Увійти

Готові списки джерел за темами / Неокласицизм / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Неокласицизм.

Статті в журналах з теми "Неокласицизм"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 29 січня 2023

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-20 статей у журналах для дослідження на тему "Неокласицизм".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Chaban, Tetyana. "Імпресіоністично-символістські оздоби сонатини Миколи Колесси". Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 415–26. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-415-426.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Стаття присвячена виявленню імпресіоністично-символістських оздоб у творчості Миколи Колесси, які являються реакцією автора на «поклик часу», «духу часу». Методологія опирається на сукупність методів стильово-компаративний, культурологічний, герменевтичний. Наукова новизна визначається оригінальністю теоретичної ідеї, акцентування в спадщині названого автора, довіри до стилістичних показників імпресіонізму-символізму і через них «м’якого» неокласицизму, а також самостійністю аналізу у названому ракурсі вказаної сонатини. Висновок. Сонатина є яскравим взірцем поєднання досягнень народного та професійного мистецтва, адже в ній поєднались не лише риси модерну, але й Західно-Уркаїнський фольклор. Композитор майстерно поєднує у своїй творчості прийоми музичного імпресіонізму-символізму з фольклорною автентичністю тематизму, не застосовуючи при цьому цитат.Ключові слова: імпресіонізм, символізм, оздоби, «м’який» неокласицизм, сонатина.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Рябоконєва, М. О. "Поняття "неокласицизм" у сучасному музикознавстві". Міжнародний вісник. Культурологія. Філологія. Музикознавство, Вип. 1 (4) (2015): 179–84.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Біленький, С. "Харківський неокласицизм 1820-х років : випадок Володимира Циха". Молода нація, № 2 (2006): 84–98.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Міщенко, О. В. "Європейський неокласицизм початку ХХ століття: шлях до античної краси". Вивчаємо українську мову та літературу, № 34/36 (326/328) (2012): 69–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Міщенко, О. В. "Європейський неокласицизм початку ХХ століття: шлях до античної краси". Вивчаємо українську мову та літературу, № 34/36 (326/328) (2012): 69–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Міщенко, О. В. "Європейський неокласицизм початку ХХ століття: шлях до античної краси". Вивчаємо українську мову та літературу, № 34/36 (326/328) (2012): 69–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Черкасова, К. "Неокласицизм у творчості О. Бекетова. Будівля Харківського медичного товариства". Пам"ятки України: історія та культура, № 12 (209) (2014): 34–41.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Мельничук, Анастасія. "СТАНОВЛЕННЯ ПРИКЛАДНОЇ АНАТОМІЇ В КОРОЛІВСЬКІЙ АКАДЕМІЇ ЖИВОПИСУ ТА СКУЛЬПТУРИ У ФРАНЦІЇ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 36 (9 травня 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi36.402.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто проблематику вивчення прикладної анатомії у Королівській Академії живопису та скульптури (Франція) упродовж другої пол. XVII – XVIII ст., запровадження нових методик викладання цієї дисципліни, авторський внесок до неї передових педагогів цієї доби. Прослідковано і виявлено шлях становлення і розвиток художньої анатомії в Королівській академії живопису та скульптури, її вплив на академічну систему в еволюційному розвитку стильових віх (класицизм, рококо, неокласицизм). Досліджено зразки анатомічних інспірацій даної дисципліни від греко-римської пластики до трактатів Андреаса Везалія, розглянуто феномен екорше. Особлива увага приділяється провідним науково-теоретичним посібникам та рукописам з художньої анатомії. Підкреслюється важливість художньої анатомії для засвоєння фундаментальних художніх знань у Королівській академії живопису та скульптури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Foik, Melanie. "East-Central European and East European Neoclassicism as a Part of European Late Modernism." Pitannâ lìteraturoznavstva 87 (September 3, 2013): 118–28. http://dx.doi.org/10.31861/pytlit2013.87.118.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Коряга, П. І. "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО МІСТА В РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 32 (3 лютого 2022): 58–62. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1026.

Повний текст джерела

Анотація:

Коряга П. І. Київський метрополітен як чинникформування культурного ландшафту великогоукраїнського міста в радянський період. – Стаття.У статті проаналізовано поняття культурного ланд-шафту, який відображає матеріальну єдність природ-них і культурних об’єктів та має визначальний впливна формування людського світогляду. Визначено особ-ливості формування культурного ландшафту в радянський період, його вплив на становлення радянськоїлюдини. Окреслено поняття урбанізації як характерної риси розвитку людської цивілізації; простежено історич-ний розвиток урбаністичних аспектів генези людства,установлено прямий зв’язок урбанізації та міста з по-няттям культурного ландшафту. Вивчено феномен містаяк репрезентанта культурного ландшафту, з огляду нате, що тут зосереджуються більшість надбань діяльно-сті людини. До культурного ландшафту міст фактичноналежить усе, що розташоване і відбувається в ньому,зокрема: архітектура, образотворче мистецтво, музика,кінематограф, побутова культура та все інше, що створене людиною. З цього погляду розглянуто історичний роз-виток громадського транспорту, починаючи з розглядуперших його видів у ХІХ столітті – кінних автобусів татрамваїв, запуску першої лінії метрополітену в Лондонідо появи ліній метрополітену в Радянському Союзі. Осо-бливий акцент у дослідженні зроблено на історичномуаналізі будівництва станцій Київського метрополітену.Виявлено характерні риси архітектурного, мистецькогооформлення станцій, з’ясовано, які ідеологічні меседжіпропаганди були закладені в їхньому оздобленні, який цемало вплив на культурний ландшафт міста. Досліджено особливості мистецтва в Радянському Союзі, його безпосередній зв’язок із радянською ідеологією, зокрема і засоби, які пропаганда застосовувала за допомогою мисте-цтва. З’ясовано сутнісні відмінності між архітектурнимистилями (конструктивізм, артдеко, авангардизм, ста-лінський неокласицизм) крізь призму ідеологічної скла-дової частини Комуністичної партії Радянського Союзу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Жалінська, Ірина Володимирівна. "Основні напрями досліджень теоретико-методологічних засад маркетингу". Економіка, управління та адміністрування, № 4(102) (30 грудня 2022): 18–27. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-18-27.

Повний текст джерела

Анотація:

Всеохоплюючий вплив цифрових технологій на економічні процеси, поява кардинально нових інструментів у маркетинговій діяльності підприємств, зміна попередніх концепцій маркетингу, зростання інформаційних потоків актуалізують звернення до теоретико-методологічних засад маркетингу в аспекті його розвитку. У статті проведено систематизацію та узагальнення основних напрямів досліджень вітчизняних учених щодо теоретико-методологічних засад маркетингу. Визначено, що поява маркетингу є закономірним результатом процесу розвитку товарного виробництва як способу розв’язання суперечності між виробництвом та споживанням і засвідчує новий напрям економічної думки. До основних економічних теорій, що вплинули на генезис маркетингу, належать такі: меркантилізм, класична політична економія, маржиналізм, неокласицизм, інституційна теорія, неоінституціоналізм. Основні елементи маркетингу було сформовано в межах мікроекономіки, зокрема: попит, пропозиція, ціна, конкуренція, поведінка споживача. Визначено особливість досліджень у маркетингу, яка обумовлена пріоритетністю швидкої реакції на поточну ринкову ситуацію у маркетинговій діяльності підприємства на противагу детальному розгляду причин її виникнення. Це спричиняє значну різноманітність підходів та понять у маркетингу, змістовне наповнення яких може змінюватися та переосмислюватися з часом. Розповсюдженим підходом у вивченні маркетингу є його дослідження крізь призму розвитку концепцій маркетингу як сукупності основних ідей, положень щодо формування, розвитку, взаємодії системних властивостей маркетингу. Серед сучасних концепцій виокремлюють концепції маркетингу сталого розвитку, маркетингового менеджменту, концепцію інтегрованого маркетингу, цифрового маркетингу. Окреслено інші основні напрями досліджень вітчизняних науковців щодо розвитку теоретико-методологічних засад маркетингу, а саме: управлінський підхід, міжнародний (глобальний) маркетинг, науково-філософський напрям, підхід філософії бізнесу та діяльнісний (інструментальний) напрям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Басенко, Н. В. "Концепція неокласицизму в літературознавчій спадщині Володимира Державина". Прикарпатський вісник НТШ. Слово, № 2 (26) (2014): 354–60.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Кураш, Т. "Інтимна лірика Максима Рильського в річищі неокласицизму". Філологічний дискурс, Вип. 2 (2015): 26–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Жарковський, Р. "До проблеми неокласицизму в інструментальному стилі І. Стравінського". Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, Вип. 38/39 (2016): 166–76.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Yuriychuk, Nadezhda. "ПОЛІФОНІЧНІ ПРИНЦИПИ В KAMMERMUSIK № 7 ПАУЛЯ ХІНДЕМІТА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 21 (30 грудня 2021): 454–67. http://dx.doi.org/10.33287/222158.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – відображення принципів поліфонічної роботи Пауля Хіндеміта на прикладі Kammermusik № 7, фіналу макроцикла, в якому композитор втілює ідеї епохи Бароко в сучасній йому манері. Цей цикл став одним з найбільш показових прикладів звернення композитора до неокласицизму – в першу чергу, це помітно у використанні форми Concerto Grosso, в якій написані всі сім концертів. У фіналі останнього з них, концерта для органа з оркестром, генеральним принципом формоутворення стає поліфонія, що дозволяє вважати цей твір одним з найбільш показових зразків контрапунктичної роботи П. Хіндеміта. Методи дослідження, що були використані при написанні статті: емпіричні (опис, порівняння, узагальнення), цілісний музикознавчий аналіз, історичний, структурно-функціональний, а також системний підходи. Наукова новизна роботи концентрується у докладному розгляді (вперше в українському музикознавстві) фіналу циклу Kammermusik Пауля Хіндеміта і в розкритті особливостей інтерпретації композитором барокових моделей, зокрема, у рамках органного концерту. Також вперше детально проаналізовано значення поліфонії в останній частині Kammermusik. Висновки. Цикл Kammermusik надзвичайно показовий для характеристики стилю П. Хіндеміта того часу: в першу чергу, він демонструє спосіб композиторської роботи автора з барокової моделлю, тобто втілює поєднання принципів неокласицизму із власною композиторською технікою; крім того, ціла низка композиційних прийомів передбачили майбутню інструментальну творчість П. Хіндеміта. У свою чергу, фінал циклу являє собою один з найважливіших зразків не тільки у творчості композитора, але і в цілому в області органного концерту ХХ століття, де втілені у повній мірі всі принципи роботи П. Хіндеміта з поліфонічною тканиною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Пахаренко, В. "Вчувати пісню в струмені буття (Михайло Драй-Хмара як поет-неокласицист)". Вісник Черкаського університету. Філологічні науки, Вип. 167 (2009): 7–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Белевцова, С. О. "Особливості реалізації міфологем у межах естетики символізму й неокласицизму (на матеріалі творчості В. Свідзінського та М. Драй-Хмари)". Лінгвістичні дослідження, Вип. 37 (2014): 110–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Абрамюк, Інна Георгіївна. "Тенденції розвитку архітектури міста Ковель в міжвоєнний період". Theory and practice of design, № 25 (28 червня 2022): 5–14. http://dx.doi.org/10.18372/2415-8151.25.16759.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета підготовки матеріалу виникла із необхідності комплексного вивчення тенденцій формування архітектури волинського міста Ковель, як прикладу архітектурно-просторового розвитку малих міст, у 20-30-тих роках ХХ ст. Будучи у 20-30-тих роках ХХ ст. важливим транспортним та військово-адміністративним центром, Ковель, незважаючи на статус малого міста, привертав увагу як соціокультурний осередок, архітектурний розвиток якого характеризувався багатовекторністю та орієнтованістю на комфорт мешканців. Досягнення мети проведеного дослідження відбувалося шляхом опрацювання та аналізу архівних джерел, іконографічних й картографічних матеріалів, наукових публікацій та періодики. В першу чергу, з’ясовано основні засади і принципи вирішення архітектури житлових будівель, ансамблів, кварталів, за допомогою комплексної методики стилістичного та композиційного аналізів. Що в свою чергу, уможливило, визначення стилістичних традицій, котрі використовувались архітекторами на теренах Ковеля впродовж міжвоєнного двадцятиліття.Широке коло науковців в сферах історії, історії архітектури та урбаністики, соціології висвітлювали аспекти історичного розвитку Ковеля, коментуючи архівні документи. Зокрема, свою увагу питанню приділяли П.Ричков, О.Михайлишин, С.Лінда, А.Заяц, А.Боровік та ін. Встановлено, що з 1920 року, Ковель разом із цілою Волинню став частиною Польської держави і отримав статус повітового міста Волинського воєводства. З цього часу розпочався активний розвиток міської архітектури, котра стала символом сучасності поряд із просторовим розвитком міста, спрямованого на впорядкування забудови і підвищення рівня його комфорту. З’ясовано, що включення Ковеля в авангардний керунок архітектурного розвою держави відбувалося шляхом розробки проектів важливих міських об’єктів архітекторами із Варшави, Любліна та Луцька, зокрема, Стефанем Шиллером, Володимиром Вінклером, Йозефом Шанайца, Богданом Лахертом, Владиславом Стахонем та рядом інших зодчих. Виявлено, що в короткому часі двадцятилітньої історії, відбулися істотні зміни у архітектурно-просторовій структурі Ковеля, котрі відображали два глобальних стильових напрямки: традиціоналізм та авангардизм. На теренах міста з’являлися будівлі, котрі репрезентували риси «дворкової» традиційної архітектури, неоготичний стиль та поєднання неокласицизму із простими об’ємами модернізму.Подальші детальні дослідження архітектури Ковеля й її популяризація, дасть можливість зберегти спільну українсько-польську спадщину та розробити концепції розвитку міста із врахуванням цінності традицій, не руйнуючи естетичної цілісності середовища історично сформованих ареалів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Rusanova, Milena. "THE ORIGIN OF NEOCLASSICISM. NEOCLASSICISM IN CHOREOGRAPHY IN MUSICAL ART, LITERATURE AND DRAMA." Young Scientist 10, no. 86 (October 2020). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-10-86-66.

Повний текст джерела

Анотація:

The article examines the process of origin and formation of the Neoclassicism era in the Ukrainian art. Сultural processes of different types of art of Ukraine of the end of XX – the beginning of XXI century are investigated. the chronological boundaries of the neoclassical epoch in the countries of Europe and Ukraine are compared, their difference is determined. It provides a brief overview of the historical situation that led to the later flowering of neoclassicism. Features of neoclassicism in music, literature, drama and choreography are considered. In particular, the works of Ukrainian neoclassical writers as M. Zerov, M. Drai-Khmara, P. Phylypovych, M. Rylsky, Y.Klen, who entered the society of prosaics and poets «Kyiv Neoclacissist», are briefly characterized. The main goal of the Ukrainian neoclassical literature is outlined namely by researching authentic Ukrainian literature and assimilating the best European literary samples to create own unique literary forms. The musical neoclassical art is analysed, in particular, the essence of the concept "neofolklorism" is revealed (laying certain neoclassical principles on folklore motives, M. Skoryk’s oeuvre as an example). Problematic issues regarding the development of neoclassical drama in Ukraine arise, modern Ukrainian drama is considered in the context of economic market. The problem of Ukrainian drama’s competitive ability and possible conditions for this are analysed. Neoclassical choreographic art is studied, namely its characteristic features, directions, forms. The plot and non-plot neoclassical performances are compared; genres of post-neoclassical performances are listed. Non-plot ballet neoclassicism that originates from American choreographer J. Balanchyn’s oeuvre is created by using jazz and modern dancing means of expression and forms. Plot ballet neoclassicism originates from F. Ashton’s oeuvre and has Anglo-French origin. The main characteristics of the plot neoclassical performance are complicated ballet terminology, increasing of attention to dramatically or literary plot, the presence of realistic, expressionistic and surreal principles, using the pantomime, modern, jazz, popular, folklore dancing means of expression, dance symphony and academic ballet principles.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Черевченко, Олександр, та Вікторія Черевченко. "ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ УКРАЇНСЬКОГО НЕОКЛАСИЦИЗМУ". Philological Review, № 1 (31 травня 2016). http://dx.doi.org/10.31499/2415-8828.1.2016.138070.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!