Добірка наукової літератури з теми "Новинні ресурси"

Предметом вивчення в статті є необхідно достатній функціонал роботи з геопросторовими даними. Метою є визначення переліку та загального функціоналу геоінформаційних ресурсів для здійснення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу. Завдання: визначити базовій набір геоінформаційних ресурсів який є мінімально необхідним для забезпечення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу; визначити загальний функціонал типових геоінформаційних ресурсів базового набору, який необхідний для забезпечення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу. Використовуваними методами є: методи статистичного аналізу, методи оптимізації, методи моделювання, методи побудови складних систем Отримані такі результати. Встановлено, що актуальним є питання створення такого набору геоінформаційних ресурсів, який би на мінімально достатньому рівні задовольняв потреби у геоінформаційній підтримці та забезпечив максимальну ефективність побудованої геоінформаційної системи. Встановлено, що існує геоінформаційні ресурсі, які затребувані у бідь-якій сфері діяльності, а їх функціонал роботи з геопросторовими даними від неї не залежить. Визначено наступний базовий набір типових геоінформаційних ресурсів: геоінформаційні ресурси, які призначені для збору, систематизації та накопичення базового набору геопросторових даних; геоінформаційні ресурси, які призначені для збору, систематизації, накопичення та відображення геопросторових даних та іншої інформації про об’єкти, які розташовані на певній території (акваторії); геоінформаційні ресурси, які призначені для відображення оперативної інформації (новини, події, розвідувальні дані, тощо) на визначній карті з прив’язкою до місцевості або об’єкту, яких стосується ця інформація. Також, визначено загальний функціонал цих ресурсів. Висновки. Визначений базовий набір типових геоінформаційних ресурсів охоплює всі основні питання геоінформаційної підтримки та геопросторового аналізу. Такий підхід надає змогу, за умов можливості, необхідності та достатності отримання даних, мати оперативну поінформованість де?, що? і коли? відбувається і відбувалось та найповнішу інформацію про потрібні території та об’єкти на них. Можливість цих базових типових геоінформаційних ресурсів використовувати інформацію з баз даних, які не входять до складу ГІС і супроводжуються окремо або у складі інших інформаційних систем, унеможливлює дублювання цієї інформації та значно спрощує структуру власних баз даних ГІС.

У статті розглянута проблема змін у переживанні психологічної безпеки студентською молоддю різної статі у результаті контакту зі ЗМІ. Мета статті – виявити статеві відмінності у переживанні студентською молоддю психологічної безпеки після сприймання новин зі ЗМІ залежно від індивідуально-типологічних властивостей і базових переконань особистості студентів обох статей. Було використано такі методи, як авторська експрес-анкета, Шкала ситуативної тривожності Ч. Спілберга, Індивідуально-типологічний опитувальник Л. Собчик, Шкала базисних переконань особистості. Отримані результати свідчать про те, що жінки частіше переживають підвищення відчуття небезпеки після сприймання новин зі ЗМІ, ніж чоловіки. Для студентської молоді обох статей основними джерелами отримання новин є їхнє безпосереднє оточення (сім’я, друзі, одногрупники) і такі ЗМІ, як інтернет та телебачення. Водночас жінки частіше отримують новинні повідомлення через телебачення і відчувають більшу довіру до цього ЗМІ, ніж чоловіки. До порушення психологічної безпеки після сприймання новин зі ЗМІ схильні насамперед чоловіки, які мають підвищений рівень особистісної тривожності, і жінки, які реагують на новини підвищенням ситуативної тривожності та які мають вищі показники за такими індивідуально- типологічними властивостями, як тривожність, сензитивність, ригідність і нижчі – за такими базисними переконаннями, як справедливість і удача. Основні висновки дослідження полягають у тому, що сприймання новин зі ЗМІ спричиняє психологічний відгук у студентської молоді обох статей, який виражається у зниженні в них відчуття психологічної безпеки, проте жінки більш інтенсивно ототожнюють себе з ситуаціями, які висвітлюються у новинах, ніж чоловіки. Певний склад особистості жінок лише підсилює зниження в них відчуття психологічної безпеки, оскільки такі жінки ще до перегляду новин характеризуються більшою сприйнятливістю до зовнішніх впливів і нижчими внутрішніми ресурсами опиратися їм.

В умовах глобальної інтелектуалізації технології інформаційно-комунікаційна та транспортна інфраструктури тісно пов’язані із використанням інтелектуальних і творчих можливостей людських ресурсів. Доцільне й актуальне питання щодо оптимізації регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення економічних інструментів стимулювання розвитку інтелектуального ресурсу України.Мета роботи – теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів в Україні та економічних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу держави в умовах глобальної інтелектуалізації. Під час дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: індукція, дедукція, метод уявного експерименту й обґрунтування, теоретичне узагальнення.Зроблено висновок, що стратегічним напрямом економічної політики розвитку інтелектуального ресурсу України має бути державне регулювання міжнародного руху людських ресурсів за усіма їх формами, а саме: міграція, туризм, транзитно-професійні переміщення та віртуальний міжнародний рух. Розвиток інтелектуальних ресурсів України залежить від економічних інструментів, серед яких ми вважаємо за доцільне виділити: державний моніторинг процесів міжнародного руху, захист інтелектуальної власності, мотивування розвитку вітчизняних людських ресурсів, активізація міжнародної кооперації, сприяння інтелектуальній імміграції та рееміграції.Наукова новизна дослідження – обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення основних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу в Україні.Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути задіяні державними структурами для підвищення ефективності законодавчої бази та захисту інтелектуальних ресурсів України на національному й місцевому рівнях. У перспективі подальші дослідження можна використати для концептуалізації державної економічної політики регулювання міжнародного руху людських ресурсів України; вивчення досвіду передових країн світу із утримання інтелектуального ресурсу.

Досліджено зміст поняття «цифрова держава». Визначено індикатори становлення в Україні системи суспільних відносин, характерних для цифрової держави. Висвітлено основні напрями формування державної політики обумовлені реалізацією потреб інформаційного суспільства, цифрового виробництва та електронного урядування в Україні. Визначено сучасний стан правового регулювання процесів формування цифрової інфраструктури України та перспективи його удосконалення відповідно до міжнародних норм. Доведено, що основне призначення державних електронних інформаційних ресурсів – це задоволення інформаційних потреб органів публічної адміністрації. Визначено загальні засади правового регулювання формування, експлуатації, модернізації, ліквідації державних електронних інформаційних ресурсів. З’ясовано основне коло державних електронних інформаційних ресурсів та органів публічної адміністрації, що є їх держателями та користувачами. Метою статті є аналіз специфіки правового регулювання суспільних відносин у сфері використання електронних інформаційних ресурсів в аспекті становлення цифрової держави в Україні. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань: 1) розкриття сутності поняття «цифрова держава»; 2) ілюстрація її проявів в Україні; 3) дослідження державних електронних інформаційних ресурсів як об’єкту суспільних відносин. Наукова новизна. У статті розглянуто такі елементи цифрової держави в Україні як: електронне урядування, електронне правосуддя, електронна система охорони здоров'я, електронна торгівля, цифрові робочі місця, державні електронні інформаційні ресурси та інше. Як висновок, у статті наголошується, що виявлено відсутність повноцінної електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами та пов’язані із нею проблеми електронного урядування; проблеми правового регулювання функціонування та використання органами публічної адміністрації державних електронних інформаційних ресурсів; доведено термінологічна не узгодженість різних нормативно-правових актів, що визначають порядок функціонування та використання державних електронних інформаційних ресурсів. Обґрунтовано необхідність розробки та нормативного закріплення загальних засад та принципів організації, функціонування, використання, зберігання державних електронних інформаційних ресурсів.

У статті розкриті засади організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку за сучасних умов подальшого реформування системи публічного управління в Україні та децентралізації владних повноважень. Визначено провідний досвід країн з розвиненими ринковими відносинами у сфері бюджетування. Мета статті полягає в обґрунтуванні організаційно-економічних засад і складових механізмів місцевого та регіонального розвитку і теоретичне визначення закономірностей у контексті використання провідного європейського досвіду в Україні. Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту та концептуальних підходів до процесу формування організаційно-економічних засад і складових механізмів місцевого та регіонального розвитку в сфері публічного управління та регулювання в Україні. Висновки. У статті обґрунтовані нові підходи до вирішення проблеми функціонування основних організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку в контексті застосування досвіду та умов подальшого реформування публічного (державного та місцевого) управління в Україні, які впливають на рівень автономії місцевих бюджетів у Європі. Доведено, що виникнення проблем у сфері «ресурсної залежності» місцевої влади є наслідком зростаючої кількості питань щодо забезпечення дієвого функціонування організаційно-правових механізмів розвитку, оскільки місцеві органи влади не мають повноцінного законодавчого підґрунтя стосовно ресурсного забезпечення виконання делегованих їм повноважень у процесі реформи децентралізації владних повноважень. Існує лише вісім європейських країн, в яких органи місцевого самоврядування мають право встановлювати власні виплати за ресурси та ставки податків, а також визначати базу оподаткування окремих податків і зборів. У той же час податкові системи цих країн мають низьку частку місцевих податків. Реалії сучасного господарського розвитку – це повна залежність органів місцевої влади від тих, хто формує та надає матеріальні ресурси для реалізації владних повноважень на місцях. Адекватним теоретичним підґрунтям розв’язання цього питання є ресурсний підхід, спрямований на створення принципово нових організаційних ресурсів розвитку. Відзначимо, що в більшості європейських країн регіональні та місцеві органи влади самостійно визначають граничні ресурсні ставки (податки) на місцевому рівні (у Бельгії, Іспанії, Великобританії, Данії, Нідерландах, Швеції, Швейцарії та Фінляндії такі надходження забезпечують близько 84 % доходів місцевих бюджетів, у Польщі, Норвегії, Чехії та Угорщині – 45 %. Лише в одній європейській країні (Португалії) на центральному рівні встановлені граничні ставки місцевих податків та база оподаткування цих податків. Дослідження еволюції основних ідей ресурсного підходу показав, що на кожному виокремленому етапі формування ресурсної теорії розвитку в межах проаналізованих наукових напрямів першочерговості набувають питання, об’єднані концептуальною ідеєю ресурсного підходу. Слід також відзначити, що в усіх європейських країнах з розвиненими ринковими відносинами існує господарська практика пропорційного розподілу доходів між місцевими, регіональними та центральними бюджетами, але немає управлінської практики, де частка розподілу визначається місцевою владою. Важливо, що в деяких європейських країнах (чотири країни) цю пропорцію можна змінити лише за умови погодження цих змін з місцевою владою. Окремо слід зазначити, що формування ресурсної та податкової політики на місцевому рівні в європейських країнах базується на консенсусі та поєднує дві основні цілі: - забезпечити сприятливий податковий клімат для ефективного розвитку ресурсних можливостей на основі використання організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку для прибуткової діяльності суб’єктів господарювання та подальшого реформування системи державного управління в Україні; - мобілізація та конвертація ресурсів регіонального та місцевого управління на засадах дієвого надходження до місцевих бюджетів відповідних податкових платежів для надання якісних послуг населенню.

Метою дослідження є проектування та реалізація новинного порталу з використанням методів аналізу тексту. Задачами дослідження є: 1) проаналізувати існуючі новинні порталів та методи аналізу тексту, що допомагають визначити стилістичну приналежність тексту та ступінь схожості за змістом різних текстів; 2) на підставі аналізу існуючих рішень визначити метод аналізу тексту та сформувати вимоги до новинного порталу та його функцій; 3) розробити серверну частину інформаційного портал, який буде використовувати латентно-семантичний аналіз для визначення оптимального пошуку новин. Об’єктом дослідження є процес функціонування новинного порталу. Предметом дослідження є методи аналізу тексту, визначення тематики тексту та визначення ступені схожості за змістом різних текстів в реалізації новинного порталу. В роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з методів аналізу текстів у розробці новинного порталу. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо реалізації новинного порталу.

У статті висвітлено хронологію процесу екологізації економік країн світу, спад домінування моделі економіки, що призводить до виснаження природного капіталу та енергетичних ресурсів, масштабної бідності, збільшення економічного і соціального розриву між країнами та регіонами світу. Зміна глобальної парадигми, перехід від стратегії «зростання» до стратегії «розвитку» дозволяє здійснити перехід від ресурс-орієнтованої та енерговитратної економіки до ресурсо- та енергоощадної економіки. Метою статті є систематизація наукових напрацювань щодо формування концепції «зеленої» економіки, ролі держави у ній та виявлення змін у моделі інвестування. Наукова новизна статті полягає у систематизації теоретичного обґрунтування екологізації економіки, сталого розвитку та концепції «зеленої» економіки. Ці процеси обумовлюють переміщення приватного капіталу від «коричневих» до «чистих» («зелених») технологій, а державі відводиться роль регулюючого суб’єкта. Висновки. Визначено, що в економічній теорії існує ряд шкіл (неокласична, посткейнсіанська, екологічної економіки), які включають розгляд питань екології в проблемне поле своїх досліджень, що має суттєвий вплив на теорію та практику публічного управління та адміністрування. З’ясовано, що екологізація економіки, «озеленення» виробництва і технологій поширились із глобального рівня на рівень реальних господарюючих суб’єктів, що спричинило формування моделі соціально-відповідального інвестування. Втручання держави у цей процес є необхідним, однак вона повинна бути регулюючим суб’єктом, виконувати роль каталізатора, а не ставати альтернативним джерелом «зеленого» фінансування.

Стаття спрямована на дослідження питань щодо землі як ключового елементу ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств територіальних громад Івано-Франківської області. Метою статті є дослідження ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, а саме землі як його ключового елементу, зокрема у територіальних громадах Івано-Франківської області. Для досягнення поставленої мети в статті використовувались такі методи дослідження: діалектичний метод пізнання – при дослідженні наукових джерел щодо тлумачення сутності поняття “ресурсний потенціал”, графічний – для відображення структурної моделі ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, групування та аналіз при дослідженні особливостей формування сільськогосподарських підприємств територіальних громад, абстрактно-логічний – для узагальнення теоретичних положень, формування висновків та пропозицій. У статті досліджено різні підходи науковців, щодо тлумачення категорії “ресурсний потенціал”, обґрунтовано структуру ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства, досліджено специфіку наявності сільськогосподарських підприємств у територіальних громадах Івано-Франківської області, у залежності від наявності необхідних елементів ресурсного потенціалу для виробничих можливостей цих підприємств; встановлено, що в сучасних умовах господарювання, саме земельні ресурси можуть стати вагомим ресурсом розвитку громади, використання яких дасть змогу, з одного боку, забезпечити зростання надходжень до місцевого бюджету у вигляді плати за землю та сплати податків підприємствами, а з іншого боку, розширити інфраструктурний базис та розробити механізми управління у сфері земельних відносин. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у групуванні та аналізі сільськогосподарських підприємств та площі земельних угідь у їх використанні, відповідно до їхнього розташування, приналежності та кількості, щодо відповідної територіальної громади Івано-Франківської області, а також у графічному відображенні площі земельних угідь сільськогосподарських підприємств у структурі площі районів. Результати, які отримані в процесі дослідження, можуть бути використані сільськогосподарськими підприємствами та територіальним громадами для розвитку їхньої спільної роботи щодо вдосконалення ресурсного потенціалу та земельних відносин.

УДК 658.15; JEL Classification: M 40 Мета. Формування підходу до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства на основі визначення факторів впливу та відповідних груп аналітичних показників. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Аналізуючи погляди дослідників на визначення сутності фінансової діяльності підприємства, можна виокремити наступні погляди: це діяльність підприємства, спрямована на формування і розподіл фінансових ресурсів; діяльність з фінансового посередництва; діяльність з організації використання фінансових інструментів в умовах підприємства; діяльність по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами; діяльність по мобілізації фінансових ресурсів підприємства задля досягнення визначених власником цілей економічного розвитку підприємства, тощо. Відповідно до сутності фінансово-економічної діяльність підприємства всі фактори впливу на неї можна розділити на наступні види: внутрішні - організаційно-правова форма підприємства, рівень забезпечення сировиною, ефективність системи управління підприємством, ефективність управління ресурсами підприємства, стан матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства, технологічний рівень виробництва, та зовнішні - загально ринкова кон’юнктура, соціально-політичні фактори, природі фактори, вплив податкової системи, рівень інвестиційної привабливості галузі, фінансово-кредитна політика держави. Відповідно до факторів впливу, перелік показників, за допомогою яких має реалізовуватися процес аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства має бути наступним: показники ефективності використання основних засобів: фондовіддача, фондомісткість, фондорентабельність; показники ефективності використання матеріальних ресурсів: рентабельність продажів, рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій; показники ефективності використання трудових ресурсів: продуктивність праці, трудомісткість продукції, виробіток; показники ефективності використання фінансових ресурсів: показники ділової активності, показники фінансової стійкості, показники ліквідності, показники фінансової рентабельності. Наукова новизна. Сформовано узагальнений підхід до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства відповідно до факторів впливу на неї та обґрунтовано перелік показників її оцінювання. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при формуванні ефективної системи аналізу господарської діяльності підприємства.

Дипломний проєкт включає пояснювальну записку (57 с., 25 рис., 4 додатки). Об’єкт розробки – система інтелектуального розбору новинних повідомлень. Система допомагає автоматично будувати шаблон для новинного ресурсу, що звільняє користувача від написання індивідуального веб-скрапера для кожного веб-сайту. Також з використання єдиного веб-скрапера система дозволяє зменшити використання ресурсів комп’ютера. Розроблена система дозволяє: • автоматично створювати шаблон для заданого користувачем новинного веб-сайту; • додавання шаблону створеного користувачем; • обробляти велику кількість веб-сайтів в режимі реального часу; • масштабування на декількох комп’ютерах; • структуризація вихідних даних. Розробка велася з використанням мови програмування Python та сучасних бібліотек. Використання асинхронного програмування дозволило підвищити швидкодію всієї системи.
The diploma project includes an explanatory note (57 pages, 25 figures, 4 appendices). The object of development is a system of intelligent analysis of news messages. The system helps to automatically build a template for a news resource, which frees the user from writing an individual web scraper for each website. Also, by using a single web scrapper, the system allows you to reduce the use of computer resources. The developed system allows: • automatically create a template for a user-defined news website; • adding a user-created template; • handle a large number of websites in real time; • scaling on multiple computers; • structuring of source data. The development was carried out using the Python programming language and modern libraries. The use of asynchronous programming has increased the speed of the entire system.

Давиденкова І. І. Медіаосвітня діяльність новинних інтернет-ресурсів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 061 "Журналістика" / наук. керівник О. В. Усманова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 93 с.
UA : Тема кваліфікаційної роботи магістра: «Медіаосвітня діяльність новинних інтернет-ЗМІ». Сторінок основного тексту – 77, використаних джерел – 75. Мета роботи полягає в тому, щоб з’ясувати та дослідити важливість вивчення теми медіаграмотності для українського суспільства, ступінь поширення через інтернет-канали а також виявити засоби маніпулювання та методи впливу на свідомість споживача інформації. Завдання: 1. Визначити сутність поняття «медіаграмотність». 2. Простежити функції та способи застосування засад медіаграмотності. 3. Дослідити процес формування медіграмотного суспільства через новинні інтернет-ресурси. 4. Проаналізувати публікації новинних всеукраїнських інтернет-ресурсів на предмет виявлення матеріалів на тему розповсюдження медіаграмотності серед українського суспільства. 5. Сформувати список українських проєктів від ЗМІ спрямованих на поширення медіакультурних засад серед населення. 6. Виявити рівень медіаграмотності запоріжців через анкетне опитування. Об’єкт дослідження – публікації всеукраїнських новинних інтернет-ЗМІ «Укрінформ», «Уніан», «Цензор.НЕТ», «24», «112.ua», «Эспресо» за період з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року. Предмет дослідження – змістове наповнення всеукраїнських новинних інтернет-ресурсів на тему медіаграмотності. Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, порівняльний аналіз методичних матеріалів, контент-аналіз, порівняння, моніторинг, опитування та синтез. Теоретико-методологічна основа дослідження. Вивчення проблем медіаграмотності присвятили свої роботи такі автори: Г. Власкіна, 5 І. Жилавська, І. Задорожна, С. Кара-Мурза, Л. Мастерман, Б. Потятиник, О. Федоров, М. Хілько. Наукова новизна одержаних результатів полягає у цілісному дослідженні процесу та особливостей поширення теми медіаграмотності населення з інтернет-сторінок інтернет-ресурсів. Вперше: – проведено анкетування серед жителів Запоріжжя на тему «Важливість засад медіаграмотності серед споживачів новинного контенту через інтернетресурси» в період з 01.12.2019 року по 31.12.2019 р.; – проаналізовано стрічки інтернет-ЗМІ в період 01.09.2019 року по 31.12.2019 року на предмет емоційної тональності новин з теми «медіаграмотність»; – зібрано українські проєкти з медіаграмотності для самоосвіти та навчання, що допоможуть покращити навички критичного мислення та перевірки й аналізу інформації. Удосконалено: – тлумачення поняття «медіаграмотність». Набуло подальшого розвитку: – аналіз сутності теми медіаграмотність для українського суспільства та важливість поширення та вивчення цієї теми. Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані регіональними журналістами, рекламістами, редакторами та іншими співробітникам онлайн-медіа, які створюють контент для місцевих ЗМІ. Теоретичне значення дослідження. Матеріали магістерської роботи можуть бути використані під час подальших наукових розробок, при написанні курсових та дипломних робіт студентами факультету журналістики, а також для подальших розробок цієї теми науковцями у сфері журналістики та в навчальному процесі під час проведення пар, семінарів і спецкурсів у вищій школі з інтернет-журналістики.
EN : Davydenkova I. Media Education Activites of News Online Resources – Zaporizhzhia, 2019. – 90 p. Actuality of the qualification peper is resently, the question of the development of society in all spheres of life has been urgently raised in Ukraine. In the media, among which an important niche has been occupied by Internet resources, offers us so much information. that not one human brain is able to perceive it, much less analyze it.. The goals of the work is to identify and explore the importance of studying media literacy for Ukrainian society, the extent of its dissemination through online channels, and to identify the means of manipulation and methods of influencing consumer awareness. . That is why there is a need to study media literacy and its main principles. The realithation of the goal involves assuming the following tasks: 1. To define the essence of the concept of "media literacy". 2. Track the functions and methods of applying media literacy principles. 92 3. Investigate the process of forming a media literacy society through news online resources. 4. To create a list of Ukrainian projects from the mass media aimed at disseminating media cultural foundations among the population. 5. To find out the level of media literacy of people through a questionnaire. Research methods: theoretical analysis of literary sources, comparative analysis of methodological materials, content analysis, comparison, monitoring, surveys and synthesis. In the result of the research paper there were that in Ukraine come to the level of media culture and content consumption is very low.

В процесі виконання дипломної роботи освітнього рівня «магістр» була розроблена підсистеми аналізу ЗМІ в проектах «розумних міст», яка може комплексного збору та систематизації інформації по неструктурованих даними, представленим в ЗМІ.
In the course of master's degree work, subsystems of media analysis in smart cities projects have been developed, which can comprehensively collect and systematize information on unstructured data presented in mass media.
В процесі виконання дипломної роботи освітнього рівня «магістр» була розроблена підсистеми аналізу ЗМІ в проектах «розумних міст», яка може комплексного збору та систематизації інформації по неструктурованих даними, представленим в ЗМІ.
In the course of master's degree work, subsystems of media analysis in smart cities projects have been developed, which can comprehensively collect and systematize information on unstructured data presented in mass media.

В процесі виконання дипломної роботи освітнього рівня «магістр» була розроблена підсистеми аналізу ЗМІ в проектах «розумних міст», яка може комплексного збору та систематизації інформації по неструктурованих даними, представленим в ЗМІ.
In the course of master's degree work, subsystems of media analysis in smart cities projects have been developed, which can comprehensively collect and systematize information on unstructured data presented in mass media.
В процесі виконання дипломної роботи освітнього рівня «магістр» була розроблена підсистеми аналізу ЗМІ в проектах «розумних міст», яка може комплексного збору та систематизації інформації по неструктурованих даними, представленим в ЗМІ.
In the course of master's degree work, subsystems of media analysis in smart cities projects have been developed, which can comprehensively collect and systematize information on unstructured data presented in mass media.
ВСТУП 8 1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 11 1.1 Сучасні міста та формування концепту «Розумного міста» 11 1.2 Моніторинг засобів масової інформації в умовах «розумного міста» 14 1.3 Технології опрацювання неструктурованих даних в проектах класу «розумне місто» 16 1.3.1 Data Mining 18 1.3.2 Аналітичне опрацювання природньої мови 21 1.3.3 «Розумний» аналіз текстів 23 1.4 Висновок до першого розділу 25 2 АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ЗАСОБІВ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ПІДСИСТЕМИ АНАЛІЗУ ЗМІ В ПРОЕКТАХ «РОЗУМНИХ МІСТ» 26 2.1 Системи аналізу ЗМІ в проектах «розумних міст» 26 2.2 Архітектура проектованої інформаційної системи для аналізу ЗМІ в проектах «розумних міст» 28 2.3 Підсистема «Завантаження» 37 2.3.1 Налагодження та управління інтегрованими в підсистемі «розумного міста» каналами збирання даних 37 2.3.2 Багатопотоковий збір і очищення даних в пдсистемі «розумного міста» 38 2.3.3 Експорт очищених даних щодо знайдених новин 39 2.4 Підсистема «Систематизація» 40 2.4.1 Процедура завантаження попередньо-експортованих даних 41 2.4.2 Процедура завантаження даних з файлів довільних форматів 41 2.4.3 Процедури контролю та корекції атрибутів при експорті даних 42 2.5 Висновки до другого розділу 43 3 ПРАКТИЧНА РЕАЛИЗАЦИЯ ПІДСИСТЕМИ АНАЛІЗУ ЗМІ В ПРОЕКТАХ «РОЗУМНИХ МІСТ» 44 3.1 Структура проектованої підсистеми 44 3.2 Практична реалізація модуля «Завантаження» 46 3.2.1 Проект підсистеми «GetArticlesData» 47 3.3 Системний проект «Service» 51 3.3.1 Системний проект «Zavantagennia» 52 3.4 Реалізація системного модуля «Систематизація» 56 3.5 Висновки до третього розділу 58 4 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 59 4.1 Використання розробленої підсистеми 59 4.2 Висновки 62 5 ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 63 5.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 63 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 65 5.3 Розрахунок матеріальних витрат 68 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію 69 5.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 70 5.6 Обчислення накладних витрат 71 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 71 5.8 Розрахунок ціни проведених науково-дослідних робіт 72 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 73 5.10 Висновок 75 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 76 6.1 Санітарно-гігієнічні умови у на робочих місцях користувачів ПК 76 6.2 Відображення питань охорони праці в колективних договорах (контрактах) 78 6.3 Вплив проникаючої радіації ядерного вибуху на надійність роботи електронного обладнання 80 6.4 Забезпечення безпеки життєдіяльності при роботі з ПК 82 6.5 Висновок 87 7 ЕКОЛОГІЯ 88 7.1 Статистика природних та екологічних чинників 88 7.2 Основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища 92 7.3 Висновки до розділу 96 ВИСНОВКИ 97 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ 99 ДОДАТКИ

Висвітлено основні завдання та функції прес-центру Криворізького державного педагогічного університету, доведено значення веб-ресурсів університету в інформаційному забезпеченні діяльності ЗВО. Проаналізовано динаміку наповнення новинної стрічки та кількість уподобань на офіційних сторінках КДПУ в соціальних мережах, розглянуто засадничі принципи та організацію роботи прес-центру, окреслено перспективні напрями його діяльності.

Висвітлено основні завдання та функції прес-центру Криворізького державного педагогічного університету, доведено значення веб-ресурсів університету в інформаційному забезпеченні діяльності ЗВО. Проаналізовано динаміку наповнення новинної стрічки та кількість уподобань на офіційних сторінках КДПУ в соціальних мережах, розглянуто засадничі принципи та організацію роботи прес-центру, окреслено перспективні напрями його діяльності.