Готові списки джерел за темами / Наукометрична база даних

Добірка наукової літератури з теми "Наукометрична база даних"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Наукометрична база даних".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Наукометрична база даних"

Ткачук, Вікторія Василівна. "Популяризація публікацій у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних, як елемент мобільності сучасного науковця". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (12 квітня 2018): 276–82. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.539.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: аналіз актуальних питань популяризації публікацій у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних; розгляд нормативні документи, які регламентують актуальність публікацій наукового доробку у таких виданнях. Завдання дослідження: висвітлення найпопулярніших наукометричних баз даних, таких як Scopus, Web of Science, Index Copernicus, Google Scholar. Об’єктом дослідження є поняття «бібліометрія», «наукометрична база даних», «індекс цитувань», «імпакт фактор». Предмет дослідження: популяризація публікацій у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних, як елемент мобільності сучасного науковця. Результати дослідження: визначено, що публікація наукових праць у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних, надає можливість аналізувати міжнародні наукові досягнення, цитувати та по-можливості приєднатись до них.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Биков, Валерій Юхимович, Олег Михайлович Спірін, Світлана Миколаївна Іванова, Тетяна Анатоліївна Вакалюк, Ірина Сергіївна Мінтій та Алла Віленівна Кільченко. "НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВИХ УСТАНОВ І ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 289–312. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4656.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні наукометричні показники для оцінювання результативності досліджень наукових установ і закладів освіти та досліджено залежність місця наукових установ і закладів освіти у світових та вітчизняних рейтингах від показників наукометричних баз даних, адже нині наявність закладу в міжнародних рейтингах не лише популяризує заклад, а й надає можливість отримання підвищеного фінансування в цілому, і враховується в конкурсному оцінюванні під час державного або грантового фінансування університетської та академічної науки. Так, серед найзатребуваніших наукометричних показників означено загальну кількість публікацій та h-index (індекс цитувань) –дані, що отримуються з наукометричних баз даних Scopus, Web of Science або ж Google Scholar. Проаналізовано можливості вказаних наукометричних баз та сервісу Бібліометрика української науки (пошук та упорядкування науковців установи за h-index, розподіл учених/публікацій за галузями наук/роками/установами, рейтинг установ за кількістю вчених, h-index яких більше певного числа та ін.) для наукових установ і закладів освіти України загалом та вибірково. Визначено, що у Times Higher Education World University Rankings для визначення місця закладу/установи використовують показник «продуктивність дослідження» (кількість публікацій, опублікованих в академічних журналах, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus на одного вченого, масштабовано відповідно до розміру закладу та унормовано за темою) складає 6% від загального внеску визначення позиції; та «цитування» (вплив дослідження) – 30%); у QS World University Rankings – «цитування» (середня кількість цитувань у наукометричній базі даних Scopus за 5 років на викладача, унормована згідно галузі) – 40 % внеску; у Transparent Ranking – цитування у наукометричній базі даних Google Scholar; у Ranking Web або Webometrics використовують дані, отримані Transparent Ranking (внесок наукометричних показників – 50 %); в українських рейтингах – Топ-200 Україна місце закладу визначається за показниками Scopus, у Консолідованому рейтингу вишів України значна частка залежить від h-index Scopus. Наведено дані щодо місць українських закладів вищої освіти в означених рейтингах. Зроблено висновок про необхідність виваженої, свідомої і відповідальної політики наукових установ та закладів освіти щодо даних у профілях працівників задля досягнення найвищих результатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Tronko, M. D., та I. P. Pasteur. "Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Web of Science". Endokrynologia 25, № 1 (20 березня 2020): 65–75. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.65.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Web of Science. Матеріал і методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Web of Science. Об’єктом дослідження були всі публікації науковців Інституту за даними Web of Science Core Collection, а предметом дослідження — кількість публікацій, індекс Хірша (h-index), кількість бібліографічних посилань на публікації та кількість статей із бібліографічними посиланнями на публікації (загальна кількість і кількість без самоцитування). Результати. Станом на 01.11.2019 року в штаті Інституту налічувалося 79 науковців, із них 18 із науковим ступенем доктора наук, 41 — кандидата наук і 20 без наукового ступеня. Усі доктори наук були в базі даних Web of Science Core Collection, і середнє значення індексу Хірша для їх групи становило приблизно 6,2 пункту. Серед кандидатів наук у базі даних був 31 науковець (75,6% від загальної кількості із цим ступенем), а середнє значення індексу Хірша для їх групи становило майже 1,4 пункту (у 16 кандидатів наук цей індекс становив 0). У базі даних були також 8 науковців без наукового ступеня (40,0% від загальної кількості без ступеня), проте середнє значення індексу Хірша для їх групи перевищувало 2,2 пункту (у 4 науковців цей індекс становив 0). У цілому по Інституту 57 науковців (72,2% від загальної кількості) були в базі даних Web of Science Core Collection і мали індекс Хірша, середнє значення якого дещо перевищувало 3,0 пункти. За всіма показниками беззаперечними лідерами є науковці М.Д. Тронько та Т.І. Богданова, індекс Хірша яких становить відповідно 32 і 31 пункти. Висновок. У науковців Інституту є достатній потенціал для суттєвого поліпшення власних наукометричних показників за даними наукометричної бази Web of Science Core Collection.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Tronko, M. D., та I. P. Pasteur. "Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Scopus". Endokrynologia 25, № 2 (30 червня 2020): 128–36. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-2.128.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus. Матеріал і методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus. Об’єктом дослідження стали всі публікації науковців Інституту за даними SciVerse Scopus, а предметом дослідження — кількість публікацій, кількість статей із бібліографічними посиланнями на публікації, кількість бібліографічних посилань на публікації та індекс Хірша (h-index).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Tron’ko, M. D., та I. P. Pasteur. "Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Google Scholar". Endokrynologia 24, № 1 (12 квітня 2019): 46–52. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-1.46.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ ≪Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України≫ (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Google Scholar. Матеріали та методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Google Scholar. Об’єктом дослідження стали всі бібліометричні профілі науковців Інституту на платформі Google Scholar, а предметом дослідження — кількість бібліографічних посилань на всі публікації, h-індекс та i10-індекс за весь період і з 2013 року. Результати. Особисті бібліометричні профілі створили 27 науковців. Кількість бібліографічних посилань у 3 науковців становить 6484, 4234 і 1304 одиниці, у 4 — від 501 до 1000, у 7 — від 101 до 500 і в 13 науковців — до 100. Один науковець має індекс Гірша 43, 1 — 34, 3 — від 11 до 20, 5 — від 6 до 10 і 17 — від 1 до 5. У 19 науковців є публікації, які мають принаймні 10 бібліографічних посилань. Висновок. Останніми декількома роками рівень цитування публікацій науковців залишається стабільним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Биков, Валерій Юхимович, Ольга Павлівна Пінчук та Лілія Анатоліївна Лупаренко. "ПРЕДСТАВЛЕНІСТЬ НАУКОВОГО КОНТЕНТУ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОЇ ТЕМАТИКИ У НАУКОМЕТРИЧНИХ І РЕФЕРАТИВНИХ БАЗАХ ДАНИХ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 360–83. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.4750.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття актуалізує проблему відкритості, доступності, зручності у використанні довідкової інформації якісних наукових джерел, контент яких є авторитетним, релевантним і, водночас, поданим у невеликих обсягах. Саме таким має бути змістове наповнення сучасних енциклопедичних ресурсів, які ми розглядаємо з позицій е-інфраструктур, що можуть сприяти розвитку будь-якої наукової галузі та навчальної дисципліни. Для досягнення мети авторами здійснено розширений пошук наукового контенту енциклопедичної тематики у найбільш авторитетних наукометричних і реферативних базах даних, що здійснюють добір якісного наукового контенту, а саме: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Open Ukrainian Citation Index, Российский индекс научного цитирования, ScienceDirect, Directory of Open Access Journals, ERIH PLUS. Результати пошуку проаналізовано, систематизовано за різними критеріями (рік публікації, тип документу, країна і регіон, мова оригінального тексту, галузь науки, видавець) та узагальнено. Представлено висновки щодо наявності наукової літератури з питань енциклопедистики у міжнародних базах даних та ступінь висвітлення цього напряму наукових розвідок. Стаття містить короткий опис 12 найавторитетніших наукометричних і реферативних баз даних, авторами зроблено акцент на аналітично-пошуковому функціоналі відповідних платформ. У статті подано ретельно деталізовану методику створення пошукових запитів та особливості кількісного аналізу даних. Результати систематизовано, подано в таблицях і графічно візуалізовано. Здійснено конкретизацію відомостей щодо електронних енциклопедій. Перспективами подальших досліджень є контент-аналіз публікацій щодо визначеної тематики у наукометричних і реферативних базах даних. Обґрунтовано звуження кола здійснення пошуку запитів до трьох баз (WoS, Scopus, OUCI) та Derwent Innovations Index. що дають найбільше охоплення джерел та мають зручний функціонал щодо ранжування за цитуванням. Також обґрунтовано обмеження для контент-аналізу наступних пошукових запитів щодо «online encyclopedia» у наукових періодичних виданнях та патентних базах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шершун, О. О., Ж. А. Титуренко, І. І. Зінченко та О. В. Ольшевська. "Розроблення автоматизованого ресурсу обробки даних науковців ОНАХТ з наукометричних баз даних". Automation of technological and business processes 12, № 3 (5 листопада 2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1925.

Повний текст джерела

Анотація:

Дана робота присвячена програмному продукту для автоматизації виявлення точок зростання і потенціалу нових напрямків науки та науково-технічного прогресу. Об’єктом дослідження виступає галузь автоматизації обробки даних. Завданням проєктування є розробка веб-ресурсу, що організовує взаємодію програмних процедур з базою даних. При дослідженні основних проблем предметної області, аналізі аналогів та засобів розробки було обрано об’єктно-реляційну систему управління базами даних PostgreSQL. Для розробки програмного продукту використано фреймворк Django - вільний фреймворк для веб-додатків на мові Python, що використовує шаблон проектування MVC. Інтерфейс було побудовано на мові розмітки HTML та CSS. Також було використано шаблонізатор Jinja, для об’єднання html-файлів. За побудову графіків відповідала підключена бібліотека ChartJS. Наукова новизна полягає у об’єднанні всіх даних про науковців таких наукометричних баз як: Web of Science (WoS), Scopus та Google Scholar на єдиному ресурсі, де й відбувається аналітика даних та звітування науковців. У результаті роботи було створено програмний продукт, який відповідає всім вимогам для систематизації наукометричних даних науковців, а також опрацювання статистичних даних ОНАХТ. Даний програмний продукт не є вимогливим до апаратного забезпечення, що дозволяє використовувати додаток широкому колу людей. А вартість використання даного продукту рівна вартості доступу до мережі Internet.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Lugovyi, Volodymyr I., Iryna Yu Reheilo, Nataliia V. Bazeliuk та Oleksandr V. Bazeliuk. "ГЛОБАЛЬНА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО ПРОСТОРУ І ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ НАПН УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 264–83. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.3366.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування наукових періодичних видань в умовах глобального процесу цифровізації. Здійснено огляд законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують цифровізацію освітнього і наукового просторів на етапі переходу до відкритої науки та відкритого доступу до результатів наукових досліджень. Систематизовано основні напрями досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо висвітлення результатів наукової діяльності, процесу їх публікації у вітчизняних та зарубіжних спеціалізованих цифрових видавничих сервісах і наукометричних базах даних. Ідентифіковано ключові проблеми щодо розміщення наукових публікацій у галузі соціальних та гуманітарних наук у наукометричних базах даних. Охарактеризовано цифрові ідентифікатори вченого, зокрема ORCID, ResearcherID, Publons, Google Scholar тощо, які спрямовані на забезпечення об’єктивного оцінювання продуктивності науковця. З’ясовано особливості псевдовидань з метою усунення ризиків участі дослідників у «хижацькій» видавничій діяльності. Здійснено критеріальний аналіз відповідності наукової періодики НАПН України вимогам МОН України та встановлено її ранжування. Визначено шляхи усунення виявлених недоліків та проблем, що має забезпечити включення наукової періодики НАПН України до загальнодержавної розподіленої електронної бази даних – Національного репозитарію академічних текстів, а також інтеграцію з «Відкритим українським індексом наукового цитування» та міжнародними наукометричними базами даних Scopus, Web of Science Core Collection тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Oleksiuk, Vasyl P., Svitlana M. Ivanova та Iryna S. Mintii. "Оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень: зарубіжний досвід". Educational Dimension 56, № 4 (29 березня 2021): 58–74. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4435.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано зарубіжний досвід щодо оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень та виокремлено такі основні актуальні напрями: визначення критеріїв наукового дослідження, використання наукометричних баз даних у процесі оцінювання досліджень для кваліфікованого аналізу джерельної бази, вимірювання формальних наукометричних показників, використання альтметричних підходів і використання цифрових бібліотечних систем. Проте більшість з розглянутих критеріїв для оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень мають недоліки, обумовлені формальним характером та можливими маніпуляціями. Тому одним з дієвих факторів слід розглядати експертне оцінювання та рецензування, як це нині відбувається у більшості високорейтингових видань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Balagura, I. V., та D. V. Lande. "Лінгвістичні дослідження взаємозв’язків науковців на основі аналізу реферативної бази даних «Україніка наукова»". Реєстрація, зберігання і обробка даних 16, № 3 (8 вересня 2014): 45–53. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2014.16.3.100280.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано використовувати методи комп’ютерної лінгвістики для наукометричних досліджень реферативної бази даних «Україніка наукова». Представлено методику наукометричних досліджень наукового напрямку на прикладі комп’ютерних наук реферативної бази даних « Україніка наукова» на основі методів комп’ютерної лінгвістики, що дозволяє детально дослідити тенденції наукової співпраці, виділити найбільш комунікативних науковців, наукові групи та визначити ключові слова для певних наукових груп.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Наукометрична база даних"

Нікітін, О. М. "Інформаційна технологія проєктування рекомендаційної системи для наукометричної бази даних Scopus". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86867.

Повний текст джерела

Анотація:

В результаті роботи спроектовано та програмно реалізовано інформаційну технологію для аналізу фрагментів тексту на ключові слова та використання цієї інформації для підбору рекомендованих публікацій з наукометричної бази Scopus на основі цих ключових слів, яка, швидко працює при великій кількості інформації, проста в дизайні і зрозуміла для користувача. Система повністю адаптивна до усіх пристроїв та працює у всіх сучасних браузерах. Доступ мають тільки авторизовані користувачі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Даркіна, В. О., та О. П. Доренський. "Перспективи використання пошукової системи та відкритої наукометричної бази даних “Google Академія” в науково-дослідній роботі студента". Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/2987.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Костирко, Т. М., М. С. Жигалкіна, T. M. Kostyrko та M. S. Zhyhalkina. "Бібліометрична оцінка досліджень з напрямку наноструктурування промислових металів і сплавів, напилених покриттів у БД Scopus". Thesis, 2020. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4782.

Повний текст джерела

Анотація:

Костирко, Т. М. Бібліометрична оцінка досліджень з напрямку наноструктурування промислових металів і сплавів, напилених покриттів у БД Scopus = Bibliometric evaluation of research in the field of nanostructuring of industrial metals and alloys, sprayed coatings in the database Scopus / Т. М. Костирко, М. С. Жигалкіна // Матеріали ХІ міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". В 2 ч. – Миколаїв : НУК, 2020. – Ч. 2. – С. 263–269.
Анотація. У статті представлені результати бібліометричного дослідження, спрямованого на удосконалення обладнання та підвищення властивостей покриттів та розвиток напрямку «Наноструктурування промислових металів і сплавів, напилених покриттів» на основі продуктів і сервісів наукометричної БД Scopus. Отримані результати можна використовувати для подальших наукових досліджень з даної та суміжних тем, а також застосовувати в процесі викладання матеріалознавчих дисциплін та технології напилення покриттів.
Abstract. The article presents the results of bibliometric research aimed at improving the equipment and improving the properties of coatings and the development of "Nanostructuring of industrial metals and alloys, sprayed coatings" based on products and services of scientometric database Scopus. The obtained results can be used for further research on this and related topics, as well as used in the teaching of materials science and coating technology.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Костирко, Т. М., Т. Д. Корольова, T. M. Kostyrko та T. D. Korolova. "Бібліометричний аналіз наукових видань, в яких публікуються автори-НПП НУК ім. адм. Макарова (за даними наукометричної бази даних SCOPUS)". Thesis, 2020. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4781.

Повний текст джерела

Анотація:

Костирко, Т. М. Бібліометричний аналіз наукових видань, в яких публікуються автори-НПП НУК ім. адм. Макарова (за даними наукометричної бази даних SCOPUS) = Bibliometric analysis of scientific resources, in which the research results of the scientists of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding are published (based on Scopus) / Т. М. Костирко, Т. Д. Корольова // Матеріали ХІ міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". В 2 ч. – Миколаїв : НУК, 2020. – Ч. 2. – С. 257–263.
Анотація. У статті представлені результати бібліометричного дослідження наукових видань, в яких публікуються автори-НПП НУК ім. адм. Макарова (за даними наукометричної бази даних Scopus), спрямованого на оцінювання результатів наукової діяльності. Отримані результати можна використовувати для подальшого підвищення публікаційної активності як авторів, так і університету в цілому.
Abstract. The article presents the results of bibliometric research of scientific resources in which Admiral Makarov National University of Shipbuilding scientists publish (based on Scopus data), conducted in order to evaluate the results of scientific activity. The results can be used to further increase the publication activity of authors as well as the university as a whole.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Костирко, Т. М., Т. Д. Корольова, T. M. Kostyrko та T. D. Korolova. "Моніторинг публікаційної активності здобувачів наукових ступенів доктора, кандидата наук, Phd в НУК ім. адм. Макарова". Thesis, 2021. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4783.

Повний текст джерела

Анотація:

Костирко, Т. М. Моніторинг публікаційної активності здобувачів наукових ступенів доктора, кандидата наук, Phd в НУК ім. адм. Макарова = Monitoring of the publication activity of applicants for the scientific degree of doctor, candidates of sciences, Phd Admiral Makarov National University of Shipbuilding / Т. М. Костирко, Т. Д. Корольова // Матеріали ХІI міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". – Миколаїв : НУК, 2021. – С. 542–546.
Анотація. У доповіді представлені результати моніторингу публікаційної активності здобувачів наукових ступенів доктора, кандидата наук, PhD в НУК ім. адм. Макарова на основі даних наукометричних БД Scopus і Web of Science, спрямованого на оцінювання результатів їхньої наукової діяльності. Отримані результати можна використовувати для подальшого підвищення публікаційної активності як здобувачів наукових ступенів, так і університету в цілому.
Abstract. The report presents the results of monitoring the publication activity of applicants for the degrees of Doctor, Candidate of Science, PhD in Admiral Makarov National University of Shipbuilding on the basis of data from scientometric databases Scopus and Web of Science. The obtained results can be used to further increase the publishing activity of both degree seekers and the university as a whole.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Наукометрична база даних"

Гуменюк, Тетяна. "ПУБЛІКАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ НАУКОВО- ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В МІЖНАРОДНИХ НАУКОМЕТРИЧНИХ БАЗАХ ДАНИХ". У Proceedings of the XXV International Scientific and Practical Conference. RS Global Sp. z O.O., 2021. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_conf/25012021/7361.

Повний текст джерела

Анотація:

In Ukraine, the scientific sphere of activity is being reformed due to new requirements for its development, in particular, national scientific journals are being prepared for inclusion in the international databases Scopus and Web of Science. Modern higher education institutions are the subject of scientometric assessments in various national and world rankings, which reflect, in particular, the level of their research activities. Now it is one of the most authoritative indicators of academic work. Today, higher education institutions of Ukraine in national and world rankings are evaluated not only by indicators of their academic and international activities, the quality of professional training of students, the results of inventive activity, but also by the level of publishing activity of researchers in journals indexed in international scientometric databases, by the number of citations of their works by other scientists.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Наукометрична база даних"

Вакалюк, Т. А., О. М. Спірін, І. С. Мінтій, С. М. Іванова та Т. Л. Новицька. Наукометричні показники оцінювання результативності педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників. ТОВ «Друк плюс», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5054.

Повний текст джерела

Анотація:

Щороку вимоги до науково-педагогічних працівників та науковців інших установ змінюються, змінюються і вимоги до участі в різних конкурсах, грантах, проектах, експертизах тощо. Для участі у таких видах діяльності обов’язковою умовою є наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science. Тому метою статті є виокремлення основних наукометричних показників оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників та огляд наукометричних без даних, що доцільно використовувати для їх оцінювання. Визначено, що найбільш вагомими наукометричними показниками оцінювання результативності науково- педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників є: загальна кількість публікацій, що індексуються у певних наукометричних базах даних, індекс Гірша (h-index). Узагальнено, що для визначення цих показників зазвичай користуються наукометричними базами даних, що затверджені Міністерством освіти і науки України, зокрема Scopus, Web of Science, та іншими, менш популярними наукометричними базами даних. Тому у статті розглянуто детально різні наукометричні бази даних та показники, які можуть бути оцінені з їх допомогою, а саме: Scopus, Web of Science, Publons, Google Scholar, dblp, цифровий ідентифікатор науковця ORCID. Розглянуто вітчизняні сервіси "Науковці України" та "Бібліометрика української науки", що містять узагальнені результати з наукометричних баз даних. Встановлено, що для оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників закладів освіти, варто використовувати різні наукометричні бази даних, зокрема Web of Science, Scopus, Publons, Google Scholar тощо. Такі наукометричні бази даних дозволяють отримати узагальнене уявлення про науково-педагогічну діяльність коректного науковця чи науковопедагогічного працівника у вигляді статистичних результатів публікаційної активності у різний період часу. Окрім того, варто вдосконалювати українські аналоги для того, що вітчизняні науковці не були залежні від закордонних наукометричних баз даних, що не завжди є у безкоштовному використанні. До перспектив подальших досліджень віднесено виокремлення критеріїв та показників для оцінювання результативності педагогічних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Семеріков, С. О., та А. М. Стрюк. Розробка плагінів для експорту з OJS до RSCI. ЧДТУ, травень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2244.

Повний текст джерела

Анотація:

Формалізований облік продуктивності науковця за опублікованими результатами – важлива складова оцінки його діяльності, діяльності наукових підрозділів та установ – виконується за допомогою наукометричних баз даних. Головним джерелом відомостей про публікації є їх анотації та інші метадані, розміщувані на сайті наукового журналу під управлінням відповідної системи підтримки електронного документообігу, провідною з яких є Open Journal Systems (OJS). Ураховуючи, що стандартний метод експорту з OJS до наукометричної бази даних Russian Science Citation Index (RSCI) відсутній, була виконана розробка нового плагіну експорту із OJS 3 до системи підготовки випусків Articulus.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мінтій, І. С., та С. М. Іванова. Огляд наукометричних баз GOOGLE SCHOLAR та ORCID. ІІТЗН НАПН України, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5085.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!