Добірка наукової літератури з теми "Несанкціонований доступ до інформації"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Несанкціонований доступ до інформації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Несанкціонований доступ до інформації"
1
Кукліна, Світлана Валеріївна. "Інформаційне право як складова процесу формування культури безпечної роботи з інформацією". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 56–57. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.77.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасному суспільстві проблеми коректної роботи з інформацією набули першочергового значення. Але законодавча база не спроможна встигнути за стрімким процесом інформатизації суспільства. Закони та накази мають заборонний характер, а нормативно-правова та методична система профілактики злочинів, пов’язаних з інформацією, є недостатньо розвиненою.Інформація – багатофункціональний об’єкт, який застосовується в різних сферах діяльності, виконує безліч задач і може виступати товаром та засобом:управління процесами життєдіяльності суспільства;звітування про діяльність юридичних та фізичних осіб;реалізацію особистісних прав та свобод.Багатофункціональність інформації призводить до того, що інформаційне право має застосовувати різні важелі впливу в процесі регулювання інформаційних відносин.Оцінка інформації в грошовому еквіваленті є проблематичною, а система ліцензування й сертифікації здебільшого направлені на захист покупця від неякісного товару, ніж на продукування конкурентоспроможної інформації. Тому є необхідність розробки комплексу норм та інституцій, які б регулювали правові та економічні механізми роботи з інформацією.Механізм формування культури безпечної роботи з інформацією має включати такі складники:висвітлення правового захисту інтересів осіб, котрі продукують інформацію як товар;висвітлення питань про відповідальність (в тому числі і юридичну) за порушення правил отримання і несанкціонованого копіювання інформації;висвітлення технологічних та юридичних аспектів захисту інформації від несанкціонованого доступу;розробку системи захисту авторських прав на інтелектуальну власність;висвітлення кримінальної та адміністративної відповідальності за розробку комп’ютерних вірусів та свідомо непридатного до роботи програмного забезпечення.Деякі з перелічених складників певною мірою підтримуються на державному рівні, але провідну роль у формуванні культури безпечної роботи з інформацією мають відігравати навчальні заклади середньої, середньої спеціальної та вищої освіти. Зокрема, в Криворізькому педагогічному університеті в межах чинного курсу методики викладання інформатики означена проблема вирішується шляхом уведення до робочої програми окремої теми «Нормативно-правові засади культури безпечної роботи з інформацією», де розглядаються наступні питання:відповідальність за витік, втрату, крадіжку, викривлення та підробку інформації;введення поняття про несанкціоновані дії по знищенню, модифікації, копіюванню та блокуванню інформації;забезпечення правового захисту електронних документів та авторських прав.Висновок. Інформаційне право не є окремою дисципліною в педагогічних ВНЗ, воно являє собою один із компонентів курсу методики викладання і має на меті формування культури безпечної роботи з інформацією.
2
Тімашов, В. О., та Т. Б. Орлова. "Загальні засади забезпечення інформаційної безпеки громадян України: проблеми та перспективи вирішення". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 137–40. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).533.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця стаття присвячується аналізу українського законодавства та державної політики щодо забезпечен-ня інформаційної безпеки громадян України, визна-ченню юридичного механізму захисту громадян у разі порушення інформаційних прав, пошуку шляхів вирі-шення проблем у сфері інформаційної безпеки осіб.У роботі на основі дослідження українського законодавства та наукових напрацювань із інформацій-ного права було наведено визначення поняття інформа-ційної безпеки та зумовлено необхідність подальшого розвитку та удосконалення законодавства, з огляду на умови сьогодення, зокрема світову інформаційну глобалізацію, до якої залучена Україна.Також було проаналізовано заходи, які здійсню-ються в межах державної інформаційної політики, яка спрямована на забезпечення вільного доступу до інформації, безперешкодного її отримання, збері-гання, використання та охорони, а також інформацій-ного захисту населення.Нами було наведено основні засади, на які направ-лено вектор національної політики в умовах становлен-ня інформаційного суспільства в Україні.Під час аналізу нормативно-правових актів у сфе-рі забезпечення інформаційної безпеки громадян було виведено низку прогалин у сучасному законодавстві, що пов’язані із захистом громадян України у зв’язку із несанкціонованим доступом до конфіденційної ін-формації та збором відомостей.Також у дослідженні було проаналізовано наукові напрацювання у сфері захисту інформаційної безпеки громадян та визначено важливість підвищення інфор-маційної свідомості кожної особистості, застосування новітніх підходів до системи освіти, вжиття заходів, які б сприяли цьому процесу.На основі досліджених матеріалів було сформульо-вано пропозиції удосконалення юридичного механізму захисту громадян у разі порушення інформаційних прав, запропоновано шляхи вирішення проблем у сфе-рі інформаційної безпеки осіб та передбачено перспек-тиви розвитку українського законодавства.
3
Панченко, Олег. "СУСПІЛЬНИЙ ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЙНУ БЕЗПЕКУ". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 145–53. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-145-153.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначено, що впровадження сучасних інформаційних техно- логій у сфери життєдіяльності (культурну, соціальну, економічну, політич- ну) істотно підвищило залежність суспільства і кожної конкретної людини від надійності функціонування інформаційної інфраструктури, достовірно- сті використовуваної інформації, її захищеності від несанкціонованої моди- фікації, а також протиправного доступу до неї.
Сформульоване наступне визначення поняття інформаційна безпека — це стан інформаційного середовища, що забезпечує задоволення інформа- ційних потреб суб’єктів інформаційних відносин, безпеку інформації та за- хист суб’єктів від негативного інформаційного впливу. В даному визначенні суб’єктами інформаційних відносин можуть бути: держава, суспільство, ор- ганізації, людина. Схарактеризовані наступні види інформаційної безпеки: інформаційна безпека держави, інформаційна безпека суспільства та інфор- маційна безпека особистості.
Зазначено, що інформаційна безпека, виходячи з двоєдиної сутності ін- формації, повинна бути спрямована як на захист об’єктивної, так і суб’єк- тивної її складової. У першому випадку вона виступає у вигляді безпеки ін- формації, у другому — у вигляді інформаційно-психічної безпеки.
Таким чином, захист інформації передбачає систему заходів, спрямова- них на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціо- нованої її модифікації, втрати, знищення, порушення цілісності тощо. Однак проблема захисту громадян від негативної інформації значно складніша, ніж проблема захисту інформації загалом через те, що інформаційні ризики надзвичайно різноманітні, а їх вплив не завжди очевидний.
В умовах турбулентності вирішення проблеми захисту суспільства в ін- формаційній сфері повинно носити комплексний системний характер та здійснюватися на різних рівнях: нормативному, інституційному та особи- стісному.
4
Віткова, В. С. "Право на інформацію та право на доступ до інформації: поняття та співвідношення". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 2, № 86 (3 липня 2019): 13–20. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.86.13-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено поняття «право на інформацію» та «право на доступ до інформації». Проаналізовано законодавче закріплення права на інформацію та права на доступ до інформації, а також множинні підходи вчених до їх визначення. Установлено, що серед науковців відсутня єдність у визначенні понять «право на інформацію» та «право на доступ до інформації», що зумовлює неоднозначність підходів до розуміння їх співвідношення. Визначено, що власне термін «право на інформацію» не має законодавчого закріплення. Виокремлено підходи до співвідношення права на інформацію та права на доступ до інформації.
5
Шинкар, Т. І. "Право на доступ до публічної інформації: правове забезпечення та проблеми імплементації в Україні". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (14 серпня 2020): 247–54. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1876.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано поняття права на доступ до публічної інформації, його нормативно-правове забезпечення в Україні. Зокрема зазначається, що, відповідно до ст. 34 Конституції України, кожен володіє правом на вільний збір, збереження, використання та поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб. Водночас наголошується, що право на доступ до публічної інформації не можна ототожнювати з більш загальним правом на свободу слова та інформації, оскільки мета в цих прав однакова, проте їх функціональне призначення - різне.
Також указується, що до актів, котрі здійснюють правове забезпечення доступу до публічної інформації, крім Конституції України, відносять Закон України «Про інформацію», Закон України «Про державну таємницю», Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікативних системах» тощо. Проте правовий механізм реалізації конституційного права на доступ до інформації та порядок одержання інформації від суб'єктів публічної влади визначені в Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р.
Зазначається, що органи публічної влади, здійснюючи свої повноваження, володіють значним обсягом інформації з відкритим та обмеженим доступом, і лише чітке законодавче регулювання сприятиме отриманню зацікавленими особами потрібної їм інформації. З іншого боку, проблема доступу до публічної інформації може спричинити більш загальну проблему інформаційної відкритості та прозорості суспільних відносин у сфері діяльності владних структур.
Крім того, у статті окреслюються проблеми імплементації вітчизняного законодавства про доступ до публічної інформації та шляхи їх вирішення. Зокрема, акцентується увага на недостатньому рівні правової обізнаності громадян, а також на проблемі правового нігілізму,що є однією з головних причин неналежного виконання владними суб'єктами вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Указується на засоби подолання цих негативних явищ, основними серед яких убачається підвищення правової освіти населення, обов'язкове проходження кожним новим нормативно-правовим актом належної правової експертизи, залучення до законотворчої роботи науковців, визнаних спеціалістів у галузі права, забезпечення доступу громадськості до законопроєктної роботи.
6
Чайковська, А. "Особливості надання проектно-кошторисної документації за запитами на інформацію в аспекті захисту прав на комерційну таємницю". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2094.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджені особли-вості надання проектно-кошто-рисної документації, яка містить комерційну таємницю, за запи-тами на інформацію, поданими в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». Наведено нормативно-правовий аналіз підстав надання проек-тно-кошторисної документації, яка містить комерційну таємницю, за запитами на інформацію. Про-ведено аналіз судової практики у справах про оскарження відмови в задоволенні запиту на інформацію в частині ненадання копій проек-тно-кошторисної документації та зобов’язання розглянути запит із дотриманням Закону України «Про доступ до публічної інформації» і надати запитувану інформацію.
У результаті проведеного дослі-дження виявлена наявність неод-накової судової практики під час вирішення справ про оскарження відмови в задоволенні запиту на інформацію в частині ненадання копій проектно-кошторисної доку-ментації. Зроблені висновки про необхідність під час розгляду справ про оскарження рішень розпоряд-ників інформації про відмову у її наданні, в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», досліджу-вати таку інформацію в судовому засіданні, для з’ясування даних про те, яка інформація дійсно міститься у проектно-кошторис-ній документації і чи може така інформація вважатися інформа-цією з обмеженим доступом.
Крім того, визначено, що у випадку надходження запиту, поданого в порядку Закону України «Про доступ до публічної інфор-мації», про надання документів, в яких міститься комерційна таєм-ниця, розпоряднику інформації слід виходити з того, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Комерційна інформація має бути вилучена з документа, у спосіб, який унеможливлює її з’ясування, та документ підлягає наданню за виключенням такої інформації.
7
А., Капліна Г., та Лєонова Д. О. "ПРАВО НА ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЙ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (39) (21 квітня 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-74-80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті продовжено дослідження права на отримання та доступ до інформації, яка визнана публічною. Акцент зроблено на можливостях реалізації правомочностей в контексті та за допомогою технологій цифровізації. Вказано на пріоритетні напрями розвитку цифрових засобів інструментів реалізації досліджуваного права – отримання інформації з офіційних сайтів та подання електронногозапиту.Доведено, що зобов’язання розпорядників інформації оприлюднювати і регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних на відповідному державному веб-порталі та на своїх веб-сайтах чітко визначені законодавчо, є соціально значущими, особливо в умовах сьогоденних обставин, пов’язаних з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19. Але проведений аналіз правозастосовної та судової практики засвідчив про ігнорування та неналежне виконання деякими розпорядниками інформації своїх обов’язків. Запропоновано для забезпечення фактичного, а не декларативного оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах, встановити відповідні способи контролю. Вирішити проблему декларативності приписів законодавства щодо оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах вбачається можливим шляхом встановлення дієвого громадського контролю. Також доцільним є розробка та впровадження уніфікованих вимог щодо розташування публічної інформації на офіційних сайтах державних органів.Подання електронних запитів на інформацію шляхом заповнення онлайн форми або надсилання запиту на електрону пошту визнано вагомим здобутком цифровізації у сфері реалізації інформаційних прав. Поряд з існуванням беззаперечних переваг такого виду запитів перед письмовими, встановлено, що надання відповіді на запит шляхом надсилання на електронну пошту надає можливості порушення права особи на доступ до інформації. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання досліджуваного права, пов’язаного з доступом до публічної інформації, за допомогою цифрових засобів та електронних систем.
Ключові слова: доступ до публічної інформації, розпорядники публічної інформації, порядок оприлюднення відкритих наборів даних, електронний запит, уніфікація вимог до розташування публічної інформації на сайті.
8
Демкова, М. "Як покращити доступ громадян до публічної інформації?" Громадянське суспільство, № 1 (1) (2007): 18–23.
Знайти повний текст джерела
9
Шурупова, К. В. "Способи реалізації права на доступ до інформації". Держава та регіони. Право, № 4 (38) (2012): 70–75.
Знайти повний текст джерела
10
Марущак, А. "Доступ журналісітів до інформації: особливості правового статусу". Юридичний журнал, № 4 (2007): 63–66.
Знайти повний текст джерелаДисертації з теми "Несанкціонований доступ до інформації"
1
Вишновецький, Вадим Михайлович. "ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Thesis, Соціально-економічні та правові аспекти розвитку світової економіки: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції викладачів, аспірантів і студентів (м. Донецьк, 1 грудня 2012 року). – Донецьк, 2012. – С.320-323, 2012. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/13804.
Повний текст джерела
2
Куліш, Анатолій Миколайович, Анатолий Николаевич Кулиш, Anatolii Mykolaiovych Kulish та М. О. Єрьоміна. "Захист інформації від несанкціонованого доступу". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31765.
Повний текст джерелаАнотація:
In this issue are considered shortcomings of the system information security and ways and methods of protecting information from unauthorized access.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31765
3
Трофімцова, Ю. В., Марія Вікторівна Колеснікова, Мария Викторовна Колесникова та Mariia Viktorivna Kolesnikova. "Доступ до публічної інформації: останні реформи". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41616.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність даної теми полягає в необхідності аналізу зміни нормативно-правових актів щодо контролю за суб’єктами владних повноважень, використання публічних коштів, участь громадян у державному управлінні та свободи слова представників засобів масової інформації, що є вкрай необхідним для встановлення в Україні інформаційного та громадянського суспільства.
4
Михайлішин, П. А., Анастасія Вікторівна Солонар, Анастасия Викторовна Солонар та Anastasiia Viktorivna Solonar. "До питання доступу громадян до публічної інформації". Thesis, Сумський державний уныверситет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41535.
Повний текст джерелаАнотація:
Право на отримання інформації є одним із найважливіших елементів існування демократичного суспільства, а ефективний механізм реалізації цього права, в свою чергу, забезпечує можливість застосування набору дієвих інструментів, які дозволяють краще контролювати владу та захищати права громадян. При цьому фундаментальна основа функціонування такого механізму в Україні з певними прогресивними положеннями, які відповідають всім європейським стандартам, на сьогоднішній день вже знайшла своє відображення у Законі України «Про доступ до публічної інформації».
5
Баланюк, Н. Ю. "Адміністративно-правове забезпечення права на доступ до інформації". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67646.
Повний текст джерелаАнотація:
«Інформація» – це багатофункціональний об’єкт, що створюється й застосовується
в усіх сферах діяльності і забезпечує виконання багатоманітних функцій і завдань, що
постають перед найрізноманітнішими суб’єктами – органами державної влади,
місцевого самоврядування, перед фізичними і юридичними особами, іншими
соціальними утвореннями.
6
Тимченко, Н. М. "Окремі аспекти формування правового механізму доступу до публічної інформації". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59577.
Повний текст джерелаАнотація:
Зважаючи на велику роль інформації в сучасному суспільстві, на-
лежним чином повинна бути надана гарантія на забезпечення реалізації
права громадян на доступ до неї. Як показує світова практика такою
гарантією є інститут “інформаційного уповноваженого”.
7
Соболєв, В. С. "Обмеження права на конфіденційність і доступ до інформації у правоохоронній діяльності". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23131.
Повний текст джерелаАнотація:
Соболєв, В.С. Обмеження права на конфіденційність і доступ до інформації у правоохоронній діяльності : випускна кваліфікаційна робота : 262 "Правоохоронна діяльність" / В. С. Слиш ; керівник роботи Н. В. Марущак ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра правоохоронної діяльності та загальноправових дисциплін. – Чернігів, 2021. – 90 с.Сучасні стандарти, вироблені міжнародними нормативними актами у сфері захисту прав людини, безпеки та інформаційної політики в умовах активного розвитку глобального інформаційного суспільства, ставлять за мету забезпечення принципу інформаційної відкритості та транспарентності діяльності органів влади та інших публічних суб'єктів. Разом з тим необхідність забезпечення безпеки, стратегічних інтересів держави, прав і законних інтересів громадян і організацій обумовлює функціонування і активний розвиток механізмів обмеження доступу до інформації. Метою дослідження є розробка та обґрунтування теоретичних положень про правовий режим конфіденційної інформації в правоохоронних органах, що мають значення для розвитку теорії інформаційного права, а також обґрунтування основних напрямів удосконалення правового регулювання конфіденційної інформації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що автором запропоновано з метою правової ідентифікації відомостей, що охороняються в режимі конфіденційної таємниці, дані відомості повинні володіти такими ознаками: - відомості формуються в результаті здійснення управлінської діяльності або є інформацією обмеженого доступу про фізичних або юридичних осіб, що стала відомою органам влади в результаті здійснення покладених на них повноважень і обов'язків; - характеризуються закритим переліком суб'єктів, які можуть ними володіти: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підвідомчі їм організації і державні корпорації. У деяких випадках відомості можуть передаватися в ході виконання договорів цивільно-правового характеру; - доступ до даних відомостей обмежений вимогами законодавчих актів.
Relevance of research. Modern standards, developed by international regulations in the field of human rights, security and information policy in the context of active development of the global information society, aim to ensure the principle of information openness and transparency of government and other public entities. However, the need to ensure security, strategic interests of the state, the rights and legitimate interests of citizens and organizations determines the functioning and active development of mechanisms to restrict access to information. The purpose of the study is to develop and substantiate theoretical provisions on the legal regime of confidential information in law enforcement agencies, which are important for the development of information law theory, as well as to substantiate the main directions of improving the legal regulation of confidential information. The scientific novelty of the work is that the author proposed for the purpose of legal identification of information protected by confidentiality, this information should have the following features: - information is formed as a result of management activities or is information of limited access to individuals or legal entities became known to the authorities as a result of the exercise of their powers and responsibilities; - are characterized by a closed list of entities that may own them: public authorities, local governments, their subordinate organizations and state corporations. In some cases, information may be transmitted during the performance of contracts of a civil nature; - access to this information is limited by the requirements of legislative acts
8
Варава, Ірина Павлівна, та В. І. Маламуж. "Право на доступ до публічної інформації в Україні: характеристика сучасних умов реалізації". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48615.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із важливих конституційних прав будь-якої особи є право на отримання публічної інформації. Це право гарантується рядом міжнародно-правових актів, до яких слід віднести Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини, Міжнародний пакт про громадянські й політичні права. До нормативно-правових актів, що покликані регулювати порядок здійснення та реалізації права кожного громадянина України на публічну інформацію, належать Конституція України, Закон України «Про доступ до публічної інформації» та Закон України «Про інформацію».
9
Прохоренко, С. О. "Правове регулювання доступу до таємної інформації". Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19989.
Повний текст джерелаАнотація:
Прохоренко, С. О. Правове регулювання доступу до таємної інформації : магістерська робота : 081 Право / С. О. Прохоренко ; керівник роботи Пузирний В. Ф. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра трудового права, адміністративного права та процесу – Чернігів, 2020. – 92 с.Актуальність дослідження у тому, що необхідність правового регулювання відносин з приводу формування і використання інформації обмеженого доступу призвела до появи великої кількості правових актів у цій галузі, що регулюють, як правило, ті чи інші приватні питання, пов'язані з різними видами таємниць в самих різних сферах суспільних відносин. В Україні в даний момент діє більше 100 законів і понад 500 інших нормативних актів, що так чи інакше зачіпають проблему таємниць. У першому розділі розкрито класифікацію правового режиму доступу до таємної інформації, охарактеризовано нормативно-правове регулювання доступу до таємної інформації. Другий розділ присвячений виокремленню переліку відомостей з обмеженим доступом, проаналізовано осіб, які володіють доступом до таємної інформації, визначено порядок доступу до таємної інформації. У третьому розділі окреслено недоліки існуючої системи доступу до таємної інформації в Україні, досліджено ідеї щодо усунення недоліків системи доступу до таємної інформації, окреслено світовий досвід реформування системи доступу до таємної інформації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що: 1) висновки і пропозиції, сформульовані в роботі, можуть бути використані як для наукового аналізу стану правового регулювання відносин з приводу відомостей обмеженого доступу, так і при підготовці проектів нормативних актів у цій сфері (с. 79); 2) запропонована автором методика дозволяє проводити системний аналіз таємниць як правових інститутів, забезпечує виявлення прогалин у правовому регулюванні (с. 62); 3) конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства дозволять поліпшити ситуацію з правовим регулюванням різних видів відомостей обмеженого доступу: державної, комерційної та службової таємниць (с. 63). Основні положення і висновки магістерської роботи обговорювалися на науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку економіки, фінансів, обліку та права» (м. Полтава, 14 листопада 2019 року).
The relevance of the study is that the need for legal regulation of relations regarding the formation and use of limited access information has led to the emergence of a large number of legal acts in this area, regulating, as a rule, certain private issues related to various types of secrets in various spheres of public relations. In Ukraine at the moment there are more than 100 laws and more than 500 other regulations, one way or another affecting the problem of secrets. In the first section, the classification of the legal regime of access to secret information is disclosed, the regulatory and legal regulation of access to secret information is characterized. The second section is devoted to the all occasion of the list of information with limited access, analysed persons with access to classified information, determined the order of access to classified information. The third Chapter outlines the short comings of the existing system of access to secret information in Ukraine, examines the ideas to eliminate the short comings of the system of access to secret information, outlines the world experience of reforming the system of access to secret information. The scientific novelty of the work lies in the fact that: 1) the conclusions and proposals formulated in the work can be used both for scientific analysis of the state of legal regulation of relations concerning information of limited access, and in the preparation of draft regulation sin this area (р. 79); 2) the method proposed by the author allows for a systematic analysis of secrets as legal institutions, provides for the identification of gap sin legal regulation (р. 62); 3) specific proposals to improve the current legislation will improve the situation with the legal regulation of various types of information of limited access: state, commercial and official secrets (р. 63). The main provisions and conclusions of the work were discussed at the scientific and practical conference. The main results of the study are presented in 1 scientific paper.
10
Прохоренко, С. О. "Правове регулювання доступу до таємної інформації". Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20066.
Повний текст джерелаАнотація:
Прохоренко, С. О. Правове регулювання доступу до таємної інформації : магістерська робота : 081 Право / С. О. Прохоренко; керівник роботи Пузирний В. Ф. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра трудового права, адміністративного права та процесу. – Чернігів, 2019. – 92 с.Актуальність дослідження у тому, що необхідність правового регулювання відносин з приводу формування і використання інформації обмеженого доступу призвела до появи великої кількості правових актів у цій галузі, що регулюють, як правило, ті чи інші приватні питання, пов'язані з різними видами таємниць в самих різних сферах суспільних відносин. В Україні в даний момент діє більше 100 законів і понад 500 інших нормативних актів, що так чи інакше зачіпають проблему таємниць. У першому розділі розкрито класифікацію правового режиму доступу до таємної інформації, охарактеризовано нормативно-правове регулювання доступу до таємної інформації. Другий розділ присвячений виокремленню переліку відомостей з обмеженим доступом, проаналізовано осіб, які володіють доступом до таємної інформації, визначено порядок доступу до таємної інформації. У третьому розділі окреслено недоліки існуючої системи доступу до таємної інформації в Україні, досліджено ідеї щодо усунення недоліків системи доступу до таємної інформації, окреслено світовий досвід реформування системи доступу до таємної інформації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що: 1) висновки і пропозиції, сформульовані в роботі, можуть бути використані як для наукового аналізу стану правового регулювання відносин з приводу відомостей обмеженого доступу, так і при підготовці проектів нормативних актів у цій сфері (с. 79); 2) запропонована автором методика дозволяє проводити системний аналіз таємниць як правових інститутів, забезпечує виявлення прогалин у правовому регулюванні (с. 62); 3) конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства дозволять поліпшити ситуацію з правовим регулюванням різних видів відомостей обмеженого доступу: державної, комерційної та службової таємниць (с. 63). Основні положення і висновки магістерської роботи обговорювалися на науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку економіки, фінансів, обліку та права» (м. Полтава, 14 листопада 2019 року).
The relevance of the study is that the need for legal regulation of relations regarding the formation and use of limited access information has led to the emergence of a large number of legal acts in this area, regulating, as a rule, certain private issues related to various types of secrets in various spheres of public relations. In Ukraine at the moment there are more than 100 laws and more than 500 other regulations, one way or another affecting the problem of secrets. In the first section, the classification of the legal regime of access to secret information is disclosed, the regulatory and legal regulation of access to secret information is characterized. The second section is devoted to the all occasion of the list of information with limited access, analysed persons with access to classified information, determined the order of access to classified information. The third Chapter outlines the short comings of the existing system of access to secret information in Ukraine, examines the ideas to eliminate the short comings of the system of access to secret information, outlines the world experience of reforming the system of access to secret information. The scientific novelty of the work lies in the fact that: 1) the conclusions and proposals formulated in the work can be used both for scientific analysis of the state of legal regulation of relations concerning information of limited access, and in the preparation of draft regulation sin this area (р. 79); 2) the method proposed by the author allows for a systematic analysis of secrets as legal institutions, provides for the identification of gap sin legal regulation (р. 62); 3) specific proposals to improve the current legislation will improve the situation with the legal regulation of various types of information of limited access: state, commercial and official secrets (р. 63). The main provisions and conclusions of the work were discussed at the scientific and practical conference. The main results of the study are presented in 1 scientific paper.
Книги з теми "Несанкціонований доступ до інформації"
1
Мазур, М. В. Право на доступ до інформації з питань містобудування. Луганськ: СПД Рєзнік, 2010.
Знайти повний текст джерела
2
Legal leaks toolkit. Довідник для журналістів: як отримати доступ до урядової інформації. [Б. м.]: MEGA, 2011.
Знайти повний текст джерелаЧастини книг з теми "Несанкціонований доступ до інформації"
1
Сон, С. С. "Основоположні принципи та механізм реалізації права на доступ до публічної інформації". У ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОГО ТА ПРИВАТНОГО ПРАВА, 245–72. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-237-4-9.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Несанкціонований доступ до інформації"
1
Заярний, О. А. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА СПОЖИВАЧІВ НА ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА РИНКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ". У LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT PRACTICE: REGULARITIES AND DEVELOPMENT TRENDS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-92-1-55.
Повний текст джерела
2
Нестерова, Д. В. "Інфраструктура відкритих даних як інструмент забезпечення права особи на використання та доступ до публічної інформації у формі відкритих даних". У EUROPEAN POTENTIAL FOR THE DEVELOPMENT OF LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT PRACTICE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-040-7-44.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Несанкціонований доступ до інформації"
1
Дікунова, О. А. Діалогічна взаємодія бібліотечних фахівців та користувачів бібліотеки вищого навчального закладу як чинник підвищення якості освіти. Львівский національний університет імені І. Франка, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/908.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні засади взаємодії бібліотечних працівників (бібліотекарів, бібліографів) із користувачами бібліотек. Наголошено, що в сучасних умовах особливо важливу роль відіграє вміння бібліотекаря правильно спілкуватися з користувачем, аби повідомити чи полегшити йому доступ до необхідної інформації; рекомендовано проводити спеціальні тренінги для бібліотекарів з підвищення культури спілкування.