Добірка наукової літератури з теми "Неповні сім'ї"

У статті представлено результати емпіричного дослідження уявлення сучасної молоді про розподіл ролей у сім’ї. Розглянуто аналіз розробленості питання з точки зору гендерного аспекту (психічної статі респондентів) та з урахуванням структури сім’ї респондентів (повні та неповні родини). Наведено результати за опитувальником «Індивідуально- типологічний» (Л.М. Собчик) та опитувальником «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є. Альошиної, Л.Я. Гозмана). Констатовано, що для сучасної молоді характерним є відсутність готовності брати на себе відповідальність за долю іншої людини, брати на себе батьківські обов'язки, не сформована установка на створення майбутньої сім'ї. Виявлено вплив гендерних стереотипів щодо розподілу сімейних ролей, статистично доведена відмініть у сприйнятті ролей в родинах між хлопцями та дівчатами, які виховуються у неповних родинах. Встановлено, що у групі респондентів в залежності від типу психічної статі є розбіжності в уявленнях про тип сім'ї, а отже й про розподіл ролей у сім'ї. Дівчата з фемінним типом психічної статі більш схильні до вибору традиційного розподілу ролей у сім'ї, також є й проміжний тип. Фемінні хлопці обирають егалітарні та традиційні сім'ї. Найбільшу кількість таких респондентів склали хлопці з неповних родин. Їх фемінність можна пояснити саме вихованням матері- одиначки. Хлопці з маскуліним типом психічної статті, серед яких є як з повної родини так і ні обирають традиційний типу родини, а от дівчата проявляють амбівалентний вибір: егалітарна та традиційна родина. Молодь з андрогінним типом психічної статі обирають егалітарний тип сімейних стосунків та розподілу ролей. За результатами дослідження доведено, що для образу сучасної сім’ї в уявленнях молоді характерна присутність ознак різних типів сімейних стосунків: традиційні, проміжні та егалітарні сім’ї. У висновках представлені результати, які підтверджені сучасними аналогічними розвідками з даної проблематики. А саме, показано, що відсутній негативний вплив розлучення на відносини батька і дитини, що дитячо-батьківські відносини, у більшості відсотках результатів, залежать від типу психічної статі респондентів, від їх уявлення про образ шлюбного партнера та ті типи сімейних стосунків, які транслює батьківська сім’я.

У науковій статті досліджено вплив неповної сім’ї на особистість підлітків та обґрунтовано основні напрями роботи фахівця соціальної сфери з неповними сім’ями. Проведено теоретичний аналіз дефініції «неповна сім’я»; виокремлено основні проблеми неповної сім’ї: проблеми родинного дискомфорту дитини, розвиток комплексів різного характеру, відсутність внутрішньої гармонії, що врешті-решт призводять до психологічних зрушень, та їх вплив на формування особистості підлітка, який проживає у неповній родині. Емпіричне дослідження, проведене на базі закладів середньої освіти м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області з використанням таких методик як опитувальник особистісної адаптованості школярів А. Фурмана, «Шкала явної тривожності CMAS, дослідження самооцінки за методикою Дембо–Рубінштейн, дозволило з’ясувати основні труднощі, які гальмують процес соціалізації дітей підліткового віку, що проживають у неповних сім’ях. В результаті застосування методики-опитувальника, складеної на основі методики А. Прихожан, визначено рівень тривожності дітей, які виховуються у неповних сім’ях, порівняно з дітьми, які виховуються у повних сім’ях. За результатами дослідження самооцінки за методикою Дембо – Рубінштейна з’ясовано рівень самооцінки підлітків, які виховуються у неповних сім’ях. Резюмуючи результати дослідження, визначено основні проблеми неповних сімей, зокрема, адаптація до нового статусу в соціумі, проблема виховання дітей за відсутності когось із батьків, матеріальні умови життя неповних сімей, можливість розвитку в батьків і дітей девіантностей типу: «нерозвиненість батьківських почуттів», «емоційне відторгнення», комплексу неповноцінності в дітей чи батьків та їх впливу на особистість підлітків. Встановлено, що напрямами соціальної роботи з неповними сім’ями мають бути: формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні, просвітницька діяльність з прав сім'ї та дітей, корекція стосунків сім'ї та її членів з мікросередовищем, допомога в навчанні та працевлаштуванні дітей і батьків з неповної сім'ї.

Стаття присвячена одній з актуальних проблем соціальної педагогіки – проблема різноманітних особливостей розвитку і поведінки дітей з різних типів неповних сімей. На основі теоретичних та соціально-психологічних досліджень розкриваються ті важливі значення, які характеризують особливості розвитку і поведінки у дітей відповідно до певного типу неповної сім’ї. В роботі досліджено та проаналізовано особливості взаємовідносин дітей з батьками в різних типах неповних сімей.Дослідження показало, що у всіх типах неповних сімей переважає менш високий рівень сімейних взаємовідносин. У всіх типах неповних сімей, окрім позашлюбної сім’ї, переважає суворість виховних установок батьків. Діти з розлучених та дистантних сімей більш самостійні, ніж діти з осиротілих та позашлюбних сімей. У дітей з усіх типів неповних сімей, окрім осиротілої сім’ї, позитивне ставлення до школи та вчителів. У всіх типах неповних сімей наявні спільні інтереси між батьками та дітьми.У результатах дослідження можна побачити, що у всіх типах неповних сімей, окрім позашлюбної сім’ї, на формування позитивних рис у дітей впливали обоє батьків. У неповній сім’ї найчастіше проявляється високий рівень турботи до матері. Турботу до батька проявляють у всіх типах неповних сімей, окрім позашлюбної сім’ї. У всіх типах неповних сімей, окрім дистантної сім’ї, діти завжди самі розповідають батькам про важливі події у своєму житті, а також, вони вважають, що саме їхні лінощі викликають найбільшу стурбованість з боку батьків. Всі діти думають, що поява у них негативних рис пов’язана з труднощами вікового періоду. Результати дослідження будуть цінними у роботі соціального педагога. Це дає можливість соціальному педагогу підібрати адекватні засоби впливу для налагодження взаємовідносин між дітьми і батьками з неповних сімей, що мають підвищену тривожність або виявляють відкриту агресію і схильність до девіантної поведінки.

У статті визначено сутність поняття «соціальні пільги в системі соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства», визначено основні ознаки соціальних пільг, здійснено їх класифікацію. Також автор виділив систему пільг, які встановлюються для сімей з дітьми, багатодітних, неповних і малозабезпечених сімей, дітей-сиріт і дітей, поз­бавлених батьківського піклування, інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів.

У статті визначено рівні прояву адиктивної поведінки підлітків з неповних сімей. Низький рівень виявлений у підлітків, яких відрізняли тривожність, невпевненість у собі та у своїх силах, слабка самокритика, а наявність частих конфліктів між членами сімʼї, неузгодженість виховних впливів в ній, заважали виробленню стійкої високоморальної життєвої позиції. Середній рівень встановлений у досліджуваних із неповних сімей, в яких матеріальний достаток у поєднанні з низькою духовністю, відсутністю адекватних вимог до дитини сприяли формуванню споживацтва. Підлітків відрізняли егоцентричність, негативізм; рівень вимог до оточуючих переважав натомість вимогливості до себе; простежувалися проблеми в навчанні та недисциплінованість. Високий рівень переважає у підлітків, в яких батько чи мати проявляли безвідповідальність та байдужість у ставленні до дитини. У досліджуваних виражені асоціальність, конфліктність, імпульсивність, впертість, а також виражена протидія виховним впливам. Емпіричне вивчення психологічних особливостей адиктивної поведінки підітків із неповних сімей дозволило визначити системоутворюючі внутрішні (незбалансованість локусу контролю; дезінтеграція між потребою в досягненні головних життєвих цінностей та можливістю їх досягнення в реальності; суперечливість самооцінки; дисгармонійні емоційні стани (емоційна нестабільність, напруга, тривожність); несформованість навичок соціальної взаємодії) та зовнішні (дезадаптивні форми батьківського ставлення (директивність, ворожнеча, автономність, непослідовність); несприятливий психологічний клімат сімʼї, наявність конфліктів та напруженість між її членами; недостатня емоційна близькість з батьками та дефіцит спілкування з ними, їх підтримки та захисту; психогенні травмуючи події (стресори); низький соціометричний статус) чинники такої поведінки.

У статті розкрито сутність сім’ї з порушеною структурою. Актуалізується значення виховного потенціалу різних типів сімей із порушеною структурою (неповної, повної зміненої, адопційної, опікунської, патронатної), доцільність налагодження взаємодії батька (матері) з дитиною у ситуації розпаду та утворення іншого з типів сімей. Окреслено педагогічно доцільні напрями і методи взаємодії батьків із дитиною (дітьми).

У статті проаналізовано сучасний стан та ефективність системи соціальної допомоги особам із сімейними обов'язками в Україні, на підставі чого зроблено відповідні висновки. Зазначено, що система соціальної підтримки населення в Україні, зокрема такої категорії осіб, як сім'ї з дітьми, тільки стала на шлях трансформації за новітнім курсом, тому за останні декілька років із метою підвищення її ефективності відбувається активний перерозподіл ресурсів із надання соціальної допомоги за принципом універсальності та уніфікованості на надання соціальних допомог і послуг, котрі сприятимуть формуванню у громадян активної життєвої позиції. Спираючись на досвід світових практик та моделей організації систем соціальної підтримки, керуючись принципами та механізмами, покладеними в основу їх реалізації, модель соціальної допомоги має бути універсальною, рухливою, базуватись на засадах гуманізму та розвиненій суспільній свідомості. За міжнародними стандартами, головним завданням системи соціального захисту для країн із перехідною економікою, до яких належить й Україна, повинно бути пом'якшення негативного впливу факторів, що виникають під час здійснення соціальних та економічних реформ, на найбільш соціально незахищені категорії населення, до яких віднесено й осіб із сімейними обов'язками. Водночас акцентовано увагу на певній невпорядкованості відповідних видів соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства, оскільки норми, які визначають допомоги, послуги й пільги для сімей із дітьми, багатодітних, неповних та малозабезпечених сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів із дитинства та дітей-інвалідів та встановлюють соціальні гарантії реалізації їх права на соціальний захист, розосереджені в багатьох підзаконних нормативно-правових актах, що ускладнює застосування їх на практиці, а також призводить до незнання громадянами своїх соціальних прав. У зв'язку із цим, підтримуючи інших науковців, унесена пропозиція щодо систематизації чинного законодавства у сфері соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства та прийняття єдиного нормативно-правового акта, який би регулював це питання - Кодекс соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства в Україні.

Пан А. В. Психологічні особливості дитини з неповної сім’ї : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Л. В. Спіцина. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 98 с.
UA : Робота викладена на 98 сторінок, 4 таблиці, 2 малюнки, 2 додатки. Перелік посилань включає 72 джерела. Об'єктом дослідження виступає неповна сім’я. Актуальність проблематики неповної сім’ї полягає в тому, що на розвиток дитини та становлення її як особистості, мають дуже вагомий вплив соціально-побутові умови та психологічно-моральний стан того з батьків, який виховує дитину. Саме в неповній родині найбільше виражено спостерігається вплив особистості одного з батьків на становлення дитини, як майбутньої чарунки суспільства. В умовах становлення української державності надзвичайно актуальною є проблема формування особистості дитини, її соціалізації, що зумовлено пошуком оптимальних шляхів підготовки дитини до самостійного життя. На сьогодні в Україні спостерігаються негативні тенденції в усіх сферах життєдіяльності людини: високий рівень безробіття, деградація моральних цінностей, соціальна дезадаптація, низька правова захищеність дітей та їх сімей, що призводить до низького рівня соціальної адаптації неповних. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: визначено комплекс основних психологічних особливостей та проблем неповних сімей; проведено аналіз основних психологічних особливостей сучасних неповних сімей; конкретизовано концепти про роль соціально-психологічної структури сім’ї у психологічному та емоційному розвитку особистості дитини.
EN : The work is presented on 98 pages, 4 tables, 2 figures, 2 appendices. The list of links includes 72 sources. The object of the study is a single-parent family. The urgency of the problem of a single-parent family is that the development of the child and his development as a person are greatly influenced by the social and living conditions and psychological and moral condition of the parent who raises the child. It is in a single-parent family that the influence of the personality of one of the parents on the development of the child as the future cell of society is most pronounced. In the conditions of formation of the Ukrainian statehood the problem of formation of the child's personality, its socialization is extremely actual that is caused by search of optimum ways of preparation of the child for an independent life. Today in Ukraine there are negative trends in all spheres of human life: high unemployment, degradation of moral values, social maladaptation, low legal protection of children and their families, which leads to low levels of social adaptation of the incomplete. The scientific novelty and theoretical significance of the study is that: identified a set of basic psychological features and problems of single-parent families; the analysis of the basic psychological features of modern single-parent families is carried out; the concepts of the role of the socio-psychological structure of the family in the psychological and emotional development of the child's personality are specified.

В магістерській роботі аналізуються теоретичні аспекти ґендерної ідентичності. Ґендерну iдентичнiсть визначенo як прoцес переживання власної відповідності соціокультурним ролям, прийнятим в суспільстві, тобто спектру норм і усталених поглядів на поведінку чоловіків і жінок. З’ясовано, що основними ознаками ґендерної ідентичності є наслідування соціального досвіду та його відображення під впливом різних чинників: біологічних, соціальних, культурних. Визначено, що саме юнацький вік як період дорослішання є сенситивним для розвитку ґендерної ідентичності, усвідомленнями юнаками і дівчатами своєї статевої приналежності та презентування її в стосунках з протилежною статтю. Розглянуто характеристики ґендерної ідентичності, а саме: 1) маскулінність як прояв раціональності, сили особистості, лідерства, здатність до досягнень, впевненість, 2) фемінності, як характеристики, яка включає емоційність, м’якість, турботливість, інтуїтивність, емаптійність, 3) андрогінності – якості, яка поєднує характеристики фемінності і маскулінності. Розглянуто роль стереотипів в ґендерній соціалізації, які нав’язують нормативи поведінки минулого і не спрямовані в майбутнє. Емпірично виявлений оптимальний і неоптимальний рівні гендерної ідентичності в ранньому юнацькому віці. Оптимальна гендерна ідентичність юнаків характеризується адекватною самооцінкою маскулінних, професійних та соціальних ролей, середнім рівнем авторитарності, егоїстичності, підозрілості, автономності, потребою у пізнанні та орієнтацією в часі, креативністю. Для дівчат оптимальним рівнем гендерної ідентичності є прояв самооцінки, прийняття фемінної складової, емоційності, чутливості, доброзичливості, альтруїстичності, спонтанності, аутосимпатії, саморозуміння, контактності, гнучкості в спілкуванні. Встановлено, що більшість досліджуваних юнаків і дівчат мають оптимальні показники гендерної ідентичності, а саме 80,6%. Проте виявлено решта – 19,4%, у яких є зустрічаються бар’єри з формуванням гендерної ідентичності. Такий показник обумовлений з високими проявами маскулінності у дівчат та фемінності у хлопців. З’ясовано, що причинами проблем з формування гендерної ідентичності є відсутність об’єкта на наслідування, поведінкова компенсація відсутності одного із батьків, недостатній рівень взаємодії з представниками своєї статі, утруднене спілкування, особистісні якості. З метою вирішення проблем формування соціокультурної ідентичності нами запропонована програма розвитку та корекції ґендерної ідентичності дівчат та юнаків, яка включала теоретично-навчальний, діагностично-інформаційний, практично-прикладний та особистіно-орієнтований етапи.
The theoretical aspects of gender identity are analyzed in master’s work. Gender identity is defined as the process of experiencing one's own conformity with the sociocultural roles adopted in society, that is, a spectrum of norms and established views on the behavior of men and women. It has been found out that the main features of gender identity are imitation of social experience and its reflection under the influence of various factors: biological, social, cultural. It has been determined that adolescence as a period of adulthood is sensitive to the development of gender identity, the awareness of boys and girls of their gender and presentation of it in relations with the opposite gender. The characteristics of gender identity are considered, namely: 1) masculinity as a manifestation of rationality, personality strength, leadership, ability to achieve, confidence, 2) femininity, as a characteristic that includes emotionality, gentleness, caring, intuitiveness, empathy, 3) androgynity – a quality that combines the characteristics of femininity and masculinity. The role of stereotypes in gender socialization, which imposes norms of behavior of the past and is not directed towards the future, is considered. The optimal and suboptimal levels of gender identity in early adolescence have been empirically revealed. An optimal gender identity of boys is characterized by adequate self-esteem of masculine, professional and social roles, average level of authoritarianism, selfishness, suspicion, autonomy, need for cognition and orientation in time, creativity. The optimal level of gender identity for girls is a manifestation of self-esteem, acceptance of the feminine component, emotionality, sensitivity, friendliness, altruistic, spontaneity, autosympathy, self-understanding, contact, flexibility in communication. It is found that most of the boys and girls studied have optimal indicators of gender identity, namely 80, 6%. However, the remaining 19, 4% were found to have barriers in gender identity formation. Such an indicator is due to high manifestations of masculinity in girls and femininity in boys. It has been found that the causes of gender identity problems are the lack of an object to imitate, behavioral compensation for the absence of one parent, insufficient level of interaction with the representatives of one's gender, difficult communication, and personal qualities. In order to solve the problems of socio-cultural identity formation, we have proposed a program for the development and correction of gender identity of girls and boys, which included theoretical-educational, diagnostic-informational, practical-applied and personally-oriented stages.
ВСТУП…4 РOЗДIЛ I. ПСИХOЛOГIЧНI АСПЕКТИ СТАНOВЛЕННЯ ҐЕНДЕРНOЇ IДЕНТИЧНOСТI В ЮНАЦЬКOМУ ВIЦI …7 1.1. Трактування ґендерної iдентичності oсoбистoстi в психології …7 1.2. Психологічні умoви станoвлення ґендернoї iдентичнoстi в юнацькoму вiцi…15 1.3. Роль сiм’ї у станoвленні ґендернoї iдентичнoстi в юнацькoму вiцi …22 Висновки ро розділу І...26 РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАНОВЛЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЮНАКІВ І ДІВЧАТ З НЕПОВНИХ СІМЕЙ...28 2.1. Планування та проведення емпіричного дослідження...28 2.2. Кількісний і якісний аналіз результатів психодіагностичного дослідження розвитку ґендерної ідентичності юнаків і дівчат з неповних сімей…34 Висновки до розділу ІІ…45 РОЗДІЛ ІІІ. ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ…46 3.1. Методичні аспекти проведення занять з розвитку ґендерної ідентичності...46 3.2. Зміст програми розвитку ґендерної ідентичності юнаків і дівчат…50 Висновки до розділу ІІІ ...59 РОЗДІЛ IV. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА…61 4.1. Дослідження особистісних конструктів в світлі комплексного підходу до вивчення гендерної ідентичності в юнацькому віці…61 РОЗДІЛ V. ПСИХОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…67 5.1. Гендерна ідентичність сучасної жінки в презентації власного потенціалу: реалії, затрати та можливості…67 РОЗДІЛ VI. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ…72 6.1. Соціальні небезпеки у життєдіяльності сучасних підлітків: куріння, алкоголізм, наркоманія…72 6.2. Попереджувальні заходи та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення…78 РОЗДІЛ VII. ЕКОЛОГІЯ…82 7.1. Екологічна безпека та державне регулювання у галузі охорони довкілля…82 ЗАГАЛЬНІ ВИСНOВКИ…88 БІБЛІОГРАФІЯ…91 ДOДАТКИ…99

Павленко Н. О. Соціально-педагогічний супровід материнської сім'ї : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник О. Г Лещенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 96 с.
UA : Кваліфікаційна робота 95 с., 6 таблиць, 3 рисунки, 72 джерела, 2 додатки. Об’єкт дослідження: процес соціально-педагогічного супроводу материнскої сім’ї. Предмет дослідження: зміст, форми та методи соціально-педагогічного супроводу материнської сім’ї. Мета дослідження: теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити програму соціально-педагогічного супроводу материнської сім’ї. Методи дослідження: аналіз літератури, порівняння, моделювання, синтез, аналіз, інтерв’ювання, систематизація, узагальнення, спостереження, анкетування. Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні та визначенні сутності та змісту соціально-педагогічного супроводу материнських сімей. Практичне значення роботи полягає у розробці соціально-педагогічної програми супроводу материнської сім’ї, яка може бути використана в закладі загальної середньої освіти. Галузь використання: заклади загальної середньої освіти, центри соціальних служб для сімей дітей та молоді.
EN : The qualifying work consists of introduction, 2 parts, findings, list of literature (72 items), 2 addendums on 2 pages. The qualifying work volume is 96 pages long, 88 of them – body text. There are 6 tables and 3 illustration. The qualification work gives a theoretical analysis and describes an experimental study of the problem of socio-pedagogical accompaniment of the mother family. The methods, forms, content and essence of socio-pedagogical accompaniment of maternal families are determined. The object of research: the process of socio-pedagogical accompaniment of the maternal family. The subject of research: content, forms and methods of socio-pedagogical accompaniment of the maternal family. The purpose of the research: to theoretically substantiate and experimentally test the program of socio-pedagogical accompaniment of the maternal family. The research tasks are: - identify the features of the maternal family functioning; - to analyze foreign experience of social and pedagogical accompaniment of the maternal family; - to reveal the peculiarities of the child's development in the maternal family; - to determine the essence and content of socio-pedagogical accompaniment of maternal families; - experimentally verify the programme of socio-pedagogical accompaniment for the maternal family.

Магiстерське дослiдження присвячене проблемi соціально-педагогічної підтримки неповних сімей, що виховують дитину з особливими потребами. Проаналiзовано стан проблеми у загальнiй та спецiальнiй психолого-педагогiчнiй лiтературi, окреслено сутнiсть поняття «технологія», «неповна сім’я», «соціальний супровід сім’ї», «соціально-педагогічна підтримка», «діти з особливими потребами»; проаналізовано нормативно-правове забезпечення з питань прав дітей з особливими потребами та захисту прав неповних сімей; виявлено особливості технології соціально-педагогічної підтримки неповних сімей, що виховують дитину з особливими потребами; з’ясовано сучасний досвід технології соціально-педагогічної підтримки неповних сімей; визначено критерiї, показники та рiвнi потреб родини у соціально-педагогічній підтримці; розроблено, експериментально перевірено та проаналізовано ефективність програми соціально-педагогічної підтримки неповних сімей, що виховують дитину з особливими потребами; доведено позитивний вплив апробованої програми на поступове зниження потреб неповних сімей в соціально-педагогічній підтримці.
The master's research is devoted to the problem of social and pedagogical support of single-parent families raising a child with special needs. The state of the problem in the general and special psychological and pedagogical literature is analyzed, outlines the essence of the concept of "technology", "incomplete family", "social support of the family", "socio-pedagogical support", "children with special needs"; analyzed the legal framework for the rights of children with special needs and the protection of the rights of single-parent families; the peculiarities of the technology of social and pedagogical support of single-parent families raising a child with special needs are revealed; the modern experience of technology of social and pedagogical support of single-parent families is clarified; criteria, indicators and levels of family needs in social and pedagogical support are determined; the effectiveness of the program of social and pedagogical support of single-parent families raising a child with special needs has been developed, experimentally tested and analyzed; proved the positive impact of the tested program on the gradual reduction of the needs of single-parent families in socio-pedagogical support.

В магістерській роботі розглядаються психолого-педагогічні особливості виховання дітей старшого дошкільного віку в повних та неповних сім’ях. З’ясовано загальні психолого-педагогічні особливості психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку, які виховуються в повних та неповних сім’ях. Здійснено порівняльний аналіз психолого-педагогічних особливостей дітей старшого дошкільного віку в повних та неповних сім’ях. Розроблена комплексна програма психолого-педагогічної роботи з неповними сім’ями, в яких виховуються діти старшого дошкільного віку.
The master’s thesis examines the psychological and pedagogical features of raising older preschool children in complete and incomplete families. The general psychological and pedagogical features of mental development of children of senior preschool age who are brought up in complete and incomplete families are found out. A comparative analysis of the psychological and pedagogical characteristics of older preschool children in complete and incomplete families. A comprehensive program of psychological and pedagogical work with single-parent families with older preschool children has been developed.

У статті викладено результати емпіричного дослідження особливостей становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців у неповній сім’ї в порівнянні з хлопцями із повних. Теоретико-методологічну основу дослідження склали авторські уявлення про ґендер та ґендерну ідентичність, що функціонують у трьох вимірах психічного: глибинному, когнітивному та поведінковому. Розглядаючи глибинний компонент ґендерної ідентичності як переживання відповідності образу Я ґендерному образу, дослідницею було встановлено генезу цього відношення у хлопців в період з молодшого шкільного по юнацький вік в умовах повної та неповної сімей. У представленій роботі вперше опубліковано авторську методику діагностики глибинного компонента ґендерної ідентичності особистості засобами аналізу серії психомалюнків: «Я», «Чоловік», «Жінка», подано бланк методики та описано процедуру підрахунку балів. Спираючись на методи математичного аналізу даних (U-критерій Манна-Уітні, H-критерій Крускала-Уолліса), а також на результати попередніх досліджень, на репрезентативній вибірці у 240 осіб було визначено особливості становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців залежно від того, в якій сім’ї вони виховуються. Зокрема, зроблено висновок про наявність достовірних відмінностей у цьому процесі, пов’язаних із ґендерною асиметрією глибинного виміру психіки хлопців з неповних сімей, тобто з посиленням відповідності образу Я глибинному образу Чоловіка та послабленням відповідності образу Жінки. Узагальнення отриманих даних та даних попередніх досліджень спонукало авторку зробити висновок про регресійні процеси ґендерного змісту в несвідомому юнака з неповної сім’ї.

У статті подано результати емпіричного дослідження становлення когнітивного компонента ґендерної ідентичності хлопця з неповної сім’ї в аспекті розвитку відношення його Самості до ґендеру у ході індивідуального ґендерного розвитку в період з молодшого шкільного по юнацький вік. Особливості динаміки розвитку зазначеного відношення досліджені автором шляхом порівняння взаємозв’язку Я-концепту й ґендерного концепту в респондентів чоловічої статі 7-8, 13-14 та 17-18 років із повних та неповних сімей.

У статті подано результати емпіричного дослідження розвитку ґендерного образу як глибинних образів Чоловіка та Жінки у ході індивідуального ґендерного розвитку хлопця в період з молодшого шкільного по юнацький вік. Динаміка розвитку ґендерного образу досліджена автором на ґрунті аналізу частоти використання кольору у психомалюнках «Чоловік» та «Жінка», виконаних респондентами чоловічої статі 7-8, 13-14 та 17-18 років із повних та неповних сімей.