Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Незамінні амінокислоти.
Статті в журналах з теми "Незамінні амінокислоти"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-41 статей у журналах для дослідження на тему "Незамінні амінокислоти".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Savchuk, Y. Y., та S. I. Usatiuk. "Дослідження біологічної цінності напою з ядер волоського горіха". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (6 лютого 2017): 124–28. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7525.
Повний текст джерелаАнотація:
Рослинні білоквмісні продукти – це продукти харчування, які одержують на основі різних білкових фракцій рослинної сировини із застосуванням науково обґрунтованих способів переробки та мають певний хімічний склад, структуру і властивості, високу харчову та біологічну цінність. Сегмент споживачів білкових продуктів рослинного походження включає всі соціальні сфери населення. Також їх можна рекомендувати для дієтичного харчування, для харчування людей, інтолерантних до лактози, та під час посту. Хоча за збалансованістю амінокислотного складу рослинний білок поступається тваринному, білок рослинного походження містить всі незамінні амінокислоти. Також до корисних властивостей білкових продуктів рослинного походження відносять відсутність лактози і холестерину, низьку калорійність. Актуальним напрямком у харчовій промисловості є розроблення білоквмісних продуктів з рослинної сировини. Подібні продукти існують у багатьох країнах світу, зокрема у країнах Азії традиційним продуктом є білоквмісний напій з сої – соєве молоко. В країнах південно-західної Європи вживають білоквмісний напій з мигдалю – мигдальне молоко. Існують технології рисового та вівсяного білоквмісних напоїв. Поширеною, але не дослідженою у цій сфері, сировиною в Україні є волоський горіх. Він містить високий вміст білка (15…20%), володіє приємними смаковими та ароматичними властивостями. Рослинні білоквмісні продукти, зокрема напій з волоського горіха, рекомендовані до вживання особам, інтолерантним до лактози, вегетеріанцям, а також під час посту, оскільки не містять лактози, тваринних жирів і мають виключно рослинне походження. Тому актуальною є розробка технології та дослідження показників якості білоквмісного напою з ядер волоського горіха. Оскільки один із основних акцентів робиться на білок, то доцільно дослідити біологічну цінність білка напою та порівняти її з біологічною цінність білка горіха. У даній статті досліджено біологічну цінність волоського горіха та напою з нього. Досліджено амінокислотний склад та розраховано амінокислотний скор білка волоського горіха та напою з нього. Визначено коефіцієнти різниці амінокислотного складу та утилітарності білків горіха та напою з нього. В перспективі проведені дослідження дозволять збалансувати білкову фракцію напою додаванням інших рослинних компонентів багатих амінокислотами, за якими лімітований розроблений напій. А також розробити рецептури рослинних коктейлів на основі напою з волоського горіха зі збалансованим амінокислотним складом.
2
Vinnikova, L., та V. Tsyhura. "Вплив спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (3 лютого 2017): 102–5. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7520.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню впливу спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса свиней. Біологічна цінність білка характеризується ступенем відповідності його амінокислотного складу потребам організму в амінокислотах для синтезу білка. Білкові речовини, до складу яких не входить хоча б одна з життєво необхідних амінокислот чи міститься їх у дуже незначній кількості, що не може забезпечити нормальну діяльність організму, належать до неповноцінних. Тому, визначаючи харчову цінність м’яса враховували насамперед, якою мірою кількісне співвідношення незамінних амінокислот, що міститься в ньому, наближається до оптимального, визначеного міжнародною комісією ФАО/ВООЗ, а також сумарне співвідношення незамінних та замінних амінокислот. Амінокислотний склад білкових речовин може змінюватися залежно від виду, статі, віку і навіть фізіологічного стану тварин перед забоєм. Співвідношення вмісту в м’язовій тканині незамінних амінокислот наближається до оптимального. Тому м’язову тканину продуктивних тварин потрібно розглядати як основне джерело білкових ресурсів харчування і як найціннішу складову м’яса. В зразках, отриманих від дослідних груп свиней породи ландрас, виявили підвищення синтезу незамінних амінокислот порівняно з контрольною групою. У 100 г білка м’язової тканини, отриманої від туш контрольної групи свиней міститься 4,051 г незамінних амінокислот; у м’ясі туш І дослідної групи – 4,202 г, у м’ясі туш ІІ дослідної групи – 4,505 г. Для оцінки біологічної цінності м’яса визначили амінокислотний скор білків найдовшого м’яза спини. Амінокислотний скор білків м’яса свиней в дослідних групах порівняно з контрольною збільшується для лізину, сірковмісних (метіонін, цистин), треоніну, ізолейцину, валіну та ароматичних (фенілаланін + тирозин) амінокислот. Розроблені раціони позитивно вплинули на амінокислотний склад свинини. Співвідношення незамінних амінокислот до замінних підвищується в дослідних групах, що свідчить про зниження вмісту сполучної тканини та поліпшення ніжності м’яса.
3
КРАЄВСЬКА, С. П., Н. О. СТЕЦЕНКО та Г. М. БАНДУРЕНКО. "ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ БІЛКА НАСІННЯ ЛЬОНУ МЕТОДОМ DIAAS". Grain Products and Mixed Fodder’s 18, № 3 (24 жовтня 2018): 10–15. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i3.1073.
Повний текст джерелаАнотація:
Розробка нових харчових продуктів та раціонів підвищеної біологічної цінності, а також удосконалення вже існуючих виробів неможливо без наявності точних критеріїв оцінки отриманого результату. Білкова складова в харчуванні переважної більшості людей є найбільш дефіцитною, тому оцінці якості білкового компонента їжі приділяється особлива увага. Сьогодні існує досить багато методик оцінки біологічної цінності харчових продуктів. Хоча медико клінічні дослідження забезпечують отримання більш точних результатів, однак вимагають значних фінансових затрат. Для ефективного удосконалення рецептур існуючих виробів і розробки нових продуктів з підвищеною біологічною цінністю необхідно мати точні методики оцінки якості білка, які не вимагають значних витрат часу і коштів. В роботі наведені необхідні формули та дані для використання методики DIAAS. На прикладі білка насіння льону показано зміни амінокислотного складу до і після його пророщування, а також наведено розрахунки показника DIAAS. Насіння льону (Linum usitatissimum) відносять до білково-олійних культур, оскільки в своєму складі (залежно від сорту та умов вирощування) містить 17-30% білків та 32-50% жирів. Білок насіння льону, представлений альбумінами і глобулінами, має повний склад незамінних амінокислот (НАК), схожий до складу соєвих білків, які вважаються найбільш поживними протеїнами рослинного походження. Пророщування льону дозволяє використовувати всі анатомічні частини насінини у технологіях продуктів оздоровчого призначення, адже у процесі пророщування помякшуються оболонки і з’являється приємний солодкий присмак. Пророщування веде до деградації антихарчових речовин (фітинова кислота) та появі нових фізіологічно активних речовин (вітаміну С, токоферолів). У статті подано опис нової методики DIAAS (digestible indispensable amino acid score – укр. амінокислотне число незамінних амінокислот з урахуванням їх засвоюваності), яка рекомендована Продовольчою та Сільськогосподарською Організацією Об’єднаних Націй (ФАО) з 2013 року після Міжнародного симпозіуму “Харчові білки для здоров'я людини”. На симпозіумі визнано, що амінокислоти слід розглядати як окремі поживні речовини і взявши до уваги зростаючий масив даних щодо їх істинної засвоюваності, було рекомендовано поступовий перехід на методику розрахунку біологічної цінності продуктів і раціонів з урахуванням біологічної доступності окремих амінокислот. Нова методика DIAAS дозволяє кількісно оцінити засвоюваність кожної амінокислоти окремо з білка продукту. Перетравлення незамінної амінокислоти повинно базуватися на справжній засвоюваності ілеї (тобто визначається наприкінці тонкої кишки) кожної амінокислоти, яка визначається у продукті для людини, але якщо це неможливо, слід вико ристовувати значення засвоюваності незамінної амінокислоти у продукті для зростаючої свині або для зростаючого щура. Методика може бути корисною при визначенні біологічної цінності нових видів сировини та конструюванні нових функціональних харчових продуктів.
4
Pinkevych, V. O., I. O. Zhuravel та N. Ye Burda. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СИРОВИНИ МАТІОЛИ ДВОРОГОЇ (MATTHIOLA BICORNIS (SIBTH. & SM.) DC.) СОРТУ ЦАРИЦЯ НОЧІ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (2 грудня 2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11533.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Амінокислоти – фізіологічно важлива група сполук, що бере участь у синтезі й метаболізмі багатьох речовин, здатна підтримувати нормальне функціонування органів і систем організму. Амінокислоти та їх похідні давно й ефективно застосовують у медицині. Рослини синтезують усі необхідні їм амінокислоти. Організм людини не може синтезувати всі амінокислоти, яких потребує, частину з них він одержує з їжею. Тому актуальним є дослідження амінокислотного складу рослин.
Мета дослідження – вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст амінокислот у сировині матіоли дворогої сорту Цариця ночі.
Методи дослідження. Об’єктами дослідження були обмолочена трава, стебла, корені та насіння матіоли дворогої сорту Цариця ночі. Амінокислотний склад досліджуваних видів сировини визначали методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот.
Результати й обговорення. У сировині матіоли дворогої сорту Цариця ночі, взятої для дослідження, встановлено наявність 18 амінокислот: 7 незамінних, 3 напівзамінних та 8 замінних. Найвищий вміст амінокислот спостерігали в насінні та обмолоченій траві, найнижчий – у коренях. За кількістю в надземній частині рослини домінував пролін. У коренях та насінні найбільше накопичувалася глутамінова кислота. Цистин у обмолоченій траві й стеблах було виявлено в найменшій кількості, гістидин – у коренях, а γ-аміномасляну кислоту – в насінні. Сума незамінних амінокислот у досліджуваних видах сировини матіоли дворогої сорту Цариця ночі становила майже 1/3 від загальної суми амінокислот (31,28, 24,69, 28,63 та 29,77 % відповідно). Серед незамінних амінокислот у обмолоченій траві, стеблах та коренях за вмістом переважали лейцин і лізин, у насінні – лейцин та фенілаланін. У найменшій кількості в коренях містилися метіонін та фенілаланін, а в обмолоченій траві, стеблах і насінні – метіонін та ізолейцин.
Висновок. Одержані результати буде використано для стандартизації сировини та розробки нових лікарських препаратів рослинного походження на основі комплексу амінокислот матіоли дворогої.
5
Iosypenko, O. O., V. S. Кyslychenko та Z. І. Omelchenko. "ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЛИСТЯ КАБАЧКІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (25 серпня 2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11363.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Рослини є джерелом майже 30 % амінокислот, які перебувають у вільному або зв’язаному стані. Поширеність амінокислот у рослинах та їх висока біологічна активність сприяють ефективній дії на організм як лікарської сировини, так і препаратів з неї.
Мета дослідження – вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст амінокислот у листі кабачків трьох сортів для раціонального використання при виробництві фітопрепаратів або дієтичних добавок, передусім оздоровчого призначення.
Методи дослідження. Загальний амінокислотний склад листя кабачків визначали методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії.
Результати й обговорення. В усіх досліджуваних зразках сировини було виявлено по 18 амінокислот. Їх амінокислотний профіль достатньо однорідний за складом: 7 незамінних амінокислот, 3 напівзамінних та 8 замінних. Найбільший вміст суми амінокислот визначено в листі кабачків жовтоплодних (16,103 мг/100 мг), а найменший – у листі кабачків білоплодних (10,782 мг/100 мг). В усіх зразках досліджуваної сировини домінували глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містились лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Вміст у досліджуваній сировині суми незамінних амінокислот становив майже 1/3 від їх загальної суми (в листі кабачків білоплодних – 32,38 %, жовтоплодних – 32,71 %, зеленоплодних – 32,56 %). Серед незамінних амінокислот переважали лейцин, лізин, фенілаланін і треонін. Встановлено, що листя кабачків має достатньо високий показник амінокислотного скору за всіма незамінними амінокислотами і наближається до “ідеального” білка за вмістом валіну, лізину, лейцину та фенілаланіну. З’ясовано, що білок листя кабачків усіх досліджуваних сортів характеризується високою біологічною цінністю (61,27, 54,38 та 80,60 % відповідно).
Висновки. Методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії вивчено амінокислотний профіль листя кабачків трьох сортів. Встановлено, що склад амінокислот достатньо однорідний, а загальний їх вміст коливається в межах 10,782–16,103 мг/100 мг. Домінують глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містяться лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Результати проведених досліджень свідчать про досить високий і різноманітний вміст у листі кабачків амінокислот, які можуть поліпшувати збалансованість лікарських фітопрепаратів, дієтичних добавок на їх основі та дозволяють припустити наявність широкого спектра фармакологічної активності.
6
Savych, A. O., S. M. Marchyshyn та T. I. Lemishkа. "ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЗБОРУ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН З АНТИДІАБЕТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11747.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Цукровий діабет є однією з пріоритетних проблем ВООЗ, які вимагають негайного вирішення, оскільки епідеміологічна ситуація набуває тривожних масштабів – кількість хворих щороку стрімко зростає, що призводить до збільшення інвалідизації та смертності населення через розвиток мікро- і макроангіопатії. З метою вирішення цієї проблеми варто здійснювати оптимізацію існуючої фармакотерапії, зокрема за допомогою фітозборів, що зможуть впливати на різні ланки патогенетичного механізму розвитку даного захворювання та його ускладнень завдяки широкому спектру біологічно активних речовин. У цьому відношенні особливої уваги заслуговують амінокислоти, оскільки відіграють ключову роль у численних обмінних процесах.
Мета дослідження – вивчити якісний склад і встановити кількісний вміст амінокислот у антидіабетичному рослинному зборі, обґрунтувати їх ефективність для лікування та профілактики цукрового діабету.
Методи дослідження. Якісний склад та кількісний вміст амінокислот визначали методом газової хромато-мас-спектрометрії.
Результати й обговорення. Під час дослідження було ідентифіковано 8 вільних амінокислот – аланін, гліцин, валін, треонін, ізолейцин, пролін, аспарагінову кислоту, фенілаланін та 12 зв’язаних – аланін, гліцин, валін, лейцин, треонін, ізолейцин, пролін, аспарагінову і глутамінову кислоти, фенілаланін, лізин, тирозин. Встановлено, що досліджуваний рослинний збір у найбільшій кількості містив лейцин (11,92 мг/г) у зв’язаній формі, а також пролін у вільному та зв’язаному стані (7,67 і 11,10 мг/г відповідно).
Висновки. Результати хроматографічного дослідження свідчать про достатній вміст амінокислот, зокрема незамінних, що мають здатність стимулювати секрецію інсуліну, знижувати гіперглікемію та регулювати метаболічні процеси у хворих на цукровий діабет. У рослинному антидіабетичному зборі переважав такий амінокислотний компонент, як лейцин, есенціальна амінокислота з найбільш вираженою інсуліновою секретолітичною активністю.
7
Kozyr, H. R. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЧОРНОБРИВЦІВ ТРАВИ ЕКСТРАКТУ СУХОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (6 лютого 2019): 114–19. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9823.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Амінокислоти рослинного походження легко засвоюються і перебувають біологічно доступних для організму людини концентраціях. Тому дослідження їх у лікарській рослинній сировині та фітопрепаратах має велике наукове і практичне значення.
Мета дослідження – вивчити якісний склад та кількісний вміст амінокислот у чорнобривців розлогих трави екстракті сухому.
Методи дослідження. Ідентифікацію та визначення кількісного вмісту вільних і зв’язаних амінокислот в екстракті сухому, отриманому з чорнобривців розлогих трави, проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).
Результати й обговорення. За результатами ВЕРХ-аналізу, в чорнобривців розлогих трави екстракті сухому ідентифіковано 17 амінокислот з яких 9 є незамінними. Встановлено, що у складі екстракту переважали зв’язані амінокислоти. Так у відсотковому еквіваленті вміст зв’язаних у складі білка амінокислот становив 97,52 %, тоді як вільних амінокислот – лише 2,48 %. Серед незамінних амінокислот домінували лізин (97,76 мкг/мг), лейцин (80,19 мкг/мг), фенілаланін (54,76 мкг/мг) та ізолейцин (52,40 мкг/мг). Встановлено найнижчий вміст метіоніну у зв’язаному стані й відсутність його у вільному. Серед замінних амінокислот виявлено найбільшу кількість моноамінодикарбонових кислот (глутамінова і аспарагінова) та цистину.
Висновки. Досліджено амінокислотний склад чорнобривців розлогих трави екстракту сухого. Методом ВЕРХ-аналізу вивчено якісний склад і кількісний вміст зв’язаних у складі білка та вільних амінокислот. Одержані результати свідчать про перспективність використання чорнобривців розлогих трави екстракту сухого як потенційного джерела біологічно активних речовин.
8
Shvedyuk, D., V. Pasichnyi, I. Radzievska та Y. Matsuk. "Амінокислотний склад та біологічна цінність м’ясних напівфабрикатів з використанням рослинної сировини та білково-жирових емульсій". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (5 жовтня 2017): 111–14. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8023.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто вплив внесення білково-жирових емульсій та рослинної сировини у рецептури м’ясних напівфабрикатів із м’яса птиці на показники біологічної цінності та амінокислотний склад готового продукту.
Досліджено напівфабрикати, рецептура яких включала в якості основної сировини наступні складові: філе та стегно курчат – бройлерів, сало хребтове свиняче, клітковина пшенична гідратована, порошок із зеленої маси подорожника. Вибір складових компонентів рецептури здійснено з огляду на можливість моделювання повноцінного за жирно кислотним та амінокислотним складом продукту а також введення функціональних інгредієнтів, в якості яких обрано клітковину пшеничну та порошок зеленої маси подорожника.
В якості основних дослідних показників визначали амінокислотний склад та біологічну цінність готової продукції. Для цього хроматографічним методом проведено визначення вмісту незамінних амінокислот у готовому продукті та розраховано критерії біологічної цінності. СКОРи усіх незамінних амінокислот знаходились у межах 73–114%, а значення коефіцієнту розбалансованості амінокислотного СКОРу – 18,96%.
Зроблено висновок про позитивний вплив внесення білково-жирових емульсій та рослинної сировини у рецептури м’ясних напівфабрикатів із м’яса птиці на біологічну цінність.
9
Gerun, Inessa. "Амінокислотний склад молока здорових корів та хворих на кетоз". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (50) (1 грудня 2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.3.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Дефіцит білкового харчування є актуальним як до населення країн з сталим економічним розвитком так і до розвиваючих. Проблема якісного та безпечного харчування населення була і залишається не вирішеною в усьому світі. Отже питання збалансування раціонів для населення є одним із найбільш актуальним для створеної при Організації Об’єднаних Націй продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО). Дослідженню амінокислотного складу білків молока корів приділено значна кількість робіт. Наші дослідження та їх результати направленні на виявленні змін амінокислотного складу білків молока за захворювання корів на кетоз та оцінки харчової цінності молока. От же результати наших досліджень показують, що є зміни вмісту в сторону зменшення майже всіх амінокислоти і особливо не замінних які відіграють важливу роль у житті людини так як вони не синтезують ся в організмі. Так, за нашими даними вміст амінокислоти валін зменшений 22,6 %. Разом з тим бачимо що зменшився також вміст амінокислоти Фенілаланін на 10,1%. Амінокислота лейцин при захворюванні на кетоз знаходиться практично на одному рівні. Вміст незамінної амінокислоти ізолейцин за кетозу зменшився на 39,4%. Наші дослідження показують що кількість треоніну та метіоніну зменшена на 40,2 та 80,7 % відповідно. В білку молока корів є одна із амінокислот яка вважається напівнезамінною для людини, це - аргінін. При захворюванні на кетоз вміст аргініну зменшений на 33,3 %. Аналіз результатів дослідження вмісту замінних амінокислот показав що значна їх частина також має негативну тенденцію. Так, вміст таких амінокислот як пролін та гістідін зменшився на 20,9 та 22,3 % відповідно. Також на 4 та 13,2 % відповідно зменшився вміст таких амінокислот як гліцин та глютамінова кислота. Суттєве зменшення вмісту відзначили у таких амінокислот як лізин та тирозин на 40,8 та 69,5 %. Але нами також відмічено що вміст таких замінних амінокислот як серин та аспаргинова кислота збільшився на 10,5 та 9,5 % відповідно. Отже таке захворювання як кетоз корів призводить не тільки до зниження продуктивності а і до втрати біологічної цінності молока та вироблених із нього молочних продуктів.
10
Тартинська, Г. С., І. О. Журавель, В. С. Кисличенко, В. В. Гуцол та А. В. Мартинов. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТРАВИ ЯЧМЕНЮ ЗВИЧАЙНОГО І ЖИТА ПОСІВНОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12246.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Амінокислоти мають багатовекторну фармакологічну активність, тому актуальними є пошук нових джерел амінокислот і дослідження їх складу в лікарських рослинах.
Мета дослідження – вивчити якісний склад амінокислот, визначити їх вміст у траві ячменю звичайного і жита посівного.
Методи дослідження. Ідентифікацію та визначення кількісного вмісту амінокислот проводили методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії.
Результати й обговорення. У досліджуваній сировині якісний склад та кількісний вміст домінуючих амінокислот були майже ідентичними. Загальний вміст амінокислот у траві ячменю звичайного становив 5,988 мг/100 мг, у траві жита посівного – 4,359 мг/100 мг. У траві ячменю звичайного серед замінних амінокислот у значній кількості накопичувались аспарагінова і глутамінова кислоти та пролін (25,63 %, 16,25 %, 12,91 % від суми амінокислот відповідно), серед незамінних – лізин (5,00 % від суми амінокислот). У траві жита посівного за вмістом переважали замінні амінокислоти: глутамінова кислота, пролін, аспарагінова кислота (17,88 %, 10,99 %, 10,63 % від суми амінокислот відповідно), серед незамінних – лейцин, лізин, фенілаланін (7,14 %, 6,13 %, 4,61 % від суми амінокислот відповідно). Серед незамінних амінокислот у мінорній кількості у траві жита посівного та ячменю звичайного містився метіонін (1,40 і 0,88 % від суми амінокислот відповідно).
Висновки. Уперше вивчено якісний склад та визначено кількісний вміст амінокислот у траві ячменю звичайного і жита посівного. Встановлено вміст 18 амінокислот, з яких 7 належать до незамінних, 8 – до замінних, 3 – до напівзамінних. Серед ідентифікованих амінокислот домінували аспарагінова і глутамінова кислоти, пролін, у значній кількості містилися лейцин, лізин і фенілаланін. Одержані результати проведених досліджень можуть бути використані при розробці нових рослинних лікарських засобів на основі ячменю звичайного і жита посівного.
11
Pietkova, I. B., L. M. Unhurian та L. M. Horiacha. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТ CENTAUREA CYANUS L." Medical and Clinical Chemistry, № 3 (3 грудня 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11545.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Терапевтичне використання амінокислот є перспективним напрямком сучасної фармації та медицини. Амінокислоти відіграють важливу роль у комплексній фармакологічній дії лікарських засобів рослинного походження, а також покращують засвоєння інших біологічно активних речовин та потенціюють їх фармакологічну активність.
Мета дослідження – вивчити якісний склад амінокислот і визначити їх вміст у траві та квітках волошки синьої.
Методи дослідження. Амінокислотний склад сировини волошки синьої вивчали методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот ААА Т-339М.
Результати й обговорення. У результаті дослідження у траві та квітках волошки синьої ідентифіковано по 18 амінокислот, загальний вміст яких становив 4,77 мг/100 мг і 5,41 мг/100 мг відповідно. У квітках волошки синьої містилось 31,34 %, у траві – 25,70 % незамінних амінокислот від суми амінокислот. У траві серед замінних амінокислот за вмістом переважали пролін (0,94 мг/100 мг), глутамінова (0,70 мг/100 мг) та аспарагінова (0,64 мг/100 мг) кислоти, серед незамінних – лейцин (0,27 мг/100 мг) і лізин (0,24 мг/100 мг). У квітках домінуючими за вмістом замінними кислотами були аспарагінова (0,82мг/100 мг), глутамінова (0,68 мг/100 мг) та пролін (0,53 мг/100 мг), незамінними – лізин (0,46 мг/100 мг), лейцин (0,36 мг/100 мг) і треонін (0,28 мг/100 мг).
Висновки. Уперше вивчено якісний склад і визначено кількісний вміст амінокислот у траві та квітках волошки синьої, заготовлених у Харківській області. Дослідження проводили методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії. Встановлено, що незначна перевага загальної кількості амінокислот характерна для квіток волошки синьої. В обох досліджуваних видах сировини волошки синьої спостерігали домінування замінних амінокислот (3,55–3,72 мг/100 мг), зокрема глутамінової, аспарагінової та проліну. Одержані результати можна використати при розробці критеріїв стандартизації сировини волошки синьої, а також при одержанні лікарських засобів рослинного походження на її основі багатовекторної фармакологічної активності.
12
Полєва, І. О., І. В. Корх, Т. І. Карунна, В. С. Тендітник та Т. С. Кодак. "БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ІЗ РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ КАПА-КАЗЕЇНУ (CSN3) ТА СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 169–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено експериментальні дані з дослідження амінокислотного складу та амінокис-лотного скору молока корів української чорно-рябої молочної породи з різними генотипами капа-казеїну. Мета дослідження полягала у виявленні зв’язку гену капа-казеїну (CSN3) з біологічною цінні-стю молока корів української чорно-рябої молочної породи та сиру кисломолочного. Дослідження виконували в умовах племінного заводу з розведення української чорно-рябої молочної породи відді-лення «Профінтерн» ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН. Опрацювання одержа-них результатів та аналітичну частину проводили на дослідній базі Випробувального центру Інсти-туту тваринництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду сформували групу дійних корів української чорно-рябої молочної породи – 95 голів. Аналіз поліморфізму генів виконували мето-дом PCR–RFLP. За результатами ДНК-тестування за геном капа-казеїну (CSN3) відібране поголів’я розподілили на три групи корів із генотипами: АА; АВ і ВВ. Ідентифікацію амінокислотного спектра молока та кисломолочного сиру проводили у п’яти висушених зразках із кожної підгрупи корів на базі РУП «Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі з тваринництва» методом рідинної хроматографії за умови використання автоматичного аналізатора амінокислот марки Hitachi–8900, згідно з вимогами ISO 13903. Кількісну оцінку амінокислотного складу молока і кисло-молочного сиру давали за загальною сумою незамінних і замінних амінокислот в 1 г білка. Амінокис-лотний індекс розраховували за співвідношенням незамінних до замінних амінокислот. У результаті проведених досліджень встановлено, що у корів із генотипом капа-казеїну CSN3ВВ була наявна тен-денція до підвищення у ньому на 9,0 і 5,9 % співвідношення незамінних амінокислот до замінних порі-вняно з тваринами із генотипами АА і АВ. За оцінки відповідності біологічної цінності молока піддо-слідних корів ідеальному білку за шкалою ФАО/ВОЗ варто зауважити, що у тварин із генотипом CSN3ВВ воно мало вищу якість. Білок сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів незалежно від їхнього генотипу, був бідний на ессенціальні амінокислоти. Скори всіх незамінних амінокислот перебували в діапазоні значень від 47,1 % до 124,9 %. Встановлено, що молоко корів із генотипом ВВ за амінокислотним індексом та скором ідеального білка характеризується як продукт високої біоло-гічної цінності. Виявлено, що завдяки збалансованій концентрації замінних і незамінних амінокислот у білку сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів із генотипами АВ і ВВ, його харчова та біологічна цінність підвищилися проти продуктів тварин із генотипом АА.
13
Недашківський, В. М., та С. Ф. Разанов. "ВПЛИВ ВЕСНЯНОГО ПОПОВНЕННЯ КОРМОВИХ ЗАПАСІВ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ НА ВИРОБНИЦТВО НИМИ КВІТКОВОГО ПИЛКУ, ПЕРГИ ТА ГОМОГЕНАТУ ТРУТНЕВИХ ЛИЧИНОК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 157–62. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Велику роль в успішному веденні бджільництва відіграє забезпечення бджіл доброякісним і в до-статній кількості кормом. Недостатнє забезпечення бджіл вуглеводним кормом незадовільно поз-начається на розвитку та продуктивності бджолиних сімей, що своєю чергою негативно позначається на рентабельності пасік. Проведено дослідження впливу весняного поповнення кормових запа-сів бджолиних сімей на виробництво ними квіткового пилку, перги та гомогенату трутневих личи-нок. Дослідження проведені на базі Тиврівського району Вінницької області на бджолиних сім’ях Ук-раїнської породи бджіл. Вивчення ефективності використання глюкозно-фруктозного сиропу в годі-влі бджіл проводили в період підтримуючого медозбору протягом травня місяця та визначали облік вирощеного бджолами розплоду відповідно до методичних рекомендацій. Склад нектаро-пилконосів в умовах Центрального Лісостепу визначали за ботанічними ознаками рослин, дерев та кущів. Розви-ток і продуктивність досліджували шляхом вивчення сили бджолиних сімей та підрахунку одержа-ної по закінченню сезону продукції. Умови утримання та догляду за піддослідними сім’ями протягом проведення досліджень були однакові. Виробляють глюкозно-фруктозний сироп з високоякісного ку-курудзяного крохмалю ферментативним гідролізом його до глюкози з наступною ізомеризацією час-тини глюкози у фруктозу та подальшим очищенням крізь вугільні колонки й іонообмінні смоли. Цей сироп має мікроелементи, вітаміни групи В та усі незамінні амінокислоти. Проведені наукові дослі-дження свідчать, що підгодівля бджолиних сімей глюкозно-фруктозним сиропом підвищує виробни-цтво бджолиного обніжжя, перги та гомогенату трутневих личинок відповідно на 89,7 %; 78,6 та 23,7 % порівняно з аналогами контрольної групи.
14
Sachuk, R. M., S. V. Zhyhalyuk, Ya S. Stravsky, A. I. Chaykovska, O. A. Katsaraba та N. P. Boltyk. "Новий мінеральний препарат для ветеринарної практики «Кальфомін»". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 390–99. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.50.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено нову фармацевтичну композицію «Кальфомін», що включає макро- та мікроелементи у вигляді водорозчинних солей, а саме: Кальцій, Фосфор, Магній, Натрій, Калій, Ферум, Манган, Цинк, Кобальт та Купрум. Також до складу препарату входять незамінні амінокислоти – метіонін та лізин. Препарат застосовують для лікування та профілактики захворювань корів, свиней, овець і кіз, пов’язаних з порушенням метаболізму перерахованих нутрієнтів (післяродового парезу, рахіту у молодих тварин, остеомаляції у старих тварин). Лікарський засіб ефективний при алергіях, токсикозах, післяродовій гемоглобінурії, плямистій хворобі, кропив’янці, екзантемі, геморагічному діатезі, гематурії і міоглобінурії; парезі внаслідок дефіциту Кальцію або Фосфору різної етіології. Рекомендовано “Кальфомін” в якості допоміжної терапії при отруєннях Свинцем, Фтором або Щавлевою кислотою, а для птиці для покращення яйценосності. Препарат застосовують для збільшення приросту живої ваги тварин на відгодівлі, тощо.
При введенні лабораторним тваринам у шлунок, внутрішньоочеревно і підшкірно, встановлено, що препарат належить до IV класу токсичності згідно СОУ 85.2-37-736:2011 та ГОСТ 12.1.007-76, тобто відноситься до малотоксичних речовин. Отримано дані про суттєве підвищення уже на 3-тю добу загального Кальцію, неорганічного Фосфору, Цинку та Купруму у сироватці крові отелених корів, яким перорально задавали “Кальфомін”. А на 14-ту добу активність цих елементів уже була в межах фізіологічних норм. Пероральне введення коровам “Кальфоміну” в дозі 30 мл на 100 кг маси тіла протягом 10 діб після отелу запобігає післяродовому парезу. “Кальфомін” представляє інтерес для ветеринарної медицини і тому доцільно продовжити його подальше клінічне дослідження і стандартизувати показники його якості.
15
Lanycja, I. F. "Оцінка якості продуктів переробки амаранту". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (4 лютого 2017): 81–84. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7516.
Повний текст джерелаАнотація:
Комбінування білків рослинного і тваринного походження знаходить широке застосування у виробництві м'ясних виробів, оскільки дозволяє розширити сировинні ресурси, а також поліпшити якість продуктів харчування, підвищити їх біологічну цінність і засвоєння. Проведено аналіз поживної та біологічної цінності рослинної і тваринної сировини (яловичини, горохового і амарантового борошна). Поживну цінність сировини визначали за вмістом компонентів, що входять до її складу (білків, жирів, вуглеводів, клітковини, мінеральних речовин). Біологічну цінність визначали за вмістом незамінних амінокислот і амінокислотним скором. У результаті проведених досліджень було визначено, що борошно амаранту білонасінного сорту К-125 відноситься до типової рослинної сировини з високим вмістом вуглеводів і клітковині, пониженим – ліпідів та достатньо високим рівнем білка. Тому його можна використовувати при виробництві геродієтичних м'ясних виробів з підвищеним вмістом баластних речовин, дієтичних продуктів, а також як замінник м'ясної сировини при виробництві посічених м'ясних виробів. Білки амаранту характеризувалися високим вмістом незамінних амінокислот, а за кількістю сірковмісних амінокислот він переважав і горохове борошно, і яловиче м’ясо. Отже продукти переробки амаранту доцільно застосовувати для підвищення біологічної цінності продуктів харчування. Використання білків рослинного походження дозволяє економити м’ясну сировину і виготовляти продукти високої якості.
16
Замазій, А. А. "ВПЛИВ ГІПОКСІЇ НА АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД АМНІОНУ ПЛОДА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 159–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені результати досліджень щодо впливу гіпоксії на амінокислотний склад амніону плода. Встановлено, що загальний вміст амінокислот та їх похідних у навколоплідній рідині функціо-нально активних новонароджених телят становив 275,37±7,52 нмоль/0,1 мл. Залежно від важкості гіпоксичного ураження цей показник амніотичної рідини телят, що народилися з ознаками гіпоксії був в 1,68, 1,23, та 1,23 раза нижче, ніж у функціонально активних телят (р<0,01). У телят, які на-родились у стані асфіксії або у яких був у навколоплідній рідині наявний меконій (перша дослідна гру-па) пул вільних амінокислот у вищезазначеній рідині виявився нижчим в 2,34 раза (р<0,001), ніж у функціонально активних телят. Сума незамінних амінокислот була в навколоплідній рідині телят першої дослідної групи нижчою, ніж у функціонально активних новонароджених телят в 2,38 раза, а замінних – в 2,34 раза (р<0,01). Основною амінокислотою, яка бере участь на початковому етапі даного циклу є орнітин. Її вміст у амніотичній рідині функціонально активних новонароджених те-лят становив 3,43±0,04 нмоль/0,1 мл, а у телят, що народилися з ознаками гіпоксії, цей показник був у 10,09, 3,30 (р<0,001) та 1,26 раза нижчим (р<0,05). Цитруліну в навколоплідній рідині телят контрольної групи виявлено на рівні 3,91±0,25 нмоль/0,1 мл. У навколоплідній рідині телят усіх трьох груп, що народилися з ознаками гіпоксії вміст проліну та оксипроліну мав протилежне значення: (тобто, вміст проліну був меншим, а оксипроліну більшим). Значний інтерес представляє вміст ар-гініну, оскільки він є основним джерелом NO в організмі. Сума вмісту глютамінової кислоти та її аміду (глютаміну) в навколоплідній рідині функціонально активних телят складала 9,36 % усіх віль-них амінокислот. У гіпоксичних телят сума цієї кислоти та її аміду була в 2,18 раза меншою, ніж у функціонально активних телят. Високий вміст аміаку в амніотичній рідині гіпоксичних телят свід-чить про порушення аміак сполучної функції глютаміну та її детоксикації.
17
Sokolova, L. K., V. M. Pushkarev та M. D. Tronko. "L-аргінін у нормі та патології". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 373–85. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.373.
Повний текст джерелаАнотація:
L-аргінін — умовно незамінна амінокислота, яка є клітинним регулятором багатьох життєво важливих функцій організму. Він бере участь у регуляції тонусу гладеньком’язового компонента стінки судин, бронхів, кишечника. L-аргінін є субстратом для синтази оксиду азоту (NOS), яка продукує оксидазоту (NO). NO, що утворюється в ендотелії судин, відповідає за релаксацію гладеньких м’язів і необхідний для зниження артеріального тиску. L-аргінін має високий функціональний пріоритет у продукції NO, а отже, у фізіології серцево-судинної та цереброваскулярної систем. L-аргінін може зменшувати ожиріння, знижувати артеріальний тиск, пригнічувати окислювальні процеси та нормалізувати ендотеліальну дисфункцію, сприяючи ремісії за діабету 2-го типу. L-аргінін також використовується клітинами імунної системи, може знижувати рівень інфікування, надто за порушеня імунної функції. L-аргінін уповільнює старіння, пригнічує агрегацію тромбоцитів, регулює множинні метаболічні шляхи, пов’язані з метаболізмом жирних кислот, глюкози, амінокислот і білків. Тому слід враховувати терапевтичний потенціал L-аргініну та продовжувати вивчення можливостей його використання як перспективного препарату за прогресування судинної дисфункції, пов’язаної зі старінням, діабетом і серцево-судинними захворюваннями.
18
Fursik, О., I. Strashynskiу та V. Pasichniy. "ВИЗНАЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВАРЕНИХ КОВБАС". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (11 вересня 2016): 115–20. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6823.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз структури харчування різних груп населення свідчить, що в даний час потреби в білках, в першу чергу тваринного походження, задовольняються лише на 80%.
Для досліджень розробили рецептури варених ковбас із заміною частини м’ясної сировини гідратованою білоквмісною харчовою композицією (до 30%) та м’ясом птиці механічного обвалювання (до 30%).
Для доведення доцільності використання розробленої композиції у складі варених ковбасних виробів провели визначення амінокислотного складу та вивчили її вплив на термін зберігання готових ковбас шляхом дослідження мікробіологічних показників. Доведено, що спрямоване застосування харчових композицій у технології варених ковбас дозволяє нормалізувати загальний хімічний і амінокислотний склад, забезпечуючи мікробіологічну стабільність готової продукції.
Встановлено, що заміна м’ясної сировини ФХК в кількості 30% (характерна для дослідного зразка №1) дозволяє зберегти амінокислотний склад продукту, а додаткове внесення МПМО (характерне для дослідного зразка №2) призводять до його зменшення, особливо таких незамінних амінокислот як ізолейцин та валін.
Розроблені композиції сприяють зниженню залишкової мікрофлори та пригнічують зростання мезофільно-аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів в готових виробах, що пов’язано з їх нижчим початковим мікробіологічним обсіменінням порівняно із м’ясною сировиною.
19
Kushnirenko, S. V. "Чи необхідна дієтотерапія для хворих на хронічну хворобу нирок в додіалізному періоді?" KIDNEYS, № 3.09 (2 вересня 2014): 15–20. http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.0.3.09.2014.76070.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються критерії діагностики хронічної хвороби нирок і доцільність застосування дієтотерапії в поєднанні з кетоаналогами незамінних амінокислот на додіалізному етапі. Доведено, що додаткове призначення хворим із додіалізною хронічною хворобою нирок кетоаналогів незамінних амінокислот посилює метаболічно сприятливі ефекти малобілкової дієти, сприяє нормалізації амінокислотного складу крові й корекції метаболічного ацидозу, підтримує в умовах зменшеного вживання білка показники вуглеводного й ліпідного обміну на оптимальному рівні, обумовлюючи подальше сповільнення прогресування хронічної хвороби нирок.
20
С. Калина, Вікторія, Наталія В. Кондратюк, Наталія В. Уварова, Олександр Г. Розгон, Віктор В. Богуславський та Марина В. Луценко. "ХАРАКТЕРИСТИКА І СКЛАД ФРАКЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ З НАСІННЯ ГАРБУЗА". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (7 лютого 2022): 660–70. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.243302.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами досліджень розроблено технологічну схему комплексної переробки насіння гарбуза, основними елементами якої є пресування насіння та фракціонування подрібненої макухи. Одержано цільові продукти у кількості: олія – 34%, борошно – 5%, протеїновий порошок – 15%, клітковина – 46%. Розраховано енергетичну та біологічну цінність одержаних продуктів з насіння гарбуза. Визначено: жирнокислотний склад гарбузової олії, співвідношення жирних кислот складає НЖК:ПНЖК:МНЖК=10:38:42; вміст вітамінів Е та А у гарбузовій олії, кількість яких прирівнюється до рекомендованої добової норми; амінокислотний склад у протеїновому порошку, який містить увесь комплекс незамінних амінокислот, що характеризує його високу біологічну цінність; вміст мікотоксинів у протеїновому порошку, який відповідає вимогам нормативних документів. Досліджено та встановлено органолептичні і фізико-хімічні показники якості одержаних зразків продуктів переробки насіння гарбуза. Розроблено технічні умови на нові харчові продукти (Олія з насіння гарбуза. Технічні умови ТУ У 10.4-39224310-004:2019. Борошно з насіння гарбуза, клітковина з насіння гарбуза, протеїновий порошок з насіння гарбуза. Технічні умови. ТУ У 10.41-39224310-004:2021).
21
Rotova, S. O. "Сучасна стратегія застосування малобілкової дієти з нефропротекторною метою". KIDNEYS, № 1.07 (28 лютого 2014): 10–13. http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.0.1.07.2014.76366.
Повний текст джерелаАнотація:
у данній статті наведен обзор наукових доказів відносно застосування малобілкової дієти у хворих на хронічну хворобу нирок.Їх анализ сідчить, що малобілкова дієта - рекомендація із вісокім ступенем доказовості. Малобілкова дієта, особліво у поєднанні із застосуванням незамінніх амінокислот, має нефропротекторну дію, що дозволяє подовжити додіалізний період у хворіх на хроничну хворобу нирок.
22
Editor, Editor. "ЗАСВОЮВАНІСТЬ БІЛКІВ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (6 грудня 2019): 29–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження засвоюваності білків продуктів для ентерального харчуваннясистемою ферментів шлунково-кишкового тракту для визначення їх біологічноїповноцінності.Методика. Дослідження проводили згідно вимог ДСТУ 7617:2014 “Продуктихарчові. Метод визначення засвоюваності білка” та методики Покровського-Єртанова.Суть методу полягає у дослідженні атакуємості білків in vitro комплексомпротеолітичних ферментів – пепсином та трипсином.Результати. Встановлено, що продукти для ентерального харчування легкопіддаються гідролізу. У всіх досліджуваних продуктах залежності мають подібнутенденцію - процес як в пепсиновій, так і в трипсиновій стадіях найбільш стрімкопроходить за першу годину та за цей час утворюється найбільша концентрація продуктіврозщеплення. Після сповільнення протягом другої години процесу гідроліз пепсинової стадіїзнову прискорюється на третій годині. Це пояснюється наявністю у досліджуванихпродуктах рослинних екстрактів, які переважно характеризуються повільнимпротіканням гідролізу. Згідно класифікації Покровського А.А. продукти можна віднести до1 групи харчових продуктів, яким притаманний швидкий темп перетравлюваності білка.При зберіганні продуктів для ентерального харчування амінокислоти можуть вступати вперехресні реакції з іншими компонентами продуктів. Внаслідок даного процесувідбувається «блокування» незамінних амінокислот, особливо лізину, метіоніну тацистину. Це може спричинити зниження засвоєння білка організмом людини. Дослідженняатакуємості білків продуктів in vitro протягом передбачуваного терміну зберіганнязасвідчили, що перетравлюваність білків у зразках знизилась на 1,8-3,5 %. Зміна цієїхарактеристики проходить за рахунок зменшення доступного лізину у продуктах.Наукова новизна. Встановлено закономірності засвоюваності білків продуктів дляентерального харчування системою ферментів шлунково-кишкового тракту в процесі їхзберігання. Практична значимість. Проведені дослідження щодо перетравлюваності білківпідтвердили високу біологічну цінність продуктів для ентерального харчування. Цедозволяє рекомендувати включення продуктів у харчування хворих та травмованих осіб.
23
Замазій, А. А. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СКЛАДУ АМНІОТИЧНОЇ РІДИНИ ТА «ЗРІЛОСТІ» СУРФАКТАНТНОЇ СИСТЕМИ ЛЕГЕНЬ У НОВОНАРОДЖЕНИХ КЛІНІЧНО ЗДОРОВИХ ТЕЛЯТ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 105–8. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено дані про амінокислотний склад і взаємо-зв’язок амніотичної рідини та «зрілості» сурфакта-нтної системи легень у новонароджених клінічноздорових телят. Встановлено, що «зрілість» сурфа-ктантної системи легень була виявлена у 40,0 % те-лят від корів-первісток. Вона була менша у 1,80–1,70рази (р<0,01) у телят, отриманих від корів другого-третього отелення. Сумарна фракція фосфоліпідівамніотичної рідини була в 1,38 разу більшою, ніж утварин, народжених у стані гіпоксії (р<0,01). Зага-льний вміст амінокислот у навколоплідній рідині клі-нічно здорових новонароджених телят становив330,39±7,52 нмоль/0,1 мл. Вміст вільних амінокислотзнаходиться на рівіні 222,97±3,82 нмоль/0,1 мл. Із нихна частку незамінних амінокислот припадало38,40±1,32 нмоль/0,1 мл, а замінних – 184,57±3,44нмоль/0,1 мл.
Data are provided in article about aminokislotny structure and interrelation of amniotic liquid and "maturity" of surfaktantny system of lungs at newborn clinically healthy calfs. It is established that "maturity" of surfaktantny system of lungs was installed at 40,0% of calfs of firstcalf heifers. It was 1,80-1,70 times less (р<0,01) at calfs received from cows of the second - the third time. The total fraction phospholipid was 1,38 times higher than amniotic liquid, than at animals given rise in a condition of a hypoxia (р<0,01). The general content of amino acids in amniotic liquid of clinically healthy newborn calfs makes 330,39±7,52 nmol / 0,1 ml. The content of free amino acids was at the level 222,97±3,82 nmol / 0,1 of ml. From them, it was the share of part of irreplaceable amino acids 38,40±1,32 nmol / 0,1 to ml, and replaceable – 184,57±3,44 nmol / 0,1 to ml.
24
Kuryata, A. V., та M. M. Grechanyk. "Корекція функціонального статусу ендотелію як потенційної мішені у хворих із серцево-судинними захворюваннями та метаболічними розладами". Endokrynologia 25, № 2 (20 червня 2020): 119–27. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-2.119.
Повний текст джерелаАнотація:
Серцево-судинні (ССЗ) та обмінні захворювання (такі як ожиріння та цукровий діабет) наразі є основними проблемами зі здоров’ям у всьому світі. Одним із найважливіших патофізіологічних зв’язків між цими станами є наявність оксиду азоту (NO), який постійно виробляється з умовно незамінної амінокислоти L-аргініну. NO є важливою паракринною речовиною, яка продукується ендотелієм для регуляції судинного тонусу. Розвиток і прогресування атеросклерозу пов’язано з дисфункцією ендотелію та зниженням біодоступності NO. Встановлено, що ожиріння також пов’язано зі зменшенням продукції NO, викликаної порушенням біодоступності його субстрату — аргініну, а збільшенню вмісту аргініну в ендотелії запобігає гіпертензія, яка часто поєднується з ожирінням. L-аргінін є амінокислотою, необхідною ферменту ендотеліальній NO-синтазі (eNOS) для продукції NO. Мета — бібліографічний огляд наукових публікацій. Результати. У даному огляді розглянуто фізіологічну роль NO у функціонуванні різних системорганізму. Наведено дані щодо метаболізму L-аргініну, його біодоступності та механізмів дії. Проаналізовано літературні дані про ефективність і безпечність застосування різних доз L-аргініну в пацієнтів з ожирінням, цукровим діабетом, інсулінорезистентністю (ІР) та артеріальною гіпертензією. Висновки. Питання дози та тривалості застосування аргініну сьогодні вимагають подальшого вивчення. Результати багатьох досліджень, в яких оцінювали використання аргініну в дорослих з ожирінням, дозволяють припустити, що аргінін може бути безпечним, недорогим і ефективним терапевтичним засобом за ожиріння та позитивно впливає на корекцію метаболічних процесів, а саме на ІР. Ефективність застосування L-аргініну як додаткової терапії до основної схеми лікування отримала підтвердження за артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та ІР. Аналіз літератури свідчить, що застосування L-аргініну є безпечним у діапазоні до 30 г на добу, хоча в більшості досліджень використовували дози від 6 до 12 г на добу.
25
Kapustian, А. "Характеристика імунотропних функціональних інгредієнтів бактеріального походження, отриманих шляхом фізичного впливу". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (8 березня 2017): 13–18. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7503.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначено, що складові пептидогліканів клітинних стінок бактерій, у тому числі молочнокислих, володіють високою функціонально-фізіологічною активністю і є вельми перспективними харчовими імунотропними інгредієнтами. Доцільною є деструкція бактеріальних клітин з метою отримання біологічно активних сполук, здатних легше засвоюватися і вступати в біохімічні процеси, прискорюючи очікуваний імунотропний ефект. У роботі вивчено вплив фізичних дезінтегруючи факторів, а саме, ультразвуку та мікрохвиль НВЧ, на ефективність деструкції клітинних стінок Lactobacillus acidophilus. Надано порівняльну характеристику дезінтегратів бактеріальної маси (БМ) Lactobacillus acidophilus, отриманих із застосуванням ультразвуку та мікрохвиль НВЧ. Показано, що більш ефективним методом фізичної деструкції бактеріальних клітин є обробка ультразвуком. Встановлено молекулярно-масовий розподіл сполук білкової природи та вміст незамінних амінокислот у складі дезінтеграту, отриманого шляхом обробки БМ ультразвуком.
26
Sedyuk, Igor, Angrey Zolotarev, Aleksandr Dubinsky, Yuriy Kravchenko, Larisa Eleckaja, Galina Prusova, Yevhen Rudenko, Natalia Rusko, and Yevgeniya Chushak. "INFLUENCE OF PROTECTED FROM DIGESTION IN CATTLE RUMEN PROTEIN AND ESSENTIAL AMINO ACIDS ON THE COWS PRODUCTIVITY AND MILK QUALITY." Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Animal Science NAAS of Ukraine, no. 122 (2019): 190–97. http://dx.doi.org/10.32900/2312-8402-2019-122-190-197.
Повний текст джерела
27
Панасюк, С. Г., та І. В. Тараймович. "ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБЛЕННЯ ОВОЧІВ ТА ФРУКТІВ ДЛЯ КРАФТОВИХ АГРОВИРОБНИЦТВ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 46 (29 травня 2021): 85–92. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.495.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання природних біологічно активних інгредієнтів у виробництві харчових продуктів дозволяє забезпечити організм людини енергетичним матеріалом та підвищити його опірність несприятливому впливу навколишнього середовища. В Україні розвиваються крафтові виробництва із перероблення рослинної сировини та створення на її основі нових оздоровчих та функціональних продуктів. Одним із інноваційних харчових продуктів є фруктово-овочеві чипси, які мають високі смакові якості та дієтичні властивості. Відомі технології виробництва овочево-фруктових чипсів, які передбачають технологічні операції інспектування, миття, очищення овочів та фруктів, нарізування їх на пластинки, паротермічне оброблювання, сушіння, охолодження та фасування. На основі аналізу відомих технологій виробництва овочево-фруктових чипсів запропоновано технологію, яка дозволяє отримати інноваційний продукт, а саме багатошарові овочево-фруктові чипси, збагачені харчовими волокнами. До складу овочево-фруктових чипсів вводиться лляне насіння, яке є як джерелом білку, так і замінних і незамінних амінокислот. Поліненасичені жирні кислоти Омега-3, Омега-6, Омега-9, що входять до складу насіння льону, сприяють регулюванню біохімічних процесів в організмі людини. У статті подано опис технологічного процесу виробництва багатошарових овочево-фруктових чипсів із місцевої органічної сировини та його режими. Запропонована технології дозволить ефективно переробляти урожай органічних фруктів та овочів агровиробникам.
28
Samilyk, M. "Удосконалення технології м’якого кисломолочного сиру підвищенням біологічної цінності". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (8 жовтня 2017): 33–37. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8007.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто склад молока та молочних продуктів. Акцентовано увагу на біологічній цінності і фізіологічному значенні сирів, оскільки вони містять увесь спектр поживних речовин, в тому числі й незамінних, необхідних людині для життєво важливих процесів. З огляду на узагальнення наукових позицій щодо необхідності надання продуктам функціональних властивостей виникає потреба удосконалення рецептури та традиційних методів виробництва сиру. Важливо, що це відповідає основним принципам і напрямам державної політики у сфері здорового харчування. У статті запропоновано принципово нову рецептуру і технологію виробництва кисломолочного м’якого сиру підвищеної біологічної цінності збагаченого вітамінами, мікроелементами, вільними амінокислотами, харчовими волокнами. Для сиру, виготовленого за удосконаленою технологією, передбачено використання експериментальної назви «Любомир». Представлено узагальнену функціональну схему виробництва сиру кисломолочного м’якого. Висока біологічна цінність сиру, отриманого запропонованим способом, обумовлена хімічним складом основних компонентів. Як компоненти запропоновано використовувати родзинки із зеленого винограду, волоські горіхи, яйця курячі і перераховано, джерелом яких пластичних, енергетичних та захисних речовин вони є. Висвітлено фізіолого-гігієнічне значення нутрієнтів, що входять до їх складу. Окреслено висновки та основні завдання подальших досліджень.
29
Резвих, Н. І. "АНАЛІЗ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ХЛІБА ПШЕНИЧНОГО З ПІДВИЩЕНОЮ ХАРЧОВОЮ ЦІННІСТЮ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 24–31. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено найважливіші завдання, які стоять перед харчовою промисловістю України. Проаналізовано наукові роботи, присвячені дослідженню впливу різних видів сировини на органолептичні показники якості хліба пшеничного. Досліджено роботи вчених, спрямовані на вивчення впливу рослинних жирів та олій на організм людини і визначення норм їх споживання у щоденному раціоні, розкрито їхню роль в життєдіяльності організму. Проаналізовано наукову літературу та результати вітчизняних і закордонних досліджень з визначення харчової та біологічної цінності насіння конопель як сировини для одержання рослинної олії. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння конопель показав, що воно містить 25% білка, 31% жирів та 34% вуглеводів. У складі конопляного насіння є 20 амінокислот, з яких 8 незамінних (вони не синтезуються в організмі людини). В конопляному насінні міститься велика кількість вітамінів E, C, Д, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А), макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). Досліджено вплив конопляної олії, що додавалась у різних дозуваннях у рецептуру хліба пшеничного, на його якість з метою отримання дієтичного та оздоровчого продукту з підвищеною харчовою цінністю завдяки вмісту ненасичених жирних кислот у конопляній олії. Розроблено рецептуру та здійснено оцінку органолептичних показників якості хліба пшеничного, досліджено зміну цих показників. В результаті дослідження органолептичних показників якості хліба пшеничного, виготовленого з різним дозуванням конопляної олії в рецептурі, встановлено, що якість пшеничного хліба за додавання 34–68 г конопляної олії не погіршується, а залишається високою. Збільшення конопляної олії до понад 68 г у рецептурі призводить до погіршення смаку, кольору, скоринки хліба. Таким чином, у виробництві хліба пшеничного з конопляною олією можна використовувати олію в кількості до 68 г.
30
Ukrainets, A., V. Pasichnyi, D. Shvedyuk та Y. Matsuk. "Дослідження здатності до протеолізу м’ясних січених напівфабрикатів функціонального призначення". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 лютого 2017): 129–33. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7526.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено модельні рецептури м’ясних січених напівфабрикатів функціонального призначення із застосуванням м’яса курчат бройлерів, білкової емульсії на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки, клітковини пшеничної гідратованої, концентрату зеленої маси подорожника та двох видів модифікованих жирів рослинного походження. Досліджено вплив внесення у рецептуру січених напівфабрикатів з м’яса птиці модифікованих жирів різного складу, рослинної сировини та клітковини гідратованої на здатність до протеолізу залежно від рецептурних співвідношень наведених компонентів. Здатність до протеолізу досліджена за допомогою ферментативного гідролізу під дію ферментів пепсину і трипсину в системі in vitro. При проведенні ферментативного гідролізу проаналізовано зразки, що містили в рецептурах білково-жирову емульсію на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки із застосуванням двох видів модифікованих жирів, що містять відповідно ріпакову та пальмову олії як основний складовий компонент. Як контрольну групу прийнято зразки, що відрізнялись відсутністю рослинної сировини (концентрату зеленої маси подорожника) у рецептурі, а також зразки із внесенням білкової емульсії без застосування жиру. Як дослідні зразки представлено зразки модельних січених м’ясних напівфабрикатів із вмістом білково-жирової емульсії на основі білків свинячої шкурки та модифікованих жирів 22,5% з однаковим рівнем внесення гідратованої пшеничної клітковини та концентрату зеленої маси подорожника (18 і 2% відповідно). В ході проведених досліджень вимірювали рівень накопичення продуктів протеолізу у відібраних пробах гідролізату паралельно за двома методиками. Для фіксування гідролізу незамінних амінокислот використовували визначення вмісту тирозину за методом Лоурі. Для визначення загальної частки речовин пептидної та білкової природи у гідролізаті використовували біуретовий метод. За результатами досліджень встановлено, що у контрольних зразках на першій (пепсиновій) стадії протеолізу накопичується більше пептидних сполук, проте мало тирозину. У модельній групі зразків зафіксовано стабільну швидкість накопичення тирозину та перевищення кінцевого вмісту усіх пептидних сполук по завершенню повного циклу протеолізу.
31
Резвих, Н. І., та О. О. Горач. "НАСІННЯ НЕНАРКОТИЧНИХ КОНОПЕЛЬ – СИРОВИНА ДЛЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто світовий та вітчизняний досвід використання насіння ненарко- тичних конопель для виготовлення харчових продуктів. На основі аналізу статистичних даних наведено динаміку посівних площ, відведених під ненаркотичні коноплі в Україні. Подано інформацію про вміст жирних кислот у олії ненаркотичних конопель і їх вплив на організм людини. Відомо, що в нашій державі селекціонерами створені нові високопродуктивні сорти ненаркотичних конопель, які можуть бути головним джерелом натуральної сировини для харчової промисловості. Наведено інформацію про високопродуктивні сорти ненаркотич- них конопель ЮСО-31, Гармонія, Вік 2020, Гляна, Глесія, Артеміда, Глухівські 51, Мико- лайчик та Глухівські 85 із вмістом тетрагідроканабінолу, близьким до нуля. Наведений перелік провідних підприємств з виготовлення харчової продукції із насіння ненаркотич- них конопель та асортимент харчових продуктів в різних країнах світу. У статті висвітлено дані щодо біологічної цінності конопляної олії, які були проведені вченими і спрямовані на визначення вмісту жирних кислот в олії ненаркотичних конопель. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння ненаркотичних конопель показав, що воно містить 25% білків, 31% жирів та 34% вуглеводів. Також до його складу входить 20 амінокислот, з них 8 незамінних (які не синтезуються в людському організмі). Присутня велика кількість вітамінів E, C, D, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А, макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). В останні роки в Україні насіння ненаркотичних конопель використовують як хар- чову добавку для виготовлення харчових продуктів. Подано дослідження вчених України та світу з використання продуктів переробки конопель в харчових виробництвах. Отже, створення нових високопродуктивних сортів ненаркотичних конопель, розробка або вдо- сконалення способів одержання харчових продуктів з насіння ненаркотичних конопель дасть змогу розширити асортимент натуральних екологічно чистих харчових продуктів у нашій державі.
32
Levadianska, Yliya, Evdokiya Reshetnik, Stanislav Veselsky та Petro Yanchuk. "Тканинне дихання в печінці та холесекреція за умов дії L-цистеїну". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 108–14. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-108-114.
Повний текст джерелаАнотація:
Печінка – поліфункціональний орган, більшість синтетичних процесів, у якій відбувається за зростання інтенсивності тканинного дихання. Відомо, що умовно незамінна сірковмісна амінокислота L-цистеїн є попередником газового трансмітера сірководню (H2S), який, за нашими даними, змінює кровопостачання печінки, а отже, здатний впливати на її кисневий гомеостаз. Мета роботи – дослідити вплив L-цистеїну на тканинне дихання в печінці та з’ясувати його зв’язок з динамікою змін концентрацій жовчних кислот і ліпідів у жовчі щурів.
Напруження кисню (рО2) у паренхімі печінки щурів реєстрували полярографічним методом. Коефіцієнт споживання кисню печінкою (К) розраховували за кривою падіння рО2 у залозі при оклюзії її приносних судин. Концентрації жовчних кислот і ліпідів жовчі визначали методом тонкошарової хроматографії в півгодинних пробах жовчі.
У результаті нашого дослідження встановлено, що внутрішньопортальне введення L-цистеїну в дозі 20 мг/кг викликає зростання споживання кисню печінкою на 39,6 % (р<0,001) завдяки посиленню ряду кисеньзалежних біосинтетичних процесів у залозі, таких як синтез таурохолевої кислоти та суміші тауродезоксихолевої й таурохенодезоксихолевої кислот з одночасним окисненням окремих фракцій ліпідів жовчі. Так, концентрація таурохолевої кислоти зросла на 7,3% (р<0,05; при вихідному рівні 173,0[147,9;181,1] мг%) у четвертій півгодинній пробі з моменту введення L-цистеїну, а суміші тауродезоксихолевої та таурохенодезоксихолевої кислот у третій півгодинній пробі – на 17,9 % (р<0,05); вихідний рівень становив 81,2 [66,9; 92,0] мг%). При цьому вміст фосфоліпідів зменшився у шостій півгодинній пробі на 12,5 % (р<0,05) при вихідному рівні 72,2 [68,7; 77,7] мг%, а вільних жирних кислот та тригліцеридів у п’ятій півгодинній пробі на 12,3 % і 18,5 % (р<0,05) при вихідних рівнях 14,6 [14,6; 15,5] мг% та 2,7 [2 ,3 ;2 ,9] мг% відповідно. При цьому відбувається падіння рівня напруження О2 у паренхімі печінки на 46,8 % (р<0,01) відносно вихідного рівня.
Отже, L-цистеїн викликає посилення кисеньзалежних синтетичних процесів у печінці, зокрема, пов’язаного з мітохондріальними поліферментними системами біосинтезу жовчних кислот та окиснення окремих фракцій ліпідів жовчі з одночасною активацією в гепатоцитах тканинного дихання. Рівень напруження кисню в залозі при цьому знижується.
33
Hachak, Yu, B. Gutyj, V. Nagovska, N. Slyvka та A. Ilnytska. "Розробка рецептур молочних продуктів лікувально-профілактичного призначення із кріопорошкам". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 70–75. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8513.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено рецептуру плавлених сирів із кріодобавкою «Амарант». Кріодобавка «Амарант» у своєму складі містить всі необхідні вітаміни та мікроелементи природнього походження. Використовуючи кріодобавку «Амарант» у технології плавлених сирів дозволяє збагатити їх вітамінами, мінеральними речовинами та харчовими волокнами. Також слід відзначити, що внесення даної кріодобавки у сиркові маси поряд з лікувально-профілактичною дією приводить до зростання енергетичної цінності сиркових мас. Складний комплекс хімічних та біохімічних сполук, які входять до складу кріопорошку «Амарант», дозволяє віднести його до продуктів з широким спектром лікувально-профілактичних та радіопротекторних властивостей. Досліди проводились в умовах наукової лабораторії кафедри технології молока і молочних продуктів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.3. Ґжицького. Також досліди проводили в умовах виробництва. Для досліджень використовували уніфіковану біодобавку – кріопорошок «Амарант», яку задавали та розраховували виходячи з профілактично-лікувальних доз. Рецептура плавленого сиру перераховувалась для промислового виробництва, а саме: з розрахунку на 1000 кг готового продукту. При проведенні органолептичної оцінки дослідних зразків встановлено, що плавлений сир із кріопорошком «Амарант» мав характерний оригінальний смак із присмаком масла, в міру щільну та злегка пружну консистенцію. Поверхня сиру була чистою та блискучою. Встановлено, що вміст жиру в сухій речовині та вологи плавленого сиру із кріопорошком «Амарант» становив 43 і 46%. Вміст солі у плавленому сирі із додаванням кріопорошку відповідно становив 1,4%. Крім цього встановлено, що рН дослідних зразків плавленого сиру з кріопорошком відповідає нормативним вимогам і відповідно складає 5,6. Встановлено, що у плавленому сирі із кріопорошком «Амарант» вміст замінних і незамінних амінокислот був вірогідно вищим порівняно із традиційним плавленим сиром «Російський». Дослідні зразки мали приємний товарний вигляд. Плавлений сир, виготовлений з використанням кріопорошку «Амарант», поєднує в собі традиційні споживчі властивості з технологічними можливостями функціонально-технологічних інгредієнтів рослинного походження. Пропонована продукція розширює асортимент молочних продуктів лікувально-профілактичного спрямування.
34
Кіт, А. А., С. М. Михайлютенко, О. В. Кручиненко, В. О. Євстаф’єва та В. В. Мельничук. "МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ М’ЯСОПРОДУКТІВ ТА М’ЯСА ПІД ЧАС ЯРМАРКОВИХ ЗАХОДІВ У М. КИЄВІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 148–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.19.
Повний текст джерелаАнотація:
М’ясо та різні м’ясопродукти практично невід’ємна складова раціону людини. Ці продукти ма-ють корисні для організму людини властивості у вигляді макро- й мікроелементів, вітамінів, а та-кож є джерелом білку та незамінних амінокислот. Водночас, якщо порушити технологічні процеси,пов’язані з виготовленням, зберіганням та транспортуванням, то ці продукти можуть завдатизначної шкоди здоров’ю людини. У зв’язку з цим контроль якості продукції на всіх етапах прохо-дження, починаючи його виготовленням й закінчуючи реалізацією, є важливим питанням, що потре-бує розв’язання. Отже, метою дослідження було встановлення окремих показників безпечностім’яса та м’ясопродуктів під час ярмаркових заходів у м. Києві. Матеріалом для аналізу послужилирезультати офіційних лабораторних досліджень таких видів сировини: яловичини, свинини, м’ясакурей та індика, а також сосиски, варені, напівкопчені ковбаси, шинка та грудинка. Проведений мо-ніторинг засвідчив, що залишків антибіотиків у м’ясі тварин та м’ясопродуктах не виявлено. Усіпроаналізовані проби м’яса відповідали ветеринарно-санітарним вимогам за загальним бактеріаль-ним обсіменінням. Вміст КМАФАнМ у готових м’ясопродуктах був у межах норми. Водночас вста-новлено порушення дотримання норм ДСТУ 4436:2005 за таким показником, як наявність бактерійгрупи кишкових паличок у готових м’ясопродуктах. Доведено, що за санітарними показникамидев’ять зразків не відповідали нормативним документам, що може свідчити про порушення умов їхпереробки, зберігання, транспортування та реалізації. За результатами проведеного моніторингумікробіологічних показників м’яса тварин встановлено, що бактерії групи кишкової палички переви-щували максимально допустимі рівні лише в одному зразку свинини (6,3×103 КУО/г). Відповідно досучасних вимог щодо залишкової мікрофлори у ковбасних виробів у досліджуваних зразках не виявле-но вміст анаеробних спорових сульфітредукуючих бактерій (у 0,1 г), сальмонел (у 25 г), протея (в 1 г)і золотистого коагулазопозитивного стафілокока (в 1 г). На додаток щодо мікроорганізмів, які рег-ламентуються вище зазначеними вимогами, у досліджених зразках м’яса відсутня L. monocytogenes.Практична значущість полягає у посиленому контролі фахівцями ветеринарної медицини показ-ників безпеки харчових продуктів в умовах ярмарок.
35
Головко, М. П., Т. М. Головко та Л. О. Крикуненко. "БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ ПРІСНОВОДНОЇ РИБИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА". Food Science and Technology 11, № 3 (5 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v11i3.607.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз літературних джерел та проведених власних досліджень щодо показників біологічної цінності прісноводної риби Кременчуцького водосховища. Показано доцільність виористання цієї сировини, для розширення асортименту біологічно цінної харчової продукції. Дані види риб відрізняються високими репродуктивними можливостями, швидким зростанням, низькими кормовими витратами, що робить їх цінними перспективними об’єктами вирощування та промислової переробки. Наведено результати досліджень хімічного, жирнокислотного, амінокислотного та мінерального складу м’яса коропа, товстолобика та ляща, показники їх безпеки. Проведено порівняльний аналіз харчової цінності коропа, ляща та товстолобика, як одних з перспективних об’єктів промислової переробки. Виявлено відмінності в досліджуваних показниках цих риб. Представлені результати досліджень загального хімічного складу даних видів прісноводних риб вказують на те, що дана сировина характеризується високим вмістом білка та середньо жирна, а білок містить усі незамінні амінокислоти. Наведено результати аналізу масової частки токсичних елементів у досліджуваних видах прісноводних риб. Виявлено, що наявні у товстолобику, коропу та органах і тканинах ляща вміст важких металів є менше встановлених допустимих меж. Це свідчить проте, що обрані для дослідження види прісноводних риб є безпечні у харчовому відношенні та можуть бути використані для подальшої промислової переробки.
36
Анзіна, К. М., та А. В. Гудзенко. "Амінокислотний склад трави та коренів деяких перспективних рослин роду Teucrium L. флори України". Фармакологія та лікарська токсикологія 15, № 6 (3 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.33250/15.06.414.
Повний текст джерелаАнотація:
Потреба людини в рослинному білку, перш за все, пов’язана з важливістю надходження амінокислот. Наявність дефіциту принаймні однієї незамінної амінокислоти робить раціон харчування людини неповноцінним, що може стати причиною розвитку ряду патологічних станів організму.Виходячи з цього, одним з актуальних питань сучасної фармації є пошук нових джерел походження рослинних білків та амінокислот, які можна буде застосувати для розширення асортименту вітчизняних біологічно активних добавок і лікарських засобів.Мета дослідження – вивчити якісний склад і кількісний вміст вільних і зв’язаних амінокислот у траві та коренях самосилу гайового (Teucrium сhamaedrys L.) і самосилу гірського (Teucrium montanum L.).Для визначення суми амінокислот використовували методику, запропоновану Штейном і Муром у сучасній модифікації, зі застосуванням автоматичного аналізатора амінокислот моделі ААА Т – 339 (Чехія).Попередньо підготовану наважку сировини розчиняли в цитратному буферному розчині та піддавали аналізу. Розподіл компонентів здійснювали на аналітичній колонці, яку заповнювали катіонітом LG ANВ. Для реєстрації амінокислот використовували метод детекцiї нiнгiдрином.Отримані дані свідчать про наявність у всіх зразках досліджуваної рослинної сировини 18 амінокислот, з яких 7 є незамінними. Найбільша кількість амінокислот міститься у траві Teucrium сhamaedrys L. – 7,161 мг/100 мг. Вміст амінокислот у коренях самосилу гайового та траві самосилу гірського практично однаковий 3,853 мг/100 мг та 3,703 мг/100 мг відповідно. Найменша кількість амінокислот міститься у коренях самосилу гірського – 2,391 мг/100 мг. У найбільшій кількості в рослинній сировині присутні аспарагінова та глутамінова кислоти. Серед переважаючих амінокислот варто відзначити лейцин, гліцин, лізин та аланін, концентрація яких у досліджуваних об’єктах складає 5–10 % від загального вмісту амінокислот.Результати проведених досліджень розширюють існуючі відомості про амінокислотний склад трави та коренів Teucrium сhamaedrys L. і Teucrium montanum L.
37
ВАСИЛЬЄВ, С. В. "НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ТРИТИКАЛЕ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ СИРОВИННОЇ БАЗИ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ". Grain Products and Mixed Fodder’s 62, № 2 (11 вересня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v62i2.138.
Повний текст джерелаАнотація:
тикале та визначення його місця в агропромисловій сфері України. Показано, що сучасні сорти тритикале, зокрема української селекції, відзначаються збалансованістю незамінних амінокислот, підвищеним вмістом білка, каротиноїдів, завдяки чому зерно і зелену масу цього злаку використовують як компонент комбікормів, який збільшує їхню поживну цінність.На підставі детального аналізу та узагальнення наукових результатів, викладених у численних працях вітчизняних і зарубіжних дослідників, зроблено висновок про високу продуктивність і невибагливість культури тритикале до умов вирощування та доцільність збільшення посівних площ тритикале, що може сприяти суттєвому зростанню виробництва продовольчого зерна.Окреслено чинники, які актуалізують перспективність широкого використання зерна тритикале як сировини у харчовій промисловості – у хлібопекарстві, круп’яному виробництві, у пивоварінні, виробництві спирту тощо та обґрунтовано необхідність дослідження й удосконалення технології його післязбирального оброблення і зберігання.Тритикале визначено як більш вдалу крохмалевмісну сировину для виробництва спирту. Встановлено високу ферментативну активність тритикалевого солоду, що дозволяє використовувати його в пивоварній та безалкогольній галузях харчової промисловості.Дослідниками розроблено низку рецептур приготування хліба і кондитерських виробів з борошна тритикале. Запропоновані технології передбачають як використання борошна тритикале в якості поліпшувача, так і для виробництва хліба з тритикалевого борошна в чистому вигляді. За твердженнями вчених, борошно із зерна тритикале цілком придатне для виготовлення крекерів, кексів, вафель, а також печива високої якості.Науковці акцентують увагу на тому, що зерно тритикале належить до найбільш перспективних нетрадиційних видів рослинної сировини для розширення асортименту продуктів здорового харчування, а також харчових добавок функціонального призначення, оскільки за вмістом білка, амінокислот, вітамінів, макро- та мікроелементів, біологічно активних речовин воно перевищує не лише пшеницю, але й жито.
38
Федорова, Д. В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЛІПІДІВ СУХИХ РИБО-РОСЛИННИХ НАПІВФАБРИКАТІВ". Food Science and Technology 11, № 3 (5 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v11i3.608.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено жирнокислотний склад ліпідів сухих рибо-рослинних напівфабрикатів на основі фаршів з бичка азово-чорноморського та суміші рослинних інгредієнтів (шротів насіння льону, висівок пшеничних, вівсяних та житніх), вивчено показники їх біологічної ефективності. Наведені експериментальні дані свідчать про значний вміст у розроблених напівфабрикатах ессенціальних жирних кислот, зокрема ω-3. Встановлено, що за більшістю розрахованих показників біологічної ефективності ліпіди рибо-рослинних напівфабрикатів відповідають оптимальним значенням. Науково обґрунтовано переваги застосування розроблених напівфабрикатів як джерел біологічно активних речовин (незамінних амінокислот, ессенціальних жирних кислот, мінеральних речовин, вітамінів групи В та ін.) у виробництві широкого спектру харчових продуктів, зокрема кулінарної продукції, хлібобулочних виробів, снекової продукції, концентратів, сухих формованих продуктів. Це дозволить моделювати ліпідний склад цільового продукту та розширити асортимент доступної у сегменті масового і соціального харчування продукції. Враховуючи існуючі наукові дані щодо широкого спектру клініко-фармакологічних ефектів ω-3 поліненасичених жирних кислот (гіпотригліцеридемічний, антиатерогенний, антиаритмічний, гіпохолестеринемічний, антитромбогенний, протизапальний та гіпотензивний) можна рекомендувати сухі рибо-рослинні напівфабрикати для використання у виробництві продукції здорового харчування.
39
Локес-Крупка, Т. П., Н. С. Канівець, Ю. І. Деренчук та Ю. В. Крилевець. "Значення дієтотерапії за лікування свійських котів, хворих на гепатит". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2018). http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.01.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Лікування свійських котів за різних видів патології печінки має бути комплексним. Оскільки у виникненні даної хвороби значну роль відіграє неправильна та нераціональна годівля, внаслідок чого порушується метаболізм тварин загалом, тому одним із важливих напрямів у лікуванні свійських котів за порушення функцій печінки є дієтотерапія. У своїх дослідженнях ми спрямували лікувальні заходи на усунення дії саме цього етіологічного чинника. Зокрема, компенсували дефіцит речовин з лабільною метильною групою, які необхідні для забезпечення нормального функціонування печінки. Крім того, забезпечували надходження незамінних (для котів) амінокислот, нестача яких, за порушення умов годівлі, негативно впливає, у першу чергу, на функції печінки.
Treatment of domestic cats for various types of liver pathology should be complex. In the occurrence of this illness a significant role is played by irregular and irrational feeding, which causes the metabolism of animals in general, so one of the important directions in the treatment of domestic cats with liver dysfunction is diet therapy. In our studies, we directed medical measures to eliminate the effect of this etiologic factor. In particular, the deficit of substances with a labile methyl group was offset, which is necessary to ensure the normal functioning of the liver. In addition, they ensured the receipt of irreplaceable (for cats) amino acids, the lack of which, in violation of the conditions of feeding, adversely affects, first of all, the function of the liver.
40
ВАСИЛЬЄВ, С. В. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛБИ ЯК ПЕРСПЕКТИВНОЇ ЗЕРНОВОЇ КУЛЬТУРИ ТА ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЇЇ ПІСЛЯ ЗБИРАЛЬНОГО ОБРОБЛЕННЯ". Grain Products and Mixed Fodder’s 17, № 1 (15 квітня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v17i1.309.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено огляд наукових праць, спрямованих на вивчення біологічних, фізико-технологічних і хімікотехнологічних властивостей зерна полби та визначення можливостей застосування продуктів його перероблення як сировини в харчовому виробництві. Показано, що сучасні сорти полби, зокрема й української селекції, створені з використанням генетичного потенціалу видів-співродичів, відзначаються, порівняно зі звичайною пшеницею, підвищеним вмістом білка, харчових волокон, незамінних мікроелементів (заліза, цинку, магнію), вітамінів групи В, вищою біологічною повноцінністю за амінокислотним складом, що суттєво збільшує поживну цінність страв і виробів із зерна цього злаку та дає змогу значно розширити асортимент продукції оздоровчого призначення. Розглянуто чинники, які актуалізують перспективність використання зерна полби як сировини у борошномельнокруп’яній, хлібопекарській і кондитерській галузях харчової промисловості, а також окреслено основні науково-практичні проблеми, що виникають на стадії його післязбирального оброблення й потребують ретельного вивчення та розв’язання. Сформульовано й обґрунтовано вихідні методологічні положення, які буде покладено в основу власних наукових досліджень у цьому напрямі. Акцентовано увагу на результатах проведених науковцями досліджень, які підтверджують доцільність і перспективність використання полб’яного борошна в рецептурах приготування хлібобулочних і кондитерських виробів. Запропоновані технології передбачають використання його як поліпшувача, а також для виробництва з нього харчових продуктів у чистому вигляді. За одностайним визнанням авторів праць, полба є безцінною круп’яною культурою, з якої в багатьох країнах готують страви високої смакової та поживної якості. На підставі аналізу численних напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених зроблено також висновок про особливу цінність полб’яної пшениці за біологічними властивостями, зокрема скоростиглістю, невибагливістю до ґрунтовокліматичних умов вирощування, підвищеною стійкістю до шкідників та хвороб, що свідчить про актуальність відродження цієї зернової культури та збільшення її посівних площ в Україні в сучасних умовах.
41
РІЗНИЧУК, І. Ф. "ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ НА ВІДГОДІВЛІ ЖИВОЮ МАСОЮ 70 - 110 КГ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПОВНОРАЦІОННОГО КОМБІКОРМУ". Grain Products and Mixed Fodder’s 64, № 4 (24 грудня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v64i4.265.
Повний текст джерелаАнотація:
Нормування годівлі молодняку свиней на відгодівлі живою масою 70-110 кг здійснювали на основі норм концентрації енергії і поживних речовин в 1 кг повнораціонного комбікорму. Годівлю молодняку свиней проводили повнораціонним комбікормом для молодняку свиней на відгодівлі живою масою 70-110 кг, в якому норму концентрації метіонін+цистину знижено із 6 г до 5 г, триптофану – із 2 г до 1,6 г. Норму метіонін+цистину і триптофану визначено відповідно до рекомендованого оптимального співвідношення незамінних амінокислот у раціонах свиней, % до лізину. В 1 кг розсипного повнораціонного комбікорму для молодняку свиней на відгодівлі живою масою 70-110 кг міститься 13 МДж обмінної енергії, 860 г сухої речовини, не менше 160 г сирого протеїну, 8 г лізину, 5 г метіонін+цистину, 1,6 г триптофану, не більше 60 г сирої клітковини і 8 г солі, не менше 8 г кальцію і 6 г фосфору. Комбікорм для молодняку свиней на відгодівлі живою масою 70-110 кг є збалансованим за вмістом нормованих мікроелементів і вітамінів, включає у себе ферменти, антиоксидант та адсорбент. Повнораціонний комбікорм для молодняку свиней на відгодівлі живою масою 70-110 виготовляли із подрібненого зерна злакових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза) – 80 % та спеціально розробленої 20 % білково-вітамінно-мінеральної добавки. В 1 кг 20 % білково-вітамінно-мінеральної добавки для молодняку свиней на відгодівлі живою масою 70-110 кг міститься не менше 12 МДж обмінної енергії, 900 г сухої речовини, 350 г сирого протеїну, 28 г лізину, 12 г метіонін+цистину, 5 г триптофану, не більше 50 г сирої клітковини і 40 г солі кухонної, не менше 39 г кальцію і 18 г фосфору. Встановлено, що використання повнораціонного комбікорму для молодняку свиней на відгодівлі живою масою 70110 кг, згідно з ДСТУ 4507:2005 призводить до збільшення живої маси молодняку свиней з 70 до 104 кг за середньодобового приросту 756 г та конверсії 3,8 кг комбікорму на 1 кг приросту молодняку свиней. Зроблено висновок, що одержані показники продуктивності молодняку свиней за використання повнораціонного комбікорму для молодняку свиней на відгодівлі живою масою 70-110 кг, згідно з ДСТУ 4507:2005 не відповідають вимогам інтенсивного ведення свинарства та характеризуються низьким рівнем економічної ефективності виробництва свинини. Визначено, що основним напрямом підвищення продуктивних якостей молодняку свиней повинно стати використання повнораціонного комбікорму для молодняку свиней на відгодівлі живою масою 70-110 кг із зниженою концентрацією хлориду натрію, кальцію і фосфору та удосконалення амінокислотного живлення молодняку свиней за рахунок включення до складу комбікорму треоніну.