Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Негативна напруга"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Негативна напруга".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Негативна напруга"
1
Зайцев, Є., В. Кучанський та І. Гунько. "ПІДВИЩЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ТА ЕЛЕКТРОУСТАКОВАННЯ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (13 червня 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.027.
Повний текст джерелаАнотація:
Дедалі частіше в літературі зустрічаються поняття локальних електричних мереж або microgrid. Сучасні локальні електричні системи (ЛЕС) України є складовою частиною розподільних електричних мереж енергопостачальних компаній. Локальна електрична мережа являться розподільною електричною мережею або її частиною, в якій в якості джерел енергії використовуються джерела розосередженого генерування, що використовують нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії. Дослідженням показників якості електричної енергії в ЛЕС присвячені роботи як багатьох вітчизняних, так і іноземних вчених. Всі вони акцентують увагу на тому, що напруга у вузлах мережі з ВДЕ під час експлуатації може бути меншою або більшою граничних допустимих значень. Так само гармонійні складові струмів і напруг – можуть мати понаднормовані відхилення. Відомо, що в електричних мережах 3–35 кВ з ізольованою нейтраллю відбуваються процеси, які негативно позначаються на роботі електромагнітних пристроїв. Наприклад, середній термін служби трансформаторів напруги (ТН) часто не перевищує 3–5 років. До причин, які викликають пошкодження електрообладнання, можна віднести ферорезонансні перенапруги, комутаційні перенапруги, перехідні процеси, зміщення нейтралі, наявність постійної складової магнітного потоку в ТН при автоколивальних процесах в мережі. Значна кількість пошкоджень обладнання в мережах з ізольованою нейтраллю викликана ферорезонансом. Це явище викликає перенапруги або надструми, на вплив яких обладнання не розраховане і від яких воно не захищене. Крім того, ферорезонанс виникає частіше, ніж інші види впливів. Він особливо небезпечний тим, що може тривати довго. Показано, що підвищення надійності енергетичного обладнання є засобом підвищення надійності електропостачання споживачів. Це потребує розбудову та розвиток гібридних мереж з одночасним забезпеченням реконструкції і модернізації вже існуючого електроенергетичного устаткування ОЕС України та використання в його структурі відповідних засобів контролю основних контрольно-діагностичних параметрів.
2
Горішний, М. П. "Вольт-амперні характеристики, релаксаційні властивості і фоточутливість плівок політіопентацену". Ukrainian Journal of Physics 56, № 11 (3 лютого 2022): 1203. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.11.1203.
Повний текст джерелаАнотація:
Вперше спостерігали гістерезис темнових вольт-амперних характеристик (ВАХ) плівок політіопентацену (ПТП), товщиною 1540 нм у сендвічних комірках ІТО(ПТП)Ag при кімнатній температурі і напругах 0–10 В. Встановили, що при негативній полярності ІТО-електрода густина темнового струму J зменшується до стаціонарного значення із сталими часу τ1 = 10 с і τ2 = 150 с. При позитивній полярності цього електрода після спаду J з τ1 = 10 с спостерігається його зростання з τ2 = 150 с. Часовізалежності J, густини струму короткого замикання Jsc, фотоструму Jph і алгебраїчної суми Jsc + Jph зумовлені релаксаційними змінами величини просторових приелектродних зарядів. Фоточутливість S0 плівок ПТП при освітленні монохроматичним світлом 1,51 еВ (об'ємна фотогенерація) у п'ять разів більша від такої для світла 1,77 еВ (приелектродна фотогенерація). Приелектродна фотогенерація характеризується горизонтальною і лінійно зростаючою дільницями залежності S0(V), що зумовлені, відповідно, лінійною і квадратичною змінами Jsc + Jph від напруги V. Для об'ємної фотогенерації ця сума зв'язана із V лінійною залежністю.
3
Tukaiev, Sergii, Svitlana Fedorchuk, Liudmyla Chikina, Taisia Gerasko, Igor Zyma, Aleksandr Zaichenko, Yurii Havrylets, Volodymyr Rizun, Volodymyr Bogdanov та Yurii Gorgo. "Статичні електричні потенціали в біологічно активних зонах шкіри обличчя за умов формування емоційного вигорання в студентів". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (30 січня 2019): 178–85. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-178-185.
Повний текст джерелаАнотація:
Статичні електричні потенціали (СТЕП) у біологічно активних зонах шкіри (БАЗ) відображають рівень фонової активації мозкових структур і рівень психічного стресу. Мета дослідження – виявити зв’язки СТЕП у симетричних біологічно активних зонах шкіри обличчя з рівнем емоційного вигорання в студентів. Виявлена зворотна кореляція між формуванням емоційного вигорання й рівнем електричного потенціалу шкіри в правих білявушних БАЗ (r s = - .43, р < .05) відносно долоні як референтної ділянки. Знайдено кореляції між розвитком стадії опору вигоранню та фоновими СТЕП у правих і лівих лобних БАЗ (відповідно, r s = - .44 і r s = - .47, р < .05) і СТЕП у лівій лобній БАЗ після впливу негативних кадрів телевізійних новин (r s = - .50, р < .01). Це вказує на те, що формування емоційного вигорання знижує передпускову (до початку експерименту) емоційну напругу й відповідь, тобто силу реакції, на «зовнішні» негативні емоційні стимули. Отримані дані свідчать про те, що електродермальні потенціали можуть служити об’єктивними критеріями формування емоційного вигорання.
4
Лагутін, Г. І., О. В. Сальник, С. В. Скіпор та І. І. Кулинич. "Аналіз можливості застосування вольтододаткових трансформаторів як засобів компенсації коливань напруги в системах електропостачання стаціонарних військових аеродромів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 130–36. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.17.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведений аналіз причин коливань напруги, які виникають в системах електропостачання стаціонарних військових аеродромів, та негативних наслідків для споживачів від ненормативних показників якості електроенергії. На підставі проведеного аналізу розглянуті способи регулювання напруги в системах електропостачання та розроблені пропозиції щодо застосування регульованих вольтододаткових трансформаторів як засобів компенсації коливань напруги в системах електропостачання стаціонарних аеродромів Повітряних Сил.
5
БЕДАН, Вікторія. "ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ГАДЖЕТ-АДИКЦІЇ У ПІДЛІТКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 4 (53) (11 травня 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті надано результати емпіричного дослідження актуальної на теперішній час проблемі, що пов’язана з інтернет-залежністю сучасної молоді, зокрема дослідженню смарт-залежності (гаджет-залежності) осіб підліткового віку. Проведено теоретичний аналіз сучасних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців присвячених проблематиці Інтернет-залежності сучасної молоді. Проаналізовано наслідки надмірного використання смартфонів, гаджетів та перебування в мережі для психічного та фізичного здоров’я дітей. Визначено, що надмірне використання електронних гаджетів сприяє порушенню опорно-рухового апарату, що характеризується пошкодженням м’язів, сухожиль, нервів шиї, плеча, передпліччя, кисті, больовим відчуттям у долоні, слабкістю онімінням та порушенням моторного контролю та погіршення зору. Метою статті є презентація результатів дослідження смарт-залежності і підлітковому віці. Встановлено, що підлітки з високим рівнем смарт-залежності мають проблеми з концентрацією уваги, погіршення зору, неприємні відчуття в області шиї, передпліччя. Спостерігається тенденція до компульсивної поведінки, домінують тривога, дратівливість, конфліктність, зв’язок з друзями здійснюється за допомогою соц. мереж. Перебування в мережі використовують як засіб зняття стресу, напруги, можуть застосовувати тролінг, кібербулінг та інші форми емоційного вираження. Висновки. Проведене дослідження показало, що тривале використання електронних гаджетів негативно впливає на організм дитини, тому постає потреба психологічної профілактики та психологічного просвітництва здорових способів використання гаджетів, пропагувати активний спосіб життя, формування та налагодження комунікації у реальному житті. Запропоновано рекомендації щодо подолання та профілактики негативних наслідків гаджет-залежності молодих осіб.
6
Коцур, Леся. "ЕТНОПОЛІТИЧНІ ВИКЛИКИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ 1980-Х У 1990-Х РР.: ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ". Society. Document. Communication, № 9/2 (28 лютого 2021): 88–125. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9/2-88-125.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено негативним тенденціям, які мали місце в українській етнополітиці наприкінці 1980-х у 1990-х роках. У запропонованій публікації в хронологічному порядку зображено як формувалися осередки етнополітичної нестабільності в різних регіонах України (Крим, Закарпаття, Буковина, Бессарабія, південно-східні області). Висвітлено специфіку тих чи інших проявів міжнаціональної напруги. Особливу увагу приділено зовнішньополітичним чинникам, які мали безпосередній плив на формування небезпечних для України етнополітичних тенденцій. Зокрема, наведено приклади зовнішньополітичного тиску на Україну з боку Російської Федерації через осіб, які належать до числа російської національної меншини, російські національно-культурні товариства та російськомовних українців. Відзначено, що подібні практики простежувались і в зовнішньополітичних діях Угорщини та Румунії, які через національно-культурні товариства угорців та румун активно поширювали в частині регіонів України (Закарпаття, Буковина, Одещина) ідеї автономізації України з елементами сепаратизму. Також стаття дозволяє простежити історію політизації мовного питання та використання цього чинника для розпалювання міжнаціональної ворожнечі, особливо у Криму та південно-східних областях України. Дає можливість скласти уявлення про автономістські прагнення так званих русинських національно-культурних товариств Закарпаття, метою яких була політична дестабілізація України підтримувана ззовні; простежити хорологію громадсько-політичної активності кримських татар та представників інших національностей, передусім йдеться про національно-культурні товариства греків, поляків, євреїв, німців, молдован тощо. Водночас, обмежений обсяг статті не дозволяє висвітлити усю повноту етнополітичного менеджменту 1990-х рр. щодо негативних проявів в етнополітичній сфері. Зазначимо лише, що відновлення міжнаціональної стабільності в регіонах України час від часу вимагало прийняття жорстких рішень з боку центральної влади. Проте такі рішення приймались вкрай рідко, адже у більшості випадків в місцях міжнаціональної напруги проводилась профілактичні роз’яснювальні бесіди, спрямовані на побудову конструктивних відносин між національними меншинами й органами влади.
7
Ерліш, Ернест. "Психологічні чинники встановлення гармонійних сімейних взаємин у консультативному процесі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 45–53. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-45-53.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – виявити основні причини розгортання конфліктних шлюбно-сімейних відносин, та основні чинники подолання консультантом шлюбно-партнерських протистоянь, і сприяння встановленню гармонійних сімейних взаємин у подружній парі. Методи. У статті застосовано описовий і компаративний методи, а також методи дискурс-аналізу для виявлення специфіки сімейних взаємин через аналіз самозвітів деяких клієнтів психологічної консультації, що зверталися по допомогу фахівця у зв’язку із конфліктними взаєминами у родині. Результати. Стаття присвячена аналізу чинників та передумов гармонійних взаємин у родині засобами консультативної діяльності практичного психолога. Описано природу конфліктного процесу, його базис та специфіку розгортання. Проаналізовано ключові фактори появи конфліктів та причини, що призводять до загострення конфліктної взаємодії між членами подружжя. Описано можливі шляхи подолання патологічних негативних емоційних станів при перебуванні членів подружжя у ситуаціях конфліктної взаємодії та кризових періодах. Визначено, що специфіка шлюбно-сімейних взаємин тісно пов’язана із ситуаціями неспівпадіння інтересів кожного із членів подружжя. Відповідний спектр взаємного непорозуміння та відстоювання власних інтересів провокує розгортання конфліктної взаємодії. Наголошено, що одним із найбільш виражених та деструктивних проявів негативних аспектів конфліктної взаємодії є накопичення емоційної напруги і як наслідок – неможливість розрядити власний негативний емоційний фон. Частими є випадки невміння членів подружжя висловитися стосовно власних негативних переживань, проте не у лайливій та звинувачувальній формі, а конгруентно, стосовно лише власного ставлення до проблеми чи наявності певної емоційно незадоволеної потреби. Висновки. У статті вирізнено основні типи сімей відповідно до типу негативного емоційно-особистісного стану протікання: кризова, проблемна, конфліктна та невротична родини. Згідно пропонованої орієнтовної типології щодо стилю конфліктності у родині, маємо класифікаційний критерій розподілу відповідно до специфічних станів переживання даного типу конфліктності. У кризовій родині переважаючим є загострений стан переживання: члени родини у постійному актуальному режимі перебувають у ситуації провокованих і невирішених конфліктів. Проблемний тип родини передбачає тривалий стан протікання, тобто динамічні у часі та не вирішувані протягом тривалого часового проміжку труднощі. Невротична родина характеризується передовсім латентним (завуальованим) станом перебігу конфліктного процесу, тобто причини конфліктів не поверхові, часто навіть неусвідомлювані. Конфліктна родина визначає в якості провідного перманентний стан невдоволення: причини конфлікти змінюються, проте ситуація конфлікту постійна. Підкреслено, що відповідний конфліктний тип особистості одного або обох із подружжя вимагає відповідного консультативного чи корекційного втручання.
8
ГЛАЗКОВА, ІРИНА. "КЛАСИФІКАЦІЯ БАР’ЄРІВ ОВОЛОДІННЯ УЧНЯМИ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ ІНШОМОВНОВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-135-142.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі бар'єрів студентів у вивченні іноземних мов. Автор підкреслює, що єдиної класифікації бар'єрів не існує як такої, оскільки кожен вчений, що вивчає певну проблему, підкреслює наявність конкретних бар'єрів залежно від предмета дослідження. Автор доводить, що доцільно класифікувати бар'єри на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх відносимо: психофізіологічні, мотиваційні та емоційні, до зовнішніх – організаційні, інформаційні, оцінні, змісту та форм навчального процесу, власне мовленнєві. Психофізіологічні бар'єри пов'язані перш за все з бар'єрами темпераменту, що виникають, коли темперамент вчителя і того, хто вчиться протилежні й ця відмінність не рефлексується. Психофізіологічні особливості впливають на оцінку обрання оптимального темпу навчальних дій, структуризацію процесу навчання. Мотиваційний бар'єр утворюється в результаті несформованості позитивної пізнавальної мотивації навчання, ціннісного відношення до професії, відсутності потреб у вивченні певної теми через об'єктивні і суб'єктивні причини. До емоційних бар'єрів відносяться: актуалізація негативних слідів емоціональної пам'яті при зіткненні з навчальним завданням, коли суб’єкт навчальної діяльності потрапляє в ситуацію, схожу з тією, в якій раніше отримав негативний емоційний досвід. Організаційні бар'єри є результатом слабкої організації навчального процесу. Оцінні бар'єри обумовлені помилкою в застосуванні оцінних дій. Власне мовленнєві бар'єри включають бар'єри слухання, говоріння, читання та письма. Слухання супроводжується станами напруги, паніки, нудьги, розчарування, остраху невдачі, ліні. Говоріння іноземною мовою викликає стани невпевненості, тривоги, острах зробити помилку, бути висміяним. Читання зазвичай не викликає гострих проблем, але робота з текстом може супроводжуватися лінощами, нудьгою, апатією, порушенням дисципліни. Письмо супроводжується острахом відкрито й доказово продемонструвати свою нездатність чітко й грамотно висловлювати свої думки в письмовій формі. Ключові слова: класифікація, бар’єр, перешкода, процес навчання, іноземна мова.
9
Khaustov, M. M. "Механізми формування та система психотерапевтичної корекції станів дезадаптації у студентів медичного закладу вищої освіти". Експериментальна і клінічна медицина 83, № 2 (12 березня 2020): 43–49. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.83.02.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено комплексне обстеження 412 студентів ІІ–V курсів Харківського національного медичного університету обох статей, віком 17–22 років. Усіх обстежуваних було розділено на три групи: I група – 215 студентів, мешканців Східної України; II група – 87 студентів, мешканців Луганської та Донецької областей, які вступили на навчання до ХНМУ до початку АТО; III група – 110 студентів, переселенців з зони АТО. Як показали результати дослідження, студенти-переселенці виявляють більш високий рівень розладів адаптації, порівняно зі студентами І та ІІ груп. Встановлено, що структура розладів адаптації представлена депресивним, неврастенічним, тривожним та дисоціативним синдромокомплексами. Патогенетичну значущість у формуванні дезадаптивних станів у студентів-медиків мають: зміна життєвого стереотипу, важкий навчальний матеріал, недосконалість механізмів психологічного захисту, відсутність навичок саморегуляції, неконструктивні копінг-стратегії, ситуації тривалої психічної напруги. Для студентів-переселенців стресогенним чинником є необхідність адаптації у новому та статус вимушеного переселенця. Прогностично значущими у формуванні розладів адаптації є збудливість і неврівноваженість, конфліктність у відносинах, тривожна помисливість, дезорганізація поведінки, неспроможність до саморегуляції, нездатність успішно долати стресові ситуації, діяти в умовах невизначеності, ригідність, фіксованість на травматичних і негативних переживаннях. Базисом розвитку станів дезадаптації студентів є високі рівні соматизації, депресії та тривоги за шкалою SCL-90-R; переважання важкого депресивного та тривожного епізодів за шкалою Гамільтона; клінічні прояви за лікарняною шкалою тривоги і депресії, переважання інтенсивної та екстенсивної нервово-психічної напруги. Базуючись на отриманих даних, нами розроблено систему медико-психологічної підтримки студента-медика в період навчання, що передбачає застосування комплексного психотерапевтичного, психоосвітнього та психопрофілактичного впливів та доведено її ефективність.
10
Мовмига, Наталія, Ірина Мезенцева та Ганна Панчева. "ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУБ'ЄКТИВНИХ ПРИЧИН ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В СИСТЕМІ ПРАЦЕОХОРОННОГО МЕНЕДЖМЕНТУ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 111–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються актуальні питання попередження суб'єктивних причин небезпечних виробничих ситуацій та нещасних випадків з метою профілактики виробничого травматизму на виробничому підприємстві. Аналіз виробничих аварій і нещасних випадків показує, що головними причинами виробничого травматизму і професійної захворюваності є порушення трудової і технологічної дисципліни, низький рівень професійної підготовки персоналу, його некомпетентність в області безпеки, незнання техногенних небезпек і методів захисту від них, складні професійні умови, проблеми психологічної та фізіологічної напруги працівника, хронічна втома, конфліктні ситуації і т.д., тобто людський чинник у багатьох випадках є головною причиною негативних наслідків. Авторами проаналізовано основні аспекти суб'єктивних причини виробничого травматизму та визначено перспективні напрямки профілактики виробничого травматизму на підприємствах с подальшим розгорнутим удосконаленням процесу управління охороною праці на підприємстві. Існуючі методи аналізу виробничого травматизму, показники його рівня не дають повної інформації про дійсні причини травм, про стан і динаміку зміни небезпечних виробничих чинників, а також про стан психо-фізіологічних і соціально-психологічних чинників, що є основою суб'єктивних причин виробничого травматизму. Складність сучасних виробництв та підвищення надійності трудових ресурсів вимагає більш комплексного підходу до оптимізації системи управління охороною праці і створення інтегрованих систем менеджменту підприємства.
Дисертації з теми "Негативна напруга"
1
Даниленко, Олександр Федорович, О. Г. Дьяков та Є. О. Іштван. "Вимірювання негативної напруги за допомогою АЦП". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47170.
Повний текст джерела
2
Дьяков, О. Г., Є. О. Іштван та Олександр Федорович Даниленко. "Вимірювання негативної напруги за допомогою АЦП під час дослідження харчових продуктів". Thesis, Харківський державний університет харчування та торгівлі, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47185.
Повний текст джерела
3
Козлов, В. В. "Переваги та недоліки нікель-металогідридних акумуляторів". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11741.
Повний текст джерела