Добірка наукової літератури з теми "Негативна оцінка"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Негативна оцінка".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Негативна оцінка"
1
Бігунова, Н. О. "ПРО НОРМАТИВНУ ШКАЛУ ОЦІНКИ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою розвідки є опис нормативної шкали оцінок. У статті доводиться, що існує позитивна, негативна та змішана оцінка. Авторка заперечує існування нейтральної оцінки й наводить свої спостереження, які доводять правомочність цієї тези. Матеріал аналізу становить вибірка із 750 контекстів вираження оцінки в англомовному літературному художньому дискурсі. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методах. Серед загальнонаукових методів у роботі використано метод синтезу й аналізу та описовий метод. У межах спеціальних мовознавчих методів застосовано контекстуально- інтерпретаційний аналіз. В результаті дослідження автор доходить висновку, що категорія оцінки є ключовою в процесах як когніції, так і комунікації; вона корелює з прагмасоціолінгвальними характеристиками комунікантів і визначає їх мовленнєву поведінку. Оцінка характеризується вибірковістю: вона виокремлює та фіксує те, що важливо з кута зору того чи іншого суб’єкта оцінки. Сам факт оцінювання свідчить про те, що об’єкт оцінки потрапив у ціннісне поле певного суб’єкта. З нескінченного числа навколишніх явищ оцінюються ті, що значимі для суб’єкта на цей момент. На оцінній шкалі виокремлено опозицію «оцінність» – «безоцінність». Установлено, що, якщо об’єкт потрапляє у сферу інтересів індивіда, формулюється оцінка: позитивна, негативна, змішана. Наголошується, що оцінка не може бути нейтральною. Якщо суб’єкт заявляє про своє «нейтральне» або байдуже ставлення до об’єкта, це варто вважати показником негативного ставлення або прихованою (через ревнощі або заздрість) позитивною оцінкою. Доводиться, що норма в шкалі інтенсивності збігається не із серединою шкали, а з її позитивним полюсом, тим самим установлено, що шкала оцінок функціонує в мові як асиметрична.
2
Vasiutynskyi, V. O. "СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА МОДЕЛЬ РЕФЛЕКСІЇ ГРОМАДЯНАМИ ЗАСАД ЦІННІСНОГО ПОРОЗУМІННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 3–12. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).55.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено один з етапів соціально-психологічного дослідження ціннісного порозуміння між громадянами України в умовах воєнного конфлікту. Його метою було визначення параметрів, за якими респонденти здійснюють рефлексивні умовиводи з приводу такого порозуміння. За методом напівстандартизованого інтерв’ю опитано 45 мешканців Києва, яким було запропоновано для оцінювання раніше розроблений перелік засад ціннісного порозуміння. За результатами контент-аналізу отриманих відповідей виділено дев’ять параметрів. Сім із них мають формально-логічний характер: згода/незгода з пропонованою засадою (ступінь прийняття її слушності, визнання доцільності впровадження в громадське життя); оцінка ефективності втілення засади (ступінь віри в те, що її реалізація сприятиме досягненню ціннісного порозуміння в суспільстві); оцінка поточного стану справ у суспільстві (констатація, здебільшого негативна, загальної соціально-економічної ситуації або характеристика її окремих аспектів); намагання пояснити причини суспільних процесів (міркування з приводу підстав виникнення певних явищ, умов їхнього перебігу); пошук імовірних винуватців (визначання провини тих чи тих агентів суспільного розвитку, спроба пояснити відповідні процеси як результат їхньої діяльності); висунення інших пропозицій (намагання змінити дискурс проблеми, запропонувати власне бачення подій і явищ); спонукання до змін або дій (обґрунтування потреби діяти в певному напрямі, обстоювання правильних, на думку респондента, змін). Два параметри мають порівняно більш змістовий характер: політико-ідеологічні оцінки та оцінки державної влади. За допомогою кластерного аналізу розкрито провідне спрямовання рефлексії засад ціннісного порозуміння громадянами України: загальна оцінка громадсько-політичної ситуації, орієнтація на майбутнє, конспірологічні пояснення, зміна дискурсу, оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, оцінка патріотизму, оцінка перспектив суспільного розвитку. Надалі описані параметри мають стати структурно-логічною основою практичної організації рефлексії громадянами засад ціннісного порозуміння в сучасній Україні.
3
O.O., Meleshchenko. "TARNISHING THE IMAGE OF A POLITICAL OPPONENT AS A COMMUNICATIVE STRATEGY OF DONALD TRUMP’S TWITTING." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 84–90. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. At present when modern political leaders use the Internet service Twitter for strategic purposes, analysis of tarnishing the image of a political opponent as a communicative strategy becomes especially important. The aim of this article is to reveal cognitive (motivational and intentional), stylistic and rhetorical features of the communicative strategy of tarnishing the image of a political opponent in Donald Trump’s twitting.Methods. This research is based on the inferential, definitional, and stylistic-rhetorical analyses.Results. The study analyzes the concepts of image, communicative strategy, and rhetorical technique. It makes a case for the negative evaluation as the key characteristic of the communicative strategy of tarnishing the image of a political opponent. The analysis of the strategic organization of Trump’s Twitter-based Internet discourse has determined the strategy of tarnishing the image of a political opponent as a local one. This local strategy is subordinate to the global strategy of Trump’s twitting that aims to exert communicative influence in order to seize and retain political power. Within this local strategy, I further specify the sub-strategies of disqualification, discrediting, and discrimination, which are differentiated according to the type of the evaluation they rest on. The disqualification sub-strategy is based on the negative teleological evaluation of a political opponent, which highlights the incompatibility of his/her business, professional, and intellectual features with the image of the ideal politician. The discrediting sub-strategy is rooted in the negative ethical evaluation of a political opponent as being incompatible with the image of the ideal politician according to his/her moral/ethical features. The discrimination sub-strategy is based on the negative normative evaluation of a political opponent as belonging to a negatively assessed socio-political category, which indicates that he/she does not qualify for the ideal politician. These sub-strategies are implemented by the rhetorical techniques of influencing the addressee, which are differentiated according to the influence on different spheres of the human psyche they impact on: argumentation (the sphere of rational reasoning), declaration, and emotive contagion (emotions and feelings), and instruction (volition).Conclusions. The analysis of cognitive (motivational and intentional) characteristics of the communicative strategy of tarnishing the image of a political opponent allows to define it as a local one in the strategic organization of Trump’s twitting. This local strategy is realized through the sub-strategies of disqualification, discrediting, and discrimination, which are further implemented by rhetorical techniques of influencing the addressee. The analysis of the disqualification sub-strategy showed that Trump uses several rhetorical techniques simultaneously within one tweet, exerting communicative influence on different spheres of the addressee’s psyche.Key words: communicative influence, image of a politician, negative evaluation, rhetorical technique, strategic organization of discourse, Twitter. Мета. В умовах стратегічного використання інтернет-сервісу «Твітер» сучасними політичними лідерами вивчення руй-нування іміджу політичного опонента як комунікативної стратегії політичного твітінгу набуває особливого значення. Метою статті є встановлення когнітивних (мотиваційно-інтенціональних) та стилістично-риторичних характеристик комунікативної стратегії руйнування іміджу політичного опонента у твітінгу Дональда Трампа.Методи. В основу методики дослідження було покладено інференційний аналіз, який доповнюється дефініційним і сти-лістично-риторичним аналізами.Результати. У межах проведеного дослідження проаналізовано поняття іміджу, комунікативної стратегії, риторичної тех-ніки, обґрунтовано негативну оцінку як ключовий параметр стратегії руйнування іміджу політичного опонента. Аналіз стра-тегічної організації інтернет-дискурсу Д. Трампа на базі твітеру дозволив визначити стратегію руйнування іміджу політичного опонента як локальну стратегію, що підкорюється глобальній стратегії усього твітінгу Д. Трампа – спричиненню комуніка-тивного впливу з метою захоплення й утримання політичної влади. У межах локальної стратегії руйнування іміджу політич-ного опонента виокремлено субстратегії дискваліфікації, дискредитації й дискримінації. Критерієм їх розмежування виступає тип оцінки. В основі субстратегії дискваліфікації лежить негативна телеологічна оцінка політичного опонента, об’єктом якої є його ділові, професійні та інтелектуальні якості. Вони свідчать про невідповідність політичного опонента еталону політика за телеологічними чинниками. Субстратегія дискредитації ґрунтується на негативній етичній оцінці політичного опонента, об’єктом якої є його поведінка, яка свідчить про невідповідність еталону політика за морально-етичними чинникам. Основою субстратегії дискримінації є демонстрація негативної нормативної оцінки політичного опонента, об’єктом якої є його прина-лежність до негативно оцінюваної соціально-політичної категорії, що свідчить про його невідповідність еталону політика за нормативними чинниками. Інструментом реалізації цих субстратегій виступають риторичні техніки впливу на адресата, роз-межовані за критерієм впливу на різні сфери психіки: доведення (раціональне мислення), декларування й емотивне зараження (сфера емоцій і відчуттів), спонукання (волевиявлення).Висновки. Проведений аналіз когнітивних (мотиваційно-інтенціональних) характеристик комунікативної стратегії руйну-вання іміджу політичного опонента дозволяє визначити її як локальну стратегію у стратегічній організації твітінгу Д. Трампа. Ця локальна стратегія втілюється субстратегіями дискваліфікації, дискредитації й дискримінації, які реалізуються риторични-ми техніками впливу на адресата. Аналіз субстратегії дискваліфікації показав, що Д. Трамп використовує одночасно декілька риторичних технік у межах одного твіту, справляючи комунікативний вплив на різні сфери психіки адресата.Ключові слова: імідж політика, комунікативний вплив, негативна оцінка, риторична техніка, стратегічна організація дис-курсу, твітер.
4
Редько, К. Ю., та В. Р. Мірошниченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ: ОЦІНКА СТАНУ ВИКОНАННЯ ЦІЛЕЙ". Підприємництво та інновації, № 22 (31 січня 2022): 5–13. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто низку Цілей сталого розвитку ООН: подолання бідності, гарне здоров’я, боротьба зі зміною клімату, збереження екосистем суші. Оцінено прогрес виконання цілей Україною за допомогою національних (оскільки цілі ООН універсальні, кожна країна може додавати певні свої інди- катори, які допомагають з оцінкою) та базових індикаторів (індикатори, які були визначені ООН). Про- аналізовано та зроблено висновки щодо ведення обліку Цілей сталого розвитку в Україні, його перспек- тив удосконалення: для цього необхідно розширити список показників, про які збирається інформація та щодо яких ведеться статистика. Зроблено висновки щодо повноти ведення вітчизняної статистики Цілей сталого розвитку порівняно зі статистикою інших країн, основними індикаторами ООН: обсяг та повнота вітчизняної статистики гірші від даних показників для Польщі та Німеччині; окрім того, у ході дослідження стає зрозумілим, що й наявна інформація не є повною. Зроблено висновки щодо про- гресу виконання даних цілей порівняно із цими країнами: наша країна досить сильно відстала з їх вико- нанням, але низка наявних економічних, політичних та соціальних аспектів повинні бути врегульовані перед тим, як більше ресурсів удасться спрямувати на деякі цілі, тобто частина завдань є для України пріоритетними на національному рівні. Складено графіки для відслідковування динаміки у зміні деяких індикаторів, проаналізовано загальні тенденції, зроблено низку висновків щодо їх зміни, коливання та переломних моментів, що містяться на графіках: прослідковується певна негативна або нейтральна динаміка, що є досить негативним сигналом, показником того, що наявна державна політика в багатьох аспектах не є ефективною. Окрім того, було здійснено приведення показників країн порівняння до єди- ного стандарту для їх об’єктивного зіставлення. Складено таблицю порівняння індикаторів під одна- ковими номерами: порівняння показників України, Польщі, Німеччини та ООН. Зроблено висновок щодо необхідності проведення додаткових досліджень у сфері порівняння Цілей сталого розвитку в Україні та світі, необхідності переймати методи досягнення певних цілей у інших країн.
5
Кінаш, Ю. О., та Л. В. Кінаш. "ГЕЛЬ «МІРАДОНТ» – НАПРЯМ У ПРАКТИЧНОМУ ЗАГОЄННІ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД НА ТКАНИНАХ ПАРОДОНТУ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, № 4 (29 грудня 2021): 18–25. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – обґрунтування можливості та визначення ефективності застосування гелю «Мірадонт»» зі стандартизованою схемою лікування генералізованого пародонтиту. Методи дослідження. На базі Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького проведено оперативне лікування 136 хворих із генералізованими захворюваннями тканин пародонту з використанням медикаментозної терапії в комбінації з гелем «Мірадонт»» або без нього. 82 хворим (60,3% (p˂0,05)) застосовувався гель «Мірадонт» із комплексною терапією (основна група), серед них 34 чоловіки (25% (p˂0,05)) та 48 жінок (35,3% (p˂0,05)); 54 хворим (39,7% (p˂0,05)) не застосовувався гель «Мірадонт» із комплексною терапією (контрольна група), серед них 19 чоловіків (14% (p˂0,05)) та 35 жінок (25,7% (p˂0,05)) Для об’єктивної оцінки були використані параметри EHS (оцінка раннього загоєння ран), індекс раннього загоєння рани (early wound healing index, EHI) та у відстрочені терміни загоєння на 15 та 30 добу в післяопераційний період, результати яких оброблені за допомогою програмного пакета «Statistica 6.0». Наукова новизна. Уперше систематизовано результати та визначено ефективність застосування гелю «Мірадонт» із медикаментозною терапією на клінічному рівні при оперативних втручаннях на тканинах пародонту. Клінічно доведено вплив на процеси перекисного окиснення ліпідів (далі – ПОЛ), які негативно впливають на перебіг загоєння ран. Висновки. Підсумком отриманих результатів стало те, що у хворих (контрольна група), яким не призначили гель «Мірадонт», збагачений флавоноїдами, в комплексі з медикаментозною терапією, негативна тенденція при тотальному загоєнні триває з 24 годин до 30 діб у післяопераційний період порівняно з хворими основної групи, що об’єктивно оцінено відповідними показниками, хоч і з позитивною динамікою. Однією із суттєвих особливостей флавоноїдів, що входять до складу компонентів гелю «Мірадонт», є антиоксидантна дія, яка виявляється завдяки тому, що фенольна структура (завдяки вільним -ОН-групам) дає можливість молекулі взаємодіяти з вільними радикалами, зменшуючи інтенсивність перекисного окиснення ліпідів.
6
Kindrativ, E. O. "Експресія рецепторів стероїдних гормонів шийки матки при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії, асоційованій із папіломавірусною інфекцією, у жінок із безпліддям". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.64 (22 січня 2015): 107–12. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77875.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені результати імуногістохімічного дослідження рецепторів естрогену та прогестерону шийки матки при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії (ЦІН), асоційованій із папіломавірусною інфекцією (ПВІ), у 157 жінок із розладами репродуктивної функції. Залежно від ступеня тяжкості ЦІН усі хворі розподілені на три групи: перша група — 62 пацієнтки з ЦІН легкого ступеня (ЦІН-І); друга група — 53 жінки з помірною ЦІН (ЦІН-ІІ); третя група — 42 пацієнтки з тяжкою ЦІН (ЦІН-ІІІ). Як первинні використовували моноклональні антитіла до естрогенових (ER) (клон 6F11, Novocastra) та прогестеронових рецепторів (PgR) (клон 1А6, Novocastra). При вивченні рецепторного статусу тканини шийки матки при ЦІН відзначаються суттєві зміни вираженості експресії рецепторів ER і PgR. Позитивна імуногістохімічна реакція щодо ідентифікації рецепторів естрогену виявляється у 29,9 % випадків, негативна реакція — у 70,1 %. Позитивна експресія PgR встановлена у 31,2 % жінок із ЦІН, негативна експресія — у 68,8 %. При ЦІН на тлі ПВІ відзначається перерозподіл експресії стероїдних рецепторів. Так, ER характеризується зниженням епітеліальної та появою стромальної позитивної реакції. Експресія PgR відрізняється появою позитивної епітеліальної ексцинції, при вираженій неспецифічній реакції у стромальному компоненті шийки матки. Оцінка гормонально-рецепторного апарату шийки матки показала значне зниження (р < 0,05) об’ємного вмісту ER (вдвічі) порівняно з PgR (в 1,3 раза). При ЦІН, асоційованій із ПВІ, відзначається вірогідне зниження співвідношення ER/PgR з найнижчим показником у групі пацієнток із ЦІН-III (р < 0,05). Отже, визначення експресії рецепторів стероїдних гормонів при цервікальній неоплазії, асоційованій із ПВІ, у жінок із безпліддям може бути використано як додатковий критерій встановлення ступеня диспластичного процесу епітелію шийки матки.
7
Тимощук, О. М., та О. В. Мельник. "ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕКИ БУНКЕРУВАННЯ НА ВОДНОМУ ТРАНСПОРТІ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто безпеку бункерування суден як один із факторів впливу на надійність процесу бункерування на водному транспорті. Розглянуто комплексний підхід та рівні заходів для забезпечення безпеки бункерування. Для оцінки та аналізу ризиків застосовано рекомендації ІМО по відношенню до методів формалізованої оцінки безпеки (FSA) на основі принципу «прийнятного ризику» відомого як принцип ALARP (As Low As Reasonably Practicable)). На основі рекомендацій ІМО, які використовуються в даний час з метою управління безпекою мореплавства, розроблена послідовність дослідження безпеки бункерування. Методологія оцінки ризиків включає п´ять основних етапів [8]: збір даних і оцінка всієї системи; ідентифікація небезпек; аналіз ризиків; оцінка ефективності діючої системи превентивних та змінюваних мір, напрацювання нових рішень; впровадження та вдосконалення системи безпеки. Визначені основні причини інцидентів при проведенні бункерування: несправність обладнання, людський фактор, неякісне паливо, аварії суміжних об’єктів, дії природних сил. Аналітичним способом обчислено відносну частоту появи небезпеки - чинника ризику, що надає негативну дію на процес бункерування. Оцінку наслідків аварій було проведено за чотирибальною шкалою. Проведено ймовірнісну оцінку впливу небезпек і визначено рівні формалізованого ризику. Систему безпеки бункерування досліджено шляхом побудови діаграми в системі координат (вірогідність події-наслідки події) в матричному вигляді. За отриманими результатами виявлено, що людський фактор та несправність обладнання є найбільш небезпечними факторами в рейтингу загроз. Було запропоновано допоміжні заходи по управлінню ризиками, які дозволять понизити рівень ризиків з високого до прийнятного, що дозволить запобігати аваріям при бункеруванні. Ключові слова: безпека, надійність, бункерування, ідентифікація небезпек, ризики.
8
Корабель, М. Г. "Правове регулювання застосування виправних робіт щодо окремого кола осіб". Актуальні проблеми держави і права, № 86 (22 вересня 2020): 114–18. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2414.
Повний текст джерелаАнотація:
Покарання є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, у покаранні виражається від імені держави негативна оцінка вчиненого злочину й особи злочинця. Покарання повинно відповідати тяжкості вчиненого злочину, бути справедливим і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів. Тільки таке покарання сприймається винним та іншими особами як кінцевий і достатній результат скоєного злочинного діяння.
Пошук альтернативних видів покарань, які не пов'язані з ізоляцією особи від суспільства, є актуальним питанням для світового співтовариства. Це зумовлено негативними наслідками соціального, правового та морального характеру, що настають для осіб, яка відбувають покарання у виді позбавлення волі. Виправні роботи відповідають поставленим вимогам і є альтернативним видом покарання, яке не пов'язане з ізоляцією особи від суспільства, не спричиняє зазначених негативних наслідків. Виправні роботи відбуваються за місцем роботи засудженого, що дозволяє зберегти соціальні зв'язки особи, не потребує ресоціалізаціі, як після відбування покарання, пов'язаного з ізоляцією. Досліджуваний вид покарання, хоч і належить до числа майнових покарань, але, на відміну від штрафу, покладає на засудженого обов'язок упродовж певного проміжку часу мати постійне місце роботи. Що допомагає досягти поставлених перед покаранням цілей, а саме виправлення засудженого.
Але відсутність усебічного правового регулювання зумовлює необхідність комплексного аналізу досліджуваного покарання та відмежування понять «виправні роботи» та «примусова праця», що є дискусійним у науковій літературі.
У частині 2 статті 57 Кримінального кодексу України передбачено виключний перелік осіб, до яких виправні роботи не застосовуються. Доцільно звернути увагу на те, що в зазначеному переліку не зазначені безробітні та фізичні особи - підприємці, що суперечить Господарському кодексу України. У науковій статті розглянуто та запропоновано узгодження національного законодавства і частини 2 статті 57 Кримінального кодексу України, що необхідно для призначення та виконання виправних робіт як основного виду покарання щодо окремого кола осіб.
Проведений аналіз чинного законодавства в науковій статті дозволив зробити висновки щодо необхідності внесення змін у Кримінальний кодекс України.
9
Ковшова, І. О., та М. О. Глуміліна. "МАРКЕТИНГОВЕ КОРИГУВАННЯ ПОВЕДІНКОВИХ СТЕРЕОТИПІВ СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ МАРКЕТПЛЕЙСІВ УКРАЇНИ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті сформовано теоретичні засади визначення поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України, що базуються на основних принципах поведінкової економіки. Охарактеризовано основні моделі поведінки споживачів: модель обробки інформації Беттмана, модель Нікосії, модель Говарда-Шета, модель Енгеля, модель Говарда. Сформовано визначення поняття «поведінкові стереотипи» та базові гіпотези негативного ставлення споживачів до ринку маркетплейсів в Україні. Для перевірки гіпотез проведено пілотажне дослідження 351 споживача щодо суджень Інтернет-споживачів про покупку товарів чи послуг засобами електронної комерції. Виділено вісім основних поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України: у споживачів існує підозріле ставлення до великої кількості позитивних відгуків; багато товарів на маркетплейсах виглядають для покупців як підробки; характеристики товарів, які недостатньо описані, негативно впливають на якість товарів; товари або послуги, в яких відсутні відгуки, споживачі можуть вважати неякісними; товари з одним фото споживачі можуть уважати неякісними; ціна, яка є нижчою за ринкову, виглядає для споживачів підозріло; передоплата товарів для споживачів може розглядатися як обман; товари з негативними відгуками можуть бути неякісними для споживачів. Доведено, що низькі оцінки інших користувачів, що стосуються товарів або послуг, сприяють формуванню думки про низьку якість цих товарів або послуг. Установлено, що неповний опис товарів і недостатня кількість візуальних матеріалів сприяють формуванню негативної оцінки у споживачів. Отримано результати, що неоригінальне виробництво товарів сформувало певний досвід і негативну оцінку товарів відомих брендів на маркетплейсах. Також у статті розроблено методику оцінювання, яка дає змогу прогнозувати поведінку різних сегментів споживачів та визначати напрями корегування з використанням маркетингового інструментарію. Зміна і коригування маркетингової стратегії для підприємств, які присутні на маркетплейсах України, можуть допомогти змінити або спростувати поведінкові стереотипи.
10
Chernyshova, Iryna. "NEGATIVE EVALUATION IN THE SENTENCES WITH THE SPATIAL MARKERS OF “ONE’S OWN” SPACE IN THE ENGLISH BIBLE TEXT: LEXICO-SEMANTIC, SYNTACTIC AND COMMUNICATIVE-PRAGMATIC APPROACHES." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 6(74) (June 27, 2019): 43–45. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2019-6(74)-43-45.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Негативна оцінка"
1
Ніженець, О. А. "Засоби передачі негативної оцінки в англійській мові". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17676.
Повний текст джерелаАнотація:
Як лінгвістичний феномен оцінка є модальним компонентом комунікативного акту чи просто висловлювання, що містить оцінно-емотивне визначення певного явища. Оціночний елемент присутній практично у всіх видах мовленнєвих актів незалежно від їх класифікації. Оцінка включає в себе суб`єкт оцінки, оцінний предикат та об`єкт оцінки. Саме предикат несе в собі смислове та прагматичне навантаження даного типу висловлювання.
2
Чернюк, Ніна Іванівна, Нина Ивановна Чернюк, Nina Ivanivna Cherniuk та О. А. Ніженець. "Засоби передачі негативної оцінки в англійській мові". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12986.
Повний текст джерела
3
Мороз, Є. А. "Оцінка стану забруднення довкілля та розробка заходів щодо зниження негативних наслідків". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21054.
Повний текст джерелаАнотація:
Мороз, Є. А. Оцінка стану забруднення довкілля та розробка заходів щодо зниження негативних наслідків : магістерська робота: 05 Соціальні та поведінкові науки / Є. А. Мороз ; керівник роботи Мініна О. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра теоретичної та прикладної економіки. – Чернігів, 2020. – 74 с.Предметом дослідження ВКР є сукупність взаємозв’язків між господарською діяльністю та станом довкілля в Україні, прогнозування його змін під впливом діяльності людини, збереження середовища існування людини. Метою роботи є аналіз поточного екологічного стану навколишнього середовища України та приділення уваги основним джерелам забруднення та розробка заході щодо зниження негативних наслідків впливу на довкілля. Основними завданнями роботи є: 1. Дослідження теоретико-методологічних засад оцінки забруднення довкілля. 2. Вивчення особливостей нормативно-правового регулювання забруднення довкілля в Україні. 3. Вивчення методики оцінки забруднення довкілля. 4. Оцінка поточного стану забруднення основних компонентів довкілля України. 5. Виявлення основних проблем, пов’язаних із забрудненням довкілля, глобальних і локальних наслідків. 6. Пошук шляхів та розробка заходів, спрямованих на зниження негативних наслідків від забруднення довкілля України. Отримані результати можуть бути використані при інформуванні населення щодо екологічної ситуації в Україні, вдосконаленні нормативно- правової та законодавчої бази України, а також для покращення стану довкілля України.
The subject of the WRC study is the theoretical and methodological basis, assessment of the current situation and measures to improve the environment in Ukraine. The object of research is the state of the environment, sources of environmental pollution, regulatory framework. The purpose of the thesis is to analyze the current ecological state of the environment of Ukraine and pay attention to the main sources of pollution and develop measures to reduce the negative impact on the environment. The main tasks of the work are: 1. Reduction of environmental pollution in Ukraine. 2. Improving the regulatory framework of Ukraine. 3. Drawing attention to the main sources of pollution. 4. Application of the latest technologies in the field of ecology. 5. Restoration of ecological safety of Ukraine. 6. Forecast of the ecological state of Ukraine's environment in the future. 7. Raising environmental awareness of the population of Ukraine. According to the results of the study, conclusions were formed on the state of the environment of Ukraine and suggested ways to reduce the negative impact on the environment The obtained results can be used to inform the population about the ecological situation of Ukraine, improve the regulatory and legislative framework of Ukraine, also to improve the environment of Ukraine.
4
Доля, Інна Василівна. "Інтонаційна варіативність висловлень позитивної та негативної оцінки в англомовному діалогічному радіодискурсі". Дис. канд. філол. наук, М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2012.
Знайти повний текст джерела
5
Паляниця, Віктор Анатолійович, Виктор Анатольевич Паляныця та V. A. Palianytsia. "Обґрунтування вибору стратегій та механізмів попередження негативних наслідків ризиків у господарській діяльності (на прикладі машинобудівних підприємств)". Thesis, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, 2010. http://elartu.tstu.edu.ua/handle/123456789/538.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота виконана в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбувся «25» червня 2010 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, (корпус №10, зал засідань).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 56.У дисертації досліджено теоретичні, методичні і практичні шляхи та методи обґрунтування вибору стратегії попередження негативних наслідків ризиків у діяльності машинобудівних підприємств. Вирішено комплекс завдань, серед яких: вивчено та проаналізовано наукові вітчизняні та закордонні концепції і теорії управління ризиками; обґрунтовано вибір стратегії попередження негативних наслідків ризиків; апробована економіко-математична модель вибору стратегії; уточнені показники оцінки реалізації стратегії попередження ризиків; визначені основні напрямки реалізації механізмів попередження негативних наслідків ризиків у господарській діяльності та оцінки вибраної стратегії машинобудівного підприємства.
В диссертации исследуются теоретические, методические и практические пути и методы обоснования выбора стратегии предупреждения негативных последствий рисков в деятельности машиностроительных предприятий. Раскрыто понятие риска, обоснована классификация рисков в хозяйственной деятельности предприятия и охарактеризованы основные элементы процесса управления рисками. Анализ аспектов понятия «риск» показал, что риск как экономическая категория имеет много не совпадающих, а иногда и противоположных мнений исследователей. Определено, что риск в хозяйственной деятельности – это возможность выбора альтернативных решений с учетом вероятности понесения фирмой потерь или получения дополнительной прибыли в процессе осуществления хозяйственных операций, которые влияют на достижение целей предприятия. Научно обоснованная классификация рисков предложена для: идентификации рисков в хозяйственной деятельности; наиболее оптимального способа их оценки; уровня возникновения; оценки последствий; эффективного применения соответствующих методов управления ими. Обоснована необходимость выбора стратегии уменьшения негативных последствий рисков в хозяйственной деятельности машиностроительных предприятий и сформирован алгоритм и механизмы процесса выбора стратегии предупреждения негативных последствий рисков. Предложено усовершенствованную экономико-математическую модель выбора стратегии управления рисками. Стратегия управления рисками связана с решением двух проблем: величины приемлемого риска и способов ее достижения. Их решение связано с корреляцией между величиной риска и потенциальным доходом, который может быть как положительным, так и отрицательным, а также с распределением (во времени и точке проявления) затрат и результатов принятия того или другого риска. Исследовано, что процесс управления рисками – это деятельность субъекта управления по выработке тактики осуществления выбранной стратегии. Процесс выбора стратегии управления рисками должен состоять из трех последовательных этапов. На первом этапе происходит осмысления результатов анализа влияния внешней и внутренней среды с целью выявления потенциальных рисков; на втором – разработка соответствующей стратегии управления рисками; на третьем этапе – выработка тактических целей. В работе предложен процесс реализации стратегии управления рисками, оценка эффективности стратегии предупреждения негативных последствий рисков в хозяйственной деятельности предприятия, предложены механизмы реализации выбранной стратегии. Процесс внедрения стратегии предупреждения негативных последствий рисков начинается с планирования. В планировании стратегии управления рисками следует выделить: управление в условиях стабильной и динамической внешней среды; управление в условиях кризисной ситуации; сбор, обработку и анализ информации о ситуации; оценивание величины риска; оценку вероятности наступления события; определение критериев сравнения альтернативных вариантов для выбора стратегии; выбор стратегии управления рисками; определение критериев для пересмотра принятой стратегии при потребности; обоснование методов управления рисками; психологическое восприятие рискованных решений персоналом предприятия; разработку, утверждение стратегии управления рисками; контроль за ходом ее реализации; оценивание результатов и выработки решений по ситуации. Реализация стратегии является одновременно и сложным, трудоемким процессом, и самым слабым звеном в процессе управленческой деятельности, которая приводит предприятие в случае успешного осуществления к достижению поставленных целей. На практике наиболее эффективный результат можно получить лишь при комплексном использовании разных методов управления рисками.
Theoretical, methodical, practical ways and methods for justification of the strategy choice and procedures for the preventing procedures of the negative consequences of risks in the machine-building enterprises activity are under investigation. Scientific concepts of domestic and foreign experience in the theory of risk management are studied and analysed. The strategy choice for the prevention of negative consequences of risks is justified. The economic-mathematical model for the strategy choice is approved. The estimation indicators of the risk prevention strategy are specified. The basic directions of procedure realisation for the preventing of negative consequences of risks in economic activity are defined. The chosen strategy assessment of the machine-building enterprise is presented.
6
Гулієва, Д. О. "Реалізація комунікативних стратегій позитивної / негативної оцінки в англо-американській неофіційній комунікації". Thesis, 2018. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14439.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертацію присвячено виявленню та опису конститутивних рис комунікативних стратегій позитивної та негативної оцінки, реалізованих в англо-американській неофіційній комунікації, змодельованій в американських ігрових фільмах та телесеріалах
7
Гулієва, Діна Олександрівна. "Осудження і критика як комунікативні стратегії негативної оцінки". Thesis, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47985.
Повний текст джерела
8
Пелепчатіна, Ангеліна Сергіївна. "Комунікативні стратегії і тактики англійськомовної музичної рецензії". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4033.
Повний текст джерелаАнотація:
Пелепчатіна А. С. Комунікативні стратегії і тактики англійськомовної музичної рецензії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Г. І. Приходько. Запоріжжя : ЗНУ. 2020. 64 с.UA : Робота викладена на 64 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 67 джерел. Об’єкт дослідження: комунікативні стратегії і тактики англійськомовної музичної рецензії. Мета роботи: визначення особливостей комунікативних стратегій і тактик англійськомовної музичної рецензії. Теоретико-методологічні засади: дослідження категорії оцінки в лінгвістиці (Н.Д. Арутюнова, Дж. Мартін, М. Хеллідей, П. Уайт), сутність комунікативної стратегії й тактики оцінки (О.М. Ільченко, М.П. Брандес, О.П. Черногрудова, Г.А. Копніна, О.О. Селіванова) й музичної рецензії (М.М. Полюжин, О.О. Тертичний, Ю.А.Лотман). Отримані результати: Музична рецензія є реакцією на певну музичну подію (пісню, альбом, концерт), і являє собою текст як змістовно взаємопов’язану послідовність знаків. Для продукування позитивних оцінок використовуються вісім основних тактик: експлікація позитивної оцінки; виділення позитивних характеристик музичного альбому; порівняння з іншими музичними колективами для виділення позитивних якостей альбому; порівняння з іншими альбомами музичної групи для виділення позитивних якостей альбому; позитивна характеристика виконавця; об’єктивація оцінки; надання статистичної інформації та експлікація персональної оцінки рецензента. Для продукування негативних оцінок використовуються у два рази менше тактик, а саме: експлікація негативної оцінки; протиставлення; порівняння з іншими музичними колективами для виділення негативних якостей альбому та акцентування на негативних характеристиках музичного твору.
EN : The work is presented on 64 pages of printed text. The list of references includes 67 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the musical review. The object of the work can be defined as the communicative strategies and tactics of the English musical review. The main aim of the paper consists in the study of the peculiarities of the communicative strategies and tactics of the English musical review. It determined the accomplishment of such objectives as: to examine the main approaches to the study of the category of evaluation; to characterize the essence of the communicative evaluation strategy as the main one in the music review; to analyze the music review as an evaluation genre; to classify and illustrate tactics of producing positive and negative evaluation and their verbalizers in the Englishlanguage music review. A music review is a reaction to a certain musical event and can be considered as a text with the meaningfully interconnected sequence of signs. Eight basic tactics are used to create positive evaluation: explication of a positive assessment; highlighting the positive characteristics of a music album; comparison with other music groups to emphasize the positive qualities of the album; positive characteristics of the performer; objectification of evaluation; providing statistical information and explication of the reviewer’s personal evaluation. For creation negative evaluation the following tactics are used: explication of a negative assessment; comparison with other music groups to highlight the negative qualities of the album and draw attention to the negative characteristics of the music work.
9
Глушенко, Юлія Миколаївна. "Вплив податкової політики держави на фінансову спроможність ПрАТ «Виробниче об’єднання «Конті»". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5940.
Повний текст джерелаАнотація:
Глушенко Ю. М. Вплив податкової політики держави на фінансову спроможність ПрАТ «Виробниче об’єднання «Конті» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 072 "Фінанси, банківська справа та страхування" / наук. керівник А. В.Череп. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 101 с.UA : Кваліфікаційна робота викладена на 101 сторінці друкованого тексту, містить 10 таблиць, 9 рисунків, 4 додатки. Перелік посилань включає 70 джерел, з них 5 іноземною мовою. Об’єктом дослідження є вплив податкової політики держави на фінансову спроможність підприємства. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні підходи щодо визначення з’вязку податкової політики та фінансової спроможності підприємства. Метою роботи є обґрунтування теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконаленняподаткової політики держави. Завдання: 1) аналіз літературних даних щодо економічної сутність податкової політики, методичних підходів та механізмів для оцінки фінансової спроможності підприємства; 2) оцінка фінансового стану, діагностика стану управління використанням фінансового потенціалу ПрАТ «Виробниче об’єднання «Конті»; 3)визначити та дослідити негативний вплив податкової політики та знайти рішення актуальних проблем. Методи досліджень: прийоми аналiзу i синтезу, порiвняльний i економiчний аналiз, графiчний метод, статистичний, описовий та зведення. Одержані результати та їх новизна: 1) представлені напрями підвищення ефективності управління використанням фінансового потенціалу; 2) сформульований механізм нарощування фінансового потенціалу підприємства. Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції щодо зниження податкового навантаження, вибір оптимальної податкової політики.
EN : The work is presented on 101 pages of printed text, contains 10 tables, 9 figures, 4 annex. The list of referеnces includes 70 sources, 5 of them in foreign languages. The object of the study is the impact of state tax policy on the financial capacity of the enterprise The subject of research is theoretical, methodological and practical approaches to determine the relationship between tax policy and financial capacity of the enterprise. The purpose of the work is to substantiate the theoretical and methodological provisions and practical recommendations for improving the tax policy of the state. Tasks: 1) analysis of literature data on the economic essence of tax policy, methodological approaches and mechanisms for assessing the financial viability of the enterprise; 2) assessment of the financial condition, diagnostics of the state of management of the use of financial potential of pjsc «production association» conti; 3) identify and investigate the negative impact of tax policy and find solutions to current problems. Research methods: methods of analysis and synthesis, comparative and economic analysis, graphic method, statistical, descriptive and summary. For the achievement of the set, it is necessary to update the set up: set up the basic characteristics of understanding the «tax policy»; to analyze the status of the country’s industrial enterprises, vis-à-vis the problems, the prospects for development, and the assessment of the professionalism of the tools in the tax policy; expanding the regulation and development of enterprises; development of the organization-economic mechanism of optimizing the taxation by way of introduction of the tax on capital investment; improve the classification of the soft-tipped risers; to analyze the relevance of the flow rate plan and the injection of the flow rate risers. For analytical research and development proposals used: methods of the analysis 6 and synthesis, statistical method and graphic analysis, descriptive method, method settlement and analytical, ranks of dynamics and comparative, method of the taxonomical analysis; method of the logical analysis and system The obtained results and their novelty: 1) the directions of increase of efficiency of management of use of financial potential are presented; 2) the mechanism of increasing the financial potential of the enterprise is formulated. The practical significance of the results obtained. Proposals to reduce the tax burden, choosing the optimal tax policy.
Книги з теми "Негативна оцінка"
1
Собкевич, О. В., А. В. Шевченко, В. М. Русан, Є. В. Бєлашов, Л. А. Жураковська та Я. А. Жаліло. Реальний сектор економіки України в умовах системних викликів. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В аналітичній доповіді досліджено потенціал і сучасні умови функціонування реального сектору економіки України. Описано стан і тенденції розвитку реального сектору економіки у розрізі його складових – промисловості, аграрного сектору та транспортної галузі. Досліджено аспекти прояву коронакризи в реальному секторі економіки, у т.ч. здійснено оцінку негативних ефектів внаслідок пандемії COVID-19, окреслено наслідки коронакризи для реального сектору. Охарактеризовано стан реального сектору економіки в умовах агресії РФ щодо України, обґрунтовано напрями державної політики щодо убезпечення української економіки від загроз, спричинених агресивною політикою РФ. Проаналізовано системні проблеми розвитку реального сектору економіки, оновлено підходи державної політики до стимулювання модернізаційних перетворень на основі підвищення ефективності виробничих процесів шляхом техніко-технологічної модернізації та інноваційної діяльності, з акцентом на розбудову секторів з високою доданою вартістю, забезпечення рівного доступу до ринків і ресурсів для різних учасників економічних відносин, вироблення нових підходів до споживання обмежених ресурсів – з метою забезпечення інклюзивного економічного зростання.
Частини книг з теми "Негативна оцінка"
1
Перетятко, Л. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено виявленню проблем та перспектив розвитку ризик-менеджменту як соціально-економічної та управлінської категорії сучасного бізнесу. Стверджується, що актуальним сьогодні є формування нового підходу до аналітичного забезпечення управління ризиками на основі вдосконалення концепції ризик-менеджменту, що враховує динамічність змін чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Процес управління ризиками є багатоаспектним і багатозадачним, до якого належать процеси ідентифікації, аналізу ризиків та прийняття рішень щодо виявлення позитивних та мінімізації негативних наслідків ризикових подій. Головне завдання аналізу та оцінки ризиків в організації полягає у систематизації та розробленні комплексного підходу до визначення ступеня ризику, що впливає на діяльність підприємця. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених розвитку методології системи ризик-менеджменту та проблемам ефективного управління ризиками в організації. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи ризик-менеджменту в організаціях на основі впровадження послідовного алгоритму дій, починаючи від раннього виявлення ризику аж до реалізації заходів щодо його зниження у тривалій перспективі. Головна роль у процесі організації ризик-менеджменту належить фінансовому менеджеру, саме він несе відповідальність за ведення ризик-менеджменту в організації. Під час вибору оптимального варіанта керування ризиком він повинен спиратися на теоретичні знання та практичний досвід, а також сучасні економічні та виробничо-технологічні концепції, йому необхідно розглядати безліч моделей.
Звіти організацій з теми "Негативна оцінка"
1
Шутько, Віктор Васильович, та Валерія Юрієвна Отріщенко. Погляд студента на особистість сучасного вчителя фізичної культури та майбутню професійну діяльність. ХНАДУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1970.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначена оцінка ставлення майбутніх фахівців до професії «Вчитель фізичної культури»; - визначена роль викладача фізичного виховання у житті студентів; - вивчалась визначеність студентів у необхідних педагогічних якостях вчителя фізичної культури майбутнього. Визначена негативна оцінка ставлення студентів до проведення сучасних уроків фізичної культури, та часте їх використання не за призначенням. У більшості респондентів персональність вчителя фізичної культури асоціює з немотивованою, недостатньо освіченою, безвідповідальною та неавторитетною особистістю, що являється серйозною проблемою сучасності. В процесі навчання у студентів змінюється бачення своєї майбутньої професії, збільшується зацікавлення в отриманні високої кваліфікації спеціаліста фізичної культури з набуттям необхідних людських те педагогічних якостей.
2
Демиденко, Г. Г. Оцінна характеристика фразеологізмів з невербальним компонентом. Видавництво НУБіП України, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5007.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано аналіз невербального компонента у складі фразеологічних одиниць як засобів надання оцінки. Визначено функціональний потенціал фразеологізмів з позитивною та негативною оцінкою, що може реалізуватися в різноманітних контекстах і набувати строкатого стилістичного забарвлення.
3
Мельник, Н. Г. Соціально-побутова пісенність заробітчанської тематики: етико-естетичні модуси. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1568.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується проблема відображення етико-естетичних принципів народу в соціально-побутовій пісенності заробітчанської тематики. Суспільно-побутова (станова) пісня конденсує в собі народні оцінки суспільних явищ та репрезентує систематизоване, узагальнене сприйняття представників різних соціальних груп . Акцентовано на синкретичному поєднанні етичного та естетичного в фольклорному тексті та філософсько-психологічному характері заробітчанського фольклору. У бурлацькій та сирітсько-наймитській пісні якнайкраще репрезентовані народні уявлення про залежність долі людини від її соціальної та економічної приналежності, специфічно потрактовано категорію свободи. Осмислення ролі та поведінки цих соціальних типів підпорядковане побутуванням у народі традиційних уявлень про активність, значимість особистості, сформованих в козацькому середовищі. Тип козака як ідеального чоловіка, що вирішує глобальні суспільні завдання, відповідального за долю країни, диктує народні оцінки, зумовлені високими вимогами щодо діяльності особистості. Емігрантська пісенність – одна з найцікавіших гілок заробітчанського фольклору, оскільки відображає світогляд особистості, яка перебуває в соціальних та етнографічних умовах, відмінних від усталених, унормованих. Емігрантська пісня утверджує народне переконання в тому, що людина, позбавлена рідного мікрокосму, стає національно та морально дезорієнтованою, загубленою, втрачає ознаки своєї духовної сутності. Вміння цінувати рідне, традиційне набирає в емігрантській пісенності моральної валідності, в той час як бажання залишити рідну домівку, навіть із причин цілком вмотивованих, викликає в народному середовищі негативну оцінку. Образ батьківщини набуває рис ідеалізації, чужина часто осмислюється через концепт «неволя». Побутові деталі, рідні краєвиди, усталені, унормовані традиційні стосунки між людьми набувають особливого значення, стають естетичною потребою емігранта. Роздуми про важливість забезпечення духовних та матеріальних потреб особистості в мовах рідної країни, необхідність суспільної активності у власній державі – провідні в емігрантській пісенності.
4
Білоконенко, Л. А. Вплив оцінної лексики на емоційний стан людини в міжособистісному конфлікті. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4640.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз конфліктних висловлень, у яких функціонують слова, що в експліцитний або імпліцитний спосіб утілюють негативно-оцінне сприйняття опонента. Спираючись на алгоритм інтенсифікації їхньої виразності, виокремлено три групи висловлень: реалізовані в загальний, конкретизований експліцитний спосіб з абсолютною експресивністю та в конкретизований імпліцитний спосіб із відносною експресивністю.
5
Бережна, Маргарита Василівна. «Матріарх» і «зневажена жінка»: два психолінгвістичні архетипи одного кіноперсонажа. Ліга-Прес, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5818.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні розглянуті складові психолінгвістичного образу Малефісенти в однойменному пригодницькому фентезійному фільмі Роберта Стромберга (2014). Основою визначення психотипу персонажа слугує класифікація кіноархетипів В. Шмідт (2007). У першій частині досліджуваного матеріалу Малефісента, опікуючись мешканцями магічного королівства Ма́рія та захищаючи свою землю від ворожого сусіда, належить до архетипу «Матріарх» (the Matriarch). Далі за сюжетом після підступної зради коханого чоловіка Малефісента переходить до архетипу «Зневажена жінка» (the Scorned Woman). Зазначені кіноархетипи формують образ позитивного та відповідно негативного персонажа в уяві глядача. Для мовлення Малефісенти в образі «Матріарх» характерними є прямі та непрямі директиви (часто у вигляді окличних речень), вигуки для вираження позитивних емоцій, загальні та спеціальні квеситиви, оцінна (переважно позитивна) лексика, система апелятивів на позначення членів родини, займенник другої особи (у загальних та спеціальних квеситивах) та займенник першої особи однини (у декларативах у комбінації з позитивною оцінною лексикою), лексико-синтаксичні повтори для логічної емфази, конфронтативний комунікативний стиль у спілкуванні з антагоністом історії, лексико-семантичні групи LOVE, FAMILY та FLIGHT. Для мовлення Малефісенти в образі «Зневажена жінка» характерним є використання високої лексики, негативної оцінної лексики, сарказму, вигуків, окличних речень для висловлювання негативних емоцій, однослівних речень, пасивно-агресивного стилю спілкування, повторів та риторичних питань для маніпуляції думкою співрозмовника, лексико-семантичних груп HURT, CURSE та HATE, поєднання семантично полярних лексем, займенників першої особи однини та другої особи у декларативах у комбінації з негативними емотивами для демонстрації концентрації на власних стражданнях та нерівного соціального статусу мовців.
6
Бережна, Маргарита Василівна. Червона Королева vs Біла Королева: мовленнєвий портрет (у фільмі Т. Бертона "Alice in Wonderland"). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5060.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене визначенню особливостей формування мовленнєвого портрета персонажів художнього фільму у залежності від їх архетипу. Наразі робіт, у яких розглядається взаємозв’язок між архетипом персонажа і його мовленням, нараховується невелика кількість. Вони, як правило, концентруються на застосуванні машинних способів аналізу тексту і не застосовують розгорнутих класифікацій видів персонажів. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Вважаємо, що кінематограф є дієвим засобом впливу на масову свідомість, а моделі, за якими побудовані діалоги у фільмах є загальнозрозумілими та прийнятними для широкого загалу реципієнтів незалежно від країни, культури, мови, віку та інших соціальних характеристик. У роботі проаналізовано особливості мовлення Червоної та Білої Королеви, загальним обсягом сто реплік. За класифікацією В. Шмідт відносимо Червону Королеву до архетипу «Горгона», а Білу Королеву – до архетипу «Спокуслива Муза». Отримані результати свідчать, що для мовленнєвого портрета Червоної Королеви характерні окличні речення для висловлювання таких емоцій як гнів, роздратування, нетерплячість, образа; прямі реквестиви та директиви у вигляді речень з дієсловом у наказовому способі, модальним дієсловом, бездієслівних речень (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно вища); лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. У мовленні Білої Королеви майже відсутні окличні речення, прямі реквестиви та директиви, оцінні лексеми з негативним значенням (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно нижча); для неї характерне вираження позитивних емоцій, стриманість у висловлюваннях і оцінках; займенник другої особи однини й множини слугує як прояв піклування про інших, концентрація на співрозмовнику.
7
Колоїз, Ж. В. Стилістичні ресурси власне пареміологічних одиниць. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/548.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про паремії як одиниці, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним. Власне паремії розглядаються як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, які формують прагматичний центр висловлювань, найбільш повно й абсолютно недвозначно віддзеркалюють суть ситуацій, становлять одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації оповіді, відповідно, набувають особливої естетичної значущості, увиразнюють позитивну чи негативну оцінку створюваних автором ситуацій. Досліджуються стилістичні ресурси, на яких ґрунтується художність, поетичність власне паремій, передусім акцентується на метафорі, антитезі, гіперболі. Наголошується й на тому, що задля посилення художньої виразності письменник вдається до трансформації форми відповідних одиниць, яка зазвичай спричиняє й ті чи ті семантичні модифікації, що загалом актуалізує значення усталеного виразу, оновлює експресивність, осучаснює образність.
8
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ґрейс Оґустін у фільмі Дж. Кемерона «Аватар». КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6010.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю у спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем та Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована відповідно кооперативним та конфронтативним комунікативними стилями; використанням лексем з позитивним та негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – втілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивної оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе саму, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ та апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс вважає своєю сім’єю.
9
Бережна, Маргарита Василівна. Мовленнєвий портрет персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» (у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5316.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвідку присвячено особливостям формування мовленнєвого портрета кіноперсонажів у залежності від їх архетипу. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Роботу присвячено порівнянню особливостей мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот як типових персонажів, які відповідають архетипу «Горгона». За основу визначення архетипів обираємо розгорнуту класифікацію архетипів В. Шмідт, в якій дослідниця розрізняє сорок п’ять видів персонажів за їх психотипом. Досліджуємо мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот. Для персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» у досліджуваному матеріалі, характерні окличні речення для висловлювання гніву, роздратування, нетерплячості, образи; прямі та непрямі директиви; прямі квеситиви; лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу і навпаки, лексеми на позначення негативних емоцій щодо об’єктів, які переважно викликають позитивні відчуття; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. Певні розбіжності у статистичних показниках кількості окличних речень та директивів визначаються різницею у соціальному статусі та функції персонажів: Червона Королева – монарх, що одноосібно править країною, по суті узурпатор. Вона – дійова особа уявної країни, країни мрій і фантазій, тому події, які відбуваються за її участі, мають сприйматися як дещо нереальні, подібні до казки. Цьому сприяють нереалістичні пейзажі та персонажі; відповідно і мовлення цих персонажів дещо сюрреалістичне, гіперболізоване. З іншого боку, Леді Ескот – дама із вищого суспільства Великобританії, яка живе у реальному світі, отже її мовлення має відповідати певним правилам і нормам поведінки того часу. Цим зумовлюється використання непрямих мовленнєвих актів та нижчий показник окличних речень.