Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Непрямий метод.
Статті в журналах з теми "Непрямий метод"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Непрямий метод".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Мащенко В.А. "ФІЗИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПУАССОНА В’ЯЗКОПРУЖНИХ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 73–81. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-10.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проведено огляд основних методів (прямий і непрямий методи, метод скінченних елементів, ультразвуковий імерсійний метод) вимірювання комплексного коефіцієнта Пуассона в’язкопружних полімерних матеріалів. Особливу увагу сконцентровано на фізичних принципах поведінки об’єкта і системи вимірювань, реалізації процесу вимірювань для кожного методу, проаналізовано рівень його застосовності та інформативність. У розглянутих методах використовуються різні підходи до вимірювання первинних параметрів, що дає можливість проводити порівняльний аналіз отриманих значень дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та визначати їх достовірність. Проаналізовані джерела похибок при проведенні вимірювань кожним із методів, отриманні співвідношення для оцінки похибок, проведені розрахунки мінімальних та максимальних відносних похибок визначення дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та зроблений їх порівняльний аналіз. Вибір метода вимірювань, в значній мірі, залежить від частотного діапазону збудження деформацій, типу деформацій у зразку полімерного в’язкопружного матеріалу та орієнтовного значення коефіцієнта Пуассона матеріалу.
2
Шуляк, І. М. "КОМУНІКАТИВНІ РЕАКЦІЇ МОВЦЯ НА НЕПРЯМІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ У ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ)". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 354–60. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню реактивних комунікативних ходів спів- розмовників на непрямі мовленнєві акти мовців у діалогічному мовленні в англомовному художньому дискурсі. Уточнено поняття непрямого мов- леннєвого акту в сучасній антропозоорієнтованій комунікативно-дис- курсивній парадигмі дослідження лінгвальних категорій, Так, трактуємо непряме висловлення як одиницю з двома іллокутивними силами, в якій одна іллокутивна сила, що співвідноситься з буквальним змістом вислов- лення, протистоїть іншій, що зумовлює реалізацію комунікативної інтен- ції мовця. Непрямий мовленнєвий акт є мовленнєвим засобом ведення вербальної взаємодії, який націлений вести успішне чи неуспішне спіл- кування, досягаючи заздалегідь запланованої мети. Непряме висловлення мовця стає успішним у разі отримання очікуваної комунікативної реак- ції співрозмовника на почутий непрямий мовленнєвий акт, що означає й успішну актуалізацію комунікативної інтенції мовця за допомогою такого висловлення. Неуспішним непрямий мовленнєвий акт уважаємо тоді, коли реакція співрозмовника на непряме висловлення є відсутньою або неправильно протрактованою ним і коли комунікативна інтенція мовця не реалізована у комунікативній ситуації. Уведено поняття комунікатив- ної реакції мовця на вербальну дію співрозмовника як необхідного еле- мента аналізу комунікативного процесу з непрямим мовленнєвим актом. З’ясовано, що типи комунікативних реакцій співрозмовника на непрямий мовленнєвий акт мовця є вербальними й невербальними у діалогічному мовленні у романах Патріка Вайта. Характер реактивних комунікативних ходів співрозмовника на непряме висловлення варіюється від очікуваних до неочікуваних. Неочікувана, але кооперативна реакція персонажа на непряме висловлення зафіксована у ситуаціях вербальної взаємодії, що свідчить про намір персонажа співпрацювати у комунікативному плані, але неможливість через певні причини задовольнити бажання співроз- мовника. Виявлено неочікуваний характер реакції персонажа на непряме висловлення з метою припинення будь-якої кооперації під час спілку- вання. Кількість очікуваних вербальних комунікативних реакцій спів- розмовника на непрямий мовленнєвий акт є значно більшою за неочіку- вані комунікативні реакції у діалогічному мовленні. Обґрунтовано, що непрямі мовленнєві акти є релевантними й успішними висловленнями у діалогічному мовленні персонажів у романах Патріка Вайта, які реалізо- вують комунікативну інтенцію непрямим способом.
3
Удод, О. А., та Р. С. Костенко. "ПРЯМІ ТА НЕПРЯМІ РЕСТАВРАЦІЇ ЗУБІВ: КЛІНІЧНИЙ СТАН І ОЦІНКА". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 110, № 1 (27 травня 2021): 26–30. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-26-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Для відновлення зубів після ендодонтичного лікування застосовують пряму або непряму реставрацію, однак єдиних підходів не визначено. Мета. Клінічна оцінка прямих та непрямих відновлень зубів бічної групи після ендодонтичного лікування у різні терміни спостереження. Матеріали та методи. У проспективному рандомізованому дослідженні обстежено 79 осіб, в яких було відновлено 170 молярів з порожнинами 2 класу за Блеком після ендодонтичного лікування. У 38 пацієнтів 89 зубів (52,4 %) були відновлені прямим методом з фотокомпозита, у 41 пацієнта було проведено 81 непряме відновлення з керамічного матеріалу за цифровими технологіями. Стан реставрацій оцінювали через 6 та 12 місяців за клінічними критеріями. Результати дослідження. У термін 6 місяців за клінічними критеріями виявлено порушення у 6 прямих (6,7 %) та у 1 непрямій реставрації (1,2 %). Через 12 місяців серед прямих відновлень встановлено руйнування 2 з них (2,2 %), порушення анатомічної форми ‒ у 6 реставраціях (6,7 %), крайового прилягання ‒ у 5 (5,6 %), крайове забарвлення ‒ у 9 реставраціях (10,1 %), дефекти контактного пункту ‒ в 11 випадках (12,4 %). Зазначені порушення були у 13 відновленнях (14,6 %). У той же час, анатомічна форма та крайове прилягання були порушені лише в 1 непрямому відновленні (1,2 %), крайове забарвлення, як і дефекти контактного пункту, виявлено в 2 реставраціях (2,5 %). Загалом, з порушеннями було 2 непрямі реставрації (2,5 %). За підсумками двох обстежень з порушеннями виявлено 19 прямих відновлень (21,3 %) та 3 непрямі реставрації (3,7 %). Висновок. Бічні зуби після ендодонтичного лікування доцільно відновлювати керамічними матеріалами за непрямим методом.
4
Майорова, Т. В. "Інвестиційний податковий кредит як непрямий метод фінансування інноваційної діяльності". Економіка та держава, № 2 (2015): 31–34.
Знайти повний текст джерела
5
Лубенченко, О., Р. Костирко, С. Шульга та М. Василюк. "ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В НОВІТНІХ УМОВАХ ЇХ РЕФОРМУВАННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 167–77. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244919.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. На основі дослідження стану бухгалтерського обліку закладів охорони здоров’я визначено неузгодженості облікових політик підприємств — закладів охорони здоров’я із законодавчими і нормативними вимогами та передумови формування облікової політики медичних закладів у новітніх умовах їх реформування. Розглянуто особливості сплати податку на додану вартість медичними закладами. Обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення облікової політики обліку зобов’язань, у тому числі з податку на додану вартість. Надано сутнісну характеристику дефініції «пов’язана сторона» за стандартами бухгалтерського обліку і податковим законодавством, обліку операцій із пов’язаними особами і сформовано рекомендації щодо обліку з пов’язаними сторонами. Уточнено методичні положення щодо облікової політики доходів, запасів і витрат у частині класифікації та оцінки доходів від надання медичних послуг. Уточнено структуру звіту про управління, який мають складати суб’єкти господарювання, у тому числі медичні заклади; доведено, що на процес складання звіту впливають облікова інформація та судження менеджменту, які реалізуються через облікову політику. На основі аналізу методів побудови звіту про рух грошових коштів від операційної діяльності (прямий, непрямий метод) запропоновано медичним закладам використовувати непрямий метод як більш інформативний для користувачів фінансової звітності. Доведена необхідність формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності. Розроблено пропозиції щодо організації ефективної системи внутрішнього контролю медичних закладів і визначено основні напрями його організаційного забезпечення в контексті попередження ризикових подій. Розкрито порядок формування інформації для складання звітів з управління, про рух грошових коштів і звітності за сегментами, що в усіх своїх суттєвих аспектах виповідатиме обраній концептуальній основі фінансового звітування. Ключові слова: облікова політика, заклад охорони здоров’я, фінансова звітність. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 18.
6
Shekera, O. G., та V. I. Tkachenko. "Основи медичного сортування на догоспітальному етапі у разі виникнення надзвичайних ситуацій". Health of Society 10, № 5 (7 березня 2022): 135–40. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.5.2021.273.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Щороку в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій. На сході країни з 2014 р відбувається антитерористична операція. На сьогодні постає загроза війського вторгнення на територію України інших держав. Це підкреслює актуальність підготовки лікарів первинної медичної допомоги до сучасних вимог реагування, дій та медичного сортування на догоспітальному етапі. Мета – визначити і окреслити основи медичного сортування на догоспітальному етапі в умовах значних загроз військових дій та надзвичайних ситуацій в Україні. Матеріали та методи. З метою збору та аналізу інформації застосовували бібліосемантичний метод, метод експертних оцінок. Результати. На догоспітальному етапі медичне сортування проводиться з метою своєчасного надання медичної допомоги максимальній кількості постраждалих в обсязі, що забезпечує відновлення раптової втрати життєвих функцій та сприяє збереженню здоров'я постраждалих. Медичне сортування здійснюється медичними працівниками (лікарями, фельдшерами, медичними сестрами) за єдиними принципами щодо діагностики, лікування та прогнозу результатів лікування постраждалих та складється з двох етапів: перший етап медичного сортування – визначення належності кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії позначається сортувальним браслетом; другий етап медичного сортування – заповнення картки медичного сортування. Крім того, для кожного етапу визначені обсяги медичної допомоги, діагностики та лікування. На першому етапі медичного сортування, який триває не більше 60 секунд, базовий обсяг медичної допомоги: у дорослих перевіряють наявність дихання та, за потреби, відновлюють прохідність дихальних шляхів; визначають капілярний пульс; визначають стан свідомості; у дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів. Базовий обсяг медичної допомоги на другому етапі медичного сортування складається з: потрійний прийом Сафара; ручне очищення порожнини рота та гортані; очищення ротоглотки за допомогою аспіратора; прийом Хеймліка; введення повітроводу; ендотрахеальна інтубація; крікотомія (конікотомія); пункція крікотиреоїдної зв’язки; трахеостомія; здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»; інгаляція кисню; непрямий масаж серця; дефібриляція; зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної); застосування протишокового одягу; накладення шийного комірця; мобілізація переломів за допомогою шин; фіксація постраждалого на транспортній дошці; накладання бинтових пов'язок; підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні ін’єкції; внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів; катетеризація периферійних чи центральних вен; використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих та дітей; проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі; проведення місцевої анестезії; лікувальна блокада. Висновки. Враховуючі ситуацію сьогодення в Україні, суспільство та медичні працівники, у тому числі працівники екстреної та первинної медичної допомоги, повинні бути обізнані в основах медичного сортування та обсягах надання догоспітальної невідкладної/екстреної медичної допомоги.
7
Краснолобова Ірина Миколаївна. "ФОРМИ ТА МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ПРОТИДІЇ ГЕНДЕРНО-ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ". Актуальні Проблеми Державного Управління 1, № (59) (19 березня 2021): 213–20. http://dx.doi.org/10.34213/ap.21.01.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано основні концептуальні підходи до визначення форм і методів державного управління, їх класифікація. Визначено, що в системі протидії гендерно-зумовленому насильству використовують правові та організаційні форми державного управління. Доведено необхідність використання разом із прямими й непрямими методами впливу державного управління методи комунікативного менеджменту – переконання, заохочення та примусу. Виявлено, що українське законодавство з метою протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі посилює застосування адміністративних методів примусу, вводить притягнення до кримінальної відповідальності. Запропоновано вважати соціальне замовлення методом заохочення органами влади громадських організацій проводити заходи протидії всім видам насильства. Обґрунтовано, що специфіка зазначеної сфери обумовлює пріоритетність використання непрямих методів державного управління (інформування, профілактики) з метою запобігання гендерно-зумовленому насильству.
8
Zelinskaya, G. V., та E. A. Shelkovoy. "Ультразвукові та цитологічні характеристики радіойодчутливості метастазів папілярного раку щитоподібної залози". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 311–17. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.311.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета — дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик метастазів, виявлених у поопераційний період, залежно від їх йоднакопичувальної здатності. Матеріал і методи. Ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні дослідження проводили на групі метастазів папілярного раку щитоподібної залози, виявлених у поопераційний період (після тиреоїдектомії та радіойодтерапії): 30 радіойодчутливих метастазів і 65 радіойодрезистентних. Оцінювали такі ультразвукові характеристики, як локалізація метастазів, чи є вони множинними або поодинокими, ехогенність, ехоструктуру та наявність гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі даних метастазів, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну. Статистичний аналіз проводили за непараметричним критерієм Манна – Уїтні та методом χ2 у програмі Statistica 11.0. Результати. Проведені дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик поопераційних метастазів папілярних карцином щитоподібної залози не виявили значущої різниці між групами радіойодрезистентних і радіойодчутливих метастазів за такими ультразвуковими характеристиками, як ехогенність, ехоструктура та наявність гіперехогенних включень. Показано, що у випадках виявлення гіпоехогенних метастазіву латеральних лімфатичних колекторах імовірність радіойодрезистентності метастазів становить 93±2%. Ультразвукову ознаку кістозної дегенерації виявляли в 1,8 раза частіше в радіойодрезистентних метастазах порівняно з радіойодчутливими. Цитологічні дослідження демонструють фенотипову гетерогенность епітелію радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими та вірогідну різницю в експресії тиреоглобуліну й тиреоїдної пероксидази. Висновки. За даними ультразвукового дослідження не виявлено достовірних змін, які дозволили б проводити диференційну діагностику між радіойодрезистентними та радіойодчутливими метастазами папілярного раку щитоподібної залози. Визначено цитологічні ознаки радіойодрезистентних метастазів папілярного тиреоїдного раку, які дозволяють їх передопераційне прогнозування. Продемонстровано значущу редукцію експресії тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими, що є підставою передопераційного прогнозування радіойодрезистентності поопераційних метастазів папілярного тиреоїдного раку. Виявлені за даними ультразвукової діагностики метастатичні лимфатичні вузли шиї дозволяють проводити подальші імуноцитохімічні та цитологічні дослідження, що може підвищити ефективність діагностики метастазів високодиференційованого раку щитоподібної залози й полегшити вибір подальшого лікування.
9
Митошоп, Владислав Володимирович. "ПРЯМІ ТА НЕПРЯМІ СТРАТЕГІЇ ВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ Р. РЕЙГАНА". New Ukrainian Law, № 1 (31 березня 2022): 178–83. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню прямих та непрямих стратегій ведення екологічної політики Р. Рейгана, які були розраховані на реалізацію в довгостроковій перспективі з метою економічного розвитку країни. До того ж в статті розкривається вплив питань охорони навколишнього середовища на державну політику США, її взаємозвязок з соціальними, економічними, правовими та політичними процесами. Актуальність дослідження прямих та непрямих стратегій ведення екологічної політики Р. Рейгана та його адміністрації полягає в поглибленні теоретичних та практичних знань державного управління та ведення політики, зокрема і в сфері захисту навколишнього середовища. Знання, отримані в результаті вивчення державного управління та політики США як однієї з провідних країн світу, можуть бути застосовані в Україні з метою збалансування повноважень законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Досліджуючи прямі стратегії ведення екологічної політики Р. Рейгана, ми визначили, що, попри опозиційне ставлення чиновників до екологічного регулювання, вони посприяли закріпленню квазіконституційних змін, що відбулися в системі державного управління протягом 1970-х років. Це можна, ймовірно, пояснити не тільки вимогою населення щодо забезпечення безпечного для життя навколишнього середовища, а й більш прагматичним бажанням федеральної інституційної системи зберегти розширення повноважень, яке дозволяло їй більшою мірою впливати на внутрішні справи окремих штатів. У такому контексті американська система стримувань та противаг відображає здатність різних гілок влади збалансовувати одна одну. Саме складність реалізації прямих стратегій ведення екологічної політики зумовила паралельну роботу над непрямими підходами, а саме призначенням нових суддів, які підтримували погляди президента щодо необхідності економічного розвитку держави. Певною мірою саме непрямі стратегії екологічної політики Р. Рейгана виявились найбільш ефективними способами ведення екологічної політики, оскільки частина суддів, які були призначені за час його президенства, активно виступала проти розширення контролю за забрудненням навіть після завершення його каденції.
10
Martyniuk, Yu O. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТИПІВ СПРИЙНЯТТЯ СТИЛІВ МИСТЕЦТВА ТА АГРЕСІЇ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 15–19. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження особливостей взаємозв’язку агресивної поведінки та особливостей сприйняття художнього стилю мистецтва. Згідно з нашою гіпотезою люди з переважанням певної агресивної поведінки налаштовуються на певні моделі поведінкових реакцій, зображені у витворах мистецтва. Для нашого дослідження використано теоретичні (індукція, абстракція, узагальнення, систематизація) та емпіричні (метод психологічної діагностики та методи математичної обробки даних (описова статистика, кореляційний аналіз)) методи. Методика психологічної діагностики містила: авторську анкету «Художні уподобання», метод діагностики форм агресії А. Басса та Д. Арка, метод-тест «Руки» Е. Вагнера. У результаті дослідження виявлено, що існує взаємозв’язок між ренесансним типом сприйняття художнього стилю та непрямою агресією, а також залежність, яка пригнічує агресивні тенденції в поведінці. Слід зазначити, що виявлено зв’язок барокового типу сприйняття художнього стилю мистецтва з роздратуванням та афектацією. З’ясувалося, що існує взаємозв’язок між класичним типом сприйняття художнього стилю мистецтва та фізичною агресією, а також директивністю. Імпресіоністичний тип сприйняття художнього стилю мистецтва корелює з вербальною агресією та ексгібіціонізмом у вияві агресії. Зазначимо, що існує пряма кореляція між сюрреалістичним типом сприйняття художнього стилю мистецтва та підозрілістю та зворотна – із залежністю. Отримані дані вказують на те, що існує пряма кореляція між абстрактним типом сприйняття художнього стилю мистецтва та негативізмом, але, з іншого боку, виявлено зворотну кореляцію зі схильністю до агресивної поведінки загалом.
11
Босовський, Микола Васильович. "Історія теорії границь в шкільному курсі математики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 1, № 1 (16 листопада 2013): 31–36. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v1i1.155.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з тем, що вивчається в шкільному курсі математики є теорія границь. В даній статті робиться загальний огляд історії виникнення питань, пов’язаних з теорією границь, та висвітлення цього питання в шкільному курсі математики. Знання історичних відомостей, як відомо, піднімає пізнавальний інтерес учнів в процесі вивчення теми, активізує учнів і, врешті, сприяє покращенню результатів навчання.Історія цього питання поринає корінням в далеке минуле. Ще грецькі натурфілософи і математики починаючи з 7 ст. і аж до 3 ст. до н.е. підходять до ідеї нескінченності і потім до прийомів аналізу нескінченно малих, але це не одержує розвитку і інтерес до цих питань після спроб цілого ряду середньовічних учених відновляється лише в епоху Відродження в кінці 16 ст.Принципово новим кроком уперед з’явилося виникнення в натурфілософських школах 5ст. до н.е. ідеї нескінченності, яка у різних формах застосовується у математиці. На межі 5 і 4 ст. до н.е. Демокріт, виходячи з атомістичних уявлень, створює спосіб визначення об’ємів, що послужило першим варіантом методу неподільних, одного з вихідних пунктів числення нескінченно малих. Однак логічні труднощі, властиві поняттю нескінченності, що знайшли вираження в апоріях Зенона Елейского (5 ст. до н.е.), привели до висновку, що результати, отримані за допомогою методу неподільних, не можна вважати строго доведеними. Стандартним прийомом вимірювання різних площ, об’ємів, що не піддаються визначенню елементарними засобами, став метод вичерпування, що полягає в наближенні шуканої величини, знизу і зверху послідовностями відомих величин. Так, площа круга апроксимувалася послідовностями вписаних і описаних правильних многокутників з необмежено зростаючим числом необмежено зменшуваних сторін. Це дало поштовх у напрямку спроби розв’язувати задачу квадратури круга.З винаходом друкарства, підручники одержують більш широке поширення. Основними центрами теоретичної наукової думки стають університети. Прогрес алгебри як теоретичної дисципліни, а не тільки набору практичних правил для розв’язування задач, позначається в розумінні природи ірраціональних чисел, як відносин несумірних величин (Хома Брадвардін, 14 ст. і Н. Орем, 14 ст.) і особливо у введення дробових (Н. Орем), від’ємних і нульових (Н. Шюке, кін. 15 ст.) показників степенів. Тут же виникають перші, що випереджають наступну епоху ідеї про нескінченно великі і нескінченно малі величини. В Оксфордському і Паризькому університетах (Р. Суайнсхед, сер. 14 ст., Н. Орем і ін.) розвиваються перші елементи теорії зміни величин, як функцій часу і їх графічне уявлення, вперше об’єктом вивчення стає нерівномірний рух і вводяться поняття миттєвої швидкості і прискорення.Однак, щоб охопити кількісні відносини в процесі їхньої зміни, потрібно було самі залежності між величинами зробити самостійним предметом вивчення. Тому на перший план висувається поняття функції, що грає надалі таку ж роль основного і самостійного предмета вивчення, як раніше поняття чи величини числа. Вивчення змінних величин і функціональних залежностей приводить до основних понять математичного аналізу: ідею нескінченного у явному вигляді, до понять границі, похідної, диференціала й інтеграла. Створюється аналіз нескінченно малих, у першу чергу у виді диференціального числення й інтегрального числення. Основні закони механіки і фізики записуються у формі диференціальних рівнянь, і задача інтегрування цих рівнянь висувається, як одна з актуальних задач математики.Створення нової математики змінних величин у 17 ст. було справою учених передових країн Західної Європи, причому найбільше І. Ньютона і Г. Лейбніца. У 18 ст. одним з основних центрів наукових математичних досліджень стає також Петербурзька академія наук, де працює ряд найбільших математиків того часу іноземного походження (Л. Ейлер, Д. Бернуллі) і поступово складається російська математична школа, що блискуче розгорнула свої дослідження в 19 ст.Іншим джерелом аналізу нескінченно малих є розвинутий І. Кеплером (1615) і Б. Кавальєрі (1635) метод неподільних, застосований ними до визначення об’ємів тіл обертання і ряду інших задач. У цьому методі принципова новизна основних понять аналізу нескінченно малих подається у містичній формі протиріччя (між об’ємом тіла і сукупністю, що не мають об’єму плоских перерізів, за допомогою яких цей об’єм повинен бути визначений). В зв’язку з цим протиріччям прийоми І. Кеплера і Б. Кавальєрі зазнавали критики з боку П. Гульдена (1635–41). Однак вільне вживання нескінченне малих здобуває остаточну перемогу в роботах по визначенню площ (“квадратур”) П. Ферма, Б. Паскаля і Дж. Валліса. Так, у геометричній формі були створені початки диференціального і інтегрального числення.Слід зазначити, що автори 17 ст. мали досить ясні уявлення про поняття границі послідовності і збіжності ряду, вважали потрібним доводити збіжність уживаних ними рядів.До останньої третини 17 ст. відноситься відкриття диференціального і інтегрального числення у повному змісті слова. У відношенні публікації пріоритет цього відкриття належить Г. Лейбніцу, що дав розгорнутий виклад основних ідей нового числення в статтях, опублікованих у 1682–86 рр. У відношенні ж часу фактичного одержання основних результатів маються всі підстави вважати пріоритет належить І. Ньютонові, який до основних ідей диференціального та інтегрального числення прийшов протягом 1665–66 рр. “Аналіз за допомогою рівнянь з нескінченним числом членів” І. Ньютона в 1669 був переданий ним у рукописі І. Барроу і Дж. Кололінзу й одержав широку популярність серед англійських математиків. “Метод флюксій” – твір, у якому І. Ньютон дав систематичний виклад своєї теорії, – був написаний у 1670–71 рр. (виданий у 1736 р.). Г. Лейбніц ж почав свої дослідження з аналізу нескінченно малих лише в 1673 р. І. Ньютон і Г. Лейбніц вперше в загальному вигляді розглянули основні для нового числення операції диференціювання та інтегрування функцій, встановили зв’язок між цими операціями (формула Ньютона–Лейбніца) і розробили для них загальний однаковий алгоритм. Наукові підходи в І. Ньютона і Г. Лейбніца різні. Для І. Ньютона вихідними поняттями є поняття “флюєнти” (змінної величини) і “флюксій” (швидкості її зміни). Прямій задачі перебування флюксій і співвідношень між флюксіями по заданим флюєнтам (диференціювання і складання диференціальних рівнянь) І. Ньютон протиставляв обернену задачу перебування флюєнт по заданих співвідношеннях між флюксіями, тобто відразу загальну задачу інтегрування диференціальних рівнянь; задача відшукання первісної з’являється тут як окремий випадок інтегрування звичайного диференціального рівняння. Разом з тим ні метод границь і флюксій Ньютона, ні диференціальне числення Лейбніца не знаходили одностайного визнання. Тому математики знову звернулися до дослідження фундаментальних понять і принципів аналізу.У відповідності зі своїм трактуванням процесу прямування до границі, Ейлер вважає нескінченно малу величину рівною нулю. Він відкидає «особливу категорію нескінченно малих величин, що нібито не повністю зникають, але зберігають деяку кількість, що, однак, менше, ніж усяке що може бути заданим» [1], тому що відкидання доданків такого роду порушувало зроблену точність аналізу. Незабаром після виходу «Диференціального числення» Ейлера, Даламбер виступив із пропозицією заснувати аналіз на поняттях границі і похідної, не вживаючи цього останнього терміна. Свої погляди Даламбер розглядав як розвиток ідей числення флюксій Ньютона, але він вніс нове, звільнивши їх від механічних чи квазімеханічних уявлень. Це було пов’язано, як із загальними тенденціями розвитку аналізу на материку Європи, так і з класифікацією наук, прийнятої Даламбером: він виходив з того положення, що достовірним пізнанням ми володіємо лише в області абстрактних понять і чим більше дослідних елементів входить у яку-небудь науку, тим більш складні її поняття.В першому розділі книги «Елементарного викладу початків вищих числень» Сімон Люільє розвиває метод границь. До двох теорем про границі, наведених Даламбером, Люільє додає теорему про границю відношення двох змінних величин і уперше вводить знак границі у вигляді lim; уперше ж похідна якої-небудь функції у Люільє «диференціальне відношення» (rapport differentiel) – позначається lim і символ розглядається як єдине ціле, а не дріб. Терміном «нескінченно мала величина» Люільє не користується, зберігаючи його для позначення актуально нескінченно малих; немає в нього і поняття про диференціал.У Росії пропагандистом методу границь виступив С.Е. Гур’єв. Головна праця Гур’єва «Досвід про удосконалення елементів геометрії» (1798 р.) була присвячена питанням обґрунтування і викладання математики. Центральне місце в «Досвіді» займає систематичний додаток методу границь у шкільному курсі геометрії.Даламберу і його послідовникам належить заслуга подальшої розробки теорії про граничні переходи в рамках чистого аналізу. Але в тій конкретній формі, що метод границь набув у теперішній час, він ще не мав строгості так, як числення нескінченно малих. Визначення границі монотонних змінних, було недостатньо. Арсенал понять і загальних теорем методу границь залишався дуже невеликий, і його ледь вистачало тільки для пере доведення уже відомих тверджень. Нові широкі перспективи відкрилися, коли Больцано і Коші установили основний критерій збіжності послідовності і застосували його: перший – при дослідженні властивостей неперервних функцій, а другий – при побудові теорії рядів, що збігаються, і в доведенні теореми про існування інтеграла.Але самим уразливим пунктом теорії границь другої половини XVIII в. було відмовлення від вживання алгоритму нескінченно малих Лейбніца. Це відзначив ще Карно у творі, представленому на конкурс Берлінської академії 1786 р., і ту ж думку він підкреслював у своїх «Міркуваннях».З початку 60-х років реформа шкільної програми з математики стає предметом постійної уваги і обговорення.У теперішній час початки математичного аналізу є невід’ємним складовим курсу алгебри старшої школи. В умовах диференційного навчання виділені загальноосвітні та спеціальні обсяги елементів математичного аналізу, що вивчаються в загальноосвітніх та вищих школах і класах з поглибленим вивченням математики. Елементи теорії границь, вивчаються у спеціалізованих математичних школах, ліцеях і гімназіях.У загальноосвітній школі цей матеріал не передбачений для вивчення всіма учнями. У сучасних підручниках для старшої школи питання історії теорії границь висвітлено дуже стисло. На нашу думку, більш детальне ознайомлення учнів з цим питанням розкриє перед учнями складний, непрямий шлях розвитку наукової думки, ознайомлення учнів з історією наукових питань потрібно робити більш детально, ніж запропоновано у підручнику. Розкриття протиріч між різними науковими школами, вченими пожвавить навчальний процес, розкриє перед учнями непрямий і суперечливий шлях становлення сучасних наукових знань.
12
Buldygina, Yu V., G. V. Zelinskaya, S. L. Shlyakhtich та Yu M. Tarashchenko. "Ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози за хвороби Грейвса". Endokrynologia 25, № 2 (30 червня 2020): 101–9. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-2.101.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета — дослідити ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) за хвороби Грейвса. Матеріал і методи. Клінічні, лабораторні, ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні дослідження проведено в 59 пацієнтів із вузлами в ЩЗ на тлі хвороби Грейвса. Оцінювали такі клінічні параметри, як вік хворих на момент дебюту хвороби Грейвса, тривалість хвороби, а також лабораторні показники — рівні тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та антитіл до рецептора ТТГ; ультразвукові характеристики — об’єм ЩЗ, кількість вузлових утворень, ехогенність, ехоструктуру, наявність кістозних змін і гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі вузлів ЩЗ, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну та цитокератину‑17. Цитохімічні дослідження проводили на нефіксованих пунктатах. Статистичний аналіз виконано за t-критерієм Стьюдента, розрахунки — у програмі Statistica 10.0. Результати. За даними клінічного дослідження пацієнти з вузлами в ЩЗ мали вірогідно більший вік на час дебюту хвороби Грейвса, ніж пацієнти з дифузно зміненою залозою без вузлових утворень (р<0,05). Наявність вузлів не була пов’язаною з такими показниками, як тривалість хвороби, рівні ТТГ та антитіл до рецептора ТТГ. У більшості пацієнтів виявлено багатовузловий зоб (88,1%). За даними ультразвукового дослідження всі вузли мали чіткі межі з рівним контуром, більшість — ізоехогенну структуру (87,5%) і кістозні зміни (67,8%). За результатами цитологічного дослідження вузловий зоб (BSRTC‑2) виявле- но в 15 випадках (25,42%), аденоматозний вузловий зоб (BSRTC‑2) — у 32 (54,24%), вузловий зоб із Б-клітин (BSRTC‑2) — у 4 (6,78%); 6 випадків (10,17%) були малоінформативними (BSRTC‑1), в 1 випадку (1,69%) встановлено папілярну карциному та ще в 1 (1,69%) — підозру на малігнізацію. Імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження продемонстрували високу активність тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах вузлових та аденоматозних зобів. Водночас у пунктатах папілярних карцином ЩЗ тиреоїдну пероксидазу виявлено лише у 18-22% епітеліоцитів, тиреоглобулін — у 69-70% тиреоцитів, цитокератин‑17 — у 4,7% клітин, що дозволило встановити цитологічний діагноз. Висновки. Вузлові утворення ЩЗ на тлі хвороби Грейвсачастіше виявляються у хворих старшого віку на момент дебюту хвороби Грейвса. Серед пацієнтів із хворобою Грейвса кількість хворих із багатовузловим зобом перевищує кількість осіб із поодинокими вузлами в ЩЗ (88,1% проти 11,9%), а переважаючими ехографічними характеристиками останніх є чіткі межі, рівний контур і кістозні зміни. Цитологічні дослідження дозволили встановити більшу частоту випадків аденоматозного вузлового зоба (BSRTC‑2) за хвороби Грейвса. Папілярну карциному за результатами цитологічних досліджень пунктатів встановлено в 1 випадку, підозру на малігнізацію також в 1 випадку. Встановленню цитологічного діагнозу папілярної карциноми за відсутності чітких цитологічних ознак малігнізації сприяє виявлення високого вмісту цитокератин‑17-позитивних клітин і низького вмісту в пунктатах ЩЗ тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну.
13
Vastyanov, R. S., O. V. Chekhlova та M. V. Chekhlov. "НЕПРЯМА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ МІКРОАНГІОПАТІЇ – ВІД ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ДО КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (30 квітня 2020): 64–72. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11058.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Непряму реваскуляризацію при діабетичній мікроангіопатії розглядають як перспективний напрямок лікування та профілактики ускладнень цукрового діабету, проте теоретичне підґрунтя цього підходу недостатньо опрацьовано.
Мета дослідження – оцінити ефективність комбінованої непрямої реваскуляризації в щурів з мікроангіопатією кінцівок на тлі експериментального стрептозотоцинового діабету.
Методи дослідження. Дослідження було виконано за умов хронічного експерименту на 100 щурах лінії Вістар масою 180–250 г. Після введення стрептозотоцину з експерименту виключали тварин з підвищеною резистентністю до панкреатотропної токсичної дії за критерієм відсутності гіперглікемії, після чого впродовж 6-ти тижнів виводили по 2 тварини для виконання морфологічних досліджень. На 7-му тижні з експерименту вивели ще 10 щурів для оцінки ефективності експериментальної моделі. З решти тварин (n=60) сформували три експериментальні групи: 1-ша (контрольна) – щури зі стрептозотоциніндукованою ангіопатією без лікування (n=10); 2-га – щури зі стрептозотоциніндукованою ангіопатією, яким з лікувальною метою вводили пентоксифілін (100 мг/кг внутрішньочеревно щоденно протягом 10-ти днів) (n=25); 3-тя – щури зі стрептозотоциніндукованою ангіопатією, яким з лікувальною метою сумісно вводили плазму, збагачену тромбоцитами (в праву задню кінцівку, одноразово, обʼємом 0,2 мл, лінійно, ретроградно, з двох точок), та пентоксифілін (100 мг/кг внутрішньочеревно щоденно протягом 10-ти днів) (n=25). Через 4 тижні після початку експериментальної терапії з експерименту виводили по 5 тварин. Загальна його тривалість становила 110 днів.
Результати й обговорення. При експериментальному стрептозотоциновому діабеті на 8-му тижні у тварин розвинулася мікроангіопатія кінцівок. Ізольоване введення пентоксифіліну за реваскуляризуючою активністю поступалося комбінованій терапії. Комбінована терапія із застосуванням пентоксифіліну та плазмофіліну призвела до зменшення периваскулярного набряку і збільшення ефективного васкулярного обʼєму переважно за рахунок зниження інтенсивності запальних проявів.
Висновок. Обговорюється питання щодо доцільності клінічного використання при лікуванні проявів діабетичної мікроангіопатії комбінації пентоксифіліну та плазми, збагаченої тромбоцитами, як засобу непрямої реваскуляризації.
14
Футуйма, Ю. М., А. Д. Беденюк та І. Я. Кульбаба. "ЗНАЧЕННЯ ПЕРФУЗІЙНОГО ІНДЕКСУ ДЛЯ ШВИДКОЇ ДІАГНОСТИКИ РІЗНИХ ФОРМ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ В ВИБОРІ АДЕКВАТНОЇ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТАКТИКИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 168–73. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12220.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлено особливості стану об’ємного периферійного капілярного кровотоку при нейропатичній, нейроішемічній та ішемічній формах синдрому діабетичної стопи, що визначається методом фотоплетизмографії під час виконання пульсоксиметрії та можливості їх використання для швидкої діагностики вказаних форм разом із загальноприйнятними методиками.
Мета – вивчити особливості показників перфузійного індексу фотоплетизмографічним методом за допомогою пульсоксиметра на периферії нижніх кінцівок у хворих із різними формами синдрому діабетичної стопи з метою подальшого їх діагностичного застосування в медичній практиці.
Матеріал і методи. Проаналізовано результати дослідження 89 осіб, в тому числі 15 осіб, які склали контрольну групу, й 74 пацієнти, які мали різні форми СДС з гнійно-некротичними ускладненнями з боку нижніх кінцівок, що відповідають ІІІ–V ступеням ураження за Meggit-Wagner. Невропатичну форму діагностовано у 38 (51,4 %), невроішемічну – у 30 (40,5 %), ішемічну – у 6 (8,1 %) пацієнтів. Оцінку статусу артеріальної крові на нижніх кінцівках визначали за допомогою пульсоксиметрії неінвазивним фотоплезматичним методом за допомогою приладу RocSea.
Результати. Методика дослідження, апробована нами в даній роботі, дозволяє застосування поширеного останнім часом та легкодоступного методу визначення показників ПІ для швидкої диференційної діагностики хворих із різними формами ускладненого синдрому діабетичної стопи при цукровому діабеті 2-го типу та в подальшому впровадження його в практичну діяльність, що дасть можливість вибрати той чи інший патогенетичний підхід до вибору тактики подальшого хірургічного та медикаментного лікування.
Висновки. Пульсоксиметрія є простим, доступним та найдешевшим методом швидкої діагностики порушень периферійного кровообігу при різних формах СДС, які непрямим способом відображають стан периферійного кровообігу в ділянці стопи та можуть бути використані для швидкої об’єктивності подальшого вибору тактики лікування кожного пацієнта зокрема, а також як метод моніторингу ефективності патогенетичного підходу до хірургічної та медикаментної корекції ускладнень синдрому діабетичної стопи на етапах лікування.
15
Лисенко, В. "Непрямі методи оподаткування". Вісник прокуратури, № 9 (2003): 71–81.
Знайти повний текст джерела
16
Савицький, Артем Йосипович. "Методи колаборативної фільтрації для непрямих рейтингів". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 25 (16 жовтня 2014): 59–64. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.25.2014.39186.
Повний текст джерела
17
Шевченко, Л. В. "ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЦІ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 9–16. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено цілі й принципи регулювання прямих і портфельних іноземних інвестицій. За допомогою системного аналізу визначено хибні напрями спрямування іноземних інвестиційних коштів у сфери та галузі економіки України. Конкретизовано проблеми законодавства стосовно прямих та портфельних інвестицій. Проаналізовано результативність прямих та непрямих методів економічного регулювання пропозиції грошей в економіці й як це опосередковано впливає на зростання темпів іноземних інвестицій в економіку країни. Запропоновано заходи щодо вдосконалення непрямих методів економічного управління іноземними інвестиціями та податкової системи. Конкретизовано використання видів податкових пільг. Запропоновано надання переваги прискореній амортизації та наданню податкових кредитів серед інших податкових методів стимулювання прямих і портфельних іноземних інвестицій.
18
Штокайло, К. Б., Д. С. Шах, І. Д. Круз, М. А. Андрейчин, М. І. Шкільна, О. Л. Івахів та М. М. Корда. "СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ХВОРИХ НА ЛОКАЛІЗОВАНУ СКЛЕРОДЕРМІЮ". Інфекційні хвороби, № 3 (29 листопада 2021): 33–42. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12490.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – встановити частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до Borrelia burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Bartonella henselae та B. quintana у сироватці крові хворих на локалізовану склеродермію.
Пацієнти і методи. Під спостереженням було 78 хворих із локалізованою склеродермією, віком від 18 до 74 років, які протягом 2015-2021 рр. лікувались амбулаторно і стаціонарно в КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Чоловіків було 17 (21,8 %), жінок – 61 (78,2 %).
Для виявлення специфічних IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. (збудників Лайм-бореліозу) у сироватці крові використали двохетапний метод (ІФА та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати аналізували відповідно до рекомендацій виробника. Антитіла IgM і IgG до B. miyamotoi (одного зі збудників кліщових поворотних гарячок) визначали в сироватці крові методом імуноблоту в лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США).
Специфічні антитіла IgG до Bartonella henselae та Bartonella quintana (збудників бартонельозу) визначали у сироватці крові пацієнтів за допомогою методу мультиплексної непрямої імунофлуоресценції, застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)», компанії Euroimmun AG (Німеччина), із використанням технології «Біочіп», які містили мічені флуоресцеїном антигени вказаних видів бартонел.
Результати досліджень та їх обговорення. Позитивні або проміжні результати пошуку специфічних IgM і/чи IgG до комплексу B. burgdorferi s. l. (хоча б одного класу антитіл) за допомогою ІФА отримано в 29 (37,2 %) із 78 пацієнтів з локалізованою склеродермією. Підтвердити отримані дані методом імуноблоту вдалося у 25 (86,2 %) хворих. Антитіла лише класу IgM одночасно до B. burgdorferi s. l. та B. miyamotoi методом імуноблоту діагностовано у 4 (11,1 %), IgG у – у 5 (13,9 %) із 36 пацієнтів із локалізованою склеродермією.
За допомогою методу непрямої імунофлуоресценції специфічні антитіла класу G лише до B. henselae виявлено в сироватці крові 4 (15,3 %) із 26 пацієнтів із локалізованою склеродермією.
Серологічну діагностику кліщових поворотних гарячок і бартонельозу (наявних або перенесених у минулому) в пацієнтів із локалізованою склеродермією, мешканців Тернопільської області, проведено вперше.
Висновки. Застосування двохетапного методу серологічної діагностики ЛБ (ELISA та імуноблот) дозволило виявити антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. у 32,1 % хворих із локалізованою склеродермією. Встановлено причетність B. miyamotoi до клінічних проявів локалізованої склеродермії у 13,9 % пацієнтів шляхом виявлення у них антитіл IgG одночасно до B. miyamotoi та B. burgdorferi s. l. методом імуноблоту. Специфічні антитіла IgG лише до B. henselae діагностовано в сироватці крові 15,3 % пацієнтів із локалізованою склеродермією.
19
Кушнеренко, В. Г., та Ю. С. Котовська. "Зелені насадження як спосіб зменшення теплового стресу у великої рогатої худоби в умовах змін клімату". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.
20
Костенко, Роман, та Александр Удод. "ЛАБОРАТОРНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ КРАЕВОГО ПРИЛЕГАНИЯ РЕСТАВРАЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ В ПРЯМЫХ И КОСВЕННЫХ ОБНОВЛЕНИЯХ". SWorldJournal, № 06-07 (30 грудня 2018): 34–39. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-07-147.
Повний текст джерелаАнотація:
Порушення крайового прилягання матеріалу у відновленнях зубів зустрічаються достатньо часто. Метою дослідження був порівняльний аналіз стану крайового прилягання за мікропроникністю у прямих та непрямих відновленнях бічних зубів після ендодонтичного ліку
21
Костенко, Роман, та Александр Удод. "ЛАБОРАТОРНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ КРАЕВОГО ПРИЛЕГАНИЯ РЕСТАВРАЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ В ПРЯМЫХ И КОСВЕННЫХ ОБНОВЛЕНИЯХ". SWorldJournal, № 06-07 (30 грудня 2018): 34–39. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-07-147.
Повний текст джерелаАнотація:
Порушення крайового прилягання матеріалу у відновленнях зубів зустрічаються достатньо часто. Метою дослідження був порівняльний аналіз стану крайового прилягання за мікропроникністю у прямих та непрямих відновленнях бічних зубів після ендодонтичного ліку
22
ТАРАСУН, Валентина. "Стандартизація як механізм управління процесом розвитку і навчання дітей з аутизмом". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 1 (14 квітня 2020): 161–74. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.1.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюються стан дослідження дискусійної проблеми стандартизації процесу навчання і розвитку дітей з аутизмом. Мета статті полягає у висвітлені можливих шляхів впровадження уніфікації як методу стандартизації процесу розвитку і навчання дітей з аутизмом. Під уніфікацією ми розуміємо ефективний метод скорочення зайвого різноманіття спеціальних методів, технік, методик, прийомів, завдань для приведення корекційно-розвиткового процесу на певних його етапах до єдиної системи і однотипності. Однією з визначальних причин звернення до методу уніфікації є превалентність – невпинно зростаючий показник загальної кількості розладів аутизму за певний період часу. Як наслідок, аутологу все складніше здійснювати корекцію розвитку дітей виключно індивідуально чи з малочисельними групами. Ця обставина вимагає знаходження шляхів стандартизації такої допомоги за рахунок впровадження уніфікації із застосуванням методу стратифікації, тобто розшарування симптомів. Перший шлях, який пропонують психологи і нейропсихологи, спрямований на розширення діагностики спектра аутичних порушень у дітей з виділенням трьох його форм. Другий шлях досягнення стратифікації пропонується здійснити на початковому етапі корекційно-розвиткової роботи з урахуванням результатів досліджень в галузі нейронаук про непряме стимулювання функцій кіркових і підкіркових структур мозку дитини. Упровадження уніфікованого підходу створить умови для орієнтації процесу розвитку і навчання дітей з аутизмом на спільність вимог до змісту, який може бути представлений в освітніх стандартах.
23
Didenko, V. I. "современные Методы определения фиброза печени". GASTROENTEROLOGY, № 2.48 (1 лютого 2013): 28–35. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.2.48.2013.86150.
Повний текст джерелаАнотація:
Фиброз печени — ключевое звено в развитии патологического процесса в ткани печени, и степень фиброза является достаточно чувствительным неспецифическим маркером патологических изменений в печени под воздействием различных этиологических факторов. Различают инвазивные, малоинвазивные и неинвазивные методы определения фиброза печени. К инвазивным методам относится пункционная трепанобиопсия — золотой стандарт. К малоинвазивным методам — прямые и непрямые маркеры фиброза. К неинвазивным методам — эластография и эластометрия. В современной гепатологии используются все перечисленные методы.
24
Шебанова, Віталія, та Тетяна Яблонська. "БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД У ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМНОЇ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ". Psychology of Personality 10, № 1 (20 лютого 2020): 215–27. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.215-227.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз застосування біографічного методу у дослідженні формування проблемної харчової поведінки.
Дослідження здійснювалося за допомогою методики тематичного ретроспективного аналізу МТРА-їжа, що є варіантом біографічного методу (Шебанова, 2016). Дані було опрацьовано за допомогою контент-аналізу, застосовувався φ-критерій Фішера для порівняння відмінностей між групами досліджуваних.
Підтверджено ефективність біографічного методу в дослідженні проблемної харчової поведінки. В результаті дослідження уточнено особливості становлення харчової поведінки та її розладів. З’ясовано, що різноманітні форми харчового насильства, прямі й непрямі способи примусу до харчової активності або її блокування проявляються в ігноруванні дорослими смакових уподобань дитини, її бажання та готовності приймати їжу. Встановлено, що найчастіше батьки застосовували маніпулятивні техніки для впливу на харчову поведінку дітей (заохочення, спонукання, обіцянки винагороди, схвалення, визнання, застереження, переключення уваги), прямі засоби впливу – прийоми примусу (заборона, обмеження, відторгнення, деструктивна критика, залякування, позбавлення різноманітних форм задоволення). Статистично підтверджено, що застосування батьками засобів маніпуляції та/або прямого примусу щодо дитини в ситуації приймання їжі зумовлює формування патологічних процесів тілесності, специфічних настанов і психологічних механізмів, які є предумовою харчових розладів
25
Гуменна, Р. О., М. І. Шкільна, О. Л. Івахів, І. С. Іщук, Н. Ю. Вишневська, М. М. Корда та І. М. Кліщ. "ВИЯВЛЕННЯ СЕРОЛОГІЧНИХ МАРКЕРІВ ЗБУДНИКІВ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 74–80. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12802.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Мета – з’ясувати спектр серологічних маркерів збудників інфекційних хвороб у пацієнтів із ураженням ССС, використавши імуноферментний аналіз (ІФА) та метод мультиплексної НІФ у модифікації БІОЧИП.
Матеріал і методи. Обстежено 69 пацієнтів із ураженням серцево-судинної системи віком від 18 до 69 років, які лікувалися амбулаторно і стаціонарно в ТОР КНП «Тернопільська університетська лікарня» з приводу патології ССС. Чоловіків було 41 (59,4 %), жінок – 28 (40,6 %).
Для етіологічного розшифрування ЛБ застосували метод ІФА. Визначали антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi sensu lato (s. l.) у сироватках крові методом ELISA з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували згідно з рекомендаціями виробника.
У 20 пацієнтів із 69 обстежених використавши метод мультиплексної НІФ виявляли специфічні антитіла класів IgM та IgG до 16 збудників інфекційних хвороб, які можуть бути причиною захворювань ССС. Застосовували тест-системи «Mosaic: Міокардитичний профіль 1 (IgM/IgG)», EUROIMMUN, Німеччина, які містили мічені флуоресцеїном антигени збудників таких інфекційних хвороб: епідемічний паротит, грип, парагрип, мікоплазмова, цитомегаловірусна, Коксакі та ентеровірусна інфекції, ЛБ і хламідіоз. Цей метод діагностики у пацієнтів з ураженням ССС у Тернополі застосований вперше.
Результати визначення антитіл до збудників зазначених вище інфекційних хвороб оцінювали в полі зору флуоресцентного мікроскопа (Olympus IX70, ок ×10, об ×20;40) за яскраво-зеленим світінням імунного комплексу антиген-антитіло, міченого флуоресцеїном, яке було специфічним для кожного із вказаних збудників.
Результати. При аналізі результатів серологічного дослідження сироваток крові пацієнтів із ураженням ССС за допомогою ІФА на виявлення специфічних антитіл класів IgM та IgG до комплексу B. burgdorferi s. l. встановлено, що позитивні і проміжні результати наявності антитіл хоча б одного класу були у 34 (49,3 %) осіб із 69 обстежених. Одночасно специфічні антитіла обох класів (результати позитивний/позитивний і проміжний/проміжний) знаходили у сироватках крові 36 (52,2 %) осіб.
Загалом позитивні результати наявності антитіл класу IgM до борелій отримано у 17 (24,6 %) пацієнтів, проміжні – у 6 (8,7 %), негативні – у 46 (66,7 %). Водночас позитивні результати виявлення специфічних антитіл класу IgG були у 19 (27,5 %) осіб, проміжні – у 5 (7,2 %), негативні – у 45 (65,3 %).
Методом мультиплексної НІФ у 10 пацієнтів визначали специфічні антитіла класу IgМ та у 10 – класу IgG до 16 збудників інфекційних хвороб, які здебільшого можуть уражати ССС. Проведений аналіз отриманих результатів виявив таке: специфічні антитіла класу IgM знайдено лише до 6 із 16 зазначених вище збудників інфекційних хвороб.
Висновок. Метод мультиплексної непрямої імунофлуоресценції з використанням технології БІОЧИП є високоінформативним, оскільки в осіб із серцево-судинними захворюваннями дозволив одночасно виявити специфічні IgG до 16 збудників інфекційних хвороб, а специфічні IgM – до 6, здебільшого у різних поєднаннях.
У хворих із ураженням серцево-судинної системи застосування реакції мультиплексної НІФ доповнило результати ІФА – традиційного методу серологічної діагностики Лайм-бореліозу, дозволивши одночасно визначати у них антитіла до борелій трьох генотипів комплексу B. burgdorferi s. l. (B. burgdorferi s. s., B. afzelii, B.garinii).
26
БЕРЕЖНА, Маргарита. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ ҐРЕЙС ОҐУСТІН У ФІЛЬМІ ДЖ. КЕМЕРОНА «АВАТАР»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність і новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального і статистичного аналізів. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є такі: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; її підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики зі значенням позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю в спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем і Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована застосуванням кооперативного й конфронтативного комунікативних стилів; використанням лексем з позитивним і негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – утілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивно маркованої оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ й апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс уважає своєю сім’єю.
27
Bondar, M. V., I. A. Beshlei, D. B. Arieshnikov, O. V. Kravchenko та I. M. Tsvyk. "До питання запобігання виникненню набутих тромбофілій у процесі проведення антикоагулянтної терапії". EMERGENCY MEDICINE, № 1.64 (15 березня 2015): 99–105. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79590.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені сучасні уявлення про механізми гемостазу, згортання крові та фібринолізу; описані відомі на сьогодні вроджені та набуті тромбофілії, механізм дії прямих і непрямих антикоагулянтів; обґрунтовано доцільність використання Пентосану полісульфату з метою профілактики артеріальних, венозних тромбозів, набутої тромбофілії; наведений невеликий власний досвід застосування Пентосану полісульфату для профілактики тромботичних післяопераційних ускладнень в абдомінальній хірургії.
28
Smirnova, Olga Valentinovna, Vladislav Vladimirovich Tsukanov, Nadezhda Mitrofanovna Titova та Boris Gennadievich Gubanov. "ПАРАМЕТРЫ КЛЕТОЧНОГО ЗВЕНА ИММУНИТЕТА У БОЛЬНЫХ МЕХАНИЧЕСКОЙ ЖЕЛТУХОЙ ЗЛОКАЧЕСТВЕННОГО ГЕНЕЗА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УРОВНЯ БИЛИРУБИНА". V Mire Nauchnykh Otkrytii 9, № 2 (29 травня 2017): 10. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2017-2-10-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Изучить особенности клеточного звена иммунитета у больных механической желтухой (МЖ) злокачественного генеза в зависимости от уровня билирубина.Материалы и методы. В группу изучения вошли 50 больных МЖ злокачественного генеза. Контрольная группа, состоящая из 125 практически здоровых добровольцев, была сопоставима по полу и возрасту с группой обследованных больных. При исследовании иммунного статуса использовался метод непрямой иммунофлуоресценции лимфоцитов с помощью моноклональных антител к CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD19+, CD25+, CD95+, HLA-DR+. Статистическая обработка данных проводилась с помощью пакетов прикладных программ Statistica for Windows 8.0 и Microsoft Excel, 2007 Критический уровень значимости при проверки статистических гипотез принимался равным р<0,05.Результаты. У больных МЖ злокачественного генеза имеются следующие особенности клеточного звена иммунитета: увеличены количество лейкоцитов, лейко-Т-клеточный, лейко-В-клеточный индексы, снижены число лимфоцитов, pan-маркеров Т-лимфоцитов, Т-хелперов, цитотоксических лимфоцитов, абсолютное количество NK-клеток, индексы HLA-DR+/CD19, CD4+/CD8+. При изучении особенностей иммунитета в зависимости от уровня билирубина выявлялись однонаправленные нарушения клеточного звена иммунитета.Заключение. У всех больных развивался вторичный Т-клеточный иммунодефицит, вероятно обусловленный сочетанным влиянием опухолевого, токсического и инфекционного факторов. Только у больных МЖ с уровнем билирубина более 200 мкмоль/л появляются дополнительные изменения в виде увеличения относительного количества В-лимфоцитов и снижение соотношения Т-хелперов к цитотоксическим лимфоцитам, за счет уменьшения первых.
29
ИМАЕВ, Т. Э., А. Е. КОМЛЕВ, И. В. КУЧИН, and Р. С. АКЧУРИН. "Transcatheter methods of treatment of mitral valve pathology: current state of the problem." Kardiologicheskii vestnik, no. 1() (June 14, 2020): 4–13. http://dx.doi.org/10.36396/ms.2020.16.1.001.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме Сложность и вариабельность анатомии митрального клапана (МК) обусловливают необходимость индивидуализированного под0 хода к лечению его патологии, в первую очередь митральной недостаточности. В течение последнего десятилетия разрабатыва0 ются транскатетерные методы лечения патологии МК у пациентов высокого и крайне высокого хирургического риска. Рекон0 структивные вмешательства представлены несколькими разновидностями пластики створок и кольца МК, а также подклапанного аппарата, которые в совокупности были выполнены у нескольких десятков тысяч пациентов. Технический успех и клинические результаты использования некоторых устройств для транскатетерной пластики МК изучены в крупных рандомизированных ис0 следованиях. Наибольшую доказательную базу на сегодняшний день имеет метод краевой пластики створок МК с помощью устройства MitraClip (исследования EVEREST II, MITRA0FR, COAPT). Мировой опыт применения транскатетерного протезирования МК с использованием различных устройств в настоящее время представлен не более чем 400 операциями, однако в ближайшем будущем можно ожидать революционного прорыва этой технологии. Залогом успешного развития транскатетерной терапии МК является пациент0ориентированный подход к выбору оптимального метода реконструкции и используемого устройства на осно0 вании клинических и анатомических особенностей больного. В первой части обзора будут рассмотрены существующие на сегодня транскатетерные методы пластики створок и хорд МК, а также непрямой и прямой митральной аннулопластики. Summary The complexity and variability of the mitral valve (MV) anatomynecessitates an individualized approach to the treatment of its pathology, primarily mitral insufficiency. In the last decade, transcatheter methods for the treatment of MV pathology in patients at high and extremely high surgical risk have been developed. Reconstructive interventions are represented by several varieties of MV sashes and rings, as well as subclavian apparatus, which have been performed together in several tens of thousands of patients. Technical success and clinical results of some devices for transcatheter MC plasty have been studied in large randomized studies. The greatest proof base to date has the method of edge plasty of MV sashes using the MitraClip device (studies EVEREST II, MITRA0FR, COAPT). The world experience of application of transcatheter prosthetics of MV using different devices is currently represented by no more than 400 operations, but in the near future a revolutionary breakthrough of this technology can be expected. The key to successful development of MV transcatheter therapy is a patient0 centered approach to the choice of the optimal method of reconstruction and the device used based on clinical and anatomical features of the patient. The first part of the review will consider existing transcatheter methods of plasty of sashes and chord MV, as well as indirect and direct mitral annuloplasty.
30
Vlasenko, O. B. "ІВЕНТИВНИЙ МАРКЕТИНГ – ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ У СУЧАСНОМУ ТУРИЗМІ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 86–90. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.86-90.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасні особливості розвитку та використання івентивного маркетингу. Висвітлено умови виникнення, сутність та особливості івент менеджменту, його принципи і методику застосування. Охарактеризовано особливості і значення сфери туризму та необхідність і переваги застосування методів івент маркетингу як перспективного методу непрямих маркетингових комунікацій. Наведено приклади практичного застосування івент маркетингу у діяльності підприємств. Визначено взаємозв’язок івент менеджменту та маркетингу та його підпорядкованість цілям івент маркетингу.
31
Pavelko, O. V. "ОЦІНКА, КАЛЬКУЛЮВАННЯ, ДОКУМЕНТУВАННЯ: ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 85 (24 липня 2019): 142. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201915.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність елементів методу бухгалтерського обліку (оцінки, калькуляції та документування) та визначено їх вплив на побудову обліку фінансових результатів будівельних підприємств.Встановлено, що методи бухгалтерського обліку (спеціальні, специфічні, приватно-наукові, ті, що сформовані в середовищі бухгалтерського обліку) як система складних багаторівневих зв’язків забезпечують розвиток інструментарію, за допомогою якого досліджуються об’єкти обліку.Обчислення фінансових результатів відбувається шляхом співставлення доходів і витрат, які представляють собою об’єкт оцінки, а підходи до їх оцінки обумовлюються обраною концепцією фінансових результатів та залежать від поставленої мети. Визначено, що оцінка бере участь у формуванні обліково-економічної інформації на всіх етапах облікового процесу, починаючи зі складання первинних документів і завершуючи формуванням фінансової звітності. Кожний об’єкт бухгалтерського обліку має специфічні особливості, відтак, виступає водночас об’єктом оцінки.Досліджено шляхи впливу на витрати будівельних підприємств, що спричиняє зміну розміру фінансових результатів, серед яких виокремлено: вибір порядку створення резерву сумнівних боргів, методу обліку витрат на виробництво, порядку калькулювання собівартості, методу оцінки ступеня завершеності робіт тощо. Проведений аналіз статей калькулювання витрат згідно з попередньою та чинною редакцією Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних дає підстави стверджувати, що в попередній редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт № 30 статті калькулювання витрат було розділено на прямі та непрямі. Новою редакцією такого розподілу не передбачено, визначено чотири статті калькулювання витрат, скорочено перелік статей калькулювання витрат. З’ясовано, що документація є одним із надважливих елементів методу бухгалтерського обліку, що використовується для первинного спостереження за господарськими операціями. Окреслено основні засади документування процесу будівництва.
32
Grushko, V. С. "БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ У СПОРТСМЕНІВ ВИСОКОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПІСЛЯ ЗМАГАЛЬНОГО ПЕРІОДУ". Вісник наукових досліджень, № 3 (18 жовтня 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9450.
Повний текст джерелаАнотація:
У процесі інтенсивної м’язової діяльності й адаптації до неї виникає перебудова в роботі усіх систем і органів, а також організму в цілому. Адаптація до фізичних навантажень визначається різноманітними функціями печінки, які забезпечують і дотримують високу працездатність спортсменів вищої професійної майстерності.
Мета дослідження – вивчити стан печінкового метаболізму в спортсменів високої професійної майстерності у період максимальних фізичних навантажень.
Матеріали і методи. З дотриманням принципів біоетики та деонтології на базі фізкультурного диспансеру було обстежено 32 практично здорових осіб і 34 спортсменів-біатлоністів високої професійної майстерності. При дослідженні використали наступні методи діагностики: імунотурбідиметричний, колориметричний ферментний, непрямий 2-ступеневий хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA), проточну цитофлуориметрію і моноклональні антитіла.
Результати досліджень та їх обговорення. Визначені біохімічні показники функції печінки у спортсменів вищої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень.
Висновки. Отримані дані свідчать про негативний вплив надмірних фізичних навантажень на функцію печінки.
33
Корнилова, Ольга Геннадьевна, Алексей Викторович Нечаев, Игорь Владимирович Борисевич та Эльвира Юрьевна Кудашева. "Стандартизация метода определения содержания гемагглютининов в препаратах иммуноглобулинов человека в России". Химико-фармацевтический журнал 51, № 11 (14 листопада 2017): 57–60. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2017-51-11-57-60.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлены материалы по стандартизации метода определения содержания гемагглютининов в препаратах иммуноглобулинов человека в России. Показано, что разработанная общая фармакопейная статья «Определение анти-A и анти-B гемагглютининов в лекарственных препаратах иммуноглобулинов» позволяет контролировать качество препаратов иммуноглобулинов человека по содержанию гемагглютининов методом непрямой гемагглютинации в стандартных условиях. Положительный и отрицательный компоненты отечественного стандартного образца содержания гемагглютининов содержат, соответственно, 1:32 анти-A гемагглютининов, 1:16 анти-B гемагглютининов и менее 1:2 анти-A и анти-B гемагглютининов, а компоненты лимита содержания — 1:64. Внедрение стандартного образца содержания анти-A и анти-B гемагглютининов в фармацевтический анализ позволит обеспечить достоверность полученных результатов в различных диапазонах значений, а также определить количественное содержание соответствующих гемагглютининов в препаратах иммуноглобулинов человека.
34
Янковець, І. В. "ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПОЗИТИВНИХ ДІЙ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (31 січня 2020): 201–7. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).219.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з аспектів антидискримінаційної практики є усунення нерівності, яка виникає внаслідок однаково-го поводження з особами, які перебувають в істотно ін-ших умовах. Таке поводження, під виглядом формаль-но нейтральних норм, зумовлює непрямі порушення прав людини, проголошених Європейською конвенці-єю з прав людини. Хоча у складі законодавства кожної соціальної та правової держави є комплекс норм, які врегульовують типові випадки застосування позитив-них дій (соціальні пільги, соціальні гарантії тощо), у правозастосовній практиці виникає достатньо під-став, щоб розглядати проблематику позитивних дій як актуальну проблему правової дійсності в Україні.Встановлено, що в Україні сформовано загальну законодавчу базу, яка регулює порядок усунення фак-тичної та юридичної нерівності шляхом застосування позитивних дій за ґендерними, віковими, професійни-ми, соціальними й іншими ознаками.Визначено, що зміст позитивної дискримінації у зв’язку з конституційними принципами рівності та заборони дискримінації полягає в забезпеченні рівних можливостей для осіб, які внаслідок впливу об’єктив-них чинників перебувають у несприятливому станови-щі щодо інших осіб. Ця теза простежується також в єв-ропейській антидискримінаційній практиці.За результатами вивчення справ Європейського суду з прав людини з питань застосування позитив-них дій встановлено таке. Позитивні дії є засобом усунення фактичної нерівності тоді, коли застосуван-ня загальноправових обмежень до особи суперечить цілям правового регулювання. Позитивні дії немож-ливо застосовувати, якщо прецедент матиме негатив-ні наслідки для безпеки суспільства та правопорядку. Позитивні дії неможливо застосовувати у випадках, коли правові обмеження мають на меті захист наявно-го порядку функціювання демократичних інститутів у суспільстві. У таких випадках їх застосування не від-повідатиме критерію правомірності.З метою розвитку теоретичних основ позитивної дискримінації пропонуємо ввести в обіг поняття «засо-би правової компенсації нерівності» як загальну право-ву категорію, яка відображає: 1) сутність позитивних дій згідно із чинним законодавством; 2) зміст правових засобів, які можуть застосовуватися органами держав-ної влади та судами для компенсації правових наслід-ків непрямої дискримінації; 3) зміст правових засобів, які можуть застосовуватися роботодавцями та поста-чальниками послуг із такою ж метою.
35
Мінцер, О. П., О. В. Палагін та А. М. Новик. "ЛОГІКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗДОРОВ'Я ІНДИВІДА ТА ПОПУЛЯЦІЇ. ЧАСТИНА 1. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (12 серпня 2021): 4–21. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.1.12186.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається здоров'я людини як результат функціонування складної саморегулюючої системи, її емерджентні властивості. Аналізуються проблеми кількісного оцінювання здоров'я на основі прямих і непрямих методів дослідження, комплексних, багатокритеріальних і інтегральних оцінок. Обговорюються методологічні аспекти оброблення даних про здоров'я людини, методи згортання показників, індикатори стану паЦієнта. Запропоновано нове визначення здоров'я, підхід до розроблення моделей-класифікацій станів здоров'я пацієнтів і популяції, можливості оцінювання здоров'я на основі сукупності репрезентативних параметрів із урахуванням неповних і неточних знань про їх важливість та пріоритетність такого оцінювання.
36
Gereluyk, V. I., T. I. Matviykiv та N. V. Neiko. "ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНАЖЕРА ДЛЯ ВІДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК РОБОТИ В ДЗЕРКАЛІ СТУДЕНТАМИ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ". Медична освіта, № 2 (15 серпня 2019): 75–78. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10347.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із головних чинників, на який повинен орієнтуватися сучасний вищий медичний навчальний заклад при навчанні студентів, є значне посилення практичного аспекту підготовки майбутніх лікарів при збереженні належного рівня теоретичних знань.
Робота студента-cтоматолога в дзеркалі або ж непрямий візуальний доступ – це використання стоматологічного дзеркала з метою огляду поверхні зуба, важкодоступних місць ротової порожнини, візуальний, прямий доступ до яких обмежений. Актуальність відпрацювань навичок за допомогою запропонованого тренажера та відповідних завдань у дзеркальному відображенні є беззаперечною. Тренажер дозволяє студентам-стоматологам вдосконалити свої мануальні навички роботи в дзеркалі, що в подальшому є безумовно важливим при роботі зі стоматологічним інструментарієм та дентальним мікроскопом. Студентам-практикантам жіночої статі вдається більш точно та якісніше виконувати завдання порівняно з хлопцями, що, мабуть, обумовлено частішим контактом із дзеркалом у домашніх умовах.
37
Шалапко, Денис Олегович. "НЕПРЯМІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТУ ВИКОРИСТАННЯ МАЛИХ ДОМІШОК ВОДНЮ ДО ОСНОВНОГО ПАЛИВА". Aerospace technic and technology, № 6 (20 грудня 2018): 44–51. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2018.6.07.
Повний текст джерелаАнотація:
The article presents one of the ways to increase the efficiency of diesel engines, which is the addition of hydrogen into the main diesel fuel. For the purpose of conducting experimental researches of the fuel injection process of a diesel ICE, which works with the addition of small impurities of hydrogen, a platform was developed on the basis of the D65 diesel fuel system. The three-phase electric engine with a power of 1.5 kW was applied as a drive of a standard high-pressure fuel pump. Investigations by indirect methods were conducted to obtain additional characteristics of the influence of the application of the addition of small impurities of hydrogen to the main fuel on the characteristics of the injection and the operation of the fuel equipment in general. The vibroacoustic study was conducted to investigate the effect of adding small impurities of hydrogen into the main fuel on the characteristics of the diesel equipment of engine. Robotron RFT 00024 was applied to carry out the research. According to the results of the obtained data, it is evident that, depending on the presence of the hydrogen impurities, the acoustic parameters of the fuel equipment are almost unchanged in the wide range of pressure of the supply of hydrogen impurity. For optical research, it is suggested to apply high-speed video shooting, since one frame (photo-shot) carries much less information about the process of sawing than a series of shots (video). The video filtration of the fuel-hydrogen mixture was carried out using the Xiaomi Yi 4K Action Camera, with a refresh rate of 120 fps in 4K mode. The methods applied to find objects of interest are called segmentation methods – the division of the image into the foreground and the background. Segmentation allows to select areas of the image that appear to the observer homogeneous; this operation provides a split image in the same area. When a fuel jet is evenly filled with droplets, it will be depicted in an image in approximately one shade or vice versa. The application of small impurities of hydrogen into the main fuel improves the quality of the impurities’ formation due to the fuel shredding, which leads to a reduction in the specific fuel consumption of the engine
38
Товбин, Ю. К. "Учет непрямых корреляций с помощью модифицированного фрагментного метода в модели решеточного газа". Журнал физической химии 95, № 5 (2021): 718–28. http://dx.doi.org/10.31857/s0044453721050290.
Повний текст джерела
39
Косаев, Дж. В., Н. С. Абушов, Г. Т. Таги-заде, and И. Л. Намазов. "Short and Long-Term Results of Indirect Revascularization Operations in Patients with Critical Lower Limb Ischemia during Distal Arterial Stenosis (Correlation-Statistical Analysis)." Хирургия. Восточная Европа, no. 4 (February 2, 2021): 318–27. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.9.4.013.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Оценить ближайшие и отдаленные результаты операций непрямой реваскуляризации у пациентов с критической ишемией нижних конечностей (КИНК) на фоне дистальной стеноокклюзии артерий.Материалы и методы. Проанализированы результаты стандартного лечения и применения различных видов непрямой реваскуляризации у 210 пациентов с КИНК на фоне дистальной стеноокклюзии артерий. Этиологическими факторами КИНК были облитерирующий атеросклероз (142 пациента) и облитерирующий тромбангиит (68 пациентов). Уровень поражения артерий: бедренно-подколенный сегмент – 32 (15,2%), подколенно-берцовый сегмент – 68 (32,8%), берцово-стопный сегмент – 62 (29,5%), стопа – 31 (14,8%), многоуровневое поражение – 17 (8,1%). Для установления диагноза и оценки результатов лечения прослежены изменения в клиническом статусе пациентов, проводили ультразвуковую доплерографию с ангиосканированием, мультиспиральную компютерно-томографическую ангиографию, реовазографию, определяли сатурацию кожи кислородом. Ближайшие результаты лечения оценивали по шкале Rutherford R.B. et al. (1997).Результаты. У 48 пациентов (контрольная группа) проводилось стандартное лечение. Для стимуляции регионарного кровообращения были произведены следующие виды операции непрямой реваскуляризации: реваскуляризирующая остеотрепанация (РОТ) у 42 пациентов, поясничная симпатэктомия (ПСЭ) у 51 пациента, ПСЭ + РОТ у 38 пациентов, реваскуляризирующая остеотрепанация с внутрикостномозговым лазерным облучением (РОТ с ВКЛО) у 31 пациента. У пациентов с КИНК на фоне дистальной стеноокклюзии артерий операции непрямой реваскуляризации улучшают ближайшие и отдаленные результаты хирургического лечения, позволяют сохранить опорную функцию конечности и продолжать активный образ жизни. При этом наилучшие результаты получены при РОТ с ВКЛО. Сосудистая хирургияВыводы. Корреляционно-статистическим анализом выявлена достоверная зависимость полученных результатов от метода реваскуляризации. Техническая несложность выполнения операции РОТ с ВКЛО создает предпосылки для внедрения в ежедневную практику хирургических отделений многопрофильных клиник. Purpose. To study the short and long-term results of indirect revascularization in patients with critical lower extremity ischemia (CLEI) during distal steno-occlusion of arteries.Materials and methods. The results of standard treatment and application of various types of indirect revascularization operations in 210 patients with critical lower extremity ischemia during distal steno-occlusion of arteries were studied. The etiological factor of CLEI was obliterating thrombangitis in 68 patients and obliterating atherosclerosis in 142 patients. Occlusion of the thigh- knee segment in 32 (15.2%) patients, knee-calf segment – in 68 (32.8%) patients, occlusion of the shin-paw segment – in 62 (29.5%) patients, occlusion of the arteries of the paw – in 31 (14.8%) patients, and multiple steno-occlusion of the arteries – in 17 (8.1%) patients were detected. Clinical, dopplerographic, rheovasographic, multispiral computed tomographic angiographic examinations were performed to diagnose and evaluate the results of treatment, and oxygen saturation of the skin was determined. Close results of treatment were assessed according to Rutherford RB et al. scale (1997).Results. 48 patients received standard treatment (control group). Due to the impossibility of reconstructive surgery, 48 patients underwent revascularizing osteotrepanation (ROT), 51 patients underwent lumbar sympathectomy (LSE), 33 patients underwent ROT + LSE surgery, and 31 patients underwent ROT with intraosteocerebral laser irradiation (IOLI). Indirect revascularization operations improve the short and long-term results of treatment of patients, maintain the supporting function of the extremity, create conditions for patients to lead an active lifestyle. In this case, a more effective result is obtained in the ROT operation with IOLR.Conclusions. The correlation-statistical analysis showed that short and long-term results depend on revascularization methods. Since ROT surgery with IOLI is not technically difficult, it can be used in surgical departments of highly specialized clinics.
40
Петрук, А. М., О. Л. Івахів, В. О. Качор, І. В. Жулкевич, М. М. Корда та І. М. Кліщ. "МАРКЕРИ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ, БАРТОНЕЛЬОЗУ І ЛЯМБЛІОЗУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ КРОПИВ’ЯНКОЮ". Інфекційні хвороби, № 4 (11 квітня 2022): 26–31. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12836.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – з’ясувати частоту виявлення серологічних і паразитологічних маркерів збудників деяких інфекційних хвороб (Лайм-бореліозу, бартонельозу і лямбліозу) в пацієнтів із кропивʼянкою.
Пацієнти і методи. Обстежено 52 хворих на кропивʼянку віком від 18 до 70 років, які протягом 2019-2022 рр. перебували на амбулаторному і стаціонарному лікуванні у КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Хмельницької області. Чоловіків було 16 (30,8 %), жінок – 36 (69,2 %).
У сироватках крові усіх обстежених методом імуноферментного аналізу (ІФА) визначали антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi s. l., застосувавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина): класу IgМ − тест-системою Anti-Borrelia burgdorferi ELISA (IgM), класу IgG − Anti-Borrelia plus VIsE ELISA (IgG). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували відповідно до рекомендацій виробника.
Сироваткові антитіла класу IgG до збудників бартонельозу (B. henselae / B. quintana) визначали в сироватці крові хворих за допомогою методу непрямої імунофлуоресценції (НІФ), застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)» компанії Euroimmun AG (Німеччина), вироблені за технологією «Біочіп».
Для виявлення лямблій готували мазок нативного матеріалу фекалій, який досліджували у світлооптичному мікроскопі при малому і великому збільшенні (об. ×8, ×40, ок. ×10), шукали цистні форми паразита. Антитіла класу IgM до антигенів лямблій у сироватках крові пацієнтів із кропив’янкою визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА), використавши набори «Лямблія-IgM-ІФА-Бест».
Результати досліджень та їх обговорення. При дослідженні за допомогою ІФА сироваток крові пацієнтів з кропив’янкою позитивні або проміжні результати наявності антитіл класів M і/або G до комплексу B. burgdorferi s. l. отримано у 22 (42,3 %) осіб із 52, негативні результати – у 30 (57,7 %).
Методом непрямої імунофлуоресценції в сироватках 4 (7,7 %) хворих із кропив’янкою діагностували специфічні імуноглобуліни класу G лише до B. henselaе.
При паразитологічному дослідженні фекалій хворих із кропив’янкою цисти лямблій знайдено у 12 (23,1 %) осіб із 52 обстежених. За допомогою методу ІФА специфічні сироваткові антитіла класу М до антигенів лямблій виявили у 3 (5,8 %) пацієнтів із кропив’янкою з 52 обстежених.
Висновки. Діагностування лямбліозу у 14 із 38 пацієнтів (36,8 %) з ідіопатичною кропив’янкою дає підстави вважати цей паразитоз тригерним фактором виникнення кропив’янки. Наявність у хворих на кропив’янку антитіл до B. burgdorferi s. l. та B. henselae може свідчити про причетність зазначених збудників кліщових інфекцій до виникнення цієї недуги. Такі обстеження пацієнтів з кропив’янкою у Хмельницькій області проведені вперше.
41
Мальцев, Дмитро. "ГЕРПЕСВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ В НЕФРОЛОГІЇ". Actual Problems of Nephrology, № 29 (14 грудня 2021): 10–20. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Герпетичні віруси – група опортуністичних ДНК-вмісних вірусних агентів, що володіють властивістю пантропізму, тобто здатністю уражати всі органи і системи людського організму. Не виключення становить й сечовивідна система, тому нефрологи мають віддавати належну увагу проблемі герпесвірус-асоційованих уражень нирок та інших органів сечовиділення. Дана публікація є науковим оглядом результатів клінічних досліджень і повідомлень про клінічні випадки щодо герпесвірусних інфекцій у нефрологічних пацієнтів, що опубліковані протягом останніх років в рецензованих періодичних наукових виданнях, цитованих в авторитетних наукометричних електронних базах даних PubMed і Embase.Мета. Стаття покликана сформувати у нефрологів сучасне комплексне розуміння проблеми герпесвірусних інфекцій у пацієнтів з хворобами нирок.Матеріали і методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст. При дослідженні використано анкетно-опитувальний метод, а також – опис, аналіз, реферування.Результати та їх обговорення. В статті розглянуті дані щодо прямих герпесвірусних уражень нирок за типом інтерстиційного нефриту і гломерулонефриту. Підкреслено необхідність проведення диференційної діагностики з аналогічними ураженнями нирок автоімунної природи в таких випадках. Також неведені дані щодо непрямих уражень нирок, спровокованих реактивованими герпесвірусами, включаючи тропні до ниркової паренхіми автоімунні, алергічні та імунозапальні реакції, індукцію синдрому пухлинного росту та розвиток лімфопроліферативних синдромів, а також – герпес-вірус-асоційовані метаболічні порушення з ефектом нефротоксичності. Окремо подано інформацію про герпесвірусні інфекції у реципієнтів алогенної нирки. Порушені питання нефротоксичності при застосуванні специфічних протигерпетичних хіміопрепаратів у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.Висновки. Герпесвірусні агенти є активними фігурантами етіології та патогенезу багатьох хвороб нирок у людей. Їх реактивація із латентного або персистуючого стану зазвичай відбувається в умовах імуносупресії, тому імуноскомпрометовані пацієнти з нефрологічними проблемами є групою ризику з формування ускладнень, зумовлених герпесвірусами.
42
Yanko, A., A. Martynenko та O. But. "МЕТОДИ ВИКОРИСТАННЯ SIMD ІНСТРУКЦІЙ НА X86 СУМІСНИХ ПРОЦЕСОРАХ СТАРШОГО ПОКОЛІННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 66 (1 грудня 2021): 44–47. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.044.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто використання векторних SIMD інструкцій на x86 сумісних процесорах для покращення ефективності обчислення та обробки даних. Застосування векторного набору інструкцій дозволяє збільшити кількість операцій виконуваних за такт, при цьому зменшення розгалужень у алгоритмах позитивно влипає на швидкість виконання програми за рахунок меншого навантаження на модуль передбачення умовних переходів у процесорі. До цього часу існує програмне забезпечення, що виконується на x86 архітектурі процесорних ядер, даний факт не завжди дає змогу використовувати новітні векторні інструкції починаючи з SSE4.1. Головним недоліком попередніх реалізацій векторних наборів інструкцій – це відсутність логічних і арифметичних операцій з деякими типами даних, особливо це спостерігається у операціях з цілими числами. Використання особливості бінарної реалізації цілих чисел зі знаком і без знаку, дозволяє компенсувати відсутність логічних операцій для цих типів даних. Експлуатація вироджених та непрямих властивостей деяких інструкцій допомагає, як компенсувати відсутність арифметичних операцій з необхідними типами даних або операцій для цілих чисел іншої розрядності, так і оптимізувати виконання математичних операцій таких, як знаходження суми, різниці, множення та скалярного добутку. арифметична операція, векторна інструкція, набір інструкцій процесора, операнд константи, оптимізація процесу обробки даних, паралелізм на рівні інструкцій, паралельне обчислення.
43
Zhadan, Iryna. "Реконструкція впливів соціального середовища на розвиток громадянських компетентностей майбутніх педагогів". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 47(50) (3 липня 2021): 201–8. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).223.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати емпіричного дослідження впливів соціального середовища нарозвиток громадянських компетентностей майбутніх педагогів. Реконструйовано структуру івизначено модальність прямих, непрямих та опосередкованих впливів середовища,спрямованих на обмеження, мотивування або схвалення практик громадянськості.Встановлено переважання в структурі впливів середовища опосередкованих форм (сприяння,заохочення, схвалення, підтримка, вшанування, визнання тощо), які не орієнтовані накорекцію чи розвиток практик. Достовірно рідше середовище вдається до прямих (обмеженнянормами, правилами, приписами, оцінками, звичаями) і непрямих (мотивування черезспонукання, роз’яснення, висвітлення, уточнення, аргументування, підкріплення) формвпливу, які мають значно більший розвивальний потенціал. Проаналізовано особливостівпливів середовища на утвердження громадянських практик, що належать до різних групкомпетентностей – ціннісних, мотиваційних, ставленнєвих, когнітивних, ідентифікаційних.З’ясовано, що прямі впливи за своїм спрямуванням і модальністю почасти не відповідаютькритеріям розвивального середовища, зокрема обмежуються практики відкритості,дотримання вимог закону і підзвітності, довіри, уникнення конфронтації і крайніх оцінок.Водночас низькою виявилася частка мотивувальних впливів до практикування критичногоставлення до інформації, довіри до державних інституцій і влади, уникнення конфронтацій,відмови від власної вигоди заради спільного блага та домінування. Серед найбільшвідповідних критеріям розвивального середовища – впливи, спрямовані на утвердженняпрактик громадянської самоідентифікації, цінностей солідарності та самоорганізації длявирішення спільних проблем. Перспективи подальших досліджень вбачаються у визначеннінапрямів та засобів коригування середовищних впливів з метою наближення їхньогохарактеру та структури до критеріїв розвивального середовища.
44
Osadcha, О. О., та N. В. Savina. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 219. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202021.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено методичні аспекти аналізу грошових потоків підприємства. Авторами проаналізовано трактування поняття «грошові потоки», обґрунтовано важливість дослідження методики їх аналізу з метою розробки механізму ефективного управління ними. Розглянуто особливості проведення ретроспективного аналізу грошових потоків за даними Звіту про рух грошових коштів, складеним прямим та непрямим методом. Авторами проаналізовано переваги аналітичної роботи за різними формами звіту. Обґрунтовано, що коефіцієнтний аналіз грошових потоків дозволяє детальніше розглянути стан грошових коштів підприємства. Запропоновано алгоритм комплексного коефіцієнтного аналізу грошових потоків, який передбачає проведення п’яти послідовних етапів. Авторами узагальнено відносні показники, які характеризують ефективність використання грошових коштів та дозволяють оцінити достатність грошових потоків.
45
Serhiyenko, Leonid. "Indirect methods of determination of maximum oxygen consumption." Слобожанський науково-спортивний вісник 45, no. 1 (February 28, 2015): 109–22. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2015-1.021.
Повний текст джерела
46
Меняйло, Н. В. "ВІЛЬНИЙ НЕПРЯМИЙ ДИСКУРС ЯК ЗАСІБ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРСОНАЖА В РОМАНІ О. СОЛЖЕНІЦИНА «У КОЛІ ПЕРШОМУ»". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 56–63. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано приклади вільного непрямого дискурсу (ВНД) в романі О. Солженіцина «У колі першому», що характеризують образи персонажів. Розглянуто визначення цього типу оповіді та його мовленнєвого реалізатора – невласне прямого мовлення (НПМ). Відзначено монологічну природу такого дискурсу в межах діалогічного мікротексту, його поліфонію, що складається з окремих голосів персонажів-оповідачів під контролем автора, який втручається в чужу оповідь через філософські вставки, афористичні репліки, предметні ремарки, часто марковані іронічними елементами. Акцентується також на концептуальному компоненті ВНД, репрезентанти якого відповідно до авторських інтенцій та стратегії оповіді виявляються в НПМ героїв роману. Поряд із цим з’ясовується, що в межах лінгвостилістичного аналізу роману «У колі першому» відзначаються такі складники, як автобіографічний, тематичний, персонажний, концептуальний, текстологічний (мовленнєвий). Вони досліджуються з метою не лише розкриття специфіки словесно-естетичної та структурно-стилістичної організації твору, але й більш повного й точного розуміння його ідейно-художнього змісту. Це пов’язано й з авторською орієнтацією на розуміння читача та його асоціативне сприйняття, що ставить роман цього автора в коло найвидатніших у російській літературі. Зроблено висновок, що форма НПМ характеризує не лише внутрішній світ персонажа-оповідача, але й авторську стратегію оповіді та загалом ідіостиль письменника.
47
Швець, В. Я. "Фінансова стійкість пенсійного забезпечення під час пандемії Ковід-19". Європейський вектор економічного розвитку 29, № 2 (2020): 94–101. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2020-2-29-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню показників фінансової стійкості пенсійного забезпечення країн світу під час Ковід-19. Запропоновано рекомендації з метою покращання стану пенсійного забезпечення на найближчі роки. На підставі аналізу літературних джерел виявлено, що головною причиною зменшення споживання та зростання безробіття є не Ковід-19, а рішення урядів про його блокування. Визначено три головних канали передавання економічних шоків: зменшення споживання товарів і послуг; непрямий вплив через фінансові ринки, їх вплив на реальну економіку та доставка. Для десяти країн світу наведено показники стійкості пенсійного забезпечення: поточні пенсійні витрати у відсотках до ВВП, рівень зайнятості населення у віковій групі 55‒64 років та кількість робочого стажу, а також пораховані та порівняні синтетичні показники стійкості пенсійного забезпечення за 2010, 2015 та 2020 рр. Можна побачити, що показники стійкості пенсійного забезпечення аналізованих країн у цьому дослідженні зменшуються, що говорить про погіршення рівня фінансової стійкості пенсійного забезпечення.
48
Pylypenko, L. V., та O. M. Shabetya. "КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ МОРФОЛОГІЧНИМИ І ЦІННИМИ ГОСПОДАРСЬКИМИ ОЗНАКАМИ В НАСІННИЦТВІ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО". Vegetable and Melon Growing, № 67 (5 серпня 2020): 81–88. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-81-88.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Виявити взаємозв’язок між морфологічними і цінними господарськими ознаками та можливість добору рослин за непрямими ознаками. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Одержані експериментальні дані обробляли метолом дисперсійного аналізу за Б.О. Доспєховим (Dospekhov B.A., 1985). Матеріалом слугували 4 сорти і 2 лінії. Результати. Наведено результати кореляційного аналізу, які показують наявність позитивних кореляцій на сильному, середньому і слабкому рівнях. Позитивну сильну кореляцію, яка є стабільною за роки досліджень (2017–2019 рр.) встановлено між ознаками: «Ширина сім’ядольного листка» – «ширина листка» (r = 0,92; 0,99; 0,80); «діаметр плоду» (r = 0,85; 0,92; 0,99); «товщина стінки плоду» (r = 0,95; 0,98; 0,98); а також «середня маса плоду» (r = 0,89; 0,69; 0,72). Ознака «ширина листка» корелює з ознаками «діаметр плоду» (r = 0,88; 0,89; 0,75) і «товщина стінки плоду» (r = 0,94; 0,97; 0,80). Діаметр плоду має високий взаємозв’язок з товщиною стінки плоду (r = 0,92; 0,94; 0,99) і середньою масою плоду (r = 0,94; 0,70; 0,75). Стабільно позитивну сильну кореляцію спостерігали між парами ознак: «висота куща» – «відстань від кореневої шийки до гілкування» (r = 0,81; 0,85; 0,90) і «товщина стінки плоду» – «середня маса плоду» (r = 0,97; 0,78; 0,75). Позитивний середній і сильний взаємозв’язок також відмічений між довжиною плоду, який корелює з урожайністю насіння (r = 0,54; 0,61; 0,86).Від’ємну сильну та середню кореляцію, стабільно за роки досліджень, одержано між ознаками: «ширина сім’ядольного листка» – «висота куща» (r = -0,88; -0,87; -0,84), «відстань від кореневої шийки до гілкування» (r = -0,78; - 0,96; -0,84), «довжина плоду» (r = -0,61; -0,54; -0,32), «урожайність насіння» (r = -0,74; -0,35; -0,23); «висота куща» – «ширина листка» (r = -0,90; -0,90; -0,57), «діаметр плоду» (r = -0,94; -0,87; - 0,85), «товщина стінки плоду» ( r = -0,87; -0,89; -0,88), «середня маса плоду» (r = -0,83; -0,84; -0,91); «відстань від кореневої шийки до гілкування» – «ширина листка» (r = -0,85; -0,96; -0,78), «діаметр плоду» (r = -0,70; -0,83; -0,80), «товщина стінки плоду» (r = -0,76; -0,94; -0,84), «середня маса плоду» (r = -0,62; -0,64; -0,70); «ширина листка» – «урожайність насіння» (r = -0,55; -0,40; -0,38). Висновки. Встановлено 10 стабільно сильних кореляцій (0,69-0,99) між морфологічними і цінними господарськими ознаками. Результати досліджень дозволяють проводити попередню оцінку рослин на ранніх етапах органогенезу за непрямим ознакам, як у селекційному процесі, так і в насінництві перцю солодкого.
49
Kompanets, Galina Gennadievna, та Olga Viktorovna Iunikhina. "СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ МНОГОЛЕТНЕЙ ЭПИЗООТИЧЕСКОЙ СИТУАЦИИ ПО ОРТОХАНТАВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ В ПОПУЛЯЦИЯХ APODEMUS AGRARIUS И MICROTUS FORTIS В ПРИРОДНЫХ ОЧАГАХ ЮГА ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА РОССИИ". V mire nauchnykh otkrytiy 10, № 5 (3 грудня 2018): 62. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-5-62-73.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Изучить особенности эпизоотического процесса в популяциях мышевидных грызунов – носителей ортохантавирусов Hantaan и Fuzong в природных очагах инфекции Приморского края.Материалы и методы. Инфицированность ортохантавирусом 14 494 Apodemus agrarius и 2 887 Microtus fortis, отловленных в 1981–2016 гг, в разных районах края, оценивали по обнаружению специфического антигена в иммуноферментном анализе или специфических антител в непрямом методе флуоресцирующих антител (НМФА). Для более показательного сравнительного анализа многолетней динамики инфицированности в популяциях грызунов период исследования был разделен на три 12-летних периода (1981–1992 гг, 1993–2004 гг. и 2005–2016 гг.). Статистическая обработка полученных данных производилась с использованием программного обеспечения Statistica 10.0 (Statsoft, США) и статистических калькуляторов предоставленных сервисом http://medstatistic.ru.Результаты. Полученные результаты многолетней динамики инфицированности ортохантавирусом демонстрируют практически синхронные подъемы/спады инфицированности в популяциях двух видов грызунов, однако, несмотря на доминирование в отловах полевой мыши, за исследованный период отмечена статистически достоверная тенденция уменьшения активности эпизоотического процесса в её популяции. В то же время в популяции M. fortis в биотопах совместного обитания статистически достоверное снижение инфицированности отмечено только в последние 12 лет.Заключение. Таким образом, в последние годы в луго-полевых биотопах Приморского края отмечено снижение активности эпизоотического процесса в популяциях грызунов – носителей ортохантавируса Hantaan, имеющее важное значение для заболеваемости геморрагической лихорадкой с почечным синдромом в регионе.
50
Fedorova, Catherine, та Natela Khonelia. "Прямі та непрямі антропогенні навантаження на водні ресурси України". Herald of the Odessa National Maritime University, № 65 (15 листопада 2021): 152–58. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-2-152-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан навколишнього середовища в Україні характеризується високим рівнем антропогенного навантаження. Людина в результаті своєї діяльності завдавала и продовжує завдавати великої шкоди навколишньому середовищу.
Антропогенне навантаження на навколишнє середовище- це величина прямого або непрямого впливу людини та його господарської діяльності. Антропогенне навантаження відображає кількість негативного впливу на природу. Антропогенне навантаження змінює характер екологічної рівноваги. Вивчаючи характер антропогенного навантаження людина може корегувати цей негативний вплив.
Такі питання необхідно постійно моніторити, вивчати, аналізувати їх кількісний та якісний склад, виробляти дієві методи боротьби з антропогенними навантаженнями, що допоможе зберегти на довгі роки надбання українського народу – водні ресурси України