и развиваться в данном арктическом окружении. Необходимость объединения крупных устойчивых коллективов для результативной морской охоты приводит к появлению внушительных по размерам углубленных жилищ. Умение изготавливать деревянные лодки документально подтверждается присутствием лодок в многочисленных сюжетах петроглифов Канозера (Колпаков, Шумкин, 2012). Все это, а также наличие специализированных эффективных орудий морского промысла (особенно поворотные гарпуны) обеспечивало постоянный достаток, даже изобилие продуктов жизнеобеспечения охотникам на морского зверя (Shumkin, 1992: 146-150). Если рассматривать проблему с точки зрения исторических реконструкций по археологическим данным, то не вызывает сомнений, что с мезолита на этой территории идет непрерывное развитие местной адаптационной модели древними коллективами. Таким образом, возможность крупных миграций в Северную Фенноскандию после первоначального заселения выглядит маловероятной. Правда, некоторые эпохальные инновации (внедрение керамики, металл) приходят с южных территорий, но это можно объяснить заимствованиями. Особое место в археологии Лапландии занимает уникальный для всей Евразийской Арктики эпохи раннего металла (середина II тыс. до н.э.) Кольский Оленеостровский могильник на Большом Оленьем острове в Кольском заливе Баренцева моря (далее - КОМ). Немногочисленные другие находки погребений этого времени ничего не могут добавить к выводам, имеющим своим источником этот могильник, обладающий редчайшей для Севера сохранностью органических материалов, которая вызвана тем, что погребения были совершены в песчаном грунте с обильной примесью морских раковин и еще в древности перекрыты слоем торфа (Колпаков, Мурашкин, Хартанович, Шумкин, 2019). Во многих наших работах (Шумкин 1990, Shumkin 1990, 2000, и др.) неоднократно уже приводились и акцентировались археологические свидетельства возможного проникновения около 4 тысяч лет назад крайне малочисленных групп пришельцев, скорее всего восточного происхождения, которые, как нам казалось, не могли серьезно повлиять на достаточно развитые сообщества «лапландцев», тем более изменить их облик, быт и традиции. Они должны были быстро ассимилироваться, оставив единичные следы в культуре, возможно в генофонде. Наши предположения основываются на единовременности появления и неутилитарном проявлении таких модификаций, как: 1) присутствие на некоторых памятниках (от Большеземельской тундры до Северной Финляндии, но, особенно важно, что в том числе и в КОМ) фрагментов т.н. «вафельной» керамики близкой сосудам ымыяхтахской культуры (Федосеева 1980), которая выглядит инородной и не имеет местного типологического развития; 2) новые сакральные представления, в частности единичные инновации в наскальном творчестве; 3) отдельные элементы «шаманской» атрибутики у местных колдунов - нойдов. Все это следствие, скорее, не заимствований или конвергенции, а результаты непосредственного присутствия «носителей новшеств» на древней земле Северной Фенноскандии (Shumkin 1990). Но оказывается, все могло быть более «серьезно», как аргументировано показывают новые данные. На результаты недавнего полногеномного анализа нескольких образцов из КОМ, выполненного на фоне широкого круга сравнительных генетических данных практически по всему населению Евразийского континента, вероятно, необходимо обратить внимание еще раз. Так, палеогенетики делают вывод о том, что… 3500-летние древние индивидумы из Большого Оленьего представляют самую высокую долю сибирских нганасанских предков, наблюдаемых в этом регионе…, и …значительный компонент, связанный с нганасанами, у жителей «Большого» с Кольского полуострова обеспечивает самые ранние прямые генетические доказательства восточной миграции в этот регион… (Lamnidis, Majander et al., 2018, p. 8). Поясним, что современные нганасаны подразумеваются здесь, конечно, не как прямые «носители» древних генов из Сибири на Кольский полуостров. А выступают скорее как наиболее «яркие» современные представители крайне специфического антропологического комплекса, распространенного на Крайнем Севере Сибири в настоящее время. Весьма вероятно, что население с подобным комплексом заселяло огромные ее территории в древности. Об этом свидетельствует и выявленная генетическая близость нганасан и юкагиров, проживающих сейчас на весьма отдаленных территориях (Таймыр и Восточная Сибирь соответственно), но и в то же время населяющих регион распространения в древности культур ымыяхтахской археологической общности. При сравнительном изучении материалов по современным саамам и древним жителям Кольского п-ова методами краниологии, одонтологии, палеогенетики выясняется, что между ними нет непосредственной связи. Результаты единодушно указывают на максимальную близость древних «оленеостровцев» (КОМ) к современным манси, а по генетическим маркерам неожиданно - и к юкагирам, проживающих сейчас в Восточной Сибири. К погребенным в КОМ по данным палеогенетики также близки селькупы и эвены (Lamnidis, Majander et al., 2018; Колпаков, Мурашкин, Хартанович, Шумкин, 2019). Данные одонтологии свидетельствуют о сходстве «оленеостовцев» по признакам зубной системы к материалам из памятников ымыяхтахского типа в Сибири. Таким образом, археологические, антропологические, палеогенетические данные дают основания аргументированно говорить о возможности проникновения в Арктической зоне Евразии сибирского населения далеко на запад.