Готові списки джерел за темами / Несанкціонований доступ до інформації / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Несанкціонований доступ до інформації"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Несанкціонований доступ до інформації.
Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Несанкціонований доступ до інформації".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Кукліна, Світлана Валеріївна. "Інформаційне право як складова процесу формування культури безпечної роботи з інформацією". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 56–57. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.77.

Повний текст джерела
Анотація:
В сучасному суспільстві проблеми коректної роботи з інформацією набули першочергового значення. Але законодавча база не спроможна встигнути за стрімким процесом інформатизації суспільства. Закони та накази мають заборонний характер, а нормативно-правова та методична система профілактики злочинів, пов’язаних з інформацією, є недостатньо розвиненою.Інформація – багатофункціональний об’єкт, який застосовується в різних сферах діяльності, виконує безліч задач і може виступати товаром та засобом:управління процесами життєдіяльності суспільства;звітування про діяльність юридичних та фізичних осіб;реалізацію особистісних прав та свобод.Багатофункціональність інформації призводить до того, що інформаційне право має застосовувати різні важелі впливу в процесі регулювання інформаційних відносин.Оцінка інформації в грошовому еквіваленті є проблематичною, а система ліцензування й сертифікації здебільшого направлені на захист покупця від неякісного товару, ніж на продукування конкурентоспроможної інформації. Тому є необхідність розробки комплексу норм та інституцій, які б регулювали правові та економічні механізми роботи з інформацією.Механізм формування культури безпечної роботи з інформацією має включати такі складники:висвітлення правового захисту інтересів осіб, котрі продукують інформацію як товар;висвітлення питань про відповідальність (в тому числі і юридичну) за порушення правил отримання і несанкціонованого копіювання інформації;висвітлення технологічних та юридичних аспектів захисту інформації від несанкціонованого доступу;розробку системи захисту авторських прав на інтелектуальну власність;висвітлення кримінальної та адміністративної відповідальності за розробку комп’ютерних вірусів та свідомо непридатного до роботи програмного забезпечення.Деякі з перелічених складників певною мірою підтримуються на державному рівні, але провідну роль у формуванні культури безпечної роботи з інформацією мають відігравати навчальні заклади середньої, середньої спеціальної та вищої освіти. Зокрема, в Криворізькому педагогічному університеті в межах чинного курсу методики викладання інформатики означена проблема вирішується шляхом уведення до робочої програми окремої теми «Нормативно-правові засади культури безпечної роботи з інформацією», де розглядаються наступні питання:відповідальність за витік, втрату, крадіжку, викривлення та підробку інформації;введення поняття про несанкціоновані дії по знищенню, модифікації, копіюванню та блокуванню інформації;забезпечення правового захисту електронних документів та авторських прав.Висновок. Інформаційне право не є окремою дисципліною в педагогічних ВНЗ, воно являє собою один із компонентів курсу методики викладання і має на меті формування культури безпечної роботи з інформацією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Тімашов, В. О., та Т. Б. Орлова. "Загальні засади забезпечення інформаційної безпеки громадян України: проблеми та перспективи вирішення". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 137–40. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).533.

Повний текст джерела
Анотація:
Ця стаття присвячується аналізу українського законодавства та державної політики щодо забезпечен-ня інформаційної безпеки громадян України, визна-ченню юридичного механізму захисту громадян у разі порушення інформаційних прав, пошуку шляхів вирі-шення проблем у сфері інформаційної безпеки осіб.У роботі на основі дослідження українського законодавства та наукових напрацювань із інформацій-ного права було наведено визначення поняття інформа-ційної безпеки та зумовлено необхідність подальшого розвитку та удосконалення законодавства, з огляду на умови сьогодення, зокрема світову інформаційну глобалізацію, до якої залучена Україна.Також було проаналізовано заходи, які здійсню-ються в межах державної інформаційної політики, яка спрямована на забезпечення вільного доступу до інформації, безперешкодного її отримання, збері-гання, використання та охорони, а також інформацій-ного захисту населення.Нами було наведено основні засади, на які направ-лено вектор національної політики в умовах становлен-ня інформаційного суспільства в Україні.Під час аналізу нормативно-правових актів у сфе-рі забезпечення інформаційної безпеки громадян було виведено низку прогалин у сучасному законодавстві, що пов’язані із захистом громадян України у зв’язку із несанкціонованим доступом до конфіденційної ін-формації та збором відомостей.Також у дослідженні було проаналізовано наукові напрацювання у сфері захисту інформаційної безпеки громадян та визначено важливість підвищення інфор-маційної свідомості кожної особистості, застосування новітніх підходів до системи освіти, вжиття заходів, які б сприяли цьому процесу.На основі досліджених матеріалів було сформульо-вано пропозиції удосконалення юридичного механізму захисту громадян у разі порушення інформаційних прав, запропоновано шляхи вирішення проблем у сфе-рі інформаційної безпеки осіб та передбачено перспек-тиви розвитку українського законодавства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Панченко, Олег. "СУСПІЛЬНИЙ ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЙНУ БЕЗПЕКУ". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 145–53. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-145-153.

Повний текст джерела
Анотація:
Зазначено, що впровадження сучасних інформаційних техно- логій у сфери життєдіяльності (культурну, соціальну, економічну, політич- ну) істотно підвищило залежність суспільства і кожної конкретної людини від надійності функціонування інформаційної інфраструктури, достовірно- сті використовуваної інформації, її захищеності від несанкціонованої моди- фікації, а також протиправного доступу до неї. Сформульоване наступне визначення поняття інформаційна безпека — це стан інформаційного середовища, що забезпечує задоволення інформа- ційних потреб суб’єктів інформаційних відносин, безпеку інформації та за- хист суб’єктів від негативного інформаційного впливу. В даному визначенні суб’єктами інформаційних відносин можуть бути: держава, суспільство, ор- ганізації, людина. Схарактеризовані наступні види інформаційної безпеки: інформаційна безпека держави, інформаційна безпека суспільства та інфор- маційна безпека особистості. Зазначено, що інформаційна безпека, виходячи з двоєдиної сутності ін- формації, повинна бути спрямована як на захист об’єктивної, так і суб’єк- тивної її складової. У першому випадку вона виступає у вигляді безпеки ін- формації, у другому — у вигляді інформаційно-психічної безпеки. Таким чином, захист інформації передбачає систему заходів, спрямова- них на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціо- нованої її модифікації, втрати, знищення, порушення цілісності тощо. Однак проблема захисту громадян від негативної інформації значно складніша, ніж проблема захисту інформації загалом через те, що інформаційні ризики надзвичайно різноманітні, а їх вплив не завжди очевидний. В умовах турбулентності вирішення проблеми захисту суспільства в ін- формаційній сфері повинно носити комплексний системний характер та здійснюватися на різних рівнях: нормативному, інституційному та особи- стісному.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Віткова, В. С. "Право на інформацію та право на доступ до інформації: поняття та співвідношення". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 2, № 86 (3 липня 2019): 13–20. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.86.13-20.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено поняття «право на інформацію» та «право на доступ до інформації». Проаналізовано законодавче закріплення права на інформацію та права на доступ до інформації, а також множинні підходи вчених до їх визначення. Установлено, що серед науковців відсутня єдність у визначенні понять «право на інформацію» та «право на доступ до інформації», що зумовлює неоднозначність підходів до розуміння їх співвідношення. Визначено, що власне термін «право на інформацію» не має законодавчого закріплення. Виокремлено підходи до співвідношення права на інформацію та права на доступ до інформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Шинкар, Т. І. "Право на доступ до публічної інформації: правове забезпечення та проблеми імплементації в Україні". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (14 серпня 2020): 247–54. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1876.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано поняття права на доступ до публічної інформації, його нормативно-правове забезпечення в Україні. Зокрема зазначається, що, відповідно до ст. 34 Конституції України, кожен володіє правом на вільний збір, збереження, використання та поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб. Водночас наголошується, що право на доступ до публічної інформації не можна ототожнювати з більш загальним правом на свободу слова та інформації, оскільки мета в цих прав однакова, проте їх функціональне призначення - різне. Також указується, що до актів, котрі здійснюють правове забезпечення доступу до публічної інформації, крім Конституції України, відносять Закон України «Про інформацію», Закон України «Про державну таємницю», Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікативних системах» тощо. Проте правовий механізм реалізації конституційного права на доступ до інформації та порядок одержання інформації від суб'єктів публічної влади визначені в Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. Зазначається, що органи публічної влади, здійснюючи свої повноваження, володіють значним обсягом інформації з відкритим та обмеженим доступом, і лише чітке законодавче регулювання сприятиме отриманню зацікавленими особами потрібної їм інформації. З іншого боку, проблема доступу до публічної інформації може спричинити більш загальну проблему інформаційної відкритості та прозорості суспільних відносин у сфері діяльності владних структур. Крім того, у статті окреслюються проблеми імплементації вітчизняного законодавства про доступ до публічної інформації та шляхи їх вирішення. Зокрема, акцентується увага на недостатньому рівні правової обізнаності громадян, а також на проблемі правового нігілізму,що є однією з головних причин неналежного виконання владними суб'єктами вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». Указується на засоби подолання цих негативних явищ, основними серед яких убачається підвищення правової освіти населення, обов'язкове проходження кожним новим нормативно-правовим актом належної правової експертизи, залучення до законотворчої роботи науковців, визнаних спеціалістів у галузі права, забезпечення доступу громадськості до законопроєктної роботи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Чайковська, А. "Особливості надання проектно-кошторисної документації за запитами на інформацію в аспекті захисту прав на комерційну таємницю". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2094.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджені особли-вості надання проектно-кошто-рисної документації, яка містить комерційну таємницю, за запи-тами на інформацію, поданими в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». Наведено нормативно-правовий аналіз підстав надання проек-тно-кошторисної документації, яка містить комерційну таємницю, за запитами на інформацію. Про-ведено аналіз судової практики у справах про оскарження відмови в задоволенні запиту на інформацію в частині ненадання копій проек-тно-кошторисної документації та зобов’язання розглянути запит із дотриманням Закону України «Про доступ до публічної інформації» і надати запитувану інформацію. У результаті проведеного дослі-дження виявлена наявність неод-накової судової практики під час вирішення справ про оскарження відмови в задоволенні запиту на інформацію в частині ненадання копій проектно-кошторисної доку-ментації. Зроблені висновки про необхідність під час розгляду справ про оскарження рішень розпоряд-ників інформації про відмову у її наданні, в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», досліджу-вати таку інформацію в судовому засіданні, для з’ясування даних про те, яка інформація дійсно міститься у проектно-кошторис-ній документації і чи може така інформація вважатися інформа-цією з обмеженим доступом. Крім того, визначено, що у випадку надходження запиту, поданого в порядку Закону України «Про доступ до публічної інфор-мації», про надання документів, в яких міститься комерційна таєм-ниця, розпоряднику інформації слід виходити з того, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Комерційна інформація має бути вилучена з документа, у спосіб, який унеможливлює її з’ясування, та документ підлягає наданню за виключенням такої інформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

А., Капліна Г., та Лєонова Д. О. "ПРАВО НА ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЙ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (39) (21 квітня 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-74-80.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті продовжено дослідження права на отримання та доступ до інформації, яка визнана публічною. Акцент зроблено на можливостях реалізації правомочностей в контексті та за допомогою технологій цифровізації. Вказано на пріоритетні напрями розвитку цифрових засобів інструментів реалізації досліджуваного права – отримання інформації з офіційних сайтів та подання електронногозапиту.Доведено, що зобов’язання розпорядників інформації оприлюднювати і регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних на відповідному державному веб-порталі та на своїх веб-сайтах чітко визначені законодавчо, є соціально значущими, особливо в умовах сьогоденних обставин, пов’язаних з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19. Але проведений аналіз правозастосовної та судової практики засвідчив про ігнорування та неналежне виконання деякими розпорядниками інформації своїх обов’язків. Запропоновано для забезпечення фактичного, а не декларативного оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах, встановити відповідні способи контролю. Вирішити проблему декларативності приписів законодавства щодо оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах вбачається можливим шляхом встановлення дієвого громадського контролю. Також доцільним є розробка та впровадження уніфікованих вимог щодо розташування публічної інформації на офіційних сайтах державних органів.Подання електронних запитів на інформацію шляхом заповнення онлайн форми або надсилання запиту на електрону пошту визнано вагомим здобутком цифровізації у сфері реалізації інформаційних прав. Поряд з існуванням беззаперечних переваг такого виду запитів перед письмовими, встановлено, що надання відповіді на запит шляхом надсилання на електронну пошту надає можливості порушення права особи на доступ до інформації. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання досліджуваного права, пов’язаного з доступом до публічної інформації, за допомогою цифрових засобів та електронних систем. Ключові слова: доступ до публічної інформації, розпорядники публічної інформації, порядок оприлюднення відкритих наборів даних, електронний запит, уніфікація вимог до розташування публічної інформації на сайті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Демкова, М. "Як покращити доступ громадян до публічної інформації?" Громадянське суспільство, № 1 (1) (2007): 18–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шурупова, К. В. "Способи реалізації права на доступ до інформації". Держава та регіони. Право, № 4 (38) (2012): 70–75.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Марущак, А. "Доступ журналісітів до інформації: особливості правового статусу". Юридичний журнал, № 4 (2007): 63–66.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Ізотова, Л. "Доступ до інформації як запорука якості життя". Право України, № 10 (2007): 32–35.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Береза, А. В. "Доступ до інформації як складова електронного уряду". Держава і право, Вип. 50 (2010): 679–86.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Дарбішір, Х. "Коментарі до запропонованого проекту Закону України "Про доступ до інформації"". Юридичний журнал, № 10 (88) (2009): 49–57.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Полотнянко, О. "Захист права на доступ до інформації - виклики сьогодення". Вісник Національної асоціації адвокатів України, № 6 (64), червень (2020): 48–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Марущак, А. І. "Доступ до інформації в Україні: питання правового регулювання". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 1 (2006): 35–42.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Керзюк, О. "Організація та доступ до інформації у Британській бібліотеці". Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Вип. 45 (2017): 22–29.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Синячов, О. "Міжнародні принципи формування законодавства про доступ до інформації". Державне управління та місцеве самоврядування, Вип. 4 (11) (2011): 146–54.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Азарова, А. О., Н. О. Біліченко, В. С. Катаєв та П. В. Павловський. "Розроблення пристрою для захисту від несанкціонованого доступу на основі трифакторної ідентифікації та аутентифікації користувачів". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 2 (29 червня 2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.2.239250.

Повний текст джерела
Анотація:
Запропоновано пристрій для забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до інформації на основі використання трифакторної ідентифікації та автентифікації користувачів з можливістю розмежування доступу до інформаційного середовища. Пристрій дозволяє: завчасно виявляти спроби несанкціонованого доступу, надавати доступ до інформаційних ресурсів санкціонованим користувачам, навіть у випадку відмови пристрою та під час виникнення аварійних ситуацій. Він має підвищену довговічність і стійкість до фізичного зламу, покращує системи захисту інформації на різних суб’єктах господарювання, є більш інформативним, простим для користувача, не вимагає спеціальних знань у сфері технічного захисту інформації, дозволяє завчас-но виявити спроби несанкціонованого доступу, відновити основні функ-ції пристрою в аварійних ситуаціях і має значно нижчу ціну.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Чижик, Г. "Доступ до публічної інформації: міжнародні стандарти та українські перспективи". Студентський юридичний журнал, № 3 (2011): 69–76.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Печерський, О. В. "Доступ до публічної інформації в Україні: теоретико-правовий підхід". Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, № 1 (70) (2014): 35–44.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Шустрова, К. "Доступ до публічної інформації як окремий вид неюрисдикційних проваджень". Юридичний вісник, № 4 (2014): 120–24.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Стєбєлєв, А. М. "Міжнародно-правові стандарти прав особи на доступ до інформації". Гуманітарний часопис, № 1 (2018): 93–96.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Антошина, І. "Інформаціна влада". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 14–20. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.937.

Повний текст джерела
Анотація:
Формування інформаційної влади безпосередньо пов'язане зі становленням інформаційного суспільства, в якому інформація стає головним економічним ресурсом, а інформаційний сектор виходить на перше місце за темпами зростання. Інтелектуальна власність стає основною формою власності, важливим стає людський капітал; інформація стає предметом масового споживання, формуються нові правові основи функціонування інформаційного суспільства. Тепер свобода слова та інформації на засадах верховенства права та повага прав людини - це основні постулати створення громадянського суспільства, заява про справжню демократію. Тому межі існування інформаційної влади мають бути узгоджені з правами та свободами людини. Отже, право на доступ до інформації стає одним з невід’ємних прав людини і громадянина. Пріоритетним завданням Української держави є забезпечення свободи слова, свободи інформації, права на висловлення думок та позиції громадянина, права на отримання та поширення достовірної інформації без перешкод. Суть інформаційної влади зводиться до здатності поширення за допомогою засобів масової інформації та міжособистісного спілкування певних ідей. Право на доступ до інформації стає одним з невід'ємних прав людини і громадянина. Пріоритетним завданням української держави є забезпечення свободи слова, свободи інформації, право на вираження думки і позиції громадянина, право на отримання і поширення достовірної інформації без перешкод. Найважливіше значення для подальшого розвитку українського суспільства полягає у взаємодії державної влади з інформаційною владою. В сучасних умовах інформаційна влада визначальним чином впливає на різні сфери суспільного розвитку, що трансформує багато політичних та державних інститутів. Ефективність державної влади багато в чому залежить від всебічного регулювання інформаційних відносин, що визначає характер її взаємодії з інформаційною владою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Новицький, А. М., та Н. Б. Новицька. "Передумови цифрової трансформації митних правовідносин". Ірпінський юридичний часопис, № 2(4) (5 квітня 2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2(4).2020.68-75.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення діяльності митної служби у сфері інформаційних відносин, що дає підстави свідчити про створену правову базу, яка забезпечує належні передумови для формування цифрової трансформації митних органів, інформатизації відносин між державною інституцією та споживачами митних послуг, належного оприлюднення інформації та доступ до такої інформації за допомогою мережевих послуг.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Коротушак, А. І. "До проблеми застосування окремих положень Закону України " Про доступ до публічної інформації"". Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Право та державне управління, № 1 (5) (2012): 26–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Березовська, І. "Актуальні питання доступу громадян до публічної інформації та проблеми застосування Закону України "Про доступ до публічної інформації"". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки, № 855 (2016): 26–31.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Юхимюк, О. М. "Суб"єкти права на доступ до публічної інформації: порівняльний аналіз". Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, № 1 (2012): 44–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Нестеренко, О. "Шляхи вдосконалення конституційно-правового регулювання права на доступ до інформації". Юридична Україна, № 4 (2008): 31–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Гуйван, П. "Практика ЄСПЛ щодо захисту права на доступ до публічної інформації". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 81–87. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.973.

Повний текст джерела
Анотація:
Дана стаття присвячена дослідженню актуального питання правового забезпечення державних гарантій стосовно належної організації вільного доступу особи до інформації, що становить суспільний інтерес. Акцентовано увагу на вирішальному значенні, яке надається інформаційній свободі людини у міжнародному законодавстві. Підкреслено, що дотримання європейських принципів у даній сфері передбачає необхідність забезпечення інформаційної відкритості органів державної влади. Висловлено думку про існування суттєвих недоліків у національному регулюванні даного питання, і передовсім, у правозастосовній площині. Адже система українського судівництва при вирішенні подібних спорів зазвичай перебуває, всупереч конвенційній вимозі про безсторонність суду, на боці більш економічно сильної сторони – органу владних повноважень. Оскільки виважена правова позиція судочинства з досліджуваного питання не сформована, а в певній частині є хибною, в роботі робиться висновок про необхідність вивчення практики Європейського суду з прав людини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Синячов, О. "Доступ до інформації як важлива складова міжнародного та європейського права". Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, № 3 (2012): 189–95.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Нестеренко, О. "Деякі проблеми застосування закону України "Про доступ до публічної інформації"". Свобода висловлювань і приватність, № 2/3 (2011): 8–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Нестеренко, О. "Конституційне право на доступ до інформації: сутність, зміст та обсяг". Юридична Україна, № 3 (2008): 26–32.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Vlashchenko, S. S. "Право на звернення і право на доступ до публічної інформації у практиці місцевих органів влади України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (30 січня 2017): 24–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.01.04.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей права громадянина України на звернення і права на доступ до публічної інформації, їх спільних та відмінних ознак. Проаналізовано діяльність місцевих органів державної влади й органів місцевого самоврядування в Україні стосовно забезпечення і захисту цих прав.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Ребенок, В. М. "Застосування інформаційно-комунікаційних технологій викладачами вищої школи в навчальному процесі". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 199–204. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3412.

Повний текст джерела
Анотація:
Ребенок В. М. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій викладачами вищої школи в навчальному процесі. У статті розглянуто процес використання інформаційно-комунікаційних технологій викладачами вищої школи у навчальному процесі, який забезпечує передавання знань і доступ до різноманітної навчальної інформації студентів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Діордіца, Ігор Володимирович. "КІБЕРБЕЗПЕКА АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 105–11. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автор здійснив дослідження кібербезпеки адвокатської діяльності в Україні та світі в її теоретичному та практичному сенсі. Актуальність дослідження зумовлена значним збіль- шенням кібератак на юридичні фірми; хакери прагнуть отримати доступ до конфіденційних даних, які можуть бути будь-якими, від комерційної таємниці до інформації про майбутні злиття, доступ до фінансових рахунків. Запропоновано авторське розуміння «кібербезпеки діяльності адвоката» – стан захищеності інформації в кіберпросторі, що становить пред- мет адвокатської таємниці, за якого забезпечуються її конфіденційність, цілісність і доступ- ність. Важливими аспектами дослідження стали акценти щодо значної маргіналізації кібер- безпекової політики у сфері надання юридичних послуг в Україні, здійснено узагальнення кращих практик протидії кібератакам на юридичні фірми у провідних країнах світу. Про- аналізовано способи кібератак на юридичні фірми: fishing (фішинг), ransomware (програ- ма-вимагач), malware (шкідливе програмне забезпечення) та spyware (шпигунське про- грамне забезпечення), cryptojacking (криптоджекінг). Установлено причини, через які юридичні компанії є зручною мішенню для кіберзлочинців, запропоновано групування таких причин за такими блоками: one-stop shopping (універсальна покупка), particularly useful information (особливо корисна інформація), low hanging fruit (фрукти, що низько висять). Досліджено стандарти кібербезпеки адвокатської діяльності. Запропоновано заходи захисту та гарантування безпеки юридичної фірми та її клієнтів від кібератак. Висновується, що прийшов час зробити кібербезпеку пріоритетною і в адвокатській діяльності, що вимагає застосування професійних знань, сучасних стратегій та комп- лексних технологій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Ліпич Л.Г., Хілуха О.А. та Кушнір М.А. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 134–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-16.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зазначено, що з точки зору інформаційної підтримки стратегічного вибору, інформаційне забезпечення полягає у наданні інформаційних даних у встановленому законом порядку, у процесі якого на базі інформаційних систем та із застосуванням принципів, методів, способів, правил, схем та алгоритмів здійснюється пошук інформації, її збір, обробка, нагромадження, зберігання, передача та використання у обсязі, достатньому для прийняття оптимальних рішень. Обґрунтовано форми інформаційної підтримки на всіх етапах стратегічного вибору із зазначенням конкретних інструментів. Доведено, що з допомогою ІТ-систем можна реєструвати та обробляти обсяги даних, що генеруються у структурах підприємства. Доступ до інформації є визначальною умовою прийняття раціональних рішень щодо розвитку підприємства. Сукупність отриманої інформації - базою знань. Генеровані знання визначають спосіб поведінки підприємства. Довіра до інформації перетворюється на якість знань, а останні в точність стратегічних рішень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Lavshchenko, R. R., та O. O. Vodka. "Розроблення алгоритмів візуалізації властивостей гетерогенних та композиційних матеріалів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 125–30. http://dx.doi.org/10.15421/40281122.

Повний текст джерела
Анотація:
Сьогодні у людській діяльності використовують дуже велику кількість різних матеріалів. Ці матеріали відрізняться між собою механічними властивостями, кольором, хімічним складом. Широке розмаїття матеріалів становить завдання про збереження інформації про них та про її візуалізацію. Створено базу даних матеріалів та веб-застосунок, який дає можливість отримати доступ до інформації про різні види металів та їхні сплави, а також підібрати найближчі аналоги за допомогою функції інтелектуального пошуку. Для створення бази даних використано систему керування базами даних MySQL. Наповнення цієї бази даних відбувалось способом розроблення спеціальної програми-парсера. Ця програма переглядала сторінки з мережі Інтернет та виділяла інформацію про властивості матеріалів і зберігала їх до бази даних. Для візуалізації даних використано алгоритми зниження розмірності. Ці алгоритми спрямовані на відшукання такої проекції високовимірних даних на низьковимірний простір. Під час використання цієї проекції зберігаються всі внутрішні взаємозв'язки між даними. Це дало змогу побудувати відображення великовимірних даних на площину та візуалізувати їх. Для цього використано алгоритми Isomap, MDS, t-SNE. В такий спосіб розроблено базу даних матеріалів. Доступ до бази даних відбувається за допомогою веб-застосунку. Для зібраних даних побудовано візуалізації. За результатами візуалізації виявлено кластери матеріалів, які відповідають вже відомим класам матеріалів. Це підтверджує коректність побудови моделей візуалізації та зниження розмірності, а також правильність зібраної інформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Дьяков, С., та Т. Зубрей. "Управління станом даних всередині мікросервісу". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 37 (31 травня 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226795.

Повний текст джерела
Анотація:
Ця робота детально розглядає проблему стану даних в сучасних системах та її вплив на архітектуру. Популярність мікросервісів підняла проблему збору інформації. Аналіз її рішень є основною темою статті. Були розглянуті різні підходи до комунікації сервісів з акцентом на визначенні їх переваг та недоліків. Проаналізовано взаємозв’язок, доступність та послідовність, визначено оптимальні випадки використання та запропоновано способи зменшення недоліків. Мікросервісна архітектура передбачає наявність декількох джерел даних, тому доступ до необхідної інформації є важливим завданням. У цій статті буде розглянуто різні підходи до роботи зі станом даних, зокрема: мікросервіс без стану, принцип розподілу відповідальності на команди та запити, пряма комунікація на вимогу з кешуванням та без кешування та event sourcing. Бібл. 8, іл. 2, табл. 1
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Петрів, А. "Доступ до екологічної та ядерної інформації: прозорість та конфіденційність в Україні". Екологія. Право. Людина, № 9/10 (49/50) (2011): 16–20.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Маштак, К. "Поняття механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації". Слово Національної школи суддів України, № 2 (15) (2016): 32–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Маштак, К. "Поняття механізму адміністративно-правового забезпечення права на доступ до публічної інформації". Право України, № 8 (2012): 353–61.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Гаврюшенко, Г. "Особливості застосування Закону "Про доступ до публічної інформації" в органах прокуратури". Вісник прокуратури, № 6 (132) (2012): 58–64.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Калетнік, Василь, та Наталія Калетнік. "КІБЕРАТАКИ ЯК КЛЮЧОВІ ЕЛЕМЕНТИ «ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ» РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 37–42. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автори звертають увагу на те, що застосування теорії «інформаційної війни» у сьогоднішньому геополітичному кліматі – це робота, яка ніколи не закінчується. Попри всі публічні заклики до мирного використання кіберпростору в інтересах усіх людей і держав, уряди тих самих країн, які до цього закликають, активно долучилися до гонки кіберозброєнь, відтворюючи класичну «дилему безпеки» на якісно новій основі. Російська Федерація, взявши свій успіх у Криму за основу, активніше, ніж її противники, почала використовувати інформаційний простір для розширення можливостей поширення пропаганди, послань та дезінформації на підтримку своїх геополітичних цілей. Розглянуто різні погляди на російську концепцію інформаційної війни, базовану на симбіозі бойових дій у кіберпросторі та інформаційних операцій, механізми якої активно застосовуються в процесі «гібридної війни» проти України. За результатами розгляду авторами розкрито два ключових аспекти, які відрізняють російське розуміння інформаційного протистояння від підходу американських військових до інформаційних операцій. Підкреслено, що основні механізми, які РФ використовує для завдання шкоди в кіберпросторі та інформаційному просторі, відповідно до їх ефекту поділяються на: інформаційно-технічні (несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів) та інформаційно-психологічні (вплив на волю, поведінку та бойовий дух противника). Автори стверджують, що російська стратегія інформаційного протистояння продовжує еволюціонувати, що свідчить про її динамічний характер, багато в чому подібний до того середовища, в якому вона застосовується. Наприкінці авторами сформульовані напрямки подальших досліджень щодо необхідності вивчення стратегічних наслідків кібератак для національної безпеки та міжнародних відносин. Також, актуалізовано необхідність об’єднання кількісних та якісних методів та аналітичних досліджень на оперативному та стратегічному рівнях, щоб розробити нові теоретичні та концептуальні підходи для розуміння кіберпростору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Кравченко, С. "Доступ до інформації як фундаментальне право людини: міжнародні та національні правові аспекти". Екологія. Право. Людина, № 1/2 (2009): 11–24.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Булгакова, Мар"яна. "Доступ до інформації про міжнародну торгівлю квотами на викиди парникових газів Україною". Екологія. Право. Людина, № 4/5 (44/45) (2009): 79.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Кушнір, І. "Поняття та ознаки конституційного права фізичної особи на доступ до публічної інформації". Вісник Вищого адміністративного суду України, № 3 (2015): 24–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Корж, І. Ф. "Вільний доступ громадян до правової інформації - засаднича ознака забезпечення правової безпеки держави". Інформація і право, № 1 (24) (2018): 14–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

MEDVEDOVSKA, Daria, Yulia SKARLUPINA та Tamara TURCHYNA. "Сучасні методи викладання іноземних мов в немовному вузі". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 3(I) (15 вересня 2020): 142–52. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Головним завданням вищого навчального закладу на сучасному етапі є підготовка фахівців, здатних нестандартно, гнучко і своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються в світі. Тому для підготовки студентів до професійної діяльності і використовуються інноваційні методи навчання у вузі. Інноваційні технології дають як викладачу, так і студентам не лише можливість отримати доступ до джерел інформації, але й знайти нові способи взаємодії, побачити актуальність мовного курсу та можливості його практичного використання. Інноваційні методи дозволили змінити і роль викладача, який є не тільки носієм знання, але і наставником, який ініціює творчі пошуки студентів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Селігей, Пилип Олександрович. "ЛІНГВІСТИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ПЕРЕВАГИ ТА МОЖЛИВОСТІ ВІРТУАЛЬНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ". Information Technologies and Learning Tools 87, № 1 (1 березня 2022): 278–87. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4222.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття висвітлює проблеми оцифрування експозиції традиційних музеїв, зокрема навчальних. Зазначено, що віртуальні музеї стали, по суті, новою формою поширення знань і що нині вони мають значно більше відвідувачів, ніж музеї «реальні». Щоправда, в Україні робота зі створення повноцінних віртуальних музеїв лише починає розгортатися. Проаналізовано переваги, які надає оцифрування музейних фондів. Насамперед це – краще збереження й безпека експозиції, більші можливості для відтворення незбережених експонатів. Віртуальна експозиція уможливлює зручний доступ для мешканців інших міст і країн. Особливо актуальною ця можливість стала під час карантинних заходів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Віртуальна експозиція, на відміну від традиційної, підтримує використання музейних ресурсів у цілодобовому режимі. Вона відкриває перспективу залучення конкретного музею до всесвітньої музейної мережі. Відвідувач має змогу або обрати віртуальний тур із запропонованих музеєм, або самостійно «прокласти маршрут» екскурсії відповідно до своїх уподобань. Віртуальні експонати приваблюють своєю видовищністю, більшою оглядовістю й інтерактивністю. Відвідувач отримує ширший доступ до інформації про експонати. Комп’ютерні технології уможливлюють надання інформації різним категоріям: фахівцям, студентам, особам з профільною та непрофільною освітою, школярам. Відзначено, що новітні мультимедійні засоби дають змогу радикально модернізувати традиційні види музейної роботи, вийти далеко за межі класичної моделі музею. Сучасний віртуальний музей – не просто копія експозиції, а самостійне, якісно нове культурне середовище, цифровий інформаційний комплекс, що значно перевершує параметри музеїв традиційного типу. У статті розглянуто перспективи оцифрування фондів Лінгвістичного навчального музею при Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Заснований 1992 року, музей збирає, досліджує, зберігає та експонує матеріали, що відображують збагачення лінгвістичних знань, для подальшого використання в навчальній та екскурсійній роботі. Нині стоїть питання про віртуалізацію його експонатів відповідно до сучасних тенденцій у розвитку музейної справи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Безверха, Ю. В. "Забезпечення права на доступ до інформації органами публічної влади України та Європейського Союзу:". Часопис Київського університету права, № 1 (2016): 88–92.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Несанкціонований доступ до інформації" для інших типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії