Готові списки джерел за темами / Невербальний

Добірка наукової літератури з теми "Невербальний"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Невербальний".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Невербальний"

1

ЯРУЧИК, Віктор, та Микола СУР’ЯК. "МОДУСИ ПОЕТИЧНОГО МОВЧАННЯ В «ЛІСОВІЙ ПІСНІ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 202–8. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.31.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто мовчання як невербальний засіб комунікації. Вербальні та невербальні засоби комунікації у структурі драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» взаємопов’язані та залежать один від одного, тому словесна інформація без урахування її невербальних складників деформує рецепційне навантаження та звужує горизонт читацьких сподівань. Акцентована увага на поетичному мовчанні. Центральним продуцентом поетичного мовчання виступає природа, допоміжними компонентами є природні явища, фауна, людина і Бог. У статті розмежовано модуси поетичного мовчання на модус емотивного плану, який виражає емоційне ставлення автора до об’єкта дослідження, модус волятивного плану, який висловлює бажання автора твору, і модус сенсорного плану, який висловлює чуттєве сприйняття насамперед автора, а вже потім читача. Проаналізовано модус емотивного плану, що вказує на емоційну забарвленість творів Лесі Українки, зокрема унікальне поєднання лексичних елементів, використання тропів і стилістичних фігур, що сприймає читач. Модус волятивного плану, у якому природа – головний комунікант. Природа виступає невід’ємною частиною твору, яка тісно пов’язана з життям і вчинками героїв. Зміна настрою дій відповідно до змін природи, гармонійне чергування реальних персонажів із фантастичними, багатство руху, світла, музики, діалоги, мінлива ритміка – все це робить драму-феєрію особливо сценічною. Модус сенсорного плану. Поетичні образи мовчання корелюють як із зоровими, так і зі слуховими органами сприйняття. У «Лісовій пісні» композиційно початок і кінець зведені в замкнене невербальне коло – початок, коли із величі тиші старезного пралісу народжується музика, за якою йде слово, та кінець, коли слово плавно переходить у музику, у голос сопілки, а відтак, знову у мовчання на тлі тихого та беззвучного налипання снігу. У статті проаналізовано режим існування поетичного мовчання, що передбачає осмислення основних комунікантів невербальної дії мовчання і аналізу модусів їх спілкування. Невербальність комунікування у творі Лесі Українки художньо та композиційно оформлена, а простір тексту візуалізований і сконцентрований на необхідності як споглядання, так і вслуховування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Бердалиева, Р. "Особенности невербальной модели общения казахского народа". Turkology 106, № 2 (30 червня 2021): 44–57. http://dx.doi.org/10.47526/turkology.v106i2.630.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассматриваются компоненты невербальной модели общения казахского народа. Автором установлена невербальная модель казахского языка, главной особенностью которой является наличие лакунизированного компонента, содержащего в себе этикетные нормы поведения, жесты-табу, а также жесты-реалии, имеющие место только в казахской языковой культуре. На основе анализа невербальных средств русского и казахского языков, включенных в словари невербальных средств, выявлено, что не существует «международного» языка жестов, невербальный язык всегда национален как и вербальная речь. В статье описан целый ряд невербальных компонентов, которые присущи только казахскому языку. Результаты проведенного анализа невербальных средств показали, что в отношении жестов-табу не существуют альтернативных вариантов замены. Этикетной нормой невербального поведения является знание налагаемых культурой запретов на использование того или иного жеста, т.е. жестов-табу. Национальная специфика ярче выражена в ритуальных жестах-табу, которые имеют смысл только лишь в данной культуре. Что касается системы жестов в казахском языке, то она социально обусловлена и присуща лишь данному языковому сообществу, т.е. язык жестов дается как кинесика людей конкретной нации.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Івченко, Н. С. "КАРНАВАЛІЗОВАНИЙ АНІМАЦІЙНИЙ ЕКОДИСКУРС: ЕКОЛОГІЯ ЕМОТИВНИХ МОВНИХ ЗАСОБІВ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 99–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-15.

Повний текст джерела
Анотація:
Роботу присвячено вивченню взаємодії двох сучасних сфер наукових інтересів лінгвістики – емотіології та еколінгвістики. На їхньому стику сформувалася нова наукова галузь – емотивна еколінгвістика, яка досліджує мову крізь призму екологічної вмотивованості емоцій, що виражені емотивними засобами мови. Емоції є мотиваційною основою вербальної та невербальної поведінки, отже, безпосередньо визначають вибір засобів мовлення, які зі свого боку сприяють екологічному зростанню або знищенню. Уперше доведено, що до емотивних засобів мови належить не лише лексика, але й граматичні, стилістичні й синтаксичні засоби мови, які своєю виразністю сприяють емотивному забарвленню дискурсу. У дослідженні послідовно розглядаються способи вираження емотивності засобів мови вербальним модусом (номінація (пряма назва емоції), дескрипція (опис емоційного переживання) та експресія (емотивний вираз)), а також категорії емотивної семантики (афективи (емоційні засоби мови), конотативи (засоби, що мають асоціативне емотивне значення) та потенціативи (неемотивні засоби, що набувають емотивного значення в просторі анімації), репрезентовані в карнавалізованому анімаційному екодискурсі “Zootopia”. Під час передачі змісту емотивної семантики у вищезазначеному типі дискурсу не менш важливим є також і невербальний модус: аудіальний, який передає невербальні особливості мовлення, його гучність, тон, інтонації, звуки анімаційного простору, і візуальний – рухи тіла, жести, міміку, особливості побудови кадру, його яскравість, кут огляду, освітленість тощо. Особливо значущим у випадку саме карнавалізованого анімаційного дискурсу є те, яку саме емотивність транслює невербальний модус, іншими словами, чи він збігається, доповнює, регулює, або, навпаки, протистоїть чи замінює емотивне значення вербального модусу. У роботі визначено, що позитивна чи негативна забарвленість емотивів не має потенціалу впливати як на екологічність, так і на неекологічність, отже, емотивні засоби мови екологічні, якщо вони спрямовані на успішність комунікації, викладення проблем сьогодення та заохочують до екологічного зростання, і неекологічні, якщо вони орієнтовані на конфлікт і деструкцію екологічного світу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

ВАЩУК, ОЛЕСЯ. "Невербальна інформація в криміналістиці: доктринальні засади". Право України, № 2021/08 (2021): 104. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-104.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є розроблення доктринальних засад використання невербальної інформації в криміналістиці. Актуальність такого дослідження полягає в тому, що вже розроблені положення щодо використання невербальної інформації в криміналістиці є достатніми для подальшого розроблення їх доктринальних засад, теоретично обґрунтовуючи таку інтегративну можливість, підвищуючи їхню роль та значення на практиці. Наголошено, що розроблення доктринальних засад використання невербальної інформації має такі теоретичні напрями, як то визначення і характеристика засад невербальної інформації в криміналістиці (теорія) та формування наукових положень щодо сприйняття і використання невербальної інформації у кримінальному провадженні. Здійснено узагальнення сучасного криміналістичного знання про положення невербальної інформації в кримінальному провадженні. Виділено етапи формування наукових підходів до розробленості проблеми, пов’язаної з дослідженням невербальної інформації в криміналістиці із трьох напрямів: психологічного, кримінального процесуального та криміналістичного. Підкреслено, що розробленими та вживаними є такі два види невербальної інформації в криміналістиці: невербальна інформація, що наявна в речах матеріальної обстановки (навколишнього середовища, енвайроментджерельна); антроподжерельна невербальна інформація, що надходить із зовнішності учасника кримінально-релевантної події (у статиці) й антроподжерельні функціональні прояви почуттів, думок у вигляді міміки, жестів, рухів тіла, особливостей мовлення, погляду, що виражаються і сприймаються у процесі комунікативного процесу (в динаміці). Визначено принципи використання невербальної інформації в криміналістиці: ретроспективний підхід до вивчення невербальних проявів; єдність діяльності і свідомості особи; урахування взаємозв’язку фізичних і психічних проявів при дешифруванні невербальної комунікації; врахування двоаспектності проявів вербальної та невербальної поведінки. Сформовано доктринальні засади використання невербальної інформації в кримінальному провадженні. Розкрито значення доктринального напрацювання використання невербальної інформації в криміналістиці на теоретичному та практичному рівнях. Визначено, що метою такого доктринального підходу є інтенси-фікація використання положень невербальної інформації в криміналістиці, що сприяє вдосконаленню практики боротьби зі злочинністю. Зроблено висновок, що предметом наукового пізнання цих засад є енвайроментджерельна невербальна інформація та прояви антроподжерельної невербальної інформації осіб, причетних до кримінально-релевантної події на рівні злочинної діяльності і діяльності у сфері кримінального провадження. Запроновано впровадження у доктринальний обіг нових наукових категорій (“антроподжерельна невербальна інформація”, “енвайроментджерельна невербальна інформація”, “верифікація”, “валідація”, “вербалізація”).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Матіїшин, А. Я. "ПАРАВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ У ВІЗУАЛЬНО-ГРАФІЧНОМУ РОМАНІ ВІЛЛА АЙСНЕРА «НЬЮ-ЙОРК – ВЕЛИКЕ МІСТО»". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 147–52. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-24.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлюється проблема використання паравербальних засобів комунікації в романі відомого американського коміксиста Вілла Айснера «Нью-Йорк – велике місто» у площині методології мультимодальності. Розглянуто поняття невербальних засобів комунікації та визначено шляхи їх проявів у романі Вілла Айснера. Здійснено комплексний аналіз шрифтів, використання кольору, позиції тексту на сторінці. Проаналізовано взаємозв’язок вербального та невербального компонентів у художньому тексті та подано приклади їх вживання. Усі текстові фрагменти супроводжуються ілюстративним матеріалом. Доведено, що використання автором різноманітних шрифтів, збільшеної гарнітури літер вказують на основні елементи мультимодального тексту. Виявлено, що для акцентуалізації сказаного автор капіталізує текст та виділяє його жирним шрифтом. Таке виділення додає більшої експресії та емоційності. Невербальний канал комунікації у візуально-графічному романі відіграє надзвичайно велику роль у сприйнятті та розумінні мультимодального тексту. Також було з’ясовано, що у візуально-графічному романі звуки передаються за допомогою вербальних засобів через фоносемантичний канал невербальної комунікації. Увесь роман написано в єдиному стилі, похилим шрифтом. Текстове повідомлення автор позиціонує на сторінці по-різному – з лівого боку, посередині та з правого боку. Таке розміщення тексту візуалізується і, як наслідок, легше сприймається читачем. Автор наближує читачів до героїв, відкриваючи їхні думки, які на сторінці зображено у спеціальних хмаринках. Вілл Айснер висвітлює людські проблеми та переживання, тим самим демонструє реальне життя містян. Використання такого прийому вкотре доводить, що візуально-графічні романи містять серйозний контент і не створені для розваги. Читач має володіти візуальною грамотністю, щоб правильно сприйняти та інтерпретувати мультимодальний текст. Лише в такому разі можливе продуктивне декодування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

ЩЕРБАК, Олена. "ТИПИ ТА ВИДИ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ КІНОДИСКУРСІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 260–67. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.35.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено проблемі розрізнення типів і видів комунікативного впливу з опертям на тексти публіцистичного кінодискурсу. Розглянуто витоки та сучасний стан наукового пояснення комунікативного впливу, окреслено дискусійні положення в його студіюваннях; запропоновано дефінувати його як дію адресанта комунікації, учинену з одночасним використанням інструментів лінгвістичної та низки нелінгвістичних семіотичних систем із метою змінити чи фундаменталізувати наявні локальні та глобальні раціо- й емоціопрограми адресата. З огляду на наявність чималої кількості класифікацій та розбіжностей у них, у встановленні різновидів комунікативного впливу рекомендовано спиратися на принцип біологічної систематики К. Ліннея й розмежовувати типи (переконування, навіювання (сугестія), маніпулювання) та види (пряме переконування, прихована сугестія, вербальне маніпулювання тощо) комунікативного впливу залежно від широти репрезентації механізму його дії. У межах статті деталізовано такі види комунікативного впливу, як вербальне та невербальне переконування, вербальна та невербальна сугестія, вербальне та невербальне маніпулювання. Помічено, що вербальне переконування в текстах публіцистичного кінодискурсу актуалізують за допомогою числівників на позначення дати історичних подій, а також різних онімів, насамперед антропонімів і топонімів. Невербальне переконування характерне для відеофрагментів документальної хроніки, що унаочнюють вербальний ряд. Вербальну сугестію виражають за допомогою різного роду лексем і тропів, співвідносних з інструментами нейролінгвістичних процесів упущення, узагальнення та викривлення. Невербальна сугестія має місце в кадрах, де невербальна поведінка їх учасників семантично збігається з емоційним навантаженням вербального ряду. Для вербальної маніпуляції найчастіше в публіцистичному кінодискурсі використовують оцінні лексеми, а для невербальної – кадри та сцени за участю героїв, невербальна поведінка яких не збігається з вербальними коментарями.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Моргунова, Н. С. "Невербальний аспект педагогічного спілкування у контексті міжкультурної комунікації". Педагогіка та психологія, Вип. 56 (2017): 3–11.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

