Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Негатив.
Статті в журналах з теми "Негатив"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Негатив".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Тищенко, Алла. "Соціальні мережі: позитив чи негатив?" Безпека життєдіяльності, № 5, травень (2020): 26–27.
Знайти повний текст джерела
2
Markov, Alexander V. "GIOTTO IN RUSSIAN POETRY: NEGATIVITY, DESIGN AND CONSTRUCTION OF SOCIETY." PHILOLOGICAL STUDIES 18, no. 1 (2020): 170–81. http://dx.doi.org/10.17072/1857-6060-2020-18-1-170-181.
Повний текст джерелаАнотація:
The perception of Giotto’s heritage in Russian literature and culture has always been directly linked not only with the concept of the Renaissance and the development of Western culture, but with a special interest in writing practice and in the ambition of the narrative presented as innovative style to create communities. The main topic of the poetic thought was the transition from community to society, in other words, from community to church, so Giotto's status as a genius was always supported with statements about other geniuses who directly, but rather indirectly, made this transition. Despite the scarcity of references to the name Giotto, Russian poetry did not so much reflect the current art history conception, but anticipates or correctsconclusions of art historians. My careful analysis of the statements about Giotto in Russian poetry (V.Komarovsky, S.Soloviev, A.Voznesensky) in comparison with the conclusions of Russian philosophy and humanities (P.Florensky, P.Muratov, P.Bitsilli, V.Lazarev)explains plots of the poems related to picturesque impressions. The technique of chiaroscuro in Giotto, who first began to convey plausible depth through the illusory distribution of light, was understood as a technique primarily of hint and reflection, anegative, in comparison with which later Italian painting looks like a colorful positive. Such concept did not correspond to Giotto's real place in the history of art, but it did make it possible to correlate Giotto with Byzantine and Old Russian art using a golden background, emphasizing in the legacy of the Italian artist not credibility, but ability to create own art project relevant other projects.
3
Teather-Posadas, Edward Ryan. "To thrive in these times: capabilities, negativity, and the pandemic." KANT Social Sciences & Humanities, no. 7 (July 2021): 4–17. http://dx.doi.org/10.24923/2305-8757.2021-7.1.
Повний текст джерелаАнотація:
The COVID-19 pandemic has laid bare many of the inadequacies of our capitalist systems, as Zizek extols in Pandemic! COVID-19 Shakes the World (2020). This essay explores how the capabilities approach, as outlined by Amartya Sen and Martha Nussbaum, may be re-examined in the light of this new viral reality by the contributions of Slavoj Zizek and Byung-Chul Han. The capability approach, as it stands, suffers from two missing pieces: that of an acknowledgement of the necessity of negativity as a foil to positivity within the capabilities as articulated by Nussbaum, and the existence of the material root of all capabilities, namely the need to have the capacity to be capable. A "capability for boredom", and a "zeroth capability" are discussed as solutions, means by which to fill these gaps. Finally, an universal basic income is discussed as a means by which to support the functioning of a "zeroth capability", the goal being to avoid a descent into bare life during this time of pandemic capitalism. Teather-Posadas E.R. To thrive in these times: capabilities, negativity, and the pandemic // International Journal of Zizek Stu-dies. 2021. Vol. 15. №1.
4
Viktor, Zavhorodnii. "Language and cultural diffusion in intercultural communication: the positive and negative aspects." Worldview-Philosophy-Religion 13 (February 13, 2019): 66–74. http://dx.doi.org/10.21272/wpr.2018.13.08.
Повний текст джерела
5
Doronina, E., E. Rakushina, and Yu Epishkin. "How Do Some Employees Carry Negatives in the Company and What to Do With It?" Management of the Personnel and Intellectual Resources in Russia 8, no. 5 (December 23, 2019): 59–63. http://dx.doi.org/10.12737/article_5dcbce5ac93426.08277869.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to a complex research of the behavior of people, which affects to the colleagues in a team negatively. It is considered such models of behavior as deviant, aggressive and confl ict and also their characteristics. As a result, it was suggested by the authors of this article that this classification is incomplete, in consequence of this fact another model was proposed — “toxic behavior”. The research on the basis of which the conclusion is drawn on expediency of introduction of a new concept is conducted. Distinctive features of toxic behavior are marked out. The methods of limiting infl uence of “toxic behavior” on people around are offered.
6
ПЕРЕДЕРІЙ, О. Л. "ПРОБЛЕМА ВПЛИВУ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 212–16. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.32.
Повний текст джерелаАнотація:
В еру інформаційних технологій важко уявити світ без Інтернету та телебачення, які спричиняють значний вплив на життєдіяльність людей. Саме тому проблема впливу засобів масової інформації (ЗМІ) на суспільство загалом та на окремі вікові групи зокрема досліджується багатьма вченими. У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми впливу сучасних ЗМІ на дітей молодшого шкільного віку, адже саме цей віковий період є досить важливим для усвідомлення власної особистості, саморозвитку, вміння керувати психічними процесами та вміння комунікувати в соціумі. З огляду на вікові особливості дитина в цей період стає досить вразливою до певної інформації і не завжди має можливість визначити позитив і негатив у тому, що бачить, чує і читає на екранах телевізорів чи моніторах комп’ютера. Схарактеризовано позитивні та негативні сторони впливу ЗМІ на молодших школярів. Особливу увагу при- ділено проблемі впливу Інтернету на фізичний, емоційний та духовний стан школярів. На думку цілої низки дослідників, використання Інтернету призводить до залежності, погіршує пам’ять, зумовлює розвиток депресив- них станів у школярів. Розкрито проблему ігрової залежності та її наслідків. Доведено, що регулярне «споживання» продукції ЗМІ призводить до того, що у школярів погіршується пам’ять та мисленнєві здібності. Схарактеризовано позитивні сторони використання Інтернету, які полягають в тому, що він надає можливості для вільної комунікації між людьми, а використання освітніх сайтів дозволяє розвивати компетентності, необхідні для успішного навчання. Отже, якщо дозовано та спрямовано споживати ЗМІ, то вони сприятимуть формуванню корисних освітніх навичок школярів, надаючи великі можливості для всебічного саморозвитку, освіти та розширення комунікатив- них зв’язків.
7
Lada, M. D. "Погляди щодо контролю кордонів прибічників вільних імміграційних рухів у Великій Британії". Grani 19, № 2 (28 січня 2016): 95–99. http://dx.doi.org/10.15421/1716029.
Повний текст джерелаАнотація:
У зв’язку з активізацією імміграційних рухів до Європи на сучасному етапі проблема контролю кордонів та можливості вільного переселення набула особливої актуальності та гостроти в політичному й суспільному обговоренні країн Європейського Союзу, зокрема Великої Британії. У статті автором на основі дослідження праць Терези Хейтер розглядаються аргументи прибічників відкритих кордонів у сучасній Великій Британії. Тереза Хейтер – науковець, публіцист та активний учасник антирасистського руху, одна з найрадикальніших представниць прибічників «вільної міграції» у Великій Британії. Її погляди найповніше представлені у монографії «Відкриті кордони: справа проти імміграційного контролю » (перша редакція 2000 р., друга – 2004 р., третя – 2015 р.). До основних аргументів послідовників активних міграційних рухів належить сама ідея таких рухів як об’єктивно та історично обумовлених. Тереза Хейтер розвінчує ряд міфів та стереотипів щодо цієї проблеми, зокрема ефективність репресивних методів контролю та суцільний негатив для населення і країни через ці рухи. Дослідниця вважає, що єдиний спосіб гарантувати, що біженці дійсно захищені – відсутність будь-якого імміграційного контролю. Наявність же такої сфери державної політики, як переселення та його регуляція контролю є формою расизму. Незважаючи на певну заангажованість праць та наукових доробків Терези Хейтер, вони можуть слугувати особливим джерелом для вивчення суспільного обговорення проблеми вільних кордонів та міграційних процесів у Великій Британії.
8
ГАЗНЮК, Лідія, та Юлія СЕМЕНОВА. "АНОМІЯ ЯК ФАКТОР РУЙНУВАННЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 71–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасне соціальне буття характеризується кризою цінностей, зростанням бездуховності й цинізму, масо- вою недовірою людей один до одного, зниження значимості й загалом безглуздістю людського життя, що негативно позначається на здоров’ї людини. Аномія призводить до форму- вання масових негативних почуттів і емоцій і порушення ефек- тивного ціннісного обміну. Нейтралізація аномії передбачає включення людини в соціальні практики, запобігання проце- сам деритуалізації. Необхідно розвивати інвайроментальні цінності за рахунок турботи про екологію, розвитку масової освіти й виховання, культури природного відпочинку й туриз- му, а також підвищення інформаційної грамотності насе- лення в аспекті зниження негативних ефектів взаємодії з електронними пристроями. Метою статті є обґрунтування стану аномії в сучасному суспільстві та з’ясування її негатив- ного впливу на здоров’я людини. Методологічними засадами стали ідеї Е. Дюркгейма, Й. Галтунга, Р. Гвардіні, Р. Інглхарта, В. Франкла, Е. Фромма, А. Макінтайр, Ч. Тейлора, М. Уол- цера, які використовуються задля вивчення феномена аномії та її подолання в соціокультурному бутті як чинника, що сприяє руйнуванню здоров’я людини. Наукова новизна полягає в аналізі низки особистісних факторів аномії, що являють собою певні соціокультурні практики й відносини, які руйну- ють здоров’я людини. Висновки. Показано, як індивідуальна форма аномії, що являє собою факт суб’єктивної свідомості, пов’язана з негативними переживаннями й утілюється в об’єктивованих соціальних діях. Обґрунтовано, що почут- тя й емоції виступають первинним елементом формуван- ня і трансляції біологічних цінностей, аномія зароджується на рівні суб’єктивних переживань як спотворення проце- су генезису цінностей. Відзначається, що людський досвід обумовлює можливість настання аномії під впливом нега- тивних явищ, наприклад, нудьги, сенсорної депривації, при- нижень, екологічної кризи, самотності, дефіциту спілкування та інформатизації життя. З’ясовано, що ритуали являють собою елемент генезису аксіосфери, оскільки дають змогу створити міжособистісні цінності в ситуації лімінальності, і транслюють ідеали за допомогою освіти як міжсуб’єктного поля соціальних взаємодій, що конституює об’єктивний і загальнозначущий світ цінностей і смислів. При аномії риту- али не функціонують належним чином, що призводить до соціальної атомізації й відчуження індивідів, нерозв’язності групових конфліктів, дезінтеграції суспільства, збідніння чуттєво-емоційного життя, що впливає на загальний стан самопочуття і здоров’я. В аномічних умовах змінюється стан здоров’я і самопочуття людини, що виражається у виникненні психічних захворювань та антисоціальних форм поведінки. Аномію варто розглядати як психічне відхилення в розвитку, соціальну хворобу, проте не тільки відхилення від установлених у культурі порядків, а і як психопатологію особистості, пору- шення природних, біологічних підвалин її життєдіяльності.
9
Пінчук, Віталій. "РЕАЛЬНИЙ І ПОТЕНЦІЙНИЙ КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ: ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ВРЕГУЛЮВАННЯ". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 149–52. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.26.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті досліджено та проаналізовано явище конфлікту інтересів на державній службі та запропоновано можливі варіанти превентивних заходів та розробки механізмів щодо недопущення конфлікту інтересів. У процесі вдосконалення законодавства відбулося розмежування понять «потенційний конфлікт інтересів» і «реальний конфлікт інтересів» залежно від стадії впливу суперечності, що виникла у прийнятті рішень чи вчиненні дій поса- довцем. Таке розмежування в рамках загального поняття цілком узгоджується з підходом, що існує в міжнародній практиці. Очевидний (реальний) конфлікт інтересів стосується ситуацій, коли існує особистий інтерес, який може обґрунтовано вважатися таким, що впливає на виконання посадовцем своїх обов’язків, навіть якщо такий негатив- ний вплив фактично відсутній. Проте неврегульованість законодавства, відсутність цілісної стратегії та чіткого алгоритму дій щодо конфлікту інтересів, недостатність санкцій та непрагнення до діяльності контролюючих органів не дають змоги не тільки розв’язати наявні, але й попередити потенційні конфлікти інтересів. Природа представницької функції держаного службовця вже передбачає наявність певних конфліктів інтересів. У дослідженні детально розглянуто сутність конфлікту інтересів та сформульовано висновок, що майже всі корупційні злочи- ни відбуваються під дією конфлікту інтересів, тобто через владні повноваження задоволення особистих потреб, незаконного збагачення та отримання неправомірних благ. Для вчинення злочину, пов’язаного з корупцією, конфлікт інтересів і є передумовою. Найдієвішими нині методами недопущення надалі конфлікту інтересів у кримінальному діянні є саме превентивні методи. Попередження виникнення конфлікту інтересів та викладення в методичних рекомендаціях Національного агентства з питань запобігання корупції норм мають характер лише рекомендацій, а не наказів. Надзвичайно важливо вживати заходів попередження конфлікту інтересів, законодавчо чітко забез- печити невідворотність покарання за порушення реального конфлікту інтересів відповідно до чинних норм та роз- робити чітку стратегію стосовно роботи близьких осіб в одному органі.
10
Поплавський, Андрій. "СУЧАСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ ТА ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 210–19. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-210-219.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано стан наукових напрацювань та міжнародних досліджень у сфері державного регулювання діяльності боротьби з коруп- цією та організованою злочинністю. Розглянуто основні детермінанти фе- номену корупції та чинники формування організованої злочинності з ураху- ванням сучасних досягнень у галузях філософії, соціології та права. Зробле- но спробу систематизувати основні ознаки регулювання діяльності боротьби з корупцією та організованою злочинністю, що відрізняються агрегуванням рейтингів корупційності, що пропонуються Індексом глобальної конкуренто- спроможності. Проаналізовано стан законодавчої бази, позитивну і негатив- ну динаміку впровадження проголошених у державі реформ та механізмів державного регулювання діяльності боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Акцентовано увагу на тому, що попри позитивні зрушення у регулюванні діяльності боротьби з корупцією та організованою злочинністю існує ряд проблем, які потребують контролю як з боку держави, так і громад- ськості. Розглянуто проблеми виконання Державної програми з реалізації антикорупційної стратегії, яка є надійним політичним документом, однак не має окремого бюджету, а разом з тим антикорупційні установи мають значні бюджетні асигнування, а підтримка донорів також допомагає реалізації.
Проаналізовано стан і джерела зародження організованої злочинності в Україні. Спираючись на дані, оприлюднені у вітчизняних та міжнародних дослідженнях, присвячених діяльності по боротьбі з корупцією та організо- ваною злочинністю, встановлено, що важливим аспектом боротьби з орга- нізованою злочинністю є викорінення корупції. Тому боротьба з корупцією повинна бути всеохоплюючою.
Розглянувши складові антикорупційної політики, дійдемо висновку, що найважливішим завданням для України зараз є забезпечення стабільності інституційної структури та посилення антикорупційних зусиль, які постій- но підриває правляча еліта, активізація інститутів громадськості, їх участь у міжнародних моніторингах та наглядовій місії за інститутами антикорупцій- ної політики в Україні.
11
ФІЛАТОВА, Оксана. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДИЧНОГО ПСИХОЛОГА". Психологічне здоров’я, № 2 (28 квітня 2021): 98–107. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми. Комунікативна компетентність медичного психо- лога є однією з складових його професійної діяльності, яка забезпечує можливість створен- ня оптимальних терапевтичних стосунків в діаді «консультант – хворий» та обумовлює високий рівень психотерапевтичної та психокорекційної роботи. Аналіз останніх дослі- джень та публікацій. Як свідчать дані вітчизняних та зарубіжних авторів, важливою умовою успішності комунікативної взаємодії між консультантом та пацієнтом стає оперування фахівцем цілим рядом як спеціальних медичних та психологічних знань, так і знань про правила організації спілкування, способах трансляції та адекватної інтерпрета- ції інформації, що надається, про особливості мовної поведінки пацієнтів, про потенційні комунікативні перешкоди, про засоби створення сприятливої психоемоційної атмосфери. Формулювання мети статті. Розвиток комунікативної компетентності повинен по- чинатися з перших кроків студента-медичного психолога на шляху оволодіння професією. Виклад основного матеріалу. Виборка дослідження складала 214 медичних психологів ві- ком від 28 до 42 років, яки висловлювали скарги, що під час клінічного інтерв'ю і протягом робочих сесій хворі виплескують весь накопичений негатив, агресію, роздратування. Ка- тарсис, пережитий пацієнтом, обертається для психологів когнітивними перевантажен- нями, емоційним виснаженням, підсвідомим бажанням відгородитися від лавини чужого не відреагованого матеріалу. Скаргами були: психоемоційне напруження, яке супроводжуєть- ся тривогою, має динамічний характер, з коливаннями глибини переживань в залежності від загального тонусу і зовнішніх обставин; невдоволення собою, обраною професією; слаб- ку комунікативну компетентність, недостатній розвиток фахової інтуїції. Обстежені відмічали в собі жорстку інтеріоризація обов'язків, ригідність рольового репертуару, не- вміння регулювати обставини діяльності, підвищене почуття відповідальності. Висновки та перспективи подальших досліджень. З метою підвищення рівню комунікативної компетентності використовуються особистісно- орієнтовні методики, які спрямовані на розвиток соціальної перцепції, поглиблення емпатії, вироблення вміння протистояти стресовим ситуаціям за допомогою адаптивних копінг-стратегій.
12
Станулевич, Надежда Алексеевна. "Материалы Тувинского отряда Саяно-Алтайской экспедиции 1952 и 1953 гг. на негативах из собрания Кунсткамеры". New Research of Tuva, № 3 (5 вересня 2020): 240–52. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2020.3.17.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье даны основные сведения о коллекциях негативов (число кадров, тип используемой пленки, полнота научного описания предметов), отснятых Е. Д. Прокофьевой и А. Д. Грачом в 1952 и 1953 гг. в составе Тувинского отряда Саяно-Алтайской экспедиции Академии наук СССР. Источниковой базой исследования стали сведения из книги поступления Музея антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамеры) РАН, коллекционные описи, публикации собирателей коллекций. Статья вводит в научный оборот информацию о коллекциях негативов и некоторые изображения, характеризующие основное сюжеты съемки. Рассматриваются вопросы о внесении изменений в исходные изображения (кадрирование, изменение контрастности) исследователями для публикаций полевых материалов. Выявлены и систематизированы материалы, которые были опубликованы собирателями, и те негативы, что оставались без внимания с момента создания. Обозначены тематические блоки в коллекциях негативов Е. Д. Прокофьевой и А. Д. Грача: археологическая, этнографическая и антропологическая съемка; рабочие моменты экспедиции; индивидуальные и групповые портреты; пейзажная съемка; экспозиция Тувинского областного краеведческого музея. Основной проблемой в научном изучении коллекций стала краткость описаний, которые составляли собиратели при регистрации своих материалов, отсутствие информации о фотографах, редкость перечисления лиц на групповых снимках.
13
Кирбят’єв, О. "Професійна деформація особистості працівника правоохоронного органу як причина неналежного виконання своїх обов’язків". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 204–10. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.992.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянута професійна деформація особистості працівника правоохоронного органу як одна з причин вчинення злочину, передбаченого ст. 365 КК України. Визначені чинники, які здатні призвести до професійної деформації. Запропоновані заходи профілактики професійної деформації працівників правоохоронних органів. Висунуто гіпотезу, що однією з об’єктивних причин, яка може призвести до вчинення перевищення влади або службових повноважень працівника правоохоронного органу, є професійна деформація особистості такого працівника. Діяльність є невід’ємною складовою способу життя людини, важливим засобом її формування та розвитку як члена суспільства і особистості. В процесі професійної діяльності людини формуються навички, вміння, відшліфовуються ціннісні орієнтації, рівень прагнень, самооцінка, відбувається особистісне зростання, з’являється професіоналізм. Але професійне виконання діяльності поряд з визначальним позитивним ефектом може призвести до побічних наслідків, одним з яких є професійна деформація. Об’єктивно вона являє собою не фатальний, але реально ймовірний негатив, так би мовити, тіньову сторону професії. Суб’єктивно – це данина, яку непомітно для себе сплачує людина за надмірну спеціалізацію, невгамовне захоплення діяльністю, максимальний рівень прагнень. Встановлено, що формування і розвиток людини неможливі без діяльності. Саме діяльність забезпечує входження у суспільство, засвоєння та подальше відтворення його матеріальних і духовних надбань. Ключовим напрямком розвитку людини є професійний розвиток. Визначальним його етапом є власне трудова стадія, що передбачає виконання певної діяльності як професії. Саме на цьому етапі може виникати професійна деформація. Вона найбільш поширена серед представників людинознавчих спеціальностей до яких відноситься і діяльність працівників правоохоронних органів. Це призводить до специфічних, у цілому негативних змін, що поступово охоплюють психічні процеси, стани, риси особистості. Небезпека профе- сійної деформації полягає в тому, що вона проявляється не тільки у службовій діяльності, а й у позаслужбовій поведінці, повсякденному спілкуванні з оточуючими. Деформований працівник правоохоронного органу, часто, не усвідомлюючи цього, перетворюється на заручника своєї професії. Попередження та усунення професійної деформації як загального феномена передбачає зусилля на рівні держави, правоохоронних органів у цілому, їх складових служб та підрозділів, які за своїми функціями покликані здійснювати контроль за станом дисципліни та законності, психологічним станом працівників.
14
Янковець, І. В. "ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПОЗИТИВНИХ ДІЙ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (31 січня 2020): 201–7. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).219.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з аспектів антидискримінаційної практики є усунення нерівності, яка виникає внаслідок однаково-го поводження з особами, які перебувають в істотно ін-ших умовах. Таке поводження, під виглядом формаль-но нейтральних норм, зумовлює непрямі порушення прав людини, проголошених Європейською конвенці-єю з прав людини. Хоча у складі законодавства кожної соціальної та правової держави є комплекс норм, які врегульовують типові випадки застосування позитив-них дій (соціальні пільги, соціальні гарантії тощо), у правозастосовній практиці виникає достатньо під-став, щоб розглядати проблематику позитивних дій як актуальну проблему правової дійсності в Україні.Встановлено, що в Україні сформовано загальну законодавчу базу, яка регулює порядок усунення фак-тичної та юридичної нерівності шляхом застосування позитивних дій за ґендерними, віковими, професійни-ми, соціальними й іншими ознаками.Визначено, що зміст позитивної дискримінації у зв’язку з конституційними принципами рівності та заборони дискримінації полягає в забезпеченні рівних можливостей для осіб, які внаслідок впливу об’єктив-них чинників перебувають у несприятливому станови-щі щодо інших осіб. Ця теза простежується також в єв-ропейській антидискримінаційній практиці.За результатами вивчення справ Європейського суду з прав людини з питань застосування позитив-них дій встановлено таке. Позитивні дії є засобом усунення фактичної нерівності тоді, коли застосуван-ня загальноправових обмежень до особи суперечить цілям правового регулювання. Позитивні дії немож-ливо застосовувати, якщо прецедент матиме негатив-ні наслідки для безпеки суспільства та правопорядку. Позитивні дії неможливо застосовувати у випадках, коли правові обмеження мають на меті захист наявно-го порядку функціювання демократичних інститутів у суспільстві. У таких випадках їх застосування не від-повідатиме критерію правомірності.З метою розвитку теоретичних основ позитивної дискримінації пропонуємо ввести в обіг поняття «засо-би правової компенсації нерівності» як загальну право-ву категорію, яка відображає: 1) сутність позитивних дій згідно із чинним законодавством; 2) зміст правових засобів, які можуть застосовуватися органами держав-ної влади та судами для компенсації правових наслід-ків непрямої дискримінації; 3) зміст правових засобів, які можуть застосовуватися роботодавцями та поста-чальниками послуг із такою ж метою.
15
Романенко, Євген, Валерій Шахов та Ірина Чаплай. "ПАРЛАМЕНТСЬКА ОПОЗИЦІЯ. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Public management 16, № 1 (30 січня 2019): 180–94. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-16-1-180-194.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми, що пов’язані з діяльністю політичної опозиції, її правами і можливостями впливу на державну політику правлячої еліти, належать до тих рівнів, вирішення яких значною мірою визначає рівень розвитку демократичних процесів у країні. Це повною мірою стосується й парламентської опозиції як провідної частини опозиції політичної. Розгля- даються питання нормативно-правового забезпечення і практичної діяльно- сті парламентської опозиції в країнах Європейського Союзу, досвід яких є виразним прикладом вирішення зазначеної проблеми і має бути започатко- ваним в Україні, з урахуванням її специфіки.
Обґрунтовано, що рівень розвитку демократії значною мірою вимірюєть- ся рівнем тих прав і можливостей, які надаються опозиції, зокрема парла- ментській опозиції, характером відносин між владою та опозицією, рівнем нормативно-правового забезпечення діяльності останньої. На жаль, дово- диться констатувати, що в Україні на сьогодні діяльність політичної опо- зиції, насамперед опозиції парламентської, не є унормованою достатньою мірою. Отже є сенс ще раз звернутися до того, як це питання вирішується в провідних демократичних країнах Європи. Зазначено, що наукового аналізу потребують питання політико-правового статусу парламентської опозиції в країнах з різними формами державного правління і особливо тих з них, в яких реалізована його змішана модель. Не менш важливим є й питання, пов’язане з проблемою інституалізації парламентської опозиції.
Зазначено, що політична практика розвинених демократій європейських країн переконливо свідчить, що надання парламентській опозиції повноцін- них можливостей висувати і відстоювати свою альтернативну позицію й на- дати їй права не тільки висловлювати і захищати її, але й приймати участь у розробці державної політики на етапі її формування. Конкуренція з прав- лячими політичними силами, контроль за їх діяльністю і критика її негатив- них виявів є дуже важливим фактором демократизації державного управ- ління, стабілізації політичної системи, запобігання політичним конфліктам, пом’якшення соціальної напруги в суспільстві і закріплення його цілісності на демократичних засадах.
16
Жиденко, Тамара. "KIEZDEUTSCH, ЯК МОВА МОЛОДІ, ЯКА ФОРМУЄ ОСОБЛИВУ КУЛЬТУРУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 7 (3 вересня 2021): 192–96. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.035.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження Kiezdeutsch (кицдойч)як соціоетнолекта сучасної німецької мови, що представляє собою поєднання елементів мови іммігрантів і німецького молодіжного сленгу, в контексті німецькомовного медіадискурс. Медіадискурс включає в себе як письмові, так і усні форми дискурсу, що реалізуються в рамках масової комунікації, комедійні шоу, ток-шоу, поп-музика та ін. Проводиться відмінність між двома категоріями, що описують аспекти критики і наслідування мови та культури іммігрантів: стилізовані варіанти і власне кіцдойч (по Х. Візе[2]). До особливостей Kiezdeutsch відноситься широке використання лексем рідної мови іммігрантів (перш за все, турецького і арабського), гібридні лексеми, різні сугестивна, емоційно насичені вираження, неправильний порядок слів у розповідному реченні з фінітним дієсловом на першому місці (замість другого) і різні види клітізаціі, наприклад, мономорфемние форми, утворені шляхом асиміляції і злиття предикативних одиниць. Аналіз матеріалу показав, що в сучасній німецькій масмедіа існують негативна, нейтральна і позитивна типізації іммігрантів. Негативна типізація включає в себе негативну стереотипизацию і негативну стигматизацію, тобто приписування іноземцям певних рольових кліше і соціокультурних стереотипів, які розглядається німецьким суспільством як деградація. При позитивному або нейтральному прийнятті елементів культури і мови іммігрантів кіцдойч розцінюється як явище, здатне впливати на мовну свідомість молоді і вимагає серйозної уваги і дослідження [7].
17
Бєлов, Д. М. "Реформування конституційного ладу: позитиви та негативи". Часопис Київського університету права, № 1 (2012): 101–5.
Знайти повний текст джерела
18
Мартинюк, Юрій Володимирович. "ПРАВОВА ПРИРОДА ПРАВА НА ЗАХИСТ СУБ’ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ У ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАННЯХ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 258–63. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.38.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу правової природи, поняття та ознак права на захист суб’єктивних цивільних прав у договірних зобов’язаннях. Висловлено авторську позицію щодо дискусії про те, чи право на захист є самостійним суб’єктивним правом, чи його скла- довим елементом. Розглянуто питання сутності права на захист як цивільно-правової кате- горії. Запропоновано при визначенні поняття захисту як цивільно-правової категорії зосе- редити увагу саме на матеріальній його складовій, оскільки, по-перше, право на захист виникає внаслідок порушення матеріального суб’єктивного права, а по-друге, зміст захисту може бути розкритий через систематизовану сукупність конкретних цілеспрямованих допус- тимих дій, прийомів, заходів правомочного суб’єкта із протидії неправомірному посяганню на суб’єктивне право з метою його відновлення та усунення негативних наслідків тако- го посягання. При цьому безпосереднє здійснення цих дій, прийомів і заходів у встанов- леному законом порядку розкривають процесуальну сторону захисту, яку слід іменувати реалізацією захисту, і саме щодо реалізації захисту найбільш доцільно застосовувати тер- мін «діяльність» як означення процесу правомірної протидії порушенню суб’єктивних прав. З метою вироблення авторського розуміння поняття захисту суб’єктивних цивільних прав у договірних зобов’язаннях, запропоновано визначення основних ознак права на захист у договірних зобов’язаннях: 1) сукупність як мінімум двох протилежних за характером від- повідності нормам закону юридичних фактів: а) правомірного – укладення цивільно-право- вого договору; б) неправомірного – посягання на суб’єктивне цивільне право; 2) суб’єктами є носії суб’єктивних прав, що випливають із зобов’язальних правовідносин, якими є не лише сторони договірного зобов’язання – боржник і кредитор, а й треті особи, на користь яких укладено договір і які за загальним правилом також можуть вимагати виконання його умов; 3) об’єктом є лише те право, сфера існування якого обмежена змістом конкретних договір- них правовідносин, яке зазнало неправомірних посягань з боку недобросовісного суб’єкта договірних правовідносин; 4) змістом є допустимі правомірні можливості носія порушеного суб’єктивного цивільного права. Запропоновано поняття права на захист цивільних прав у договірних зобов’язаннях трактувати як забезпечену законодавчо правомочність, що вхо- дить до змісту суб’єктивного цивільного права, породжуваного договірним правовідношен- ням, та передбачає можливість його носія самостійно здійснити протидію неправомірному посяганню на суб’єктивне цивільне право або звернутися до суб’єктів владних повноважень для застосування заходів державного примусу з метою припинення порушення, невизна- ння, оспорювання суб’єктивного цивільного права, його відновлення та усунення негатив- них наслідків неправомірного посягання на нього.
19
Дяченко, О. Г., та В. О. Балтер. "АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА ЗА ДОПОМОГОЮ КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 177–81. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.29.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто стан розвитку малого підприємництва в Україні. Оскільки у сфері оподаткування малих підприємств досі залишається багато невирішених проблем, у роботі проведено аналіз когнітивної моделі впливу податкового регулювання на розвиток малого підприємництва в Україні. На основі розглянутої моделі визначено чинники, що найбільш впливають на розвиток малого підприємництва в Україні. Виявлено, що за зростання рівня податкових ставок та часового податку відбудуться негативні зміни щодо очікувань фінансово-економічної ситуації в країні загалом. На чистий прибуток малих підприємств із досліджуваних чинників системи найбільш негативно впливає низький рівень обсягу реалізованої продукції та, відповідно, збільшує її значення, зниження податкового зобов’язання через зниження податкових ставок.
20
Таранов, С. В. "Враждебность и негация". Totallogy - XXI. Постнекласичні дослідження, Вип. 20 (2008): 346–52.
Знайти повний текст джерела
21
Yakymchuk, O. F. ,. "Закордонний досвід інформаційного розвитку суспільства та перспективи його імплементації в Україні". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 272–79. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.33.
Повний текст джерелаАнотація:
Система державного упраління в Україні в останні роки зазнає значних трансформацій з огляду на євроінтеграційний курс держави з одного боку, а з другого – наростають негативні впливи держави-агресора Росії у проведенні гібридної війни, у тому числі й інформаційної. Саме недостатній якісний рівень розвитку інформатизації суспільства в Україні, як вказують досвідчені міжнародні експерти, негативно позначається на показниках безпеки держави, соціально-психологічному стані громадян, економічному розвитку держави, фінансовій стабільності національної грошової одиниці, політичній ситуації і т.д. Саме тому на перше місце нині виходить необхідність звернутися до позитивномго міжнародного досвіду у сфері інформаційного розвитку суспільства, вивчення механізмів й інструментів регулювання державної інформаційної політики задля ефективного впровадження в Україні із врахуванням сучасних політичних, економічних, соціальних, ментальних чинників й особливостей українського суспільства.
22
Гуменюк, В. "Мистецтво фотографії в УПА. Частина 1. Плівки-негативи". Пам"ятки України: історія та культура, № 6 (226) (2016): 54–59.
Знайти повний текст джерела
23
Kropyvko, Mykhailo. "Positives and negatives of the agrarian system of Ukraine." Ekonomika APK 309, no. 7 (July 28, 2020): 6–19. http://dx.doi.org/10.32317/2221-1055.202007006.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the article is to highlight the results of the analysis of organizational and economic transformations in the process of carrying out the agrarian reform and to draw the attention of scientists, government officials, and society to the urgency of solving the problem of improving the agrarian system of Ukraine. Research methods. During the research, the following methods were used: abstract-logical (to determine the essence of the agrarian system, the generalization of the organizational and economic transformations processes during the agrarian reform, the formation of conclusions); economic and statistical (to analyze the results of improving the agrarian structure) comparative analysis (to determine the positives and negatives of organizational and economic transformations in agriculture of the world countries and in Ukraine). Research results. During the process of agricultural transformation analyzing in 2000-2018, it was revealed that by 2010, instead of the state collective agrarian system in Ukraine, a private-lease agrarian system has been formed, the characteristic features of which are private ownership of land, property, and results of activities, lease land relations and the multiformity of organizational and legal forms of market management. As a result, the production and export of agricultural products increased significantly. However, in the future, a latifundist structure began to form in the agriculture of Ukraine due to the concentration of farmland for the use of vertically integrated agricultural holding groups, in general, it has a positive effect on the development of agricultural production. However, such a system carries the threat of landlessness of peasants and the spread of semi-feudal forms of agricultural land lease. It does not contribute to the rural communities' development and improves the living standards of rural residents, for most of whom agricultural and related activities are the main source of their own income and revenues to local budgets. Scientific novelty. The essence and definition of the concept "agrarian system" are substantiated. For the first time, it was concluded that as a result of agrarian organizational and economic transformations in Ukraine a private-lease agrarian system was formed, its positive aspects and threats were systematized. Scientific provisions and recommendations for the continuation of agrarian reform for the formation of an agrarian system aimed at the integrated (balanced) development of agriculture, rural communities, and territories have been further developed. Practical significance. The results of the study can be used by scientists, government officials, and practitioners to solve the problem of national importance - improving the agricultural system of Ukraine. Tabl.: 4. Figs.: 1. Refs.: 16.
24
Боброва, Т. А. "«НЕГАТИВНА» ПРАВОТВОРЧІСТЬ: ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 9–13. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).2.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті розглянутий такий правовий феномен, як «негативна правотворчість», який натепер є малодослідженим, не говорячи вже про технологію його здійснення та роль у сучасній державі, що й зумовлює актуальність обраної теми. Багато питань щодо поняття та ролі негативної правотворчості залишаються нез’ясованими, дискусії тривають навколо юридичної природи, невирішеною є ціла низка питань з її реалізації. Незважаючи на велику кількість праць, в яких тією чи іншою мірою була розглянута судова правотворчість вітчизняними та зарубіжними авторами, дослідженню різних аспектів саме негативної правотворчості було приділено не досить уваги. Необхідно констатувати, що у юридичній літературі так і не сформовано усталеної, повноцінної дефініції цього поняття. У роботі надана загальна характеристика, проаналізована суть та прояв негативної правотворчості як в Україні, так і у світовій практиці, наведені приклади її реалізації. Окреслені й практичні наслідки так званої негативної правотворчості судів з точки зору захисту прав людини і в більш широкому соціальному контексті: підвищення культури праворозуміння, становлення правопорядку в державі. Зазначено, що негативна правотворчість несе як позитивні зміни для правової доктрини та практичної діяльності, так і негативні. Зокрема, наведені позиції вчених та практичних діячів стосовно таких змін. Охарактеризована роль «негативних правотворців» як суб’єктів судової правотворчості, які покликані відшукувати зміст та значення природних прав та свобод людини, через реалізацію правотворчої функції судових органів. Причому такі правотворці є як у країнах з континентальною системою права, так і в країнах англосаксонської правової системи. З’ясовано, що негативна правотворчість являє собою потужний фактор, який впливає на розвиток правової системи в цілому, адже саме під час здійснення правосуддя виявляються дефекти чинних нормативно-правових актів, пов’язаних з існуванням юридичних колізій і прогалин у праві, виправлення яких може позитивно позначитися на розвитку та ефективності законодавства.
25
Danylkiv, K. P., K. V. Horbova та O. Ya Poburko. "Інноваційний розвиток транспортної системи України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.15421/40280405.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження складових транспортного комплексу (залізничний транспорт, автомобільний, водний) дало змогу стверджувати, що транспортна система є важливим сегментом для економіки країни, стабільне функціонування якого забезпечує необхідні умови цілісності держави та підвищення рівня життя населення. Проаналізовано стан транспортної системи України та розглянуто перспективи її розвитку в контексті кризових змін. Визначено негативні тенденції у перевезеннях. Відзначено зменшення вантажообігу залізничного, автомобільного, водного, трубопровідного й авіаційного транспорту. Ринок транспортних послуг задовольняє тільки базові потреби економіки України та населення у перевезеннях. Виявлено, що нерозвинена система управління транспортною системою, стан виробничо-технічної бази і технологічний рівень організації перевезень за багатьма параметрами не відповідають зростаючим потребам суспільства, що негативно впливає на транспортну систему країни. Перспективним для держави визначено інноваційні перетворення в напрямку удосконалення структури міжнародних транспортно-логістичних систем, запровадження інноваційних інформаційно-управлінських технологій, побудованих на моделюванні інтегрованих транспортних систем, розвиток мультимодальних перевезень та пришвидшене інтегрування національної транспортної системи.
26
Sydorenko, N., та I. Shkurat. "ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖІ ЦНАП НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ". Theory and Practice of Public Administration 4, № 71 (17 грудня 2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено, що на сферу зайнятості впливають глобальні чинники: демографія, техно-
логічні інновації, ідеологія, організаційні зміни, до яких у 2020 р. додався епідеміологічний
чинник, а саме пандемія COVID-19. Коронавірус негативно вплинув на глобальний людський
розвиток у сфері освіти, охорони здоров’я й доходів.
На підставі аналізу статистичної інформації обґрунтовано, що на українському ринку
праці встановилися тенденції: зменшення чисельності зайнятого населення та збільшення
чисельності безробітних в умовах загального зменшення людських ресурсів. Негативні на-
слідки глобалізаційних процесів збережуть тенденцію щодо подальшого впливу на сферу
зайнятості в Україні.
Акцентовано увагу, що належне використання розгалуженої мережі центрів надання
адміністративних послуг (ЦНАП) може підсилити реалізацію державної політики у сфері за-
йнятості та сприятиме зменшенню негативних наслідків пандемії, зростанню зайнятості не
тільки на локальному рівні, а й у державі в цілому.
27
Anokhina, T. A., S. A. Shvachko та I. K. Kobyakova. "Актуализация негации в англоязычном дискурсе". Science and Education a New Dimension VIII(235), № 70 (20 вересня 2020): 21–24. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2020-235viii70-05.
Повний текст джерела
28
Бутакова, Е. "Элеонора Дузе: негасим огонь священный". Личности, № 10 (62) (2013): 26–44.
Знайти повний текст джерела
29
Мельничук, Майя. "САМООЦІНЮВАННЯ ПІДЛІТКІВ СХИЛЬНИХ ДО ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 127–30. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті надається характеристика самооцінки як однієї з основних характеристик особистості, особливостей становлення особистості у підлітковому віці, специфіки схильності підлітків до девіантної поведінки та окресленню самооціночних чинників її формування. У результаті теоретичного дослідження визначено, що негативна самооцінка підлітків є джерелом різноманітних труднощів у спілкуванні та схильності до девіантної поведінки, оскільки молода людина з таким ставленням до себе заздалегідь переконана, що оточуючі погано до неї ставляться. Показано, що негативне, конфліктне ставлення особистості до себе призводить до її девіантної поведінки – правопорушення, наркоманії, алкоголізму, агресивної та суїцидальної поведінки, пов’язаної з дезадаптивними, асоціальними формами прояву. Охарактеризовано основні принципи та вимоги до проведення емпіричного дослідження у психології, а також подано опис методичних основ та психодіагностичних методик, використаних для дослідження особливостей самооцінювання підлітків схильних до девіантної поведінки. Обгрунтовано вибір емпіричної бази дослідження. Також наводиться опис результатів проведеного емпіричного дослідження самооцінки юнаків та її зв’язку із схильністю до девіантної поведінки. Проаналізовано, що психологічним змістом девіантної поведінки є, зокрема, неприйняття суб’єктом самого себе як особистості. Маючи усталене негативне відношення до власної особистості, що виражається у зниженій симпатії до себе, відсутності поваги до себе та своїх вчинків, неприйнятті власної особистості в цілому, такі підлітки не очікують позитивного ставлення до себе від інших людей. Такі особливості самоставлення відображаються на їх контактах з оточуючими і виражаються в очікуванні негативного ставлення від них, що може провокувати прояви девіантної поведінки компенсаторного характеру, націлені на доведення власної значимості та вагомості в очах оточуючих людей. При умові адекватного самооцінювання та позитивної модальності самоставлення достовірно частіше відзначається нормативна поведінка в аналізованих життєвих сферах.
30
Романова, Н. В. "ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ БУНДЕСКАНЦЛЕРКИ АНҐЕЛИ МЕРКЕЛЬ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 240–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-39.
Повний текст джерелаАнотація:
Реферована стаття висвітлює особливості семантики емотивної лексики, репрезентованої в німецькомовному політичному дискурсі бундесканцлерки Анґели Меркель. Актуальність студії зумовлена потребою виявлення специфіки феномена в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії мови та мислення, з’ясувати, як вербалізуються знання політикині про емоції. Мова політичних діячів є засобом і інструментом влади, механізмом маніпуляції масової свідомості, орієнтована більшою мірою на інтелект адресата, його думки, емоції, почуття. Будучи порівняно нейтральною, ця мова відображає майбутній контекст, інтерпретований у річищі політичної діяльності. Такий контекст важко заперечити, неможливо перевірити, проте легко змоделювати. Йдеться про інтереси суспільства, закарбовані через певні образи й навіть моделі ворогів чи недругів. Виокремлено умовно три різновиди семантики емотивної лексики: позитивна, негативна й невизначена. Позитивна семантика емотивної лексики – носія базових, соціальних і культурних емоцій – відповідає позитивному ставленню А. Меркель до предметів і явищ навколишнього світу, інформує про задоволення її потреб, актуалізує появу позитивних емоцій, у тому числі радість, щастя, надія, любов тощо. Негативна семантика емотивної лексики сигналізує про відповідне ставлення до предметів і явищ навколишнього світу, маніфестує розбіжність між бажаним станом речей і існуючим, викликає в неї негативні емоції, як-от страх, тривога, стрес тощо. Невизначена семантика емотивної лексики тотожна нечіткому ставленню канцлерки до предметів і явищ навколишнього світу, характеризує розмитість її потреб, запитів та інтересів, не має очевидної модальності, прикладом невизначених емоцій є нестрах, немовчання, небайдужість. Встановлено два основні типи мовної свідомості: типова й нетипова, що опосередковуються перехідною мовною свідомістю. Типовість, нетиповість або перехідність визначено через кількісні показники й обрахунки. Доведено, що емотивна лексика конкурує з аналогічними фразеологічними одиницями.
31
Небелюк, Леся. "КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТОНІМІЯ ЯК ОСНОВА ЕВФЕМІЗМІВ АМЕРИКАНСЬКОГО АНГЛОМОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 124–29. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано евфемізми американського англомовного політичного дискурсу, в основу яких закладено концептуальну метонімію. Виявлено, що деякі евфемізми в політичному дискурсі не розпізнаються реципієнтами як такі, проте евфемістичний потенціал цих евфемізмів не зменшується. Досліджено, що концептуальна метонімія може бути одним із когнітивних механізмів творення прихованих смислів евфемізмів і може надавати їм непомітності в політичному дискурсі. Показано лексико-семантичні зв’язки зі сфер знань реципієнта, що сприяють позитивному сприйняттю евфемізмів через концептуальну метонімію. Застосовано теорію концептуальної метонімії до вивчення лінгвокогнітивних характеристик досліджуваних евфемізмів. Аналізуючи лінгвокогнітивні характеристики евфемізмів американського англомовного політичного дискурсу із застосуванням теорії концептуальної метонімії, ми виявили, що концептуальна метонімія ЦІЛЕ замість ЧАСТИНИ ввійшла до основ 10 досліджуваних евфемізмів, а саме: alternative, strategic, affordable, progressive, radical, rational, informal, adjustment, procedure, action. Досліджувані евфемізми виокремлено шляхом вибірки із політичних текстів періодичних видань “The Washington Post” and “The New York Times” 2000 – 2020 рр. Установлено, що концептуальна метонімія ЦІЛЕ замість ЧАСТИНИ може слугувати когнітивною основою для творення евфемізмів і в результаті такої метонімічної концептуалізації негативні факти репрезентуються деякими значно ширшими, але позитивнішими або нейтральними поняттями. Описано асоціативне сприйняття досліджуваних евфемістичних одиниць реципієнтами й виявлено, що евфемізми, основані на концептуальній метонімії ЦІЛЕ замість ЧАСТИНИ, завуальовують негативні факти саме не фокусуючи на них увагу, змушуючи реципієнта мимовольної опустити негативний факт. Визначено, що досліджувані евфемізми можуть впливати на когніцію реципієнта саме через уключення негативного факту до ширшого позитивнішого або нейтрального концепту, у результаті чого виникатиме більш позитивна або нейтральна реакція реципієнта на негативне політичне явище.
32
Пшемислав, Ю. "Сучасні технології та процес вивчення іноземної мови: позитиви й негативи". Теорія і практика викладання української мови як іноземної, Вип. 10 (2014): 8–16.
Знайти повний текст джерела
33
Колесніков, Олександр. "Роль привабливості професії у структурі мотивації трудової діяльності держслужбовців". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 129–48. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-129-148.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню структури мотивації трудової діяльності держслужбовців, факторів, які роблять професію привабливою чи непривабливою для них, а також особливостей взаємозв’язків між цими показниками. Зокрема, виявлено, що держслужбовців у своїх професії приваблює її важливість у соціумі, характеристики робочого дня та можливість контактувати, працювати з людьми; наявність умов для творчості та самовдосконалення, факт відповідності роботи власному характеру, виявились для держслужбовців менш значущими. У структурі трудової мотивації держслужбовців більш вираженою є внутрішня мотивація порівняно із двома видами зовнішньої (позитивної та негативної). Водночас, зовнішня негативна мотивація є більш вираженою у співвіднесенні із зовнішньою позитивною. При переважанні у структурі професійної мотивації держслужбовців внутрішньої мотивації до праці, «важливість професії у суспільстві» стає для них менш значущою. Водночас, зовнішню позитивну мотивацію здатні підсилити такі фактори привабливості професії, як «можливості професійного самовдосконалення» та «наявність контакту з людьми». При переважанні у структурі трудової мотивації держслужбовців зовнішньої негативної мотивації, вони схильні частіше вказувати на негативні аспекти власної професії, такі як невідповідність роботи власному характеру та незадоволеність робочим графіком.
34
Пічкур, Микола Олександрович, Галина Іванівна Сотська, Ірина Іванівна Демченко, Анатолій Миколайович Король та Андрій Миколайович Гордаш. "МИТЕЦЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОКОЛІННЯ: АКАДЕМІЧНА І ЦИФРОВА ПАРАДИГМА ОБРАЗОТВОРЧОЇ ПІДГОТОВКИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 296–312. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.2927.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті в історичній ретроспективі розглянуто цінності традиційних та інноваційних студій образотворення різних поколінь митців, серед яких визначено особливості генерації творців художніх артефактів інформаційного світу. Розкрито ґенезу становлення цифрової арт-практики та виявлено її вплив на оновлення усталеної класифікації системи образотворчого мистецтва творами цифрового формату різних видів і жанрів, що виконуються технічним, автоматизованим чи штучним способом. З’ясовано, що в умовах інформатизації і цифровізації образотворчого мистецтва розширюються межі художнього любительства як фактора розмивання професійного і профанного в особистості митця. Для подолання цього негативу йому доцільно володіти традиційним і цифровим образно-виразним інструментарієм. Доведено, що поліпарадигмальна за своєю сутністю образотворча підготовка фахівців мистецького профілю в закладах вищої освіти має бути спрямованою на спадкоємність та органічний синтез класичної і цифрової парадигми її функціонування. У тезаурусі мистецької освіти до наукового обігу запропоновано новий термін «цифрова парадигма образотворчої підготовки фахівців мистецького профілю у вищій школі» для позначення специфіки арт-педагогічного процесу організації продуктивної навчально-творчої діяльності студентів на основі комплексного опанування графічної, живописної, формотворної і композиційної грамоти з метою досягнення необхідного і достатнього рівня творчої компетентності та основ художньої майстерності продукування творів електронного формату. Обґрунтовано методологію цифрової арт-педагогіки, що охоплює принципи гуманізму, креативності, міждисциплінарної інтеграції, рефлексії та постійного пошуку і застосування ефективних методів подолання негативів інформаційного середовища.
35
Фомічова, О. В. "НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ БУЛІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Visnik Zaporiz'kogo naciohai'nogo universitetu. Pedagogicni nauki, № 1 (2020): 303–10. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-1-47.
Повний текст джерела
36
Козік, Олександр Михайлович. "Флексографічний друк. Шлях від негатива на плівці до «High Definition Flexo»". Технологія і техніка друкарства, № 4(46) (25 грудня 2014): 29–34. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(46).2014.39160.
Повний текст джерела
37
Ковальчук, Наталья. "Аналіз стану дендрофлори волинської області". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 175–85. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.175-185.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз сучасного стану дендрофлори Волинської області. Вивчено еколого-біологічні проблеми зелених насаджень в умовах урбанізації. Наведено негативний вплив урбогенних факторів на деревні рослини. Розглянуто урбанізацію як об’єктивний історичний процес підвищення ролі міст у розвитку цивілізації з одночасною трансформацією природного довкілля, а точніше, довкілля існування людини – творця такого феномена, яким є місто.
Проаналізовано рівень забруднення атмосферного повітря Волинської області, як одного з життєво найважливіших елементів навколишнього середовища, будь-яка зміна складу і властивостей якого, негативно впливає на здоров’я людей, тварин, стан рослинного покриву та екосистеми в цілому. Наведено еколого-біологічні проблеми деревних рослин у різних екологічних умовах зростання. Забруднене повітря становить як пряму негативну загрозу здоров’ю, так і спричинює повільне руйнування різних систем життєзабезпечення організму. Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту – нітрити і нітрати, котрі потрапляють у повітря з відпрацьованими газами автомобілів та під час внесення мінеральних добрив. Деякі з них є вихідними продуктами для синтезу канцерогенних речовин. Забруднене повітря значно знижує імунітет, негативно впливає на органи дихання, спричинюючи виникнення респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії, що на сьогодні є досить частими захворюваннями волинян.
Розглянуто наслідки антропогенного впливу на феноритміку та життєвість зелених насаджень. У результаті проведених фенологічних спостережень встановлено, що основні фенофази у деревних рослин в межах міста починаються раніше і проходять у більш швидкому темпі, ніж у приміській зоні. Тому справедливим є твердження про зсув вегетаційних, обмінних процесів і передчасне старіння у дерев та кущів, що знаходяться під впливом урбогенних умов середовища.
Вивчено проблеми підвищення життєвості дендрофлори Волині, з метою збереження існуючого біологічного та ландшафтного різноманіття та створення нових високодекоративних, стійких до урбогенних умов насаджень для майбутніх поколінь.
38
Kovács, K., J. Kéringer, N. Gyömbér, and Á. Lénárt. "RISK FACTORS IN H UNGARIAN ELITE RYTHMIC GYMNASTIC FROM PSYCHOLOGICAL ASPECT THE RELATION AMONG BODY IMAGE, MOTIVATION, BURN-OUT AND PERCEIVED COACH AND PARENT-AUTONOMY SUPPORT." Sport Science and Human Health, no. 2 (2019): 74–79. http://dx.doi.org/10.28925/2664-2069.2019.2.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Що стосується естетичних видів спорту, то ритмічна гіманстика є одним із найскладніших видів спорту та передбачає найбільший ризик порушення харчування та вигоряння. У випадку молодіжного спорту мотиваційний клімат та сприйняття підтримки автономії вважаються важливими факторами психологічного розвитку. Мета - дослідити зв’язок образу тіла, мотивації та вигоряння художніх гімнасток із рівнем сприйняття підтримки автономії тренерами та батьками. Методи . Вибірка складається з елітних спортсменів з художньої гімнастики (N=26; середній вік=16,34; SD=2,00). Застосовані такі затверджені анкети: опитувальник спортивного клімату; шкала сприйняття підтримки автономії для підбору вправ; опитувальник завдання та его орієнтації у спорті; опитувальник на вигоряння спортсмена; тест ставлення до тіла. Результати . Встановлено значну, негативну, середню асоціацію між рівнем сприйнятття підтримки автономії та шкалою девальвації, тоді як взаємозв’язок між рівнем сприйняття підтримки самостійності (з боку тренерів та батьків) та ставленням до тіла був значним, позитивним. Висновки . Позитивне співвідношення рівня сприйняття підтримки самостійності та ставлення до тіла може означати амбівалентну якість відносин спортсмен-батько та спортсмен-тренер. Негативне співвідношення рівня сприйняття самостійності та девальвації виявляє важливість комунікації та зворотного зв’язку в самооцінці спортсмена.
39
Dukhnevych, Vitalii M. "Психологічні наслідки воєнного конфлікту на cході: теоретичний аналіз явищ політико-правової сфери". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 41(44) (6 липня 2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).131.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються негативні психологічні наслідки в політико-правовій сфері, що супроводжують воєнний конфлікт на сході України. Охарактеризовано загальну картину суспільно-політичної дійсності в країні напередодні і на початку воєнного конфлікту. Визначено, що такі негативні психологічні наслідки можуть бути зумовлені порушеннями ефективної чи оптимальної взаємодії громадян між собою або громадян з органами влади. Показано, що одним із психологічних механізмів, покладених в основу створення самопроголошених ЛДНР, було руйнування української та загальноукраїнської ідентичностей за рахунок створення і використання різноманітних міфів та нищення відчуття безпеки громадян. Здійснено систематизацію і групування негативних психологічних наслідків у соціально-психологічному та політико-правовому аспектах. У межах першого аспекту виділено такі групи негативних психологічних явищ у політико-правовій сфері в умовах воєнної агресії Росії: 1) руйнування єдності громадянського суспільства; 2) наростання незадоволеності діяльністю влади; 3) порушення процесу політико-правової ідентифікації; 4) посилення піддатливості маніпулятивним інформаційним впливам; 5) поширення неконструктивних патернів поведінки; 6) зневіра в майбутньому України. Політико-правовий аспект представлено через психологічну інтерпретацію таких явищ, як радикалізація свідомості, сепаратизм, колабораціонізм, екстремізм, мілітаризація свідомості, аномія, дераціоналізація (ірраціоналізація) свідомості, знецінення життя та людської гідності; участь у блокуванні інфраструктурних об’єктів, залучення військових та колишніх учасників АТО до різноманітних політико-правових акцій, “військовий туризм”, аватаризм; формування різних форм порушень правосвідомості; криміналізація побутових конфліктів; соціальне утриманство, перекладання відповідальності за актуальну політико-правову ситуацію лише на політиків; загострення націоналістичних настановлень та зменшення толерантності до людей інших національностей, негативна стеріотипізація щодо окремих соціальних груп, поляризація уявлень персон та окремих соціальних груп, ухиляння представників інституціональних суб’єктів від взяття на себе відповідальності за долю країни чи її громадян; формування образу ворога тощо. Зроблено висновок, що зміст та специфіка виявів цих явищ ще потребує свого уточнення, аби в подальшому запропонувати ефективні рекомендації чи програми супроводу відповідно до того чи того змістового вияву таких явищ.
40
Khevtsuriani, A. T. "Основні позитивні та негативні риси євроінтеграції України." Політичне життя, № 2 (2020): 52–56. http://dx.doi.org/10.31558/2519-2949.2020.2.7.
Повний текст джерела
41
Сенченко, М. "Як відвернути від України негативне інформаційне поле". Вісник Книжкової палати, № 6 (191) (2012): 3–7.
Знайти повний текст джерела
42
Луценко, І. "Позитивна та негативна сторони впливу правових стимулів". Підприємництво, господарство і право, № 4 (2008): 99–103.
Знайти повний текст джерела
43
Печенюк, Д. О. "Б. Барбер про негативні аспекти ліберальної демократії". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 3 (113) (2013): 96–101.
Знайти повний текст джерела
44
Коваленко, Т. "Дерегуляція земельних правовідносин: позитивні та негативні аспекти". Історико-правовий часопис, № 2 (8) (2016): 88–93.
Знайти повний текст джерела
45
Городецька, І. "Глобалізація сфери масової комунікації: позитивне і негативне". Інформаційне суспільство, Вип. 2/3 (2005): 8–9.
Знайти повний текст джерела
46
Рябова, К. "Негативні наслідки використання деяких способів інвестування будівництва". Юридична Україна, № 4/5 (148/149) (2015): 88–92.
Знайти повний текст джерела
47
Сазонець, І. Л. "Посилення ролі ТНК: позитивні та негативні наслідки". Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України, Вип. 24 (2009): 122–27.
Знайти повний текст джерела
48
Мостепанюк, Л. О. "Ксенофобія як негативне соціальне явище в державі". Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, № 5 (84) (2012): 54–60.
Знайти повний текст джерела
49
Веприцький, Р. С. "Економічні негативні явища та їх вплив на злочинність". Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, № 2 (65) (2014): 36–47.
Знайти повний текст джерела
50
Веприцький, Р. С. "Економічні негативні явища та їх вплив на злочинність". Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, № 2 (65) (2014): 36–47.
Знайти повний текст джерела