Статті в журналах з теми "НУК ім"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: НУК ім.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "НУК ім".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Медведєв, Володимир Вікторович, Мирослава Олегівна Марущенко та Анна Володимирівна Рибачук. "Per aspera ad cerebrastra, або мозкова астронавтика Віталія Цимбалюка". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 1 (29 січня 2022): 87–96. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.01.087.
Повний текст джерелаАнотація:
26 січня 2022 року виповнюється 75 років відомому українському нейрохірургу, вченому, педагогу, організатору системи охорони здоров’я, громадському діячеві, двічі лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1996, 2002), заслуженому діячеві науки і техніки України (1997), лауреату іменних премій премії НАН України: ім. О.О. Богомольця (2013) та ім. М.М. Амосова (2019), президенту Національної академії медичних наук України (з 2016), завідувачу кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1993), керівнику відділу відновної та функціональної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» (з 2016), доктору медичних наук (1985), професору (1989), академіку НАН України (2021) і НАМН України (2010) Віталію Івановичу Цимбалюку.
2
Tronko, M. D., O. I. Kovzun, N. V. Sologub та I. P. Pasteur. "Результати роботи ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за 2019 рік". Endokrynologia 25, № 2 (20 червня 2020): 184–94. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-2.184.
Повний текст джерелаАнотація:
Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка створено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.64 р. № 1244 (Наказ МОЗ України від 18.01.65 р. № 40). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.93 р. № 211 Інститут передано в підпорядкування Академії медичних наук України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 732 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1913 «Про затвердження Статуту Академії медичних наук України» внесено такі зміни до найменування установи: Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (постанова Президії Національної академії медичних наук України від 06.10.2011 р. № 19/8). Наразі Державна установа «Інститут ендокринологiї та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) є науковим, консультативним і лікувальним закладом, що надає допомогу дорослим і дітям із захворюваннями щитоподібної залози, цукровим діабетом та іншою ендокринною патологією.
3
Марковський, Павло Євгенович, та Дмитро Георгійович Саввакін. "Видатна особистість титанової науки". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 11 (18 листопада 2021): 84–89. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.11.084.
Повний текст джерелаАнотація:
8 листопада виповнюється 75 років видатному вченому в галузі фізики металів і фізичного матеріалознавства, лауреату двох Державних премій України в галузі науки і техніки (1993, 2005), заслуженому діячеві науки і техніки України (1998), лауреату премії ім. К.Д. Синельникова НАН України (1987), премії президентів академій наук України, Білорусі та Молдови (2002), директору Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України (2011—2019), доктору технічних наук (1987), професору (1992), академіку НАН України (2003) Оресту Михайловичу Івасишину.
4
Котляров, Володимир Петрович, та Геннадій Михайлович Фельдман. "Нетиповий шлях у математику". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 1 (29 січня 2022): 81–86. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.01.081.
Повний текст джерелаАнотація:
7 січня 2022 року виповнюється 85 років видатному вченому-математику в галузі математичної фізики, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1989), лауреату двох іменних премій НАН України: ім. М.М. Крилова (1996) та ім. М.О. Лаврентьєва (2007), заступнику академіка-секретаря Відділення математики НАН України (з 2009), головному науковому співробітнику Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, доктору фізико-математичних наук (1976), професору (1979), академіку НАН України (2003) Євгену Яковичу Хруслову.
5
Яворовський, Олександр Петрович. "Сходження до вершин мікробіологічної науки". Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, № 4 (27 квітня 2022): 83–89. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.04.083.
Повний текст джерелаАнотація:
5 квітня 2022 р. виповнюється 80 років видатному українському мікробіологу і вірусологу, заслуженому діячеві науки і техніки України (1996), лауреату премії ім. Д.К. Заболотного НАН України (2016), завідувачу кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1979), доктору медичних наук (1977), професору (1980), академіку НАН України (2003) і НАМН України (2012) Володимиру Павловичу Широбокову.
6
Думанський, Юрій Васильович, та Поліна Михайлівна Шкатула. "«У всякого своя доля і свій шлях широкий»". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 11 (18 листопада 2021): 90–99. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.11.090.
Повний текст джерелаАнотація:
15 листопада виповнюється 65 років відомому вченому в галузі патофізіології та експериментальної онкології, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2007), заслуженому діячеві науки і техніки України (2005), лауреату премії ім. Р.Є. Кавецького НАН України (2015), директору Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (1996—2021), доктору медичних наук (1994), професору (1997), академіку НАН України (2006) Василю Федоровичу Чехуну.
7
Avtoriv, Kolektyv. "СЛАВНИЙ ЮВІЛЕЙ ТЕТЯНИ АНАТОЛІЇВНИ СЕРГЕЄВОЇ". Інфекційні хвороби, № 4 (19 березня 2021): 72–73. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11899.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено біографічні дані й творчий доробок Т.А. Сергеєвої – доктора медичних наук, відомої вченої-епідеміологині, трудова діяльність якої майже 30 років пов’язана з ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України».
8
Байдак, Ігор Анатолійович. "Життєвий шлях космічного геолога". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 9 (18 вересня 2021): 58–70. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.09.058.
Повний текст джерелаАнотація:
1 вересня виповнюється 90 років відомому вченому в галузі аерокосмічних досліджень Землі, геології, гідрогеології, геоекології, геотермії, лауреату Державних премій УРСР (1989) та України (2004) в галузі науки і техніки, заслуженому діячу науки і техніки України (1997), лауреату премії ім. В.І. Вернадського НАН України (1986), фундатору і першому директору (1992–2016) Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України (нині — почесному директору), доктору геолого-мінералогічних наук (1973), професору (1986), академіку НАН України (2010) Вадиму Івановичу Ляльку.
9
Пономаренко, Олександр Миколайович, Вадим Іванович Лялько, Стелла Борисівна Шехунова та Михайло Олексійович Попов. "Світлої пам’яті академіка НАН України Петра Феодосійовича Гожика". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 4 (21 квітня 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.04.091.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено пам’яті видатного українського вченого в галузі палеонтології, стратиграфії, морської геології, лауреата Державних премій України в галузі науки і техніки (1989, 2000), заслуженого діяча науки і техніки України (1997), лауреата премії ім. П.А. Тутковського НАН України (2008), директора Інституту геологічних наук НАН України (1997–2020), президента Палеонтологічного товариства України, голови Національного стратиграфічного комітету України, ініціатора створення і першого директора Національного антарктичного наукового центру (тоді — Центру антарктичних досліджень НАН України), доктора геолого-мінералогічних наук (1993), професора (2008), академіка НАН України (2006) Петра Феодосійовича Гожика.
10
Маруняк, Євгенія Олександрівна, та Сергій Антонович Лісовський. "Відкриваючи Україну світові". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 8 (28 серпня 2021): 83–89. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.08.083.
Повний текст джерелаАнотація:
24 серпня виповнюється 80 років видатному українському географу, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1993), заслуженому діячеві науки і техніки України (2003), лауреату премії ім. В.І. Вернадського НАН України (2003), фундатору і багаторічному директору (1991–2019) Інституту географії НАН України, доктору географічних наук (1984), професору (2001), академіку НАН України (2009) Леоніду Григоровичу Руденку.
11
Резуненко, Олександр Вячеславович, Ірина Анатоліївна Рижкова та Тамара Борисівна Фастовська. "Видатний математик, вчитель, людина". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 9 (18 вересня 2021): 54–57. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.09.054.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено пам’яті видатного українського математика, фахівця в галузі рівнянь з частинними похідними і динамічних систем, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2010), завідувача кафедри математичної фізики та обчислювальної математики Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (2000–2015), доктора фізико-математичних наук (1990), професора (1992), члена-кореспондента НАН України (2009) Ігоря Дмитровича Чуєшова.
12
Щипцов, Олександр Анатолійович. "Спогади про міжнародну наукову діяльність видатного вченого-океанолога академіка НАН України В.М. Єремеєва". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 10 (21 жовтня 2021): 70–74. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.10.070.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено пам’яті видатного українського вченого в галузі океанології, гідрохімії та екології Чорноморського басейну і Світового океану, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2000), заслуженого діяча науки і техніки України (2003), лауреата премії ім. В.І. Вернадського НАН України (1990), доктора фізико-математичних наук (1988), професора (1991), академіка НАН України (1997) Валерія Миколайовича Єремеєва.
13
Жулинський, Микола Григорович. "Невтомний почитатель «книжних словес»". Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, № 4 (27 квітня 2022): 90–92. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.04.090.
Повний текст джерелаАнотація:
26 квітня 2022 р. виповнюється 75 років відомому українському літературознавцю-медієвісту, знавцю давньої української словесності та віршованої і драматичної літератури епохи бароко, завідувачу відділу історії української літератури (з 2004), заступнику директора з наукової роботи (з 1999) Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктору філологічних наук (1996), професору (2014), академіку НАН України (2018) Миколі Матвійовичу Сулимі.
14
Брей, Володимир Вікторович, та Ніна Василівна Власенко. "Каталіз як справа життя". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 11 (18 листопада 2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.11.061.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено 100-річчю від дня народження знаного українського вченого в галузі хімічної технології, кінетики і каталізу, фундатора наукового напряму «екологічний каталіз», лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1970), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), лауреата премії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (1984), доктора хімічних наук (1967), професора (1971), члена-кореспондента НАН України (1976) Василя Михайловича Власенка.
15
Огоновський, Р. З. Огоновський, В. Гриновець, В. Синиця та О. Ріпецька. "60 РОКІВ СТОМАТОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО". Експериментальна та клінічна стоматологія 4, № 3 (25 квітня 2019): 63–67. http://dx.doi.org/10.35339/ecd.4.3.63-67.
Повний текст джерелаАнотація:
У 2018 році стоматологічний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького відзначає 60 років від часу створення. За цей час факультет став потужним центром з підготовки лікарів-стоматологів і його здобутками сьогодні можна пишатися. Створення стоматологічного факультету в ЛДМІ був своєрідним підсумком багаторічних старань не одного покоління університетських професорів, лікарів-стоматологів та громадян у Львові та які науковими здобутками і своєю працею впродовж ХІХ–ХХ сторіччя створили відповідні умови. Адже навчальна дисципліна «Мистецтво зуболікування (одонтологія)» вперше з’явилася у навчальних планах студентів-медиків Львівського університету ще в 1828 році. Її почав викладати професор «одонтології» Карл Прокоп Каліґа, а згодом продовжив хірург, магістр зуболікування Вінцент Штраскі. Професор Каліґа написав книгу «Про хвороби зубів і засоби їх лікування», яка була видана у Відні (1838), Львові (1840) та Мілані (1841).
З 1902 року стоматологію викладав доцент (згодом професор) Андрій Ґонька. У 1907 році розпочинає роботу амбулаторія дентистики Львівського університету, метою якої було надання безкоштовної стоматологічної допомоги населенню. Разом з професором А. Ґонькою працював доцент Теодор Богосєвіч, який після смерті професора у 1909 році протягом певного часу керував клінікою та читав курс стоматології.
Згодом клініка отримує назву інституту дентистики та фактично набуває статусу сучасної кафедри, яку з 1913 до 1941 рр. очолював професор Антон Цєшинський. Він першим запропонував правило ізометрії в рентґенології (прицільний знімок зуба) та метод місцевого знеболення новокаїном з адреналіном (1906), був автором першого в світі атласу (1907) та підручника (1911) з рентґенстоматології, праць з реорганізації стоматологічної освіти, виокремлення стоматології як самостійної галузі природничих наук тощо. Вагомий внесок професора А. Цєшинського у розвиток світової стоматологічної науки засвідчує те, що у 1936 році він був удоcтоєний міжнародної нагороди Світової Федерації Дентистів (FDI) – Дипломом і Золотою Медаллю Міллера. У липні 1941 року Антон Цєшинський був розстріляний гестапо разом з іншими львівськими професорами на Вулецьких пагорбах.
У 1958 році в Львівському державному медичному інституті було відкрито стоматологічний факультет. Першим деканом стоматологічного факультету став Олександр Васильович Коваль – перший головний лікар стоматологічної клініки ЛДМІ, голова наукового товариства стоматологів у Львові, головний стоматолог обласного відділу охорони здоров'я, перший після війни львівський доктор медичних наук у галузі стоматології.
Деканами стоматологічного факультету у різний час за минулі 60 років були професори О.В. Коваль (1960–1966, 1968–1972 рр.), О.Я. Ухов (1966–1968 рр.), Г.С. Чучмай (1972–1974, 1978– 1979 рр.), Є.В. Гоцко (1974–1978, 1979–1992 рр.), І.М. Готь (1992–2005), Р.М. Ступницький (2005–2012). У 2012 р. на посаду декана був обраний д-р мед. наук, проф. Р.З. Огоновський [6]. Сьогодні у складі факультету функціонує десять кафедр (п’ять – профільних) та базова стоматологічна поліклініка університету. Тут працює 19 професорів, 17 докторів медичних наук, 55 доцентів, 84 кандидати наук, 45 асистентів. За 60 років роботи факультету освіту здобуло біля 8 тис. лікарів-стоматологів. Серед студентів були представники 40 країн світу. Зараз тут навчається понад 1060 студентів, зокрема близько 200 іноземців. Факультет готує лікарів-стоматологів загальної кваліфікації. Випускники Львівської школи стоматології очолюють кафедри у вищих навчальних закладах Києва, Одеси, Вінниці та інших міст України, а також за кордоном, працюють на державній службі різних рівнів, проявили себе у мистецтві та спорті.
16
Сафронова, Валентина Григорівна, та Людмила Юріївна Юрлова. "«Інтелект будь-якої нації визначається якістю питної води»". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 10 (21 жовтня 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.10.083.
Повний текст джерелаАнотація:
20 жовтня 2021 р. виповнюється 80 років видатному українському вченому в галузі фізичної та колоїдної хімії, хімії, фізики, біології та технології води, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2003), заслуженому діячеві науки і техніки України (1998), лауреату премії Кабінету Міністрів України (2013), премій імені Л.В. Писаржевського (1993) та О.І. Бродського (2005) НАН України, академіку Міжнародної академії наук вищої школи (2004), почесному члену АН Молдови (2009), іноземному члену НАН Республіки Казахстан (2013), директору Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України (з 1988), доктору хімічних наук (1988), професору (1990), академіку НАН України (1997) Владиславу Володимировичу Гончаруку.
17
Клименко, А. В. "УНІКАЛЬНІ ПЕЙЗАЖІ ТА КОМПОЗИЦІЇ В НБС ІМ. М.М. ГРИШКА НАН УКРА-ЇНИ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 292–98. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/43.
Повний текст джерелаАнотація:
Ботанічні сади являють собою об'єкти природно-заповідного фонду. Тому найкращі ділянки, композиції та унікальні рукотворні пейзажі можуть також підлягати запо-віданню. В НБС НАН України ім. М.М. Гришка створені унікальні пейзажі та експозиції з цінних деревних рослин під керівництвом відомого вченого-паркобудівника, професора, до-ктора біологічних наук Л.І. Рубцова. Створені у 50–70-х роках 20-ого століття експозиції дендрарію, які включали чудові краєвиди, у наш час, на жаль, зазнали деяких небажаних змін. НБС ім. М.М. Гришка – один з небагатьох, на території якого збереглася більшість відкритих просторів у вигляді галявин, терас, пейзажних картин. Більшість експозицій знаходяться на складному рельєфі. Для формування ландшафтів та пейзажних картин особливу цінність ма-ють "Сад бузку", "Золота долина з форзицій", "Волога долина", "Березовий гай", "Голона-сінні", "Гірський сад", "Альпійський сад", "Карпати", "Степи України", "Середня Азія", з яких відкриваються чудові перспективні види на культові споруди Видубицького монастиря, Дніпро, Лівобережжя. Унікальні рукотворні композиції та пейзажі в НБС ім. М.М. Гришка мають також важливе значення в ландшафтній архітектурі Києва та України. Якщо вісти, або панорами, які заростають паростковими рослинами, можна відновити, то перспективи, за-криті будівництвом, втрачаються назавжди. Тому обов'язково треба створювати реєстр уні-кальних рукотворних пейзажів, які потребують захисту від невдалих забудов та паросткової рослинності.
18
Райківський, Ігор. "ОСОБИСТІ ФОНДИ ВОЛОДИМИРА ГРАБОВЕЦЬКОГО В АРХІВНИХ УСТАНОВАХ ЛЬВОВА ТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 7–13. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.7-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особисті фонди в архівних установах Львова та Івано-Франківська Володимира Грабовецького – доктора історичних наук, професора, першого завідувача кафедри історії України в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. Він залишив значну творчу спадщину – десятки книжкових видань, сотні статей, та наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. передав свою приватну збірку на зберігання у відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (фонд № 268) та Державний архів Івано-Франківської області (фонд № 2173, 832 справи). Серед матеріалів приватної колекції В. Грабовецького – документи біографічного характеру (оригінали й копії свідоцтв, дипломів, почесних грамот і т. п.), авторські рукописи монографій і статей, сценарії телепередач, творчі заготовки, листування з різними науковими і громадськими організаціями, видавництвами, своєю родиною, документація установ, у яких працював вчений, викладач і громадський діяч (наукові звіти В. Грабовецького в Інституті суспільних наук АН УРСР, матеріали про присвоєння вченого звання професора, витяги з протоколів засідань кафедри історії України Прикарпатського національного університету та ін.), тексти лекцій, книги з дарчими написами, періодичні видання, краєзнавча література, дипломні роботи, що захищалися під керівництвом професора, тощо.
Опрацювання матеріалів особистих фондів В. Грабовецького в державних архівних і бібліотечних установах Львова та Івано-Франківська є цінним не тільки безпосередньо для дослідження його життя і діяльності: особливостей характеру, творчої діяльності, взаємин з людьми, які оточували, а й духу тогочасної епохи крізь призму документів особового походження. Приватна колекція В. Грабовецького як окремий вид першоджерел (документи особового походження) набуває особливого значення на тлі методологічного пошуку в сучасній українській історіографії, коли стало популярним вивчення історії повсякденності та антропологічний підхід до історичного минулого.
Ключові слова: особисті фонди, приватна колекція, архівні установи, джерела особового походження, Володимир Грабовецький, відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Державний архів Івано-Франківської області.
19
Сергієнко, Іван Васильович. "Вагомі здобутки науково-практичної діяльності Михайла Ільченка". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 9 (18 вересня 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.09.088.
Повний текст джерелаАнотація:
13 вересня виповнюється 80 років відомому українському вченому в галузі радіоелектроніки, радіотехніки надвисоких частот і телекомунікацій, лауреату Державних премій УРСР (1983), СРСР (1989) і України (2004) в галузі науки і техніки, заслуженому діячеві науки і техніки України (1992), лауреату премії ім. С.О. Лебедєва НАН України (2000), організатору і науковому керівнику Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», доктору технічних наук (1980), професору (1983), академіку НАН України (2012) Михайлу Юхимовичу Ільченку.
20
Tronko, M. D., O. I. Kovzun, N. V. Sologub та I. P. Pasteur. "Результати роботи ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за 2020 рік". Endokrynologia 26, № 2 (9 липня 2021): 205–22. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.205.
Повний текст джерелаАнотація:
Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (далі — Інститут) є консультативним і лікувальним закладом, що надає допомогу дорослим і дітям з ендокринною патологією. Також Інститут є провідною в Україні науково-дослідною базою для підготовки аспірантів, клінічних ординаторів, захисту докторських і кандидатських дисертацій за фахом «ендокринологія», підготовки фахівців на курсах стажування та інформації. Мета — аналіз результатів роботи Інституту за 2020 рік. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження став звіт Інституту за 2020 рік, а предметом дослідження — наукові звіти за темами та проєктами, статистичні дані по науці й клініці. Методи дослідження — відбір, групування та аналіз наукових звітів і статистичних даних. Результати. У 2020 році в Інституті продовжено виконання 3 фундаментальних досліджень у сфері теоретичної та клінічної медицини, 10 прикладних і науково-технічних розробок, 1 міжнародної наукової програми й 1 проєкта за грант міжнародних організацій. Отримано 3 патенти на корисні моделі, створено 2 нові технології, впроваджено в практику 9 власних нововведень і 6 нововведень інших установ. Науково-практичний медичний журнал «Ендокринологія/Endokrynologia» внесено до Переліку наукових фахових видань України (медичні й біологічні науки). Опубліковано 164 праці, у т. ч. 16 — за кордоном. 17 статей опубліковано у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus. Видано монографію (у співавторстві), 2 розділи у підручнику, державний формуляр, інформаційний лист і рекомендації. На засіданнях спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «ендокринологія» захищено 2 докторські та 1 кандидатська дисертації. Проведено 8 науково-практичних конференцій «Школа ендокринолога» і 15 навчальних планових циклів. У стаціонарі проліковано 3 143 хворих і проведено 1 116 операцій, у поліклініці прийнято 28 862 хворих. За результатами державної атестації Інститут віднесено до I кваліфікаційної групи та внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. У складі Інституту працюють 2 академіки Національної академії медичних наук (НАМН) України і члена-кореспондента Національної академії наук (НАН) України, 11 професорів, 22 доктора наук і 46 кандидатів наук, 7 заслужених діячів науки й техніки України й 5 заслужених лікарів України. 10 співробітникам Інституту присуджена премія Кабінету Міністрів (КМ) України. Висновок. Інститут займає провідні позиції серед установ НАМН України.
21
Povoroznyuk, V. V. "Від редакції". PAIN, JOINTS, SPINE, № 4.24 (24 вересня 2021): 5–6. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.4.24.2016.96766.
Повний текст джерелаАнотація:
Шановні читачі!Це число журналу ми відкриваємо розповіддю головного редактора нашого журналу, президента Української асоціації остеопорозу, Української асоціації менопаузи, андропаузи та захворювань кістково-м’язової системи, директора Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу, керівника відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (м. Київ), заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Владислава Володимировича Поворознюка про видатні події, що відбулися у 2016 році під егідою та за участю Української асоціації остеопорозу.
22
Негрійко, Анатолій Михайлович. "Вони відкривали лазерну епоху". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 9 (18 вересня 2021): 71–87. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.09.071.
Повний текст джерелаАнотація:
30 вересня виповнюється 90 років відомому вченому в галузі фізики твердого тіла, нелінійної оптики та квантової електроніки, лауреату Ленінської премії (1966), Державних премій СРСР (1982), УРСР (1974) та України (1994) в галузі науки і техніки, заслуженому діячеві науки і техніки України (1992), повному кавалеру ордена «За заслуги», лауреату премії ім. К.Д. Синельникова НАН України (1998), академіку-секретарю (1990—1998) Відділення фізики і астрономії НАН України, директору (1987—2006) Інституту фізики НАН України (нині — почесному директору), доктору фізико-математичних наук (1963), професору (1968), академіку НАН України (1982) Михайлу Семеновичу Бродину.
23
Бугров, Володимир Анатолійович. "Філософія як школа інтелектуальної чесності та гуманізму". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 10 (21 жовтня 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.10.075.
Повний текст джерелаАнотація:
4 жовтня виповнюється 80 років відомому філософу, одному з провідних учених та організаторів науки й освіти в Україні, Герою України (2009), лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2017), Державної премії України в галузі освіти (2011), Надзвичайному і Повноважному Послу України (2001), заслуженому працівнику освіти України (1996), лауреату премії ім. Д.І. Чижевського НАН України (2003), почесному доктору НАН України (2021), ректору Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2008—2021), доктору філософських наук (1992), професору (1989), академіку НАН України (2003), академіку НАПН України (2010) Леоніду Васильовичу Губерському.
24
Рубцова, Олена Леонідівна, та Наталія Валеріївна Чувікіна. "Видатний ландшафтний архітектор Леонід Рубцов". Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, № 4 (27 квітня 2022): 74–82. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.04.074.
Повний текст джерелаАнотація:
Наприкінці минулого року вийшла друком монографія О.Л. Рубцової і Н.В. Чувікіної «Леонід Рубцов — видатний ландшафтний архітектор» (Київ: Фенікс, 2021), присвячена життю і творчості відомого дендролога, селекціонера, класика ландшафтної архітектури, доктора біологічних наук, професора Леоніда Івановича Рубцова (1902—1980), зусиллями якого Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України перетворився на справжню перлину садово-паркового мистецтва національного значення. З огляду на те, що 23 березня 2022 р. виповнилося 120 років від дня народження Л.І. Рубцова, редакція журналу звернулася до авторів монографії з проханням розповісти про життєвий шлях цього видатного вченого.
25
Tronko, M. D., та I. P. Pasteur. "Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Web of Science". Endokrynologia 25, № 1 (20 березня 2020): 65–75. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.65.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Web of Science. Матеріал і методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Web of Science. Об’єктом дослідження були всі публікації науковців Інституту за даними Web of Science Core Collection, а предметом дослідження — кількість публікацій, індекс Хірша (h-index), кількість бібліографічних посилань на публікації та кількість статей із бібліографічними посиланнями на публікації (загальна кількість і кількість без самоцитування). Результати. Станом на 01.11.2019 року в штаті Інституту налічувалося 79 науковців, із них 18 із науковим ступенем доктора наук, 41 — кандидата наук і 20 без наукового ступеня. Усі доктори наук були в базі даних Web of Science Core Collection, і середнє значення індексу Хірша для їх групи становило приблизно 6,2 пункту. Серед кандидатів наук у базі даних був 31 науковець (75,6% від загальної кількості із цим ступенем), а середнє значення індексу Хірша для їх групи становило майже 1,4 пункту (у 16 кандидатів наук цей індекс становив 0). У базі даних були також 8 науковців без наукового ступеня (40,0% від загальної кількості без ступеня), проте середнє значення індексу Хірша для їх групи перевищувало 2,2 пункту (у 4 науковців цей індекс становив 0). У цілому по Інституту 57 науковців (72,2% від загальної кількості) були в базі даних Web of Science Core Collection і мали індекс Хірша, середнє значення якого дещо перевищувало 3,0 пункти. За всіма показниками беззаперечними лідерами є науковці М.Д. Тронько та Т.І. Богданова, індекс Хірша яких становить відповідно 32 і 31 пункти. Висновок. У науковців Інституту є достатній потенціал для суттєвого поліпшення власних наукометричних показників за даними наукометричної бази Web of Science Core Collection.
26
Марущенко, Олександр. "МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА: РЕВОЛЮЦІЯ, ДЕРЖАВНІСТЬ, СОБОРНІСТЬ. До 100-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ ЗУНР”". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 209–11. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.209-211.
Повний текст джерелаАнотація:
Боротьба за незалежність України в ХХ столітті стала однією з найбільш величних сторінок в історії українського народу. Серед її важливих складових вагоме місце посідає героїчний чин творців і захисників Західно-Української Народної Республіки. Її виникнення у листопаді 1918 р., ухвалення 22 січня 1919 р. вікопомного Акту Злуки Української Народної Республіки і ЗУНР яскраво засвідчили державотворчі й соборницькі прагнення української нації, що залишаються актуальними й сьогодні, століття потому, в умовах складних для незалежної держави Україна внутрішніх і зовнішніх викликів.
Саме цими імперативами керувалися учасники міжнародної наукової конференції “Західно-Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність”, яка працювала 30–31 жовтня 2018 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) та Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника і була присвячена 100-річчю з часу утворення ЗУНР. Її співорганізаторами стали також Івано-Франківська та Львівська обласні ради і державні адміністрації, академічні Інститути історії України, політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, народознавства, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Представницький характер цього наукового форуму був засвідчений широкою географією його учасників, які презентували Республіку Польща, Словацьку Республіку й наукові і навчальні установи з 23 міст України: Києва, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Одеси. Ужгорода, Чернівців, Черкас, Луцька, Тернополя, Рівного, Миколаєва, Вінниці, Кам’янець-Подільського, Кривого Рогу, Маріуполя, Коломиї, Дрогобича, Мелітополя, Кременця, Галича, Бурштина, Тисмениці. На конференції було заявлено 207 тем доповідей і повідомлень, до участі в її роботі зголосилося 217 науковців, з них 59 докторів наук, професорів.
27
Бубенок, О. Б. "Хозарознавчі дослідження в Інституті сходознавства ім. А.Ю. Криського національної академії наук України. (До 100-річчя НАНУ)". Східний світ, № 4 (2018): 5–14.
Знайти повний текст джерела
28
Гомонай, Ганна Миколаївна, та Анатолій Миколайович Завілопуло. "Непересічна постать ученого і педагога". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2022): 77–86. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.077.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено пам’яті відомого українського вченого в галузі ядерної фізики, фізичної і квантової електроніки, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1995), заслуженого діяча науки України (1985), лауреата премії ім. К.Д. Синельникова НАН України (1994), одного з патріархів фізичної науки на Закарпатті, засновника кафедр оптики і квантової електроніки в Ужгородському національному університеті, ініціатора створення і першого керівника Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР (нині — Інститут електронної фізики НАН України), доктора фізико-математичних наук (1967), професора (1967) Івана Прохоровича Запісочного. З його ім’ям пов’язані важливі результати, які сприяли розвитку в Україні фізики електронних і атомних зіткнень, спектроскопії вакуумно-ультрафіолетового діапазону, нелінійної оптики, електрон-фотонної та іон-фотонної емісії металевих поверхонь, газової квантової електроніки. Він та його учні зробили вагомий внесок у створення цілої серії оригінальних, у тому числі й унікальних, установок та прецизійного інструментарію для досліджень нових явищ та ефектів в електронній фізиці.
29
Киричок, Тетяна Юріївна, Володимир Анатолійович Баглай, Тетяна Вадимівна Горова, Оксана Петрівна Сокол, Альона Олегівна Комарницька та Юрій Віталійович Сичик. "Аналіз відповідності фахових видань, що входять до науко-метричних баз даних, предметній області спеціальності 186 Видавництво та поліграфія". Технологія і техніка друкарства, № 1(71) (5 квітня 2021): 4–26. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.239073.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна поліграфічна галузь займається не тільки поліграфічною промисловістю, але й проникла у різні сфери діяльності людини, науки і техніки, такі як інформаційні технології, математичне моделювання, матеріалознавство, метрологія, стандартизація, сертифікація, дизайн тощо. Тому спрямованість та різноманітність сучасного видавництва та поліграфії були відображені у стандартах вищої освіти спеціальності 186 Видавництво та поліграфія, де визначено опис предметної області. Таку підготовку проводять в КПІ ім. Ігоря Сікорського, Українській академії друкарства і Львівській політехніці.
Науковий складник підготовки докторів філософії передбачає як виконання власного наукового дослідження, так і публікування його результатів у фахових виданнях України та закордоном. Наведені вимоги до публікування результатів дисертації на здобуття наукових ступенів кандидата наук, доктора наук та доктора філософії.
Проаналізовано українські та закордонні фахові видання, в яких могли б публікуватися науковці зі спеціальності 186 Видавництво та поліграфія. У результаті роботи було виявлено відповідний перелік журналів, області знань та найпопулярніші бази даних. Для прикладу було наведено статті для обраних закордонних журналів, які розділені за областями знань. А також було наведено перелік фахових видань України.
Також було проаналізовано можливість повернення статті автору на доопрацювання та наведено вимоги до опублікування у базах Web of Science та Scopus.
Визначено критерії успішного публікування та вимоги до опублікування результатів наукової діяльності, такі як оригінальність та логічність статті, написання професійною англійською мовою, відповідність оформлення статті, помірний заголовок, інформація про автора, розгорнута анотація, наявність вступу, матеріалів та методів, результатів, обговорення, висновків, список використаних джерел.
30
BUBENOK, O. "Khazar Studies in the A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine (To 100th Anniversary of NASU)." World of the Orient 2018, no. 4 (December 30, 2018): 5–14. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2018.04.005.
Повний текст джерела
31
Горик, О. В., С. Б. Ковальчук, С. В. Яхін та А. А. Ландар. "АНАЛІТИЧНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕСУРСУ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ КАРКАСУ СТАДІОНУ «ВОРСКЛА» ім. ОЛЕКСІЯ БУТОВСЬКОГО (м. ПОЛТАВА)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2012): 172–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.42.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано результати дослідження технічного ста-ну конструкцій трибунної споруди стадіону «Вор-скла» імені Олексія Бутовського в м. Полтава. Наоснові натурних вимірювань прогинів похилих ри-гелів поперечних рам каркасу (за максимальногозаповнення трибун глядачами) розроблено модельпросторової роботи інженерних конструкцій спо-руди, що дало можливість прогнозувати експлуа-таційний ресурс. Виявлено пріоритетні причини інаслідкові дефекти й міру їх впливу на технічнийстан будівельних конструкцій. Розроблено реко-мендації щодо надійної й безпечної експлуатаціїстадіону «Ворскла» м. Полтава.
Results of investigation of the technical state of structurespodium building of the stadium "Vorskla" named afterAlexey Butovsky (Poltava). Based on field measurementsof the transverse deflection of sloping crossbars of thecarcass, with a maximum filling with spectators of grandstands,was developed model of the spatial carcass ofstructures, which allowed to predict service life. Identifiedpriorities for the cause and effect defects and theirimpact on the technical condition of the building structures.Was developed the recommendations regarding thesafe and reliable operation of the stadium "Vorskla" (Poltava).
32
Горик, О. В., С. Б. Ковальчук та С. В. Яхін. "АНАЛІТИЧНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕСУРСУ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ КАРКАСУ СТАДІОНУ «ВОРСКЛА» ім. ОЛЕКСІЯ БУТОВСЬКОГО (м. ПОЛТАВА)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 167–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано результати наступного (другого) етапукомплексного дослідження експлуатаційної надійно-сті трибунної споруди (Східної трибуни) стадіону.Даний етап включає прямі натурні випробовуванняжорсткості похилих ригелів поперечних рам у реаль-них умовах експлуатації і є наступним після визна-чення технічного стану. За оцінкою технічного ста-ну трибунної споруди визначальними – із точки зорунадійної експлуатації – елементами рам каркасу ви-явилися похилі ригелі покриття трибун, для яких уданому повідомленні наведені дані натурних експе-риментальних випробовувань, що лягли в основу мо-делювання роботоздатності трибунної спорудистадіону.
The following report shows results of the following (second) stage of the complex research of operational reliability of construction tribune stadium (East tribune). This stage includes real-life operational tests of the direct natural rigidity of inclined crossbars of cross-section frames and follows after the determination of technical condition. According to a technical condition of the covering of the tribunes, inclined crossbars have appeared as defining model elements of the framework, from the point of view of reliable operation. This was shown from the natural experimental data tests that have laid down in a basis of modeling of working capacity of tribune construction of the stadium, which are also provided in this massage.
33
Рожко, П. Д., О. В. Дєньга, О. А. Макаренко та С. А. Шнайдер. "ВПЛИВ МОДЕЛЮВАННЯ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ ТА ФІКСАЦІЇ ІМПЛАНТАТІВ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТКАНИН ПАРОДОНТА ЩУРІВ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 111, № 2 (27 травня 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-22-26.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті проведеного біохімічного аналізу ясен експериментальних тварин можна зробити висновок, що розвиток цукрового діабету 2 типу індукує зни-ження неспецифічного антимікробного і антиокси-дантного захисту тканин ясен, що, в свою чергу, при-зводить до розвитку запалення, збільшення проникно-сті слизової оболонки, посилення контамінації ясен умовно-патогенними бактеріями, активації перекис-ного окислення ліпідів в порожнині рота. Фіксація в щелепах щурів імплантатів в умовах цукрового діа-бету 2 типу призвела в яснах до більш значного приг-нічення антимікробного захисту (активності лізоци-му) і інтенсифікації запалення і перекисного окислен-ня ліпідів, підвищенню ступеня дисбіозу за рахунок кі-лькісного збільшення умовно-патогенної мікробіоти в ротовій порожнині тварин. При цьому установка ім-плантатів не вплинула на активність антиоксидан-тної системи (активність каталази) і рівень гіалуро-нової кислоти в яснах щурів. Проведені дослідження показали також високу профілактичну протизапаль-ну, антиоксидантну та антимікробну ефективність комплексу препаратів, який застосовували у щурів в процесі експерименту.
34
Селецький, А. "Особливості здійснення інформаційно-аналітичного супроводу наук про освіту, психолого-педагогічної теорії та практики (з досвіду діяльності ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського)". Вісник Книжкової палати, № 5 (250) (2017): 19–24.
Знайти повний текст джерела
35
Поліщук, С. С., В. Я. Скиба, В. С. Поліщук, С. М. Шувалов, О. О. Поліщук та А. І. Даліщук. "ЧАСТОТА ТА СТРУКТУРА ПЕРЕЛОМІВ НИЖ-НЬОЇ ЩЕЛЕПИ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 113, № 4 (28 травня 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-38-4-53-60.
Повний текст джерелаАнотація:
Ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів, що лікувалися у щелепно-лицевому відділенні міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Вінниці, на базі кафедри хірургічної стоматології та щелеп-но-лицевої хірургії ВНМУ ім. М.І.Пирогова, в період з 2010 по 2019 роки, показав частоту та структуру переломів нижньої щелепи, причини виникнення їх, складність та наявність поєднаної травми і супут-ньої патології. Серед пацієнтів з щелепно-лицевою патологією переломами нижньої щелепи було діагно-стовано у 2127 пацієнтів, що склало близько 8,96 %. Із переломів нижньої щелепи односторонні переломи нижньої щелепи зустрічалися у 1294 пацієнтів, що склало 60,8 % випадків, а двосторонні – 785 (36,9 %) потерпілих та множинні переломи нижньої щелепи зустрічалися у 48 (2,3 %) випадків. В структурі пере-ломів нижньої щелепи переважають ангулярні пере-ломи – 67,4 %, а також їх поєднання з ментальними – 41,8 % чи суглобовими – 36,1 %. Помітна тенденція до виникнення двобічних більш складних переломів. Зокрема часто зустрічаються поєднані травми при переломах нижньої щелепи, а також на фоні супут-ньої патології, що слід враховувати при складані пла-ну лікування таких пацієнтів.
36
Войтюк, Д., Л. Анискевич, Ю. Гуменюк та И. Сивак. "Розвиток наукових ідей Академіка П.М. Василенка діяльності кафедри що носить його ім'я". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).58-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячується 120-й річниці від дня народження Петра Мефодійовича Василенка - видатного вченого в галузі агроінженерної науки, корифея землеробської механіки, академіка ВАСГНІЛ, академіка НААНУ, академіка РАСГН, члена-кореспондента НАНУ, доктора технічних наук, професора, лауреата найвищої нагороди у галузі механізації та електрифікації сільського господарства - Золотої медалі імені академіка В.П. Горячкіна. Дане дослідження висвітлює внесок академіка П.М. Василенка у формування та розвиток наукової дисципліни «Землеробська механіка», як технічної науки, що розвивається у тісному зв'язку із потребами сільськогосподарського виробництва і вивчає механіку сільськогосподарських середовищ і матеріалів, технологічних процесів і операцій, машин і механізмів, машинних агрегатів, поточних ліній і систем машин, динаміку системи людинамашина у сільському господарстві, а також технологічні процеси, засновані на використанні немеханічних (теплових, електричних і інших) видів енергії, і розробляє методи інженерного розрахунку і проектування для механізації і автоматизації сільського господарства”. Близько 70 років плідної науково-педагогічної діяльності академіка П.М. Василенка пов'язано з кафедрою сільськогосподарських машин. Розглянуто основні напрямки діяльності наукової школи академіка П.М. Василенка та сучасні напрямки розвитку нових технологічних систем і техніки, над реалізацією яких успішно працюють науковці кафедри, що носить ім'я академіка П.М. Василенка В статті також наведені основні результати науково-технічної та інноваційної діяльності, кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка за останні роки її функціонування.
37
Войтюк, Д., Л. Анискевич, Ю. Гуменюк та И. Сивак. "Розвиток наукових ідей Академіка П.М. Василенка діяльності кафедри що носить його ім'я". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).58-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячується 120-й річниці від дня народження Петра Мефодійовича Василенка - видатного вченого в галузі агроінженерної науки, корифея землеробської механіки, академіка ВАСГНІЛ, академіка НААНУ, академіка РАСГН, члена-кореспондента НАНУ, доктора технічних наук, професора, лауреата найвищої нагороди у галузі механізації та електрифікації сільського господарства - Золотої медалі імені академіка В.П. Горячкіна. Дане дослідження висвітлює внесок академіка П.М. Василенка у формування та розвиток наукової дисципліни «Землеробська механіка», як технічної науки, що розвивається у тісному зв'язку із потребами сільськогосподарського виробництва і вивчає механіку сільськогосподарських середовищ і матеріалів, технологічних процесів і операцій, машин і механізмів, машинних агрегатів, поточних ліній і систем машин, динаміку системи людинамашина у сільському господарстві, а також технологічні процеси, засновані на використанні немеханічних (теплових, електричних і інших) видів енергії, і розробляє методи інженерного розрахунку і проектування для механізації і автоматизації сільського господарства”. Близько 70 років плідної науково-педагогічної діяльності академіка П.М. Василенка пов'язано з кафедрою сільськогосподарських машин. Розглянуто основні напрямки діяльності наукової школи академіка П.М. Василенка та сучасні напрямки розвитку нових технологічних систем і техніки, над реалізацією яких успішно працюють науковці кафедри, що носить ім'я академіка П.М. Василенка В статті також наведені основні результати науково-технічної та інноваційної діяльності, кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка за останні роки її функціонування.
38
Rushai, Eduard. "Науково-організаційна діяльність О. М. Цинкаловського на посаді директора Кременецького краєзнавчого музею (за матеріалами кореспонденції 1939–1941 рр.)". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 12–20. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-12-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена постаті наразі маловідомого в Україні історика, археолога, краєзнавця – Олександра Миколайовича Цинкаловського (1898–1983 рр.). Увага акцентується на біографії вченого у період його директування в Кременецькому краєзнавчому музеї (1940–1943 рр.). Прослідковується вклад науковця в розвиток музею в перші роки його існування як самостійної установи. Надано обґрунтування того, що загальноприйняте твердження багатьох науковців про початок роботи О. Цинкаловського на посаді директора музею з 1936 р. являється невірним.Метою статті є систематизація відомостей про науково-організаційну роботу О. Цинкаловського у Кременецькому краєзнавчому музеї. Для досягнення цієї мети проаналізовано кореспонденцію даного музею за 1939–1941 рр. та визначено роль науковця у становлення музею як важливої науково-дослідної інституції. Систематизуються відомості про організаційну діяльність, яку проводив О. Цинкаловський у цей час (створення будинку-музею ім. Ю. Словацького, організація роботи всіх наукових відділів установи, популяризація музею серед жителів м. Кременець). Висвітлено наукову діяльність ученого, зокрема, його активну участь в археологічних і краєзнавчих експедиціях, проведених спільно Кременецьким краєзнавчим музеєм та Академією наук УРСР Експедиції та археологічні розкопки дали можливість О. Цинкаловському збагатити експозицію музею, а також зарекомендувати себе досвідченим та ерудованим науковцем. Встановлено, що за період директування О. Цинкаловського в музеї останній не лише успішно розвивався, а й став культурним осередком усього Полісся. Вважаємо, що О. Цинкаловський зробив вагомий внесок не лише у розбудову регіонального музею, а й загалом у розвиток української археології та краєзнавства ХХ ст.
39
Tronko, M. D., та V. I. Kravchenko. "Значення йоду для організму, найбільш вагомі його дослідження та перспективи запровадження йодної профілактики в Україні". Endokrynologia 26, № 1 (22 березня 2021): 59–74. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-1.59.
Повний текст джерелаАнотація:
В огляді знайшли відображення теоретичні передумови, що пояснюють значення йоду для рослинного і тваринного світу, його участі в синтезі тиреоїдних гормонів (ТГ) та через ці гормони — у метаболічних процесах в організмі, і внаслідок їх недостатності — у виникненні йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). Крім участі цього мікроелементу в синтезі ТГ розглянута позатиреоїдна дія йоду. У низці публікацій показана антиоксидантна, антимікробна й антипухлинна дії йоду. Наведено дані про результати багаторічних масових епідеміологічних досліджень співробітників відділу епідеміології ендокринних захворювань ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інституту), спрямованих на вивчення йодного забезпечення населення України, і клінічних спостережень. Розглянуто найбільш важливі результати досліджень, отриманих під час виконань наукової тематики Інституту. Показано негативний вплив йодної недостатності на перебіг вагітності, стан вагітної та новонароджених. Наведено дані про порушення фізичного та інтелектуального розвитку дітей на тлі недостатнього йодного забезпечення. Значна кількість цих досліджень здійснена за підтримки Національної академії медичних наук України (НАМН України) та Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ України), міжнародних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, а також Центру діагностики та профілактики захворювань (США). Останній протягом майже 20 років здійснював контроль за якістю досліджень одного з найважливіших показників йодного статусу — йодурії в населення України. На прикладі інших країн зазначено необхідність та постійність безперервної профілактики ЙДЗ захворювань. Стаття підготовлена як науковий інформаційний матеріал для громадськості та влади України у зв’язку з необхідністю законодавчого розв’язання проблеми профілактики ЙДЗ в Україні.
40
Korzun, S., Y. Rebets, A. Luzhetskyi, Yu Monczak, О. О. Іщенко, A. M. ,. Yurashek, R. А. Volkov, et al. "BIOLOGICAL SESSION“THE IMPORTANCE OF G. GAMOW'S IDEAS FOR BIOLOGY OF THE 21st CENTURY” AT THE XXI GAMOW INTERNATIONAL ASTRONOMICAL CONFERENCE-SCHOOL IN ODESSA (15-21 AUGUST, 2021)." Odesa National University Herald. Biology 26, no. 2(49) (December 29, 2021): 117–39. http://dx.doi.org/10.18524/2077-1746.2021.2(49).246982.
Повний текст джерелаАнотація:
Третій рік поспіль в межах Гамовської конференції працює Біологічна секція: «Важливість ідей Г.А. Гамова для біології 21-ого століття», організація якої викликана великою повагою до особистості вченого Георгія Антоновича Гамова, наукові інтереси якого об’єднали астрофізику, космологію та молекулярну біологію.
Цього року Біологічна секція працювала в режимі on-line 17.08.2021.
Роботу секції розпочали з виступу професора Тобіуса Дельбрюка (Institute of Neuroinformatics – ETH and University of Zurich, Zurich, Switzerland), сина видатного фізика, Нобелевського лауреата Макса Дельбрюка (в певний період товариша Г.А. Гамова). Професор Тобіус Дельбрюк назвав свою доповідь – "Out of this world: Recounting Max's Delbruck memories of George Gamow”. Ця доповідь, присвячена феноменальній особистості Г.А. Гамова, придала засіданню біологічної секції емоційну атмосферу наближення до великих ідей, що надали і зараз надають поштовх для розвитку молекулярної біології. Значну зацікавленість учасників секції викликала доповідь Dr. V.N. Korzun (KWS SAAT SE & Co. KGaA (м. Айнбек, Німеччина) «Applications of genetic and genomic research in cereals», що продемонструвала впровадження в селекційний процес сучасних молекулярно-генетичних технологій. З доповіддю «DNA-protein interactions as a tool of synthetic biology», що присвячена високо технологічним розробкам зі створення біосенсорів науково-виробничою фіромою Explogen LLC (EXG) (м. Львів, Україна) виступив к.б.н. Ю. Ребець. Наступна пленарна доповідь «Using the G.A. Gamow’s ideas for molecular genetic diagnostics of infectious and somatic human diseases at the current stage of medical development» була представлена білоруськими вченими, а саме професор С.А. Касцьюк розповіла про молекулярно-генетичні дослідження, що виконуються в Білоруській медичній академії післядипломної освіти. Dr. Yu. Monchak з McGill University (м. Монреаль, Канада) також представив доповідь присвячену впровадженню ДНК-технологій в діагностику патології людини ˗ «Targeted therapy, DNA sequence and the race against neoplasia». Ця доповідь викликала велику зацікавленість учасників біологічної секції.
Молоді науковці Іщенко О.О., Жарікова Д.О., Роман І.І., Доля Б., Рошка Н.М., Чубик І.Ю., Попович Ю.А., Топораш М.К., Пидюра М.О. – доктори філософії з біології, кандидати наук, аспіранти, що займаються дослідженнями в галузі молекулярної біології представили дев’ять доповідей, що відбивають результати виконаних досліджень у низці провідних університетів нашої країни, а саме у Львівському національному університеті ім. І. Франка, у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича та ДУ «Інституті харчової біотехнології та Геноміки» (м. Київ). Представлені доповіді викликали жвавий інтерес, а формат on-line дозволів об’єднати у роботі секції понад 35 учасників з різних країн ˗ України, Білорусі, Швейцарії, Німеччини, Канади і Казахстану.
41
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of histology, cytology and embryology. "To the anniversary of Professor Antonina Mykhailivna Yashchenko." Morphologia 15, no. 1 (December 28, 2021): 88–89. http://dx.doi.org/10.26641/1997-9665.2021.1.88-89.
Повний текст джерелаАнотація:
3 1 січня виповнилося 75 років від дня народження та 38 років наукової та педагогічної діяльності доктора медичних наук Ященко Антоніни Михайлівни, професора кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. У 1964 році закінчила Львівське медичне училище №1. У 1965 році вона вступає до Львівського державного університету ім. Івана Франка на біологічний факультет. Ще у студентські роки під час виконання курсових і дипломних робіт проводила наукові дослідження з використанням гістологічних методів. Після закінчення університету працювала у лабораторії експрес-діагностики реанімаційного відділення клінічної лікарні Львівської залізниці. У цей час з’явилися перші наукові публікації, що стосувалися дослідження підшлункової залози при панкреатитах.
1982 року Антоніна Михайлівна була обрана за конкурсом на посаду асистента кафедри гістології, цитології та ембріології ЛНМУ. У 1986 році захистила кандидатську дисертацію «Гистофизиология подчелюстных слюнных желез потомства при нарушении баланса тиреоидных гормонов материнского организма», у якій вперше були описані процеси розвитку підщелепних слинних залоз потомства за умов гіпотирозу материнського організму, показаний процес становлення їх ендокринної функції. Визначну роль у науковому житті ювелярки відіграла ерудована і цікава особистість – професор Є.С. Детюк, під керівництвом якої була виконана і захищена дисертація.
Після обрання у 1992 році на посаду доцента кафедри гістології, цитології та ембріології Антоніна Михайлівна активно включилася у навчально-методичну роботу кафедри: за її авторства опублікована низка методичних рекомендацій для студентів медичного та стоматологічного факультетів. У 1998 році за її співавторства вийшов друком навчально-методичний посібник для студентів стоматологічного факультету «Атлас мікроанатомії органів ротової порожнини», до складу якого увійшли фрагменти її власних наукових досліджень і який у 1999 році був відзначений нагородою Ярослава Мудрого Академії наукН вищої школи України. У 2004 році Антоніна Михайлівна захистила докторську дисертацію «Лектини як маркери в нормі і патології», у якій відображено можливості використання методів лектиногістохімії у процесах диференціації клітин та діагностиці патологічних процесів.
Основним науковим напрямком Антоніни Михайлівни є вивчення вуглеводних детермінант як сигнальних молекул у процесах міжклітинної взаємодії, диференціації та проліферації клітин органів травної, ендокринної, репродуктивної систем експериментальних тварин та людини у процесі онтогенезу, порівняльно-видовому аспекті та патологічних процесах. Результатом наукових пошуків Антоніни Михайлівни стали наукові статті, кількість яких понад 250, у тому числі 2 авторських свідоцтва на винаходи. Під її керівництвом захищено 9 кандидатських дисертації. Професор А.М.Ященко – співавтор Національних підручників з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного (2018 р.) і стоматологічного (2020 р.) факультетів.
Професор Ященко А.М. читає лекції на медичному та стоматологічному факультетах університету. Її лекції базуються на принципах проблемного навчання, носять інтерактивний характер, збагачені новими фактами молекулярної біології, біохімії, генетики та клінічної морфології. Антоніна Михайлівна виступала з науковими доповідями на конгресах та конференціях, які проводилися в Україні та за її межами.
Блискучий лектор, Антоніна Михайлівна вміє захопити студентів та залучити їх до наукового пошуку. Створений під її керівництвом науковий студентський гурток є гордістю кафедри. Серія наукових студентських робіт, які проводились під її керівництвом з використанням методів лектиногістохімії відзначені нагородою Національної академії медичних наук України.
За її участю виконувались фрагменти наукових робіт присвячених дослідженню органів і тканин з використанням методів лектиногістохімії не тільки суміжних кафедр університету, а й інших вузів України та близького зарубіжжя.
Значну консультативну допомогу професор А.М. Ященко надавала при виконанні багатьох кандидатських та докторських дисертацій.
Високий науковий рівень Ювілярки, організаторські здібності, активна життєва позиція, творчий науковий підхід у вирішенні поставлених завдань, доброзичливість та вимогливість до себе визначають високий авторитет та повагу серед викладачів, співробітників та студентів університету.
42
Чорна, Н. А. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ВОДНЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ АВТОНОМНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ НА ОСНОВІ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 18–32. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).18-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано публікації з використання водневих технологій, спрямованих на залучення відновлюваних джерел енергії в інфраструктуру енерготехнологічних комплексів, а саме для автономного енергозабезпечення невеликих споживачів на віддалених територіях. Потенціал використання сонячної та вітрової енергії в Україні є достатньо високим для широкого впровадження в енергетичні системи. При експлуатації автономних енергетичних комплексів на основі відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія, можливе виникнення позаштатних ситуацій, обумовлених припиненням енергопостачання внаслідок мінливості енергонадходження або аварійним виходом з ладу окремих елементів енергокомплексу. Тому для забезпечення безперебійним електропостачанням автономного приватного споживача необхідно передбачати додаткові системи вирівнювання енергонадходження. Використання технології перетворення енергії від первинних джерел із застосуванням електролізної установки, металогідридної системи акумулювання водню та паливної комірки дасть змогу вирішити не тільки проблему згладжування нерівномірності надходження енергії від відновлюваних джерел енергії, а ще й зменшити екологічне навантаження на навколишнє середовище України. Проведений аналіз існуючих типів електролізерів показав, що водневі технології, які реалізуються в електролізних установках, розроблених в Інституті проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України дозволяють виробляти і накопичувати водень під високим тиском (до 20 МПа), що виключає використання компресорної техніки. Застосування водню в паливних комірках дозволяє створювати ефективні системи автономного енергозабезпечення приватних споживачів. Найперспективнішими для автономних споживачів є енергоустановки потужністю від 1 до 20 кВт на основі низькотемпературних лужних паливних комірок, які характеризуються високим ККД, екологічною чистотою та безшумністю в роботі. Аналіз публікацій показав, що для забезпечення живленням паливних комірок найбільш компактним, безпечним та екологічним способом є використання металогідридних акумуляторів високочистого водню багаторазової дії в складі енергетичного комплексу, що відповідає вимогам розміщення автономних систем енергозабезпечення. Бібл. 31, табл. 3, рис. 5.
43
Барташук, О. Ю., та В. А. Філінюк. "ГРАМАТИЧНІ АРХАЇЗМИ В «ЕНЕЇДІ» ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО В АСПЕКТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 83 (9 листопада 2021): 24–32. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано функціонування граматичних архаїзмів в «Енеїді» І. Котляревського на основі поділу на лексико-фонетичні, лексико-словотвірні та лексико-морфологічні. До частотних лексико- фонетичних архаїчних явищ належать чергування звуків; фонетичні форми зі збереженням звука, замість якого в сучасній мові виступає інший; вставляння, усічення, випадання одного або кількох звуків; неповноголосся -ра-, -ла-, що відповідає сучасному -оро-, -оло-, відсутність протези. Серед словотвірно-лексичних архаїчних явищ виділено ті, що пов’язані з уживанням префіксів іс-, із-, в-, во-, воз-, вос, у-, од-, со-, су-; суфіксів -ець- та -ник-; компонента много. З’ясовано, що в «Енеїді» часто трапляються лексико-морфологічні архаїчні явища, пов’язані з уживанням застарілої дієслівної особової форми теперішнього часу єсть; суфікса -ова- замість -ува-, -юва-; архаїчних інфінітивних форм на -ть; форм особових дієслів без закінчення; використанням постфікса -ся в дієслівних формах; форм наказового способу з нередукованим закінченням -іте та -ім; особових дієслівних форм зворотного стану із суфіксом -сь замість -ся; постфікса -ть у формі ІІІ особи однини теперішнього часу; архаїчних форм дієприкметників і дієприслівників; паралелізмом особових закінчень дієслів у І особі множини: -мъ, -мо, -мы, -м, -ме, що розвинулися після занепаду зредукованих. До поширених лексико-морфологічних архаїчних явищ у системі іменника належать уживання застарілих іменникових форм зі специфічними закінченнями й суфіксами; у системі прикметника – уживання нестягнених повних форм прикметників (дієприкметників, порядкових числівників, вказівних, означальних і питально-відносних займенників); наявність стягнених прикметникових, дієприкметникових і займенникових форм; архаїчні відмінкові форми прикметників; творення складної форми ступенів порівняння прикметників за допомогою слів «самий», «тяжко», «з диявола» та суфікса -ійш-. Виділено архаїчні форми займенників, прислівників і службових частин мови, які вийшли з активного вжитку чи збереглися в говорах.
44
Pudłocki, Tomasz. "Львівська Ставропігія. Історія, персоналії, взаємини [Lwowska stauropigia. Historia, ludzie, kontakty], наук. ред. В. Александрович, І. Орлевич, Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Інститут українознавства ім. І. Крип’якеви". Krakowskie Pismo Kresowe 12 (1 грудня 2020): 189–95. http://dx.doi.org/10.12797/kpk.12.2020.12.08.
Повний текст джерела
45
Гриновець, В., А. Магльований та О. Ріпецька. "ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ОРТОДОНТІЇ ЯК НАУКИ У ЛЬВОВІ (ДО 80-РІЧЧЯ ПРОФЕСОРА М.М. ПОКРОВСЬКОГО)". Експериментальна та клінічна стоматологія 4, № 3 (25 квітня 2019): 60–62. http://dx.doi.org/10.35339/ecd.4.3.60-62.
Повний текст джерелаАнотація:
У 2018 р. стоматологічна спільнота Львова відзначає 190-річчя викладання предмету одонтологія у Львівському університеті. З 1828 р. професор Карл Прокоп Каліґа розпочав викладати у Львові предмет для майбутніх лікарів, а згодом у 1838 році у Відні видав книгу «Хвороби зубів та засоби їх лікування» [1, 5]. У згаданій книзі вперше на наших теренах подано наукове тлумачення важливості догляду та збереження молочних зубів дитини та вплив на розвиток постійних зубів людини.
У подальшому розвиток стоматологічної школи у Львові розвивався за європейськими стандартами. Виокремлення напрямків спеціалізації у стоматології – таких як пародонтологія, ендодонтія, ортодонтія та ін. – розпочався у ХХ ст. Організація і розвиток стоматологічної науки, зокрема ортодонтії ХХ ст. у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького, нерозривно пов’язані з професором Покровським Марком Михайловичем, 80-річчя від народження якого відзначається цьогоріч.
Впродовж своєї наукової діяльності професор М.М. Покровський займався такими напрямами наукових досліджень: застосування фізичних та електрофізіологічних методів дослідження в стоматології; удосконалення методів лікування в ортодонтії (біомеханіка, дисталізація та ін.). Професор Покровський підготував 4 кандидатів наук, автор близько 130 наукових і навчальнометодичних праць, серед них 10 авторських свідоцтв на винаходи.
Усе своє життя професор Марк Михайлович Покровський присвятив стоматології, зокрема ортодонтії. Його науковий доробок у цьому напрямку та практичну роботу як лікаря-ортодонта важко переоцінити, оскільки це був час становлення в ХХ ст. ортодонтії як науки не тільки в Україні, а й у світі. Серед спеціалістів цього профілю його вирізняло глибоке розуміння важливості поєднання технічних застосувань у стоматології, врахування механіки та особливостей біологічних процесів організму, бачення перспектив розвитку для отримання оптимальних результатів лікування. Відданість своїй професії як головне кредо у роботі М.М. Покровського, професіоналізм у поєднанні зі спокійним характером та виваженістю – ось ті риси професора, які запам’ятались співпрацівникам, учням, пацієнтам і всім, хто його знав.
46
Караченцев, Юрій, Вадим Хазієв, Леонід Герасименко, Віктор Дубовик, Олена Дорош, Максим Сазонов, Наталія Філоненко та Світлана Соколова. "ІНФОРМАТИВНІСТЬ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ ЕКСПРЕС-ГІСТОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТАКТИКИ ТА ОБ’ЄМУ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 28–35. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика знайшла своє широке використання в хірургії, зокрема при оперативних втручаннях на щитоподібній та прищітоподібній залозах. Досить часто передопераціної діагностики для встановлення діагнозу та вибору об’єму оперативного втручання буває недостатньо, в таких випадках методом вибору являється інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика. Мета дослідження. Оцінити інформативність інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології задля визначення адекватного об’єму хірургічного втручання при операціях на щитоподібній та паращитоподібних залозах. Матеріали та методи. Проведено аналіз 6140 операцій з приводу вузлової патології ЩЗ, що виконані протягом 6 років (2015–2020 рр.) на базі хірургічного відділення клініки Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України». Обчислено основні статистичні показники інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології, зокрема чутливість, специфічність та діагностичну цінність методу. Результати. Відсоток істинопозитивних результатів при проведенні інтраопераційного експресгістологічного дослідження окремо по роках коливався в межах 86,2–97,9 %. При оцінці чутливості, специфічності, прогностичної цінності та точності методів встановлено, що вищезазначені показники збільшувалися: чутливість — з 88,4 до 98,7 %; специфічність — з 95,3 до 99,3 %; прогностична цінність позитивного результату — з 79,9 до 94,4 %; прогностична цінність негативного результату — з 94,4 до 98,7 % та точність — з 92,3 до 98,87 %, що вказує на досить високу ефективність проведення вищезазначеного дослідження. Сполучення патології прищитоподібних залоз з іншими тиреоїдними захворюваннями значно утруднює доопераційну верифікацію злоякісного процесу, але точно верифікується при експрес-гістологічного дослідження у 100 % (за нашими даними на п’ять операцій з приводу підозри на рак прищитоподібних залоз верифіковано п’ять раків), а при раку прищитоподібних залоз виявляється інвазія в оточуючі тканини. У зв’язку з чим для вибору раціональної тактики хірургічного втручання значно підвищується значення інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження. Висновки. Задля більш чіткого диференціювання злоякісних пухлин і надання можливості частішого застосування органозберігаючих оперативних втручань необхідно застосувати інтраопераційне експрес-гістологічне дослідження.
47
Рожков, А. О., та С. В. Чернобай. "УРОЖАЙНІСТЬ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО СОРТУ ДОКУЧАЄВСЬКИЙ 15 ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ НОРМ ВИСІВУ ТА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2014): 30–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.04.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені результати досліджень, про-ведених упродовж 2012–2014 рр. на дослідному поліХНАУ ім. В. В. Докучаєва, стосовно впливу застосу-вання різних норм висіву та позакореневих піджив-лень посівів комплексними добривами і біопрепара-тами на варіабельність урожайності рослин ячменюярого сорту Докучаєвський 15. У ході дослідженьвстановлено оптимальну норму висіву для досліджу-ваного сорту – 5,0 млн/га, яка забезпечує формуваннянайвищої урожайності зерна. Встановлено високуефективність комплексного застосування кристало-ну спеціального разом із біопрепаратом «Агро ЕМ».Порівняно з контролем, урожайність на цьому варі-анті зростала з 2,31 до 2,43 т/га. Також у ході про-веденого аналізу встановлено ступінь зв’язків уро-жайності зерна з основними складовими структуриврожаю.
The results of the researches conducted during 2012-2014 on the experimental field of KhNAU named after V. V. Dokuchayev concerning the influence of application of different variants of seeding rates and crops foliar additional fertilizing with complex fertilizers and biological preparations on the variability of spring barley crops productivity variety Dokuchayevskyi 15 are given in the article.
During the researches it was established the optimum seeding rate for the studied spring barley variety – 5,0 million/ha which provides the highest crops grain productivity formation. The high efficiency of complex application of Crystalon special with biopreparation agro EM was defined. Crops grain productivity on this variant increased from 2,31 to 2,43 t/ha in comparison with the control. During the analysis the degree of connection between crops grain productivity and yield structure main elements was determined.
48
Маслійчук, В. "Найкраща історія товариства: [Рец.: на Бібліографія Записок наукового товариства імені Шевченка. Т. І-CCXL 1892-2000 / Укл. В. Майхер; ред. О.Купчинський. - Л-в: Наук. т-во ім. Шевчека, 2003. - 741 с.]". Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія 11 (2005): 350–56.
Знайти повний текст джерела
49
Самійлик, Світлана. "Проблема валідності результатів вільного асоціативного експерименту". East European Journal of Psycholinguistics 4, № 1 (27 червня 2017): 165–74. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.sam.
Повний текст джерелаАнотація:
У 2011 році та у 2016 році було проведено два окремі вільні асоціативні експерименти на слова-стимули педагогічної сфери. Отримані через п’ять років дані на аналогічні стимули аналізуються, класифікуються та зіставляються з попередніми даними. Зіставлення стало можливим, бо соціальна група досліджуваних була тою самою, а саме, це були студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка. У дослідженні перевірялася гіпотеза, що результати вільного асоціативного експерименту залишаються валідними (тобто вірогідними, актуальними, такими, що при перевірці дають ті само результати) вродовж п’яти років. Проаналізувавши всі реакції експериментів обох років на стимули дисципліна, завдання, знання, клас, освіта, особистість виявилося, що декотрі з реакцій були частотними, а інші – одиничними. В асоціативних полях експериментів 2011 та 2016 років найчастотніші реакції на аналогічні стимули здебільшого збігаються. Наприклад, і в експерименті 2011 року, і в експерименті 2016 року найчастотнішими є такі корелятивні пари S – r (стимул – реакція): ДИСЦИПЛІНА – порядок; поведінка; ЗАВДАННЯ – домашнє; ЗНАННЯ – розум; вміння; уміння; КЛАС – учні; школа; діти; ОСВІТА – вища; ОСОБИСТІСТЬ – я; людина. Проте щодалі асоціації віддалені за частотністю від ядерних, то різноманітніші вони бувають, а також вони виявили неоднакову частотність в асоціативному полі того ж стимулу експериментів обоx років. Деякі асоціації, що тяжіли до ядерних в експерименті 2011 року, не виявилися такими в експерименті 2016 року, і навпаки. Найбільші розбіжності, однак, виявлено серед одиничних реакцій двох експериментів, хоча, безперечно, є й такі реакції серед одиничних, котрі збігаються в експериментах обох років. Хоча реакцій, які збігаються в обох експериментах, досить багато, проте унікальних значно більше. Отже, гіпотеза про валідність даних вільного асоціативного експерименту підтверджується лише для ядерних реакцій асоціативних полів, а віддалені від ядра реакції динамічні, мають тенденцію до змін.
References
Горошко Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. –М.–Харьков: ИЯ РАН–Каравелла, 2001.Goroshko, Ye. (2001). Integrativnaya model svobodnogo assotsyativnogo eksperimenta[An integrative model of a free associative experiment]. Moscow–Kharkiv: Institute ofLinguistics of the Russian Academy of Sciences–Karavella.
Денисевич О. В.. Лексика реклами в структурі мовної картини світу українців :Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Луцьк, 2015.Denysevych, O. (2015). Leksyka reklamy v strukturi movnoiyi kartyny svitu Ukraintsiv[Vocabulary of advertising in the structures of Ukrainians’ worldview]. Extended Abstractof Ph.D. dissertation. Lutsk.
Загородня О. Ф., Загородній Ю. В. Використання інформаційно-комп’ютернихтехнологій для обробки даних асоціативних експериментів // Мова і культура. Вип.18. Т.1 (176). К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. С. 502–509.Zahorodnia, O., Zahorodnii, Yu. (2015). Vykorystannia informatsiino-kompiuternykhtekhnolohii dlia obrobky danykh asotsiatyvnykh eksperymentiv [The IT usage for dataprocessing of associative experiments]. Mova i Kultura, 18-1(176),502–509.
Залевская А. А. Некоторые проблемы подготовки ассоциативного эксперимента иобработки его результатов // Экспериментальные исследования в области лексики ифонетики. Калинин: КГУ, 1971. С. 15–62.Zalevskaya, A. A. (1971) Nekotoryie problemy podgotovki assotsyativnogo eksperementai obrabotki yego rezultatov [Some issues in preparation of an association test andprocessing the results]. In: Experimental studies in the vocabulary and phonetics. (pp. 15–62). A. A. Zalevskaya (ed.). Kalinin: Kalinin State University.
Караулов Ю. Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуациилингвистического эксперимента / Ю. Н. Караулов // Этнокультурная спецификаязыкового сознания. – М.: Институт языкознания РАН, 1996. C. 67–98.Karaulov, Yu. (1996). Tipy kommunikativnogo povedeniia nositelia jazyka v sytuacyilingvistichedkodo eksperimenta [The types of communication behaviour of a nativelanguage-speaker in the linguistic experiment setting]. In: Etnokulturnrya SpetsyfikaYazykovogo Soznaniya, (pp. 67–98). Yu. Karaulov, (ed.). Moscow: Institute of Linguisticsof the Russian Academy of Sciences.
Кушмар Л. Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців : Автореф.дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Луганськ: Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2011.Kushmar, L. (2010). Leksyka ekonomichnoi sfery v movnii kartyni svitu ukraintsiv[Vocabulary of economy in the structures of Ukrainians’ worldview] Extended Abstract ofPh.D. dissertation. Luhansk: Taras Shevchenko Luhansk National University.
Недашківська Т. Є., Самійлик С. В. Проблема формування стимульного списку дляпсихолінгвістичного дослідження // Психолінгвістика: [зб. наук. праць. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені ГригоріяСковороди»]. Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич О.М., 2015. Вип. 18(2). С.61–73.Nedashkivska, T. Ye. & Samiilyk, S. V. (2015). Problema formuvannia stymulnohospysku dlia psykholinhvistychnoho doslidzhennia [The issue of stimulus list forming for apsycholinguistics research]. Psyholingvistyka, 18(2), 61–73.
Недашківська Т. Є. Прикладний аспект психолінгвістичних досліджень//Психолінгвістика. 2001. Вип. 8. C. 127–133.Nedashkivska, T. E. (2011). Prykladnyi aspekt psycholinhvistychnykh doslidzhen [Anapplied aspect of a psycholinguistic research]. Psyholingvistyka, 8, 127–133.
Терехова Д. І. Особливості сприйняття лексичної семантики слів: Психолінгвістичний аспект. К.: КДЛУ, 2000.Terekhova, D. I. (2000). Osoblyvosti Spryiniattia Leksychnoyi Semantyky Sliv:Psykholinhvistychnyi Aspect [Features of Perceiving Lexical Semantics of Words.Psycholinguistic Aspect]. Kyiv: Kyiv State Linguistic University.
Фрумкина Р. М. Психолингвистика: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений /Р. М. Фрумкина. М.: Академия, 2001.Frumkina, R. (2001). Psyholingvistika [Psycholinguistics]. Moscow: Akademia.
50
Самійлик, Світлана. "Асоціативний портрет студентів України". East European Journal of Psycholinguistics 3, № 2 (22 грудня 2016): 82–91. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2016.3.2.sam.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано асоціативний портрет такої соціальної групи як студенти України, а саме студентів ВНЗ різних регіонів країни: Житомирського державного університету імені Івана Франка, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди», Київського національного торговельно-економічного університету, Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, а також Донецького національного університету. Асоціації було зібрано протягом 2015–2016 років за допомогою одного з найпопулярніших методів у психо- та когнітивній лінгвістиці – методу вільного асоціативного експерименту.
Література
References
Батурина Л. И. Российский ассоциативный портрет современной рекламы // Язык,сознание, коммуникация: Сб. статей / Ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. . М. : Диалог –МГУ, 1999. – Вып. 7. – С. 85–99.Baturina, L. I. (1999) Rossiiskii assotsyativnyi portret sovremennoi reklamy [Russianassociative picture of modern advertisement]. Yazyk, Soznaniye, Kommunikatsiya, 7, 85–99.
Горошко Е. И. Специфика ассоциативного сознания некоторых групп русскоязычногонаселения Украины / Е. И. Горошко // Языковое сознание: формирование ифункционирование. – М. : Ин-т языкознания РАН, 1998. – С. 186–200.Goroshko, Ye. I. (1998). Spetsyfika assotsyativnogo soznaniya niekotorykh grupprusskoiazychnogo naseleniya Ukrainy [The specific character of some Russian-speakinggroups’ consciousness of Ukrainian people]. Yazykovoye Soznaniye: Formirovaniye iFunktsyonirovaniye, 186–200.
Караулов Ю. Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуациилингвистического эксперимента / Ю. Н. Караулов // Этнокультурная спецификаязыкового сознания. – М. : Институт языкознания РАН, 1996. – C. 67–98.Karaulov, Yu. N. (1996) Tipy kommunikativnogo povedeniia nositelia jazyka v sytuacyilingvistichedkodo eksperimenta [The types of communication behaviour of a native languagespeaker in the linguistic experiment situation]. Etnokulturnrya Spetsyfika Yazykovogo Soznaniya. Moscow: Institute of Linguistics of the Russian Academy of Sciences, 67–98.
Недашківська Т. Є., Самійлик С. В. Проблема формування стимульного списку дляпсихолінгвістичного дослідження / Т. Є. Недашківська, С. В. Самійлик //Психолінгвістика : [зб. наук. праць. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державнийпедагогічний університет імені Григорія Сковороди»]. – Пререяслав-Хмельницький :ФОП Лукашевич О. М., 2015. – Вип. 18 (2). – С. 61–73.Nedashkivska, T. Ye. & Samiilyk, S. V. (2015). Problema formuvannia stymulnoho spysku dliapsykholinhvistychnoho doslidzhennia [The issue of stimulus list forming for a psycholinguisticsresearch]. Psycholingvistyka, 18(2), 61–73.
Салихова Э. А. Лингвокультурологическая составляющая ассоциативного портретабилингва // Вестник Башкирского университета. – № 3. – Том 11. – 2006. – С. 74–78.Salikhova, E. F. (2006) Lingvokulturologicheskaia sostavliayushaia assotsyativnogo portretabilingva [Linguocultural Element of An Associative Image of a Bilingual Person]. – ScientificIssues of Bashkirsky University, 11(3), 74–78.
Сукаленко Т. М. Асоціативне поле жінки в українській мовній свідомості /Т. М. Сукаленко // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університетуімені Івана Огієнка. Філологічні науки. – 2009. – Вип. 20. – С. 639–642. – Режимдоступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2009_20_171Sukhalenko, T. M. (2009) Asotsiatyvne pole zhinky v ukrainskii svidomosti [The AssociativeField of Woman in Ukrainian Consciousness] – Scientific Issues of Ivan Ohiyenko Kamianets Podilsky National University, 20, 639-642. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2009_20_171.
Терехова Д. І. Асоціативний портрет українця та росіянина / Д. І. Терехова //Мовознавство. – 1997. – № 6. – С. 43–50.Terekhova, D. I. (1997) Asotsiatyvnyi portret ukraintsia i rosiianyna [An associative portrait ofa Ukrainian and a Russian]. Movoznavstvo, 6, 43–50.