Статті в журналах з теми "Наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Шамунова, Катерина. "ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ: СУТНІСТЬ І СПЕЦИФІКА". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 301–14. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/301-314.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено особливості формування академічної доброчесності майбутніх учителів початкової школи як одну з педагогічних умов професійної підготовки здобувачів вищої освіти у процесі педагогічної практики. Здійснено аналіз законодавчих і наукових джерел стосовно змісту поняття «академічна доброчесність». Проведено аналіз освітньо-професійних програм 013 Початкова освіта закладів вищої освіти, який засвідчує, що майбутні вчителі початкової школи в ході професійної підготовки та під час проходження педагогічної практики отримують певні знання про академічну доброчесність. На основі опитування здобувачів вищої освіти, вивчення навчально-методичної літератури визначено перелік знань та вмінь із дотримання академічної доброчесності, якими має оволодіти майбутній учитель початкової школи у процесі підготовки до педагогічної практики. Висвітлено окремі результати проєкту «Дотримання принципів академічної доброчесності в початковій школі» науково-дослідної лабораторії «Академічна культура дослідника» кафедри української мови і літератури та кафедри дошкільної і початкової освіти Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.
2
Бобровицька, C. Ф., та О. В. Семеніхіна. "СТАН РОЗРОБЛЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 23–29. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено практичний стан розробленості проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності. Встановлено, що професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів сьогодні зумовлена динамічними перетвореннями, що відбуваються в соціально-економічній, політичній сфері суспільства та в освітній галузі. Обґрунтовано необхідність вдосконалення підготовки майбутніх вчителів початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів. За результатами аналізу науково-методичних та науково-педагогічних досліджень підтверджено, що рівень професійної підготовки вчителів початкової школи суттєво впливає на їх готовність використовувати інформаційні технології в процесі навчання інших. Підтверджено фрагментарність наукових досліджень щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності. Представлено результати опитування працюючих і майбутніх учителів початкових класів, що підтверджують важливість для них здатності використовувати електронні освітні ресурси та сприймати їх як інструмент формування в учнів навичок їх використання протягом усього життя. Результати опитування свідчать про різний рівень підготовки майбутніх учителів до використання електронних освітніх ресурсів на практиці: підтверджено потенційний попит студентів на використання електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності; усвідомлення необхідності комп’ютерної грамотності в діяльності вчителя початкової школи, шкідливості надмірного використання комп’ютерної техніки; виявлено різносторонній рівень підготовки майбутніх учителів до використання електронних освітніх ресурсів. Підтверджено потенційний запит студентів на їхнє використання у професійній діяльності.
3
Hrynko, Viktoriia. "Формування цифрової компетентності майбутніх учителів під час реалізації навчально-дослідницького проекту". Педагогічний дискурс, № 26 (14 травня 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямовано на вирішення актуальних завдань професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, а саме формування та розвиток цифрової компетентності, які відбуваються в результаті інтеграції розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь. Метою наукової праці є дослідження впливу використання цифрових технологій на формування когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи під час реалізації навчально-дослідницького проекту.
У статті описано організаційну структуру навчально-дослідницького проекту «Студентська наукова конференція», реалізованого під час вивчення курсу «Основи наукових досліджень», охарактеризовано види роботи з цифровими технологіями та цифровими ресурсами. Простежено динаміку зміни рівня сформованості здатності використовувати цифрові освітні технології для розвитку когнітивних, креативних, комунікативних, колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи та мотивації брати участь у науково-дослідницькій діяльності. У результаті проведеної роботи запропоновано імплементувати курс «Основи наукових досліджень» у формі навчально-дослідницького проекту, оскільки такий підхід мотивує студентів до участі у науковій діяльності та сприяє активізації процесу формування цифрової компетентності.
4
СТЕПАНЮК, Катерина. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 336–45. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-336-345.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі моделювання процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи. Детально розкрито підходи учених до визначення поняття «модель», проаналізовано моделі професійної підготовки та формування дослідницьких умінь майбутніх фахівців У роботі наголошується, що модель формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи передбачає дотримання певних умов. Першою умовою щодо реалізації моделі є спрямування змісту професійної підготовки на поєднання наукової та навчальної роботи студентів. Наступною умовою є впровадження спеціальних занять з організації проєктної діяльності. Третьою умовою та важливим засобом формування дослідницьких умінь є використання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи спеціально змодельованих навчально-дослідницьких завдань. У статті зазначено, що розроблення навчально-дослідницьких завдань доцільно здійснювати з урахуванням: специфіки наукових методів і шляхів пошуку; визначення кола проблемних ситуацій; рівня самостійності, активності й відповідності дослідницьких дій; контрольних та оцінювальних заходів. Подається авторське визначення навчально-дослідницького завдання як проблемного, яке передбачає вивчення певних фактів та явищ, актуалізацію знань про них з метою вироблення й систематизації суб’єктивно нової інформації про дійсність. Авторкою розкрито особливості видів навчально-дослідницьких завдань, а саме: завдань на з’ясування сутності організації педагогічних досліджень; завдання на засвоєння змісту та послідовності проведення педагогічних досліджень; завдання на розвиток умінь здійснювати самоаналіз щодо проведеного педагогічного дослідження. Зазначено, що розв’язання навчально-дослідницьких завдань доцільно включати до змісту усіх методичних освітніх компонент освітньої програми 013 Початкова освіта на першому рівні вищої освіти. Результатом дослідження є висновки про те, що врахування організаційно-педагогічних умов формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи дозволить підвищити ефективність цього процесу під час реалізації експериментальної моделі підготовки здобувачів вищої освіти. Ключові слова: модель, моделювання, формування дослідницьких умінь, професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи, навчально-дослідницькі завдання.
5
Nakonechna, Larysa. "ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ДІАЛЕКТНОГО СЕРЕДОВИЩА". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 21 (27 листопада 2019): 65–71. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.65-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено питанню формування лексичної компетенції майбутніх учителів початкової школи, зокрема задля їхньої успішної професійної діяльності в умовах діалектного середовища.
Розглянуто низку визначень поняття «лексична компетенція» як вагомої складової комунікативної компетентності, проаналізовано погляди сучасних лінгводидактів на проблему формування лексичної компетенції молодших школярів і студентів спеціальності «Початкова освіта».
Опрацювання наукових лінгводидактичних праць дало змогу авторові виокремити низку складових поняття «лексична компетенція» загалом і «лексична компетенція учителя початкової школи» зокрема; визначено пріоритетні напрямки роботи у системі підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до педагогічної діяльності в умовах діалектного середовища.
Обґрунтовано необхідність уведення у систему підготовки студентів педагогічних ВНЗ тем і дисциплін, спрямованих на формування готовності майбутніх учителів мови до роботи в умовах місцевих говірок.
Зважаючи на вагомість порушеної проблеми для удосконалення системи підготовки майбутніх учителів початкової школи, як і методики формування мовної особистості молодших школярів, і водночас на недостатнє її опрацювання у педагогічних наукових і методичних джерелах, маємо на меті розглянути особливості формування лексичної компетенції студентів спеціальності «Початкова освіта» у системі їхньої підготовки до професійної діяльності в умовах місцевих говірок.
Методологічними засадами дослідження є науково-концептуальні положення про взаємозв’язок мови і мовлення, їх визначальне місце і роль у мовному розвитку особистості, концепції побудови освіти на засадах формування національно свідомої мовної особистості.
Отже, формуванню лексичної компетенції належить провідне місце у системі мовної підготовки майбутніх учителів початкової школи.
6
Брижак, Надія Юріївна. "Стан готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (23 листопада 2013): 236–43. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.199.
Повний текст джерелаАнотація:
Під готовністю до краєзнавчої роботи Т. М. Міщенко розуміє інтегральну властивість особистості педагога, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки вчителя на реалізацію функцій краєзнавства як засобу зв’язку виховання з життям, а також сукупність професійно значущих знань та вмінь [3].На думку О. В. Бондаренко, готовність майбутнього учителя до краєзнавчої роботи з учнями як складова більш загального поняття «готовність учителя до педагогічної діяльності» є складним особистісним утворенням, що охоплює краєзнавчу спрямованість, позитивну мотивацію, професійно важливі риси особистості, краєзнавчі знання, вміння й навички, оцінку, адекватну самооцінку та рефлексію результатів власної праці, забезпечуючи ефективність краєзнавчої роботи [1].У дослідженнях С. М. Танани готовність майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи розглядається, як складне соціально-педагогічне утворення, що містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості та систему професійно-педагогічних знань, умінь і навичок організації краєзнавчої роботи на основі усвідомлення значущості шкільного краєзнавства як засобу соціалізації особистості [4].М. І. Кузьма-Качур під готовністю майбутніх учителів початкових класів до шкільного краєзнавства розглядає цілісне явище, що складається із взаємопов’язаних, скріплених переконаннями морально-вольових якостей особистості, соціально значущих мотивів, способів поведінки, знань, умінь і навичок [2].У межах нашого дослідження під готовністю майбутнього учителя до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи будемо розуміти особистий стан майбутнього учителя, з певними краєзнавчими знаннями, вміннями, навичками та переконаннями у необхідності організовувати краєзнавчу роботу з учнями початкової школи.Вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи вимагав врахування певних передумов, до яких віднесено такі:– сформованість у майбутніх учителів мотивів оволодіння теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у процесі фахової підготовки за напрямом підготовки 6.010102 «Початкова освіта», що визначається у освітньо-кваліфікаційній характеристиці;– аналіз краєзнавчої роботи у навчально-виховному процесі з учнями початкової школи, що дав змогу спрямувати визначення стану готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у двох напрямах: навчальному та виховному.З метою оптимізації навчально-виховного процесу та підвищення його ефективності на шляху формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи було проведено констатувальний етап експерименту протягом другого навчального семестру 2011-2012 р. на базі Мукачівського державного університету та Хмельницького національного університету із студентами, які навчаються за напрямом підготовки 6.010102 «Початкова освіта» (галузь знань 0101 «Педагогічна освіта»). Загалом у експерименті взяло участь 136 майбутніх учителів.За допомогою методів анкетування, тестування, бесід та спостережень здійснювалось вивчення місця і ролі краєзнавчої роботи у системі підготовки майбутніх учителів початкової школи, а також визначення стану їх готовності до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.Спочатку було визначено наскільки сформовані мотиви оволодіння теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у майбутніх учителів.Як показало дослідження (таблиця 1), майбутні учителі надають перевагу мотивам стати висококваліфікованим фахівцем, сумлінно вивчати будь-які дисципліни, інтерес до конкретних краєзнавчих фактів (43,7%; 37,9%; 21,4%), 4, 5 та 6 рангове місце відповідно займають мотиви – прагнення отримати високі бали, поглибити уже набуті краєзнавчі знання та інтерес до особистості викладача як людини та науковця. Отримані результати дають змогу стверджувати про не сформованість стійких мотивів у майбутніх учителів до краєзнавчої роботи. Це вказує на необхідність посилити вплив на мотиваційну сферу в процесі підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.Визначення стану готовності майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у виховному напрямі було проведено під час педагогічної практики студентів (136 осіб) педагогічного факультету Мукачівського державного університету ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 6.010102 «Початкова освіта». Одним із завдань педагогічної практики було провести виховний захід у одному з класів початкової школи за однією із тем: «Та земля мила, де мати народила», «Чи знаєш ти свій край?», «Легенди нашого краю», «Вулицями рідного міста (села)», «Мій рідний край», «Рід, родина, рідня», «Моя рідна вулиця», «Пам’ятаймо героїв», «Люби і знай свій рідний край», «Люди, які прославили мій край», «Сторінки історії мого міста (села)».Таблиця 1Мотиви підготовки до краєзнавчої роботи майбутніх учителів з учнями початкової школи Мотиви підготовки до краєзнавчої роботи у майбутніх учителів з учнями початкової школиРангове місце%Звичка сумлінно вивчати будь-які дисципліни27,9Інтерес до конкретних краєзнавчих фактів321,4Прагнення стати висококваліфікованим фахівцем143,7Можливість використовувати набуті краєзнавчі знання, уміння та навички для майбутньої діяльності не за фахом86,8Відсутність інших, більш цікавих справ, ніж навчальні заняття93,4Інтерес до краєзнавчих досліджень78,8Прагнення поглибити уже набуті краєзнавчі знання517,5Інтерес до особистості викладача як людини та науковця69,1Прагнення отримати високі бали420,6 Вимоги до проведення виховного заходу краєзнавчого змісту майбутніми учителями з учнями початкової школи полягали у наступному: чітке формулювання назви виховного заходу та розуміння майбутнім учителем його краєзнавчої мети; планування основних етапів виховного заходу та визначення завдань кожного з них; організація підготовки заходу у відповідності до поставленої краєзнавчої мети; визначення оптимального змісту краєзнавчого матеріалу; вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу краєзнавчого матеріалу на учнів на кожному етапі заходу; чіткість виховного заходу, оптимальний його темп і ритм; різноманітність і творчий характер діяльності учнів початкової школи; взаємозв’язок заходу з попередніми та наступними формами позакласної роботи з учнями.Оцінка виховного заходу краєзнавчого змісту проведеного майбутніми учителями з учнями початкової школи включала такі показники:– аналіз готовності майбутнього учителя до проведення виховного заходу краєзнавчого змісту: мета і завдання виховного заходу; урахування рівня вихованості учнів початкової школи при визначенні мети і завдань; місце виховного заходу краєзнавчого змісту у загальній системі виховної роботи початкової школи;– аналіз процесу підготовки виховного заходу краєзнавчого змісту: роль класного керівника; роль учнівського активу; забезпечення дружної та злагодженої роботи колективу в процесі підготовки виховного заходу краєзнавчого змісту; роль учнівських органів самоврядування; надання тактовної допомоги учням; рівень участі дітей у підготовці виховного заходу краєзнавчого змісту; аналіз правильності розподілу обов’язків; строки виконання, облік;– аналіз проведення виховного заходу краєзнавчого змісту:а) організація (готовність дітей до проведення заходу, оформлення приміщення, обладнання, наочність, використання ТЗН, структурна схема виховного заходу, чіткість, організованість, злагодженість, майстерність, дозування часу і раціональність його використання, участь представників громадськості);б) зміст виховного заходу краєзнавчого змісту (актуальність краєзнавчої теми, краєзнавча спрямованість, логічність, раціональність у доборі краєзнавчих фактів, їх осмислення, глибина висновків, зв’язок з життям класу, школи, села, міста, району; добір питань, що хвилюють школярів);в) методика проведення виховного заходу краєзнавчого змісту: (врахування вікових особливостей школярів; можливість відвертого обміну думками; характер діалогу; стимулювання учнів до дискусії, до вироблення компромісної думки);г) психологічний аналіз (поведінка учнів, їх активність, зацікавленість, ставлення до краєзнавчого заходу; поведінка вчителя, його тон, ставлення до учнів, педагогічний такт, повага до самостійності думок, пропозицій, рішень учасників);– результати: досягнення мети виховного заходу краєзнавчого змісту; чи є краєзнавчий захід цілісним, системним; які частини виховного заходу вдалися краще, які гірше. Загальні висновки. Рекомендації.Кожний показник оцінки виховного заходу краєзнавчого змісту проведеного майбутніми учителями з учнями початкової школи був оцінений високим, достатнім, задовільним або низьким рівнем готовності, характеристику яких подано у таблиці 2.Таблиця 2Характеристика рівнів готовності кожного показника Рівень готовностіХарактеристика показникависокийпоказник сформований, чітко вираженийдостатнійпоказник виражений, але рідко проявляється неефективнозадовільнийпоказник сформований слабконизькийпоказник не сформований Отримані результати занесені у таблицю 3.Таблиця 3Результати стану готовності майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у виховному напрямі Показники оцінки виховного заходу краєзнавчого змісту проведеного майбутніми учителями з учнями початкової школиРівні готовності (136 МУ)ВисокийДостатнійЗадовільнийНизькийК-стьМУ%К-стьМУ%К-стьМУ%К-стьМУ%готовність майбутнього учителя до проведення виховного заходу краєзнавчого змісту862316,94331,66245,5організація процесу підготовки виховного заходу краєзнавчого змісту42,93223,55641,24432,4проведення виховного заходу краєзнавчого змісту53,72921,35439,74835,3результат42,92316,94230,96749,3Середній показник53,72719,949365540,4Примітка. К-сть МУ – кількість майбутніх учителів Аналіз даних таблиці 3 дав змогу встановити, що стан готовності майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у виховному напря
7
Melnychenko, Lyudmyla. "Процес формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи у педагогічній теорії та практиці". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 38–44. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.38-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано український досвід організації процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи.З’ясовано, що формування дослідницьких умінь студентів спеціальності “Початкова освіта” є важливою складовою їхньої професійної підготовки й актуальною темою вивчення. Науковцями визначено зміст дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи, розроблено їхню структуру та класифікацію, визначено ефективні педагогічні умови та засоби їх формування. Дослідницькі вміння розглянуто як невід’ємний елемент дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкової школи та його готовності до проведення педагогічних досліджень, а відтак – професійної компе¬тентності та готовності до майбутньої професійної діяльності. Встановлено, що організувати дослідницьку діяльність учнів початкових класів здатний учитель, який сам володіє відповідними знаннями та вміннями проводити дослідження Серед визначених науковцями педагогічних умов організації процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи увагу, в першу чергу, зосереджуємо на важливості таких: усвідомлення студентами значення оволодіння вміннями цього виду, психолого-педагогічна компетентність викладача; орієнтація на модель майбутньої діяльності студентів, комплексний підхід до організації освітнього процесу; поєднання наукової та навчальної роботи. Ученими теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено застосування у процесі формування дослідницьких умінь модульної організації навчання, самостійної роботи, навчально-рольової гри, контролю знань і вмінь, педагогічної практики, проектної діяльності. Проте Нова українська школа в контексті освітньої реформи вимагає оновлення змісту цього процесу, пошуку нових підходів його організації. Серед таких підходів розглядаємо інноваційний та інтегральний, що передбачають упровадження інноваційних технологій навчання (BYOD, SMART, STEM, STEAM), які ґрунтуються на інтеграції наукових методів пізнання, технологій, техніки, математики та мистецтва. У зв’язку із цим на часі є вивчення дидактичного потенціалу інноваційних технологій у процесі формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи.
8
Forostyuk, Tetiana. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 147–53. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-147-153.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено проблему формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. Проаналізовано наукові праці з проблеми. Узагальнено сучасні підходи до розв’язання актуальної проблеми сьогодення.У статті обґрунтовується думка про те, що підготовка майбутнього фахівця початкової школи буде найефективнішою, якщо здійснювати її з урахуванням компетентнісного підходу та особливостями формування комунікативної компетенції. Комунікативно-діяльнісний підхід у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи сприяє ефективному формуванню комунікативної компетентності студентів, які в майбутньому зможуть формувати комунікативну компетентність учнів, готовність спілкуватися українською мовою в повсякденному спілкуванні, любов до рідного слова, інтерес і повагу до історичного минулого українського народу, до української мови.Досліджено сутність поняття «комунікативна компетентність», а також «комунікативна компетенція». Розглянуто визначення понять у науковій літературі.Розкрито й доведено необхідність використання ефективних методів, засобів і прийомів у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема на уроках української мови. Здійснено спробу узагальнити умови формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. Проаналізовано педагогічний досвід. Звертається увага на важливість упровадження в практику підготовки майбутнього вчителя інноваційних технологій, методів, прийомів, які сприятимуть формуванню комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Пропонуються цікаві вправи та завдання, зокрема з української мови, які будуть ефективними під час формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи.Розглядається вербальне спілкування та невербальні засоби спілкування, етикет у спілкуванні. Звертається увага на можливі помилки в мовленні та спілкуванні. Пропонуються шляхи формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя та учнів початкової школи, що сприятимуть ефективній комунікації.
9
ФЕНЦИК, Оксана. "ТЕНДЕНЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ". Освітні обрії 50, № 1 (15 березня 2020): 185–89. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.185-189.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямоване на окреслення теоретичних засад підвищення якості методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення уроків мовно-літературної освітньої галузі в умовах освітнього середовища НУШ.
На підставі ґрунтовного аналізу наукових позицій подано визначення дефініції професійна підготовка вчителя початкової школи. Визначено, що важливою складовою професійної є методична підготовка вчителя початкової школи в закладах вищої освіти до навчання різних освітніх галузей початкової школи (мовно-літературної, математичної, природничої тощо). З’ясовано, що результатом професійної та методичної підготовки є сформована професійно-методична компетентність. Схарактеризовано поняття професійної та лінгвометодичної компетентності.
Закцентовано увагу на особливостях методичної підготовки в галузі мовно-літературної освіти. Стисло окреслено моніторинг професійно-методичної готовності студентів четвертих курсів Мукачівського державного університету до проведення особистісно зорієнтованого уроку української мови в умовах інноваційного освітнього середовища НУШ. Обґрунтовано потребу вдосконалення процесу методичної підготовки (мовно-літературної освітньої галузі) майбутніх учителів початкової школи під час навчання в закладах вищої освіти. Критичне осмислення поглядів науковців, аналіз змісту освітньо-професійної програми підготовки 013 Початкова освіта, узагальнення методів опитування дозволили автору визначити мету й розглянути тенденції удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів початкової до проведення уроків мовно-літературної освітньої галузі в умовах освітнього середовища НУШ.
10
Durnyak, B. V., N. M. Pasyeka, M. S. Pasyeka та O. V. Erstenyuk. "ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 383–90. http://dx.doi.org/10.15421/40250862.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено науковий аналіз розвитку новітніх інформаційних технологій у підготовці вчителів та їх застосування у початковій школі. Розглянуто методи когнітивності підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інформаційно-комунікативних технологій у процесі вивчення інформаційно-технічних дисциплін у вищому навчальному закладі. Досліджено ефективність методів когнітивності у підготовці майбутніх учителів та потребу вдосконалення якості знань з інформаційно-технічних дисциплін.
11
КОВАЛЬ, Людмила, Ольга ПОПОВА та Марина НЕСТЕРЕНКО. "ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЙ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 304–12. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-304-312.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час підготовки майбутніх учителів основна увага має бути приділена формуванню готовності моделювати й проводити урок (заняття) в умовах варіативності сучасної початкової освіти; утілювати ідеї педагогіки партнерства, дитино центризму, створювати психологічно-комфортну атмосферу. Аналіз педагогічної теорії з проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти дозволяє виокремити взаємопов’язані її складники: дидактичний, методичний і технологічний. Теоретичний огляд проблеми дозволив уявити процес професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти як оволодіння алгоритмом послідовної взаємопов’язаної діяльності з планування уроку, вибору його ресурсного забезпечення, конструювання моделі та рефлексії реалізації педагогічного задуму. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти спрямовувалося на формування в студентів професійної компетентності. Методологічною основою цього процесу було впровадження таких наукових підходів: аксіологічного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного, креативного. Оновлення підготовки майбутніх учителів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти відбувалося послідовно за етапами: підготовчий, операційно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний. У результаті педагогічного експерименту ми дійшли висновків, що з метою формування в майбутніх учителів початкової школи готовності моделювати і проводити уроки (заняття) викладачі дидактико-методичних дисциплін мають збалансовано поєднувати у змісті теорію і практику, визначати обсяги самостійної роботи, застосовуючи завдання практико-орієнтованого характеру; уміння працювати зі спеціальною навчально-методичною літературою, включаючи електронні видання (підручників, посібників, методичних рекомендацій); використання інтерактивних технологій навчання. Ключові слова: підготовка майбутніх учителів початкової школи, моделювання уроку, підготовка майбутніх педагогів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти.
12
Богданович, Лілія. "ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ВАЖЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 186–93. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.266.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті обґрунтовано актуальність проблеми сучасної вищої педагогічної освіти – формування мистецької компетентності майбутніх учителів початкової школи. Розглянуто сутність понять «компетентність», «мистецька компетентність», «компетентнісний підхід». Узагальнено результати досліджень, що розкривають сутність та значення формування мистецької компетентності.
Зазначається, що в період запровадження Концепції Нової української школи важливого та актуального значення набуває проблема формування мистецької компетентності майбутніх учителів початкової школи, це в свою чергу, зумовлює підвищення якості їхньої професійної підготовки в закладах вищої освіти.
На підставі аналізу теоретичних джерел із проблеми дослідження з’ясовано, що в сучасних суспільних умовах перед вищою педагогічною освітою постала вимога підготовки нових компетентних педагогічних кадрів, здатних до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, реалізації її інтелектуального та культуротворчого потенціалу, зокрема і в системі мистецької освіти.
Мета роботи – узагальнити результати досліджень, що розкривають сутність та значення формування мистецької компетентності як важливої складової фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи.
Наукова новизна представленого дослідження полягає в уточненні сутності поняття «мистецька компетентність»; обґрунтуванні значення формування мистецької компетентності в майбутніх учителів початкової школи як важливої складової їх фахової підготовки.
Зроблено висновки про те, що актуальність вивчення й вирішення проблеми формування мистецької компетентності в майбутніх учителів початкової школи зумовлена реформуванням сучасної освіти, потребою закладів загальної середньої освіти у висококваліфікованих компетентних, творчих фахівцях, які володіють ключовими та специфічними знаннями про культуру та різні види мистецтва, прагнуть зберігати й поширювати вітчизняні та світові культурні традиції. Узагальнені результати досліджень дали змогу розкрити сутність та значення формування мистецької компетентності як важливої складової фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи.
До перспективних напрямів подальших наукових досліджень цієї проблеми відносимо теоретичні аспекти та практичні напрямки формування мистецької компетентності майбутніх учителів початкової школи.
13
ВІТЮК, Валентина. "ПРАВОПИСНЕ ПОРТФОЛІО ЯК ІНДИКАТОР ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначено, що в контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи проблема формування та вдосконалення правописної компетентності студентів в умовах сьогодення набуває виняткової актуальності. У статті висвітлено питання забезпечення якості мовної освіти за допомогою технології портфоліо як однієї з ефективних форм накопичення та оцінювання індивідуальних досягнень студентів. Описано європейське мовне портфоліо: історію виникнення, структуру та зміст. Визначено правописне портфоліо як важливий компонент мовного портфоліо, як сучасну освітню технологію, в основу якої покладено особистісно орієнтований підхід до навчання, метод автентичного оцінювання результатів навчальної діяльності студентів у процесі вивчення правопису української мови, індивідуальну траєкторію вдосконалення правописної компетентності майбутніх фахівців Нової української школи. Проаналізовано значення правописного портфоліо для суб’єктів освітнього процесу: викладача й студента. Виділено структуру правописного портфоліо майбутнього учителя початкової школи. Запропоновано схему-зразок правописного портфоліо у системі лінгвістичної підготовки майбутніх учителів Нової української школи. У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів і власного досвіду роботи для визначення стану робо- ти з формування правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні: спостереження й аналіз занять з дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом», «Практикум з українського правопису», бесіди з викладачами й студентами.
14
СТЕПАНЮК, Катерина. "ТЕХНОЛОГІЧНО-ПРОЄКТУВАЛЬНІ УМІННЯ МАГІСТРІВ ПОЧАТКОВОЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 426–34. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-426-434.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі підготовки магістрів початкової освіти, зокрема особливостям формування технологічно-проєктувальних умінь у контексті майбутньої професійної діяльності в Новій українській школі. Детально розкрито зміст технологічної підготовки майбутніх учителів початкової школи на другому (магістерському) рівні вищої освіти. Авторкою статті визначено структуру та зміст ключових компетентностей у технологічній освіті майбутніх учителів початкової школи. У роботі наголошується, що в пpoцeсi oсмислeння й пpoєктувaння кoнцeптуaльних пiдхoдiв фaхoвoї пiдгoтoвки майбутніх магістрів початкової освіти важливо звернути увагу на застосування пeдaгoгiчних тeхнoлoгiй як засобу oнoвлeння змiсту, фopм opгaнiзaцiї цього процесу, формування технологічно-проєктувальних умінь тa пpoфeсiйнo вaжливих oсoбистiсних якoстeй, гoтoвнoстi дo викoнaння piзнoмaнiтних функцiй професійної педагогічної діяльності У статті подається авторське визначення дефініції «технологічно-проєктувальні вміння магістрів початкової освіти» як складника професійної компетентності, що забезпечує прогнозування майбутньої діяльності, послідовності власних дій, пошук оптимальних шляхів вирішення науково-дослідницьких проблем. Авторкою визначено, що процес формування технологічно-проєктувальних умінь магістрів доцільно здійснювати за такими напрямками: засвоєння знань про сутність і структуру означених умінь та особливості їх формування, поглиблення дидактико-методичних знань про організацію та проведення наукових досліджень у ЗВО, проєктування і проведення лекційних, практичних та лабораторних занять з фахових методик початкової освіти, організація квазіпрофесійної діяльності, створення і презентація проєктів, проведення тренінгових занять. Кожен із напрямків детально розкрито в змісті статті. Результатом дослідження є висновки про те, що технологічний складник професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти забезпечує інтеграцію освітньої стратегії закладу вищої освіти та індивідуальних особливостей, професійних інтересів, конструктивних умінь та практичних навичок студентів. Ключові слова: технологічна освіта, підготовка магістрів початкової освіти, технологічно-проєктувальні уміння, проєктивна лекція, квазіпрофесійна діяльність на основі проєктування.
15
Садова, Віта Вадимівна. "Дидактичні аспекти підготовки майбутнього вчителя початкової школи". Педагогіка вищої та середньої школи 49 (17 лютого 2017): 84–92. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.1171.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття має на меті висвітлення проблем, пов’язаних із забезпеченням якості професійної, професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Використано метод аналізу наукових джерел, порівняльно-зіставний метод, метод узагальнення результатів навчальної діяльності студентів. На основі зібраної й узагальненої теоретичної та емпіричної інформації пропонуються напрями удосконалення дидактичних аспектів професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Робиться висновок про необхідність кардинального оновлення змістової основи викладання педагогічних дисциплін як фундаментальних. Перспективним для подальших наукових розвідок визнається питання узгодження форм, методів, сучасних засобів викладання зі змістовою основою певної навчальної дисципліни.
16
Олійник, Віктор Васильович, Ірина Миколаївна Андрощук, Ірина Ігорівна Остапйовська, Петро Степанович Олешко та Дмитро Анатолійович Пріма. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (26 лютого 2020): 212–24. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3599.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано формування інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Виділено та описано чотири компоненти інформаційної культури вчителя початкової школи: когнітивна (передбачає знання про інформаційне суспільство на глобальному та локальному рівнях і основні його тенденції), операційно-змістова (передбачає вміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології для вирішення різноманітних практичних проблем як особистісних, так і суспільного значення), комунікативна (передбачає знання норм культури поведінки та спілкування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та дотримання їх), ціннісно-рефлексивна (передбачає критичне ставлення до контенту інформаційних ресурсів, нерозповсюдження та запобігання поширенню дезінформації та інформації аморального, протиправного змісту, дотримання інформаційного законодавства, запобігання комп’ютерній залежності), що лягли в основу розроблення курсу «Культура інформаційної діяльності у початковій школі» для здобувачів вищої освіти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки спеціальності 013 Початкова освіта спеціалізації «Інформатика». Виділено та описано ключові аспекти для ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності, проілюстровано результати впровадження зазначеного курсу. Аналіз дослідження засвідчує приріст у відсотковому відношенні високого і достатнього рівнів інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи. Упровадження розробленого курсу засвідчує, що після його завершення показники високого рівня сформованості інформаційної культури становили на 12,5% більше, ніж на початку експерименту, на достатньому – збільшились на 27,5 %, показники середнього і низького рівнів після завершення експерименту зменшились. Визначено прогностичність досліджуваної проблеми, що полягає в міждисциплінарності розробленого курсу і використанні його науково-педагогічними працівниками в процесі підготовки здобувачів вищої освіти в різних освітніх галузях.
17
БАЛЬОХА, А. С. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ К. Д. УШИНСЬКОГО У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ВИМОГ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття стосується сучасної проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів через призму дослі- дження педагогічного досвіду та спадщини українського та російського педагога, видатного класика педагогічної науки, автора наукових праць і підручників для початкової школи Костянтина Дмитровича Ушинського. Освітні реформи, зокрема Нова українська школа, актуалізують питання генерації нового покоління вчителів початкових класів, які будуть здатні не лише до реалізації суспільних запитів і вимог, а й формуватимуть інтелектуальний потенціал нації. Розв’язання цих завдань буде ефективним лише зі зміною освітнього процесу в закладах вищої освіти, однак нова система освіти має наслідувати принципи, розроблені науковцями-класиками. Мета статті полягає у ретроспективному дослідженні педагогічної спадщини К. Д. Ушинського, його наукових поглядів щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів, основних принципів та ідей. За вченням К. Д. Ушинського, базовим у розвитку особистості школяра є вивчення основ науки, що розкриває перед дитиною закони природи та суспільства і певним чином впливає на розум і душу. Видані підручники для початкової школи були орієнто- вані на розвиток у дітей мислення і виховання моральних якостей: любові до рідної природи і свого краю, до людей, котрі їх оточують, гуманності, доброти, працьовитості. Основним засобом у підготовці підростаючого покоління учений вважав природу, адже природні явища рано починають збуджувати розум дитини. Спостере- ження й вивчення рідної природи сприяє розвитку почуття патріотизму, а також естетичному вихованню. Ці ідеї актуальні у контексті реалізації природничої освітньої галузі Нової української школи, тому важливим є питання впровадження інтерактивних методів роботи зі здобувачами вищої освіти, які сприятимуть розширенню природ- ничих знань, розвитку критичного мислення та формуванню природознавчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. У статті розкривається практичний досвід складання пізнавальних завдань природничого зміс- ту здобувачами вищої освіти.
18
ПОПОВА, Ольга, та Анжеліка ЛЕСИК. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ В УЧНІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 381–87. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-381-387.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ У статті зроблено спробу теоретично обґрунтувати зміст теоретичної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування толерантності учнів як актуальну проблему. Педагог має бути не лише компетентним фахівцем у галузі початкової освіти, а й творчою особистістю, здатною організувати навчання молодших школярів на засадах педагогіки співробітництва, дитиноцентризму, гуманізму, толерантності. Концепція Нової української школи спрямовує сучасного вчителя на побудову такого освітнього середовища, у якому відносини будуються на основі спільності інтересів, цілей, солідарності, взаємоповаги й довіри. толерантність молодших школярів може сформувати тільки надзвичайно моральний педагог, який володіє принципами й прийомами спілкування, здатний бачити в кожному повноцінну особистість, цілісно сприймати її як індивідуальну й неповторну, а також здатного до саморозвитку й самовдосконалення. Авторами визначено суть толерантності в різних галузях науки. Сучасні філософи розуміють толерантність як моральну якість особистості, що характеризує терпиме відношення до інших людей, незалежно від їхньої етнічної, національної або культурної приналежності; терпиме відношення до інших поглядів, звичок. Психологи тлумачать толерантність як стійкість до конфліктів, готовність до діалогічного спілкування з людьми, які викликають негативну реакцію; здатність індивіда в проблемних ситуаціях активно взаємодіяти із зовнішнім середовищем для успішної адаптації, недопущення конфронтації й розвитку позитивних взаємин з оточенням. У педагогічних дослідженнях підходи до толерантності визначаються у двох аспектах: діалогічність як форма вияву толерантності, взаємодія в умовах мультикультурності. Толерантність учителя початкової школи виявляється в робочій обстановці під час взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу, обумовлена життєвим досвідом, властивостями характеру, моральними принципами, й передбачає використання всіх засобів для досягнення комунікативної мети. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування толерантності в молодших школярів буде ефективнішою, якщо цей процес забезпечуватиметься спеціально розробленим комплексом завдань, які передбачають вироблення практичних умінь і навичок розвивати толерантність в учнів. Саме цьому присвячуватимуться подальші наукові розвідки з проблеми дослідження. Ключові слова: толерантність, підготовка майбутніх учителів початкової школи, толерантність учителя початкової школи.
19
Гнепа, Ольга. "Особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах Нової української школи". New pedagogical thought 108, № 4 (6 січня 2022): 114–18. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-114-118.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні проаналізовано особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Розглянуто базові компетентності фахівця педагогічної сфери, які є неодмінною умовою його продуктивної професійної діяльності та конкурентоспроможності. Запропоновано стратегії модернізації підготовки майбутнього вчителя початкових класів, які використовуються у Володимир-Волинському педагогічному фаховому коледжі імені А. Ю. Кримського Волинської обласної ради, зокрема: інтеграція та інклюзія в освіті; орієнтація на наукову роботу, педагогічну практику і медіаграмотність; використання інноваційних, інформаційно-комунікаційних і здоров’язберігаючих технологій. Значну увагу приділено ознайомленню з основними ідеями інклюзивної освіти та впровадженню інтегрованого підходу у навчанні в освітній процес педагогічного коледжу, що сприяє підготовці вчителя нового покоління. Констатовано важливість педагогічної практики як пріоритетного напряму вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Зроблено висновок, що завдяки практико-орієнтованому підходу здійснюється підготовка вчителя нової генерації, готового до реалізації основних завдань Нової української школи.
20
Sebalo, Lyudmila. "Використання STEM-технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 114–20. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.114-120.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена сучасному напряму в освіті – актуальному питанню впровадження STEM-технологій у процес професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у закладах вищої освіти. Здійснено короткий огляд нормативно-правових документів, які спрямовані на активне впровадження STEM-технологій та STEM- освіти в Україні. Розглядаються сучасні різновиди акроніму STEM, які існують на сьогодні в світі. Окреслено питання підготовки майбутніх учителів, діяльність яких не обмежується викладанням окремого предмету, а фахівців, які виявляють здатність до реалізації міждисциплінарних зв’язків. Проведено пілотне опитування серед студентів напряму підготовки “Початкова освіта” щодо їхнього ставлення до окресленої проблематики. За його результатами констатовано переважання більшістю майбутніх учителів початкових класів та вчителів щодо необхідності освітніх змін, які стосуються впровадження наскрізного STEM – навчання для того, щоб оволодіти вміннями у застосуванні інноваційних ігрових технології, технологій case-study, інтерактивних методів групового навчання; використання проблемних методик із розвитку критичного і креативного мислення тощо; створення розгалуженої системи пошуку, підтримки, навчання і супроводу талановитих студентів; створення середовища для самоосвіти та саморозвитку; залучення студентів до роботи в науково-дослідних лабораторіях у закладах вищої освіти для здобуття результативного індивідуального досвіду проектної діяльності з метою розроблення власних SMART- проектів для інтегрованих уроків природничо-математичного циклу, англійської мови і мистецтва, читання тощо. Створення таких проектів студентами буде корисним для використання під час проходження практики в закладах освіти, що є на часі, оскільки реалізацією Концепції “Нова українська школа” вчитель початкових класів повинен володіти технологією роботи з LEGO-конструктором і навчати цьому учнів, а також використовувати гейміфікацію – використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті для залучення користувачів до вирішення проблем.
21
СКРОБАКА, Ю. С., М. В. ЛУК’ЯНЧУК та В. А. ТРИНДЮК. "НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 121–27. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються актуальні питання формування готовності майбутніх учителів початкової школи до розвитку творчого мислення учнів початкових класів у професійній діяльності на етапі реформування систе- ми освіти. Акцентується увага на необхідності формувати покоління всебічно розвинутих, свідомих та відпо- відальних громадян із розвиненим творчим мисленням, які зможуть знайти вихід із складних життєвих ситуацій; неможливо раз і назавжди підготувати з фахівця професіонала, необхідно сформувати в нього бажання і здатність до постійного самовдосконалення та потребу в навчанні протягом усього життя. У логічній послідовності роз- крито сутність поняття «готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого мислення молодших школярів» через уточнення понять «мислення», «творчість», «креативність», «готовність». Концептуальні ідеї філософії освіти, теоретичні та методичні засади підготовки педагога, формування його педагогічної культури, основ про- фесіоналізму, готовності до педагогічної творчості, професійні вимоги до нього здійснено через усебічно розкриті роботи науковців. У дослідженні проаналізовано результати опитування вчителів початкових класів міста Луцька та Волинської області щодо застосування завдань, які сприяли б розвитку творчого мислення молодших школя- рів. Названо умови, які перешкоджають розвитку творчого мислення учнів початкових класів. Висвітлюються деякі аспекти проблеми підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого мислення учнів початкової школи. Зазначається необхідність забезпечення умов, що позитивно впливають на процес підготовки майбутніх педагогів до творчої діяльності, зокрема через створення освітнього середовища, творчої атмосфери навчального процесу й педагогічної практики. Звертається увага на те, що педагогічна система підготовки студента до майбутньої про- фесійної діяльності, розвитку та реалізації особистісного потенціалу має орієнтуватися на зростання професійної мобільності й формування внутрішньої потреби у безперервній освіті і забезпеченні конкурентної спроможності на сучасному ринку праці. Виділено основні якості майбутнього вчителя, які дозволять здійснювати педагогічну діяльність на високому професійному рівні.
22
ЧЕРНЕНКО, Галина. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 123–29. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито проблему формування професійних компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Обґрунтовано актуальність цієї проблеми, що зумовлена реформуванням освіти в Україні, насамперед упровадженням Нової української школи та професійної підготовки сучасного вчителя, що відповідають вимогам сьогодення. Здійснено аналіз науково-педагогічних досліджень у галузі цієї проблематики та визначена мета дослідження, яка полягає у здійсненні аналізу сучасних нормативних документів щодо професійних компетентностей учителів та дослідженні процесу формування компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення методичної дисципліни. Здійснено аналіз Професійного стандарту вчителя. Охарактеризовано загальні та професійні компетентності, що передбачені стандартом. Обґрунтовано трудові функції вчителя та відповідні їм професійні компетентності. Наведено мету, завдання, фахові компетентності, програмні результати дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». З метою розуміння вивчення курсу здійснено аналіз Типових освітніх програм Нової української школи, а саме: природничої, історичної, соціальної, громадянської, здоров’язбережувальної освітніх галузей. Проаналізовано змістове наповнення цієї методичної дисципліни. Розкрито процес ознайомлення майбутніх учителів початкових класів з ефективними методами (проблемно-пошукові, дослідницькі, метод проєктів), засобами наочності (натуральні: живі і неживі природничі об’єкти, образотворчі, мультимедійні, інформаційно-технічні), типами уроків (інтегровані уроки, уроки-дослідження, уроки-проєкти). Наведено результати проведеного фокус-групового опитування студентів із метою виявлення у них сформованих професійних компетентностей. У процесі дослідження виявлено такі компетентності, які формуються у майбутніх учителів початкової школи під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ»: предметно-методична, інформаційно-цифрова, компетентність педагогічного партнерства, проєктувальна, інноваційна.
23
Дрокіна, А. С. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-74-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу проблеми підготовки майбутніх вчителів початкової школи до самоосвітньої діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
На основі ґрунтовного аналізу науково-педагогічних джерел встановлено, що здатність до самоосвітньої діяльності вчителя початкової школи забезпечує підтримку високого рівня професійної компетентності фахівця впродовж усієї професійної діяльності. В умовах оновлення освіти здатність педагога до самоосвітньої діяльності виступає обов’язковою умовою його неперервного професійного самовдосконалення.
На основі аналізу публікацій досліджень сучасних вчених визначено, що фундаментом підготовки майбутніх учителів початкової школи до самоосвітньої діяльності є освітній процес у закладах вищої педагогічної освіти, де основними формами навчальної роботи є лекції, практичні та лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, робота в групах, практикуми, навчальна та виробнича практика, інформаційно-методичні позааудиторні заходи, науково-дослідна діяльність. Реалізація можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у вищій школі розширює спектр видів освітньої діяльності студентів, дозволяє не лише удосконалювати існуючі, а й зумовлює появу нових організаційних форм навчання та виховання.
Доведено, що засоби сучасних ІКТ (мультимедійні системи, комп’ютер, засоби комунікацій) забезпечують максимально продуктивний характер освітнього процесу завдяки високому рівню пізнавальної активності та посиленні пізнавального інтересу здобувачів вищої педагогічної освіти, перевагам швидкого зворотного зв'язку, можливості якісної взаємодії за допомогою сучасних засобів комунікацій.
У процесі дослідження доведено, що цілеспрямоване використання ІКТ в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти максимально сприяє активізації освітньої та самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів початкової школи.
24
Hryhorieva, Alla. "Модель розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів у процесі художньо-трудової підготовки". Педагогічний дискурс, № 24 (22 травня 2018): 69–75. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.24.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано увагу на переосмисленні парадигми освіти. Відмічено, що особливе місце у формуванні творчої особистості майбутнього учителя початкових класів належить дисциплінам мистецького та художньо-трудового спрямування. Висвітлено сутність поняття «модель розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів у процесі художньо-трудової підготовки». Запропоновано авторську модель означеної підготовки. Зосереджено увагу на основних блоках моделі: цільовий, теоретико-методологічний, змістовий, організаційно-процесуальний, оціночно-діагностичний, результативний. Визначено педагогічні умови розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкової школи у процесі художньо-трудової підготовки, серед яких: створення проблемно-пошукових ситуацій та творчих завдань; використання проектних технологій навчання; оптимальне поєднання навчальної та позанавчальної роботи на засадах творчої взаємодії. Зазначено, що педагогічні умови ефективно реалізовуються через наступні методи, форми, засоби розвитку творчих здібностей: інтегровані лекції, семінари-дискусії, рольові ігри, проектна діяльність студентів (творчі проекти та їх демонстрація, складання портфоліо), конкурсно-виставкова робота (фестивалі, виставки, конкурси, інсталяції, соціальні проекти), рефлексивні вправи (твори-роздуми, рефлексивні есе, нариси), самостійна дослідницька діяльність студентів (аналіз наукових джерел, аналіз досвіду практичної роботи, рецензування). Зроблено висновок про цілісність, поетапність та динамічність авторської моделі; можливість інтегрування розробленої системи в існуючі умови вищої освіти.
25
Вітюк, Валентина. "ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 99–104. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.99-104.
Повний текст джерелаАнотація:
У контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи зростає роль професійної лінгвістичної підготовки вчителя початкових класів. Мета статті – висвітлити сутність методу проєкту, описати види проєктів, етапи роботи над проєктом та можливості застосування його під час формування правописної компетентності студентів закладів вищої педагогічної освіти. Для реалізації мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів-філологів і власного досвіду роботи для визначення стану роботи над формуванням правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні (спостереження й аналіз занять з дисципліни «Практикум з українського правопису» для студентів спеціальності «Початкова освіта»). У статті розкрито різнотлумачення поняття, описано значення проєктної діяльності у процесі формування ключових і предметних компетентностей фахівців. У науковій розвідці проаналізовано найбільш поширені класифікації освітніх проєктів, охарактеризовано структуру методу проєкту в працях відомих українських педагогів і лінгводидактів, закцентовано увагу на оцінюванні рівня виконання проєкту студентами, укладено алгоритм роботи над проєктом для студентів, запропоновано зразок проєкту. У результаті аналізу проблеми дійшли до висновку про те, що в умовах модернізації вищої освіти, оновленні її змісту та структури особливої актуальності набувають нові форми й методи навчання, зокрема метод проєкту, який сприяє формуванню у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання, вміння застосовувати отримані правописні знання у конкретних комунікативних ситуаціях.
26
БЕСКОРСА, Олена. "СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 209–20. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-209-220.
Повний текст джерелаАнотація:
Масове запровадження цифрових технологій у всі сфери життя змінює вимоги щодо підготовки майбутніх учителів, які є відповідальними за підготовку молодого покоління до взаємодії, спілкування, навчання та генерування нових знань в інноваційному цифровому суспільстві. У статті висвітлено актуальну проблему визначення сутнісних характеристик цифрової культури майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Актуальність дослідження доведена аналізом цілої низки офіційних документів, що є нормативно-правовим підґрунтям проведення наукових розвідок проблеми цифрової трансформації освітньої системи. Питання формування цифрової культури вчителів є предметом дослідження вітчизняних (О. Базелюк, В. Биков, Л. Гаврілова, М. Жалдак, М. Лещенко та інші) та закордонних науковців (С. Bassett, J. Bushati, V. B. de S. Júnior, J. E. Hasmujaj, E. Lezha, E. Nonato, A. K. F.Nunes, F. S. C. Pimentel, G. Tuxhari). Метою статті є визначення сутнісних характеристик поняття «цифрова культура майбутнього вчителя англійської мови початкової школи» та теоретичне обґрунтування її структурних компонентів. Спираючись на аналіз вітчизняних та іноземних наукових досліджень, цифрову культуру визначено як системну сукупність якостей особистості майбутнього вчителя, що характеризується усвідомленням власних інформаційних потреб, які спонукають особистість до здійснення пошуку інформації, виконання активних дій щодо її обробки та використання; знаннями, уміннями і практичним досвідом запровадження інформаційно-комунікаційних технологій та створення власних електронних освітніх ресурсів під час виконання професійної діяльності; правилами та нормами поведінки в цифровому середовищі. Наголошено, що до структурантів цифрової культури доцільно додати такі компоненти: цифрова грамотність і поведінка в цифровому середовищі. Автор висновує, що формування цифрової культури відповідає вимогам становлення цифрового суспільства, враховуючи процеси реформування та модернізації освіти в Україні, сприяючи постійному професійному саморозвитку вчителів. Ключові слова: цифрова культура, професійна підготовка вчителів, цифрова грамотність, професійний саморозвиток, поведінка в цифровому середовищі, інформаційно-комунікаційні технології.
27
ШПІЦА, Р. І., та К. С. ТАРАСЕВИЧ. "КАТЕГОРІЯ «МУЗИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ» У СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 203–9. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено різні підходи до розкриття поняття «компетентність» у науковій літературі. Розглянуто дефініцію «музична компетентність педагога» через окреслення дотичних категорій. Розкрито її значущість у музично-педагогічній площині в контексті підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Узагальнення наукових розвідок вітчизняних і закордонних науковців, аналіз сучасних досліджень та окреслення музичної компетентності у Державному стандарті як здатності до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного мистецтва завдяки музичній діяльності дали нам змогу сформулювати визначення музичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Окреслено ключові характеристики музичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Вивчення такого феномена та його складників у сучасних наукових дослідженнях дозволило сформулювати та конкретизувати компоненти музичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у освітньому процесі ЗВО. У статті доведено, що розвиток музичної компетентності майбутніх учителів початкової школи – складний багаторівневий процес набуття якостей особистості фахівця (майбутнього вчителя початкової школи), що включає відповідні знання, уміння, навички, професійно-особистісні якості та мотивацію до майбутньої музично-професійної діяльності. Вивчення стану проблеми у наукових дослідженнях дозволило виокремити важливість розвитку музичної компетентності майбутнього вчителя, оскільки відіграє в процесі практичної навчальної діяльності вагому роль і відбувається під час виконання семінарських та практичних завдань, участі у музично-літературних гуртках, ансамблевому співі, творчих конкурсах та під час проходження практики у загальноосвітніх школах і долученні до концертних виступів.
28
Хижняк, Інна Анатоліївна, Катерина Володимирівна Власенко, Ірина Леонідівна Вікторенко та Владислав Євгенович Величко. "ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 106–22. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.3666.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено актуальність підготовки майбутнього фахівця початкової освіти до застосування цифрових засобів навчання в професійній діяльності. Проаналізувавши значну кількість наукових праць, присвячених цій проблемі, автори визначили аналогічні підходи до її вирішення в різних країнах світу та переважно низький і середній рівні розвитку готовності майбутніх учителів початкової школи застосовувати цифрові освітні засоби в професійній діяльності. У зв’язку з цим стаття репрезентує результати емпіричного дослідження щодо стану сформованості операційно-діяльнісного та проєктивного компонентів готовності майбутніх бакалаврів та магістрів початкової освіти до використання цифрових засобів навчання в професійній діяльності та динаміки розвитку цього особистісного феномену за традиційних умов навчання на ступенях вищої освіти бакалавра і магістра. Методика дослідження полягала в поступовому застосуванні технології квазіпрофесійної діяльності та методу експертних оцінок і подальшому розподілі респондентів за рівнями розвитку компонентів готовності: інтуїтивно-рецептивним, репродуктивним, продуктивним та дослідницько-креативним. Результати проведеного дослідження було піддано кількісному та якісному аналізу, і автори дійшли висновку, що за наявної нині системи професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи рівень розвитку операційно-діяльнісного та проєктивного компонентів його готовності до застосування цифрових засобів навчання є недостатнім. Крім того, автори з’ясували, що серед методів та прийомів роботи зі слайдами презентації в студентів переважають репродуктивні зразки: інформаційний метод, структурні і графічні прийоми опрацювання інформації; респонденти недостатньо орієнтуються в типах слайдів, а також в альтернативних до Power Point програмах розроблення презентацій; майбутні бакалаври та магістри обмежуються застосуванням у презентаціях графічної та текстової інформації; у цифрових навчальних засобах майбутні фахівці початкової освіти використовують переважно анімацію та креолізацію тексту, практично відсутні інфографіка, інтерактивні постери, навчальні комікси, завдання на онлайнових навчальних платформах.
29
O.V., Honcharuk. "IMPLEMENTATION OF THE PEDAGOGICAL CONDITIONS OF THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF PRIMARY SCHOOL TO THE ORGANIZATION OF LEISURE ACTIVITIES OF YOUNGER PUPILS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 90 (November 4, 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-90-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано та розкрито особливості реалізації педагогічних умов системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля молодших школярів.Педагогічними умовами визначено: цілеспрямовану позитивну мотивацію та стимулювання потре-би у студентів у сформованості в інноваційному середовищі закладу вищої освіти творчого рівня готов-ності до організації дозвілля молодших школярів; оновлення змісту аудиторної та позааудиторної під-готовки студентів до організації дозвілля учнів початкової школи; застосування інтерактивних методів і форм навчання, спрямованих на формування компонентів готовності студентів до організації дозвілля молодших школярів; інтеграція управлінських зусиль суб’єктів системи професійної підготовки.Метастатті полягала в аналізі особливостей реалізації педагогічних умов системи професійної під-готовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля дітей. У процесі наукового пошуку нами використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, узагаль-нення, систематизація.Реалізація педагогічних умов здійснювалася в три етапи: підготовчий, організаційно-практичний і результативний. Для реалізації першої умови проводилися мотивація й стимулювання у студентів потреби до оволодіння компетентністю організовувати дозвілля дітей як професійної й особистіс-ної цінності. Наступні умови реалізовувалися через впровадження в систему професійної підготов-кинавчального курсу «Організація дозвіллєвої діяльності молодших школярів», залучення молоді до роботи студентського клубу «Цікаве дозвілля молодших школярів», до участі у виховних заходах доз-віллєвого характеру на рівні факультету та університету, діяльності проблемної групи «Умови успішної організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів», до виконання системи професійно-дозвіллє-вих завдань, які були розроблені до кожного з видів практики. У процесі системи професійної підго-товки відбувалося управління та самоуправління підготовкою майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів. In the article analyzed and revealed the peculiarities of realization of pedagogical conditions of professional preparation of future elementary school teachers for organizing leisure activities of primary school children. The pedagogical conditions defined: purposeful positive motivation and stimulation of the need for students to form in the innovative environment of higher education institution a creative level of readiness for organizing leisure activities of primary school children; updating the content of classroom and extra-curricular preparation of students for organizing leisure activities of elementary school students; application of interactive methods and forms of teaching aimed at forming components of students’ readiness to organize leisure activities of younger students; integration of the management efforts of the subjects of the system of professional training.The purpose of the article was to analyze the peculiarities of realization of pedagogical conditions for professional preparation of future elementary school teachers for organizing children’s leisure.In the process of scientific search, we used the following methods of research: analysis, synthesis, generalization, systematization.The implementation of pedagogical conditions was carried out in three stages: preparatory, organizational-practical and effective. In order to realize the first condition, students were motivated and encouraged to acquire the competence to organize the leisure of children as a professional and personal value.The following conditions were realized through the introduction into the system of vocational training of the training course “Organization of leisure activities of junior students”, involvement of youth in the work of the student club “Interesting leisure of junior students”, to participate in educational activities of leisure nature at the faculty level, at the university level, activities of the problem group “Conditions for successful organization of leisure activities of younger students”, to fulfill the system of professional and leisure tasks that were developed for each of the types of practice. The management and self-management of future primary school teachers to organize leisure activities of the younger students took place in the course of the vocational training system.
30
Bohdanovych, Volodymyr. "Scientific and Pedagogical Definition of Training Stages for Future Preschool Teachers to Educate Students Musically and Aesthetically." Research Notes, no. 1 (March 30, 2017): 13–17. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2017-pp-1-13-17.
Повний текст джерела
31
Зубарєва, Олена. "АРТ-ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 16 (9 грудня 2021): 131–41. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246371.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором статті приділяється особлива увага арт-супроводу професійної підготовки студентів педагогічних університетів – майбутніх вчителів. Метою даної статті є висвітлення необхідності створення арт-педагогічного простору як інноваційного середовища для творчого розвитку і професійної підготовки студентів педагогічних вишів. У статті представлена проблема підготовки вчителів до реалізації цілей і завдань педагогіки, здатністю застосовувати арт-технології у професійній діяльності. Оволодіння майбутніми педагогами арт-методами забезпечує можливість контакту з дитиною і спирається на різні види візуальної, пластичної, аудіо комунікації. Аналіз наукової літератури, педагогічного досвіду у статті дозволяє зазначати актуальність і перспективність впровадження в освітній процес підготовки студентів вузів арт-технологій, синтез мистецтва і педагогіки, заснованої на взаємодії особистості з різними видами мистецтва і галузями художньої творчої діяльності. У підготовці майбутніх вчителів необхідна науково-методична і теоретична основа використання арт-технологій. Автором статті охарактеризовані технології і методики, які використовуються у власному педагогічному досвіді та дозволяють майбутнім педагогам набути компетенції для майбутньої професійної діяльності в школі, розглянуті питання професійної підготовки педагогів та їх професійного становлення.
32
Акімова, Олена Михайлівна. "Педагогічна деонтологія як етична норма підготовки майбутніх учителів початкової школи до створення інклюзивного середовища". Освітній вимір 47 (14 січня 2016): 3–8. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2415.
Повний текст джерелаАнотація:
Акімова О. М. Педагогічна деонтологія як етична норма підготовки майбутніх учителів початкової школи до створення інклюзивного середовища.
У статті проаналізовані основні аспекти педагогічної деонтології як норми підготовки майбутніх учителів початкової школи до створення інклюзивного середовища. Визначено завдання інклюзивної освіти майбутнього вчителя початкової школи. Уточнено зміст понять «інклюзивна освіта» та «інклюзивне середовище» для майбутніх учителів початкової школи.
33
Довженко, Т. О., І. А. Небитова та В. О. Шишенко. "РОЛЬ МЕНТОРСТВА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 77–87. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито роль менторства у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи. Метою дослiдження є теоретичне обґрунтування ролі менторства у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи. Використано загальнонаукові (аналіз, узагальнення), порівняльно-зіставний і прогностичний методи наукового пізнання. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено суть понять: «наставництво», «менторство», «ментор», «менти», «коуч», «тьютор», «фасилітатор». Зазначено ступені наставництва: I ступінь – педагог-ментор; II ступінь – педагог-тьютор; III ступінь – педагог-коуч; IV ступінь – педагог-фасилітатор. Проаналізовано закордонний досвід впровадження менторства в систему освіти. Визначено переваги менторства для педагога-ментора у ЗВО а саме: менторство допомагає досвідченому викладачеві побачити й окреслити нові перспективи в сфері власної педагогічної діяльності; при успішному здійсненні цих функцій ментор відчуває свій внесок у систему професійної адаптації менти, отримує задоволення від спілкування; справжній педагог завжди має прагнути до самовдосконалення; виконання функцій ментора може допомогти в розвитку професійної кар’єри педагога, підвищення його кваліфікації, сприяє зростанню довіри до нього в педагогічному колективі ЗВО. Охарактеризовано найбільш оптимальні моделі взаємодії, до яких повинен прагнути ментор у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи: спілкування-корекція (спрямоване на виконання діагностичної функції ментором); спілкування-підтримка (доречне у ситуаціях, коли необхідно допомогти підопічним у вирішенні складних ситуацій); спілкування – зняття психологічних бар’єрів (передбачає володіння ментором технологією спілкування на досить високому рівні). Визначено роль менторства у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи під час педагогічної практики. Окреслено переваги і недоліки застосування методу менторства у ЗВО. Доведено, що менторство позитивно впливає як на освітній процес, так і на професійну підготовку майбутніх педагогів. Дружні стосунки, психолого-педагогічна підтримка, стимул до професійного розвитку і самовдосконалення є запорукою успішних менторських взаємин.
34
Pisniak, Valentyna. "PEDAGOGICAL CONDITIONS AND STRUCTURAL-FUNCTIONAL MODEL OF VOCATIONAL TRAINING OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS FOR BUILDING LABOR COMPETENCIES OF PRIMARY SCHOOL STUDENTS IN TERMS OF EDUCATIONAL INCLUSION." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 182–90. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-182-190.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті репрезентовано авторське бачення педагогічних умов та структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей молодших школярів в умовах освітньої інклюзії. Резюмовано, що розроблена в межах дослідження модель – це органічна впорядкованість мети, змісту і технології професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей молодших школярів в умовах освітньої інклюзії. Узгодження всіх її компонентів спрямовано на створення спеціальних умов для досягнення кінцевого результату – готовності майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей молодших школярів в умовах освітньої інклюзії, що підпорядковується системі дидактичних вимог. До педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей молодших школярів в умовах освітньої інклюзії віднесено такі фактори: забезпечення професійної мотивації майбутніх учителів початкової школи до формування трудових компетентностей молодших школярів в умовах освітньої інклюзії; поєднання інноваційних і традиційних методів у професійній підготовці майбутніх педагогів для підвищення рівня готовності застосовувати набуті знання у процесі формування трудових компетентностей молодших школярів в умовах освітньої інклюзії; розширення діапазону професійних умінь і навичок майбутніх учителів початкової школи засобами проєктних технологій;організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів.
35
Акімова, О. М. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 6–15. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-6-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті схарактеризовано теоретичні аспекти системи підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного навчання учнів з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з особливими освітніми потребами. Охарактеризовано зміст умов підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з особливими освітніми потребами: наявність у майбутніх учителів комп’ютерної грамотності; наявність у майбутніх учителів навиків здійснення педагогічного супроводу; наявність у майбутніх учителів індивідуальних та особистісних якостей для створення психологічного комфорту; здатність майбутніх учителів до діалогу засобами інформаційних технологій; здатність майбутніх учителів до здійснення індивідуального підходу; здатність майбутніх учителів до здійснення організованого самоконтролю та систематичного контролю за узагальненням знань; володіння майбутніми учителями навиками самостійної роботи; забезпечення майбутніми педагогами якісної взаємодії всіх компонентів системи дистанційного навчання. Визначено функції у ході підготовки до здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з особливими освітніми потребами майбутніми вчителями для розв’язання професійних завдань: інформування, надання порад, інформаційної підтримки у ході освітнього процесу; керівництво та мотивація учнів початкової школи з особливими освітніми потребами до освітнього процесу; налагодження та підтримка інформаційних зв’язків у ході взаємодії між учнями початкової школи з особливими освітніми потребами та іншими учасниками системи дистанційного навчання.
36
Дзюба, Леся. "Шляхи підготовки майбутніх учителів початкової школи до ознайомлення учнів з ІКТ". Освітній вимір 40 (13 лютого 2014): 31–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2949.
Повний текст джерелаАнотація:
Дзюба Л. Г. Шляхи підготовки майбутніх учителів початкової школи до ознайомлення учнів з ІКТ.
У статті проаналізовано зміст підготовки майбутніх учителів початкових класів у напрямку ознайомлення учнів з ІКТ. Розглянуто основні теоретично-методичні аспекти такої підготовки та висвітлено можливі шляхи підготовки вчителя початкової школи в умовах інформатизації сучасного суспільства. Автором запропоновано напрямки підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у галузі ознайомлення учнів з ІКТ та схарактеризовано особливості їх реалізації в системі початкової освіти.
37
Дуднік, Аліна. "Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 49–54. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2863.
Повний текст джерелаАнотація:
Дуднік А. О. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності.
У статті обґрунтовано необхідність дотримання педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності. Розглянуто пріоритетні напрями і форми діяльності педагога, що забезпечують формування професійної компетентності майбутніх фахівців.
38
Вітюк, Валентина Володимирівна, та Анна Володимирівна Лякішева. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ КАРТИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 111–26. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3224.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено правописну компетентність майбутніх учителів початкової школи як складник комунікативної компетентності. Визначено стан окресленої проблеми на сучасному етапі модернізації закладів вищої освіти. Зазначено, що одним з перспективних напрямів підвищення правописної грамотності майбутніх учителів початкової школи є застосування інноваційних технологій навчання, зокрема інтелект-карт. Описано основні принципи та етапи створення інтелекткарт. Презентовано інтелекткарту правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка містить графічну, орфографічну та пунктуаційну компетентності. Висвітлено основні причини низького рівня правописної грамотності студентів педагогічних вишів, зокрема причини загального характеру, соціокультурні та лінгводидактичні. Автори статті вважають, що для ефективного формування правописної компетентності в майбутніх учителів початкової школи потрібно враховувати такі лінгводидактичні умови, як принципи графіки, орфографії та пунктуації, рівень мовного та мовленнєвого розвитку студентів і рівень розвитку уваги, пам’яті, мислення в майбутніх учителів початкової школи. Запропоновано шляхи ефективного формування правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Доцільність та результативність застосування інтелекткарт у процесі формування й удосконалення правописної грамотності майбутніх учителів початкової школи перевірено за допомогою педагогічного експерименту шляхом зіставлення рівнів навченості студентів експериментальних і контрольних груп за критерієм Стьюдента. Підкреслено актуальність і необхідність застосування інтелекткарт у процесі лінгвістичної та лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в період реформування мовної освіти та в умовах становлення Нової української школи.
39
Мартиненко, С. М. "Формування діагностичних компетенцій у майбутніх учителів початкової школи." Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 26–31. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3383.
Повний текст джерелаАнотація:
Мартиненко С. М. Формування діагностичних компетенцій у майбутніх учителів початкової школи.
У статті обґрунтовано систему діагностичних компетенцій, якими мають володіти майбутні вчителі початкової школи; визначено поетапність їх формування; охарактеризовано основні компоненти формування діагностичних компетенцій у майбутніх учителів початкової школи під час професійної підготовки.
40
ГОЛУБ, Олена, та Анжеліка ЛЕСИК. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 279–88. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-279-288.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема підготовки майбутніх учителів до формування сімейних цінностей в учнів початкової школи. Розкриваються поняття «сімейні цінності», що стосуються структури, функції, ролі, поглядів та ідеалів сім’ї, які є цінностями-нормами, що виступають орієнтаційною основою й одночасно критерієм оцінювання дійсності та вибору відповідного вчинку і дії людини; «професійна готовність до педагогічної діяльності», «готовність до педагогічного процесу», «формування сімейних цінностей в учнів початкової школи» (цілісне утворення, що становить системну властивість всієї особистості дитини, характеризує її здатність зберігати і оптимально відтворювати, розвиватися, успішно діяти в різних життєвих ситуаціях, вирішувати складні життєві проблеми, а й допомагати в цьому всім членам родини), компоненти в структурі поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до формування сімейних цінностей в учнів»: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний компоненти, критерії та показники готовності майбутніх учителів до формування сімейних цінностей в учнів початкової школи, рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до означеної діяльності (високий, середній, низький). Визначені оптимальні педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування сімейних цінностей в учнів молодшого шкільного віку: вивчення освітніх компонентів, проходження педагогічних практик, засвоєння дисциплін за вибором студентів «Формування сімейних цінностей у молодших школярів», що познайомить студентів із психолого-педагогічними проблемами, які виникають у процесі формування сімейних цінностей молодших школярів. Ключові слова: заклад вищої педагогічної освіти, сімейні цінності, формування сімейних цінностей в учнів початкової школи, підготовка майбутніх учителів до формування сімейних цінностей в учнів початкової школи.
41
Горщенко, Юлія. "До питання визначення оцінно-естетичних суджень майбутніх учителів початкової школи". Освітній вимір 43 (11 грудня 2014): 158–62. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2743.
Повний текст джерелаАнотація:
Горщенко Ю. А. До питання визначення оцінно-естетичних суджень майбутніх учителів початкової школи.
У статті висвітлено проблему формування оцінно-естетичних суджень майбутніх учителів початкової школи засобами різних видів мистецтва, проведено аналіз наукової літератури, розглянуто поняття «естетичні судження», «оцінні судження», «оцінно-естетичні судження».
42
Кравцова, А. О. "Підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації групової форми навчання учнів". Освітній вимір 35 (13 вересня 2012): 125–30. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v35i0.3524.
Повний текст джерелаАнотація:
Кравцова А. О. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації групової форми навчання учнів.
У статті порушено питання підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групової форми навчання учнів, розглянуто форми і види групової роботи за різними критеріями.
43
Дуднік, Аліна Олександрівна. "Психолого-педагогічні аспекти підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 20–23. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3103.
Повний текст джерелаАнотація:
Дуднік А. О. Психолого-педагогічні аспекти підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності.
У статті розглянуто психолого-педагогічні аспекти підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності, визначено сутність поняття «форма організації навчання», окреслено вимоги щодо підвищення ефективності групової діяльності учнів, охарактеризовано професійні якості педагога, що забезпечують успішність навчально-виховного процесу.
44
Канішевська, Любов. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (30 травня 2020): 22–27. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.235.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито зміст спецсемінару «Виховуємо толерантну особистість» для майбутніх учителів початкових класів, завданнями якого є: розкрити сутність толерантності як педагогічної категорії; зміст та специфіку педагогічної толерантності; ознайомити майбутніх учителів початкових класів з техніками толерантного спілкування; сприяти формуванню практичних навичок толерантного спілкування; розкрити специфіку виховання толерантності у молодших школярів у позаурочній діяльності; ознайомити студентів з методикою діагностування рівнів вихованості толерантності в учнів початкових класів; сприяти поглибленню знань студентів щодо форм і методів виховання толерантності у молодших школярів.
Під час проведення спецсемінару було проведено лекції («Проблема толерантності в педагогіці», «Форми і методи виховання толерантності в учнів початкової школи»); інтерактивні заняття («Зміст та специфіка педагогічної толерантності», «Специфіка виховання толерантності у молодших школярів у позаурочній діяльності», «Техніки толерантного спілкування», «Вивчення рівнів вихованості толерантності у молодших школярів», «Використання ігрової діяльності як засобу виховання толерантності молодших школярів»).
Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв’язання проблеми. Подальші наукові розвідки будуть спрямовані на розроблення проблеми підвищення ефективності післядипломної освіти щодо виховання толерантності у молодого покоління.
45
Казанжи, Ірина. "Сучасні підходи до професійної підготовки вчителя початкової школи". Освітній вимір 43 (11 грудня 2014): 28–32. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2722.
Повний текст джерелаАнотація:
Казанжи І. В. Сучасні підходи до професійної підготовки вчителя початкової школи.
У статті проаналізовано сучасні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, визначено умови модернізації підготовки вчителя початкової школи в системі вищої педагогічної освіти.
46
Садова, Віта Вадимівна. "Функції педагогічних дисциплін у системі фундаментальної професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи". Освітній вимір 45 (25 червня 2015): 80–86. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2588.
Повний текст джерелаАнотація:
Садова В. В. Функції педагогічних дисциплін у системі фундаментальної професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи.
У статті на основі висвітлення специфіки професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи визначаються та аналізуються традиційні й новітні функції педагогічних дисциплін. Автор конкретизує терміни «професійно-педагогічна підготовка» та «професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя початкової школи».
47
Яценко, Оксана Іванівна, та Людмила Миколаївна Чумак. "КРИТЕРІЇ ДОБОРУ СЕРЕДОВИЩА НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 219–36. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2912.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з основних завдань закладів вищої педагогічної освіти є підготовка вчителя до життя в інформаційному суспільстві та до використання комп’ютерної техніки та програмних засобів у професійній діяльності. У статті розкрито умови вибору середовища програмування як засобу розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи. На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців визначено, що на початковому етапі навчання програмуванню візуальні середовища програмування мають значні преваги в порівнянні з текстовими. Зазначено групи критеріїв, що впливають на вибір візуального середовища програмування. До групи критеріїв, пов’язаних з можливостями середовища програмування, зараховано: наявність підтримки виконання основних математичних та логічних операцій, можливість запису формул у математичній формі, наявність та підтримка основних алгоритмічних конструкцій, можливість генерації текстового коду; до критеріїв «зручність використання на початковому етапі навчання» – візуальну привабливість та зручність інтерфейсу, складність створення програми, наявність методичного забезпечення; технологічний критерій містить такі показники: кросплатформність, підтримка робототехнічних конструкторів, наявність мобільної та онлайн версій, вид ліцензії, підтримка та розвиток середовища. У роботі представлено порівняльний аналіз популярних на сьогодні навчальних середовищ візуального програмування (Alice, Google Blockly, Kodu, Scratch, Snap!) за всіма критеріями і показниками. Визначено, що відповідно до зазначених критеріїв і показників найбільш доцільними, зручними та ефективними середовищем візуального програмування для формування та розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи, не зважаючи на певні недоліки, є Scratch та Scratch-подібні середовища.
48
Набока, Ольга. "ІКТ У ФОРМУВАННІ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, № 14 (12 липня 2021): 44–56. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.237108.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено досвід формування мовної компетентності здобувачів вищої освіти зі спеціальності 013 Початкова освіта ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізовано особливості організації освітнього процесу з лінгвістичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання під час пандемії COVID-19. Виокремлено основні види цифрових освітніх ресурсів, які розробляють і використовують викладачі кафедри теорії і практики початкової освіти під час формування мовної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
49
ПОЧИНКОВА, Марія. "ЦІЛЕ-РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 112–17. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на підставі системного підходу розкрито один із компонентів системи формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки. До складників цієї системи також належать ціле-результативний, теоретико-методологічний, суб’єкт-суб’єктний, змістово-технологічний, діагностичний компоненти. Зміст ціле-результативного компонента полягає у визначенні провідної мети, яка є системоутворювальним чинником, реалізується на трьох рівнях (глобальному, локальному, оперативному) та знаходить своє втілення в конкретному результаті ‒ підвищенні рівня сформованості критичного мислення майбутніх учителів початкової школи. Докладно розкрито кожен із трьох рівнів змісту ціле-результативного компонента. Так, на глобальному рівні відбувається педагогічна інтерпретація суспільно-державного замовлення в побудові моделі формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки. Глобальний рівень репрезентовано державними, суспільними та оперативними цілями, які ґрунтуються на найсучасніших нормативно-правових документах України та концептуальних положеннях. На локальному рівні формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи стає одним зі складників ініціативних цілей на всіх предметах професійного спрямування в процесі навчання в закладі вищої освіти. На оперативному рівні мета полягає у формуванні цілей відповідно до кожного окремого виду діяльності (навчальної, квазіпрофесійної, навчально-професійної) та, відповідно, до вивчення навчальних предметів професійного спрямування, які відповідно до навчальних планів належать до циклу професійної підготовки. Реалізація цілей на оперативному рівні здійснюється з опорою на оновлену таксономію цілей Блума-Андерсон. З визначення цілей логічно випливають очікувані результати.
50
Васільєва, П. А. "ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОЛЕДЖІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-03.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах Євроінтеграції України зі світовим співтовариством, боротьби з пандемією та впровадження контрольованої дистанційної освіти актуальними стають нові вимоги до освіти та науки, включаючи посилення комунікативних взаємин на відстані, що відкриває перспективи для подальших досліджень. Для формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в коледжі рекомендується застосовувати короткі звіти іноземною мовою про практичні заняття після професійної підготовки; створення архіву аудіоматеріалів носіїв іноземної мови для використання в початковій школі, а також аудіозаписів майбутніх учителів під час самостійних занять; використання ресурсів центрів самостійної мовної підготовки та інших технічних засобів вивчення іноземних мов; залучення до спілкування за допомогою засобів зв’язку комп’ютерних програм (англомовні чати, англомовні форуми). Стаття містить здобутки про основні тенденції розвитку іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі. У статті розглянуто сутність педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх вчителів початкової школи в коледжі, проаналізовано різні підходи до трактування поняття «педагогічні умови формування іншомовної комунікативної компетентності». На підставі аналізу підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі виділено п’ять основних умов, а саме: посилення особистісної зацікавленості до ефективного англомовного спілкування у професійній діяльності; залучення майбутніх учителів початкової школи до міжнародного англомовного комунікаційного середовища; моделювання групових комунікаційних заходів із використанням обов’язкового зворотного зв’язку «викладач-студент»; упровадження англомовного консультування з використання хмарних технологій та електронних платформ (коучинг та тьюторство); введення предмету «Іноземна мова» у список обов’язкових на етапі зовнішнього оцінювання для випускників шкіл, що виявляють бажання вступати на спеціальність «Початкова освіта».