Добірка наукової літератури з теми "Нові знання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Нові знання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Нові знання"
1
СТАРІКОВА, Галина. "НОВІ ПІДХОДИ ДО ПИТАННЯ ПРО ТИПОЛОГІЮ НЕЯВНИХ ЗНАНЬ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 43 (29 листопада 2021): 121–27. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується особливий фрагмент когнітивної системи людини – імпліцитні, або неявні, знання. Сучасна філософія не приділяє достатньої уваги цій важливій складовій частині людського пізнання, особливо питанню типології неявних знань. Мета дослідження: аналіз розвитку імпліцитного типу знань та формулювання на цій основі підходів до класифікації неявних знань. Методологія. У роботі використовувалися загальнонаукові та формально-логічні методи аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування. Крім того, використано історичний та генетичний методи, а також лінгвістичний, герменевтичний і евристичний методи дослідження. Наукова новизна. Запроваджується принципово новий підхід до аналізу цього типу людських знань, а також до вирішення актуальної для сучасної теорії пізнання проблеми розроблення цілісної типології неявних знань. Пропонується за основу такої типології узяти історико-генетичний підхід, який полягає у розгляді основних етапів формування неявних знань в історії розвитку homo sapiens, аналізі різних типів імпліцитних знань, що виникають на цих етапах, і здійснення на цій основі перших кроків зі створення системної типологізації неявних знань. У процесі аналізу доведена особлива роль, яку відіграють первісні типи імпліцитних знань, що формуються у прадавніх людей на біологічному рівні у процесі безпосередньої практичної діяльності людей. Аутопоетичні витоки первісних знань беруть свій початок від тваринних предків людини, але на новому рівні отримують нові якості. Важливим висновком, який отримано у статті, є припущення, точніше, твердження, що цей найдавніший шар імпліцитних знань зберігає своє значення і для сучасної людини. Ці знання не тільки беруть участь у багатьох пізнавальних діях людини, вони є невід’ємною складовою частиною фундаментального, базового шару висхідних передумовних знань, на яких базується майже уся пізнавальна діяльність людини, у тому числі й наукова. Проаналізовано також особливий різновид неявних знань – імпліцитні знання, які притаманні природній мові. Вони також формуються у прадавні часи, але не тільки існують, але й активно діють у межах сучасних природних мов людства. Імпліцитні компоненти мови відіграють важливу роль як у процесах безпосередньої комунікації, так і у теоретичному, науковому пізнанні. Висновки. Хоча імпліцитність, неусвідомлений характер цього феномену робить його важкодоступним для формалізованого, абстрактно-наукового та філософського аналізу, дослідження у цьому напрямі є необхідними і важливими для більш глибокого і точного розуміння специфіки як людського пізнання взагалі, так і абстрактно-логічного, понятійного, наукового пізнання. Імпліцитна складова частина пізнання присутня у всіх без винятку видах людської діяльності – як в інтуїтивних діях «на рівні живої істоти», так і у специфічно людській діяльності – пізнавальній, практичній, творчій. Тому дослідження проблеми імпліцитного знання залишається актуальним для сучасної теорії пізнання та епістемології.
2
Захарчин, Г. М., Н. П. Любомудрова та Я. В. Панас. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 108–12. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано основні аспекти управління знаннями в умовах су-часної реальності, до яких віднесено: ідеологічний, організаційний, технологічний, культурологічний, інституційний. В окрему групу виділено методологічний аспект для систематизації основних понять і впорядкування категоріального апарату, а також для чіткого окреслення предмета вивчення як окремої галузі знань. Акцентовано на факторах, які підсилюють увагу до необхідності активного використання знань для інноваційного поступу суспільства. Підкреслено важливість системного поєднання теоретичних аспектів дослідження із практикою, оскільки таким чином досягається трансформація знання в інтелектуальний потенціал організації та підвищується її інноваційна спроможність. Виділено особливості управління знаннями на всіх стадіях його життєвого циклу із зазначенням домінуючих методів і моделей управління знаннями. Наголошено на необхідності активізації процесів створення інтелектуальних організацій, здатних примножувати і створювати нові знання.
3
Уткіна, Г. А. "Тріада "знання - інформація - нові знання" як базовий вектор розвитку сучасного суспільства". Економіка АПК, № 4 (234), квітень (2014): 65–69.
Знайти повний текст джерела
4
Гринишина, Марина Олександрівна. "СЦЕНІЧНИЙ ПЕРФОРМАНС У СИСТЕМІ НОВОГО ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 167–73. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247389.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є висвітлення концепції нового гуманітарного знання як складної, багатопрофільної та адаптивної системи. Методологія дослідження передбачає аналіз проблемного поля посткультури та виявлення його малодосліджених лакун; вона також визначає перформанс як один із найяскравіших феноменів посткультури; нарешті, вона допомагає встановити мотивації до вивчення історії й практики сценічного перформансу в контексті нового гуманітарного знання. Наукова новизна дослідження визначається значними змінами в культурному та мистецькому житті, генерованими розвитком гуманітарних знань, а також розширенням інформаційно-аналітичного поля культурних ініціатив та впровадженням цифрових технологій у процес творення художнього продукту. У цьому контексті також виявлено зв’язок між естетичними та художніми інноваціями у культурі й складністю системи художнього аналізу та мінливістю знань, отриманих у системі професійної освіти. Висновки. Було доведено, що формування нового гуманітарного знання стало одним із результатів модернізації гуманітарної, зокрема, культурологічної сфери — переходу до мобільної, багатопарадигмальної, методологічно багаторівневої моделі знання, що відповідає так званим «мінливим» креативним структурам із їхньою здатністю швидко ревізувати певні реалії та цінності й створювати нові практики. Вказано, що натепер найактуальнішою категорією нового гуманітарного знання є перформативні дослідження, сфокусовані на аналізі проявів перформативності. У їхній системі дослідницьких координат перформативний поворот став одним із вихідних пунктів епохи посткультури. В підсумку зазначено, що історія і практика сценічного перформансу, який від кінця минулого століття став повноправним учасником процесу організації складної, різноманітної, художньо неоднорідної театральної системи, перманентно підживлюють цікавість до перформативної тематики. Водночас функціонально та методологічно збагачене нове гуманітарне знання підтримує прогрес перформативної аналітики в системі нових театральних досліджень, насамперед щодо «нової візуальності» й перформансу як його важливої складової.
5
ІЛЬЇНА, Олена. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема використання технології проєктного навчання в Новій українській школі. Зазначено, що в Новій українській школі пріоритетом стає формування загальноосвітніх умінь і навичок, а також способів діяльності, рівень освоєння яких в значній мірі визначає успішність всього подальшого навчання. Метою статті є дослідження теоретичних основ та особливостей використання технології проєктного навчання в Новій українській школі. Під час аналізу поняття «проєктна технологія», було сформулюване робоче визначення проєктної технології молодших школярів як спільна навчально-пізнавальна, творча ігрова діяльність учнів, що має спільну мету, узгоджені способи діяльності, спрямовані на досягнення загального результату. З’ясовано, що в основі методу лежить розвиток пізнавальних інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, показувати свої знання в питаннях, пов’язаних з темою проєкту. Встановлено, що у процесі організації проєктної діяльності учнів учитель виступає в різних рольо- вих позиціях. Представлена класифікація проєктів: за тривалістю часу, за рівнем інтеграції, за способом переважної діяльності, за способом переважної діяльності учнів. Визначені етапи, відповідні структурі освітньої діяльності: мотиваційний, підготовчий, інформаційно-операційний, рефлексивно-оцінний. З метою оптимізації проєктної діяльності дітей запропонований алгоритм. Для прикладу був розглянутий проєкт по темі «Річки та водойми нашої місцевості», який створювався та реалізовувався на інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Зроблено висновки, що цінність проєктної діяльності полягає в збагаченні суб’єктивного досвіду дітей новими знаннями і способами діяльності, а також використання проєктів дозволяє розвивати творчі здібності, логічне мислення, прагнення самому відкривати нові знання і вміння виявляти їх в сучасній дійсності.
6
Yakymchuk, Oksana. "Компетентнісний підхід в освіті: українські реалії". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (23 грудня 2020): 193–206. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з найважливіших напрямів реформування сучасної української освіти є всебічне наскрізне впровадження та застосування компетентнісного підходу в навчанні, вихованні, практичній підготовці школярів. Традиційна знаннєво-інформаційна парадигма навчання виявилася неконкурентоспроможною: учні могли мати обширні знання, однак не могли їх реалізувати на практиці. Як засвідчують дослідження, «стара» школа була переобтяжена формальними знаннями, які відсторонювали дитину від реальності. Практика доводить, що освітяни мають шукати нові, інноваційні, особистісно- і практично-орієнтовані методології навчання і виховання. Переорієнтація освіти на компетентнісну парадигму потребує додаткових досліджень. Дану статтю присвячено визначенню сутності компетентнісного підходу та можливості втілення теоретичних знань про нього в освітній практиці України
7
Kremen, Vasyl, та Volodymyr Ilyin. "Психолінгвістичні особливості дискурсу візуальної епістемології: від logos’у до visio". PSYCHOLINGUISTICS 28, № 1 (8 листопада 2020): 168–86. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-168-186.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Стаття присвячена психолінгвістичному аналізу візуальних досліджень у дискурсах сучасної епістемології, які відкривають нові формати взаємодії «слова» і «бачення», визначають співвідношення між мовою та свідомістю, вербальним і візуальним у пізнанні та мисленні.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні використання методів психолінгвістики в концептуалізації візуальних студій як нового формату сучасних епістемологічних дискурсів, що засновані на герменевтиці, когнітивістиці, психології сприйняття та її модифікаціях.
Методи дослідження. Міждисциплінарний підхід, методи сучасної епістемології та візуалістики, герменевтичні, феноменологічні, когнітивні практики, дані експериментальних досліджень.
Результати. Теоретичний аналіз підтвердив важливість герменевтичної інтерпретації текстів, де людина через психологічне споглядання та дологічний, дорефлексивний, допонятійний досвід відкриває нові горизонти знання про світ і себе. Мова як «дім буття» є психолінгвістичною сферою, що зумовлює перехід від загальних структур свідомості до її психосемантичного зв’язку з сутнісним змістом знання. Сфера бачення (vision) як дискурс сучасної епістемології, в умовах соціальної, лінгвістичної, медіа-візуальної активності розширює психологічне, когнітивне, інтелектуальне, вербальне сприйняття світу та його розуміння. Візуальне сприйняття в ролі перцептивної діяльності в епістемології нероздільно пов’язане з культурою мовлення, практикою логічної аргументації, що дає змогу здійснювати психолінгвістичну оцінку наукового, філософського, культурного знання. Отримані в результаті сприйняття образи утворюють нову реальність, яка презентує себе в інтенціях візуальної культури.
Висновки. Візуальні студії у формах візуальної культури, візуального сприйняття, візуального мислення постають новими аспектами сучасної епістемології, відкривають перспективи вербальної комунікації в процесах когнітивно-інтелектуальної діяльності, активізуючи психолінгвістичну сферу наукового аналізу.
8
Мінцер, О. П., та Л. Ю. Бабінцева. "ПІДГОТОВКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ І ПРОВІЗОРІВ НА ОСНОВІ СТРАТЕГІЇ ГІБРИДНОЇ РЕАЛЬНОСТІ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 12–16. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11187.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено новий погляд на питання докорінної зміни викладання в медичних закладах вищої освіти в умовах масового впровадження інформаційних технологій. Підкреслюється, що останнім часом створено принципово нові навчальні середовища, що базуються на включенні як реальних, так і віртуальних об'єктів. Подібні зміни потребують створення нової системи підготовки науково-педагогічних працівників. Тому необхідно обґрунтувати спеціальну класифікацію знань, що відповідає новим технологічним реаліям навчання в медичних закладах вищої освіти. Зроблено висновки, що питома вага використання розширеної та гібридної реальності поки залишається низькою. Але значна потенційна цінність зазначених технологій для медичної освіти вже найближчим часом може повністю трансформувати медичну освіту, запровадивши навчання на вимогу, віддалений доступ до навчальних матеріалів та об'єктивне оцінювання. Відповідно, вкрай актуальним є першочергова підготовка викладачів у медичних закладах вищої освіти та в системі післядипломної медичної освіти. Важливо також забезпечити відповідний континуум навчання. Запропоновано класифікацію знань, що має викладатися у закладах вищої освіти, особливо в закладах післядипломної освіти. Класифікація представляє собою піраміду знань в основу якої закладаються відносно стабільні стрижневі знання, а на вершині — операційні знання, що постійно змінюються. Комплементарною (перевернутою) пірамідою є питома вага застосування методів віртуальної та гібридної реальності.
9
Бура, К. О. "ПРОБЛЕМА УЗГОДЖЕННЯ КАТЕГОРІЙНОГО АПАРАТУ СУЧАСНОЇ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 18–22. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1062.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні теорія аргументації зазнає значних змін, які спонукають вчених, що працюють у цій царині, до подальших наукових досягнень. З’являються нові течії та напрямки, предметне поле розширюється, а саме уявлення про аргументацію модифікується, залучаючи нові аспекти та інструментарій. Незважаючи на це, у межах теорії аргументації прослідковуються значні термінологічні проблеми, від вирішення яких залежить майбутній розвиток царини. Дослідники вживають одні і ті самі поняття на позначення різних феноменів, враховуючи особливості власних теорій, але не узгоджуючи їх з наявними наробками інших вчених. Слід зазначити, що такі ключові для напряму терміни як ‘аргументація’, ‘аргумент’, ‘аргументативний процес’, ‘аргументативна реальність’ та інші змінюють своє значення залежно від контексту та дослідницьких інтересів конкретного науковця. Сьогодні терміни ‘argument’ та ‘argumentation’ повинні розумітися як ті, що покривають значно більшу семантичну територію, аніж традиційне розуміння засобів переконання. Наразі такі шляхи комунікації як переконання, доведення та обговорення розглядаються як невід'ємні елементи аргументації. З цієї причини, семантичне поле, що покривається термінами ‘argument’ та ‘argumentation’, має бути переглянуте та переосмислене. Актуальність таких проблем посилюється поширенням інтересу до теорії аргументації, який сьогодні виявляють не лише вихідці з англомовного світу, але й носії інших мов. Термінологія, притаманна цій царині, активно перекладається з англійської мови та впроваджується у національні наукові лексикони. Це породжує низку перекладацьких проблем і створює необхідність розвивати локальні категорійні апарати, зокрема україномовний. Переклад породжує нові сенси, не проявлені раніше. Це одна з причин, чому шляхи розвитку царин знання відрізняються, залежно від наукового середовища. Неоднозначність використовуваних термінів призводить до смислових труднощів, які мають бути вирішені за допомогою створення усталеного категорійного апарату. Переклад цитат та головної термінології з англійської мови здійснений автором цієї статті.
10
Руденко, Л. Г. "Нові проекти і нові географічні знання, здобуті співробітниками Інституту географії НАН України (2002-2006 рр.)". Український географічний журнал, № 2 (2007): 3–10.
Знайти повний текст джерелаДисертації з теми "Нові знання"
1
Владленова, Іліана Вікторівна, Микола Анатолійович Єрмоловський та Яків Володимирович Тарароєв. "Безпреревна освіта в цифровому суспільстві". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46877.
Повний текст джерела
2
Алексєєв, О. М., О. Ю. Ковенев, М. О. Алєксєєва та О. М. Волков. "Нові можливості тестового контролю знань з використанням програми ssuquestionnaire версії 4.5". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7479.
Повний текст джерелаАнотація:
Програма SSUquestionnaire призначена для комп'ю
теризованого та безмашинного тестового контролю знань.
Комп'ютеризований контроль може здійснюватися з використанням мережевих технологій або шляхом генерування
тестових завдань із подальшим контролем на локальній
машині. Для безмашинного контролю формуються бланки
тестових завдань для студентів і картки відповідей по варіантам завдань.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7479
3
Євтушенко, О. М. "Тріалектика як нова трансдисциплінарна система знань". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13292.
Повний текст джерела
4
Прокопова, О. В., О. Ю. Малько та М. В. Свирид. "Нові форми навчальних технологій як засіб контролю та самоконтролю та самоконтролю знань студентів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18302.
Повний текст джерела
5
Глізнуца, Марина Юріївна. "Основи формування інтелектуального потенціалу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27743.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Нові знання"
1
Новікова, Наталя, та Марія Шинкарук. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ ВАФЕЛЬНИХ ТРУБОЧОК З ФРУКТОВОЮ НАЧИНКОЮ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ БЕЗГЛЮТЕНОВОЇ СИРОВИНИ". У Галузеві дослідження XXI століття: аграрні науки, зоологія та ветеринарія, виробництво та технології (1st ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/hdsanzvvt.ed-1.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Кондитерські вироби - це солодка продукція, що містить значну частину цукру або цукрозамінників. Вони мають високу енергетичну цінність та легко засвоюються організмом людини. Розглянуто існуючого асортименту кондитерських виробів та розвинуті підприємства в Україні. Виявлено проблему, що необхідно реформувати економіку України впровадженням змін її структури внесенням інновацій у кожній окремій галузі, в тому числі кондитерській, розширювати асортименту виробів для хворих на целіакію. Вивчаючи вже наявні методи та методики розробки нових рецептур у галузі із виробництва борошняних кондитерських виробів, які мають позитивні кінцеві результати, можна відмітити, що є досить доцільним у класичній рецептурі провести заміну пшеничного борошна на такі види борошна, білок яких не містить глютеніну, до них можна віднести: гречане, кукурудзяне, рисове, нутове, амарантове, льняне, мигдальне, борошно сорго, топіоки тощо. Розроблено нову рецептуру приготування вафельних трубочок з фруктовою начинкою із використанням безглютенової сировини. Досліджено органолептичні показники та структурно-механічні властивості вафельного тіста, харчова цінність фруктової начинки з додавання фруктози замість цукру. Узагальнена технологічна схема. Порівняно хімічний склад контрольного зразку з дослідним. Розроблена модель якості напівфабрикатів. Зроблені висновки, що створення нових видів продукції та продовження досліджень із використанням нетрадиційних видів борошна та борошняних сумішей у технологіях приготування борошняних кондитерських виробів, а саме вафельних трубочок з фруктовою начинкою, є актуальним та сприятливим для отримання оптимістичних результатів досліджень, що надасть можливість створювати продукт високої якості з підвищеною харчовою цінністю та зниженою енергетичною цінністю, що є перспективним шляхом у впровадженні продуктів функціонального призначення у повсякденний раціон харчування населення.
Звіти організацій з теми "Нові знання"
1
Козаченко, Надія Павлівна. Dynamic turn in epistemic logic. КНУ имени Тараса Шевченко, May 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1653.
Повний текст джерелаАнотація:
Популяризація спеціалізованих наукових знань необхідна і для цього можна вказати мінімум 2 причини. Перша: популярний і доступний виклад наукових здобутків виконує агітаційну та профорієнтаційну роль, заохочуючи молодь займатися дослідженнями в певних областях знань. Друга: науково-популярний спосіб представлення знайомить з загальними способами наукового дослідженнями, принципами побудови наукового знання, методами його отримання, обґрунтування, систематизації та використання. За словами Й. Ван Бентема, логіку варто було б розуміти не як останню інстанцію, якій належить заключне слово в будь-якій дослідницькій справі, а як засіб підвищення якості наших уявлень про інформацію, обчислення і мислення, і як певний вимір в процесі аналізу і конструювання. Треба зважати на здатність логіки породжувати нові раціональні практики з новими правилами і навіть, можливо, новими типами суб'єктів. Логічне програмування, процедури аргументації, логічні ігри і багато інших нових феноменів явно показують, що діяльнісний вимір логіки є життєздатним і продуктивним модусом буття самої логіки. Таким чином, завдання цієї лекції — представити сучасний напрямок епістемічної логіки як механізм аналізу, який зокрема може бути використаний неспеціалістами (не логіками) у своїй професійній дільності та більш того у повсякденному спілкуванні.
2
Теплицький, Ілля Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. Комп’ютерне моделювання – нова складова фундаментальної підготовки. [б.в.], 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/942.
Повний текст джерелаАнотація:
Моделювання є потужним засобом наукового пізнання, що потребує інтеграції знань із різних фундаментальних дисциплін і, таким чином, сприяє формуванню світогляду з позицій єдиного підходу до вивчення різноманітних явищ навколишнього світу.
3
Остроушко, О. А. Новітні запозичення у сфері побуту: назви кухонної техніки та приладдя. Видавництво "КОД", 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3285.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена виявленню й опису семантичних особливостей низки новітніх запозичень у лексико-тематичних групах на позначення кухонної техніки та кухонного приладдя. Досліджено назви, дібрані з офіційних Інтернет-сайтів магазинів побутової техніки. Описаний матеріал ілюструє значні зміни в побуті українців, спричинені швидким розвитком техніки і технологій та їх широким застосуванням у побутовому щоденному житті, засвідчує характерні для сучасного соціуму міжкультурні контакти, взаємопроникнення культур. Встановлено, що значна частина активно вживаних сьогодні слів досі не кодифікується словниками. Визначено джерела низки новітніх запозичень, дано їх тлумачення. Переважна більшість проаналізованих назв походить із англійської мови. Проведено порівняння дібраних англізмів із тлумаченнями їх у словниках мови-джерела. Виявлено нові лексеми, які поки не відображено і в англійських словниках. Деякі новітні запозичення входять в українську мову як багатозначні слова, що не виключає звуження лексичного значення при запозиченні, а також поповнюють наявні в мові словотвірні гнізда. Наведено приклади фонетичних та орфографічних варіантів новітніх запозичень. Наголошено на потребі лексикографування активно вживаних новітніх запозичень та їх адаптації до фонетичної, лексичної та граматичної систем української мови.
4
Лов'янова, І. В. Проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання в процесі математичної освіти старшокласників. [б. в.], 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2346.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається загальноосвітнє значення математики, формулюються завдання математичної освіти. Нові інформаційні технології навчання можуть стати дійовим засобом управління пізнавальною діяльністю за умов врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, спільної творчості, підтримки і розуміння між вчителем і учнем. Виділено три групи проблем: організаційні, дидактичні, психологічні.
5
Гарлицька, Т. С. Комунікативний підхід як спосіб формування творчих здібностей майбутніх учителів англійської мови. Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3921.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню комунікативного підходу, який застосовується на заняттях з англійської мови у вищій школі. Комунікативний підхід визначається як ефективний засіб розвитку креативності студентів, який використовується в усіх видах мовленнєвої діяльності. Значення досліджуваного підходу продемонстровано на основі специфічних методів та вправ, таких як круглий стіл, рольова гра, самостійне створення студентами завдань з англійської мови, метод ситуацій, проектів та метод абсурду. Про їх зв'язок із формуванням творчих здібностей свідчить низка умінь та навичок, які студенти здобувають під час використання цих методів. Метод “круглого столу” підвищує тонус спілкування, стимулює мовну творчість та мобілізує фантазію; метод ситуацій підвищує внутрішню мотивованість студентів, створюючи умови для вираження передбачень, виявлення креативного мислення; метод проектів формує самостійність у способі викладення та презентації інформації; метод “рольової гри” допомагає розвивати комунікативні навички, сприйняття, пам'ять, уяву, спостережливість; метод абсурду вимагає від студентів таких умінь, як ерудиція, дослідницькі навички, готовність до непередбачуваних ситуацій, імпровізація, уміння подавати нові ідеї; метод створення власних завдань не лише розвиває креативне мислення, дизайнерські уміння, уяву, комунікативні навички, але й стане цінним матеріалом у майбутній професійній діяльності студентів.
6
Соловйов, Володимир Миколайович. Еконофізика як засіб фундаменталізації економічних дисциплін. Видавничий відділ НМетАУ, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1042.
Повний текст джерелаАнотація:
Протягом останніх десяти-п’ятнадцяти років відбулися відчутні зміни в розумінні фундаментальних закономірностей економічних систем. З’ясувалось, що складні системи різної природи – фізичні, біологічні, соціальні, економічні – проявляють універсальні властивості, дослідження яких вимагає розробки принципово нових моделей і методів досліджень. Виявилось, що індивідуальні агенти цих систем (наприклад, спіни в деяких фізичних системах, атоми і молекули в біологічних, ідеї в соціальних, значення індексів в фінансово-економічних) проявляють свою сутність через взаємодію як правило невідомої природи. Так, в економічних системах адаптивна поведінка людини, компанії, країни відіграє принципово важливу роль у формуванні макроскопічних показників, таких як ціна товару, цінного паперу, валютного курсу. Більш того, з метою адекватного аналізу та ефективного менеджменту на фінансово-економічні ринки все активніше проникають методи та моделі природничих наук, які в поєднанні з сучасними досягненнями в галузі інформаційних технологій та досить ємними базами даних (мільйони записів навіть в базах некомерційного призначення) забезпечили значний прогрес у розумінні та квантифікації природи цих систем. З’явились нові “кількісні” напрямки економіки: математична та фізична економіки, еконофізика тощо. Особливо значних успіхів досягнуто в еконофізиці [2], яка вдало використовує потужний багаж фізичних методів і моделей.У якості прикладів такого використання в даній роботі приведені результати досліджень і порівняльний аналіз структурних та динамічних властивостей світових фінансово-економічних ринків з аналогічними для України у випадку, коли для останніх є відповідні репрезентативні бази даних.
7
Письменний, Олександр Миколайович, та А. С. Ярошенко. Сучасний стан фізичного здоров’я дітей молодшого шкільного віку. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3041.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему зниження рухової активності дітей молодшого шкільного віку та поставлено завдання проаналізувати намагання органів державної влади сприяти формуванню здорового способу життя підростаючого покоління, а також дослідити рухову активність і стан здоров’я молодших школярів. На жаль, заходи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України й Верховної Ради суттєво не змінили на краще фізичний розвиток підростаючого покоління. Так, дослідження рухової активності дітей молодшого шкільного віку показали, що фізичне навантаження на уроках фізичної культури не відповідає моторній щільності (70–75 %). Аналіз розпорядку дня молодших школярів засвідчують, що за останні роки в дітей молодшого шкільного віку скарги на підвищену втомлюваність, емоційну лабільність, неспокійний сон, підвищену пітливість та головну біль. Отже, потрібно створити нову модель фізичного виховання підростаючого покоління та надання майбутнім учителям сучасних якісних знань у галузі фізичної культури.