Статті в журналах з теми "Облік витрат виробництва"

З'ясовано зміст поняття витрати. Розглянуто особливості нормативного методу обліку витрат на хлібопекарських підприємствах, визначено його основні завдання. Встановлено, які складові входять до витрат на виробництво хлібопекарської продукції. Досліджено особливості обліку виробничих витрат на хлібопекарських підприємствах України. Визначено проблеми обліку змінних і постійних загальновиробничих витрат та запропоновано шлях їх вирішення. Запропоновано вдосконалити нормативну базу шляхом покращення класифікації загальновиробничих витрат, деталізувати план рахунків бухгалтерського обліку з конкретизацією статей загальновиробничих витрат. Обґрунтовано значення рецептур у розрахунку собівартості виготовленої продукції. Встановлено основні технологічні особливості виробництва хлібобулочних виробів та розглянуто їх вплив на облік виробничих витрат. Розглянуто особливості технологічних витрат під час виготовлення хлібобулочних виробів, технологічних витрат на складах і комунікаціях. З'ясовано, що нормування витрат виходу хліба використовують для встановлення порядку у витраті основної сировини хлібопекарського виробництва. Наведено основні показники, які використовують у розрахунку норми виходу хліба. Обґрунтовано закономірності розрахунку планової витрати борошна. Виокремлено найпоширеніші бухгалтерські проведення, пов'язані з виробництвом продукції на хлібопекарських підприємствах.

Досліджено проблемні питання бухгалтерського обліку створення нової продукції за етапами: дослідження, розроблення, виробництво дослідних зразків. Господарські операції щодо створення нового виробу вивчено та описано з урахуванням матеріальної та нематеріальної його форм. Облік витрат вітчизняні підприємства на етапі дослідження ведуть за правилами Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» та 16 «Витрати». Процес, спрямований на створення нової продукції, поділяють на два етапи: стадія дослідження та стадія розроблення. Стадія дослідження – це заплановані підприємством дослідження, які воно проводить уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань. Під розробленням розуміють застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проєктування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їх серійного виробництва чи використання. Проте для організації та відображення в обліку процесу створення нової продукції наведених термінів недостатньо, оскільки вони розкриті лише в контексті НП(С)БО. Вимоги щодо методики обліку досліджень та розробок стосуються лише визнання нематеріальних активів, створених підприємством. Водночас підприємства створюють матеріальні активи – запаси або основні засоби, облік яких ведуть за правилами НП(С)БО 9 «Запаси» та НП(С)БО 7 «Основні засоби». Розроблення нової продукції потребує послідовного здійснення дослідно-конструкторських заходів. Проведення розробок власними силами підприємства можливо за умови наявності власної відповідної інтелектуальної та матеріально-технічної бази. У разі відсутності власної бази підприємство залучає до виконання робіт сторонню організацію та укладає з нею договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт. У бухгалтерському обліку витрати на розроблення нового виду продукції обліковують одним із двох способів: як капітальні інвестиції у створення нематеріального активу та у складі інших операційних витрат звітного періоду. За результатами проведеного дослідження наведено орієнтовну номенклатуру статей витрат на дослідження і розроблення нового виду продукції. Установлено, що для обліку прямих витрат на розроблення нової продукції більшість суб’єктів господарювання використовують рахунок 23 «Виробництво». До нього відкривають субрахунки для узагальнення витрат на кожному етапі виконаних робіт, які понесені різними підрозділами підприємства. Для узагальнення інформації щодо понесених витрат на освоєння нової продукції у звітному періоді використовують рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». На практиці витрати на освоєння нової продукції списують двома способами: рівномірним та за кошторисними ставками. У нормативних та роз’яснювально-рекомендаційних документах не визначено, протягом якого терміну підприємство за фактом понесення витрат, пов’язаних із підготовкою та освоєнням виробництва продукції, може списувати такі витрати на собівартість нового виду продукції. Наведено сутність та важливість сертифікації нової продукції, вивчено порядок розроблення та використання технічних умов. Систематизовано та наведено міжнародний досвід відображення в обліку витрат на дослідження і розробки. Проведено порівняння відображення витрат на виробництво нової продукції в бухгалтерському та податковому обліку.

Метою статті є дослідження та удосконалення методики зведеного обліку витрат м’ясо-жирового виробництва для отримання деталізованої інформації про виробничі витрати та для пошуку шляхів зниження собівартості виробництва м’яса. Запропоновано обліковувати витрати м’ясо-жирового відділення за окремими виробничими дільницями, що дозволить отримувати детальну інформацію для потреб контролю, аналізу, калькулювання та звітності. Для доцільного бюджетування діяльність кожного окремого структурного підрозділу м’ясо-жирового виробництва та для потреб ощадливого виробництва запропоновано відображати витрати кожного виробничого цеху на окремих групах аналітичних рахунків.

Основною метою діяльності будь-якого сільськогосподарського товаровиробника є отримання прибутку у процесі виробництва, переробки та реалізації продукції. При цьому важливого значення набувають питання обліку виробничих витрат у процесі її створення, оскільки їх величина безпосередньо впливає на фінансовий результат діяльності даних суб’єктів господарювання. Повна, своєчасна та достовірна бухгалтерська інформація про витрати за етапами технологічного процесу вирощування будь якої сільськогосподарської продукції є досить важливою у прийнятті ефективних управлінських рішень для підвищення ефективності виробництва. Статтю присвячено методиці обліку виробничих витрат у горіхівництві, яке є стабільною та перспективною галуззю сільського господарства. У роботі визначено перелік витрат на закладення горіхового саду та витрат на утримання плодоносних багаторічних насаджень, прийнятих в експлуатацію. Розглянуто порядок відображення в обліку можливих витрат на закладення горіхового саду на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», який призначений для обліку витрат, пов’язаних зі створенням багаторічних насаджень, а також витрат на їх догляд до входження в пору промислового використання. У статті досліджено порядок документального оформлення зарахування багаторічних насаджень до складу незрілих та зрілих біологічних активів рослинництва. Зазначено, що сільськогосподарське підприємство самостійно має вирішувати, яким нормативним документом керуватися при визначенні строку переведення незрілих насаджень до складу плодоносних. Визначено особливості нарахування амортизації на зрілі багаторічні насадження. Приділено увагу питанню первинного та синтетичного обліку готової продукції, отриманої від незрілих насаджень, які ще не переведені до складу групи основних засобів «Багаторічні насадження та плодоносні рослини». Дана тематика має перспективу дослідження у напрямку подальшого удосконалення методики та організації обліку витрат у рослинництві, а саме у галузі горіхівництва.

Перехід України до сучасних вимог ринкової економіки вимагає від під- приємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності про- дукції та послуг на основі ефективних форм господарювання та управління виробництвом, саме ці аспекти стали основою даної статті, адже виробничі запаси є важливою складовою діяльності кожного сучасного підприємства, а їх облік є необхідним для правильного відображення фінансового стану виробництва. Жодне підприємство не обходиться без застосування виробни- чих запасів у своїй господарській діяльності. Запаси представляють собою один з найважливіших факторів забезпечення сталості та безперервності відтворення. Цю важливу роль відіграють всі складові частини сукупного матеріального запасу, в тому числі товарно-матеріальні цінності, що знахо- дяться у підприємства. Безперервність виробництва вимагає постійної наяв- ності сировини і матеріалів, для повного задоволення потреб виробництва в будь-який момент їх використання. Контроль над цим забезпечує пра- вильний і своєчасний облік запасів. Дослідження обліку виробничих запа- сів має велике ключове значення для ефективного фінансового управління Запаси можуть складати значну питому вагу не тільки в складі оборотних активів, але й в цілому в активах підприємства. Це може свідчити про те, що підприємства зазнають труднощів зі збутом своєї продукції, що в свою чергу може бути обумовлено низькою якістю продукції, порушенням техно- логії виробництва і вибором неефективних методів реалізації. Порушення оптимального рівня виробничих запасів призводить до збитків у діяльності компанії, оскільки збільшує витрати по зберіганню цих запасів, відволікає з обороту ліквідні кошти, збільшує небезпеку знецінення товарів і зниження їх споживчих якостей, призводить до втрати клієнтів. Таким чином, кожен бухгалтер неминуче стикається з необхідністю відображення в обліку опе- рацій з виробничими запасами, їх всебічне вивчення і правильне розуміння сутності запасів товарно-матеріальних цінностей, їх значення і ролі в еконо- міці підприємств, стоїть в ряді найважливіших проблем з економії та раціо- нального використання матеріальних цінностей на виробництві, постановки завдань щодо вдосконалення технологій виробництва.

У статті досліджено сутність елементів методу бухгалтерського обліку (оцінки, калькуляції та документування) та визначено їх вплив на побудову обліку фінансових результатів будівельних підприємств.Встановлено, що методи бухгалтерського обліку (спеціальні, специфічні, приватно-наукові, ті, що сформовані в середовищі бухгалтерського обліку) як система складних багаторівневих зв’язків забезпечують розвиток інструментарію, за допомогою якого досліджуються об’єкти обліку.Обчислення фінансових результатів відбувається шляхом співставлення доходів і витрат, які представляють собою об’єкт оцінки, а підходи до їх оцінки обумовлюються обраною концепцією фінансових результатів та залежать від поставленої мети. Визначено, що оцінка бере участь у формуванні обліково-економічної інформації на всіх етапах облікового процесу, починаючи зі складання первинних документів і завершуючи формуванням фінансової звітності. Кожний об’єкт бухгалтерського обліку має специфічні особливості, відтак, виступає водночас об’єктом оцінки.Досліджено шляхи впливу на витрати будівельних підприємств, що спричиняє зміну розміру фінансових результатів, серед яких виокремлено: вибір порядку створення резерву сумнівних боргів, методу обліку витрат на виробництво, порядку калькулювання собівартості, методу оцінки ступеня завершеності робіт тощо. Проведений аналіз статей калькулювання витрат згідно з попередньою та чинною редакцією Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних дає підстави стверджувати, що в попередній редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт № 30 статті калькулювання витрат було розділено на прямі та непрямі. Новою редакцією такого розподілу не передбачено, визначено чотири статті калькулювання витрат, скорочено перелік статей калькулювання витрат. З’ясовано, що документація є одним із надважливих елементів методу бухгалтерського обліку, що використовується для первинного спостереження за господарськими операціями. Окреслено основні засади документування процесу будівництва.

Розглянуто основні компоненти системи управління якістю виробничого підприємства відповідно до ДСТУ EN ISO 9001:2018 “Системи управління якістю. Вимоги.” (EN ISO 9001:2015,IDT; ISO 9001:2015, IDT). Встановлено, що в умовах запровадження та функціонування системи управління якістю витрати на якість продукції формуються з: витрат на проведення маркетингових досліджень; витрат на забезпечення якості процесу розробки та поліпшення продукції; витрат на матеріально-технічне забезпечення; витрат на розробку та поліпшення виробничих процесів; витрат на забезпечення якості процесу виробництва та його поліпшення; витрат на забезпечення якості процесу пакування та зберігання готової продукції; витрат на забезпечення якості процесу реалізації готової продукції; витрат на проведення контролю якості продукції у всіх фазах діяльності підприємства тощо. Розглянуто трактування поняття “витрати на якість” у працях вітчизняних і зарубіжних науковців. Досліджено склад витрат на якість продукції та підходи науковців до класифікації цих витрат. Розкрито складові виробничих і невиробничих витрат на якість продукції. Розроблено узагальнену схему формування витрат на якість продукції підприємства та їх складових, а саме: витрат на якість у процесі постачання, витрат на якість у процесі виробництва, витрат на якість у процесі реалізації, витрат на підтвердження та постійне поліпшення якості продукції, витрат на контроль якості сировини, готової продукції в процесі виробництва і реалізації. Визначено напрями подальших наукових досліджень, спрямованих на розроблення методичних засад обліку витрат на якість продукції з відображенням у внутрішніх нормативних документах підприємства; порядок прогнозування цих витрат шляхом їх бюджетування з формуванням бюджетів прямих, загальновиробничих, адміністративних, збутових, інших операційних у частині витрат на якість та застосування внутрішньої звітності щодо цих витрат.

У статті розкрито сутність поняття «основна діяльність» згідно діючих нормативно-правових актів. Запропоновано авторське визначення поняття «витрати основної діяльності сільськогосподарських підприємств» та зазначено їх склад. Окреслено статті витрат, які є специфічними для галузі сільського господарства. Висвітлено особливості обліку загальновиробничих витрат та особливості закриття рахунку 23 «Виробництво» у сільськогосподарських підприємствах.

У статті розглянуто роль внутрішньогосподарського обліку на сільськогосподарському підприємстві. Досліджено складові системивнутрішньогосподарського обліку – бюджетування, внутрішній контроль витрат виробництва, управлінська звітність в системі управління витратами. Висвітлено ключові проблеми та шляхи покращення внутрішньогосподарського обліку.

Основною метою статті є дослідження наявних підходів до калькулювання собівартості продукції гірничозбагачувального підприємства в розрізі виробничих процесів і вдосконалення його методики на основі використання методу цільового калькулювання та принципів процесноорієнтованого управління.Як один із ефективних шляхів удосконалення методики калькулювання собівартості продукції гірничозбагачувальних підприємств, авторами передбачається поєднання чинних вітчизняних систем калькулювання (нормативний та попроцесний методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції) і зарубіжних систем обліку і калькулювання (кайзен-костинг і діяльність за процесами). Механізм зниження собівартості продукції (робіт, послуг) охоплює стадії планування (бюджетування, нормування) безпосереднього виробництва, обліку та калькулювання собівартості продукції, ухвалення рішень і контролю їх виконання.У науковому дослідженні з комбінованої методики цільового калькулювання та процесної організації виробництва виділено такі етапи: розрахунок цільової собівартості продукції гірничозбагачувального підприємства на стадії розроблення проєктного завдання. На цьому етапі важливим є розподіл планової (нормативної) собівартості продукції за окремими статями калькуляції кожного виробничого процесу; визначення нормативної собівартості продукції, враховуючи кайзен-завдання, шляхом послідовного зменшення можливих витрат до базового рівня.Базовою величиною собівартості є цільова собівартість продукції, розрахована як різниця між вартістю випуску продукції за ринковими цінами та очікуваним розміром прибутку. Цільова собівартість продукції за кожною статтею витрат розраховуються як добуток коефіцієнта зниження собівартості продукції та нормативної величини витрат цієї ж статті. При цьому коефіцієнт цільового зниження витрат розраховують як відношення цільової собівартості продукції до нормативного показника.Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні та теоретичному обґрунтуванні вдосконаленої методики цільового калькулювання собівартості продукції гірничозбагачувальних підприємств за виробничими процесами в контексті застосування концепції процесноорієнтованого управління.Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні пропозицій щодо вдосконалення методики цільового калькулювання собівартості продукції за процесами гірничозбагачувальних підприємств.

Стаття присвячена аналізу аутсорсингу як одного з методів оптимізації витрат на сучасній фазі розвитку бізнесу. Визначено основні переваги та загрози його застосування, причини запровадження аутсорсингу та оцінено перспективи його розвитку в Україні. В даний час на практиці бізнес постійно стикається з новими поняттями, які часто називають словами іноземного походження, наприклад, аутсорсинг. Цей термін все частіше використовується для підбору персоналу, побудови команд, регулювання зайнятості, особливо в ІТ-секторі. Світ сучасних технологій полегшує роботу для людей з будь-якої точки світу, тому процеси аутсорсингу зростають. У невеликому форматі всі пов’язані функції передаються компаніям, що надають послуги, включаючи: бухгалтерський облік, ІТ програмування, системне адміністрування, юридичні послуги, пошук роботи, логістику, SMM, кол-центри, навчання співробітників тощо. В даний час ринок аутсорсингу активно розвивається, тому що кожен хоче зменшити людські витрати, матеріальні і витрати часу на виробництво певного товару. Це перспектива аутсорсингу в різних галузях, з урахуванням потреб клієнта. У сучасному світі менеджер не має часу для багатьох процесів, тому їх краще передавати в аутсорсинг. Що раз більше з’являється галузей і компаній, які надають аутсорсингову послуги в тій чи іншій сфері. Аутсорсинг дозволяє вирішувати проблеми з підбором, навчанням та утриманням кваліфікованого персоналу, а також з безперервністю бізнес-процесів: заміною працівників на період відпустки, хвороби, навчання, що надаються постачальником послуг. Можливості аутсорсингу: замовник може зосередитись на основних бізнес-функціях; займатися довгостроковим плануванням; вивчати нові технології, нові тенденції на ринку; зменшити витрати на персонал, обладнання на робочому місці, соціальні виплати тощо; оптимізувати оподаткування (оплата аутсорсингових послуг - це валова вартість); займатися улюбленою справою і залишатися самим собою. Використання людського ресурсу – це основа успішної роботи аутсорсингу у світі.

У роботі запропонований алгоритм роботи системи керування з моделлю трьохполичним газовим реактором у виробництві аміаку. Мета оптимального управління газовим трехполочним реактором полягає в тому, щоб перерозподілити циркуляційний синтез-газ для досягнення максимального ступеня конверсії, і, відповідно, максимальної концентрації цільового компонента.Для вирішення поставленого завдання в даній роботі пропонується розробити математичну модель і вирішити оптимізаційних задач. На першому етапі розробляється детермінована модель. Незважаючи на її невисоку точність, вона дає можливість оцінити вид критеріальної функції в широкому діапазоні зміни аргументів з урахуванням її багатоекстремальності, і виділити область глобального екстремуму. На другому етапі виконується адаптація моделі на основі експериментальних даних, одержаних з об'єкта управління, на основі імовірнісних методів. Це дозволяє забезпечити точність модельованих параметрів за рахунок природного обліку всіх збурюючих впливів. Створення адекватної моделі має на увазі облік нелінійності залежностей вихідних параметрів процесу від вхідних. Це неминуче призводить до збільшення ступеня рівнянь, якими описується об'єкт управління. Використання рівнянь високих порядків істотно ускладнює процес оптимізації - пошук оптимальних значень параметрів технологічного процесу. У більшості випадків доводиться вдаватися до наближених рішень, що знижує точність розробляється моделі. Результатом рішення оптимізаційної задачі в алгоритмі роботи системи управління з моделлю трьохполичного газового реактора для заданого навантаження на агрегат (Fц.г. = сonst) є оптимальні значення витрат синтез-газу по фізичних каналах «холодних» байпасів. Таким чином, запропонований алгоритм складається із двох етапів: перший – пошук наближеного розв'язку й перехід об'єкта керування в область близьку до оптимальної; другий – тонке підстроювання оптимальних значень із використанням пошукового алгоритму.

У статті розглянуто організацію і методологію обліку та аудиту товарних запасів на підприємствах. Пропозиції щодо удосконалення обліку дають можливість підняти на якісно вищий рівень обробку та представлення економічної інформації для обґрунтування і прийняття управлінських рішень. Зазначено проблеми теорії та практики аудиту запасів. Окреслено основні напрямки вдосконалення при проведенні аудиту запасів. Аудитор має змогу сформувати думку про стан господарських операцій з обліку товарів, встановити недоліки в його організації та можливі напрямки ліквідації порушень і зловживань. Програма аудиторської перевірки обліку операцій із запасами суб’єкта господарювання повинна включати дослідження стану збереження матеріальних цінностей, нормування витрат та оприбуткування, правильність оцінювання покупних матеріальних цінностей, використання запасів на виробництві. При здійсненні аудиту товарів доцільно застосовувати такі прийоми і способи перевірки, як інвентаризація, контрольне порівняння, зіставлення документальних даних, зустрічна перевірка, арифметична перевірка тощо.

У статті досліджено динаміку професійних захворювань і травматизму в Україні за останні роки. Обумовлена необхідність надання достовірних даних підприємствами різних форм власності для формування прозорої та об'єктивної інформації про витрати на охорону праці для вирішення проблем підвищення рівня професійної безпеки. Внесено зміни у класифікацію факторів щодо оцінки ефективності системи управління охороною праці. Запропоновано впровадження інтегрованої системи управління небезпеками і ризиками, екологічними аспектами шляхом постійного вдосконалення діяльності підприємства в області охорони навколишнього середовища, здоров'я та безпеки на виробництві.

У роботі обґрунтовано, що запаси є фундаментом розвитку підприємств будь-якого виду господарської діяльності. Доведено, що належним чином врегульована термінологія і нормативно-правова база, правильна організація та якісне методичне забезпечення бухгалтерського обліку, аналізу та контролю запасів забезпечать достовірне оприбуткування та списання даних об’єктів на виробництво готової продукції (надання послуг), ефективне управління оборотними активами та дозволять виявляти резерви збільшення віддачі від виробничих запасів. Запропоновано методичний підхід до ведення обліку використання запасів на зазначені цілі підприємства, через операційну та інвестиційну діяльність, а також алгоритм відображення господарських операцій в автоматизованій інформаційній системі рахунків бухгалтерського обліку руху запасів підприємства, що дасть можливість більш повно, з належним ступенем деталізації обліковувати та аналізувати обсяги запасів, що отримані та фактично використані на господарську діяльність підприємства. Удосконалено методичні аспекти аналізу запасів, що дозволяють більш прозоро і достовірно відображати та контролювати цільове використання й рух запасів, оцінювати ефективність їх використання на підприємствах. Розроблені рекомендації з удосконалення процедури контролю запасів сприятимуть достовірному та повному відображенню їх в обліку та дієвому контролю за надходженням, рухом та списанням у виробництво, що дозволить зменшити витрати підприємства та підвищити прозорість й ефективність господарських операцій із запасами.

Підвищення ефективності виробництва і якості зразків озброєння та військової техніки не можливе без досягнення необхідної достовірності кількісної інформації про значення параметрів, які характеризують зразки озброєння, що розробляються, створюються та експлуатуються. Джерелами такої інформації є вимірювання. Результати вимірювань будуть об'єктивними та достовірними тільки при правильній організації отримання вимірювальної інформації. Цього неможливо досягти без належного метрологічного забезпечення. В статті викладені загальні принципи метрологічного забезпечення як складової системи контролю якості зразків озброєння, описаний процес метрологічного забезпечення зразків озброєння та військової техніки на різних стадіях їх життєвого циклу, визначені основні цілі та завдання метрологічного забезпечення. Важливість метрологічного забезпечення не обмежується його роллю щодо підвищення якості озброєння та військової техніки. Вимірювання лежать в основі процесів обліку витрат та раціонального використання матеріальних ресурсів, методів технічної діагностики та моніторингу процесу експлуатації озброєння та військової техніки.

Introduction. The need to ensure efficient production of livestock products dictates the need to improve accounting and analytical support for the management of this process, and in particular the costs that are the main factor in the formation of the cost of livestock products. Purpose. The purpose of the article is to assess current trends in the livestock industry and study the essence of the concept of “costs”, determine their economic content and their importance as a basic component of the system of accounting and analysis of livestock production. Results. The article examines the costs as a basic component of the system of accounting and analysis of livestock production. The role of the livestock industry in food security, development of agricultural production and the country’s economy has been demonstrated. Production volumes and livestock has been analyzed. It has been noted that in today’s conditions, the peculiarity of the industry is the reduction of production and livestock, which occurs in farms of all forms of ownership. It has been determined that the main objects of accounting and analysis, control of which belongs to the competence of the enterprise, are costs. A critical assessment of similar categories: as “costs”, “costs” and “cost” has been introduced. It has been established that cost management in essence is the management of all economic activities of the organization, as it covers all aspects of production processes carried out at the enterprise. Accordingly, the main tasks of accounting for production costs has been identified. Concepts such as: cost centers, places of their origin, responsibility centers has been studied. Based on the development of P (S) BU 16 “Costs” structurizing of the enterprise costs has been made. The purpose, objectives and sources of cost analysis in the field of animal husbandry and the features of this industry, which must be considered in the organization of accounting and analysis has been determined. Conclusions. The process of production of livestock products is accompanied by the incurrence of costs, which either form the cost of finished products, or are recognized as expenses of the period. The costs incurred before the sale of products are often called costs. This indicates that the category of “costs” is decisive and fundamental for the interpretation and development of the essence of the concepts of “costs” and “cost”. This understanding allows to eliminate the ambiguity of interpretation in the categorical apparatus of accounting and to build a concept of organization of accounting and analysis in general and in the field of animal husbandry, in particular.

Сьогодні для авіабудування ПрАТ «Дніпроспецсталь» виплавляє більше ста марок сталей і сплавів з особливими експлуатаційними властивостями. Подальший розвиток підприємства та забезпечення конкурентоспроможності цієї та іншої продукції пов’язано з управлінням портфелем енергозберігаючих проектів, спрямованих на виконання таких завдань, як оптимізація енергетичного балансу, мінімізація споживання енергоресурсів, оптимізація енергоефективності та ін. Запропоновано нову методологію управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах, яка формує парадигму предиктивної адаптації, що базується на взаємопов'язаних адаптивних системах планування, моніторингу і управління змінами та дозволяє на основі прогнозування енергоспоживання для складних технологічних процесів і виробництв, а також моделювання і оцінки якості паливно-енергетичного балансу, в умовах обмеженості ресурсів і ризиків здійснювати формування і відбір для реалізації проектів енергозбереження при узгодженні пріоритетів бізнес-стратегії і стратегії енергоефективності металургійного підприємства. Сформульовано основні вимоги до організації системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на металургійному підприємстві. Представлена структурна схема комп'ютерної системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на ПрАТ «Дніпроспецсталь». Ядром виступає корпоративна інформаційна система управління на базі SAP ERP (ECC 6.0). Для отримання точної та оперативної інформації про постачання і витрати енергоресурсів використовується кілька програмно-апаратних комплексів систем обліку, а саме, автоматизована система комерційного обліку енергоресурсів підприємства, автоматизована система технічного обліку електроенергії, автоматизована система обліку і балансу паливно-енергетичних ресурсів та інші. Розроблена система процесів енергозбереження повинна вбудовуватися в систему процесів підприємства, відповідати стратегічним цілям підприємства і особливостям виробничого процесу.

Актуальність даної теми безпосередньо пов'язана з необхідністю підвищення рівня конкурентоспроможності українських підприємств, який у порівнянні з іноземними все ще залишається низьким. Мета статті - проаналізувати сучасні наукові розробки в області систем підтримки прийняття управлінських рішень на основі аналізу їх еволюційного розвитку. Встановлено, що розвиток ІТ - систем, які підтримують менеджмент, розпочався у 1950-1960-х роках. Найдавніші ІТ - системи називалися трансакційними або системами для обробки даних. Перші системи були простими: використовували лічильні та аналітичні машин. Вони базувалися на масових операціях, які супроводжувалися значними витратами та не високою надійністю. Ці системи використовувалися для розрахунків заробітної плати, управління матеріалами, виставлення рахунків, обліку, контролю за дебіторською та кредиторською заборгованістю, обліку робочого часу та його ефективності, а також обліку витрат виробництва. Злам 20-го та 21-го століть - це період динамічних змін у розвитку ІТ - систем, що підтримують управління, головним чином завдяки мережевим системам, корпоративним інтрамережам та системам управління знаннями. Обґрунтовано, що системи Business In-Intelligence (BI) є кульмінацією еволюції змін у сфері систем підтримки прийняття рішень та системної експертизи. Вони формують рішення що ґрунтуються на: статистиці та економетрії, операційних дослідженнях та штучному інтелекті. Генезис ІТ-систем дозволив визначити етапи розвитку інтегрованих систем управління, що розвивалися паралельно вищезгаданим поколінням систем та направлені на підтримку реалізації функцій управління. Спочатку це були системи планування вимог до матеріалів (ang. Material Requirements Planning, MRP I), створені в 1960 -х роках на основі моделі управління складськими запасами. (для виробничих підприємств), потім модель закритого циклу MRP (ang. Closed-Loop MRP) та системи планування виробничих ресурсів (ang. Manufacturing Resources Planning, MRP II). Іншою версією цих систем є системи планування ресурсів підприємства (ang. Enterprise Resources Planning, ERP), створені в 1990-х роках. Змінені функціональні наповнення цих систем призвели до появи таких версій, як ERP II, EERP (Extended ERP), @ERP, EAS (Enterprise Application Suite), eERP, IERP (Intelligent ERP ERP), ERP +, ERP III і характеризуються як нове покоління інтегрованих систем - ERP IV. Доведено, що поява нових версій систем є результатом зміни умов ведення бізнесу та можливостей, створених розвитком ІКТ.

Актуальність теми дослідження. Використання інформаційних систем та баз даних стає невід’ємною складовою діяльності енергетичних компаній. Інформація про виробництво та споживання електроенергії зберігається в агрегованому вигляді. Це не дає змоги визначати складові балансових витрат електроенергії методом поелементних розрахунків та аналізувати їх структуру. Таким чином, вдосконалення математичного та програмного забезпечення інформаційних систем обліку електроенергії з метою підвищення адекватності визначення втрат електроенергії у розподільних мережах є актуальним завданням. Постановка проблеми. Оснащення розподільних електричних мереж засобами моніторингу їхніх параметрів часто виявляється недостатнім для розв’язування задач планування та ведення режимів. Тому метою дослідження є аналіз можливості застосування системного підходу до створення інформаційних систем РЕМ з використанням даних автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії та інших наявних джерел інформації для підвищення точності моделювання характерних режимів мереж та складових балансу електроенергії. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині використовуються декілька підходів для перевірки та відновлення даних щодо електричних навантажень у системах АСКОЕ та Smart Metering: 1) технологія великих даних (Big Data Technology – data management); 2) глобальне обчислення на основі не втрачених даних; 3) статистичні методи; 4) штучні нейронні мережі; 5) кластерний аналіз; 6) застосування методів оцінювання стану; 7) використання типових графіків електричних навантажень. Наведені підходи можуть комбінуватися для отримання додаткових переваг. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Необхідною умовою для використання наявних підходів є наявність невтрачених даних. Це робить принципово неможливим застосування відомих підходів для дослідження режимних параметрів РЕМ з прийнятною точністю. Постановка завдання. Отже, основним завданням є дослідження можливості використання системного підходу до побудови інформаційних систем РЕМ із застосуванням технології Smart Metering, а також методів та алгоритмів, які використовуючи наявну інформацію, агреговану за часовими періодами, дадуть змогу визначати режимні параметри РЕМ з необхідною точністю.Виклад основного матеріалу. Для розгортання агрегованих даних у графіки навантаження та генерування, у роботі запропоновано використовувати типові графіки енергообміну споживачів та місцевих джерел енергії. Для узгодження виміряних параметрів режиму та псевдовимірювань, розрахованих за типовими графіками, запропоновано використовувати алгоритм на основі методу найменших квадратів. Оцінювання точності проводилося шляхом зіставлення втрат електроенергії для цілком спостережної мережі з результатами імітаційних розрахунків. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що застосування типових графіків навантаження та генерування дає змогу відновлювати графіки енергообміну споживачів та місцевих джерел енергії з прийнятною точністю. Використання типових графіків навантаження та генерування (псевдовимірювань) дає змогу зменшити вартість систем моніторингу розподільних мереж.

У статті викладені результати паспортизаціїсуб’єктів племінної справи у молочному скотарствіПолтавської області та обстеження стад місцевихнечисленних порід тварин. Виявлено, що племінні гос-подарства по розведенню великої рогатої худоби мо-лочних порід відрізняються між собою як за рівнемселекційно-племінної роботи, так і за кількістю коріву стадах та їх продуктивністю. Значна кількістьгосподарств не має автоматизованої системи ве-дення племінного обліку, що унеможливлює ефектив-ний підбір тварин, оцінювання їх за низкою ознак і під-вищення продуктивності поколінь. Аналіз галузі підтвер-див, що в області в категорії суб’єктів племінної справимолочного скотарства знаходяться господарства, уяких є значні порушення із відтворенням стада, не об-ґрунтоване використання певних бугаїв-плідників, висо-кі витрати кормів на виробництво молока. Було запро-поновано проводити селекцію в стадах у відповідностідо розроблених програм з конкретними породами підконтролем наукових установ. Обстеження стад локаль-них порід Полтавщини, серед яких миргородська породасвиней, сокільська порода овець і полтавська глинястапороди курей, засвідчило їх критичний стан щодо чис-ленності з постійним скороченням популяцій у резуль-таті відсутності попиту на племінну продукцію. Збе-реження даних популяцій не можливе без державнихдотацій, а їх зникнення співвідносне втраті національ-ного надбання й культурної цінності. The article presents the results of certification of entities breeding in dairy cattle breeding of Poltava region, and examination of local herds of small animal breeds. It is revealed that breeding farms of breeding cattle of dairy breeds differ both by the level of selection and breeding work, and the number of cows in herds and their performance. A significant number of households does not have an automated system for the maintenance of tribal records, making it impossible for effective selection of animals, assessing them by a number of features and improve performance in a number of generations. Industry analysis confirmed that in the region in the category of subjects of dairy cattle’s breeding are households where there are significant violations with the reproduction of the herd, unreasonable use of certain sires, the high cost of feed for milk production. It was offered to carry out the selection in herds in accordance with programmes with specific breeds under the control of academic institutions. Examination of herds of local breeds in Poltava region, among which Mirgorod breed of pigs, Sokolska breed of sheep and Poltava clay colour breed of hens showed their critical condition by the number of permanent declining of populations as a result of lack of demand for livestock products. The conservation of these populations is impossible without government subsidies, and their disappearance is correlative loss of national heritage and cultural values.

На сьогоднішній день існує багато компаній у всьому світі, що займаються розробкою систем машинного перекладу (СМП), за допомогою яких здійснюється переклад на різні мови світу. Серед них можна виділити такі: SYSTRAN (США, systransoft.com), Langenscheidt (Німеччина, langenscheidt.de), Transparent Language (США, transparent.com), LANGUAGE ENGINEERING CORPORATION (США, lec.com), Translation Experts (США, tranexp.com), Linguatec (Німеччина, linguatec.net), SDL (Великобританія, sdl.com), STAR (Швейцарія, star-group.net), ATRIL (США, atril.com), Alis Technologies (Канада, alis.com).Вивчення джерел щодо комп’ютерних технологій перекладу й опрацювання текстів свідчить, що проблеми перекладу і розпізнавання образів за допомогою машини тісно пов’язані із проблемами штучного інтелекту і кібернетикою. Проблеми створення штучної подібності людського розуму для вирішення складних завдань і моделювання розумової діяльності вивчаються досить давно. Вперше ідею штучного інтелекту висловив Р. Луллій у XIV столітті, коли він намагався створити машину для вирішення різноманітних задач з основ загальної класифікації понять. А у XVIII столітті Г. Лейбніц і Р. Декарт розвили ці ідеї, запропонувавши універсальні мови класифікації всіх наук [1].Ці ідеї лягли в основу теоретичних розробок у галузі створення штучного інтелекту. Проте розвиток штучного інтелекту як наукового напряму став можливим лише після створення електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Це сталося у 40-ві роки ХХ століття.Термін «штучний інтелект» був запропонований в 1956 р. на семінарі, присвяченому розробці логічних завдань з аналогічною назвою у Стенфордському університеті. Штучний інтелект – розділ комп’ютерної лінгвістики та інформатики, де розглядаються формалізація проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною. При цьому у більшості випадків алгоритм розв’язування завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не вирішене питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп’ютером «розумності», хоча стосовно штучного інтелекту було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тьюринга або гіпотеза Ньюела-Саймона [2].Після визначення штучного інтелекту як самостійного розділу науки відбувся його поділ за двома основними напрямками: нейрокібернетика і кібернетика «чорного ящика». Розпізнавання образів – традиційний напрямок штучного інтелекту, близький до машинного навчання і пов’язаний з нейрокібернетикою. Кожному об’єкту відповідає матриця ознак, за якою відбувається його розпізнавання. Машинний переклад належить до кібернетики «чорного ящика», головним принципом якого є принцип, протилежний нейрокібернетиці, а саме: немає значення, як побудований «розумовий» пристрій – головне, щоб на задані вхідні дії він реагував, як людський мозок.Слід зазначити, що сьогодні науковці розглядають штучний інтелект як один з напрямків інформатики, метою якого є розробка апаратно-програмних засобів, за допомогою яких можна користувачу-непрограмісту ставити і вирішувати завдання, що традиційно вважаються інтелектуальними [2].З другої половини 1960-х рр., коли людство вступило в епоху комп’ютерних технологій, використання комп’ютерів звільнило людей від багатьох видів рутинної роботи, будь то трудомісткі обчислення чи пошук необхідних елементів в різних базах даних. При цьому слід мати на увазі, що принципова відмінність комп’ютерних технологій від будь-яких виробничих технологій полягає саме в тому, що в одному випадку технології не можуть бути безупинні, тому що вони поєднують роботу рутинного типу (скажімо, оперативний облік) і роботу творчу, яка не піддається поки що формалізації (прийняття рішень), а в іншому випадку функція виробництва безупинна і відображає строгу послідовність всіх операцій для випуску продукції (конвеєризація процесу).Переклади текстів з однієї мови на іншу можна віднести до рутинної роботи, але тільки частково. Дійсно, з одного боку, в роботі будь-якого перекладача є досить велика кількість елементів формалізму, хоча, з іншого боку, у даний час жоден серйозний переклад не може бути виконаний зовсім формально.Усі переклади можна розділити на технічні і літературні. Межа між ними є дуже «розмитою» (проміжне положення займають, наприклад, переклади ділових листів). Особливістю технічних перекладів є необхідність у першу чергу знати стандарти фахових понять. Специфіка ж літературного перекладу полягає в тому, що потрібно одержати текст, за художньою цінністю максимально близький до оригіналу. Якість виконання з використанням комп’ютера технічних і літературних перекладів у теперішній час зовсім різна: технічні переклади є якісніші, ніж літературні. Останній факт особливо відчутний при перекладі віршованих форм  тут використання комп’ютера практично неможливе: його використання поступається поетам-перекладачам.Переклад текстів  одна з перших функцій, яку людина спробувала виконати за допомогою комп’ютера. Всього через кілька років після створення перших ЕОМ з’явилися і програми машинного перекладу. Датою народження машинного перекладу як галузі досліджень прийнято вважати 1947 р. Саме тоді У. Уівер [3] (який написав трохи пізніше, у 1949 р., разом із К. Шенноном книгу з основ теорії інформації), написав лист Н. Вінеру, «батькові кібернетики», порівнявши в цьому листі завдання перекладу із завданням дешифрування текстів.Завдання дешифрування до цього часу вже вирішувалися (і небезуспішно) на електромеханічних пристроях. Більше того, перша діюча ЕОМ за назвою Colossus-1, сконструйована в Англії в 1942-43 рр. знаменитим математиком і логіком А. Тьюрінгом, автором теоретичного автомата «машина Тьюрінга», разом з Х. А. Ньюменом, використовувалася під час війни для розшифровування секретних німецьких кодів. Оскільки ЕОМ Colossus-1, як і всі перші обчислювальні машини, конструювалася і використовувалася головним чином для військових цілей, відомості про неї стали відомі набагато пізніше її введення в експлуатацію. У 1944 р. Г. Айкен сконструював обчислювальну машину МАРК-1 на електромеханічних елементах і установив її в Гарвардському університеті. Ця машина також використовувалася для виконання завдань дешифрування. Відзначимо також, що завдання дешифрування доводилося і доводиться нерідко вирішувати не тільки військовим, але також археологам і історикам при спробах прочитати рукописи давніми, забутими мовами [4].Після листа У. Уівера Н. Вінерові відбувся ряд гострих наукових дискусій, потім були виділені гроші на дослідження. Сам Н. Вінер, що вільно розмовляв 13-тьма мовами, довгий час оцінював можливості комп’ютерного перекладу дуже скептично. Він, зокрема, писав: «...що стосується проблеми механічного перекладу, то, відверто кажучи, я боюся, що межі слів у різних мовах занадто розпливчасті, а емоційні й інтернаціональні слова займають занадто велике місце в мові, щоб який-небудь напівмеханічний спосіб перекладу був багатообіцяючим... В даний час механізація мови... уявляється мені передчасною» [5, 152]. Однак, всупереч скепсису Вінера і ряду інших вчених зі світовими іменами, у 1952 р. відбулася перша міжнародна конференція з машинного перекладу. Організатором цієї конференції був відомий ізраїльський математик І. Бар-Хіллел. Він прославився в першу чергу застосуванням ідей і методів математичної логіки в різних напрямках досліджень з теорії множин і основ математики, але видав також ряд робіт із загальної теорії мови, математичної лінгвістики, автоматичного перекладу і теорії визначень (у СРСР була дуже популярна монографія «Основи теорії множин», написана І. Бар-Хіллелом разом з А. А. Френкелом) [3].Незабаром після конференції 1952 р. був досягнутий ряд успіхів у академічних дослідженнях, які, у свою чергу, стимулювали комерційний інтерес до проблеми машинного перекладу. Вже в 1954 р. знаменита фірма IBM разом із Джорджтаунським університетом (США) зуміла показати першу систему, що базується на словнику з 250-ти слів і 6-ти синтаксичних правилах. За допомогою цієї системи забезпечувався переклад 49-ти заздалегідь відібраних речень. Вже до 1958 р. у світі існували програмні системи для машинного перекладу технічних текстів, найдосконаліша з яких була розроблена в СРСР і мала запас 952 слова.В період з 1954 р. по 1964 р. уряд і різні військові відомства США витратили на дослідження в галузі машинного перекладу близько 40 млн. доларів. Однак незабаром «запаморочення від успіхів» змінилося повною зневірою, що доходила практично до повного заперечення здійсненності машинного перекладу. До подібного висновку прийшли на основі звіту, виконаного спеціальним комітетом із прикладної лінгвістики (ALPAC) Національної Академії наук США. У звіті констатувалося, що використання систем автоматичного перекладу не зможе забезпечити прийнятну якість у найближчому майбутньому. Песимізм ALPAC був обумовлений, головним чином, невисоким рівнем розвитку комп’ютер­ної техніки того часу. Справді, труднощі роботи з перфокартами і величезними комп’ютерами I-го і II-го поколінь (на електронних лампах чи транзисторах) були чималими. Саме з цих причин перші проекти не дали істотних практичних результатів. Однак були виявлені основні проблеми перекладу текстів природною мовою: багатозначність слів і синтаксичних конструкцій, практична неможливість опису семантичної структури світу навіть в обмеженій предметній галузі, відсутність ефективних формальних методів опису лінгвістичних закономірностей [6].До поширення персональних комп’ютерів машинний переклад міг бути швидше цікавим об’єктом наукових досліджень, ніж важливою сферою застосування обчислювальної техніки. Причинами цього були:висока вартість часу роботи ЕОМ (з огляду на той факт, що кожну обчислювальну машину обслуговувала велика група системних програмістів, інженерів, техніків і операторів, для кожної машини було потрібне окреме, спеціально обладнане приміщення і т.п., «комп’ютерний час» був дуже і дуже дорогим);колективне використання ресурсів комп’ютера. Це часто не дозволяло негайно звернутися до електронного помічника, зводячи нанівець найважливішу перевагу машинного перекладу перед звичайним  його оперативність.За результатами звіту ALPAC дослідження з комп’ютерного перекладу припинилися на півтора десятка років через відсутність фінансування. Однак у цей же час відбувся якісний стрибок у розвитку обчислювальної техніки за рахунок переходу до технологій інтегральних схем. ЕОМ III-го покоління на інтегральних схемах, що використовувалися у 1960-ті роки, до кінця 1960-х  початку 1970-х років стали витіснятися машинами IV-го покоління на великих інтегральних схемах. Нарешті, у 1970 р. М. Е. Хофф (Intel) створив перший мікропроцесор, тобто інтегральну схему, придатну для виконання функції великої ЕОМ. До середини 1970-х років з’явилися перші комерційно розповсюджувані персональні комп’ютери (ПК) на базі 8-розрядних мікропроцесорів фірми Intel. Це була на той час комп’ютерна революція.Саме поява ПК стала сильним додатковим стимулом для вдосконалювання комп’ютерного перекладу (особливо після створення комп’ю­терів Apple II у 1977 р. і IBM PC у 1981 р.). Поновленню досліджень з комп’ютерного перекладу сприяло також підвищення рівня розвитку техніки і науки взагалі. Так, у 1970-ті рр. одержала поширення система автоматизованого перекладу SYSTRAN. Протягом 1974-75 рр. система була використана аерокосмічною асоціацією NASA для перекладу документів проекту «Союз-Аполлон». До кінця 1980-х років за допомогою цієї системи перекладали з кількох мов вже близько 100 000 сторінок щорічно. Розвитку комп’ютерного перекладу сприяло ще і зростання інтересу дослідників і проектувальників до проблеми штучного інтелекту (тут явно переважали лінгвістичні аспекти) і комп’ютерного пошуку даних [7].Починаючи з 1980-х рр., коли вартість машинного часу помітно знизилась, а доступ до них можна було одержати в будь-який час, машинний переклад став економічно вигідним. У ці і наступні роки удосконалювання програм дозволило досить точно перекладати багато видів текстів. 1990-ті рр. можна вважати справжньою «епохою Відродження» у розвитку комп’ютерного перекладу, що пов’язано не тільки з широкими можливостями використання ПК і появою нових технічних засобів (у першу чергу сканерів), але і з появою комп’ютерних мереж, зокрема глобальної мережі Internet.Наприклад, створення Європейської Інформаційної Мережі (EURONET DIANA) стимулювало роботи зі створення систем автоматизованого перекладу. У 1982 р. було оголошено про створення європейської програми EUROTRA, метою реалізації якої була розробка системи комп’ютерного перекладу для всіх європейських мов. Спочатку проект оцінювався в 12 млн. доларів США, але вже в 1987 р. фахівці визначили сумарні витрати по цьому проекту більш ніж у 160 млн. доларів [4].Використання глобальної мережі Internet об’єднало мільйони людей, що говорять різними мовами, у єдиний інформаційний простір. Домінує, природно, англійська мова, але: є користувачі, які нею зовсім не володіють чи володіють дуже слабко; існує безліч Web-сторінок, написаних не англійською мовою.Для полегшення перегляду Web-сторінок, описаних незнайомою користувачеві мовою, з’явилися додатки до браузерів, за допомогою яких здійснюється переклад обраних користувачем фрагментів Web-сторінки або всієї Web-сторінки, що переглядається. Для цього досить лише скопіювати частину тексту та вставити його у відповідне поле або «натиснути» на спеціальну кнопку меню. Прикладом такого комп’ютерного перекладача є програмний засіб WebTransSite фірми «Промт», створений на базі програмного засобу Stylus, який можна використовувати в різних браузерах (Netscape Navigator, Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera та ін.) або, наприклад, Google Translate – це сервіс компанії Google, за допомогою якого можна автоматично перекладати слова, фрази та Web-сторінки з однієї мови на іншу. В системі Google використовується власне програмне забезпечення для перекладу на основі статистичного машинного перекладу. З вересня 2008 р. підтримуються й переклади українською мовою. Користувач уводить текст, поданий мовою оригіналу, та вказує мову, якою цей текст потрібно подати.Проблемами машинного перекладу в теперішній час займається ряд відомих компаній, таких як SYSTRAN Software Inc., Logos Corp., Globalink Inc., Alis Technologies Inc., Toshiba Corp., Compu Serve, Fujitsu Corp., TRADOS Inc., Промт та інші. З’явилися також компанії, що спеціалізуються на машинному перекладі, зокрема компанія SAP AG, яка є європейським лідером у розробці програмного забезпечення і протягом багатьох років використовує системи машинного перекладу різних виробників при локалізації своїх програмних продуктів. Існує і служба машинного перекладу при комісії Європейського Союзу (обсяг перекладу в комісії перевищує 2,5 млн. сторінок щорічно; переклади всіх документів виконуються оперативно 11-тьма офіційними мовами, забезпечують їх 1100 перекладачів, 100 лінгвістів, 100 менеджерів і 500 секретарів) [8].Проблемам комп’ютерного перекладу значна увага науковців приділяється в галузі лінгвістики, зокрема в Україні у Київському державному університеті лінгвістики, дуже міцною є лінгвістична школа Санкт-Петербурга та Москви. Не можна не згадати такі праці, як фундаментальна монографія Ф. Джорджа «Основи кібернетики» [5], Дж. Вудера «Science without properties», О. К. Жолковського «О правилах семантического анализа», Ю. М. Марчука «Проблемы машинного перевода», Г. С. Цейтіна, М. І. Откупщикової та ін. «Система анализа текста с процедурным представлением словарной информации» [6] та інші, в яких сформульовані основні принципи і проблеми практичної реалізації машинного перекладу. Ці монографії містять цікавий фактичний матеріал і можуть бути корисні педагогу в побудові курсу лекцій з комп’ютерних технологій перекладу й опрацювання текстів.Протягом багатьох років науковці в галузях лінгвістики, кібернетики, інформатики вели інтенсивні пошуки моделей і алгоритмів людського мислення і розробок програм, але так сталося, що жодна з наук – філософія, психологія, лінгвістика – не в змозі запропонувати такого алгоритму. Таким чином, штучний інтелект як «генератор знань» [9, 139] ще не створений, машинний переклад є частково структурованим завданням, а тому втручання людини в створення досконалих перекладів буде потрібне завжди і її треба, як слід, цього навчати.

Стаття присвячена вивченню управлінського обліку як складової природного виробництва у фермерських господарствах. Досліджено процес управління бізнесом, який складається із ряду етапів (планування, організація і мотивація, контроль, корегування) та елементів управлінського обліку (бюджети, розрахунки, прогнози; первинні документи обліку; облікові регістри; звіти про виконання). Доведено, що управлінський облік є складовою екологічного обліку в складі екологічного виробництва. Окреслені області екологічного управлінського обліку які зосереджена на удосконаленні системи розподілу витрат на охорону природного середовища, у тому числі вдосконалювання системи обліку, а також питань пов’язаних з інтернаціоналізацією зовнішніх (суспільних) витрат. Вивчені позитивні аспекти запровадження технологій природного виробництва у фермерських господарствах.

У статті досліджено методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, що зумовлено необхідністю поліпшення механізму управління підприємством. Узагальнюючи літературні джерела та практику досліджень підприємств по заготівлі та переробці зерна уточнено економічну сутність категорій «методи обліку витрат» і «методи калькулювання». Розглянуто методи калькулювання собівартості продукції та подано їх характеристику. Обгрунтовано, що використання варіанту ведення виробничого обліку істотно залежить від галузевої специфіки й характеру організації виробництва. З цією метою враховуючи галузеву специфіку зернопереробного виробництва, рекомендовано облік витрат здійснювати за однопередільним методом із застосуванням елементів нормативного методу обліку в частині витрачання сировини.

У сільському господарстві бухгалтерський облік повинен забезпечувати надання достовірних даних про результати діяльності, оцінити які можна лише за допомогою даних фінансового обліку. З метою створення привабливого інвестиційного клімату та налагодження економічних відносин із зарубіжними країнами вітчизняні підприємства мають максимально наблизити власні принципи бухгалтерського обліку до вимог міжнародних стандартів. У статті визначено категорію "готової продукції", розкрито теоретичні та практичні аспекти обліку готової продукції. Автор дослідив правильність класифікації активів на готову продукцію відповідно до національних стандартів. Вивчається облік виробництва, надходження та реалізації готової продукції, враховується сутність виробничих витрат. На удосконалення методичного підходу до бухгалтерського обліку готової продукції та об’єктивне відображення інформації у звітності підприємств впливатиме представлене авторське тлумачення.

У статті сформовано ключові завдання обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, які в основі полягають в управлінні витратами й контролі за виробничою діяльністю на її здійснення. Досліджено процес організації обліку витрат виробництва на сільськогосподарському підприємстві, як систему взаємодії всіх ключових ланок підприємства. З’ясовано комплекс особливостей рослинництва як галузі сільського господарства, та досліджено процес виробництва на аграрних підприємствах з врахуванням особливостей ресурсного забезпечення та його обмеженості. Сформована економічна сутність витрат, яка проявляється у формуванні сукупного продукту, а його вартість формується з вартості використаних засобів виробництва, перенесеної на продукцію, що виробляють, і знову створеної вартості. Систематизовано основні принципи організації обліку витрат на сільськогосподарському підприємстві, та розкрито їх зміст. Сформовано практичні аспекти обліку витрат і калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції. Розкритого головні завдання обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції рослинництва. Запропоновано витрати на виробництво сільськогосподарської продукції рослинництва розглядати водночас об’єктами управління та управлінського обліку. Висвітлено актуальні питання збільшення обсягу виробництва продукції рослинництва та поліпшення її якості. Наведено характеристику обліку витрат виробництва продукції рослинництва й обліку групування за статтями. Акцентовано увагу на чинники, на які підприємство не має впливу, а вони й досі є невирішеними – неврегульованість товарного ринку, а саме продаж продукції та налагодження системи матеріального стимулювання виробництва певної продукції за аналогією з розвиненими країнами, зокрема з ЄС. Наголошено, що обмежене використання схожих можливостей сільськогосподарськими виробниками в сучасних умовах неприпустима. З’ясовано, що на вітчизняних аграрних підприємств суттєве підвищення ролі бухгалтерського обліку як основного засобу одержання достовірної, коректної, правдивої інформації для прийняття економічно рішень і прогнозування ризику у виробничо-фінансовій діяльності сільськогосподарського підприємства підпорядковується організації.

Проведено дослідження та аналіз сучасних системи контролю та визначення витрат рулонного матеріалу. Данні системи засновані на контролі рівняння полотна та натягу. Розроблена комп’ютерна система контролю та визначення витрат рулонного матеріалу, з метою обліку витрату матеріалу, що безпосередньо може бути використане для оптимізації та підвищення продуктивності виробництва. Комп’ютерна система представляє собою сукупність технічних засобів вимірювання, які забезпечують контроль, регулювання, збір, накопичення, обробку інформації про витрати рулонного матеріалу.

У статті викладено та розглянуто особливості обліку і аналізу витрат діяльності на підприємст-вах виноробної галузі, досліджено теоретичні аспекти обліку витрат діяльності, методики аналізу ви-трат діяльності. Також досліджено особливості обліку витрат діяльності на підприємствах виноробноїгалузі м. Одеса. Для того, щоб виріс економічний рівень держави та суб’єктів господарювання необ-хідно, щоб процес виготовлення продукції був ефективним. Об’єктом обліку витрат у виноробній галузіє виноградні культури (або групи культур), витрати на виробництво вина, витрати, що підлягають роз-поділу, інші витрати.В управлінні витратами найголовніше значення має оперативна інформація отри-мана про витрати, що дозволяє втручатися в виробничий процес і оптимізувати його.

Стаття присвячена актуальним питанням обліку витрат в аграрних та переробних підприємствах. Систематизовано сучасне визначення поняття «витрати». Розкрито сутність прямих та непрямих витрат та визначено статті які є складовими кожної з цих груп. Розглянуто номенклатури статей витрат переробних підприємств, а саме витрат на підготовку і освоєння нових видів продукції, непродуктивних витрат, витрат від надзвичайних подій, витрат на збут. Відображено повну кореспонденцію рахунків обліку операцій з використання матеріальних витрат на типовому переробному підприємстві із зазначенням стандартних облікових реєстрів. Згруповано елементи фінансових звітів та їх визначення в агарних та переробних підприємствах. Визначено алгоритм аналізу витрат за економічними елементами та основні резерви зниження витрат. Зазначено, що зростання витрат на виробництво відбувається також в результаті їх недосконалого обліку.

Досліджено економічні категорії: витрати виробництва, об’єкти обліку витрат, собівартість продукції, основна продукція, супутня продукція, побічна продукція та безповоротні відходи. Висвітленотехнологію і організацію забою тварин у забійному цеху та їх вплив на побудову обліку в даному підрозділі. Обґрунтовано документальне оформлення операцій виходу готової продукції та оцінку готовоїпродукції в обліку.

Стаття присвячена проблемам розробки мотиваційних аспектів й здійсненню облікової оцінки витрат допоміжних виробництв промислових підприємств з позиції управлінського обліку. Визначено вимоги до мотиваційної моделі, яка направлена на стримування збільшення непотрібних підприємству робіт й активізації допоміжних виробництв в пошуку резервів підвищення ефективності за рахунок доцільного надання послуг іншим підприємствам. Показано основні етапи побудови мотиваційної моделі організації управлінського обліку витрат допоміжних виробництв. Досліджено проблеми методики управлінського обліку та обґрунтовано доцільність узгодженості облікових оцінок при формуванні інформаційного потоку для прийняття управлінських рішень різними групами користувачів в сучасних умовах розвитку економіки.

У статті відображена роль контролінгу, який в умовах кризи виступає у ролі об’єднуючого базису основних елементів організації та управління діяльності сучасного підприємства, а саме: усі бізнес-процеси та пов’язані з ними витрати; центри відповідальності підприємства; системи планування та бюджетування; системи управлінського обліку та стратегічного управління; інформаційні потоки (документообіг) та ін. Автор показує необхідність використання контролінгу у якості управлінського інструменту, який дозоляє суттєво підвищити якість внутрішнього фінансового контролю, виявити ризики агропідприємств та своєчасно на них реагувати. Для ефективного функціонування системи контролінгу на підприємстві особливе значення набуває розгляд проблем вибору оптимального обліку витрат. Проведений аналіз існуючих методів та оцінка кожного з урахуванням задач контролінгу. Автор відмічає те, що контролінг створює мови для ефективного пошуку резервів, виявлення та усунення недоліків, які забезпечують як стратегічний, так і тактичний розвиток підприємства. У сучасних умовах господарювання як в Україні, так і за кордоном одним з найбільш перспективних підходів до ефективного управління виробництвом є контролінг. Розглянуті поняття, цілі, задачі та функції контролінгу, його сутність та роль у системі управління підприємством. Проведена порівняльна характеристика оперативного та стратегічного контролінгу.

Сучасні умови господарювання висувають нові вимоги щодо систем і методів управління виробництвом. В розробці нових стратегій управління витратами першочерговим є вдосконалення методів їх обліку. У статті розглянуті основні методи обліку витрат, що притаманні вітчизняній та зарубіжній обліковій практиці, надана їх загальна характеристика. Здійснено порівняльний аналіз вітчизняного нормативного методу калькулювання собівартості продукції та зарубіжного методу стандарт-кост. Розглянуто основні методологічні аспекти методу стандарт-кост, визначено його переваги та сфера застосування, наведено на умовному прикладі розрахунок собівартості продукції за цим методом, що полегшує розуміння методики даної системи з метою впровадження її додаткових елементів в облікову практику вітчизняних підприємств. Визначені шляхи вдосконалення системи обліку та управління витратами на вітчизняних підприємствах.

The growth of competition in the industrial market is accompanied by a constant search for ways to influence the cost of production in order to reduce production costs. The problem of effective management accounting in industrial enterprises of Ukraine acquires special significance at the present stage of economic development, as during the period of independence the volume of industrial production has halved. The existing unsatisfactory downward trend can be explained by ineffective management policies both for the industry as a whole and for the control of cost processes in specific enterprises. This, in turn, led to a decline in the profitability of the industry. Therefore, the study of the possible formation of new systems of accounting and cost analysis in industrial enterprises of Ukraine in connection with their further reorientation to international markets is of particular importance. In modern business conditions, the need for management in the operational information about the amount of costs incurred for the production of products is increasing. The main factor in increasing the profitability of economic activity of enterprises and ensuring their stability in the market environment is to reduce production costs, which is impossible without creating an effective system of accounting and analysis. The article reveals the essence of the concept of "production costs" and «production cost formation», considers the classification and composition of production costs, systems and methods of cost accounting and costing. The article is devoted to the development of theoretical and methodological principles of enterprise cost management. The study is based on the analysis of the concepts of «costs», «production costs», «cost management», factors and methods of influencing these economic categories. The object of research is the process of enterprise cost management, the subject of research – a set of theoretical, methodological and practical approaches to the process of enterprise cost management. The results of the study are aimed at improving the organization and methods of accounting for production costs. The implementation of the results of the study will improve the quality of accounting information, and, consequently, improve the practice of production cost management, bring the method of cost management and costing in the enterprise to modern business requirements, international and national standards.

The article is devoted to the analysis of widely used methods of cost accounting. The legal framework governing the implementation of cost accounting in Ukraine is detailed. The analysis of the modern researches devoted to a choice of a method of the account of expenses and calculation of prime cost is presented. The key components of the production cost of manufactured products are detailed. A comparative description of domestic and foreign methods is presented, detailing the advantages and disadvantages of each method. Also, among the advantages of the normative method and the standard-costing method are the following: cost planning, the ability to predict the amount of costs for future periods, timely detection of deviations and finding out the reasons. The out-of-order method is characterized by the exact determination of the cost of each individual unit of manufactured products, which is very informative for management accounting. Direct costing is an accurate analysis of marginal revenue, significant integration of financial and management accounting and provides reporting with operational information on current product profitability. The preliminary method is used for the reasons of simple analytical accounting, ease of distribution of overhead costs between shops, simple and clear information in the account. The ABC method allows you to clearly distribute overhead costs, provides information on the total production cost of products for internal users. The target-cost method helps in cost planning at the stage of project development, assessment of market needs and competitiveness, the possibility of operational cost control, cost optimization, transparency of resource used. The expediency of application of each method depending on technological features of the enterprises and kind of economic activity is investigated. In particular, the mining, processing industries, large-scale production with a complex technological process, agriculture will use the normative method and the standard costing method. For enterprises that have implemented the IFRS the direct costing and ABC method are common. Additionally, companies with differentiated production and a wide range of goods uses such methods as well. For large corporations that manufacture a complex expensive product, such as mechanical engineering, manufacture of electronic devices, technology it is common to use target costing method.