ГРИГОР’ЄВА, Вікторія. "МЕТОДИ РОЗВИТКУ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ СТУДЕНТА-ХОРМЕЙСТЕРА В КЛАСІ ДИРИГУВАННЯ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 233–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-233-240.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто проблему диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва як важливої складової їх професійного навчання у педагогічному закладі вищої освіти. Зазначається, що невербальні засоби комунікації майбутнього хормейстера є важливою складовою диригентської підготовки поряд із опануванням мануальної техніки. Виконавська практика, а саме диригування, звертається до невербальної мови міміки та жесту, коли неможливий словесний або будь-який інший засіб комунікації. Таким чином, у результаті синтезу та природного відбору з’явилася система виразних жестів і рухів, що складають виразно-пластичну диригентську мову. Аналіз досліджень провідних педагогів-диригентів та актуальність зазначеної тематики дозволили сформулювати мету статті, яка полягає у висвітленні невербальних засобів комунікації диригента-хормейстера та методів їх розвитку в умовах роботи в класі диригування. Встановлено, що центр невербальної поведінки складають різні рухи: жести, погляди, пози, інтонаційно-ритмічні характеристики голосу, які пов’язані з мінливими психічними станами людини й визначають експресивний компонент. Саме така виразна поведінка є джерелом певної інформації для виконавців хорового колективу. Узагальнюючи теоретичні засади, автором обґрунтовано методи невербальних засобів комунікації студента-хормейстера в класі диригування. Представлено групи вправ, спрямованих на розвиток вищезазначених здібностей диригента. Автором зазначається, що вправи на вироблення свободи володіння диригентськими рухами та розвиток пантомімічних навичок є ефективним засобом удосконалення диригентської майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва. Для розвитку пантомімічних здібностей використовуються не тільки репродуктивні методи, але й творчі завдання, представлені у вигляді рольових ігор та невеликих тематичних сценок. Вони сприяють розкутості диригента в показі емоцій і настроїв та мотивують до створення власної оригінальної інтерпретації хорового твору. Ключові слова: невербальні здібності, диригентсько-хорова підготовка, мануальна техніка, міміка і жести, студенти-хормейстера.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Волченко, Лариса. "Особливості невербальної комунікації у діяльності вчителя та проблема ефективності уроків у режимі online-навчання". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 48–61. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-48-61.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянута проблема ефективності проведення уроків у режимі online-навчання та залежність її вирішення від опанування вчителем продуктивних форм невербальної комунікації. Проаналізовані різні форми невербальної активності індивіда та акцентовано розглянуті жести, міміка, пантоміміка та паралінгвістика, що є найбільш важливими для підвищення продуктивності смислового спілкування у віртуальному просторі. З’ясовано, що серед учителів є значна частка тих, хто потребує додаткового опанування навичок невербального спілкування. Існує проблема невербального позиціювання вчителів, розпізнання ними репрезентативних систем у процесі спілкування. Встановлено, що незначна кількість учителів використовує невербальні знаки спілкування під час проведення уроків у режимі online-навчання. Зазначено, що навчальна діяльність, яка здійснюється в online-форматі, стане більш ефективною, якщо вчитель буде зважати на паралінгвістичні особливості власної мови та використовувати потрібні предикати у реченнях при поясненні складного навчального матеріалу. Запропоновані шляхи розвитку навиків невербальної комунікації вчителів і підвищення продуктивності проведення уроків в режимі online-навчання, а також розвиток спроможності вчителя вживати невербальну мову у педагогічній діяльності з урахуванням репрезентативних систем учнів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Волошина, Татьяна Геннадьевна, та Минара Алибеговна Радович. "Лингвокультурологические аспекты в ходе контактного взаимодействия". Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 41, № 1 (8 квітня 2022): 114–24. http://dx.doi.org/10.52575/2712-7451-2022-41-1-114-124.

Повний текст джерела
Анотація:
Национально-культурная специфика способна оказывать существенное влияние на эффективность коммуникации. Возникновение препятствий в процессе осуществления межкультурного взаимодействия обусловлено влиянием как лингвистических, так и экстралингвистических факторов. Основными проблемами, вследствие которых межкультурные контакты являются неудачными, принято считать различия в области культурного самовосприятия коммуникантов, а именно их мироощущение и миропонимание. В ходе исследования анализу подвергается лингвокультурологическая специфика вербальной и невербальной коммуникации такого территориального варианта, как английский язык, функционирующий на территории Шотландии, который образовался в результате влияния явления креолизации, а именно адаптации английского языка к реалиям автохтонных лингвокультур Шотландии. Рассматриваемые компоненты коммуникации, вербальный и невербальный, функционируют в неразрывной связи друг с другом, при этом невербальные средства общения помогают усилить процесс коммуникации, придают ему нужную окраску, подчеркивают ключевые моменты. Без учета всех компонентов как вербальной, так и невербальной коммуникации невозможно прийти к полному и адекватному осмыслению культуры страны. В результате влияния интерференцонных процессов со стороны местных языков в ходе креолиации английского языка Шотландии структура территориального варианта английского языка Шотландии подвержена трансформациям в его фонетическом, грамматическом и лексическом строе, в результате чего в анализируемом территориальном варианте происходит фонетическая креолизация, грамматическая креолизация, лексическая креолизация.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Невербальний"

1

Ляшенко, В. "Вербальний і невербальний типи комунікації". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16813.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Рева, Наталія Сергіївна, Наталия Сергеевна Рева, Nataliia Serhiivna Reva та А. Івашина. "Невербальний код як компонент етикетної лексики в американському лінгво-культурному суспільстві (на прикладі романів американської письменниці сторіччя Д. Стіл)". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16928.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Жуковська, А. В. "Такесична складова багатокомпонентного невербального модуля: принципи комбінаторики". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67074.

Повний текст джерела
Анотація:
За модулярного підходу до вивчення тактильної поведінки художнього персонажа в сучасній англомовній прозі основною структурною одиницею дослідження можна вважати такесичний модуль, який визначаємо як частину англомовного художнього дискурсу, що містить одну або декілька номінацій на позначення дотику персонажа. Аналіз ілюстративного матеріалу засвідчує, що, такесичний модуль як моноструктура зустрічається рідше, аніж у складі багатокомпонентних модульних утворень, що у свою чергу підтверджує тезу про інтегративну природу дотику, тобто, трактування його як сукупної дії жесту руки (чи іншої частини тіла за допомогою якої здійснюється тактильний контакт) та наявності таких проксемних умов, що уможливлюють дотик взагалі [14, 105].
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Нємцева, Я. М. "Вербальний та невербальний компонент емотивності в політичному дискурсі: перекладацький аспект". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71933.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета: визначення та обґрунтування вербальних та невербальних засобів вираження емотивності в політичному дискурсі та методи актуалізації їх лінгвальних та ектралінгвальних особливостей. Теоретичне значення: дослідження полягає в тому, що його результати можуть використовуватись у подальшому вивченні реалізації категорії емотивності, її вербального та невербального вираження в політичному дискурсі. У статті розглянуто питання актуалізації емотивності в політичному повідомленні за допомогою кореляції вербальних та невербальних компонентів. Увага фокусується на реалізації емотивного ефекту на всіх мовних рівнях із залученням лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, що впливають на підвищену емотивність реакції комунікантів. Задля досягнення мети дослідження було проведено детальний аналіз передачі лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів емотивності в українських перекладах. У результаті було виявлено особливості передачі емоцій на вербальних та невербальних рівнях, було визначено їх функцій у формуванні емоційного ефекту політичного повідомлення та були визначені шляхи їх відтворення за допомогою корелюючих мов.
Goal: to define the main verbal and non-verbal means of expressing emotionality and ways of actualization their linguistic and extralinguistic features in political texts. Theoretical meaning: the research is that its results can be used in the further study of the realization of the categories of emotiveness, its verbal and nonverbal expression in the political discourse. The article deals with the question of creating the emotiveness in political message with verbal and non-verbal means. It points out the specific features of creative emotive effect by politicians. These features realize the high level of emotiveness in the communicants’ reaction. The paper is aimed at analyzing verbal and non-verbal component of emotiveness according to the translation aspect, ways of rendering emotions by means of different languages. As a result the features of emotions transmission on verbal and non-verbal levels were found, their functions in formation the emotive effect of a political message were determined and the ways of its rendering by means of correlated languages were distinguished.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Юрьева, Ирина Анатольевна, А. Брунджадзе та М. Пархоменко. "Невербальный код как функция психологии управлении в системе бизнес-этики предприятия". Thesis, НТУ "ХПИ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35222.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Куліш, Владислава Сергіївна, Владислава Сергеевна Кулиш та Vladyslava Serhiivna Kulish. "Поетичні образи мовчання у художньому дискурсі". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17791.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Попова, Олена Володимирівна, Елена Владимировна Попова, Olena Volodymyrivna Popova та А. Довженко. "Перетин вербального та невербального компонентів в американському рекламному дискурсі". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64605.

Повний текст джерела
Анотація:
Основна ціль кожного рекламного повідомлення – забезпечити читача комфортними умовами задля сприйняття інформації, яка надається. Саме тому автори звертаються як до мовних, так і не мовних засобів (вербальних та невербальних), що забезпечує цілісність та зв'язність рекламного тексту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Свирид, Алла Миколаївна, Алла Николаевна Свирид, Alla Mykolaivna Svyryd та Л. Є. Калініченко. "Роль невербального фактора для розкриття внутрішнього світу персонажа (на матеріалі англомовного художнього дискурсу)". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26163.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Красуля, В. В. "Невербальные способы общения как средства педагогического влияния". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17982.

Повний текст джерела
Анотація:
Одной из важнейших проблем, рассматриваемых в психологии проблема общения, и, в частности, проблема общения в деятельности педагога. Данный факт объясняется существенностью роли общения в жизнедеятельности людей в целом. Потребность в общении является фундаментальной для человека. Общение выступает неотъемлемым элементом бытия людей, является важнейшим условием полноценного формирования и развития личности. Исследователями предлагаются различные трактовки понятия «общение». В частности, некоторые ученые рассматривают общение как один из видов человеческой деятельности, другие – как фон, на котором разворачивается деятельность, ее условие. Встречается характеристика общения как коммуникативного вида деятельности. Система невербального общения занимает важное место в общей структуре общения. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17982
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Литюга, Ю. В., Ніна Іванівна Чернюк, Нина Ивановна Чернюк та Nina Ivanivna Cherniuk. "Экстериоризация коммуникативного молчания: невербальные средства". Thesis, Сумский государственный университет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34605.

Повний текст джерела
Анотація:
Работа посвящена семантизации негации разными средствами на материале англоязычных художественных текстов. Анализ показывает, что семантизация маркируется как вербальными, так и невербальными средствами. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34605
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Невербальний"

1

Лабунская, В. А. Невербальное поведение. Ростов н/Д, 1986.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Солощук, Л. В. Вербальні і невербальні компоненти комунікації в англомовному дискурсі. Харків, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Молчанова, Г. Г., ред. Коммуникативные модусы (коды) как средство формирования общегуманитарных компетенций человека нового поколения. Материалы междисциплинарной научной конференции 27–28 мая 2021 г.: сборник научных трудов / научн. ред. Г.Г. Молчанова. – М. : «КДУ», «Университетская книга», 2021. – 410 с. KDU, Moscow, 2021. http://dx.doi.org/10.31453/kdu.ru.91304.0161.

Повний текст джерела
Анотація:
В настоящем сборнике отражены актуальные направления и векторы функционирования коммуникативных модусов и кодов в пространстве МКК с точки зрения общегуманитарных компетенций, необходимых для усвоения человеком нового поколения. Означенный подход позволяет исследователям-участникам НОШ МГУ «Сохранение мирового культурно-исторического наследия», действуя на пересечении разных дисциплин, применяя различные алгоритмы языкового и др. анализов, методологии компетентностного подхода, включая цифровой инструментарий и кластерную поликодовость как новую модель порождения знания, обратиться к полемическим вопросам о междисциплинарности современных образовательных инноваций, взаимопроникновения вербальных и невербальных способов общения, определения ценностных приоритетов молодого поколения, необходимых для актуализации мирового культурно-исторического наследия. Сборник адресован широкому кругу специалистов по полимодальной лингвистике и методологии, межкультурной коммуникации, политологии, культурологии, а также гуманитариям в целом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Невербальний"

1

Христофорова, Наталья Игоревна. "АВТОРСКАЯ МОДАЛЬНОСТЬ В НАУЧНО-ПОПУЛЯРНОМ ТЕКСТЕ С НЕВЕРБАЛЬНОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ". У АВТОРСКАЯ МОДАЛЬНОСТЬ В НАУЧНО-ПОПУЛЯРНОМ ТЕКСТЕ С НЕВЕРБАЛЬНОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ. ICSP «NEW SCIENCE», 2021. http://dx.doi.org/10.46916/28062021-6-978-5-00174-280-7.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Curkan-Dróżka, Ełona. "Роль невербальной коммуникации в развитии межкультурной компетентности студентов-филологов и будущих переводчиков". У Вопросы семантики и стилистики текста: лингвистический дискурс. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2021. http://dx.doi.org/10.18778/8220-520-6.16.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Невербальний"

1

Кривцов, В. М. "Репрезентация невербальных средств общения". У Весенние психолого-педагогические чтения. Астрахань: Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования "Астраханский государственный университет", 2022. http://dx.doi.org/10.54398/9785992613698_205.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Мамедов, Б., та В. Шахбазова. "Математика в STEM-образовании, интеграция алгебры и геометрии". У III Международная научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/ap-2020/55.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследуется процесс выявления во время опроса того, что самым сложным для визуализации является предмет математика. Показана актуальность невербальных доказательств в преподавании математики в STEM-образовании, актуальной в XXI веке, а также важность визуализации в образовании. Рассмотрено влияние невербальных доказательств на учеников и учителей. Вывод — необходимо больше использовать методы невербальных доказательств в образовании, т.к. они улучшают интеллектуальное, математическое и логическое мышление учащихся, а также их способность анализировать и синтезировать. Это помогает ученикам найти более удобный способ решения любой задачи. Визуализация всегда имеет место в методе STEM-образования.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Ткачёва, Р. А., В. М. Мирзоева, Н. Д. Михайлова та А. Шоайб. "Улыбка как невербальное средство в межкультурном общении". У General question of world science. Наука России, 2021. http://dx.doi.org/10.18411/gq-31-03-2021-58.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена улыбке как невербальному средству в межкультурном общении. Авторы рассматривают проблему формирования толерантного сознания у иностранных студентов на основе расширения их коммуникативной компетентности в понимании особенностей национальной культуры разных народов, в том числе русской. В статье отмечается, что в культуре разных народов улыбка имеет свои коммуникативные особенности, возможности и цели. Особое внимание уделяется роли улыбки в профессиональной деятельности врача. В статье обращается внимание на причины бытовой неулыбчивости русского человека, связанные с традициями русской коммуникации и отразившиеся в пословицах и поговорках. Авторы приходят к выводу, что знание особенностей национальной коммуникативной культуры разных народов, в том числе и «использования» улыбки, позволяет лучше понимать собеседника и делать процесс общения более эффективным.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Чайковська, А. С., та Т. М. Уділова. "Відображення невербальної семіотики у французьких жестових фразеологізмах". У PHILOLOGICAL SCIENCES AND TRANSLATION STUDIES: EUROPEAN POTENTIAL. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-110-7-44.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Айдерова, Т. Э. "Невербальные компоненты языка рекламы при формировании рекламного образа". У Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. МНИФ «Общественная наука», 2018. http://dx.doi.org/10.18411/spc-25-01-2018-01.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Абрамян, Г. В. "Вербальные, визуальные и паралингвистические невербальные компоненты high-hume/high-tech цифрового управления подготовкой выпускников вузов с учетом региональных фонетических, фонологических, морфологических, лексикологических и синтаксических конструкций и форм организации it-коммуникаций". У III Международная научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/ap-2020/51.

Повний текст джерела
Анотація:
В докладе рассматриваются особенности организации и использования HIGH-HUME/HIGH-TECH цифровых вербальных, визуальных и паралингвистических невербальных компонентов управления подготовкой IT-специалистов с учетом региональных фонетических, фонологических, морфологических, лексикологических и синтаксических конструкций и форм организации IT-коммуникаций.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Самигуллина, Анна, та Дарья Дмитриева. "ОПИСАНИЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ СПОСОБНОСТЕЙ ЧЕЛОВЕКА В ВЕРБАЛЬНОЙ И НЕВЕРБАЛЬНОЙ СЕМИОТИКЕ (НА МАТЕРИАЛЕ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА)". У "LANGUAGES IN THE DIALOGUE OF CULTURES: PROBLEMS OF MULTILINGUALISM IN A MULTIETHNIC SPACE" IV Nationwide Applied Science Conference with International Participation. Baskir State University, 2021. http://dx.doi.org/10.33184/yvdk-2021-04-30.59.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Кулыева, Айгуль, та Диляра Гилязова. "ВЛИЯНИЕ ВЕРБАЛЬНЫХ И НЕВЕРБАЛЬНЫХ СРЕДСТВ, ИСПОЛЬЗУЕМЫХ МЕДИЙНЫМИ ПЕРСОНАМИ, НА ВОЗНИКНОВЕНИЕ КОНФЛИКТА". У "LANGUAGES IN THE DIALOGUE OF CULTURES: PROBLEMS OF MULTILINGUALISM IN A MULTIETHNIC SPACE" IV Nationwide Applied Science Conference with International Participation. Baskir State University, 2021. http://dx.doi.org/10.33184/yvdk-2021-04-30.49.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Тетакаева, Лейла Михайловна. "SPECIFICITY OF REPRESENTATION OF NONVERBAL MEANS OF COMMUNICATION IN ENGLISH PHRASEOLOGISMS." In Научные исследования в современном мире. Теория и практика: сборник избранных статей Всероссийской (национальной) научно-практической конференции (Санкт-Петербург, Декабрь 2020). Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.37539/nitp312.2020.62.60.024.

Повний текст джерела
Анотація:
Данная статья посвящена рассмотрению актуализации невербальных средств коммуникации в английских фразеологических единицах. Исследуются типы невербального общения, получивших наиболее полную реализацию во фразеологизмах. This article is devoted to the consideration of the actualization of nonverbal means of communication in English phraseological units. The types of non-verbal communication that have received the most complete implementation in phraseological units are investigated.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Макарук, Л. Л. "Вербальні та невербальні засоби актуалізації проксемічних обмежень в період пандемії COVID-19". У PHILOLOGICAL SCIENCES AND TRANSLATION STUDIES: EUROPEAN POTENTIAL. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-110-7-34.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Невербальний"

1

Демиденко, Г. Г. Невербальний антиетикет українців (на матеріалі фразеології). СПД Залозний В. В., 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1448.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Демиденко, Г. Г. Невербальний код культури крізь призму фразеології української та білоруської мов. ГДУ імя Ф. Скарыны, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1455.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкривається реалізація невербального культурного коду в білоруській та українській мовах; визначаються особливості «невербальної» семантики стійких виразів досліджуваних мов, звертається увага на етнокультурний фон фразем, їх здатність передавати емоційні стани носіїв мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Демиденко, Г. Г. Оцінна характеристика фразеологізмів з невербальним компонентом. Видавництво НУБіП України, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5007.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті подано аналіз невербального компонента у складі фразеологічних одиниць як засобів надання оцінки. Визначено функціональний потенціал фразеологізмів з позитивною та негативною оцінкою, що може реалізуватися в різноманітних контекстах і набувати строкатого стилістичного забарвлення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Демиденко, Г. Г. Лингвистический статус фразеологизмов с невербальным компонентом. Забайкальский государственный университет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1458.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті приділяється увага проблемі лінгвістичного статусу паралінгвальних фразеологізмів. Розглядаються стійкі вирази, які зафіксували в своїй структурі або семантичному діапазоні особливості невербального спілкування, позначені їх диференціальні ознаки, простежується зв'язок між компонентами фразем і загальним фразеологічним значенням.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Демиденко, Г. Г. Невербальні засоби спілкування в системі фразеології української мови. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1447.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено аналізу деяких праць вітчизняного та зарубіжного мовознавства в царині невербальної комунікації; окреслено перспективи розвитку паралінгвістики у зв’язку з фразеологічним фондом української мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Демиденко, Г. Г. Невербальні ритуали в українській комунікативній поведінці (на матеріалі фразеології). Класичний приватний університет, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5006.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано невербальні параметри спілкування в контексті української лінгвокультури. Зокрема досліджено фразеологізми української мови, що репрезентують невербальні ритуали як особливий комунікативний досвід українців. Визначено семантичні особливості цих сталих висловів, їх психологічний підтекст, культурологічну складову.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Білоконенко, Л. А. Позамовні засоби як знак конфліктності особи (на матеріалі текстів художніх творів початку ХХІ століття). Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1836.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Демиденко, Г. Г. Вербализация позитивных эмоций в украинской паралингвистической фразеологии: этнокультурный аспект. Забайкальский государственный университет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1456.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються питання, що стосуються етнокультурних особливостей фразеологізмів, які ілюструють невербальну поведінку носіїв мови. Простежується відображення світоглядних позицій українського народу, особливості переживання і вербалізації позитивних емоцій, зокрема і шляхом зіставлення з фраземами російської і білоруської мов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Демиденко, Г. Г. Етнокультурні особливості паралінгвальних фразеологізмів української мови на позначення негативних емоцій. Изд-во «Роса» / СОФ НИУ «БелГУ», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1451.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються питання, що стосуються етнокультурних особливостей фразеологізмів, які ілюструє невербальна поведінка носіїв мови. Простежується відображення світоглядних позицій українського народу, особливості переживання і вербалізації негативних емоцій, зокрема і шляхом зіставлення з фраземами російської та білоруської мов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Демиденко, Г. Г. Фразеологічна репрезентація рис українського національного характеру. London University Press, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/517.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто специфіку втілення у фразеології рис національного характеру українців. Звернено увагу на особливості стійких зворотів, пов’язаних з невербальною взаємодією лінгвоносіїв. Обґрунтовано думку, що сталі вислови з паралінгвальним компонентом дають змогу осягнути національний спосіб світосприйняття, комунікативний досвід народу, стереотипи поведінки; зокрема акцентовано на їх культурній детермінованості на східнослов’янському мовному тлі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Невербальний" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії