Статті в журналах: "Негативна оцінка"

1

Бігунова, Н. О. "ПРО НОРМАТИВНУ ШКАЛУ ОЦІНКИ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-4.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою розвідки є опис нормативної шкали оцінок. У статті доводиться, що існує позитивна, негативна та змішана оцінка. Авторка заперечує існування нейтральної оцінки й наводить свої спостереження, які доводять правомочність цієї тези. Матеріал аналізу становить вибірка із 750 контекстів вираження оцінки в англомовному літературному художньому дискурсі. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методах. Серед загальнонаукових методів у роботі використано метод синтезу й аналізу та описовий метод. У межах спеціальних мовознавчих методів застосовано контекстуально- інтерпретаційний аналіз. В результаті дослідження автор доходить висновку, що категорія оцінки є ключовою в процесах як когніції, так і комунікації; вона корелює з прагмасоціолінгвальними характеристиками комунікантів і визначає їх мовленнєву поведінку. Оцінка характеризується вибірковістю: вона виокремлює та фіксує те, що важливо з кута зору того чи іншого суб’єкта оцінки. Сам факт оцінювання свідчить про те, що об’єкт оцінки потрапив у ціннісне поле певного суб’єкта. З нескінченного числа навколишніх явищ оцінюються ті, що значимі для суб’єкта на цей момент. На оцінній шкалі виокремлено опозицію «оцінність» – «безоцінність». Установлено, що, якщо об’єкт потрапляє у сферу інтересів індивіда, формулюється оцінка: позитивна, негативна, змішана. Наголошується, що оцінка не може бути нейтральною. Якщо суб’єкт заявляє про своє «нейтральне» або байдуже ставлення до об’єкта, це варто вважати показником негативного ставлення або прихованою (через ревнощі або заздрість) позитивною оцінкою. Доводиться, що норма в шкалі інтенсивності збігається не із серединою шкали, а з її позитивним полюсом, тим самим установлено, що шкала оцінок функціонує в мові як асиметрична.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Vasiutynskyi, V. O. "СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА МОДЕЛЬ РЕФЛЕКСІЇ ГРОМАДЯНАМИ ЗАСАД ЦІННІСНОГО ПОРОЗУМІННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 3–12. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).55.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено один з етапів соціально-психологічного дослідження ціннісного порозуміння між громадянами України в умовах воєнного конфлікту. Його метою було визначення параметрів, за якими респонденти здійснюють рефлексивні умовиводи з приводу такого порозуміння. За методом напівстандартизованого інтерв’ю опитано 45 мешканців Києва, яким було запропоновано для оцінювання раніше розроблений перелік засад ціннісного порозуміння. За результатами контент-аналізу отриманих відповідей виділено дев’ять параметрів. Сім із них мають формально-логічний характер: згода/незгода з пропонованою засадою (ступінь прийняття її слушності, визнання доцільності впровадження в громадське життя); оцінка ефективності втілення засади (ступінь віри в те, що її реалізація сприятиме досягненню ціннісного порозуміння в суспільстві); оцінка поточного стану справ у суспільстві (констатація, здебільшого негативна, загальної соціально-економічної ситуації або характеристика її окремих аспектів); намагання пояснити причини суспільних процесів (міркування з приводу підстав виникнення певних явищ, умов їхнього перебігу); пошук імовірних винуватців (визначання провини тих чи тих агентів суспільного розвитку, спроба пояснити відповідні процеси як результат їхньої діяльності); висунення інших пропозицій (намагання змінити дискурс проблеми, запропонувати власне бачення подій і явищ); спонукання до змін або дій (обґрунтування потреби діяти в певному напрямі, обстоювання правильних, на думку респондента, змін). Два параметри мають порівняно більш змістовий характер: політико-ідеологічні оцінки та оцінки державної влади. За допомогою кластерного аналізу розкрито провідне спрямовання рефлексії засад ціннісного порозуміння громадянами України: загальна оцінка громадсько-політичної ситуації, орієнтація на майбутнє, конспірологічні пояснення, зміна дискурсу, оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, оцінка патріотизму, оцінка перспектив суспільного розвитку. Надалі описані параметри мають стати структурно-логічною основою практичної організації рефлексії громадянами засад ціннісного порозуміння в сучасній Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

O.O., Meleshchenko. "TARNISHING THE IMAGE OF A POLITICAL OPPONENT AS A COMMUNICATIVE STRATEGY OF DONALD TRUMP’S TWITTING." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 84–90. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. At present when modern political leaders use the Internet service Twitter for strategic purposes, analysis of tarnishing the image of a political opponent as a communicative strategy becomes especially important. The aim of this article is to reveal cognitive (motivational and intentional), stylistic and rhetorical features of the communicative strategy of tarnishing the image of a political opponent in Donald Trump’s twitting.Methods. This research is based on the inferential, definitional, and stylistic-rhetorical analyses.Results. The study analyzes the concepts of image, communicative strategy, and rhetorical technique. It makes a case for the negative evaluation as the key characteristic of the communicative strategy of tarnishing the image of a political opponent. The analysis of the strategic organization of Trump’s Twitter-based Internet discourse has determined the strategy of tarnishing the image of a political opponent as a local one. This local strategy is subordinate to the global strategy of Trump’s twitting that aims to exert communicative influence in order to seize and retain political power. Within this local strategy, I further specify the sub-strategies of disqualification, discrediting, and discrimination, which are differentiated according to the type of the evaluation they rest on. The disqualification sub-strategy is based on the negative teleological evaluation of a political opponent, which highlights the incompatibility of his/her business, professional, and intellectual features with the image of the ideal politician. The discrediting sub-strategy is rooted in the negative ethical evaluation of a political opponent as being incompatible with the image of the ideal politician according to his/her moral/ethical features. The discrimination sub-strategy is based on the negative normative evaluation of a political opponent as belonging to a negatively assessed socio-political category, which indicates that he/she does not qualify for the ideal politician. These sub-strategies are implemented by the rhetorical techniques of influencing the addressee, which are differentiated according to the influence on different spheres of the human psyche they impact on: argumentation (the sphere of rational reasoning), declaration, and emotive contagion (emotions and feelings), and instruction (volition).Conclusions. The analysis of cognitive (motivational and intentional) characteristics of the communicative strategy of tarnishing the image of a political opponent allows to define it as a local one in the strategic organization of Trump’s twitting. This local strategy is realized through the sub-strategies of disqualification, discrediting, and discrimination, which are further implemented by rhetorical techniques of influencing the addressee. The analysis of the disqualification sub-strategy showed that Trump uses several rhetorical techniques simultaneously within one tweet, exerting communicative influence on different spheres of the addressee’s psyche.Key words: communicative influence, image of a politician, negative evaluation, rhetorical technique, strategic organization of discourse, Twitter. Мета. В умовах стратегічного використання інтернет-сервісу «Твітер» сучасними політичними лідерами вивчення руй-нування іміджу політичного опонента як комунікативної стратегії політичного твітінгу набуває особливого значення. Метою статті є встановлення когнітивних (мотиваційно-інтенціональних) та стилістично-риторичних характеристик комунікативної стратегії руйнування іміджу політичного опонента у твітінгу Дональда Трампа.Методи. В основу методики дослідження було покладено інференційний аналіз, який доповнюється дефініційним і сти-лістично-риторичним аналізами.Результати. У межах проведеного дослідження проаналізовано поняття іміджу, комунікативної стратегії, риторичної тех-ніки, обґрунтовано негативну оцінку як ключовий параметр стратегії руйнування іміджу політичного опонента. Аналіз стра-тегічної організації інтернет-дискурсу Д. Трампа на базі твітеру дозволив визначити стратегію руйнування іміджу політичного опонента як локальну стратегію, що підкорюється глобальній стратегії усього твітінгу Д. Трампа – спричиненню комуніка-тивного впливу з метою захоплення й утримання політичної влади. У межах локальної стратегії руйнування іміджу політич-ного опонента виокремлено субстратегії дискваліфікації, дискредитації й дискримінації. Критерієм їх розмежування виступає тип оцінки. В основі субстратегії дискваліфікації лежить негативна телеологічна оцінка політичного опонента, об’єктом якої є його ділові, професійні та інтелектуальні якості. Вони свідчать про невідповідність політичного опонента еталону політика за телеологічними чинниками. Субстратегія дискредитації ґрунтується на негативній етичній оцінці політичного опонента, об’єктом якої є його поведінка, яка свідчить про невідповідність еталону політика за морально-етичними чинникам. Основою субстратегії дискримінації є демонстрація негативної нормативної оцінки політичного опонента, об’єктом якої є його прина-лежність до негативно оцінюваної соціально-політичної категорії, що свідчить про його невідповідність еталону політика за нормативними чинниками. Інструментом реалізації цих субстратегій виступають риторичні техніки впливу на адресата, роз-межовані за критерієм впливу на різні сфери психіки: доведення (раціональне мислення), декларування й емотивне зараження (сфера емоцій і відчуттів), спонукання (волевиявлення).Висновки. Проведений аналіз когнітивних (мотиваційно-інтенціональних) характеристик комунікативної стратегії руйну-вання іміджу політичного опонента дозволяє визначити її як локальну стратегію у стратегічній організації твітінгу Д. Трампа. Ця локальна стратегія втілюється субстратегіями дискваліфікації, дискредитації й дискримінації, які реалізуються риторични-ми техніками впливу на адресата. Аналіз субстратегії дискваліфікації показав, що Д. Трамп використовує одночасно декілька риторичних технік у межах одного твіту, справляючи комунікативний вплив на різні сфери психіки адресата.Ключові слова: імідж політика, комунікативний вплив, негативна оцінка, риторична техніка, стратегічна організація дис-курсу, твітер.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Редько, К. Ю., та В. Р. Мірошниченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ: ОЦІНКА СТАНУ ВИКОНАННЯ ЦІЛЕЙ". Підприємництво та інновації, № 22 (31 січня 2022): 5–13. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто низку Цілей сталого розвитку ООН: подолання бідності, гарне здоров’я, боротьба зі зміною клімату, збереження екосистем суші. Оцінено прогрес виконання цілей Україною за допомогою національних (оскільки цілі ООН універсальні, кожна країна може додавати певні свої інди- катори, які допомагають з оцінкою) та базових індикаторів (індикатори, які були визначені ООН). Про- аналізовано та зроблено висновки щодо ведення обліку Цілей сталого розвитку в Україні, його перспек- тив удосконалення: для цього необхідно розширити список показників, про які збирається інформація та щодо яких ведеться статистика. Зроблено висновки щодо повноти ведення вітчизняної статистики Цілей сталого розвитку порівняно зі статистикою інших країн, основними індикаторами ООН: обсяг та повнота вітчизняної статистики гірші від даних показників для Польщі та Німеччині; окрім того, у ході дослідження стає зрозумілим, що й наявна інформація не є повною. Зроблено висновки щодо про- гресу виконання даних цілей порівняно із цими країнами: наша країна досить сильно відстала з їх вико- нанням, але низка наявних економічних, політичних та соціальних аспектів повинні бути врегульовані перед тим, як більше ресурсів удасться спрямувати на деякі цілі, тобто частина завдань є для України пріоритетними на національному рівні. Складено графіки для відслідковування динаміки у зміні деяких індикаторів, проаналізовано загальні тенденції, зроблено низку висновків щодо їх зміни, коливання та переломних моментів, що містяться на графіках: прослідковується певна негативна або нейтральна динаміка, що є досить негативним сигналом, показником того, що наявна державна політика в багатьох аспектах не є ефективною. Окрім того, було здійснено приведення показників країн порівняння до єди- ного стандарту для їх об’єктивного зіставлення. Складено таблицю порівняння індикаторів під одна- ковими номерами: порівняння показників України, Польщі, Німеччини та ООН. Зроблено висновок щодо необхідності проведення додаткових досліджень у сфері порівняння Цілей сталого розвитку в Україні та світі, необхідності переймати методи досягнення певних цілей у інших країн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Кінаш, Ю. О., та Л. В. Кінаш. "ГЕЛЬ «МІРАДОНТ» – НАПРЯМ У ПРАКТИЧНОМУ ЗАГОЄННІ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД НА ТКАНИНАХ ПАРОДОНТУ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, № 4 (29 грудня 2021): 18–25. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – обґрунтування можливості та визначення ефективності застосування гелю «Мірадонт»» зі стандартизованою схемою лікування генералізованого пародонтиту. Методи дослідження. На базі Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького проведено оперативне лікування 136 хворих із генералізованими захворюваннями тканин пародонту з використанням медикаментозної терапії в комбінації з гелем «Мірадонт»» або без нього. 82 хворим (60,3% (p˂0,05)) застосовувався гель «Мірадонт» із комплексною терапією (основна група), серед них 34 чоловіки (25% (p˂0,05)) та 48 жінок (35,3% (p˂0,05)); 54 хворим (39,7% (p˂0,05)) не застосовувався гель «Мірадонт» із комплексною терапією (контрольна група), серед них 19 чоловіків (14% (p˂0,05)) та 35 жінок (25,7% (p˂0,05)) Для об’єктивної оцінки були використані параметри EHS (оцінка раннього загоєння ран), індекс раннього загоєння рани (early wound healing index, EHI) та у відстрочені терміни загоєння на 15 та 30 добу в післяопераційний період, результати яких оброблені за допомогою програмного пакета «Statistica 6.0». Наукова новизна. Уперше систематизовано результати та визначено ефективність застосування гелю «Мірадонт» із медикаментозною терапією на клінічному рівні при оперативних втручаннях на тканинах пародонту. Клінічно доведено вплив на процеси перекисного окиснення ліпідів (далі – ПОЛ), які негативно впливають на перебіг загоєння ран. Висновки. Підсумком отриманих результатів стало те, що у хворих (контрольна група), яким не призначили гель «Мірадонт», збагачений флавоноїдами, в комплексі з медикаментозною терапією, негативна тенденція при тотальному загоєнні триває з 24 годин до 30 діб у післяопераційний період порівняно з хворими основної групи, що об’єктивно оцінено відповідними показниками, хоч і з позитивною динамікою. Однією із суттєвих особливостей флавоноїдів, що входять до складу компонентів гелю «Мірадонт», є антиоксидантна дія, яка виявляється завдяки тому, що фенольна структура (завдяки вільним -ОН-групам) дає можливість молекулі взаємодіяти з вільними радикалами, зменшуючи інтенсивність перекисного окиснення ліпідів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Kindrativ, E. O. "Експресія рецепторів стероїдних гормонів шийки матки при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії, асоційованій із папіломавірусною інфекцією, у жінок із безпліддям". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.64 (22 січня 2015): 107–12. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77875.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведені результати імуногістохімічного дослідження рецепторів естрогену та прогестерону шийки матки при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії (ЦІН), асоційованій із папіломавірусною інфекцією (ПВІ), у 157 жінок із розладами репродуктивної функції. Залежно від ступеня тяжкості ЦІН усі хворі розподілені на три групи: перша група — 62 пацієнтки з ЦІН легкого ступеня (ЦІН-І); друга група — 53 жінки з помірною ЦІН (ЦІН-ІІ); третя група — 42 пацієнтки з тяжкою ЦІН (ЦІН-ІІІ). Як первинні використовували моноклональні антитіла до естрогенових (ER) (клон 6F11, Novocastra) та прогестеронових рецепторів (PgR) (клон 1А6, Novocastra). При вивченні рецепторного статусу тканини шийки матки при ЦІН відзначаються суттєві зміни вираженості експресії рецепторів ER і PgR. Позитивна імуногістохімічна реакція щодо ідентифікації рецепторів естрогену виявляється у 29,9 % випадків, негативна реакція — у 70,1 %. Позитивна експресія PgR встановлена у 31,2 % жінок із ЦІН, негативна експресія — у 68,8 %. При ЦІН на тлі ПВІ відзначається перерозподіл експресії стероїдних рецепторів. Так, ER характеризується зниженням епітеліальної та появою стромальної позитивної реакції. Експресія PgR відрізняється появою позитивної епітеліальної ексцинції, при вираженій неспецифічній реакції у стромальному компоненті шийки матки. Оцінка гормонально-рецепторного апарату шийки матки показала значне зниження (р < 0,05) об’ємного вмісту ER (вдвічі) порівняно з PgR (в 1,3 раза). При ЦІН, асоційованій із ПВІ, відзначається вірогідне зниження співвідношення ER/PgR з найнижчим показником у групі пацієнток із ЦІН-III (р < 0,05). Отже, визначення експресії рецепторів стероїдних гормонів при цервікальній неоплазії, асоційованій із ПВІ, у жінок із безпліддям може бути використано як додатковий критерій встановлення ступеня диспластичного процесу епітелію шийки матки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Тимощук, О. М., та О. В. Мельник. "ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕКИ БУНКЕРУВАННЯ НА ВОДНОМУ ТРАНСПОРТІ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто безпеку бункерування суден як один із факторів впливу на надійність процесу бункерування на водному транспорті. Розглянуто комплексний підхід та рівні заходів для забезпечення безпеки бункерування. Для оцінки та аналізу ризиків застосовано рекомендації ІМО по відношенню до методів формалізованої оцінки безпеки (FSA) на основі принципу «прийнятного ризику» відомого як принцип ALARP (As Low As Reasonably Practicable)). На основі рекомендацій ІМО, які використовуються в даний час з метою управління безпекою мореплавства, розроблена послідовність дослідження безпеки бункерування. Методологія оцінки ризиків включає п´ять основних етапів [8]: збір даних і оцінка всієї системи; ідентифікація небезпек; аналіз ризиків; оцінка ефективності діючої системи превентивних та змінюваних мір, напрацювання нових рішень; впровадження та вдосконалення системи безпеки. Визначені основні причини інцидентів при проведенні бункерування: несправність обладнання, людський фактор, неякісне паливо, аварії суміжних об’єктів, дії природних сил. Аналітичним способом обчислено відносну частоту появи небезпеки - чинника ризику, що надає негативну дію на процес бункерування. Оцінку наслідків аварій було проведено за чотирибальною шкалою. Проведено ймовірнісну оцінку впливу небезпек і визначено рівні формалізованого ризику. Систему безпеки бункерування досліджено шляхом побудови діаграми в системі координат (вірогідність події-наслідки події) в матричному вигляді. За отриманими результатами виявлено, що людський фактор та несправність обладнання є найбільш небезпечними факторами в рейтингу загроз. Було запропоновано допоміжні заходи по управлінню ризиками, які дозволять понизити рівень ризиків з високого до прийнятного, що дозволить запобігати аваріям при бункеруванні. Ключові слова: безпека, надійність, бункерування, ідентифікація небезпек, ризики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Корабель, М. Г. "Правове регулювання застосування виправних робіт щодо окремого кола осіб". Актуальні проблеми держави і права, № 86 (22 вересня 2020): 114–18. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2414.

Повний текст джерела

Анотація:

Покарання є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, у покаранні виражається від імені держави негативна оцінка вчиненого злочину й особи злочинця. Покарання повинно відповідати тяжкості вчиненого злочину, бути справедливим і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів. Тільки таке покарання сприймається винним та іншими особами як кінцевий і достатній результат скоєного злочинного діяння. Пошук альтернативних видів покарань, які не пов'язані з ізоляцією особи від суспільства, є актуальним питанням для світового співтовариства. Це зумовлено негативними наслідками соціального, правового та морального характеру, що настають для осіб, яка відбувають покарання у виді позбавлення волі. Виправні роботи відповідають поставленим вимогам і є альтернативним видом покарання, яке не пов'язане з ізоляцією особи від суспільства, не спричиняє зазначених негативних наслідків. Виправні роботи відбуваються за місцем роботи засудженого, що дозволяє зберегти соціальні зв'язки особи, не потребує ресоціалізаціі, як після відбування покарання, пов'язаного з ізоляцією. Досліджуваний вид покарання, хоч і належить до числа майнових покарань, але, на відміну від штрафу, покладає на засудженого обов'язок упродовж певного проміжку часу мати постійне місце роботи. Що допомагає досягти поставлених перед покаранням цілей, а саме виправлення засудженого. Але відсутність усебічного правового регулювання зумовлює необхідність комплексного аналізу досліджуваного покарання та відмежування понять «виправні роботи» та «примусова праця», що є дискусійним у науковій літературі. У частині 2 статті 57 Кримінального кодексу України передбачено виключний перелік осіб, до яких виправні роботи не застосовуються. Доцільно звернути увагу на те, що в зазначеному переліку не зазначені безробітні та фізичні особи - підприємці, що суперечить Господарському кодексу України. У науковій статті розглянуто та запропоновано узгодження національного законодавства і частини 2 статті 57 Кримінального кодексу України, що необхідно для призначення та виконання виправних робіт як основного виду покарання щодо окремого кола осіб. Проведений аналіз чинного законодавства в науковій статті дозволив зробити висновки щодо необхідності внесення змін у Кримінальний кодекс України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Ковшова, І. О., та М. О. Глуміліна. "МАРКЕТИНГОВЕ КОРИГУВАННЯ ПОВЕДІНКОВИХ СТЕРЕОТИПІВ СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ МАРКЕТПЛЕЙСІВ УКРАЇНИ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті сформовано теоретичні засади визначення поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України, що базуються на основних принципах поведінкової економіки. Охарактеризовано основні моделі поведінки споживачів: модель обробки інформації Беттмана, модель Нікосії, модель Говарда-Шета, модель Енгеля, модель Говарда. Сформовано визначення поняття «поведінкові стереотипи» та базові гіпотези негативного ставлення споживачів до ринку маркетплейсів в Україні. Для перевірки гіпотез проведено пілотажне дослідження 351 споживача щодо суджень Інтернет-споживачів про покупку товарів чи послуг засобами електронної комерції. Виділено вісім основних поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України: у споживачів існує підозріле ставлення до великої кількості позитивних відгуків; багато товарів на маркетплейсах виглядають для покупців як підробки; характеристики товарів, які недостатньо описані, негативно впливають на якість товарів; товари або послуги, в яких відсутні відгуки, споживачі можуть вважати неякісними; товари з одним фото споживачі можуть уважати неякісними; ціна, яка є нижчою за ринкову, виглядає для споживачів підозріло; передоплата товарів для споживачів може розглядатися як обман; товари з негативними відгуками можуть бути неякісними для споживачів. Доведено, що низькі оцінки інших користувачів, що стосуються товарів або послуг, сприяють формуванню думки про низьку якість цих товарів або послуг. Установлено, що неповний опис товарів і недостатня кількість візуальних матеріалів сприяють формуванню негативної оцінки у споживачів. Отримано результати, що неоригінальне виробництво товарів сформувало певний досвід і негативну оцінку товарів відомих брендів на маркетплейсах. Також у статті розроблено методику оцінювання, яка дає змогу прогнозувати поведінку різних сегментів споживачів та визначати напрями корегування з використанням маркетингового інструментарію. Зміна і коригування маркетингової стратегії для підприємств, які присутні на маркетплейсах України, можуть допомогти змінити або спростувати поведінкові стереотипи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Chernyshova, Iryna. "NEGATIVE EVALUATION IN THE SENTENCES WITH THE SPATIAL MARKERS OF “ONE’S OWN” SPACE IN THE ENGLISH BIBLE TEXT: LEXICO-SEMANTIC, SYNTACTIC AND COMMUNICATIVE-PRAGMATIC APPROACHES." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 6(74) (June 27, 2019): 43–45. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2019-6(74)-43-45.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Ющенко, Н. Л. "МЕТОДИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЦІ ТА ЗАХОДИ ДЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЇХ ВИНИКНЕННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 194–204. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Процес управління ризиками, що триває протягом здійснення державно-приватного партнерства, передбачає разом з виявленням ризиків, визначенням шляхів запобігання їх виникненню, ліквідацією негативних наслідків і передачею ризиків, включаючи страхування, прийняттям ризиків їх оцінку. Стаття присвячена дослідженню державного впливу на розвиток державно-приватного партнерства в енергетиці України та систематизації методів якісної оцінки (оцінка ймовірності настання події, дії або бездіяльності та ступеня її впливу, що визначається як висока, середня або низька) та етапам проведення аналізу чутливості, методу Монте-Карло, варіантам сценарного аналізу за кількісного оцінювання ризиків, що супроводжують співробітництво держави та бізнесу у сферах виробництва, транспортування та постачання теплової енергії і гарячого водопостачання, принципам і методам управління ризиками проєктів державно-приватного партнерства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Andriychuk, Olga, Natalia Graida та Tatiana Masikova. "Оцінка болю та якості життя в практичній діяльності фізичного терапевт". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-55-60.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми. Рівень якості життя є визначальним показником, над підвищенням якого концентрують свої зусилля фахівці різних галузей. Особливе місце тут належить фізичним терапевтам, які безпосередньо працюють з учасниками бойових дій на Сході України, які проходять курс лікування та реабілітації. У комплексній програмі реабілітації, окрім традиційних методів терапевтичного впливу, належне місце відведено корекції зовнішніх чинників, які негативно впливають на особистісне сприйняття можливостей до життєдіяльності. Мета – визначити особливості впливу окремих факторів на суб’єктивну оцінку впливу показника інтенсивності болі в загальній структурі якості життя. Методи дослідження – аналіз та узагальнення даних Міжнародного опитувальника якості життя (MOS SF-36). Результати роботи. У досліджені брали участь 110 чоловіків, які проходили курс лікування та реабілітації після участі в бойових діях на Сході України. Середній вік обстежуваних – 37,09±9,95 р. Усі особи самостійно давали відповіді на запропонований опитувальник MOSSF-36. На основі отриманих даних ми аналізували показник інтенсивності болю (Bodily pain – ВР) та його вплив на якість життя. Так, середнє значення показника інтенсивності болі в загальній структурі якості життя – 45,68±1,87 бала. Досліджуючи фактори, які могли б уносити свої корективи в сприйняття значимості больових відчуттів у можливості виконувати звичну роботу, ми з’ясували, що з віком показник інтенсивності болю збільшує свій негативний вплив на якість життя (коефіцієнт кореляції R=-0,207). Також простежено залежність між досліджуваним показником та кількістю дітей у сім’ї й сімейним станом (неодружені, одружені, розлучені). Статистичний аналіз виявив лінійні негативні кореляційні зв’язки (R=-0,202 та Tau=-0,139). Не спостерігали кореляції між показником інтенсивності болю та місцем проживання, рівнем здобутої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Коляда, Еліна, та Анастасія Шнайдер. "РЕАЛІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ НЕГАТИВНОЇ ВВІЧЛИВОСТІ В БРИТАНСЬКОМУ Й АМЕРИКАНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено особливості реалізації комунікативних стратегій і тактик негативної ввічливості в сучасному британському й американському політичному дискурсі. Негативна ввічливість являє собою детально розроблений набір комунікативних стратегій, спрямованих на демонстрацію визнання незалежності співрозмовника. Негативну ввічливість вважають основою шанобливої поведінки. Увага до обраної теми зумовлена тим, що ввічливість є невід’ємним елементом мовлення політичних діячів, що сприяє формуванню соціального іміджу політика. Стратегії й тактики негативної ввічливості є ефективними інструментами для регулювання процесів комунікації. Вони сприяють уникненню конфліктів, розвитку та підтримці гармонійних відносин між комунікативними партнерами. Матеріалом дослідження слугували тексти промов екс-президента США Дональда Трампа й колишньої прем’єр-міністра Великої Британії Терези Мей. Проаналізовано особливості реалізації трьох найбільш уживаних у рамках політичного дискурсу комунікативних стратегій негативної ввічливості: стратегії ухилення, стратегії вибачення та стратегії апелювання до норми. Комунікативні стратегії негативної ввічливості спрямовані на 1) дистанціювання співрозмовників, 2)демонстрацію визнання адресантом незалежності й особистісної автономії адресата, 3) переконання адресата увідсутності наміру в адресанта порушити його особистісні кордони, 4) мінімізацію тиску на адресата з боку адресанта. Стратегія ухилення реалізується за допомогою тактики обмеження власною оцінкою, тактики перепитування й тактики пом’якшення категоричності висловлення. Стратегія вибачення актуалізується тактикою визнання завданої шкоди та тактикою визнання небажання зашкодити. Стратегію апелювання до норми реалізовує тактика демонстрації загальноприйнятих правил і вимог, що регулюють поведінку членів соціуму. Виявлено, що Тереза Мей надає перевагу офіційно-діловому стилю мовлення, у той час як Дональд Трамп більше тяжіє до неформального стилю мовлення, що зумовлено низкою культурних, соціальних і ситуативних чинників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Marushko, Yu V., A. O. Asonov та S. G. Gichka. "Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту, морфологічних змін та стану гастропротекції у дітей на фоні дефіциту цинку". CHILD`S HEALTH, № 4.55 (15 липня 2014): 7–12. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.4.55.2014.76098.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Однією з актуальних проблем сучасної педіатрії є захворювання травного тракту. За останні роки доведена негативна роль дефіциту цинку у формуванні захворювань органів травлення.Мета роботи — дослідити особливості клінічного перебігу хронічного гастродуоденіту та стану гастропротекції при дефіциті цинку в організмі дітей для обґрунтування лікувально-реабілітаційних заходів.Матеріали та методи. Згідно з протоколом діагностики та лікування захворювань органів травлення у дітей обстежені 189 дітей віком від 6 до 17 років із діагнозом хронічного гастродуоденіту в періоді загострення.Проведено дослідження вмісту цинку у волоссі методом рентген-флюоресцентної спектрометрії, умісту цинку в сироватці крові 72 дітей — спектральним атомно-абсорбційним методом. Оцінка цитопротективних властивостей слизового бар’єра шлунка проводилась шляхом визначення рівня фукози шлункового слизу 44 пацієнтів.Результати. Залежно від рівня цинку у волоссі діти з гастродуоденітом були розподілені на 2 групи спостереження: І група (основна) — 86 дітей із хронічним гастродуоденітом, які мали дефіцит цинку у волоссі, ІІ група — 100 дітей із хронічним гастродуоденітом із нормальним умістом цинку у волоссі В основній групі вірогідно частіше спостерігається синдром хронічної неспецифічної інтоксикації (у 86,1 %), ніж у пацієнтів групи порівняння (70,0 %; р < 0,05).За результатами морфологічного дослідження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки в дітей із зниженим вмістом цинку у волоссі та хронічним гастродуоденітом частіше спостерігається хронічний атрофічний гастрит (у 44,4 %) та хронічний атрофічний гастродуоденіт (у 44,4 %), ніж у дітей із нормальним умістом даного мікроелемента (11,8 та 11,8 % відповідно; р < 0,05).У дітей із зниженим умістом цинку спостерігається вірогідно більш виражене зниження концентрації фукози шлункового слизу (2,68 ± 0,17 ммоль/л) порівняно з групою пацієнтів із нормальним умістом даного мікроелемента (3,56 ± 0,15 ммоль/л; р < 0,05).Висновки. Отримані дані вказують на можливість удосконалення лікування дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт з урахуванням обміну цинку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Zhurakovska, Iryna. "ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ БУХГАЛТЕРІВ В УКРАЇНІ: ЯК ПЕРЕВІРИТИ?" Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (1 січня 2022): 56–66. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-56-66.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є оцінка компетентності бухгалтерів в Україні шляхом підтвердження чи спростування двох гіпотез. Перша: професійний досвід бухгалтера позитивно впливає на професійну компетентність бухгалтера, а отже і на стан обліку, для оцінки компетентності можна орієнтуватись на професійний стаж роботи. Друга: на великих підприємствах працюють більш компетентні головні бухгалтери, так як робота потребує більше знань і навчання. Обидві гіпотези підтверджено з єдиним зауваженням, що у бухгалтерів зі стажем понад 41 рік показники різко погіршуються. Результати досліджень ґрунтуються на оцінці компетентності головних бухгалтерів акціонерних товариств. Оцінка проводилась за допомогою показника «кількість негативних результатів податкових перевірок та судових справ з контролюючими органами». Аналізувалась залежність показника від професійного досвіду бухгалтера, розміру підприємства, наявності в структурі статутного капіталу іноземних власників. Джерелом даних для аналізу стала звітність 334 акціонерних товариств України, які зобов’язані розкривати дані про освіту, досвід, вік головного бухгалтера. Ці дані були доповнені відомостями з бази даних ДПС по коду ЄДРПОУ та Реєстру судових рішень за пошуком по ЄДРПОУ. Встановлено, що аналізований показник на мікропідприємствах та підприємствах на аутсорсінгу є найгіршим. Наведені результати досліджень доводять необхідність впровадження вітчизняної сертифікації з оптимальним бюджетом для забезпечення якості облікової інформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Kliuiko, Lesia. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФЕНОМЕНУ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ ОСОБИСТОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.120.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано феномен суб’єктивного благополуччя та його вплив на задоволеність життям особистості. Проаналізовано, що психологічне благополуччя – складний, інтегральний феномен, що характеризує позитивне функціонування особистості та виражається в суб’єктивному відчутті задоволеності життям, реалізації власного потенціалу та залежить від суб’єктивної якості комунікацій особистості з оточуючими. Виявлено, що суб’єктивне благополуччя – складний психологічний феномен, що включає в себе емоційні, когнітивні і конативні компоненти. Розглянуто різні концепції розуміння суб’єктивного благополуччя у науковій літературі. Виділено, що суб’єктивне благополуччя складається із когнітивної оцінки задоволеністю різними сферами власного життя та емоційної оцінки самосприйняття, із задоволеності життям, відсутності негативного афекту та наявності позитивних емоцій і є динамічною когнітивно-емоційною оцінкою людини якості власного життя загалом та окремих його сфер, що залежить, з одного боку, від неї самої та її особистісних властивостей, з іншого – від реалій її життя. Виявлено, що найпопулярнішою є трикомпонентна модель суб’єктивного благополуччя, в якій виокремлюють когнітивну (оцінка власного життя, яка виявляється у задоволеності, уявлення про власне майбутнє), емоційну (позитивні чи негативні емоції, оптимізм, задоволеність сьогоденням і минулим, позитивне ставлення до інших, самооцінка здоров’я, незалежність, аутентичність) та конативну (поведінкову, що включає в себе контроль над обставинами та наявність мети власного існування) складові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Іванишин, Ірина, Сергій Курилюк, Василь Хлопецький та Олег Вінтоняк. "Корекція негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 30–36. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.30-36.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті розглянуто проблему корекції негативних психічних станів студенток засобами оздоровчого фітнесу. Мета. Науково обґрунтувати та розробити технологію корекції негативних психічних станів студенток засобами оздоровчого фітнесу. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, методика експрес-оцінки соматичного здоров’я за Г. Л. Апанасенком; педагогічне тестування з використанням батареї тестів К. Зухори; психодіагностичні методики. Результати. На основі кластерного та факторного аналізів виділено систему найбільш типових для студенток негативних психічних станів та встановлено взаємозв’язки між їхнім психічним і фізичним компонентами. Науково обґрунтувано та розроблено технологію корекції негативних психічних станів студенток засобами оздоровчого фітнесу та експериментально перевірено ефективність цієї технології. Впровадження технології корекції негативних психічних станів сприяло суттєвому покращенню параметрів психічного стану студенток, а також показників соматичного здоров’я та фізичної підготовленості. Доведено вищу ефективність занять оздоровчим фітнесом порівняно з традиційною системою фізичного виховання з профілактики негативних психічних станів студенток. Ключові слова: заклади вищої освіти, негативні психічні стани, оздоровчий фітнес, факультативні заняття, самостійна робота.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Костюк, Н. П. "Правове регулювання оцінки впливу на довкілля". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 96 (23 грудня 2021): 172–83. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.96.172-183.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено правове регулювання оцінки впливу на довкілля, напрямки вдосконалення законодавства оцінки впливу на довкілля, етапи розвитку законодавства про оцінку впливу на довкілля, складові елементи економічного механізму управління природокористування. Запропоновано удосконалити законодавчу базу, використовуючи позитивний досвід Польщі при впровадженні реформи дозвільної системи у сфері промислового забруднення, приведенні звітування підприємств у відповідність до стандартів ЄС. Указано на необхідність запровадження правових механізмів моніторингу за рівнями негативних впливів діяльності зі спеціального природокористування шляхом встановлення обов’язку спеціального природокористувача застосовувати технічні засоби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

L.Ye., Sorokina. "GENDER PECULIARITIES OF DIRECT AND INDIRECT COMPLIMENTS AS TACTICS OF VERBAL MANIPULATION." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 54–58. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є вивчення тактик прямого та непрямого компліменту для здійснення маніпулятивного впливу на прикладі англомовного діалогічного дискурсу. Методи.Мета дослідження досягнута за допомогою таких наукових методів: лінгвістичного аналізу, описового методу, методу систематизації й узагальнення, а також контекстуального аналізу. Тактики розглянуто крізь призму стратегій позитив-ної та негативної ввічливості за теорією П. Браун та С. Левінсона. Основа позитивної ввічливості – це вербальне спілкування між індивідами, об’єднаними взаємним прагненням зберегти та зміцнити товариство, негативна ввічливість – це основа так-товної поведінки й взаємної поваги. Результати. Доведено, що тактики прямого та непрямого компліменту ефективно сприяють здійсненню цілей маніпулято-ра шляхом скорочення комунікативної відстані та, відповідно, створення позитивного соціального обличчя адресанта. Тактика прямого компліменту реалізується в разі застосування експліцитних засобів вираження оцінки адресата. Тактика непрямого компліменту реалізується, якщо оцінка не стосується суб’єкта напряму і має форму питання, спонукання і/або порівняння. Встановлено, що смислове та функціональне навантаження компліменту в процесі комунікації з метою маніпуляції не обмеж-ується лише прагненням бути люб’язним, встановити та підтримати контакт. Адже стимуляція позитивних емоцій за допомо-гою компліменту відкриває маніпулятору доступ до свідомості адресата. Особливу увагу також приділено гендерному аспекту. Імплементація компліментарних тактик із метою маніпуляції розглянута в гомогенних та гетерогенних групах. Висновки. Після аналізу зроблено висновок, що, на відміну від чоловіків, жінки зрідка вдаються до компліментарних тактик із метою маніпуляції. Жіночі компліменти вирізняються непрямим або дещо нестандартним характером як у гетерогенних, так і гомогенних групах. Чоловіки ж застосовують оригінальні компліменти лише в гетерогенних групах у соціальній ситуації флірту. The purpose of the article is to study direct and indirect compliments as tactics of manipulative influence in English-speaking dialogical discourse. The tactics are examined in the light of P. Brown and S. Levinson’s theory of positive and negative politeness. The basis of positive politeness is the verbal communication between individuals, united by mutual desire to preserve and strengthen social contact, while negative politeness is the basis of tactful behavior and mutual respect. The communicative nature of the compliment is complex and multifunctional. Results. It has been revealed that direct and indirect compliment tactics effectively help to achieve manipulator’s goals by reducing the communicative distance and, accordingly, by creating a positive social face of the addressee. Direct compliment tactics are implemented in case of direct evaluation of the addressee, and therefore the means of expressing such evaluation are explicit. The indirect compliment tactic is implemented if the assessment does not relate directly to the addressee and is in the form of a question, prompting and / or comparison. It is proved that the meaningful and functional capacity of a compliment in the process of communication for manipulation purposes is not limited to the desire of being polite, establishing and maintaining contact. After all, stimulation of positive emotions through a compliment gives the manipulator access to the recipient's consciousness. Particular attention is given to the gender aspect. The implementation of complementary tactics for manipulation is considered in homogeneous and heterogeneous groups. Typical means and frequency of use of direct and indirect compliment tactics are studied, taking into account the communicators’ gender.Conclusions. The analysis concludes that unlike men, women rarely use compliments for the purpose of manipulation. Female compliments are indirect or somewhat non-standard in both heterogeneous and homogeneous groups. Men, however, apply the original compliments only in heterogeneous groups in the social situation of flirting.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

КАМІНСЬКА, Марина, та Інна ЗАБУЖАНСЬКА. "КОМУНІКАТИВНА ПРИРОДА ІМПЛІЦИТНОЇ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ". Humanities science current issues 2, № 29 (5 серпня 2020): 47–52. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/29.209426.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Льошенко, О. А., В. І. Кондратьєва та Т. С. Кириленко. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧАСОВУ ПЕРСПЕКТИВУ У МОЛОДИХ ОСІБ ІЗ РІЗНИМИ ЖИТТЄВИМИ СМИСЛАМИ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 7–11. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття висвітлює результати дослідження усвідомленості часових перспектив у їх взаємозв’язку з різними смисложиттєвими орієнтаціями української молоді. Визначені базові підстави для осмислення поняття часової перспективи особистості, проаналізовані підходи до визначення змісту поняття «часова перспектива». Розглянута й обґрунтована актуальність дослідження проблеми чинників задоволеності життям у молодому віці та її зв’язку з усвідомленням часу та часової перспективи. Було проведено онлайн-дослідження особливостей зв’язку часової перспективи та смисложиттєвих орієнтацій у молодих людей віком від 18 до 27 років загальною кількістю 75 осіб. Для дослідження життєвих смислів особистості використовувався опитувальник смисложиттєвих орієнтацій Д.О. Леонтьєва. Використовуючи шкалу смисложиттєвих орієнтацій, ми виділили три групи випробуваних: із низьким рівнем життєвих смислів (11), із середнім (46) і високим (18). Для оцінки якості емоційних переживань особистості ми використали опитувальник суб’єктивного благополуччя в адаптації М.В Соколової, що оцінює якість емоційних переживань досліджуваної особи у діапазоні від оптимізму, бадьорості та впевненості у собі до пригніченості, дратівливості та почуття самотності. Для того, щоб визначити спрямованість на оцінку ставлення до часу, а через це – на оцінку ставлення особистості до навколишньої дійсності взагалі, а також до самого себе, свого досвіду і перспектив ми обрали методику часової перспективи Зімбардо. В адаптації опитувальник має 5 основних шкал: «негативне минуле», «гедоністичне сьогодення», «майбутнє», «позитивне минуле», «фаталістичне сьогодення». Наведені результати емпіричного дослідження, згідно з якими переважна більшість молодих людей мають середні та високі рівні задоволеності. Визначені параметри часової перспективи та життєвих цінностей, які відповідають предмету дослідження, віковим характеристикам зазначених осіб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Паламарчук, Олена. "ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ТА ЗМІШАНОЇ ОСВІТИ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), № 9(103) (30 листопада 2020): 237–48. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/237-248.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються форми організації дистанційного та змішаного навчання в закладах вищої освіти України. Розглядається спільне та відмінне в поняттях «дистанційне» і «змішане». Автором визначено чинники, які впливають на здійснення ефективної моделі навчання, виокремлено позитивні та негативні сторони дистанційного та змішаного навчання. У статті віднесено до негативних сторін організації дистанційного та змішаного навчання відсутність високого рівня педагогічної майстерності та досвіду роботи з новітніми технологіями у викладачів, необхідність різних курсів підвищення їх кваліфікації, нових форм здійснення комунікації зі студентами. Автором розглянуто особливості впровадження дистанційного та змішаного навчання в освітній процес, поєднання різних видів діяльності, форм контролю й оцінки знань студентів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Gelich, Natalia, Yurii Panasiuk та Vladyslav Onishchyk. "АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 22 (30 червня 2020): 143–51. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-143-151.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній статті здійснено оцінку сучасного стану в альтернативній енергетиці в Україні та світі, а також проведена оцінка досвіду інших країн з розвитку «чистої» енергетики. У зв’язку з постійним ростом споживання енергії постає питання розвитку альтернативних поновлювальних джерел енергії з мінімальним впливом на навколишнє середовище. В Україні вже протягом досить тривалого терміну діє «зелений тариф», але окрім цього, наша країна має можливість порівняти досвід різних країн в сфері альтернативної енергетики та використати найефективніші методи стимулювання розвитку альтернативної енергетики. При здійсненні стимулювання розвитку «чистої» енергетики необхідно враховувати також її негативний вплив на навколишнє середовище та здійснювати заходи для його мінімізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

КУЛЬЧИЦЬКА, Олена. "ДИСФЕМІЗМИ ЯК ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ МОВИ (НА ПРИКЛАДІ СУЧАСНОГО МОЛОДІЖНОГО АНГЛОМОВНОГО РОМАНУ)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 209–20. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблематиці дисфемізмів як засобів виразності мови в сучасному молодіжному англомовному романі The Host (С. Майєр), а також їх ідентифікації та класифікації в системі мови. Дисфе- мізми розглянуто з урахуванням як лінгвістичних (семантичних і прагматич- них), так і екстралінгвістичних чинників з увагою на психологічну та соціальну характеристику мовців. Авторка поділяє традиційне визначення дисфемізмів як слів чи виразів, протилежних за функціями до евфемізмів, свідоме викори- стання грубих, вульгарних, стилістично знижених, часто нецензурних слів та виразів із метою передачі різкої негативної оцінки або створення експресії в тих випадках, де є така необхідність, та підтримує й новаторський підхід до трактування дисфемізмів, не обмежений лексичною площиною як когнітив- ного процесу концептуалізації певної реалії та більшою мірою відповідний дис- курсивній діяльності процесу дисфемізації. Такий підхід є доповненням до тра- диційного та в сукупності дає змогу значно ширше описати явище дисфемії. Дисфемія трактується як прояв вербальної агресії, як можливий потен- ційно маніпулятивний мовний засіб. Негативний комунікативний намір мовця, негативні емоційні реакції адресата на дисфемістичні висловлювання та неузгодженість змісту висловлювання, характеру вербальної комунікації і психологічної й мовної особистості адресата визначено як основні мотиви, що спонукають мовця до використання дисфемізмів. Прояви вербальної агре- сії, виражені через дисфемію, призводять до виникнення конфліктів та/або їх ескалацій, суперечать соціально-прийнятій комунікативній поведінці. Із пси- хологічного погляду дисфемізми слід розглядати як показник внутрішніх кон- фліктів у психіці. У статті стверджено: для дисфемії характерною рисою є збереження денотата, тобто процес зміни відбувається в конотативному компоненті, коли денотат може бути негативним або нейтральним; за семантичною при- родою дисфемізми поділяються на усталені та контекстуально зумовлені, а семантичний зсув є тим лексико-семантичним способом, що веде до утворення дисфемізмів; оцінність є однією з підстав розгляду функціонування дисфеміз- мів як лексичних засобів виразності мови. Ці чинники показують належність дисфемізмів до пейоративного пласту лексики, адже майже завжди це є пейоративи з грубими емосемами. Прагматична функція дисфемізмів дає найбільш великий потенціал для ретельного розгляду й аналізу властивих їм прагмалінгвістичних та дискур- сивно-мовних функцій. Особливо цікавим є дослідження дисфемізмів із пози- цій психології особистості й культурології, що може допомогти розкрити прагматичну природу дисфемізмів і зробити внесок у наукове обґрунтування мотивів, які спонукають до вживання дисфемізмів у мові. Тож особливості функціонування дисфемізмів залишаються малорозкритими й потребують подальшого вивчення та вимагають детального аналізу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Fedoniuk, V. V., V. V. Ivantsiv та M. A. Fedoniuk. "ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ, ВИКЛИКАНИХ ЕПІДЕМІЄЮ COVID-19, НА ІНТЕНСИВНІСТЬ ТРАНСПОРТНОГО РУХУ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН У М. ЛУЦЬКУ". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 168–80. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Актуальним питанням є дослідження екологічного впливу автомобільного транспорту в містах та розроблення шляхів зменшення такого впливу. Автотранспорт – це найбільш потужне джерело забруднення атмосферного повітря в місті. Автомобілі зумовлюють також низку негативних видів фізичного впливу на довкілля (шумове, вібраційне, електромагнітне забруднення). В умовах пандемії та загальнодержавного карантину з’явилася можливість оцінити, наскільки змінюються негативні чинники автотранспортного екологічного впливу у процесі скорочення обсягу перевезень та руху транспортних засобів. Метою дослідження стало проведення комплексної оцінки змін у структурі, динаміці, інтенсивності автотранспортного навантаження в м. Луцьку та екологічного впливу цих змін в умовах запровадженого загальнонаціонального карантину навесні 2020 р. Результати. Унаслідок проведення комплексу вимірювальнообчислювальних робіт на п’яти дослідних ділянках автомагістралей у м. Луцьку ми визначили зміни в динаміці та структурі автотранспортного трафіку, а також зміни таких показників автотранспортного впливу на екосистеми: 1) обсяги викидів у повітря сполук COх (вуглекислий газ і чадний газ у сумі, або оксиди карбону); 2) шумове навантаження на ділянці автомагістралі (стандартна акустична характеристика й акустична характеристика на довільній відстані). Встановлено, що зменшення негативних чинників екологічного впливу в разі зниження інтенсивності автотрафіку відбувається нелінійно. За послаблення автотрафіку у 2–3 рази викиди оксидів карбону скорочуються на 60–70 %, величини акустичних характеристик зменшуються лише на 10–15 %. Висновки. Отже, встановлено суттєве зниження наявних у докарантинний період перевищень за вмістом оксидів карбону у викидах автотранспорту та за рівнями шумового забруднення довкілля в Луцьку. Фактичні концентрації оксидів карбону на ділянках, що прилягають до автомагістралі, зменшилися до нормативних, акустична характеристика в житлових мікрорайонах була нижчою за норматив протягом доби. Таким чином, запровадження карантинних обмежувальних заходів у країні суттєво послабило негативний екологічний вплив автотранспортних систем на екосистеми, адже результати, отримані для м. Луцька, можна екстраполювати й на інші міста, що мають схожу конфігурацію та завантаженість транспортних систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Cherniak, Oksana. "ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОСУДУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 195–205. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-195-205.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виокремлено і проаналізовано фразеологізми, які виражають негативну оцінку адресата; визначено характеристики особи, які найбільш піддаються осуду в англомовному суспільстві і є зафіксованими у фразеологічних одиницях; проаналізовано фразеологізми, що позначають дії адресата, які можуть викликати осуд. Фразеологічні засоби є тією частиною лексики, яка найбільш влучно і виразно виражає емоції та експресії у мові. Вони точно передають емоційний стан самого мовця і тому широко використовуються для позначення його оцінного ставлення до об’єкта. Визначено, що переважна більшість фразеологізмів має експресивно забарвлене значення, суб’єктивно модальний компонент їхньої семантики сприяє передачі почуттів, емоцій, емоційних переживань. Виявлено, що за структурно-морфологічною ознакою фразеологічні одиниці на позначення осуду можна поділити на дієслівні та субстантивні. Фразеологізми на позначення осуду виражають різний ступінь критики: від легкого несхвалення дій адресата до осуду з образами. Виявлено, що в англомовному суспільстві найбільш осуду піддаються такі характеристики особи: надмірність, багатство, дратівливість, підступність, нечесність в бізнесі тощо. У статті розглянуто способи перекладу фразеологічних одиниць на українську мову та проаналізовано, які способи перекладу найчастіше використовуються при передачі фразеологізмів з негативним знаком оцінки. Труднощі перекладу англомовних фразеологізмів зумовлені складністю їх семантичної структури, образним характером, національно-культурною специфікою їх значень. Виявлено, що найчастіше при перекладі фразеологізмів на позначення осуду застосовується описовий переклад, оскільки велика кількість англійських фразеологізмів є безеквівалентними. Водночас нерідко можна знайти фразеологічний аналог або фразеологічний еквівалент при передачі таких фразеологічних одиниць української мовою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

В.М. Чижик, Є.В. Любий та Ю.Ю. Дрига. "МЕТОДИКА ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНОГО ЕФЕКТУ ВІД ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ МІСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ ЗА ВІДОМИМ ДЛЯ ПАСАЖИРІВ РОЗКЛАДОМ РУХУ". Наукові нотатки, № 67 (31 січня 2020): 149–55. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.67.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема витрат часу очікування пасажирами транспортного засобу на зупиночному пункті є актуальною для кожного мешканця міста, який користується громадським транспортом. Розробка аналітичної залежності є теоретичною базою для проведення оцінки ефективності функціонування маршрутних мереж міст в цілому та, зокрема, дозволяє надати кількісну оцінку заходів, спрямованих на скорочення фази очікування під час здійснення пасажирами пересувань. При впровадженні технології обслуговування пасажирів громадським транспортом який працює заздалегідь відомим для них розкладом руху, час очікування буде залежати виключно від кожного користувача міського пасажирського транспорту та його індивідуального ставлення до поїздки в цілому, що дозволяє мінімізувати як самі витрати часу, так і негативне сприйняття цих витрат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Квасній, Марія, та Роман Циганчук. "ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ІНТЕГРУВАННЯ Z-МОДЕЛЕЙ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 77–84. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237620.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано удосконалення методики прогнозування ймовірності банкрутства підприємства засобом використання системи Z-моделей Альтмана, Ліса, Тафлера і Тішоу та їхнього інтегрованого показника. На основі розвинутого науково-методичного підходу розроблено концепцію для оцінки та передбачень можливих негативних змін фінансового стану та проведено діагностику ймовірності банкрутства для підприємства ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод». У результаті дослідження встановлено, що ймовірність банкрутства ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» упродовж 2015—2018 років змінюється від помірної до високої. У 2017 році ймовірність банкрутства досягає максимального значення, а у 2018 році фінансовий стан підприємства дещо покращується, що приводить до зменшення ризику банкрутства. Нестабільний стан економіки країни, що спостерігається в останні роки, негативно позначився на роботі підприємства. Підприємство має незадовільний фінансовий стан і нестабільний економічний ефект від свої діяльності. Отже, проблема збитковості та банкрутства і надалі залишається актуальною і потребує детальнішого вивчення. У роботі набули подальшого розвитку науково-методичні підходи щодо управління кризою підприємства на основі розвитку методів передбачення можливих очікувань негативних змін фінансового стану, зокрема, визначення ймовірності банкрутства підприємства засобом інтегрування Z-моделей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Ivats-Chabina, A. R. "ОЦІНКА ЯКОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА РІВНІ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ НАСЕЛЕННЯМ м. УЖГОРОДА ТА УЖГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (25 вересня 2020): 35–38. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11408.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити рівень якості медичної допомоги, яку надають населенню м. Ужгорода та Ужгородського району в закладах первинної ланки (сімейні амбулаторії, центри ПМСД). Матеріали і методи. Основним завданням дослідження було визначення ступеня задоволеності пацієнтів якістю медичної допомоги на рівні первинної ланки. Дослідження проводили шляхом електронного анкетування. У вибірку включено 130 осіб віком 18–65 років жителів м. Ужгорода та Ужгородського району. Результати. Більшість респондентів (51,5 %) дала позитивну загальну оцінку якості надання медичних послуг на рівні первинної ланки (оцінки «добре» та «дуже добре»). Нейтральну оцінку дали 36,9 % респондентів. 11,6 % висловились негативно (оцінки «незадовільно» та «абсолютно незадовільно») стосовно якості отриманих медичних послуг. Учасників опитування попросили проаналізувати свій останній візит до їхнього сімейного лікаря. Серед труднощів, з якими стикаються пацієнти при зверненні до сімейного лікаря, найпоширенішими є довгі черги на прийом до лікаря, некомфортні зони очікування та незручний графік прийому. На думку респондентів, для покращення якості надання медичної допомоги в амбулаторіях та центрах ПМСД можна зробити наступне: надати можливість онлайн-запису до лікаря та отримання попередньої консультації за допомогою відеозв’язку, узгодити графіки прийому сімейних лікарів, вузьких спеціалістів та робочі години лабораторії, можливість здати аналізи безпосередньо в амбулаторії, збільшити кількість медичного персоналу, покращити матеріально-технічні умови амбулаторій. Даючи загальну оцінку якості медичної допомоги на рівні первинної ланки, 11,5 % респондентів дали оцінку «дуже добре», 40 % обрали варіант «добре». Задовільною якість медичних послуг вважають 36,9 % опитаних, незадовільною – 6,2 % та абсолютно незадовільною – 5,4 %. Висновки. Більшість респондентів дала позитивну загальну оцінку якості надання медичних послуг на рівні первинної ланки. На думку респондентів, поліпшити якість послуг можна шляхом більш широкого використання технологій для покращення комунікації між закладом первинної ланки та пацієнтами (наприклад, можливість онлайн-запису на прийом та контакту з лікарем за допомогою відеозв’язку).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Односталко, Олена, та Наталя Харченко. "Особливості часової перспективи юнаків, що мають різний досвід переживання складних життєвих ситуацій". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 253–62. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-253-262.

Повний текст джерела

Анотація:

Конcтановано, що сприйняття, оцінка і інтерпретація будь-якої ситуації має для людини різну значущість, емоційну оцінку і наслідки. Переживання складної життєвої ситуації здатне трансформувати часову перспективу. Метою дослідження є емпіричне вивчення і порівняння особливостей часової перспективи юнаків, що мають різний досвід переживання складних життєвих ситуацій. Методи дослідження: шкала оцінки впливу травматичної події , опитувальник травматичних ситуацій, методика часова перспектива, експрес-методика Кассандра. Результати. Встановлено, що юнаки мають різний досвід в переживанні складних життєвих ситуацій. Розподілено досліджуваних на дві групи з високим та низьким рівнем впливу травматичної події за критерієм статистично значимих розходжень за шкалами вторгнення та уникнення. Встановлено події, що мали травматичний характер: розлучення батьків, емоційна зневага і приниження однолітками, економічна нужда, емоційні порушення близьких. Зазначено, що юнаки з низьким рівнем впливу травматичних подій вказують майже на ті ж самі травматичні події, але вплив їх менший. Продемонстровано, що ведучими часовими перспективами у юнаків з низьким рівнем впливу травматичних подій є майбутнє і позитивне минуле, а в юнаків з високим рівнем – теперішнє та негативне минуле. Показано, що юнаки з високим рівнем впливу травматичних подій мають ризик наркотизації, що підтверджено наявністю високого рівня за шкалами «Особистісні передумови», «Психосоціальні передумови». Висновки. Досвід переживання майже однакових травматичних подій (розлучення батьків, емоційна зневага і приниження однолітками, економічна нужда, емоційні порушення близьких) проявляється у юнаків по-різному. У юнаків, з високим рівнем впливу травматичних подій відбуваються реакції вторгнення і уникнення, що вірогідно впливає на переважання часової перспективи теперішнього і негативного минулого, а також імовірно є предиктором ризику наркотизації. У юнаків з низьким рівнем впливу травматичних подій визначено статистично менше реакцій вторгнення і уникнення, переважає часова перспектива майбутнього і позитивного минулого.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Петровська, І. Р. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МІСТЯН І СЕЛЯН". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 лютого 2021): 215–21. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-23.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу психологічних чинників становлення громадянської ідентичності містян і селян. В емпіричному дослідженні взяло участь 350 осіб віком 30-50 років, з них 192 осіб, що народилися і проживають у містах, та 158 осіб, які народилися і проживають у сільській місцевості. Проведений порівняльний аналіз факторних оцінок чинників становлення громадянської ідентичності осіб із різним місцем проживання виявив статистично значущі відмінності, а саме що жителі сільської місцевості в порівнянні з жителями міст мають вищі факторні оцінки за «Соціальною інтегрованістю» і «Просоціальною спрямованістю», і нижчі – за «Суб’єктністю» та «Задоволеністю потреб у державі». Це пояснюється особливістю соціалізації жителів сільської місцевості, а саме вираженою орієнтованістю на єдність з іншими, підтримку тісних зв’язків, традиції колективізму, конформності, взаємопідтримки і взаємодопомоги, а також більшою схильністю до екстернальності та патерналізму. Здебільшого негативні уявлення селян про забезпечення державою умов для їхньої самореалізації та підтримання ефективної життєдіяльності (фрустрація потреб фізичного та соціального існування в державі) негативно впливають на сприйняття держави та себе як громадянина цієї держави і може ускладнювати формування стійкої позитивної громадянської ідентичності. Регресійні моделі, побудовані окремо для селян і містян, дозволяють стверджувати про наявність відмінностей у відносних вкладах незалежних змінних у прогнозуванні інтегрального показника громадянської ідентичності. Для жителів сільської місцевості найбільш значущими психологічними чинниками у становленні громадянської ідентичності є «Задоволеність потреб фізичного та соціального існування у державі», «Колективістські цінності батьківської сім’ї», «Соціальна інтегрованість» та «Соціоцентричні ціннісні орієнтації», тоді як для містян найбільш значущими психологічними чинниками є «Просоціальна спрямованість», «Суб’єктність особистості» і «Задоволеність потреб особи у державі».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Azarenko, Olena, Yuliya Goncharenko, Mykhailo Divizinyuk, Volodimir Mirnenko та Oleksandr Farrakhov. "Особливості управління надзвичайною ситуацією на водному транспортному засобі". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 9, № 3 (30 червня 2019): 137–52. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2019.9.3.11.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі аналізу основних підходів до опису процесу аварійного управління і регулярності аварійної ситуації як просторово-часового процесу пропонується використовувати концепцію ризику в якості одного з критеріїв, які використовуються для оцінки ефективності аварійного управління водного транспортного засобу. Метою даної роботи є визначення особливостей управління на водному транспортному засобі у внутрішніх і територіальних водах України. Для досягнення цієї мети проаналізовано основні підходи до опису процесу управління надзвичайними ситуаціями, розглянуті закономірності виникнення надзвичайної ситуації як просторово-часового процесу і використана концепції ризику в якості одного з критеріїв, які використовуються для оцінка ефективності аварійного управління на водному транспортному засобі. В роботі оцінюється можливість виникнення небезпечних явищ за допомогою ризику. Ці явища включають природні, техногенні, соціальні, економічні явища, які відбуваються в природі, техносфери, суспільстві, економіці і є результатом розвитку відповідних процесів. Розвиток цих процесів призводить до формування в середовищі негативних (шкідливих, несприятливих) впливів на населення, об'єкти техносфери та природне середовище, що погіршують умови діяльності соціально-економічних систем. Індивідуальні інтереси людей (організацій) задовольняються в рамках окремих систем діяльності. Вони можуть включати в себе людину і об'єкти навколишнього середовища, які взаємодіють для досягнення конкретного людського інтересу. Процеси життя і діяльності по відношенню до людей і організаціям мають властивості, найважливішим з яких є небезпека і безпеку. На підставі отриманих результатів доведено, що рівень ризику надзвичайної ситуації має якісну оцінку екстреного управління на водному транспортному засобі, а в майбутньому ефективність екстреного управління оцінюється за ступенем мінімізації наслідків надзвичайної ситуації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Лехан, В. М., К. О. Надутий та Л. О. Гриценко. "ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ЗАМОВНИКА МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ КЕРІВНИКАМИ ЗАКЛАДІВ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (23 грудня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.3.12624.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: оцінка керівниками закладів первинної медичної допомоги (ПМД) стосунків між замовником і постачальниками медичних послуг за умов запровадження в Україні програми медичних гарантій (ПМГ) та виявлення характеристик діяльності замовника, які потребують удосконалення з точки зору постачальників послуг ПМД. Матеріали і методи. Дослідження проведено у два етапи: фокус інтерв’ювання керівників закладів ПМД з високим рівнем компетентності для визначення набору характеристик діяльності замовника медичних послуг; опитування за нашою анкетою, складеною за результатами першого етапу дослідження, 100 керівників закладів ПМД. Статистичний аналіз, що включав методи описової та аналітичної статистики, здійснено за допомогою STATISTICA 6.1. Результати. Виділено 11 параметрів, які характеризують діяльність замовника медичних послуг у системі ПМД разом із загальною оцінкою його функціонування. Із загального числа опитаних негативно або скоріше негативно оцінили: збалансованість стосунків із замовником – 70 %, порядок формування замовником вимог до постачальників – 70 %, реагування замовника на зміну потреб у послугах ПМД – 21 %, обґрунтованість тарифу для фінансування послуг ПМД – 96 %, фінансову забезпеченість введення нових вимог до надавачів – 91 %, цілеспрямованість політики щодо формування ПМГ – 67 %, ефективність ПМГ – 50 %, дієвість економічних стимулів ПМГ – 84 %, узгодженість намірів і дій, що потребують інвестицій, між замовником та надавачем послуг – 60 %, характеристику електронної системи охорони здоров’я – 52 %. У цілому діяльність замовника медичних послуг 72 % оцінили скоріше позитивно, ніж негативно, 28 % – скоріше негативно, ніж позитивно. Висновки. Дослідження показало існування складнощів формування стосунків між замовником і постачальниками послуг ПМД при реалізації реформи фінансування системи охорони здоров’я. Встановлено, що серед характеристик діяльності замовника постачальників найбільше турбують недоліки економічної обґрунтованості та прогалини політичної урегульованості цих взаємовідносин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Лялюк-Вітер, Г. Д., Я. М. Семчук та Г. М. Кривенко. "ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ АВАРІЙНОГО РИЗИКУ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ МАГІСТРАЛЬНИХ ГАЗОПРОВОДІВ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 125–31. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-125-131.

Повний текст джерела

Анотація:

Лінійна частина газопроводів є потенційно небезпечним об’єктом і має значний енергетичний потенціал, що здатний негативно впливати на довкілля. Чинники аварійного ризику призводять до відмов магістральних газопроводів. Метою статті є дослідження аварійного ризику під час експлуатації магістральних газопроводів. Розглянуто послідовність проведення аналізу ризиків небезпеки, вплив чинників аварійного ризику, що призводять до відмов магістральних газопроводів. Теоретичне дослідження аварійного ризику показує, що його аналіз є комплексним складним завданням і складається з чотирьох етапів: визначаються основні потенційні небезпеки, характерні магістральним газопроводам; здійснюється аналіз і кількісна оцінка можливих наслідків від прогнозованих аварій; розраховується інтенсивність ймовірностей аварійних подій. Тільки комплексне застосування методів оцінки ризику виникнення аварійних ситуацій дозволяє розробляти та обґрунтовувати ефективні заходи щодо підвищення безпеки їх експлуатації. Здійснено прогнозування впливу технологічних та природно-кліматичних чинників на розподіл інтенсивності аварій. Розрахунок локальних значень інтенсивності аварій для кожної ділянки траси дасть змогу одержати розподіл питомої частоти аварій вздовж трубопроводу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Клименко, О. Л. "РОЗМОВНЕ МОВЛЕННЯ В АМЕРИКАНСЬКОМУ «УНІВЕРСИТЕТСЬКОМУ» РОМАНІ ХХІ СТ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню особливостей функціонування нестандартної лексики англійської мови в розмовному мовленні американського «університетського» роману ХХІ ст. Розмовне мовлення в епоху постмодернізму відрізняється певними стилістичними ознаками та має додаткові фонові конотації, часто стає джерелом словотворчості, задовольняючи естетичні, номінативні та прагматичні потреби авторів художніх творів. Риси розмовного мовлення на лексичному рівні виявляються у використанні певних груп нестандартної лексики, що залежно від рівня стилістичної зниженості мають відповідні словникові позначки ‘slang’, ‘informal’, ‘vulgar’, ‘taboo’. Серед нестандартних одиниць можна виділити: сленгізми з демінутивними суфіксами, котрі мають переважно негативне значення; лайливі сленгові слова; сленгізми, які несуть емоційно-оцінне навантаження; сленгізми, що є евфемістичними найменуваннями певних понять, табуйований сленг, який має експресивно-емоційний заряд. Сленгізми з емоційно-оцінною конотацією можуть звучати глумливо, вживатися іронічно, зневажливо, використовуються для негативної або позитивної характеристики персонажів, місця, ситуації, події. Використання табуйованої лексики всередині соціально-закритої мовної групи університетського кампусу підтверджує солідарність членів цієї групи, є показником соціальної дистанції, вживається для протиставлення літературній мові дорослих. Вульгаризми використовуються як вигуки, що виражають недовіру або здивування, вживаються у разі переляку, хвилювання, гострого переживання невдачі. Усі нестандартні одиниці підпорядковуються граматичним правилам, утворюються за продуктивними словотворчими моделями, значно модернізують художній текст і розширюють функції переносно-метафоричної лексики як засобу стилетворення, виконуючи концептуальну або оцінну функції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

ГЛАЗКОВА, ІРИНА. "КЛАСИФІКАЦІЯ БАР’ЄРІВ ОВОЛОДІННЯ УЧНЯМИ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ ІНШОМОВНОВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-135-142.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі бар'єрів студентів у вивченні іноземних мов. Автор підкреслює, що єдиної класифікації бар'єрів не існує як такої, оскільки кожен вчений, що вивчає певну проблему, підкреслює наявність конкретних бар'єрів залежно від предмета дослідження. Автор доводить, що доцільно класифікувати бар'єри на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх відносимо: психофізіологічні, мотиваційні та емоційні, до зовнішніх – організаційні, інформаційні, оцінні, змісту та форм навчального процесу, власне мовленнєві. Психофізіологічні бар'єри пов'язані перш за все з бар'єрами темпераменту, що виникають, коли темперамент вчителя і того, хто вчиться протилежні й ця відмінність не рефлексується. Психофізіологічні особливості впливають на оцінку обрання оптимального темпу навчальних дій, структуризацію процесу навчання. Мотиваційний бар'єр утворюється в результаті несформованості позитивної пізнавальної мотивації навчання, ціннісного відношення до професії, відсутності потреб у вивченні певної теми через об'єктивні і суб'єктивні причини. До емоційних бар'єрів відносяться: актуалізація негативних слідів емоціональної пам'яті при зіткненні з навчальним завданням, коли суб’єкт навчальної діяльності потрапляє в ситуацію, схожу з тією, в якій раніше отримав негативний емоційний досвід. Організаційні бар'єри є результатом слабкої організації навчального процесу. Оцінні бар'єри обумовлені помилкою в застосуванні оцінних дій. Власне мовленнєві бар'єри включають бар'єри слухання, говоріння, читання та письма. Слухання супроводжується станами напруги, паніки, нудьги, розчарування, остраху невдачі, ліні. Говоріння іноземною мовою викликає стани невпевненості, тривоги, острах зробити помилку, бути висміяним. Читання зазвичай не викликає гострих проблем, але робота з текстом може супроводжуватися лінощами, нудьгою, апатією, порушенням дисципліни. Письмо супроводжується острахом відкрито й доказово продемонструвати свою нездатність чітко й грамотно висловлювати свої думки в письмовій формі. Ключові слова: класифікація, бар’єр, перешкода, процес навчання, іноземна мова.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

ПОЛІЩУК, Людмила, та Тетяна ПУШКАР. "МОВЛЕННЄВІ ТАКТИКИ І СТРАТЕГІЇ ВВІЧЛИВОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 151–57. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано стратегії ввічливості в політичному дискурсі. Увагу зосереджено на вивченні ввічливості в англомовному політичному дискурсі, що являє собою одну зі значущих комунікативних категорій, яка відіграє ключову роль у мовленнєвій взаємодії адресанта й адресата. У наукових дослідженнях лінгвістичну ввічливість репрезентують як соціальну норму, дотримання правил спілкування, максим спілкування, комунікативного етикету. Збереження «обличчя» – необхідна передумова продуктивного спілкування, яку має враховувати кожен член суспільства. Дослідники виокремлюють п’ятнадцять стратегій позитивної ввічливості, використовуваних задля зменшення комунікативної дистанції, усунення міжособистісних меж, досягнення взаєморозуміння, співробітництва й позитивного результату в спілкуванні, і десять стратегій негативної ввічливості, зорієнтованих на зменшення комунікативного тиску в спілкуванні, виявлення поваги до співрозмовника та його особистого простору. Предметом особливого наукового інтересу є механізми тактик і мовних засобів, використовуваних за реалізації стратегій негативної ввічливості в різноманітних дискурсах, зокрема політичному, провідною рисою якого є інституціональність. Саме остання зумовлює специфіку мовленнєвої взаємодії комунікантів і передбачає використання стратегій негативної ввічливості. Аналіз політичного дискурсу Дональда Трампа доводить, що ключову роль в організації гармонійної комунікації в цій дискурсивній практиці відіграє негативна ввічливість, представлена стратегіями, реалізованими відповідними тактиками: а) стратегія використання імпліцитних мовленнєвих актів – тактики ритуалізації імперативу; б) стратегія ухилення – тактики обмеження власною оцінкою, опосередкованого запиту інформації та припущення; в) стратегія субстантивації – тактики формалізації висловлення. Найпродуктивнішими засобами вербалізації стратегій і тактик негативної ввічливості в політичному дискурсі Дональда Трампа є граматичні (модальні дієслова, умовний стан, пасивний стан, звертання тощо). Серед синтаксичних засобів, що реалізують стратегії позитивної ввічливості, релевантні принципи пом’якшення: прагнення до порозуміння, підтвердження спільного погляду, емпатії, указівка на взаємність, включення учасників комунікації в дію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Попова, М. "Лексико-семантичне поле прикметників негативної оцінки середньоверхньонімецької мови". Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Германська філологія, Вип. 407 (2008): 59–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Попова, М. "Лексико-семантичне поле прикметників негативної оцінки середньоверхньонімецької мови". Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Германська філологія, Вип. 407 (2008): 59–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Манко, Г. І., О. В. Тітова, В. І. Кравець та А. А. Іброхімова. "Інформаційна невизначеність засобів вимірювання, що калібруються". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5 (269) (10 вересня 2021): 38–41. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-38-41.

Повний текст джерела

Анотація:

Концепція невизначеності стала стандартом у метрології. Вітчизняні та міжнародні нормативні документи передбачають застосування процедур оцінки невизначеності в ході калібрування засобів вимірювання. У цій статті розглядаються проблеми використання концепції невизначеності в процесі калібрування. Відмічено, що в ряді дослідницьких робіт показані слабкі сторони рекомендованих підходів до оцінки невизначеності та пропонується використання альтернативних методів оцінки. Разом з тим, поняття невизначеності має безпосередній зв'язок із методами оцінки кількості інформації. Тому є доцільним використанням інформаційної невизначеності при калібруванні засобів вимірювання. Показано, що має місце колізія між намаганням авторів нормативних документів слідувати модним течіям у метрології та прозою життя, що складається у необхідності вирішення реальних практичних завдань оцінки придатності каліброваних приладів. Для розв’язання цієї колізії запропоновано використовувати інформаційні критерії, що базуються на поняттях корисної інформації Бонгарда. Якість засобів вимірювання можна характеризувати невизначеністю Бонгарда, яка оцінює відмінність розподілу ймовірностей вимірюваної величини від розподілу ймовірностей результатів вимірів. Якщо ці розподіли є однаковими, невизначеність щодо значень вимірюваної величини може бути охарактеризована інформаційною ентропією Шеннона. Внаслідок недосконалості засобів вимірюваний вноситься дезінфомація (негативна корисна інформація Бонгарда), яка оцінюється різницею невизначеності Бонгарда та ентропії Шеннона. Максимальна кількість дезінфомації відповідає випадкам нульової апріорної невизначеності вимірюваної величини, тобто нульовій ентропії. Відношення кількості дезіформації, отриманої при вимірах, до максимально можливої кількості, являє собою відносну інформаційну невизначеність засобів вимірювання. Якщо це буде виражено у відсотках, то вона буде служити кількісною характеристикою якості засобів вимірювань і може бути повноцінною заміною традиційного класу точності в повній відповідності до концепції невизначеності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Тесля, В. А., та Н. В. Нестеренко. "ОЦІНКА ЯК КАТЕГОРІЯ ПРАГМАТИКИ СУЧАСНОГО МОЛОДІЖНОГО ОНЛАЙН-СЛЕНГУ". Лінгвістичні дослідження 2, № 54 (2021): 162–71. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню лексико-семантичних і прагматичних аспектів німецького молодіжного онлайн-сленгу на матеріалі соціальних мереж, інтернет-сторінок та чатів. Актуалізовано терміни “сленг”, “прагматика”, проаналізовано основні особливості мовної картини світу молоді на прикладі використання одиниць, що виражають аксіологічні відтінки значень. Установлено особливості системної організації сленгової лексики і її поділ на різнопланові тематичні та оцінні групи. Класифіковано досліджені лексичні одиниці з огляду на позитивну чи негативну конотацію в онлайнкомунікації сучасної німецькомовної молоді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

МЕЛЬНИЧУК, Наталія. "ЕМОТИВНІ ПРИКМЕТНИКИ НЕГАТИВНОЇ СЕМАНТИКИ В АНГЛІЙСЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 273–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження присвячено вивченню особливостей лінгвальних презентацій емоційних станів за допомогою прикметників в англійськомовній картині світу. У роботі запропоновано дослідження семантичних особливос- тей англійських ад’єктивних емосемізмів негативної семантики, охаракте- ризовано основні групи та здійснено зіставний аналіз відповідно до їх семан- тичного наповнення. Мета цієї роботи полягає в установленні семантичних особливостей емотивних ад’єктивних одиниць негативної семантики в англій- ськомовній картині світу. Ад’єктивні емотивні одиниці, що є матеріалом цієї розвідки, були виокремлені відповідно до мети дослідження – вивчення їхніх семантичних особливостей – із загального вокабуляра прикметників сучасних англомовних лінгвістичних словників за допомогою дефініційного та компо- нентного аналізу. Природа прикметника передбачає можливість його дослі- дження з погляду суб’єкта, який під час вибору ад’єктива вибирає одну ознаку з багатьох, особливо це стосується емотивних прикметників, що мають само- стійне емотивне значення, виражаючи при цьому емоції, почуття та оцінку мовцем навколишньої дійсності. Оскільки словник відображає складну лек- сичну систему мови як сукупність взаємопов’язаних одиниць, що об’єднуються за принципом ієрархічності, його дефініції відповідають багатьом вимогам, найважливішими серед яких можна назвати вичерпність визначення та вра- хування семантичних, граматичних і лексичних властивостей слова, тобто його мовної та системної специфіки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше здійснено комплексний аналіз семантич- них особливостей англійських ад’єктивних одиниць негативної семантики з їх розподілом на групи на основі наявності в їхній семантиці спільних емосем. Диференціація емотивних прикметників на угрупування слів із негативним значенням відображає особливості їх функціонування в англійськомовній кар- тині світу: ад’єктивні емосемізми негативної семантики становлять значну частину загальної лексики англійської мови та є її важливим компонентом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Калюга, Євгенія, та Тетяна Гайдученко. "ОЦІНКА ДІЄЗДАТНОСТІ СОЛІДАРНОГО РІВНЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 121–26. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз стану солідарної системи пенсійного забезпечення – першого рівня пенсійної системи України. Визначено існуючі у країні фактори, що негативно впливають на дієздатність солідарної системи. З’ясовано, що у державі активно відбувається процес старіння населення та співвідношення пенсіонерів та працюючих становить фактично 1:1, що є критичною межею для функціонування солідарного рівня. Проаналізовано вплив досить високих рівнів тіньової зайнятості, безробіття та трудової міграції населення за кордон на рівень доходів Пенсійного фонду. Розглянуто види пенсій, що виплачуються Пенсійним фондом, та їх доцільність. З’ясовано розміри та рівень заміщення виплачуваних пенсій. Надано рекомендації задля вдосконалення функціонування та збереження дієздатності солідарного рівня пенсійної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Бессонова, А. В. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-01.

Повний текст джерела

Анотація:

Використання кадрового потенціалу та його оцінка є дієвим методом управління персоналом, що дає змогу дослідити потенційні можливості працівників та доцільність інвестицій у персонал. Залежно від стратегії та форми підприємства кожний від оцінювання вимагає певних показників та методик. У статті розглянуто найбільш поширені та ефективні з них. Оцінка ефективності кадрового потенціалу служить для координації та поліпшення управління кадрами підприємства та формування системи розвитку персоналу. У сучасному економічному середовищі не існує єдиного підходу до оцінки кадрового потенціалу. Але це можна розглянути з позитивного боку, адже кожне підприємство може вибрати або розробити саме ту методику, яка є найбільш привабливою та дієвою в конкретних умовах певної організації. Сучасні методи оцінки кадрового потенціалу та його використання визнані ефективними, але не універсальними, тобто кожне підприємство повинне засновуватися на своїх індивідуальних факторах роботи, особливостях господарювання у галузі та економічних умовах країни у цілому. Управління кадровим потенціалом підприємства незалежно від його розмірів та кількості персоналу є одним із найважливіших чинників функціонування та розвитку економіки на рівні організації, країни та світу в цілому, адже жоден суб’єкт господарювання не зможе існувати без робочої сили. Саме кваліфікація кадрів підприємства, їх рівень освіти та професійні навички мають прямий вплив на розвиток та просування бізнесу, а їхні потенційні можливості є базою для подальшого зростання економіки регіону та країни. Головним чинником, що має сильний негативний вплив на ефективність кадрового потенціалу, є втрата працівників унаслідок плинності кадрів. Саме заради результативності інвестицій у персонал та успішності управління кадровим потенціалом підприємство має забезпечити низький рівень плинності своїх кадрів та високий рівень стабільності трудових ресурсів, адже через звільнення кадрів організація несе збитки та втрачає час на пошук, підготовку та впровадження нових працівників, які потребують особливої уваги керівництва на початку своєї трудової діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Tytarenko, Tetiana. "Особистісні чинники збереження психологічного благополуччя в умовах пандемії COVID-19". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 47(50) (3 липня 2021): 49–59. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).211.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню чинників збереження психологічного благополуччя впандемічній ситуації. Аналізувалися зміни, які вносилися в життя, бачення майбутнього,ціннісно-смислові пріоритети, практики подолання невизначеності і небезпеки. У межахякісної методології використовувався метод тематичного наративного аналізу. Часпроведення дослідження – квітень-травень 2020 р. Визначено такі особистісні чинникизбереження психологічного благополуччя в умовах пандемії COVID-19: 1) здатність доадекватної, зваженої оцінки ситуації карантину, яку демонструють 45 % респондентів;2) часова компетентність особистості, її здатність усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язкиміж минулим, теперішнім і майбутнім, що зафіксовано в половини респондентів (у рештиусвідомлення цих зв’язків утруднено); 3) здатність обирати спосіб збереження психологічногоблагополуччя відповідно до ціннісно-смислових характеристик життя, що проявляються увідповідних ландшафтах; до поширених під час пандемії ландшафтів віднесено прагматичний(22%), екзистенційний (21%), ландшафт саморозвитку (19%), комунікативний (17%) ісоцієтальний (14%); 4) здатність звертатися до практик подолання негативних станіввідповідно до попереднього досвіду поведінки в складних життєвих ситуаціях; а проте 37%продемонстрували неготовність помічати свої негативні стани і неволодіння практикамиподолання; найчастіше використовувалися креативно-дозвіллєві копінги (22 %), копінгиспільності (16%) і гіперзавантаженості (13 %). Показано, що пандемічні часи можуть статиперіодом не лише збереження, а й підвищення психологічного благополуччя. Асимілюючитравматичний досвід, людина формує готовність до необхідних змін у власномутеперішньому, більш панорамно бачить майбутнє і конструктивно обирає подальший векторжиттєтворення. Соціальна значущість дослідження обумовлена можливістю розробленнятаргетованих профілактичних заходів з урахуванням різних способів оцінки пандемічнихризиків, ставлення до майбутнього, провідних цінностей, практик самодопомоги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Калужинська, Ю. "Засоби створення негативної оцінки на сторінках газети "Україна молода"". Соціум. Документ. Комунікація. Сері "Філологічні науки", вип. 6 (2018): 11–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Editor, Editor. "ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (13 грудня 2019): 142–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою даного дослідження є аналіз основних факторів, що впливають на екологічні параметри та показники безпечності будівельних матеріалів, а саме бетонних конструкцій, визначення механізмів їх оцінки та пошук напрямків захисту людини від впливу негативних елементів, що містяться у стінних будівельних матеріалах. Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи, які дозволяють вивчити екологічні властивості будівельних матеріалів. Результати. Досліджено екологічну безпечність матеріалів, які використовуються при зведенні будинків. Встановлено негативний вплив на здоров’я людини матеріалів, що містять понаднормову кількість природних радіонуклідів Запропоновано методи їх визначення, оцінки та зниження вмісту шляхом якісного та ретельного відбору наповнювачів та сировини. Наукова новизна. Проаналізовано основні будівельні матеріали, з яких на даному етапі розвитку науки, проектуються будівельні конструкції. Велика увага приділена бетону ‒ як наймасовішому штучному матеріалу, який сьогодні виробляється на нашій планеті. Практична значимість. Будівельні матеріали та конструкції з них крім міцності, надійності та тріщиностійкості, повинні також відповідати екологічним вимогам та бути безпечними до подальшої експлуатації. Оцінити з великою точністю матеріальні витрати, що виникають через використання екологічно-небезпечних та шкідливих будівельних матеріалів надзвичайно важко. Але варто відмітити, що збереження екологічно-безпечного навколишнього середовища для майбутніх поколінь є актуальною проблемою людства, яка з кожним десятиліттям стає все критичнішою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Baybarak, M. V., S. O. Yastremska та N. I. Rega. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ З ПІДЛІТКОВИМ АКНЕ". Медсестринство, № 2 (7 липня 2020): 14–18. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.2.11231.

Повний текст джерела

Анотація:

Негативний вплив акне (вугрової хвороби) на аспекти якості життя (ЯЖ) продемонстровано у багатьох кількісних дослідженнях; однак проведено порівняно мало якісних досліджень, що вивчають вплив вугрів та використання місцевого лікування на якість життя підлітків. У статті проаналізовано вплив середньо-тяжкої форми акне на якість життя у підлітків із запальними та незапальними ураженнями. Показано важливість вимірювання ЯЖ у майбутніх інтервенційних дослідженнях лікування вугрів та виявлення ознак лікування, які є найважливішими для підлітків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Golub, Valentyna, та Sergii Golub. "Еколого-фізіологічна та фітопатологічна оцінка рослинного покриву м. Ковеля в умовах урбанізації". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(332) (6 грудня 2018): 17–23. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-17-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено результати комплексного дослідження впливу урбогенних факторів на довкілля. Розглянуто просторову строкатість забруднення важкими металами міських ґрунтів з урахуванням різної потужності джерел забруднення. Досліджено негативний вплив забруднення токсичними елементами дерново-підзолистого ґрунту на ріст та розвиток зелених насаджень м. Ковеля. Здійснено інвентаризацію видів міських рослин і проаналізовано морфофізіологічні зміни в деревних і трав’яних рослин, їх фенологію й життєвість в умовах техногенного пресу. Обґрунтовано та рекомендовано для озеленення такі види деревних рослин, які зменшують негативний вплив полютантів на довкілля.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Piskachov, Oleksandr, Iryna Piskachova та Vyacheslav Tkachenko. "ВИБІР МАТЕРІАЛУ ТАРИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МІКРОФІЛЬМІВ МЕТОДОМ АНАЛІЗУ ІЄРАРХІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 99–102. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.099.

Повний текст джерела

Анотація:

Зберігання мікрофільмів та їх використання мають важливе значення для заощадження інформації: найважливіших технічних, будівельних, історичних, культурних та інших даних. На стан документів негативно впливають режими зберігання, фактори, які діють за межами допустимих умов («оцтовий синдром», біологічна вразливість, «нітратний синдром» та інші), які можуть викликати прискорення їх старіння і передчасне руйнування та загрожують істотним скороченням термінів зберігання архівних документів. У статті використані результати аналізу особливостей, порядку організації заощадження мікрофільмів як архівних документів і причин повної і часткової втрати інформації на них. Результати довгострокового заощадження архівних документів залежать не тільки від режиму зберігання, а й матеріалів з яких зроблена тара. Як матеріали для тари розглядаються пластмаси, метали, картон. Для вирішення актуальної задачі визначення пріоритетності використання різних матеріалів для виготовлення тари для зберігання мікрофільмів показана можливість використання методу аналізу ієрархій. Цей метод відноситься до класу критеріальних і дозволяє більш об’єктивно проводити експертну оцінку. Для оцінки обрані такі критерії: антигрибкові властивості, механічні характеристики і пожежобезпечність, захист від оцтовог о синдрому, вага, вартість коробок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Негативна оцінка"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями