Статті в журналах з теми "Ніс"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ніс.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Ніс".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Ковалець, Я. "Степан Ніс". Сіверянський літопис, № 4 (1998): 78–81.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Нетудихата, К. Л. "СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ЗНАННЄВОЇ ЕКОНОМІКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (26 січня 2021): 58–64. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито зміст концепції національної інноваційної системи (НІС). Визна- чено місце НІС як опорного елементу знаннєвої економіки. Емпірично виявлено тісний по- зитивний зв’язок між рівнем розвитку знаннєвої економіки та якістю трансформації НІС. Встановлено, що Україна суттєво відстає у темпах формування знаннєвої економіки та має значні проблеми у трансформації власної НІС. Виявлено фактори, що впливають на якість трансформації НІС. Ними є інституційний режим, рівень освіти населення, про- фесійні навички, кваліфікація кадрів та масштаби інфраструктури ІКТ. Розкрито зміст відомих моделей трансформації НІС. Запропоновано концептуальну основу стратегії трансформації НІС для України. Окреслено основні етапи реалізації стратегії трансфор- мації НІС в умовах формування знаннєвої економіки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Шекун, В. "Степан Ніс і Микола Костомаров". Ніжинська старовина. Серія " Пам"яткознавство Північно-Східного регіону України", № 9, вип. 24 (27) (2017): 127–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Буторіна, В. Б. "Розвиток інноваційної інфраструктури НІС України". Збірник наукових праць молодих вчених Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 6 (2015): 3–4.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ковальчук, Любов Олександрівна. "Синхронне порівняння фразеологізмів із компонентом die Nase/ніс у структурно-граматичному плані". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (20 грудня 2012): 90–97. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.621.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано синхронне порівняння фразеологізмів із компонентом die Nase/ніс у структурно-граматичному плані на матеріалах української та німецької літератури. Визначено, що різниця фразеологізмів з компонентом die Nase/ніс в українській та німецькій мовах в значній мірі виявляється в наборі, семантиці і вживаності окремих елементів структурних схем – лексико-граматичних моделей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Шульга, Н. П. "Повість М. Гоголя "Ніс" - це просто жарт?" Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, № 3 (2008): 33.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Дацюк, Ю. "Використання системи "електронний ніс" для вивчення декрепітації порід". Вісник Львівського університету. Серія геологічна, вип. 30 (2016): 165–68.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Сенько, І. "Етнологічні аспекти "Петербурзьких повістей" ("Невський проспект", "Ніс") Микола Гоголя". Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 13 (2009): 183–87.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Сенько, І. "Етнологічні аспекти "Петербурзьких повістей" ("Невський проспект", "Ніс") Микола Гоголя". Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 13 (2009): 183–87.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Сенько, І. "Етнологічні аспекти "Петербурзьких повістей" ("Невський проспект", "Ніс") Микола Гоголя". Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 13 (2009): 183–87.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

БОЙКО, Павло. "РОЛЬ КЛАРНЕТА В ОРКЕСТРОВОМУ МИСЛЕННІ ДМИТРА ШОСТАКОВИЧА (НА ПРИКЛАДІ ПАРТИТУРИ ОПЕРИ «НІС»)". Humanities science current issues 1, № 31 (30 вересня 2020): 90–85. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/31.213739.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

КРАВЧЕНКО, О. Л., та Н. М. ФЄДОТОВА. "СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ СЕНСОНІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У РОМАНІ В. РУТКІВСЬКОГО «ДЖУРИ КОЗАКА ШВАЙКИ»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 41–47. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.6.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються семантико-стилістичні особливості фразеологізмів із сенсонімічним компонентом у романі В. Рутківського «Джури козака Швайки». З’ясовано, що автор активно використовує фразеологічні одиниці із соматичним компонентом око, ніс, вухо, язик, шкіра, слина. Найбільшу продуктивність мають сенсонімізми око і ніс, найменшу – слина, що мотивується ступенем важливості різних частин тіла для діяльності людського організму. Стійкі сполуки слів із сенсонімічним кодом уживаються автором на позначення переважно негативних емоційних станів персонажів (роздратування, провини, ніяковості, заціпеніння, обурення, страху, розпачу), їхніх настроїв і переживань, для опису поганого фізичного стану (нестачі кисню, запаморочення, втоми, непритомності, голоду). Стійкі сполуки слів із сенсонімізмами допомагають В. Рутківському лаконічно й експресивно окреслити ситуацію. Сталі сполучення слів сенсонімічного коду увиразнюють мову художнього твору, стаючи основою засобів художньої образності, як-от перифраз, гіперболізація, контраст, засоби комічного. Завдяки фразеологізму із соматичним кодом автор описує просторову модель світу тогочасної людини, розподіляючи на близьку, рідну й чужу, ворожу території. Соматизми в складі фразеологічних одиниць виконують характерологічну функцію, наголошуючи на істотній рисі героя (у Грицика нею є зіркі очі, а в діда Кібчика – гострий язик). Сталі звороти із сенсонімізмами є також елементом мовної характеристики персонажів, що окреслює негативні риси (жадобу до наживи, лють, відсутність емпатії в Іслам-бека і канівецького старости пана Кобильського, критичність у діда Кібчика).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Ревуцький, С. "Поглиблення європейської інтеграції в галузі генерації знань як основної підсистеми національної інноваційної системи (НІС)". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 5 (49) (2009): 44–47.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Германович, Галина. "МЕДИЧНІ ТЕРМІНИ З КОМПОНЕНТАМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ СОМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ ВУХО, ГОРЛО, НІС У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ". Studia Ukrainica Posnaniensia 6 (20 січня 2018): 27–35. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2018.6.03.

Повний текст джерела
Анотація:
W artykule rozpatrzono ukraińskie terminy medyczne na oznaczenie somatycznych pojęć ucho, gardło, nos i terminy złożone z odpowiednimi międzynarodowymi komponentami aur(y)-, ot(o)-, laryng(o)-, tonsill(o)-, faryng(o)-, ryn(o)-. Poruszono problem zamienności wskazanych leksemów. Wykazano ich aktywne zastosowanie oraz słowotwórczą mobilność.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Гресь, Олександра Ігорівна, та Марина Василівна Сорока. "Постмодерністські інтерпретації творів Миколи Гоголя". Танцювальні студії 4, № 2 (29 грудня 2021): 136–43. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.4.2.2021.249291.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – виявити особливості інтерпретації творів М. Гоголя в різних видах мистецтва крізь призму закладених у цих творах ознак постмодернізму. Методологія. Застосовано методи аналізу та синтезу, дедуктивний та компаративний методи. Наукова новизна. Вперше розглянуто рецепції літературного доробку М. Гоголя в сучасному сценічному мистецтві в оптиці елементів постмодерністської естетики, закладених у літературних творах письменника. Висновки. Запорукою успішної рецепції творів М. Гоголя в сучасному мистецькому просторі стали закладені в них окремі постмодерністичні риси (принцип гри в розгортанні твору, самоцінність форми висловлення, номадизм, іронія, деконструкція побуту, розуміння тілесності як концепту не тотожного тілу та ін.). У перші два десятиліття ХХІ ст. склалась своєрідна «гоголь-індустрія» (Т. Гундорова), що характеризується численними інтерпретаціями гоголівських тем, сюжетів, образів. Постмодерністські художні підходи передбачають виключення автора з мистецького «ланцюжка» («смерть автора»), коли інтерпретатор, використовуючи текст письменника, відкриває в ньому нові сенси, що не були задумані автором. До таких творів належать опера «Ніс» режисера К. Серебреннікова, насичена фантасмагоричними наративними та сценографічними рішеннями; балет «Ніч перед Різдвом» Є. Станковича у постановці В. Литвинова, якому притаманні цитування, пастиш, іронія, стилістична еклектика; балет «Вій» О. Родіна хореографа Р. Поклітару, де присутні модерністські психоаналітичні та постмодерністські деконструкційні прийоми, «вихід за межі» літературної основи, введення нових героїв та сенсів. Постмодерністські риси, закладені у твори М. Гоголя, актуалізувалися наприкінці ХХ – у перші два десятиліття ХХІ століття й розширили діапазон рецепцій творів М. Гоголя в різних видах мистецтва.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Богданова, Ольга, та Анастасія Савельєва. "ГОГОЛIВСЬКИЙ ПЕТЕРБУРГ У «ДЗЕРКАЛI МОНТАЧКИ» М. КУРАЄВА". Sultanivski Chytannia, № 8 (21 червня 2019): 09–17. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2019.8.1-9.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Стаття присвячена виявленню інтертекстуальних зв’язків між прозовими текстами Михай­ла Кураєва та Миколи Гоголя, зокрема між романом «Дзеркало Монтачки» та «Петербурзькими повіс­тями», зокрема встановленню алюзійних перегуків та образно-стильових мотивів. З цією метою послідовно розглянуто інтертекстуальне поле роману Михайла Кураєва «Дзеркало Монтачки» і встановлено переклички з «Петербурзькими повістями» М. В. Гоголя («Невський проспект», «Шинель», «Ніс» та ін.). Дослідницька методика. Використано синтез основоположних методів і принципів нау­кового дослідження, насамперед порівняльно-зіставного, типологічного, поетологічного, інтертекс­туального. Результати дослідження. У роботі показано, що в «Дзеркалі Монтачки» Кураєв не тільки на рівні стилю, манери, мови, образної системи, а й на рівні «художньої міфології» явно і свідомо орієн­тований на «Петербурзький текст» Гоголя. Саме гоголівські інтертекстеми дозволяють Кураєву створити образ містичного Петербурга (фантастичного Ленінграда), що втручається в дійсне життя героїв, опосередковано виражає їхні характери і типи, химерно деформуючи реальність та перетворюючи на основі інтертексту художню дійсність сьогодення. Наукова новизна. У ході дослідження досягнуто нове прочитання тексту сучасного прозаїка, по-новому побачена гоголівська традиція, яка оприявнюється в сучасній російській прозі, позначені образи-маркери, що свідчать про спадкоємність у текстах Кураєва манери письма М. В. Гоголя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Shton, Olena. "ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВНИХ ПОРТРЕТІВ У ПРОЗІ ВАСИЛЯ СЛАПЧУКА". Studia Methodologica 50 (3 вересня 2020): 122–29. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.10.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті описано лінгвостилістичні особливості мовних портретів у прозі Василя Слапчука, зокрема у романах «Дикі квіти», «Осінь за щокою», «Сліпий дощ», «Поміж світів і сяяння світил» та повістях «Клітка для неба» і «Жінка зі снігу». З’ясовано, що мовні портрети у творах письменника перш за все створюють у читача уявлення про зовнішність персонажів, особливості їх характеру, почуттєвої сфери, мовлення, рухів, фізичного чи психологічного стану, є засобом образної конкретизації та індивідуалізації, а також засобом вираження авторського ставлення до описуваного. Виявлено: залежно від кількості описуваних персонажів у мовному портреті та гендерних характеристик, у прозових творах Василя Слапчука переважає одиничний жіночий портретний різновид. Виокремлено також мовні засоби портретування у фізичних портретах – соматизми та вестизми, у психологічних – кінетичну лексику. Описано соматизми, які наявні у всіх типах мовних портретів і представлені іменниками на позначення тіла людини та його частин (структурні – голова, обличчя, очі, ніс, губи, руки, ноги, структурно-виокремлювальні – вуса, борода, щетина, лисина, коси, груди, талія і структурно-характеристичні – пика, морда, баньки), вестиальну та кінетичну лексику. Визначено, що конкретизація та індивідуалізація персонажів у мовних портретах здійснюється за допомогою засобів образності, найбільш виразними із яких є порівняння, епітет та метафора.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

IVAHNO, Olexander. "СИСТЕМНІ ЗМІНИ В ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ «РЕЖИСУРА» ТА ЇХ НАСЛІДКИ". ART-platFORM 3, № 1 (27 травня 2021): 26–45. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.26-45.

Повний текст джерела
Анотація:
В Україні вже понад десять років запроваджується освітня реформа. Метою будь-якої реформи є докорінна зміна всіх усталених боків суспільного життя, в даному випадку – навчального процесу в системі підготовки студентів-режисерів. Шлях, який відкриває студентам освітня реформа, – наполеглива самостійна робота. Найцінніше, що отримували студент раніше, – це методологічні засади роботи з цехами. Режисер був ключовою фігурою, саме він ніс відповідальність за цей напрям роботи. Реальність «психологічного театру» була основою учбового процесу як для акторів, так і для режисерів. Світ змінився, і виховна функція сценічного мистецтва набула нової ваги. Без підготовчої роботи не дозволялось ні акторам, ні режисерам працювати з обраними текстами, драматургічним матеріалом. Студентів готували до того, що сценічне мистецтво пов’язане з виробництвом, адже в театрі існують художня частина і виробнича. Перші чотири семестри навчання були цілком присвячені вивченню художніх особливостей сценічного мистецтва. На період навчання в театральній школі реальність «психологічного театру» ставала основою учбового процесу. Керівник режисерського курсу передавав учням свій досвід. Режисер – це індивідуальний феномен: неможливо прогнозувати, як швидко той чи інший студент засвоїть методологічні засади фаху і зможе працювати самостійно. У сучасні ВИШі приходять талановиті молоді люди, але без життєвого досвіду, необхідного для професії режисера. Тільки в Києві чотири заклади випускають режисерів. На жаль, лише невелика частка випускників буде спроможна стати режисерами. Основною метою статті є акцентувати увагу на проблемах сучасної освітньої реформи в галузі творчих спеціальностей, передусім – у підготовці режисерів. Проаналізовані головні актуальні проблеми сучасної системи підготовки режисерів, зроблений компаративний аналіз минулої та сучасної систем освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Якимчук, В., В. Зубчук та О. Носовець. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ДІАГНОСТИКИ ЕКСПІРАТОРНИХ ПРОБ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 32–43. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231229.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано тенденції розвитку методів і засобів ранньої діагностики онкологічних захворювань. Показано, що успіх лікування онкохворих великою мірою залежить від своєчасного виявлення цієї патології. Оскільки онкологічні захворювання виявляються у все більшої кількості населення і не лише на території України, але й за її межами. Наукові дослідники з усього світу намагаються розробити та віднайти метод діагностики, який на етапі появи онкоклітин сигналізуватиме про необхідність обширного медичного огляду. Обґрунтовано необхідність створення скринінгових систем, що забезпечують експрес-діагностику патологій для реалізації масових профілактичних обстежень. Запропоновано, у якості датчиків, використовувати набір селективних газоаналізаторів амперметричного типу, що мають достатню чутливість і не вимагають витратних матеріалів для їх відновлення. Розроблено програмно-апаратний комплекс для аналізу експіраторних проб пацієнтів на основі сенсорів O2, NH3, CO2, NO, NO2, H2S, HF. Приведено результати обстеження групи хворих раком легень та контрольної групи (умовно здорових). Проаналізовано статистику результатів вимірів концентрацій газових компонентів у видиху обстежуваних, яка підтвердила можливість виявлення раку легень на основі хімічного аналізу експіраторних проб. До статистичних результатів включено сім записів від електрохімічних сенсорів, стать, вік, вага, наявність симптомів або інших хронічних захворювань обстежуваного. За результатами проведеного дослідження встановлено три основних хімічних елемента, які сигналізують про наявність ракових клітин в організмі пацієнта. Завдяки цьому стало можливим далі розвивати запропонований метод та підбирати інші хімічні елементи, які можуть вказувати на наявність онкоклітин у людини. Таким чином, є підстави стверджувати про актуальність підбору хімічних компонентів, які є в експіраторному повітрі людини, для виявлення інших захворювань, таких як цукровий діабет, цироз печінки, серцево-судинні захворювання тощо. Ключові слова: онкологія, електронний ніс, селективні газові сенсори, статистичний аналіз, профілактика раку
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Yankovskyi, D. S., V. P. Shyrobokov та H. S. Dyment. "МІКРОБІОМ У ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ". Інфекційні хвороби, № 3 (11 жовтня 2018): 5–17. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9407.

Повний текст джерела
Анотація:
Загальні відомості про мікробіом людини. В результаті тривалої коеволюції людини з мікробним співтовариством сконструйовано і вдосконалено додаткову анатомічну структуру тіла людини, яка отримала назву мікробіом. Цей унікальний мікробний орган має складну органну структуру, функціонуючу у взаємній згоді з усіма іншими органами та системами людини. Локалізація мікробіому в тілі людини. Всі біотопи тіла людини (ротова порожнина, волосся, ніс, вуха, сечостатеві шляхи, шкіра, очі, шлунково-кишковий тракт, бронхо-легенева системи) містять свій власний унікальний специфічний складний мікробний комплекс, що складається зі спеціалізованих мікробів з різними функціями. При цьому всі локальні мікробіоми перебувають у постійній взаємодії між собою і з макроорганізмом, утворюючи єдину надорганізмову систему. Функціональна активність мікробіому. Мікробіом бере активну участь в реалізації широкого спектра життєво важливих фізіологічних процесів, включаючи енергетичний гомеостаз і метаболізм, синтез вітамінів та інших важливих нутрієнтів, ендокринну сигналізацію, регуляцію імунної функції, метаболізм ксенобіотиків, токсинів, канцерогенів та інших шкідливих сполук, запобігає колонізації патогенами. Більшість цих функцій взаємопов’язана та тісно переплетена з фізіологією людини. Зміни мікробіому в онтогенезі. Процес формування мікробіому починається задовго до народження дитини і продовжується 2-3 роки після народження. У міру дорослішання та старіння організму спостерігаються помітні зміни мікробіому. Підтримка мікробіому на всіх етапах життя людини має величезне значення для поліпшення здоров’я населення всіх вікових категорій. Місце мікробіомних порушень в етіології захворювань людини. Багатьма дослідженнями показано, що зміни в мікробіомі асоціюються з широким спектром шлунково-кишкових і системних захворювань, включаючи запальні хвороби кишечнику, астму, ожиріння, метаболічний синдром, серцево-судинну патологію, автоімунні, нейроповедінкові, та з багатьма іншими хворобами. Сучасні підходи до оздоровлення мікробіому. Сьогодні пропонуються різні методи терапевтичного впливу на мікробіом: зміна дієти, застосування пробіотиків, пребіотиків або їх комплексів (синбіотиків), продуктів функціонального харчування, ентеросорбентів, проведення фекальної трансплантації та ін. Авторами запропоновані універсальні підходи до профілактики мікробіомних порушень та їх усунення в осіб різних вікових категорій, ефективність яких переконливо доведена клінікою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Azarenko, Olena, Yulia Honcharenko, Mykhailo Divizinyuk, Volodymyr Mirnenko та Valeriy Strilets. "Шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 200–213. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.18.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена визначенню нових напрямків підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються, які є головним технічним засобом недопущення терористичних актів проти цих об'єктів. Спочатку дано характеристика систем охорони приміщень і контролю прилеглих територій об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються. Показано, що за функціональним призначенням в систему фізичного захисту входять пристрої та системи сигналізації виявлення, збору і обробки інформації, тривожно викличної сигналізації, контролю і управління доступом, оптоелектронного спостереження, оперативного зв'язку та оповіщення, забезпечення електроживлення і електроосвітлення, системи забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів при транспортуванні. Вони розподіляються по трьох зонах: внутрішньої, охоронюваному периметру і зовнішньої (санітарній) зоні. Головним засобом збору інформації про обстановку на периметрі і підходах до нього є оптоелектронні засоби. Потім розглянути особливості процесу управління надзвичайної ситуацій терористичного характеру на об'єкті критичної інфраструктури, що охороняється. Показано, що головна мета управління надзвичайними ситуаціями терористичного характеру – це недопущення терористичного акту на об'єкті, що охороняється, який є об'єктом управління. Структурно-логічна модель управління надзвичайною ситуацію складається з шести блоків: блоку моніторингу ситуації; блоку виявлення ризику; блоку аналізу ризиків; блоку підготовки варіантів управлінських рішень; блоку прийняття рішення і доведення його виконавців; блоку впливу на ситуацію, яка через структуру виконавців впливає на об'єкт управління і замикає його контур управління, забезпечуючи тим самим безперервність процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру в інтересах її недопущення та запобігання. Після чого визначити шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються. Показано, що одним з перспективних напрямків підвищення ефективності процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру на об'єктах критичної інфраструктури держави, що охороняються є вдосконалення систем фізичного захисту шляхом розробки нових пристроїв і систем акустичного контролю приміщень і територій об'єкта і знімання мовної інформації з використанням параболічних, трубчастих і градієнтних мікрофонів і плоских акустичних фразованих решіток, які забезпечують прийом акустичних сигналів на видаленні від ніс кольких десятків до кількох сотень метрів і забезпечують повну інформацію про дії та наміри людей, що реєструються в відео системах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Луб"янов, І. "Нас східняки ненавидять ще більше, ніж Януковича. Для них ми зовсім з іншого світу". Країна, № 14 (217) (2014): 26–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Харчук, Р. "Українська література має жіноче обличчя. У ній ні чорта не заробиш". Країна, № 31 (84) (2011): 14–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Харчук, Р. "Українська література має жіноче обличчя. У ній ні чорта не заробиш". Країна, № 31 (84) (2011): 14–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Кириченко, Ю. В., Ю. Ф. Лонін, О. В. Струцінський, О. Л. Кузнєцов, О. В. Бєсова та О. В. Лукашук. "Планарні антени на основі поздовжніх неоднорідних плазмових шарів". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 61–74. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.08.

Повний текст джерела
Анотація:
Ефективним засобом зниження радіолокаційної помітності антен літальних апаратів є застосування плазмових антен. Для них ефективна поверхня розсіяння електромагнітних хвиль менша на декілька порядків, ніж для металевих антен. В роботі досліджено дві моделі планерної плазмової антени. В першій моделі покритий діелектриком поздовжньо неоднорідний шар плазми знаходиться на металевій поверхні. У другій моделі такий же шар плазми знаходиться між двома діелектриками. В обох випадках плазма є електронною, холодною та ізотропною. Поздовжня неоднорідність враховується методом спектрального розкладання електромагнітного поля по набору поверхневих та просторових хвиль. Обчислено нормовані діаграми спрямованості (НДС) та коефіцієнти перетворення енергії поверхневих хвиль у енергію випромінювання. Показано, що НДС мають одну пелюстку, максимум якої знаходиться під гострим кутом до площини антени. Ширина пелюстки складає декілька градусів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Serkov, O., K. Trubchaninova та B. Lazurenko. "МЕТОД ОЦІНКИ ІМОВІРНОСТІ БІТОВОЇ ПОХИБКИ В СИСТЕМАХ НАДШИРОКОСМУГОВОГО ЗВ’ЯЗКУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 111–14. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.111.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом вивчення є процеси забезпечення безпроводової завадостійкої передачі дискретної інформації на грунті надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка аналітичних співвідношень для розрахунку імовірності бітової похибки в залежності від співвідношення сигнал/шум в каналі з аддитивною гаусовою завадою. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи НШС системи зв’язку в умовах завад. Використані методи: методи аналітичного, імітаційного моделювання та цифрового кодування сигналів. Отримані наступні результати. На грунті аналізу функціонування НШС системи радіозв’язку виявлено, що зміни енергії та автокореляційної функції прийнятих сигналів в потоці інформаційних бітів є причиною виникнення внутрішньо системних завад, які викликають збільшення бітової похибки та деградацію імовірнісних характеристик системи зв’язку. Отримані аналітичні співвідношення дозволяють обчислити залежності імовірності похибки на біт в залежності від співвідношення сигнал/шум в каналі чи при різноманітних значеннях бази сигналу. Виявлено існування локальних екстремумів для характеристик бітової похибки при оптимальних значеннях бази НШС сигналів, коли імовірність бітової похибки стає найменшою Це дозволяє обґрунтвано обирати найкращі значення бази НШС сигналу та мати високу завадостійкість та надійність системи передачі цифрової інформації. Висновки. Використання технології НШС сигналів дозволяє здійснити безпроводову приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання на швидкості 1-2 Мб/с з імовірністю похибки на біт менш, ніж 10-5 . Причому, за умов використання великої бази сигналу В = 500 – 1000 отримуємо імовірність бітової похибки на рівні 10-4 і 10-6 при суттєво менших одиниці відношеннях сигналу/шуму. Таким чином система НШС радіозв’язку з кодовою модуляцією в передавачі та спектральною обробкою в приймачі має високу завадостійкість, що дозволяє здійснювати надійну передачу цифрової інформації в умовах завад
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Костакова, Л. "Чорна ніч". Рідний край, № 1 (2008): 23–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Лазаревський, Б. "Темна ніч". Всесвіт, № 7/8 (2008): 179–83.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Кожелянко, В. "Ефіопська ніч". Сучасність, № 10 (2008): 122–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Ушакова, Елена. "Помимо нас". Новый мир, № 7 (1023) (2010): 52–54.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Кожелянко, В. "Ефіопська ніч". Сучасність, № 10 (2008): 122–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Кожелянко, В. "Ефіопська ніч". Сучасність, № 10 (2008): 122–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Горлач, Л. "Ніч гніву". Київ, № 1 (2008): 105–10.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Цимбала, О. "Зоряна ніч". Дзвін, № 6 (884), червень (2018): 22–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Цимбала, О. "Зоряна ніч". Дзвін, № 6 (884), червень (2018): 22–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Ангельчегова, Л. "У нас гости". Реальность фантастики, № 9 (2007): 155–58.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Імаїл, М. "Четверо нас було". Всесвіт, № 11/12 (1067/1068) (2017): 184.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Васильчук, В. "Перш ніж писати..." Березіль, № 7/8 (2010): 142–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Полртянко, В. "Остання ніч Кобзаря". Вітчизна, № 11/12 (2009): 149–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Панчук, Галина. "Разом нас багато". Українська культура, № 3 (2008): 40–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Терещенко, О. "Барин нас рассудит?" Человек и закон, № 5 (2003): 46–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Олійник, Хельга. "Великобританія. Ніч багать". Міжнародний туризм, № 5 (107), жовтень - листопад (2012): 20–24.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Бондар-Терещенко, І. "Більше, ніж оден". Кур"єр Кривбасу, № 149 (2002): 69–78.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Золотусский, Игорь. "Нас было трое". Звезда, № 6 (2010): 74–118.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Яворівський, В. "Найдовша ніч президента". Київ, № 6 (2011): 28–68.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Юровский, Д. "НДС и роялти". Экспресс - анализ законодательных и нормативных актов, № 4 (2001): 22–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Корчагин, К. "Нос Андрея Белого". Новый мир, № 1 (1053) (2013): 148–60.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Савчук, В. "Медиа внутри нас". Звезда, № 6 (2012): 212–19.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Шэ, Жан-Франсуа. "Прости нас, натсерсуак". GEO, № 2 (2005): 114–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Кудлик, Р. "Зогріє нас дим". Київ, № 6 (2012): 12–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії