Статті в журналах: "Наукові матеріали"

1

Palasyuk, H. P., та B. M. Palasyuk. "МЕДСЕСТРИНСЬКІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В АВСТРІЇ". Медична освіта, № 2 (20 серпня 2019): 178–83. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10361.

Повний текст джерела

Анотація:

Пріоритетним напрямом реформування системи підготовки сестринського персоналу в Австрії визначено впровадження вищої медсестринської освіти і подальший розвиток сестринської справи як науки. Наукові дослідження з проблем догляду за хворими виокремилися в окрему наукову спеціальність «Сестринствознавство». Предметом наукових досліджень у догляді за хворими є вивчення впливу захворювань і фізичних вад на життя людини і наукове обґрунтування найбільш доцільних форм медсестринської діяльності та медсестринських втручань у процесі догляду за хворими. Магістерська науково-дослідна робота повинна відповідати профілю магістратури, бути самостійною творчою роботою із вивчення актуальної проблеми медсестринства. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з медсестринства – це незалежна дослідницька робота, яка вносить значний вклад у подальший розвиток медсестринської науки. На першому етапі написання докторської дисертації докторант самостійно або з допомогою наукового консультанта складає розгорнутий проект дисертаційного дослідження. На цьому етапі докторант на практичних заняттях отримує необхідну допомогу в плануванні дисертаційного дослідження. Матеріали планування докторської дисертації вивчає спеціально створена комісія. Докторанти повинні брати активну участь у конференціях, у тому числі і щорічних Європейських докторських конференціях з проблем догляду за хворими. Науково-дослідні роботи виконуються в руслі наукової роботи інституту, в якому навчається докторант. Основні положення дисертації висвітлюються у щонайменше чотирьох одноосібних публікаціях у провідних наукових журналах. Дисертація складається зі вступу, опису методики і отриманих результатів проведеного дослідження, основної частини, у якій викладені основні положення дисертаційного дослідження, і висновків. Текст дисертації повинен бути написаний англійською мовою, висновки – англійською і німецькою мовами. Наукові дослідження у медсестринстві Австрії сприяють формуванню наукового підґрунтя для медичної практики працівників середньої ланки, забезпечують науковий підхід до сестринської діяльності на засадах доказової медицини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Биков, Валерій Юхимович, Олег Михайлович Спірін, Андрій Олександрович Білощицький, Олександр Юрійович Кучанський, Олександр Васильович Діхтяренко та Олександр Вадимович Новицький. "ВІДКРИТІ ЦИФРОВІ СИСТЕМИ В ОЦІНЮВАННІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 294–315. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3589.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості проведення науково-педагогічних досліджень як різновиду досліджень із соціогуманітарних наук. Досліджено вимоги та положення чинних вітчизняних нормативних документів на предмет їх відповідності європейським та міжнародним принципам та підходам щодо правильного використання кількісних показників при оцінюванні діяльності вчених, науково-дослідних робіт та наукових установ з урахуванням специфіки галузі педагогічних наук. Виокремлено якісні та кількісні критерії оцінювання педагогічних досліджень, а також запропоновано як наукову продукції в галузі педагогічних наук розглядати: державні стандарти освіти, типові освітні програми, підручники, навчальні, навчально-методичні, методичні, навчальні посібники, методичні рекомендації, хрестоматії, енциклопедії, словники, наукові довідники, електронні освітні ресурси навчального призначення, управління та підтримки наукових досліджень, а також проєкти нормативно-правових документів, державних і галузевих програм, інформаційно-аналітичні матеріали та експертні висновки. Розглянуто досвід та можливості використання сервісів відкритих наукометричних систем, інституційних репозитаріїв, систем альтернативної метрики для збору та опрацювання статистичних даних щодо результатів педагогічних досліджень, які проводяться індивідуальним дослідником, колективом виконавців окремої науково-дослідної роботи, колективом структурного підрозділу чи наукової установи. Обґрунтовано доцільність створення та застосування для оцінювання результатів наукового колективу науково-дослідної роботи спеціального НДР-профілю Google Академії; ранжування науковців за кількістю цитувань у межах напряму досліджень (за науковими інтересами); загального або часового фактору впливу наукової продукції, відмінної від наукових статей, на основі даних щодо кількості її завантаження з інституційних репозитаріїв. Запропоновано аналітичну модель використання електронних копій наукової продукції як інформаційного ресурсу на основі аналітичних відомостей, пов’язаних з аналізом даних користувачів, які відвідали мережне сховище і скористалися науковим результатом шляхом його перегляду або завантаження як електронного ресурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Губеладзе, Ірина Гурамівна, Анна Володимирівна Яцишин та Аліса Сергіївна Сухіх. "РОЛЬ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОСТІ МОЛОДОГО ВЧЕНОГО". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 304–22. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.4533.

Повний текст джерела

Анотація:

Застосування цифрових технологій суттєво змінило специфіку науково-дослідної діяльності. Підвищення власної цифрової компетентності є важливим для наукових і науково-педагогічних працівників, аспірантів та докторантів, оскільки саме вони здійснюють наукові дослідження і популяризують науку серед широкої громадськості. Нині цифрові технології є ефективним засобом не тільки для проведення, представлення і впровадження результатів наукових досліджень у практику, а й для формування у молодого вченого відчуття спільності з науковою спільнотою своєї установи, країни і світу загалом, почуття власності та створення власного наукового продукту. Під почуттям власності ми розуміємо суб’єктивне емоційне переживання людини щодо належності їй певних об’єктів власності, що відображає зміст та значення, яке мають для неї реальні або абстрактні, конкретні або узагальнені об’єкти власності, тобто все те, що може назвати своїм («мою установу», «моє робоче місце», «моя наукова праця», «мої матеріали»). Представлено результати емпіричного дослідження, які підтвердили позитивний взаємозв’язок між рівнем прояву почуття власності, рівнем задоволеності науковою діяльністю, психологічним благополуччям і відчуттям ефективності й потрібності власної наукової діяльності. Розроблено рекомендації для формування почуття власності серед аспірантів і молодих учених і посилення його із застосуванням цифрових технологій. Запропоновано та обґрунтовано перелік цифрових технології, що доцільно застосовувати для формування почуття власності молодих учених, зокрема сайт установи, сторінки в соціальних мережах: Facebook, Instagram, канал YouTube, е-пошта, Google Форм, Telegram, Viber, Google Meet, Zoom, Microsoft Teams та ін. Наголошено на важливості застосування цифрових технологій для формування почуття власності аспірантів і молодих учених. Визначено, що створення системи соціально-психологічного супроводу аспіранта і молодого ученого для входження в наукове середовище позитивно позначиться на рівні психологічного благополуччя молодих дослідників та на забезпеченні можливостей побудови ними успішної наукової кар’єри та підвищенні відчуття життєвої успішності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Марущак, М. І., Л. П. Мазур, І. Я. Криницька та І. М. Кліщ. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ТРЕТЬОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО РІВНЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 223 «МЕДСЕСТРИНСТВО»". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 54–57. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12570.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. З метою підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних, інтегрованих у європейський та світовий науково-освітній простір фахівців у галузі охорони здоров’я, здатних генерувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми та проводити оригінальні самостійні наукові дослідження в медсестринстві, спроможні забезпечувати трансфер сучасного знання, здійснювати науково-педагогічну діяльність у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, розроблено і затверджено освітньо-наукову програму підготовки доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 223 «Медсестринство». Мета дослідження – проаналізувати освітні програми закладів вищої освіти Америки та Канади, де реалізуються освітньо-наукові програми за спеціальністю «Медсестринство» та виокремити кращі наукові практики. Матеріали і методи. Проаналізовано освітньо-наукові програми за спеціальністю «Медсестринство» в The Johns Hopkins School of Nursing, Emory University's Nell Hodgson Woodruff School of Nursing, Pace University College of Health Professions, Hahn School of Nursing and Health Science University of San Diego, the University of North Carolina at Chapel Hill. Результати. При розробці освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 223 «Медсестринство» вивчено досвід запровадження програм підготовки аспірантів-медсестер у закладах вищої освіти США та Канади. В рамках співпраці із закордонними університетами-партнерами проведено стажування та онлайн-курси з вивчення особливостей проведення наукових досліджень медсестрами, при цьому основну увагу приділено якісним методам дослідження. При формуванні складових програми навчання внесено ряд нових предметів, специфічних для підготовки медсестер-аспірантів. Висновки. Безсумнівно, освіта – це шлях підвищення медичною сестрою своєї кваліфікації. Разом з тим національний дефіцит викладачів медсестринських дисциплін, де відбувається штучна їх заміна викладачами-лікарями чи педагогами, досягає критичних значень, що має значний вплив на освітні програми та на здатність виховувати майбутні покоління студентів – медсестер. В Україні критичний рівень (або повна відсутність) фахових викладачів-медсестер з науковим ступенем, що створює необхідність підтримки і сприяння для існування освітньо-наукової програми «Медсестринство» підготовки доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 223 «Медсестринство», яка поєднує в собі кращі наукові практики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Олицька, Олена. "ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄВОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО ШЛЯХУ М. М. ДАРМАНСЬКОГО". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 500–513. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/500-513.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено й систематизовано основні історіографічні інтерпретації життєвого та професійного шляху науковця, освітянина й талановитого управлінця М. М. Дарманського. Здійснено класифікацію всього комплексу джерел, які дозволяють ґрунтовно вивчити постать видатного подільського педагога й управлінця М. М. Дарманського. Зібрано та конкретизовано основні архівні матеріали педагогічної творчої спадщини видатного реформатора. Розглянуто особисті здобутки – наукові праці М. М. Дарманського, в яких відображені ідеологічні, педагогічні, наукові й управлінські погляди досліджуваної персоналії. Досліджено творчий доробок М. М. Дарманського та простежено основні етапи еволюції його наукових поглядів. Визначено основні реформації та нововведення талановитого управлінця. Окреслено основні вектори науково-публіцистичної літератури про М. М. Дарманського. Обґрунтовано вагомий внесок М. М. Дарманського у створенні й удосконаленні мережі закладів вищої освіти на Хмельниччині.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Грузєва, Т. С. "РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКОВОЇ ШКОЛИ У ХХ СТОЛІТТІ (1920–1990 рр.)". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (23 грудня 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.3.12630.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: дослідити процеси розбудови Київської соціально-гігієнічної наукової школи як самостійний науковий напрям у період 20–90-х років ХХ століття. Матеріали і методи. Методологічна основа науково-дослідної роботи ґрунтується на аналізі наукових публікацій та даних архівних матеріалів із застосуванням історико-бібліографічного методу. Результати. У ХХ столітті відбувався поступальний розвиток Київської соціально-гігієнічної наукової школи, в якому періоди активної розбудови змінювалися періодами стагнації медико-соціальної науки, репресіями відносно її представників. Закладені професором О. В. Корчаком-Чепурківським підвалини соціально-гігієнічної науки стали надійним фундаментом для виокремлення цього напряму в самостійну галузь медичної науки і освіти, створення кафедри соціальної гігієни у Київському медичному інституті та викладання окремого предмету в закладах вищої медичної освіти. Наукові дослідження школи охоплювали широкий спектр медико-соціальних проблем здоров’я населення у взаємозв’язку з чинниками, потреб у різних видах медичної допомоги, організації її надання, підготовки кадрів охорони здоров’я, у тому числі керівних, управління охороною здоров’я тощо. Вихованцями школи є видатні соціальні гігієністи, у тому числі академік Ю. В. Вороненко, професори О. А. Грандо, Б. П. Криштопа, О. П. Мінцер та інші. Висновки. Розвиток Київської соціально-гігієнічної наукової школи у 1920–1990 рр. заклав основи її майбутнього розквіту в ХХІ ст.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ОЛИЦЬКА, Олена. "М.М.ДАРМАНСЬКИЙ – ОСВІТЯНИН, НАУКОВЕЦЬ, УПРАВЛІНЕЦЬ: ШТРИХИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ПОРТРЕТА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 134–46. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.425.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автором окреслено основні штрихи до професійного портрета видатного науковця, освітянина та талановитого управлінця М.М.Дарманського. Розглянуто та проаналізовано становлення науково-педагогічних поглядів відомого подільського педагога-новатора Миколи Дарманського під час здобуття ним досвіду в сфері освітньої діяльності. Встановлено актуальність розглянутих ним проблем і питань в освітній діяльності для сучасної освіти. Розкрито основні ідеї талановитого управлінця Миколи Миколайовича Дарманського щодо організації та введення ступеневої освіти в Хмельницькому педагогічному училищі. Розглянуто та узагальнено запропоновані освітянином методи і форми навчання і виховання, націлені на розвиток фізичних та розумових здібностей. У статті подано аналіз окремих наукових досягнень та результати впровадження великим педагогом-новатором науково-педагогічних ідей в практику діяльності закладів освіти. Проаналізовано поняття «ступенева підготовка педагогічних кадрів». Розглянуто роботу М. Дарманського зі студентами, будучи на посаді ректора. Досліджено і розкрито ключові аспекти освітньої, наукової та управлінської діяльності Миколи Миколайовича Дарманського. Розглянуто особисті здобутки — наукові праці М.М.Дарманського, в яких відображені ідеологічні, педагогічні, наукові та управлінські погляди досліджуваної персоналії, їх теоретичне та практичне значення, проаналізовано науково-практичні посібники та встановлено актуальність розглянутих ним проблем і питань в освітній діяльності для сучасної освіти. Розглянуто пріоритетні напрями розвитку освіти області у 1987–1992 рр. Матеріали даної статті можна використати для здобуття досвіду в сфері освітньої та управлінської діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

ГОЛЯ, Г. М. "ВІТЧИЗНЯНА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ УЧИТЕЛЬСЬКИХ КАДРІВ ЦЕРКОВНОПАРАФІЯЛЬНИХ ШКІЛ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 106–13. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу вітчизняного науково-педагогічного досвіду здійснено комплексний підхід до вивчення проблеми підготовки учительських кадрів церковнопарафіяльних шкіл. Визначено, що вивчення і критичне осмислення досягнень попереднього розвитку історії будь-якої галузі має важливе значення для усвідомлення сутності окресленої проблеми для успішного і ефективного дослідження. Проаналізовані у статті наукові підходи впливають на особливості історіографічного аналізу проблеми підготовки учительських кадрів церковно-парафіяльних шкіл. Актуальність дослідження визначається необхідністю переосмислення освітньої парадигми та генерації нових ідей щодо можливої модернізації освітнього процесу. Під час теоретичного аналізу вітчизняної літератури з’ясовано, що підготовка вчителя є актуальною і важливою науково-теоретичною та практично-професійною проблемою, від вирішення якої залежить успіх перебудови системи освіти в країні. Запропоновано поділ історіографічного матеріалу на етапи, що відповідають суспільно-політичним настроям досліджуваного періоду. На основі ретроспективного аналізу історіографічної бази дослідження обгрунтовано, що з проголошенням незалежності, актуальним для суспільства стало звернення до моральних цінностей як найбільш стійких, універсальних та непідвладних політичній кон’юнктурі. Наукові розвідки щодо діяльності церковнопарафіяльних шкіл в Україні свідчить про вагомий внесок учителів вищеназваних закладів освіти у ліквідацію неписьменності серед населення. У статті окреслено перспективу розвитку визначеної проблеми через аналіз джерельної бази (епістолярій, законодавчі акти, статистичні матеріали, публіцистика, архівні матеріали).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

РОЗМАН, Ірина. "АВТОБІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ: РЕТРОСПЕКТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 215–29. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.430.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються питання дослідження педагогічних особистостей шляхом аналізу документальної біографії, біографічного дослідження художньої літератури, спогадів, мемуарів. Наголошено на тому, що у науково-дослідницькій діяльності вчені постійно стикаються з усіма суттєвими відтінками терміну «особистість», тоді як їм доводиться використовувати фактичний опис і теоретично оцінювати, тобто розміщувати життя особи та її творчість у певному історико-соціальному контексті та у сучасних реаліях. З’ясовано, якщо біографічні дослідження та роботи є переконливими, достовірними, фактично та інформаційно всебічними, то вони однаковою мірою стосуються як наукової (професійної), так і частково художньої біографії, індивідуального контенту особистості. Закцентована увага на професію, характер, диспозицію, продуктивність, ментальний і внутрішній світ людини. Висвітлені наукові надбання відомих педагогів та педагогічних діячів. Зосереджена увага на необхідності виокремити аспекті особливості місця, яке займають автобіографічні матеріали та меморіальні спогади знаних педагогів для розкриття їх значення для розвитку історії педагогіки. Розкрито значення праці Русової «Мої спомини», Олександра Барвінського «Спомини з мого життя», М. Драгоманова «Австро-руські спомини (1867–1877)», А.Макаренка «Мої педагогічні погляди», Ступариа к Б. «З порога вічності». На тлі аналізу розкриваються чинники світоглядного формування особистості, родинного і соціокультурного середовища, суспільної думки та зміст, етапи, напрями, інші аспекти їх наукової, організаційно-педагогічної, культурно-просвітницької, державницької діяльності. Наголошено на те, що через призму особистих контактів спогади проливають світло на життєдіяльність визначних діячів, педагогів, просвітян, інтелектуалів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Zykova, N. P., Z. M. Nebesna, S. B. Kramar та S. O. Lytvynyuk. "ВПЛИВ ЕКЗО- ТА ЕНДОГЕННИХ ЧИННИКІВ НА МОРФОЛОГІЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11828.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Стаття присвячена вивченню та детальному аналізу статей та наукової літератури щодо морфофункціональних особливостей ремоделювання підшлункової залози при різноманітних впливах на організм. Підшлункова залоза разом з іншими залозами беруть участь у регуляції функцій організму, тому порушення її діяльності під впливом різноманітних чинників є актуальною темою. Мета дослідження – вивчити і проаналізувати сучасні дані науковців щодо впливу різноманітних чинників на реорганізацію підшлункової залози та виокремити нові перспективні морфологічні погляди на дослідження органа. Матеріали і методи. Матеріалом для статті були наукові публікації за останні роки, що стосувалися впливу різноманітних чинників на морфологічні особливості підшлункової залози. Результати. У дослідженні розглянуто літературні дані впливу на підшлункову залозу солей важких металів, наркотичних і токсичних речовин, алкоголю, тютюнокуріння, голодування, ожиріння, гравітаційних навантажень, кисневого голодування, гіпероксигенації, гіпотермії, дегідратації, недостатньої кількості йоду, лікарських препаратів, вірусних інфекцій, а також при дії електричного струму. Проте невелика кількість наукових джерел присвячена впливу термічного фактора на стан підшлункової залози. Висновки. Згідно з аналізом літературних джерел, вивчено вплив значної кількості зовнішніх та внутрішніх чинників на підшлункову залозу. Проте вплив термічних опіків шкіри на морфофункціональний стан залози у сучасних наукових статтях практично не зустрічається, тому дана проблема потребує подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Тимошенко, М. О. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІОГРАФІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВИХ РОЗВІДКАХ (кінець ХХ − початок ХХІ ст.)". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (24 грудня 2020): 173–83. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-173-183.

Повний текст джерела

Анотація:

На підставі аналізу науково-педагогічних джерел визначено та обґрунтовано теоретичні аспекти дослідження історіографії розвитку вищої педагогічної освіти у вітчизняних наукових розвідках (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). Підкреслено, що вдосконалення якісних освітніх показників неможливо без глибокого вивчення й творчого застосування національних освітніх традицій і позитивного педагогічного досвіду минулих років. Представлено результати опрацювання наявного наукового доробку щодо визначення історіографії у «широкому» розумінні як спеціальної дисципліни, що вивчає історію, тенденції, етапи розвитку різних наук. У джерельному комплексі виділено: монографії, дисертації, автореферати; узагальнюючі роботи: статті й матеріали конференцій; дидактична література; довідникові видання, зокрема бібліографічні покажчики, книжкові огляди тощо. Застосування порівняльно-педагогічних методів у проведенні історіографічного дослідження сприяє розв'язанню широкого кола науково-пізнавальних проблем: виявлення загального й особливого в історичних працях авторів, що працювали за різних періодів, спиралися на різні методологічні засади та мали відмінні світоглядні позиції; порівняння відмінних думок й оригінального доробку дослідників; аналіз історико-педагогічних знань у часовому й територіальному вимірах; визначення суспільної спрямованості досліджень та еволюції поглядів науковців на певні конкретно- історичні проблеми. Напрацьовані вимоги щодо застосування порівняльного аналізу історико-педагогічної літератури, який повинен здійснюватися з урахуванням комплексу факторів (часових, ідеологічних тощо), що визначили їх появу і розвиток. З'ясовано, що наукові здобутки вітчизняних та зарубіжних учених із проблем методології та історіографії вищої педагогічної освіти мають дискусійний характер та дають необхідний науковий інструментарій (категоріально-понятійний апарат, методи дослідження тощо) для розв’язання визначених у дослідженні завдань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Рускуліс, Л. В., та М. О. Ковалик. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОБОТИ З НАУКОВИМ ТЕКСТОМ У ЗВО: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 69–45. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наголошено, що домінантним завданням закладів вищої освіти є формування науково зрілого студента, який здатен створювати і продукувати наукову продукцію; на основі аналізу наукових джерел з’ясовано поняття «науковий текст», який визначено як засіб передавання наукового способу мислення, наукових знань про той чи той науковий предмет дослідження, який впливає на науковий прогрес людства; звернено увагу на поділ текстів за будовою на: первинні (основна мета – передавання первинної інформації, здобутої під час наукових студіювань (монографія, дисертація, дипломні роботи бакалавра та магістра)); вторинні (основна мета – аналіз змісту первинних текстів (наукова стаття, тези, реферати, анотації, огляди, звіти тощо)); охарактеризовано принципи укладання наукових текстів: змістовної насиченості; наукової інформативності; новизни наукового тексту; змістової завершеності; проблемності; доступності фахівцеві тієї чи тієї галузі; інтертекстуальності; доведено, що принцип інтертекстуальності дає можливість виокремити різновиди текстів, які є складниками наукового, а саме оглядового, методологічного, емпірико-фактологічного, теоретичного, пояснювального й додаткового текстів; висвітлено вимоги до наукового тексту: чітка структура; обдумане використання графічного матеріалу; системність у процесі написання тексту; виправдане використання цифр і фактів тощо; розроблено та запропоновано систему завдань, які пропонують роботу над текстами, що є взірцями різних підстилів наукового стилю (власне науковий, науково-методичний, науково-інформаційний, науково- діловий, науково-фантастичний); передбачено, що студенти не тільки аналізуватимуть тексти на лексичному, граматичному та стилістичному рівнях, а й самостійно укладатимуть словник термінів майбутньої професії; працюватимуть над написанням наукових статей та тез, укладаючи список необхідної літератури та reference.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Kushynska, M. Ye, O. Ya Chupashko та Z. D. Vorobets. "НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА О. І. ЖУРБІНА – ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ (1949–1970)". Медична освіта, № 1 (8 травня 2019): 169–71. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10102.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – ретроспективне дослідження життєвого шляху та основних напрямків наукової діяльності завідувача кафедри медичної біології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (1949–1970) професора Олексія Івановича Журбіна. Основна частина. Висвітлено сторінки біографії, простежено становлення О. І. Журбіна як науковця, показано основні напрямки наукових досліджень у галузі ботаніки і паразитології. Зокрема, акцент зроблено на його дослідженнях з йодування рослинних продуктів харчування з метою профілактики та лікування ендемічного зоба та атеросклерозу, що не втратили актуальності дотепер. Проаналізовано наукові роботи професора О. І. Журбіна щодо виведення і розмноження нових гібридів тополь, для озеленення міст та екології видового складу синантропних мух і комарів Львівської області та Українського Полісся, їх епідеміологічне значення в поширенні гельмінтозів та інших захворювань людини. Наголошено, що науковою школою професора О. І. Журбіна були випробувані і запропоновані санепідемстанціям нові інсектициди для боротьби з мухами, комарами і клопами. Висновок. Дане наукове повідомлення на основі аналізу архівних матеріалів працівниками кафедри медичної біології, паразитології та генетики дозволило висвітлити сторінки наукової біографії завідувача кафедри медичної біології професора О. І. Журбіна, проаналізувати його наукову спадщину, що стосувалась актуальних проблем ботаніки і паразитології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Khytryi, G. P., та T. M. Levchenko. "Чвертьсторічна історія розвитку кафедри анестезіології та реаніматології Української військово-медичної академії". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 3 (1 жовтня 2020): 61–69. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.3(1)-061.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Висвітлення основних історичних моментів становлення кафедри анестезіології та реаніматології Української військово-медичної академії за 25 років є актуальним для відтворення цілісної картини історії кафедри, етапності та періодичності її реорганізації та розвитку. Дослідження вкладу тих науково-педагогічних працівників, які стояли біля витоків створення кафедри, а також тих, хто вносив зміни в навчальний процес, узагальнюючи досвід бойових дій на сході України, і сьогодні продовжує їх справу є важливим аспектом історико-медичного дослідження. Мета. Розглянути питання процесу становлення і розвитку кафедри анестезіології та реаніматології Української військово-медичної академії. Матеріали та методи. Матеріалами для статті служили нормативно-правові акти, що стосуються реформування системи військово-медичної освіти, звіти про роботу кафедри. Використано історичний, аналітичний і бібліосемантичний методи. Результати. За період свого існування кафедра анестезіології та реаніматології УВМА внесла вагомий внесок у підготовку та перепідготовку фахівців як для медичних закладів Збройних Сил України, так і для медичних закладів МОЗ України. У процесі створення кафедри був збережений науковий потенціал її співробітників, їх досвід, наукові та практичні здобутки, що дозволило за відносно короткий термін сформувати науково-педагогічний і науковий колектив кафедри, ефективно організовувати навчальний процес з слухачами Української військово-медичної академії, лікарями-анестезіологами та лікарями інших спеціальностей лікувальних закладів Міністерства оборони України, розвивати наукову, методичну і виховну роботу науково-педагогічних працівників кафедри та вивести систему підготовки військових анестезіологів на якісно новий рівень. Завдяки плідній роботі співробітників кафедри відбулося 23 випуски слухачів-анестезіологів, підготовлено 191 військового лікаря-анестезіолога. Висновки. За порівняно невеликий термін свого існування кафедра анестезіології та реаніматології УВМА внесла вагомий внесок у підготовку та перепідготовку фахівців як для Збройних Сил України, так і для інших військових формувань і лікувальних закладів України. На сьогоднішній день кафедра анестезіології та реаніматології єдина в Україні, яка здійснює післядипломну підготовку та перепідготовку військово-медичних кадрів за фахом «Анестезіологія та інтенсивна терапія» для зміцнення обороноздатності країни з урахуванням досвіду АТО/ООС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Климук, Н. Я. "ОСОБЛИВОСТІ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (2 червня 2021): 55–60. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12147.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: з’ясувати особливості медичного страхування в сучасних умовах з урахуванням захворюваності населення. Матеріали і методи. Використано наукові статті вітчизняних і закордонних науковців, довідники Державної служби статистики України, звітні матеріали Центру громадського здоров’я МОЗ України та Міністерства охорони здоров’я України. Під час виконання даного дослідження використано методи структурування, аналізу та узагальнення інформації. Результати. У статті здійснено систематизацію наукових підходів щодо розуміння сутності категорії «медичне страхування». Для цього проведено аналіз нормативно-правової бази, що забезпечує регулювання медичного страхування в Україні, а також вивчення наукової літератури. На основі цього аналізу сформовано комплексне визначення категорії «медичне страхування». Визначено об’єкт, предмет і суб’єкт страхової діяльності. Окреслено основні особливості обов’язкового та добровільного медичного страхування. Наведено основні групи факторів ризику, які впливають на стан здоров’я населення: соціально-економічні індикатори розвитку економіки; стан екології; рівень розвитку охорони здоров’я та ризики, пов’язані з розповсюдженістю окремих захворювань і смертністю від них. На основі дослідження виявлено основні проблеми розвитку медичного страхування: недосконалість нормативно-правового регулювання, нерівномірний розподіл коштів та недостатній рівень надання медичної допомоги. Висновки. Сьогодні система охорони здоров’я нашої країни перебуває не лише у фінансовій, але й в організаційній кризі, що спричинена нерівномірним розподілом коштів та недостатнім рівнем надання медичної допомоги. Кроком до розв’язання проблем, що були означені у системі медичного забезпечення, може виступити проведення медичної реформи і, зокрема, впровадження загальнообов’язкового медичного страхування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Гнидюк, О. Я. "ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ АД’ЮНКТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 51–58. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-51-58.

Повний текст джерела

Анотація:

У змісті статті розкрито проблему підготовки фахівців за третім рівнем вищої освіти в ад’юнктурі Національної академії Державної прикордонної служби України. За структурою публікації автор виклав матеріал з усіх її складових: у вступі проаналізовано ступінь актуальності представленої проблематики в загальних рисах; в аналізі наукових джерел перераховано прізвища тих вчених, чиї праці взято до уваги при вивченні цієї проблеми. У викладі основного матеріалу автор наголосила на тому, що у попередніх наукових працях вже розкрито зміст поняття «науково-дослідницької компетентності ад’юнктів академії прикордонної служби» (здатність виділяти та обґрунтовувати наукові проблеми актуального рівня, а також проводити розбиття цих проблем в обраному науковому дослідженні, здійснювати наукові процедури аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування та інших, втілювати отримані результати у практику і формулювати необхідні наукові висновки та рекомендації). У подальшому перераховано ключові дидактичні особливості формування зазначеної компетентності ад’юнктів-прикордонників (оволодіння актуальною науковою інформацією; формування в ад’юнктів пізнавальної системи цінностей; формування творчості наукового пошуку; сприяння саморозвитку та самовдосконаленню; сприяння підвищенню ефективності науково-дослідницької діяльності; формування інтелектуальних та пізнавальних мотивів; формування вмінь розв’язувати наукові суперечності в дослідженнях; сприяння формуванню високого рівня активності; формування вмінь використовувати інноваційні технології професійної діяльності; формування дослідницьких вмінь та навичок тощо). Ключові слова: ад’юнкти, науково-дослідницька компетентність, формування, дидактичні особливості, академія прикордонної служби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Пришляк, В. "Інтеграція освіти, науки та виробництва в системі підготовки агроінженерів до інноваційної проектної діяльності на засадах вчення акад. П.М. Василенка". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (23 грудня 2020): 84–92. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).84-92.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати наукових досліджень розвитку інноваційних технологій підготовки майбутніх фахівців з агроінженерії до проектної діяльності. Під час проведення наукових досліджень виявлено та проаналізовано основні фактори зростання якісних показників навчання й формування професійних компетентностей агроінженерів відповідно до вимог, передбачених стандартами освіти. Встановлено вплив, а також ефективність інтеграції аграрної освіти, науки та виробництва в системі підготовки агроінженерів до інноваційної проектної діяльності на формування професійних компетентностей майбутніх фахівців, їх знання теорії робочих процесів, необхідних для високоефективного функціонування агропромислового виробництва, проведення наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення існуючих і створення нових машин на засадах вчення акад. П.М. Василенка.Процес підготовки агроінженера до проектної діяльності ускладнюється тим, що об’єктом дії машин, знарядь і механізмів аграрної галузі є об’єкти, матеріали, середовища з різноманітними механіко-технологічними, агротехнічними та зооветеринарними властивостями. Тобто, як правило, об’єктами є біологічно живі організми, а тому переносити форми і методи педагогічних технологій з промисловості, машинобудування, будівельної чи транспортної інженерії інколи не ефективно і недоцільно. Потрібні нові наукові підходи із широкомасштабним залученням наукової складової, котрі максимально зорієнтовані на об’єкти виробничої діяльності майбутніх агроінженерних фахівців. Сучасний, підготовлений на науковій основі, із знанням особливостей агропромислового виробництва агроінженер – це ключовий суб’єкт технічного забезпечення технологічних процесів рослинництва, тваринництва та переробної галузі. Технічному забезпеченню агропромислового виробництва, а особливо, творчій проектній діяльності П.М. Василенко приділяв велике значення. Він вважав, що першочерговим у проектуванніта конструюванні машин повинні бути фундаментальні знання із технологій землеробства, агрофізичних і механіко-технологічних властивостей с.-г. матеріалів як об’єктів, з якими взаємодіють робочі органи машин, змінюючи їх стан, характеристики, положення тощо. Інтеграція аграрної освіти, науки та виробництва в системі підготовки агроінженерів до інноваційної проектної діяльності на засадах вчення акад. П.М. Василенка позитивно впливає на формування професійних компетентностей майбутніх фахівців агропромислового комплексу. Саме через таку кооперацію можливе суттєве зростання валового національного продукту, збільшення та розширення експортного потенціалу країни, поліпшення фінансово-економічного та соціального рівня життя людей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Tsybaniuk, Oleksandra, та Yurii Moseichuk. "Енциклопедія фізичного виховання і спорту в Румунії ‒ носій ідей фізичного виховання і спорту". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1 (49) (31 березня 2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-01-44-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Модернізація українського соціуму постає як практична потреба конкурентоспроможного входження до світового соціокультурного простору. Тому для всіх освітян та фахівців галузі стає актуальною потреба глибокого реформування фізичного виховання підростаючого покоління. У цьому сенсі актуальною постає проблема вивчення теорії й практики фізкультурної освіти в країнах Європи. Мета дослідження ‒ проаналізувати зміст «Енциклопедії фізичного виховання й спорту в Румунії» першого та другого видання з метою використання ідей популяризації фізичного виховання й спорту серед всіх верств населення. Матеріал і методи дослідження. Матеріалами визначені томи вищеозначеної енциклопедії першого та другого видань. Для реалізації мети дослідження використано комплекс методів дослідження: загальнонаукові, конкретно-наукові, конкретно-історичний, проблемно-хронологічний тощо. Результати дослідження. Саме «Енциклопедія фізично- го виховання й спорту в Румунії» стала, за твердженням румунських науковців, найпотужнішим довідковим галузевим виданням у європейському просторі на цей момент. У 2002 р. така праця надрукована за ініціативи та підтримки Міністерства молоді і спорту країни. Зміст трьох перших томів другого видання представив історію національних федерацій із різних видів спорту, ІV і V презентують аспекти історії фізичного виховання й спорту в регіональному контексті. Том VІ містив аналіз спорту вищих досягнень в Румунії. Одним із найзмістовніших стає VІІ том, у ньому вміщено матеріали про систему фізичного виховання Румунії різних історичним періодів, її генезу. Висновки. Отже, «Енциклопедія фізичного виховання й спорту в Румунії» виокремлена як одне зі значних довідкових видань у сфері фізичної культури та спорту в сучасному європейському просторі. Авторами енциклопедії зібрано потужний матеріал, що стосувався системи фізичного виховання Румунії, організаційних структур і специфіку їхньої діяльності, процесу впровадження фізичного виховання у військову підготовку, у програми університетів; представлено оригінальні досягнення науковців країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Друшляк, Марина. "ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ: ПІЗНАВАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 51–57. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-008.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. В умовах зростання обсягів навчального контенту та збільшення ролі візуалізації в освітньому процесі володіння уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал підвищують конкурентоздатність учителів на ринку праці, тобто затребуваними стають вчителі із сформованою візуально-інформаційною культурою. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення та статистичні методи: критерій Пірсона; t-критерій Стьюдента. Результати. Пізнавальний критерій характеризується наявністю предметних, методичних, психологічних та технологічних знань щодо візуалізації та діджіталізації освіти. Показниками пізнавального критерію є: ступінь інформованості про наявність засобів комп’ютерної візуалізації та можливість їх використання в освітньому процесі; наявність системи знань в галузі візуалізації інформації та основ когнітивно-візуальних технологій, про класифікацію спеціальних програмних засобів предметного спрямування, про засоби комп’ютерної візуалізації, про можливості використання засобів комп’ютерної візуалізації з урахуванням навчальної мети, обраних форм і методів навчання, про психологічні та вікові особливості сприймання навчального контенту, про структурування навчального контенту; рівень розвитку візуального мислення. Статистичні розрахунки підтвердили, що експериментальні групи ЕГ1, ЕГ2 і контрольна група КГ мають статистично різні середні на рівні значущості 0,05. Висновки. Позитивну динаміку зрушень за показниками пізнавального критерію сформованості візуально-інформаційної культури неможливо було б забезпечити у рамках традиційного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики. Це засвідчуює ефективність впровадження авторської педагогічної системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики, що реалізується шляхом корекції змісту підготовки майбутніх учителів (впровадження спецкурсів, поглиблення змісту професійно-спрямованих дисциплін), активного залучення студентів до науково-дослідної роботи (збільшення кількості курсових робіт з проблем когнітивної візуалізації, участь у студентських наукових конференціях), використання неформальної освіти (участь у тренінгах, майстер-класах, вебінарах).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Ткачук, О. М., та Т. В. Ткачук. "Кролі як біологічна модель для експериментальних досліджень (огляд літератури)". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 91, № 2 (15 вересня 2021): 109–14. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-91-2-109-114.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Провести аналіз та узагальнити дані сучасної літератури щодо використання кролів для лабораторних експериментальних досліджень та обґрунтувати перспектив їхнього подальшого залучення. Матеріали та методи. У роботі застосовані аналітичні методи: збір наукової інформації за проблемою, аналіз літературних даних бібліотек PubMed та наукове узагальнення одержаних результатів. Результати та висновки. Обґрунтовано принципи щодо перспектив подальшого використання кролів для проведення лабораторних експериментальних досліджень. Завдяки певним досягненням науки вже розроблено та впроваджено етичні альтернативні наукові методи тестування без залучення живих істот. Саме вони і допомагають отримати більш достовірні результати. Якщо в деяких наукових дослідженнях кролів вже не використовують, то щодо інших напрямків – навпаки з кожним роком зростає необхідність залучення цих ссавців для експериментів. І цьому є аргументоване пояснення. На даний час немає альтернативи використання кролів для виробництва антитіл, рекомбінантних білків. Тестування на лабораторних тваринах – кращий метод виявлення таких явищ, як рак і вроджені дефекти. Генетично модифіковані кролі – це нова перспектива для наукового пошуку. З розвитком нових технологій редагування геному, особливо CRISPR/Cas9 та його модифікацій, постала можливість з високою ефективністю одержувати набагато більшу кількість трансгенних тварин з точно заданими генетичними модифікаціями для розв’язання найрізноманітніших задач. Використання тварин в експериментах є критично важливим для деяких напрямків наукових досліджень, адже складність будови організму не може бути продубльована в культурі клітин або за допомогою комп’ютерних моделей. Ключові слова: кролі, утримання, тестування на тваринах, здоров’я людини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

С. Коваленко, Валерій, Володимир С. Феденко, Віктор Ф. Варгалюк, Надія В. Стець та Світлана Д. Коптєва. "ФУНДАТОРКА ДОСЛІДЖЕНЬ З ХІМІЇ НІТРОГЕНОВМІСНИХ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНИХ СПОЛУК В ДНІПРОВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (до 100-річчя від дня народження проф. З. П. СОЛОМКО)". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 353–62. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.240427.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена 100-річчю від дня народження відомого хіміка-органіка, фахівця з вивчення гетероциклічних сполук, зокрема 1,5-бензодіазепінів, доктора хімічних наук, заслуженого професора Дніпровського університету Зінаїди Пилипівни Соломко (1921–2001). Розглянуто основні віхи життєвого шляху вченої. Проаналізовано основні напрями наукових досліджень. До сфери наукових інтересів З. П. Соломко, в першу чергу, слід віднести вивчення хімічних властивостей та методів синтезу 1,5-бензодіазепінів та їх похідних, які виявили біологічну активність і можуть використовуватись у медичній практиці як транквілізатори, діуретики, сульфамідні препарати. За цим напрямом вона створила свою наукову школу. Також З. П. Соломко займалася вивченням хімії фосфор- і сульфурорганічних сполук, властивостей амінокислот, сульфонанілідів тощо. Вона є авторкою близько 250 наукових публікацій, 38 свідоцтв на винаходи, підручника для вищої школи «Органічна хімія і основи статичної біохімії». В статті розкриваються також деякі риси особистості З. П. Соломко, наводяться спогади колег та учнів про неї, підходи до постановки експериментальних досліджень, стиль керівництва аспірантами, педагогічну та суспільно-громадську діяльність. Під час написання статті використовувались матеріали з архіву Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (ДНУ), архіву-музею хімічного факультету, наукові публікації З. П. Соломко та її учнів. Ключові слова: З. П. Соломко, гетероциклічні сполуки, 1,5-бензодіазепіни, біологічна активність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Savchuk, S. O., та I. M. Synytsky. "ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ОСНОВНІ ЧИННИКИ ГОСТРОГО РЕСПІРАТОРНОГО ДИСТРЕС-СИНДРОМУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (1 лютого 2020): 69–76. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10691.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Проаналізувати літературні джерела щодо поширеності та основних етіологічних чинників гострого респіраторного дистрес-синдрому. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були «гострий респіраторний дистрес-синдром», «гостре ураження легень». Результати й обговорення. Узагальнюючи аналіз літературних джерел, можна говорити про прогрес у вивченні ГРДС, удосконалення термінів і понять, хоча й до сьогодні у наукових джерелах описано високу захворюваність і смертність від даного синдрому. Різні автори наголосили на появі цього синдрому при травматичному ушкодженні легень і голови, отруєннях газом або димом, аспірації шлункового вмісту і меконію, дифузній альвеолярній кровотечі, туберкульозі. Багато сучасних досліджень торкається розвитку ГРДС при пневмоніях. В останнє десятиліття встановлено, що розвитку ГРДС також сприяє хронічний алкоголізм. Наукові публікації свідчать про велике число позалегеневих патологій. Висновки. Аналітичний огляд основних тенденцій наукових досліджень вказує на високу частоту гострого респіраторного дистрес-синдрому, що асоціюється зі зростанням смертності при цій патології. Це обґрунтовує необхідність подальшого розширення і поглиблення уявлень про основні патобіохімічні процеси, що розвиваються при цьому синдромі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

ВЕРГУН, А. Р., С. П. ЯГЕЛО та О. М. ВЕРГУН. "ДОСВІД АНТИПЛАГІАТНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ: АНАЛІЗ ДЕЯКИХ ПРОГРАМ ТА АВТОРСЬКІ ПОГЛЯДИ В КОНТЕКСТІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 44–56. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Активно здійснюються заходи щодо запобігання оприлюдненню (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворенню опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання. У Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького розроблено та імплементовано Положення про протидію академічному плагіату. Кодекс академічної етики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького визначає основні поняття, завдання академічної доброчесності, регламентує основні засади організації та контролю, закладає базу соціально відповідальної поведінки. Метою публікації було дослідити на основі досвіду антиплагіатної експертизи та оптимізувати комплекс заходів щодо імплементації принципів академічної доброчесності і протидії академічному плагіату. За скеруванням відповідних структурних підрозділів університету, завідувачів кафедр та наукових керівників старший інспектор наукового відділу здійснює експертизу на наявність академічного плагіату, досліджує валідність текстових збігань і рецензує наукові роботи: дисертаційні праці, статті у спеціалізовані журнали, тези доповідей, наукові звіти кафедр, а також навчально-методичні матеріали. Пошук в Інтернеті здійснюється декількома пошуковими системами; візуалізується відсоток оригінальності тексту та список сайтів з аналізом та візуалізацією текстових збігів. Перевірка дисертаційних робіт та авторефератів проводиться по шинглах (методом шингл-розбивки тексту) програмами “Unichek”, “Plagiarism Detector Pro v. 1092”, “Viper”, що відповідають сучасним критеріям імплементації принципів академічної доброчесності. Всього за 3-річний період проведено 5992 перевірки та експертні оцінки, з них здійснено первинну експертизу 5260 (87,78%) наукових та навчально-методичних робіт. Повторну та породільну перехресну експертизу здійснювали програмами “Plagiarism Detector Pro” або “Viper”, “AdvegoPlagiatus” тощо, із залученням ресурсів інтернет-сервісу https://be1.ru/antiplagiat-online/ або інших інтернет-сервісів. Порушення академічної доброчесності стверджено у 611 працях (11,04% загальної вибірки), що було підставою до їх відхилення внаслідок наявності суттєвих необґрунтованих текстових реплікацій без належного цитування. У випадках високої вірогідності виникнення конфлікту інтересів і незгоди з висновком про виявлення факту плагіату (компіляцій) у творі автор має право у трьохденний термін з моменту отримання інформації подати апеляційну заяву. Досліджено переваги та недоліки окремих програм та антиплагіатних інтернет-ресурсів. Відхилення наукових праць не вимагало застосування адміністративних заходів та не було причиною тролінгу молодих науковців університетською спільнотою. Для покращення імплементації принципів академічної доброчесності серед науково-педагогічних працівників створено Положення про Групу сприяння академічній доброчесності. Також для дотримання серед студентів та молодих учених Кодексу академічної етики створено інший колегіальний орган – Студентську агенцію співдії якості освіти. Стверджено, що є необхідним своєчасне і всебічне повноцінне ознайомлення науково-педагогічних, наукових та інших працівників і студентів університету з документами, що детермінує запобігання та встановлює відповідальність за академічний плагіат, конкретизує процедуру розгляду апеляцій, внесення та вилучення наукових праць із репозитарію. Необхідне подальше дослідження, аналіз антиплагіатних програм та алгоритмів в контексті валідності перевірки та оптимізації стратегій перехресної перевірки наукових і навчально-методичних праць.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Друшляк, Марина. "ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ: РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ". Physical and Mathematical Education 30, № 4 (13 вересня 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-008.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, структурі якої з необхідністю виділяємо рефлексивний компонент, що характеризується здатністю до аналізу, прогнозування і рефлексії власної професійної діяльності з візуалізації навчального матеріалу з використанням засобів комп’ютерної візуалізації, яка забезпечує професійний саморозвиток і самовдосконалення. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення та статистичний метод – t-критерій Стьюдента. Результати. Для визначення рівня сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики виокремлено серед іншого рефлексивно-оцінювальний критерії, який характеризується здатністю до самоаналізу, оцінювання та рефлексивної інтерпретації результатів власної професійної діяльності щодо впровадження засобів комп’ютерної візуалізації в освітній процес. Статистичні розрахунки за показниками рефлексивно-оцінювального критерію (критичне ставлення до обраного засобу комп’ютерної візуалізації, до обраної технології візуалізації навчального контенту, усвідомлення типових помилок при впровадженні інформаційних технологій у освітній процес (Р1 «Здатність до самоаналізу»); потреба у самовдосконаленні, у оновленні і поповненні власних знань, умінь та навичок у галузі інформатико-математичних дисциплін та цифрових технологій (Р2 «Здатність до самовдосконалення») підтвердили статистичну відмінність обраних сукупностей: по кожній парі сукупностей ЕГ1 – КГ і ЕГ2 – КГ по кожному показнику отримано та статистичну однорідність по групам ЕГ1 – ЕГ2, оскільки по кожному показнику отримано . Висновки. За результатами впровадження системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики студенти проявляли критичне ставлення до обраного засобу комп’ютерної візуалізації в ході написання конспектів уроків чи розв’язування професійних завдань, бажання обговорювати шляхи використання засобів комп’ютерної візуалізації при вивченні певних тем шкільного курсу математики, інформатики з подальшим аналізом та корекцією власної професійної діяльності, усвідомлення типових помилок при застосуванні інформаційних технологій в освітньому процесі, зацікавленість у поповненні власних знань у галузі когнітивної візуалізації за рахунок вивчення досвіду інших, опрацювання науково-методичної літератури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Мінгальова, Юлія Ігорівна. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 175–88. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.4110.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена визначенню рівнів сформованості компетентності з використання інформаційно‑комунікаційних технологій (ІКТ) для здійснення організації науково‑дослідної роботи майбутніми вчителями інформатики на формувальному етапі педагогічного експерименту. Належний рівень досліджуваної компетентності може значно покращити організацію науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики, сприяти науковому розвитку здобувача вищої освіти та його адаптації до освітніх технологічних змін. Аналіз наявних інформаційно‑комунікаційних технологій дозволив виокремити такі типи засобів для організації науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики: засоби пошуку, збереження та розміщення наукових матеріалів; засоби ІКТ для спільної роботи; засоби ІКТ для перевірки матеріалів виконаних наукових робіт; засоби перевірки програмного коду на плагіат; засоби ІКТ для підтримки ведення експериментальної наукової діяльності; засоби ІКТ для створення демонстраційного матеріалу. Сформульовано характеристики ІКТ для здійснення організації науково‑дослідної роботи: індивідуалізація наукової роботи; оптимізація пошукової діяльності; створення науковим керівником власного електронного курсу та інші. Завдяки проведеному науковому аналіз літератури визначено форми та етапи науково‑дослідної роботи. У роботі представлено визначення поняття «компетентності з використання інформаційно‑комунікаційних технологій для здійснення організації науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики». Запропоновано авторську методику, що сприяє підвищенню рівня сформованості компетентності з використання інформаційно‑комунікаційних технологій для здійснення організації науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики. У ході дослідження визначено критерії (мотиваційний, діяльнісно‑когнітивний, адаптивно‑рефлексивний) оцінювання рівня сформованості компетентності з ІКТ для здійснення організації науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики та її показники. Вказано рівні (елементарний, базовий, достатній, високий) та показники сформованості досліджуваної компетентності. Результати проведеного педагогічного експерименту підтвердили результативність авторської методики. Окреслено наступні напрямки наукових розвідок з представленої проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Друшляк, Марина, та Володимир Шамоня. "ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ". Physical and Mathematical Education 31, № 5 (18 листопада 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-005.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, тобто повинен мати ціннісні установки, прагнення до розвитку в галузі візуалізації та інформатизації освіти; володіти інформатико-математичні, психолого-педагогічні та технологічні знаннями; уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал. Це залежить, серед іншого, від методу пізнавальної теоретичної та практичної діяльності викладачів і студентів, який передбачає постановку мети, необхідну систему дій, відповідні засоби й одержаний результат – високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення, узагальнення власного досвіду. Результати. З метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики використані нами засоби навчання можна умовно поділити на групи: друковані засоби (навчально-методична література, навчальні посібники, навчальні програми, системи задач для лабораторних робіт), комп’ютерні засоби (програмне забезпечення предметного спрямування, програми динамічної математики, хмаро орієнтовані сервіси, віртуальні лабораторії), інтерактивні засоби (візуалізовані завдання, інтерактивні аплети, когнітивно-візуальні моделі). Висновки. За результатами впровадження розглядуваних засобів у професійну підготовку у майбутніх учителів математики та інформатики спостерігалося підвищення рівнів сформованості візуально-інформаційної культури за всіма компонентами: професійно-мотиваційним, когнітивним, операційно-діяльнісним та рефлексивним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Чернявський, С. С., та В. В. Юсупов. "Розвиток криміналістичних наукових шкіл Національної академії внутрішніх справ". Криміналістичний вісник 35, № 1 (18 червня 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-35-1-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у висвітленні процесу формування та розвитку криміналістичних наукових шкіл Національної академії внутрішніх справ. Методологія. Під час опрацювання матеріалу статті застосовувалися історичний, історіографічний, термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий і статистичний методи. Наукова новизна. Обґрунтовано, що осередком розвитку криміналістичних наукових шкіл у Національній академії внутрішніх справ є кафедра криміналістики. Систематизовано та висвітлено основні напрями досліджень криміналістичних наукових шкіл Національної академії внутрішніх справ. Доведено, що криміналістичні школи Національної академії внутрішніх справ розвиваються на основі започаткування двох наукових векторів – інноваційні дослідження нетрадиційних слідів злочину (школа професора М. В. Салтевського) та удосконалення слідчої діяльності й методик розслідування кримінальних правопорушень на підставі вивчення тактики злочинців, сучасних досягнень науки і техніки (школа професора В. П. Бахіна). Засвідчено наукові зв’язки криміналістичних шкіл Національної академії внутрішніх справ з іншими криміналістичними школами та центрами науково-дослідних установ, закладів вищої освіти, правоохоронних органів. Висновки. Унаочнено роль керівників кафедр і провідних професорів Національної академії внутрішніх справ у започаткуванні криміналістичних наукових шкіл. Окреслено основні напрями досліджень криміналістичних наукових шкіл Національної академії внутрішніх справ. Констатовано в результаті узагальнення доробку криміналістичних наукових шкіл академії та розкриття його значення у розвитку юридичної науки і освіти в Україні, що криміналістичний науковий осередок Національної академії внутрішніх справ робить вагомий внесок у розвиток юридичної науки і освіти, сприяє формуванню високого рівня професіоналізму правоохоронців та юристів, забезпечує єдність правозастосовної практики й освітньо-наукової діяльності у закладі вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Slobodyanyuk, M. M., O. S. Samborskyi та L. M. Havryshchuk. "МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД ДО УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОДУКТОВИМ ПОРТФЕЛЕМ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Фармацевтичний часопис, № 1 (5 квітня 2019): 88–96. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9963.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Дослідити вплив складових маркетингового підходу до управління інноваційним продуктовим портфелем фармацевтичного підприємства на результативність та економічну ефективність розробок генеричних лікарських засобів (ЛЗ). Матеріали і методи. У якості матеріалів використовували звітні дані про виконані науково-дослідні роботи щодо розробки ЛЗ, звітні дані ВАТ ХФЗ «Червона Зірка» за період 1999–2000 рр. щодо виробництва та збуту ЛЗ, наукові публікації, власні дослідження та результати моніторингу роздрібного ринку ліків компанії «Моріон»; методи: систематизації теоретичного і практичного матеріалу, маркетингового аналізу, порівняльний й економічний методи, метод описового узагальнення. Дана робота має ретроспективний характер. Результати й обговорення. Проведено опрацювання матеріалів щодо маркетингового підходу до удосконалення управління інноваційним продуктовим портфелем при розробці генеричних ЛЗ фармацевтичним виробничим підприємством (ФВП). Проаналізовано комплексний підхід для реалізації інноваційної продуктової політики підприємства та управління продуктовим портфелем. Висвітлено маркетингові складові та їх застосування у комплексному технологічному процесі створення генеричних ЛЗ, постановки на виробництво та виведення їх на ринок. Визначення економічної ефективності проведено на прикладі таблетованих генеричних препаратів диклофенаку, дротаверину (торгова назва Но-Кру-ша), піроксикаму, мазі «Гіоксизон», що одночасно впроваджувались у виробництво. Проаналізовано виробничі та економічні показники 24 серій випуску продукції за 18 місяців. Встановлено, що згідно з ринковим попитом більше 70 % обсягу нової продукції становили таблетки диклофенаку 0,05 г, рентабельність яких склала 88,04 %. Визначено низьку рентабельність (14,19 %) таблеток Но-Кру-ша 0,04 г. Збитковими за досліджуваний період виявились два ЛЗ: таблетки Но-Кру-ша 0,04 г й мазь «Гіоксизон» 15 г. З початку постановки на виробництво та виходу на ринок за 18 міс., що аналізувались, проведено повернення всіх інвестованих коштів та отримано більше одного млн грн додаткового прибутку. При цьому частка прибутку, що генерували таблетки диклофенаку 0,05 г, склала 96,47 %. Висновки. Узагальнено сутність та доцільність комплексного маркетингового підходу до управління продуктовими проектами з розробки ЛЗ. Сформовано блок-схему моделі щодо удосконалення управління продуктовим проектом із розробки ЛЗ на основі маркетингового підходу. Проаналізовано звітні матеріали виробника та фірми-розробника щодо одночасної реалізації кількох індивідуальних проектів інноваційного продуктового портфелю із розробки та виведення на ринок генеричних ЛЗ. Обґрунтовано доцільність та економічну ефективність використання маркетингового підходу у формуванні пріоритетності при плануванні поетапної реалізації індивідуальних продуктових проектів. Розрахунки показали, що маркетинговий підхід дає змогу підвищити ефективність продуктових проектів з розробки ЛЗ та значною мірою використовувати принципи самофінансування та рефінансування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Друшляк, Марина. "ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ (ПРОДОВЖЕННЯ)". Physical and Mathematical Education 32, № 6 (27 січня 2022): 23–28. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-004.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, тобто повинен мати ціннісні установки, прагнення до розвитку в галузі візуалізації та інформатизації освіти; володіти інформатико-математичні, психолого-педагогічні та технологічні знаннями; уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал. Це залежить, серед іншого, від методу пізнавальної теоретичної та практичної діяльності викладачів і студентів, який передбачає постановку мети, необхідну систему дій, відповідні засоби й одержаний результат – високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення, узагальнення власного досвіду. Результати. З метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики використані нами засоби навчання можна умовно поділити на групи: друковані засоби (навчально-методична література, навчальні посібники, навчальні програми, системи задач для лабораторних робіт), комп’ютерні засоби (програмне забезпечення предметного спрямування, програми динамічної математики, хмаро орієнтовані сервіси, віртуальні лабораторії), інтерактивні засоби (візуалізовані завдання, інтерактивні аплети, когнітивно-візуальні моделі). У даній статті обґрунтовано доцільність використання таких засобів навчання як скрайбінг, інфографіка та віртуальні фізичні лабораторії. Висновки. За результатами впровадження розглядуваних засобів у професійну підготовку у майбутніх учителів математики та інформатики спостерігалося підвищення рівнів сформованості візуально-інформаційної культури за всіма компонентами: професійно-мотиваційним, когнітивним, операційно-діяльнісним та рефлексивним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Замрозевич-Шадріна, Світлана. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ У ВІТЧИЗНЯНОМУ І ЗАРУБІЖНОМУ ДОСВІДІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 347–55. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/347-355.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є висвітлення окремих теоретико-прикладних аспектів формування культури здоров’я особистості у вітчизняному й зарубіжному досвіді. Для досягнення визначеної мети було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз педагогічної, філософської, психологічної літератури, нормативних документів, матеріали періодичних видань із теми дослідження. Актуалізовано необхідність вивчення проблем, пов’язаних із процесом формування культури здоров’я особистості як універсального загальнолюдського концепту. Узагальнено, що формування культури здоров’я є важливою складовою міжгалузевих досліджень і багатогранно представлене в науковому дискурсі. У теоретичній площині, відповідно до поставленої мети, проаналізовано наукові позиції щодо дефініції поняття «культура здоров’я» у вітчизняному й зарубіжному досвіді, схарактеризовано концепції культури здоров’я, змістовно представлені в російській науковій думці. У площині прикладної складової наведено приклади успішних практик міжнародного проєкту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю» та громадської організації Дитячий фонд «Здоров’я через освіту».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Shapovalov (Jr.), V. V., V. A. Shapovalova та V. V. Shapovalov. "Судово-фармацевтичні дослідження щодо впливу ліків на безпеку, життя та здоров’я учасників дорожнього руху в межах організації фармацевтичної справи, технології ліків, фармацевтичного та медичного права в Україні". Health of Society 10, № 4 (18 січня 2022): 127–32. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.4.2021.246355.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. У всьому світі дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) під впливом лікарських засобів (ЛЗ) є однією з головних причин травмувань, смертності серед учасників дорожнього руху. Безпека руху уявляє собою систему, яка включає наступні складові: людина – стан здоров’я людини – вживання небезпечних ліків різних класифікаційно-правових груп (КПГ) – побічні реакції ліків – транспортний засіб – шлях. Частка дорожньо-транспортних пригод під впливом ліків становить понад 75 %, вони є й найбільш суспільно небезпечними, тому що мають тяжкі наслідки, спричиняють невиправну шкоду здоров’ю та смерть потерпілих. Мета дослідження: проаналізувати здобутки судово-фармацевтичних досліджень в Україні щодо впливу ЛЗ на безпеку, життя та здоров’я учасників дорожнього руху в межах організації фармацевтичної справи, технології ліків та фармацевтичного і медичного права в ретроспективному аспекті. Матеріали та методи. Матеріалами імперативного дослідження стали законодавчі, нормативно-правові документи; матеріали становлення наукової школи судової фармації; наукові публікації за темою статті; Інтернет-ресурси, джерела наукової літератури. Для досягнення поставленої мети було застосовано методи судово-фармацевтичного, нормативно-правового, документального, бібліографічного, порівняльного, історичного та графічного аналізу. Результати. Проаналізовано досвід країн світу щодо профілактики та попередження дорожньо-транспортних пригод під впливом ліків. Причини, умови виникнення та наслідки ДТП носять багатофакторний характер і пов’язані з постраждалими (водій-пішохід), транспортним засобом, дорогою, вживанням психоактивних ЛЗ. Розроблено систему організаційно-регуляторних та попереджувальних заходів з надання першої медикаментозної допомоги потерпілим від ДТП. Показано, що існує необхідність проведення науково-обґрунтованих організаційно-правових, клініко-фармакологічних, судово-фармацевтичних та соціально-економічних досліджень щодо причинних зв’язків між побічними реакціями внаслідок вживання ЛЗ різних КПГ, безпекою руху та виникненням ДТП. Вперше в Україні було запропоновано математичну модель щодо встановлення впливу психоактивних ЛЗ на стан водія при керуванні транспортним засобом у залежності від обчислення шляху зупинки автомобіля відповідно до обраної швидкості та зниження реакції водія. Досліджено структуру ДТП, скоєних під впливом психоактивних лікарських препаратів. Висновки. Запропоновано класифікацію медичних аптечок для надання першої медикаментозної допомоги потерпілим при ДТП, яка дозволила обґрунтувати необхідність удосконалення їх як за якісним, так й кількісним складом у залежності від типу транспортного засобу й імовірності виникнення ДТП з тяжкими наслідками. Запропоновано рекомендації стосовно забезпечення інформації про можливість отримання медичної допомоги та систему сигнально-викличного зв’язку на шляхах, маркірування упаковок психоактивних ЛЗ спеціальною позначкою у вигляді червоного трикутника. Доведено про необхідність подальших судово-фармацевтичних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Kushynska, M. Ye, O. Ya Chupashko та Z. D. Vorobets. "КОСТЯНТИН ТАТАРИНОВ – ПЕДАГОГ, ВЧЕНИЙ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ". Медична освіта, № 3 (3 грудня 2019): 119–22. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10656.

Повний текст джерела

Анотація:

Наукова стаття присвячена відображенню основних віх життєвого шляху Костянтина Татаринова – видатного вченого, педагога, громадського діяча, завідувача кафедри медичної біології Львівського національного медичного інституту, яку він очолив у 1973 р. і працював на цій посаді до 1986 р. За п’ятнадцять років керівництва професора К. Татаринова на кафедрі медичної біології був створений Зоологічний музей, запроваджені у навчальний процес нові навчальні курси (зокрема, генетика, паразитологія, еволюція систем органів), запрацювала Мала академія наук, виданий фундаментальний навчальний посібник «Біологія» для студентів медичних інститутів. К. Татаринов був людиною з надзвичайною всебічністю наукових інтересів та уподобань: це фауністика, зоогеографія, екологія, мисливствознавство, палеозоологія, охорона природи, спелеологія; вивчення генофонду носіїв трансмісивних захворювань Західного регіону України, зокрема, серед різних видів горобиних птахів та інших хребетних тварин; на підставі аналізу палеозоологічного матеріалу опрацював історію формування фауни носіїв трансмісивних захворювань. У вільний від науково-педагогічної діяльності час активно займався громадською роботою. Був першим головою обласного філіалу Товариства охорони природи, головою обласної секції охорони тваринного світу, був обраний Почесним членом Українського товариства охорони природи. Впродовж багатьох років був незмінним ведучим 85 випусків природничо-тематичного альманаху «Смерічка» та тележурналу «Людина і природа» на Львівській телестудії. За півстоліття творчої праці Костянтин Адріанович видав понад 800 науково-популярних статей, у тому числі посібники, довідники, підручники, путівники, енциклопедичні та суто наукові статті, які прочитали та на яких вчилися десятки тисяч майбутніх лікарів, викладачів та науковців України. Представлено результати досліджень архівних матеріалів стосовно науково-педагогічної та громадської діяльності завідувача кафедри медичної біології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького К. Татаринова.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ляшенко, Лідія. "ПОСТАТЬ ЖІНКИ В РІЗНИХ КУЛЬТУРАХ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ: ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ТА ХУДОЖНІЙ АСПЕКТ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 130–34. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: розглянути постать жінки в різних культурах як предмет наукового аналізу на матеріалі документальних та художніх літературних творів (Савако Арійосі, О. Козуля, М. Дочинець та М. Москвіна), що досі не отримали достатнього наукового вивчення. Під час написання статті було використано аналітичний метод, метод опису, порівняння, біографізму та узагальнення. Наукова новизна полягає у введені в науковий обіг нового фактологічного матеріалу, в тому числі підкреслення перспектив наукового аналізу ряду художніх та документальних творів з метою вивчення постаті жінки. Запропонований аналіз виявив значне опертя на документальні матеріали. У розглянутих джерелах відтворено широкий контекст (культурний, соціальний, політичний), що оточував постаті героїнь, а також прослідковано вплив різних обставин на їхні життєві долі. Доведено, що ці твори мають не лише художнє, або наукове значення, але світоглядне та виховне. Художній стиль викладу та поєднання документальних фактів із вигаданими допомогли авторам створити яскравий, насичений образ жінки та привернути до неї увагу читачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Prodanchuk, M. G., M. V. Velychko та Ya M. Honcharuk. "Створення національного банку генофонду біорізноманіття України — важливого елементу системи біологічної безпеки та біологічного захисту держави: аспекти управління та економіки". One Health and Nutrition Problems of Ukraine 53, № 2 (10 листопада 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2020-53-2-17-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідити доцільність створення національного банку генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Матеріали і методи. Міжнародне та вітчизняне законодавство, наукові публікації, матеріали науково-практичних конференцій стосовно збереження генофонду біорізноманіття ‒опрацювання цих документів і дописів стали підгрунтям дослідження. Були використані наступні методи: герменевтичний для аналізу цитованих наукових праць, наведених законодавчих актів, пояснення понять і термінів стосовно генетичних ресурсів біорізноманіття; системного аналізу джерел фінансування при створенні банку збереження генофонду біорізноманіття як елементу біобезпеки та біозахисту в системі національної безпеки України та системи методів державного управління збереження біорізноманіття, а також логічний та формально-економічний методи. Результати та обговорення. У статті досліджено питання про доцільність створення національного банку генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Зазначено, що створення Національного банку генофонду біорізноманіття України надасть можливість ефективно, безпечно та економічно грамотно управляти генетичними ресурсами біорізноманіття як на внутрішньодержавному рівні, так і міжнародному відповідно до Нагойського протоколу регулювання доступу до генетичних ресурсів та спільного використання переваг, зокрема фінансових. Розглянуто основні інноваційні інструменти збереження біорізноманіття держави. Досліджено можливості запровадження інноваційних інструментів збереження біорізноманіття та імплементації кращого закордонного досвіду в Україні. Висновки. Доцільно створити Національний банк генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Запропоновано законодавчо закріпити його створення шляхом включення до проекту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист». Ключові слова: національний банк генофонду біоти, біорізноманіття, біологічні загрози, біоризики, біологічна безпека, біологічний захист, державне управління, фінансування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Проданчук, М. Г., О. Ф. Бантишев, М. В. Величко, О. П. Кравчук, І. М. Салагор та І. М. Максимчук. "Проблеми кримінально-правової кваліфікації правопорушень обігу небезпечних хімічних речовин на території України". One Health and Nutrition Problems of Ukraine 53, № 2 (10 листопада 2020): 39–48. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2020-53-2-39-48.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Зробити системний аналіз складу злочинів України, що передбачають відповідальність за контрабанду отруйних речовин (ст. 201 КК України) та за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних чи сильнодіючих речовин, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів (ст. 321 КК України). Надати пропозиції щодо приведення законодавства України відносно переліку отруйних речовин, їхнього виробництва, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації у відповідності до законодавства ЄС. Матеріали і методи. Підґрунтям дослідження є міжнародне та вітчизняне законодавство, наукові публікації, матеріали науково-практичних конференцій тощо. У роботі використано наступні методи: діалектичний, системного аналізу внутрішньої побудови системи кримінально-правових норм, формально-логічного визначення, моделювання, аналогії, логічний та формально-юридичний. Результати та обговорення. У статті досліджено питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечні дії, пов’язані з отруйними речовинами. Здійснено їх стислий юридичний аналіз. Зосереджено увагу на необхідності приведення законодавства України у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу. Зазначено, що в ЄС у законодавчих та підзаконних актах відсутній термін «отруйні речовини», а вживається термін небезпечна речовина. Висновки. Необхідно розробити гармонізований до вимог ЄС проект нормативного документа замість відміненої Постанови КМУ №440, що стосується порядку поводження з вказаними речовинами. Ключові слова: кримінальний кодекс, отруйна речовина, небезпечна речовина, нормативний документ, контрабанда.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Yarmysh, Oleksandr. "REVIEW OF THE MONOGRAPH "ORGANIZATIONAL AND LEGAL PRINCIPLES OF ESTABLISHMENT AND ACTIVITY OF THE MILITIA OF INDEPENDENT UKRAINE" DOCTOR OF LAW, PROFESSOR E. V. ZOZULYA AND CANDIDATE OF LAW O. V. BARANOVSKY." Ukrainian polyceistics: theory, legislation, practice 2, no. 2 (2021): 187–89. http://dx.doi.org/10.32366/2709-9261-2021-2-2-187-189.

Повний текст джерела

Анотація:

Загалом наукова новизна одержаних результатів полягає в тематиці дослідження, яка до цього часу не була предметом спеціального комплексного вивчення в історико-правовому аспекті. Крім того, внесок авторів у досліджувану проблему визначається тим, що вперше в українській історико-правовій науці ними виявлено та введено в науковий обіг архівні документи 1991–2015 років галузевого й центральних архівів МВС України, архівних підрозділів Головних управлінь МВС (ГУМВС) України у м. Києві, у Донецькій області, архіву Донецького юридичного інституту МВС України (нині – Донецького державного університету внутрішніх справ), які комплексно висвітлюють питання правового, організаційного, кадрового забезпечення, створення та діяльності міліції суверенної держави. Сформовані в монографії наукові висновки заслуговують позитивної оцінки і, на наш погляд, також мають суттєве наукове та практичне значення для поліпшення практичної діяльності правоохоронних органів України. Можна стверджувати, що проведеним дослідженням автори монографії зробили значний внесок у розвиток історико-правової науки, що дає змогу вдосконалити базу теоретичних та історико-правових розробок щодо подальшого покращення нормативно-правової та організаційно-управлінської діяльності правоохоронних Загалом наукова новизна одержаних результатів полягає в тематиці дослідження, яка до цього часу не була предметом спеціального комплексного вивчення в історико-правовому аспекті. Крім того, внесок авторів у досліджувану проблему визначається тим, що вперше в українській історико-правовій науці ними виявлено та введено в науковий обіг архівні документи 1991–2015 років галузевого й центральних архівів МВС України, архівних підрозділів Головних управлінь МВС (ГУМВС) України у м. Києві, у Донецькій області, архіву Донецького юридичного інституту МВС України (нині – Донецького державного університету внутрішніх справ), які комплексно висвітлюють питання правового, організаційного, кадрового забезпечення, створення та діяльності міліції суверенної держави. Сформовані в монографії наукові висновки заслуговують позитивної оцінки і, на наш погляд, також мають суттєве наукове та практичне значення для поліпшення практичної діяльності правоохоронних органів України. Можна стверджувати, що проведеним дослідженням автори монографії зробили значний внесок у розвиток історико-правової науки, що дає змогу вдосконалити базу теоретичних та історико-правових розробок щодо подальшого покращення нормативно-правової та організаційно-управлінської діяльності правоохоронних Загалом наукова новизна одержаних результатів полягає в тематиці дослідження, яка до цього часу не була предметом спеціального комплексного вивчення в історико-правовому аспекті. Крім того, внесок авторів у досліджувану проблему визначається тим, що вперше в українській історико-правовій науці ними виявлено та введено в науковий обіг архівні документи 1991–2015 років галузевого й центральних архівів МВС України, архівних підрозділів Головних управлінь МВС (ГУМВС) України у м. Києві, у Донецькій області, архіву Донецького юридичного інституту МВС України (нині – Донецького державного університету внутрішніх справ), які комплексно висвітлюють питання правового, організаційного, кадрового забезпечення, створення та діяльності міліції суверенної держави. Сформовані в монографії наукові висновки заслуговують позитивної оцінки і, на наш погляд, також мають суттєве наукове та практичне значення для поліпшення практичної діяльності правоохоронних органів України. Можна стверджувати, що проведеним дослідженням автори монографії зробили значний внесок у розвиток історико-правової науки, що дає змогу вдосконалити базу теоретичних та історико-правових розробок щодо подальшого покращення нормативно-правової та організаційно-управлінської діяльності правоохоронних органів, насамперед органів Національної поліції України, у напрямі боротьби зі злочинністю, побудови нового правоохоронного відомства європейського зразка. У цілому можна зазначити, що наукові підходи, рівень аргументації, методологія вирішення наукових завдань, форма викладу матеріалу в монографії «Організаційно-правові засади становлення та діяльності міліції незалежної України» доктора юридичних наук, професора Є. В. Зозулі та кандидата юридичних наук О. В. Барановського відповідають сучасному рівню розвитку української юридичної науки та становлять науково-теоретичний і практичний інтерес для наукової спільноти, органів державного управління, правоохоронних органів, здобувачів вищої освіти юридичного профілю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Молчко, Уляна, та Софія Пучковська. "КІМНАТА-МУЗЕЙ О. ОСТАПА ТА НЕСТОРА НИЖАНКІВСЬКИХ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 48–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-9.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено історію створення кімнати-музею Остапа та Нестора Нижанківських в м. Стрию Львівської області. Наведено огляд експозиційних матеріалів, які розміщенні в Стрийській дитячій музичній школі імені Остапа Нижанківського. Визначено типологічні особливості кімнати-музею як культурного осередку мистецького напрямку. Описано фондовий арсенал, що висвітлює життєписи та творчі спадщини корифеїв української культури ХХ століття. Проаналізовано світлини, концертні афіші, рукописні копії авторських музичних творів, публіцистичні матеріали. Розглянуто монографії, книги, наукові статті, котрі характеризують життєтворчість фундаторів музичного мистецтва, а також вшанування постатей Остапа та Нестора Нижанківських сучасними художниками та скульпторами Галичини. Встановлено, що важливим явищем у кінці ХХ століття стало утворення та функціонування кімнати-музею Остапа та Нестора Нижанківських в сучасному національному мистецькому просторі, що був покликаний повернути незаслужено забуті імена цих композиторів, культурно-освітніх та громадських діячів Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Петрук, Віра, Олена Семеніхіна та Юлія Сабадош. "НОВІ ПІДХОДИ ДО СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ". Physical and Mathematical Education 33, № 1 (2 квітня 2022): 36–42. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-033-1-006.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Наукові праці, пов’язані із статистичним аналізом даних, часто перенасичені математичними формулами для обґрунтування запропонованого підходу, а тому важко сприймаються або й взагалі відкидаються науковцями-педагогами. Тому актуальними стають такі підходи до статистичної перевірки результатів, які, з одного боку, базуються на коректному математичному апараті, а з іншого, спрощують сприйняття громіздких емпіричних даних і на науковій основі уможливлюють якісні висновки за ними. Матеріали і методи. Для досягнення результату використано: теоретичний аналіз наукових джерел з метою визначення теоретичних основ статистичного аналізу у педагогічних дослідженнях, порівняльний аналіз і зіставлення результатів науково-педагогічних досліджень з метою з’ясування найбільш затребуваних методів статистичного аналізу; контент-аналіз ресурсів Інтернет з метою визначення ресурсів для автоматизації статистичних розрахунків; емпіричні методи (педагогічний експеримент) для демонстрації процесу опрацювання емпіричних даних за розробленою методикою. Результати. Авторський підхід до статистичного аналізу результатів педагогічного експерименту базується на двох позиціях: 1) інтегральне врахування змін у середніх та дисперсіях обох вибірок: ідея полягає в одночасному аналізі вибірок за критерієм Ст’юдента і за критерієм Фішера, щоб, зіставляючи середні і дисперсії, зробити відповідний висновок про ефективність авторської моделі чи підходу; 2) відслідковування проміжних результатів педагогічного експерименту для вчасного корегування розробленої методики чи підходу: ідея в тому, що спочатку відслідковується пара «контрольна група і експериментальна група на уточнювальному етапі експерименту», за результатами вдосконалюється (або ні) методика, і на новій парі «контрольна група і експериментальна група на формувальному етапі експерименту» авторська методика підтверджується остаточно. Висновки. Запропонований алгоритм статистичного аналізу результатів педагогічного експерименту не лише автоматизує розрахунки, а й має перевагу над іншими статистичними методами у тому, що досліднику залишається лише проаналізувати табличні пари середніх і дисперсій про суттєвість відмінностей та зробити відповідні висновки. Перспективним бачимо впровадження алгоритму в науково-педагогічну практику, а також написання макросу, який автоматизує заповнення таблиці за введеними даними трьох вибірок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Вишневська Я. А. "РОЗВИТОК ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В 50-ТІ – 90-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ: ДЖЕРЕЛЬНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 235–43. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.328.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз джерельної бази дослідження розвитку післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти України в 50-ті–90-ті роки XX століття. У ході дослідження джерела умовно поділено на певні групи за їх характерними ознаками. Відповідно до місць зберігання документів виокремлено архівні, бібліотечні, електронні джерела інформації. Надано характеристику низці вже відомих, проте малодоступних джерел, аналіз яких дав можливість з’ясувати і дослідити політичні, соціальні, економічні та передусім педагогічні передумови розвитку системи підвищення кваліфікації керівників закладів загальної середньої освіти в Україні у 50-ті – 90-ті роки XX століття. Проаналізовано та систематизовано наукові здобутки вітчизняних учених, які досліджували питання розвитку післядипломної педагогічної освіти, зокрема і керівних педагогічних кадрів. Розглянуто масив нормативно-правових, наукових, бібліотечних та літературних джерел, завдяки яким утворюється цілісна картина про трансформаційні зміни змісту, засобів, форм та методів підвищення професійного рівня директорів шкіл у процесі розвитку післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти. З’ясовано, що основою дослідження ґенези післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти України в 50-ті–90-ті роки XX століття є нормативно-правові документи, дисертації та їх автореферати, монографії, матеріали періодичних наукових фахових видань, збірники тез конференцій, матеріали архівних і бібліотечних фондів, довідково-словникові та енциклопедичні, джерела інформації з електронних ресурсів та ін. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок з вивчення педагогічного досвіду організації післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти та його застосування в сучасних освітніх умовах

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Гребеник, Т., та О. Сосненко. "ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Physical and Mathematical Education 27, № 1 (26 квітня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-001.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано проблему формування управлінської компетентності керівників закладів фахової передвищої освіти як складову їх професійної підготовки, а також наукові джерела, які стосуються управлінської компетентності керівників закладів освіти Формулювання проблеми. В наш час якісна освіта є основним індикатором соціально-економічного розвитку суспільства. В умовах прогресивних змін, реформування освіти та збільшення реальної автономії закладів, докорінно змінюється значущість керівних функцій управлінців, розширюється уявлення про зміст та роль управлінської діяльності керівників закладів освіти. Також актуальності набуває проблема формування управлінської компетентності майбутніх керівників закладів фахової передвищої освіти в професійній підготовці, специфіка якої обумовлена новими нормативними вимогами до особистості керівника закладу фахової передвищої освіти та його управлінської діяльності. Матеріали і методи. У процесі написання статті застосовувались матеріали дисертаційних досліджень, психолого-педагогічної літератури та наукової періодики. Основними методами, які використовувались для дослідження окресленої проблеми, стали теоретичні й емпіричні методи. Результати. Систематизовані наукові погляди на проблему формування управлінської компетентності майбутніх керівників закладів фахової передвищої освіти, що зумовлено становленням ступеневої освіти та змінами в управлінні освітніми закладами. Проаналізовано організаційно-педагогічні умови та фактори формування управлінської компетентності освітніх менеджерів нового покоління в процесі професійної підготовки, що є елементами освітнього середовища закладів, на які покладено зазначені функції. Висновки. Узагальнення теоретичних джерел дозволили скласти уявлення про управлінську компетентність майбутніх керівників закладів фахової передвищої освіти як складову їх професійної компетентності. Управлінська компетентність керівника закладу освіти – це органічний комплекс загальних і спеціальних знань, умінь, навичок, здібностей, які забезпечують ефективність управління закладом освіти в сучасних умовах. Вона складається з низки компонентів, що формуються в процесі професійної підготовки. Подальшого дослідження потребують питання щодо розробки моделі формування управлінської компетентності керівників закладів фахової передвищої освіти в професійній підготовці та її організаційно-методичного забезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Друшляк, М., та В. Шамоня. "СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ". Physical and Mathematical Education 27, № 1 (26 квітня 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-007.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. На сьогодні спостерігається зміна способу сприйняття інформації молоддю, що призводить до затребуваності висококваліфікованих фахівців, зокрема вчителів, із високим рівнем сформованості візуально-інформаційної культури. Але формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики і інформатики повинно відбуватися не фрагментарно, «від випадку до випадку», а у межах педагогічної системи, спираючись на системний підхід як на провідний методологічний підхід. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики, а також досліджують концептуальні основи і принципи системного підходу у підготовці фахівців. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення. Результати. З позицій системного підходу педагогічна система формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики розглядалася як відкрита (взаємодіє з іншими системами), динамічна (її змістове та організаційно-технологічне наповнення постійно удосконалюється) система, яка реалізується в єдності загального (формування візуально-інформаційної культури є частиною фахової підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики), особливого (притаманні специфічні особливості математичної освіти, інформатичної освіти, наявність спеціалізованого програмного забезпечення), індивідуального (враховуються індивідуальні особливості студентів та особливості освітнього процесу конкретного закладу вищої освіти). У контексті дослідження системний підхід дозволяє розглядати процес формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики як складний цілісний динамічний процес, який зорієнтований на досягнення певної мети і передбачає системний науково-методичний супровід окремих інформатико-математичних курсів і спецкурсів, цілеспрямоване удосконалення системи неперервної післядипломної освіти педагогічних працівників та тематики кваліфікаційних робіт. Висновки. Ефективне формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики забезпечується наступними положеннями: процес формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики ґрунтується на системному підході та виваженому поєднанні інформатико-математичної, педагогічної й інформаційної підготовки; оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики шляхом розробки науково-методичного супроводу окремих інформатико-математичних курсів і спецкурсів; створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторії, раціонального та виваженого використання спеціалізованого програмного забезпечення, візуалізованих завдань, цілеспрямованого формування умінь критично оцінити та раціонально обрати комп’ютерний інструментарій; використання поширених та інноваційних форм, методів й засобів навчання для збалансованого співвідношення між теорією і практикою в освітній і професійній діяльності з метою формування умінь і навичок роботи з візуалізованим навчальним матеріалом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Kopanytsia, О. M., N. V. Lisnianska та P. I. Buchko. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСІВ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ У ТКАНИНАХ ОРГАНІЗМУ В НОРМІ Й ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПОЛІСАХАРИДІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (23 травня 2020): 67–73. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.10906.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні у світовій практиці в якості харчових добавок дозволено використовувати близько 500 різних речовин, нерахуючи величезної кількості різного роду ароматизаторів і деяких різновидів комбінованих добавок. Проте варто відмітити, що дані про фізіологічну активність карагінанів, наявні в літературі, наведені в основному для комерційних зразків та в більшості своїй не враховують структурні особливості цих сульфатованих полісахаридів. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо особливостей перебігу процесів вільнорадикального окиснення в тканинах організму при застосуванні полісахаридів. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були «полісахариди», «карагінан», «вільнорадикальне окиснення». Результати. На основі представлених літературних даних можна зробити висновок, що харчові добавки використовуються не тільки в харчовій, але й у косметичній, текстильній промисловостях, біотехнологічному виробництві тощо. Хоча харчові добавки, на думку багатьох науковців, не мають харчового значення, проте достеменно стверджувати про таку інертність харчових добавок, у тому числі й карагінану, щодо людського організму однозначно не можна. Відсутність канцерогенної, генотоксичної чи пухлинної активності карагінану, яку встановили науковці, дозволила у 2008 р. Експертному комітету з харчових добавок Всесвітньої організації охорони здоров’я рекомендувати не вказувати допустиму добову дозу цього полісахариду, хоча на даний час з’являються суперечливі дані. Деяка суперечливість даних про дію цих полісахаридів може бути зумовлена некоректним порівнянням результатів, отриманих в різних експериментальних умовах, на різних структурних типах карагінанів. При цьому дуже важливим є спосіб введення полісахариду і його доза. Висновки. Аналітичний огляд основних тенденцій наукових досліджень вказує на потребу подальшого розширення і поглиблення уявлень про основні біохімічні процеси, що відбуваються при застосуванні карагінанів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Bilavych, Halyna, Borys Savchuk, Vasyl Ilnytsky та Nadiya Fedchyshyn. "КУЛЬТУРА НАУКОВОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО МАГІСТРА ЯК СКЛАДНИК ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 75–80. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.75-80.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі формування культури (екології) наукового мовлення майбутніх магістрів. Спостереження за мовним освітнім середовищем вишу, а також власний досвід редагування наукових текстів дали підстави для висновку, що рівень наукового мовлення (як усного, так і писемного) майбутніх магістрів є здебільшого середній, а то й низький. У статті проаналізовано типові помилки в студентських наукових текстах, зазначено їх причини та окреслено шляхи їх усунення. За результатами дослідження з’ясовано, що найбільше проблем при укладанні науковоготексту в здобувачів виникає в ділянці терміносистеми, доборі потрібних термінів, умінні правильно ними оперувати, коректно перекласти українською той чи інший термін з російської чи англійської мов, урешті, зредагувати науковий текст. Великий відсоток помилок (94%) зумовлений інтерферентними явищами внаслідок інтенсивного впливу російської мови, якого постійно зазнає українська наукова мова. Переконані, що вміння правильно укладати наукові тексти уможливлять магістрантам глибше засвоїти навчальний матеріал, підвищити якість навчального процесу, сприятимуть формуванню власного наукового стилю та загалом формуванню національно-мовної особистості науковця-початківця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Марущак, М. І., та І. М. Кліщ. "Питання підготовки докторів філософії за спеціальністю 223 «Медсестринство»". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 186–89. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12778.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. В усьому світі підготовку медичних сестер на третьому рівні вищої освіти було визначено як основний фактор при проведенні реалістичних досліджень, керівництві, розробці політики та освітній підготовці в галузі медсестринства. Мета дослідження – висвітлити ряд думок учасників круглого столу щодо питань удосконалення підготовки фахівців третього рівня вищої освіти за спеціальністю 223 «Медсестринство», що реалізується в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Матеріали і методи. Було запрошено 6 провідних фахівців (зовнішніх стейкголдерів) за спеціальністю 223 «Медсестринство» для обговорення шляхів удосконалення підготовки докторів філософії за спеціальністю 223 «Медсестринство» в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Результати. Щодо освітньо-наукової програми третього рівня вищої освіти (кваліфікація доктор філософії) зовнішні стейкголдери під час круглого столу відмітили, що її розробили на основі синтезу кращих практик шкіл медсестринства України та зарубіжжя. Зовнішні стейкголдери рекомендували готувати багатопрофільну PhD-медсестру через можливість вибору вибіркових дисциплін, а не звужувати освітню програму до вузького профілю. Також були обговорені пріоритетні наукові напрямки, які засвідчили необхідність проведення наукових досліджень, пов’язаних із реалізацією освітніх складових, а не лише тих, що стосуються практичної діяльності медсестри. Важливим питанням, яке підняли фахівці з медсестринства під час круглого столу, було питання функціональних обов’язків медичної сестри, доктора філософії. Висновки. На даний час Україна перебуває на початковому етапі підготовки докторів філософії із медсестринства, проте освітньо-наукова програма, за якою навчаються здобувачі в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України за спеціальністю 223 «Медсестринство» (третій рівень вищої освіти) є синтезом кращих практик шкіл медсестринства України та зарубіжжя, що дозволяє сформувати медичних сестер – лідерів у напрямках науки, освіти та практичної діяльності, здатних виховати наступне покоління медсестер.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Яницька, О. Ю., та О. В. Іванюта. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ НАВЧАННЯ ЗА ECTS". Психологія: реальність і перспективи, № 11 (26 жовтня 2019): 197–201. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.36.

Повний текст джерела

Анотація:

Матеріали присвячені висвітленню проблеми інтенсифікації самостійної роботи студентів як одного із центральних напрямків перебудови навчання у вищій школі України. Аналізуються наукові дослідження з питань впливу самопідготовки на особистісний і професійний розвиток молодої людини. Описуються результати тривалого спостереження за самостійною роботою студентів різних напрямків підготовки. Наголошується, що в умовах реалій сучасного професійного життя від молодого фахівця вимагається готовність до ініціативного, творчого прийняття професійних рішень, розвинених пізнавальних позицій, готовності продовжувати навчання і по завершенню навчання у закладі вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Ivchenko, T. V., A. V. Mozgovska, N. A. Bashtan, T. M. Miroshnichenko та R. V. Krutko. "ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕНОТИПІВ-ІНТРОДУЦЕНТІВ БАТАТУ (ІPOMOEA BATATAS L.) ЗА УМОВ ВИРОЩУВАННЯ В ЗОНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 67 (24 липня 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-6-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета досліджень – розроблення ефективних селекційних технологій створення висококонкурентних і цінних сортів батату з високими біохімічними показниками та адаптованих до агрокліматичних умов Лівобережного Лісостепу України. Матеріали й методи досліджень. Польові, лабораторні, статистичні, фенологічні. Дослідження проводились впродовж 2016-2019 рр. у лабораторії генетики, генетичних ресурсів і біотехнології Інституту овочівництва і баштанництва НААН в умовах відкритого ґрунту. Дослідним матеріалом слугували 13 колекційних зразків батату. За рослинами проводили фенологічні спостереження та біометричні виміри згідно з дескриптором. Результати. Викладено сновні наукові підходи селекційної й насінницької роботи з перспективною нішевою культурою бататом. Проаналізовано актуальні напрями селекційної роботи й принципи підбору вихідного матеріалу. В результаті досліджень виділено перспективні генотипи батату для вирощування в умах Східного Лісостепу України, визначено їх господарсько-цінні характеристики. Представлено схему селекційного процесу й насінництва з використанням біотехнологічної ланки на етапі розмноження генотипів батату (Ipomoea batatas L.). Найбільшу урожайність кореневих бульб батату отримано у генотипу десертного призначення D-2 (111.92 т/га), при цьому товарність склала – 87,8 %. Сорт столового призначення V-6 також мав високу урожайність (86,48 т/га), а товарність кореневих бульб була 80,6 %. Отже, розроблена технологія садіння живців батату дозволяє отримувати кореневі бульби з високою урожайністю та товарністю на рівні 90 %. За варіансою специфічної адаптивної здатності (CAЗi), яка більш інформативна, оскільки враховує компенсаційний ефект, кращу стабільність мали V-6 та D-2. Висновки. В умовах Східного Лісостепу України проведено оцінку 13 сортів батату іноземної селекції. Виявили, що генотипи дуже різняться за довжиною вегетаційного періоду, настанням фенофаз, урожайністю. Довели статичними розрахунками, що краще співвідношення середньої врожайності та показника екологічної пластичності відмічено у сортів V-6 (86,48 т/га, bi=1,04) та D-2 (111,92 т/га, bi=1,08). За результатами наукової роботи було отримано заявки на отримання сорту Слобожанський рубін (клоновий відбір із генотипу V-6), номер заявки (№19662003) та сорту Адмірал (клоновий відбір із генотипу D-2), номер заявки (№19662004).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Chopchik, V. D., та N. M. Orlova. "СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ, ОСНОВАНОГО НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (16 квітня 2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10021.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: науково обґрунтувати методику здійснення стратегічного планування у стоматологічному медичному центрі, основаному на принципах державно-приватного партнерства. Матеріали і методи. Методику стратегічного планування у стоматологічному центрі обґрунтовано на основі системного підходу і системного аналізу із використанням інформаційно-аналітичного методу. Інформаційною базою для її формування є наукові праці фахівців із організації та управління охороною здоров’я, а також результати власних досліджень. Результати. У статті представлено методику стратегічного планування бізнес-діяльності стоматологічного центру на принципах державно-приватного партнерства, яка включає послідовність етапів планування, графік і моніторинг їх проведення. Запропонована методика створює організаційно-методичні умови для проведення стратегічного менеджменту та сприяє забезпеченню економічної ефективності діяльності центру. Методика є особливо важливою для центрів, основаних на принципах державно-приватного партнерства, оскільки їх діяльність націлена насамперед на задоволення потреб населення у широкому спектрі послуг, необхідних для збереження і зміцнення стоматологічного здоров’я. Висновки. Запропоновану методику проведення стратегічного планування бізнес-процесів буде використано при розробці оптимізованої функціонально-організаційної моделі стоматологічного центру, який працює на принципах державно-приватного партнерства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Editor, Editor. "ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (13 грудня 2019): 142–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою даного дослідження є аналіз основних факторів, що впливають на екологічні параметри та показники безпечності будівельних матеріалів, а саме бетонних конструкцій, визначення механізмів їх оцінки та пошук напрямків захисту людини від впливу негативних елементів, що містяться у стінних будівельних матеріалах. Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи, які дозволяють вивчити екологічні властивості будівельних матеріалів. Результати. Досліджено екологічну безпечність матеріалів, які використовуються при зведенні будинків. Встановлено негативний вплив на здоров’я людини матеріалів, що містять понаднормову кількість природних радіонуклідів Запропоновано методи їх визначення, оцінки та зниження вмісту шляхом якісного та ретельного відбору наповнювачів та сировини. Наукова новизна. Проаналізовано основні будівельні матеріали, з яких на даному етапі розвитку науки, проектуються будівельні конструкції. Велика увага приділена бетону ‒ як наймасовішому штучному матеріалу, який сьогодні виробляється на нашій планеті. Практична значимість. Будівельні матеріали та конструкції з них крім міцності, надійності та тріщиностійкості, повинні також відповідати екологічним вимогам та бути безпечними до подальшої експлуатації. Оцінити з великою точністю матеріальні витрати, що виникають через використання екологічно-небезпечних та шкідливих будівельних матеріалів надзвичайно важко. Але варто відмітити, що збереження екологічно-безпечного навколишнього середовища для майбутніх поколінь є актуальною проблемою людства, яка з кожним десятиліттям стає все критичнішою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Райківський, Ігор. "ОСОБИСТІ ФОНДИ ВОЛОДИМИРА ГРАБОВЕЦЬКОГО В АРХІВНИХ УСТАНОВАХ ЛЬВОВА ТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 7–13. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.7-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано особисті фонди в архівних установах Львова та Івано-Франківська Володимира Грабовецького – доктора історичних наук, професора, першого завідувача кафедри історії України в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. Він залишив значну творчу спадщину – десятки книжкових видань, сотні статей, та наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. передав свою приватну збірку на зберігання у відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (фонд № 268) та Державний архів Івано-Франківської області (фонд № 2173, 832 справи). Серед матеріалів приватної колекції В. Грабовецького – документи біографічного характеру (оригінали й копії свідоцтв, дипломів, почесних грамот і т. п.), авторські рукописи монографій і статей, сценарії телепередач, творчі заготовки, листування з різними науковими і громадськими організаціями, видавництвами, своєю родиною, документація установ, у яких працював вчений, викладач і громадський діяч (наукові звіти В. Грабовецького в Інституті суспільних наук АН УРСР, матеріали про присвоєння вченого звання професора, витяги з протоколів засідань кафедри історії України Прикарпатського національного університету та ін.), тексти лекцій, книги з дарчими написами, періодичні видання, краєзнавча література, дипломні роботи, що захищалися під керівництвом професора, тощо. Опрацювання матеріалів особистих фондів В. Грабовецького в державних архівних і бібліотечних установах Львова та Івано-Франківська є цінним не тільки безпосередньо для дослідження його життя і діяльності: особливостей характеру, творчої діяльності, взаємин з людьми, які оточували, а й духу тогочасної епохи крізь призму документів особового походження. Приватна колекція В. Грабовецького як окремий вид першоджерел (документи особового походження) набуває особливого значення на тлі методологічного пошуку в сучасній українській історіографії, коли стало популярним вивчення історії повсякденності та антропологічний підхід до історичного минулого. Ключові слова: особисті фонди, приватна колекція, архівні установи, джерела особового походження, Володимир Грабовецький, відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Державний архів Івано-Франківської області.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Проданчук, М. Г., Г. М. Балан, О. П. Кравчук, П. Г. Жмінько, І. М. Максимчук та Н. П. Чермних. "До обґрунтування переліку небезпечних високотоксичних хімічних речовин, які підлягають особливому контролю щодо обігу, зберігання, використання та утилізації. Частина II (сполуки миш'яку та ціаніди)". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 91, № 2 (15 вересня 2021): 13–21. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-91-2-13-21.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Виділити групу високотоксичних хімічних речовин, які за останні десятиліття найчастіше використовуються в умисних кримінальних та суїцидальних інцидентах, диверсійних і терористичних актах, обіг, зберігання, використання та утилізацію яких потрібно особливо прискіпливо контролювати правоохоронним органам. У даній частині статті йдеться про сполуки миш’яку та ціаніди. Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз даних наукових бібліотек Pub Med, Medline і текстових баз даних наукових видавництв Elsevier, Pub Med, Central, BMJ group та інших VIP-баз даних. Використано методи системного, порівняльного та контент-аналізу. Результати та висновки. Проаналізовано наукові публікації, в яких йдеться про високотоксичні сполуки миш’яку та ціаніди, які становлять загрозу життю і здоров’ю людини. Останнім часом, зокрема понад чверть сторіччя, вони стали справжньою зброєю в руках злочинців, кримінальних елементів і терористів у всьому світі. Не можна замовчувати й суїцидальні інциденти, які також мають місце поряд з умисними кримінальними, терористичними та диверсійними актами. На основі аналізу токсичності, клінічних та морфологічних проявів інтоксикації цих хімічних речовин, враховуючи різні шляхи надходження до організму, обґрунтовано необхідність внесення їх до Переліку особливо небезпечних хімічних речовин, обіг яких, зберігання, використання та утилізація потребують більш жорсткого контролю з боку правоохоронних органів. Ключові слова: сполуки миш’яку, ціаніди, ризик для здоров’я, гострі отруєння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Наукові матеріали"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями