Статті в журналах: "Необхідний прибуток"

1

Kafka, S. M. "ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ЩОДО ПОДАЛЬШИХ ВИТРАТ НА ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 68–79. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.68-79.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження чинних підходів до обліку подальших витрат на основні засоби, оскільки вони не є однозначними і постійно змінюються внаслідок процесів, які відбувалися у правовому та економічному середовищі, але мають значний вплив на формування облікової інформації про основні засоби суб’єкта господарювання, його витрати, а в кінцевому результаті і на прибуток підприємства звітного періоду. Для підприємств нафтогазового комплексу питання організації бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з ремонтом та модернізацією необоротних матеріальних активів, актуальне з огляду на необхідність виконання робіт з їх поліпшення через значний знос та втрату початкових технічних характеристик в умовах конкурентного середовища. При існуючому порядку обліку навіть усунення незначних пошкоджень шляхом заміни дорого вартісних деталей може вплинути на фінансовий результат періоду, у якому воно здійснювалося, що спотворює інформацію про результати діяльності підприємства. Удосконалено процеси збору, реєстрації та нагромадження оперативної інформації щодо подальших витрат на основні засоби в єдиному управлінському регістрі, що дає змогу отримати необхідний обсяг інформації для аналізу і ухвалення ефективних рішень щодо доцільності подальшої експлуатації окремих об’єктів основних засобів, або їх заміни чи модернізації, організації ремонтних робіт господарським способом, чи із залученням спеціалізованих сторонніх організацій та інше. Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку витрат на експлуатацію, утримання і відновлення роботи основних засобів та дають змогу виявляти та використовувати внутрішньогосподарські резерви покращення діяльності підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Андрейчук, С. К., О. С. Манзій та О. О. Морушко. "Пенсійна реформа у Польщі: питання та відповіді для України". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 77–82. http://dx.doi.org/10.36930/40300313.

Повний текст джерела

Анотація:

З'ясовано, що зростання витрат на фінансування пенсійних систем як Польщі, так і України відбувається через демографічну кризу, соціальні зміни та економічну кризу як на глобальному, так і національному рівнях, змушуючи до реформи цих систем. Сьогодні Україна активізує процес запровадження недержавного пенсійного забезпечення. Йдеться про систему накопичувального пенсійного забезпечення і, зокрема, про недержавну систему пенсійного забезпечення. Саме недержавне пенсійне забезпечення породжує в українському суспільстві низку питань, на які змогла відповісти своєму суспільству Польща після того, як запровадила нову пенсійну реформу. Запровадження тристовпеневої польської пенсійної системи (перший стовп – фонди установ соціального страхування, другий стовп – відкриті пенсійні фонди, третій стовп – пенсійні програми працівників, індивідуальні пенсійні рахунки) пояснило польському суспільству який вік виходу на пенсію згідно з новою пенсійною реформою, наявний мінімальний соціальний стаж у разі виходу на пенсію, чи вигідно приховувати або знижувати доходи під час декларування їх у новій польській пенсійній системі і чи будуть оподатковуватись майбутні пенсійні виплати з податку на прибуток. Отже, бачимо, що Польська тристовпенева пенсійна система є дещо подібна до трирівневої пенсійної системи, яку задекларовано в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте запровадження недержавного пенсійного забезпечення в Україні (другий та третій рівні) перебуває на початковій стадії. Для активізації системи накопичувального пенсійного забезпечення необхідний розвиток страхового ринку України, який ще мало розвинений, а тому нам треба використовувати досвід як країн Європейського Союзу, зокрема Польщі, так і інших країн світу, що досягли високих результатів у цьому питанні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Зайцев, О. В., та В. В. Могильний. "ФІНАНСОВИЙ ПОГЛЯД НА УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 142–46. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті пропонується погляд на категорію «прибуток» як на фінансовий показник та звернено увагу на його характерні особливості. Метою статті є пропонування та обґрунтування можливостей і доцільності застосування категорії «прибуток» у формі фінансової категорії для розширення фінансового інструментарію впливу на цілеспрямований розвиток суб’єктів господарювання. Представлено класифікацію принципів фінансового та економічного аналізу даних, що можуть бути використані в оцінці поточного стану та прогнозуванні розвитку суб’єктів господарювання. Настав час, на нашу думку, коли необхідно відійти від шаблону, що прибутком характеризується виключно результат, що описує динаміку управління базовими економічними факторами. Існує зворотний регулюючий вплив, а саме управління прибутком як ззовні, так і безпосередньо в межах підприємства. Зроблено висновки стосовно перспектив можливого застосування такого інструменту щодо регулювання діяльності суб’єктів господарювання. Зазначено, що для прийняття управлінських рішень у системі управління та прогнозування суб’єктами господарювання існують важелі як із боку підприємства, так і з боку державного управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Osadcha, A. H., та N. M. Bryk. "CVP-АНАЛІЗ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 89 (4 червня 2020): 153. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202014.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах сучасної економіки, для ефективної діяльності підприємства, особливу увагу слід приділяти управлінським рішенням та прогнозуванню. В ході дослідження було виявлено, що найбільші проблеми при застосуванні методу CVP-аналізу виникають під час розподілу постійних витрат в умовах випуску декількох продуктів, тому при розрахунку точки беззбитковості видів продукції було застосовано для порівняння два підходи: традиційний та управлінський. Вони відрізняються методологією розподілу постійних витрат, але показують суттєві результати беззбиткового виробництва окремих видів продукції. Досягнення критичної точки виробництва виявилось недостатньо для прогнозування діяльності підприємства. Необхідно дізнатись величину можливого прибутку, гарантії його отримання та суму виручки для покриття всіх затрат, щоб отримати при цьому прибуток.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Mendela, I. Ya. "СТРАТЕГІЇ ОНЛАЙН-ПРОДАЖУ ГОТЕЛЬНОГО ПРОДУКТУ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 195–203. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.195-203.

Повний текст джерела

Анотація:

Підтримання конкурентоспроможності готельного бізнесу неможливе без впровадження та розвитку онлайн-продаж готельних послуг, а також вирішення проблем, що виникають внаслідок здійснення цих операцій. Метою дослідження є вивчення ринку інтернет-технологій, які функціонують в готельному бізнесі. За допомогою аналізу опиcано онлайн-сервіси для продажу готельних послуг, моделювання показано роботу мобільного додатку для продажу онлайн-послуг готелю, за допомогою методу прогнозування описано можливі результати застосування цифрового маркетингу в роботі готелю. Дослідження онлайн-продажу дасть змогу розглядати комплексну характеристику потенційних можливостей забезпечення максимізації прибутку у готельному бізнесі, а також забезпечення конкурентних переваг на ринку. Аналізуючи економічну ситуацію, яка склалась в Україні, а також причинно-наслідковий характер цієї ситуації, необхідно відзначити, що на збільшення прибутковості готельної індустрії та збереження конкуренції на світовому ринку, необхідно загострити увагу над вивченням перспективи вирішення цих проблем. Готельний бізнес здавна вимагає постійних інновацій та розробок, що дадуть змогу бути конкурентоспроможним в даній сфері заробітку. Перед готельєрами завжди стояло такі завдання: здобути якомога більше клієнтів, продаючи їм якомога більше послуг та товарів та завоювати постійних клієнтів, що стануть джерелом їх сталого прибутку. Головною метою готельного бізнесу завжди був прибуток. А прибуток залежить безпосередньо від кількості проданих готельних послуг та їх якості. Однак, перед власниками готелів, як і перед будь-якими підприємцями, що керують достатньо популярним та рентабельним бізнесом стоїть важлива проблема – жорстка конкуренція. Потрібні не просто нові методи продажі готельних послуг, але й такі, що будуть унікальними ще дуже довгий час. Саме тому ІТ технології розпочали активно впроваджувати свої технології в готельну сферу, або пов’язану з нею. Є безліч речей, які «Інтернет» може полегшити, та ще більше проблем, яких можна уникнути користуючись онлайн-послугами. Для проведення дійсно успішного бізнесу потрібні використовувати повноцінні стратегії, які можна реалізувати і отримати результат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Postan, M. Ya, та L. S. Filina-Dawidowicz. "МОДЕЛЬ ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА, ВИРОБНИЦТВА ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ШВИДКОПСУВНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 22–29. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Протягом останнього десятиліття в теорії логістики та її розробок велика увага приділялася проблемі контролю потоків швидкопсувних продуктів, яка була викликана зростанням виробництва/транспортування харчових продуктів. Враховуючи важливість цього питання, в логістиці навіть сформувався особливий напрямок, так звана «холодна логістика», яка вивчає проблеми складування/транспортування швидкопсувної продукції з урахуванням особливих режимів їх зберігання. Мета цієї статті – подальший розвиток зазначеного вище підходу та розробка моделі динамічної оптимізації швидкопсувного матеріалу та готового швидкопсувного продукту, що потрапляє до логістичного ланцюгу з урахуванням контролю процесу псування на складах та збільшення попиту на готовий продукт за рахунок додаткових маркетингових витрат. Результати. У статті запропоновано модель динамічної оптимізації планування постачання сировини, виробництва готової швидкопсувної продукції та її транспортування в пункти призначення. Вона також передбачає додаткові інвестиції, спрямовані на зменшення випадків псування сировини та готової швидкопсувної продукції під час її зберігання на складах. Вищезазначена модель заснована на моделі Вагнера-Уїтіна в теорії управління запасами та класичній транспортній задачі. Задача – максимізувати загальний прибуток ланцюга поставок за заданий горизонт планування. Автори детально розглядають два кейса: 1) попит задається і фіксується у пунктах прибуття; 2) попит контролюється додатковими інвестиціями. Висновки. Наш підхід дозволяє збільшити загальний прибуток логістичної системи за рахунок додаткових витрат, спрямованих на зменшення псування швидкопсувних товарів. Результати розрахунків можуть бути корисними для логістичних операторів та інших учасників логістичного холодового ланцюга (наприклад, операторів складів, транспортних компаній). Запропоновані оптимізаційні моделі відносно прості і можуть бути реалізовані на практиці за допомогою стандартного програмного забезпечення. Для проведення розрахунків необхідно зібрати відповідні дані та створити бази даних. Отримані результати можуть бути покладені в основу наших подальших розвідок та досліджень у сфері «холодної логістики».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Хорошилова, Ірина. "РОЛЬ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ В ФОРМУВАННІ БЮДЖЕТУ КРАЇНИ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 27 (14 листопада 2021): 196. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.196.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 336.2.026; JEL Classification: М48 Мета дослідження є аналіз сучасного стану податку на прибуток підприємств в державі та обґрунтування його ролі в формуванні державного бюджету. Методика дослідження: для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків. Результати дослідження: результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення і практичні рекомендації щодо обліку та оприбуткування податку на прибуток підприємств. Сучасний облік податку на прибуток має свої недоліки. Необхідно гармонізувати правила ведення бухгалтерського фінансового обліку на законодавчому рівні. Наукова новизна: полягає в комплексному дослідженні проблем, пов’язаних з обліком оприбуткування податку на прибуток підприємств. Запропоновано й надалі впроваджувати конструктивні кроки в напрямі гармонізації податкового та бухгалтерського обліку з податку у напрямі скорочення кількості розбіжностей між ними. Все це зумовлено переходом від суто фіскальної до стимулюючої системи оподаткування підприємств, в умовах економічної кризи спричиненої пандемією, що породжує дефіцит державних фінансових ресурсів. Практична значущість полягає в тому, що з впровадженням актуальних кроків в системі оподаткування та законотворенні виникнуть сприятливі умови для ведення ділової активності та покращення фінансово-економічного стану підприємствами України без шкоди для показників державного бюджету.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Heydari, Mohammad, Zhou Xiaohu, Kin Keung Lai та Zheng Yuxi. "Оцінка впливу систематичного ризику на прибуток підприємств". Proceedings of the National Aviation University 85, № 4 (22 грудня 2020): 54–66. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15139.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми: стаття є доповненням до попередніх публікацій та розглядає питання визначення ризику як ймовірності зміни майбутньої рентабельності активів. В іншому визначенні, ризик активів - це різниця між фактичним прибутковістю інвестицій та очікуваним значенням. Мета: визначити детермінанти, знайти значну залежність між систематичним ризиком та рентабельністю активів на Тегеранській фондовій біржі за допомогою методу, відмінного від звичайних економетричних методів. Вхідні дані: стаття досліджує часовий діапазон фінансової інформації, пов’язаної з результатами фінансових років з 2012 по 2017 рік усіх компаній, прийнятих на Тегеранській фондовій біржі, які виробляють хімічні та миючі матеріали, у загальній кількості 30 компаній. Методи: для того, щоб перевірити гіпотезу дослідження, проаналізовано інформацію про систематичний ризик та прибутковістю активів за два періоди коливань та низьких коливань, використовуючи метод дискретного перетворення вейвлетів з вейвлетом з меншим періодом часу за допомогою програмного забезпечення MATLAB, а потім для тестування гіпотез був використаний регресійний аналіз для дослідження зміни між ними. Після збору необхідних даних компаній, гіпотези дослідження були проаналізовані за допомогою вейвлет-аналізу та проаналізовані за допомогою програмного забезпечення SPSS та MATLAB. Результати: Результати тестування гіпотези дослідження вказують на значну залежність між систематичним ризиком та прибутковістю в періоди високої мінливості та довгострокового існування. Для перевірки гіпотези використовується регресійний аналіз. Результати перевірки гіпотези дослідження вказують на значну залежність між систематичним ризиком та прибутковістю в періоди високої мінливості та довгострокового існування. Висновок: Результати показують, що існує суттєва залежність між системним ризиком та прибутковістю протягом періоду коливань середньо- та довгострокових горизонтів. У часи низької волатильності існує значний взаємозв'язок між систематичним ризиком та рентабельністю на середньострокові горизонти (94 і 50 днів), але лише в довгостроковому горизонті в 182 дні існує суттєва залежність між ризиком і прибутковістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Васильків, Марта, та Володимир Чубай. "АУДИТ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ: МЕТОДИКА, ЧИННИКИ, ЯКІ ПОТРІБНО ВРАХОВУВАТИ, ПОМИЛКИ ТА ПОРУШЕННЯ, ЩО ВИЯВЛЯЮТЬСЯ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 288–96. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-63.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено різні аспекти організації та проведення аудиторської перевірки наявності та руху основних засобів на підприємствах, враховуючи основні особливості їх обліку та класифікації відповідно до НП(С)БО, МСБО та МСФЗ. Згруповано джерела аудиторських доказів, необхідних аудитору під час проведення аудиторської перевірки. Також запропоновано етапи проведення аудиту операцій з основними засобами, наведено методичні прийоми, що можуть застосовуватися під час перевірки. Встановлено, які чинники впливають на аудит операцій з основними засобами та на що саме аудитору потрібно звернути найбільшу увагу. Наведено види порушень і помилок, які найчастіше виявляються під час аудиту операцій з основними засобами. Зазначено перевіряючи, які первинні документи, можна виявити ці порушення та розкрито їх вплив на базу оподаткування податком на прибуток та на фінансову звітність підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Polishchuk, Yevheniia, та Serhii Onikienko. "ВПЛИВ РИЗИКІВ НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 103–11. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-103-111.

Повний текст джерела

Анотація:

Будь-яка підприємницька діяльність перебуває під впливом різноманітних ризиків, настання яких може призвести до зменшення очікуваного прибутку, повної або часткової втрати авансованого капіталу, порушення строків введення в експлуатацію об’єктів будівництва. Зазначимо, що будівельна галузь є однією з найважливіших галузей економіки: вона надає робочі місця, стимулює діяльність видобувних компанії, компаній-виробників будівельних матеріалів, компаній, що надають послуги з операцій із нерухомістю тощо. Це, у свою чергу, дає підстави стверджу-вати, що індустрія будівництва має вагомий внесок у структурі ВВП. Так, в Україні в 2019 році цей показник становив 2,5 % від ВВП, водночас у країнах Європи він сягає 6 %. Такі факти свідчать, що потенціал для росту будівельних компаній є, однак є значні перешкоди, які стримують таке зростання. Інвестиційний потенціал будівельної галузі є важливим. І навіть такий показник, як «Отримання дозволів на будівництво» включений до методології Doing Business від Всесвітнього банку, який вимірює можливості ведення бізнесу в різних країнах. Цей індикатор відображає загальну кількість процедур, час і грошові витрати, необхідні для будівництва складського приміщення, включаючи отримання всіх необхідних ліцензій та дозволів, надання всіх необхідних документів, запит і проходження всіх належних перевірок, а також підключення до інженерних мереж. На додаток до цього, у 2019 році «Ведення бізнесу» вводить новий показник, індекс якості будівельного контролю, який проводить оцінювання: якості регулюючих актів стосуються будівництва, ефективності контролю за якістю і механізмів безпеки, режимів по відповідальності і страхування, а також вимог до рівню професійної кваліфікації. Беручи до уваги той факт, що за декілька років Україна піднялася у цьому рейтингу з 29-го місця (2006 рік) до 6-го (2020 рік), і цей факт можна розглядати як досягнення, проте полегшення отримання дозволів, на жаль, не означає зменшення недобросовісних акторів на ринку, які перетворюють будівельну галузь на високоризиковане середовище.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Kobelia, Mariana. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ З ДЕРЖАВНОЮ УЧАСТЮ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(26) (2021): 190–201. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-190-201.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено дослідження структури і динаміки розвитку підприємств з державною участю в контексті їх участі в реалізації фінансової політики держави. Визначено, що підприємства державного сектору економіки є важливими учасниками процесу реалізації фінансової політики в Україні. Тенденції їхнього розвитку є визначальними для окремих галузей вітчизняної економіки. Ці підприємства забезпечують робочі місця, наповнюють Державний і місцеві бюджети. З проведеного аналізу виведено, що фінансова політика держави в частині розподілу чистого прибутку підприємств державного сектору економіки потребує удосконалення, оскільки, з одного боку, рішення Кабінету Міністрів України щодо нормативу розподілу чистого прибутку є непослідовними та несистемними, при цьому збори акціонерів окремих підприємств державного сектору економіки приймають рішення щодо розподілу чистого прибутку на власний розсуд, не враховуючи при цьому інтереси держави.Обґрунтовано, що Кабінет Міні-стрів України повинен вжити дієвих заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів підприємствами державного сектору економіки до Державного бюджету України, а також забезпечити своєчасне затвердження фінансових планів господарських товариств відповідно до вимог законодавства. Серед системи заходів визначено, що необхідно розробити законопроєкт для здійснення дієвого державного фінансового контролю підприємств державного сектору економіки, а також удосконалити систему контролю за дотриманням вимог законодавства при прийнятті наглядовими радами рішень щодо підприємств державного сектору економіки. Також необхідно забезпечити індивідуальний підхід при формуванні дивідендної політики підприємств державного сектору економіки. Норматив відрахування частини чистого прибутку повинен встановлюватись диференційовано по кожному підприємству державного сектору економіки з урахуванням його подальших стратегічних планів розвитку та наявних інвестиційних програм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Ощипок, І. М. "ОПТИМІЗАЦІЯ АСОРТИМЕНТНОЇ ПРОГРАМИ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ НАЯВНОЇ СИРОВИНИ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто асортиментну політику харчового підприємства, яка становить ядро дій із реалізації продукції, навколо якого формуються інші кроки, пов’язані з умовами придбання сировини і методами просування готової продукції від виробника до споживача. Сформульовано завдання асортиментної політики для визначення переваг у нарощуванні та урізноманітненні асортименту харчової продукції за основними напрямами її формування, оптимізації асортименту, який буде найкращим із погляду збільшення прибутку, доступності ресурсів, зростання продаж і освоєння нових ринків. Вправне формування оптимального асортименту забезпечить засади продуктивної діяльності виробництва, сприятиме збереженню бажаного прибутку. Визначено основні завдання асортиментної політики, переваги урізноманітнення асортименту харчової продукції, складники системи формування асортименту, включаючи напрями його формування. Розглянуто питання скорочення і розширення асортименту поряд зі збільшенням його товарної маси стабілізації, удосконалення і гармонізації. Рекомендовано після оцінки якості показників товарів на кожному з ринків вилучати нерентабельну продукцію; при цьому необхідно враховувати об'єднану інформацію з усіх підприємств, де вона виготовляється, щоб установити реальний обсяг продаж і рівень економічної ефективності в русі, яка забезпечить виробнику позитивну динаміку. Вилучатися може продукція економічно неефективна, хоча і, можливо, та, що користується деяким попитом. Розглянуто основні методи формування асортименту продукції підприємства. Описано метод формування асортименту на основі вивчення особливостей платформи продукції, яка випускається, і метод оптимізації структури асортименту за існування низки обмежень. Процедуру оптимізації асортименту продукції, що випускається, можна звести до розв’язку системи нерівностей (обмежень). Серед найбільш характерних обмежень, властивих більшості підприємств, можна виділити такі: обмеження за обсягом продаж; обмеження за виробничими потужностями; обмеження за доступністю ресурсів; обмеження за ціною. Можуть бути розраховані й інші види обмежень. Останнє, що необхідно визначити, – це критерій оптимізації для вироблених обмежень. Як правило, показником, щодо якого проводиться оптимізація структури асортименту, виступає максимум маржинального прибутку підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Дмитренко, Вікторія Вікторівна. "МЕХАНІЗМ ОХОРОНИ ПРАВА НА НОУ-ХАУ". Часопис цивілістики, № 37 (29 липня 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.354.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано механізм охорони права на ноу-хау, зокрема наведено покрокову інструкцію, починаючи з підготовчого етапу прогнозування, створення ноу-хау, необхідних дій, які допоможуть засвідчити право на ноу-хау, а також здійснення права на ноу-хау (зокрема впровадження результату, договірних способів розпоряджання майновими правами на ноу-хау), підстав і способів захисту права. Створюючи ноу-хау, необхідно продумати, як правильно його охороняти, оскільки сплутування різних об’єктів правової охорони, неправильний вибір способу охорони може призвести до порушення права на цей результат інтелектуальної, творчої діяльності. Оскільки результати технічної творчості можуть по-різному охоронятися, важливо врахувати мету, якої прагне досягти автор. Якщо технічне рішення у перспективі матиме нетривалу корисність – немає потреби його охороняти в конфіденційності, краще реєструвати та отримати патент, але суті ноу-хау в матеріалах заявки не розкривати, щоб існувала можливість укладення договорів щодо розкриття ноу-хау. У випадку, якщо прогнозується, що отриманий результат є максимально неочевидним і корисним, що дозволить його автору отримувати прибутки тривалий час (понад 20 років), краще не розголошувати такий результат, не реєструвати як винахід чи корисну модель, а охороняти як ноу-хау. В Україні немає державних реєстрів ноу-хау, відповідальність за охорону таких результатів покладається на їхніх авторів чи інших законних суб’єктів права. Проте існує можливість депонувати ноу-хау без оприлюднення в Державній науково-технічній бібліотеці України або нотаріально посвідчити час пред’явлення документа про ноу-хау. Це дозволить автору доводити право на своє ноу-хау. Хоча, крім цих способів, доказами першості у створенні та використанні ноу-хау може бути будь-яка інформація, яка це доводить, – договори щодо надання дозволу на використання ноу-хау, інформація на сайті про корисний ефект від ноу-хау (але без розкриття суті) тощо. У статті наведено покроковий механізм охорони ноу-хау: 1) прогнозування; 2) створення результату та виникнення прав на нього; 3) засвідчення права на ноу-хау; 4) здійснення права на ноу-хау; 5) підстави та способи захисту права на ноу-хау. Ефективна охорона творчих результатів не можлива без обізнаності їх авторів щодо правової природи створених об’єктів. Необхідно чітко продумати, який об’єкт планується створити та з якою метою, що дозволить спланувати, як його охороняти. Від належно продуманої стратегії охорони конфіденційних результатів інтелектуальної, творчої діяльності залежить ефективність охорони та тривалість ноу-хау.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Shyshkina, Olena. "ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ ФІНАНСОВОГО РИЗИКУ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 253–64. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-253-264.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено понятійно-категоріальний апарат фінансового ризику, визначено основні підходи до пізнання природи фінансового ризику, розглянуто їх основні концептуальні положення та особливості. Доведено, що при уточнені природи фінансового ризику необхідно зважати на дуалізм фінансового ризику, який може проявлятися у вигляді можливості отримання збитку або ототожнюватись з прибутком досліджуваного економічного суб’єкта. Проведено аналіз наявних у науковій літературі визначень категорії «фінансовий ризик», узагальнено основні властивості фінансового ризику, уточнено сутність фінансового ризику через призму виконуваних функцій та з урахуванням отриманих результатів запропоновано авторське тлумачення цієї категорії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Кушал, І. М., та Ю. О. Харьковська. "Система управління інтелектуальним капіталом підприємства". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 40–45. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-40-45.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено актуальній проблемі щодо побудови ефективної системи управління інтелектуальним капіталом на вітчизняних підприємствах. У науковій праці розглянуто сутність категорії інтелектуальний капітал та його складові, визначено форми розвитку інтелектуального капіталу та теоретико-методичні засади, пов'язані з формуванням системи управління інтелектуальним капіталом підприємства. Встановлено, що для раціонального управління інтелектуальними ресурсами необхідна дієва система. Збільшення прибутку й конкурентних переваг суб’єкта господарювання, активізація бізнес-процесів, пов’язаних з інноваціями, свідчать про ефективне формування, використання та розвиток інтелектуального капіталу. Перспективним напрямом подальших досліджень у даній проблематиці є розробка методичних підходів до управління інтелектуальним капіталом у межах підприємств різних видів діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Бессонова, Г. П. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ОБЛІКОВОЇ СИСТЕМИ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 69–73. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено актуальним питанням оцінки ефективності облікової системи на підприємствах України. Досліджено сучасний стан і заходи підвищення якості організації інформаційної системи та ролі інформації в бухгалтерському обліку. Перед кожним підприємством стоять завдання підвищення конкурентоспроможності, фінансової стабільності, отримання прибутку, задоволення потреб клієнтів. Вирішення цих завдань залежить від ефективності використання інформації, особливо облікової. Організація обліку потребує значних витрат, які мусять бути покрити результатами від прийняття управлінських рішень. Інформаційне забезпечення системи управління має місце на всіх етапах організаційної системи бухгалтерського обліку та є його невід`ємною частиною. Для прийняття правильних управлінських рішень необхідно використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам та нормам, зрозумілим користувачам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Domin, Alexander. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІЗ АГРОІНЖЕНЕРІЇ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 109–15. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.109-115.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушується проблема, що в незалежній Україні довгий час залишалася майже без уваги педагогічного загалу. Вона полягає в необхідності адаптації формування професійних компетентностей бакалаврів з агроінженерії до кардинальних змін у вітчизняному сільському господарстві, що відбулися з часів здобуття Україною незалежності. За цей час унаслідок глибинних реформ у сільському господарстві змінилися форми власності – з колективних і державних на приватні. У результаті цього сучасні приватні агрокомпанії господарюють і розвиваються за жорсткими законами ринкової економіки. Це означає, що головна мета такого господарювання – якомога більший прибуток – понад усе. Внаслідок такого, далеко не завжди прогресивного розвитку, сталися зміни у відлагодженій десятиліттями професійній підготовці інженерних кадрів для аграрної галузі, зокрема: порушення зв’язків, тепер уже приватних сільськогосподарських підприємств, із закладами вищої освіти аграрного профілю, порушення агрокомпаніями необхідних умов відтворення родючості ґрунту, економія на висококваліфікованих кадрах, що приводить до перекладки агрономічних, агрохімсервісних, захисторослинних та інших подібних завдань діяльності у компетентність бакалаврів з агроінженерії; переважний пріоритет імпортної сільськогосподарської техніки, що тягне за собою повну залежність українського сільського господарства від іноземних виробників видаткових та паливно-мастильних матеріалів до цієї техніки. Наведених змін достатньо, щоб зрозуміти, що існує істотна проблема у формуванні професійних компетентностей майбутніх бакалаврів з агроінженерії. Здійснено спробу визначити сучасні завдання діяльності бакалаврів з агроінженерії вітчизняного сільського господарства, визначити вимоги до формування їхніх професійних компетентностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Пиняга, Р. О. "ОБСТАВИНИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАЙНЯТТЯМ ГРАЛЬНИМ БІЗНЕСОМ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 411–19. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.46.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті деталізовано предмет доказування з урахуванням криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень, пов’язаних із зайняттям гральним бізнесом. Визначено, що до події кримі- нального правопорушення належать насамперед технологія та спосіб за- йняття гральним бізнесом, час і місце його вчинення. Встановлення винува- тості обвинуваченого, форми вини, мотиву й мети вчинення кримінального правопорушення має на меті визначення кількості осіб, причетних до кри- мінального правопорушення, характеру розподілу ролей між ними, даних про фігурантів (вік, осудність, ознаки зовнішності, професійні навички), інших ознак, що характеризують ту чи іншу форму співучасті (кількість співучасників, стійкість, попередня змова чи зорганізованість, мета ді- яльності, наявність плану). Також необхідно встановити спосіб легаліза- ції доходів, одержаних злочинним шляхом. З’ясовано, що для розслідування злочинів, пов’язаних із зайняттям гральним бізнесом, важливе значення має розроблення обставин, що підлягають доказуванню. Зазначені обставини тісно пов’язані з предметом доказування. У науковій літературі останню категорію визначають по-різному: як систему (сукупність) фактів й обставин об’єктивної дійсності, що мають матеріально-правове (кримінальне й цивільне) та процесуальне (кримінальне й цивільне) значення і які є необхідною й достатньою фактичною підставою для вирішення кримінальних справ остаточно і по суті. Зроблено висновок, що предмет доказування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із зайняттям гральним бізнесом, деталізовано з урахуванням особливостей криміналістичної характеристики цієї категорії кримі- нальних правопорушень. На встановлення події злочину впливають: технологія, спосіб та місце зайняття гральним бізнесом, використане обладнання, категорії гравців. Винуватість обвинуваченого залежить від функції, яку він виконує у злочинній групі, виду та форми співучасті. Потребує встановлення розмір матеріальної шкоди, завданої гравцям в азартні ігри, а також напрями легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Запропоновано поширити відповідальність за зайняття гральним бізнесом на всі категорії суб’єктів, які організовують та проводять азартні ігри з метою одержання прибутку, з унесенням відповідних змін і доповнень до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Михайловська, О. В. "Сутність категорії «ресурси»: теоретичні та практичні аспекти". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 2 (27 листопада 2021): 24–28. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті схарактеризовані різні підходи до трактування категорії «ресурси». Досліджена теоретична та практична проблематика місця та ролі ресурсів в господарській діяльності підприємств. Окреслено історію тлумачення сутності категорії «ресурси» і факторів їхньої здатності приносити прибуток. Наголошено на необхідності пошуку шляхів для підвищення ефективності використання обмежених ресурсів. Встановлено, що сьогодні актуальними залишаються питання недосконалості системи управління та використання власного ресурсного потенціалу галузей національного господарства. Зазначено, що основний зміст визначень науковців щодо ресурсів співпадає, але існують деякі відмінності в описі структури складових елементів. Підкреслено, що ефективність функціонування та розвитку підприємств досягається через оптимізацію складу і обсягів ресурсів, що формують фактори виробництва. З’ясовано, що категорію «ресурси» необхідно розглядати в різних напрямах (як загальна категорію, як загальноекономічну категорію; як категорію виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання). Встановлено, що видів ресурсів існує безліч, що породжує класифікаційну проблему. Розкрито сутність природних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Констатовано, що ресурси як категорія виробничо-господарської діяльності – це всі блага, що надходять до системи забезпечення та, в разі потреби, перетворюються у фактори виробництва й, трансформуючись, надходять до системи споживання задля задоволення потреб споживачів та досягнення ефективності функціонування виробничо-господарських структур. Встановлено взаємозв’язок: «ресурси – ресурси економічні – фактори виробництва». Доведено, що діяльність, заснована на економічних ресурсах відіграє ключову роль в діяльності підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Бліщ, Р. О., та Н. З. Петришин. "ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ ПИВНОГО СУСЛА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 28 (10 січня 2022): 13–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-02.

Повний текст джерела

Анотація:

Постійно зростаюча вартість газу, нафти та інших джерел енергії вимагає не тільки їхнього раціонального використання на підприємствах агропромислового комплексу, але й розроблення та впровадження інноваційних технологій та устаткування, що спрямовані на ресурсоенергозбереження з урахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів. Харчові підприємства, зокрема виробництво пива, є енергоємними процесами, тому необхідним є раціональне використання енергії та ресурсів. Енергозбереження в харчовій галузі – один із найбільш важливих факторів, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів. Доведено, що впровадження у харчову промисловість енергозберігаючих технологій дає змогу значно знизити собівартість продукції і підвищити прибутки на підприємстві. Розглянуто наявні способи зниження енерговитрат під час приготуваннія пивного сусла у виробництві пива. Охарактеризовано заходи щодо збільшення використання вторинних теплових енергетичних ресурсів. Поєднання кількох технології в одному проєкті дозволяють розширити функціональні можливості енергозбереження за рахунок повернення у виробництво не тільки тепла вторинної пари, але й теплоти гарячого охмеленого сусла, що виводиться з гідроциклонного апарату на стадію бродіння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Рудь Н.Т. та Богатко Б.В. "СТАРТАПИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА РИЗИКИ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 46–54. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-6.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті вказано на актуальність розвитку стартапів, що набувають великого поширення у всьому світі. Основною проблемою для розвитку стартап-компаній в Україні є відсутність підтримки з боку держави і недостатність фінансування. Компанії зацікавлені вкладати свої кошти лише у кращі проєкти, які матимуть прибуток. Саме об’єднання зусиль учасників у процесі розробки й комерціалізації інновацій приведе до ефективного нарощування потенціалу їх розвитку у реалізованих ними інноваційних проєктах. Досліджено поняття стартап та сформульоване авторське: стартап – є новою інноваційною структурою, яка реалізує бізнес-ідею в умовах невизначеності, що потребує грамотного управління ризиками. Виділено особливості й переваги стартапу: ключова роль проєкту, глобалізаційна діяльність і глобальний розвиток стартапів в світі. Для знаходження інвесторів проєкту рекомендовано скласти стратегічний план пошуків, проаналізувати кілька подібних проєктів та зробити оцінку. Необхідно використовувати соціальні мережі, створити власний веб-сайт. Систематизовано ризики формування стартапів, наведено заходи щодо можливості їх усунення. Проаналізовано типові стадії, які проходить стартап в процесі свого розвитку і виділено специфічні ризики на кожній стадії. Виділено основні ризики розвитку інноваційних проєктів. Показано ефективність використання інноваційних проєктів. Розглянуто основні види інноваційних проєктів та наведено їх характеристики. Проаналізовано види, приклади успішних українських інноваційних проєктів. Відмічено переваги та недоліки стартапу: інформативність, висока результативність, велике охоплення цільової аудиторії, забезпечення потреб споживачів, нераціональне використання коштів та інше.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Shcherbakova, A. S., та O. Yu Suduk. "СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК КОМПОНЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (25 червня 2020): 242. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202122.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті обґрунтовано, що соціальна відповідальність має тісний зв’язок із конкурентоспроможністю підприємства. Питання впровадження соціальної відповідальності бізнесу розглянуто не тільки з точки зору проблем соціальної сфери суспільства та необхідності забезпечення соціальних гарантій працюючого населення, а й з позиції використання соціальної відповідальності бізнесу для створення конкурентних переваг для окремого підприємства, налагодження зв’язків з громадськістю та органами центральної і місцевої влади, підтримання позитивного іміджу компанії. В статті проведений аналіз підходів до визначення поняття «соціальна відповідальність». Підкреслено необхідність збалансування соціальних зобов’язань компанії, оскільки вони можуть бути чинити як позитивний, так і негативний вплив на конкурентоспроможність організації. Встановлено, що поняття «соціальна відповідальність» має різне тлумачення в різних наукових роботах, законодавчих актах і нормативних документах і за своєю суттю охоплює багатогранні аспекти ведення бізнесу. Авторами запропоновано визначення конкурентоспроможності та конкурентним перевагам, деталізовано склад техніко-економічних, комерційних та нормативно-правових факторів, що обумовлюють конкурентоспроможність кожного підприємства. Авторамизапропоновано комплекс мотиваційних факторів впровадження соціальної відповідальності на підприємстві. Дано опис базового інструментарію впровадження концепції соціальної відповідальності бізнесу, використання якого у різних комбінаціях дозволить кожному управлінцю знайти необхідну комбінацію дій та мотивів створення соціально відповідального бізнесу свого підприємства. Обґрунтовано, що зусилля із просування соціально або суспільно відповідальних кроків є рентабельними, вигідними, з одного боку, вони підвищують прибуток, а з іншого – збагачують підприємство новими стратегічними компетенціями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Klishch, I. M., M. I. Marushchak, I. Y. Krynytska та H. H. Habor. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 4 (26 вересня 2018): 48–51. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9305.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – аналіз можливих заходів з комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності у закладах вищої медичної освіти. Основна частина. В Україні практика активного залучення об’єктів інтелектуальної власності сьогодні перебуває на стадії становлення, тому в даній статті ми розглянули шляхи залучення науково-педагогічного складу медичних навчальних закладів у процеси комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності. Комерціалізація технологій є важливим елементом інноваційного процесу та сталого розвитку університетів, оскільки являє собою процес перетворення результатів наукової діяльності на продукт і можливість отримання додаткового прибутку або іншої вигоди. Висновок. Для успішної комерціалізації наукових розробок із метою забезпечення сталого розвитку закладів вищої медичної освіти необхідно мотивувати науково-педагогічний склад до створення інноваційних розробок, забезпечувати фінансову підтримку на стадії поширення інформації, а також сформувати підрозділ з комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності для підтримки науковців на стадії впровадження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Ощипок, І. М., та Р. О. Бліщ. "ПЕРЕДУМОВИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто питання формулювання чинників ефективного розвитку харчової промисловості України. Обґрунтовано теоретичні і прикладні засади визначення факторів ефективної виробничої діяльності підприємств харчової промисловості у напрямі підвищення рівня їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Розглянуто роль інноваційних центрів із реалізації результатів наукових досліджень або наукової діяльності, в яких наукові знання перетворюються на справжній прибуток і які супроводжуються незмінними маркетинговими дослідженнями, організацією каналів збуту і комерційних угод. Розглянуто розроблення наукомісткої продукції для харчової промисловості на основі результатів інноваційного процесу як паралельно-послідовного здійснення науково-дослідницької, науково-технічної, виробничої, маркетингової діяльності підприємства. Описано структуру інноваційного процесу високотехнологічних підприємств (плантаріїв) харчової галузі промисловості на основі чотирьох основних етапів: фундаментальних, прикладних досліджень, дослідних і технологічних робіт, виробництва нової продукції та її комерціалізації. Показано, що всі етапи взаємопов’язані і взаємозалежні та узгоджуються з метою систематизації механізмів управління. Установлено найважливішу потреба сучасних харчових виробництв і підприємств – можливість зміни їхньої структури з метою перепрофілювання на випуск нової продукції, затребуваної ринком або державою. Показано, що харчова індустрія володіє специфічним життєвим циклом, до якого входять продукти, виробничо-територіальні локалізації і самі підприємства, що формуються з окремих рубежів. Сформульовані основні напрями формування та використання конкурентних переваг харчових підприємств. Зазначено, що вільна підприємницька діяльність дає можливість підприємствам харчової промисловості не лише залучати та використовувати доступні чинники виробництва відповідно до своїх потреб, а й здійснювати роботу з формування нових конкурентних переваг у тих сферах, які є більш привабливими та необхідними.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Дишкантюк, Ю. "Поняття й ознаки послуги як предмета господарсько-правового регулювання". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 285–91. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1635.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено нормативне визначення змісту господарської діяльності, у якому виокремлюється складник предмета господарського права - надання послуг вартісного характеру як самостійної правової категорії. Послуги є привабливою та поширеною формою господарювання, метою надання яких є, як правило, отримання прибутку або задоволення економіко-соціальних потреб. Деякі послуги є формою владно-розпорядчих повноважень спеціально уповноважених державних органів, наприклад, стосовно легалізації суб'єктів господарювання або/та їхньої діяльності. Здійснено обґрунтування уніфікованого підходу до розуміння сутності поняття «послуга» задля окреслення фундаментальних засад щодо її змістової характеристики, умов і порядку застосування та регулювання в умовах ринкової економіки. Для ефективного розвитку й удосконалення інституту послуг необхідним є здійснення постійного моніторингу задля виявлення попиту на будь-які послуги або задоволення сучасних економіко-соціальних потреб. Проаналізовано такі положення: послуга використовується різноманітними галузями права (адміністративним правом, цивільним, земельним, фінансовим і господарським правом), що дає змогу виокремити її комплексний характер; суб'єкти господарювання є особами, які надають послуги на умовах і в порядку, визначених нормами чинного законодавства, з урахуванням міжнародного досвіду. Також виокремлюються особи, які є споживачами послуг і/або їх замовниками, якими також можуть бути й суб'єкти господарювання. Специфічними ознаками послуги є такі: споживання в момент її надання, вартісний характер, економіко-соціальний характер, договірна форма.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Чуй, І. Р., С. М. Голдак та О. І. Дума. "ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 151–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-21.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті характеризується система забезпечення податкової безпеки держави, проводиться оцінювання загроз, ризиків та індикаторів для визначення її стану. Окремими характеристиками безпеки є моніторинг загроз, оцінювання вразливості податкової системи до цих загроз, аналіз індикаторів податкової безпеки держави, зокрема обсягів податкових надходжень Зведеного бюджету України за 2016-2020 рр., фіскальної значимості податків у структурі доходів бюджету та у ВВП, рівня ухилення від оподаткування та тіньової економіки, рівня виконання плану надходжень, ефективності адміністрування та дієвості податкового контролю, навантаження працівників органів державної податкової служби. Оцінювання стану податкової безпеки в Україні виявило посилення податкового навантаження, передусім за рахунок зростання податкового навантаження на працю і прибуток підприємств. Зростання витрат на утримання фіскальних органів та адміністрування податків не варіює зі зростанням величини податкового боргу та станом у сфері ухилення від оподаткування. Про низьку ефективність адміністрування податків свідчить зростання податкового боргу і значний рівень списання безнадійної податкової заборгованості. Заходи, проведені органами ДФС і ДПС щодо погашення та упередження зростання податкового боргу, виявилися неефективними. Рівень стягнення податків, донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи, дуже низький і варіює в межах 20-30 %. Найбільшими схемами зловживань у сфері оподаткування в 2020 р. були: зарплата “у конвертах”, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні. Додаткові виклики, зумовлені наслідками світової пандемії Covid-19, погіршують стан податкової безпеки, це стосується зокрема стабільності і достатності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, а також вразливості платників до нових карантинних умов. Доповнюють негативний вплив на стан податкової безпеки зволікання з ліквідацією неефективної податкової міліції, низька розслідуваність податкових злочинів, кадрова турбулентність у фіскальних органах, запізнілий старт Бюро економічної безпеки України. Для посилення податкової безпеки держави необхідним є завершення інституційної реформи митної служби, підвищення ефективності та дієвості податкового контролю, посилення відповідальності платників податків за уникнення від оподаткування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Бобров, Євгеній. "СУЧАСНІ ІННОВАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ПЕРЕХОДУ ДО ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ". Science and Innovation 17, № 6 (18 грудня 2021): 13–23. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.06.013.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Актуальними загрозами існування людства є ядерна війна, екологічний колапс і технологічний прорив, які тісно пов’язані як з політикою безпеки, так і з розвитком економіки.Проблематика. Діюча у світі економічна система використовує за рік такий обсяг ресурсів, для відновлення яких необхідно щонайменше півтора року, здійснюючи таким чином незворотній вплив на екосистему планети.Мета. Розкрити основні тенденції, пов’язані з переходом до економіки циркулярного типу.Матеріали й методи. Використано методи аналізу й синтезу, порівняльного аналізу та системного підходу. Матеріалами слугували наукові доповіді міжнародних організацій, приватних і публічних компаній, публікації, присвячені зазначеній проблематиці.Результати. Зростання світового ВВП забезпечило суттєвий прогрес і дозволило, певною мірою, звільнитися відзубожіння мільярдам людей. При цьому економічне зростання спричинює постійне підвищення попиту на природніресурси. Це, у свою чергу, призводить до втрати біорізноманіття та проблем дефіциту води, які обумовлюються методами, що застосовуються в ході видобутку та переробки природних багатств. Для розбудови циркулярної економіки, яка є нейтральною для клімату, започатковуються відповідні політичні ініціативи, розробляються програмні дії.Трансформація вже триває, проте концептуальні рішення необхідно розробляти та приймати якнайшвидше.Висновки. Політика та економіка мають бути спрямовані на те, щоб діяльність, яка сприяє перетворенню суспільства на більш екологічно чисте, ставала економічно вигідною. Найбільш очевидним кроком має стати заборона субсидування будь-якої діяльності, що шкодить навколишньому середовищу. В Україні існують широкі можливості для трансформації домінуючої моделі лінійної економіки в екологічно й економічно ефективну циркулярну модель. Розвиток циркулярної економіки в країні може забезпечити не тільки позитивний екологічний ефект і дати помітнийеко номічний ефект від підвищення енерго- та ресурсної ефективності, а також соціальний ефект від створення додаткових робочих місць, отримання прибутку компаніями в нових галузях і видах діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Касянова, А. В. "Адаптація моделі управління беззбитковою діяльністю до обґрунтування ціни газу на газовому ринку України". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-58-63.

Повний текст джерела

Анотація:

Широко відома модель управління беззбитковою діяльністю, яка успішно використовується в умовах однономенклатурного виробництва, при її застосуванні для широкої програми виробів, або в умовах нестабільного середовища викликає величезні складнощі. Значні зусилля, які дослідники приділяють подоланню проблем застосування моделі управління беззбитковою діяльністю в різних умовах, останніми роками відволікла їхню увагу від класичного застосування моделі в монопродуктових сферах, до якої, зокрема, належить ситуація з обґрунтуванням ціни газу на газовому ринку України. Останніми роками в процесі запровадження ринкових відносин в енергетичному секторі економіки України, зокрема, у сфері газопостачання, загострилася проблема систематичного зростання ціни газу. При цьому, не зважаючи на неодноразові вимоги, суспільству не представлено розрахунків ціни газу, відсутні також і пропозиції або моделі стосовно ціноутворення на газовому ринку України. У статті на основі адаптації моделі управління беззбитковою діяльністю до умов функціонування газового ринку запропоновано методику обґрунтування беззбиткової ціни газу, а також узгоджених із можливостями споживачів прибуткових цін, що забезпечують отримання прибутку в сфері газопостачання та коштів, необхідних для виплати субсидій користувачам газу в сфері комунально-житлових послуг. Запровадження адаптованої моделі управління беззбитковою діяльністю для обґрунтування ціни газу на газовому ринку України дозволяє отримати прозорі адекватні ціни на газ для кожного актуального періоду року з урахуванням вхідних умов, що висуває регулятор ринку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Варивончик, Анастасія Віталіївна, Ігор Савич Бондар, Ірина Владиславівна Швець та Олена Станіславівна Подволоцька. "ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ УКРАЇНИ В 1940-Х РОКАХ: АДМІНІСТРАТИВНО- ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 24–38. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245544.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — з’ясувати особливості відродження і розвитку Укрхудожпромради у воєнні та повоєнні роки. На сучасне українське суспільство впливають світові глобалізаційні процеси з тенденцією до нівеляції місцевих особливостей побуту, культури, мистецтва, тому актуальності набувають питання відродження, розвитку національних традиційних промислів. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі адміністративно- ділових документів районних, обласних та державного рівнів; використанні методів накопичення і систематизації фактологічного матеріалу та топологічного розгляду. Аналітичний та дедуктивний методи використані для підбиття підсумків на основі попередньо отриманих архівних тверджень, матеріалів і спогадів учасників подій. Наукова новизна. Уперше в історіографії досліджено розвиток і становлення Укрхудожпрому. Порушено малодосліджену тему, пов’язану з діяльністю цього підприємства, яке виготовляло й реалізовувало вироби народних художніх промислів на теренах України та за її межами. Висновки. Проаналізовано адміністративно-організаційні заходи, спрямовані на відновлення зруйнованих підприємств, їх реорганізацію. Держава була зацікавлена у зростанні прибутку, виробничих потужностей і надавала фінансову підтримку для будівництва нових корпусів, цехів, виготовлення обладнання, сприяючи розвитку художньої промисловості України. З’ясовано, що на базі артілей за участю Укрхудожпрому створювалися виробничі об’єднання й фабрики, надаючи можливість продукувати випуск товарів ексклюзивного та масового виробництва. Виявлено, що окрім товарів, необхідних у повсякденному житті, усі виробництва Укрхудожпрому створювали суто мистецькі твори, які були настільки художньо високі, що їх експонували у музеях та демонстрували на всесоюзних й міжнародних виставках і ярмарках. Тобто артіль була не лише виробничим підприємством, а й творчою, мистецькою майстернею.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Ковальов, М. М., Г. А. Кулик та Ю. В. Мащенко. "Продуктивність індетермінантних гібридів томату залежно від органічних мульчуючих матеріалів та краплинного зрошення". Аграрні інновації, № 12 (23 травня 2022): 34–40. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Зростання виробництва овочів у республіці стримується як загальноекономічними проблемами, а й складнощами самої галузі. На врожайність сільськогосподарських культур, обсяги їх виробництва мають серйозний вплив природно-кліматичні ризики у вегетаційний період, зумовлені дуже високими літніми температурами повітря при незначних кількостях опадів, що випадають. Для ефективного ведення галузі овочівництва необхідно застосування низьковитратних сучасних технологій. Овочеві культури в зоні богарного землеробства вирощуються в основному з використанням різних способів зрошення. З метою підвищення ефективності виробництва овочів в останні роки застосовується краплинне зрошення Метою роботи була розробка елементів технології вирощування томату з застосуванням органічних мульчуючих матеріалів та нових перспективних гібридів, що забезпечують підвищення врожайності та якості продукції в умовах північного Степу України. Результати. За результатами досліджень в умовах Вперше в умовах північного Степу України при краплинному зрошенні проведено дослідження щодо розробки основних елементів технології виробництва ранніх індетермінантних рослин томату. З урахуванням місцевих природно-кліматичних особливостей встановлено вплив органічних мульчуючих матеріалів на тепловий, вологий режими ґрунту, засміченість посадок та врожайність томату. Мульчування ґрунту органічними матеріалами забезпечувало покращення температурного режиму, збереження вологи, часткове придушення бур'янів без застосування гербіцидів, прискорення дозрівання плодів томату та підвищення урожайності. У виробництві овочевої продукції важливим напрямком є впровадження ресурсозберігаючих технологій, спрямованих на зниження прямих витрат праці, дотримання екологічних норм, збереження родючості ґрунту та отримання максимального виходу продукції та прибутку. Розрахована економічна ефективність застосування мульчуючих матеріалів під час обробітку томату на ґрунтах чорноземного типу. Запропоновано основні елементи технології обробітку томату при краплинному зрошенні із застосуванням органічного мульчуючого матеріалу, які дозволяють отримувати врожай до 50,2-51,8 т/га та підвищити економічну ефективність обробітку культури томату з рентабельністю 167-236 %. Висновки. В результаті експериментальних досліджень встановлено, що при вирощуванні індетермінантних гібридів томату у відкритому ґрунті на краплинному зрошенні: необхідно використовувати в якості мульчуючого матеріалу пшеничну солому шаром від 8 до 10 см та шириною 30 см. Це дозволить підвищити врожайність гібридів голландської селекції до 49,9‑51,8 т/га та рентабельність до 224,0‑236,0 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

МОШАК, ГРИГОРІЙ. "Регулювальні та цивільно-правові аспекти вдосконалення доступу до інфраструктури у Федеративній Республіці Німеччина". Право України, № 2018/05 (2018): 239. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-239.

Повний текст джерела

Анотація:

Вдосконалення регулювання доступу до інфраструктури актуально, тому що дає змогу отримати більше прибутку та комфорту на існуючій базі завдяки зміні норм, які її стосуються. В Україні не здійснювалися дослідження регулювальних і цивільно-правових аспектів доступу до мережевої інфраструктури за німецькомовними джерелами. Актуальність їх проведення підвищується з огляду на зростання ролі та стрімкого розвитку взаємодії регулювального й цивільного права у країнах Європейського Союзу, а також незадовільного стану використання інфраструктури в Україні. Метою статті є аналіз матеріалів Федерального агентства мереж Німеччини, судової практики, що стосується діяльності останнього та інших матеріалів, які не досліджувалися і не перекладалися, що дало змогу ввести до наукового обігу нові наукові факти, рекомендації та висновки, які сприятимуть вдосконаленню використання української інфраструктури. Дослідження показало, що ефективність залізничних перевезень у Німеччині пов’язана з виникненням і розвитком регулювального права, яке ділиться на публічне та приватне. До приватноправових питань належить врегулювання справедливого договірного балансу інтересів контрагентів і монопольного власника тієї чи іншої мережі, який зобов’язаний забезпечити необхідний сервіс для функціонування суспільства; публічно-правові питання охоплюють предметне впорядкування публічно-правових регулювальних функцій у систему. Федеральне агентство мереж Німеччини використовує норми регулювального права при здійсненні нагляду за доступом до об’єктів при укладенні та виконанні цивільно-правових договорів щодо використання інфраструктури, яка перебуває у монопольному статусі. Регулювальні методи впливу є альтернативою судовому способу розв’язання цивільно-правових спорів щодо користування інфраструктурою. Німецький передовий досвід використання регулятивного і цивільного права для вдосконалення використання інфраструктури мереж має перспективу запозичення у розпочатому в Україні пошуку розв’язання окресленої проблеми. Німецький досвід свідчить про необхідність демонополізації “Укрзалізниці”, запровадження конкуренції між її структурними частинами та у них самих, а також застосування цивільно-правової нормативної бази регулювання доступу до залізничної інфраструктури та засобів реагування на відповідні відхилення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Chernysh, Iryna, та Mila Kozyk. "Сучасні форми і методи мотивації персоналу підприємств сфери послуг". ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, № 1(80) (25 березня 2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2021.1(80).2242.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у дослідженні основних форм і методів мотивації персоналу підприємств сфери послуг. Проаналізовано теорії мотивації персоналу з точки зору їх застосування на практиці, розглянуто групи методів мотивації та дано оцінку їхній ефективності. Визначено, що для ефективності роботи персоналу на підприємстві необхідно індивідуально підходити до кожного працівника. Сукупність заохочень, які можна і потрібно застосовувати, щоб стимулювати працівника до якісного виконання своїх посадових обов'язків, називається мотивацією персоналу. Така мотивація починається з підбору висококласних фахівців на посаду й підтримується під час роботи керівником. Успішні фірми вкладають значний капітал у розвиток трудових ресурсів, розглядаючи його не як витрати, а як активи підприємства. Згодом капітал, вкладений в людей, зростає, а не зменшується, як капітал, вкладений в засоби виробництва. Саме людський капітал, а не заводи, устаткування й виробничі запаси забезпечують конкурентоспроможність та економічне зростання підприємства. Управління персоналом включає багато складових. Серед них: кадрова політика, взаємовідносини в колективі, соціально-психологічні аспекти управління. Ключове ж місце займає визначення способів стимулювання і мотивації працівників. Мотивація є одним з найважливіших внутрішньоорганізаційних процесів, а особливість його полягає в тому, що він безпосередньо спрямований на досягнення цілей організації. Успіх підприємства є результатом взаємодії між співробітниками і клієнтами, продуктом і організацією. Тому, щоб створити клієнтоорієнтовану компанію, ці три елементи мають працювати разом задля отримання прибутку організації та фінансових вигід для співробітників. Це може бути досягнуто шляхом надання винагород та стимулів або вигод в обмін на їх ефективну роботу для досягнення цілей організації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Корецька Н.І., Фещук А та Томша Христина. "ОЦІНКА ЯКОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 88–100. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Формування і прийняття ефективних управлінських рішень є необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства та його продукції на ринку, створення раціональної організаційної структури, проведення ефективної кадрової політики, регулювання соціально-психологічних відносин в колективі, створення позитивного іміджу, бренду тощо. Від вчасного прийняття управлінського рішення щодо подолання проблемної ситуації та його реалізації залежить стале функціонування підприємства. Тому дані процеси потребують постійного вдосконалення, підвищення якості управлінської діяльності. Як свідчить практика управління, переважно реалізовується не більше 30% прийнятих управлінських рішень, з яких лише 5% дають очікуваний результат. У статті досліджено зміст управлінського рішення та обґрунтовано, що, з однієї сторони, – це вибір раціонального рішення серед значної кількості альтернатив, а з іншої – елемент процесу управління з етапами прийняття, реалізації, контролю отриманих результатів. Визначено, що процес прийняття управлінських рішень на підприємстві ґрунтується на певних принципах, ігнорування яких (повне або часткове) може призвести до помилкових рішень і незадовільних результатів. Сформовано методику оцінювання якості, яка дозволила на основі часткових та інтегральних показників комплексно оцінити якість процесів прийняття та реалізації управлінських рішень на підприємстві. Результати здійсненої оцінки показали, що менеджери і персонал підприємства вчасно та ефективно приймали рішення і в більшості випадків результативно їх реалізовували, що, в свою чергу, забезпечувало досягнення поставлених цілей на достатньому рівні. Визначено вплив процесів прийняття і реалізації управлінських рішень на прибутковість підприємства на основі економетричної моделі. Дослідження показали, що найкраща лінія тренду описує найвищу залежність розміру чистого прибутку від обсягу валових витрат. Значення R2 близькі до 1, що свідчить про високий ступінь співпадіння лінії з даними. Загалом виявлено, що рівень прибутковості підприємства залежить від якості процесів прийняття і реалізації управлінських рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Битов В.П., Горбач Л.М. та Котляров В.О. "ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯК ГОЛОВНІ ВАЖЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-7.

Повний текст джерела

Анотація:

У науковій статті розглянуто роль, значення і дієвість надзвичайно важливого питання, а саме економічних методів управління, що посідають сьогодні найважливіше місце в системі методів менеджменту. Адже економічні методи в сучасному управлінні впливають як на ефективний розвиток суб’єктів господарювання так як охоплюють питання виробництва і реалізації виробленої ними продукції, ціноутворення, інвестування, кредитування, ведення чіткого госпрозрахунку, систему податків і інші економічні важелі. Наші дослідження і практичний досвід показують, що економічні методи є особливо важливими і актуальними в період формування ринкових умов, які наділяють господарюючі підприємства самостійно формувати ціни на продукцію чи послуги, самостійно обирати поставщиків необхідних ресурсів, а також запроваджувати ту чи іншу форму оплати праці, як головного стимулу працівників підприємства та інше. Враховуючи це якраз широке та вміле використання економічних методів дає можливість уникнути небажаних прорахунків, а то й запобігти окремих ризиків в господарській діяльності. Також нами в статті показано якраз те, що в умовах сьогодення без вмілого застосування економічних методів управління неможливо досягти бажаних результатів в діяльності того чи іншого підприємства, адже економічні методи управління охоплюють цілий комплекс взаємопов’язаних питань, без яких марно сподіватися на ефективні результати виробничої діяльності. В статті відображено також роль економічних методів та їх взаємодоповнюючих складових, що прямо впливають на розвиток питань соціальної значимості колективу підприємства, що є в даний час надзвичайно важливим, адже дає можливість в забезпеченні дієвого та позитивно морального настрою працюючих на підприємстві. Особливу увагу у публікації звернуто на виняткову важливість економічних методів управління, які є досить дієвими важелями у забезпечені ефективного госпрозрахунку підприємства, адже лише на розрахунковій основі по кожному напрямку господарської діяльності стає можливим забезпечити основне завдання господарюючого підприємства, а саме, досягти максимального прибутку з найменшими витратами. В даній публікації досить змістовно показано як економічні методи управління сприяють виконанню певних взаємопов’язаних відповідних функцій менеджменту. Наведені окремі приклади досягнутих виробничих та фінансових здобутків, а також матеріального стимулювання працюючих в сільськогосподарських підприємствах Волинської області завдяки використанню ефективних методів управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

ДАВІДІЧ, Юрій, Ігор ЧУМАЧЕНКО, Андрій ГАЛКІН, Наталія ДАВІДІЧ та Євген КУШ. "ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ВИБОРУ ВОДІЯМИ МАРШРУТІВ РУХУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (26 листопада 2020): 11–19. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.387.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена розробці ефективних методів прогнозування параметрів транспортних потоків в містах. Аналіз літературних джерел показав, що проектування транспортних систем міст базується на визначенні закономірностей формування транспортних потоків та розподілу їх по ділянкам вулично-дорожньої мережі. Стан потоків визначається колективним рухом водіїв транспортних засобів, які реалізовують свої потреби в пересуваннях. Істотний вплив на параметри руху транспортних засобів мають психофізіологічні та індивідуальні якості водія, що визначаються властивостями центральної нервової системи. Врахування закономірностей вибору маршрутів руху водіями з різним типом нервової системи при визначенні параметрів транспортних потоків дасть змогу отримати найбільш адекватні результати прогнозування параметрів транспортних систем міст. Проведення натурного обстеження і обробка його результатів дозволило отримати всі дані, необхідні для визначення закономірностей вибору маршрутів руху водіями з типом нервової системи «холерик». Як показник, що описує вибір водіїв маршруту руху, було обрано частку кореспонденції транспорту між районами відправлення та прибуття, що реалізовується відповідними альтернативними маршрутами руху. Дослідження показало, що зміна частки кореспонденції, що реалізується альтернативними маршрутами руху, під час керування водієм з типом нервової системи «холерик» з достатньою точністю описується регресійний рівнянням, в якому як змінні виступають параметри маршрутів за довжиною та швидкістю руху. Статистична оцінка отриманої моделі свідчить про допустимість її використання для прогнозування параметрів транспортних потоків в міських проектах сталого розвитку. Отримані результати дозволяють визначити розподіл вантажних і пасажирських потоків мережею міста, що дозволяє вирішувати локальні завдання на рівні обслуговування роздрібних мереж. Механізм формування завдання на перевезення з урахуванням впливу людського фактору дозволяє врахувати, окрім параметрів транспортних засобів, дороги та середовища, вплив людського фактору, що істотно позначається на технології транспортного процесу: графіках роботи, швидкості сполучення тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Козаченко, С. В. "РОЛЬ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (40) (4 лютого 2021): 182–88. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-182-188.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена ролі нормування праці в сільському господарстві. Приділено увагу, у збільшенні продуктивності, прибутку і підвищення лояльності трудового колективу. Розглядається нормування робочого часу, що передбачає державне встановлення стандартів тривалості робочого часу. Приділяється увага нормуванню праці за допомогою трудової функції, оскільки ступінь інтелектуалізації трудової функції для більшості працівників значно зросла в зв'язку з розвитком сучасних технологій в нових соціально-економічних умовах. Зазначається, що нормування праці дозволяє обґрунтовувати трудові показники для слабо захищених категорій громадян, молоді та інвалідів, тим самим даючи можливість заповнити вакансії по малопривабливим робам або за напрямками, що відрізняються недостатністю фахівців на ринку праці. Нормування праці також сприяє підвищенню якості трудового життя, що є однією з найбільш важливих функцій управління працею в сільському господарстві. Поліпшення якості трудового життя передбачає поліпшення соціально-економічного становища працівників. Роль нормування праці та режиму роботи як основи організації виробництва, підвищення ефективності використання живої праці зростає. В сучасних умовах правове регулювання нормування праці та режиму роботи має забезпечувати об'єктивно необхідні роботи щодо впорядкування процесу праці, яка на основі розроблених способів нормування праці організовує, регулює і стабілізує соціотехнічну систему кожної організації. Зокрема нормування робочого часу передбачає державне встановлення стандартів тривалості робочого часу. У той же час сторонам трудових відносин повинна бути надана можливість розумно поєднувати державні стандарти і гнучкі підходи до встановлення норм робочого часу, які набувають особливої актуальності в сучасних технічних умовах. Крім того, за умови підсумованого обліку робочого часу є можливість вибору норми робочого часу, яка полягає в дотриманні не щоденної чи щотижневої норми, а протягом облікового періоду (місяця, кварталу, сезону, року). Ключові слова: праця, трудові відносини, працівники сільського господарства, норми праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Chemerus, V., V. Dushka та V. Maksym. "Економічна ефективністьта інвестиційна привабливість виробництва продукції вермикультури в Україні". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (7 жовтня 2017): 107–13. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8119.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведені дослідження економічної ефективностіта інвестиційної привабливості переробки органічних відходів за допомогою вермикультивування на біогумус та іншу супутню продукцію. Відповідно до одержаних результатів аналітично-розрахункових досліджень встановлено, що розвиток вермикультури в Україні належить до перспективних напрямів агробізнесу, який не набув широкого поширення та в багатьох регіонах сприймається як інновація. Від вермикультивування органічних відходів одержують три важливі види цінної для сільського господарства продукції: біогумус, біомаса черв’яка та рідкий субстрат біогумусу (вермичай). Використання якісного біогумусу для удобрення зернових культур, овочів, ягідних та фруктових насаджень сприяє підвищенню їх урожайності на 15–35%. У світі поширені різноманітні інтенсивні та екстенсивні технології вермикультури, однак в Україні найбільш часто зустрічається організація канальної системи вермикультивування, яка є відносно трудомісткою. У статті досліджується ефективність виробництва продукції вермикультури на основі технології застосування бортів вертикального типу, яка ґрунтується на інтенсивному вирощуванні каліфорнійських черв’яків у штучно створених умовах із дотриманням мікрокліматичних стандартів в багатоярусних бортах, де засипається спеціально підготовлений субстрат для переробки його на біогумус в приміщеннях закритого типу. Використання інтенсивних способів вермикультивування з вертикальними бортами забезпечує зниження трудомісткості на 50 і більше відсотків порівняно з канальною системою вермибортів. У кожної з доступних для виробника технологій вермикультивування є свої переваги та недоліки. Зокрема використання вертикальних бортів забезпечує високі показники виходу продукції на одиницю площі, однак характеризується вищою капіталомісткістю одержаної продукції. За результатами дослідження визначено, що для створення нового високоефективного підприємства з виробничою потужністю 1200 т біогумусу за рік на основі інтенсивних технологій та без залучення орендованих основних фондів необхідно понад 8 млн грн. стартового капіталу, у тому числі 6,42 млн грн. основного і 1,75 млн грн. оборотного. Інвестовані кошти окупляться за 3,1 роки та забезпечать підприємство чистим прибутком від реалізації продукції за перший рік на суму понад 2 млн грн. Прогнозована дохідність інвестицій становитиме 161% за 5 років, а чиста приведена вартість проекту досягне 2,77 млн грн. при ставці дисконту 13,5%. Рівень рентабельності продажу продукції перевищить 40%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Сприндис, Сергій Іванович. "СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КОМЕРЦІЙНА КОНЦЕСІЯ» І «ФРАНЧАЙЗИНГ»". Часопис цивілістики, № 40 (27 березня 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i40.390.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті автором розглядається співвідношення понять «комерційна концесія» і «франчайзинг». Легалізоване в Україні поняття комерційної концесії дало поштовх у розвитку даного виду ділових відносин, що стало одним із способів розширення бізнесу для компаній, а для підприємців є найшвидшим способом навчання і отримання можливості стати власником бізнесу. Автором у дослідженні було зроблено висновок, що сформульований у Цивільному кодексі України договір комерційної концесії за предметом договору, сукупності прав і обов'язків сторін практично повністю збігається з легальними визначеннями договору франчайзингу в інших країнах. Досліджуючи історичний розвиток договору франчайзингу та його значення як для світової економіки, так і для економіки України, автором були зроблені деякі висновки, але питання щодо можливості взаємозаміни понять франчайзинг і комерційна концесія певним чином залишається відкритим. Автором зроблено висновок про те, що, попри відсутність загальноприйнятого визначення договору «франчайзингу», в більшості країн існує однакове розуміння суті договору і властивих їм загальних ознак, проаналізованих визначень поняття «франчайзинг», прийнятих на національних рівнях різними країнами. Таким чином, узагальнивши основні ознаки договору «франчайзингу», на думку автора, можна визначити збіги і відмінності у змісті поняття «франчайзингу» зі змістом поняття «комерційна концесія», визначеного в законодавстві України. У дослідженні автором також була розглянута можливість отримання додаткового прибутку шляхом надання права іншим підприємствам на використання своїх товарних знаків під різнобічним контролем і захистом закону, що дозволило без додаткових витрат розширити межі свого бізнесу. У статті співвідношення понять «комерційна концесія» і «франчайзинг» було проаналізоване в законодавстві України, а також законодавствах інших краї. Також автором було розглянуто для повноцінного вивчення сутності інституту комерційної концесії необхідні визначення самого терміна і виявлено зміст відповідного йому поняття, яке дало можливість прийти до висновку, що в більшості основних ознак зміст поняття комерційної концесії, наявного в українському законодавстві, відповідає змісту поняття «франчайзингу», що використовується в міжнародній практики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Фігурський, В. М., та Р. Р. Юрків. "ЗАПОБІГАННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОТИДІЇ РОЗСЛІДУВАННЮ ПІДКУПУ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Знання європейського права, № 1 (28 квітня 2021): 133–38. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.188.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітленню основних напрямів і практичних заходів щодо запобігання та подолання протидії розслідуванню підкупу медичних працівників. Визначено, що протидія розслідуванню підкупу медичних працівників є діяльністю суб’єктів підкупу медичного працівника, а також будь-яких інших заінтересованих осіб зі створення у будь-якій формі перешкод у виявленні її ознак та провадженні всебічного, повного і неупередженого досудового розслідування такого роду кримінальних правопорушень. Констатовано, що суб’єктами протидії розслідуванню підкупу медичних працівників можуть бути: 1) підозрювані; 2) родичі, знайомі підозрюваних; 3) захисники; 4) потерпілі, свідки; 5) особи, які здійснюють і залучені до проведення досудового розслідування (слідчі, спеціалісти, експерти тощо); 6) керівники органу досудового розслідування, прокурори, судді, службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування. Аргументовано, що форми протидії розслідуванню підкупу медичних працівників можуть бути класифіковані за часом на: а) протидію з моменту вчинення підкупу медичного працівника до внесення відомостей про це до ЄРДР; б) протидію з моменту внесення відомостей про підкуп медичного працівника до ЄРДР і до скерування прокурором обвинувального акта з додатками до суду. Натомість за спрямованістю протидія розслідуванню підкупу медичних працівників буває скерованою проти: а) виявлення ознак підкупу медичного працівника; б) встановлення предмету та розміру неправомірної вигоди; г) розкриття кримінального правопорушення «на гарячому»; д) доведення винуватості особи. Зазначено, що механізм протидії розслідуванню підкупу медичних працівників охоплює два елементи: а) діяльність з приховування слідів кримінального правопорушення і вплив на джерела криміналістично значимої інформації до виявлення ознак вчиненого кримінального правопорушення; б) діяльність, спрямована безпосередньо на перешкоджання провадженню досудового розслідування. Обґрунтовано, що під час розслідування підкупу медичних працівників про ознаки протидії можуть свідчити такі обставини: заявлення необґрунтованих клопотань і подання необґрунтованих скарг; значні відмінності у змісті показань потерпілого та підозрюваного; зміна показань свідком на користь підозрюваного; відмова учасника кримінального провадження прибути за викликом слідчого; відмова у наданні предметів і документів, що мають значення для кримінального провадження, на вимогу слідчого. Стверджується, що заходи подолання протидії розслідування медичних працівників мають як нормативний (кримінальний процесуальний і кримінально-правовий), так і організаційно-тактичний характер. Для ефективного подолання протидії розслідуванню підкупу медичних працівників необхідно застосовувати комплексний підхід, що передбачає поєднання обох груп заходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Matvieieva, A. V., and L. V. Yerofyeyenko. "THE ROLE AND IMPORTANCE OF THE FUNCTIONS OF ECONOMIC PROCEDURAL LAW." Актуальні проблеми держави і права, no. 93 (April 20, 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i93.3311.

Повний текст джерела

Анотація:

Матвєєва А. В., Єрофєєнко Л. В. Роль та значення функцій господарського процесуальногоправа. – Стаття.Стаття присвячена основним проблемам правового визначення місця та ролі функції в системі господарського процесуального права. Авторами проаналізовано історико-правові підвалини розвитку процесуального права, а також розуміння сутності функцій господарського процесу та їх видів. Надано пропозиції щодо тлумачення та класифікації функцій господарського процесуального права. Сьогодні надзвичайно актуальним є визначення та класифікація функцій господарського процесуального права з метою визначення їх місця та ролі в розрізі аналізу сучасного процесуального права.Природа галузі господарського процесуального права виявляється як соціально-нормативного регулятора. Виходячи з цього, його функції мають велике значення для ефективності захисту прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та набули в установленому порядкустатусу суб’єкта господарювання. суб’єкт господарювання, державні та інші органи, фізичні особи,які не є суб’єктами господарювання. Проте зараз проблема полягає в тому, що результати інтелектуальної праці, виражені в інтелектуальній власності, хоч і повинні приносити відчутний дохід, але незавжди на практиці. Необхідною передумовою отримання прибутку є використання майна, введення його в господарський обіг.Важливим для розуміння сутності функцій господарського процесу є періодизація етапів становлення процесуального права на українських землях: 1) перший період – це часи Київської Русі(давньоруського), коли суд був підпорядковувався адміністрації, тобто був її невід’ємною частиною;2) II період – XIV–XIX ст. (дореволюційний). Створення державних інституцій для вирішення справ, закріплення українського звичаєвого права в нормативно-правових актах та адміністративно-судовій практиці (друга половина XVII ст.), формування т.зв. писаного права; 3) III період – 1917–1991 рр. (радянський). Запровадження нових методів організації економіки та централізованого планування призвело до створення системи державних судів, для яких характерне використання їх як засобу непрямого впливу на суспільні відносини з боку органів державної влади; 4) IV період – з 1991 р. по теперішній час (пострадянський), пов’язаний із здобуттям незалежності України та створенням.Функції держави класифікують за їх соціальною значущістю, тривалістю дії, сферою діяльності, формою консолідації тощо. Переважно всі ці критерії можна застосувати до класифікації функцій економічного процесу з урахуванням його особливостей. Наприклад, за критерієм тривалості функції господарський процес можна поділити на постійні та тимчасові. До постійних належать регуляторна, охоронна, економічна, політична, інформаційна функції, а до тимчасових – моніторингова та інтеграційна. За критерієм меж права функції поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх функцій економічного процесу відносять економічну, політичну, а внутрішню – регулятивну, охоронну, компенсаційну та оздоровчу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Романюк, Артем, та Захарій Варналій. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ: ДОСВІД КИТАЮ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 1 (23 лютого 2021). http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.19.02.2021.007.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена використанню методів податкового планування в діяльності підприємств, зокрема, розкриваються стратегії податкового планування підприємств за новими стандартами бухгалтерського обліку Китаю та розглядається можливість впровадження такого підходу в законодавче поле України. Доведено, що податкове планування полягає у зменшенні податкового навантаження підприємств розумним чином відповідно до їх фактичного стану та в межах чинного законодавства. Визначено, що податкове планування є невід’ємною складовою системи управління фінансами підприємства і є одним з необхідних заходів для максимізації прибутку. Встановлено, що розумне податкове планування може допомогти підприємствам зменшити операційні витрати, збільшити норму прибутку, щоб покращити конкурентні переваги. Незважаючи на те, що податкове планування призведе до зменшення фіскальних доходів країни, аргументовано, що воно може покращити операційну ефективність компанії, підтримати процвітання всього ринкового середовища країни та покращити стабільність ділових операцій. Тому, з макроекономічної точки зору, податкове планування також є дуже корисним для розвитку національної економіки, а впровадження нових стандартів бухгалтерського обліку має важливий вплив на податкове планування підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Ряшко, Г. М., Н. В. Асауленко, Т. П. Новічкова та В. К. Новічков. "Проектування послуг дегустаційних залів як стратегічний вектор розвитку сервісу в індустрії гостинності". Food Industry Economics 13, № 3 (24 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v13i3.2135.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розглядає підходи пошуку інновацій для створення дегустаційного залу та проектуван-ня асортименту додаткових послуг на його основі. Одеській регіон характеризується активним розвит-ком виноробної промисловості, в тому числі збільшенням кількості гаражних виробництв. Незважаючина те, що збільшується інтерес до винного туризму, населення не має достатньої інформації щодобільшості з одеських виробників. Для порівняння якості вина різних виробників необхідно проводитимоносортові дегустації, які не можливі в дегустаційних залах, розташованих на виноробних виробниц-твах. Проектування асортименту послуг дегустаційного залу у складі підприємства індустрії гостиннос-ті, доцільно проводити з використанням анкетування, контекстного аналізу відгуків та мозкового штур-му, враховуючи ресурси закладу готельно-ресторанного бізнесу. Такі дослідження дозволяють обратиасортимент сервісних послуг, що можуть впроваджуватись в роботу конкретного закладу та приноситимаксимальний прибуток. В якості прикладу наведено дослідження щодо проектування додаткових по-слуг при створенні дегустаційного залу в готелі «Атлантік».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Янковська, Вікторія, Ольга Телепнєва та Іван Кононов. "СЕМАНТИКА ПОНЯТТЯ «ЛОГІСТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-104.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розкриттю сутності поняття «логістичний менеджмент», як важливій складовій управління підприємством. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття з точки зору різних авторів, нагальні проблеми управлінського процесу, суттєві умови ефективної роботи, розкриті спільні та відмінні риси в підходах до визначення даної економічної категорії; розроблено найбільш повне визначення поняття на основі розглянутих підходів; надати пропозиції щодо найбільш прийнятного терміну для позначення поняття «логістичний менеджмент». Доведено, що логістичний менеджмент, це об’єднання декількох управлінських функцій підприємства задля досягнення відповідних цілей та вирішення необхідних виробничих завдань з метою отримання прибутку. Окреслено, що логістичний менеджмент здійснюється відповідно до таких ключових концепцій, як: концепція загальних витрат, запобігання локальній субоптимізації та фінансові обміни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Вараксіна, Олена, Олександр Касьян та Віталій Шевченко. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА". Економіка та суспільство, № 24 (23 лютого 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-6.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальним питанням матеріально-технічного забезпечення як головного чинника ефективності роботи підприємства. Наголошено на основній меті матеріально-технічного забезпечення підприємства. Акцентовано увагу на важливості своєчасності забезпечення підприємства необхідними ресурсами виробництва в необхідному асортименті та якості, адже матеріально-технічне забезпечення підприємства це основа його ефективної господарської діяльності. Систематизовано головні цілі, функції, завдання та принципи матеріально-технічного забезпечення, адже своєчасність їх вивчення забезпечить формування конкурентоспроможності господарюючого суб’єкта. Закцентувано увагу на економічному значенні матеріально-технічного забезпечення як основи сталого розвитку підприємства. Наголошено на важливості раціональної організації матеріально-технічного забезпечення, що є ключовим фактором збільшення прибутку і рентабельності господарюючого суб’єкта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Кущенко, Олена, та Антон Воловод. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ БІЗНЕС АНАЛІТИЧНОГО ПРОГНОЗУВАНННЯ РИНКУ ПОСЛУГ". Економіка та суспільство, № 29 (27 липня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-24.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність економічної бізнес-аналітики для управління обумовлена необхідністю розробляти та обирати вірні рішення. Для цього необхідна повна і достовірна статистична інформація. З посиленням глобалізаційних та інтеграційних процесів у світі, розвитком комп’ютерно-інформаційних технологій, страхування є незамінним механізмом для забезпечення циклічності відтворювального процесу, гарантування соціальної стабільності, безпеки та впевненості у завтрашньому дні. Також страхування можна розглядати і як перспективний вид бізнесу, тобто як діяльність, що приносить прибуток, і при виваженій державній політиці є джерелом наповнення державного бюджету, провідною галуззю фінансово-кредитної системи, що підносить Україну на вищий рівень поряд із високорозвиненими країнами світу та забезпечує їй сталий соціально-економічний розвиток. Незважаючи на стабілізацію та зростання основних показників діяльності страхових компаній України, варто зазначити, що на фоні високорозвинених країн світу страхування та страховий бізнес у нашій державі розвинуті ще досить слабо. У зв’язку з цим виникає потреба у зміцненні конкурентних позицій страхового ринку України та розробці шляхів його розвитку. Аналітичному дослідженню було започатковано статистичні данні у 2015-2020 рр. Як результат - зроблені рекомендаційні висновки та аналітичне прогнозування наявності і шляхів подолання перешкод, що стримують розвиток ринку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Овсієнко, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасне підприємство важко уявити прогресуючим та бізнес орієнтованим на споживача без використання нововведень. За умови грамотного управління маркетингом, будь-яка сфера роботи здатна покращити показники ефективності у десятки разів. Наразі складно знайти компанію або навіть невелике підприємство, яке б не мало відділу маркетингу, або хоча б спеціаліста цього направлення. Достовірний аналіз допомагає організаціям у досягненні будь-яких маркетингових цілей. До того ж, існує можливість охопити широку аудиторію потенційних покупців, вдосконаливши ти чи інші напрями маркетингового плану. Навіть маючи обмежений бюджет, фірма в змозі максимально ефективно розпоряджатись ним та вкладати в просування продукції. Використання різноманітних методів маркетингу, запровадження нових концепцій, зміна виду маркетингу, підходу споживача, досліджування цільової аудиторії, вивчення ринку допомагає чітко відслідкувати статистичні дані для розвитку та вдосконалення будівельної галузі в Україні. Будівельна галузь в Україні стрімко розвивається, тому перед відділом маркетингу в підприємстві забудовника покладена величезна задача – скласти деталізовану маркетингову стратегію, яка є вкрай необхідною, адже наразі можна допускати, що пропозиція значно перевищує попит. Планування маркетингової стратегії не може гарантувати відмінного успіху в будівельній сфері, але дасть змогу компанії впровадитись на конкурентний ринок і гучно заявити про себе, показати престиж перед споживачами, яких також звуть інвесторами, допоможе вижити та подарує можливість планувати подальший ефективний розвиток, зможе примножити прибуток.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Чизмар, І. І. "СИСТЕМНА ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ КІБЕРСПОРТУ В УКРАЇНІ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 20 (1 квітня 2022). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.20.2021.252853.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено специфіку системної формалізації процесів розвитку кіберспорту в Україні. За отриманими результатами виявлено значну кількість кіберспортсменів Dota2, CS:GO, що працюють поза клубною системою. Доведено потребу забезпечення розвиту клубної системи кіберспорту за дисциплінами Valve Corporation в Україні за рахунок заходів із техніко-економічного розвитку кіберспортивних клубів, максимізації їхніх доходів. Формалізація процесів розвитку кіберспорту за підсистемою Valve Corporation виявила формування ресурсів із розширення виробництва лише по кіберспортивних продуктах Dota2, CS:GO. За іншими іграми розробника/видавця формування ресурсів із розширення виробництва та значний розвиток малоймовірні. Для активізації процесів формування ресурсів із розширення виробництва за підсистемою Valve Corporation необхідне розширення функції прибутку. Формалізація процесів розвитку підсистеми кіберспортивних подій виявила, що незалежні турнірні оператори України орієнтовані на розширення виробництва кіберспортивного продукту Home Gameґ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Sumets, Alexander, Sviatoslav Kniaz, Nelli Heorhiadi, Olexandra Farat, Ruslan Skrynkovskyy та Volodymyr Martyniuk. "Методичний підхід до вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 20 березня 2021, 192–210. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.01.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою виконаного дослідження є удосконалення методичного підходу до вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів. Для досягнення цієї мети ідентифіковано факторні й результативні показники, на основі яких ухвалюватиметься рішення про прийнятність варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства; конкретизовано критерії задоволення значень факторних і результативних показників; формалізовано задачу вибору оптимального варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано методи систематизації та індукції для критичного аналізу проблеми вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів. Для формалізації задачі вибору оптимального варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства застосовано інструментарій дискретної математики та положення теорії формування інвестиційних портфелів. Для демонстрування прикладу застосування запропонованого методичного підходу до вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів застосовано метод експертних оцінок. Вихідні експертні дані отримано на основі опитування керівників кластерів, які є учасниками Української національної технічної платформи «Агротехнічна платформа». Результати. Обґрунтовано, що рішення про прийнятність варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства в системі розвитку інноваційного кластера доцільно ухвалювати на основі урахування очікуваного прибутку підприємства та обсягу витрат коштів і часу, які необхідні для його отримання. Аргументовано, що рішення про оптимальний варіант забезпечення конкурентоспроможності підприємств необхідно приймати, враховуючи критеріальні значення, які можуть бути встановлені у певному діапазоні або задані, як максимальне або мінімальне значення. Доведено, що вибір найкращого варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства можна звести до задачі пошуку оптимального розподілу інвестиційних ресурсів, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено методичний підхід до вибору варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства в системі розвитку агрокластера, який базується на застосуванні інструментарію дискретної математики та положень теорії формування інвестиційних портфелів, і, на відміну від існуючих, дозволяє поєднувати альтернативи, за якими може відбуватись забезпечення конкурентоспроможності підприємства на будь-якому етапі його розвитку в системі агрокластера. Запропонований методичний підхід надає можливість оптимізувати розподіл інвестиційних ресурсів так, щоб прийняті рішення забезпечували очікуваний рівень конкурентоспроможності підприємства. Практична цінність / значущість. Ураховуючи те, що на цей момент часу в Україні функціонують десятки агрокластерів, у межах яких функціонують сотні підприємств малого та середнього бізнесу, то очевидно, що фокус-група користувачів запропонованого методу є досить значною. Практична цінність застосування цього методичного підходу полягає в можливості його використання підприємствами під час прийняття інвестиційних рішень, формування стратегії розвитку, розроблення тактичних моделей поведінки в періоди загострення конкуренції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Оліфіра, Лариса, та Людмила Бобова. "Особливості соціокультурної адаптації іноземних студентів". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics 10, № 19 (27 листопада 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-10(19)-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Нині кожен заклад вищої освіти зацікавлений у залученні іноземних студентів, адже це дає фінансовий прибуток, формує позитивний імідж держави, створює її потужне лобі на міжнародній арені. Але сьогодні вкрай важливо, поруч зі створенням належної освітньої бази та гарантуванням безпечного перебування іноземних студентів на території України, створити ефективну методику соціокультурної адаптації студентів-іноземців. Це дасть змогу їм глибше наблизитися до нашої культури, традицій і цінностей, створить сприятливі умови перебування в Україні, сприятиме здобуттю якісної освіти, що в перспективі вплине на збільшення притоку іноземних студентів. У статті розглянуто проблему соціокультурної адаптації іноземних студентів. Виокремлено основні напрямки вивчення, пов'язані з сутністю понять адаптація. Адаптація розглядається як сукупність пристосувальних реакцій, які передбачають активне освоєння середовища, його зміну і створення таких умов, які будуть необхідні для подальшої успішної діяльності. Підтримується думка, що процес адаптації не буває закінченим і триває упродовж всього перебування індивіда у чужому середовищі. Розглянуто поняття соціальної адаптації, під яким розуміється властивість соціального суб'єкта і його соціально значущі дії спрямовані, насамперед, до змін у своїй структурі «Я», вчинках, а також в перетворенні навколишнього середовища. Висвітлено етапи соціокультурної адаптації студентів-іноземців, а саме: «медовий місяць», період «кризи», період «відновлення» та «пристосування». Звернуто увагу, що кожен із цих етапів має вирішальний вплив на наступний, що вдаліше пройде попередній, то легшим буде наступний. Окреслено зміст зазначених етапів. Досліджено функції соціокультурної адаптації, до яких віднесено прикладну, адаптаційну, інтегративну, орієнтаційну, статусну, рольову. Обґрунтовано особливості соціокультурної адаптації щодо впливу на неї різних чинників, а саме: макросоціальних, пов'язаних з життям індивіда, індивідуальних. Ключові слова: адаптація, соціокультурна адаптація, етапи адаптації, іноземні студенти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Сластяникова, Анжеліка. "Оцінка ризиковано-стратегічних альтернатив в системі ефективного управління підприємствами". Adaptive Management Theory and Practice Economics 10, № 20 (10 травня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-10(20)-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Ризик є рушійним джерелом, одним із стимулів для економічного розвитку підприємств. Ризики властиві будь-якій економічній системі. Ринкове середовище характеризується більшим ступенем невизначеності, носить імовірнісний характер, отже, діяльність будь-якого підприємства схильна до широкого спектру ризиків. Пов’язування ризику лише з несприятливими наслідками – це однобічний підхід до його розуміння. Насправді наявність ризиків різної етіології походження сприяє поступальному розвитку економіки, що зумовлено кореляцією між ступенем ризиків та величиною очікуваних результатів. Для забезпечення сталого розвитку підприємства та отримання високих економічних результатів необхідно навчитися виявляти, локалізувати та нейтралізувати ризики. Проблема аналізу, оцінки та управління ризиками при здійсненні виробничої діяльності підприємствами є однією з головних проблем вітчизняної економіки. У умовах, коли збиткові підприємства отримували субсидії шляхом перерозподілу коштів з прибуткових підприємств, ці проблеми були не такими актуальними. В теперішній час, якщо промислове підприємство не приносить прибутку, і тим більше, якщо воно не повертає інвестиції, воно знаходиться на межі банкрутства. Тому раціональне використання коштів та врахування фактора ризику є найважливішим моментом у його діяльності. В умовах формування ринкових відносин роль і значення окремих елементів процесу управління підприємством кардинально змінилися, тому змінюються підходи до їх аналізу, оцінки та нейтралізації. Невирішені проблеми управління економічними та виробничими ризиками на промислових підприємствах суттєво зросли з розвитком конкурентного середовища. В статті розглянуто типи ризиків на підприємстві та види втрат підприємства від негативного впливу ризику. В статті визначено характеристики оцінки ймовірності виникнення зон ризику, наслідки негативних подій та їх запобігання. Авторами в статті надано характеристику методам зниження ризиків на підприємстві. Ключові слова: підприємства; ризик; види ризиків; втрати підприємства; зон ризику; ризиковані стратегічні альтернативи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Необхідний прибуток"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями