Добірка наукової літератури з теми "Непрямий метод"

В роботі проведено огляд основних методів (прямий і непрямий методи, метод скінченних елементів, ультразвуковий імерсійний метод) вимірювання комплексного коефіцієнта Пуассона в’язкопружних полімерних матеріалів. Особливу увагу сконцентровано на фізичних принципах поведінки об’єкта і системи вимірювань, реалізації процесу вимірювань для кожного методу, проаналізовано рівень його застосовності та інформативність. У розглянутих методах використовуються різні підходи до вимірювання первинних параметрів, що дає можливість проводити порівняльний аналіз отриманих значень дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та визначати їх достовірність. Проаналізовані джерела похибок при проведенні вимірювань кожним із методів, отриманні співвідношення для оцінки похибок, проведені розрахунки мінімальних та максимальних відносних похибок визначення дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та зроблений їх порівняльний аналіз. Вибір метода вимірювань, в значній мірі, залежить від частотного діапазону збудження деформацій, типу деформацій у зразку полімерного в’язкопружного матеріалу та орієнтовного значення коефіцієнта Пуассона матеріалу.

Статтю присвячено дослідженню реактивних комунікативних ходів спів- розмовників на непрямі мовленнєві акти мовців у діалогічному мовленні в англомовному художньому дискурсі. Уточнено поняття непрямого мов- леннєвого акту в сучасній антропозоорієнтованій комунікативно-дис- курсивній парадигмі дослідження лінгвальних категорій, Так, трактуємо непряме висловлення як одиницю з двома іллокутивними силами, в якій одна іллокутивна сила, що співвідноситься з буквальним змістом вислов- лення, протистоїть іншій, що зумовлює реалізацію комунікативної інтен- ції мовця. Непрямий мовленнєвий акт є мовленнєвим засобом ведення вербальної взаємодії, який націлений вести успішне чи неуспішне спіл- кування, досягаючи заздалегідь запланованої мети. Непряме висловлення мовця стає успішним у разі отримання очікуваної комунікативної реак- ції співрозмовника на почутий непрямий мовленнєвий акт, що означає й успішну актуалізацію комунікативної інтенції мовця за допомогою такого висловлення. Неуспішним непрямий мовленнєвий акт уважаємо тоді, коли реакція співрозмовника на непряме висловлення є відсутньою або неправильно протрактованою ним і коли комунікативна інтенція мовця не реалізована у комунікативній ситуації. Уведено поняття комунікатив- ної реакції мовця на вербальну дію співрозмовника як необхідного еле- мента аналізу комунікативного процесу з непрямим мовленнєвим актом. З’ясовано, що типи комунікативних реакцій співрозмовника на непрямий мовленнєвий акт мовця є вербальними й невербальними у діалогічному мовленні у романах Патріка Вайта. Характер реактивних комунікативних ходів співрозмовника на непряме висловлення варіюється від очікуваних до неочікуваних. Неочікувана, але кооперативна реакція персонажа на непряме висловлення зафіксована у ситуаціях вербальної взаємодії, що свідчить про намір персонажа співпрацювати у комунікативному плані, але неможливість через певні причини задовольнити бажання співроз- мовника. Виявлено неочікуваний характер реакції персонажа на непряме висловлення з метою припинення будь-якої кооперації під час спілку- вання. Кількість очікуваних вербальних комунікативних реакцій спів- розмовника на непрямий мовленнєвий акт є значно більшою за неочіку- вані комунікативні реакції у діалогічному мовленні. Обґрунтовано, що непрямі мовленнєві акти є релевантними й успішними висловленнями у діалогічному мовленні персонажів у романах Патріка Вайта, які реалізо- вують комунікативну інтенцію непрямим способом.

Для відновлення зубів після ендодонтичного лікування застосовують пряму або непряму реставрацію, однак єдиних підходів не визначено. Мета. Клінічна оцінка прямих та непрямих відновлень зубів бічної групи після ендодонтичного лікування у різні терміни спостереження. Матеріали та методи. У проспективному рандомізованому дослідженні обстежено 79 осіб, в яких було відновлено 170 молярів з порожнинами 2 класу за Блеком після ендодонтичного лікування. У 38 пацієнтів 89 зубів (52,4 %) були відновлені прямим методом з фотокомпозита, у 41 пацієнта було проведено 81 непряме відновлення з керамічного матеріалу за цифровими технологіями. Стан реставрацій оцінювали через 6 та 12 місяців за клінічними критеріями. Результати дослідження. У термін 6 місяців за клінічними критеріями виявлено порушення у 6 прямих (6,7 %) та у 1 непрямій реставрації (1,2 %). Через 12 місяців серед прямих відновлень встановлено руйнування 2 з них (2,2 %), порушення анатомічної форми ‒ у 6 реставраціях (6,7 %), крайового прилягання ‒ у 5 (5,6 %), крайове забарвлення ‒ у 9 реставраціях (10,1 %), дефекти контактного пункту ‒ в 11 випадках (12,4 %). Зазначені порушення були у 13 відновленнях (14,6 %). У той же час, анатомічна форма та крайове прилягання були порушені лише в 1 непрямому відновленні (1,2 %), крайове забарвлення, як і дефекти контактного пункту, виявлено в 2 реставраціях (2,5 %). Загалом, з порушеннями було 2 непрямі реставрації (2,5 %). За підсумками двох обстежень з порушеннями виявлено 19 прямих відновлень (21,3 %) та 3 непрямі реставрації (3,7 %). Висновок. Бічні зуби після ендодонтичного лікування доцільно відновлювати керамічними матеріалами за непрямим методом.

Анотація. На основі дослідження стану бухгалтерського обліку закладів охорони здоров’я визначено неузгодженості облікових політик підприємств — закладів охорони здоров’я із законодавчими і нормативними вимогами та передумови формування облікової політики медичних закладів у новітніх умовах їх реформування. Розглянуто особливості сплати податку на додану вартість медичними закладами. Обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення облікової політики обліку зобов’язань, у тому числі з податку на додану вартість. Надано сутнісну характеристику дефініції «пов’язана сторона» за стандартами бухгалтерського обліку і податковим законодавством, обліку операцій із пов’язаними особами і сформовано рекомендації щодо обліку з пов’язаними сторонами. Уточнено методичні положення щодо облікової політики доходів, запасів і витрат у частині класифікації та оцінки доходів від надання медичних послуг. Уточнено структуру звіту про управління, який мають складати суб’єкти господарювання, у тому числі медичні заклади; доведено, що на процес складання звіту впливають облікова інформація та судження менеджменту, які реалізуються через облікову політику. На основі аналізу методів побудови звіту про рух грошових коштів від операційної діяльності (прямий, непрямий метод) запропоновано медичним закладам використовувати непрямий метод як більш інформативний для користувачів фінансової звітності. Доведена необхідність формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності. Розроблено пропозиції щодо організації ефективної системи внутрішнього контролю медичних закладів і визначено основні напрями його організаційного забезпечення в контексті попередження ризикових подій. Розкрито порядок формування інформації для складання звітів з управління, про рух грошових коштів і звітності за сегментами, що в усіх своїх суттєвих аспектах виповідатиме обраній концептуальній основі фінансового звітування. Ключові слова: облікова політика, заклад охорони здоров’я, фінансова звітність. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 18.

Актуальність. Щороку в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій. На сході країни з 2014 р відбувається антитерористична операція. На сьогодні постає загроза війського вторгнення на територію України інших держав. Це підкреслює актуальність підготовки лікарів первинної медичної допомоги до сучасних вимог реагування, дій та медичного сортування на догоспітальному етапі. Мета – визначити і окреслити основи медичного сортування на догоспітальному етапі в умовах значних загроз військових дій та надзвичайних ситуацій в Україні. Матеріали та методи. З метою збору та аналізу інформації застосовували бібліосемантичний метод, метод експертних оцінок. Результати. На догоспітальному етапі медичне сортування проводиться з метою своєчасного надання медичної допомоги максимальній кількості постраждалих в обсязі, що забезпечує відновлення раптової втрати життєвих функцій та сприяє збереженню здоров'я постраждалих. Медичне сортування здійснюється медичними працівниками (лікарями, фельдшерами, медичними сестрами) за єдиними принципами щодо діагностики, лікування та прогнозу результатів лікування постраждалих та складється з двох етапів: перший етап медичного сортування – визначення належності кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії позначається сортувальним браслетом; другий етап медичного сортування – заповнення картки медичного сортування. Крім того, для кожного етапу визначені обсяги медичної допомоги, діагностики та лікування. На першому етапі медичного сортування, який триває не більше 60 секунд, базовий обсяг медичної допомоги: у дорослих перевіряють наявність дихання та, за потреби, відновлюють прохідність дихальних шляхів; визначають капілярний пульс; визначають стан свідомості; у дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів. Базовий обсяг медичної допомоги на другому етапі медичного сортування складається з: потрійний прийом Сафара; ручне очищення порожнини рота та гортані; очищення ротоглотки за допомогою аспіратора; прийом Хеймліка; введення повітроводу; ендотрахеальна інтубація; крікотомія (конікотомія); пункція крікотиреоїдної зв’язки; трахеостомія; здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»; інгаляція кисню; непрямий масаж серця; дефібриляція; зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної); застосування протишокового одягу; накладення шийного комірця; мобілізація переломів за допомогою шин; фіксація постраждалого на транспортній дошці; накладання бинтових пов'язок; підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні ін’єкції; внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів; катетеризація периферійних чи центральних вен; використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих та дітей; проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі; проведення місцевої анестезії; лікувальна блокада. Висновки. Враховуючі ситуацію сьогодення в Україні, суспільство та медичні працівники, у тому числі працівники екстреної та первинної медичної допомоги, повинні бути обізнані в основах медичного сортування та обсягах надання догоспітальної невідкладної/екстреної медичної допомоги.

У статті проаналізовано основні концептуальні підходи до визначення форм і методів державного управління, їх класифікація. Визначено, що в системі протидії гендерно-зумовленому насильству використовують правові та організаційні форми державного управління. Доведено необхідність використання разом із прямими й непрямими методами впливу державного управління методи комунікативного менеджменту – переконання, заохочення та примусу. Виявлено, що українське законодавство з метою протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі посилює застосування адміністративних методів примусу, вводить притягнення до кримінальної відповідальності. Запропоновано вважати соціальне замовлення методом заохочення органами влади громадських організацій проводити заходи протидії всім видам насильства. Обґрунтовано, що специфіка зазначеної сфери обумовлює пріоритетність використання непрямих методів державного управління (інформування, профілактики) з метою запобігання гендерно-зумовленому насильству.

Мета — дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик метастазів, виявлених у поопераційний період, залежно від їх йоднакопичувальної здатності. Матеріал і методи. Ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні дослідження проводили на групі метастазів папілярного раку щитоподібної залози, виявлених у поопераційний період (після тиреоїдектомії та радіойодтерапії): 30 радіойодчутливих метастазів і 65 радіойодрезистентних. Оцінювали такі ультразвукові характеристики, як локалізація метастазів, чи є вони множинними або поодинокими, ехогенність, ехоструктуру та наявність гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі даних метастазів, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну. Статистичний аналіз проводили за непараметричним критерієм Манна – Уїтні та методом χ2 у програмі Statistica 11.0. Результати. Проведені дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик поопераційних метастазів папілярних карцином щитоподібної залози не виявили значущої різниці між групами радіойодрезистентних і радіойодчутливих метастазів за такими ультразвуковими характеристиками, як ехогенність, ехоструктура та наявність гіперехогенних включень. Показано, що у випадках виявлення гіпоехогенних метастазіву латеральних лімфатичних колекторах імовірність радіойодрезистентності метастазів становить 93±2%. Ультразвукову ознаку кістозної дегенерації виявляли в 1,8 раза частіше в радіойодрезистентних метастазах порівняно з радіойодчутливими. Цитологічні дослідження демонструють фенотипову гетерогенность епітелію радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими та вірогідну різницю в експресії тиреоглобуліну й тиреоїдної пероксидази. Висновки. За даними ультразвукового дослідження не виявлено достовірних змін, які дозволили б проводити диференційну діагностику між радіойодрезистентними та радіойодчутливими метастазами папілярного раку щитоподібної залози. Визначено цитологічні ознаки радіойодрезистентних метастазів папілярного тиреоїдного раку, які дозволяють їх передопераційне прогнозування. Продемонстровано значущу редукцію експресії тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими, що є підставою передопераційного прогнозування радіойодрезистентності поопераційних метастазів папілярного тиреоїдного раку. Виявлені за даними ультразвукової діагностики метастатичні лимфатичні вузли шиї дозволяють проводити подальші імуноцитохімічні та цитологічні дослідження, що може підвищити ефективність діагностики метастазів високодиференційованого раку щитоподібної залози й полегшити вибір подальшого лікування.

Стаття присвячена дослідженню прямих та непрямих стратегій ведення екологічної політики Р. Рейгана, які були розраховані на реалізацію в довгостроковій перспективі з метою економічного розвитку країни. До того ж в статті розкривається вплив питань охорони навколишнього середовища на державну політику США, її взаємозвязок з соціальними, економічними, правовими та політичними процесами. Актуальність дослідження прямих та непрямих стратегій ведення екологічної політики Р. Рейгана та його адміністрації полягає в поглибленні теоретичних та практичних знань державного управління та ведення політики, зокрема і в сфері захисту навколишнього середовища. Знання, отримані в результаті вивчення державного управління та політики США як однієї з провідних країн світу, можуть бути застосовані в Україні з метою збалансування повноважень законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Досліджуючи прямі стратегії ведення екологічної політики Р. Рейгана, ми визначили, що, попри опозиційне ставлення чиновників до екологічного регулювання, вони посприяли закріпленню квазіконституційних змін, що відбулися в системі державного управління протягом 1970-х років. Це можна, ймовірно, пояснити не тільки вимогою населення щодо забезпечення безпечного для життя навколишнього середовища, а й більш прагматичним бажанням федеральної інституційної системи зберегти розширення повноважень, яке дозволяло їй більшою мірою впливати на внутрішні справи окремих штатів. У такому контексті американська система стримувань та противаг відображає здатність різних гілок влади збалансовувати одна одну. Саме складність реалізації прямих стратегій ведення екологічної політики зумовила паралельну роботу над непрямими підходами, а саме призначенням нових суддів, які підтримували погляди президента щодо необхідності економічного розвитку держави. Певною мірою саме непрямі стратегії екологічної політики Р. Рейгана виявились найбільш ефективними способами ведення екологічної політики, оскільки частина суддів, які були призначені за час його президенства, активно виступала проти розширення контролю за забрудненням навіть після завершення його каденції.

Метою статті є дослідження особливостей взаємозв’язку агресивної поведінки та особливостей сприйняття художнього стилю мистецтва. Згідно з нашою гіпотезою люди з переважанням певної агресивної поведінки налаштовуються на певні моделі поведінкових реакцій, зображені у витворах мистецтва. Для нашого дослідження використано теоретичні (індукція, абстракція, узагальнення, систематизація) та емпіричні (метод психологічної діагностики та методи математичної обробки даних (описова статистика, кореляційний аналіз)) методи. Методика психологічної діагностики містила: авторську анкету «Художні уподобання», метод діагностики форм агресії А. Басса та Д. Арка, метод-тест «Руки» Е. Вагнера. У результаті дослідження виявлено, що існує взаємозв’язок між ренесансним типом сприйняття художнього стилю та непрямою агресією, а також залежність, яка пригнічує агресивні тенденції в поведінці. Слід зазначити, що виявлено зв’язок барокового типу сприйняття художнього стилю мистецтва з роздратуванням та афектацією. З’ясувалося, що існує взаємозв’язок між класичним типом сприйняття художнього стилю мистецтва та фізичною агресією, а також директивністю. Імпресіоністичний тип сприйняття художнього стилю мистецтва корелює з вербальною агресією та ексгібіціонізмом у вияві агресії. Зазначимо, що існує пряма кореляція між сюрреалістичним типом сприйняття художнього стилю мистецтва та підозрілістю та зворотна – із залежністю. Отримані дані вказують на те, що існує пряма кореляція між абстрактним типом сприйняття художнього стилю мистецтва та негативізмом, але, з іншого боку, виявлено зворотну кореляцію зі схильністю до агресивної поведінки загалом.

Кирилюк, Т. І. Удосконалення методу контролю втрат електроенергії в контактній мережі електрифікованих залізниць : авт. дис. к. т. н.: 05.22.09 / Т. І. Кирилюк ; Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. - Д. : Вид-во ДНУЗТ ім. акад. В. Лазаряна, 2013. - 21 с. : іл., табл. ГРНТИ 73.29.71 УДК 621.332.3:621.3.017.4(043.3) Захист - 6 червня 2013 р.
UK: АНОТАЦІЯ Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-технічної задачі удосконалення методу визначення втрат електроенергії в контактній мережі. Вперше запропоновано аналітичну залежність для визначення коефіцієнта втрат електроенергії, що враховує кількість поїздів на міжпідстанційній зоні. Це дає можливість більш точно визначати втрати електроенергії в контактній мережі. Встановлено закон розподілу коефіцієнта втрат електроенергії та надано рекомендації щодо регламенту його зміни. Отримано рівняння регресії для визначення коефіцієнта втрат електроенергії для ділянок постійного та змінного струмів, що дозволяє підвищити точність визначення втрат. Отримані результати підтверджені експериментально. Запропонований вдосконалений непрямий метод зменшує похибку визначення втрат електроенергії на 6,9 % порівняно з розрахунком за діючою методикою.
RU: АННОТАЦИЯ Диссертация посвящена решению актуальной научно-технической задачи усовершенствования метода определения потерь электроэнергии в контактной сети. На основе анализа существующих методов определения потерь электроэнергии в контактной сети установлено, что приоритетными являются косвенные методы. Они основаны на использовании счетчиков потерь. Такие счетчики измеряют квадрат тока в контактной сети, который при умножении на коэффициент потерь (физически это сопротивление от шин подстанции до точки приложения нагрузки) представляет собой потери электроэнергии в контактной сети. Выделены факторы, которые влияют на потери электроэнергии в контактной сети (схема питания межподстанционной зоны, количество поездов, износ контактных проводов, температура окружающей среды, скорость и ток электроподвижного состава), и получены их математические модели. Выполнены эксперименты по исследованию изменения скорости и тока электроподвижного состава, количества поездов на участке, износа контактного провода, температуры окружающей среды для участков постоянного и переменного токов. Определены границы изменения и законы распределения представленных факторов. Установлено, что количество поездов на межподстанционной зоне подчиняется биномиальному распределению; скорости поездов на межподстанционных зонах, износ контактных проводов, ток поезда – логнормальному распределению, изменение температуры – распределению Вейбула. Выполнено математическое моделирование поездной ситуации для участков Приднепровской и Одесской железных дорог, в результате которого определено, что средние потери электроэнергии в контактной сети на представленных участках составляют 12,4 и 6,3 % соответственно. Адекватность модели проверена с помощью критерия Фишера. На основе полного факторного эксперимента получены уравнения регрессии второго порядка для определения коэффициента потерь для участков постоянного и переменного токов. На основе метода Монте-Карло определен характер изменения коэффициента потерь, установлены границы его изменения и предоставлены рекомендации по регламенту его изменения. Предложен преобразователь, который в сочетании с портативным анализатором мощности позволяет измерять квадрат тока и в дальнейшем, при введении соответствующего коэффициента потерь, потери электроэнергии в контактной сети. Такой подход может быть использован для измерения потерь электроэнергии на участках, где отсутствуют счетчики потерь электроэнергии. Проведено экспериментальное подтверждение полученных результатов, которые показали, что предложенный усовершенствованный косвенный метод уменьшает погрешность определения потерь электроэнергии на 6,9 % по сравнению с расчетом по действующей методике.
EN: ABSTRACT Firstly it's proposed a model of traction power supply load for energy losses control. This allows taking into account the number of trains on railway section during determining the energy losses coefficient in traction power supply system. The author established a distribution law of energy losses coefficient and provided recommendations for its regulations. It's obtained a regression for determining the energy losses for railway sections of determinate and alternating currents that can improve the accuracy of the losses definition. The experimental confirmations of the results have shown that the proposed improved indirect method increases the accuracy of the energy losses definition to 6.9% compared with current methodology.

Враховуючи можливі недоліки прямої фільтрації та особливості вейвлет-алгоритмів було прийнято рішення перейти від прямої фільтрації до методу непрямої фільтрації шумів різних типів у відповідних шарах цифрових зображеннях за допомогою коригуючої матриці, яка формується на основі даних вейвлет-розкладу 1-го та 2-го рівнів, не здійснюючи порогової фільтрації коефіцієнтів деталізації.

Автор розглядає методи державного регулювання в сфері соціального страхування. Основна увага приділяється економічним методам державного регулювання. Автор здійснює дослідження такої моделі державного регулювання соціального страхування, яка найбільшим чином відповідає вимогам ринкової економіки.
The author examines the methods of state regulation in sphere of social insurance. The main attention is paid to the economic methods of state regulation. The author implements study of such model of social insurance state regulation which is mostly adequate to the market economy.

У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю у спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем та Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована відповідно кооперативним та конфронтативним комунікативними стилями; використанням лексем з позитивним та негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – втілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивної оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе саму, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ та апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс вважає своєю сім’єю.